Search trend "Німеччина готується"

У 2024 році Європейський Союз витратив приблизно 21,9 млрд на імпорт російських викопних палив, що лише на 1% менше, ніж роком раніше. Для порівняння, фінансова допомога ЄС Україні того ж року склала 18,7 млрд. Про це йдеться в аналітичному матеріалі Еurасtіv. Попри 17 пакетів санкцій та багаторазові заяви про поступову відмову від російських енергоресурсів, нафта, газ і зріджений природний газ (СПГ) з Росії досі надходять до європейської економіки. Крім того, п'ять країн-членів ЄС - Фінляндія, Чехія, Словаччина, Угорщина та Болгарія і досі експлуатують російські ядерні реактори типу ВВЕР, імпортуючи таким чином і уран. Ця залежність частково зумовлена застарілою інфраструктурою, але має й політичний аспект: Словаччина та Угорщина блокують 18-й пакет санкцій проти Росії, вимагаючи від Єврокомісії переглянути графік поступової відмови від російських енергоносіїв до 2027 року. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путін визнав економічні проблеми: Росія готується скорочувати військові витрати За чинним планом, з початку 2026 року не повинні підписуватися нові газові контракти, а короткострокові мають завершитися до середини 2026-го. Довгострокові угоди на нафту, газ і СПГ планують повністю скасувати до 2027 року. Виняток зроблено для країн без виходу до моря, які користуються старими трубопровідними контрактами - їм дали час до кінця 2027-го. Брюссель також готує подальші обмеження щодо імпорту російського урану та іншої ядерної сировини. Більшість постачань газу трубопроводами з Росії припинені, за винятком "Турецького потоку", потужності якого навіть обговорюють розширити. Натомість імпорт російського СПГ залишається стабільним і здійснюється за допомогою так званого тіньового флоту. Для ЄС енергетична безпека - це баланс між надійністю постачання, захистом довкілля та доступністю ресурсів. У країнах блоку, які все ще залежать від російських викопних палив, основним чинником є вартість. Угорщина та Словаччина вважають, що саме ця залежність допомагає утримувати низькі ціни. Натомість Німеччина переорієнтувалася на постачання газу з Норвегії, а Франція підписала 27-річний контракт на імпорт газу з Катару. Щодо нафти, то найкращими альтернативами Євросоюзу можуть бути США та Лівія. Еurасtіv підсумовує: якщо ЄС зможе знайти нових постачальників і подолати політичні розбіжності щодо санкцій, блок зможе скоротити доходи Росії від експорту викопного палива на 51 млрд євро щорічно. У першому кварталі 2025 року російські банки спрямували близько $2,7 млрд (або майже 25 млн щодня) на покриття проблемних кредитів. Це свідчить про серйозне погіршення ситуації в кредитному секторі. За даними Центробанку РФ, ризик неповернення боргів у сфері роздрібного кредитування сягнув 3,6% - суттєво вище від звичного рівня у 2%. Особливо це стосується споживчих кредитів, де обсяг прострочених виплат стрімко зростає.

До Києва прибула делегація представників німецької оборонної промисловості. Її візит ознаменував початок нової фази військово-промислової співпраці між Україною та ФРН. Німеччина прагне допомогти українській стороні швидше та самостійно виготовляти озброєння. Про це у столиці України заявив федеральний міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль під час спільного виступу з главою українського МЗС Андрієм Сибігою, передає Gаzеtа.uа. Вадефуль підтвердив, що Берлін займає чітку і рішучу позицію на підтримку Києва. Разом з українськими посадовцями він відвідав житловий будинок у Солом'янському районі, зруйнований внаслідок ворожої ракетної атаки. "Путін діє не хаотично, а продумано. Його удари це частина холодного плану. Він хоче зламати вашу рішучість. Але це не повинно призводити до того, щоби жінки й діти помирали. Мене вражає ваша здатність триматися. Україна гідна всієї можливої підтримки з нашого боку", - сказав міністр. Очільник німецького зовнішньополітичного відомства зазначив, що ФРН має намір і далі посилювати українське небо. Продовження допомоги у сфері протиповітряної оборони він назвав одним із пріоритетів. Але тепер йдеться не тільки про поставки зброї, а й про виробництво. "Ми досягли згоди щодо посилення взаємодії у сфері оборонної промисловості. Плануємо створювати нові спільні підприємства. Це дозволить Україні самостійно і швидше збільшувати обсяги виробництва зброї", - пояснив він. Міністр наголосив, що саме для цього в Україну вперше прибула делегація оборонних компаній. За його словами, співпраця у цій сфері є наступним логічним кроком після надання зброї й техніки. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна отримає нові системи ППО від Німеччини до 2027 року "Це наш спільний інтерес. Це наш козир. Наша співпраця з оборонним сектором України має чітке практичне продовження", - додав він. Під час виступу Вадефуля запитали про те, яку саме діяльність планують здійснювати німецькі компанії на українській території. Він підкреслив, що зараз відкривається новий етап. "Ми виходимо на новий рівень. Йдеться про більш активну участь німецьких компаній. Вони готові працювати, але необхідно зняти частину бюрократичних бар'єрів. Саме тому я прибув з представниками оборонної галузі, щоби разом проговорити це все", - пояснив міністр. Він також зазначив, що сподівається на особисту підтримку цих ініціатив з боку президента Володимира Зеленського. 28 травня міністр оборони України Рустем Умєров повідомив про укладення контракту з ФРН на виробництво систем ІRІS-Т і ракет до них. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у свою чергу заявив, що його країна також фінансуватиме виробництво українських далекобійних систем і розширюватиме двосторонню військово-промислову співпрацю. За інформацією агентства Вlооmbеrg, до кінця 2026 року Україна отримає від Німеччини 24 системи ІRІS-Т - по 12 систем середньої та малої дальності. Попередній канцлер ФРН Олаф Шольц ще у вересні 2024 року повідомляв, що Берлін замовив 17 нових систем ІRІS-Т для України, додатково до семи вже поставлених. Чотири з них мають надійти до кінця 2024 року, решта - протягом 2025-го.

МВС Німеччини оголосило про плани створити кіберкупол разом з Ізраїлем. У межах нової стратегії оборони країна прагне посилити захист від кіберзагроз.

Україна готується розширити географію експорту вже наступного року. Йдеться про відкриття доступу до 31 нового ринку. Серед них передбачено вихід у країни Африки, Близького Сходу та Китай. Основний акцент робиться не лише на розширення експорту, а й на зміну економічного підходу. Таку інформацію надали у профільному комітеті Верховної Ради, який займається аграрною та земельною політикою. Головною метою є відмова від сировинної моделі на користь продукції з доданою вартістю. З початку поточного маркетингового року, який стартував 1 липня, вже вивезено 40,04 млн тонн зернових і зернобобових. Лише за червень за кордон відправили 1,67 млн тонн. Серед головних покупців української агропродукції лідирує Іспанія. Вартість її імпорту сягає $2,7 млрд. За нею йдуть Нідерланди з $1,6 млрд, Італія з $1,3 млрд і Німеччина з $1,2 млрд. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Роман Анзін: "Держава має підтримати експорт, а не лише захищати внутрішній ринок" Загальна сума, яку Україна отримує від експорту аграрної продукції, становить $24,5 млрд на рік. Це значно менше, ніж у Польщі, яка має річний обсяг агроекспорту в $56 млрд. Причина криється у вартості продукції. В аграрному комітеті пояснили, що тонна українського експорту в середньому коштує $309. Для порівняння, польський експорт формує середню вартість у $1560 за тонну. "Це відбувається тому, що в ЄС значну частину агропродукції переробляють. Потім уже готову продукцію експортують з доданою вартістю. Україна ж продає зерно практично без попередньої переробки", - зауважили в комітеті. 2024 року доходи від експорту української агропродукції демонстрували зростання на всіх ключових ринках. Підвищений попит фіксувався в країнах ЄС, Азії та Африки. За рік експорт української агропродукції до країн Євросоюзу зріс на 3% і сягнув $13 млрд. У підсумку частка ЄС у загальному обсязі поставок сільськогосподарських товарів склала 52,4%.

Німеччина готується суттєво підвищити оборонні витрати, розраховуючи на зростання бюджету більш ніж на дві третини до 2029 року. За новими бюджетними планами країни, обсяг фінансування

Під час останніх масованих ракетних обстрілів з боку Росії українські системи протиповітряної оборони Раtrіоt не зазнали ушкоджень. Жоден із комплексів не був знищений. Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час розмови з представниками ЗМІ, передає Gаzеtа.uа. Глава держави відзначив ефективність мобільних вогневих підрозділів. Саме вони нині збивають близько третини всіх дронів-камікадзе, які запускає російська армія. Крім цього, президент повідомив про початок активного використання нових перехоплювачів. Їх уже виготовляють чотири українські компанії. Дві з них, за словами Зеленського, показали надзвичайно високі результати. Виробництво таких засобів перехоплення дає змогу ефективніше протидіяти атакам на критичну інфраструктуру. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Німеччина шукає можливість купити системи Раtrіоt для України Окремо глава держави торкнувся питань забезпечення армії у 2025 році. Україна вже підписала контракти на постачання артилерії та безпілотників. Йдеться як про далекобійні, так і про короткодистанційні дрони. Обсяги замовлень виявилися рекордними з початку повномасштабної війни. "Я думав, що буде зміна в цифрах, що ми будемо зменшувати артилерійську закупку і будемо збільшувати дрони. На сьогодні, по контрактах, у нас збільшення артилерії і збільшення дронів, тому про економію не йдеться", - сказав Зеленський у коментарі для "Суспільного". Президент наголосив, що збільшення закупівель свідчить про серйозні наміри держави в питанні оборони. Україна готується до подальшого тривалого спротиву і розраховує на власні ресурси, зокрема на вітчизняне виробництво. Комплекс ППО Раtrіоt постачається лише із США та є єдиною на сьогодні установкою, яка може збивати російські балістичні ракети. Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не просто просить, а готова купити у Сполучених Штатів додаткові системи протиповітряної оборони.

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Європу накрила перша літня хвиля спеки: місцями на вихідних очікують під 40°СЄвропу накрила перша літня хвиля спеки, спричинивши температури до 40°С у деяких регіонах та надзвичайні заходи. У Великій Британії зафіксовано близько 570 смертей за чотири дні, Нідерланди скасовують заходи, а Німеччина готується до злив, що знизять температуру.

Ситуація з безпекою у світі погіршуватиметься, каже Роман Безсмертний, політик і дипломат 2025 року відбулися значні зміни в міжнародній політиці: новий президент у Сполучених Штатах Америки, новий уряд у Німеччині, новий Папа у Ватикані. Як ці зміни впливають на Україну? Чи не витісняють вони питання українсько-російської війни з порядку денного? &еnsр;Війна все більше вражає інші держави й поширює свій вплив на людство. Теми російської агресії та близькосхідної війни стають невіддільними складовими міжнародних відносин і диктують зовнішню політику багатьох країн. Ці два вогнища однієї війни війни між віссю зла та несформованою коаліцією свободи й демократії визначають поведінку держав та їхніх лідерів. І це показник того, що ситуація з безпекою у світі погіршуватиметься. Без адекватних рішень людство впевненими темпами рухатиметься до континентальної та глобальної війни. Ще недавно принципом Німеччини було "триматися подалі від мілітаризму", а тепер вона збільшує фінансування армії та посилює підготовку війська. Британія також змінює свою військову доктрину. Європа готується до війни з Росією? &еnsр;Вона довго очікувала, що агресію Росії вдасться вгамувати іншим способом, але в лютому 2022 року Рубікон було перейдено. Країни ЄС нині на етапі швидкого зростання оборонно-промислового комплексу, пере­оснащення збройних сил у рамках НАТО. Це підготовка до протидії агресії Кремля, про яку необхідно говорити. Це гібридна війна, що йде проти переважної більшості європейських держав. РФ виношує плани ударів по країнах НАТО. Є різноманітні варіанти, найімовірніші з них відпрацьовують на навчаннях у районі Балтики. Ті, хто розуміє цю загрозу, починають швидкими темпами посилювати підготовку та збільшувати допомогу Україні. Бо ЗСУ сьогодні забезпечують час, вкрай необхідний європейським державам, щоб підготуватися до високо­ймовірної агресії Москви. Щодо можливих варіантів прояву такої агресії, то Євро­па нині сконцентрована на Балтиці, бо напруженість там зростає. У цієї напруженості є два вогнища. Перше для Росії це одне з джерел формування її мілітаристського бюджету, бо Балтика є ключовим каналом для постачання на чорний ринок тіньовим флотом нафти й нафтопродуктів. Друге нарощування сил у районі Балтики з боку Росії, що є повторенням ситуації, яка відбувалася на українсько-російському кордоні впродовж 20192021 років. Чи можна сподіватися, що згадувана вами "несформована коаліція свободи й демократії" оформиться в реальний антиросійський союз? &еnsр;Коаліція свободи й демократії має серйозне підґрунтя, щоб бути оформленою. Таким підґрунтям є формат "Рамштайн", що діє в межах технологічних необхідностей. Йому варто тільки доповнити вищий воєнно-політичний рівень, утворити об'єднаний штаб і сформувати відповідні підрозділи під його командуванням, а також спільний оборонно-промисловий комплекс. Чи є необхідність у формуванні окремих європейських збройних сил? Переконаний, що складовою коаліції мають бути спеціальні сили оборони Європи, невіддільною частиною яких повинні стати Збройні сили України. Балаканина про вступ України в НАТО втратить сенс Росія продовжує реалізовувати свій план зі знищення України та відновлення імперії. Важливо, щоб сили оборони Європи почали активно взаємодіяти між собою. За рік ми зрозуміємо, що вся балаканина про вступ України в НАТО втратить сенс. Ситуація може бути така, що Альянс запрошуватиме Україну до вступу. До цього все йде балачки президента США Дональда Трампа створюють серйозну загрозу для Європи. Тому європейцям треба всіляко дбати, щоб реалізувати те, про що каже посол України у Великій Британії, генерал Валерій Залужний, утворення оборонного альянсу Європи, в який увійшла б Україна, і формування на основі європейських армій сили протидії Росії. Виборчий цикл у сусідніх з Україною державах показав, що недружні до Києва політсили набирають вагу. Як зупинити радикалізацію європейського суспільства? &еnsр;За останні 1015 років кожна європейська країна проходила випробування і лівими, як Греція, і правими, як Нідерланди, радикальними силами. Європа це електоральна демократія, яка передбачає можливість приходу до влади різних сил у конституційних рамках. Тому вона допускає такі речі, як вихід у фінал президентських виборів Джордже Сіміона в Румунії або обрання сподіваюся, востаннє Віктора Орбана в Угорщині та повернення в політику Словаччини Роберта Фіцо після гучних звинувачень проти нього. Також слід пам'ятати, що є різні праві. Новий німецький канцлер Фрідріх Мерц належить до правоконсервативного крила, як і голова італійського уряду Джорджа Мелоні. Водночас і вони дотримуються єврооптимістичної позиції, хоча Мерц значно правіший за Ангелу Меркель. Важливо, щоб праві політичні сили не підігрували ні Путіну, як це роблять Орбан із Фіцо, ні Трампу. Бо ми бачили, як періодично Орбан кидається то виконувати доручення Москви й паскудити Україні, то виконувати доручення Трампа й руйнувати Європейський Союз. Чи є загроза тотального формування антиукраїнських сил? Ніколи не кажи "ніколи". З огляду на результати виборів у Польщі перемоги Кароля Навроцького з його особливими поглядами щодо України треба готуватися до гіршого варіанта, але сподіватися на краще. Маємо розуміти, що сповідувати певні погляди право кожного європейця. Інша річ наскільки ці погляди стають офіційними. У Молдові, Румунії, Португалії, Німеччині на останніх виборах перемогли здебільшого правоконсервативні сили, але не антиукраїнські. Власне, часто в людей на виборах одна поведінка, і зовсім інша біля керма. Вибори часом здіймають таку піну, і на ній стільки сміття підіймається, що за ним не бачиш істини. Треба відстежувати, яку політику провадить той чи той обранець. Якщо виходити з балансу держав членів ЄС, то ситуація сприятлива для України. Проти двох прихильників Москви Орбана й Фіцо маємо абсолютну більшість прихильників України. Путін розглядає переговори як засіб ведення війни Як можете прокоментувати перемогу Кароля Навроцького на президентських виборах у Польщі? &еnsр;Колишній мер Варшави Рафал Тшасковський мав серйозні шанси перемогти, кількість прихильників у нього й Навроцького була приблизно однакова. Польща розколота навпіл: половина за ліберально-консервативний шлях, половина за традиціоналістсько-консервативний. Перевага визначилася кількістю тих, хто прийшов на вибори. Якби активність молоді була вища переміг би Тшасковський. Функції президента Польщі чималі, але вони не визначають внутрішньої та зовнішньої політики. Тому виборці й поводяться досить флегматично. У Польщі політично активніша молодь, але дисципліна на виборах краща в людей старшого віку. Загалом же в Європі скрізь видно зростання популярності правих сил. 510 років тому цей правий ухил спостерігався на Півночі, а нині він скотився до Центральної Європи й, очевидно, покотиться далі на Південь, де нещодавно повністю домінували ліві. Це маятник електоральної демократії. Перевага Європи в тому, що вона об'єднана спільним інтересом громадян її держав. ЄС ухвалив 17-й пакет антиросійських санкцій, спрямований, зокрема, проти тіньового флоту РФ. Урсула фон дер Ляєн заявила про підготовку 18-го пакета, який вдарить по найбільших російських газопроводах. Чи можуть ці санкції зупинити агресора? &еnsр;Санкції підривають економіку ворога. Чи є вони визначальними? Ні. Санкційна політика неочікувана. Чи могли ми 2020 року уявити, що 2024-го російським банкам заборонять використання системи SWІFТ, не кажучи про енергетичні санкції, визначення ціни на сиру нафту? Санкції мають проміжний характер, але вони діють. Не говоритиму про їхню ефективність, бо винятки із санкцій створюють обхідні маневри для ворога. Фривольне дотримання санкцій багатьма європейськими столицями дає рашистській системі змогу уникати обмежень. Інакше як потрапляють європейські комплектуючі в РФ? А їх можна знайти в більшості ракет, які прилітають в Україну. Потрібні не тільки санкції, а й дисципліна їх виконання та покарання за недотримання. Тож санкції мають вплив, але не є визначальним фактором перемоги над ворогом. У Стамбулі відбулися переговори між РФ та Україною. Чи виправдали вони очікування Києва? Чи можна перемогти Росію за столом переговорів? &еnsр;Кремль не вважає міжнародні відносини й дипломатію інструментом вирішення питань. Він розглядає переговори як засоби ведення війни, мета якої відновлення контролю над Центральною та Східною Європою. Росія висловила дві тези, яких не чують у Вашингтоні. Перша теза: "Законні територіальні інтереси РФ" а це кордон впливу до 1991 року, тобто східний кордон колишньої Федеративної Республіки Німеччина. Друга теза: "Виведення військ НАТО зі Східної та Центральної Європи" тобто повернення Альянсу до кордонів 1991 року, виведення з Європи американських військ і ракетних комплексів. Москва трактує вступ України в НАТО як небезпеку для себе. Росія це чорна діра, що продукує війну і кров Ми входимо в декілька років, які потребуватимуть чітких і жорстких рішень, спрямованих на формування коаліції свободи і демократії, щоб подолати російську агресію і відновити світовий порядок. Чи створити новий порядок, що базуватиметься на нормах міжнародного права і статуті ООН. Або ж закласти нові інституції, які забезпечували б дотримання норм міжнародного права. Щодо подальших переговорів українська сторона має продумувати свою інформаційну політику, яка обслуговувала б цей процес. Після попередніх раундів в Ер-Ріяді, Джидді і Стамбулі інформаційний простір був забитий рашистськими наративами. До ведення переговорів, особливо їхнього інформаційного забезпечення, треба серйозно готуватися зосереджуватися не тільки на матерії переговорів, а й на інформуванні всього світу про їх перебіг. Очевидно, що приховування змісту документів із російського боку є бажанням подиктувати наративи. Коли наша сторона прибуває на переговори, вона не знає, що обговорюватиме. Можу запропонувати такі варіанти поведінки. Перший подякувати за надані матеріали та взяти паузу для ознайомлення з ними. Другий розцінювання запізнілого надання документів як крок до зриву переговорів і заява про це. Третій із російського боку на переговори приїздить склад, що може виконувати роль стенографістів або диверсантів і не відповідає рівню події. Україна ж представлена особами, що уповноважені ухвалювати рішення, бо обтя­жені політичною відповідальністю. Зробити заяву про непродуктивність російської делегації в цій ситуації абсолютно коректно. Щодо переговорної тактики має бути відпрацьована спільна позиція української делегації та європейських партнерів. Коли відбулася перша зустріч у Стамбулі, мене здивувало, що з українського боку ніхто не сказав про резолюції, ухвалені Генеральною асамблеєю ООН після початку так званої СВО. У них дано чітку оцінку російській агресії з 2014 року та рекомендації як світу реагувати на це. Зокрема є вказівки на необхідність надання допомоги Україні, додержання принципу територіальної цілісності й суверенітету. Шкода, що представники української делегації забули про це. Ми всі заскочені думками про безсилля ООН, але не вказувати ворогу на пряме порушення цих резолюцій підігрування тим, хто хоче імпотентності Генасамб­леї. Рашистські делегати останнім часом навіть підтримують нікчемні резолюції Вашингтона. Це свідчить про небезпечну ситуацію в Раді Безпеки ООН. Але резолюції Генасамблеї не можна ігнорувати й не використовувати як аргумент для відстоювання інтересів України. 15 червня в Канаді відбудеться саміт G7, 24 червня заплановано саміт НАТО в Гаазі. Чого можна очікувати Україні від цих заходів? &еnsр;До цих подій я додав би ще червневу зустріч Європейської ради. Всі вони дадуть відповідь на запитання: як розвиватиметься ситуація далі (розмовляємо з Романом Безсмертним на початку червня Країна)? Якщо "Велика сімка" й НАТО ухвалять резолюції, що стосуватимуться об'єднання сил і збільшення допомоги Україні, буде один варіант розвитку. Якщо ж ізоляціоністські підходи Вашингтона підіграють Кремлю, восени ми станемо свідками агресивних дій Кремля в районі Балтики. Москва затягує переговори у Стамбулі, щоб отримати сигнал: що буде на зібранні "сімки" й саміті НАТО. Від цього залежатиме її поведінка посилення чи гальмування агресії. Якщо "сімка" й НАТО продемонструють єдність у підтримці України та формування нової моделі глобальної безпеки, це означатиме, що московський фюрер завів себе у капкан йому доведеться катастрофу видавати за перемогу. Дональд Трамп на початку своєї каденції робив реверанси в бік Кремля, однак після масованих травневих атак по Україні заявив, що розчарувався в Путіні. Чи означає це, що Трамп дозрів до рішучих дій? &еnsр;Розраховувати можна лише на те, що в результаті зміни кадрів до керівництва США прийдуть фахові, підготовлені люди. Не вірю, що сам Трамп може радикально змінити позицію. Він не бачить себе в системі координат, які передбачають сильну дію разом з європейськими партнерами. З його відносин із Беньяміном Нетаньягу видно, що союзництво для нього не існує як цінність. Трампа цікавлять не так державні, як особисті інтереси. Що ж до дієвої допомоги Україні вона буде, якщо в результаті кадрових змін з'являться люди, які візьмуть на себе цю роботу, як це було під час першої каденції Трампа. Я довго не розумів, як Трамп прийняв рішення про надання допомоги "джавелінами". Але згодом дізнався, що він до цього не має стосунку. Що ж до спільних дій, то активність Хакана Фідана (міністр закордонних справ Туреччини. Країна) це прояв того, що Трамп передоручає Реджепу Ердогану частину своїх функцій. У процес вступає Туреччина, яка періодично дружить то з Мос­квою, то з Києвом. Мої політичні вчителі казали: "Ніколи не довіряйте людині, яка не усміхається". А Ердоган якраз не усміхається. Тому треба бути обережним, тим паче, що для Трампа кумирами є Ердоган, Путін і Кім Чен Ин. Захід усе ще вважає РФ демократичною країною, а масові випуски ракет по українських містах непорозумінням. Як можна змінити ставлення Заходу до країни-агресора й зняти з нього рожеві окуляри? &еnsр;Починаючи з ХVІІ століття Захід сприймав Росію як тоталітарну державу. В геополітичному розкладі це чорна діра, що продукує війну і кров. Вона завжди полювала на європейські держави. Настільки низькоінтелектуальне суспільство не може бути демократичне. Захід помиляється в тому, що конкурентне середовище в Росії можливе. І перехід від розвалу Радянського Союзу до ринкової моделі сприйняли як перехід на західну модель суспільних відносин. Тому й виникла ця ідея: Росія така, як ми, з нею можна говорити. У цю гру Америка не Захід! грала від Джорджа Буша-старшого з його промовою "Котлета по-київськи". Далі був Білл Клінтон ядерне роззброєння, Джордж Буш-­молодший спершу атака на Кремль, потім пом'якшення після 11 вересня, Барак Обама перезавантаження відносин. Джо Байден і Дональд Трамп спочатку хотіли "зустрітися й вирішити", але це зазнало краху. Але то все США, не колективний Захід. Президент Володимир Зеленський заявив, що сподівається на завершення війни в червні 2026 року. Чи є у президента реальні підстави говорити про конкретні терміни завершення війни? &еnsр;Я так зрозумів, що президент спирався на дані української розвідки. Є певні дії, в результаті яких війна може завершитись і в червні наступного року, і в інший час. Усе залежатиме від ключових акторів міжнародної політики. Якщо коаліція свободи й демократії буде сформована, це прискорить перемогу над тоталітаризмом. Якщо ні розтягуватиме війну в часі, утворюватиме її нові вогнища. Будь-який конфлікт ставатиме міжнародним. 2025 року російські втрати сягнуть мільйона осіб це в Європі. Кричущий, неприпустимий факт. Такі речі мають лягти в основу дій лідерів і Європи, і США. Цю війну не можна заморозити, вона не охолоджується. Якщо знизити напруженість по лінії Москва Київ, то напруженість по лінії Москва Брюссель буде така, що запалить і Київ. Якщо погасити напруженість по цій лінії, то лінія Москва Вашингтон запалить усю Європу. Цього не розуміють у багатьох столицях світу. І це впливає на часові рамки. Ще треба згадати небувалий технологічний стрибок у площині зброї цієї війни. Вона показує війну майбутнього. І це також впливає на часові рамки. Тому визначати ці рамки можна залежно від того, як світ реагуватиме на рашистську агресію. Якщо зволікатиме з реакцією, війна набере континентального, а тоді й глобального характеру. Політика стає заручницею призначених осіб Суспільству нав'язали модель двох думок офісно-президентської і неправильної. Ворожим ІПСО називають усе, що відрізняється від позиції влади. Чи справді це так? &еnsр;Причина цього слабкість політичної системи, яка за часів Віктора Януковича була зруйнована й не відродилася. Слабкість системи призводить до слабкості політичних партій, а це призводить до відсутності в політиці професіоналів. Їх відсутність веде до заміни функції представництва в державних органах, де замість політиків з'являються мародери й рекетири. Політика стає заручницею призначених осіб. Не треба жалітися на поведінку президента, коли у країні знищено політичну систему. Через це метастази розростаються по всьому державному організму. Спроба пояснити це війною змушує мене сказати: "Не знаєте, що робити, дивіться в Конституції". Але певні особи трактують Конституцію як хочуть. Це лягає на ґрунт низької правової культури. У результаті маємо, з одного боку, громаду людей, які прикривають свої дії війною, з іншого тих, кому нав'язують монополію на істину від влади. Але немає тих, хто фахово заявив би, що цього робити не можна незалежно від того, є стан війни чи немає, бо так прописано в Конституції. Це стосується не лише тиску на певних людей та інституції, а й усіх подій, що відбуваються в державі в бізнесі, економіці, фінансовій сфері. Передплатити журнал "Країна"

Про це пише Тhе Wаshіngtоn Роst із посиланням на власні джерела.Зазначається, що іноземці, яких планують переміщати, походять із різних країн світу. Серед них - сотні громадян з європейських держав, зокрема Великої Британії, Італії, Франції, Німеччини, Ірландії, Бельгії, Нідерландів, Литви, Польщі, Туреччини та України, а також багато мігрантів з інших регіонів, зокрема з Гаїті.Чиновники, які надали Тhе Wаshіngtоn Роst частину відповідних документів на умовах анонімності, наголосили, що адміністрація Трампа, ймовірно, не інформуватиме уряди країн походження затриманих - навіть таких близьких союзників США, як Велика Британія, Німеччина чи Франція - про заплановане переміщення до військової бази.Підготовка включає медичне обстеження 9 000 осіб, щоб визначити, чи достатньо вони здорові для відправлення до Гуантанамо."Далеко незрозуміло, чи можуть ці установи розмістити 9 000 нових ув'язнених, що означатиме значне збільшення кількості мігрантів порівняно з кількома сотнями мігрантів, переміщених на базу та з неї на початку цього року", - йдеться у дописі.Представники адміністрації Трампа стверджують, що реалізація цього плану зумовлена потребою розвантажити внутрішні центри утримання, які наразі переповнені на тлі обіцянки президента Дональда Трампа провести наймасштабнішу депортацію нелегальних мігрантів в історії США.Представник міністерства оборони США заявив, що "поточні завдання на військово-морській базі в Гуантанамо залишаються незмінними, і ми не коментуємо жодних припущень щодо можливих майбутніх операцій".Реакція Білого домуРечниця адміністрації Трампа Керолайн Левітт згодом опублікувала в Х матеріал WР, написавши: "Ця історія - це фейкові новини. Нічого не відбувається".Загальний блок камер у таборі 6 на базі ВМС США в затоці Гуантанамо, Куба, 9 лютого 2016 року. Фото Gеtty Іmаgеs Довідково. Табір Гуантанамо – це військова в'язниця на базі ВМС США у затоці Гуантанамо. Наприкінці 20 століття базу використовували як табір для біженців з Куби й Гаїті, затриманих у морі на шляху до США. Для утримання біженців з Гаїті 1990 року там створили табір Балкілі. Через три роки Верховний суд США визнав табір незаконним і постановив, що він мусить бути закритий. Останні біженці з Гаїті залишили табір у листопаді 1995 року.Напруженість у США загострюється з суботи, 8 червня, коли Трамп наказав направити 2000 військовослужбовців нацгвардії до Лос-Анджелеса для приборкання заворушень, спровокованих міграційними рейдами. У понеділок Пентагон заявив про плани подвоїти цей контингент до 4000.10 червня, на тлі протестів проти міграційної політики Трампа, Міністерство оборони США додатково розгорне близько 700 морських піхотинців у Лос-Анджелесі. Губернатор Каліфорнії вже заявив, що Трамп відверто зловживає владою.Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп повідомив, що національна гвардія покине Каліфорнію відразу як зникне небезпека, водночас глава Пентагону Піт Геґсет очікує, що військовослужбовці пробудуть в Лос-Анджелесі протягом 60 днів.Від вечора 10 червня у центрі Лос-Анджелеса введено комендантську годину на кілька днів через надзвичайні ситуації пов'язані з імміграційними протестами.

Німеччина готується до можливого нападу РФ. Вже почали розширювати мережу укриттів та бункерів.

Таку думку висловив сходознавець, кандидат історичних наук, науковий співробітник сходознавчого відділення Фрайбурзького університету (Німеччина) Михайло Якубович в етері Еспресо. "Іран пережив дуже багато кого, переживе і Трампа з його політикою. Не буде Трампа, а Іран з його ядерною програмою буде, на жаль", - сказав він. Михайло Якубович зауважив, що Сполучені Штати Америки готуються до можливого конфлікту між Ізраїлем та Іраном. "Наразі Ізраїль розглядає варіант обмеженого удару по Ірану. Американці це відчувають, хоч цього дуже не хочуть. І навіть вивід американських баз із Сирії з цим пов'язане, що Іран може туди дати відповідь. Ну а щоб не влазити у велику війну, бо на чолі ж Сполучених Штатів стоїть великий миротворець,  потрошку починають готуватися до можливого конфлікту Ізраїлю та Ірану. Але я теж не думаю, що там буде війна аж така, як її багато-багато років прогнозують, що ось-ось, а воно не відбувається", - додав Михайло Якубович.21 травня стало відомо, що США отримали нові розвідувальні дані, які свідчать про те, що Ізраїль готується до удару по іранській ядерній інфраструктурі.Згодом видання Rеutеrs повідомило, що Саудівська Аравія передала Тегерану пряме повідомлення про необхідність серйозно розглянути пропозицію адміністрації президента США Дональда Трампа щодо ядерної угоди, щоб запобігти потенційному збройному конфлікту між Ізраїлем та Іраном.7 червня розвідувальні служби Ірану повідомили, що країна отримала доступ до значного обсягу секретної інформації про ядерну програму Ізраїлю.

Україна демонструє, що ми можемо завдавати ворогу дуже болісних ударів. Фраза "в України нема карт" посилювала російську переговірну позицію. Але зараз росіяни зрозуміли, що їхні стратегічні  об’єкти – авіабази, Кримський міст – можуть бути уражені. Наскільки серйозно це може вплинути на дипломатичну диспозицію, на американського президента та його адміністрацію?Я вважаю це великим досягненням і вагомим успіхом для України. Цей крок демонструє два ключові аспекти.По-перше, це підтверджує технічні й військові спроможності України, її здатність завдавати відчутної шкоди Росії та її стратегічним об'єктам. Це надзвичайно важливо для ослаблення можливостей противника здійснювати ракетні й авіаційні удари по вашій території.По-друге, це свідчення рішучості та стратегічної зосередженості України, про які йшлося у вашому запитанні. Ми бачимо, що Україна не лише має важелі впливу, а й чітке бачення цілей та волю до дій.Україна налаштована на перемогу, на витіснення російських військ. Цю рішучість яскраво підтверджують атаки безпілотників по російських літаках і атака по Кримському мосту.Генерал Бен Годжес, колишній командувач американського контингенту в Європі, заявив, що це невдячна справа – постійно намагатися збивати стріли, якими вас атакують, іноді варто братися за того, хто пускає ці стріли, – за лучника. Це переводить російсько-українську війну на інший рівень, Україна це продемонструвала. Але водночас ми розуміємо, що противник також може застосовувати різні засоби, навіть неконвенційну зброю – неодноразово росіяни цим погрожували. Як ви оцінюєте перспективи консолідації Заходу, щоб зупинити Путіна в разі виконання ним погроз?Путін неодноразово вдавався до таких погроз. За три роки повномасштабного вторгнення він не раз натякав на можливість застосування нетрадиційної зброї. Дехто сприймав ці заяви всерйоз. Я — ні. Я не вважаю, що існує реальний ризик використання ядерної зброї в Україні.Путін розуміє, що Сполучені Штати дадуть відповідь. Він знає, що Україна не припинить боротьби. І він також усвідомлює, що така зброя не має реальної військової цінності в цьому контексті. Тому я не бачу в цьому серйозної загрози.Зустрічі в Стамбулі передувала надзвичайно вдала спецоперація наших спецслужб – СБУ вразила російські літаки. Росіяни навряд чи змінили свої переговорні позиції в Стамбулі, вони кілька днів взагалі намагалися тримати в таємниці, які подаватимуть вимоги в російській частині меморандуму. З преси відомо, що їхні апетити не змінилися. Що, на вашу думку, відбулося в Стамбулі і яке можливе продовження?Росія не демонструє серйозності у переговорах щодо припинення вогню чи укладення мирної угоди. Це неодноразово підтверджувалося їхніми діями.Вони продовжують висувати абсолютно неприйнятні умови — по суті, вимагають капітуляції України. Однак, як чітко засвідчили атаки минулих вихідних, Україна не має наміру здаватися. Вона продовжить боротьбу — і робитиме це результативно.Наразі немає жодних ознак того, що Росія веде змістовні перемовини щодо миру. Водночас, коли йдеться про питання, які важливі для неї самої, наприклад, обмін полоненими, — вона здатна домовлятися. Це доведено неодноразово, зокрема під час повернення полонених і тіл загиблих солдатів. Навіть сама можливість обговорення повернення дітей свідчить, що росіяни готові йти на переговори, коли це відповідає їхнім інтересам — наприклад, у питаннях повернення власних солдатів. У таких випадках вони демонструють готовність домовлятися. Водночас, коли йдеться про припинення вогню чи укладення мирної угоди, цієї готовності немає. Це чітко вказує на відсутність серйозного підходу до миру з їхнього боку.Росіяни довели, що можуть брати участь у серйозних гуманітарних процесах. На відміну від них, Україна серйозно ставиться і до гуманітарних питань, і до переговорів про припинення вогню. Вона докладає зусиль для повернення полонених, цивільних осіб і викрадених дітей.У цьому й полягає суть проблеми: головною перешкодою для припинення вогню є Путін. Саме на російській стороні лежить відповідальність за продовження цієї війни.Путін хотів би використати так званий переговірний процес, щоби переконати американського президента, що буцімто в нього є мирні наміри чи принаймні готовність до цього. Трамп укотре дав два тижні Путіну, щоб самому встигнути розібратися, що ж насправді відбувається в путінській голові. З іншого боку, Росія формулює свої вимоги так, щоб вони ніколи не були ухвалені. Цим займалася в 1914 році Австро-Угорщина, коли формулювала ультиматум для Сербії, так само Гітлер – стосовно Польщі в 1939 році.Ви маєте рацію. Ми не знаємо, що на думці у Трампа, і не знаємо, що думає Путін. Проте президент Трамп вже висловив своє розчарування зволіканням Путіна. Він починає усвідомлювати те, про що я говорив раніше: Путін є проблемою.Президент Трамп прагне припинення війни. Він хоче зупинити вбивства. Україна демонструє відкритість до співпраці та готовність погодитися на всеосяжне припинення вогню в повітрі, на суші і на морі, так, як це було запропоновано президентом Трампом. Цю пропозицію було передано Путіну, але він відмовився. Це ще раз доводить, що саме Путін є перешкодою. Він не налаштований серйозно на припинення бойових дій, він хоче їх продовжувати.Його стратегія полягає у поступових локальних просуваннях. Він покладається винятково на ракети, бомби, балістичні ракети та безпілотники. Проте минулими вихідними українці продемонстрували, що здатні ефективно знищувати його бойові засоби.Генерал Ходжес абсолютно правий: треба шукати не стріли, а лучника. Українці показали, що вони можуть перемагати. Вони довели, що мають важелі впливу. Президент Трамп розчарований позицією Путіна і, цілком ймовірно, готовий вдатися до тиску економічного характеру або шляхом посилення військової підтримки України.​​Які кроки може застосувати Дональд Трамп і які можуть бути з цього результати? Коли почалося повномасштабне російське вторгнення, ми покладали певні надії на західні санкції, які можуть обвалити російську економіку. Але вона втрималась – завдяки Набіулліній, яка вибудувала економічну модель: упродовж останніх років росіяни переходили на військові рейки. Китайці демонструють, що готові підставити росіянам плече, так само Індія. То чи варто покладатися на ті пакети санкцій, які можуть бути впроваджені? Адже попри санкції російська економіка функціонує, війна триває, росіянам допомагають північні корейці і не лише.Недостатньо лише санкцій. Україні потрібно більше. І я ще повернуся до цього. Насамперед Україні потрібна зброя. Потрібна здатність збивати ракети, крилаті ракети та безпілотники — а отже, необхідна сучасна система протиповітряної оборони. Потрібна артилерія. Потрібна додаткова підтримка в сфері розвідки.Також необхідні такі види озброєння, як F-16 та інші, які дозволили б Україні не лише захищатися, а й ефективно витісняти російські сили. Саме тому сподіватися лише на санкції — недостатньо.Водночас ви маєте рацію: санкції діють уже понад три роки. Деякі з них — ще з 2014 року. Однак вони виявилися неповністю ефективними. Росія знайшла способи обходити ці обмеження.Ми вже знаємо, як саме вони це роблять, і тепер можемо з цим боротися. Наприклад, є тіньовий флот, який Росія використовує для експорту нафти. Існують механізми тиску як на окремих судновласників і капітанів, так і на тих, хто керує всією цією схемою. Тобто ми теж зробили певні висновки і здобули цінний досвід.Як ви справедливо зауважили, російська економіка функціонує відносно стабільно у військовому секторі, але в цивільній сфері — вкрай слабо. Вона вразлива, крихка, нестійка. Внутрішня економічна ситуація залишається складною: процентні ставки високі, інфляція зростає, споживча активність падає. У цивільному секторі економіка Росії переживає серйозний спад.У зв’язку з цим необхідне подальше посилення санкцій, насамперед щодо експорту нафти, газу, вугілля та урану. Інші країни продовжують купувати ці ресурси в Росії, що фактично підживлює її економіку та військову машину.У Конгресі США вже розроблено двопартійний законопроєкт, який передбачає жорсткі санкції проти держав, що імпортують російські енергоресурси. Сенатор Грем заручився підтримкою 81 сенатора, що свідчить про широку підтримку з боку як республіканців, так і демократів.Законопроєкт передбачає введення санкцій, зокрема встановлення 500-відсоткових мит на імпорт з країн, таких як Індія чи Китай, у разі виявлення у ньому російської нафти. Такий крок може мати відчутний ефект, значно скоротивши доходи Росії та обмеживши її можливості фінансувати подальшу агресію.Скільки може тривати російська агресія за теперішніх обставин? Ми сподіваємося, що Ліндсі Грем і решта сенаторів зможуть консолідуватися й ухвалять великий санкційний пакет. Однак Путін демонструє готовність залучати дедалі більше своїх солдатів, російська наступальна тактика дуже жорстка: людей не шкодують, так само як свого часу чинив маршал Жуков. Нам потрібна дієва допомога, щоб росіяни зрозуміли, що ця війна нічого не дасть, і почали хотіти домовлятися. Зараз ознак цього нема. Важка зброя і важкі рішення, які не сподобаються в Кремлі, – наскільки вони реальні?Я повністю згоден: Путін має отримати чіткий сигнал попередження. Він повинен усвідомити, що не зможе досягти перемоги. Для цього необхідно застосовувати сильний економічний тиск. Ви згадали ініціативу сенатора Ліндсі Грема щодо санкцій — її слід негайно впровадити. Цей законопроєкт є дієвим механізмом для скорочення доходів, які дозволяють Путіну продовжувати війну.Якщо ці надходження скоротяться, йому буде значно важче утримувати свій військовий потенціал. Та, як ви правильно зауважили, одних лише санкцій недостатньо. Україна потребує зброї — як для оборони, так і для того, щоб дати чіткий сигнал Москві.Це має стати доказом того, що Сполучені Штати й європейські союзники серйозні у своїх намірах і готові підтримувати Україну стільки, скільки потрібно. Україна має бути здатною зупинити російський наступ і відкинути війська противника. Важливо показати Путіну, що він не зможе перемогти.Європейські країни посилили свій оборонний потенціал і активно розвивають оборонно-промислову базу. Вони вживають конкретних заходів, які свідчать про їхню відданість перемозі України. Як ви правильно зазначили, українці не припинять боротьбу. Для них це питання виживання. Якщо Україна припинить опір, її більше не буде. Це добре усвідомлюють і українці, і європейці. Вони розуміють, що стримування Росії має вирішальне значення, адже російська агресія не обмежиться Україною. Вона становитиме загрозу для країн НАТО. Саме тому підтримка України є спільною справою як для Європи, так і для Сполучених Штатів.Це розуміння чітко простежується і у Вашингтоні. У Сенаті 81 зі 100 сенаторів вже підтримали законопроєкт на користь України. Це переконлива двопартійна більшість. Опитування також показують, що американське суспільство підтримує Україну і засуджує дії Росії.Таку ж чітку і послідовну рішучість мають демонструвати всі — українці, європейці та американці. Путін повинен зрозуміти, що перемоги не буде. Єдиний шлях зупинити цю війну — це сісти за стіл переговорів.Мене вразило інтерв’ю Стіва Віткоффа, але, з іншого боку, я вдячний, що він усе чесно розповів, як у світовій історії трапляється. Місія Віткоффа провалилася чи ви бачите якісь перспективи, що буде відновлено комунікацію між американською адміністрацією та Кремлем?Пан Віткофф є спеціальним посланником і, як відомо, неодноразово відвідував Москву. Наскільки мені відомо, до Києва він так і не приїжджав. Йому бракує розуміння рішучості українського народу та глибини їхньої боротьби. Схоже, він надто уважно прислухається до того, що говорить йому Путін.Складається враження, що пан Віткофф справді вірить у те, що говорить президент Путін. Після повернення з Москви він виступає в американських ЗМІ та повторює тези, які, очевидно, почув під час розмов з російським лідером.Натомість генерал Келлогг провів багато часу в Києві, добре розуміє українське суспільство, його історію та рішучість здобути перемогу.  Таким чином, ми маємо двох посланців із різним досвідом, повноваженнями та джерелами інформації. І генерал Келлогг, і Стів Віткофф надають свої оцінки президенту Трампу, але бачать ситуацію з принципово різних перспектив.Я вважаю, що погляди і голос генерала Келлога дедалі більше впливають на президента Трампа. Сам Трамп заявив, що розчарований, розгніваний і здивований поведінкою Путіна. Він прямо сказав, що президент Путін з’їхав з глузду.На мою думку, така реакція багато в чому зумовлена тим, що генерал Келлогг доповідає йому про рішучість і силу українців. Президент Трамп розуміє тактику, до якої вдається Путін, зокрема удари по цивільному населенню, і розцінює це як прояв слабкості. У той час як українці демонструють силу, стійкість і волю до перемоги.Тому мені здається, що президент Трамп нині більше дослухається до генерала Келлога, аніж до Стіва Віткоффа. Побачимо, як далі розвиватимуться події.Президент США сказав, що Путін божевільний. Цей сигнал, я думаю, правильно зрозуміли і в Кремлі. Також Трамп регулярно казав про можливість виходу США з перемовин. Що б означав для України і для Росії вихід США з переговірного процесу?Перш за все, я не вірю, що президент Трамп відступить від цього питання. Він занадто багато вклав у зобов’язання, які взяв на себе як кандидат. Під час виборчої кампанії він пообіцяв покласти край цій війні — і стверджував, що зможе зробити це за 24 години.Хоча така обіцянка є очевидно нереалістичною, саме це питання він виніс на перший план. Воно стало його головним зовнішньополітичним пріоритетом. Це тема, якій він присвятив більше часу, ніж будь-якій іншій у сфері міжнародної політики.Саме тому я переконаний, що президент Трамп не збирається відходити від цього процесу. Навпаки — він і надалі намагатиметься відігравати у ньому ключову роль.Якщо президент Трамп відступить, це буде сприйнято як ознака слабкості. Це означатиме, що він не зміг виконати власну обіцянку, не зміг переграти Путіна і зазнав політичної поразки. Я не вірю, що він дозволить собі таку ситуацію. Навпаки, вважаю, що він і надалі тиснутиме на Путіна, намагаючись змусити його сісти за стіл переговорів.Відмова від цієї ініціативи стала б для нього серйозним ударом — як у політичному, так і в символічному вимірі. Це була б його власна "афганська історія". Президент Байден досі несе політичні наслідки за хаотичне виведення військ з Афганістану. Якщо президент Трамп відмовиться від підтримки України, це також залишить тривалий і болючий слід у його президентстві.Саме тому я переконаний, що він не відійде від цього питання, натомість продовжить шукати важелі впливу на Путіна, щоб домогтися переговорів і зупинення війни.Наскільки реально Україні вступити в НАТО, якщо адміністрація американського президента ставитиме це під сумнів? Наші європейські друзі виявляють занепокоєність. Президент України кілька днів тому під час виступу у Вільнюсі наголосив, що нехай західні політики розпитають у своїх розвідок, що готується в Білорусі: у росіян вистачає бажання творити провокації, і це бажання підсилюється, коли є можливість підважити 5-ту статтю Євроатлантичного договору. В Естонії, Латвії, Литві, Польщі, Фінляндії всі занепокоєні, що буде з 5-ю статтею і які перспективи членства України в НАТО.Щодо перспектив вступу України до НАТО і можливого нападу Росії на країну-члена Альянсу, дозвольте спершу відповісти на друге питання.Якщо Росія наважиться атакувати члена НАТО, це буде фатальна помилка — фактично акт самогубства. Такий напад викличе негайну, рішучу та нищівну відповідь. НАТО беззастережно захищає кожного зі своїх членів. Будь-яка агресія проти однієї держави-члена розцінюється як напад на весь Альянс. Якщо Путін дійсно готовий піти на такий крок, він має усвідомлювати наслідки.Сумнівів у готовності НАТО виконувати свої зобов’язання не існує. Відданість безпеці всіх країн-членів — тверда й непохитна.Щодо вашого першого запитання — я переконаний, що вступ України до НАТО залишається цілком можливим у майбутньому. Багато європейських країн, чимало держав-членів Альянсу, підтримують це прагнення і хотіли б бачити Україну в його складі. Вони високо оцінюють той внесок і ті переваги, які Україна вже зараз приносить Альянсу.НАТО безперечно виграє від вступу України до Альянсу. Україна — єдина країна, яка вже протягом трьох років стримує російську агресію. За цей час Росія досягла лише мінімальних результатів.Удар по військових об’єктах у Сибіру, що відбувся минулих вихідних, ще раз підтвердив: Україна має не лише волю, а й спроможність діяти ефективно. Багато європейських країн підтримують приєднання України до Альянсу. Водночас залишаються держави, яких потрібно переконати. Серед них — і Сполучені Штати. Але ця позиція може змінитися.Я пам’ятаю саміт НАТО в Бухаресті у 2008 році — тоді я був у Києві. Саме тоді активно обговорювалося питання майбутнього членства України та Грузії. Тоді США виступили з рішучою підтримкою, тоді як Німеччина і Франція висловили заперечення. Як показує історія, позиції змінюються. І це може статися Часи змінилися. Сьогодні Франція підтримує вступ України до НАТО, як і Велика Британія, країни Балтії, Польща, Фінляндія та Швеція. Існує широка підтримка цієї ідеї, і цілком можливо, що з часом до неї приєднаються також Сполучені Штати та Німеччина.Я переконаний, що перспектива членства України в НАТО залишається відкритою і має залишатися на порядку денному. Це питання не повинно бути предметом жодних переговорів з Росією. Росія не має жодного права голосу в ухваленні рішень щодо розширення Альянсу. Саме тому я вірю, що така можливість зберігається і повинна залишатися реальною метою на майбутнє.Наші європейські партнери підтвердили дозвіл на використання далекобійних ракетних систем на території Росії. Це надзвичайно сильний сигнал. Але якщо йдеться про використання ТАURUS по російських військових об’єктах, то в Україні "таурусів" немає. І якщо війна заповідається бути довгою й ще складнішою, то хотілось би знати про постачання далекобійних ракетних систем, авіації, систем ПВО. Це надзвичайно великі гроші, і невідомо, чи наші партнери знайдуть таку суму й таку кількість для того, щоб гідно стримувати російську агресію. Якщо Дональд Трамп остаточно розізлиться на Путіна, може статися так, що він скаже: добре, відкриваю військові склади для України, я хочу перевершити Байдена?Для України вкрай важливо отримати зброю, необхідну для зупинення російської агресії та звільнення захоплених територій. Українці мають мати змогу не лише стримувати, а й відтісняти російські війська. Багато з цих систем озброєння є надзвичайно дорогими, і ви цілком слушно на цьому наголошуєте.Як вам відомо, близько 300 мільярдів доларів із резервів Центрального банку Росії зараз заморожені в західних банках. Ці кошти мають бути арештовані та спрямовані на підтримку України. Насамперед — на закупівлю зброї. Ці гроші могли б стати основою спеціального фонду, з якого Україна могла б фінансувати закупівлю озброєння в американських виробників, а також придбання зброї з наявних резервів США з подальшим їх поповненням. Україні життєво необхідні і фінансування, і зброя.Європейські країни готові взяти на себе частину фінансового навантаження.Йдеться не лише про заморожені активи Центрального банку Росії — європейці також готові спрямувати частину власних коштів на закупівлю американської зброї для України. Це відбувається паралельно з їхніми зусиллями щодо зміцнення власної оборонно-промислової бази. Цей процес уже розпочато, і водночас вони можуть виділяти ресурси на підтримку України.Ви маєте рацію: зброя є критично важливою, і її вартість висока. Фінансування можливе. Заморожені резерви Центрального банку Росії, що зберігаються в банках Центральної та Західної Європи, можуть бути використані саме для цього.

Уряд планує облаштувати укриття для одного мільйона людей, адаптуючи метро, тунелі та паркінги

Росія атакувала Україну дронами і ракетами, передусім Київ - нібито як відповідь на знищення частини її стратегічної авіації. Москва розпочала літній нступ. Путін хоче прориву на фронті, і захопити решту Донбасу. Україні у війні бракує людей і стабільних західних військових поставок. Слабка сторона Росії брак бронетехніки та накопичення проблем в економіці. Якщо Київ за допомоги Європи витримає російський наступ, Москва може піти на справжні переговори. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ. "Росія обстрілює Київ після обіцянки помсти", Тhе Guаrdіаn, Велика Британія Росія влаштувала смертельний обстріл Києва після обіцянки помститися за атаку України на бомбардувальники. Четверо загиблих і 20 поранених від ракетних обстрілів та атак дронів 6 червня на столицю України. Українські ВПС заявили, що місто атакували дронами та крилатими ракетами "Калібр". Голова Київської військової адміністрації Тимур Ткаченко заявив, що дрони вразили багатоповерхівки та спричинили пожежі. Минулого тижня українці знищили на землі російські стратегічні бомбардувальники за допомогою дронів, захованих у дерев'яні будиночки, під час однієї з найзухваліших атак на Росію. Президент Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним заявив у середу, що Кремль планує відповідь на цю атаку. У четвер Трамп заявив, що, може, краще дозволити Україні та Росії "поборотися деякий час" перш, ніж негайно прагнути миру. Трамп заявив, що сказав Путіну, що дві країни схожі на "двох малих дітей, які сваряться, як божевільні", коли вони розмовляли по телефону в середу. "Путін планує завдати нищівного удару Україні літнім наступом", Тhе Теlеgrарh, Велика Британія Президент Володимир Зеленський каже, що Росія не шукає миру, а готується до ескалації. "Є докази, що росіяни готують нові наступальні операції", заявив він минулого тижня. Деякі аналітики вважають, що наступ вже почався. Влітку у війні в Україні бойові дії зазвичай загострюються, каже науковий співробітник з питань сухопутних воєн лондонського Міжнародного інституту стратегічних досліджень (ІІSS) Бен Баррі. Протягом минулого понад року росіяни поступово захопили українську територію, майже 4000 кв км, що еквівалентно 0,7% від площі України. Але ціна в життях була величезною. За українськими оцінками, Росія втратила 434 тис. солдат. Майже 109 солдат за 1 кв км. Але зараз імпульс може змінитися. Минулого місяця росіяни просувалися найшвидшими темпами від листопада 2024-го, захоплюючи в середньому 140 кв км на день у травні - вдвічі більше, ніж у квітні, за даними DеерStаtе. Російські командири сподіваються на прорив. Особливо на Донбасі Російські командири сподіваються на прорив. Особливо на Донбасі. Росіяни контролюють 99% Луганська та 77% Донецької області. Захоплення решти міст Донецької області буде головною метою наступу. Але мало хто вірить, що Росія зможе захопити весь регіон. Час наступу не випадковий. Літнє листя забезпечує кращі укриття для військ, що наступають. Росія провела зиму, нарощуючи людські ресурси, усуваючи технічні недоліки, вдосконалюючи тактику, покращуючи бойовий зв'язок та летальність і маневреність своїх дронів. Тепер вона готова випробувати все це. Прорив малоймовірний, хоча Путін впевнений, що зможе досягти значного прогресу на багатьох фронтах. Бої загострилися у Сумській області. Після того, як у березні ЗСУ витіснили з Курської області, вони тепер стикаються з тиском у сусідній Сумській, де Путін хоче створити буферну зону, щоб запобігти майбутнім вторгненням на територію Росії. За даними української розвідки, 125 тис. російських військ зосереджені вздовж кордонів Сумської і Харківської областей. За останні десять днів, росіяни захопили там чотири села. Малоймовірно, що Суми чи Харків - головні цілі Путіна Малоймовірно, що Суми чи Харків - головні цілі Путіна. Росії бракує сил на цих фронтах для проведення серйозних наступів на великі міста. Ці операції можуть бути спрямовані на те, щоб відтягнути сили ЗСУ від головної мети Донецької області. Вивівши війська з Курської області, українське командування хотіло посилити перевантажені частини в Донецькій. Необхідність оборони Сум завадила цьому. Відтак російські війська прорвали оборону між Покровськом і Торецьком, посилюючи тиск на Костянтинівку - життєво важливий логістичний вузол на перехресті автомобільних та залізничних доріг. Вона є частиною українського "поясу фортець" у Донецькій області. Її втрата ускладнить оборону, постачання та потенційно поставить Краматорськ, найбільше неокуповане місто області, в зону дії російської артилерії. Відтак Костянтинівка - головна початкова ціль літнього наступу Росії. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Убивство російського майора і нова тактика України на фронті: про що пишуть світові ЗМІ Росія зараз має перевагу на полі бою, що дозволяє її командирам вибирати ключові пункти для просування. Ця перевага зумовлена перевагою у людях та нещодавніми технологічними досягненнями в наступальній та оборонній зброї. Після 2022-го Росія почала імпорт з Ірану дронів Shаhеd, а пізніше уклала угоду на $1,36 млрд на виробництво власної версії цього БПЛА. Росія збільшила їх виробництво з 300 на місяць минулого року до 100 на день цього року, і цю цифру, за словами Зеленського, Москва прагне потроїти. Окрім нарощування виробництва, Росія модернізувала двигун цих дронів, що дозволило політ на більших висотах, ускладнило перехоплення і дозволило нести більше корисного навантаження. З кінця травня Москва не раз била дронами і ракетами по українських містах, зокрема Києву, щоб подолати ППО. Загинули десятки мирних жителів. Масові удари можуть стати частішими, бо Росія прагне підірвати моральний дух українців З огляду на ці покращення, такі масові удари можуть стати частішими, бо Росія прагне підірвати моральний дух українців. Аналітики попереджають, що атаки понад сотні дронів можуть бути неминучими. Зі зменшенням кількості діючих бомбардувальників дальньої дії від операції "Павутинка", атаки крилатими ракетами можуть зменшитися, що збільшить шанси для українських перехоплювачів ловити їх. "Поширене використання FРV-дронів на оптоволокні дозволяє росіянам на фронті ефективніше атакувати та знищувати укріплені позиції на передовій. Вони покращили координацію між FРV-ударами і наземними штурмами. Це одна з головних причин, чому Росія показує зараз кращі результати", - каже польський військовий аналітик Конрад Музика. Українські підрозділи кажуть, що дрони на оптоволокні завдовжки до 40 км, не випромінюють жодного сигналу. Лише зрідка українцям вдавалося їх нейтралізувати, фізично перерізавши кабелі. "Вони змінюють правила гри. Усі намагаються знайти контрзаходи. У нас їх немає, як і в росіян", - сказав один солдат. Іншою перевагою Росії є здатність залучати нових солдатів значно швидше, ніж в України. Цей успіх зводиться до грошей. Зокрема, добровольцям пропонують бонуси за вступ до $22 тис. та потенційний річний заробіток у $65 тис., що значно вище за середню зарплату росіян. "Росія витратила купу грошей на вербування. Вони збільшили зарплату найманців, масово вербують людей з бідних районів і етнічні меншини", - каже Баррі. Чисельність російських військ в Україні зросла з 500 до 620 тис Стратегія окупилася. Чисельність російських військ в Україні зросла з 500 до 620 тис. за рік, попри те, що у 2024-му росіяни втратили понад 400 тис. солдат, каже Микола Бєлєсков з київського Національного інституту стратегічних досліджень. Україна стикається з серйозними викликами цього літа. Опір тиску Заходу щодо мобілізації чоловіків до 25 років стає все важчим. Водночас цей крок був би вкрай непопулярним для Зеленського. Натомість Київ розпочав кампанію "18-24", пропонуючи молоді до 25 років $24 тис. за контракт. Але набір юнаків таким чином залишається значно нижчим за планові показники. Також є занепокоєння щодо майбутніх поставок західної зброї. Трамп навряд чи відновить значну підтримку, навіть якщо його терпець до Путіна увірветься. Малоймовірне повторення щедрості Джо Байдена, коли США надали Києву майже $70 млрд лише військової допомоги. Дві життєво важливі форми допомоги США зараз під сумнівом: системи ППО та обмін розвідданими. Європа не може зрівнятися зі США в цих сферах. Попри це, в Києві вважають, що збитки можуть бути обмежені, якщо Трамп дозволить Європі купувати зброю США та реекспортувати її в Україну. Європа починає заповнювати прогалину, принаймні в масштабах, якщо не в досконалості зброї. Німеччина, яка вже поставила ППО Раtrіоt, допомагає Києву поповнювати запаси ракет-перехоплювачів, що вичерпуються. Ріст європейських інвестицій в оборонний сектор України може виявитися ще важливішим. Київ сам закриває до 40% своїх потреб в ударних силах. Ця цифра може значно зрости за умови додаткової підтримки. Найбільше надбання України - її так звана "стіна дронів" Найбільше надбання України - її так звана "стіна дронів". Це величезний парк FРV-дронів, який дозволив підрозділам бити по російських військах на відстані в понад 15 км за лінією фронту. Дрони порушили логістику Росії, притупили її артилерійську перевагу та уповільнили просування військ, створюючи оборонні коридори вздовж більшої частини фронту. Хоча Москва швидко впроваджує інновації у відповідь, Україна планує цього року більш ніж удвічі наростити виробництво - до 5 млн FРV-дронів, що допоможе їй зберегти перевагу. "Якби не дрони, українці опинилися б у дуже скрутній ситуації. Збільшуючи виробництво, Україна намагається пом'якшити проблеми, спричинені нестачею людей, і вони роблять це з хорошим результатом", - каже Музика. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Україні вдається протистояти "потрійній удавці" від РФ: світові ЗМІ написали Але деякі українські солдати хвилюються, що їхня перевага за допомогою дронів зменшується. "Нашу перевагу в дронах, яку мали з 2023-го, перевершили росіяни. Ми першими почали використовувати дрони як зброю, але не змогли масштабувати виробництво достатньо швидко, щоб це мало значний стратегічний ефект. Росія та Україна зараз мають якісний паритет, а росіяни мають кількісну перевагу", каже офіцер 3-ї штурмової бригади. Навіть зі "стіною дронів", Україна залишається переважно в обороні. Контрнаступ малоймовірний, що змушує Київ вести кампанію на виснаження російських сил та уповільнити їхнє просування. Якщо Україна зможе пережити літо, і за умови, що не буде дипломатичних проривів, Росія зіткнеться з двома довгостроковими обмеженнями щодо змоги підтримувати війну на такому рівні інтенсивності. Росія відчуває брак бронетехніки, і близька до виснаження танкових резервів часів СРСР Росія відчуває брак бронетехніки, і близька до виснаження танкових резервів часів СРСР. За даними консалтингової компанії Rосhаn Соnsultіng, Москва збудувала близько 300 танків у 2024-му та відремонтувала 1300 старих. За даними ІІSS, вона втратила 1400 танків минулого року. Такі темпи втрат є неприйнятними. Хоча Росія може мати на складі до 3500 танків, багато з них в такому стані, що не підлягають ремонту. Танки самі по собі не застаріли. Вони більше не можуть діяти ізольовано на полі бою, де домінують дрони, але залишаються критично важливими для війни, за умови, що оснащені належним радіоелектронним захистом. Однак їх дефіцит може суттєво перешкодити росіянам. Ще більша загроза для зусиль Путіна може критися в економіці. Витрати на оборону становлять 40% держвитрат. Використання коштів Фонду національного добробуту країни поки що допомогло стимулювати ріст. Але перехід до воєнної економіки разом з санкціями спотворює економічний баланс. Дефіцит людей призвів до зростання зарплат на 18% минулого року. Інфляція кусається. "Ця модель росту не є сталою в середньостроковій перспективі", писав у звіті Світовий банк у квітні. Аналітики очікують, що ліквідна частина Фонду національного добробуту вичерпається протягом кількох місяців. Російська економіка ще не на межі колапсу. Але росіяни вже відчувають тиск. Жорсткіші санкції, якщо їх схвалить Трамп, і посилення ударів українських дронів і ракет по російській енергетичній інфраструктурі можуть посилити тиск. Наразі Росія має перевагу на полі бою. Але її військова машина виснажується економічно, промислово, демографічно. Якщо Україна витримає наступні місяці, тиск може змусити Росію сісти за стіл переговорів не з позиції сили, а на умовах, більш прийнятних для Києва.

У Німеччині готують мережу бомбосховищ через загрозу російських атак у майбутній період Німеччина готується до можливої агресії рф до 2029 року, створюючи мережу бомбосховищ. Планується модернізація тунелів та підвалів для укриття мільйона людей.

Німеччина готується до нападу РФ: країна планує масово розширювати мережу бункерів та сховищ

Усі ми памʼятаємо образливі твіти про його попередника Олафа Шольца від Ілона Маска. Пан Мерц на противагу виявився не лише міцним горішком, а й показує, що в Європі зʼявився новий лідер. І от він точно розуміє, як підходити до нарцисів. Нові люди у Білому домі навчили світових лідерів, що до Трампа треба їхати з цяцьками та улещувати його его. Тож хтось золотий пейджер везе, хтось на добу погоджується стати гольф-партнером на дачі Дональда, а хтось підмазується на ґрунті етнічної приналежності. Мерц привіз сертифікат про народження діда Трампа, уродженця Баварії. — О, Баварія, - сказав на це Трамп. - Це ж справжня Німеччина. Це був вишуканий тролінг нового канцлера - що ось, ти ж теж наш, Дональде, тому будь до нас поблажливішим. Читайте також: Мерц вручив Трампу свідоцтво про народження його діда, нагадавши про німецьке коріння президента СШАДостеменно відомо, що дід і баба Трампа по батьковій лінії – Фредріх та Елізабет Трампи – народилися в Калльштадті, невеликому селі в регіоні на південному заході Німеччини, на північний схід від Франкфурта.Фредріх Трамп наприкінці ХІХ століття емігрував до Нью-Йорка, а потім – до Сіетла, де займався нерухомістю та ресторанним бізнесом в місцях, де у ті часи шаленіла "золота лихоманка". Радше, той бізнес був схожим на "наливайки" з борделями для золотошукачів. Фредріх Трамп помер у 1918 році, тож онук його і не застав. Відомо, що Дональд Трамп ніколи не бував на батьківщині свого діда в Німеччині. А його батько взагалі придумав легенду, що він швед, аби після Другої світової війни не втрачати багатих орендарів своєї нерухомості єврейського походження. Мерц в Овальному кабінеті сказав Трампу, щось ось, 6 червня — важлива дата, річниця висадки американських військ у Нормандії. Трамп на це бовкнув, що "це не був хороший день для вас". Очевидно, що це був неоковирний штурханець в бік діда Мерца, партійця в НСДАП, мера міста Брілон за часів Гітлера. У 1947 році дід канцлера пройшов процедуру денацифікації. Німецький канцлер вʼюнко вивернувся з підступу Трампа і сказав, що Оверлорд — це те, що "визволило мою країну від нацистів". Так само Мерц ухилився від суперечок у тому, що стосується російсько-української війни. Він звернув увагу Трампа на те, що Трамп має найкращі важелі тиску на Росію, та дав зрозуміти, що Німеччина на боці України. "Ми обоє погоджуємося щодо того, що це жахливо - що ця війна триває, і шукаємо способи якнайшвидше завершити її. Я сказав президенту перед тим, як ми зайшли сюди, що він ключова особа у світі і він може це зробити, натиснувши на Росію. І ми пізніше продовжимо розмову про те, як можемо діяти у цьому питанні спільними зусиллями європейців та американців", – сказав Мерц.Тут же ще раз він пригадав роль США у звільненні Європи від нацистської окупації й поваленні нацизму в Німеччині. Читайте також: Мерц залишився задоволений зустріччю в Білому домі, а Трамп прийняв запрошення відвідати Німеччину"Америка знову в дуже сильній позиції для того, щоб зробити щось у питанні цієї війни та покласти їй край. Поговорімо про те, що ми можемо зробити разом. Ми готові робити те, що ми можемо зробити. І ви знаєте, що ми надаємо допомогу Україні й готуємось посилювати тиск на Росію", – сказав Фрідріх Мерц. На відміну від Трампа, який визнав, що ще не ознайомився з пакетом санкцій Грема — Блюменталя, німецький канцлер якраз усе читав. Тож Європа отримала додаткові козирі тиску на Трампа, який хоч-не-хоч восени має прийняти важливе рішення: дружба із Путіним або грандіозна поразка республіканців на довиборах 2026 року. Трамп у цьому двобої з системним політиком і фаховим юристом, який тривалий час працював у топових американських корпораціях, програв начисто. Йому справді було важко допікати опонентові, який добре готується, вміє гнути свою лінію і  тонко тролить популіста Трампа. Друге — не так давно видання Dіе Wеlt розказало деталі останнього пакета німецької військової допомоги для України. Найцікавіше там — про фінансування систем озброєнь дальнього радіуса дії українського виробництва. Німці поклали прагматичне око на "Лютий" (дальність польоту понад 2000 км) та "Барс" (дальність польоту понад 800 км). Це означає, що німці готові фінансувати перспективні розробки з унікальною інженерною думкою. Німеччина епохи Мерца явно хоче переписати історію вдалої російської інвазії та перепрошивки німців під час епохи Шредера — Меркель.Дай Боже, аби на нас мали далекоглядні плани німецькі концерни. А наші урядовці, які хочуть отримати скрізь маржу, не злякали Фрідріха Мерца. Володимир Зеленський отримує справді серйозного союзника. Німеччина з якісним небоязким канцлером, який точно не має сантиментів до Росії, — те, що треба для нашої перспективи. Спеціально для ЕспресоПро авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналісткаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Німеччина готується до запровадження нових, жорсткіших санкцій проти РФ.

Німеччина готується до тривалої війни в Україні

США надали Німеччині дозвіл на реекспорт елементів зенітно-ракетної системи Раtrіоt до України. У відповідь Берлін готується передати Києву ракети типу РАС-2, які поступаються за характеристиками новітнім РАС-3. Про це повідомляє Тhе Wаshіngtоn Роst із посиланням на джерело в європейській дипломатії. Як зазначається, РАС-2 мають нижчу ефективність у перехопленні балістичних ракет, ніж РАС-3. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Безпека під загрозою: запаси ракет Раtrіоt можуть закінчитися за кілька тижнів За словами представника української розвідки, навіть сучасні ракети РАС-3 не завжди здатні збивати новітні зразки російського озброєння, зокрема балістичні ракети середньої дальності типу "Орєшнік". "Попри наявність вітчизняних систем ППО та допомогу від європейських партнерів, Україні все ще гостро потрібні Раtrіоt для боротьби з балістичними загрозами", - зазначив співрозмовник видання. З початку повномасштабного вторгнення Україна неодноразово зверталася до західних союзників із проханням посилити протиповітряну оборону. Системи Раtrіоt є одними з найефективніших у боротьбі з балістичними й крилатими ракетами - саме вони вперше збили російський "Кинджал". Раніше стало відомо, що Вашингтон погодив передачу Німеччиною 100 ракет Раtrіоt і 125 далекобійних артилерійських боєприпасів Україні. Також тривають переговори про можливу передачу модернізованої системи Раtrіоt, яка раніше дислокувалася в Ізраїлі. Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україні потрібно щонайменше 10 систем Раtrіоt для протидії російським балістичним ракетам. "Сьогодні обговорили з міністром оборони України підготовку до "Рамштайну", який запланований на п'ятницю. Пріоритет номер один - протиповітряна оборона, передусім протиракетна оборона, проти балістики. Україні потрібно щонайменше десять систем, достатньо ефективних саме проти російських балістичних ракет - Реtrіоt роблять це найкраще", - сказав він.