Як повідомив губернатор Гліб Нікітін у своєму Telegram-каналі Уночі Нижньогородську область накрила хвиля дрон-атак. За інформацією губернатора Гліба Нікітіна, удар завдався по місту Арзамас, де розташована сучасна приладобудівна база. За словами очільника регіону, основна ціль атаки – промислові об’єкти Арзамаса. Внаслідок обстрілу загинув один працівник заводу, ще двох госпіталізували. На місці працюють екстрені служби, слідчі […] The post Дрон-атаки на промислові об’єкти Нижньогородської та Саратовської областей: наслідки та безпека first appeared on Межа. Новини України..
Вночі 11 серпня під атаки опинилась Нижньогородська область в Росії. Невідомі дрони влучили, ймовірно, в приладобудівний завод у Нижньогородській області в Росії. Повний текст новини
У ніч на 11 серпня безпілотники атакували Арзамас та Дзержинськ у Нижньогородській області Росії. Під удар потрапив Арзамаський приладобудівний завод, загинув один працівник, двоє постраждали. Місцеві повідомляють про серію потужних вибухів та значні пошкодження підприємства. Про це повідомляють російські ЗМІ. Зазначається, що у місті Арзамас Нижньогородської області РФ пролунала серія вибухів внаслідок атаки безпілотників. Близько […] The post Дрони атакували приладобудівний завод у Нижньогородській області РФ, є руйнування та постраждалі appeared first on Прямий.
Російський приладобудівний завод імені Пландіна в Арзамасі, що виготовляє обладнання для авіації та космічної галузі, став ціллю атаки дронів 11 серпня.
У ніч проти 11 серпня, за даними пабліків, безпілотники атакували приладобудівний завод у російському місті Арзамас Нижньогородської області. Джерело: пабліки Shot, Mash та інші, російська служба ВВС, росЗМІ, губернатор Нижньогородської області Гліб Нікітін Деталі: У дописах зазначали, що удар був по Арзамаському приладобудівному заводу (АПЗ).
Невідомі дрони атакували російський арзамас: палає приладобудівний заводУ російському арзамасі пролунали вибухи, очевидці повідомляють про роботу ППО та серію гучних звуків. Джерела вказують на можливу атаку місцевого приладобудівного заводу.
Українських художників Михайла Бойчука, Василя Седляра, Івана Липківського та Івана Падалку розстріляли у тюрмі НКВД в Києві 13 липня 1937 року. Усі належали до школи бойчукістів. Вони заперечували прийнятий в СРСР соціалістичний реалізм, апелювали до світового та народного мистецтва. У відповідь отримували звинувачення у "спотворенні образів соціалістичної дійсності та радянських людей", формалізмі. У їхніх роботах вишукували яскраві українські національні мотиви, які називали куркульськими. Націоналізм бачили і в окремих проєктах - Василь Седляр підготував цикл ілюстрацій до "Кобзаря" Тараса Шевченка. Для арешту художників був потрібен лише привід, який і знайшли за часів Великого терору. Наприкінці 1926 року Бойчук разом із дружиною та учнями здійснили творчу подорож до Німеччини, Чехословаччини, Італї і Франції. Однак, за логікою чекістів, вони їздили для встановлення зв'язків з іноземними агентами. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шедеври послідовниця ховала в стіні: Показали роботи майстра "Розстріляного відродження" та його учнів Бойчука арештували 25 листопада 1936 року. На допитах із застосуванням тортур розпитували про знайомство з митрополитом Андреєм Шептицьким та багатьма іншими українськими діячами, факт чого підтвердив. Для затримання інших художників було достатньо належності до школи Бойчука й активної творчості. Усіх звинуватили в участі "в українській контрреволюційній націоналістичній організації, що прагнула відірвати Україну від СРСР" та призначили вищу міру покарання. Припускають, що тіла художників могли вивезти до Биківнянського лісу. Усі ж монументальні та "неправильні" твори бойчукістів було знищено. Так була ліквідована найяскравіша українська мистецька школа І половини XX ст. Лише 1957 року Військова колегія Верховного суду СРСР переглянула справу і дійшла висновку, що засуджених розстріляли безпідставно. В лютому 1958-го майже усіх, окрім Івана Липківського - сина митрополита Василя Липківського, було реабілітовано. Михайло Бойчук народився в селі Романівка - тепер Теребовлянський район на Тернопільщині 30 жовтня 1882 року. Після закінчення сільської школи переїхав до Львова, де навчався в малярській школі Юліана Панькевича. Там освоїв іконопис та книжкову мініатюру, познайомився з багатьма відомими художниками, митрополитом Андреєм Шептицьким, який допоміг йому навчатися у Європі. 1905 року закінчив Краківську академію мистецтв зі срібною медаллю і вступив до Мюнхенської королівської академії мистецтв. Служив в австрійській армії. Згодом жив у Парижі, де заснував власну школу художників-монументалістів. Повернувся до Львова. Із початком Першої світової війни та захопленням Галичини російськими військами, зазнав арешту та був засланий до міста Арзамас - тепер Нижньогородська область Росії. У добу революції став професором Української академії мистецтв у Києві та створив школу бойчукістів. За часів СРСР став одним із засновників Асоціації революційного мистецтва України. Виконував портрети кооперативних і державних діячів на повний зріст для Київського кооперативного інституту, розписував Селянський санаторій в Одесі, Червонозаводський театр у Харкові. 1936 року був звинувачений у "буржуазному націоналізмі й фашизмі". Дружину Бойчука, художницю Софію Нелепинську, розстріляють 11 грудня 1937 року.