Search trend "28 березня свято"

Сьогодні, 28 березня, у Свято-Георгіївському храмі Хмельницького прощалися з 55-річним Миколою Борзенком. Чоловік був мобілізований на початку 2023 року. Служив в 33 механізованій бригаді. Понад рік вважався зниклим безвісти

28 березня віряни вшановують пам'ять преподобного Іларіона Нового. Він мав дар чудотворення, тому міг зцілювати хвороби та виганяти бісів з людей. Повний текст новини

Що сьогодні за церковне свято святкують в Україні за новим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.uа.

28 березня в Україні відзначають День географа. Це професійне свято для фахівців, які роблять великий внесок у науку та дослідження навколишнього середовища. Повний текст новини

Сьогоднішня дата відома кількома українськими та світовими святами.

Дізнайтеся, яку жовту квітку шанували наші пращури 28 березня і чому

Сьогодні не варто витрачати багато грошей

28 березня віряни вшановують пам'ять святих, які постраждали за віру

Яке церковне свято відзначають віряни 28 березня за старим і новим стилем, що не можна робити, у кого іменини.

Про це написали на сторінці Офісу омбудсмана України.В 2025 році мільйони мусульман у світі розпочинають священний місяць - Рамадан, що цьогоріч триватиме з 28 лютого по 29 березня. Як наголошує своєю чергою народний депутат ВРУ Мустафа Джемілєв: "Цей місяць має перевагу перед іншими місяцями і в цей місяць мусульмани тримають піст. А по завершенню настає велике свято – Рамазан байрам".Читайте також: "Україна має боротися за Крим так, як кримські татари боролися за своє повернення", – Микола Княжицький.Також свої вітання передає уповноважений із захисту прав людини Дмитро Лубінець."Це благословенний час духовного очищення і добрих справ. В Україні, де різноманітність культур і релігій є основою суспільної гармонії, Рамадан є символом толерантності та взаємоповаги. Багато представників мусульманської спільноти віддано захищають нашу країну на фронті та працюють для перемоги в тилу. Україна різноманітна, але єдина", - написав він на сторінці.Політик також додав, що не всі мусульмани можуть святкувати та дотримуватись Рамадану, оскільки перебувають у полоні, в наслідок збройної агресії Росії."В полоні агресора вони позбавлені цього права — це частина російської політики дискримінації, спрямованої на придушення релігійної ідентичності", - зазначив він.В окупованому Криму загарбники викрали кримського татарина Зекеряєва та його сімʼю.   

В Україні мусульмани після заходу сонця 28 лютого починають святкування священного місяця Рамадан. Піст триватиме з 1 по 29 березня. Закінчиться він 30 березня святом Ід аль-Фітр — Рамадан-Байрам

У березні буде кілька значних церковних свят. Найважливішими серед них є початок Великого посту та свято Благовіщення Пресвятої Діви Марії. Також 2 березня - Прощена неділя. Цей день завершує Масляний тиждень і передує Великому посту. Віряни просять одне в одного пробачення за образи, готуючи душу до посту. А 3 березня початок Великого посту. Це найтриваліший і найсуворіший піст у християн. Gаzеtа.uа публікує календар церковних свят, які припадають на перший місяць весни за новим календарем. Церковні свята у березні на кожний день 1 березня - святої преподобної мучениці Євдокії; 2 березня - святого священномученика Теодота, єпископа Киренейського; 3 березня - про блудного сина; святих мучеників Євтропія, Клеоніка і Василіска; 4 березня - святого преподобного Герасима, що в Йордані; 5 березня - святого мученика Конона; 6 березня - святих 42 мучеників Аморійських; 7 березня - святих священномучеників Василія, Єфрема, Капітона та інших; 8 березня - святого преподобного ісповідника Теофілакта, єпископа Нікодимійського; 9 березня - святих 40 мучеників Севастійських; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли постувати в 2025 році: збережіть нові дати за церковним календарем 10 березня - святих мучеників Кондрата, Кипріяна та інших; 11 березня - святого Софронія, патріарха Єрусалимського; 12 березня - святого преподобного ісповідника Теофана Сигріянського; святого папи Григорія; 13 березня - перенесення мощей святого Никифора, патріарха Царгородського; 14 березня - святого преподобного Венедикта; 15 березня - святих мучеників Агалія і шістьох інших; 16 березня - святих мучеників Савина і Папи; 17 березня - Прощення; святого преподобного Олексія, чоловіка Божого; 18 березня - Початок Великого посту; святого архієпископа Кирила; 19 березня - святих мучеників Хризанта і Дарії; 20 березня - святих преподобних Отців, убитих у монастирі святого Сави; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Благовіщення-2025: коли святкуємо і чим цей день особливий для вірян 21 березня - святого преподобного ісповідника Якова, єпископа Катанського; 22 березня - святого священномученика Василія Анкірського; 23 березня - святого преподобного мученика Нікона та його учнів; 24 березня - святого преподобного Захарії; 25 березня - Благовіщення Пречистої Діви Марії; 26 березня - собор архангела Гавриїла; 27 березня - святої мучениці Матрони; 28 березня - святого преподобного Іларіона Нового; святого преподобного Стефана; 29 березня - святих священномучеників Марка і Кирила; 30 березня - святого преподобного Івана Ліствичника; 31 березня - святого преподобного Іпатія, єпископа. Великдень об'єднує мільйони християн по всьому світу. Уперше за вісім років римо-католики й православні святкуватимуть Воскресіння Христове в один день - 20 квітня. Останній раз ця подія відбулася 2017 року. Такі збіги є рідкісними через різні календарі, за якими ведуть підрахунок дати Пасхи в західній і східній традиціях.

25 (12) лютого 1918 року Центральна Рада затвердила закон "Про заведення в Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середньоєвропейський час". За законом відтоді 15 лютого ставало 1 березня, а годинник переводився на 1 год. і 8 хв. назад. З переходом від аграрного до індустріального суспільства нагальною ставала потреба уніфікації календаря та часу. Росія і, відповідно, підросійська частина України, у модернізаційних процесах відігравали роль наздоганяючих країн і не були лідерами, за яким можна здійснювати уніфікацію. До того ж вже давно встановили значні неточності юліанського календаря. Та в Росії переходити на григоріанський не хотіли через те, що він 1582 року був впроваджений буллою папи Римським Григорієм ХІІІ, тобто керівником конкурента РПЦ в християнському світі. Після повалення самодержавства пріорітетність Російської православної церкви помітно впала. 2 квітня 1917 року тимчасовий уряд ухвалив постанову "Про відміну віросповідних та національних обмежень", а 27 липня - "Про свободу совісті". Це свідчило про відокремлення церкви від держави. У постреволюційній пресі неодноразово йшлося про потребу переходу на новий календар. А центральні російські урядові і радянські газети з самого спочатку свого виходу датувалися 2 стилями. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий рік за старим стилем: історія свята, прикмети та заборони Саме за григоріанським календарем 1917 року відзначили 1 травня як святковий день. У "радянському" обґрунтуванні цього рішення зазначалося: "До цього часу російські робітники святкували своє пролетарське свято 1 травня за старим стилем. Лише в Західному краї та Польщі робітники виходили на вулицю в один і той же день із зарубіжними братами, тобто 18 квітня. Царська влада та православне духовенство старанно охороняли старий стиль, вбачаючи у ньому символ відірваності Росії від Європи та європейської думки". Питання про перехід на григоріанський календар для українських урядовців активізувалося з початком мирних переговорів з країнами Четверного союзу у Бресті та укладенням 9 лютого Брестського мирного договору. Але в цьому їх випередила радянська Росія, яка за день до підписання цього договору оприлюднила декрет раднаркому про перехід на західноєвропейський календар. Згідно з яким, після 31 січня старого стилю наступало 14 лютого нового. 23 лютого 1918 року на засіданні Ради міністрів УНР міністр шляхів Євген Сокович порушив питання "про стиль і годину" та запропонував "установити на Україні київський час". Рада міністрів погодилася з такою пропозицією та доручила Міністерству шляхів розробити відповідний законопроєкт і подати його на розгляд до Малої Ради. Визначили мотивування нового закону, яке запропонував міністр пошти і телеграфу Григорій Сидоренко: "Українська держава з заключенням миру приєдналась до європейської культури, прагне до неї - у Європі заведено новий стиль". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Без пірнання в ополонки - як відзначали Водохреще 1917 року Перехід на новий стиль календаря та середньоєвропейський час відбувався непросто. Повідомлення про переведення годинників зʼявились у пресі 3, 4, а то й 5 березня. Це вносило свій момент дезорганізації, окремі підприємства зазнали збитків. Деякі редакції газет повідомляли своїх читачів, що видання на лютий за передплатою доставлятимуться аж до кінця березня. Дирекція київського водоканалу повідомляла своїх абонентів, що термін плати за лютий закінчується 13 березня - 28 лютого, а надалі треба платити уже за березень. Частина навчальних закладів залишилась вірною "керенському" часові. Через це вчителі-сумісники не встигали з однієї школи до іншої на свої уроки. 1918 рік виявився не тільки без Різдва, але й із найкоротшим лютим - усього 15 днів, бо 16 лютого, згідно із законом Центральної Ради, вважалось вже 1 березня. Реформу календаря не визнала Російська православна церква, яка на той момент залишалась єдиною православною конфесією в Україні. Церква продовжувала жити за старим стилем. Одне з найбільших церковних свят - Великдень, що 1918 року за прийнятим в РПЦ календарем припадав на 22 квітня, за світським стилем відзначався 5 травня. Уже після гетьманського перевороту. А церковне Різдво 25 грудня 1918 року припало на 7 січня 1919 року. " " Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку рекомендує парламенту прийняти за основу законопроєкт, який скасує перехід на літній час. У Євросоюзі вже не 1-й рік точаться дискусії про скасування щорічного переходу на зимовий і літній час, і Європарламент вже підтримав це рішення.

Великдень об'єднує мільйони християн по всьому світу. Уперше за вісім років римо-католики й православні святкуватимуть Воскресіння Христове в один день. Останній раз ця подія відбулася 2017 року. Такі збіги є рідкісними через різні календарі, за якими ведуть підрахунок дати Пасхи в західній і східній традиціях. Коли буде Великдень 2025 року у римо-католиків і православних Великдень і римо-католики, і православні святкуватимуть 20 квітня 2025 року. Знову ця дата збігатиметься 2028 року. Ось в які дати ми святкуватимемо це світле церковне свято: 2026 рік - римо-католики 5 квітня, православні - 12 квітня; 2027 рік - римо-католики 28 березня, православні - 5 травня; 2028 рік - римо-католики і православні 16 квітня; 2029 рік - римо-католики 1 квітня, православні - 8 квітня; 2030 рік - римо-католики 21 квітня, православні - 28 квітня. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Це свято фактично зникло" - чи відзначають Старий Новий рік в Україні Чому римо-католики та православні зазвичай святкують Великдень у різні дні: Дату Великодня вираховують за таким правилом: подія святкується першої неділі після весняного повного місяця. Однак в ХVІ столітті римо-католицька церква провела календарну реформу, а православна церква орієнтується на юліанський календар, який був затверджений ще під час І Вселенського Собору. 24 лютого в Україні розпочинається Масниця, яка має особливе значення для вірян. Вона триватиме тиждень перед Великим постом, який передує Великодню. Його дата у 2025 році - 20 квітня. Традиційно протягом семи днів можна готувати млинці і ними пригощати рідних, друзів, сусідів.