Search trend "Коли Андрія"

Стрічка створена у співпраці з "Бавовна продакшн" — командою, відомою фільмами "Церква без Христа", "Міністерство любові" та "Вигнані війною".Фільм "Мова свободи" досліджує історію боротьби за українську мову — від імперських заборон до сучасних мовних законів. В основі — десятки свідчень: колишніх військовополонених, переселенців, політиків і культурних діячів, які опинилися в центрі гуманітарної боротьби.Серед героїв стрічки — Артем "Нікополь" Дубина, ветеран полку "Азов", який пройшов через російський полон, зокрема, і Оленівку. Після повернення з неволі його вразило, що українці все ще спілкуються мовою ворога. "Я думав, що в Україні вже всі-всі розмовляють тільки українською… що зрозуміли — це мова ворога, її не можна використовувати в побуті, в спілкуванні", — згадує Артем.Глядачі побачать історію студентки Анастасії, яка в шкільні роки була змушена змінити кілька навчальних закладів, аби не зрадити своєму мовному вибору. "Мої однокласники перестали зі мною спілкуватися. Їм було складно зрозуміти, як це — не говорити російською", — розповідає дівчина.Унікальні роздуми про українізацію у фільмі — від письменника і видавця, лауреата Шевченківської премії Івана Малковича: "Було нелегко, тому що ми були окуповані російською книжкою. Книгарні в центрі - там були російські книжки виставлені з російським двоголовими гербами...Я думав: от ми видамо такі чудесні книжки, і люди будуть їх вибирати, бо наші будуть кращі. Але ні... Така м'яка українізація, в такій країні посттравматичній як Україна, означала “ніякої українізації”. Тобто “мʼяке” — це ніяке. М’яко міг робити я як видавець, як поет. Але держава — це закони".Публіцист Віталій Портников розмірковує над гуманітарною окупацію московії, з її нескінченними  “прекрасними нянями”, “кадєтами” тощо. Згадує він і засилля російських зірок — телевізійних ведучих-журналістів, на кшталт Дмітрія Кисельова (зараз махрового путініста- пропагандиста), яким надавали рейтинговий час на телевізійних майданчиках.   “Я завжди гірко жартував, що ось я, в принципі, такий самий московський журналіст, як Савік Шустер чи ще хтось, хто був нашим ведучим телевізійних програм. Був навіть Дмитро Кисельов. Пам'ятаєте? Але  мене був один недолік: я розмовляю українською мовою і тому не сприймаються як барін”, - пригадує Портніков.Згадується у фільмі й історія ухвалення Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Цей документ став підсумком десятиліть боротьби за мову і головною гарантією її присутності у публічному просторі. Автор закону, народний депутат Микола Княжицький, у стрічці ділиться маловідомими деталями парламентських баталій, розповідає про спротив з боку проросійських сил, обережність союзників і тиск іноземних посольств. "Це — один з основних законів української державності. Він має стояти поруч із Декларацією про суверенітет, Актом Незалежності та Томосом", — наголошує депутат.У фільмі є спогади Андрія Парубія, який на момент ухвалення Закону про мову був Головою Верховної Ради. Саме він відкрив і провів те історичне засідання. А ще - боровся проти ухвалення ганебного Закону Ківалова-Колесніченка. “Я ввірвався в президію, вирвав крісло з під Литвина, він впав і зупинив сесію. Я, звичайно, тоді в черговий раз опинився під ударами всіх тих охоронців і бойовиків, яких привела Партія регіонів в парламент. Але я тим дуже гордився”, - пригадує він справжні парламентські баталії.Автори фільму вважають, що нині влада саботує мовну політику. Вони згадують і про звільнення Тараса Кременя — Уповноваженого із захисту державної мови. Його кандидатуру підтримали десятки авторитетних діячів, але Кабмін не продовжив з ним контракт."Це не випадковість, це — стратегічна диверсія. В умовах, коли Росія домагається скасування мовного закону, усунення мовного омбудсмена — це підірвання опори державності", — наголошує Княжицький.Стрічка "Мова свободи" — це не просто хроніка мовної боротьби, а й нагадування про те, як мова прямо пов’язана з питаннями національної безпеки. І її послаблення — це завжди вразливість перед ворогом.Фільм також доступний до перегляду на YоuТubе: 

Мікроменеджмент Зеленського й технічне лідерство з фронту шлях до прориву Президент України Володимир Зеленський у зверненні чітко окреслив нову загрозу: Росія активно інвестує в безпілотну складову війни та планує суттєво збільшити кількість дронів для ударів по українській території. Це не просто технологічне оновлення це стратегічна ставка на війну майбутнього, в якій безпілотники відіграють ключову роль. Як цьому протидіяти? Перше, що спадає на думку і що справді може працювати, це дрони-перехоплювачі. Але для цього недостатньо просто мати техніку. Потрібно створювати спеціалізовані підрозділи, готувати мобільні групи. У нас немає культури підготовки до таких завдань. А вона вимагає системної роботи тренувань, використання приманок, моделювання реальних ситуацій. Мені невідомо про державні закупівлі відповідних імітаторів чи про будь-які програми тренування мобільних груп. Раніше була ставка на виїзні мобільні групи, але як саме вони мали навчитися влучати в "шахеди" це питання залишалося без відповіді. І нині ситуація не змінилася. Підхід той самий: потрібні перехоплювачі, але їх немає. І за моїми спостереженнями, держава в цьому участі не бере вона просто чекає. Хоча знайти людей для таких підрозділів не проблема. Це відносно безпечна робота, не на лінії фронту. Оператор дрона-перехоплювача не перебуває під прямим вогнем. Звісно, потрібні й самі дрони-­перехоплювачі. Нібито вже є розуміння, якими вони мають бути: яка швидкість, тривалість польоту, вага бойової частини. Ці параметри вже більш-менш сформовані як консенсусне бачення. Це результат ініціативи людей, які мають реальний бойовий досвід полювання на "шахеди". Вони самі створюють прототипи. А держава очікує, що приватний сектор самостійно народить потрібні рішення. Ми кардинально відрізняємося від Росії. Бо російський тил це державна машина, яка бере участь у війні. Вони створили масштабне виробництво, постійно модернізують "шахеди", випускають нові покоління. У них працює повноцінний виробничий цикл, як і має діяти держава в умовах війни. А в нас цього немає. І я не бачу, щоб щось подібне з'являлося. Що ж потрібно? Ми вже в тій точці, коли ситуацію можна вирішити лише мікроменеджментом на рівні президента. Зеленський має ініціювати пілотний проєкт: як держава може брати участь у розв'язанні конкретного військового завдання через створення технічних рішень. У випадку протидії дроновому терору це може бути робоча група при Офісі президента. До неї мають увійти представники Мінфіну та Кабміну ті, хто керує бюджетом, Мінстратегпрому як розпорядника оборонних активів, Міноборони, Генштабу, а також ті, хто реально полює на "шахеди". Саме в такому форматі можна формувати необхідні рішення, які президент оформлював би в чіткі вказівки. Це вкрай потрібно вже три з половиною роки. Нині найкращий момент, щоб нарешті розпочати. Можливо, якщо все буде успішно, цей досвід варто буде покласти в основу так званої технологічної Ставки структури, яка під керівни­цтвом президента або Андрія Єрмака координувала б розвиток технологічних рішень для фронту. Така Ставка могла б займатися не лише дронами-перехоплювачами, а й шир­шим спектром технічних викликів. Чому цього досі не зроблено? Важко сказати. Чи можуть допомогти партнери? Так, але лише за умови, що ми самі чітко сформулюємо, що нам потрібно. А з цим проблема. Наші чиновники часто живуть у напівмирному світі, де не відчувається терміновості війни. Вони не здатні сформулювати предметні потреби, конкретні технічні вимоги, не кажучи вже про системні запити. Я переконаний, що Україні разом із партнерами варто створити інноваційний фонд, який не лише роздавав би гранти, а збирав би виробників, формував технічне завдання, координував масштабування. Ми зі свого боку дали б чіткі умови, що саме нам потрібно. Але сьогодні в Україні немає людини з таким баченням. На місці Зеленського я шукав би таку людину. Це може бути умовний Михайло Федоров, хоча він тепер, схоже, відійшов у тінь через політичні розклади. Можливо, Катерина Черногоренко вона як менеджер здатна показати результат. Можливо, хтось із команди Єрмака. Головне щоб це була людина з управлінським бекграундом, якій можна та варто допомогти провести необхідні закони, організувати виробництво, зняти бар'єри. І тоді це запрацює. Якщо ж ні ми й далі відставатимемо від Росії. До речі, європейці в цій сфері нас уже випереджають. У плані розробок вони рухаються вперед, ніби це їм доводиться боротися з "шахедами". Ми часом хизуємося, що в нас розвинений сектор дронів. Але без провідної ролі держави цей сектор працює, м'яко кажучи, не на повну силу. Будьмо чесні хоча б перед собою: в нас є проблема зі швидкістю реакції. І корінь цієї проблеми в неефективному державному менеджменті. Держава зосередила у своїх руках повноваження й колосальні фінансові ресурси, але не здатна їх ефективно використати. Без цих повноважень і ресурсів іншим гравцям важко щось зробити, важко навіть легалізувати новий зразок озброєння. Так, іноді щось неофіційно потрапляє у війська, але офіційно пройти всі етапи майже неможливо. Бар'єри всюди фінансові, часові, бюрократичні. І більшість державних чиновників працює в режимі мирного часу. Як створювати прототипи БПЛА, якщо держава сама не розуміє, що їй потрібно? А не розуміє вона тому, що вертикаль управління некомпетентна. Вертикаль управління некомпетентна Згадайте вислів про "весільні дрони", який боляче вдарив по репутації тодішнього міністра оборони Олексія Резнікова. Але Резніков не дурна людина. Найімовірніше, це йому сказали генерали. І ці генерали досі обіймають свої посади. Саме ці некомпетентні люди роками формували політику і продовжують це робити. Тому держава не здатна сформулювати, що їй потрібно. І тому все впирається у відносини з виробниками: "ви щось зробіть", але що саме незрозуміло. І це лише одна з великих проблем. І ми не вирішимо її без мікроменеджменту з боку Зеленського та Єрмака. Вони мають особисто зануритися в це питання. Можна створити інституцію, яка згодом працюватиме в автоматичному режимі як і мають працювати державні інституції. Але спочатку потрібно, щоб вони самі розклали ці процеси, оптимізували їх, створили модель. Де брати людей? З фронту. Саме там народжуються технічні лідери. Не чиновники створюють дрони-­перехоплювачі. А молоді командири, які беруть на себе відповідальність, санкціонують неофіційні розробки, випробування, перші партії. Дякувати Богові, у бригад є певний фінансовий ресурс, який можна витрачати на свої потреби. Є приклади 93 бригада, 3 штурмова. Там є технічні лідери. Їх треба підтримувати, давати більше автономії, доступу до державних ресурсів. Це найефективніший режим: повоював, передав виробнику, що треба змінити, отримав оновлену версію. Це постійна модернізація. А тилові чиновники мають слухати й допомагати. Передплатити журнал "Країна"

Ідея створити укулеле з міни в оборонця виникла, коли готував "подарунки" для російських окупантів. Оскільки до війни він працював звукорежисером та грав, виготовляв гітари, то для нього це було нескладно

Енн Ма. Жаклін у Парижі. – К.: Наш Формат, 2025З одного боку, ця інтимна, зворушлива, сентиментальна історія – про дорослішання, кохання і становлення легендарної Джекі Кенеді, а з іншого, за словами її героїні, великим коханням того часу для неї був не чоловік - не Джек, - а Франція. "Іноді я сумувала за Парижем, навіть поки там жила: - звіряється головна героїня, - дні спливали надто швидко, час біг крізь пальці. Коли гуляла містом, нечасто могла помилуватися його красою без усеохопного передчуття нестерпної пори, коли воно вже не буде моїм. Однак, коли познайомилася з Парижем - з’ясувала, як можна зрізати шлях провулками, і побачила сховані за автобусними зупинками руїни часів Стародавнього Риму, веселі фонтанчики та склепінчасті газетні кіоски, - елегантність цього міста стала приглушеною, знайомою, ніби вірш, прочитаний так багато разів, що перетворився на молитву". Тож роман "Жаклін у Парижі" Енн Ма - це відчинені двері, які запрошують вас прогулятися разом із Жаклін, коли вона досліджує Францію, відокремлюючи міфи від реальності та розпізнаючи справжні сильні сторони як країни, що її прийняла, так і власного характеру. За сюжетом, у вересні 1949 року юна Жаклін Був’є перетинає Атлантику і прибуває до післявоєнного Парижа - міста свободи, мистецтва і водночас небезпеки. Втеча від очікувань матері й розлучення батьків стає для неї шансом знайти себе. Франція зустрічає дівчину яскравими джаз-клубами, авангардним театром і бризками шампанського. А також - молодим талановитим письменником, чия пристрасть до літератури переплітається з її власною. А ще вона стикається з комуністичними рухами - прокляттям в Америці та частиною буденної реальності Європи, і навіть не знає, що саме цей рік у Парижі змінить її назавжди, ставши основою для майбутньої легенди - Джекі Кеннеді.Ігор Бондар-Терещенко. Rепортаж. – К.: Друкарський двір Олега Федорова, 2025У цій книжці прифронтових репортажів так само чимало мирної лірики, яка поєднується з воєнною реальністю. А також – відповідей на питання, які постають в часі війни, що її переживають у "бронетанковому", а насправді такому вразливому Харкові головні герої оповіді – його мешканці, які залишилися на початку сьогоднішньої війни в місті. Чому українські письменники ідуть на війну? Квіти чи дрова? За що воює Україна? Коли зникне Росія? – ось далеко не всі питання, на які автор намагається дати відповідь, живучи у своєму рідному Харкові, який регулярно обстрілює російський агресор. "На самому початку війна у Харкові була справді по-казковому "народною". Це вже потім для всієї країни вона стала "новою нормальністю", про що навіть розповіли київські художники на своїй виставці "Не страшно". А на початку все мало цілком "харківський" характер. У стилі "погнали наші городських", яскравим прикладом чого був танк на одному із салтівських дворів, який тамтешні пацани зі шматками асфальту в руках відбили у російських зайд. Зброя ж пролетаріяту, нє?» Разом ці відповіді-оповідки  складаються в документальну повість про воєнне лихоліття - своєрідний репортаж з місця подій крізь призму родинної історії, а також прифронтова хроніка, яка римується з історією Другої світової війни.  "На початку минулої війни, чекаючи на німців, жінки бігли до перукарні, а чоловіки – грабувати винні крамниці. На цей раз все було трохи інакше. Налякані жахіттям, яке творили російські вояки з мирним населенням, жінки з дітьми виїжджали геть із країни. Чоловіків нікуди не випускали, але й крамниці на той час вже спорожніли – не розгуляєшся. Якщо серйозно, то багатьох знайомих я несподівано зустрів у пункті територіяльної оборони – мовчазних, рішучих, злих. Утім, коли в крамницях у перші тижні війни не стало  й хліба, їхати за борошном у центр міста, де нещодавно йшли бої, охочих не знайшлося". Як воно було далі – дізнатися можна з харківського "Rепортажу".Василь Карп'юк. Ще літо, але вже все зрозуміло. – Брустури: Дискурсус, 2025Згадайте, що влітку завжди можна було поїхати з України… в Україну! У наш трагічний час це цінується понад усе. Тим паче, що мова не про ту Україну, туристичні шляхи якої сходжені-переходжені, а саме "внутрішню", призначену не для веселих мандрів, а для внутрішнього, майже буддистського спокою, як це практикує автор цієї збірки гірських оповідок. Хоч уже сьогодні розповідь про зливу з громом, яку автор перечікує на горищі батьківської хати, асоціюється з прильотами та втечею до бомбосховища. Але навіть у книжці - неквапливі, медитативні, теплі чи прохолодні, та все одно заспокійливі – ці спогади так само контрастують з фахом героя. Який, зауважмо, за сюжетом, працює в місті на радіо, і, щоразу, вертаючись додому, переконується у перевагах такого "відпочинку". Але навіть у рідному селі життя тече по-різному, і сприймається, відповідно, його мешканцями. "Те саме з природою, з краєвидами, - свідчить наш герой. - В нас у селі ніхто не вживає слова "краєвид". Бо ніхто не дивиться на природу для того, щоб нею милуватися. І польових квітів ніхто не збирає, щоб поставити в хаті у вазу для краси. Трави збирають на чай. І з усіх, кого знаю з Брустурів і довколишніх сіл, єдиний, хто милується краєвидами, - це мій тато. Мені самому колись було дивно, коли літом корова паслася на пасовиську у горах вище від хати, і тато, видоївши корову, не поспішав униз до якоїсь іншої роботи, а дивився, як заходить сонце".Шерил Стрейд. Дика. Шлях від втрати до віднайдення себе. – К.: ВооkСhеf, 2025"Дерева були високими, але я стояла вище, на стрімкому гірському схилі в північній Каліфорнії, - починає свою літню розповідь авторка цієї історії. - За мить до цього я скинула похідні черевики, і лівий черевик полетів якраз на ці дерева, хоч і не одразу. Спершу він підстрибнув у повітрі, коли на нього звалився мій здоровезний рюкзак, а потім поскакав гравійною стежкою і перелетів через край прірви. Він відскочив від скельного виступу за кілька десятків сантиметрів нижче мене й зник унизу, в гущавині лісу, де його вже було не дістати. Я жахнулася, хоча й провела в дикій глушині щонайменше тридцять вісім днів і за цей час уже встигла зрозуміти: якщо може статися що завгодно, воно станеться. Але це не означає, що мене не ошелешило, коли це таки сталося. Мій черевик щез. Насправді щез. Я притиснула його товариша до грудей, як маля, хоча, звісно, це було безглуздо. Що таке один черевик без другого? Ніщо. Непотріб, навіки сирота, і я не зглянулася над ним. Там було що нести, масивний коричневий шкіряний черевик з червоною шнурівкою і сріблястими металевими петлями. Я високо підняла його, з розмаху жбурнула - і дивилася, як він падає між розлогі дерева й зникає з мого життя". У двадцять два роки авторка цієї книжки так само думала, що втратила все. Після смерті матері її сім’я роз’їхалася, а власний шлюб незабаром був зруйнований. Через чотири роки, не маючи більше чого втрачати, вона прийняла найбільш імпульсивне рішення у своєму житті. Без найменшого досвіду, керуючись лише сліпою волею, вона пройшла понад тисячу миль стежкою Расіfіс Сrеst від пустелі Мохаве через Каліфорнію та Орегон до штату Вашингтон — і зробила це сама. Напружена, стильна, добра й дотепна, її розповідь відверто передає жах і задоволення жінки, яка, попри всі труднощі, рухається вперед.Ярослав Поліщук. Сім поглядів на війну. – К.: Дух і Літера, 2025Чому цю книжку треба прочитати влітку? Тому що далі в Україні все може змінитися, і автор недаремно нагадує, що "без аналогій важко зрозуміти суть того, що з нами відбувається". Тож буде з чим порівняти, бо "Сім поглядів на війну" Ярослава Поліщука – це хоч і не "Вщент" Андрія Краснящих чи "Rепортаж" Ігоря Бондаря-Терещенка (хронологічні, а не аналітичні тексти), і мова про пізніше осмислення війни, яке може редагуватися чи корегуватися згідно з політикою сьогодення, але, безумовно, це важлива лектура для нащадків.  Тож у книжці досліджено візії війни в сучасній українській літературі. Автор зосереджується на аналізі художніх та документальних творів, що вийшли в час повномасштабної російської агресії (2022–2024), авторства Володимира Рафєєнка, Катерини Бабкіної, Олександра Михеда, Євгенії Кононенко, Андрія Любки та інших. Ці тексти – за всього розмаїття індивідуальних досвідів та стилів авторів – дають збірний образ національного спротиву, що буде вписаний як епічна сторінка в історію України ХХІ ст. У них не лише відображено мілітарні реалії сьогодення, а й переосмислено цілу низку базових понять, як-от національної ідентичності, тоталітарного спадку, деколонізації, подолання травми, геокультурних орієнтацій українства в минулому й тепер тощо. Поєднуючи риси літературної критики та есеїстики, автор пропонує розглядати літературу в широкому контексті сучасних суспільних та культурних процесів. 

Про це він сказав в інтервʼю "Суспільне Культура".Київський академічний Молодий театр очолив його колишній керівник, режисер Станіслав Мойсеєв. Він уже раніше керував театром протягом 16 років, з 1996 до 2012 року. Після нього посаду обійняв Андрій Білоус, який у середині травня звільнився після скандалу зі звинуваченнями в багаторічному харасменті й сексуальних домаганнях.Новий директор — художній керівник поділився, що зараз Молодий театр перебуває в кризовій ситуації."З фінансового та інфраструктурного боку театр зараз у порядку. Інша справа, що ми знімаємо з репертуару 23 вистави. Точніше, не ми знімаємо, а режисер Білоус забороняє їх експлуатувати", - повідомив Станіслав Мойсеєв.Режисер зазначив, що для нього таке рішення Білоуса незрозуміле, адже він віддав театру 13 років. Мойсеєв назвав вчинок "очевидним недотриманням професійної етики"."Коли Білоус прийшов у цей театр, із ним все було окей. Він був популярний, абсолютно самодостатній, із прекрасним репертуаром, один із найкращих в Україні. Тоді я не забирав своїх вистав із репертуару й сподівався, що певний час вони ще там залишатимуться. Білоус вирішив їх зняти", - пригадав новий керівник.Мойсеєв наголосив, що театру зараз потрібно швидко мобілізуватися та "заповнювати ці пустоти в репертуарі новими виставами". Проте повернення минулих вистав, за його словами, не в пріоритеті."Треба жити сьогоднішнім днем і планувати майбутнє. Ми живемо в трагічний час, але без планів неможливо рухатися далі та створювати платформу для людей, які працюють у театрі й приходять до театру. Вони мають відчувати, що майбутнє є. Тому репертуар буде новий", - анонсував режисер.Він поділився, що на початку сезону буде перенесена зі "Сцени 6" його остання вистава "Три швидкі та модні в цьому сезоні перукарки". У Молодому театрі це буде перша постановка сезону.З тих вистав, які залишилися в репертуарі, нічого прибирати не планує."Для того щоби щось знімати, треба щось мати натомість. Я ще навіть не встиг передивитися всі вистави в репертуарі. Я намагався це зробити, але коли прийшов, то червень якось промайнув. Уже за моєї каденції випустили дві прем’єри — "Патетичну сонату" та "Чи одружиться нарешті Фігаро", - додав Мойсеєв.У травні київський академічний Молодий театр очолив його колишній керівник, режисер Станіслав Мойсеєв. Станіслав Мойсеєв — театральний режисер, доцент кафедри акторського мистецтва Університету Карпенка-Карого, а також колишній художній керівник Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.Що відомо про скандал та звинувачення у домаганнях Андрія БілоусаУ січні колишні студентки заявили про те, що викладач університету імені Карпенка-Карого і режисер Андрій Білоус сексуально домагався, перетинав межу формального спілкування, цькував. Після анонімних звинувачень зʼявилися і відкриті. Жертвами імовірних домагань та психологічного насильства ставали, зокрема, студентки перших курсів – дівчата віком від 16 до 18 років.Усе почалося з анонімного відео, яке, як пізніше з'ясувалося, записала киянка Софія Сапожнік, що нині мешкає в Лос-Анджелесі. У короткому ролику дівчина розповіла, що театральний режисер і викладач Андрій Білоус просив "поділитися своїми сексуальними фантазіями" і надіслати йому інтимні фотографії. Він і сам скидав їй фото інших студенток.У виші наголосили, що жодних офіційних заяв на адресу університету не надходило. 24 січня КНУТКіТ імені Карпенка-Карого відреагував на звинувачення, що зʼявилися проти режисера й викладача Андрія Білоуса у домаганнях до студенток, звернувшись із заявою до поліції.Згодом авторка анонімного відео, у якому звинувачують режисера й викладача КНУТКіТ імені Карпенка-Карого Андрія Білоуса в домаганнях до студенток, розкрила свою особу й розповіла нові подробиці.27 січня Білоуса відсторонили від роботи в університеті Карпенка-Карого. Імовірних жертв домагань підтримали Марія Єфросиніна, Ада Роговцева, колектив театру Лесі Українки у Львові та інші.Наприкінці січня у Молодому театрі звернулися до КМДА з проханням усунути звинуваченого у домаганнях Білоуса з керівної посади.Проте в березні Андрій Білоус повернувся на посаду директора – художнього керівника Молодого театру. Колектив театру сподівається на розірвання контракту з ним 18 березня. У Департаменті культури КМДА заявили, що для того, щоб відсторонити директора Молодого театру від виконання обов'язків, за законом потрібна ухвала слідчого судді.Його відсторонили від виконання обовʼязків до 13 березня. А 18 березня активісти в Києві вийшли на мітинг проти повернення на посаду директора Молодого театру Андрія Білоуса, якого звинувачували в сексуальних домаганнях. 19 березня звинувачений у домаганнях режисер Андрій Білоус зазначив, що повернувся на посаду директора — художнього керівника Молодого театру, оскільки більшість колективу його підтримує.14 травня Андрій Білоус подав заяву на звільнення за угодою сторін. Після цього був підписаний відповідний наказ Департаменту культури КМДА.

Про це йдеться в матеріалі видання "Наші гроші".За даними джерела "Наших грошей", якщо у 2024 році компанія "Центр досліджень безпілотних систем" (ЦДБС) уклала контрактів на 400 млн грн, то за першу половину 2025 року ця сума вже сягнула 4,5 млрд грн. Такий стрімкий підйом на одному з найзакритіших ринків країни – виробництві FРV-дронів – викликав значний резонанс. Скандал набув публічності, а сама компанія потрапила до переліку найперспективніших за версією Fоrbеs Ukrаіnе.При цьому, як пишуть "Наші гроші", прямих причин для стрибка в контрактах у вигляді зростання запиту з боку військових не виявлено. У межах державної програми "Армія дронів. Бонус", що дозволяє військовим частинам обирати моделі безпілотників на основі бойових результатів (за знищення ворожих цілей військові отримують так звані "є-бали", вони сумуються – і військова частина може на них "купити" дрони, які вона обере), "Генерал Черешня" не був серед популярних замовлень. Торік значно частіше обирали інші бренди: Маvіс, Shrіkе, Vаmріrе тощо. Цього року ситуація дещо змінилась, але не кардинально. "Генералів Черешня" військові за "є-бали" також майже не замовляли на відміну від виробів деяких інших виробників.Попри обмежений запит, у 2025 році закупівлі саме "Генералів Черешня" виросли вдесятеро, що помітно випереджає загальне зростання ринку. У самій АОЗ заявили, що в першому півріччі 2025 року було укладено контрактів на постачання дронів у втричі більших обсягах, ніж за весь 2024 рік. Проте навіть ця динаміка менша за приріст замовлень лише одного виробника – ЦДБС.Це, зокрема, привернуло увагу анонімного Теlеgrаm-каналу "Джокер", відомого інформаційними атаками на великі компанії. Таким чином новий рівень дохідності ТОВ "Центр досліджень безпілотних систем" запорізького юриста, бізнесмена і публічного діяча Ярослава Гришина вийшов на новий рівень публічності. Торік, коли його фірма мала в "АОЗ" контрактів всього на 400 млн грн, Ярослав Гришин публічно критикував "Агенцію оборонних закупівель" під керівництвом Марини Безрукової. Зокрема, в тексті "Агенція неспроможності". Та інтонація Гришина щодо "АОЗ" змінилася цієї зими, коли агенцію очолив Арсен Жумаділов. Після його призначення пакет замовлень "Центру досліджень безпілотних системи" суттєво зріс. А Ярослав Гришин нещодавно випустив нову колонку про "АОЗ" під назвою "Закупівлі здорової людини". фото: скриншот На цьому тлі з’являється ще більше запитань про можливий вплив персональних контактів. Арсен Жумаділов до призначення в АОЗ керував "Державним оператором тилу" (ДОТ) – організацією, яка займалася закупівлею одягу, пального та продуктів для ЗСУ. Саме в інтересах цього держпідприємства у 2024 році діяв адвокат Станіслав Гришин – брат Ярослава Гришина. Також у структурі ДОТ тоді працював Андрій Лавренович, який у січні 2025 року перейшов на посаду НR-директора в ЦДБС – саме у ті дні, коли Жумаділов очолив АОЗ.Редакція "Наших грошей" звернулася по коментарі до Агенції та до самого виробника. Обидві сторони відкинули будь-який зв’язок між кадровими змінами та зростанням замовлень. Вони пояснили це розширенням загального ринку і зростанням попиту на FРV-дрони.Зокрема, на запитання "З чим пов’язане таке різке зростання контрактів з ТОВ "Центр досліджень безпілотних систем?" Ярослава Гришин із "ЦДБС" відповів так: "По-перше, ми не можемо ні підтвердити, ні спростувати заявлені цифри, оскільки вони не відповідають дійсності й належать до таких, що підпадають у категорію держтаємниці. Ми не можемо коментувати стверджувану вами інформацію оскільки вона є хибною та не правдивою. Якщо порівняти із загальним обсягом заявлених планів закупівель дронів у 2025 році, який перевищує 4,5 млн одиниць згідно з публічними висловлюваннями Міноборони, то частка нашої продукції в структурі контрактів АОЗ є надзвичайно малою в порівнянні з іншими виробниками.По-друге, збільшення контрактів відбулося не "різко", а в межах затверджених планів Агенції ще у 2024 році. Принагідно хочемо зауважити, що перші укладені нами контракти з АОЗ було укладено в кінці листопада 2024 року, з надзвичайно короткими термінами постачання продукції. А більшість контрактів, які виконуються у 2025 році, були погоджені й ініційовані ще за попереднього керівництва АОЗ у грудні 2024 – січні 2025 років. За наявної в нас інформації, запити на постачання були направлені в кінці 2024 року, та з невідомих для нас причин, попереднє керівництво АОЗ не встигло підписати відповідні державні контракти".Він додав, що загалом запит від держави на безпілотники поступово зростає в усіх виробників протягом останніх двох років, оскільки БПЛА показали свою ефективність на полі бою. А "Генерал Черешня", за його словами, докладає чималих ресурсів у власний R&D-центр, щоб Сили безпеки і оборони України отримували своєчасно передову технологічну продукцію для ефективного застосування.Ярослава Гришин також зазначив, що процес проходження "бюрократичного пекла" для укладання державних контрактів з АОЗ був, і певною мірою досі залишається, доволі складним. "Серед виробників FРV-дронів ми не найбільші ні за обсягами, ні за сумами, ні за доходами. Контракти з суттєво більшими обсягами в структурі АОЗ мають інші виробники. Але ми переконані, що наша компанія здобуває своє місце на ринку завдяки таким перевагам: Турборежим: завдяки налагодженим процесам і виробничим потужностям ми можемо виготовляти десятки тисяч дронів і доставляти готову продукцію протягом одного місяця.Відсутність протермінувань: з жодним замовником, включно з АОЗ, у нас не було жодного дня затримки у постачанні. Наш SL (sеrvісе lеvеl) складає 100% – ми не порушили умови жодного з державних контрактів.  Всі контракти ми виконуємо вчасно без зривів термінів виконання робіт в тому числі й за державними контрактами.Виконання без авансування: ми беремося за контракти без передплати, на власний фінансовий ризик. Це робить нас зручним і надійним контрагентом для держави. Попри те, що в АОЗ є значна дебіторська заборгованість перед нами, ми не відмовляємося від контрактів, бо усвідомлюємо, що від регулярності поставок залежить спроможність Сил Оборони знищувати окупантів".Він також наголосив, що як при попередньому керівництву АОЗ, так і зараз до них звертаються з запитами на постачання "в критичних випадках – коли розірваний контракт з іншим виробником, і строк постачань становить до 5 тижнів". Бо всі інші виробники, крім "Генерала Черешні" відмовилися від виконання замовлень в таких умовах. АОЗ на це саме запитання відповіла: "Важливо зазначити, що за чинним порядком закупівель Агенція оборонних закупівель контрактує виробників відповідно до доведеного переліку, який ми отримуємо від Міністерства оборони. Після його отримання ми збираємо інформацію від ринку щодо того, які саме виробники/постачальники та на яких умовах (вартість, об’єм, терміни доставки) можуть закрити потребу, зазначену в доведеному переліку. Далі надаємо цю інформацію Командуванню Сил Логістики, які рекомендують до закупівлі відповідні позиції".В АОЗ додали, що збільшення кількості укладених контрактів пов’язано зі значним зростанням загальних обсягів закупівель Агенцією безпілотників. Так, від початку року АОЗ законтрактувала утричі більше БпЛА, ніж за увесь минулий рік. Відповідних товарів за цей період поставили більш як удвічі більше.На запитання "Чи відповідає, на вашу думку, це зростання відгукам військових стосовно якості цих дронів?" Ярослав Гришин відповів:"Торік ми поставили за обсягом більше дронів напряму у військові частини ніж службам державного замовника (ДССЗІ та АОЗ). Це свідчить про реальну потребу військових в нашому продукті. Ми отримуємо позитивні відгуки від десятків бойових підрозділів, і саме вони ініціюють включення нашої продукції до переліків закупівель". Він додав, що "Генерал Черешня" постачає дрони не лише до АОЗ, а й до ДССЗЗІ, волонтерських і благодійних фондів, військових обласних і міських держадміністрацій, ОТГ, напряму до десятків бригад ЗСУ. І має підтвердження понад тисячі уражень їхніми виробами позицій, особового складу й техніки ворога, а також розвідувальних і бойових БПЛА.За його словами, "Генерал Черешня" має всю необхідну конструкторську та технологічну документацію, створено запас комплектуючих виробів для виготовлення товарів оборонного призначення, а також систематично залучає нових працівників, збільшує виробничі потужності та площі. Окрім зазначеного, діяльність ТОВ "ЦДБС" відповідає стандартам ІSО у сфері виробництва безпілотних систем, про що отримані відповідні сертифікати".Водночас Ярослав Гришин зауважив, що деякі ускладнення з експлуатацією дронів виникають не з технічних причин, а через недосконалий механізм розподілу військового майна після поставки на окремі розподільчі центри. Через це дрони потрапляють не до тих підрозділів, які їх замовляли, або не тоді коли замовляли, а зі значним запізненням, що впливає на можливість їх експлуатації."Структурні підрозділи Міністерства оборони України та Генерального штабу проводять регулярні випробування продуктів та опитування військовослужбовців щодо якості дронів. Ми завжди успішно проходили спільні відомчі випробування, показували найкращі результати на дальність, а опитування підтверджували високу якість продукту", – наголосив він. Відповідь АОЗ була такою: "Агенція контрактує виробників на основі доведеного Міноборони переліку й обсягів, та самостійно не обирає типи та номенклатури для закупівель. Ми можемо реагувати на рекламації від військових – наразі на адресу Агенції не надходили офіційні скарги щодо дронів згаданого виробника. Разом з тим 7 липня ми запустили маркетплейс зброї DОТ-Сhаіn Dеfеnсе – він дозволить військовим самостійно замовляти дрони. Таким чином саме військові частини обиратимуть, які саме дрони та в якій кількості їм необхідні. Очікуємо, що це значно підвищить адресність забезпечення та скоротить терміни постачання дронів на фронт з місяців до кількох тижнів".На запитання "Чи вплинуло на характер стосунків з "АОЗ" під керівництвом Арсена Жумаділова те, що брат власника ЦБДС Станіслав Гришин раніше був адвокатом "Держоператора тилу" Арсена Жумаділова, а НR-директор компанії ЦБДС Андрій Лавренович до зими 2025 року працював начальником управління кадрового менеджменту та документообігу ДОТ?" Ярослав Гришин надав розгорнуту відповідь.Зокрема, він оприлюднив усі нюанси й етапи процесу державного контрактування та відповідної процедури й наголосив, що "таким чином, керівництво АОЗ не може впливати на появу компанії у переліку. Контракт – лише фінальна дія після затвердженого багаторівневого погодження, що йде від рівня військових частин"."Вказане питання є вкрай маніпулятивним і обурливим. Ми не можемо коментувати роботу Андрія та Станіслава в ДОТ з етичних міркувань. Разом з цим, вимушені зауважити що ні Андрій, ні Станіслав не були дотичні до прийняття жодних управлінських рішень, не знали й не могли знати, що ДОТ в будь-якій формі буде приймати управлінські рішення щодо закупівлі БПЛА в майбутньому", – додав він.Також Ярослав Гринишин дав докладну відповідь щодо згаданих у запитанні персоналій:Станіслав Гришин не надавав адвокатських послуг Арсену Жумаділову, а надавав професійну правничу допомогу ДОТ до травня 2024 року. З огляду на адвокатську таємницю, він не може надати коментар стосовно цієї роботи. Як зазначено вище, фізично не міг бути долученим до державного замовлення у сфері БпЛА, оскільки не знав і не міг знати, що керівник ДОТ в майбутньому буде призначений на відповідну посаду в АОЗ.Андрій Лавренович був директором з оргрозвитку та начальником управління кадрового менеджменту. Як в ДОТ, так і в нашій компанії, Андрій опікується  виключно питанням персоналу. Як він зазначив, він не мав доступу та впливу на процес планування закупівель під час роботи в державному підприємстві Міністерства оборони України “Державний оператор Тилу” (ДОТ) і тим більше не був дотичним до процесу прийняття рішень щодо закупівель дронів, оскільки ДОТ цим не займається. Укладання державних контрактів АОЗ з компанією “Генерал Черешня” розпочалось, ще в листопаді 2024 року. Андрій Лавренович після звільнення з ДОТ, почав працювати в Генерал Черешні з 22 січня 2025 року, тобто уже після укладання й виконання перших державних контрактів компанією."Ми вдячні Арсену Жумаділову за професійність і доброчесність, вважаємо, що громадський сектор, відповідальні журналісти, бізнес повинні підтримувати його на цій посаді з огляду на доведену ним нульову толерантність до корупції. В нас як в бізнесу жодна особа, ні під час минулого керівництва, ні зараз, не вимагали протиправної вигоди в жодній формі. Ми вдячні й Марині Безруковій за її внесок в державні закупівлі у сфері БпЛА. Саме вона перша в Міноборони почала закуповувати FРV. Наголошуємо, що перші наші контракти були укладені саме нею в межах наявної на той час потреби та обсягів постачань. Саме під час її каденції щодо нас був сформований, направлений запит на постачання fрv-дронів на 2025 рік, що є предметом цього коментаря. Щодо вказаного запиту державний контракт мав бути укладений ще в 2024 році, проте з технічних причин був укладений вже в 2025 році", – наголосив Ярослав Гринишин.Він зауважив, мовляв, теза "Станіслав Гришин та Андрій Лавренович як колишні працівники ДОТ впливають на контракти з АОЗ" є маніпулятивним звинуваченням рівня ТГ-каналів на кшталт "Джокера". Всі, хто проходили процес державного контрактування, знають, що такий вплив з огляду на значну чисельність органів військового управління є взагалі неможливий. Ба більше, за запитом Андрія та Станіслава, вони не займаються робочою комунікацією з відповідальними особами АОЗ, щоб усунути дискомфорт як з їхнього боку, так і з боку державного замовника".В АОЗ лаконічніше відповіли на це запитання: "Ні, не вплинуло. Для всіх учасників застосовуються рівні умови. Крім того, ЦДБС був виконавцем контрактів Агенції ще до зміни керівництва останньої".Там також звернули увагу на те, що Станіслав Гришин не був особистим адвокатом Арсена Жумаділова, а захищав інтереси ДОТ як Державного підприємства. А "перехід людей з одного місця роботи в інше є результатом діяльності ринку праці – люди можуть змінювати місце роботи в пошуку кращих умов для обох сторін".На запитання "Чи були у 2025 році випадки, коли "АОЗ" укладав контракти з "ЦБДС" на поставки великої кількості дронів, однак потім зменшував замовлення? Якщо так, то чому?" і Ярослав Гринишин, і АОЗ відповіли, що таких випадків не було.

На Дніпропетровщині лікують 22-річного військовослужбовця Андрія. Через вибух у нього опіки, черепно-мозкова травма та розтрощена щелепа. Про стан бійця та що планує робити після лікування — дізналися кореспонденти Суспільного

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

4 липня вшановують святого Андрія, архієпископа Критського. Він народився близько 660 року в Дамаску, в Сирії. До семи років він був німим, а потім отримав дар мови через молитву. Андрій вступив до монастиря св. Сави в Єрусалимі, де здобув глибоку освіту та духовний досвід. Він став відомим своїми глибокими знаннями Святого Письма і патристичної літератури. Найвідоміший твір Андрія Критського - Великий Канон, або Канон покаяння, який читається під час Великого посту в Православній церкві. Він складається з 250 тропарів і є одним з найбільших літургійних творів. 692 року Андрій був призначений архієпископом Критським. Брав участь у Шостому Вселенському соборі в Константинополі (681 рік), де активно виступав проти монофелітства. Помер Святий Андрій близько 740 року. 4 липня згадують святу преподобну Марту. Марта народилася в Константинополі у благочестивій християнській родині. Вона була одружена з батьком Симеона, ім'я якого не збереглося в історії. У шлюбі народила сина, який згодом став відомим як Симеон Стовпник Молодший. Відома своїми благодійними справами, допомагала бідним і нужденним, завжди проявляла милосердя та турботу про інших. Вона вела глибоко молитовне життя, постійно звертаючись до Бога в молитві та пості. Марта була взірцем християнської жінки, яка віддана Богу та своїй родині. Марта відіграла ключову роль у вихованні свого сина Симеона, навчаючи його християнським чеснотам, молитві та аскезі. Завдяки її духовному наставництву Симеон став великим святим. Вона підтримувала Симеона в його рішеннях і подвигах, коли він обрав шлях стовпничества (аскетичного життя на стовпі). Померла Марта в глибокій старості. Її життя і подвиги залишили глибокий слід у християнській традиції. Прикмети Яскрава веселка - до сильного дощу. В лісі багато ягід - зима буде холодною. Сильний грім - буде град. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Календар державних та професійних свят на липень: що святкуємо Що завтра не можна робити, а що дозволено Якщо ви йдете в гості, обов'язково візьміть щось з собою. Жадібність у гостях призведе до фінансових проблем. Також заборонено купувати одяг чи взуття - це може накликати хворобу. На полях уже починали наливатися силою колоски вівса. Тому селяни молилися святому Андрію, щоб отримати великий урожай. Також на стіл обов'язково готували вівсянку. У другий місяць літа українці відзначають багато церковних свят. У липні вшановуємо пророка Іллю, цілителя Пантелеймона та праведної Анни, матері Пресвятої Богородиці. Gаzеtа.uа підготувала церковний календар на кожний день. Зберігайте, щоб не загубити та не пропустити важливі свята.

На фронті загинув пластун, історик, виховник, ветеран Майдану Роман Орищенко. Він був співтворцем Самооборони Майдану. Про це повідомив у Fасеbооk голова наглядової ради Пласту НСОУ у 2018-2023 роках, історик Юрій Юзич. У пластовому русі пройшов усі можливі вишколи та посади - від засновника осередку у Черкасах до співголови Пласту. У 1998-2002 роках почергово обирався писарем, далі референтом юнацтва, а далі референтом старшого пластунства Пласту в Черкасах. 2003-го обраний станичним станиці Черкаси, в наступну каденцію - заступником голови місцевої пластової ради, далі головою цієї ради. У 2003-2006 роках - Регіональний представник Пласту в Черкаській області. З 2010-го по 2013-й - заступник голови Пласту в Україні, відповідальний за співпрацю із державними органами влади та фінанси. Саме він був тим, хто організував оновлення договору співпраці із Міністерством освіти України. У 2018-2023 роках - член Крайової ревізійної комісії за яку на 16-му З'їзді Пласту звітував, приїхавши із госпіталю з фронтовим пораненням. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Під час обстрілу загинув пілот F-16 Максим Устименко Співорганізатор, лікар та інструктор курінних таборів підготовчого куреня пластунів-юнаків імені Ярослава Мудрого (Черкаси) у 2002-му та 2003-му роках. У 2005-2010 роках організатор популярних у Пласті крайових юнацьких кінно-спортивних таборів. Заступник коменданта і керманич виховної програми "Джури" у Золотоніському районі Черкащини. У 2006-2007 рр. працював у Головному управлінні з питань внутрішньої політики Черкаської обласної державної адміністрації. Головним спеціалістом відділу зв'язків з суб'єктами політики, громадськими об'єднаннями та соціологічних досліджень управління суспільно-політичного аналізу та прогнозування. У 2007 році переїхав до Києва, де багато років працював у суспільно-політичній сфері. Починаючи із посади головного спеціаліста Східного регіону регіонального департаменту "Народного Союзу Наша Україна". У 2010-2011 перший заступник керівника виконавчого комітету, керівник відділу регіональної роботи громадської ініціативи "Оновлення країни" на чолі з ексочільником глави СБУ Наливайченком (згодом - керівник виконавчого комітету). Надалі штатний помічник народного депутата Андрія Парубія, зокрема коли він перебував на посаді голови Верховної Ради України. Самооборона Майдану Його знали всі, але в новинах про нього звичайно не писали. У 2004-му саме він був координатором студентів та активістів, які приїздили на Майдан із Черкас в рамках одного із молодіжних рухів опору диктатурі. А у 2013-му саме він привіз своєю машиною першу звукову апаратуру на Євромайдан, що лише починався", - йдеться в дописі. Взимку 2013-2014 - один із ключових творців Самооборони Майдану. Саме він у "вужчому штабі" самооборонівців, що базувався у Профспілках, відповідав за розгортання і підтримку мереж спротиву у регіонах. Згодом отримав за цю працю Орден "За мужність". Коли вся країна хотіла дізнатись, хто ж то створив батальйон "Донбас", то Роман спокійно в приватному режимі розповів хто і до чого. Бо знав його ще тоді, коли Самооборона народжувалась. Коли більшість пішла добровольцями на фронт, то він не зміг&hеllір; Надто багато було зав'язано на ньому у Києві. Опісля гриз себе за це і несподівано для багатьох пішов здобувати вишу освіту піхотного офіцера. Війна перетворювалась в "АТО", а Роман цілком серйозно готувався до повномасштабного вторгнення. Служба в ЗСУ Пішов на контракт у ЗСУ, хоч міг цього не робити. Не хотів бути "піджаком", хотів пройти справжній бойовий вишкіл. А паралельно розвивав себе і оточення в тих сферах, які вважав критично важливими. Запустив радіовишколи в Пласті, готував і видавав відповідні посібнички для юнацтва і дорослих. Пластовий метод він добре знав і застосовував його навіть в армії. Коли його просили стати командиром роти він спершу готував команду, як на пластовому таборі. Заступників по різних напрямках, які не підведуть. У лютому 2022 року капітан Роман Орищенко зустрів ворога командиром взводу 72-ї бригади на північ від Києва. Роман не вилазив із посадок під Вугледаром. Якось після поранення запитав його, коли медалі вже сипались більш менш стандартно чи йому вже щось дісталось. Жартував, що немає нічого і не думає про це. Думає про хлопців. Став командиром роти у рідній бригаді "Чорних запорожців". Йому пропонували перевестись в спокійніший режим, але відмовлявся. Він завжди приймав найтяжчі виклики і успішно з ним справлявся. У міжчасі навіть захистив кандидатську дисертацію з історії української Церкви."Співчуття дружині Світлані, дітям, рідним та близьким", - наголосив Юзич. Полковник Сергій Захаревич, командир 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка, загинув на війні з Росією. Обставини загибелі комбрига не розголошуються.

Що знаходили українські військові, коли заходили до будинків, де жили російські військові у районі Ізюму, Балаклеї? Та як до Андрія ставляться у його рідному селі сьогодні? Про це він...

У другий місяць літа українці відзначають багато церковних свят. У липні вшановуємо пророка Іллю, цілителя Пантелеймона та праведної Анни, матері Пресвятої Богородиці. Gаzеtа.uа підготувала церковний календар на кожний день. Зберігайте, щоб не загубити та не пропустити важливі свята. Головні церковні свята липня 11 липня - рівноапостольної Ольги, княгині Київської; 15 липня - рівноапостольного великого князя Володимира; 20 липня - славного пророка Іллі; 25 липня - Успіння святої Анни, матері Пресвятої Богородиці. Церковний календар на липень 2025 року по днях 1 липня - чудотворців і безсеребреників Косми і Дам'яна; 2 липня - покладання ризи Пресвятій Богородиці у Влахерні; 3 липня - мученика Якинта; Анатолія, патріарха Царгородського; 4 липня - Пресвятої Євхаристії (На неділю); Андрія, архієпископа Критського; преподобної Марти; 5 липня - преподобного Атанасія Атонського; 6 липня - преподобного Сисоя Великого; 7 липня - Матері Божої Неустанної помочі; преподобних Томи й Акакія; 8 липня - великомученика Прокопія; 9 липня - священномученика Панкратія, єпископа Тавроменійського; 10 липня - преподобного Антонія Печерського; 11 липня - рівноапостольної Ольги, княгині Київської; священномучениці Євфимії; 12 липня - Христа-чоловіколюбця; мучеників Прокла та Іларія; преподобного Михайла Малеїна; 13 липня - Сострадання Пресвятої Богородиці; преподобного Стефана Савваїта; Собор святого архангела Гавриїла; 14 липня - Отців шести соборів; апостола Акили; 15 липня - рівноапостольного великого князя Володимира; 16 липня - святого священномученика Атеногена та його учнів; 17 липня - великомучениці Марини; 18 липня - мучеників Якинта й Еміліяна; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вітаємо медиків зі святом: найтепліші листівки зі щирими побажаннями 19 липня - преподобної Макрини, сестри Василія Великого; пророка Дія; 20 липня - славного пророка Іллі; 21 липня - преподобних Симеона й Івана; пророка Єзекиїла; 22 липня - рівноапостольної Марії Магдалини; 23 липня - мучеників Трохима, Теофіла та інших; 24 липня - мучеників Бориса і Гліба; великомучениці Христини; 25 липня - Успіння святої Анни, матері Пресвятої Богородиці; 26 липня - мученика Єрмолая; святої преподобної мучениці Параскеви; 27 липня - великомученика Пантелеймона; Климента; 28 липня - апостолів Прохора, Никанора, Тимона і Пармена; 29 липня - мученика Калиніка; 30 липня - святих апостолів Сили, Силуана, Андроніка та інших; 31 липня - праведного Євдокима. 25 липня українці за новим церковним календарем відзначають Успіння праведної Анни. Торік це свято вшановували 7 серпня. Свято приурочене матері Діви Марії, праведній Анні, яка здавна вважалася покровителькою жінок, особливо матерів. Цього дня їй моляться, просячи про заступництво, допомогу у вагітності, легких родів та зцілення від безпліддя. Анна була дружиною святого Йоакима і матір'ю Пресвятої Діви Марії. Вони довго не мали дітей, але після багатьох молитов і обітниць Бог почув їхні прохання, і Анна народила Марію, яка стала Матір'ю Ісуса Христа. Анна та Йоаким завжди вважали своє батьківство благословенням від Бога, і виховали Марію в любові та побожності.

Мета – позбавлення України можливості захищатися, демонтаж української держави й асиміляція українців у "єдіний народ". За 11 років війни Росія не раз демонструвала: добровільно вона не зупиниться. Її можна лише зупинити. Бо інакше вона йтиме до мети – "вирішення українського питання" в дусі Гітлера. Тут справа і в раціональних факторах (економічний потенціал, мільйони слов’янського населення, геополітичне положення) – так і ірраціональній налаштованості, ба навіть віруваннях кремлівських очільників. Усі оці "розпад СРСР як катастрофа століття", "Україну придумав Ленін", "усе у вас наше" - через систему пропаганди розтиражоване у масову свідомість росіян, де розквітло буйним цвітом. Бо спирається на століттями підготовлений ґрунт чорносотенного шовінізму і компенсаторного "вялічія".Звідти усі концепції "бульдозера", "удава" тощо, які передбачають розмін територіальних здобутків на людські втрати – вони вважаються прийнятними, бо з погляду пересічного московита Росія веде "справедливу" війну за "своє". А після перемоги українців чекають зачистки, перевиховання і перетворення на росіян. Читайте також: Як поламати "Вісь зла"?До речі, в цьому контексті згадуються не лише статті російських часів початку повномасштабного вторгнення, але і пости провісника "русского міра" в Україні Андрія Портнова зразка 2019 року.Це – мета і сценарій. Це – "остаточне вирішення" українського питання, "кінець укрАінского сепаратизму" як виклику. Тому не працюють будь-які раціональні концепції чи очікування – Росія припинить агресію лише тоді, коли буде неспроможна продовжити.Про "війну на виснаження" вже говорять і Головком Сирський, і навіть Володимир Зеленський зі своїм почтом "4-5 менеджерів". Однак Зеленський, Єрмак та  інші й надалі перебувають у полоні сприйняття власної виключності. У західних медіа виходять їхні інтерв’ю та коментарі, сенс яких – "Зеленський – найвеличніший лідер сучасності, має очолювати Україну і під час війни, і після неї".Тобто замість роботи над виживанням країни в умовах викликів самому нашому існуванню, найвища влада переймається власним статусом та перспективами збереження монополії на ресурси та вплив. Це дуже нагадує боротьбу за верхню полицю на "Титаніку", який на повній швидкості несеться на айсберг.Що робити натомість – обговорювалось багато разів.Читайте також: Аплодисменти чи результати?Рецепти виживання зводяться до: максимальне згуртування всіх можливих ресурсів — людських, інтелектуальних, інституційних;підпорядкування їх одній меті — перемозі над Росією;зупинка ворога — через знищення його військової потуги і її економічної основи.Першим кроком має бути залучення до управління країною найкращих фахівців. Однак рік за роком українцям пропонується шоу "переставлення ліжок в уряді президентського офісу". До того ж навіть пред’явлення підозр на рівні НАБУ/САП, навіть очевидні провали у забезпеченні фронту, побудові фортифікацій, утримання зовнішньої допомоги — не закінчуються принциповими кадровими рішеннями. Все вирішує не компетентність, а лояльність – що лише поглиблює управлінську проблему. Чи залишиться прем’єром Шмигаль, чи буде ним Свириденко, чи Єрмак пришле інше протеже – не має значення для найголовнішого: для результату.Зараз натомість саме результат має бути визначальним критерієм для будь-яких дій.У демократичному світі недарма вигадали інститут "Уряду єдності" чи "Уряду порятунку" - він дозволяє залучити на кожну посаду оптимальну особу безвідносно до партійної приналежності; змушує всіх працювати на єдиний результат; а природне змагання дозволяє перевести у режим взаємного контролю, що ламає кругову поруку і сприяє кращій якості рішень.Здавалося б, одні плюси. Але це для країни. А для чинної влади – ризики втрати монополії. Тому питання досі не вирішене, а слухняні інфоботи Банкової всіляко висміюють цю ідею.От тільки альтернатива реальній мобілізації суспільства через оптимальне вирішення проблем – досягнення успіху Путіним. "Остаточне вирішення" українського питання.ДжерелоПро автора. Ростислав Павленко, український політик, політолог, політтехнолог, викладач. Народний депутат України ІХ скликанняРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 27 червня. Володимир Зеленський підписав угоду з Радою Європи про створення трибуналу, який дозволить притягнути до відповідальності російських високопосадовцівЯк пише СNN, президент Зеленський підписав угоду в середу разом з Генеральним секретарем РЄ Аленом Берсе у французькому місті Страсбург, де розташована штаб-квартира організації.За даними видання, президент України назвав спеціальний трибунал першочерговим для притягнення російських посадовців до відповідальності за повномасштабне вторгнення в його країну, яке розпочалося в лютому 2022 року і триває вже понад три роки, що призвело до величезних людських жертв.У матеріалі пояснили, що створення трибуналу має на меті розширити коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності у зв'язку з конфліктом. Також там додали, що Міжнародний кримінальний суд (МКС), який займається злочинами проти людяності, вже видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та кількох інших високопоставлених політичних і військових діячів Росії.Відтак новий орган займатиметься злочином агресії, зокрема, застосуванням збройної сили однією державою проти іншої. Це перший випадок, коли Рада Європи створила такий трибунал."Трибунал, офіційно відкритий сьогодні, створює реальну можливість притягнути керівництво російського режиму до відповідальності за злочини, скоєні проти нашої держави й нашого народу", – цитують Зеленського у СNN. Водночас Берсет наголосив, що "цей історичний підпис нагадує нам, що міжнародне право має застосовуватися до всіх – без винятків і подвійних стандартів".фото: frееріс Окрім Путіна, МКС, що базується в Гаазі, видав ордер на арешт Марії Львової-Бєлової, уповноваженої президента Росії з прав дитини, в березні 2023 року. Обох звинувачують у незаконній депортації та переміщенні дітей з окупованих районів України до Росії.ЗСУ зупинили окупантські війська на СумщиніЦитуючи заяву Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, ВВС вказує, що війська зупинили російський наступ у північно-східному прикордонному районі Сумщини.Під час візиту на фронт у четвер Сирський заявив, що лінія фронту була "стабілізована" і що літній наступ росіян у цьому районі був "придушений". Однак він також додав, що особисто їздив перевіряти укріплення в регіоні, і що їх терміново потрібно більше.Там додають, що коментарі Головнокомандувача про успіхи українських військ у Сумах підтверджують нещодавні заяви українських посадовців про те, що тиск Росії на регіон зменшується.фото: Генеральний штаб ЗСУ У матеріалі приводять і слова речника ДПСУ Андрія Демченка, про те, що ситуація в регіоні все ще залишається нестабільною. "Сумщина межує з російською Курською областю, частини якої були захоплені й окуповані українськими військами минулого року в результаті несподіваного наступу, після чого були майже повністю витіснені через кілька місяців", – наголошують у ВВС.Окрім того, додають і той факт, що вторгнення в Курську область стало ганьбою для Росії, і у квітні президент Владімір Путін оголосив про план створення "буферних зон безпеки" вздовж кордону, щоб забезпечити "додаткову підтримку" районам РФ, які межують з Харківською, Сумською та Чернігівською областями України.

ЗСУ ліквідували командира мотострілецького батальйону 30 мотострілецького полку майора Андрія Ярцева з позивним "Артист" в Сумській області. Про це повідомив український офіцер, який відстежує втрати російських окупантів, Анатолій Штефан "Штірліц". Він розповів, що Ярцева "задвохсотили" в середині червня. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На війні ліквідували російського спортсмена Втім, лише зараз у російських пабліках з'явилися деталі цього інциденту. За інформацією Z-пабліків, Ярцев, який мав командувати особовим складом, раптом опинився серед солдатів на передовій лінії фронту. За наявними даними, туди його відправили "покараним". І зробив це безпосередній командир "Артиста" - підполковник Шипіцин. Між офіцерами нібито давно була "напруга". За версією окупантів, Ярцева ліквідували у стрілецькому бою, коли штурмові групи ЗСУ зайшли на піхотинські позиції, де перебував майор. Збройні сили України ліквідували відомого російського снайпера Віталія Шаповалова з позивним "Дєд". 51-річний військовий злочинець був розвідником-снайпером армійського спецназу Росії. Шаповалов "виховав не одне покоління снайперів, деякі з яких стали Героями Росії".

Про це передає "Трибуна".За словами Ярмоленка, президент і головний тренер "Динамо" підтвердили йому, що він залишається важливим гравцем для киян на наступний сезон."Коли я почув думку головного тренера та президента клубу, я зрозумів, що вони розраховують на мене як на бойову одиницю. Тому я підписав контракт ще на один рік. З приводу того, чи останній це мій контракт, чи ні, то я з упевненістю можу сказати, що це останній мій рік як футболіста", - заявив Андрій Ярмоленко.У минулому сезоні 35-річний вінгер провів за "Динамо" 32 матчі, забив 11 голів і віддав 1 результативну передачу. Разом з командою Ярмоленко став чемпіоном України та фіналістом Кубка.У Ярмоленка та "Динамо" є домовленість, що після завершення карʼєри він стане спортивним директором клубу.Досягнення Андрія ЯрмоленкаПротягом своєї кар'єри Ярмоленко також встиг пограти за лондонський "Вест Гем", дортмундську "Боруссію", "Аль-Айн" з ОАЕ і чернігівську "Десну".На рахунку Ярмоленка 125 матчів і 46 голів у футболці збірної України. За кількістю забитих мʼячів його випереджає лише Андрій Шевченко.Ярмоленко також змагається за звання найкращого бомбардира в історії УПЛ. Вінгер забив 114 голів, а рекордсменом є Максим Шацьких (123).Андрій Ярмоленко є найкращим бомбардиром "Динамо" в чемпіонатах України за всю історію. 

Еспресо пояснить, кого за мобілізацією можуть призвати вже у липні, а також нові законодавчі ініціативи.На тлі повномасштабного вторгнення в Україні триває загальна мобілізація і воєнний стан, за які було проголосовано Верховною Радою та вкотре продовжено строком на 90 днів – з 9 травня до 6 серпня 2025 року.Під поняттям "загальна мобілізація" розуміють систему швидкого доукомплектування Збройних Сил, яка діє одночасно по всій території України. Цей механізм дає змогу збільшити кількість військових для ведення оборони країни, а також створити резерв громадян, готових служити в армії у разі необхідності.Мобілізація по-новому: останні нововведення та нові законопроєктиНаприкінці січня 2024 року на веб-порталі Верховної Ради з'явився  законопроєкт №10449  від уряду, який було розроблено спільно з Генштабом та народними депутатами. Основна мета запропонованих змін полягає в удосконаленні процесу формування особового складу ЗСУ, ротації та інших процесів, з урахуванням зростання загрози з боку агресора та його прагнення до подальшої окупації нових територій.Після другого читання, 11 квітня, законопроєкт про мобілізацію №10449 було схвалено, а 16 квітня його підписав Президент Володимир Зеленський. Основна частина закону набула чинності через місяць з дня, наступного після його публікації у виданні "Голос України", тобто з 18 травня.Законом скасовано систему строкової служби. Натомість буде впроваджено з 1 вересня 2025 року базову загальновійськову підготовку для громадян України віком від 18 до 25 років в усіх навчальних закладах, яка буде тривати до п'яти місяців у мирний час, а під час воєнного стану - до трьох місяців. Люди, які успішно пройшли цю підготовку, поставлять на військовий облік у ТЦК за місцем проживання. Початком перебування на військовій службі вважається момент відправлення людини до військової частини. Мобілізованого військовослужбовця не можуть одразу скерувати на фронт, оскільки перед цим необхідно пройти базову військову підготовку протягом 2-3 місяців.Крім того, як зазначив народний депутат Олексій Гончаренко, чоловіків віком від 50 до 60 років можуть мобілізувати лише за спеціальним мобілізаційним розпорядженням. Цю позицію підтвердив у коментарі для LІGА.nеt народний депутат Федір Веніславський, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони. Однак, у цьому питанні все не так однозначно. У ТЦК та СП зазначають, що в Україні немає прямої заборони щодо мобілізації військовозобов'язаних у віці 50-60 років, а відповідну процедуру називають "цілком прозорою". Про це в інтерв’ю "Главреду" розповів Сергій Монукало, начальник сектору мобілізаційно-оборонної роботи Сумського обласного ТЦК та СП. Він пояснив, що військовозобов'язаних цього віку направлятимуть не до штурмових підрозділів, а до забезпечувальних частин або на службу у Державну спеціальну службу транспорту (ДССТ).Важливо зазначити, що парламент затвердив проєкт закону № 10313 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліціянтів на соціальний захист", а президент його підписав на початку квітня 2024 року. Цей закон спрямований на гарантування прав військовослужбовців на отримання інформації, медичного забезпечення та відпусток, а також надання поліціянтам права на одноразову грошову допомогу у разі загибелі чи визначення втрати працездатності. Крім того, один із пунктів проєкту виключає з переліку висновків ВЛК "обмежену придатність", натомість залишилось дві категорії: придатні та непридатні. Тобто ті, хто раніше був визнаний обмежено придатним, зобов'язані повторно пройти медкомісію протягом дев'яти місяців із набуття чинності закону (до 4 лютого 2025 року).Однак, через велике навантаження на ТЦК та медкомісії, терміни "перепроходження" були продовжені ще на чотири місяці, тобто до 5 червня. А також, наприкінці січня з'явилась можливість щодо отримання електронного направлення для проходження медобстеження, замість звичайного паперового. Оновлений список захворювань, що слугують підставою рішення ВЛК щодо непридатності або звільнення від мобілізації затверджено від 27 квітня 2024 року №262 Про затвердження Змін до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.Не підлягають призову військовозобов'язані з інвалідністю всіх груп та люди, які згідно з рішенням ВЛК є тимчасово непридатними для проходження служби на період від 6 до 12 місяців (з наступним переоглядом).Зміни, що стосуються процедури військового обліку призовників, а також процедури вручення повісток вже в дії. Громадяни за бажанням зможуть зареєструвати свій електронний кабінет у системі призовника, військовозобов'язаного або резервіста "Резерв+", але повістки у електронному форматі не будуть розсилати. Крім того, всі військовозобов'язані після введення в дію закону протягом 60 днів (до 16 липня 2024 року) мали оновити дані за допомогою цього кабінету або особисто прийти в ЦНАП чи ТЦК. Сьогодні громадяни все ще можуть це зробити, але тепер лише двома способами: через застосунок Резерв+ або в ТЦК та СП.Наприкінці червня 2024 року у мобільному додатку "Резерв+" з'явилася можливість використовувати QR-код. За словами Лазуткіна, QR-код з юридичної сторони має таку ж силу, як і традиційний паперовий документ. У разі невиконання військовозобов'язаними та резервістами своїх обов'язків, до ухилянтів може застосовуватись тимчасове обмеження за рішенням суду на право керування особистим транспортом.Оновлений законопроєкт "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" також розглядав можливість демобілізації після 36 місяців безперервної служби у війську, однак ця норма була повністю видалена. Натомість Міноборони планує створити окремий проєкт закону, що буде присвячений питанням демобілізації та ротації військовослужбовців. Цей документ буде створений з урахуванням всіх можливих загроз та ризиків. Таку інформацію озвучив речник відомства Дмитро Лазуткін в етері телемарафону.Законопроєкт про демобілізацію залишається складною темою, яка торкається соціальної справедливості та обороноздатності, зазначає Сергій Згурець. Генштаб не підтримує ухвалення нового проєкту закону від Міноборони через ризик одночасного звільнення понад 108 тисяч військових, що може послабити бойові підрозділи. Натомість Міноборони пропонує альтернативи: реабілітація, відпустки та обов’язкова ротація. Однак, будь-які запропоновані варіанти потребують затвердження на державному рівні. У зв’язку з цим відомство пропонує перенести розгляд законопроєкту.Нещодавно стало відомо, що українських бійців, які перебувають на фронті ще з 2022 року, поступово планують відводити з передової. Про це розповів генерал-лейтенант Іван Гаврилюк, колишній заступник міністра оборони, пише Укрінформ. За його словами, нині триває завершальна стадія розробки спеціального механізму ротацій, який дасть змогу оновлювати особовий склад та залучати нових людей для підготовки і своєчасної зміни військових, що беруть участь у бойових діях.Зміни стосуються і мотивації для військовослужбовців, зокрема, після підписання контракту надається можливість одноразового отримання сертифіката на придбання автомобіля на суму 150 тисяч гривень, а також компенсація в розмірі 50% від суми першого внеску за держпрограмою "Є-оселя" та інше.Оновлення стосуються також військовозобов'язаних, які перебувають за кордоном. Без військово-облікових документів чоловіки тепер не мають змоги оформити паспорт, закордонний паспорт або отримати консульські послуги. Для уникнення неприємностей українці, які перебувають за кордоном, мали також оновити свої персональні дані протягом 60 днів після набуття чинності закону про мобілізацію. Це можна зробити, зв'язавшись з ТЦК за допомогою телефону або через електронну пошту.Ще одна ініціатива, яка стосується українців, які перебувають закордоном, може скоро набути чинності. Громадянам нададуть можливість дистанційно оформити бронь від мобілізації, що дозволить офіційно працевлаштуватися в Україні через спеціальні центри за кордоном - Unіty Нub. Про це розповів міністр національної єдності Олексій Чернишов, пише Економічна правда."Наше завдання таке, щоб людина, коли перетинає кордон, вже мала такий статус, який не дозволяє йому потрапити у ситуацію, коли між кордоном і заводом його мобілізують", - пояснив Чернишов.Крім того, запуск нового мобільного додатку для військовослужбовців під назвою "Армія+" вже відбувся. Він має полегшити виконання повсякденних завдань для всіх військовослужбовців. Про це розповів у вечірньому відеозверненні Президент Володимир Зеленський.Раніше, заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко розповідала, що українські військові можуть скористатися найважливішими функціями цього додатку. По-перше, військове ІD - посвідчення військовослужбовця, а також ще одна дуже важлива функція - це електронні рапорти, пише УНІАН.У вересні 2024 року до Парламенту було подано законопроєкт №12076, який пропонує зміни до Закону "Про військовий обов’язок і військову службу", зокрема щодо військового обліку 17-річних. Нині документ вже набув чинності, тож тепер юнакам не потрібно проходити ВЛК перед постановкою на облік. Також, того року, коли юнаку виповнюється 17 років, він має стати на облік саме у період з 1 січня до 31 липня. Зміни передбачають і нові способи постановки на військовий облік та уточнюються обставини, коли порушення цих строків не тягне за собою покарання. Важливо також те, що нині у Верховній Раді розглядають законопроєкт №12442, який передбачає кримінальну відповідальність через порушення законів у сфері оборони та мобілізації. Йдеться про притягнення до відповідальності керівників ТЦК та СП, а також голів та членів ВЛК у разі порушень, пов’язаних із мобілізаційною підготовкою та призовом.Документ передбачає покарання посадовців ТЦК та СП, а також членів ВЛК, хто незаконно відправляють на службу людей, які непридатні, або ж, навпаки, допомагають уникнути призову тим, хто має служити.Мобілізація в Україні на сьогодні: кого можуть призвати вже у липніІз початку липня, як і раніше, отримати повістки можуть чоловіки віком від 18 до 60 років, які є військовозобов'язаними, відповідають вимогам за станом здоров’я та не мають інших підстав для відтермінування служби.Загалом, військове керівництво країни зазначає, що насамперед для доукомлектації армії потрібні люди з бойовим досвідом – штурмовики, артилеристи тощо. Другорядно - фахівці з різних сфер: водії, ІТ-спеціалісти, зв'язківці. Адже мобілізаційні процеси здійснюються не лише для бойових дій на фронті, а також для виконання різноманітних завдань. Один із можливих напрямків служби у таких випадках - це робота в штабі. Це означає, що в армії є потреба в професіоналах різних спеціальностей.Так, мобілізації можуть підлягати такі групи військовозобов'язаних:чоловіки віком від 18 до 60 років, які придатні та обмежено придатні за станом здоров’я під час воєнного стану, якщо вони мають військовий досвід;чоловіки віком від 25 років до 60 років, які придатні та обмежено придатні (повинні були повторно пройти військово-лікарську комісію — до 5 червня 2025 року та отримати статус "придатні" чи "непридатні") за станом здоров’я під час воєнного стану, якщо вони не мають досвіду військової служби;чоловіки віком від 18 до 60 років, які зняті та виключені з військового обліку, однак визнані придатними або обмежено придатними (повинні були повторно пройти військово-лікарську комісію — до 5 червня 2025 року та отримати статус "придатні" чи "непридатні")  через стан здоров'я в умовах воєнного стану на підставі рішення ВЛК.Граничний вік для мобілізації залишився незмінним та не застосовується до чоловіків, які досягли 60-річного віку.Добровільно прийняти рішення щодо вступу на військову службу можуть:жінки віком до 60 років, які придатні за станом здоров’я; призовники віком від 18 до 25 років, які раніше не брали участь у виконанні строкової служби – на службу за контрактом;люди з інвалідністю, а також ті, хто отримав право на відтермінування від мобілізації через сімейні обставини.Наприкінці вересня до Верховної Ради внесли законопроект №10084, метою якого є внесення змін до закону про військовий обов'язок і військову службу, аби зняти вікове обмеження на добровільне проходження військової служби. Йдеться про військовослужбовців, які будуть визнані ВЛК придатними до служби, володіють значним рівнем професійної підготовки та практичним досвідом. Як зазначалось раніше, в Україні максимальний граничний вік мобілізації – 60 років.Автори проєкту Юрченко Олександр та Бурміч Анатолій зазначають, що цим документом вони усувають "вікову дискримінацію". Адже обов'язок захищати Батьківщину є закріпленим у Конституції і відмова українцям у проходженні служби у віці понад 60 років є порушенням їхніх конституційних прав. До того ж нардепи наголошують, що таким чином можна поповнити лави армії, вмотивованими та досвідченими військовими. Проєкт був зареєстрований на сайті Верховної Ради у вересні 2023, однак і досі перебуває на етапі опрацювання в комітеті.На противагу цьому, на порталі Парламенту 18 листопада 2024 року було зареєстровано законопроєкт №12222, що передбачає зниження граничного віку проходження військової служби з нинішніх 60 до 55 років. Сьогодні проєкт перебуває на стадії опрацювання в комітеті. Водночас, член Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Федір Веніславський у коментарі "Українському радіо" заявив, що цей документ наразі не має високі перспективи для розгляду в найближчий час. За його словами, у нинішніх умовах, коли ворог активізує мобілізаційні зусилля, Україна не може дозволити собі такі зміни. Ще одним гучним нововведенням стала реєстрація на сайті Верховної Ради законопроєкту №11079-1 про мобілізацію засуджених, він також був підписаний 17 квітня 2024 року. Цим документом вносять певні зміни до законодавства, які передбачають надання засудженим можливості умовного дострокового звільнення від відбування покарання за умови, що вони погодяться на контрактну службу за Збройних Силах України. До цього часу чинне законодавство не дозволяло мобілізувати людей, які відбувають покарання та тих, хто мають судимість, навіть у випадках, коли вони виявляють бажання служити.Мобілізація молодшаєУ квітні 2023 року на сайті Верховної Ради з’явився законопроєкт № 9281, який передбачає зменшення граничного призовного віку з 27 до 25 років. Таке рішення було обумовлено тим, що значну кількість чоловіків призовного віку не могли мобілізувати, оскільки вони не досягли віку 27 років та не мали статусу "резервіста" та  "військовозобов’язаного", тобто їх могли призвати лише на строкову службу, яка в умовах війни не проводиться. Згодом, законопроєкт підтримав Кабмін та 5 травня 2023 року його було передано на підпис до президента. Майже через рік, а саме 2 квітня 2024 року, ухвалений парламентом закон таки був підписаний Володимиром Зеленським. Тобто, з 4 квітня набув чинності Закон № 3127-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", де йдеться про зменшення призовного віку із 27 до 25 років.В оборонному відомстві зазначають, що під час воєнного стану таке тривале перебування людей призовного віку на обліку є недоцільним. До того ж це є прямим наслідком того, що до лав ЗСУ не можуть залучити значну частину придатних до служби чоловіків. Як зазначають військові, на фронті не вистачає молодих людей.Насправді, тут потрібно враховувати всі фактори і не перетнути "тонку межу" між бажанням щодо захисту держави та перспективами майбутнього України після перемоги, зазначає історик та військовий експерт Михайло Жирохов. Йдеться про демографічні причини, настрої в суспільстві та рівень загальної підготовки юнаків. До того ж не варто забувати, що з початком повномасштабного вторгнення, до лав Збройних Сил добровільно приєдналась значна кількість молодих людей, яким ледь виповнилось 18 років, тому сьогодні у війську можна побачити всі вікові категорії.У Верховній Раді 16 вересня 2024 року розглянули доопрацьований законопроєкт №11379-д, який передбачає заборону мобілізації юнаків до 25 років. Проєкт було прийнято, нині він чекає на підпис Президента. Через наявну "прогалину" в законодавстві, сьогодні було можливо мобілізувати військовозобов'язаних віком до 25 років, якщо вони визнані непридатними в мирний час або обмежено придатними під час воєнного стану. У Теlеgrаm-каналі нардеп Олексій Гончаренко повідомив, що мобілізацію обмежено придатних чоловіків, яким 18-25 років, офіційно зупинили відповідно до директиви Командування Сухопутних Військ. Хоча українська влада нині й досі рішуче відкидає ідею мобілізації з 18 років, яку пропонують США, в Офісі президента України вже впровадили зміни до законодавства та указів глави держави, щодо запровадження добровільного контракту для чоловіків віком до 25 років. Ініціатива "Контракт 18-24" спрямована на залучення тих, хто не підлягає обов’язковій мобілізації, та передбачає низку привілеїв, суттєву матеріальну підтримку для добровольців.Так, контракт на суму 1 мільйон гривень має авансовий платіж у розмірі 200 тисяч гривень одразу після підписання, а залишок у 800 тисяч гривень буде виплачено у декілька етапів. Молоді добровольці, залежно завдань, можуть отримувати "зарплату" до 120 тисяч гривень, а також додаткові виплати за участь у бойових операціях. В результаті загальна сума виплат за рік контракту може досягти до 2 мільйонів гривень. Крім того, для військових передбачені вигідні умови: пільгова іпотека, безкоштовне навчання та медичне обслуговування, а також можливість виїжджати за кордон після виконання контакту.Електронний реєстр військовозобов'язанихЩе у вересні 2023 року на сайті Верховної Ради з'явився законопроект, який стосується створення електронного реєстру військовозобов'язаних. Народні депутати запропонували зібрати всю доступну особисту та службову інформацію про військовозобов’язаних і резервістів у електронних реєстрах і базах даних у єдиний е-реєстр.Тобто, передати Міністерству оборони інформацію з державних реєстрів: МВС, Податкової служби, МОЗ, Держміграційної служби та інших відомств. Відповідно до проєкту закону, в автоматичному режимі військове відомство буде отримувати інформацію та особисті дані про українців віком 18-60 років. Включно з номерами телефонів, електронною поштою, відомостями про сімейний стан, роботу військовозобов’язаних та інше.Сьогодні е-реєстр "Оберіг" працює повноцінно, а в особистому кабінеті громадяни зможуть уточнити внесені дані та подати відомості до ТЦК через "Резерв+"."Це закрита система, яка має свій захищений контур. Всі вимоги (захисту - ред.) до неї витримані. Це достатньо захищений продукт, який немає жодних натяків на можливість бути вразливим. І ми бачимо, що за півтора року повномасштабної війни немає витоку сенситивної інформації", - заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у коментарі Еспресо.У свою чергу, Мінцифри проєкт "смарт-мобілізація", про що було анонсовано під час пресконференції в Медіацентрі Україна ще у 2023 році вже працює. З його допомогою військовозобов’язані зможуть самостійно обрати бажану для мобілізації спеціальність та підрозділ. Так, у застосунку "Резерв+" вже є функція пошуку вакансій в Силах оборони. Уникнення або мінімізація корупційних схем є однією з основних завдань, які вирішує ця ініціатива. З іншого боку, новий підхід ґрунтується на максимальній прозорості та доступності інформації для кожного громадянина. Прийнявши рішення мобілізуватися, людина отримує можливість обрати таку спеціальність, яка відображає її унікальні здібності та особисті прагнення. До того ж зникає фактор невідомості, адже подавши заявку, та успішно пройшовши відбір, вона має можливість пройти навчання та здобути посаду, що відповідає саме її вибору. Такий підхід дозволяє кожній особі реалізувати свій потенціал та отримати можливість працювати в сфері, яка найбільше відповідає її уподобанням та навичкам.На початку квітня 2024 року, АрміяІnfоrm опублікувала інтерв’ю з Черногоренко, яка відповідає за напрямки цифрового розвитку, трансформацій та цифровізації. "Я вважаю, що людина має мати можливість мобілізуватися або підписати контракт саме до такого командира, якому він чи вона довіряє. Це - цільовий рекрутинг. Цивільна аналогія: коли після випуску з вишу за кращих студентів борються працедавці", - розповіла Черногоренко.Фото: соцмережіХто має право на виїзд за кордон? Заборона виїзду для військовозобов'язаних громадян України, які віком від 18 до 60 років, за певними винятками, залишилась незмінною.Це правило спрямоване на забезпечення безпеки та добробуту громадян України під час періодів, коли держава перебуває в стані війни або мобілізації, але враховує індивідуальні потреби людини.На час дії воєнного стану питання перетину кордону громадянами України регулюється постановою Кабінету Міністрів України № 57. Згідно з цим правовим актом виїжджати за територію країни можуть такі військовозобов'язані чоловіки:ті, хто з медичних причин отримали дозвіл на виїзд (за станом здоров’я)за сімейними обставинамиза професієюз метою допомоги ЗСУдержслужбовціТакож, радимо звертати увагу на інформацію, яка є на офіційному веб-порталі Державної прикордонної служби України. Працівники цієї служби діють згідно з наказами та вказівками свого безпосереднього керівництва. Це важливо враховувати, оскільки їхні дії можуть базуватися не лише на загальних правилах, але й на конкретних внутрішніх інструкціях та розпорядженнях.Щодо жінок, відповідно до закону громадянки України можуть вільно виїжджати за кордон. Проте не слід забувати, що існують винятки. Обмеження на виїзд розповсюджуються на жінок, які обіймають посади в уряді та народних депутатів.Військовий облік медикинь та чи буде мобілізація жінок?З 1 жовтня 2023 року в Україні жінки з медичною та фармацевтичною освітою стали на військовий облік. Однак у пресслужбі МОЗ пояснили, що постановка на облік у ТЦК не обов'язково передбачає їхню мобілізацію. Такий облік дає можливість побачити об’єктивні резерви медичного персоналу та дає змогу визначити наявний медичний потенціал серед жінок та їхню готовність допомагати в умовах воєнного стану. "Тому з 1 жовтня 2023 року на військовий облік мають стати всі жінки-медики та жінки-фармацевти, які з певних причин там не перебували. Постановка на військовий облік не дорівнює мобілізації. Облік необхідний лише для узагальнення даних про наявний резерв медиків у державі", - зазначили у відомстві.До того ж такі норми законодавчо закріплено ще 1992 року ч. 11 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов’язок і військову службу". Жінки медичних професій підлягають військовому обліку, якщо вони відповідають віковим (до 60 років) та медичним (визначається ВЛК) критеріям для проходження служби.Згідно з постановою Кабміну від 30 грудня 2022 р. № 1487, жінки, які мають відповідну медичну та фармацевтичну освіту, але не перебувають на обліку у ТЦК, можуть влаштовуватись на роботу як невійськовозобов’язані ще протягом трьох років, тобто до кінця 2026 року, - як пояснила юристка Галина Токмач.Проте роботодавці зобов’язані повідомити ТЦК СП про те, що співробітниця їх організації/установи має медичну освіту, але не перебуває на військовому обліку. Якщо жінка працює не за фаховою спеціальністю та не надавала роботодавцю документ про наявну медичну освіту, то відповідно ТЦК СП ця інформація не стане доступною ніяким чином.Важливим доповненням є те, що українки, які перебувають на військовому обліку, зможуть перетинати кордон під час воєнного стану. Пресслужба МОН офіційно підтвердила інформацію: "Жінки-медики та жінки-фармацевти можуть безперешкодно виїжджати за кордон. Починаючи з 1 жовтня 2023 року жодних змін в умовах виїзду за кордон для жінок - не буде. Кожна жінка з медичною та фармацевтичною освітою може вільно перетинати державний кордон в незалежності від того, стоїть вона на військовому обліку чи ні. Наразі обмеження діють лише для деяких категорій державних службовців та посадових осіб, які обіймають певні посади". Однак, нова хвиля занепокоєння щодо мобілізації жінок почала ширитись соціальними мережами наприкінці вересня 2024 року. Тоді, на веб-порталі Верховної Ради зареєстрували проєкт №12076, який пропонує внести зміни до ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу". У ньому зокрема йдеться про уточнення норм щодо військового обліку жінок, які мають бажання пройти базову військову підготовку. Згідно із запропонованими змінами, перед початком служби вони, за власною згодою, будуть поставлені на військовий облік призовників. Після базової підготовки таких жінок зараховуватимуть до військового обліку військовозобов'язаних, зазначають в матеріалі ЮРЛІГА. У січні 2025 року документ набув чинності, адже його підписав Президент. Згідно з Конституцією України, всі зобов’язання, які покладені на чоловіків під час дії воєнного стану, автоматично поширюватимуться і на цих жінок. Водночас законодавство про мобілізацію не передбачає обов’язкового проходження служби жінок у ЗСУ. Представниці жіночої статі можуть долучитися до армії виключно на добровільній основі, уклавши відповідний контракт. Що означають поняття "повна мобілізація" та "посилення мобілізації" на практиціБойові дії тривають, і Україна не припиняє наступати для звільнення всіх своїх територій. Незважаючи на такі значні цифри втрат серед окупантів, з української сторони теж існує потреба у поповнені резервів. Якщо ж говорити про "повну мобілізацію", то в правовому полі України таке поняття взагалі відсутнє. Існують лише терміни – часткова і загальна мобілізація. Тож страхітливі історії про повну мобілізацію всіх чоловіків можна сприймати лише як добре продуману ІПСО.Наприкінці березня 2024 року Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив у інтерв'ю Укрінформу, що завдяки оптимізації навантаження між різними частинами та підрозділами Сил оборони, а також проведенню оцінки можливостей українського війська, вдалося "значно знизити" потребу в мобілізації резервістів."За рахунок перегляду наших внутрішніх ресурсів та уточнення бойового складу ЗСУ ця цифра (500 тис. резервістів, — ред.) була суттєво зменшена. Ми очікуємо, що у нас буде достатньо людей, здатних захищати Батьківщину. Йдеться не лише про мобілізованих, а й про добровольців", - розповів Сирський.Однак, 29 жовтня секретар РНБО Олександр Литвиненко, під час промови у Верховній Раді наголосив на потребі додаткової мобілізації в Україні, пише LІGА.nеt. Відповідно до його слів, для досягнення 85% укомплектованості військових частин необхідно призвати ще 160 тисяч військовозобов'язаних. Він підкреслив, що такі дії є ключовими для зміцнення обороноздатності країни, зважаючи на поточні виклики, які постали через ситуацію на фронті.Нині точні цифри та плани щодо мобілізації не повідомляють. Водночас Сирський підкреслив, що головний шлях доукомплектування армії – це подальше проведення мобілізаційних заходів, пише РБК-Україна. Головнокомандувач також акцентував, що процес має бути прозорим, відповідати закону та не створювати шоку в суспільстві:"Водночас я наполягаю на мобілізації з обов’язковим дотриманням законності та прозорості в роботі ТЦК. Для людей мобілізація не має бути шоком. Всі наші територіальні центри комплектування повинні змінитися. Визначено завдання президентом України - верховним головнокомандувачем".Фото: gеttyіmаgеsЯкі бувають види повісток та де їх можуть вручити Сьогодні в Україні передбачено законом чотири види повісток. Однак, відповідно до доповнення статті 18−1 ЗУ про військовий обов’язок і військову службу, в період воєнного стану не відбувається призов на строкову військову службу. Оскільки новий проєкт щодо мобілізації схвалено, з моменту набуття чинності (18 травня 2024 року) всі військовозобов'язані чоловіки повинні були оновити свої дані в ТЦК, ЦНАПі або через е-кабінет протягом 60 днів.Крім того, сьогодні й досі діють норми визначені Порядком проведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, закони про мобілізацію, військову підготовку та обов'язок. Відповідно до цих правил існують випадки, коли чоловікам необхідно самостійно звертатися до територіального центру комплектації без отримання повістки, зокрема, щоб оновити дані.У 2025 році чоловіки можуть отримати такі види повісток:Для уточнення облікових даних. Видаються з метою оновлення та уточнення інформації про стан здоров'я особи, склад сім'ї, місця роботи та інших важливих даних. На проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Ця повістка підписана начальником Територіального військового комісаріату, вимагає пройти медичний огляд. Разом з повісткою додається спеціальна картка дослідження та медичного обстеження. У цій картці буде внесено висновок ВЛК щодо придатності до військової служби, непридатності або обмеженої придатності.Мобілізаційне розпорядження. Така повістка видається військовозобов'язаному після того, як медкомісія визнала його придатним для військової служби.Повістка щодо призову на військову службу до Збройних Сил України.Тож, в повістці обов'язково повинна бути зазначена мета виклику військовозобов'язаної людини.Нові правила у процедурі вручення повісток Речниця територіального центру комплектування та соціальної підтримки Аліна Кривошея розповіла, хто має право вручати повістки: "Повістку може вручити не лише посадова особа ТЦК та СП, а й органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти".А з місцем вручення даного документу трохи важче. На практиці законодавством не встановлено конкретне місце для вручення повістки, тому фактично це може відбутися в будь-якому місці, як-от у парку, на блокпості чи в іншому громадському місці, або за місцем проживання. Новий закон містить вимогу: під час мобілізації громадяни України у віці 18-60 років повинні мати при собі військово-обліковий документ і пред'являти його за вимогою представника ТЦК, поліцейського чи представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. Тепер процес перевірки документів буде проводитись із фото- та відеофіксацією. Крім того, при врученні повістки представники ТЦК зобов'язані за вимогою надавати свої особисті дані, зокрема ПІБ та посаду, а також пред'являти службові посвідчення для підтвердження своєї ідентифікації. У такому випадку повістка буде вважатись врученою після того, як людина особисто її отримала та поставила підпис.Важливо, що з 18 липня 2024 року повістки чоловікам можуть надсилати звичайною поштою після закінчення встановленого законом 60-денного строку на уточнення військово-облікових даних. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів №560 від 16 травня.Відповідно до цього документу, повістку вважатимуть підтвердженою навіть у разі відмови від її отримання або відсутності людини проживання за вказаною адресою. Таке "заочне" оповіщення дозволяє вважати чоловіка повідомленим без підпису на повістці.Якщо людина не оновила дані в ТЦК, ЦНАПі або через Резерв+, тоді під час перевірки військо-облікових документів громадянин отримає повістку для оновлення даних. Цю ситуацію пояснив юрист "Столичної правової групи" Володимир Прядка на YоuТubе-каналі компанії."Перевірки військо-облікових документів у громадян на вулиці нікуди не зникнуть і будуть проходити після 16 липня. Результати цих перевірок залежатимуть від того, чи будуть у військовозобов'язаного громадянина оновлені військово-облікові дані, чи ні. У випадку, коли у військовозобов'язаних не виявиться відповідних документів, чи їхні документи будуть неактуальними або не оновленими відповідно до вимог закону про мобілізацію, тоді, такій особі, буде вручена повістка до ТЦК СП на оновлення військово-облікових даних", — розповів юрист.Хто може отримати повторну повістку та наслідки її ігнорування Повторно чоловік може отримати повістку, якщо він не з’явився в ТЦК з першого разу (після першої повістки). До того ж, відповідно до законів України, усі військовозобов’язані протягом семи днів після зміни будь-яких облікових даних мають повідомляти ТЦК. Це стосується зміни місця проживання, роботи, сімейного стану тощо. З цього виходить, що повістку можуть видати знову як для повторного проходження ВЛК (якщо минуло більше року з проходження огляду), так і для перевірки персональних даних чи обставин відстрочки.Згідно з новим законом, у разі невиконання військовозобов'язаними та резервістами своїх обов'язків, до ухилянтів може застосовуватись тимчасове обмеження за рішенням суду на право керування особистим транспортом. Тобто, у випадку невиконання військовозобов'язаним своїх обов'язків ТЦК має право звернутися до Нацполіції для адміністративного затримання та приведення військовозобов'язаного. Якщо це неможливо здійснити, ТЦК надсилає громадянину лист з вимогою щодо виконання обов'язків. У разі невиконання цієї вимоги протягом 10 днів, ТЦК може звернутися до суду з проханням про обмеження у праві керування автомобілем. Однак, і це обмеження не може бути застосоване, якщо кермування - це основне джерело заробітку людини або авто є необхідністю, оскільки в родині є людина з інвалідністю."Вимога ТЦК - це не повістка ТЦК. Зверніть увагу, що ТЦК подає щодо вас позов для обмеження в праві керування у разі невиконання вами вимоги, а не повістки. Це два різні юридичні терміни. Якщо раніше з повісткою ТЦК потрібно було якось ще морочитися, щоб вручити її особисто, то вимога вважається доправленою автоматично у разі надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу громадянина. Форма такої вимоги ТЦК ще не існує, принаймні досі її офіційно не опубліковано та не затверджено Міноборони", - розповів юрист Роман Сімутін в матеріалі ТСН.Щодо ігнорування повістки, як зазначає адвокат Ростислав Кравець, передбачена також адміністративна відповідальність – у вигляді штрафу, та кримінальна відповідальність за ігнорування вказівок щодо мобілізації – обмеження волі до трьох років, або позбавлення волі до п’яти років. Але треба мати на увазі, що кожен з таких випадків розглядають індивідуально та з використанням цілого комплексу заходів.У Верховній Раді було зареєстровано ще в грудні 2023 року проєкт закону №10379, що стосується внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України. Він спрямований на посилення відповідальності за порушення військового законодавства. Хоча цей документ зазнав значної критики та юристи наголошують на доцільності впровадження такого документу, його все ж таки було підписано Президентом 17 травня 2024 року.Відповідно до закону, штрафи для людей, які ухиляються від мобілізації, такі: за недотримання правил військового обліку накладається штраф у розмірі від 3 400 до 5 100 гривень. За порушення повторно або в особливий період сума зростає до 17 000-25 500 гривень. Крім того, передбачена відповідальність за порушення законодавства, що стосуються оборони та мобілізації.Однак у березні 2025 року парламент ухвалив законопроєкт, що передбачає знижку на штраф від ТЦК для військовозобов’язаних, які сплатять їх добровільно. Відповідно до документу №12093, якщо військовозобов’язаний, якого оштрафували, впродовж 10 днів звернеться до відповідних органів та внесе платіж, сума штрафу буде зменшена вдвічі, тобто буде надана знижка у розмірі 50%. Це означає, що замість 17 000 гривень, а саме така сума мінімального штрафу, громадянину доведеться сплатити лише 8500 гривень.Крім зниженої суми штрафу, даний законопроєкт також передбачає скасування адміністративних проваджень щодо порушень військового обліку для громадян, які самостійно приймуть рішення щодо вступу до лав Збройних сил. Нині документ вже підписано Володимиром Зеленським. У Мінюсті розповіли, що за несплату штрафів щодо порушення правил мобілізації, можливе блокування рахунків, а далі навіть вилучення коштів, рухомого та нерухомого майна, пише Суспільне. Штраф слід сплатити протягом 15 днів після отримання постанови (ст. 307 КУпАП). Якщо ж цього не зробити, справа передається виконавчій службі (ст. 308 КУпАП), яка може заморозити банківські рахунки, нарахувати подвійну суму штрафу та додаткові витрати, передбачені урядом. У першу чергу стягнення проводиться з коштів у гривні чи валюті. За їх відсутності – із майна, яке не підпадає під арештний захист.Хто не підлягає мобілізації через відстрочку Оновлений закон має низку норм, які стосуються відстрочки від призову під час мобілізації. Тому, коли 18 травня документ набув чинності, саме таким категоріям осіб тепер надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації:люди, які заброньовані державними органами, підприємствами, установами тощо;люди з інвалідністю (наприклад, якщо у людини 2 група інвалідності, мобілізація такої особи можлива лише за власним бажанням);люди, які тимчасово непридатні за рішенням ВЛК (на період 6-12 місяців, потім потрібно пройти переогляд);люди, які мають трьох і більше неповнолітніх дітей на утриманні (тобто, мобілізація багатодітних батьків не буде проводитись). Винятком є ті, у кого є заборгованість з оплати елементів, якщо загальний розмір заборгованості перевищує суму платежів за 3 місяці;жінки та чоловіки, які мають на утриманні неповнолітню дитину або дітей, у випадку, якщо другий з батьків цієї дитини помер, був позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або оголошений померлим;люди, які виховують неповнолітню тяжкохвору дитину або дитину з інвалідністю;люди, на утриманні яких повнолітня дитина з інвалідністю І-ІІ групи;усиновлювачі, на утриманні яких перебувають діти до 18 років, які на момент усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, які позбавлені батьківського піклування;ті, хто займаються постійним доглядом за хворою дружиною/чоловіком, дитиною, а також своїми батьками або батьками чоловіка чи дружини (згідно певних умов), які за висновком спеціальних медичних комісій потребують неперервного догляду;опікуни людини, яка визнана судом недієздатною;люди, що мають чоловіка або дружину, яким встановлена інвалідність І-ІІ групи;люди, що мають чоловіка або дружину, яким встановлена інвалідність ІІІ групи внаслідок важких захворювань, втрати кінцівок та органів або за наявності у людини, яка має інвалідність ІІІ групи важкої хвороби, психічного розладу, паралітичних синдромів та інше;люди, в яких один із своїх батьків або батьків чоловіка (дружини) має інвалідність І-ІІ групи та згідно з законом зобов’язані їх утримувати, за умови, що немає інших людей, які не входять до числа військовозобов’язаних (виключенням є люди, які самі мають інвалідність, потребують постійного догляду або знаходяться у в'язниці). У випадку відсутності невійськовозобов'язаних людей, які могли б здійснювати догляд за людиною з інвалідністю І-ІІ групи, такий догляд може здійснювати лише один військовозобов'язаний, якого має обрати людина з інвалідністю.члени родини з числа другого ступеню споріднення (не більше одного) людини з інвалідністю І-ІІ групи, які займаються постійним доглядом за нею, за умови відсутності людей з числа родини першого ступеня споріднення або, якщо люди першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду згідно з рішенням спеціальної медичної комісії. Якщо відсутні члени родини першого та другого ступеня споріднення, ця норма застосовується до членів родини третього ступеня споріднення людини з інвалідністю.якщо жінка з чоловіком є військовослужбовцями та мають неповнолітню дитину, один з них може отримати відстрочку та право на звільнення від військової служби (чи то чоловік, чи то жінка);керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів та органів державного управління, чиї повноваження охоплюють всю країну;нардепи України, депутати Верховної Ради АР Крим, уповноважений ВРУ з прав людини;голова та члени Рахункової палати;судді, члени Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України тощо;працівники різноманітних органів військового управління, військових частин та оборонних організацій, такі як Міноборони, ЗСУ, СБУ, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служба зовнішньої розвідки України, Нацгвардія, Державна прикордонна служба України, Управління державної охорони України, апарат МВС та установи експертної служби МВС;службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України та люди, які мають ранг Надзвичайний та Повноважний Посол;держслужбовці, які оцінюють та готують проекти нормативно-правових актів, проводять їх експертизу. Також це стосується спеціалістів з кібербезпеки, кіберзахисту та інформаційних технологій, які відповідають за розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних та інші дії, які забезпечують діяльність президента України, ВРУ та КМУ;інші військовозобов’язані або деякі категорії людей у випадках, що передбачені законом.Відстрочку від призову на особливий період під час мобілізації мають:студенти денної або дуальної форми, які здобувають професійну або професійно-технічну, фахову передвищу та вищу освіту. За умови, що цей рівень освіти є вищим за попередньо здобутий. Це стосується також докторантів та тих, хто проходить інтернатуру.наукові працівники установ вищої або передвищої освіти й наукових організацій, які мають науковий ступінь. Також педагогічні працівники в закладах фахової передвищої, професійної, професійно-технічної та загальної середньої освіти, за умови їхньої роботи у відповідних закладах або організаціях не менше ніж на 0,75 ставки;люди, які втратили (смерть або зникли безвісти) близьких родичів (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний або повнорідний брат чи сестра) під час їхньої участі у Антитерористичній операції, збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, забезпечені оборони та стримуванні збройної агресії проти України під час воєнного стану (військовослужбовці, люди, які мали відношення до забезпечення безпеки та оборони України та інші).члени родини (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний або повнорідний брат чи сестра) людей, яким було присвоєно звання Герой України посмертно, за мужність, яка була виявлена у період Революції Гідності.Крім того, наприкінці серпня 2024 року парламент ухвалив законопроєкт №11391, що надає відстрочку від військової служби тим, чиї неповнорідні родичі, зокрема, брат чи сестра, загинули або зникли безвісти під час участі у бойових діях з РФ. Раніше ця норма стосувалась лише рідних та повнорідних братів/сестер. Наразі документ вже підписав президент.Не можна також призвати військових, які служили під час воєнного стану та були звільнені в запас через звільнення з полону. До того ж призову під час мобілізації не підлягають військовозобов’язані чоловіки, які пройшли базову загальновійськову підготовку, але не досягли 25-річного віку. Ці дві категорії військовозобов'язаних можуть проходити військову службу за власним бажанням.Проте, Міністерство освіти планує внести зміни до законодавства, які можуть скасувати відстрочку від мобілізації для студентів віком від 25 років. Про це розповів заступник міністра освіти Михайло Винницький у коментарі Новини.LІVЕ. За його словами, зміни можуть торкнутись тих, хто здобуває другу або третю освіту у профтехучилищах."У нас є феномен дуже цікавий. Особа, якій 35-40 років і вона отримувала різні дипломи про вищу освіту, професійну освіту у часи, коли не було загального реєстру дипломів… В нас єдина державна електронна база з'явилася приблизно 10 років тому. Ну і, відповідно, хто вчився раніше, дуже часто може сказати: "А я загубив свій диплом". І раптом він вступає в професійно-технічну освіту без іспитів, бо там не треба НМТ", - зазначив Винницький.Уряд пропонує також дозволити педагогам певних напрямків отримувати відстрочку від мобілізації. Право на це матимуть ті працівники державних і комунальних закладів позашкільної освіти, які станом на 1 січня 2025 року були офіційно працевлаштовані за основним місцем роботи та мали навантаження щонайменше 0,75 ставки. Йдеться про викладачів, що працюють у сферах еколого-натуралістичних, науково-технічних, дослідницько-експериментальних напрямів та військово-патріотичного виховання.Наразі законопроєкт із пропозиціями змін до статті 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" перебуває на розгляді профільного комітету.Бронювання працівниківБронювання військовозобов'язаних працівників надає ключовим співробітникам підприємств, компаній, установ та організацій тимчасову відстрочку від мобілізації на термін до шести місяців. Ці працівники є критично важливими для забезпечення стабільної роботи їхніх установ. Про це пише ЛІГА:ЗАКОН.  Наприкінці січня 2023 року Кабмін прийняв порядок №76, що стосується реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Тоді було оновлено попередню процедуру бронювання військовозобов'язаних. Однак, згодом уряд ще вдосконалив процедуру бронювання військовозобов'язаних під час мобілізації та воєнного стану постановою "Про внесення змін до Порядку бронювання військовозобов'язаних під час дії воєнного стану" № 400, яка стала чинною 2 травня.Відповідно до тексту Порядку, бронюванню підлягають керівники, заступники, а також 50 % від кількості військовозобов'язаних працівників (за певними винятками), що працюють:на підприємствах з мобілізаційними завданнями, якщо це необхідно для їх виконання;на підприємствах, що забезпечують виробництво товарів і послуг для Збройних Сил України та інших військових формувань;на критично важливих для економіки та життєдіяльності населення підприємствах.Ця процедура мала б забезпечувати стабільне функціонування ключових установ в особливий період. Однак, впродовж осені 2024 Кабмін знову переглянув правила бронювання працівників і критерії для визначення підприємств критично важливими. Постанова № 1332 затверджує оновлений порядок бронювання військовозобов'язаних, наприклад, щодо розбронювання, але й впроваджує додаткові обов’язкові вимоги для установ та підприємств. Ігнорування цих змін може унеможливити бронювання працівників, зазначають в Економічній правді. Чинності постанова набрала вже з початку грудня.Якщо заробітна плата співробітника не перевищує 20 000 грн на місяць (або 2,5 мінімальних зарплат на сьогодні), таку людину не можна бронювати навіть у разі роботи на критично важливих підприємствах. Це змушує компанії забезпечувати прозорість виплат і переглядати рівень зарплат відповідно до нових норм. Тобто, фактично економічне бронювання, яке викликало значний резонанс у суспільстві та серед військових, було частково інтегровано до звичайного бронювання.Раніше радник голови Офісу президента Михайло Подоляк розповів в інтерв'ю Новини.LІVЕ, що економічне бронювання сприятиме збільшенню фінансування Збройних Сил України."Ще раз нагадаю, що на одного військового припадає п'ять платників податків. Детінізація української економіки в ідеальному вигляді не відбулася, відтак гроші треба шукати. На сьогодні теж є певне бронювання, виходячи із забезпечення критичної інфраструктури. Те ж саме буде стосуватися економічного бронювання, тільки за прозорими процедурами. Ми додатково бронюємо певну кількість людей і додатково за них платимо. Не розумію, звідки тут про нерівність", - розповів Подоляк. Однак, звісно є чимало противників такого законопроєкту, які вважають, що "економічне бронювання" можна розглядати як спосіб відкупитися від обов'язку захищати країну.Військовий адвокат та юрист Центру підтримки ветеранів Роман Лихачов у матеріалі для NV зазначив, що нові правила бронювання передбачають автоматичне скасування відстрочки за кількох обставин. Серед них: завершення терміну дії відстрочки, припинення підприємством діяльності/виконання робіт, пов’язаних із забезпеченням армії, позбавлення компанії статусу критично важливої чи ліквідація установи, звільнення працівника чи навіть тимчасове припинення трудових відносин.Крім того, як зауважив Лихачов, органи, які присвоюють підприємствам статус критично важливих, мають право здійснювати перевірки у будь-який момент щодо відповідності критеріям "критичності". У разі втрати цього статусу співробітники автоматично позбавляються відстрочки та підлягають мобілізації.

Серед них — Валерія. Дівчина приїхала, як тільки дізналася про пряме влучання балістичної ракети РФ у дім, де жили її мама і молодша сестра. На наше питання: "Як ви почуваєтесь?", Валерія не одразу знаходить слова. Вона не спала всю ніч, на очах — сльози, голос тремтить:Під завалами моя мама і 11-річна сестра…Під руїнами могли ще перебувати люди. У результаті масованої атаки з використанням дронів та ракет, найбільших руйнувань зазнав житловий квартал у Шевченківському районі. Один із під’їздів п’ятиповерхівки був повністю знищений. Сусідні будинки — пошкоджені уламками та вибуховою хвилею. Сила удару була такою самою, як і в Солом’янському районі кілька днів тому. Уламки пробили перекриття аж до підвалу. Частина підвалу завалена, роботи ведуться максимально обережно — метр за метром,  - додав Ігор Клименко, міністр МВС. На місці — десятки рятувальників, важка техніка, собаки-пошуковці. Роботи тривають без зупину. Тим часом перед будинком сидить Валерій. Його квартира — на останньому поверсі зруйнованого дому. Те, що чоловік вижив, він називає дивом.Я молився: "Боже, дозволь мені заснути і прокинутись зранку на роботу". А прокинувся — наді мною бетонна плита. Вона частково мене притисла. Хотів через дерево спускатись, але не вийшло. Побачив громовідвід — так і зліз. Усе палало, вибухали машини. Я був у спідньому. Люди вже одяг дали… Сьогодні я народився вдруге.А от його сусідам не пощастило. На третьому поверсі була квартира родини Світлани, Андрія та їхньої доньки Марійки. Це — родичі Валерії. Чоловік у момент влучання був на роботі. На 14:00 з-під завалів дістали 7 тіл. Світлану та Марійку ще шукали.На подвір’ї розгорнули пункт допомоги. Волонтери готують гарячу їжу, напої, бутерброди, підтримують тих, хто залишився без нічого. Люди поступово повертаються, щоби побачити, що лишилося від їхніх домівок.Навпроти — багатоповерхівка. У ній жодної вцілілої квартири. Вибухова хвиля винесла вікна, зігнула броньовані двері.Та хіба це руйнування… Он там, навпроти, там — біда, — каже мешканець багатоповерхівки.Унизу, біля будинку ми поспілкувались з Віталієм.Він живе у сусідньому домі, і його квартира також постраждалаЯ з роботи одразу відпросився. Приїхав — двері вибило, вікна теж, холодильник і мікрохвильовка згоріли. Але загалом, слава Богу, не найгірше. У сусідів — вікна повилітали, машини пошкоджені. Такі от справи...Мабуть, піду до друзів. Це вже вчетверте: коли під час обстрілів і руйнувань мого дому, мене немає вдома.Друзі Артем і Віра дивляться на понівечений будинок і поглядом шукають квартиру:Той будинок, у який влучила ракета, — це дім нашого друга. Ми там проводили вечори, багато згадок. А тепер — нічого. Просто нічого не залишилося... — говорить Віра і продовжує: - І цей стан, коли ти вночі прощаєшся з життям, а зранку — знову живеш… Це знайомо кожному українцю. Але цього разу — це було майже тут. І це важко. Дуже важко…Між 15:00 і 16:00 з-під завалів рятувальники дістали ще два тіла. Спершу знайшли тіло Світлани, менше як через годину - її 11-річної доньки. Марійка - була дев’ятою і останньою, кого знайшли під руїнами. Ще 25 мешканців будинку постраждали.На місці безперестанку працювали підрозділи ДСНС, була задіяна роботизована техніка. Адже під час розбору завалів не раз були обвали будівлі. Два із них - були сплановані, ще один стався через пориви вітру - пояснили в ДСНС.Спочатку у нас була середина під'їзду, зараз іде обрушення фасадної частини будівлі. Тому не хочемо прогнозувати, скільки ще триватимуть роботи. Головне, щоб це було безпечно для рятувальників і, можливо, якщо під завалами є живі люди, то щоб і для них це теж було безпечно, - каже Світлана Водолага, керівниця пресслужби ДСНС.Рятувальники продовжують розбирати завали: у руїнах видно пральні машинки, одяг, килими, дитячі речі, зошити, пошматовані стелі з люстрами. Все це — було чиїмось мирним життям, зруйнованим за одну ніч.

В Івано-Франківську двоє чоловіків у масках напали та побили бійця 12-ої бригади спецпризначення "Азов" Андрія Кориневича з позивним "Корінь", коли той повертався з концерту разом з дружиною.

Їду автобусом за кордон. Переді мною одне крісло займає у Стрию жінка середнього віку. До неї підсідає приблизно ровесниця в Ужгороді. Автобус їде через Лужанку, прибрану і охайну після моєї статті в Gаzеtа.uа Але до Лужанки ще далеко - є час на спілкування. Жінки починають досить голосно розмовляти. Знайомляться. Мова у них українська, досить таки добра, присмачена слівцями різних діалектів: закарпатського і черкаського. Наш автобус зупиняється на КПП і тут стається чудо. Одна із попутниць запитала щось російською і співрозмовниця миттєво переключилася на мову ворога. До кінця подорожі жінки не вимовили жодного українського слова. Що спонукає українців послуговуватися чужою мовою? Чому у Кракові, Відні, Граці, Берліні, Варшаві та інших європейських містах наші співгромадяни не розмовляють рідною мовою, добре володіючи нею? Адже ідентифікують нас тільки за мовою. Невже людям хочеться, щоб на них дивилися криво, як на представників агресора? Доля нещодавно подарувала мені можливість поговорити з двома австрійськими фермерами. Перший продав своє господарство. Єдина працівниця, що ще працює у фермера - білоруска. Це полегшує наше спілкування: вона розуміє українську і перекладає. ...Більше половини українців знайомляться з новинами у тік-ток, а там приблизно 90% російськомовного контенту, спрямованого проти України Чоловікові близько 65 років. На знак поваги до України подарував мені пляшку доброго грузинського вина із власної колекції. Говоримо про різне, про життя в горах, про Україну&hеllір; Зокрема, він сказав таке: "Моя працівниця часто перекладає мені новини з українських джерел. Мені потрібні факти для аналізу. Я люблю статистику. А ця наука каже, що, наприклад, на ютубі 30% українців слухають російську музику, більше половини українців знайомляться з новинами у тік-ток, а там приблизно 90% російськомовного контенту, спрямованого проти України. Події на фронті - то лише відволікаючий маневр. Путін може призупинити бойові дії під тиском Європи, але він працює на перспективу. Ви не думаєте, що через 20 років ситуація з анексією Криму може повторитися у інших регіонах - якщо так станеться, що війну заморозять? Бо мова міняє свідомість. Російська - це мова агресії і ворожнечі. От недавно два хлопці у вашій столиці слухали гучно російську музику, а потім убили чоловіка, що зробив їм зауваження. Про це навіть наша преса писала". Другий фермер, 45-літній колишній лікар узимку купив хату та ферму із землею. Будинок побудований 136 років тому. Я допомагав замінювати черепицю на даху. Ця робота потребує багатьох рук, тож одного дня працювало аж шість українців. Дехто вже добре говорить німецькою. Працювали того дня 11 годин, тож був час і на спілкування: 30 хвилин на обід і двічі по 10 хвилин на відпочинок. "Вашу владу треба лікувати, - каже австрієць. - Бо амбіцій у вас більше, ніж здорового глузду. На міжнародному рівні приналежність Криму до Росії ніхто не визнає, бо це порушення всіх міжнародних домовленостей, що прийняті ще після другої світової війни. Але проста людська логіка підводить мене до висновку: у Криму нічого українського не було, а тепер вже немає і стільки. Армія російська, мова російська, гроші російські, ментальність народу, враховуючи переселення та депортації, теж російська. Бо якби було не так - там би були якісь протести, мітинги, заворушення, акти непокори, партизанський рух, диверсії на підприємствах, підриви ешелонів&hеllір; А нічого цього нема. Ситуація з Кримом нагадує мені мою лікарську практику, точніше один випадок. Ампутували ми молодому хлопцеві ногу після аварії. Він через кілька днів прийшов до тями і вимагав пришити ногу на місце, бо він невдовзі мав одружуватися. А те, що його нога понівечена і вже давно мертва, його не зупиняло - він прагнув добитися свого". Звісно, нам не можуть подобатися слова австрійських фермерів, від яких, за великим рахунком, нічого в геополітиці не залежить. Але чому прості австрійські фермери, незалежно один від одного, при розмові про Україну згадують Крим? Бо вони мислять аналітично і системно, вони проводять аналогії. Вони розуміють, що мова, тут говоримо про російську, на рівні підсвідомості прив'язує людину до чужої культури, а відтак і до держави. Ця невидима прив'язаність не дозволяє робити спротив насильству, бо насильник, знову ж таки на підсвідомому рівні, сприймається, як свій. Саме тому стала можливою анексія Криму. Саме тому навіть фермери бачать у перспективі можливість анексії інших територій України через десятки років на підставі спілкування людей на цих землях чужинською мовою. Дивно, що наша влада цього не бачить. ...Трамп дозволяє собі тиснути і погрожувати. Він явно стає на бік агресора, переймаючись його стратегічними інтересами у Чорному морі більше, ніж усіма міжнародними договорами... Наша влада схильна не вірити американцям. Коли ті попереджали про можливу агресію на початку 2022 року, усі, починаючи від Верховного головнокомандувача, робили позитивне усміхнене американське обличчя, тримаючи дулю в кишені. А тепер Трамп дозволяє собі тиснути і погрожувати. Він явно стає на бік агресора, переймаючись його стратегічними інтересами у Чорному морі більше, ніж усіма міжнародними договорами, меморандумами та нормами мирного співіснування, разом узятими. Я вже мовчу про життя далеких йому українців. Мені здається, що ставлення американського президента до України багато в чому продиктоване політикою нинішньої української влади. Зокрема і у царині мовного питання. Після 24 лютого у нас взагалі перестали говорити про гібридну сутність нинішньої війни, про її інформаційну складову. А жаль. Бо на мовному фронті ситуація погіршилася і маємо відкат до позицій 2022 року. Про це свідчать дослідження, проведені в школах. На перервах і часто на уроках учні та вчителі переходять на мову ворога. Чому? І чому влада шукає на посаду Уповноваженого із захисту державної мови аморфну людину, таку, яка мовчатиме про проблеми, не відволікаючи керівництво від "більш важливих справ". Тарас Кремінь дуже добре справлявся з роботою - чому б йому не продовжити термін перебування на посаді? Бо він незручний і має свою позицію? Бо він створив і розбудував інституцію, яка охоплює всі сфери людської діяльності? Бо він розробив стратегію мовної політики в Україні? Бо він дійсно вболіває за мову і має безцінний досвід для продовження роботи? Тут взагалі назріває величезний скандал. Після критики і гострих висловлювань на адресу кандидатів на посаду омбудсмена, ті відмовилися брати участь у конкурсі. Оцінку ситуації вже дали Оксана Забужко, Сергій Жадан, Ада Роговцева, Ірма Вітовська, Рефат Чубаров, Олесь Санін, Микола Жулинский, Сергій Квіт та інші визначні українці. Вони висловили заклик до влади: одуматися і не погіршувати і так хистку ситуацію на мовному фронті. Закрема у зверненні йдеться: "з усією відповідальністю поставитися до захисту української мови загалом і призначення Уповноваженого із захисту державної мови зокрема" і "внести до Кабінету Міністрів України кандидатуру Тараса Кременя на посаду Уповноваженого із захисту державної мови". Міністерство юстиції вирішило, що краще йти в ногу з переговорними вимогами РФ, а не в одному напрямку із власною нацією Міністерство юстиції вирішило, що краще йти в ногу з переговорними вимогами РФ, а не в одному напрямку із власною нацією. Там хочуть призначити Уповноваженим із захисту державної мови актора Олександра Завальського, який не лише не відповідає формальним критеріям, визначеним законом, але й не раз виступав проти штрафів за порушення мовного законодавства, накладення яких є одним із обов'язків Уповноваженого. Ну і йому 67 років. Мало того, що Олександр Завальський не має жодного досвіду політичної боротьби, мало того, що у нього відсутні будь-які навички для правозахисту чи здійснення мовної політики, то він ще й публічно заявляє, що лояльний до вживання російської мови у публічному просторі. Ось його слова зі сторінки на фейсбуці: "Чи треба карати Вєрку Сердючку? Набирає обертів скандал навколо Андрія Данилка - мовляв співає російські пісні і за це його має покарати мовний омбудсмен. Я не фанат Вєрки Сердючки. Але перепрошую - напади на цього артиста вважаю дурістю". У мене таке враження, що після призначення на посаду, Завальський захищатиме не українську, а російську мову в Україні. Невже владі потрібні саме такі "ні риба-ні м'ясо" люди? Ірина Фаріон кричала про мову - її показово вбили у центрі бандерівського Львова. У той самий день, у час убивства, на Ринковій площі сидів із гітарою молодий чоловік і співав російських пісень. А громадяни, чи то переселенці, чи ті 30% львівських м'якосердих глядачів із ютубу, кидали йому у футляр гроші. Кидали, не розуміючи, що цей манкурт пришиває мітки на їхні душі. А його виховала наша школа, нова українська школа, наша безхребетна влада, що сама не має національної свідомості і не розуміє її значення для перемоги у війні. Його виховала відсутність стратегії розвитку нашої культури. Його зробили таким "єдині новини", що витіснили із етеру сучасну українську пісню та українську культуру взагалі&hеllір; Відсутність інформаційної політики за кордоном, кинуті напризволяще інформаційні агентства, безглузді обмеження, що не дозволяють письменникам, артистам, журналістам, художникам - тим, хто несе українську ідею у світ, виїжджати з України і бути місіонерами, заважають виховувати австрійських фермерів та наших земляків за кордоном. Бо не відчуваючи захисту, причетності, гордості за своїх, які тебе ніколи не кинуть, люди поступово відвертаються від святого - від Батьківщини. Але спочатку - від рідної мови.

7 березня 2007 року я вдосталь кепкував із нього. Щойно закінчилися по­вторні матчі 1/8 фіналу Ліги чемпіонів. "Мілан", за який уболіваю я, пройшов далі. А його "Реал" поступився "Баварії" й вилетів із турніру. Далі "Мілан" показав, як треба обігрувати найсильнішу німецьку команду, й у підсумку виграв турнір. Усьоме в історії. У "Реала" на той момент було дев'ять перемог. Тож я мав сподівання, що найближчим часом італійський клуб перевершить іспанський і стане найкращим в історії. Через 18 років глузувати можна вже з мене. Бо "Мілан" почав настільки стрімке падіння, що вісім років навіть не грав у турнірі. Обставини склалися так, що позаторік поталанило вийти до півфіналу, де на очах Андрія Шевченка програли "Інтеру" найпринциповішому супернику. А щодо "Реалу", то таке враження, ніби за цей час він тільки те й робив, що перемагав і тричі поспіль, і двічі за останні три сезони. Тож із того, чим мені залишалося тішитися в розмовах із ним, лише торішня перемога в особистій зустрічі в юнацькій Лізі чемпіонів і сенсаційний виграш на полі суперника 5 листопада торік. Частково я ще тішив себе тим, що останні перемоги мадридський клуб здобув під керівництвом Карло Анчелотті "історичного" тренера "Мілана". Та, зрозуміло, відмовився від "ідеї" наздогнати найвеличніший клуб Європи тут би другого загального місця не втратити. Все одно вболівав проти "Реала" і за звичкою, і тому, що його тріумфи набридли у спорті немає нічого гіршого, ніж постійні чемпіони. Тож утішився, коли "Арсенал" став на шляху Королівського клубу до чергового найвищого титулу. А за кілька днів сильно пошкодував про це. Бо прийшла трагічна звістка він, який пішов добровольцем у ЗСУ, загинув, захищаючи Україну. Є надія, що наступного року "Реал" відсалютує перемогу своєму відданому вболівальнику. І справжньому ­чоловікові.