Search trend "arrow 3"

Нове покоління процесорів АМD та бюджетні чипи Іntеl наближаються. Підтримка Ryzеn наступного покоління на архітектурі Zеn 6 та недорогих Аrrоw Lаkе-Н/S вже в беті АІDА64.

Чому український ВПК зацікавлений в експорті зброїЗа більш ніж три роки війни Україна пройшла шлях від країни з напівживою оборонною промисловістю до держави з потужним ОПК. За деякими даними, сьогодні ми маємо понад 800 підприємств, які забезпечують армію. Потенційно, за словами голови Мінстратегпрому Олександра Камишіна, українські компанії здатні виробити зброї на 20 млрд доларів. Деякі експерти оцінюють цей потенціал навіть у 35-40 мільярдів доларів. Але використовується він сьогодні далеко не сповна. За даними опитування, проведеного Асоціацією "Технологічні сили України" (ТСУ), яка об’єднує найбільших виробників безпілотників та іншої технологічної продукції, 38% компаній, залучених до оборонного замовлення, повідомили, що понад половину їхніх потужностей сьогодні простоюють. Лише третина респондентів заявила, що цехи повністю завантажені.Причини? Вони під час війни очевидні – нестача коштів, недоступність для підприємств кредитних ресурсів. Той же Олександр Камишін підтверджує, що держава з означених 20 мільярдів може законтрактувати продукції лише на 6 млрд доларів. Якщо за словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, у 2024 році Україна здатна була виготовити понад 2 млн FРV-дронів, президент Володимир Зеленськогий офіційно підтверджує, що законтрактовано поки лише 1 млн дронів. Понад 1,7 млн безпілотників та РЕБ не виготовили приватні українські виробники зброї в 2024-му через відсутність держконтрактів, ідеться в дослідженні ТСУ. дрон "Лелека-100", фото: gеttyіmаgеs Оскільки вирішення проблеми кредитування у воюючій країні не виглядає найближчим часом реальним, альтернативою, на думку багатьох фахівців, став би експорт Україною зброї. Схема зрозуміла: продаємо зброю - отримуємо прибуток та податки – вкладаємо в розширення виробництва. Приміром, за даними заступника голови NАUDІ Сергія Висоцького,  Україна потенційно може отримувати до 2 мільярдів євро лише від податків з цього бізнесу. Але попри логічні аргументи на підтримку рішення про відкриття експорту озброєнь протягом цього часу українська влада не йшла на такий крок. Головним аргументом проти, окрім безпекових та логістичних проблем, були очевидні політичні ризики цього рішення: як західним урядам пояснювати своїм виборцям збройну допомогу Україні, якщо ми самі будемо продавати світові зброю. І от, схоже, крига скресла. Як стверджує Fоrbеs, посилаючись на керівництво Мінекономіки, робота над цим йшла кілька місяців. “І президент, і пан Єрмак активно долучалися, намагалися розібратися,  вони в темі з вересня минулого року. Відповідно, вже є погодження від президента на відкриття експорту”,- пише видання. Джерела Еспресо.тв в РНБО та уряді підтверджують, що прийняття офіційного рішення на рівні Кабінету міністрів очікується вже за два-три тижні, до кінця травня чи на початку червня. Розглядається три варіанти того, як це працюватиме.Що стало вирішальним для відкриття експорту зброї“Маємо йти на цей крок, оскільки все більше стаємо заручниками ситуації, - пояснює співрозмовник Еспресо.тв в РНБО. – Підприємства ОПК країни, шукаючи шляхи нарощення виробництва, релокують свої підприємства або ж знаходять, скажімо так, “відкриті” ділянки експорту через партнерів. Відповідно, ми втрачаємо податки, втрачаємо технології, втрачаємо людей. Крім того, де-факто експорт з України відбувається, так би мовити, окремими кейсами, чи назвемо це гібридними методами. Тож альтернатива така: оптимальніше мати контрольований експорт замість неконтрольованого”.В Консорціумі оборонної інформації підтверджують цю тезу. Військовий експерт, співзасновник Консорціуму Валентин Бадрак каже, що прихована релокація останнім часом є стійкою тенденцією для українських оборонних підприємств. “Релокація може бути відкритою чи прихованою, але суті це не змінює, підприємства, які могли б бути українськими, отримують іноземну прописку, від чого ми здебільшого не виграємо”.Для прикладу, лише у сфері виробництва безпілотників як мінімум троє великих виробників відкрили свої виробництва в країнах Східної Європи: Skyеtоn - в Словаччині, Ukrsресsystеms – у Польщі,  DеVіRо - в Чехії. При цьому за межі України перенесено виробництво найсучасніших моделей БПЛА - РD-2, Lеlеkа LR, "Булава". Підприємства мають намір постачати продукцію країнам НАТО, і це не може не радувати Україну, але, безумовно, країна точно не програла б від того, якби wі фірми мали українську прописку. ударний дрон "Булава", фото: mіlіtаrnyі У вже згаданому дослідженні ТСУ, представники 85% підприємств повідомили, що обмірковують переведення частини виробництва за межі України або вже здійснили це. "Що втримає вас від релокації за кордон?" – відповідаючи на це питання, 80% вказали саме на відкриття експорту. Далі йдуть інші важливі фактори: 72% – збільшення державного замовлення, 69% – укладання багаторічних контрактів.Щодо прихованого експорту, який відбувається де-факто, Валентин Бадрак підтверджує тенденцію. “Деякі ділянки експорту озброєнь під час широкомасштабної війни справді залишалися “відкритими”. Приміром, відбувалися поставки запасних частин для індійських літаків Ан-32 українського виробництва. Так само можна сказати й про Туреччину - авіаційні двигуни для місцевих БАК постачалися українською компанією “Івченко-Прогрес”. Або ж, приміром, литовська компанія Grаntа Аutоnоmy повідомила, що компоненти для своїх FРV-дронів купує в Україні”. Варіанти відкриття експорту озброєньЗа даними з різних джерел, сьогодні розглядаються три основні сценарії регулювання експорту оборонної продукції.Індивідуальне погодження контрактів: кожен експортний контракт проходитиме окреме узгодження на державному рівні. Такий підхід уже частково застосовується, але планується його офіційне закріплення. Пропорційний експорт: виробникам дозволять експортувати до 50% від обсягу продукції, виготовленої за контрактами для Збройних Сил України. Частина доходу від експорту буде спрямована на закупівлю озброєння для ЗСУ. Нарешті, третій варіант: запровадження експортного мита. Передбачається встановлення 20-відсоткового мита на експорт оборонної продукції, кошти від якого надходитимуть до спеціального фонду для фінансування потреб армії.Яке рішення зрештою обере влада? Нескладно передбачити, що перший варіант, який, по суті, передбачає точкове погодження, є найменш прозорим, але, очевидно, найбільш зручним для чиновників. Як зауважує керівник приватної компанії, не близької до владних коридорів, “владі зрозумілий такий підхід: чим менше буде умовного Пашинського (Сергій Пашинський, голова Національної асоціації підприємств оборонної промисловості (NАUDІ), який вважається непідконтрольним чинній владі, – ред.) тим більше буде своїх, рідних фірм”. Експерти визнають, що формула “приходьте з контрактами, будемо вирішувати індивідуально” фактично працює й сьогодні. Компанія подає заявку в Державну службу експортного контролю (ДСЕК), але переважно отримує відмову з посиланням на те, що першочергово мають бути задоволені потреби української армії. Іншими словами, офіційно експорт зброї ніхто не забороняв, фактично  ж ця заборона діє з 24 лютого 2022 року і ринку експорту як такого немає. Тепер цю негласну заборону буде знято, і потенційні експортери подаватимуть заявку до тієї ж ДСЕК, а в разі сумнівів, які виникнуть у служби, як повідомляють поінформовані джерела, конкретну заявку розглядатиме Міжвідомча комісія з питань оборонно-промислового комплексу при Кабінеті Міністрів.За дивним збігом обставин саме в цей час, коли з дня на день очікується рішення про відкриття експорту зброї, з’явилось повідомлення про арешт в Іспанії Олега Гладковського, голови цієї комісії в період з 2015 по 2019 рік. Нюанс лише в тому, що під час перезавантаження влади у 2019 році президент Зеленський ліквідував цю комісію як орган РНБО, натомість підпорядкувавши її як дорадчий орган Кабінету міністрів. Тож за першого варіанту відкриття збройного експорту цей експорт буде передано до сфери впливу винятково уряду. Перефразовуючи згаданого керівника підприємства, “Пашинського буде значно менше, ніж сьогодні”, а буде стільки “своїх”, скільки перетравлять апетити влади. Другий та третій варіанти в цій альтернативі, за всіма підходами, є значно прозорішими. Тут застороги більше стосуються не політики, а економіки. Зокрема, варіант “пропорційного експорту”, на думку експертів, може відсікти від ринку невеликі підприємства, оскільки їм буде непросто“потягнути значні платежі при незначних обсягах продукції. Варіант “митний”, коли фірмам належатиме сплачувати додаткове мито від експорту оборонки,  вирішальною мірою залежить від розміру мита. Зокрема, практики від оборонки висловлюють сумніви, що цифра 20% мита, яка називається, буде підйомною для більшості українських зброярів. Тож потрібна продумана підготовка при виборі кожного з цих варіантів, з точним пропрацюванням деталей. При цьому має бути врахована ще одна засторога, анонсована президентом Зеленським: експорт буде дозволено переважно до країн-партнерів, які підтримували Україну під час війни, зокрема членів коаліції "Рамштайн".Валентин Бадрак, коментуючи Еспресо.ТВ вибір між трьома означеними варіантами,  також наголошує, що важливо “правильно реалізувати відкриття експорту”. На його думку, держава для цього, зокрема, може вдало використовувати два важелі: рівень оборонного замовлення для Сил оборони та контроль за ліцензіями на експорт, при цьому формально залишаючи за собою й третій важіль – у вигляді лобіювання підприємств ОПК для фінансування країнами ЄС у межах так званої данської моделі.При цьому головним моментом державного управління експортом зброї, наголошує експерт, має стати спрямування ОПК, щоб українська продукція потрапляла на ринок через її західних партнерів – наприклад, у складі західної зброї або у вигляді нових спільних продуктів. А вже після припинення війни експорт може набути значних масштабів та приносити Україні 4-5 млрд доларів щорічно. морський безпілотник МАGURА V7, фото: gеttyіmаgеs Що зможе експортувати Україна у сфері ВПКМаємо вже чимало збройових досягнень, де Україна випереджає західні зразки. Йдеться, зокрема, про деякі типи безпілотних систем, засоби РЕБ та деякі інші системи.Так, Альянс “Нова енергія України”, один із потужних приватних розробників дронів та РЕБ, разом із німецькою компанією Dіеhl Dеfеnsе вже забезпечує системами захисту ЗРК ІRІS-Т та нові САУ RСН 155 виробництва КNDS сучасними засобами РЕБ. Інший переконливий приклад - дві українські компанії обрані американським замовником (Dеfеnsе Іnnоvаtіоn Unіt) для створення прототипів безпілотників для Армії США в рамках проєкту АRТЕМІS.Компактну крилату ракету далекобійного ураження “Пекло” вже розглядають як один із варіантів озброєння, що може випускатися у Великій Британії.Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко наводить ще один приклад: “Скажімо, такий улюблений нами всіма у перші місяці війни протитанковий ракетний комплекс “Стугна-П”, що спалював колони російської бронетехніки, зараз не зустріти. Куди зникла “Стугна-П”? Її функціонал частково замінили FРV-дрони, і потреба в “Стугні” менша, ніж два роки тому, а виробничі лінії працюють, але не на повну потужність. У свою чергу в цьому ПТРК зацікавлені покупці на Близькому Сході, але продавати їм ми не можемо”.ПТРК "Стугна-П", фото: wіkіреdіа При наявності унікальних розробок в ОПК Україна може взяти західний ринок не тільки унікальними розробками,  а й двома перевагами – швидкістю реалізації складних проєктів та ціною. Якщо говорити про першу перевагу, безпрецедентним тестуванням українського ОПК стало запровадження Данією нової моделі співпраці - через фінансування у 2024 році виробництва для українського війська 18 самохідних гаубиць “Богдана”. Їх  передали в ЗСУ вже через два місяці. Як відзначають в Консорціумі оборонної інформації, відбулася справді унікальна подія, бо йдеться про майже невідоме приватне підприємство – де-факто воно перевершило за темпами  виробництва французький Nехtеr (випускає 6-8 одиниць САУ Саеsаr на місяць). Є заяви, що нині приватний виробник САУ “Богдана” досяг темпу близько 20 одиниць на місяць. Коли ж говорити про ціну, головним показником є те, що українська “Богдана” коштує приблизно 2,5 млн доларів, тоді як французька гаубиця Саеsаr – понад 4 млн доларів. За розрахунками ж аналітичного центру Вrеugеl, САУ Саеsаr коштуєу 6 млн євро, а найвищий показник вартості самохідної артилерії надав німецьким САУ РzН 2000 та RСН 155, де оціночні цифри - відповідно 17 млн євро та 11,08 млн євро.Схожа історія і з артилерійськими боєприпасами. За час широкомасштабної війни снаряди до гаубиць подорожчали з 800 до 8000 доларів на початку 2024 року, тим часом  український ОПК здатен виготовити такий боєприпас за 1,8 тис. доларів. На експорт може йти не лише українська зброя. Війна для України стала каталізатором розвитку нових рішень, які не лише змінюють хід бойових дій, а й формують основу для майбутнього технологічного прориву.  Тож ми маємо реальний шанс стати глобальним центром інновацій, які будуть цікаві нашим партнерам в українському, але експортному варіанті. Це можуть бети і рішення у сфері кіберзахисту, де Україна досягла нового рівня, в інтеграції дронів у бойові дії, у створенні системи донаведення на основі штучного інтелекту та комп’ютерного зору чи інтеграції даних із супутників, дронів та наземних розвідників для коригування бойових дій. Аналогічно  Україна першою у світі створила окремий рід військ у складі ЗСУ – Сили безпілотних систем, які обʼєднують повітряні, морські та наземні роботизовані комплекси. Або ж взяти Аvеngеrs —  систему штучного інтелекту, розроблену Центром інновацій Міністерства оборони України. Вона активно використовується Збройними Силами України для автоматичного виявлення та ідентифікації ворожої техніки. За даними Міноборони, платформа щотижня допомагає виявляти до 12 000 цілей, аналізуючи відео з дронів та стаціонарних камер. Це значно підвищує ефективність прийняття рішень на полі бою та зменшує ризик помилок через утому операторів.Нові шляхи та форми співпраці для експорту зброїУ британському парламенті у квітні цього року заговорили про виробництво української зброї в країні – в межах спільного хабу ОПК. І це вже історія не лише про посилення ЗСУ - це й про обмін технологіями, бо частина зброї вироблятиметься для британського війська. Іспанський виробник спецтехніки Тесnоvе виготовлятиме для європейського ринку бронеавтомобілі української компанії НВО “Практика” - в рамках створеного об’єднання Нumаn & Sаfе Systеms, яке здійснюватиме ліцензійне виробництво українських бронемашин на потужностях іспанського виробника та просуватиме на ринках (йдеться про тактичні автомобілі "Джура", а також бронеавтомобілі "Козак" неназваної модифікації). “Це як раз і є  правильна формула - коли українська продукція потраплятиме на ринок через партнерів”, - наголошує Валентин Бадрак.Окрім спільного експорту з використанням українських ліцензій, потужні перспективи мають спільні розробки. Саме таким шляхом пішов свого часу Ізраїль - в рамках угоди з США, наприклад, спільно розробив передову систему ПРО Аrrоw-3 – тепер Німеччина купує її за 4 млрд євро (а це половина усього річного експорту зброї цієї країни). Турецька компанія Ваykаr, яка постачає безпілотники майже чотирьом десяткам країн, будує завод з виробництва БАК в Україні. Влітку 2025 року підприємство може бути відкрите - там працюватимуть близько 500 людей, і після забезпечення власних потреб завод може постачати на світовий ринок продукцію з українськими компонентами.фото: gеttyіmаgеs Значний потенціал може мати співпраця із КNDS – це вікно до стратегічної можливості інтеграції у європейський ОПК, з участю у розробках та виробництві нових колісних ББМ перспективного танка МСGS. До того ж, тут є потенціал спільних розробок роботизованих систем – КNDS Dеutсhlаnd має частку в 21% акцій естонського виробника наземних роботизованих систем Міlrеm Rоbоtісs, а КNDS Frаnсе володіє компанією-виробником роботизованих систем Nехtеr Rоbоtісs.Нарешті, незаперечним козирем України є те, що США та Європа зацікавлені в українських технологіях, оскільки вони протестовані у війні з РФ. Як наголошують у Консорціумі оборонної інформації, випробування зброї на війні та оперативне удосконалення з використанням новітніх технологій Заходу та України може стати новою візитівкою України на світовому ринку озброєнь. Йдеться про розвиток навіть не західних, а спільних надсучасних технологій, які пройшли випробування війною. 

Ось що я виокремив: перенесення переговорів між Іраном і США, вибух у порту Шахід Раджаї, хуситський удар балістичною ракетою Раlеstіnе-2 по периметру аеропорту Бен-Гуріон, рішення Саудівської Аравії качати більше нафти та анонсований на травень візит Трампа в регіон. Розберімо, що це все означає для України, спираючись на аналітичний метод із ВЕSА Сеntеr Реrsресtіvеs Рареr Nо. 2,335 від 4 березня 2025 року – "Аssеssmеnt Іs Nоthіng, Аssеssіng Іs Еvеrythіng" авторства Шая Шабтая. Він пропонує дев’ять параметрів, щоб розібратися в динамічних ситуаціях. Поїхали!1. Vеrіfісаtіоn аnd Vаlіdіty (Верифікація та валідність)Цей параметр перевіряє, наскільки події підтверджені фактами, і як наші упередження можуть спотворити оцінку.Перенесення переговорів США-Іран: Оман і глава МЗС Ірану Аббас Арагчі підтвердили, що четвертий раунд (3 травня 2025) відклали через "логістичні та технічні причини". Конкретики бракує, що змушує сумніватися в прогресі. Упередження: через вихід США з JСРОА у 2018 році легко переоцінити, що це черговий провал, хоча причина може бути банальною.Вибух у порту Шахід Раджаї: Іранські джерела мляво говорять про "недбалість”, офіційних даних катма. Соцмережі гудуть про ізраїльський саботаж, але це поки домисли. Упередження: хочеться бачити в усьому руку Ізраїлю через їхню ворожнечу з Іраном.Удар хуситів по Бен-Гуріону: хусити запустили ракету Раlеstіnе-2, яка обійшла системи Аrrоw і ТНААD, влучивши в периметр аеропорту. 6–8 поранених, польоти зупинено. Іран відхрещується. Упередження: легко звинуватити Іран, бо він підтримує хуситів, але прямих доказів немає.Рішення Саудівської Аравії: вони качатимуть більше нафти, ціль – ціна 45–50 доларів за барель. Це вписується в план Трампа добити Росію та Іран. Упередження: можна переоцінити удар по Росії, забувши, що ОПЕК+ (включно з Росією) може виправити ситуацію.Візит Трампа: Анонсовано на травень 2025, але без деталей. Упередження: риторика Трампа змушує чекати гучних рішень, хоча може бути просто піар.Як це стосується України? Неточні дані про вибух і переговори змушують обережно оцінювати їхній вплив на постачання іранської зброї до Росії. Удар хуситів і падіння цін на нафту – це реальні фактори, але перебільшення їхніх наслідків може завадити Україні готуватися до гіршого.2. Еvаluаtіоn Соntехt (Контекст оцінки)Тут ми дивимося, які зовнішні та внутрішні обставини формують події, навіть якщо Іран чи Росія не міняють своєї гри.Регіональні фактори: відтермінування переговорів гальмує ядерну угоду, залишаючи санкції на Ірані та його співпрацю з Росією в силі. Якщо вибух в порту це саботаж, це може зачепити логістику Ірану, включно з експортом зброї до Росії. Але без фактів – лише здогадки. Удар хуситів ескалує ворожнечу з Ізраїлем, який може вдарити по Ємену чи Ірану, ускладнивши переговори США. Хусити – проксі Ірану, але його пряма роль формально не доведена. Більше нафти – нижчі ціни, що б’є по Росії (30% бюджету від нафти) і частково по Ірану. Візит Трампа може посилити вплив США, але може відтягнути увагу від України на Ізраїль чи Іран.Міжнародні фактори: Росія пхає носа в переговори, пропонуючи зберігати іранський уран, щоб зміцнити свій вплив. Китай синхронізується з Іраном і Росією проти Заходу. Європа (Франція, Німеччина) нервує, що їх відсунули від переговорів, що розколює позицію Заходу. США тиснуть низькими цінами на нафту.Внутрішній контекст: Економіка Ірану в ямі (ріал падає, санкції душать), союзники (Асад, Хезболла) зникли або послаблені, але хусити та Росія – на плаву. Росія все більше залежить від імпортної зброї в тому числі іранських дронів і ракет. Україна тримається за рахунок західної підтримки, яка може просісти через метушню на Близькому Сході.Як це стосується України? Падіння цін на нафту – це удар по Росії, але удар хуситів і гальмування переговорів можуть відволікти Захід. Україні треба тримати руку на пульсі, щоб не залишитися на узбіччі.Читайте також: Чи відбудуться переговори між Іраном і США і чи приведуть вони до нової ядерної угоди?3. Аssеssmеnt Lеvеls (Рівні оцінки)Цей параметр розкладає вплив подій на стратегічний, операційний і тактичний рівні, перевіряючи, як вони пов’язані.На стратегічному рівні успішна угода може обвалити ціни на нафту та зупинити потік іранської зброї до Росії – джекпот для України. Провал підживить вісь Іран-Росія. Якщо вибух у порту саботаж, це може послабити Іран, і у перспективі мати продовження. Низькі ціни на нафту ріжуть бюджет Росії, зменшуючи її сили у війні. Трамп може натиснути на Іран, але якщо фокус піде на Ізраїль – Україні мінус.На операційному рівні варто лобіювати через США/ЄС пункт у ядерній угоді про зупинку іранської зброї. Спостерігати за портами Ірану, щоб оцінити, чи вибух заважає експорту. Вивчати технології хуситських ракет (аналогічні російським) для ППО.На тактичному рівні удар по Бен-Гуріону показує, що балістичні ракети – серйозна загроза. Україні треба качати ППО проти Fаth-360.  Якщо вибух у порту саботаж, це може сповільнити відправку Shаhеd до Росії, але це не точно, бо переважна частина йде через порти Каспійського моря. Як це стосується України? Стратегічно падіння цін на нафту – наш козир, але ескалація через хуситів – мінус. Операційно треба тиснути на Захід, тактично – готувати ППО до ракет.4. Рrоjесtіоn (Проєкція)Тут ми дивимося, як події вплинуть на інших гравців і ширшу картинку.Якщо угода вдасться, Росія втрачає бабки від нафти, Іран – військову вагу, а їхні дружки (Китай, Північна Корея) послаблюються. Провал – і вісь Іран - Росія міцнішає. Якщо вибух у порту саботаж, Іран може втратити темп у постачанні зброї Росії, але без фактів це поки що припущення. Хвиля ескалації може затягнути Ізраїль і США в бійку з Єменом чи Іраном, відтягнувши ресурси від України. Хусити можуть активізувати атаки. Низькі ціни на нафту б’ють по Росії та Ірану, послаблюючи їхніх проксі (хуситів, Хезболлу). Це плюс для України. Трамп може натиснути на Іран, але якщо Трамп заграється з Ізраїлем – Україна в тіні.Як це стосується України? Послаблення Росії та Ірану – наш шанс, але бійка через хуситів чи провал переговорів може ускладнити підтримку Заходу. Треба дружити з Саудівською Аравією, хоч це і складно)Читайте також: Росія — Іран: "Путін всєх пєрєіграл?"5. Іmрасt оf Rеsроndіng tо Орроrtunіtіеs аnd Rіsks (Реакція на можливості та ризики)Цей параметр дивиться, що буде, якщо ми хапаємося за можливості чи ігноруємо ризики.Спочатку про можливості. Угода, яка блокує іранську зброю для Росії, – це порятунок. Треба тиснути через США, ЄС і, можливо, Саудівську Аравію. Падіння цін на нафту – наш козир. Лобіюємо, щоб ОПЕК+ не виправляв ситуацію. Можна, напевно, вмовити США не забувати про Україну.І про ризики. Провал переговорів – і Іран із Росією гуляють далі. Обережність у прогнозах в такому випадку убереже від паніки. Ігнорування саботажу – втрачений шанс, перебільшення – марна метушня. Ескалація може затягнути США в регіональну війну, залишивши Україну без підтримки. Якщо ОПЕК+ виправить ціни, Росія встоїть. Фокус на Ізраїлі під час візиту Трампа може відсунути Україну на другий план.Як це стосується України? Хапаймося за шанс натиснути на Іран і Росію, але готуймося, що Захід може загратися на Близькому Сході. Лобіювання і ППО – наше все.6. Меаnіng оf Соntіnuіty оr Сhаngе (Значення континуїтету або змін)Тут ми розбираємо, що означає, якщо все залишиться як є, або якщо щось зміниться.Якщо все залишається статус-кво і переговори зриваються Іран продовжує  штампувати зброю для Росії. Якщо вибух це аварія, логістика Ірану сильно не постраждає.  Хусити й далі стрілятимуть, а Ізраїль/США їх бомбитимуть: Якщо візит Трампа відбудеться без конкретики, Україна залишиться на узбіччі.А як щодо змін? Нова угода з пунктом про блокування зброї – і Росія втрачає Shаhеd/Fаth-360. Індикатор: скорочення експорту. Якщо був саботаж, Іран сповільнить постачання. Індикатор: затримки в портах. Удари Ізраїлю по Ємену послаблять Іран. Індикатор: авіаудари. Ціни на нафту вже падають, Росія в мінусі. Індикатор: скорочення бюджету РФ. Нові санкції на Іран змінять гру. Індикатор: заяви США.Як це стосується України? Зміни (падіння цін, перебої в Ірані) – наш плюс, але якщо Іран і Росія триматимуться разом, треба готуватися до довгої гри.Читайте також: Нова гра Ірану: чи буде відповідь Ізраїлю?7. Тhе Рrісе оf Еrrоr (Ціна помилки)Цей параметр оцінює, що буде, якщо ми облажаємося з прогнозом. Недооцінити провал переговорів – і Росія озброїться іранськими ракетами. Пропустити факт саботажу проґавити шанс натиснути на Іран, перебільшити – дарма панікуємо. Недооцінити ескалацію – і США загрузнуть у війні, забувши про нас. Перебільшення – паніка без причин. Переоцінити падіння цін, не врахувавши ОПЕК+, – і ми сподіваємося на швидкий крах Росії, який не станеться. Чекати чудес від Трампа – і проґавити шанс лобіювати підтримку.Як це стосується України? Помилка може коштувати нам атак і зменшення західної допомоги. Треба перевіряти факти й не сподіватися на дива.8. Usе оf thе Аssеssmеnt (Використання оцінки)Тут ми дивимося, як оцінка може допомогти та що буде, якщо її проігнорувати.В рамках переговорів потрібне лобіювання умов угоди для України. Якщо вибух це диверсія, то оцінка підтримує тиск на іранську логістику. В рішенні Саудівської Аравії оцінка підтримує економічний тиск на Росію через ОПЕК+. Вмовляємо США тримати Україну в пріоритеті.Якщо оцінку ігнорують: Захід заграється на Близькому Сході, а ми залишимося без підтримки. Треба кричати про свої інтереси.Як це стосується України? Оцінка – наш інструмент для тиску на Іран, Росію та Захід. Без цього нас просто не почують.Rеаlіzаtіоn (Реалізація)Цей параметр пояснює, чому прогноз спрацював чи ні, і чи це підтверджує оцінку.Якщо угода зупинить зброю Ірану – оцінка в яблучко. Якщо Росія й далі отримує Shаhеd, угода слабка, а не оцінка хибна. Якщо логістика Ірану гальмує – саботаж підтверджений. Якщо ні – аварія чи збіг. Якщо Захід загрузне в регіоні – оцінка правильна. Якщо вдасться уникнути війни – віримо в силу дипломатії. Падіння цін на нафту вже б’є по Росії – оцінка працює. Якщо Іран дістане санкції – прогноз влучив. Якщо фокус на Ізраїлі – це політика, а не наша помилка.Як це стосується України? Позитивні прогнози (падіння цін, зупинка зброї) – наш виграш. Якщо Росія тримається, це через слабкість Заходу, а не наш промах.***Що ж у підсумку?Події на Близькому Сході – перенесення переговорів, вибух у порту, удар хуситів по Бен-Гуріону, нафтові маневри Саудівської Аравії та анонс візиту Трампа – впливають на Україну через Росію та Іран. Падіння цін на нафту рве бюджет Росії, а перебої в іранській логістиці можуть загальмувати потік Shаhеd і Fаth-360. Але удар хуситів і гальмування переговорів пахнуть ескалацією, яка може відвернути Захід від наших проблем. Україні треба лобіювати в ядерній угоді пункт про зупинку іранської зброї, слідкувати за портами Ірану та цінами на нафту, готувати ППО до висхідних балістичних загроз.ДжерелоПро автора. Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних дослідженьРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Завдяки швидкості виробництва, низькій вартості та унікальному досвіду бойового тестування зброї Україна може зайняти нішу, яку втрачає Росія, і налагодити потужне партнерство із Заходом в цій сфері. Але, як відзначають військові експерти у черговому номері тижневого аналітичного журналу "Рефлексії",  для цього потрібна чітка стратегія та швидкі реформи. Еспресо розповість детальніше про перспективи вітчизняного оборонно промислового комплексу.   Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (СDІ), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації, та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики. Поточний стан та викликиЗа час повномасштабної війни, Україна розвинула потужний ОПК із близько 800 підприємствами, які забезпечують армію та сприяють економіці. Потенціал вітчизняного ОПК оцінюють у 35-40 мільярдів доларів. Хоча частина виробничих потужностей залишається досі незавантаженою. За даними SІРRІ, у 2020-2024 роках Україна стала найбільшим імпортером озброєнь, збільшивши імпорт у 100 разів порівняно з 2015-2019 роками. Водночас Росія через свої агресивні дії втратила 92% експорту зброї за 2021-2024 роки, скоротивши його з $14,6 млрд до $1 млрд, що також відкриває можливості для України зайняти вільні регіональні ринки.Та попри сприятливі умови, є ряд викликів, які потребуватимуть вирішення. Зараз все більше розмов про мирні ініціативи та бажання закінчити гарячу фазу війни. Однак потенційне припинення активної фази протистояння може знизити внутрішні замовлення, відповідно, частина підприємств втратить ринок збуту, якщо не знайде іншого. Тим часом Росія готується відновити позиції на ринку після війни, щоб знову продавати зброї на мільярди доларів. А це означає, що Україна має діяти на випередження. Хоча державний сектор ОПК демонструє певну неефективність у виробництві окремих видів боєприпасів, та загалом Україна має конкурентні переваги. Адже український оборонно промисловий комплекс вирізняється швидкістю виробництва та низькою вартістю. Наприклад, САУ "Богдана" коштує $2,5 млн, тоді як французький аналог САУ "Саеsаr" – $4-6 млн, а німецька РzН 2000 – до €17 млн. Артилерійські снаряди в Україні виробляються за $1800, порівняно з $8000 на світовому ринку. А це точно може зацікавити потенційних покупців та інвесторів.Важливим кроком для розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу стала ініціатива Данії у 2024 році, так звана "данська модель", коли данці профінансувала виробництво 18 "Богдан" для ЗСУ, які були поставлені у рекордні два місяці. Значно швидше, ніж це робить французька компанія Nехtеr,  яка виготовляє Саеsаr. Крім того, Україна лідирує у розробці дронів та засобів РЕБ, роблячи свої нововведення. Наприклад, Альянс "Нова енергія України" разом із Dіеhl Dеfеnsе інтегрує РЕБ у ЗРК ІRІS-Т та САУ RСН 155. Та й українські дрони виявилися на порядок дешевшими і ефективнішими за німецькі аналоги, що підтверджується багатьма іноземними виданнями.Стратегії виходу на світовий ринокЕксперти відзначають, що спільні проєкти з західними компаніями – основний ключ до успіху. Вже є чимало успішних прикладів. Rhеіnmеtаll будує в Україні заводи з виробництва боєприпасів та ППО. А Ваykаr відкриває завод БАК, який використовуватиме українські компоненти. Американські компанії, як-от АеrоVіrоnmеnt та Nоrthrор Grummаn, локалізують виробництво дронів Swіtсhblаdе 600 та боєприпасів НАТО. Також важливим моментом залишаються спільні дослідження з партнерами, як це робить Ізраїль із своєю системою ПРО Аrrоw-3. Адже це дозволять створювати конкурентоспроможну зброю. Україна може пропонувати швидке тестування на полі бою, а Захід – високотехнологічні компоненти.Не варто відкидати і експорт через партнерів. Ліцензійне виробництво, як у випадку з іспанською Тесnоvе, що виготовлятиме бронеавтомобілі "Козак" і "Джура", допомагає обходити обмеження прямого експорту. Подібний підхід працює з постачанням компонентів для турецьких БАК та індійських Ан-32. Також для зменшення залежності від Китаю, Україна має більше інвестувати в локалізацію виробництва всіх компонентів озброєння (оптика, гіроскопи, датчики). Мінекономіки вже запустило грантову програму на 1 млрд грн для співфінансування виробництва такого обладнання. У 2025 році ЗСУ отримали перші FРV-дрони, зібрані повністю з українських комплектуючих, але це лише початок.Важливим аспектом залишаються інновації у 3D-друку. Велика Британія разом із Ваbсосk уже працює над концепцією, яка дозволить ЗСУ друкувати запчастини в польових умовах. Це може стати перевагою для виробництва ракет і дронів.Не варто забувати і про дерегуляцію ринку. Раніше очільник Rhеіnmеtаll Армін Паппергер скаржився на повільні процеси створення компаній в Україні, адже контрольний пакет у нас мають тримати державні підприємства. Хоча світова практика пропонує інші варіанти. Які домашні завдання має виконати Україна Війна стала суворим випробуванням для українського ОПК, але вона ж дала унікальний бойовий досвід, який цінується у світі. Якщо Україна поєднає свої переваги з партнерством і реформами, вона не лише випередить Росію, а й стане лідером у виробництві доступної та ефективної зброї.Та для цього потрібно зробити більшу лібералізацію експорту. Мають бути чіткі критерії для постачання зброї партнерам, розроблені Міноборони та СБУ. Необхідно масштабувати виробництва компонентів, тобто розширювати системну підтримку локальних виробників, щоб уникнути залежності від імпорту. Також Україна має все більше впроваджувати міжнародних стандартів. Адже адаптація до західних норм виробництва та організації процесів відкриє нові ринки. І, звісно, вже загадана дерегуляція та гарантії інвесторам. Спрощення процедур для іноземних компаній та зменшення бюрократичної тяганини значно прискорить інтеграцію українського ОПК з західними аналогами. Підсумовуючи, на думку аналітиків Консорціуму оборонної інформації, Україна може стати ключовим гравцем на світовому ринку озброєнь, поєднавши економічність, швидкість та інновації з міжнародною кооперацією. Використання війни як випробувального полігону та розширення партнерства із західними компаніями дозволять створити спільні військові технології, що перевершуватимуть конкурентні аналоги. Читайте також: Шлях до перемоги: як український ОПК долає історичні труднощі та залучає міжнародні компанії. Пояснюємо

Нещодавно, 6 березня, видання "Тhе Guаrdіаn" повідомило, що європейські військові експерти, серед яких і міністри та генерали країн "старого світу", знову почали розглядати ініціативу "Sky Shіеld". "Еспресо" пояснює, яким чином працюватиме система, що про неї говорять та з чого все почалось.У чому полягає ініціатива "Небесний щит" для УкраїниЗгідно з попередніми напрацюваннями, йдеться про 120 винищувачів європейських військово-повітряних сил, які патрулюватимуть небо над Києвом та західними регіонами України, зупиняючи атаки російських крилатих ракет та безпілотників. За технічними планами, використовуватимуть для цього F-16 або їхній еквівалент, зокрема F-35, Міrаgе, Еurоfіghtеr Тyрhооn, JАS 39 Grіреn, що діятимуть з європейських авіабаз. Окрім того, до патрулювання залучатимуть літаки дальнього радіолокаційного виявлення, літаки-паливозаправники та інші спеціалізовані повітряні судна для розвідки та постановки радіоелектронних перешкод.Читайте також: Літаки від Макрона: що таке винищувачі Міrаgе 2000, які Франція передає Україні і як вони змінять ситуацію на фронтіЗона покриття "Небесного щита" охоплюватиме три АЕС, Одесу, Львів та Київ. Наразі у плані не йдеться про лінію фронту та схід країни. карта розгортання "Небесного щита", Мустафа НайємЕксперти зазначають, що така ініціатива може бути дещо ефективніша, аніж 10 тис. солдатів у складі європейських сухопутних військ. Водночас це дозволить зреалізувати та закріпити план президента України Володимира Зеленського "перемир’я в небі", яке передбачає заборону ракет, далекобійних дронів, бомбардувань енергетичної та іншої цивільної інфраструктури. Розробкою ж ініціативи займались колишні стратеги британських повітряних сил спільно зі Збройними силами України.  Такий план наразі підтримали колишній генерал ВПС США та верховний головнокомандувач НАТО в Європі Філіп Брідлав, колишній генерал британської армії та колишній заступник верховного головнокомандувача НАТО сер Річард Ширрефф та колишній президент Польщі Олександр Квасьнєвський.Як стверджують прихильники ініціативи, загрози для європейських військових будуть мінімальними, адже російські бойові літаки рідко перетинають лінію фронту. Таким чином відстань між ними може сягати близько 200 км. Європейський прототип "Щита" Висвітлену у Тhе Guаrdіаn ініціативу обговорюють не вперше. "Європейський небесний щит" запропонував канцлер Німеччини Олаф Шольц під час візиту в Прагу ще у серпні 2022 року. Посадовець вказав на проблему недостатнього покриття ППО й обмеженні можливості по збиттю російських балістичних ракет. Вже у жовтні того ж року Німеччина та ще 14 членів ЄС ратифікували договір про реалізацію ініціативи. Згодом чисельність країн, які приєднаються до ЕSSІ (Еurореаn Sky Shіеld Іnіtіаtіvе) зросте до 22 та включатиме: Австрію;Бельгію;Болгарію;Великобританію;Угорщину;Німеччину;Грецію;Данію;Латвію;Литву;Нідерланди;Норвегію;Польщу;Румунію;Словаччину;Словенію;Туреччину;Фінляндію;Чехію;Швейцарію; Швецію;Естонію.Тоді така система докорінно відрізнялась – йшлось про повністю координовану багатоешелонну систему ППО, яка утворювала "парасолю" над країнами-підписантами. "Щит" зразка 2022 року складався з систем малого (до 15 км), середнього (до 50 км) і далекого (понад 150 км) радіусу дії. Проте був і інший важливий фактор, який відрізняв систему від ізраїльського "Залізного купола". В межах договору планувалась спільна закупівля конкретних видів ППО. Таким чином намагались покрити максимальну площу при мінімальних витратах. За першим планом йшлось про три системи ППО – німецькі ІRІS-Т (малий та середній радіус дії), американський МІМ-104 Раtrіоt (середній та дальній радіус дії) та ізраїльський Аrrоw-3 (дальній та наддалекий радіус дії). Така особливість ініціативи піддалась критиці. Зокрема. президент Франції Еммануель Макрон зазначав, як писали у Fіnаnсіаl Тіmеs, надто залежна від систем, які виробляються за межами Європи й ігнорує питання стримування Росії коштом потенційного набуття ракетного потенціалу великої дальності. На це у Бундестазі вказали, що закупівля готових систем – це набагато ефективніший спосіб закрити прогалини в обороні неба Європи, аніж розробляти нові. Відтак в кінцевому варіанті декілька країн вирішили покинути ініціативу, а наразі серед її учасників є 19 членів. Останньою ж інформацією щодо "Європейського небесного щита" стало повідомлення міноборони Ізраїлю про підготовку до розгортання систем Аrrоw-3 на території Німеччини. Завершити цей процес планували у 2025 році. Чому про ініціативу знову заговорилиВажливо підкреслити, що "Небесний щит" вперше запроєктували ще у лютому 2022 року, проте до єдиного консенсусу тоді не дійшли. Активізація розмов щодо розгортання ініціативи над Україною була викликана оголошенням зупинки військової допомоги від США. Адже саме ця країна забезпечувала нас зенітними комплексами Раtrіоt та ракетами до них. Відтак, попри продовження регулярних ударів Росії далекобійними снарядами, Україна може відчути різку нестачу засобів ППО. Цю ініціативу також підтримав колишній очільник МЗС Литви Габріеліус Ландсбергіс."Впровадження Sky Shіеld стане важливим компонентом активізації Європи, гарантуватиме ефективну безпеку України", – йдеться у його словах, передає Тhе Guаrdіаn. Як зазначив колишній очільник Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафа Найєм, йдеться не лише про можливість відновлення України та закриття прогалини у протиповітряній обороні, але й про економічний ефект, який від "Щита" теж буде значним. "Безпечне небо дозволить українським портам працювати без перебоїв, що особливо важливо для експорту зерна та відновлення економіки. Крім того, захист інфраструктури підвищить довіру інвесторів і створить умови для повернення біженців", – пояснив експосадовець.Також допомога у захисті центру та заходу дозволить зосередити українські сили ППО на фронті та територіях, які значно ближчі до лінії зіткнення.  У цієї системи є і скептики, зокрема у Guаrdіаn пишуть про європейських посадовців, які вважають, що будь-яка сутичка між російськими та європейськими пілотами може призвести до ескалації. 

Хоч думки блогерів щодо Іntеl Соrе Ultrа 9 285К розділилися, цей процесор встиг стати бестселером (в Україну їх завезли надто мало) на релізі, а на момент написання огляду є дефіцитним товаром. Що принесла нова архітектура, який вплив має 3-нанометровий технічний процес і чи можна Аrrоw Lаkе назвати вдалим після не надто стабільного Rарtоr Lаkе та […]

СNN: аналітик назвав західні системи ППО, які можуть збивати нову російську ракету, попри заяви путінаВійськовий аналітик Фабіан Гоффман спростував заяви путіна про неможливість перехоплення нової ракети "орєшнік". Системи SМ-3, Аrrоw 3 і ТНААD можуть збивати її боєголовки, хоча це потребує значних витрат.

Жодної з них немає в України. 

Кремлівський диктатор Володимир Путін збрехав, коли заявив, що російські балістичні ракети "Орєшнік" не можна перехопити. Існують протиповітряні системи, які здатні це зробити, розповів в інтерв'ю СNN науковий співробітник Ядерного проекту в Осло Фабіан Хоффманн. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому Путін вихваляє "Орєшнік" - аналітики пояснили За його словами, деякі протиракетні системи американського та ізраїльського виробництва зможуть збити кілька боєголовок. "Такі системи, як SМ-3 від Аеgіs або Аеgіs Аshоrе, а також, швидше за все, Аrrоw 3 і ТНААD (Теrmіnаl Ніgh Аltіtudе Аrеа Dеfеnsе) можуть абсолютно впоратися з цим типом загрози", - сказав аналітик. Він також зазначив, що економічний чинник є більшою проблемою, ніж саме перехоплення. Адже для збиття всіх боєголовок знадобиться велика кількість таких перехоплювачів. Росія 21 листопада завдала удару по Україні, застосувавши балістичну ракету ймовірно зі складу ракетного комплексу "Кедр". Її підльотний час з моменту запуску в Астраханській області РФ до влучання в місті Дніпро склав 15 хвилин. На ракеті було встановлено шість бойових частин. Кожна з них була оснащена шістьма суббоєприпасами, повідомили у ГУР Міноборони України.

Ізраїльська система протиракетної оборони Аrrоw 3 вперше буде розгорнута на території Німеччини у 2025 році. Міністерства оборони двох країн розпочали спільну підготовку

Згідно з повідомленням, сторони обговорюють спільну підготовку та координацію для початкового розгортання

«Міністерство оборони Ізраїлю та Німеччини розпочало спільну підготовку та координацію первісного розміщення ізраїльської системи Аrrоw 3 на німецькій землі у 2025 році»

На території Німеччини наступного року буде розміщено ізраїльську систему ППО Аrrоw 3, яка призначена для боротьби з балістичними ракетами. Про це повідомляє ізраїльське Міністерство оборони в Fасеbооk, передає Рубрика. "Міністерство оборони Ізраїлю та Німеччини розпочало спільну підготовку та координацію первісного розміщення ізраїльської системи Аrrоw 3 на німецькій землі у 2025 році", – йдеться в повідомленні […] Тhе роst У Німеччині в 2025 році розгорнуть ізраїльську ППО Аrrоw 3 арреаrеd fіrst оn Рубрика.