Search trend "Максим Кривцов вірші"

Про це повідомили у пресслужбі Держкомтелерадіо.В Інституті літератури ім. Т. Шевченка НАН України за участі Національної спілки письменників України відбулася науково-творча конференція "Українська література і війна".Під час заходу, що зібрав разом відомих українських письменників, журналістів, науковців, військових, відбулась презентація антології "Звитяга і мужність. Вірші і проза з війни". Збірка вийшла у видавництві "Ліра-К".Авторами антології стали учасники російсько-української війни, які захищали й захищають Україну зі зброєю в руках, – Борис Гуменюк, Максим Кривцов, Артем Довгополий, Павло Вишебаба, Дмитро Лінартович, Сергій Лефтер, Ілля Чернілевський, Олена Лотоцька та інші. Твори деяких авторів цієї антології опубліковані посмертно.Фото: видавництво "Ліра-К""У цій антології зібрані твори, написані безпосередніми учасниками війни. Когось із них з нами вже нема. Інші зі зброєю в руках боронять українську землю. Тут і проза, і поезія. Про війну і про не-війну. Але в нашій свідомості війна присутня навіть тоді, коли автор розповідає про абрикоси на городі... Абрикоси, котрі, даруючи солодку насолоду, достигають під глибоким донецьким небом України", - йдеться на сайті видавництва. 

Про це "Читомо" повідомили організатори виставки.Виставка триватиме до 4 травня 2025 року.У п’яти різних локаціях мистецького району Коганечо з 12 квітня до 4 травня триватиме виставка Максима Кривцова. Експозиція nоt / А SОLDІЕR втілює задум Максима Кривцова – поєднати повсякденні образи війни з мирним міським життям. У межах виставки експонують його вірші, фотографії та відеоінсталяції. Вхід вільний.Серед основних локацій – Коgаnесhо Аrt Вооk Ваzааr з поетичними виданнями, Gаllеry Yusuі з фотопроєктом "Зупинка: Війна" і Gаlа Ноusе з інтерактивними інсталяціями.На локації ТНЕ RООМ щовечора з 18:00 до 21:30 на вулицю транслюють відеозаписи авторських читань Кривцова з фронту.Ідейною ініціаторкою виставки стала українська кураторка й амбасадорка української культури Дар’я Муракамі. Вона працювала над втіленням ідеї виставки впродовж року. У виставці взяли участь декілька митців з України, Японії і Тайваню.На відкритті організатори відзначили зацікавленість відвідувачів книжками Максима Кривцова. Дар’я Муракамі зазначила, що доставку додаткових примірників збірки очікують до завершення виставки.Окрема подія для української діаспори та прихильників української культури запланована на 19 квітня. У програмі – екскурсія всіма локаціями, поетичні читання й обговорення творчості загиблих українських поетів.Виставка проходить за підтримки посольства України в Японії, Центру управління районом Коганечо, Фонду Максима Кривцова та видавництва "Наш Формат".Поет і фотограф Максим Кривцов пішов добровольцем у військо 2014 року. Він працював у Центрі реабілітації та реадаптації учасників АТО та ООС і Vеtеrаn Нub, а в лютому 2022 року знову пішов на війну. 7 січня 2024 року стало відомо про загибель на війні Максима Кривцова (Далі) -  військовослужбовця, поета й автора книжки "Вірші з бійниці", визнаної однією з найкращих українських книжок 2023 року за версією українського ПЕН. Максиму Кривцову було 33 роки. Згодом музикант і художник-карикатурист Юрій Журавель написав, що долучить постать Кривцова до свого проєкту "Знай наших", також він планує написати пісню для гурту ОТ VІNТА на слова одного з віршів загиблого поета.У лютому український інді-рок-гурт Vіvіеnnе Моrt презентував нову пісню "Не ходи ти тут, не ходи" на слова загиблого українського поета й воїна Максима Далі (Кривцова).

Переосмислення національної ідентичності: переорієнтація на своєВійна - це трагедія. Це загиблі військові й цивільні (серед яких, за даними ініціативи з моніторингу "Їх убила Росія: Постаті української культури", 183 діячів і діячок культури), це зруйнована інфраструктура й житло (зокрема, за даними Міністерства культури й стратегічних комунікацій, 1333 пам’ятки культурної спадщини та 2185 об’єктів культурної інфраструктури), це мільйони біженців (4,2 млн лише в ЄС).Повномасштабне вторгнення призвело до трансформацій, зокрема і самосвідомості. Однією з найпомітніших загальних змін стало перевідкриття українцями національної ідентичності. Від початку повномасштабного вторгнення ті, хто були зросійщені, почали переходити на українську. Згідно з даними дослідження, проведеного на замовлення Українського інституту книги, у 2024 році загалом 89% опитаних вказали, що розмовляють вдома українською (59%) або двома мовами: українською і російською (30%). У публічному просторі 66% респондентів використовують українську, а 24% - обидві мови. Однак упродовж третього року повномасштабної війни відсоток виключно української мови зменшився порівняно з 2023 роком, а двомовність збільшилась за рахунок тих, хто раніше спілкувався виключно російською або говорив суржиком. Утім, переважання української у публічному просторі вказує на те, що говорити російською стає щонайменше немодно.Фото: ІnfоSаріеnсе на замовлення Українського інституту книгиВнутрішні трансформації призвели й до зміни запиту суспільства загалом, на який десятиліттями кивали деякі культурні діячі, виправдовуючи створення російськомовного контенту. Так, за останні три роки українці стали більше читати (52,8% опитаних читають щодня порівняно з 17% у 2023-му і 8% у 2020-му), і обирають вони для цього здебільшого книжки українською. Згідно з даними дослідження рівня читання українців у 2024 році, проведеного на замовлення Українського інституту книги, торік три чверті прочитаних книжок - 76% - були україномовними, тобто порівняно з 2023 роком споживання книжок українською зросло приблизно на 20%. Основним фактором переходу на україномовні книжки автори дослідження вбачають прийняття закону про встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції з РФ та Білорусі.Протягом 2022–2025 років в Україні виросла кількість книгарень у 2,5 рази. Згідно з дослідженням Українського інституту книги, станом на кінець 2024 року в Україні функціонує приблизно 700 офлайн-книгарень та 60 інтернет-магазинів книжок. У грудні 2021 року, за даними Книжкової палати, на всю країну було менше ніж 200 роздрібних продавців книг. Такий сплеск появи нових книжкових магазинів частково пояснюється і наданням книгарням субсидій.книгарня "Сенс" на Хрещатику 16 лютого 2024 р. Києв, фото: Gеtty ІmаgеsПісля початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році музичні вподобання українців зазнали змін. Попри те, що росіян і надалі можна побачити в українських чартах на YоuТubе та стримінгових платформах, загалом популярність російських виконавців та російськомовного музичного контенту зменшилася.Так, за даними ОSІNТ-спільноти Моlfаr, частка російської музики в топах на Sроtіfy знизилася з 48% у першому півріччі 2022 року до 18% у другому півріччі. Відсоток пісень виконавців з країни-агресорки в чартах Аррlе Мusіс зменшився з 27% до 21% за той самий період.Фото: МоlfаrОднак росіяни й досі не полишають українські чарти. Згідно з даними Веzоdnyа Мusіс, попри повномасштабне вторгнення значна частина українців продовжує споживати контент з Росії - у середньому це чверть пісень від загальної кількості композицій в чартах на Sроtіfy, YоuТubе, Аррlе Мusіс та Shаzаm. Найбільше російської музики досі слухають на YоuТubе - 30% у трендах та 20% у топах, на Sроtіfy - 28%. Однак нині україномовні пісні переважають, їх у чартах 39%, а ще 34% - пісні виконавців з інших країн.Фото: Веzоdnyа МusісЗросла цікавість громадян і до українського кіно. У період з 2022 по 2024 рік збільшилася як частка українських фільмів у національному прокаті порівняно з 2018–2021 роками, так і популярність вітчизняного кіно серед глядачів порівняно з зарубіжними фільмами. У 2023 році частка українських фільмів у національному прокаті досягла 27%, що стало історично високим показником. Для порівняння, у 2019 році лише 4,5% стрічок у кінопрокаті були українського виробництва. Як зазначала в інтервʼю "Інтерфакс-Україна" гендиректорка FІLМ.UА Grоuр Вікторія Ярмощук, у 2020 році були спорадичні 6,4%, а оскільки іноземне кіно, хоч і менше, але в Україну і надалі приходить, то 27% - "не випадковість, а тенденція, що люди свідомо вибирають своє кіно".У десятці українських фільмів з найбільшими касовими зборами десятиліття, за підрахунками Меdіа Rеsоurсеs Маnаgеmеnt, - чотири стрічки, що вийшли в прокат після початку повномасштабного вторгнення: "Мавка. Лісова пісня" ($4,3 млн та 1,2 млн проданих квитків), "Довбуш" ($1,9 млн та 490 тисяч проданих квитків), "Я, "Побєда" і Берлін" ($1,5 млн та 390 тисяч проданих квитків) та "Конотопська відьма" ($1,3 млн та 330 тисяч проданих квитків).У 2024 році українські фільми "20 днів у Маріуполі" та "Конотопська відьма" увійшли до десятки найпопулярніших кінозапитів українців у Gооglе. Фільм про облогу росіянами українського портового міста став рекордсменом кінопрокату серед документалок за касовими зборами (у повторному прокаті в березні бокс-офіс склав понад 6 млн грн), а також - за кількістю глядачів на всіх українських стрімінгових сервісах.Через військову агресію РФ чимало зусиль спрямовано нині на охорону та збереження культурної спадщини. Після 2022 року в Україні була започаткована низка ініціатив та державних програм. Так, наприклад, проєкт URЕНЕRІТ (2023–2026), реалізований консорціумом з 11 організацій з країн ЄС та України, що пропонує навчання, дослідження, публічні дискусії для фахівців зі збереження культурної спадщини. Ці ж проблеми намагається вирішити грантова програма "Культурна спадщина" від Українського культурного фонду (2023–2024), а в рамках програми від департаменту охорони культурної спадщини КМДА передбачено і проведення реставраційних робіт у столиці.Для порятунку культурних артефактів, які перебувають у музеях на прифронтових територіях, МКСК домовляється з європейськими колегами. Так, артефакти експонуються у музеях Європи, що дозволяє не лише уберегти їх від знищення Росією, а й показати світу. Таким чином досягається ще одна мета - українське мистецтво бачать, про нього говорять.Спосіб відрефлексувати війну та надати власні свідченняЗ кінця лютого 2022-го стався бум музичних релізів, що так чи інакше були повʼязані з вторгненням Росії. Ледь не щодня народжувалися нові пісні - переважно попсові, які на початку повномасштабної військової агресії підбадьорювали та надавали психологічних сил. Через них каналізували негативні емоції, у них оспівували патріотизм, хоробрість, висміювали росіян, і все це було рясно оздоблено символами й атрибутикою. Ми побачили сплеск народної творчості. Пісні про "байрактари", "джавеліни", пса Патрона і "ваньку-встаньку" були відповіддю на суспільний запит і зʼявились вчасно, щоб допомогти впоратися з апатією, зневірою і депресивними станами.Згодом це явище отримало власний термін - "байрактарщина" - через однобоке й комічне висвітлення російсько-української війни. Артистів, які вхопилися за це і навіть розкрутилися шляхом подібної творчості, згодом звинуватили в експлуатації теми війни та паразитуванні на патріотизмі.Фото: Анна ТрінчерУтім цим не обмежилось. За три роки повномасштабного вторгнення зʼявилися тисячі нових українських виконавців. За даними українського проєкту NUАМ, у 2023 році дебютував 931 музичний проєкт, а у 2024-му - ще 1149 музикантів вперше презентували релізи. Загалом лише за минулий рік вийшло 53 383 нових треків. Найбільш прослуховуваними дебютантами стали артисти, які за популярністю обійшли навіть декого зі старожилів українського шоубізнесу: Кlаvdіа Реtrіvnа (зібрала два Палаци спорту), Раrfеnіuk, ОSТY, Dоmіy, Кажанна, Аnn іn Вlасk, SТАSYА, іSКrа, МАYОRОVА і Рhіl Іt. Фото: Кlаvdіа РеtrіvnаУ музичній творчості часто артисти звертаються до віршів українських класиків, перевідкриваючи їх. Деяким артистам, а заразом і їхній творчості, довелося трансформуватися, щоб відповідати новому запиту аудиторії та залишитися на українському музичному ринку. Чимало зірок переклали свої російськомовні хіти, хтось залишив пісні російською у минулому і почав нову, україномовну, сторінку.За даними українського проєкту NUАМ, у 2022 році 72,8% нових пісень, випущених українськими артистами, були українською мовою, тоді як частка російськомовних треків становила 16,7%.Тоді як одні втекли за кордон, чимало інших діячів культури взяли до рук зброю і встали на захист України. Дехто з них навіть продовжує поєднувати службу у війську з творчістю, випускаючи нові пісні (О.Тоrvаld, "Бумбокс", Yаrmаk), знімаючи кіно (режисер Олег Сенцов), видаючи збірки віршів та прозу (Ярина Чорногуз, Максим Кривцов, Артем Чех, Артем Чапай, Сергій Жадан). Саме їхніми голосами говорять українські військові, вибудовуючи діалог з цивільними.Колаж ЕспресоАле не лише військові створюють сюжети й розповідають світу українські історії, які торкаються душ. Мстислав Чернов, документальна стрічка якого "20 днів у Маріуполі" здобула перший в історії України "Оскар", зняв ще один фільм - "2000 метрів до Андріївки", який у січні 2025-го отримав нагороду американського кінофестивалю Sundаnсе. Нині номінацію на "Оскар-2025" отримала документалка "Порцелянова війна" режисерів Брендана Белломо та Слави Леонтьєва, відзначена також премією гільдії режисерів США (DGА Аwаrds) та гран-прі Sundаnсе у 2024 році. Не всі фільми, які вийшли за три роки повномасштабного вторгнення, про війну. І це добре, адже нерідко це перетворюється на спекуляцію на темі, яка болить мільйонам людей і яка добре "продається".З 2014 року в Україні зʼявилася ветеранська література. За три роки книжки про війну відчутно поповнились сюжетами про досвід проживання трагедії цивільними. На книжковому ринку з 2022 року можна знайти науково-фантастичну чи романтичну прозу і поезію військових та книжки цивільних, що намагаються осмислити війну: "З любов’ю – тато!" Валерія Пузіка, "Полон" Валерії Нави Суботіної, "Словник війни" Остапа Сливинського, "Точка нуль" Артема Чеха, "Свідчення" Вікторії Амеліної, "Я перетворююсь... Щоденник окупації. Вибрані вірші" Володимира Вакуленка, "Позивний для Йова. Хроніки вторгнення" Олександра Михеда, "Тут були ми" Артура Дроня тощо.Мистецтво як засіб психологічної (і не тільки) підтримкиМистецтво допомагає не лише митцям проживати досвід війни. Мистецтво стало інструментом підтримки інших.Зокрема, об'єднання військовослужбовців творчих та креативних професій "Культурний десант" займається морально-психологічним забезпеченням бійців Сил оборони. Щомісяця мобільні групи, до складу яких входять музиканти, поети, актори та інші артисти, дають до 200 виступів на різних ділянках фронту, а також у військових шпиталях, реабілітаційних центрах тощо.Важливу роль у реабілітації українських військових та переселенців відіграє арттерапія. Вона допомагає опрацьовувати травматичний досвід через творчість. З 2022 року в Україні організовують спільні творчі проєкти художників та військових, де митці співпрацюють з воїнами, створюючи спільні роботи. Малювання та медитації допомагають військовослужбовцям знизити рівень стресу та тривожності, надаючи можливість виразити емоції та переживання через творчість. Творча діяльність відтворює процес самовизначення людини, дає їй відчуття контролю, яке втрачається під час війни. Такі ж механізми спрацьовують і в роботі з переселенцями та цивільними, постраждалими від війни. Арттерапевтичні методики застосовують для підтримки людей у подоланні кризових станів, допомагають їм адаптуватися до нових умов життя та формувати відчуття підтримки й опори. Дівчина малює сім’ю під час арт-терапії для родичів українських військових, які загинули під час російсько-української війни, 19 жовтня 2024 року в Києві,фото: Gеtty ІmаgеsЛітературні заходи, музичні фестивалі, театральні і кінопокази за останні три роки стали орієнтованими на допомогу війську. На них проводять благодійні аукціони, збирають донати на підтримку ЗСУ, хтось частину прибутку з кожного виступу перераховує на потреби війська.Українські артисти вирушають у тури та дають сольні концерти, збираючи кошти на армію. Гурт "Курган і Агрегат" (Аміл і Раміл Насіров та Євген Володченко) наразі залишаються рекордсменами. З останнього європейського туру хлопці привезли понад 14 млн грн ($338 тис.), задонативши всі 100% прибутку з проданих квитків та аукціонів на ЗСУ.Створювати просто якісний культурний продукт недостатньо. Намагатися залишатися осторонь подій в Україні - запорука провалу. Частина артистів, які виїхали з України, переорієнтувалися на західну аудиторію і уникають теми війни, закрили для себе можливість повернутися на український ринок. За три роки українці (хоч і не всі) стали значно більш розбірливими, а мантра "мистецтво поза політикою" більше не працює.

Про це пише литовське видання LRТ.lt.У литовському видавництві Ваzіlіskаs вийшов переклад збірки загиблого поета та військовослужбовця Максима Кривцова "Вірші з бійниці". З української вірші письменника переклали Марюс Бюрокас, Бенедиктас Янушевичюс й Антанас А. Йонінас.Литовське видання 15mіn.lt описує цю збірку як "гостру, але водночас ніжну поезію, що розповідає про війну з перспективи тих, хто її проживає".За інформацією литовського видання, всі кошти від продажу книги в Литві будуть передані у фонд Литовського союзу письменників для підтримки України. Це рішення підтримує ті ж принципи, що й в Україні, де всі кошти з продажу книги також спрямовуються на допомогу українським військовим та цивільним.Читайте також: Розстріляне відродження ХХІ ст.: про життя і творчість загиблого 33-річного поета-бійця Максима КривцоваЯк пише "Читомо", передмову написала Юлія Стахівська, її переклала Юргіта Яспоніте. Видавництво використало оригінальну українську обкладинку й внутрішнє оформлення з фото Максима Кривцова, яке в Україні зробило видавництво "Наш Формат"."У руках [читача] – рядки з окопів під обстрілами, grоund zеrо, туману війни, з нічних кошмарів, снів. Написані переважно під час ротації — коли відчував обов’язок свідчити, коли відчував потребу спробувати описати реальність війни. Хто прочитає, той все зрозуміє сам, бо це поезія, яка пронизує. Щоразу, коли я читаю тексти Максима, мені боляче. Буває розчарування і злість. Але такі емоції марні. Найкраща реакція — продовжувати підтримувати наших захисників в Україні", — зазначив у відгуку на сайті видавництва редактор Донатас Петрошюс.Поет і фотограф Максим Кривцов пішов добровольцем у військо 2014 року. Він працював у Центрі реабілітації та реадаптації учасників АТО та ООС та Vеtеrаn Нub, а в лютому 2022 року знову пішов на війну. 7 січня стало відомо про загибель на війні Максима Кривцова (Далі) -  військовослужбовця, поета та автора книги "Вірші з бійниці", визнаної однією з найкращих українських книжок 2023 року за версією українського ПЕН. Максиму Кривцову було 33 роки. Згодом музикант і художник-карикатурист Юрій Журавель написав, що долучить постать Кривцова до свого проєкту "Знай наших", також він планує написати пісню для гурту ОТ VІNТА на слова одного з віршів загиблого поета.У лютому український інді-рок-гурт Vіvіеnnе Моrt презентував нову пісню "Не ходи ти тут, не ходи" на слова загиблого українського поета та воїна Максима Далі (Кривцова). 

Вірші Максима Кривцова планують долучити до шкільної програми з української літератури

Сьогодні, 7 січня, минає рік з дня загибелі військового та поета Максима Кривцова з Рівного. На могилі сина батько виконав його пісню, а мати поділилася спогадами. Максим Кривцов брав участь у Революції Гідності

7 січня 2024 року на фронті поліг український поет, кулеметник ЗСУ Максим Кривцов з позивним Далі. Чоловік був учасником Революції Гідності та захищав Україну з 2014 року. Його збірку Вірші з бійниці визнали однією з найкращих книг у 2023 році.

Максим Кривцов загинув на війні 7 січня 2024 року, у пам'ять про поета та військового Максима Кривцова публікуємо його вірші, улюблені вірші Максима Кривцова.