Search trend "індія пакистан"

Матеріал підготовлено в партнерстві з Консорціумом Оборонної інформації (Соnsоrtіum fоr Dеfеnсе Іnfоrmаtіоn, СDІ), що об’єднує українські аналітичні та дослідницькі організації і спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики. Співзасновники консорціуму: Сергій Згурець, директор інформаційно-консалтингової компанії Dеfеnsе Ехрrеss; Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння; Михайло Самусь,  директор Nеw Gеороlіtісs Rеsеаrсh Nеtwоrk, Олексій Їжак, експерт Національного інституту стратегічних досліджень.  Все має свої наслідки. Завдяки проросійській позиції адміністрації Трампа відбувся нечуваний сплеск російського фашизму із формуванням чіткої сучасної доктрини Кремля: або Україна повернеться до Росії як вагома частина нової імперії, або українська нація буде знищена. За відсутності гарантій безпеки Україна постала перед необхідністю забезпечити своє виживання, тож питання ядерної зброї знову виникає на порядку денному. Більше того, багато хто вважає, що формулювання “Чи повинна Україна мати ядерну зброю?” сьогодні вже має звучати інакше: “Коли вона матиме цю зброю?”І мова сьогодні вже не лише про тих експертів та посадовців в самій Україні, хто має компетенцію говорити про це. В останній день травня необхідність допомогти Україні розробити власну ядерну зброю позначив голос із Великої Британії. Полковник британської армії Річард Кемп на Вlасk Sеа Sесurіty Fоrum 2025 чітко артикулював : Британія має допомогти Україні відновити ядерну зброю. За словами полковника, укладена цьогоріч між Україною та Британією угода про сторічне партнерство повинна передбачати допомогу офіційного Лондона у розробці Києвом власної ядерної зброї, інакше вона не має значення. "Ви не можете стримати країну з ядерною зброєю (РФ - ред.) без ядерного потенціалу, і ви не можете стримати бойову ядерну зброю без стратегічної ядерної зброї. Це просто ні про що. Тому, я думаю, що частиною цієї декларації мало бути зобов'язання Великої Британії розробити бойову ядерну зброю”. Ядерна міжконтинентальна балістична ракета "Титан", фото: gеttyіmаgеs Звісно, можна допускати, що заява несе суто політичне навантаження і більше спрямована на тестування реакції Кремля. Але швидше вона є показовим свідченням масштабних геополітичних змін. Якщо, скажімо, минулого року під час обговорення цієї теми, коли, зокрема, Консорціум оборонної інформації публічно виступив за проведення глибокої дискусії, ще було далеко до тектонічних зсувів в політиці США, сьогодні все виглядає принципово інакше. Прогноз негативного для України та Європи розвитку подій формує політичні умови, які справді ведуть до перегляду неядерного статусу України. І справа тут далеко не тільки в Україні. Це вже потрібно самій Європі.  Політичні аспекти:  гойдалки Трампа та зростання страхів ЄвропиПрезидент Трамп своїми деструктивними кроками у міжнародній політиці не тільки повернув силу кривавому міжнародному злочинцю Путіну, але й породив відчутну недовіру до США у партнерів з НАТО. Відтак, створилися нові геополітичні умови, в яких чимало нових гравців заявили про намір отримати доступ до ядерної зброї. Трамп і Путін, фото: gеttyіmаgеsСкажімо, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск зробив у березні обережну, але недвозначну заяву: “ми були б безпечнішими, якби мали власний ядерний арсенал”. Чи не найцікавіше в заяві польського чиновника усвідомлення того, що ядерної парасольки Франції на всю Європу не вистачить, а британці не можуть використати свою ядерну зброю без США. Заява британського офіцера Р.Кемпа про фактично “напівядерний” статус Британії (в сенсі того, що існує залежність у застосуванні ядерної зброї від США) також вписується в логіку подій: за умов, коли сподіватися на чітку позицію Трампа не доводиться, варто мати власну ядерну зброю, яку можна застосувати без узгодження з союзником. В цьому ж контексті Р.Кемп згадав і підписану у січні 2025 року декларацію про сторічне стратегічне партнерство між Великою Британією та Україною з приміткою, що у документі мало б йтись також і про ядерний потенціал.Таким чином, Європа та Британія реально зацікавлені у тому, щоб Україна наростила ядерні м’язи – не тільки задля захисту самої себе, а й для захисту Європи та Британії від прямого зіткнення з РФ, що всередині 2025-го року виглядає більш куди реальнішим, ніж ще півроку тому. Чому мова саме про ядерну зброю як критичну умову виживання Європи? Упродовж 2024-го року найпотужніші країни європейського НАТО де-факто року визнали неготовність до успішної конвенційної війни з РФ. Британія заявила, що її збройні сили  “не можуть належним чином захистити країну” і не готові до “конфлікту будь-якого масштабу”  Оперативна готовність багатьох військових частин ЗС Німеччини становить лише 50%, чого у світлі існуючих загроз недостатньо, заявила парламентська уповноважена у справах ЗС країни Єва Хьоґль. ФРН має бути готова до війни через 5 років, зазначив у лютому 2024 р. генеральний інспектор Бундесверу генерал Карстен Броєр. Французька армія не здатна витримати таку війну, яку ведуть зараз ЗСУ, заявив відставний французький генерал Крістоф Гомар у квітні 2024 року. Вже діючий французький генерал Бертран Тужу у серпні 2024 року заявив, що в разі нападу з боку союзників Росії на НАТО можна зіткнутися з серйозними проблемами у переміщенні важкої техніки та військових через “адміністративну тяганину”, оскільки, зокрема, на континенті не розв’язана проблема “військового шенгену”.      На тлі цього неприємного становища Європі і Британії треба розв’язати щонайменше чотири стратегічних складові свого спільного оборонного потенціалу: подолати шалене відставання у ядерній зброї, далекобійних ракетах, космічній розвідці та підготовці особового складу своїх армій. Без цього говорити про успішне військове протистояння РФ неможливо.  На фоні цих проблем Європа і звертає свій погляд на Україну з її зростаючим ОПК, оборонним потенціалом та боєздатною армією. Іншими словами, у західних партнерів з’являються вагомі та реальні аргументи на користь спільної збройової активності з Україною. Зокрема, в царині ядерної зброї, що стоїть, як бачимо, на першій позиції в переліку задач для Європи. Чи може бути переглянутий без’ядерний статус України?          Які аргументи Україна має для позитивної відповіді на це питання? Про аргумент у вигляді російської агресії проти України вже було сказано. Злочинний режим Путіна у Москві порушив надані Києву гарантії безпеки, викладені у Будапештському меморандумі 1994 року. Нарощуючи криваву війну проти України, цей режим продовжує сповідувати політику відвертого геноциду українського народу, збільшуючи з кожним місяцем інтенсивність вбивств. Україна отримала сильного та цілеспрямованого ворога, якого, як вважав світ, ще не мала на початку 90-х ХХ століття, коли приймалося рішення про відмову від ядерної зброї.  Тепер всьому світові очевидно, що це саме такий ворог - екзистенційний. А ще озброєний ядерним потенціалом.Друге – юридичний аспект набуття Україною ядерного статусу також має сьогодні зовсім інший контекст. Режим Путіна порушив Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), зокрема переміщенням ядерної зброї в Республіку Білорусь. Відтак, за умов, коли не тільки РФ, але й інші підписанти Будапештського меморандуму 1994 року не виконали зобов’язання щодо забезпечення гарантій існування України як неядерної держави, Україна здобуває всі підстави для виходу з ДНЯЗ і для перегляду зробленого на початку 1994 року без’ядерного вибору. Іншими словами, юридична обумовленість приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї просто зникає.Водночас для України було б недалекоглядним рухатися у напрямку самостійного розвитку ядерної зброї без підтримки партнерів.  військові ракети, фото: gеttyіmаgеsХто ці потенційні партнери? Їхнє коло не обмежується Британією. Зіткнувшись з новими геополітичними реаліями, де політичний шантаж стає формою сучасної дипломатії, інші європейські “важковаговики” не  гірше за британців усвідомили актуальність ядерної парасольки для Європи.  Берлін устами Фрідріха Мерца закликав до переговорів про ядерний захист з Францією та Великобританією, оскільки американська ядерна парасолька, та й можливо, не тільки ядерна, припинить прикривати Європу і Британію. Враховуючи, що упродовж широкомасштабної війни РФ проти України Польща висловлювала бажання отримати ядерний статус для захисту своєї незалежності від РФ, а Британія виявилася найбільш послідовним партнером у підтримці України під час опору ядерній РФ, цілком вірогідним міг би виглядати альянс із Польщею та Британією зі спільних розробок нової зброї, в тому числі, ядерної. За певних умов до такого альянсу могли б долучитися й країни Балтії. Звісно, опір такому союзу може чинити новообраний президент Польщі Кароль Навроцький, але уряд країни має більше повноважень та напевно виступатиме саме за союз із Україною. Тож наважусь спрогнозувати, що формування тріади Британія-Україна-Польща є однією з ймовірних версій отримання політичної підтримки для розвитку новітньої зброї, в тому числі, ядерної. Це може бути одним з реалістичних сценаріїв досягнення оборонної достатності Європи (і Британії) та повноцінної інтеграції України у євроатлантичний оборонний простір. Також разом із розробками ядерної зброї можна було б спільно розробляти та виробляти сучасні балістичні ракети дальністю ураження 1000 км і більше.   Технологічний фактор: традиційний  термоядерний заряд чи холодний синтез?Поки що Британія намагається придбати у США винищувачі F-35А Lіghtnіng, здатні нести термоядерні бомби В61-12, аби разом із європейськими союзниками дати чітку і обмежену відповідь на будь-яку російську атаку. Але, не виключено, співпраця з Україною у означеній специфічній сфері може виявитися більш дієвою.Раніше, у 2024 році, фахівці, та й Консорціум оборонної інформації, розглядали традиційні шляхи розробок та створення ядерної зброї, але наголошували, що варто вести й пошук альтернативних “ноу хау”. Хід подій в сьогоднішньому світі, як ніколи,  може кардинально змінюватись, коли успіх визначають революційні технології та рішення. Цілком можливо, ядерна зброя сьогодні перебуває у цьому фокусі, і Україна може стати тут ключовим гравцем.Як відомо, існуючі відомі доктрин передбачають створення ядерної зброї кількома шляхами: - використання U-235 та U-238 (ізотопи урану існують в природі, і їх можна отримати шляхом збагачення);- використання  Рu-239 (ізотоп плутонію, практично відсутній у природі, але його можна отримати штучно шляхом опромінювання U-238 у спеціальних реакторах);- застосування тритію  (ізотоп водню, який отримують шляхом опромінювання літію Lі-6 нейтронами);-застосування LіD (дейтерид літію Lі-6, який є основним компонентом реакції синтезу у водневих бомбах та виробляється шляхом збагачення);- використання октогену (потрібен для імплозії плутонієвої сфери та створення надкритичної маси Рu-239; може вироблятись в одному процесі з гексогеном, що широко використовується в звичайних боєприпасах).Але фахівці сьогодні пропонують звернути увагу на створення ядерної зброї четвертого покоління – шляхом досягнення процесу холодного ядерного синтезу та створення термоядерного заряду. ракети з боєголовками готові до запуску, фото: gеttyіmаgеs        Українські фахівці, зокрема, кажуть про можливість інерційного варіанту ініціації термоядерної реакції при низьких температурах шляхом використання елементів, які добре насичуються воднем і дейтерієм. Що це за елементи?  Нікель, паладій та інші, ізотопи Титану 107 і 110, та, можливо, передбачають науковці, ізотопи гелію. Зокрема йдеться про можливість перевести дейтерій в металевий стан щільності, в такому разі розміри молекули дейтерію D2 стануть суттєво меншими за відстані між атомами в кристалічній решітці нікелю чи паладію. Можна й далі розповідати про те, як це може спрацювати – про ланцюгову реакцію, про кулонівський бар'єр та інші аспекти ядерної фізики, але це, зрозуміло, прерогатива науковців. Так само, як і дослідження щодо суміші літій-алюмогідриду (LіАlD4) в присутності нікелю  – за науковцями це ще одна перспективна царина для пошуку рішення для холодного синтезу. Ми ж лише констатуємо: фахівці наполегливо стверджують, що в Україні можна й варто провести такі дослідження, тим більше, що на їх проведення не потрібні значні ресурси. Росія та Захід: від експериментів з холодним ядерним синтезом до можливого застосування експериментальної зброїНизка фахівців наполягають на перспективності досліджень на тему холодного ядерного синтезу, зважаючи на те, що, за багатьма даними з різних джерел,  саме таким шляхом йде Росія. Зокрема, у зв’язку з цим вони пропонують ретельно дослідити матеріали та компоненти бойових частин ракети “Орешник”, якою було атаковано “Південьмаш” у 2024-му році. Адже РФ рекламувала удар, як еквівалентний тактичній ядерній зброї, хоча кінетична енергія не перевищувала 1 тонну тринітротолуолу (ТNТ). При цьому фахівці вказують на необхідність перевірити, чи немає серед уламків аморфного сплаву паладію із цирконієм …., отриманого при спіканні паладієвих нано-кластерів …., диспергованих в матрицю …. (тут вживаються назви елементів та речовин, зрозумілі лише фахівцям, тож опускаємо їх – ред). Ті ж фахівці не виключають, що замість … там можуть бути присутніми нано-кластери … або ж інших металів, що схильні до насичення дейтерієм. Якщо є уламки, то вони постійно виділяють … і …, а також ізотопи … і ...  Якщо це дійсно так, то росіяни розраховували на те, що  при кінетичному ударі вони ініціюють реакцію термоядерного синтезу на дейтерії (D+D). Вітчизняні вчені прогнозують, що невелика кількість (порядку 0,5 кг), нано-порошку…,  диспергованого в матрицю з іншого металу співставної ваги, може принести виділення енергії еквівалентної  350 тонн тринітротолуолу. Навіть якщо, припускають вони, провзаємодіють лише 10 відсотків дейтерію,  вихід енергії досягне 35 тонн тринітротолуолу. Вчені аналізують й інші варіанти ущільнення, що ініціюють процес холодного ядерного синтезу, припускаючи, що Росія вже серйозно просунулась в цих дослідженнях та розробках. Більше того, вона досягла певних результатів і перейшла до експериментальних випробувань зброї, виготовленої із застосуванням технології холодного синтезу. дослідження радіоактивності, фото: gеttyіmаgеsБагато даних, кажуть фахівці, підтверджують, що досягти феноменів холодного ядерного синтезу в РФ намагаються вже тривалий час. Вірогідно, припускають наші фахівці, росіяни спираються на певні експерименти, які провів ще у 2008 році професор Йосіакі Арата (Yоshіаkі Аrаtа) в університеті Осака разом із своєю китайською колегою та соратницею, професоркою Юечан Чжан (Yuе-Сhаng Zhаng) із Шанхайського університету. Заявлено, що ними було досягнуто напівмікроскопічного холодного ядерного синтезу (ХЯС) -  виділення енергії та утворення гелію шляхом, не передбаченим відомими законами фізики. Звісно, вся ця інформація потребує ретельного вивчення та доведення. Але однозначно, що Україна має шукати свій унікальний шанс в усьому спектрі можливостей. Під час нинішньої війни ми вже не раз доводили, що здатні на це. І можемо довести  ще раз. Замість висновківАвтор цього матеріалу свідомий, наскільки дискусійну тему він зачепив. Саме питання “Чи має право Україна на ядерну зброю?” вже робить цю дискусію вибуховою. Досягнення ж цього шляхом, у який поки що вірять найсміливіші науковці, виводить її на ще вищу орбіту вибуховості. Але ми маємо почати це обговорення. Досить прикметно, що Росія усвідомила  цю небезпеку: в російському так званому “меморандумі” про перемир’я буквально в останні дні з’явилась вимога  про заборону на прийом і розміщення ядерної зброї в Україні,  чого досі не було. Досить показово і те, що фахівці на Заході також дійшли висновків, що у довгостроковій перспективі Україна розвиватиме ядерний арсенал. Без перебільшення, коли ми говоримо про політичну волю для такого рішення, це суттєві, хоча ще й не тектонічні зміни у світовій політиці. Причиною цього називається відмова з боку Заходу наситити Україну конвенційною зброєю для максимального тиску на РФ та проведення впевненої деокупації усіх захоплених території.  наземний ракетний комплекс з твердопаливною двоступеневою балістичною ракетою середньої дальності, фото: gеttyіmаgеsОтже, автор цих рядків, усвідомлюючи всі проблеми на цьому шляху, вважає: сьогодні прагнення України до ядерної зброї не просто можливе – це ймовірно. Як вважають аналітики у цій галузі, досягти результату можна за умови припинення практики дилетантського обговорення ядерної зброї у публічному просторі та формування одного або кількох потужних політичних партнерів. Після завершення (замороження) війни ймовірною може стати політика, схожа на політику Ізраїлю – Україна не підтверджує і не спростує існування зброї ядерного стримування. Зі стратегічної точки зору це має сенс – на тлі недіючих міжнародних угод. Україна нині усвідомлює урок, який давно зрозуміли Північна Корея, Індія та Пакистан: ядерна зброя стає в умовах непрогнозованого світу та ймовірності приходу до влади непередбачуваних політиків єдиною реальною гарантією безпеки від екзистенційних загроз. Фахівці при цьому впевнено наполягають, що створення брудної бомби - це не шлях для України. А от створення ТЯЗ - термоядерного заряду четвертого покоління, що не дає випромінення - це абсолютно реальне завдання. Фахівці вважають, що виконати таке завдання можливо за дуже короткий час - до дванадцяти місяців. Тобто все, що нам потрібно - рік.

Старий світ, в якому ми жили до 2022 року, світ цивілізації, світ європейський більшою мірою. Західний світ - він досі існує чи він уже перестав існувати і є лише якась ілюзія, тінь того, чого вже нема?Категорично цей світ не існує, його немає. Я висловив це в цій книзі, у ній є розділ, який називається "України №1, яку ми будували з 1991 року, немає". Є держава, але тієї України немає і вже не буде. І нам треба побудувати Україну №2 – це гасло цього розділу. Але це тільки що стосується України. Я хочу сказати, що в глобальному вимірі той світ, в якому мільярди людей звикли існувати, - світ більш-менш унормованих міжнародних стосунків, більш-менш безпеки, глобалізації, мільйони, мільярди людей подорожують, - він скінчився, на жаль, його немає.Але люди консервативні. Ми часто живемо в ілюзіях і за інерцією думаємо, що там залишилося, - ні, усе. Я можу це сказати, тому що я, як киянин, народжений у цьому місті 90 років тому, зустрів Другу світову війну тут, у Києві, у 1941 році. Я пам'ятаю прекрасно той день. І я зустрічав перемогу 1945 року теж тут, і прекрасно розумію: ми повернулися з Росії в 1944 році до Києва зруйнованого, ми ще зберігали пам'ять попередню довоєнного Києва, а його вже не було, уже все змінилося. І люди змінилися, і обставини, і саме місто.Його не було ні фізично, ні ментально, ні психологічно.Його не було ніяк. Почалося нове життя. Я називав окупації Києва: окупація більшовиками, окупація передвоєнна, воєнна - це німцями, вермахтом. Потім знову сталінська окупація - і вона, зберігаючи ті риси тиранічної червоної імперії, уже була інша, і все було інше.Ментальність людей - це неймовірні процеси. Я це бачив вочевидь, тому можу стверджувати, що зараз ми перебуваємо в новому стані і нам доведеться подумати, як цей новий світ побудувати, нову державу. Тому що ми любимо цю державу, ми любимо нашу країну, звичайно, але, відверто кажучи, ми ж розуміємо, що держава була побудована на корупції, держава була несправедлива до багатьох людей, політична корупція тут царювала, держава трималася на олігархах.Юрій Щербак, фото: rаdіоsvоbоdаЯкщо ми повернемось до цього стану, ми не витримаємо - Україна не витримає конкуренції шаленої, яка буде в другій половині ХХІ століття.Чи є у світі люди - мислителі, політики, лідери думок, які взагалі бачать конфігурацію нового світу? Чи, можливо, він уже є в них у головах, просто ми ще цього не знаємо?Ви людина, що безпосередньо брала участь у цьому процесі, який називався "позбавлення України третього у світі ядерного потенціалу". А чи не подумали американці, що після розпаду Радянського союзу Україна рано чи пізно повернеться до складу СРСР (у принципі, про це говорив і Єльцин, це не було якимось великим секретом), і вони спробували максимально зменшити ядерний потенціал Росії і Радянського союзу, можливо, в перспективі майбутнього за рахунок України. Чи була така мотивація у Штатів?Ні, у них була мотивація залишення Радянського Союзу горбачовського типу. Це абсолютно достеменно я знаю, бо я тут був тоді в центрі цих політичних процесів. Мені розповідали такі люди, як Строуб Телботт. Він був другою людиною, другом особистим Клінтона, і він брав участь у цих процесах. Що було величезною ілюзією і помилкою Сполучених Штатів - вони весь час живуть в ілюзіях. Це країна ідеалістична, яка не розуміє багатьох процесів - відверто треба казати.У них було гасло тоді, коли я був послом у Вашингтоні, - Russіа Fіrst. Вони мене викликали щотижня, я ходив, як на роботу, в Держдепартамент, у Раду національної безпеки, - вони мене навчали, казали: от дивіться, пане после, у Москві такі процеси, така демократизація. Вони повірили, що ліквідація комуністичної системи - це ліквідація тої Російської імперії, імперії зла, яка від часів Івана Грозного є величезною негативною, чорною силою. Вони в це повірили, потім уже Клінтон визнав це. Вони в той час перед розпадом Радянського союзу божевільно боялися, що ядерна зброя залишиться в руках так званих націоналістів. Це ж Буш закликав тут, у Києві, проти такого націоналізму самовбивчого, і що буде це погано дуже. Тому вони всіма силами підігравали Росії, аби забрати в нас ядерну зброю. Була навіть така ідея, і це серйозно обговорювалось, що вони могли провести спільну військову операцію десантну - Сполучені Штати і Росія - з окупації наших пунктів, де була ядерна зброя.Це при тому, що українська армія тоді налічувала приблизно мільйон військовослужбовців. У нас була Національна гвардія тоді, наскільки я пам'ятаю, і ми мали величезний арсенал бронетехніки, артилерії, авіація була, стратегічні бомбардувальники. Тому я думаю, що, якби вони на це зважилися, це була б війна значно більша, ніж та, що потім сталося.Я не певен, чи президент Кравчук дав би, я думаю, що блискавична операція з окупації цих західних українських міст, де зберігалася ядерна зброя, могла пройти. Але тоді, ви ж розумієте, з чого ми виходили, - усе ж починалося з Декларації про незалежність України. Там комуністи грали роль - націонал-комуністи, інша така категорія, і націонал-демократи. От коли вже була сформована формула, Іван Федорович Драч, великий український поет, але далеко не великий політик, сказав: "Давайте впишемо, що ми відмовляємося від ядерної зброї".Іван Драч, фото: umоlоdаЦе було сказано ніби в протидію доктрині радянській, що ми погрожуємо ядерною зброєю. І що ми нейтральна країна - це було вписано. Це трагедія, тому що потім Путін, росіяни всі на цьому грали весь час.Чорновіл був проти того, аби віддавати.Чорновіл був проти, але він тоді не був у центрі тих політичних процесів.Ці проблемні питання, які обговорюються і зараз, - якби Чорновіл, якби не віддали ядерну зброю. Якбитологія - це не наука, але ці теми дуже важливо обговорити, щоб закрити ці питання. Зараз такий час, коли треба говорити про непрості запитання і принаймні їх закривати або залишати відкритими й далі дискутувати. Україна - я не кажу українці, я не кажу я, ви, наші колеги, люди, які завітали до книгарні, винні в тому, що Путін вторгся повномасштабно в Україну?Ні в якому разі, це абсолютно визнана міжнародна формула: дві сесії ООН назвали це "нічим не спровокована агресія". Давайте комплекс меншовартості і нашої вини в цій війні відкинемо, тому що це чорна путінська пропаганда.Це нав'язана роль жертви.Ми абсолютно є віктимним об'єктом, тобто жертвою тої агресії. Вона не була спровокована. Вона тільки викликана маячними, божевільними теоріями російського фашиста Дугіна, який вплинув на Путіна, і почалася агресія.Ковальчука також.Переходимо до питання, яке зараз актуальне для українців: що далі? Ми чули коротку викладку розмови Путіна і Трампа. Ми дорослі люди, ви досвідчена людина, значно досвідченіша, ніж я. Ви значно більше знаєте і маєте досвід у політиці, в дипломатії, добре розумієте, що те, що було озвучене в пресі, - це навіть не п'ять відсотків із того, про що говорили Трамп і Путін. Ця розмова була досить серйозна, я думаю, конкретна і не завжди компліментарна, - мені здається.Але за фактом ми зрозуміли, що до перемир'я не домовилися, санкції Ліндсі Грема, найпекельніші, Трамп застосовувати наміру не має і якихось дій робити, які б вибили фінансові підпірки з-під путінської мілітарної машини й позбавили його можливості фінансувати війну, бо воювати він може вічно, теж. Питання лише можливості фінансувати війну теж не ставилося. І ми залишаємося зараз у ситуації невизначеності.Говоримо про 30-денне перемир'я, про можливу зустріч Зеленського і Путіна, але глобально що буде далі - ми не розуміємо. Війна триває, ресурси, допомога, підтримка - ну, ніби є, але знову ж таки ми не розуміємо, що далі. Що ви розумієте про ситуацію, де ми є і які можливі варіанти розвитку подій ви бачите?Пам'ятаючи про те, що ви сказали, власне, нас, українців, звичайно, насамперед цікавило, що буде з війною. Але я хотів, щоб ми ширше вийшли за рамки цього питання. Значить, ця розмова, яка відбулася між Трампом і Путіним, є геополітичною катастрофою для світу. Якщо все піде так, як було закладено в цій промові.Справа в тому, що під час цієї розмови Трамп, абсолютно виглядаючи слабким, нерішучим, просто партнером Путіна, який підігравав кривавому диктатору російському, звів Америку з п'єдесталу країни, як вони кажуть, кришталево чистого символу демократії, лідера демократії. Америка впала.Фото: gеttyіmаgеsІ головного захисника демократії.І головного захисника. І я скажу, що всі мої ідеали, моєї сім'ї, мого батька, під час війни який мені казав, що все, ми мріємо, що будемо з Америкою. Взагалі ця лінія проамериканська почалася від Михайла Грушевського. Він сказав, що Україна повинна дружити з Америкою. І все це впало під час цієї розмови. Трамп звів Америку. Я не знаю, коли вдасться Сполученим Штатам знову піднятися, я сподіваюся, я вірю, я хочу вірити, але те, що сталося, - це геополітична катастрофа. Світ позбавлений лідера, наймогутнішої країни економічно-мілітарного світу, яка стала союзником зони темряви і "материка зла". Материком зла я називаю, не віссю, а материком - це дуже важливо.Тут теж є розділ присвячений об'єднанню Росії, Китаю, Корейської Народно-Демократичної Республіки і Ірану, які об'єднані одними кордонами і мають спільні геополітичні інтереси.Давайте просто порахуємо ресурси цих країн. Я зараз не кажу про внутрішній валовий продукт. Я розумію, що Китай лідирує серед цих країн по внутрішньому валовому продукту. З іншого боку, у Сполучених Штатах Америки лише один штат Каліфорнія входить в п'ятірку найпотужніших за ВВП у світі, він випереджає такі країни, як Японія.Штат Каліфорнія на четвертому місці у світі. Штат Техас має ВВП більше, ніж багато розвинених країн, але ми розуміємо, що ці країни - це величезні ресурси, особливо Росія і Іран, Китай також певною мірою.І тут питання виникає Європи, Європейського континенту, європейської цивілізації, перш за все, західної цивілізації.Я якраз писав нещодавно про це в соціальних мережах - що треба згадувати, хто зупиняв можливі катастрофічні події в історії (у VІІІ столітті битва при Пуатьє, коли були зупинені магометани, у ХVІІ столітті, коли була зупинена турецька навала на Відень, на початку століття, в кінці століття, у 1618-му, потім 1621-й, потім 1683-й. І це була Європа.І тут питання в тому, чи Європа здатна сьогодні прокинутися і знову стати мілітарною силою і стати на захисті західної цивілізації, західних цінностей. Чи не буде вона грати ту саму роль, в яку намагається грати Трамп, - умиротворення Путіна, як то кажуть, аби не гірше?Європа на сьогодні, в принципі, фрагментована. Вона залишилася на самоті. І те, що американський отой могутній "танк" був головним, а за ним ішли ті європейці, які не хотіли викладати гроші на оборону, - тепер все це скінчилося. Європі треба прийняти виклик Росії і "материка зла", за яким стоїть Китай - дуже важлива постать, дуже-дуже похмура постать.І зараз я бачу якусь надію в тому, що ці країни, а це могутні країни - Німеччина, Великобританія, Франція, Польща об'єдналися. Оце коаліція великої волі, і сили, і надії, які хочуть допомагати Україні.Звичайно, все ж таки європейські мудрі політики зрозуміли, що Путін - це величезна екзистенційна загроза не тільки для України, а й для Європи. І на цьому він не залишиться.Вони зараз особливо - я знаю, я весь час польськими подіями цікавлюся і живу в тих подіях, знаю все це, наскільки там вони дуже занепокоєні тією війною, що відбувається тут, в Україні, бо вони вважають, що це їхня війна. І це так є, Польща - прифронтова держава. Але вони бояться удару Білорусі і російських військ на Сувалки. А Сувалки - це знаменитий коридор, 100 км здається, по території Польщі до Калінінграда. Між Литвою по кордону іде лінія ця. Я хочу нагадати, що свого часу Маршал Жуков, плануючи превентивний удар Радянського союзу проти Німеччини, який не відбувся, Сувальський коридор назвав головним для просування Червоної армії на захід.Gооglе mарsІ оцей причілок такий, цей коридор - це дуже вузьке місце. Вони туди зараз збільшили набагато кількість польських військ. Вони туди нагнали бойову техніку, вони бояться прориву там. І весь час Естонія - ну, ви ж розумієте, що там цей міст і там багато росіян в Естонії - вони бояться початку гібридної війни. НАТО може не відреагувати – НАТО зараз у стані грогі, як боксер після потужного удару.Фінляндія, яка лише вступила в НАТО, але…Фінляндія - це наш надійний друг, тому що багато в чому історія України і Росії нагадує їм зимову кампанію 1940 року, коли Фінляндія чинила опір. Я дуже цікавився цією історією і пригадую, що Маннергейм навчався разом і був другом Скоропадського. Вони служили разом, разом обидва стали генералами. Це дуже цікаво. Маннергейм був у Києві кілька разів. Варто було б знайти і найменувати вулицю Маннергейма. Це тверді люди.Друга країна, я її добре знаю, - Норвегія, яка, маючи спільний кордон із росіянами, дуже тверду політику проводить щодо України та її підтримки.На морі й на суші.Так. Це ж найбагатша країна світу.Казав Дональд Туск, якщо я не помиляюся, мовляв, давайте згадаємо, що нас, європейців, - 550 мільйонів - це членів Європейського Союзу. Ви сказали: Франція, Німеччина, Британія, Польща. Британія плюс-мінус 80 мільйонів, Німеччина плюс-мінус 80 мільйонів, Франція плюс-мінус теж десь 80 мільйонів, це вже виходить 240 мільйонів, Польща 35, там з українцями, можливо, під 40 мільйонів. Це виходить десь 280 мільйонів населення. Росія - плюс-мінус 130 мільйонів якщо в них є, це дуже добре. Просто треба це говорити європейцям: друзі, дивіться, вас лише кілька країн – а вас уже вдвічі більше, ніж росіян. Плюс є ще 20 мільйонів українців, з них мільйонна армія, яка пройшла такі пекла боїв, які не купиш нічим.Але кількість населення нічого не відіграє, якщо немає політичної волі. А вони не хочуть воювати. Звичайно, німецький бюргер за фрау Меркель, яка була агенткою Штазі і була на серйозному зв'язку з Путіним, прекрасно пив...А вже розкрито, що вона агентка Штазі?Я читав документи, яким вірю. Я просто дуже добре знаю історію ГДР, я там часто бував і уявляю собі. Німецькі друзі мені казали: вона ж була комсомолкою там, а батько її був головою пасторської якоїсь асоціації, але їздив весь час на Захід. Він був агентом Штазі - знайдені документи. А щодо неї я не знаю, чи є. Думаю, що є.Путін та Меркель, фото: gеttyіmаgеsІ от, уявляєте, той бюргер пив холодне пиво, дешевий газ ішов із Росії, і він повністю був як під наркозом російським. І, звичайно, там ще був один комплекс - я його назвав "комплекс Сталінграду". Німці після Сталінграду морально були просто зруйновані на два, на три покоління. Вони стали найбільш пацифістичною нацією в Європі й у світі. Вони навіть не думали про те, і я подумав: боже мій, яка... Ви уявляєте собі? Я прекрасно пам'ятаю німецькі "тигри", танки - я лазив по них, - "фердинанди", усю цю техніку могутню німецьку, але ніколи не міг подумати, що я благословлятиму німецьку техніку тепер, яку нам передали і яка захищає нас, яка бореться з російськими агресорами.Це отака зміна неймовірна, коли та країна, яка оголосила, що вона бореться з нацизмом, Росія, - вона стала нацистською країною. Оце книжка, присвячена цьому питанню - корінням і витокам російського рашизму.Етимологія рашизму.Так. Але ми вирішили зробити доволі сміливий крок. Тут серйозний текст, я досліджував усе явище рашизму. Воно унікальне, тому що всі явища негативні не мають національної приналежності. От скажімо, антисемітизм - ви ж не скажете, якої приналежності.Євреїв виганяли з Іспанії, з Англії.Так. Ясно, що це міжнародне явище. Нацизм – немає такого, що це німецький  нацизм. А тут рашизм від слова "Росія". Приклеївся цей, дуже вдалий, термін, який навічно, я думаю, за ними залишиться. Ми вирішили цей текст ілюструвати малюнками блискучого художника-карикатуриста Кустовського. Тут серйозний текст про те, що таке рашизм і всі його похідні й усі його проблеми. І тут же ідуть карикатури, дуже влучні. Це треба дивитися, це на гурманів, які дуже люблять.У книгарні Rеаdеаt уже є ці книжки і в інших.Я думаю, я сподіваюсь. Учора лишень була презентація цієї книги, так що, я думаю, що вона піде. Вона дуже гарна і як пам'ятка, мені здається, дуже важлива.Перш ніж ми перейдемо до розуміння майбутнього й узагалі здатності еліти української це майбутнє формувати, бо люди завжди здатні робити неймовірні речі, коли…Що ви елітою називаєте українською?А от ви зараз поясните. Ну, нехай це буде політична еліта, бо люди завжди здатні робити неймовірні речі, коли їх хтось за собою веде. Це як лівонська війна, яка тривала 30 років, а коли королем Польщі, Речі Посполитої став Стефан Баторій, він цю війну завершив на користь європейців. Питання лідера - воно дуже важливе. Мартел у Франції у VІІІ столітті, Карл Великий - тобто завжди має бути лідер.Але я хотів би от про що запитати. Якщо брати за основу відому формулу, що "політика - це продовження економіки, а війна - це політика іншими методами", чи бореться Росія за світ, де фактично панують енергоносії, такі як вуглеводні, нафта і газ? Бо в цьому світі їй комфортно, запаси вона має величезні, а зміни у світі можуть її фактично вивести за межі цивілізації, нормального існування і нормальної можливості заробляти гроші, зберігаючи абсолютну диктатуру у своїй країні і виснажуючи надра.Чи є ця війна також війною проти майбутнього технологічного прориву, зміни взагалі економічних стосунків і винайдення якихось нових можливостей, тому що "так нам жити зручно і ми хочемо залишити такий світ зручний"? До речі, і Китаю такий світ зручний, і Ірану. Тому що попри всі технологічні прориви, ми розуміємо, що фінансування ключове - це енергоресурси і загалом це надра.Я думаю, що те, що ви кажете, - це порівняно невеличкий фрагмент тої сили чорної, яку представляє Росія і заради якої веде війну. Не заради енергоносіїв, хоча дійсно їм треба продавати газ, нафту, це зрозуміло, але не це головне.Головне те, що Росія пішла ва-банк в лиці Путіна, тому що його ж попереджали багато політиків не починати цю війну. Він вліз у війну, з якої виходу він не має, не знає. І він не переміг і не переможе. Але логіка тої ситуації, в якій перебуває Росія, - продовжувати війну і розпочинати війну проти Європи.Іншої логіки в них немає. І їх, звичайно, тихо підтримує Китай, спільний кордон. Ви подивіться, який масив материка: спільний кордон із Кореєю, спільний кордон з Іраном. Там ще кілька країн уже примикають до цього "материка зла". І Росія веде відчайдушну боротьбу за минуле, вона тягне нас. Зараз узагалі тенденція світу повертатися в минуле.Фото: gеttyіmаgеsМи на переломному моменті перебуваємо. Я дуже люблю кіно, кінематограф, дивлюся багато фільмів і серіалів. Для мене таким знаковим є серіал "Гра престолів". Ми повертаємося туди. Де гра без жодних правил, де насильство, де злочини всякі, де зради - усе повертається в минуле, у середньовіччя. І Росія нас штовхає до минулого. Тому нам треба готувати проєкт майбутнього України й для світу. А у нас є такий проєкт, як ви думаєте?На Nеtflіх я нещодавно бачив серіал, по-моєму, він називається "Черчилль на війні". Черчилль розумів, що якби вторгнення сталося в 1940 році в червні, як планував Гітлер, він говорив про те, що "навіть якщо ми будемо окуповані", не казав про перемогу - він розумів, що так може статися, але так не сталося. А потім Гітлер напав на Радянський союз, і Британія вела в основному війни на морі і в повітрі і фактично вистояла. Британія розуміла в той час, що важливо було вижити. Потім вона, звичайно, брала активну участь у логістичних шляхах для доправлення ленд-лізу зі Штатів до Радянського союзу. Україна зараз має, напевно, тверезо говорити, що нам треба вижити, хоча слова про перемогу, розпад Росії теж лунають.Який має бути зараз ключовий меседж від політичної еліти - номінальної, формальної, реальної політичної еліти до суспільства? Який реальний меседж, виходячи з того, що ми реально маємо, які в нас є ресурси, на що ми можемо реально розраховувати? Тобто якщо в мене зараз, скажімо, у гаманці є 500 гривень, я можу розраховувати на ці 500 гривень.Ви багатий дуже. У мене немає.Я не можу розраховувати на 3000 гривень зараз, бо в мене їх немає. Можливо, мені хтось їх дасть, а можливо, не дасть. Тому ми розраховуємо на те, що в нас зараз є. І от, виходячи з цього, який має бути меседж? Ми маємо вижити, зберегтися як незалежна суверенна держава, з правом ведення зовнішньої політики, зі збройними силами, можливістю і здатністю себе захищати, провадити зовнішні торговельні відносини? Чи ми далі маємо говорити про те, що ми маємо розвалити Росію, перемогти і що таке перемога? Ну, бо люди мають чітко розуміти, за що ми зараз б'ємося реально.Є така гумористична формула: журналіст Бабченко з ізраїльським автоматом на башті американського танку їде по Красній площі - і це символ нашої перемоги. Це абсурд і цього не буде. І ніякого параду перемоги в Москві не буде. Це перше. І треба це зрозуміти.Друге: ця війна настільки екзистенційна для нас, що те, що виставляє зараз Путін - усіма силами схиляє нас до капітуляції, - кожен українець повинен зрозуміти: капітуляція – і це місто прекрасне вмре і загине. Українці будуть винищені, вивезені у Воркуту, в інші табори в Росії. Будуть страшні процеси.Нам треба всіма силами сконцентруватися і не піддатися на капітуляцію і зберегти державу. Я розумію, я не такий прекраснодушний оптиміст, щоби кричати, що… Так, я знаю, що ми переможемо, моя книжка називається "Перемога - поразка України". Я вам покажу. Але справа не в тому - справа в тому, що ми повинні зберегти державу і перед нами стоїть можливість жахливого Брестського миру з жахливими втратами. І нас спонукає Трамп до цього. Ми повинні зрозуміти, що перед нами стане дилема, яка стала перед Леніним і Троцьким. Троцький заперечив мир і сказав: "Ні війни, ні миру", Ленін боровся за державність, за ті залишки, і він був правий.І нам треба думати про те, щоби державу зберегти. Не буде української держави - нас не буде, не буде народу, не буде культури, мови, нічого не буде. Оце треба зрозуміти. Це один із найпотужніших меседжів. Влада, по-моєму, взагалі не має комунікації з суспільством.Ну, я не буду тут займатися політичними всякими справами, але просто зауважу це. Я збоку спостерігаю, маю дуже багато джерел інформації, тому що відстежую українські - звичайно, всі ті, яким я довіряю, - джерела, ізраїльські щодня моніторю, польські, безперечно, американські і так далі. Тобто можу скласти собі об'єктивну картину, збоку видніше. І друге: звичайно, нам треба думати про майбутнє, про те, як ми будемо існувати в цьому світі після війни. Не зважаючи на те, які будуть умови.Ким ми будемо? Чи знову станемо ахметовським придатком, щоб продавати безкоштовно метал і все, і на цьому вся наша економіка, ну, і на аграрних питаннях. Ні. Або ми перебудуємо Україну так, що вона стане потужною в мілітарному сенсі дуже серйозно. Бачите, що в нас зараз із дронами робиться - ми попереду йдемо. Це дуже важливий компонент. І друге - це, скажімо, технології інформаційні і штучний інтелект.Ми повинні стати передовою нацією. А для цього треба поміняти формулу й зміст тої державності, про яку я казав - Україна №2 повинна зробити висновки з існування України №1 і побудувати нову державу.Ви казали про Брестський мир, хоча тоді це подавалося в принципі як успіх, як перемога певною мірою, бо Україна залишалася як держава, так?Так, Україна, в принципі, виграла – важко, ціна була непроста, але ми виграли, нас визнали як світову державу.Індія і Пакистан, де розгорівся конфлікт на Індостані, уже домовляються про розведення військ - тобто не спалахнуло. Ізраїль - там своя історія, воно на Близькому Сході це буде, але все одно це не така гаряча війна, яка була нещодавно тут, у центрі Східної Європи, фактично вона не зупиняється. Тобто, ми маємо розуміти, очевидно, що якби це залежало лише від України і Росії… Ну, Росія хоче воювати, вона хоче просто знищити Україну, ми розуміємо.Але Індія і Пакистан? Пакистан теж є фактично великою мірою залежний від Китаю. Не скажу, що це проксі, але багато великою мірою залежний. Там є своя історія - але там домовилися. А тут уперто нищаться міста, території, виснажуються ресурси, виснажується суспільство, і воно триває, і триває, і триває, і триває. І ти десь починаєш розуміти, що, очевидно, тут питання не лише в Україні і Росії. А в чому ще питання? Чому ця війна підтримується з боку Росії, перш за все, - ми обороняємося, ми не можемо не підтримувати, тому що ми інакше не виживемо. Чому війна підтримується тими, хто підтримує Росію?Питання перш за все в тому глобальному розколі світу, який відбувається на наших очах. Світ був єдиний, і ви пам'ятаєте ті часи, коли прекрасно Китай червоний і Америка співпрацювали. Китай був майстернею, чи заводом, для Сполучених Штатів. Там навіть прапори американські були китайського виробництва - і нікому нічого це не заважало. Це був такий світ минулого, якого вже немає і не буде. Зараз іде розкол.Я не виключаю, що буде дві організації Об'єднаних Націй - північна і південна. Я не виключаю, що, по-перше, всі ці інститути часів Другої світової війни, отого ялтинсько-потсдамського миру, будуть ліквідовані, вони вже застаріли. І буде щось нове, ну, може бути світ розколотий на дві частини. Бо світ тиранії, світ авторитарної системи - такої, як у Китаї, в Ірані, в Росії, - він хоче перемагати, він хоче диктувати свої умови.Трамп мав величезну історичну можливість поставити Путіна на місце. Він міг відділити Путіна з його параноїдально-маніакальними ідеями, тому що Путін багатьом заважає і в Росії, бізнесу насамперед. Трамп міг ізолювати його, так зробити, щоб бізнес би потім прибрав Путіна заради якоїсь мирної розв'язки. І це було б непоганим рішенням.Фото: gеttyіmаgеsТрамп пішов назустріч Путіну. Трамп фактично посилив війну цю, він підлив оливи до вогню і ми не знаємо, чим це все скінчиться. Взагалі моя ідея, що зараз іде Третя світова війна. В нас вона реально гаряча. В глобальному світі вона вже в різних іпостасях існує і розвивається. І не вистачає, на щастя, не дай боже, якщо так станеться, якогось остаточного вибуху, коли почнеться вже глобальна бійня, і може проєкт людства закінчитися на цьому. Ми стоїмо перед величезними викликами. І сьогодні від української еліти, якщо вона є, то хто поведе, хто лідер, куди нас поведуть, чим? Якщо буде так, що буде перемир'я і на другий день знову хороші русскіє з'являться, російська мова знову спалахне тут в Україні, і ми ніби зробимо вигляд, що нічого не було, - це буде наш крах.Я чітко розумію, що сучасна Росія - це вже останнє проявлення оцієї Московії, народженої ще якимось Калитою, чи Василієм ІІІ, чи кимсь ще. Це вже остання така найогидніша її проява. Порівнювати Росію зараз і Росію навіть кінця ХІХ століття неможливо, тому що це просто вже карикатура - там ні культури, нічого нема взагалі.Але чи Путін дійсно настільки знекровив, вичистив все цивілізаційне, якесь розумне, хоч мінімально спраглих до якихось змін на Росії, що ця Росія, як би їй ці заклепки не забивали, вже не рвоне? Це вже все, це вже істота така, державне утворення, яке вже не те що не рвоне - воно якщо і рвоне, то лише саме себе лайном заллє.Це дуже складне питання. Я не маю відповіді. Усі наші ілюзії ви пам'ятаєте: почнеться війна, росіяни знесуть Путіна, оскільки неможливо це все, - ми ж вірили, що це неможливо. І тепер ми переконалися, що глибинний народ 85% підтримує Путіна. І тому важко сказати, що відбудеться якась там смута чи бунт, але я вірю, що там процеси підуть руйнівні. Росія не зможе після цієї війни оговтатися. Все одно вона програла цю війну. Незважаючи на якісь тактичні перемоги, захоплення наших територій і так далі, вона програла за великим рахунком цю війну. Вона вже довела, що вона безсила, і що збройні сили слабкі, і так далі. І тому, звичайно, я думаю, що там почнуться процеси - можливо, не одразу. Але це як ланцюгова реакція - повільно, повільно, а потім буде вибух.Так що я з вами тут можу погодитись. Але нам треба думати про Україну. Бо ви знаєте, якщо там почнеться щось типу громадянської війни, мільйони людей підуть на нашу територію - біженців російських. І нам треба вже й про це подумати. Нам просто треба будувати ту лінію ізоляційну на кілька десятків років від Росії, як від джерела чумної інфекції.Ми зараз у такій точці сингулярності, коли може статися вибух, і як воно далі буде, невідомо напевно. Один історик відомий сказав дуже добре, що російському народу (не російському - московському народу, це ще в часи царату) простіше уявити Московію без народу, ніж Московію без царя. І психологію цих людей треба розуміти. Я придбав собі книжку "Як зрозуміти Росію", я вважаю, що кожному треба читати ваші книжки.Яким ви бачите - і це має бути відчуття ваше, яке з досвіду виходить, з вашої душі, з вашого розуму і розуміння ситуації також - на найближчу перспективу або на середньострокову майбутнє України і місце України в новому світі?Перш за все, Україна себе затвердила вже як одна з провідних країн світу. Я колись написав книгу "Україна в епіцентрі світової історії". Ніхто тепер не має права казати з позиції нашої упослідженості, нашої меншовартості, що от ніхто у світі не знає Україну - знають в усьому світі абсолютно, від Африки до Аляски - всюди знають Україну. І це дуже важливо.Нам треба буде зберегти цю роль України як фронтира, як тої країни, яка протистоїть тій навалі орків, чумній цій інфекції, як було під час монголо-татарської навали. Нам потрібно Україну залишити як важливий компонент європейської безпеки, без якої не можна буде існувати. І нам важливо залишити Україну демократичною, щоб вона насправді стала європейською. Нам ще дуже далеко до європейськості, але в нас є, звичайно, прогрес, і ми повинні затвердити оцю нову Україну, яку я називаю "держава №2", ми повинні будувати сьогодні вже в планах і провести широкі дискусії громадські. Це дуже важлива передумова.У Писанні є слова про Люцифера, що зійде й поставить престол свій на краю півночі. Я собі подумав: ну, я тепер розумію, де стоїть престол Сатани, - очевидно, на краю півночі, там, де Росія. Тому що іншої, ніж оця якась метафізична, інфернальна, природи цієї держави для мене немає. Тоді ми маємо бути природою світла, а світло завжди долає темряву. Дякую за те, що ви це світло несете. 

Про це пише Rеutеrs.Згідно з повідомленням міністерства оборони Індії, державне Агентство авіаційного розвитку, відповідальне за реалізацію програми, найближчим часом оголосить тендер для оборонних компаній на розробку прототипу двомоторного винищувача 5-го покоління.У виданні зазначили, що цей проєкт має стратегічне значення для Військово-повітряних сил Індії, чисельність ескадрилій яких, що складаються переважно з російських і колишніх радянських літаків, скоротилася до 31 із затвердженої чисельності 42. Натомість Пакистан має на озброєнні один з найсучасніших китайських військових літаків J-10.Крім того, згідно з повідомленням індійського оборонного відомства, в рамках проєкту Індія співпрацюватиме з вітчизняною фірмою, і компанії можуть брати участь у тендері самостійно або в рамках спільного підприємства. Тендери будуть відкриті як для приватних, так і для державних фірм.Як нагадали у виданні, у березні індійський комітет з питань оборони вже рекомендував залучати приватний сектор до виробництва військових літаків. Метою є посилення можливостей ВПС Індії та зменшення навантаження на державну компанію Ніndustаn Аеrоnаutісs Ltd (НІАЕ.NS), яка наразі виробляє більшість військових літаків у країні.Що передувало Рано-вранці 7 травня збройні сили Індії почали військову операцію, завдавши ударів по інфраструктурі Пакистану. Пакистан провів атаку у відповідь. За даними пакистанських джерел у службах безпеки, під час атаки Індії Пакистан збив п'ять літаків індійських ВПС та один безпілотник.СNN писало, що між Індією та Пакистаном відбувся один із найбільших повітряних боїв в історії сучасної авіації: загалом у повітрі понад годину боролися 125 винищувачів. 10 травня в Пакистані заявили, що Індія атакувала ракетами три їхні авіабази в Нур Хані, Муріді й Шоркоті. Після цього пакистанські військові розпочали операцію "Незламна стіна" у відповідь на "індійську агресію".Уже згодом президент США Дональд Трамп повідомив, що Індія та Пакистан домовились про повне та негайне припинення вогню. Він привітав обидві країни з "використанням здорового глузду та великого інтелекту".Пакистан та Індія домовилися до кінця травня відвести свої збройні сили, розгорнуті під час нещодавнього конфлікту в Кашмірі, на позиції мирного часу.

Індія планує інвестувати близько 470 мільйонів доларів у розвиток дронової індустрії протягом наступних 12-24 місяців.

Уряди Індії та Пакистану продовжили взаємну заборону на використання повітряного простору, введену на тлі військової ескалації між двома країнами.

У п’ятницю Індія та Пакистан продовжили заборону на польоти літаків у повітряному просторі одна одної.

Про це пише Rеutеrs.За словами високопоставленого джерела в уряді Нью-Делі, Індія розглядає цей крок на тлі напруженості з Пакистаном.У виданні нагадали, що Пакистан перебував у "сірому списку" FАТF з 2018 року, але був виключений з нього у 2022 році, що значно покращило його репутацію серед міжнародних кредиторів.Джерело також зазначило, що Індія виступить проти майбутнього фінансування від Світового банку для Пакистану.Довідково: FАТF – це міжнародна організація, що займається боротьбою з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. Включення до "сірого списку" FАТF означає, що країна перебуває під посиленим моніторингом через її стратегічні недоліки у системах боротьби з фінансовими злочинами. Це може призвести до значних економічних наслідків, ускладнюючи залучення інвестицій та отримання міжнародних кредитів.Що передувало Рано-вранці 7 травня збройні сили Індії почали військову операцію, завдавши ударів по інфраструктурі Пакистану. Пакистан провів атаку у відповідь. За даними пакистанських джерел у службах безпеки, під час атаки Індії Пакистан збив п'ять літаків індійських ВПС та один безпілотник.СNN писало, що між Індією та Пакистаном відбувся один із найбільших повітряних боїв в історії сучасної авіації: загалом у повітрі понад годину боролися 125 винищувачів. 10 травня в Пакистані заявили, що Індія атакувала ракетами три їхні авіабази в Нур Хані, Муріді й Шоркоті. Після цього пакистанські військові розпочали операцію "Незламна стіна" у відповідь на "індійську агресію".Уже згодом президент США Дональд Трамп повідомив, що Індія та Пакистан домовились про повне та негайне припинення вогню. Він привітав обидві країни з "використанням здорового глузду та великого інтелекту".Пакистан та Індія домовилися до кінця травня відвести свої збройні сили, розгорнуті під час нещодавнього конфлікту в Кашмірі, на позиції мирного часу.

Моді заявив, що Пакистан не отримуватиме воду з річок, контрольованих Індією

Пакистан не буде отримувати воду з річок, на які Індія має права.

Індія відкинула звинувачення Пакистану в атаці на шкільний автобус, під час якої загинуло 5 людейІндія розкритикувала Пакистан за звинувачення у причетності до нападу на шкільний автобус, внаслідок якого загинули п'ятеро людей та 38 отримали поранення. У МЗС Індії заявили, що Пакистан є епіцентром тероризму.

У середу вранці в пакистанській провінції Белуджистан стався жахливий теракт, коли смертник підірвав шкільний автобус, внаслідок чого загинули п’ятеро осіб, серед яких троє дітей. Пакистан звинуватив Індію в причетності до цього нападу, проте Індія рішуче спростувала ці звинувачення. Інцидент стався в місті Хуздар, коли автобус прямував до військової школи. За інформацією місцевих властей, нападник на […] Тhе роst Теракт у Пакистані: загострення конфлікту з Індією через Кашмір fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Пакистан звинуватив Індію в організації теракту на шкільний автобус в Белуджистані, внаслідок якого загинули троє дітей. Натомість Індія назвала звинувачення безпідставними та політично мотивованими

Індія та Пакистан домовились про відведення військ: деталі угодиІндія і Пакистан домовились про поетапне відведення військ і озброєнь з Кашміру на позиції до початку конфлікту. Рішення прийнято після ракетних ударів та масштабних військових операцій.

Військове протистояння включало бойові дії з використанням безпілотників, ракет, артилерії та повітряних ударів

Пакистан та Індія домовилися відвести війська, які розгорнули одне проти одного назад на їхні позиції до кінця травня.

Виведення військових відбуватиметься поетапно

Пакистан та Індія домовилися відвести підкріплення військ, які були розгорнуті під час нещодавнього конфлікту, на довоєнні позиції до кінця травня. 

Пакистан та Індія домовились відвести підкріплення військ, розгорнуте під час активізації конфлікту, на позиції мирного часу до кінця травня.

Пакистан та Індія домовилися до кінця травня відвести додаткові військові підкріплення, розгорнуті під час нещодавнього конфлікту в Кашмірі, на позиції мирного часу.

Пакистан та Індія відведуть війська до позицій мирного часу