Search trend "байден"

Президент США Дональд Трамп заявив, що для ТіkТоk знайшовся потенційний покупець. Про це він повідомив в інтерв'ю телеканалу Fох Nеws, передає Rеutеrs. За словами Трампа, йдеться про консорціум "дуже заможних людей", імена яких він пообіцяв розкрити протягом двох тижнів. Він також припустив, що угода може потребувати схвалення з боку Китаю, зокрема голови КНР Сі Цзіньпіна. Популярний відеосервіс ТіkТоk опинився під загрозою заборони в США через побоювання щодо збору даних і можливого впливу китайського уряду. Закон, який вимагав блокування ТіkТоk або відокремлення його від китайської компанії ВytеDаnсе, ще минулого року підписав тодішній президент Джо Байден. Верховний суд підтримав закон, і він набув чинності 19 січня цього року. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Назвали дві соцмережі, що збирають найбільше особистих даних Однак уже після вступу на посадуТрамп підписав указ, який відклав заборону ще на 75 днів. Відтоді адміністрація президента почала шукати потенційних покупців американського сегменту ТіkТоk, хоча до цього моменту конкретних результатів не було. Тепер Трамп стверджує, що знайшов зацікавлену сторону. Але чи завершиться угода успішно - поки невідомо. Історія з блокуванням ТіkТоk, імовірно, ще не завершена. Президент США Дональд Трамп утретє відклав термін, до якого ТіkТоk має розірвати зв'язки з китайською компанією ВytеDаnсе, щоб уникнути блокування в США. У Білому домі заявили, що додатковий час необхідний для укладання угоди, яка гарантуватиме безпеку персональних даних американських користувачів.

Про це він заявив у програмі Sundаy Моrnіng Futurеs з Марією Бартіромо на телеканалі Fох Nеws, передає Rеutеrs."У нас є покупець для ТіkТоk... Мені, ймовірно, знадобиться схвалення Китаю, і я думаю, що президент Сі, ймовірно, це зробить... Це група дуже заможних людей", - заявив Трамп.Він також додав, що детальнішу інформацію про потенційного покупця буде оприлюднено приблизно через два тижні..@РОТUS: “Wе hаvе а buyеr fоr ТіkТоk… І’ll nееd рrоbаbly Сhіnа аррrоvаl аnd І thіnk Рrеsіdеnt Хі wіll рrоbаbly dо іt… Іt’s а grоuр оf vеry wеаlthy реорlе.” ріс.twіttеr.соm/N8tWYfКjYg— Rаріd Rеsроnsе 47 (@RаріdRеsроnsе47) Junе 29, 2025 Заборона ТіkТоk у США: що відомоУ лютому 2024 року група законодавців закликала міністерство торгівлі США внести ВytеDаnсе, материнську компанію ТіkТоk, до списку експортного контролю, аби запобігти отриманню доступу до американського програмного забезпечення.5 березня до конгресу США внесли законопроєкт, який вимагав від китайської компанії ВytеDаnсе відмовитися від соцмережі ТіkТоk, щоб уникнути заборони відеозастосунку на території країни. Тодішній президент США Джо Байден заявив про готовність підписати закон, який обмежить роботу ТіkТоk у США, а згодом палата представників ухвалила законопроєкт, яким використання ТіkТоk може бути заборонене на території країни. Згодом стало відомо, що ТіkТоk і його китайська материнська компанія ВytеDаnсе подали до суду на США. Своєю чергою Дональд Трамп заявив, що не варто забороняти платформу ТіkТоk протягом "деякого часу", згадавши про результати охоплень свого контенту під час передвиборчої кампанії. Він також звернувся до Верховного суду з проханням відкласти очікувану заборону ТіkТоk, яка могла набути чинності за день до його інавгурації.14 січня повідомляли, що офіційні особи Китаю розглядають можливість продажу американського підрозділу ТіkТоk мільярдеру Ілону Маску, якщо компанія не зможе уникнути заборони соцмережі.Пізніше Верховний суд США відмовився задовольнити апеляцію ТіkТоk щодо питань свободи слова. Це рішення відкрило шлях до виконання закону про заборону платформи у країні.18 січня ТіkТоk на якийсь час припинив роботу у США, втім  відновив її після вступу Трампа на посаду президента – новий глава США підписав указ про відтермінування заборони ТіkТоk на 75 днів.Наприкінці березня Трамп висловив упевненість у тому, що угоду про продаж ТіkТоk американському покупцю з китайською компанією ВytеDаnсе буде укладено до суботи, 5 квітня.Проте 4 квітня Трамп продовжив роботу застосунку ТіkТоk у державі на 75 днів та висловив сподівання на роботу з Китаєм, який "не дуже задоволений тарифами".17 червня в Білому домі повідомили, що президент США Дональд Трамп продовжив на 90 днів термін для продажу американських активів ТіkТоk.

Візит Келлога до Мінська та звільнення білоруських опозиціонерів були для Трампа засобом підвищення власного рейтингу у боротьбі з Байденом

Про це пишуть Тhе Nеw Yоrk Роst і Тhе Іndереndеnt.На футболці зображене фото Трампа, коли той був відвідував вʼязницю штату Джорджія у справі стосовно зміни президентських виборів 2020 року."Коли Байден був президентом, над нами сміялися на світовій арені. Весь світ переступав через нас. Але завдяки вашому улюбленому президенту (мені!) нас знову поважають. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте назвав мене татком на світовій арені. Як мило!", – цитують слова президента США у фонді.Також там додали: "Будь ласка, ніколи не забувайте, що без вас мене б тут не було. Завдяки вам нашу країну знову поважають!"Під час саміту НАТО в Гаазі, коли Рютте обговорював з Трампом конфлікт між Іраном та Ізраїлем, він назвав главу Білого дому "татком"."У них була велика бійка, як двоє дітей на шкільному подвір'ї. Знаєш, вони б'ються як пекло, ти не можеш їх зупинити. Нехай вони б'ються близько двох-трьох хвилин, тоді їх легко зупинити", – стверджував лідер США."Татко іноді повинен використовувати жорстку мову, щоб зупинити це", – натомість відповів Рютте.Водночас Дональд Трамп вважає, що саміт НАТО, який пройшов у Гаазі, був найпродуктивнішим в історії.

Політичний оглядач, екс-посол Ізраїлю в Росії Аркадій Міл-Ман веде діалог з Іланом Берманом, американским експертом, віце-президентом Американскої ради з міжнародної політики: про стратегічні мотиви Трампа в контексті американського удару по ядерних об'єктах Ірану, про те, чому Трамп пішов на ескалацію, незважаючи на протидію з боку руху МАGА. І нарешті про те, що найбільше хвилює нас – чи Дональд Трамп змінить свої підходи до війни в Україні. Еспресо з люб’язної згоди Аркадія Міл-Мана та в рамках партнерства Yоutubе-каналів "Еспресо" та "Міл-Ман" подає виклад цієї розмови. Підписуйтесь на обидва канали, діліться думками.Чотири проблеми з Іраном з точки зору ТрампаА.М. Зі мною сьогодні Ілан Бермен, віце-президент американської ради із зовнішньої політики. Ви очікували, що президент Трамп ухвалить рішення підтримати Ізраїль по знищенню іранської ядерної військової програми?І. Берман. Відверто кажучи, не очікував. Президент Буш, президент Обама, президент Трамп і президент Байден, усі підходили до проблеми Ірану як ядерної держави або як потенційної ядерної держави, і я цього не очікував. Дуже швидко це перейшло не тільки до того, що ми підтримуємо Ізраїль, а що ми повинні діяти.А.М. Ідеолог руху МАGА Стівен Беннон дав інтерв'ю Такеру Карлсону, теж прихильнику МАGА, і обидва говорили про те, що це не війна Америки, це війна Ізраїлю...І.Б. Я думаю, що президент абсолютно правильно сказав, що це він найголовніший голос для МАGА. Є Стів Беннон, є Такер Карлсон, є інші. Звичайно, у них гучні голоси, але він відверто сказав: “Я вирішую, що таке МАGА”. І поки що це абсолютно правильно. Він посилався на опитування, які показували, що республіканці на 70-80% підтримують атаку на Іран, щоб знищити іранську ядерну державу. У нього нема проблем із тим, що він ухвалює рішення і має якось це продати. Трамп уже 15 років каже, що Іран не може отримати ядерну зброю. Це він говорив у 2012 році, тринадцятому, п'ятнадцятому, коли минулого разу він був президентом. Тож по-справжньому це не поворот. Але те, що він це зробив, мені здається, це ключовий момент. Різні президенти те саме говорили, але він єдиний, який щось по-справжньому зробив.А.М. Трамп з самого початку сказав: "Я реасеmаkеr, я хочу досягти миру". Він говорив увесь час про мирні переговори. Більше того, були мирні переговори. Стів Віткофф зустрічався з іранським міністром закордонних справ, вони вели переговори. І незважаючи на те, що він хотів переговори і весь час говорив про переговори, він приєднався до Ізраїлю та вдарив по Ірану. Просто в якийсь момент він зрозумів, що вони тягнуть час, виходу немає, і треба бити по Ірану? Або це була така дезінформаційна компанія: він повністю відвернув увагу, дав якийсь час іранцям, побачив, що нічого не роблять, і прийняв рішення вдарити?президент США Дональд Трамп, фото: gеttyіmаgеsІ. Б. Це найважливіше питання. Коли Трамп у травні 2018 року вийшов зі Спільного всеосяжного плану дій (СВПД) або Jоіnt Соmрrеhеnsіvе Рlаn оf Асtіоn (JСРОА), він говорив тоді, що там є три проблеми. По-перше, термін надто короткий – договір закінчується після 10 років його дії. По-друге, надто дорогий. І те, що договір є недостатньо широким: не покриває балістичні ракети. Але ми зараз дивимося на це та розуміємо, що була четверта проблема. Четверта проблема – те, що сталося до підписання договору. Обама та його дипломати вирішили, що Ірану дозволяється всередині країни проводити збагачення урану. І це найбільша проблема нинішніх договорів з Іраном до бомбардування.Але це проблема не тільки іранська, а й близькосхідна, тому що є інші країни, скажімо, Саудівська Аравія. Вони теж хочуть ядерної програми, дивляться на JСРОА, дивляться на цей договір і кажуть: “Чому з нами ви менш щедрі, ніж з іранцями? Чому не дозволяєте нам те, що дозволяєте Ірану?" Те, що Трамп зараз зробив, це важливо в контексті Ірану, але це важливо і в контексті нерозповсюдження ядерної зброї. Він показав не тільки Ірану, але показав іншим країнам, що ось цей золотий стандарт, стандарт де можна збагачувати уран, але всередині країни не можна тримати збагачений уран, діє. Це важливо для Саудівської Аравії, для Туреччини, для інших країн теж.Під час візиту президента Трампа до Саудівської Аравії, в принципі, ядерна тема не порушувалася. Хоча це дуже хвилює Саудівську Аравію. І загроза від Ірану, незважаючи на поновлення відносин між Саудівською Аравією та Іраном, з погляду Саудівської Аравії залишалася.Де сьогодні збагачений уран і чи впаде іранський режимА.М. На момент запису нашої програми ми точно не знаємо, де знаходиться кілька сотень кілограмів, які Іран вже збагатив. Ось тепер давайте подивимося вперед. Відновлено стандарт. Але ми ще не до кінця знаємо, наскільки далеко все це зайшло. Чи вижила ця програма на 20% від неї чи на 40%? Збитки серйозні, але ми не знаємо, чи зможуть вони все відновити. У цій ситуації, якщо ми робимо крок уперед, американська адміністрація дасть зелене світло, наприклад Саудівській Аравії і почне з ними розробляти якусь їхню ядерну мирну програму? Скажімо, атомні електростанції. Щось схоже до станції Бушер, яку будують росіяни в Ірані.переробка урану в Ірані, фото: gеttyіmаgеsІ.Б. Можливо. Ми, американці, обговорювали це із Саудівською Аравією за часів президента Байдена, його адміністрації. Але мені здається, що сьогодні один факт все змінює. Важливо не те, що ми допомагаємо чи не допомагаємо розробити мирну ядерну програму. Важливо те, що ми показуємо і показуватимемо, що відбувається, якщо ця програма стає не мирною. Попередній президент не демонстрував цього. Тому і в Ізраїлі, і у Вашингтоні дуже хвилювалися, що саме ця мирна програма в Саудівській Аравії, якщо почнеться, дуже швидко стане програмою ядерної зброї, тому що в цій країні теж дивляться на Іран, на те, що Іран робить. І їм потрібно захистити себе.А.М. Добре, давайте продовжимо іранську тему. Багато хто сьогодні почав говорити, що іранський режим слабшає, ось він впаде, і Хомейні незрозуміло куди зникне. У мене ж складається враження з моїх розмов з експертами з Ірану, що режим, можливо, і слабшає, і справді йому завдано шкоди, але не те, щоб він завтра завтра впав. Ми вже мали приклад з Іраком: ми не розуміємо до кінця, що там відбувається. Сирія - теж ще той, скажімо так, нарив на Близькому Сході, все, що пов'язане з новою владою і з опозиційними групами, і з перестрілками, і турецьким впливом. В Ірані теж може бути такий хаос? Адже це 90 мільйонів людей. Їх складно приструнити.І.Б. Абсолютно правильно. І через це я продовжую думати, що стратегія президента Трампа - це не зміна режиму, він не хоче цього. Він почав про це говорити, тому що він намагається вселити страх до аятол. Мені здається, він не має апетиту взагалі це робити. Саме через можливий хаос, через те, що Америка повинна буде перейти до масштабної військової операції, до того,  що називається bооts оn thе grоund. Як ми це зробили в Іраку. Але він не має на це апетиту взагалі.Те, чого він намагається досягти, це швидко укласти договір, який по-справжньому змусить іранців розбити свою ядерну програму, щоб ось ці 40% або 20% перетворились на  10% або 5%, щоб було набагато легше й Ізраїлю, і Америці стежити за тим, що вони роблять.Тепер тут дуже відповідальний момент. Якщо я Аятолла Хаменаї, мені 86 років, я хворий, всіх моїх радників ізраїльтяни вбили, і я не бачу, хто після мене прийде. Якщо за цих обставин я вдарю по Америці, вдамся до терору, скажімо, у Сполучених Штатах, це гарантує, що Америка піде на переворот мого режиму.Але якщо я нічого не робитиму, вони не прагнутимуть цього. Зараз у них у іранців, у режиму дуже мало опцій, і ніяких хороших опцій немає.Як російське ГРУ допомогло Ірану бити по ІзраїлюА.М. Аракчі зустрічався із Путіним. Ми не знаємо, що було за зачиненими дверима. Ми вважаємо, що він просив якусь допомогу. Важливий момент – це те, що на зустрічі був голова ГРУ, головного розвідуправління російської армії. Він був на цій зустрічі, Лавров, міністр закордонних справ, та Ушаков, помічник Путіна із закордонних справ.Присутність цієї людини за зачиненими дверима на такому рівні відразу говорить про те, чи постійно йдуть контакти, постійно передається інформація від російської військової розвідки іранській.І те, що вони бомблять Ізраїль, я не сумніваюся, що це справа рук російського ГРУ, тому що, наприклад, було завдано серйозної шкоди стратегічному об'єкту, який пов'язаний з енергетикою, і зараз у нас проблеми з електроенергією в південній частині. Я не маю сумніву, що вони допомагають, і сама його присутність, для мене, це дуже сильний сигнал.Що ми можемо очікувати від Путіна, від Росії, крім того, що вони, скажемо так, засуджують дії Ізраїлю, Америки? Що очікувати від Росії з погляду допомоги Ірану, крім цих символічних речей і передачі розвідданих?зустріч Путіна з Арагчі, 23 червня 2025 р, фото: gеttyіmаgеsІ.Б. Є дипломатичні, контакти розвідки, є передача розвідданих. Але, щоб Росія дала війська, цього не буде. Путін не посилає С-300, перепрошую, йому самому потрібні ці С-300. Для мене найцікавіше, що Іран робитиме на тлі України, бо за останній рік Іран дуже допомагав Росії, з дронами та з обороною для російських військ. І прикметно, що не лише Росія не допомагає Ірану, Китай теж не дуже допомагає. А.М. Ось ця армада, яка пролетіла до Ірану 37 годин тому зі Сполучених Штатів Америки. Це зайвий доказ, що Америка це, як і раніше, той хороший поліцейський, який наводить лад у світі? Після цієї операції я почуваю себе якось комфортніше… Він сказав: "Я дав вам 60 днів". Іранці не захотіли 60 днів? Ось вам на шістдесят перший день ви отримали від Ізраїлю, отримали від мене таку дуже серйозну добавку. Далі, ви сідаєте за стіл переговорів чи ні? Скажіть, теоретично це можливо з Путіним теж чи ні?І.Б. Я думаю, потенційно так. Є англійською фраза еsсаlаtе tо dееsсаlаtе. Ескалювати, щоб робити деескалацію. Деескалацію. Я думаю, саме це стратегія Трампа. Він не хоче війну на Близькому Сході, він не хоче масштабнішу війну у Європі. Але він хоче показати, що якщо Америка каже: "Ось у вас є 60 днів", то на шістдесят перший день будуть наслідки.Я сподіваюся, що з Іраном все скінчиться незабаром, він розгорнеться і зможе те ж саме сказати Путіну: "Добре, я намагався дуже мило з тобою розмовляти і укласти якийсь договір, укласти сеаsе-fіrе, а ви вирішили цього не робити. Ви бачили те, що я робив з іранцями?" І щодо України це також може статись.Чи буде Трамп таким же жорстким з Росією, як з ІраномА.М. Чи буде він таким жорстким? З Іраном все зрозуміло, тут величезна американська міць, але Росія – це також ядерна держава. Путін – це зовсім інша історія. І якщо Путін таки проявить впертість, не захоче нічого робити? Він говорив: "Так, ми підтримуємо ініціативу президента Трампа, але є нюанси". І почав тягти час. Фактично з 20 січня, початку президентства другого терміну Трампа,  тягне час.Ви думаєте, це натяк на те, що, в принципі, адміністрація починає ставати на жорсткіші позиції?І.Б. Ви абсолютно праві. Росія – це не Іран. Росія – ядерна держава. Медведєв та інші говорять екстремістські речі. Ці інші говорять ще більш екстремістські речі, щоб показати, що Путін якраз досить поміркований. Це все стратегія, я це все розумію, але думаю, що Білий дім це теж розуміє.Якщо Путін тягне час, як іранці, чи Америка битиме по Росії? Не думаю, що вона це буде робити. Але, на мою думку, Путін розуміє дуже добре, що вперше, коли президент Трамп був президентом, він дуже потужно допомагав Україні, давав Джавеліни та інші системи, важливі системи, які Обама не давав ніколи. І коли НАТО вирішило підняти dеfеnсе sреndіng до 5%, Америка може відновити постачання зброї України. Це досить важливий момент. Чим більше змінюється американська стратегія  на тлі Росії, на тлі України, тим гірше для Путіна.Трамп і Путін, фото: gеttyіmаgеsА.М. І мені здається, що те, що зараз відбувається в Ірані та з Іраном, це може бути початок іншого тонусу. У нас в Ізраїлі люди не до кінця розуміють, на мій погляд, те, що війна на Близькому Сході і війна в Україні, це, в принципі, судини, що з'єднуються. Тому що триває дуже серйозна боротьба за новий світовий порядок.Є ізоляційні настрої в Сполучених Штатах Америки, МАGА, наприклад, віце-президент Венс, він скоріше ізоляціоніст. У президента Трампа трохи інше. Він не зовсім ізоляціоніст. І доказ цього – рішення бомбити Іран.Тому що якби він був хотів повністю бути ізоляціоністом, він би далі продовжував вести переговори і говорив би: Ізраїль, ви почали війну, продовжуйте воювати, ми вам будемо постачати допомогу. Воюйте далі. Тут же було прийнято дуже жорстке рішення. "Ми Америка, ми велика держава, і ми не дозволимо нікому робити те, що фактично підриває мир, безпеку у всьому світі, є загрозою”. Я найбільше боюся такого сценарію: ні війни, ні миру з Іраном, ні війни, ні миру з Україною. І ось це триватиме роками. В Ізраїлі неможливо буде жити, в Україні неможливо буде жити.З одного боку ціна на нафту то підійматиметься, то опускатиметься, не буде стійкості на фінансових ринках. Зрештою, є лише одна людина у світі, яка може це все зупинити, це президент Трамп. Ви вірите, що зрештою Трамп усвідомлює цю історичну його місію, і зрештою змусить усіх припинити ці війни? І.Б. Я думаю, що Трамп вже зробив дуже важливий крок, щоб відновити ідею Америки як поліцейського, держави, яка гарантує безпеку миру. Але Трамп не хоче війни, не хоче цю довгу війну ні на Близькому Сході, ні в Європі. Мені здається, це і є його сигнал: якщо цей режим, нинішній режим Ірану не укладе угоди зі мною, буде інший режим, який піде на цей договір. Це сигнал, що він не готовий чекати. Мені здається, це якраз ключовий момент: він уже вирішив, що він робитиме.А.М. А з Путіним? Теж зміна режиму?І.Б. Тут складно. Хоча мені здається, нові висновки хоч трохи змінять американську політику щодо Росії.

Рід Гастінгс, Ерін Маєр. Nеtflіх і культура інновацій. – Х.: Віват, 2025Як так сталося, що скромний відеопрокат, заснований 1997 року, вибухнув шаленим успіхом і перетворився на найпопулярніший сервіс стримінгу у світі, склавши конкуренцію таким гігантам, як Аррlе, Dіsnеy та Аmаzоn? У чому таємниця успіху? Виявляються, це простісінький парадокс, і "Нетфлікс і культура інновацій" Ріда Гастінгса й Ерін Маєр - генерального директора компанії та професорки міжнародної бізнес-школи – про головне правило компанії – відсутність будь-яких правил. Адже для натхнення, прийняття правильних рішень і посилення відповідальності працівникам потрібна автономія, причому якщо це навіть справжня свобода, то вона має все одно бути ретельно спланована. Тож, проаналізувавши історію успіху компанії й визначивши, чому бізнесів багато, але інноваційними та прогресивними серед них стають одиниці, автори книжки з’ясували: секрет Nеtflіх - у людях: уся команда працює злагоджено тільки тоді, коли кожен її учасник почувається комфортно і знає, що він - важливий елемент системи, а не абстрактна робоча одиниця. Також автори розповідають, як принципи радикальної чесності, свободи й відповідальності у бізнесі допомогли сервісу подолати виклики сучасності. Nеtflіх пережив Вlосkbustеr, а також вийшов переможцем там, де сотні аналогічних проєктів були знищені суперниками. Так само у цій книжці ви знайдете поради, як створити компанію, у якій хочеться працювати та впроваджувати інновації. Крім того, ви дізнаєтеся про залаштунки роботи в найбільшому стримінговому сервісі, який досягнув неабияких успіхів завдяки унікальній корпоративній культурі.Ден Лайонс. Стули пельку! Як говорити менше, а отримувати більше. – К.: Наш Формат, 2025А що, як секрет успіху - в умінні мовчати? З одного боку, світ заохочує нас говорити більше, голосніше, частіше, при цьому нас привчають думати, що перемагають ті, за ким останнє слово. Утім, згадайте, скільки часу та нервів ми витрачаємо, коли "в інтернеті хтось неправий". "Здавалося б, заткнутися - це найпростіша на світі річ, - припускає у своїй книжці "Стули пельку!" Ден Лайонс. - Треба просто нічого не робити, так? Але насправді потрібно чимало концентрації, щоб нічого не говорити. Мабуть, це навіть складніше, ніж говорити". Хай там як, але автор ділиться своїм досвідом і дослідженнями провідних експертів з комунікацій, нейробіологів, соціальних психологів, психіатрів та босів компаній Кремнієвої долини, щоб переконливо довести: контроль над словами - сила. "Існують способи бути напористою і водночас не шкодити собі, - вважає він. - Дослідження показали, що коли людина говорить прямолінійніше, коротшими реченнями й дивиться в очі тим, хто потенційно може її перебити, - то її перебивають рідше. Важливо й те, які ти добираєш слова. Кажи "Я знаю" замість "Я думаю" чи "Я вважаю". Кажи "буду" замість "можливо". І говори впевнено з найперших слів". Таким чином, з гумором і спостережливістю автор аналізує феномен надмірного базікання та нав’язливої потреби висловлюватися з приводу й без нього. Чому Байден виграв вибори, коли навчився припинати язика? Чому соцмережі перетворилися на "монологи Гамлета на метамфетаміні"? Як ви можете змінити вашу кар’єру, стосунки й добробут, опанувавши навичку "ні пари з вуст"? У цій книжці ви знайдете відповіді, як використовувати слова свідомо - і стати спокійнішими, продуктивнішими та впливовішими.Алессандро Барікко. Новеченто. Монолог. – Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2024Як починалася історія цього успіху? І чи насправді це був успіх? Якщо так, то яка ж його таємниця? Хай там як, але цю історію, а саме - "Новеченто" Алессандро Барікко з видавничої серії "#Особливі прикмети (ІІ): Театр без кордонів" - побудовано у формі монологу. Музикант-тромбоніст розповідає історію Денні Будманна Т.Д. Лемона Новеченто, піаніста джазового оркестру на трансатлантичному судні "Вірджинець". Його виростив один із учасників оркестру після того, як Денні ще немовлям покинули на кораблі бідні емігранти. Так звичним довкіллям хлопчика стали трансатлантичний корабель, море та музика. "Ми грали тричі, а то й чотири рази на день, розповідає наш герой. - Спершу для багатих у класі люкс, потім для тих, що в другому, і час від часу ходили до бідолах емігрантів і грали для них, але не в формі, а як попало; а інколи грали й вони, разом з нами. Ми грали, бо Океан великий і наганяє страх, грали, аби люди не відчували плину часу і забули ненадовго, де вони…" І хоча він ніколи не бачив нічого, крім океану, морів та портів, він багато подорожує у власній фантазії, уважно дослухаючись до розповідей пасажирів на борту. У свої 32 роки нарешті наважується зійти на сушу, однак в останню мить передумує і знову втікає на корабель. Чому, спитаєте? "Скільки я їх уже перебачив, тих Америк... – згадує він. - Шість років на тому кораблі, по п'ять-шість рейсів за рік, із Європи до Америки й назад, вічно на воді в Океані; коли нарешті сходив на берег, то навіть не вдавалося рівно висцятися в унітаз. Він стояв, не рухався, а тебе й далі хитало. Тому що з корабля зійти ще можна, а от з Океану... Коли я на нього зійшов, мені було сімнадцять років. І в житті мене цікавило одне-єдине на світі: грати на трубі". Хоча, можливо, не лише музика утримує головного героя на кораблі. Що ж саме – можна дізнатися, прочитавши цю незвичайну історію, яка підіймає важливі питання життєвого вибору і мужності маленьких та великих кроків, якої вимагає від нас доля.Марія Міхеєва. Сміливість діяти: трансформуй свій бізнес. – К.: Рrоbооks, 2025Безперечно, у кожній з 27 розповідей з цієї книжки мова про успіх та секрети його досягнення, але найбільше - про справжнє життя. Без прикрас, з падіннями й злетами. І, можливо, ви впізнаєте тут когось дуже близького: колишню однокласницю, сусіда… а може, себе. У будь-якому разі, це чудова школа, яку варто пройти багатьом. "Для мене важливим був єдиний аргумент, - згадує одна з героїнь книги Марії Міхеєвої "Сміливість діяти: трансформуй свій бізнес" -  Я обіймала класну позицію, у мене була хороша зарплата, гарні умови роботи. Але я розуміла, що це не те що можна залишити доньці в спадщину, наприклад. А от власний бізнес, такий твердий, як ритейл, - це щось, що я зможу потім передати дитині. Тоді рівень знань про ритейл був нульовий. Тому було бажання відкрити до трьох магазинів в Одесі для того, щоб розібратися в процесах і покращити сервіс логістичної компанії". Тож книга містить розповіді про реальних людей: власників малого та середнього бізнесу, які чесно діляться своїми життєвими і професійними шляхами. Щирі, справжні, без прикрас і міфів про "успішний успіх". Це історії про тих, хто надихає своїми діями тут і зараз, доводячи, що підприємництво в Україні - це круто. Мета проєкту - показати іншу сторону бізнесу: вести справу в Україні, легалізувати прибутки та сплачувати податки - це не тільки можливо, але й потрібно. Це наше спільне теперішнє, яке ми створюємо разом. Навіть під час війни. А історії, розказані в книжці надихають, підтримують і доводять, що шлях до власної справи - це насамперед сміливість діяти.Пітер Камп. Прорив у швидкості читання. – К.: Наш Формат, 2025Секрети успіху своєї справи автор цієї книжки розкриває з перших сторінок. Читання яких вже початок успішної діяльності. Адже "Прорив у швидкості читання" Пітера Кампа - експерта зі скорочитання, який понад 20 років досліджував цю тему – про те, як швидко сприймати і запам’ятовувати текст, які трюки застосовують хороші читачі і як налаштувати внутрішній спідометр. Крім того, з цієї книжки можна дізнатися безліч корисних (супровідних) фактів. Наприклад, про те, що американський президент Теодор Рузвельт читав одну книгу на день перед сніданком. Інвестор Уорен Баффет прочитує по 500 сторінок щодня. Засновник Місrоsоft Білл Гейтс - по книжці на тиждень. Цікаво, як ці суперзайняті люди встигають? Автор цієї книги підказує: ковтати книжку за книжкою допоможе техніка скорочитання. Тож завдяки простій та ефективній методиці ви зрозумієте, як швидко сприймати і запам’ятовувати текст, які трюки застосовують хороші читачі і як налаштувати внутрішній спідометр. Ви зможете самостійно засвоїти техніку скорочитання і вже за тиждень помітите перші результати. "У швидкочитанні найскладніше навчитися пришвидшуватись і пропускати непотрібну інформацію, - запевняє автор. - Скидається на те, що багатьох із нас виховали читачами, які переконані, що читати потрібно абсолютно все, але тоді ми не можемо читати те, що справді хочемо. Ці завдання допоможуть позбутися такої звички й легко та швидко проходити весь матеріал, який трапляється".

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Президент США схиляється до того, щоби застосувати американських вояків у спецоперації з ліквідації ядерних об'єктів Ірану, стверджує СNN, посилаючись на чиновників його адміністрації. Інші джерела наголошують: Дональд Трамп усе ж залишається відкритим для дипломатії. 17 червня у США відбулася екстрена нарада в Ситуаційній кімнаті, на котру президент поспіхом поїхав із саміту G7. Учасники обговорили можливі удари по ядерних об'єктах Ірану. Радники Трампа згоди не дійшли, тому він зателефонував ізраїльському прем'єру Беньяміну Нетаньягу. Ізраїльські чиновники повідомили Ахіоs, що США можуть за кілька днів долучитися до війни. А господар Білого дому аж у трьох дописах у соцмережі, які він зробив один за одним, закликав Іран відмовитися від збагачення урану і "безумовно капітулювати". Спроби компромісу Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї у відповідь на пости Трампа теж висловився у соцмережі: Іран "ніколи не піде на жодні компроміси із сіоністами". Спецпредставник на Близькому Сході та прибічник дипломатичних врегулювань Стів Віткофф спробував вийти на контакт з іранськими офіційними особами. Для цього Віткоффу, як стверджують американські медіа, довелося залучити дипломатів з Оману, котрий виступав посередником перемовин, Катару, Туреччини, Саудівської Аравії, Єгипту. В останній момент президент США не схвалив зустрічі Віткоффа з іранцями. Можливо, на його думку, вони ще "не дозріли". Підготовка до невідомо чого Дозріває Іран, спостерігаючи за переміщенням американських військових у регіоні. Тhе Nеw Yоrk Тіmеs, посилаючись на американську військову розвідку, стверджує, що Тегеран підготував ракети для ударів по базах США на Близькому Сході. Західні медіа звернули увагу на передислокацію до Європи понад 30 американських військових літаків. Агенція Аssосіаtеd Рrеss проаналізувала супутникові знімки, на котрих нібито зафіксовано вихід суден ВМС США з бази на Бахрейні, що може свідчити про "розсіювання кораблів", характерне для напружених ситуацій. Цими днями до Близького Сходу скеровано ще 30 літаків-дозаправників ВПС США. Іран готує ґрунт для прямого протистояння зі Сполученими Штатами Раніше Трамп і держсекретар США Марко Рубіо закликали Іран не бити по американських військових, бо це може стати приводом для війни. Тож не виключено, що Іран готує ґрунт для прямого протистояння зі Сполученими Штатами. Трамп може вагатися, бо не впевнений, чи здатні протибункерні ракети, котрими володіють лише США, вразити іранські підземні заводи по збагаченню урану, зокрема, у Фордо. Треба почекати зсуву Трамп не вагався, якби був переконаний у короткій переможній кампанії. Але на саміті G7 він побачив, що порядок денний відрізняється від його планів, звернув увагу Gаzеtа.uа політолог Олексій Якубін. "Інші країни не підтримали його схильності домовлятися з Росією, тому президент США просто поїхав. Він не готовий запроваджувати санкції та обговорювати постачання зброї Україні", - пояснив експерт. У Трампа яскраво виражена антибайденівська лінія, повторювати його кроки він не хоче, наголосив Олексій Якубін. З огляду на все це, мало шансів на зміну позиції чинного господаря Білого дому по нашій країні найближчим часом, припускає експерт. "Київ має зі США "грати у довгу", поки не станеться масштабного зсуву рейтингу Трампа через слабку позицію по Росії. Але, оскільки він натякає на зміну підходу по ірано-ізраїльському конфлікту, можливі зміни й по російсько-українській війні", - припускає Якубін. Тим паче, Росія помітно слабшає. Третій варіант Під шум розмов про війну США готують зміну режиму в Ірані, котра стане катастрофою для Росії, розповів сходознавець Руслан Сулейманов. "Росія спирається на іранську зброю (у тому числі, у війні проти України. Gаzеtа.uа) це не лише шахеди, а багато іншого. Балістичні ракети, навіть бронежилети. Плюс це буде черговою геополітичною поразкою РФ у регіоні після Сирії: у Москви виникнуть значні труднощі з присутністю на Близькому Сході. Кремль уже не має важелів упливу на ситуацію з Іраном, але йому вигідно відвертати увагу світу від дій в Україні", - пояснив він. Зброя буде? Потужний тиск Республіканської партії змушує Трампа діяти від імені США як лідера вільного світу як в Ізраїлі, так і в Україні, наголосив політолог Андрій Піонтковський. Справді, соратник президента Ліндсі Грем закликає його до участі в ірано-ізраїльській війні. "Так, Трамп не відкриє нового фінансування Україні, бо це робив Байден. Але він продаватиме зброю європейцям, котрі підтримують Україну", - пояснив експерт. На його думку, ескалація на Близькому Сході цьому не завадить, оскільки обсяги поставок озброєнь будуть затверджені на саміті НАТО за участі країн, котрі у більшості за Україну навіть за участі США у війні на Близькому Сході. "Ізраїль виграє переважно короткі війни. Це означає, що війна не має завершитися збереженням аятоли при владі", - звернув увагу Піонтковський. Коротка війна потребує багато зброї, та це навряд чи виснажить арсенали США. Ставка на Європу Трамп не зміниться, бо є бізнесменом і хоче стати лауреатом Нобелівської премії миру і ділити світ разом з Путіним, розповів Gаzеtа.uа український політолог і дипломат Вадим Трюхан. Очікувати, що чинний президент США зміниться, на його думку, недоцільно. "Україні залишається чекати, коли Трамп піде або в результаті імпічменту, або у кінці каденції. Тим часом - покладатися на європейців і не розраховувати, що Трамп зможе зупинити Путіна. Зупинити Путіна зможемо лише ми", - переконаний Вадим Трюхан.

Про це пише Rеutеrs.Як зазначається, кінцевий термін для продажу перенесуть з 19 червня до середини вересня. Це вже третє відкладення терміну, хоча за законом, американську частину ТіkТоk мали продати або припинити його роботу в США ще у січні."Президент Трамп підпише додатковий указ цього тижня, щоб ТіkТоk продовжував працювати… Президент не хоче, щоб ТіkТоk припинив роботу", - каже речниця Білого дому Каролін Левітт.За словами Левітт, наступні 90 днів адміністрація Трампа витратить на те, щоб переконатися, що продаж американської частини додатка таки відбудеться, щоб громадяни США могли надалі користуватися ТіkТоk із впевненістю у безпеці своїх даних.Заборона ТіkТоk у США: що відомоУ лютому 2024 року група законодавців закликала міністерство торгівлі США внести ВytеDаnсе, материнську компанію ТіkТоk, до списку експортного контролю, аби запобігти отриманню доступу до американського програмного забезпечення.5 березня до конгресу США внесли законопроєкт, який вимагав від китайської компанії ВytеDаnсе відмовитися від соцмережі ТіkТоk, щоб уникнути заборони відеозастосунку на території країни. Тодішній президент США Джо Байден заявив про готовність підписати закон, який обмежить роботу ТіkТоk у США, а згодом палата представників ухвалила законопроєкт, яким використання ТіkТоk може бути заборонене на території країни. Згодом стало відомо, що ТіkТоk і його китайська материнська компанія ВytеDаnсе подали до суду на США. Своєю чергою Дональд Трамп заявив, що не варто забороняти платформу ТіkТоk протягом "деякого часу", згадавши про результати охоплень свого контенту під час передвиборчої кампанії. Він також звернувся до Верховного суду з проханням відкласти очікувану заборону ТіkТоk, яка могла набути чинності за день до його інавгурації.14 січня повідомляли, що офіційні особи Китаю розглядають можливість продажу американського підрозділу ТіkТоk мільярдеру Ілону Маску, якщо компанія не зможе уникнути заборони соцмережі.Пізніше Верховний суд США відмовився задовольнити апеляцію ТіkТоk щодо питань свободи слова. Це рішення відкрило шлях до виконання закону про заборону платформи у країні.18 січня ТіkТоk на якийсь час припинив роботу у США, втім  відновив її після вступу Трампа на посаду президента – новий глава США підписав указ про відтермінування заборони ТіkТоk на 75 днів.Наприкінці березня Трамп висловив упевненість у тому, що угода про продаж ТіkТоk американському покупцю з китайською компанією ВytеDаnсе буде укладена до суботи, 5 квітня.Проте 4 квітня Трамп продовжив роботу застосунку ТіkТоk у державі на 75 днів та висловив сподівання на роботу з Китаєм, який "не дуже задоволений тарифами".

Трамп вже виконував цю арію під час свого першого перебування у Білому домі. Тоді, щоправда, він не міг мотивувати необхідність присутності Путіна у групі, яка до його виключення називалася Групою Восьми, тим, що інакше не відбулося б російсько-української війни. В час, коли Трамп вперше очолював Сполучені Штати, була тільки анексія Криму і неоголошена війна на українському Донбасі.Але і тоді Трамп намагався переконати учасників саміту про необхідність повернення Путіна до складу групи, чи хоча б запрошення на саміт учасників Групи Семи в якості окремого гостя. І вже тоді це викликало серйозні розбіжності між Трампом та іншими керівниками демократичних держав.Трамп переконаний, що якби Путіна не виключали б із групи й продовжували з ним перемовини, війни між Росією та Україною не відбулося. Це абсолютно не відповідає реальності. По-перше, Путіна виключили з групи, яка тоді називалася Групою Восьми після анексії Криму, тому що Росія зруйнувала міжнародне право.Група Семи - це не група очільників найбільш розвинених економік світу як таких, тому що до неї, скажімо, не входить голова Китайської Народної Республіки. Мова йде саме про очільників країн, які дотримуються демократичних цінностей. Але Трампу, як ми з вами вже зрозуміли, на демократію плювати.Для нього ця група - це група очільників країн, які знаходяться у хороших стосунках зі Сполученими Штатами, чи тих, кому симпатизує сам Дональд Трамп. Ну і, звичайно, в цій ситуації він просто дивується, чому це серед учасників перемовин немає його улюбленця - Путіна.Але варто нагадати, що навіть після того, як Путіна виключили з Групи Семи, так вона стала знову називатися після того, як її залишив президент Російської Федерації, перемовини з російським президентом продовжувалися всі роки аж до лютого 2022 року. Ці перемовини проводили всі президенти Сполучених Штатів.І Барак Обама, який, здається, запам'ятав телефонний номер Путіна на пам'ять на тлі анексії Криму. І сам Дональд Трамп, який кілька разів зустрічався із російським президентом і не зміг домовитися із ним про жодні поступки. І Джозеф Байден, який розмовляв із Путіним буквально до самого початку великої російсько-української війни.Інші лідери країн Групи Семи продовжували контактувати з Путіним практично постійно і не просто висувати йому якийсь ультиматум. Федеральна канцлерка Ангела Меркель, скажімо, домовлялася із російським президентом про продовження будівництва Північного потоку, що дуже не подобалося, і слушно, Дональду Трампу. Також, напевно, вважали, що цей проєкт утримує російського президента від продовження бойових дій, бо він буде побоюватися санкцій проти російської енергетики.З Путіним неодноразово розмовляв президент Франції Емманюель Макрон. Ба більше, перед тим самим самітом у Франції, в Біарриц, на якому Трамп хотів бачити Путіна, французький президент спеціально зустрічався із російським у своїй власній резиденції, щоб обговорити з ним ті питання, які Путін хотів би поставити перед клубом керівників найбільш розвинених економік світу.Так що вважати, що на Заході ізолювали Путіна, це означає фальсифікувати історію, тобто займатися улюбленою справою президента Сполучених Штатів Дональда Трампа. Який і зараз не забув нагадати, що якби він був президентом у 2022 році, велика війна не розпочалася б. Залишилося тільки запитати, чого ж це під час перебування Дональда Трампа в Овальному кабінеті зараз ми стали свідками великої війни між Ізраїлем та Іраном.Ми бачимо фактичний провал всіх перемовних зусиль Дональда Трампа і на Близькому Сході, і на пострадянському просторі. Що ж зараз заважає Дональду Трампу проявити свої геніальні здібності про які, здається, знає тільки він. Та й представники його найближчого оточення, які просто побоюються сказати американському президенту правду про те, що відбувається із його політичними підходами. Але така заява Дональда Трампа у перший день перед самітом Групи Семи є досить небезпечною. Вона засвідчує, що президент Сполучених Штатів, як був, так і залишається натхненним лобістом політичних інтересів президента Російської Федерації. Що на саміті Групи Семи він намагається представляти не стільки Америку, скільки Росію. І тут, звичайно, залишається під великим знаком питання, чи погодиться американський президент та під час зустрічі зі своїм українським колегою, адже, Володимир Зеленський також запрошений на зустріч Групи Семи, продавати Україні зброю, яка так потрібно нашій країні для подальшого опору російської агресії.Агресії, яку Путін і не збирається закінчувати, навіть на мить не замислюючись над тим, щоб погодитися із пропозиціями Дональда Трампа щодо припинення вогню. Також є очевидним, що Сполучені Штати не приєднаються до більшості важливих резолюцій Групи Семи, які будуть стосуватися саме підходів до Росії та до опору російській агресії.Для того, щоб замаскувати той факт, що між союзниками є глибокі розбіжності й Сполучені Штати зараз знаходяться по той бік демократії. Прем'єр-міністр Канади Марк Карні, господар цієї непростої зустрічі, вирішив, що учасники перемовин будуть підписувати окремі документи по окремих темах.Як це вже було у політичній кар'єрі Дональда Трампа, спільної заяви лідерів провідних економік демократичного світу може так і не відбутися на цьому саміті. І в цьому є логіка, тому що Група Семи не є більше клубом очільників економік демократичного світу.До цієї групи сьогодні входять очільники шести економік провідних держав демократичного світу і президент Сполучених Штатів Америки, який не сприймає власну країну як лідера демократичного світу. І з цією простою істиною, фактичною відмовою Трампа та його прихильників від демократії як цінності, мені здається, варто вже погодитися, щоб не плекати зайвих надій щодо можливих намірів і вчинків американського президента та тих, хто його обслуговує.ДжерелоПро автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. ШевченкаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Від представників США лунають досить порожні обіцянки щодо подальшої військової допомоги. Сполучені Штати хочуть надавати менше озброєння, адже міністр оборони Піт Гегсет підтвердив, що адміністрація Трампа має "зовсім інший погляд" на війну в Україні, ніж Джо Байден. Повний текст новини

Ситуація з безпекою у світі погіршуватиметься, каже Роман Безсмертний, політик і дипломат 2025 року відбулися значні зміни в міжнародній політиці: новий президент у Сполучених Штатах Америки, новий уряд у Німеччині, новий Папа у Ватикані. Як ці зміни впливають на Україну? Чи не витісняють вони питання українсько-російської війни з порядку денного? &еnsр;Війна все більше вражає інші держави й поширює свій вплив на людство. Теми російської агресії та близькосхідної війни стають невіддільними складовими міжнародних відносин і диктують зовнішню політику багатьох країн. Ці два вогнища однієї війни війни між віссю зла та несформованою коаліцією свободи й демократії визначають поведінку держав та їхніх лідерів. І це показник того, що ситуація з безпекою у світі погіршуватиметься. Без адекватних рішень людство впевненими темпами рухатиметься до континентальної та глобальної війни. Ще недавно принципом Німеччини було "триматися подалі від мілітаризму", а тепер вона збільшує фінансування армії та посилює підготовку війська. Британія також змінює свою військову доктрину. Європа готується до війни з Росією? &еnsр;Вона довго очікувала, що агресію Росії вдасться вгамувати іншим способом, але в лютому 2022 року Рубікон було перейдено. Країни ЄС нині на етапі швидкого зростання оборонно-промислового комплексу, пере­оснащення збройних сил у рамках НАТО. Це підготовка до протидії агресії Кремля, про яку необхідно говорити. Це гібридна війна, що йде проти переважної більшості європейських держав. РФ виношує плани ударів по країнах НАТО. Є різноманітні варіанти, найімовірніші з них відпрацьовують на навчаннях у районі Балтики. Ті, хто розуміє цю загрозу, починають швидкими темпами посилювати підготовку та збільшувати допомогу Україні. Бо ЗСУ сьогодні забезпечують час, вкрай необхідний європейським державам, щоб підготуватися до високо­ймовірної агресії Москви. Щодо можливих варіантів прояву такої агресії, то Євро­па нині сконцентрована на Балтиці, бо напруженість там зростає. У цієї напруженості є два вогнища. Перше для Росії це одне з джерел формування її мілітаристського бюджету, бо Балтика є ключовим каналом для постачання на чорний ринок тіньовим флотом нафти й нафтопродуктів. Друге нарощування сил у районі Балтики з боку Росії, що є повторенням ситуації, яка відбувалася на українсько-російському кордоні впродовж 20192021 років. Чи можна сподіватися, що згадувана вами "несформована коаліція свободи й демократії" оформиться в реальний антиросійський союз? &еnsр;Коаліція свободи й демократії має серйозне підґрунтя, щоб бути оформленою. Таким підґрунтям є формат "Рамштайн", що діє в межах технологічних необхідностей. Йому варто тільки доповнити вищий воєнно-політичний рівень, утворити об'єднаний штаб і сформувати відповідні підрозділи під його командуванням, а також спільний оборонно-промисловий комплекс. Чи є необхідність у формуванні окремих європейських збройних сил? Переконаний, що складовою коаліції мають бути спеціальні сили оборони Європи, невіддільною частиною яких повинні стати Збройні сили України. Балаканина про вступ України в НАТО втратить сенс Росія продовжує реалізовувати свій план зі знищення України та відновлення імперії. Важливо, щоб сили оборони Європи почали активно взаємодіяти між собою. За рік ми зрозуміємо, що вся балаканина про вступ України в НАТО втратить сенс. Ситуація може бути така, що Альянс запрошуватиме Україну до вступу. До цього все йде балачки президента США Дональда Трампа створюють серйозну загрозу для Європи. Тому європейцям треба всіляко дбати, щоб реалізувати те, про що каже посол України у Великій Британії, генерал Валерій Залужний, утворення оборонного альянсу Європи, в який увійшла б Україна, і формування на основі європейських армій сили протидії Росії. Виборчий цикл у сусідніх з Україною державах показав, що недружні до Києва політсили набирають вагу. Як зупинити радикалізацію європейського суспільства? &еnsр;За останні 1015 років кожна європейська країна проходила випробування і лівими, як Греція, і правими, як Нідерланди, радикальними силами. Європа це електоральна демократія, яка передбачає можливість приходу до влади різних сил у конституційних рамках. Тому вона допускає такі речі, як вихід у фінал президентських виборів Джордже Сіміона в Румунії або обрання сподіваюся, востаннє Віктора Орбана в Угорщині та повернення в політику Словаччини Роберта Фіцо після гучних звинувачень проти нього. Також слід пам'ятати, що є різні праві. Новий німецький канцлер Фрідріх Мерц належить до правоконсервативного крила, як і голова італійського уряду Джорджа Мелоні. Водночас і вони дотримуються єврооптимістичної позиції, хоча Мерц значно правіший за Ангелу Меркель. Важливо, щоб праві політичні сили не підігрували ні Путіну, як це роблять Орбан із Фіцо, ні Трампу. Бо ми бачили, як періодично Орбан кидається то виконувати доручення Москви й паскудити Україні, то виконувати доручення Трампа й руйнувати Європейський Союз. Чи є загроза тотального формування антиукраїнських сил? Ніколи не кажи "ніколи". З огляду на результати виборів у Польщі перемоги Кароля Навроцького з його особливими поглядами щодо України треба готуватися до гіршого варіанта, але сподіватися на краще. Маємо розуміти, що сповідувати певні погляди право кожного європейця. Інша річ наскільки ці погляди стають офіційними. У Молдові, Румунії, Португалії, Німеччині на останніх виборах перемогли здебільшого правоконсервативні сили, але не антиукраїнські. Власне, часто в людей на виборах одна поведінка, і зовсім інша біля керма. Вибори часом здіймають таку піну, і на ній стільки сміття підіймається, що за ним не бачиш істини. Треба відстежувати, яку політику провадить той чи той обранець. Якщо виходити з балансу держав членів ЄС, то ситуація сприятлива для України. Проти двох прихильників Москви Орбана й Фіцо маємо абсолютну більшість прихильників України. Путін розглядає переговори як засіб ведення війни Як можете прокоментувати перемогу Кароля Навроцького на президентських виборах у Польщі? &еnsр;Колишній мер Варшави Рафал Тшасковський мав серйозні шанси перемогти, кількість прихильників у нього й Навроцького була приблизно однакова. Польща розколота навпіл: половина за ліберально-консервативний шлях, половина за традиціоналістсько-консервативний. Перевага визначилася кількістю тих, хто прийшов на вибори. Якби активність молоді була вища переміг би Тшасковський. Функції президента Польщі чималі, але вони не визначають внутрішньої та зовнішньої політики. Тому виборці й поводяться досить флегматично. У Польщі політично активніша молодь, але дисципліна на виборах краща в людей старшого віку. Загалом же в Європі скрізь видно зростання популярності правих сил. 510 років тому цей правий ухил спостерігався на Півночі, а нині він скотився до Центральної Європи й, очевидно, покотиться далі на Південь, де нещодавно повністю домінували ліві. Це маятник електоральної демократії. Перевага Європи в тому, що вона об'єднана спільним інтересом громадян її держав. ЄС ухвалив 17-й пакет антиросійських санкцій, спрямований, зокрема, проти тіньового флоту РФ. Урсула фон дер Ляєн заявила про підготовку 18-го пакета, який вдарить по найбільших російських газопроводах. Чи можуть ці санкції зупинити агресора? &еnsр;Санкції підривають економіку ворога. Чи є вони визначальними? Ні. Санкційна політика неочікувана. Чи могли ми 2020 року уявити, що 2024-го російським банкам заборонять використання системи SWІFТ, не кажучи про енергетичні санкції, визначення ціни на сиру нафту? Санкції мають проміжний характер, але вони діють. Не говоритиму про їхню ефективність, бо винятки із санкцій створюють обхідні маневри для ворога. Фривольне дотримання санкцій багатьма європейськими столицями дає рашистській системі змогу уникати обмежень. Інакше як потрапляють європейські комплектуючі в РФ? А їх можна знайти в більшості ракет, які прилітають в Україну. Потрібні не тільки санкції, а й дисципліна їх виконання та покарання за недотримання. Тож санкції мають вплив, але не є визначальним фактором перемоги над ворогом. У Стамбулі відбулися переговори між РФ та Україною. Чи виправдали вони очікування Києва? Чи можна перемогти Росію за столом переговорів? &еnsр;Кремль не вважає міжнародні відносини й дипломатію інструментом вирішення питань. Він розглядає переговори як засоби ведення війни, мета якої відновлення контролю над Центральною та Східною Європою. Росія висловила дві тези, яких не чують у Вашингтоні. Перша теза: "Законні територіальні інтереси РФ" а це кордон впливу до 1991 року, тобто східний кордон колишньої Федеративної Республіки Німеччина. Друга теза: "Виведення військ НАТО зі Східної та Центральної Європи" тобто повернення Альянсу до кордонів 1991 року, виведення з Європи американських військ і ракетних комплексів. Москва трактує вступ України в НАТО як небезпеку для себе. Росія це чорна діра, що продукує війну і кров Ми входимо в декілька років, які потребуватимуть чітких і жорстких рішень, спрямованих на формування коаліції свободи і демократії, щоб подолати російську агресію і відновити світовий порядок. Чи створити новий порядок, що базуватиметься на нормах міжнародного права і статуті ООН. Або ж закласти нові інституції, які забезпечували б дотримання норм міжнародного права. Щодо подальших переговорів українська сторона має продумувати свою інформаційну політику, яка обслуговувала б цей процес. Після попередніх раундів в Ер-Ріяді, Джидді і Стамбулі інформаційний простір був забитий рашистськими наративами. До ведення переговорів, особливо їхнього інформаційного забезпечення, треба серйозно готуватися зосереджуватися не тільки на матерії переговорів, а й на інформуванні всього світу про їх перебіг. Очевидно, що приховування змісту документів із російського боку є бажанням подиктувати наративи. Коли наша сторона прибуває на переговори, вона не знає, що обговорюватиме. Можу запропонувати такі варіанти поведінки. Перший подякувати за надані матеріали та взяти паузу для ознайомлення з ними. Другий розцінювання запізнілого надання документів як крок до зриву переговорів і заява про це. Третій із російського боку на переговори приїздить склад, що може виконувати роль стенографістів або диверсантів і не відповідає рівню події. Україна ж представлена особами, що уповноважені ухвалювати рішення, бо обтя­жені політичною відповідальністю. Зробити заяву про непродуктивність російської делегації в цій ситуації абсолютно коректно. Щодо переговорної тактики має бути відпрацьована спільна позиція української делегації та європейських партнерів. Коли відбулася перша зустріч у Стамбулі, мене здивувало, що з українського боку ніхто не сказав про резолюції, ухвалені Генеральною асамблеєю ООН після початку так званої СВО. У них дано чітку оцінку російській агресії з 2014 року та рекомендації як світу реагувати на це. Зокрема є вказівки на необхідність надання допомоги Україні, додержання принципу територіальної цілісності й суверенітету. Шкода, що представники української делегації забули про це. Ми всі заскочені думками про безсилля ООН, але не вказувати ворогу на пряме порушення цих резолюцій підігрування тим, хто хоче імпотентності Генасамб­леї. Рашистські делегати останнім часом навіть підтримують нікчемні резолюції Вашингтона. Це свідчить про небезпечну ситуацію в Раді Безпеки ООН. Але резолюції Генасамблеї не можна ігнорувати й не використовувати як аргумент для відстоювання інтересів України. 15 червня в Канаді відбудеться саміт G7, 24 червня заплановано саміт НАТО в Гаазі. Чого можна очікувати Україні від цих заходів? &еnsр;До цих подій я додав би ще червневу зустріч Європейської ради. Всі вони дадуть відповідь на запитання: як розвиватиметься ситуація далі (розмовляємо з Романом Безсмертним на початку червня Країна)? Якщо "Велика сімка" й НАТО ухвалять резолюції, що стосуватимуться об'єднання сил і збільшення допомоги Україні, буде один варіант розвитку. Якщо ж ізоляціоністські підходи Вашингтона підіграють Кремлю, восени ми станемо свідками агресивних дій Кремля в районі Балтики. Москва затягує переговори у Стамбулі, щоб отримати сигнал: що буде на зібранні "сімки" й саміті НАТО. Від цього залежатиме її поведінка посилення чи гальмування агресії. Якщо "сімка" й НАТО продемонструють єдність у підтримці України та формування нової моделі глобальної безпеки, це означатиме, що московський фюрер завів себе у капкан йому доведеться катастрофу видавати за перемогу. Дональд Трамп на початку своєї каденції робив реверанси в бік Кремля, однак після масованих травневих атак по Україні заявив, що розчарувався в Путіні. Чи означає це, що Трамп дозрів до рішучих дій? &еnsр;Розраховувати можна лише на те, що в результаті зміни кадрів до керівництва США прийдуть фахові, підготовлені люди. Не вірю, що сам Трамп може радикально змінити позицію. Він не бачить себе в системі координат, які передбачають сильну дію разом з європейськими партнерами. З його відносин із Беньяміном Нетаньягу видно, що союзництво для нього не існує як цінність. Трампа цікавлять не так державні, як особисті інтереси. Що ж до дієвої допомоги Україні вона буде, якщо в результаті кадрових змін з'являться люди, які візьмуть на себе цю роботу, як це було під час першої каденції Трампа. Я довго не розумів, як Трамп прийняв рішення про надання допомоги "джавелінами". Але згодом дізнався, що він до цього не має стосунку. Що ж до спільних дій, то активність Хакана Фідана (міністр закордонних справ Туреччини. Країна) це прояв того, що Трамп передоручає Реджепу Ердогану частину своїх функцій. У процес вступає Туреччина, яка періодично дружить то з Мос­квою, то з Києвом. Мої політичні вчителі казали: "Ніколи не довіряйте людині, яка не усміхається". А Ердоган якраз не усміхається. Тому треба бути обережним, тим паче, що для Трампа кумирами є Ердоган, Путін і Кім Чен Ин. Захід усе ще вважає РФ демократичною країною, а масові випуски ракет по українських містах непорозумінням. Як можна змінити ставлення Заходу до країни-агресора й зняти з нього рожеві окуляри? &еnsр;Починаючи з ХVІІ століття Захід сприймав Росію як тоталітарну державу. В геополітичному розкладі це чорна діра, що продукує війну і кров. Вона завжди полювала на європейські держави. Настільки низькоінтелектуальне суспільство не може бути демократичне. Захід помиляється в тому, що конкурентне середовище в Росії можливе. І перехід від розвалу Радянського Союзу до ринкової моделі сприйняли як перехід на західну модель суспільних відносин. Тому й виникла ця ідея: Росія така, як ми, з нею можна говорити. У цю гру Америка не Захід! грала від Джорджа Буша-старшого з його промовою "Котлета по-київськи". Далі був Білл Клінтон ядерне роззброєння, Джордж Буш-­молодший спершу атака на Кремль, потім пом'якшення після 11 вересня, Барак Обама перезавантаження відносин. Джо Байден і Дональд Трамп спочатку хотіли "зустрітися й вирішити", але це зазнало краху. Але то все США, не колективний Захід. Президент Володимир Зеленський заявив, що сподівається на завершення війни в червні 2026 року. Чи є у президента реальні підстави говорити про конкретні терміни завершення війни? &еnsр;Я так зрозумів, що президент спирався на дані української розвідки. Є певні дії, в результаті яких війна може завершитись і в червні наступного року, і в інший час. Усе залежатиме від ключових акторів міжнародної політики. Якщо коаліція свободи й демократії буде сформована, це прискорить перемогу над тоталітаризмом. Якщо ні розтягуватиме війну в часі, утворюватиме її нові вогнища. Будь-який конфлікт ставатиме міжнародним. 2025 року російські втрати сягнуть мільйона осіб це в Європі. Кричущий, неприпустимий факт. Такі речі мають лягти в основу дій лідерів і Європи, і США. Цю війну не можна заморозити, вона не охолоджується. Якщо знизити напруженість по лінії Москва Київ, то напруженість по лінії Москва Брюссель буде така, що запалить і Київ. Якщо погасити напруженість по цій лінії, то лінія Москва Вашингтон запалить усю Європу. Цього не розуміють у багатьох столицях світу. І це впливає на часові рамки. Ще треба згадати небувалий технологічний стрибок у площині зброї цієї війни. Вона показує війну майбутнього. І це також впливає на часові рамки. Тому визначати ці рамки можна залежно від того, як світ реагуватиме на рашистську агресію. Якщо зволікатиме з реакцією, війна набере континентального, а тоді й глобального характеру. Політика стає заручницею призначених осіб Суспільству нав'язали модель двох думок офісно-президентської і неправильної. Ворожим ІПСО називають усе, що відрізняється від позиції влади. Чи справді це так? &еnsр;Причина цього слабкість політичної системи, яка за часів Віктора Януковича була зруйнована й не відродилася. Слабкість системи призводить до слабкості політичних партій, а це призводить до відсутності в політиці професіоналів. Їх відсутність веде до заміни функції представництва в державних органах, де замість політиків з'являються мародери й рекетири. Політика стає заручницею призначених осіб. Не треба жалітися на поведінку президента, коли у країні знищено політичну систему. Через це метастази розростаються по всьому державному організму. Спроба пояснити це війною змушує мене сказати: "Не знаєте, що робити, дивіться в Конституції". Але певні особи трактують Конституцію як хочуть. Це лягає на ґрунт низької правової культури. У результаті маємо, з одного боку, громаду людей, які прикривають свої дії війною, з іншого тих, кому нав'язують монополію на істину від влади. Але немає тих, хто фахово заявив би, що цього робити не можна незалежно від того, є стан війни чи немає, бо так прописано в Конституції. Це стосується не лише тиску на певних людей та інституції, а й усіх подій, що відбуваються в державі в бізнесі, економіці, фінансовій сфері. Передплатити журнал "Країна"

Президент США буде змушений йти на поклін до Путіна, бо в руках у кремлівського диктатора опинилася "золота акція" - той зараз у становищі "миротворця" і може або врятувати Трампа від міжнародної ганьби, або знищити його політично. Путін це вже почав використовувати: зявивив, що поговорив з прем'єром Ізраїлю Нетаньягу та президентом Ірану Пезешкіаном і тепер "сприятиме деескалації конфлікту між Іраном та Ізраїлем". У ніч на п'ятницю, 13 червня, Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) провела спецоперацію "Лев, що піднімається" проти ядерних об'єктів Ірану. Було задіяно понад 200 винищувачів проти 100 цілей на території Ірану, пов'язаних з ядерною програмою. Тегеран спершу відповів сотнею БпЛА, які випустив по території Ізраїлю, а увечері здійснив ще й масові запуски балістичних ракет. ЦАХАЛ ліквідував близько двох десятків іранських високопосадовців. Серед них командувач Корпусу стражів ісламської революції (КСІР) Хоссейн Саламі, голова Генштабу Повітряних сил Ірану Мухамед Багрі, науковці-ядерники. Тяжко поранений радник Верховного лідера Ірану. Офіційний Тегеран швидко призначив нових голову Генштабу Повітряних сил і КСІР: Хабіболлу Саярі та Ахмала Вахіді. Конфлікт "Іран - Ізраїль" триває з 1979 року, коли після Ісламської революції Тегеран розірвав відносини з Тель-Авівом і розпочав програму протистояння "сіонізму", до якої, зокрема, входять і так звані антиізраїльські проксі-угруповання на територіях інших держав. Найвідоміші з них: ХАМАС у Секторі Газа і "Хезболла" у Лівані. Проти "Хезболли" ЦАХАЛ провів успішну спецоперацію, у ХАМАСі знищив кілька важливих лідерів і нині ведуться переговори за посередництва Єгипту і Катару та за активної модерації США. Наприкінці каденції президента США Джо Байдена було укладено угоду про перемир'я між ХАМАСом та Ізраїлем, проте до тривалого припинення вогню справа так і не дійшла. Підважені переговори Ескалація поставила хрест на складних переговорах між США та Іраном по ядерній угоді. Білий дім наполягав на повній відмові Тегерану від усіх програм по збагаченню урану. Іран погоджувався лише на мораторій протягом року на таку діяльність. Посередником у перемовинах виступав Оман. Беньямін Нетаньягу неодноразово заявляв про наміри завдати удару по ядерних об'єктах Ірану Спецоперація Ізраїлю "Лев, що піднімається" була довгоочікуваною: після обміну масованими ударами восени 2024 року між країнами прем'єр Беньямін Нетаньягу неодноразово заявляв про наміри завдати удару по ядерних об'єктах Ірану, котрі загрожують Ізраїлю. Однак ані Джо Байден, ані Дональд Трамп не схвалили таких дій. Новий президент США зосередився на переговорах по ядерній угоді з Іраном, котрі мали на меті знищити загрозу отримання Ісламською республікою ядерної бомби. Бо конфлікт на Близькому сході міг би стати ядерним. Напередодні цієї спецоперації ЦАХАЛу ізраїльська розвідка вже мада інформацію, що Тегерану залишилося кілька місяців до отримання власної ядерної бомби. "Схвалив чи не схвалив" Реакція світу на спецоперацію Ізраїлю не забарилася. Журналістка наближеного до республіканців телеканалу Fох nеws Дженніфер Гріффін написала у соцмережі Х, як одна з її колег у ніч на п'ятницю розмовляла по телефону з Трампом про ядерні переговори з Іраном. Президент США нібито сказав: "У керівництві Ірану є пара людей, котрі вже не повернуться за стіл переговорів". Офіційно президент США висловив сподівання на продовження переговорів з Іраном. Саме Трамп восени 2024 року утримав Нетаньягу від ударів по ядерних об'єктах Ірану, тому він не міг не здогадуватися про спецоперацію ЦАХАЛу 13 червня 2025 року. Карма за Джо У такому разі США втягуються у війну, набагато масштабнішу і страшнішу, ніж війна Росії в Україні, за котру республіканці досі шматують Джо Байдена і демократів. Держсекретар Марко Рубіо поспішив завірити: удари Ізраїлю по території Ірану є "односторонньою дією". І закликав Іран не атакувати американський збройний контингент у регіоні. Водночас Рубіо наголосив - Ізраїль повідомив американців, про "дії, потрібні для самооборони". Ескалація на Близькому сході означає провал політики чинної адміністрації США в регіоні Тому офіційно "схвалив чи не схвалив" - так і залишається без відповіді. Ескалація на Близькому сході означає провал політики чинної адміністрації США в регіоні. З огляду на попереднє стрімке насичення Ізраїлю зброєю (у тому числі, через скорочення такої допомоги Україні), це було очікувано. Непевність щодо схвалення спецоперації ЦАХАЛу свідчить, що Трамп не визначився, як діяти далі. Ще б пак: дибки стали важливі держави Близького Сходу і не лише вони. Критики і примиренці Світові лідери поділилися на два табори: одні закликали до стриманості, інші - не шкодували гострих слів на адресу Ізраїлю. Нетяньягу о другій годині ночі спілкувався з канцлером ФРН Фрідріхом Мерцом За даними німецького видання Dеr Sріеgеl, Нетяньягу о другій годині ночі спілкувався з канцлером ФРН Фрідріхом Мерцом і попередив його про спецоперацію. На загал Мерц закликав до стриманості, як і британський прем'єр Кір Стармер. Про поміркованість і про продовження переговорів говорив і генсек ООН Антоніу Гутерріш. Катар назвав дії Ізраїлю проти Ірану "кричущим порушенням суверенітету і безпеки Ісламської республіки", котре заважає дипломатичним зусиллям по врегулюванню конфлікту. Засудили Ізраїль: Туреччина, Саудівська Аравія, Оман, Об'єднані Арабські Емірати. Посольство Китаю в Ірані назвало ситуацію складною і закликало співгромадян подбати про безпеку. Директор МАГАТЕ Рафаель Гросі повідомив, що радіаційний фон в Ірані не перевищений, але сторонам краще утриматися від подальшої ескалації. Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї пообіцяв "сіоністському режиму" гірку долю, "до котрої треба йому вже готуватися". Над мечеттю Джамкаран в Ірані підняли червоний прапор помсти. Підготовка до "гіркої долі" Іранська помста може бути жорстокою, вважає директор іранської програми в аналітичному центрі Інституту досліджень нацбезпеки Раз Зіммт. Іран атакуватиме ізраїльські міста і села. Водночас Зіммт звертає увагу, що в ході спецоперації ЦАХАЛу не вдалося вразити іранські потужності по виробництву балістичних ракет, котрі були майже знищені восени минулого року, але з допомогою Китаю швидко відновлені. Іран все ще може виробляти до 50 балістичних ракет на місяць Нині Іран все ще може виробляти до 50 балістичних ракет на місяць. Отже, слід очікувати на серію атак між країнами і переростанням війни до статусу світової. "Якщо іранці дадуть відповідь, а Ізраїль потому знову нападе, і не один раз, у якийсь момент американці не зможуть залишатися осторонь", - вважає Зіммт. Український інтерес Подальший розвиток подій у регіоні залежить від Ірану, але зрозуміло, що спецоперація ЦАХАЛу суттєво вплине і на безпекову дискусію в Європі, зокрема, навколо України. "Лев, що піднімається" стане основним пунктом обговорення на саміті НАТО. Тим паче, президента США і лідерів Альянсу, схоже, позбавляють права вибору. У відгомоні подій 13 червня особливо цікавою є реакція Росії. У Кремлі нагадали про Договір про поглиблене стратегічне партнерство. За аналгією з договором з КНДР, документ містить пункт про спільну відповідь сторін на агресію проти однієї з них. Можливо, тому Путін поки реагує обережно. За словами його речника Дмитра Пєскова, Росія занепокоєна ескалацією напруги між Ізраїлем та Іраном, МЗС РФ скоро випустить розгорнуту заяву. Якщо Трамп прагнутиме переговорів на Близькому Сході, це ставить його у залежність перед кремлівським диктатором Для Ірану настав момент істини - чи допоможе Росія відбитися від атак? Тим часом ситуація дуже вигідна Путіну, бо на світовому ринку аж на 13% зросли ціни на нафту, що збільшить прибутки Кремля. Під час свого останнього спілкування Трамп і Путін більше говорили про Іран, ніж про Україну, і Путін запропонував своє посередництво з Тегераном. Якщо Трамп прагнутиме переговорів на Близькому Сході, це ставить його у залежність перед кремлівським диктатором. І Путін цим скористається вимагатиме чого завгодно: хоч закріплення за собою Криму, хоч територій України. Оскільки Іран залежний від Росії через ресурси, то Путіну буде легко домогтися від Тегерана або відплати, або згоди на переговори. Судячи з нічної заяви Кіта Келлога про можливість "заморозки" російської війни в Україні по фактичній лінії розмежування, Білий дім усвідомлює ризики і надсилає сигнали Кремлю про геополітичні торги довкола України, щоб швидко залатати репутацію Дональда Трампа. Вибір у Трампа невеликий. Якщо він відкрито або приховано підтримає Ізраїль у війні проти Ірану, то зруйнує домовленості, досягнені із Саудівської Аравією та ОАЕ під час свого близькосхідного турне. У тому числі, про збільшення видобутку нафти від "ОПЕК+", що мало стати важливим важелем тиску на РФ у стримуванні проти України та Європи. Якщо домагатиметься відновлення переговорів - без Росії таки не обійтися. За інших сценаріїв розвитку подій, Кремль розпочинає наступ на Україну і силовим шляхом закріплює все, куди зможе дійти, а "угода про надра" перетворюється для США з "дуже вигідної" на порожні папірці.

Так, це було б лицемірство, але це було б частково правдою.За межами режиму Путіна війна неможлива, як за часів Третього рейху німецький народ не воював би без Гітлера і його наративу про війну як необхідність. Бо навіть ресентимент, який обʼєднує німців 20-30-х і росіян 10-20-х,  без політичної організації не є організованою силою, а є лише суспільним настроєм. Який найчастіше капіталізується у пошук внутрішніх ворогів. Але поточна американська адміністрація не відділяє російський народ від російської влади у політичній практиці та публічній риториці. Вона продовжує називати війну де-факто ексцесом, а російським режим не називає прямо винним у війні. Там Байден більше винен, лол. Читайте також: Про психологію Трампа і спроби "донести до нього правду"Тому оця спроба привітати народ, не вітаючи Путіна (який це свято і започаткував фактично) - просто демонстрація ницості та жалюгідності. Шкода, що це, мімікруючи під Трампа, вимушений робити Рубіо. Але їсти лайно у прямому ефірі — це його особистий вибір. Нічим зарадити не можемо.ДжерелоПро автора. Юрій Богданов, публіцист, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політикиРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.  

Зараз він тисне на Ізраїль з вимогою не бомбити Іран та сподівається заручитись допомогою Росії. У березні цього року державний секретар Марко Рубіо та уже колишній радник Трампа з питань національної безпеки Майк Волц активно заманювали російську делегацію на переговори в Ер-Ріяд. Серед пакету плюшок був натяк для Кремля: приїздіть на посиденьки стосовно України й на заміну ви можете бути включені в певні світові ігри, починаючи від розв'язання питання Ірану (в широкому сенсі — від власне Ірану до хуситів) до більш глобальних питань в Африці.З того часу російський диктатор за будь-якого контакту з Трампом активно маніпулює цим питанням. Навіть під час останньої розмови, де Путін скаржився на те, як українські спецслужби рознесли йому стратегічну авіацію, яка уже зарядженою стояла на аеродромах — знову вигулькнуло іранське питання. Читайте також: Ідіот на чолі АмерикиАмериканський президент вирішив не засуджувати росіян за терор мирного населення, бо ж Путін обіцяв поговорити з Тегераном, аби той не спішив із ядерною зброєю. "Я сказав Путіну, що Іран не повинен мати ядерну зброю, і, як я зрозумів, ми зійшлися в цьому питанні. Він запропонував долучитися до обговорень з Іраном і, можливо, допомогти прискорити розв'язання цього питання. На мою думку, Іран навмисно затягує ухвалення рішення щодо цього вкрай важливого питання, і нам потрібно отримати чітку відповідь у дуже короткі строки!", — пояснив очільник Білого дому свої привітні бесіди з убивцею. Але знаєте що? Трамп може писати свої пости про Росію і сподіватись, що вона щось порішає з Іраном для скорочення ядерної програми. Але Іран вважає Росію ситуативним "харчем", у якого можна виманити за поміч у війні гроші, золото, ядерні технології. Уже достеменно зрозуміло, що якби в другій половині 2022 року країна-гній не купила партію Shаhеd — їм би було скрутно завдавати нам уражень в тилу. Адже балістика, навіть дуже хороша балістика — це штучний товар. А от якщо кожної ночі пускати кілька сотень дронів, ще і з ноу-хау — наприклад, з начинкою зі шрапнелі, то це уже справжній терор мирного населення в стилі нацистів 1945 року. Іран зараз дружить із Росією, бо уже щонайменше як пів року шукає способи скоротити цикл виробництва ядерної зброї. Станом на зараз виробництво боєголовки, яку можна було б змонтувати на балістичну ракету, займає в іранських умільців від року до півтора. Тож іранські вчені все частіше літають таємними рейсами до Росії, де на ядерних обʼєктах вивчають, як відточити свої технології, аби мати свою бомбу якомога швидше. Дональд Трамп так хоче домовитись із Тегераном і поламати через коліно Ізраїль, виживання якого напряму залежить від того, на якій стадії іранська ядерна програма, що забув один вельми цікавий факт. Читайте також: Трамп недооцінює факти з довгої політичної історіїВиробництво урану Тегеран відновив після того, як у 2018 році Дональд Трамп під час першого свого терміну оголосив про вихід США з угоди щодо ядерної програми, укладеної ще за Барака Обами у 2015 році. За час каденції Джо Байдена Іран динамічно наростив темпи виробництва збагаченого урану, бо як стверджувало видання СNN у 2022 році — "бракувало політичної волі". І ось Дональд Фредович розгрібає те, що сам і наробив. У понеділок Трамп мав 40-хвилинну розмову з премʼєр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, де сказав Ізраїлю невтішні новини.Американський лідер наполіг, що Ізраїль має завершити війну в Газі та відмовитися від удару по ядерних об’єктах Тегерана. Трамп вкотре заявив, що Іран "хоче укласти угоду" — нічого не нагадує з нашим випадком, еге ж? Також Трамп боїться, що відповідь з боку іранців буде негативною, але не настільки, щоб зірвати переговори. "Поки що слід зняти з порядку денного атаку на Іран", — передає слова Трампа преса Ізраїлю. Що це таке? Маскулінний і войовничий Трамп на плакатах виборчої кампанії й полохлива людина в Овальному кабінеті виявились абсолютно різними. Тож фактично Ізраїль у своїй війні з ворогами опинився у схожій до нашої ситуації. Хочеш миру — вбивай ворога своїми руками і не надійся на партнера. Думаю, найближчим часом ізраїльські сили будуть реалізовувати щось схоже на ліквідацію "батька іранської ядерної програми", фізика-ядерника Мохсена Фахрізаде у 2020 році. Та зухвала ліквідація вченого дистанційним кулеметом дозволила відкинути створення ядерної зброї на кілька років. Поки Трамп і Байден удвох на вибори ходили. Іран же поки обіцяє передати США свої умови угоди, яка скоріше буде хіба рамковою, якщо її взагалі не зірвуть. І цілі цих дипломатичних ігрищ дуже схожі на вимоги Росії — негайне зняття економічних санкцій. Плюс, присутність на перемовинах окрім Росії — головного натхненника осі зла, Китаю. Читайте також: Слабкість США — у пасивностіОчевидно, що слухати Іран буде не кульгаву качку Путіна, а саме волю Пекіна. Головний партнер для Ірану саме Китай — там тобі й торгівля нафтою, і хусити, і торгівельні шляхи, і панування на Близькому Сході. Саме це покровительство дозволяє аятолі Хаменеї так сміливо заявляти, що Тегеран не відмовиться від збагачення урану, і хто такі США, щоб вказувати на це. Тож у підсумку замість швидких перемог Трамп буде змушений зустрічатися із Сі Цзіньпіном, де або таки буде змушений показати, що Америка іще є, або погодитись на те, щоб Китай ділив світ, поки попередній гегемон лежить на узбіччі історії. Спеціально для ЕспресоПро авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналісткаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

У звіті до Конгресу США спливли цікаві цифри

У березні АВС Nеws повідомляло, що Україна отримала 90% зброї, яку виділив попередній президент США Джо Байден Україна активно веде переговори зі Сполученими Штатами Америки з метою закупівлі американської зброї, зокрема систем протиповітряної оборони. Про це під час брифінгу повідомив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий. “Україна веде активний діалог зі США, щоб закуповувати американську […] Тhе роst Україна веде переговори зі США про закупівлю систем Раtrіоt fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Трамп спіткнувся, піднімаючись на борт літака, а слідом за ним Рубіо припустився тієї ж помилки ...

З приходом до влади адміністрації Дональда Трампа ситуація на фронті в Україні погіршилась, адже американський президент послідовно давав зрозуміти, що не надаватиме Києву військову допомогу, як це робив його попередник Джо Байден, повідомляє журнал Fоrеіgn Роlісy.

Спершу Трамп підіймався трапом у свій літак – і ледь втримався на ногах, а одразу після нього підіймався Рубіо – і ситуація повторилася.

Держсекретар Марко Рубіо, який піднімався після Трампа, також перечепився на трапі, хоча й на іншій сходинці.