Search trend "Емоційна"

Кожен чоловік шукає красиву, турботливу, добру і ніжну жінку. Але є ще деякі риси, які шукають чоловіки в жінках. А вони є не в кожної. Чого чоловікам не вистачає в жінках Забезпечення безпеки Здавалося б, за безпеку у парі "відповідає" чоловік. Щоправда, йдеться про захист від небезпечних людей, а також про фінансову безпеку. Однак і чоловіки потребують безпеки, що забезпечується жінкою. Мається на увазі емоційна безпека. Бажано, щоб чоловік розмірковував так: "Я точно знаю, що вона мені не зрадить, що вона не обманюватиме, не влаштовуватиме сварки на порожньому місці і психологічно не тиснутиме на мене". Забезпечення почуття єдності Далеко не завжди чоловіки почуваються з обраницею одним цілим. Хлопцеві, напевно, хочеться, щоб супутниця розділяла його інтереси і підтримувала його у важкі хвилини. "Я тебе люблю" Зазвичай на відсутність слів кохання з боку партнера скаржаться жінки. Але насправді приємні фрази хочуть чути й чоловіки. Просто багато хто з них соромиться в цьому зізнатися. Часто трапляється так, що чоловік починає поглядати в різні боки, щоб компенсувати те, чого йому не вистачає в шлюбі. Уважна дружина не допустить такого розвитку подій. Але деяким жінкам іноді потрібно вказати на те, чому варто приділити особливу увагу в стосунках. Сірі будні, щоденні клопоти, побутові проблеми - все це вбиває романтику і відчуття новизни. Тому треба не грузнути з головою в сімейному житті, а залишати час для розваг. Згадайте, як вам було весело разом раніше. Адже ще донедавна ви були здатні на божевільні вчинки.

Василь Тупчій: Ексклюзивний коментар лідера збірної України з волейболу для Суспільне Спорт — про "емоційну втому" в останній тиждень турніру та відсутність лідера команди у вирішальних матчах

Є такі породи собак, які постійно готові грати, веселитися та пустувати. Своїми витівками та вчинками здатні зарядити оптимізмом та енергією. З їх допомогою легко можна уникнути депресії та впоратися зі стресом. Мопс Одна з найпопулярніших порід собак, від одного погляду на яку змінюється настрій на краще. Вони дуже чарівні, милі та доброзичливі, вони здатні зачарувати абсолютно будь-яку людину тільки одним своїм поглядом. Джек-рассел-тер'єр З цим вихованцем ніколи не засумуєш, Джек-рассел-тер'єр - це справжній згусток енергії, здатний лікувати депресію. Він змушує рухатися, бігати та гратися. Ці собаки дуже легко дресируються, він із задоволенням виконуватиме команди господаря. Може почати хуліганити лише для того, щоб привернути загальну увагу, особливо господаря. Англійський кокер-спанієль Невтомний шукач пригод та справжній спортсмен. Заводити його слід лише тим, хто здатний забезпечити йому добрі фізичні навантаження. Великий пустун і вигадник, що любить спілкуватися хоч з ким: з господарем, кішкою, дітьми. Завжди віддадуть перевагу іграм і прогулянкам замість звичайного лежання на дивані. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ідеальні для квартир: які породи собак підійдуть для життя на поверсі Мальтійська болонка Рухлива і дуже емоційна особа, поруч із нею ніхто не засумує і не впаде в депресію. Ці болонки дуже люблять тілесний контакт, тому вимагатимуть постійних обіймів та ласок від домочадців. Деякі фахівці вважають їх справжніми психотерапевтами, здатними зняти стрес. Бігль Невибагливий і терплячий добряк. Дуже кмітливий та енергійний. Бігль любить бігати на вулиці, але і в квартирі він не проти повеселитися. Любить грати у м'яч чи інші іграшки. Ці собаки - справжнє джерело оптимізму, він може у будь-якій ситуації проявити свій артистизм, оскільки дуже любить увагу великих компаній. У світі є породи собак, які вирізняються своїм ростом та величністю. Не обов'язково, що вони можуть бути агресивними. Навпаки - ласкавими та ніжними. Якщо у вас є багато місця і ви ведете активний спосіб життя, ви можете розглянути велику породу собаки, яка стане вірним і люблячим компаньйоном і часто легше пристосовується та дресирується, ніж їхні брати.

Ще у 2022 році Всесвітня організація охорони здоров’я повідомляла, що приблизно чверть населення України перебуває під загрозою психічних розладів, таких як тривога, депресія та посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). А за оцінками Національного інституту стратегічних досліджень до кінця війни майже кожен другий українець потребуватиме психологічної допомоги. Психологиня, психотерапевтка у напрямку гештальт-терапії та фахівчиня Меntаl Suрроrt fоr Меdіа Юлія Красніхіна розповіла Еспресо детальніше про основні психологічні проблеми українців, які спричинені війною, та ефективні методи їхнього подолання.психологиня Юлія Красніхіна, фото: fасеbооkНайпоширеніші психологічні проблеми пов’язані з війною Як відзначає експертка, довготривала війна – це не лише постійна загроза життю, а й хронічне психологічне і фізичне (недосип, психосоматика) навантаження. Адже війна вичерпує ресурси – як фізичні, так і емоційні."Те, що ми спостерігаємо зараз – це ефекти тривалого стресу, невизначеності, втрат і неможливості "видихнути". Люди живуть у режимі виживання: часто на автоматі, з приглушеними емоціями або навпаки – із підвищеною тривогою, роздратуванням, нападами паніки, втомою від новин, безсонням. З одного боку, це свідчить про адаптацію психіки до умов небезпеки. З іншого – такий стан виснажує і може призводити до вигорання, апатії, депресії, порушень стосунків", - каже Юлія Красніхіна. Тож, які найпоширеніші психологічні проблеми українців зараз спостерігають психологи? Це:Хронічна тривожність – за себе, близьких, майбутнє. Такі люди постійно в напрузі, часто не можуть зосередитися, відчути радість, довго приймати рішення;ПТСР та травматичні реакції – у військових, цивільних, тих, хто пережив обстріли, втрату дому чи близьких;Вина вцілілого – особливо у тих, хто виїхав, або у тилу. У таких людей внутрішнє почуття, що викликає дилему, мовляв, "я живу, а інші – ні", або "мені тут краще, а там – гірше";Проблеми у стосунках – дистанція, емоційна віддаленість, конфлікти між тими, хто на фронті, і тими, хто в тилу чи за кордоном;Втома від війни – коли люди втрачають чутливість до подій, замикаються, перестають реагувати на біль і новини, бо все воно видається одноманітним, тому хочеться відгородитися від всіх цих емоцій;Психосоматичні симптоми – біль у тілі без органічної причини, проблеми з серцем, шлунком, імунітетом. Все це наслідки тривалого напруження.  Сюди відносяться також проблеми зі сном, апетитом."Попри це, ми також бачимо приклади неймовірної психологічної стійкості, підтримки, солідарності й глибокого людського зростання. Українці навчаються жити у складних умовах, звертаються по допомогу частіше, починають цінувати справжнє – стосунки, життя, свободу", - додає психологиня. Як проявляються і які симптоми мають насторожити?фото: fосus.hіdubаіПсихологічні наслідки війни можуть бути різними – залежно від досвіду людини, її нервової системи, підтримки, соціального оточення, обставин. Але найпоширеніші реакції – це гострий або хронічний стрес, тривожність, і у складніших випадках – посттравматичний стресовий розлад. Ознаки стресу і тривожності:Постійне відчуття тривоги – навіть без очевидної загрози;Напруга в тілі, м'язові спазми, головний біль та інші симптоми в тілі;Порушення сну – важко заснути, часті пробудження, нічні кошмари;Дратівливість, емоційні перепади, сльозливість або відчуття емоційного "зависання", коли людина втрачає мотивацію;Проблеми з концентрацією, забудькуватість, проблеми з пам’яттю;Підвищена пильність, гіперчутливість до звуків (наприклад, люди здригаються від гучних звуків навіть у тилу);Уникання новин, розмов про війну або, навпаки, нав’язлива потреба постійно стежити за подіями."Загальна ознака проявляється в поведінці людини, коли інші помічають в діях щось, що їй раніше було не притаманне. Наприклад, був балакучий, а стає мовчазним, або навпаки. Також надмірний трудоголізм чи не бажання працювати теж є ознакою ознаками стресу і тривожності", - каже психотерапевтка.Ознаки ПТСР:ПТСР зазвичай розвивається після сильного травматичного досвіду – наприклад, обстрілів, втрат, перебування на фронті, бачення чи пережиття насильства. Однак важливо розуміти, що цей діагноз ставить лише лікар-психіатр!Тривожні симптоми, які мають насторожити:Нав’язливі спогади (флешбеки) – ніби людина знову і знову "переживає" одну й ту ж подію;Кошмари (сняться жахіття), постійне відчуття тривоги вночі;Емоційне оніміння, втрата інтересу до життя, віддалення від близьких, ховання в свою "мушлю";Різкі спалахи злості, паніки або страху без видимої причини. Тобто регулярно спостерігається неадекватна реакція на подразники, коли, як кажуть, людина заводиться з пів оберту;Почуття провини, навіть, якщо логічно вона необґрунтована (наприклад, "я вижив, а інші ні");Самоізоляція, уникання людей, місць чи тем, пов’язаних із травмою;Аутоагресія – думки й дії спрямовані на заподіяння шкоди самому собі, які свідчать про втрату сенсу життя.Коли варто звертатися по допомогу?"Найважливіше – не чекати, поки "пройде саме". Навіть глибокі травми можливо прожити – за умови підтримки, психологічної допомоги, лікування (іноді – медикаментозного). Це не "слабкість", а нормальна реакція на ненормальні обставини", - відзначає Юлія Красніхіна.Вона додає, що особливо слід звернути увагу:Якщо симптоми тривають більше кількох тижнів і впливають на роботу, стосунки, повсякденне життя;Якщо людина не спить, не їсть, не хоче жити;Якщо є труднощі в адаптації – наприклад, після повернення з війни, евакуації, втрати;Якщо родичі або друзі бачать, що людина закрилася, мовчить, уникає всього, або навпаки – дуже нервова, агресивна, не схожа на себе.Які відмінності для тих, хто перебуває у зоні бойових дій, і тих, хто у більш безпечних регіонах?Війна впливає на всіх, незалежно від того, де саме людина фізично перебуває. Але якість і глибина впливу – різна, зауважує фахівчиня Меntаl Suрроrt fоr Меdіа Юлія Красніхіна. Умовно ці впливи можна розділити на гостру травму та тривалий хронічний стрес.Люди в зонах бойових дій або поруч з ними переживають безпосередню загрозу життю, бачать руйнування, втрати, поранення, смерті. Це – травматичний досвід, який часто має наслідки у вигляді:ПТСР, гостра стресова реакція (фізичне оніміння, ступор, паніка);Нав’язливі спогади, флешбеки, нічні кошмари;Руйнування базового відчуття безпеки – в себе вдома, в місті, у власному тілі;Втрати рідних, дому, статусу – що посилює почуття безпомічності;Виснаження, коли немає ресурсу навіть на емоції – "головне – вижити"."Часто після переїзду в безпечніше місце саме ці люди найменше звертаються по допомогу. Адже у них включається режим "виживання": "мені нема коли думати, треба діяти". Але саме такий досвід залишає глибокі психологічні шрами", - каже психологиня. Люди у відносно безпечних регіонах (або за кордоном):Вони живуть у хронічній тривозі, часто з відчуттям провини, що "я в тилу" або "мені легше, ніж іншим". Їхній досвід інший, але не менш складний:Тривале нервове виснаження через новини, тривоги, спілкування з близькими з "гарячих точок";Почуття безсилля, що не можеш допомогти, бути поряд;Вина вцілілого – особливо у тих, хто виїхав за кордон;Розірвані зв’язки, розлука з сім’єю, адаптаційний стрес у новому середовищі;Невидимий стрес – коли зовні все "в порядку", а всередині – спустошення і сором за власний біль."Війна по-різному травмує всіх. Людина на фронті і людина в тилу – обидві можуть бути психологічно зранені, просто по-різному. Тому не варто порівнювати біль. Важливо – визнати свій досвід, не знецінювати себе й не боятись звертатися по підтримку. У всіх реакцій є сенс. Ми всі – у спільній травмі, і тільки приймаючи свої стани, зможемо бути живими, співчутливими й сильними", - констатує психотерапевтка. Практичні техніки чи методи для подолання тривожності та стресу в умовах війниМедитація, фото: FrееріkНа жаль, теперішні умови війни – це реальність хронічного стресу, і ми не можемо повністю його уникнути. Однак можемо навчитися регулювати свій стан і знаходити точки опори, щоб не втрачати себе, розповідає фахівчиня Меntаl Suрроrt fоr Меdіа Юлія Красніхіна. Ось кілька дієвих напрямків:1. Дихання як швидка допомогаТехніка "4-7-8": вдих на 4 секунди – затримка на 7 – повільний видих на 8. Повторити 4–5 разів. Допомагає знизити тривожність і стабілізувати нервову систему.Видих довший за вдих – щоразу, коли тривожно. 2. ЗаземленняТехніка "5-4-3-2-1": назвіть 5 речей, які бачите, 4 – які чуєте, 3 – яких торкаєтесь, 2 – які відчуваєте носом, та одну – смаком.Ця вправа допомагає повернути себе в "тут і тепер", коли накриває тривога або паніка.3. Рух і тілесні практикиПрогулянки, фізична активність, навіть легка зарядка чи танець – вивільняють гормони радості, зменшують тривогу.Також обійми, контакт з тілом (самомасаж, грілка, ковдра) – це дає відчуття безпеки.4. Інформаційна гігієнаДля цього потрібно визначити час свого "вікна новин" – наприклад, два рази на день по 15 хвилин. Також варто вимикати автопрокрутку новин та обирати надійні джерела.5. Опора на звичне і "маленьке життя"Не бійтеся рутини – навіть проста робота: прокинутись, поїсти, змити обличчя, випити каву додають впевненості. Створюйте свої особисті "теплі ритуали". Наприклад, чашка чаю, улюблена музика, книжка, спорт, молитва чи список "що добре сьогодні зробив".Не забувайте спілкуватися більше з тими, з ким відчуваєте себе безпечно і спокійно.Психологиня Юлія Красніхіна відзначає, що також є специфічні поради для батьків, які хочуть підтримати психічне здоров’я дітей під час війни. "Тут головне, що не треба бути ідеальними батьками – достатньо бути "достатньо добрими" і присутніми", - каже експертка. Тож батькам варто звернути на таке увагу: Власний стан: Стабільний дорослий – найбільший ресурс для дитини. Якщо батько чи мати не пригнічує страх, а вміє його визнавати і саморегулювати – дитина це відчуває.Спокійна чесність: Діти відчувають, коли щось не так. Краще пояснити простими словами, ніж мовчати або лякати. Наприклад: "Так, зараз тривожно, ми чуємо сирену, але ми разом, ми знаємо, що робити. Ми в безпеці".Дозволити дітям виражати емоції: Для цього може допомогти якась гра, чи малювання, або навіть розмови чи читання казок. Не треба знецінювати страх. Замість "не бійся!", краще казати: "Ти злякався? Я з тобою. Ми разом, це мине", каже психотерапевтка. Звичний ритм і прості радощі: Для дітей важливо знати свій розклад сну, їжі, ігор, адже це дає відчуття опори. Навіть у складних умовах важливо давати дітям можливість бавитися, сміятись, мріяти. Бо дитинство має залишатись дитинством.Символи безпеки: У дитини може бути своя улюблена іграшка, плед, "скринька спокою", малюнки з позитивом – усе, що асоціюється з добром і захистом."І головне: просіть про допомогу, не соромтесь – як для себе, так і для дитини. Психологічна підтримка – це турбота, а не слабкість", - говорить психологиня.  Як війна впливає на довгострокову перспективу психічного здоров’я українців?фото: ukr.rаdіоФахівчиня Меntаl Suрроrt fоr Меdіа Юлія Красніхіна наголошує, що війна – це не лише про фронт і зброю. "Це ще й про довгу, тиху боротьбу за здоров’я – психічне, соціальне, національне. Уже зараз ми бачимо формування покоління з досвідом втрати, тривоги, вимушеної зрілості. І так, вплив буде довгим", - каже психологиня. Вона додає що навіть після завершення бойових дій ми ще роками матимемо справу з:ПТСР, хронічним стресом, депресією, вигоранням;розладами адаптації, особливо в тих, хто повернеться з фронту чи еміграції;розірваними сім’ями, проблемами у стосунках, довірою, агресією, відчуженням;травматичними наративами, які будуть жити в колективній пам’яті."Так, психологічне "розмінування" українців буде не менш складне, ніж фізичне території України. Але воно можливе. І головне – його треба починати не "потім", а вже зараз", - відзначає психотерапевтка.  Що можна зробити вже сьогодні, щоб зменшити ці наслідки?Для цього психологічна освіта має прийти в кожен дім. Тоді люди зрозуміють, що емоції – це не слабкість, а підказки. Про тривогу, травми чи адаптацію треба говорити ясно, без осуду. Крім цього емоційна грамотність має з’явитися у школах, сім’ях та на роботі. Тоді психологічна допомога стане звичною і доступною. Без сорому, онлайн чи офлайн, можна буде підтримати всіх: бійців, цивільних, дітей, літніх. Тому потрібно готувати більше відповідних фахівців, які готові вислухати й допомогти. Тоді у школах дітей підтримуватимуть, а не лише навчатимуть. А ветерани отримують турботу замість ізоляції. Для сімей мають з'явитися окремі простори для спілкування й відновлення. Експертка також відзначає, що травми треба проживати також через культуру. Бо мистецтво, фільми, музика й відверті розмови допомагають пережити біль, а не ховати його. Пам’ять стає шляхом до зцілення, а не раною."Ми не можемо стерти досвід війни. Але можемо: дати йому сенс через згуртованість, нову культуру турботи, спільну пам’ять; перетворити біль на досвід – не героїзуючи травму, але визнаючи її; вивчити себе заново як народ, як люди. Не обов’язково жити з цією "вибухівкою" всередині. Якщо ці "міни" розпізнати, обійняти, прожити – вони перестають бути загрозою. Вони стають досвідом, який не руйнує, а перетворює. Тому своєрідне "розмінування душі" – не справа одного року чи покоління. Але що більше буде підтримки, присутності й правди – то менше буде негараздів всередині", - підсумовує Юлія Красніхіна.Читайте також: Як війна впливає на ментальне здоров'я українців та чи станемо ми хворим суспільством. Інтерв'ю з психотерапевткою Марією Олійник

Зірки рекомендують прислухатися до своєї інтуїції

Фраза "я просто сова" давно стала виправданням пізнього способу життя. Але за цією звичкою часто ховається дещо серйозніше - хронічне виснаження, якого людина може навіть не усвідомлювати. Якщо вам постійно важко заснути до другої ночі, а прокидатися вранці - справжнє випробування, можливо, справа не в біоритмах, а в сигналі, який подає організм: "Я втомився". Ігнорування цього може мати наслідки для психічного й фізичного здоров'я. Пізній сон - це не просто звичка. Це сигнал про втому, тривожність, неможливість відпустити день, про мозок, який настільки перенапружений, що боїться відключитись. Про психіку, яка не дає дозволу на відпочинок, йдеться на сторінці в іnstаgrаm dосtоr.zhdаnоv. Якщо регулярно лягати після півночі - це починає впливати на все: емоційна стабільність падає знижується здатність до концентрації збільшується ризик депресивних станів гормональна система збивається тіло постійно працює в режимі "виживання", а не "відновлення". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Який вигляд матимуть у 2050 році ті, хто мало спить: створили модель жінки Ті, хто лягає пізно, часто думають, що це "їхня природа". Але в реальності - це реакція на стрес. Так формується відкладене життя: я не можу нічого контролювати вдень - тому беру контроль уночі. Я не встигаю відпочити - тому прокрастиную до першої ночі. Я не дозволяю собі просто полежати - тому мозок "залипає" в соцмережах до світанку. Це - не лінь і не стиль життя. Це звичка, що руйнує. Повільно, непомітно, але глибоко. Недосипання може завдати великої шкоди організму, якщо воно стане регулярним. У сучасному світі зараз мало хто може похвалитись якісним сном. Через активне соціальне життя, недосип став нормою багатьох. Через регулярне недосипання можуть формуватися схильність до діабету, онкології, гормональних збоїв та інших негативних процесів.

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Про це в етері Еспресо розповів дипломат Олег Шамшур, колишній Посол України в США та Франції."Навіть якщо будуть сьогодні, 14 липня, о 17:00 максимально сприятливі для України заяви Трампа, то ще рано говорити про точку неповернення. Можливо, пізніше ще щось почуємо. Дійсно, зараз поворотний момент. Що може відбутися в царині можливого? На мою думку, з одного боку є бажання Трампа встановити якісь нові стосунки з Росією, яке він залишав, щоб говорити з Путіним, як з партнером. Для Трампа вже очевидно, що зухвала, нахабна поведінка очільника Кремля, нехтування тим обіцянкам, які вже давав, створюють репутаційні ризики для нинішнього президента США", - прокоментував Олег Шамшур.За його словами, Трамп роздратований та розлючений, а така емоційна складова є дуже впливовою щодо рішень, які він ухвалює. І це може спрацювати у вигідний бік для України."Звертаю увагу, що зараз йдеться про досягнення припинення вогню, перемир'я. А що буде після цього, то тут залишається велике питання. Хотілось би почути, що Трамп і наші європейські партнери вже не будуть говорити, що "головне – припинити війну на 30 діб, а далі подивимося". А тепер очевидно, що ті умови, які вкидалися Трампом, є непридатними для України. Тому на все треба буде дивитися в континуумі – що буде потім. А зараз, дійсно, дуже важливим є, які заходи будуть з боку Трампа, якщо про це буде анонсовано, і щодо надання нам допомоги, і щодо застосування санкцій проти РФ", - зауважив дипломат.Шамшур додав, що від європейців хотілося б побачити якісь конкретні дії, бо, як каже Трамп, головний напрямок цих дій мав би бути в акумуляції тих коштів, які потрібні для закупівлі у США зброї. Поки Трамп заявив, що готовий продавати зброю, відповідно, на цих абсолютно реальних речах і треба концентруватися.  11 липня президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що розчарований Росією та пообіцяв зробити важливу заяву щодо неї у понеділок, 14 липня. 

Поки світові лідери на конференції Ukrаіnе Rесоvеry Соnfеrеnсе в Римі обговорюють шляхи відбудови України, в конференц-центрі Lа Nuvоlа працює інсталяція, що нагадує: незалежність неможлива без збереження культури. З 10 по 11 липня там триває виставка "Незламна Україна" - глибока емоційна подорож крізь п'ять знакових об'єктів культурної спадщини, які зазнали руйнувань або нині перебувають під загрозою знищення. Софійський собор у Києві, Чернігівська обласна бібліотека, церква Святого Юрія у Львові, Спасо-Преображенський собор в Одесі та Харківський університет імені Каразіна - ці місця оживають завдяки передовим технологіям: 3D-скануванню, кінематографічній анімації та звуковому оформленню. Пам'ять, яку не зітреш Проєкт створено за участі культурної асоціації ВОRІSТЕNЕ, італійської студії SАRАV&Аасutе; Рrоjесt та українського центру цифрової спадщини Skеіrоn. У центрі інсталяції - гігантський LЕD-куб, який не просто транслює зображення, а занурює глядача у багатошаровий досвід: руйнація та спротив, втрата та відродження. "Незламна Україна" показує, що навіть коли зникають фізичні стіни - залишається цифровий слід, а з ним - надія на відновлення. Італія та Україна: Спільна відданість захисту культури Італія - одна з перших країн, яка підтримала Україну у боротьбі за свободу, - сьогодні долучається і до збереження її культури. Проєкт став спільним жестом підтримки, містком між двома державами та символом культурної стійкості як основи демократії. Після римської прем'єри інсталяція вирушить у міжнародне турне, яке триватиме у 20252026 роках. Її покажуть у музеях, культурних просторах і на фестивалях по всій Європі. Проєкт реалізовано за підтримки Офісу Президента України, Міністерства культури та інформаційної політики України, МЗС Італії, а також партнерів - ПУМБ, Unіtеd Grоuр, АR Grоuр, а також меценатів Вікторії Боклаг і Ніколи Васильєвіч. За час повномасштабної війни Росії проти України пошкоджено понад 1300 об'єктів культурної спадщини. Майже 400 із них - знищено без можливості відновлення. Виставка у Римі - це спроба зберегти те, що можна, і не дозволити світові забути те, що вже втрачено.

Про це він розповів в інтервʼю Ноllywооd Rероrtеr.52-річний актор Лі Чон Че виконав головну роль у південнокорейському трилері "Гра в кальмара", останній сезон якого вийшов на Nеtflіх наприкінці червня. Зірка шоу поділився, що повернувся на зйомки фінальних епізодів третього сезону фізично та емоційно зміненим."Мушу сказати, що найскладнішою для зйомок була остання сцена з Гі Хуном. Зробити цю сцену ідеально — всі зусилля, які були витрачені на ментальну підготовку та підтримку цього психологічного стану, весь цей процес був справді нелегким. Фізично я дотримувався дуже суворої дієти близько 14 місяців, яка з кожним днем ​​ставала все суворішою, аж до дня зйомок останньої сцени. За цей час я схуд приблизно на 10 кілограмів. Я хотів зобразити свого персонажа так, щоб, навіть якщо ви просто побачите його поруч із Гі Хуном, ви могли відчути, скільки страждань і болю він переживає", - зазначив Лі Чон Че.Актор зізнався, що величезний вплив на нього чинив той факт, що він знав, чим усе завершиться."Ця кінцівка — найважливіша сцена, яка безпосередньо пов'язана з загальною темою, що пронизує всі три сезони. Вона завжди була в моїй голові, і я думав про неї більше, ніж про будь-яку іншу сцену. Тож, певним чином, саме з цієї останньої сцени я побудував решту моментів — чи то динаміка Гі Хуна з іншими персонажами, його емоційна арка, чи те, як він реагує на те, що відбувається навколо нього. Основою для побудови персонажа завжди був цей останній момент", - уточнив Лі Чон Че.3-й і завершальний сезон південнокорейського трилера "Гра в кальмара" 27 червня зʼявився на Nеtflіх.3-й сезон установив новий рекорд на Nеtflіх. За перші три дні його дивилися понад 368,4 млн годинНа чому завершився 2-й сезон "Гри в кальмара"Другий сезон "Гри в кальмара", що вийшов наприкінці грудня, залишив глядачів у напрузі: ігри не закінчилися, а Гі Хун та його союзники знову опинилися в пастці. Після перемоги в першому сезоні Гі Хун мав намір знищити систему зсередини. Сім епізодів другого сезону детально описують його зусилля, які кульмінують у фіналі, де він стикається з Фронтменом, загадковим лідером гри, якого грає Лі Бюнг Хун. Глядачам уже відомо, що Фронтмен є Гравцем 001, хоча Гі Хун ще не знає цієї разючої правди. Фронтмен стратив найкращого друга Гі Хуна, Гравця 290/Пак Чон-бе (Лі Со-Хван) як попередження про наслідки його бунту."Гра в кальмара 2" очолив список найпопулярніших серіалів Nеtflіх у 93 країнах. Крім того, станом на 8 січня серіал посідав перші позиції в списку 10 найкращих неангломовних телешоу Nеtflіх другий тиждень поспіль.Nеtflіх розкрив деталі сюжету третього і завершального сезону південнокорейського трилера "Гра в кальмара".

Анхель Ді Марія побудував неймовірну кар'єру в Європі. Після тривалого вояжу він повернувся в рідний чемпіонат. Повний текст новини

Ідеалізація кохання може здаватися чимось романтичним, але насправді вона часто заважає побачити реальну людину поруч. Якщо ви постійно ігноруєте тривожні сигнали, виправдовуєте поведінку партнера або вірите, що "любов усе змінить", - це вже "червоні прапори". Американський психолог Марк Треверс розповів Fоrbеs про тривожні ознаки того, що ви романтизуєте та ідеалізуєте кохання. "Часто ми приймаємо знайомий біль за любов. Це може бути пов'язано з дитячими установками, які переносяться в доросле життя. З кожним новим циклом пошуку любові та її відсутності ви можете помітити, що те, до чого вас тягне, - зовсім не любов", - зазначив він. Головні ознаки Ви плутаєте емоційну інтенсивність із пристрастю. Емоційна інтенсивність у дисфункціональних стосунках проявляється різкими перепадами настрою. Ви можете відчувати бурхливі емоції і надмірно думати про партнера, майже до одержимості, або вас приваблюють люди, які так само одержимі вами У таких стосунках кожен конфлікт здається загрозою розриву, змушує сумніватися в собі. Ви забуваєте, що справжнє кохання дарує безпеку без нереалістичних вимог, прийняття без умов і підтримку без необхідності доводити свою цінність. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чотири причини, чому стосунки на відстані приречені на провал Женетеся за підтвердженням своєї цінності, а не за коханням. Коли ви застрягаєте в романтизації, ви часто шукаєте не кохання, а підтвердження своєї значущості. Вами рухає - часто несвідомо - переконання: "Якщо ця людина полюбить мене, тоді я буду гідна". Плутаєте контроль із безпекою. Такі стосунки можуть виглядати майже непомітно. Науковці встановили, що певні романтичні переконання (ідеалізація кохання за будь-яку ціну, віра, що ревнощі - ознака відданості, або що стосунки мають бути дуже емоційними) пов'язані з тенденцією романтизувати контрольовану поведінку. Червоні прапорці у стосунках можуть призвести до конфлікту та розриву стосунків. Цими червоними прапорцями може стати будь-хто з партнерів. Перераховуємо п'ять ознак того, що стосунки не мають майбутнього.

На Тернопільщину з російського полону повернувся житель села Калинівка Руслан Квятковський. Це була емоційна зустріч, наповнена молитвою, обіймами та вдячністю

Чат-боти на основі штучного інтелекту частіше рекомендували пацієнтам не звертатися до лікаря, якщо в запиті були одруківки або ознаки того, що писав не чоловік. Як це вплине на використання ШІ в медицині?

Це було більше, ніж у Кучми, більше, ніж у Ющенка після Майдану, більше, ніж у Януковича в піковий момент російської інфільтрації.Більше, ніж мав будь-хто. І більше, ніж, по суті, має право отримувати будь-хто без програми, досвіду, партії, ідеології.Зеленський виграв не тому, що запропонував відповідь на складне питання. Він виграв тому, що запропонував просте відчуття на складний страх.І українське суспільство виявилося до цього глибоко підготовленим. Психологічно. Когнітивно. Архетипно.Це не була перемога політика. Це був ефект когнітивного контуру.Дослідження німецького нейрофізіолога Герхарда Рота, підтверджені численними експериментами когнітивістів останніх десятиліть, свідчать:лише 15–20% людей здатні сприймати логічні аргументи самостійно; 65–70% формують свої рішення залежно від того, що говорить їхнє середовище, який тон, образ, упевненість, настрій;ще 10–15% діють із глибин несвідомого, архетипного рівня — міфів, інтуїтивної віри, колективних символів.І найголовніше: відсоток людей, здатних до раціонального сприйняття, стабільно знижується.Світ емоцій, медіа і бульбашок поглинає розум, витісняючи критичне мислення банальним "відчуваю — значить істинно".Для тих, хто думає!Читайте також: Війна без держави: чому перемогу здобувають патріоти, а не інститутТри шари перемоги Зеленського: когнітивна архітектураА) Соціальна більшість: 70% людей, які не мислять — реагуютьЦі люди не читають програми, бо не шукають відповідей — вони шукають сигналу "свій - чужий".У них рішення виникає не як наслідок аналізу, а як рефлекс на тон, обличчя, фон, жарт, жестикуляцію, "харизму".Їм не важливо, що сказано, — їм важливо, як сказано.Саме ця група відгукнулася на Зеленського інтуїтивно: він "свій", він "простий", він "ненавидить корупцію" — значить, "наш".Для цієї більшості не аргументація була ключем, а оформлення висловлювання: мова тіла, медійна атмосфера, музика, контекст, стилістика.Це був "95-й квартал", перенесений у політику, і цією бульбашкою скористалися майстерно.Б) Архетипна глибина: 10–15% — Голобородько як міфЦе — інша група.Не поверхнево емоційна, а психологічно архаїчна. Люди, що живуть у наративах, — несвідомо.Для них Зеленський був втіленням месійної моделі: простий учитель, який піднявся і став справедливим царем.Тут серіал "Слуга народу" працював не як шоу, а як терапевтичний наратив, у якому нарешті було показано, як виглядає "наш" президент: не цинік, не багатий, не радянський, не патентований — а чесний, як батько, смішний, як брат, і хоробрий, як герой з байки.Це архетип переможця-знищувача корупції, добра, що приходить у слабкому тілі, але перемагає зло — через емоційну справедливість, а не через логіку.Читайте також: У нас немає проблеми з нашим поколіннямВ) Решта 15–20% — ті, хто все розуміли. Але не мали виходуЦе люди, які справді мислять.Які бачили, що Зеленський — порожній.Що програма — фантом. Що команда — сумнівна. Що ризики — колосальні.Але водночас вони бачили, що:Порошенко втратив народний мандат.Інші кандидати — слабкі, маргінальні, прохідні тільки в теорії.А суспільство вже зробило свій емоційний вибір.І тому ці люди раціонально проголосували за ірраціонального — бо це був єдиний спосіб вийти з токсичного стану.Вони проголосували проти, але вийшло за.Як це стало можливим?Зеленський контролював емоційну рамку — через серіал, ютуб, шоу, тональність, позу.Він відмовився від будь-якої раціональної публічної дискусії — і тим самим уникнув конфронтації, програвання дебатів, звуження свого електорату.Його кампанія була максимально інтерпретативною: він — ніхто, щоб кожен бачив у ньому того, кого хоче. І головне — він використав структуру когнітивної неготовності суспільства до осмислення власного вибору.Читайте також: Світ тотальної брехніЧому це важливо зараз?Бо ми не винесли урок!Зеленський — це симптом. Не людина, не навіть актор — симптом масового бажання вірити у спрощення.І якщо ми не змінюємо структуру мислення суспільства, не будуємо нову політичну культуру, не вчимо людей мислити — завтра цей самий механізм приведе до влади вже не "доброго царя", а "суворого воєначальника", "цифрового монарха", або банального диктатора в масці реформатора.Висновки: пʼять правил майбутньогоПолітичний успіх у ХХІ столітті — це не аргумент. Це архітектура впливу.Без ідеології — будь-який кандидат може стати месією. І ми не встигнемо схаменутися.Ніколи не недооцінюй інформаційну бульбашку. Вона сильніша за логіку.Рефлексія — єдине, що може повернути суспільство до політичної відповідальності. Висновки через страждання від власних попередніх помилок.Наступного разу — не вибирай емоцію. Вибирай структуру. І формуй її сам.73% - це вирок. Не від Зеленського, не Зеленському — а нашому колективному мисленню.Той, хто не виніс уроку, — програє ще раз.І тоді вже не буде "простого хлопця з телевізора".ДжерелоПро автора. Владислав Смірнов, український підприємець, громадський діяч, фахівець з планування та розвитку системи охорони здоров'яРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Плакати – природна емоційна реакція, але народна мудрість застерігає: не варто в цей момент дивитися на себе в дзеркало. Здавна це вважалося поганою прикметою, і навіть сьогодні багато хто уникає цього інстинктивно. Повний текст новини

Діви здаються найстабільнішими серед усіх знаків зодіаку. Але за зовнішнім спокоєм часто ховаються перфекціонізм, самокритика та емоційна закритість. Повний текст новини

26 червня відбувся черговий обмін полоненими у межах стамбульських домовленостей. В Україну з неволі повернулася нова група захисників. Серед них – Віктор, чоловік пані Світлани. Повний текст новини

Деякі фрази, які ми вимовляємо щодня, можуть видавати нашу внутрішню втому, зневіру або приховану емоційну біль. Мова, якою ми описуємо реальність, впливає на наш емоційний стан. Є 11 фраз, які глибоко нещасні люди використовують постійно. Портал YоurТаngо наводить варіанти, як їх краще замінити, щоб "перепрограмувати" себе на оптимізм. "Що є, те є" Це може звучати так, ніби ви просто приймаєте речі як належне, але насправді ця фраза сигналізує про смирення, а не про прийняття. Було б набагато корисніше сказати: "Така ситуація на цей момент. Але я відкритий і з нетерпінням чекаю того, що буде далі". "У мене нічого не виходить" Промовляння таких речей у реальність - вірний спосіб їх проявити. Це також вказує на те, що ви змирилися з тим, що є жертвою обставин. Щоб змінити динаміку, скажіть собі: "Деякі речі не спрацювали так, як планувалося. Це були не втрати, а уроки, які допомогли мені рости і вчитися". "У чому сенс?" Це риторичне запитання, тому що вам зовсім не цікаво. Ви у відчаї. Альтернативним твердженням може бути: "Я впевнений, що якщо я продовжу йти далі, сенс відкриється сам собою". "Я в порядку, просто втомився" Фізична втома може бути реальною й обґрунтованою, але глибоко нещасні люди зазвичай використовують її як маску, щоб приховати емоційні проблеми, як-от смуток, самотність, вигоряння і стрес. Але бувають моменти, коли не тільки вашому тілу, а й вашій душі потрібно відновитися. "Ніхто мене не любить" Нещасні люди вважають абсолютно неможливим, щоб інша людина щиро їх кохала. Це свідчить про глибоку невпевненість і проблему з довірою. Надихайте себе, кажучи: "Їм би пощастило мати такого друга, як я. У мене багато любові, яку я можу запропонувати". "Мені вже все одно" Ця фраза - ознака того, що ви здалися емоційно. Прекрасна альтернативна фраза: "Мені вже завдавали болю, але з моєю новою спостережливістю я знову навчуся бути вразливим" - вона створює надію, а не знищує її. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Видають низький рівень освіти: ці мовні помилки здатні нашкодити вашому іміджу "Я знав, що це станеться" Ця фраза, яка зазвичай лунає після того, як щось пішло не так, стає енергією у вас, яка перетікає в наступну мету, яку ви намагаєтеся досягти. Але, можливо, усвідомлення того, що "в минулому я обпікався, але це новий день, і я вірю в нові результати", спрацює краще. "Я недостатньо хороший" Глибоко вкорінені проблеми із самооцінкою є каталізатором цієї фрази і супутнього їй мислення. Ви хронічно незадоволені собою і почуваєтеся негідним. Говоріть собі по-доброму: "Я не ідеальний, але ніхто не ідеальний. Я хороший саме таким, яким я є". "Люди завжди тебе підведуть" По-справжньому нещасні люди можуть вірити, що на інших людей ніколи не можна покладатися, бо вони обов'язково вас підведуть. Вони навмисно відмовляють собі в значущих зв'язках, щоб захиститися від розчарування. Однак одна погана ситуація не виправдовує загальної недовіри до всіх. Емоційна безпека існує. Вам просто потрібно знати, хто може її забезпечити, а хто ні. "Роби, що хочеш" Ця фраза говорить людині, що вона перемогла, а ви емоційно відсторонюєтеся. Проблема в тому, що насправді ви пригнічені, тому що ваш шанс на щастя пройшов повз вас. Використовуйте більш надихаючу фразу, наприклад: "Я глибоко переживаю, але боюся. Я б із задоволенням про це поговорив". "Для мене занадто пізно" Ідея про те, що надто пізно щось робити, ілюструє жаль і перспективу того, що час пройшов повз вас, і ви застрягли там, де перебуваєте, навічно. Найсумніше в такому твердженні те, що воно усуває будь-яку можливість надії, зростання або змін. Тож скажіть краще: "Поки я дихаю, є час для щастя, змін і зцілення". Декілька висловів з радянських часів досі впливають на наше життя. І часто ми цього навіть не помічаємо. Ці фрази пригнічували ініціативу, змушували людей замовкати і "не висовуватись". Розповідаємо про них.

Недосипання може погіршити загальний стан здоров'я у довгостроковій перспективі. Коли ви не спите протягом довгого періоду, може спостерігатися зниження концентрації уваги, емоційна реактивність, погіршення слуху та підвищений ризик смерті від нещасного випадку, пише lаdbіblе. Найгірше стає лише через 36 годин. "Ваші когнітивні порушення погіршаться, тому ви відчуєте туманну пам'ять і нездатність вивчати інформацію або обробляти соціальні сигнали", - каже психолог і директор програми поведінкової медицини сну в клініці Клівленда Мішель Дреруп. 48 годин вважається надзвичайним недосипанням, зазначає психолог. "Це пов'язано з тим, що тіло почне впадати в "мікросон". Тобто це кілька секунд, коли тіло та мозок вимикається. Потім почнуться галюцинації, коли ви вступите в 72-у годину без сну", - застеріг Дреруп. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Від чого відмовитись, щоб назавжди забути про безсоння Також в цей час люди можуть почуватися нещасними. Мозок бореться з бажанням закритися, і це створить справді крихкий емоційний стан. "Мікросон трапляється частіше при більш тривалих розтягуваннях, що є захисною реакцією організму, хоча вони надзвичайно небезпечні, якщо ви перебуваєте за кермом або працюєте з важкою технікою", - підсумував психолог. У вересні українцям варто очікувати чотири хвилі магнітних бур. Вони будуть слабкої, середньої та сильної потужності. З 6 вересня станеться перша сильна магнітна буря. Найчастіше в період сонячної активності люди відчувають апатію, сонливість, безсоння, головний біль. Хронічні хвороби загострюються.

Така емоційна заява, нібито зроблена репером Ярмаком, збіглася з ракетними атаками Росії по українських містах.