Search trend "Час Київ"

Про це він розповів в інтервʼю британському журналісту Пірсу Моргану."Що стосується моєї легітимності, то мене обрали 73% населення країни. 73%. І ви знаєте, я завжди говорив, що я відкритий для будь-яких виборів. Так, під час війни не може бути жодних виборів. Необхідно змінити законодавство, конституцію тощо. Це великі труднощі. Але є і не юридичні, а дуже людські (труднощі - ред.)", - заявив Зеленський.Він також підкреслив, що українці на тимчасово окупованих територіях і ті, які перебувають за кордоном, не матимуть можливості проголосувати на виборах. Президент наголосив, що після закінчення воєнного стану й гарячої фази війни будуть призначені вибори."Це необхідно. Ми захищаємо демократію, тому це необхідно", - додав він.Також український лідер зауважив, що Київ не може скасувати воєнний стан через бажання російського диктатора Володимира Путіна."Хто буде нас захищати? Які гарантії безпеки є в України? Чому Росія знову не прийде, щоб окупувати наші землі? Прийде! Без гарантій безпеки це неможливо, тому нам потрібні відповіді на ці запитання", - резюмував Зеленський.Очільник Кремля продовжує просувати наратив, що президент Володимир Зеленський є "нелегітимним". У МЗС України назвали такі заяви "абсурдними".

У КМВА заявили, що шукають «оптимальне та швидке рішення» щодо роботи громадського транспорту у Києві під час повітряної тривоги. Про це у вівторок, 4 лютого, повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.

Президент Володимир Зеленський вважає, що процес вступу до НАТО не повинен розтягнутися на роки. На його думку, в разі небажання США допомагати Україні зі вступом до блоку потрібно надати альтернативну гарантію безпеки - ядерну зброю. Про це він повідомив в інтервʼю британському ведучому Пірсу Моргану. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трамп не хоче, щоб Україну прийняли до НАТО і не бажає надавати більше допомоги - WР Керівник держави не бажає аби вступ до НАТО був роками чи десятиліттями. Він назвав цілком зрозумілим той факт, "виникає абсолютно справедливе питання: що буде захищати від зла весь цей час, на всьому цьому шляху". "Який пакет підтримки, які ракети? Чи дадуть нам ядерну зброю? Тоді нехай вони дадуть нам ядерну зброю", - додав Зеленський. На думку президента, потрібно віддати українським військам ракетні комплекси, профінансувати мільйонну армію, відправити свій контингент в ті частини нашої держави, де треба стабільності ситуації, щоб люди були спокійні. Київ та Вашингтон узгоджують дати візиту команди спецпредставника Трампа щодо України. Як заявив президент, вже обговорюють можливі зустрічі.

Таку думку він висловив в етері Еспресо."Уявімо гіпотетично, що в Україні немає активних бойових дій, немає ракетних обстрілів, підписана якась мирна угода, чи перемир'я, немає жодних серйозних ризиків і дія воєнного стану припинилась. У такому разі, це не означає, що за цим відразу відбудеться автоматична демобілізація українських військовослужбовців. Для цього потрібен певний період часу. Мені невідомо скільки часу пройде, перш ніж наші військовослужбовці будуть демобілізовані, але одномоментно цього точно не буде", - вважає Магера.Юрист наголосив, що якщо вибори будуть проведені без дотримання загального виборчого права, то тоді можуть виникнути питання довіри наших партнерів до результатів таких виборів."На думку різних експертів у виборчих питаннях, зокрема, Центр політико-правових реформ, Громадянська мережа ОПОРА, Міжнародна фундація виборчих систем й Центр Разумкова, Україні потрібен достатній час для підготовки до виборів. Це має бути щонайменше 6 місяців. Разом з тим я розумію, що запит від суспільства буде на негайне проведення виборів. Очевидно, що в такій ситуації нам нікуди буде діватись. Якщо нам дадуть 2-3 місяці, щоб підготуватись до виборів, а не один місяць, ми зможемо належно підготуватись до цього процесу. Бо за місяць просто не реально підготуватись до виборчого процесу. Він буде не якісний. Якщо ми не зможемо дотримуватися принципів загального виборчого права, тоді виникне питання довіри до результатів таких виборів", - пояснив він.1 лютого повідомлялось: Сполучені Штати хочуть, щоб Україна провела вибори, можливо, до кінця року, особливо якщо Київ зможе домовитися про перемир’я з Росією в найближчі місяці."Більшість демократичних країн проводять вибори під час війни. Я вважаю, що це важливо. Я вважаю, що це добре для демократії. У цьому краса міцної демократії, у вас потенційно є більше ніж одна людина", — пояснив таке прагнення спецпредставник Дональда Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог.4 лютого посол України в США Оксана Маркарова в інтерв'ю Суспільному розповіла, що США не обговорювали з Україною можливість проведення виборів до кінця 2025 року. Водночас Київ готовий до обговорення, якщо питання порушуватиме нова адміністрація Білого дому 

Отримати від України доступ до рідкоземельних мінералів в обмін на військову допомогу це вигідна угода для президента США Дональда Трампа. Додатково вона ще здатна стримувати Китай, як стратегічного суперника США, заявив Gаzеtа.uа експерт-міжнародник Максим Кияк. "Ця пропозиція, згадана президентом Зеленським ще під час презентації плану перемоги - варта уваги. З одного боку вона пропонує гарантії безпеки у якості присутності американського бізнесу у нас. А з іншого - дає доступ Сполученим Штатам до величезної кількості наших ресурсів, рідкісних металів. Це захмарні кошти, що сягають трильйонів доларів. Адже графіт, титан, уран, літій - використовуються у процесі виробництва багатьох важливих товарів, у тому числі й військових. Це цілком відповідає гранд стратегії Вашингтона у стримуванні Китаю, як стратегічного суперника. Адже у разі захоплення Росією українських територій, саме Китай отримав би доступ до покладів літію", - сказав Кияк. У стратегічному плані для України ця угода може бути ризикованою. Київ має продумати усі деталі договору, які не мають порушувати наших інтересів, продовжив експерт. "Один із можливих ризиків - послаблення суверенітету. Інший - економічні втрати для майбутнього України та стану економіки, який і так поганий. Необхідно чітко продумати та прописати майбутню угоду задля уникнення проблем у майбутньому", додав Максим Кияк. Дональд Трамп нині прагне досягнути геополітичних перемог. Він хоче продемонструвати прибічникам суттєвий результат, наголосив експерт. "Щоправда, часом це відбувається у нього з акцентом саме на слові "продемонструвати", а не "результат". Як виходець із бізнесу, Трамп прагматичний і до певної міри цинічний. Він використовує слово "угода" у питаннях зовнішньої політики та міжнародної безпеки. Таким підходом і мисленням Трампа варто скористатися й Україні - задля власної користі. Саме угодою він назвав доступ до рідкісних металів в обмін на допомогу Україні", - вказав Кияк. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський відповів на пропозицію Трампа щодо рідкоземельних металів Він спрогнозував, що Росія використовуватиме цю угоду у інформаційній війні по-своєму. "Нервова реакція офіційних осіб і пропагандистів РФ на цю "угоду" - є доволі промовистою. Але поки можемо спостерігати лише заяви щодо цього і відсутність конкретних рішень. У той час, як безпосереднє втілення такого рішення потребуватиме часу, якого Україні зараз катастрофічно бракує через активність росіян на фронті. Прогнозую, що російська дезінформаційна машина буде активно використовувати цю тему, наголошуючи на буцімто не суб'єктності України, надрами якої на власний розсуд розпоряджається підступний Захід. Це цілком відповідає наративній канві російської брехні", - підсумував Максим Кияк. Президент США Дональд Трамп хоче отримати рідкоземельні метали України в обмін на допомогу від США. Президент України Володимир Зеленський восени обговорював це питання з Трампом.

Посилена увага до взаємовідносин між Банковою і місцевою владою свідчить про зростання внутрішньої напруги у державі. Для країни у воєнному стані це суттєвий ризик, особливо якщо підстави вагомі. Подробиці зібрала Gаzеtа.uа. Печерський районний суд Києва відправив під варту міського голову міста Ірпінь Олександра Маркушина. Його підозрюють у незаконному перетині кордону. Він заявив, що це переслідування через попередника, забудовника Володимира Карплюка, який був міським головою до нього. Як стверджував Маркушин, Карплюк дав хабаря судді. У медіа також з'явилося багато повідомлень про штрафи мерам міст за те, що вони нібито не виконують планів по мобілізації. Про таке повідомив і мер Дрогобича Тарас Кучма. Асоціація міст України (АМУ) навела інший приклад - голову Нетішинської міської ради Олександра Супрунюка відсторонили від виконання обов'язків через домашній арешт на 60 діб за підозрою у незаконній купівлі дронів для військових. Системний тиск В АМУ розцінили ці та інші факти як системний тиск на місцеве самоврядування. "Це призводить до послаблення у війні з агресором, робить складнішим шлях до перемоги", - зазначили в Асоціації. Заява пролунала в унісон із заявами столичного міського голови. Мер Києва Віталій Кличко наполягає на тому, що центральна влада відходить від демократії, а на столицю "нацькували" всі правоохоронні органи. Господарські питання А перед цим була ротація в Київській міській військовій адміністрації - замість Сергія Попка її очолив Тимур Ткаченко. Перша дія Ткаченка - дискусія про зупинку муніципального транспорту під час повітряної тривоги - викликала неоднозначну реакцію в КМДА. Кличко у відкритому зверненні до президента Зеленського звернув увагу, що Ткаченко "без військової освіти і досвіду" і блокує господарські питання. Наприклад, зупинив виділення коштів на компенсації та ремонт пошкоджених будівель. Ткаченко відповів - КМВА буде робити для киян те, чого не може зробити мерія. "Я не схильний влаштовувати політичні шоу, як люди, які в міській владі вже десятиліттями", - наголосив Ткаченко. Важкий понеділок А 3 лютого напруга між Банковою і мерами вийшла на новий рівень, бо спецпредставник президента США Кіт Келлог заявив про необхідність виборів і це спричинило дискусію в Україні. Ткаченко звинуватив столичну владу у "бюджетних схемах" і у тому, що на міському рівні блокується створення робочої групи "Прозорість і підзвітність". На цьому тлі розгорталися інші процеси. Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцинків опублікував у соцмережі попередження: якщо щось станеться, то він довіряє секретарю міськради. Окрім цього, розгортається скандал з атаками на ТЦК і вбивством вояка, що служив у Центрі комплектування на Полтавщині. Ця трагічна подія може теж стати точкою напруги між центральною владою і місцевим самоврядуванням. А ще скандал через те, що жінку з дитиною під час тривоги не пустили до укриття Національного авіаційного університету (НАУ), де за ректорку зараз депутатка Київради від "Слуги народу" Ксенія Семенова. Трампу треба щось сказати Підтверджуються чутки про тиск на Україну щодо виборів, зазначив політолог Олег Саакян, бо Трампу потрібно на третій рік війни (24 лютого) "вийти і щось сказати, або "так" - або "ні". Але голосування у війну чи під час перемир'я неможливе без гарантій безпеки, котрих нам не зможуть надати, зазначив експерт. Якщо підготовка до виборів усе ж таки розпочалася, то брати Клички виступатимуть у важковаговій категорії, переконаний аналітик Олександр Кочетков. Тому, повідомив він із посиланням на власні джерела, Офіс президента "дав команду задіяти проти Кличка весь силовий апарат", щоб "зачистити політичне поле". За даними радниці голови АМУ Оксани Продан, офіційно і публічно Офіс президента не відповів ні на звернення Кличка, ні на відкритий лист Асоціації. Соцмережі ж рясніють згадками про так званий "бордель Кличка" нічний клуб, який розташовано у будівлі, де мешкає міський голова Києва. Які люди Питання військової адміністрації не перетинаються з питаннями міської адміністрації, розповів політик Володимир Омелян. На його думку, йдеться про банальне збагачення. Він зазначив, що корисно було б НАБУ провести розслідування щодо впливів Банкової на Київ, "у яких цифрах це є і хто цим займається". Колишній народний депутат Юрій Ганущак звернув увагу на першопричину конфлікту: Ткаченко, на відміну від Попка, прочитав законодавство, де не розмежовані повноваження мера і голови КМДА, "отже, начальник КМВА має до них відношення". Посилання на закон не допоможуть, як і судові рішення, вважає він, "бо правила написані так, що кожний розуміє їх у силу своїх силових ресурсів. А сильному закон не потрібен". А тим часом скандальна нардепка Мар'яна Безугла написала у соцмережі про те, що Кличко нібито на базі Києва готує виборчий штаб для Валерія Залужного і що міський голова наче "давно дружить із Сирським, тому у нас є реальна небезпека збудувати на руїнах ще один олігархічний цикл у звязці з обнаглілим генералітетом". Тож так Безугла опосередковано підтвердила як версію про політичне протистояння Зеленського проти Залужного з його гіпотетичної командою, так і побоювання "Слуг народу". Що насправді Тиск Вашингтона посилює внутрішню політичну напругу в Україні, але з поля зору випали заяви Путіна про нібито нелегітимність президента Зеленського. Можна припустити, що кремлівський диктатор висуває це як аргумент Дональду Трампу. Президент США чутливий до легальності повноважень. Шанс оскаржити законність пролонгації повноважень Зеленського є чинником нестабільності для домовленостей, котрі можуть бути досягнені за посередництва Трампа. За такої ситуації Банковій конче важливо показати назовні монолітність влади. Для цього необхідно розставити на місця лояльних до офісу президента людей. Київ мав би стати прикладом. Натомість Банкова отримала новий спалах самоврядної фронди, тим страшніший, що б'є по єдності всередині країни. З іншого боку, "Слуги народу" мають шанс показати Вашингтону, що в Україні є демократія. Скоріш, саме таку тактику обрали на Банковій. До слова, з лютого суд дозволить міському голові Ірпеня Маркушину бути під домашнім арештом. Та напруга не зникла. Влада свідомо ігнорує і робить вигляд, що не існує войовничої меншості, розповів Володимир Омелян. "Рівень ненависті до влади зашкалює. Якщо ми хочемо підвищити градус напруги, можна продовжувати те, що є. Влада хоче вічне правління, але це не вдасться зробити", - вважає він.

Україна готова обговорювати вибори, якщо США порушать це питання - МаркароваПосол України в США заявила про неможливість проведення виборів під час війни через обмежений доступ громадян. Водночас Київ готовий обговорювати це питання з командою Трампа.

Київ готовий до діалогу, але проведення голосування наразі неможливе

Про це сказала посол України в США Оксана Маркарова в інтерв'ю Суспільному.Вона підкреслила, що під час війни Київ не зможе забезпечити повний доступ до голосування й кандидування.Читайте також: Келлог хоче виборів. Колонка Віталія Портникова"Коли це питання теоретично обговорювалось, у 2023-24 роках, наша позиція була така, що для цього треба завершити бойові дії. Під час війни ми не зможемо забезпечити повний доступ до голосування та кандидування", - сказала Маркарова.1 лютого повідомлялось: Сполучені Штати хочуть, щоб Україна провела вибори, можливо, до кінця року, особливо якщо Київ зможе домовитися про перемир’я з Росією в найближчі місяці."Більшість демократичних країн проводять вибори під час війни. Я вважаю, що це важливо. Я вважаю, що це добре для демократії. У цьому краса міцної демократії, у вас потенційно є більше ніж одна людина", — пояснив таке прагнення спецпредставник Дональда Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог.

Колишня студентка Олександра Балабана зробила публічне зізнання про неприйнятну поведінку майстра під час навчального процесу

У ніч на 4 лютого російські загарбники вчергове атакували Черкаську область безпілотниками, внаслідок чого виникли пожежі на трьох приватних підприємствах. Також у Печерському районі Києва, після нічної атаки, виявили уламки БпЛА.  Про це пише Рубрика, посилаючись на соцмережі начальника Черкаської ОВА Ігоря Табурця, на Теlеgrаm-канал міського голови Києва Віталія Кличка. Київ Під час першої тривоги військові попереджали, […] Тhе роst Наслідки нічної атаки БпЛА: у Києві – падіння уламків, на Черкащині дрони вдарили по трьох підприємствах, виникла пожежа арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Про це повідомляє Ваrrоns.Так, Трамп хоче укласти угоду з Україною, за якою Київ постачатиме до США рідкоземельні мінерали, які використовуються в електроніці, в обмін на американську допомогу."Ми хочемо укласти угоду з Україною, де вони забезпечать те, що ми їм даємо, своїми рідкісними землями та іншими речами", - сказав Трамп під час спілкування з журналістами в Овальному кабінеті.Як пише Суспільне із посиланням на джерела в Офісі президента, президент Володимир Зеленський додав у План перемоги пункт про рідкісноземельні ресурси, розраховуючи саме на США."Щоб гарантувати використання цих ресурсів, треба гарантувати безпеку, щоб росіяни не окупували землі з цими ресурсами", - заявили у джерелі.Довідка. Україна володіє запасами кольорових і рідкоземельних металів, зокрема берилію, цирконію, танталу, а також комплекс фосфорних рідкоземельних і рідкометальних руд.За оцінкою Fоrbеs станом на 2023 рік, сукупна вартість корисних копалин в Україні сягає до $15 трлн. При цьому понад 70% загальної суми припада­ють на три області - Донецьку, Дніпропетровську та Луганську.Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає, що Дональд Трамп має повне право перевірити на доцільність використання допомоги, наданої Україні попередньою адміністрацією президента.

Про це він розповів Fіnаnсіаl Тіmеs.За словами Дуди, в разі "вибуху міжнародної організованої злочинності" Київ потребуватиме "масової підтримки" для забезпечення безпеки.В інтервʼю він розповів виданню про побоювання ймовірного перекидання злочинності за кордон України в Польщу, що також може зачепити західноєвропейські країни та Сполучені Штати.Зокрема, польський лідер порівняв це з часами 1990-х років у РФ, коли насильство й бандитизм зросли серед ветеранів десятирічної радянської окупації Афганістану. "Просто згадайте часи, коли Радянський Союз розпався, і наскільки рівень організованої злочинності зріс у Західній Європі, а також у США", - сказав Дуда.Він підкреслив, що повернення радянських військ "мали такий вплив на вибух організованої злочинності", додавши, що втрати від повномасштабного російського вторгнення в Україну є набагато більшими, ніж під час війни в Афганістані."Просто уявіть ситуацію, коли у нас тисячі людей, які повертаються додому з лінії фронту. Ті люди, які борються з Росією, багато з них матимуть психічні проблеми", - пояснив президент Польщі.Реакція МЗСРечник МЗС України Георгій Тихий заявив, що українські військові, навіть ті з них, хто повернеться з посттравматичним стресовим розладом, не будуть загрозою для європейської безпеки. Він нагадав, що після 2014 року, коли сотні тисяч українців уже пройшли через фронт, жодного суттєвого зростання злочинності або загроз для Польщі чи Європи не було."Українські воїни та ветерани є не загрозою, а фактором безпеки для України, Польщі та всієї Європи. Вони є запорукою вільного та стабільного європейського майбутнього. Ми переконані, що сміливі українські чоловіки та жінки, які стали на захист своєї країни та всього світу від російських загарбників, заслуговують на найвищу повагу", - цитує дипломата "Європейська правда".Реакція МінветеранівМіністерство у справах ветеранів України висловило вдячність Польщі та Дуді за всебічну підтримку України у боротьбі за свободу та незалежність. Водночас у відомстві не погодилися з висловлюванням польського лідера, яке представляє українських воїнів як потенційну загрозу. Українські воїни не лише боронять нашу державу, але й захищають всю Європу від російської агресії. На нашу думку, некоректними є і порівняння з ситуацією в росії 1990-х чи поверненням радянських військових з Афганістану. Українські ветерани – це захисники, які боронять свою землю від загарбника, а не несуть загрозу. Вважаємо, що в фокусі уваги мають бути російські війська та їхні союзники, які є справжньою загрозою, адже продовжують готувати нові акти агресії проти вільного світу", - наголосили у міністерстві.Українські воїни та ветерани – не загроза, а гарант стабільності та безпеки України, Польщі та всієї Європи. Вони – ті, хто ризикують життям заради миру та свободи, і заслуговують на найвищу повагу та підтримку, додали у Мінветеранів.Там зазначили, що ветерани повертаються до активного життя, розвиваючи бізнес, волонтерство та громадські ініціативи; ветеранський спорт та реабілітаційні програми допомагають їм адаптуватися після служби; ветерани стають лідерами своїх громад, зміцнюючи суспільство та економіку."Ми свідомі викликів, пов’язаних із поверненням військових до мирного життя, і активно працюємо над створенням ефективної системи підтримки. Вчимо уроки історії та використовуємо міжнародний досвідМи переконані, що українські ветерани – це сильні, мотивовані люди, які стали на захист своєї держави та всього демократичного світу. Вони – не загроза, а рушійна сила, яка зміцнює Україну, Європу та глобальну безпеку. Віримо, що міжнародна спільнота розуміє це і підтримуватиме Україну у створенні гідних умов для наших Захисників і Захисниць після перемоги", - резюмували у відомстві.Раніше Анджей Дуда розповів, що попросив президента Володимира Зеленського про участь представника своєї держави у потенційних переговорах України з Росією.

Комунальна корпорація &lаquо;Київавтодор&rаquо; просить враховувати обмеження під час планування маршруту

Київський апеляційний суд частково задовільнив апеляцію щодо запобіжного заходу міському голові Ірпеня Олександру Маркушину. Йому обрали цілодобовий домашній арешт, передає "Суспільне" із зали суду Сторона захисту подала апеляцію на рішення Печерського суду щодо арешту. "Слідча суддя не врахувала процедуру підозри: він не набував статусу підозрюваного, його майновий стан не оцінили. Держприкордонслужба і нині дозволяє виїжджати батькам-одинакам. Першопричина була привезти дрони, а потім привітати сина з днем народження. Ніякої шкоди він не зробив", - сказав адвокат Ілля Воробйов. На засіданні були військові, представники громади, громадські діячі, які висловили готовність взяти Маркушина на поруки. Серед них депутатка Ольга Василевська-Смаглюк та бізнесмен Гарік Корогодський. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Маркушина усунули з посади мера Ірпеня Інший захисник перелічив державні відзнаки Маркушина. Наголосив, що він під час вторгнення й бою за Київ той завжди був в Ірпені, тому "втекти він не може". Сторона обвинувачення наполягала, що підозра обґрунтована, а Маркушин сам себе переправив через кордон. Сам Маркушин розповів, що з вересня 2022-го його діти живуть в Україні. Старший син із колишньою дружиною, а чотирирічний Марк живе з ним. "За тиждень, поки я в СІЗО, мене ніхто не допитав. Ще до обрання запобіжного я здав закордонний паспорт, я не збираюсь втікати. На початку вторгнення я захищав місто, поки ці прокурори, ДБР захищали кордони Львова", - сказав він. Олександра Маркушина відсторонили з посади мера Ірпеня. Державне бюро розслідувань підозрює його в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України. Йому загрожує 5-7 років позбавлення волі.

Програма "Власні назви з Мирославою Барчук" - це серія розмов з українськими та західними інтелектуалами, письменниками, митцями, правозахисниками, де обговорюються, з одного боку, події та суспільні явища сьогодення, а з іншого – історичний контекст, який ці явища сформував.  Проєкт спільно створюють український ПЕН та телеканал "Еспресо". Сьогодні ми з Вами разом подивимося історичні архівні кадри, яким 30 років. Це кадри першого з'їзду першого конгресу українців у Російській Федерації, який відбувся у 1993 році. Частина цих кадрів буде продемонстрована сьогодні вперше за ось ці 32 роки, які минули з цієї події. Чому нам важливо показати вам ці кадри? Тому що вони дуже добре показують, як Росія за ці роки, за 30 років фактично стерла ідентичність багатомільйонної української діаспори у Російській Федерації. Відбувається у жовтні 1993-го року цей конгрес, і на цьому конгресі у Москві є дуже представницька делегація, така урядова і парламентська. Там віце-прем'єр, народні депутати, серед них дисиденти радянських часів: В'ячеслав Чорновіл, Михайло Горинь. Там же є Ви, Михайло Косів, літературознавець,  Володимир Яворівський і Микола Жулинський. Одним словом, представницька делегація. І нашу розмову я хочу почати із дуже, як на мене, важливих кадрів. Ви знімаєте на свою камеру. Отже, Ви знімаєте на Красній площі з Михайлом Косівим, як я сказала, відомим українським літературознавцем, теж громадським діячем і народним депутатом України, виходите на Красную площу і зустрічаєтеся з українцями. У нас є це відео.Розмова з відео:- А коли ви приїхали сюди? - Ну, ми вже скоро від'їжджаємо. Ще чотири дні на два тижні. - Чекайте, а ви так два тижні... А, вахтовим способом, методом? Так, як і на нафтовики, а потім два тижні вдома і знову. А як розраховуються з вами за пророблені дні, так? - Так, два тижні відпрацювали. Розрахунок і їдемо додому. - Ви їдете додому. Ну, а ми тут були, як ви, мабуть, чули, на першому конгресі українців Росії, утворюється така організація.- А ми зразу впізнали, начебто Косів, кажу. Ви знаєте, що для мене означає це відео, чому я вирішила почати з цих кадрів. Ці кадри про те, що українців у Росії, у Москві тоді було так багато. Не важливо, що це заробітчани. Тому що в цей час у Росії живе лише офіційно 5 мільйонів українців, насправді їх набагато більше. І це означає, це відео, що можна йти по Красній площі і зустріти своїх земляків. Отже, моє питання: з якими почуттями, з якими думками Ви тоді стояли на цій Красній площі, і чи Ви справді вірили, що можлива підтримка українства в Росії?Ярослав Кендзьор Пані Мирославо, коли наш комітет Верховної Ради тільки, як кажуть, розгортав свою роботу, коли ми отримали інформацію і запрошення про те, що українство, яке розсипане, розсіяне було по всій "необьятной родінє Совєтскому Союзу", що вони готуються нарешті об'єднатися в одну єдину потужну організацію, звісно, ми сформували таку урядово-парламентську делегацію, ви вже називали, велика делегація їхала. І ми їхали, без перебільшення, з певними надіями, адже 93-й рік, це вже позаду була вся ця історія із гекачепістами. Вже якісь дуже прогресивні і дуже обнадійливі промови і заяви робив тодішній президент Російської Федерації Єльцин. І в 91-му, пригадую, році, десь у листопаді, коли Єльцин був у нас, приїхав до Києва, як він клявся, як він переконував людей, киян, які прийшли на Майдан перед Верховною Радою. Там зібралися сотні-сотні людей, і він розказував, як тепер у дружбі, у любові будуть жити новітні, незалежні держави Україна і Російська Федерація.Вже не буде всіх цих злочинів, що були. Він називав злочини, які робив комуністичний режим Радянського Союзу. Він так чітко робив межу: то Радянський Союз, імперія була, зараз такого нічого і близько не повториться. Йому там аплодували, люди з вулиці просили частіше приїжджати до України. Вірили в російську демократію.Вірили в те, що насправді таке побратимство нарешті з Росією розпочнеться. І ті ж самі думки він повторив із трибуни Верховної Ради. Ці записи є. І ви знаєте, я завжди кажу, коли робив свою програму, я казав, що оці слова Єльцина до тяжкої глибокої рани дотулити - вона тут же загоїться. Такі вони були обнадійливі. Ну і десь ми все-таки знали, ті люди вже з певним досвідом політичним, що таке Росія, що змінити Росію буде дуже і дуже непросто. Але все-таки, думаю: все українство ось вирішило об'єднатися. З трибуни лунали цифри, що в Російській Федерації - одні називали цифру 15 мільйонів, навіть звучала цифра 20 мільйонів українців. Ми ж розуміємо, що навіть, якщо 20 мільйонів, а напевно, порахувати їх ніхто не може, і не всі признавалися до свого історичного українського коріння. І тому хотіли об'єднати 20 мільйонів чи 15, чи навіть 10 мільйонів, та скільки б там не було  в одну громаду, і щоб ця громада ожила. Якби ми мали у середовищі Російської Федерації таку підтримку із боку нашої української громади, то не все собі могла би в такому випадку дозволити кремлівська влада, бо розуміла би, що в середовищі їхньої держави є такий потужний аргумент, як українська діаспора. І ми з певною надією їхали. Хоч дуже швидко паростки цієї надії були цілком зруйновані. Навіть я відчула це в риториці тих людей, які виступали на з'їзді і українці, які представляли різні регіони Російської Федерації. Я просто хочу ще також нагадати, що коли Ви говорите про це утворення, яке створили українці, воно називалося "Об'єднання українців Росії". І воно було створене якраз напередодні, у 92-му році. І справді, тоді, власне, відділень цього "Об'єднання українців Росії", їх були десятки по різних областях, республіках Російської Федерації. Мене дуже зацікавив виступ Григорія Явлінського. Він вже тоді був депутатом держдуми Російської Федерації.Керівником партії "Яблуко".І він говорив про культурну автономію українців у Російській Федерації. Виступ з відео:Я хочу сказати, що моя власна точка зору на проблему України в Росії дуже проста. Я досі не розумію, чому не можна зробити перші кроки, щоб зробити українські школи. Я цього взагалі не розумію, що це за проблема? Можна дуже довго розмовляти про такі складні варіанти, про те, про все, та школу ж зробити, то ж нічого для того не треба - перше. Друге, як буде школа, то потрібна буде література. То можна привозити з України, як немає паперу в Росії. Що за проблема? Далі культурні центри, де люди можуть прийти поговорити про свою батьківщину, поговорити про російські проблеми,  про економіку, політику, про що хочеш. Почитати українські газети, це теж не проблема. Радіопередачі - можна мати раз на тиждень дві години, які говоритимуть українською мовою і розповідатимуть про Україну і телевізійні передачі. І це все для початку, це будуть справжні кроки. То ми будемо проводити політику культурної автономії в тому сенсі, що я зараз вам кажу. І мені здається, що це буде розумно, це буде головне, що треба робити. Отже, це той самий Григорій Явлінський, який сьогодні фактично зустрічається з Путіним, говорить по півтори години, закликає фактично до капітуляції України перед Російською Федерацією. Це той самий Явлінський, який зняв свою кандидатуру на виборах президента Російської Федерації для того, щоб допомогти Путіну і так далі. Що відбулося з цією людиною на вашу думку? І взагалі, які Ваші спогади ось з цього конгресу? Ви з ним говорили, які Ваші спогади про Явлінського зразка 93 року?Оце, зрештою може бути ілюстрацією, як ситуація на Московщині перемелює, коли ти там постійно проживаєш, коли ти ще десь там введений у владу якимось там депутатом чи чиновником. Московія, ця атмосфера тебе перемелює так, що ти стаєш отаким. Якщо і спочатку був нормальним чоловіком, то станеш таким, яким став Явлінський. Для мене от, власне, така генеза людини, яку вона переживає під тиском, пропагандою, так. І під таким тиском, асиміляцією по суті є історія з Кубанню і з Кубанським хором. На першому конгресі українців в Російській Федерації виступав Микола Тарнавський, який очолює, власне, українську громаду  на Кубані. І він розповідав вражаючі речі. Виступ з відео: До революції на Кубані була українська гімназія, був театр український, була просвіта. Прийшла більшовицька влада, вона в першу чергу сказала, що царський режим дуже мало виділяв поваги до української культури на Кубані. І тому почалася українізація. Зробили 240 українських шкіл, два технікуми українські, інститут український імені Скрипника, Північно-Кавказький в Краснодарі. І в 32-му році все це було заборонено, було заборонено постановою Сталіна і Молотова-Скрябіна. І ось досі ми живемо, можна сказати, за тими нормами, за тією постановою, її ніхто не скасував. Громади Кубані, українські громади, звернулися до президента Росії Єльцина з проханням скасувати цю постанову. Ми хотіли, щоб у тих людей, у яких є страх, які бояться прийти до нас в наше товариство, в наше об'єднання і сказати, що “я українець”, щоб не було у них того страху, тому що люди пам'ятають 30-ті роки, і вони досі бояться. І ось що ми отримали, нам прислали відписку. Ми, наприклад, хотіли б, щоб коли зняли фільм “А вже 200 літ” про Кубанських козаків, хотіли показати по телебаченню - ні, не дали, не пустили. Збирався приїхати хор Кошиця з Канади на Кубань - не пустили. Чим важливе це свідчення для нас в ситуації на Кубані, ми знаємо прекрасний приклад кубанського хору. Кубанський хор в 90-х, 2000-х приїжджав в Україну. Вони говорили навіть українською мовою, це балачка називалася, так, у побуті. Вони співали українських пісень, гімн України навіть співали. Але після вторгнення Російської Федерації в Крим і на схід України їхній керівник, його прізвище Захарченко, здається, він підтримав анексію Криму і отримував від Путіна нагороди і казав, що він молиться на Путіна.Ось яка історія стається з людьми, які несли цю ідентичність, але, власне, ось такий поворот в їхній долі стається.Вся ця інформація представників отих регіонів Російської Федерації мені нагадували свідчення на міжнародному суді супроти геноциду величезної національної спільноти, коли всі ніби під копірку: "Школи жодної нема, садочку жодного нема, газети нема, театру нема, нічого немає". Ми знаємо, скільки Україна зі свого бюджету тратила на оцю російськомовну частину освіти, культури і все, що з цим пов'язано.Всередині України. Всередині України, тобто це більше половину того загального бюджету в графі "культура", "мова" і все інше, "освіта". Більше половини бюджету ішло на російськомовну частину отої діяльності. Росія теж витрачала величезні кошти для України, але на розвиток російських шкіл і своєї культури. Тим часом, як українська влада дає колосальні кошти на розвиток російської культури, російської мови в Україні. Тим часом в кінці 80-х у Донецьку, Луганську, Чернігові, Сімферополі та Миколаєві не було вже жодної української школи. Така статистика. Остання школа з українською мовою навчання припинила свою роботу в Донецьку у 86-му році, і лише в 90-му році з великими труднощами вдалося відкрити дві школи в Донецьку. Одна при Донецькому університеті і ще одна школа №65, теж в Донецьку, де було 10 людей на одне місце, 10 дітей на одне місце в перший клас претендувало. Отже, ви пригадуєте ці часи, і як українська влада, власне, опікувалася на початку 90-х українськими школами на сході та й в центрі України?Ви назвали тут кілька прикладів. Я також порився у тих своїх архівних папках і трошки доповню вашу інформацію. Це надзвичайно промовиста статистика. У 14 обласних центрах України станом на 90-й рік, зокрема, Запоріжжя, Кіровоград, Миколаїв, Одеса, Сімферополь, Суми, Харків, Черкаси, Херсон, Чернігів і Київ було 1037 шкіл з російською мовою викладання. У процентному відношенні це було 94% російськомовних шкіл і 6% шкіл з українською мовою. Ну, такий ж аргумент, показати, покласти Єльцину на стіл матеріали, які засвідчують, скільки Україна тратить на потреби національно-культурні російськомовної частини суспільства нашого, і що тратить Росія на потреби української діаспори. Ніхто цього не робив.Чи могла українська держава тоді на початку 90-х, на початку 2000-х якимось чином допомогти нашій українській діаспорі, і чи українська держава пробувала це зробити?Керівництво української держави, частина, починаючи, наприклад,  Кравчук, Кучма - звичайно, для них ця проблема не існувала. Українство за межами України для них не існувало. Ющенко розумів важливість, він розумів важливість того закордонного українства, його можливості, якщо є тісні контакти, зв'язки з рідною державою, із керівництвом цієї держави. У нас була спроба, коли в 93-му році створено Міністерство національностей і міграції і Міністерство очолив Олександр Ємець, якщо пам'ятаєте. Який був присутній якраз на першому конгресі українців. Який був присутній на цьому, і він всі ці проблеми відчував. Але вся ця катастрофа з економікою на той час, ця інфляція шалена.Вона робила неможливим фінансово підтримати це. Абсолютно, абсолютно. Тобто керівництву було зовсім не до того, тим паче, що ще було велике нерозуміння того. Нам би впоратися і дати вижити тим українцям, що є в межах України, а займатися ще великою діаспорою на сході не було сили. Це була колосальна помилка української держави, українського керівництва. Тобто ми говоримо про те, що українська влада не те, що не могла помогти тоді, вона не бачила… Вона просто не хотіла цього.Вона не хотіла допомогти і не розуміла потреби, що потрібно допомогти діаспорі українській в Росії. Вона тут не могла забезпечити розвиток і функціонування української мови, української культури.Мене вразило свідчення представника Тюмені тоді на першому конгресі українців у Російській Федерації, який просто озвучує і дуже якось зріло і свідомо підходить, власне, до питання прав українців і захисту української культури в Російській Федерації. У нас є теж це свідчення.Виступ з відео:Пані та панове, шановні гості та делегати Конгресу, вітаю вас з Нового Уренгоя від імені товариства українців в Тюменській області "Єдина Родина", яке репрезентує 600 тисяч за офіційними даними українців. Освіта, національна освіта не може бути справою декількох ентузіастів, це має бути державною справою. Тому що бігати по сім'ях та збирати заяви бажаючих, щоб діти їх вивчали рідну мову - це є дурниця, мені здається. Тому що якщо є відповідна кількість українців, то відповідна кількість українських шкіл має бути, державних українських шкіл, так, як це є в Україні, наприклад. Це питання голоду, голоду інформаційного. Те, що ми отримуємо з наших російських газет, з телебачення та радіо, я вважаю, що це не можна навіть назвати інформацією. Навіть не просимо, вже просто вимагаємо. Перше - це трансляція програм українського радіо та телебачення. Друге - це вільна передплата українських видань та їхня своєчасна доставка. Може бути і телеграфом, як це робиться з російськими газетами в Україні. Тому що, коли отримуєш газету через три тижні, то вже не дуже цікаво читати, що там відбулося. І третє - надання часу на телебачення і радіо та створення українських програм та фінансування цих програм. Якщо ми будемо мати ще одне джерело інформації, то ми можемо вже співставляти та думати, де є правда, де є, ви бачите, брехня. Я хочу звернутися до наших українських народних депутатів демократичного напрямку, до пана Чорновола, пана Гориня, пана Яворівського, не знаю, прошу вас, покиньте ці ваші чвари, покиньте ці суперечки. Ви розумієте, напевно, так само, як і ми. Якщо ми, якщо зараз в Україні на цих виборах не переможуть демократичні сили, то це все. Це знов назад у світле майбутнє. І це останній той шанс, що наданий Україні для здобуття нормальної, незалежної, вільної, демократичної і заможної держави буде втрачено. Тобто, як казав Шевченко: "Підніміться, брати мої, молю вас, благаю". Може, почують мій голос в Україні? Я хочу звернутися до населення своєї Одеси рідної, до Донбасу, до Криму. Люди добрі, що ви робите з Україною? Нащо це вам потрібно? Якщо вам потрібна Україна сильна, то ці всі ваші дурниці про офіційну державну мову і так далі, і так далі. Не треба цим займатися. Але ж ми все ж таки є громадянами України, вибачте, Росії, думаю про Україну постійно, з нею ми зв'язали свою долю. І не з усім тим, з тією політикою, яка виходить від наших державних керівників щодо України, ми ніколи не погодимося з тим, щоби велич та могутність Росії досягалася через страждання та приниження народу України. Нехай державні мужі росіян це добре зрозуміють. Мене вражає рівень свідомості цієї людини, людина, яка живе в Тюмені чи Тюменській області, він розуміє, що він відповідає за 600 тисяч людей, він представляє, репрезентує ці 600 тисяч людей. І він говорить не лише про права українців в Російській Федерації, він звертається до своїх земляків, зокрема до одеситів і каже: "Зупиніться з російською мовою, захищайте своє, захищайте українську мову". І, власне, мене вразила оця остання фраза, що: "Ми громадяни Російської Федерації, але добробут і велич Російської Федерації не може забезпечуватися стражданням українців". Ці люди, де вони зараз? Очевидно, цим людям, зараз вони вже зрілого віку, їм 50-60 років. Чи ви слідкуєте, чи ви контактували з тими людьми далі після цього конгресу? Яка їхня доля? Ми обмінювалися тоді телефонами. адресами, просили, якщо буде можливість в когось побувати чи то в Києві, чи, зокрема, у Львові, бо про Львів дуже тепло згадували багато людей. Десь на початках ми контактували час від часу, якісь навіть послуги робили. І, зокрема, Карельська українська громада дуже активно спілкувалася з нами, бо вони вирішили в Сандармоху поставити пам'ятний знак про оцей страшний розстріл цієї величезної групи українських письменників. Оце розстріляне відродження українське. У нас є, пане Ярославе, ще одне свідчення Павла Поповича, радянського космонавта і це важковаговик. Це не просто якийсь представник локальної громади, це людина, яка мала великий статус. І він теж говорить дуже гостро про те, наскільки фальшивою є політика російська щодо української діаспори.Павло ПоповичВиступ з відео:Ще й сьогодні чимало державних і політичних діячів як Росії, та й України, стинають плечима, мовляв: "Розвивайтесь культурно, хто вам заважає. Ви ж самі не бажаєте відкривати своїх шкіл". А це, панове, лукаво і нісенітниця. Росіянам в Україні принаймні таких запитань не задають. Національно-культурного відродження росіяни України мають набагато більше, ніж самі українці. А з нас, бач, вимагають ентузіазму, ніби українці Росії не видобувають вугілля, нафту, газ, не варять сталь, не виробляють машини, не вирощують хліб, не служать в армії, не розвивають російську науку і культуру, не освоюють космічний простір тощо. Та вже не те, що за умов демократії українці Росії створили десятки національно-культурних осередків, недільних шкіл, за свої кошти видають газети, розвивають художню самодіяльність і проводять громадську роботу є яскравим свідченням того, що вони живі люди і заслужили людських прав і того, аби до них ставились, як до рівних, як до рівноправних. Отже, не може бути і мови про те, відкривати українські школи, гімназії, ліцеї в Росії, чи ні? Відкривати вищі навчальні заклади, чи ні? Фінансувати їх разом з українськими виданнями, чи ні? Мати українські театри, українські теле- радіопередачі, чи ні? Все це треба робити за державної підтримки і чим швидше, тим краще.І є ще одне свідчення, яке мене, власне, вразило метафоричністю. Ви зараз зрозумієте про що йдеться, це свідчення, виступ фактично представника Оренбургу, якого звати Михайло Чорний-Швець, він голова товариства Тараса Шевченка. І він розповідав про те, які проблеми в Оренбурзі в українців.Виступ з відео:Треба сказати, що в Оренбурзькім краї проживає 102 тисячі українців. Проблем у нас дуже багато, безумовно, уряд російський, я так думаю,  не дуже звертає на нас увагу. Справа в тому, що у товариства нема приміщення, де б ми могли, так би мовити, проводити свою роботу. До речі, недільна школа розташована в музеї-гауптвахті Тараса Григоровича Шевченка. Ви пам'ятаєте, що будучи в Оренбурзі в засланні Тарас Григорович був на гауптвахті. В отій гауптвахті ми відкрили школу, вона от працює вже другий рік. Нам потрібні вчителі. Нам потрібно, щоб держава на нас звернула увагу. Навіть у нас от посади до цього моменту нема. Треба так, як і в Україні, я думаю, там більшість, по-моєму, в містах і селах російських шкіл. А тут у нас щось до цього часу ці справи вирішуються дуже погано. Пане Ярославе, отже, це 93-й рік все, але мине час, мине буквально 20 років після цього і приходить Путін до влади і кажуть, що в 2008 році почали дуже сильно пресингувати українців. Саме у 2008 році, це пов'язують з тим, що українці підтримали грузинів під час під час нападу Росії. І кажуть, що тоді ж українцям почали забороняти відзначати річницю Голодомору і так далі. Як це було? Ви тоді в парламенті, тоді президент Ющенко. Як українська держава реагувала на оці тільки перші ластівки, коли починався тиск уже відвертий, не просто ігнорування, а відвертий тиск на українську громаду?Мушу з прикрістю великою сказати, що українська влада практично ніяк не реагувала. Я не пригадую якихось заяв таких серйозних політичних щодо становища української громади, української діаспори у Російській Федерації. Тому, якщо спочатку там звучали цифри 20 мільйонів, 15 мільйонів і все. Станом на сьогоднішній день там і мільйона уже офіційної статистики не буде. Все було заглушено, все було заборонено, все було знищено до кінця, була одна бібліотека і ту знищено. Це вже пізніше, але вони почали, власне, з оцього, в 2009 році було заборонене оце Об'єднання українців Росії. Так-так-так, і все, це була одна єдина на той час остання організація, яка була знята через суд.А вже потім культурний центр, бібліотека в Москві і так далі, і врешті було зачищено все. Що мене вразило, можливо, з усіх матеріалів, які ви дали з того конгресу, першого конгресу українців у Російській Федерації, мене вразило свідчення одного дуже цікавого чоловіка, ветерана УПА, який представляє українську громаду в Воркуті. А це Олексій Брись. Я хочу спочатку почати з того, щоби ми послухали, як цей чоловік розповідає про своє минуле. Репліка з відео:Я дійсно маю пряме відношення до УПА. Я один з тих, який починав рух на Волині і один з перших, який збройно виступив проти німців. Відтак мене звідти назначено корінним, і я був на поліських лісах, західних, від Володимира до Ковеля, оце була територія Турійських лісів, де стояв мій курінь. Таким чином я, мабуть, один з останніх командирів УПА такого чину, такого звання. Але в нас була справжня армія. Значить, в мене було три сотні, була кавалерійська частина, я пишаюсь завжди нею. І я був тоді ще молодим, і звичайно мені ці роки найбільш дорогі, що б більше не трапилось. Вже були різні події в житті. Я і в медичному інституті вчився, і закінчив я Ленінградський інститут гірничий, але для мене це здається все між іншим і так. А основне, що в моєму житті прозвучало і промайнуло - це моя участь в Українській повстанській армії.Отже, доля цього чоловіка і в його родини: його батько, матір і також бабуся були в німецькому концтаборі. Після звільнення з німецького концтабору, вони всі були репресовані радянською владою. Батько помер у Казахстані, мати померла у Воркуті. У цього чоловіка старший брат був убитий Гестапо. Молодший брат загинув у боях із чекістами. Його дружина, дружина Олексія Брися, відсиділа 10 років Норильських таборів. Він сам от зараз говорить, на той час 93-го року, він говорить як представник Воркути, і він ось таким чином описує те, що відбувається з  з українцями у Воркуті. Репліка з відео:Українці у Воркуті були домінуючою нацією. І коли почалося масове звільнення в 53-54-х роках, то Україна була там фактично єдиною нацією, яка мала повну свою перевагу у всьому. Українською мовою розмовляли всі на вулиці. Українці були всюди на робочих місцях домінуючої нації, тому що всі інші дуже швидко стали виїжджати. Українці, на жаль, залишались довго там. Частина тих людей, які змушені були залишитись, щоб заробити копійку і далі виїхати на Батьківщину. Через дуже багато різних обставин на сьогодні залишаються в дуже жахливому становищі. Щиро кажучи, вони на сьогодні приречені. Виїхати ніхто з них не може. Ми недавно хоронили одного повстанця, який пролежав 11 років в лікарні з раком горла. Жалюгідне було таке видовисько. Ми його чесно похоронили з почестями, ну і такими, на які ми здатні. І от тоді, власне, виникла в нас ідея створення Братства УПА. Що собою являє Україна в Воркуті на сьогоднішній день? На сьогодні ми організувалися, і зафіксовано це все, зареєстровано наше товариство і одне, і друге, і третє. І ми робимо всі заходи, щоб відродити або далі розповсюджувати свідомий оцей український дух серед населення, вважаючи і переконуючи всі установи офіційні, що це йде також на руку їм, тому що панує у Воркуті страшним бандитизм, страшне злодійство і падіння моралі. Ми вважаємо, що відродження моралі будь-якої нації, зокрема і української, є явищем позитивним і необхідним для будь-якої нації, де б українці не жили.Мине ще чверть століття, 25 років, аж поки український парламент у 2018 році не визнає усіх ветеранів УПА учасниками бойових дій. Але Олексій Брись не доживе до цього часу. Він помре у 2015 році. Я дуже Вам дякую, що ви десь в інтернеті знайшли, як закінчився життєвий шлях цього чоловіка. Я знаю, що в грудні 2022 року, вже після початку повномасштабного вторгнення, іменем Олексія Брися назвали вулицю у Луцьку. Це означає, що пам'ять його вшанована в Україні.Слава Богу, що пам'ятають люди. Я хочу закінчити цю розмову абсолютно якимось дивовижним відео. Ми почали з відео на Красній площі і завершимо якоюсь абсолютно пророчою розмовою Вашою із Михайлом Косівим на Красній площі. Взагалі ці кадри дуже цікаві, тому що падає дуже густий сніг, і Ви стоїте в центрі Москви і раптом…За спиною Мавзолей.За спиною Мавзолей і Кремль. І раптом Ви запитуєте його, Михайла Косіва, про те, чи він бачить загрозу в тому, що Росія претендує на українську історію? От у нас є цей запис.Відео:Вчора відкриття пам'ятника Київському князю Ярославу Мудрому. Під час відкриття пам'ятника жодного разу не було сказано слово, що це Київський князь Ярослав Мудрий. Було сказано, що це Вєлікій рускій князь. І виступаючи на відкритті пам'ятника Ярославу Мудрому, президент Росії Борис Єльцин сказав: “Мы должны учиться у Великого руского Ярослава Мудрого в плане собирания русских земель в плане устройства русского государства". Це справді тривожна подія. Якщо росіяни не навчаться шукати своїх власних національних коренів на своїй власній землі, на якій вони живуть, росіян чекає дуже незавидне майбутнє. Ну як можна шукати своїх пракоренів там, де цих коренів немає, де живе споконвіку інший народ, де інший народ має свою історію. Як можна це все привласнювати собі? Та ж мають росіяни своїх діячів історичних і мають їх немало і можуть ними, так би мовити, пишатися. Ні, обов'язково треба знову ж таки якось переварити в тому якомусь велетенському котлі те, що належить і сусідам. Як Ви могли тоді передчути те, що станеться за 20 і за 30 років? Ви серйозно відчували загрозу оцієї претензії на Ярослав Мудрого, Володимира і взагалі на історію Київської Русі? Той, хто хоч недосконало, але хоч в загальних рисах знає "откуда єсть і пошла зємля русская", знаєте. І той, хто знає історію Московії, і всю цю технологію її розростання, оце, як вони кажуть "собірание зємєль рускіх", воно ж не припинилося і до сьогоднішнього дня.Взагалі вся ця розмова і Ваша звучить сьогодні дуже пророче і як таке якесь відчуття і передбачення, причому ще і в центрі Москви на Красной площі. Пане Ярославе, я Вам дуже дякую, що Ви взагалі це зняли, зафіксували, тому що ці кадри, як я і казала, ці кадри надзвичайно важливі для того, щоб розуміти, що зробили росіяни із багатомільйонною українською діаспорою, яка могла б бути впливовою спільнотою в Російській Федерації.

Про це пише "Київський безпековий форум". "Заява спецпредставника президента США з питань України та Росії Кіта Келлога (її слід вірно читати): вибори не після завершення війни, а вже, в тому числі після оголошення припинення вогню, – є категорично неприйнятною і резонує з заявою Путіна про начебто нелегітимність Володимира Зеленського. Посилання Келлога на проведення виборів під час війни не мають вагомих історичних прецедентів. Візит Келлога до України двічі відкладався", - йдеться в повідомленні.Експерти наголошують, що результати самих заяв "вже створюють напруження в суспільстві та посилають сигнал недовіри щодо української влади як громадянам України, так і союзникам".Читайте також: "Схоже, Трамп усвідомив, що ситуація набагато складніша": Кулеба про прагнення президента США закінчити війну в Україні"Путін своєю заявою демонструє небажання зупиняти війну, дає сигнал, начебто в українському парламенті є сили, готові до капітуляції, а також хоче втягнути Україну в вибори, які підірвуть єдність країни, дух військового командування і Збройних Сил. На даному етапі оцінюємо ризики неприйнятних умов переговорного процесу на рівні 7 з 10, а продовження військових дій у наступні шість місяців – на рівні 9 з 10", - повідомили в КБФ.Що відомо про переговори щодо України Президент США Дональд Трамп 31 січня заявив, що його адміністрація провела "дуже серйозні" дискусії з Росією. Він сподівається, що разом з лідером Кремля Володимиром Путіним зробить щось "значне" для припинення війни.Спеціальний представник США з питань України та Росії Кіт Келлог у інтерв'ю телеканалу Fох Nеws зазначив, що якнайшвидше завершення війни відповідає інтересам усього світу, включно зі США, й додав, що цього можливо домогтися "протягом місяців".Пізніше видання Rеutеrs з посиланням на власні джерела у Вашингтоні, Києві та Келлога написало, що Сполучені Штати хочуть, щоб Україна провела вибори, можливо, до кінця року, особливо якщо Київ зможе домовитися про перемир’я з Росією в найближчі місяці. Радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин зауважив, що план спецпредставника Дональда Трампа з питань України та Росії Кіта Келлога "не злякає" російського диктатора Володимира Путіна3 лютого Трамп заявив, що його адміністрація "запланувала зустрічі та переговори з різними сторонами, включаючи Україну та Росію". Інших подробиць Трамп не оприлюднив. 

Київ готує нові рішення щодо покинутих авто та роботи транспорту під час тривогКиївська влада планує провести засідання Ради оборони для вирішення питань безпеки міста. Серед головних питань - очищення від покинутих авто, захист інфраструктури та робота транспорту під час повітряних тривог.

Організатори закликають відвідувачів дбати про власну безпеку та слідувати в укриття під час оголошення повітряної тривоги

Учасницями події виявилися дві подруги 19-ти та 16-ти років, які тривалий час товаришують та проводять вільний час в одній компанії