Search trend "стадіон спартак"

Про це повідомляє офіційний сайт УЄФА.Ліга ЄвропиКваліфікація. Раунд 1. Перші матчі10 липня"Шахтар" (Україна) - "Ільес" (Фінляндія) 6:0Голи: Аліссон, 26, 47, Кауан Еліас, 43, Кевін, 74, Педріньйо, 87, Невертон, 89"Сабах" (Азербайджан) - "Цельє" (Словенія) 2:3Голи: Шафранко, 3, 18 9пен.0 - Ковачевіч, 7, 48, Хрка, 90+3АЕК (Ларнака, Кіпр) - "Партизан" (Сербія) 1:0Гол: Кабрера, 67"Пакш" (Угорщина) - "ЧФР Клуж" (Румунія) 0:0"Шериф" (Молдова) - "Приштина" (Косово) 4:0Голи: Баяла, 11, 19, 74, Одеда, 79"Левскі" (Болгарія) - "Хапоель" (Беер-Шева, Ізраїль) 0:0Вилучення: Майкон, 70 - Перец, 90+5"Спартак" (Словаччина) - "Геккен" (Швеція) 0:1Гол: Ніоуле, 63"Легія" (Польща) - "Актобе" (Казахстан) 1:0Гол: Бічахчян, 25"Шахтар" у Лізі Європи 2025/26"Шахтар", який у минулому сезоні виграв Кубок України й фінішував в УПЛ третім, стартував у першому раунді кваліфікації Ліги Європи. Перший матч проти "Ільвеса" донеччани провели на стадіон "Стожіце" в Любляні (Словенія) та перемогли 6:0. Повторна гра відбудеться 17 липня у Тампере. В другому відбірковому раунді Ліги Європи переможець пари "Шахтар" - "Ільвес" зустрінеться з турецьким "Бешикташем". Невдаха продовжить виступи у Лізі конференції, де зустрінеться на другому кваліфікаційному етапі з нідерландським АЗ. 

На документацію реконструкції стадіону "Спартак" в Одесі планують витратити 2,5 мільйони гривень. Депутати обговорили ризики й джерела фінансування

10 червня унаслідок чергової терористичної атаки росіян постраждав столичний стадіон Спартак.

Унаслідок нічної повітряної атаки російських окупантів 10 червня у Києві зафіксовано падіння уламків збитих ворожих цілей у низці районів міста, є постраждалі та численні руйнування, спалахнули пожежі. Столичний стадіон "Спартак", де відбуваються змагання з регбі, зазнав пошкоджень. Директорка департаменту молоді та спорту КМДА Юлія Хан у Fасеbооk повідомила подробиці. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росіяни атакували Київ: є пошкодження в кількох районах столиці На території спортивної споруди виявили уламки безпілотника, які спричинили пошкодження. Зокрема, внаслідок російського удару пошкоджено трибуни, бігову доріжку та приміщення стадіону. "На жаль уламки пошкодили стадіон "Спартак" - серце українського регбі у столиці. Цей стадіон приймає всі матчі чемпіонатів України, що проходять у Києві, і лише пів року тому тут завершили реновацію. Відновлювали, ремонтували, вкладали любов і працю, а тепер - уламки, вибиті вікна, пошкоджене поле&hеllір;", - заявили у Федерації регбі України. Вночі 10 червня Київ перебував під масованою атакою ворожих дронів та балістики. Вибухи лунали у семи районах столиці, є руйнування цивільної інфраструктури.

Унаслідок нічної повітряної атаки російських окупантів 10 червня у Києві зафіксовано падіння уламків збитих ворожих цілей у низці районів міста, є постраждалі та численні руйнування, спалахнули пожежі.

Стадіон "Спартак" в Києві був пошкоджений внаслідок російського ракетного удару в ніч на 10 червня. Директорка департаменту молоді та спорту міста Києва Юлія Хан опублікувала фото пошкоджень

Уламки безпілотника спричинили пошкодження арени «Спартак»

Цей стадіон є одним із найстаріших спортивних об’єктів столиці.

Від нічної атаки на Київ 10 червня постраждали стадіон "Спартак" і колишній візовий центр Великої Британії. Найбільше руйнувань зазнали Дарницький, Оболонський і Шевченківський райони. Загалом пошкодження зафіксовані у понад 40 локаціях столиці.

Столичний стадіон Спартак постраждав у ніч на 10 червня.

Столиця України залишається під масованим обстрілом безпілотників з боку росіян. Серед постраждалих об'єктів є і спортивні споруди. Повний текст новини

Стадіон "Спартак" в Києві зазнав пошкоджень внаслідок російського ракетного удару в ніч на 10 червня. Директорка департаменту молоді та спорту міста Києва Юлія Хан опублікувала у своїх соціальних мережах фото пошкоджень

13 березня 1961 року сталася Куренівська трагедія у Києві. Частину міста залила пульпа - суміш твердих частинок і рідини, яку зберігали у Бабиному Яру. У Бабин Яр зливали пульпу з кар'єрів Петровських цегельних заводів. Хотіли розрівняти яр та налагодити транспортний зв'язок між Лук'янівкою і Куренівкою. У грудні 1952 року взялись за намив на верхній ділянці яру. Не змогли демонтувати 0,5 км газогону до склотарного заводу, який заважав проведенню робіт. У листопаді 1954 року міськвиконком дав дозвіл залити його пульпою. У кінці 1960 року найнижчу ділянку Бабиного Яру підняли до висоти 145 м, середню - до 155 м, найвищу - до 165 м. Усі 3 тераси відділялись одна від одної земляними греблями. На них для відстоювання і відведення води спорудили колодязі з трубоводами. Згодом виявилось, що труби були недостатнього діаметру. З наступного року роботи планували перенести до Реп'яхового яру. Та підготувати майданчик вчасно не вийшло, тому продовжили намивати Бабин Яр. Ще в грудні усі тераси заповнили пульпою до проєктних відміток. У лютому 1961 року підняли захисну дамбу верхньої ділянки до відмітки 166 м. Гідромеханізація взялась до замивання озера між нею і верхів'ям 3-го відрога яру. Ця ділянка виявилась розділеною надвоє піщаною перемичкою. Освітлену воду з озерця скидала розміщена на горі насосна станція. 7 березня її демонтували, щоб перенести до Реп'яхового яру. Намив пульпи у Бабиному Яру не припинили. В результаті прибуття талих вод рівень води піднявся до відмітки 90 см. Вранці 13 березня 1961 року під дією поривчастого вітру хвилі розмили перемичку. Через її край почала переливатись вода з озера. Робітник не зміг зупинити розмиття. 30 тис. куб.м води полилися у нижню частину 3-ї тераси. Переповнили її колодязь і змили греблю, що відділяла її від 2-ї тераси. Розріджена піщана маса швидко зруйнувала дамби і потекла у бік житлових забудов. Потік відносив автомобілі, автобуси, трамваї, валив стовпи, рвав дроти. Пульпа знищила Копилівський цвинтар, трамвайне депо і дитячий садок, частково зруйнувала міську і психіатричну лікарні, пологовий будинок, завод Укрпромконструктор і рейкозварювальний, стадіон "Спартак". "Картина жахлива. Усе залито водою, мулом, піском на 2,5-3 м. Люди рятуються на дахах будинків, деревах", - писав у щоденнику 1-й секретар Київського обкому КПУ Петро Шелест. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Куренівська трагедія - як це було Урядова комісія свідчила, що повінь зруйнувала 68 житлових і 13 адміністративно-виробничих будівель. Непридатними стали 298 житлових квартир, в тому числі 163 в приватних домоволодіннях, в яких проживало 353 сім'ї загальною кількістю 1228 осіб. За офіційними даними загинуло 145 осіб. Історик Ілля Афанасьєв у 2016 році довів, що загинуло приблизно від 250 до 550 людей. Тіла загиблих витягували протягом місяця. Частина жертв могла залишитись похованою у товщі затверділого мулу. Багатьох загиблих ховали на різних кладовищах у Києві та за його межами. У документах та в написах на могилах вказували різні дати та причини смерті. Закритий суд засудив до тюремного ув'язнення 2-х проєктувальників з Москви та 4-х керівників київського будівельного управління. На медіасервісі Меgоgо випустили аудіосеріал "Куренівка: історія київського потопу". Над ним працювали близько 3 місяців. Команда проєкту спілкувалась із очевидцями аварії та експертами. Опрацьовували документи.