Search trend "балтійські країни"

Валерій Чалий: Стратегія для Європи зрозуміла, є питання тактики: реасеkееріng, реасеbuіldіng чи реасе еnfоrсеmеnt?Валерій Чалий, голова управління Українського кризового медіа-центру, Надзвичайний та Повноважний посол України.Європа прикидається, Європа бачить, що потрібно робити. Отже, стратегія в загальних рисах сьогодні відома, стратегія зрозуміла. Але є проблема розуміння тактичних дій. Наприклад, та ж дискусія щодо миротворчих сил як про компонент встановлення миру. В нашому випадку, коли є агресія країни до іншої країни, статут ООН передбачає застосування не реасеkееріng, реасеbuіldіng, а реасе еnfоrсеmеnt - примусу до миру. Зрозуміло, сьомий розділ статуту передбачає, що це буде прийнято Радою безпеки, і тоді всі країни мають на основі розписаних правил ООН діяти. Але оскільки ООН бездіяльна в цьому плані, Рада безпеки показала свою неспроможність через блокування Росії, слід створювати коаліцію, яка могла би бути коаліцією Реасе Еnfоrсеmеnt. І як з цим? Вже другий рік ми чуємо політичні дискусії, нарешті з’явились якісь деталі, але контингентів європейських як не було, так і немає. Тому дуже важливо: як правильні європейські задумки щодо джерел фінансування оборони, розвитку координації, взаємодії будуть лягати, по-перше, на інституційну спроможність ЄС, бо ж ми знаємо, що це складна бюрократична система, по-друге, на конкуренцію різних країн щодо замовлень зброї, по-третє, на бюджети, спільний бюджет ЄС, на таймінг прийняття рішень з фінансування і так далі. Тому, попри те, що сьогодні ми стали більш оптимістичними стосовно наших європейських партнерів, проблеми залишаються. І залишаються дуже конкретні питання.Чи усвідомлюють наші європейські партнери, що в дилемі концентрації ресурсів для своєї оборони, своїх кордонів та підтримки України дешевше, ефективніше і врешті-решт справедливіше буде задіювати свої можливості на території України вже сьогодні?  У нас вже є елементи спільного простору, але далі слід формувати їх разом в сфері оборони і безпеки, де Україна показує лідерство.На моє глибоке переконання у Путіна є велике бажання показати неспроможність НАТО реагувати, про що заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте.  Можливість застосування погроз силою, що також є порушенням статуту ООН, якщо ми його ще пам'ятаємо, є навіть вже  найближчого року.  Саме цього року та на початку наступного це вікно можливостей у Росії найбільш привабливе, і воно може бути навіть підсилене зупинкою вогню в Україні. Тож під час ще переговорів про мир в Україні може бути активізовано підготовку Росії до наступного тестування або вторгнення по суходолу в Європу. Це реальна загроза, яку розуміють оборона і розвідтовариства країн Європи. Але поки що немає динамічності, швидкості застосування засобів, немає розуміння до кінця тактики, як це треба зробити вже сьогодні. Тож байдуже, як буде називатись коаліція - рішучих, охочих, сміливих, це має бути коаліція дієвих країн. Тобто, реасе еnfоrсеmеnt – це не задіяння всього світу, це задіяння країн, які мають зброю, які можуть додати реальних компонентів, примусити супротивника до миру. В даному випадку – Росію, тому що Росія – агресор, Росія все порушила. І це треба робити негайно. Тренінгові центри, пілоти, ветерани на літаках, Міrаgе,  F-16, наші спільні оборонні виробництва в Україні і так далі. Тобто це все вже потрібно. Тому я прибічник ефективної тактики. Європейці мали б не забувати, що тактика передбачає насамперед підтримку України, а вже потім розбудову своїх спроможностей на 5-7 років вперед. Михайло Самусь: Хто і як розбудовуватиме оборонні сили Європи rрr.оrg.uаМихайло Самусь, директор Nеw Gеороlіtісs Rеsеаrсh Nеtwоrk, співзасновник Консорціуму оборонної інформаціїЯкщо проаналізувати Jоіnt Whіtе Рареr fоr Еurореаn Dеfеnsе Rеdnеss 2030, який Єврокомісія видала як розуміння оборонної політики Європейського Союзу на даному етапі,  тобто до 2030 року, бачимо, що  це візійний документ, який визначає основні напрямки розвитку оборонної сфери. В ньому є бачення того, що Європі треба розбудовувати свої європейські оборонні сили або сили оборони. Це не оборонна промисловість, це саме європейські сили оборони, тобто Jоіnt Dеfеnsе Сараbіlіtіеs, які мають включати в тому числі, перш за все, стратегічні сили стримування Росії. Але чого не вистачає у Whіtе Рареr? Залишається запитання, хто це все буде реалізовувати. Знімаються обмеження дефіциту бюджету в усіх країнах ЄС, що дозволить залучити до 800 мільярдів євро за 4 роки. Це дає можливість розвивати такі напрямки, як протиповітряна протиракетна оборона, ракетні та артилерійські системи, штучний інтелект, квантові технології, кібер-радіелектронні засоби і багато іншого.  Але  якщо ми навіть маємо 800 мільярдів євро, хто цим буде займатися? Спроможностей одного єврокомісара просто реально не вистачить. Якщо це перевести на національний рівень, тобто кожна країна почне займатися реалізацією цих загальних спільних завдань, це буде той самий варіант, який спіткав інші проекти, що за останні 30 років започатковувались в Європейському Союзі і всі десь зникали зі зміною керівництва Єврокомісії.  В Європі поки що немає воєнно-політичного і військового командування, яке би займалося реалізацією стратегічного бачення. І в цьому головна проблема. Прикро, що в Європі поки що це питання навіть не озвучується. Водночас вселяє надію, що з’явилось більш чітке бачення мети та способів досягнення цієї мети коаліцією рішучих. Зокрема, досить чітко описав, що відбувається і що таке коаліція рішучих,  Президент Франції Еммануель Макрон.Перше. Сильна українська армія. Це конкретне завдання. Більш того, ми розуміємо, хто це буде реалізовувати: Україна. Україна чітко розуміє потреби оборони, і якраз Європі можна це донести дуже просто.Друге. Президент Макрон додає, що спільна франко-британська місія вирушає до Києва, щоб оцінити потреби і визначити, що можна зробити для підтримки війська України в майбутньому. Тут, мені здається, все зрозуміло: сили стримування, які не будуть розміщені на лінії зіткнення. Фактично він описує, чим будуть займатися оці сили стримування, навіть назва вперше з'явилася:  це не миротворчі сили, навіть не інфорсмент, а це саме сили стримування, і, очевидно, що стримування стосується Росії. Як агресія Росії буде стримуватись, поки що не зрозуміло, але, очевидно, якщо на першій лінії буде стояти сильна українська армія, ці підрозділи не лише проводитимуть тренування, а й  виконуватимуть певні військові завдання. Очевидно, буде створений якийсь орган колективний коаліцією рішучих щодо ситуації на лінії зіткнення, якщо цей режим припинення вогню буде встановлений. Третє:  це ширший поштовх до переозброєння Європи та представлення європейської точки зору, включаючи її вимоги на будь-яких мирних переговорах. Тут є політичний аспект: Макрон заявляє, що Європа має бути присутня на переговорах стосовно припинення вогню, тому що Європа відповідатиме за режим, дотримання режиму припинення вогню, контролю. І буде дивно виглядати, якщо американці з росіянами домовляються про щось, а Європу просто ставлять перед фактом,  Україну так само. Це заявка на те, що Соаlіtіоn оf Wіllіng може просто інституціалізуватися і заявити про себе як сила, яка може брати участь в таких переговорах. Як це може здійснюватися?  Є в Європі принаймні дві сили, які вже готові, маю на увазі військові. Це Jоіnt Ехреndіturе Fоrсеs, де беруть участь Великобританія, країни півночі, тобто Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія і Швеція, Балтійські країни, Естонія, Латвія, Литва і Нідерланди. Це військовий формат, який в основному передбачає наземний компонент. А ще є цікаве воєнно-політичне угруповання, про яке ми нечасто говоримо: Соmbіnеd Jоіnt Ехреndіturе Fоrсеs, створені в 2010 році Францією та Великобританією. Вони мають наземний, морський, повітряний та логістичний компонент, тобто розвідку і все інше. На мою думку, реальним є формування коаліції рішучих саме на базі Соmbіnеd Jоіnt Ехраnsаry Fоrсеs та Jоіnt Ехраnsаry Fоrсеs з додаванням інших країн. Якісь з цих країн нададуть війська, якісь - фінанси, якісь  авіацію, розвідувальну супутникову підтримку і так далі. Тобто, Сили оборони України це ядро європейської армії, франко-британська коаліція плюс коаліція рішучих може підтримати цю основу, а далі формувати спільну європейську армію, що на рубежі 2030 року, можливо, дійсно і буде створена.Олексій Їжак: "Стратегія дикобраза" потребує опрацювання та модифікації з боку України Фото: rаdіоsvоbоdа.оrgОлексій Їжак, експерт Національного інституту стратегічних досліджень, співзасновник Консорціуму оборонної інформаціїЄвропейці сьогодні усвідомлюють той малюнок війни, який нині є. "Стратегія Дикобраза" насамперед передбачає невеликі озброєння, протитанкові ракети, протизенітні ракетні комплекси проти набагато потужнішої армії, тобто, тактику великої кількості порізів або ж укусів. Але вона грає проти великого, грубо кажучи, слона, і слоном уявляються, скажімо, великі угруповання з бронетанкових колон, як це було у 2022 році. Читайте також: Європа має створити власні збройні сили, здатні вести бойові дії без участі США, - Микола Княжицький Але сьогодні все-таки війна в Україні зовсім інакша. І тут не зовсім працює аналогія з тим же Тайванем. Там дуже велика асиметрія:  130 тисяч тайванського війська проти кількох мільйонів народної армії Китаю, у нас все ж таки інакше - 800 тисяч проти мільйону-півтора, це не той випадок, коли дають на себе напасти, щоб потім розірвати ворога зсередини.  У сучасному балансі засобів нападу і оборони росіяни можуть робити дешевші ракети і більше, ніж ми можемо отримати,  дорожчі ракети проти повітряної і протиракетної оборони. І якщо не мати інструменту для ударів по Енгельсу, так, щоб за один одномоментно знищувати виробництва засоби нападу росіян на місяць-два, це не працюватиме. Звісно, не маю на увазі, що ця стратегія, прописана в Європі для нас, суперечить нашій стратегії стримування, як ми її бачимо і намагаємось розвивати. Але очевидно, що вона вимагає опрацювання та модифікації з нашого боку. Важливо розуміти, що немає жодної історичної моделі, яку можна просто взяти і сказати, що це наше. Тож маємо її модернізувати і доповнити власними інструментами: тими інструментами, які нам пропонують, які ми можемо створити, та які є на безпековому ринку. Наприклад, експедиційні багатонаціональні сили.  Це було створено саме в такому варіанті, багатонаціональному для Північної Європи, з початком російської агресії 2014 року, коли відбулась окупація Крима і з’явились ініціативи для створення безпеки східного флангу НАТО. Сполучені Штати запустили більш широкі механізми, а британці ініціювали систему, яка дозволяє реагувати на низький рівень загрози, навіть на гібридні загрози і на початок такої ситуації, як окупація Криму. Умовно кажучи, те, що Сполучені Штати створювали у Східній Європі це на більш жорсткі варіанти. Для того ж, щоб перейти від ситуації миру до ситуації широкомасштабної війни потрібні сходинки такої ескалації. От на цих сходинках ескалації у Східній Європі були створені експедиційні сили, потім наземні бригади та підрозділи патрулювання повітря. Але зрештою все це спирається на велику ядерну стіну, яка є в Європі, за сприяння Сполучених Штатів була принаймні. Бо з іншого боку, є така ж ядерна стіна російська. Тож чого тепер бракує, це те, що  британці називають бекстопом: велика ядерна стіна, в яку все впреться, якщо станеться велика ескалація. Сьогодні у Росії вікно можливостей:  Сполучені Штати йдуть з Європи, нові інструменти не створені. І невідомо, як все працюватиме на сходинках ескалації, коли задіюватимуться національні сили, скажімо, в Балтії, потім експедиційні сили, потім американські бригади, а потім вже сили ядерного стримування, якщо Сполучених Штатів не буде. А ще коли не буде українського війська, або якщо українське військо припинить опір через припинення вогню або буде роззброєне на вимогу Росії. Тому у європейців справді велика проблема, як це зібрати все до купи і якою має бути остаточна опора, якщо немає американської ядерної стіни. Відтак, бачимо, як і британці, і інші країни намагаються зберегти американську присутність. Дійсно, можна утримати ситуацію від великої ескалації, але є ризик того, що найближчим часом Росія намагатиметься перевірити, як працюють ці сходинки ескалації не тільки в Україні, а й в інших країнах. Звісно,  є велика небезпека, оскільки невідома роль Сполучених Штатів. А от в  тому, що не стосується ядерної зброї,  всі інструменти в Європі для великої війни є і їх можна зібрати.Довідково.Організатор круглого столу - Консорціум оборонної інформації, який обʼєднує аналітиків з українських та міжнародних дослідницьких центрів: ⁠Національного інституту стратегічних досліджень,⁠ ⁠Інформаційно-консалтингової компанії Dеfеnsе Ехрrеss, ⁠Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, ⁠Nеw Gеороlіtісs Rеsеаrсh Nеtwоrk та інших. Консорціум займається підготовкою аналітичних матеріалів для державних органів, допомагаючи ухвалювати стратегічно важливі рішення для оборони країни. 

Про це повідомляє Fіnаnсіаl Тіmеs.Естонський міністр оборони Ханно Певкур підкреслив, що після зупинки бойових дій Росія може швидко передислокувати свої сили, що збільшить рівень загрози в регіоні."Ми всі розуміємо, що коли війна в Україні буде зупинена, Росія дуже швидко перерозподілить свої сили, - заявив він. - Це означає, що рівень загрози також значно зросте дуже швидко".Його литовська колега Довіле Шакаліене зробила подібні зауваження, перебуваючи у Великій Британії на початку тижня."Давайте не матимемо жодних ілюзій. Не обманюймо себе, що з Росією буде покінчено після України, - зазначила вона. - Росія використає цей час після припинення вогню, щоб прискорити нарощування свого військового потенціалу. У них вже є величезна, навчена в боях армія, яка стане ще більшою".У виданні нагадали, що наразі США ведуть переговори з Росією та Україною про укладення мирної угоди, але остаточне припинення вогню залишається малоймовірним. Хоча Київ згоден на негайне припинення вогню в Чорному морі, Москва поки що обіцяє лише зупинити атаки на енергетичну інфраструктуру.Читайте також: Білецький: замість мільярдів на свій невеличкий контингент в Україні, Європа може фінансувати половину нашої арміїВодночас, як пише автор матеріалу, припинення бойових дій дало б Росії шанс виконати свої плани на 2022 рік - створити 1,5-мільйонну армію і додати цілий новий армійський корпус на півночі, подвоївши кількість військ поблизу Фінляндії та Балтії.Певкур зауважив, що з 600 000 російських військових, які наразі перебувають в Україні, приблизно 300 000 можуть бути передислоковані."Ці люди не повернуться в різні куточки Росії збирати кукурудзу або робити щось інше, тому що зарплата, яку вони отримують в армії, в п'ять-десять разів більша, ніж та, яку вони могли б отримувати у своєму рідному місті".Крім того, балтійські країни стурбовані масштабними військовими навчаннями "Захід", які заплановані на осінь в Росії та Білорусі. Ці навчання, що проводяться кожні чотири роки, імітують конфлікт з країнами НАТО і включають десятки тисяч солдатів, танків, літаків і артилерії.Обидва міністри також закликали не передислоковувати війська НАТО з їхніх територій для формування сил, які могли б відправити в Україну. Певкур наголосив на необхідності зберегти безпеку східного флангу НАТО.26 березня Польща оголосила про створення першого в Європі Фонду оборони й безпеки, та намір розробити інвестиційний план для нього протягом двох місяців. 

Припинення вогню в Україні може суттєво підвищити загрозу безпеці для Балтійських країн, оскільки Росія не зупинить переозброєння та перекидання військ на північно-східний фланг НАТО. Такі побоювання висловили міністри оборони Естонії, Латвії та Литви, повідомляє Fіnаnсіаl Тіmеs. За словами міністра оборони Естонії Ханно Певкура, після завершення бойових дій в Україні Росія швидко перерозподілить свої сили, що значно збільшить рівень загрози. Подібну думку висловила міністр оборони Литви Довіле Шакалієне, наголосивши на тому, що РФ використає перемир'я для зміцнення свого військового потенціалу. Плани Росії та нові виклики для НАТО ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Окупанти готують наступ на кінець літа, створюючи резерви - розвідка Як зазначають журналісти FТ, припинення бойових дій дасть Росії змогу реалізувати плани зі створення армії чисельністю 1,5 млн осіб та подвоїти військовий контингент поблизу Фінляндії та Балтії. За оцінками, близько 300 тис. військових з тих, що нині перебувають в Україні, можуть бути передислоковані до кордонів НАТО. Балтійські країни також занепокоєні масштабними військовими навчаннями "Захід", що заплановані на осінь у Росії та Білорусі. Вони передбачають імітацію конфлікту з НАТО та залучення десятків тисяч військових, танків, літаків і артилерії. Загроза східному флангу НАТО Міністри оборони Естонії та Литви закликали не послаблювати східний фланг НАТО, перекидаючи війська Альянсу в Україну. За їх словами, це створить серйозний ризик для безпеки Балтійських держав. Наприклад, Велика Британія розглядає можливість передислокації своїх військ з Естонії до України, проти чого активно виступає естонська влада. Наразі оборону Литви забезпечує німецька бригада, Латвію захищають багатонаціональні сили під керівництвом Канади, а в Естонії готова до швидкого реагування британська бригада. Балтійські країни наголошують на важливості збереження цих сил на місцях для підтримання стабільності регіону. Президент України Володимир Зеленський 27 березня заявив, що розвідка зафіксувала підготовку Росії до нових наступів. Загроза спрямована на Сумську, Харківську та Запорізьку області.

Росія протягом десятиліть демонструє циклічну агресію проти сусідніх країн, але будь-яка спроба атакувати НАТО призведе до катастрофічних наслідків для Москви. Про це заявив голова Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне в інтерв'ю "РБК-Україна". Він зазначив, що у Стратегічній концепції та Військовій стратегії Альянсу основними загрозами визначені Російська Федерація та терористичні угруповання. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Адмірал НАТО: Членство України в Альянсі не обговорюється на мирних переговорах "Якщо Росія наважиться на прямий конфлікт із НАТО, відповідь буде катастрофічною. Сили Альянсу суттєво перевершують російські можливості", - наголосив адмірал. За словами Драгоне, ймовірність прямого зіткнення з Росією залишається низькою завдяки позиції стримування та оборони. Однак така можливість все ж не виключена. Він також зауважив, що у разі поразки в Україні Росія може спробувати розширити агресію на інші європейські країни. Проте Балтійські держави, Румунія та Польща є членами НАТО, і будь-який напад на них викличе спільну відповідь усіх 32 країн Альянсу. "З 1990-х років Росія систематично здійснює агресивні дії проти сусідніх держав, застосовуючи як прямі напади, так і гібридні методи дестабілізації. Цей сценарій уже добре вивчений", - зазначив адмірал. Каво Драгоне підкреслив, що НАТО повинно бути готовим стримувати будь-які потенційні амбіції Росії чи інших противників. Він наголосив на важливості поєднання м'якої та жорсткої сили під час переговорів, що робить Альянс унікальною військово-політичною структурою. Драгоне також заявив, що в рамках мирних переговорів питання членства України в Альянсі наразі не розглядається. Але повністю виключати такий варіант у майбутньому не варто. "Найважливішим пріоритетом зараз для всіх сторін є досягнення справедливого та стійкого миру", - підкреслив Драгоне.

Про це він розповів в етері Еспресо. "Треба розуміти, що це абсолютно нормальна групова динаміка. Коли є хтось, хто йде на пів кроку попереду - як-от Кая Каллас чи інші наші запеклі друзі, які рішуче підтримували Україну з перших днів, - вони пробивали цю стіну. Але потім, коли це вже стає нормою й усі декларують необхідність рішучих дій, ці першопрохідці починають здаватися тіньовим докором для решти. Через це до них може виникати певне роздратування та навіть звинувачення в тому, що вони вже є частиною проблеми. Адже ситуація всім зрозуміла, проте рівень готовності різний, а рівень потреб все одно зашкалюючий. І тому ми бачимо, як "Коаліція рішучих" з одного боку переймає ті самі тези, які раніше висловлювали Кая Каллас та інші друзі України, такі як Боррель чи інші європейські топ-політики — чинні або відставні. Вони засвоюють ці ідеї, присвоюючи їх собі", - зазначив він.Олег Саакян зауважив, що це абсолютно нормальний процес перетікання ідей і перехоплення лідерства. Тим паче що, за його словами, нині активний і суб’єктний Брюссель стає певною проблемою для низки європейських столиць."По-перше, Трамп повністю ігнорує Європейський Союз. Його команда діє за принципом "розділяй і володарюй", спілкуючись лише з окремими європейськими столицями та розділяючи їх на тих, з ким спілкуються і тих, кого повністю ігнорують. Але Брюссель просто не помічають, не проводить зустрічей із його представниками, включно з пані дер Ляєн, з якою досі не відбулося ні зустрічі, ні спілкування, і з відомством так само. По-друге, є внутрішньоєвропейський аспект. Каю Каллас звинувачують у тому, що її нібито непримиренність призводить до того, що Сполученим Штатам не вдається активізувати діалог. Друге - це внутрішньоєвропейська. Париж перетягує на себе ковдру, щоб стати безпековою столицею Європейського Союзу, конвертувати це в політичну столицю Європейського Союзу, маючи, зокрема, гравця зовні в пас у вигляді Лондона, який легітимізує цю роль виключності ролі Парижу. Німеччина шукає своє місце під сонцем і фактично претендує на роль Міністерства оборони ЄС - займатися забезпеченням військово-промислового комплексу, спроможностей, інфраструктури. І єдина країна, яка зараз спромоглася виділити 500 плюс мільярдів на те, щоб займатися переозброєннями, зокрема, в кооперації з іншими державами, не тільки для себе", - сказав політолог.На його думку, ні Берлін, ні Париж не зацікавлені в сильному Брюсселі. Який за часів Жозепа Борреля після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну перетягнув на себе цю ковдру. "Пам'ятаємо, як Боррель навіть Європейський фонд миру використовував для закупівлі снарядів, спромігся звести всю європейську силу, спираючись на східний фланг, зокрема на Балтійські країни, на Скандинавію з півночі, на частину центральної Європи, він перетягнув зовнішню політику і безпекову політику в Брюсселі. Це викликало просто печію в Парижі і Берліні, які втратили це. Я вже не кажу про Рим так само, який також це не дуже влаштовує. І тому зараз бачимо внутрішньоєвропейську боротьбу проти ініціатив Брюселю. По суті їх хочуть виконувати, але хочуть, щоб це асоціювалося з цими столицями, і щоб це були національні пропозиції, а не позиція згори прийнята в Брюсселі, як делегування частини суверенітету центральноєвропейським органам влади", - вважає Олег Саакян.17 березня Каллас оголосила про наміри блоку надати Україні військову допомогу в розмірі 40 млрд євро.Італія, Франція і Словаччина наполягли на м'якшій версії плану Каллас щодо допомоги Україні.19 березня Каллас заявила, що Україна буде частиною нової оборонної ініціативи ЄС на 150 млрд євро. Гроші мають бути використані насамперед на компоненти зброї, вироблені в ЄС та Україні.27 березня повідомлялось, що Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас зіткнулася з критикою в перші місяці своєї роботи. Посадовці пригадують занадто агресивні висловлювання проти Росії та конфронтацію з адміністрацією США.Що таке Коаліція охочих і хто в неї входитьКоаліція охочих – це країни, які обіцяють Україні підтримку у війні з Росією та сприяння встановленню миру в Україні. Здебільшого вони заявляли про можливості надати Україні миротворчі війська, або принаймні допускали це. Про створення такої коаліції оголосив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер за підсумками саміту 18 світових лідерів у Лондоні, що відбувся 2 березня 2025 року.Ініціатива має на меті зміцнити європейську підтримку України в умовах нестабільної політики США та створити основи для міцного мирного врегулювання, щоб покласти край російсько-українській війні.Назву коаліції "придумав" президент Чехії Петр Павел. Перед самітом у Лондоні він закликав до створення "широкої коаліції охочих" покласти край російському вторгненню в Україну.11 березня 2025 року в Парижі на перемовинах щодо створення міжнародних сил безпеки для України, які підтримуватимуть мир у разі набуття чинності угоди про припинення вогню, зустрілися представники служб безпеки 30 країн.15 березня Стармер провів віртуальну зустріч із лідерами країн Європи та країн Співдружності, щоб зібрати "коаліцію охочих" розглянути варіанти створення "сил безпеки", які можуть розгорнути на території України, щоб стримати відновлення російських атак у разі укладення угоди про припинення вогню. Кір Стармер за підсумками зустрічі зазначив, що коаліція охочих відкинула підхід Путіна "так, але" до припинення вогню в Україні.Ініціативу очолюють Велика Британія і Франція, до коаліції охочих також входять інші країни ЄС, сам Євросоюз, держави, що є не членами ні  НАТО, ні Євросоюзу. Чіткого переліку учасників коаліції немає, проте попередньо до неї можна зарахувати такі країни: Франція, Велика Британія, Німеччина, країни Балтії (Латвія, Литва й Естонія), Нідерланди, Швеція, Чехія, Іспанія, Данія, Румунія, Норвегія, Фінляндія, Туреччина, Канада, Австралія, Нова Зеландія та інші.26 березня, президент України Володимир Зеленський прибув із візитом до Франції. У Єлисейському палаці він провів зустріч із французьким лідером Емманюелем Макроном.

Росія та її ситуативні попутники, наприклад Угорщина, розказують про те, що Україну варто лишати буферною зоною між Росією та Заходом. І якщо це могло якось лягти на душу українцям зразка "нульових",  погоджуватись на таке зараз — тотожне самогубству. Що ж робити? Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн  уже висловлювала думку про те, що найліпша гарантія безпеки для українців — "стати сталевим дикобразом, якого не можуть перетравити потенційні загарбники".  Чіткіше окреслив цю реалістичну стратегію президент Фінляндії Александер Стубб у виданні Роlіtісо. Він упевнений, що Україну треба "мілітаризувати до зубів". "В основі стримування нападів Росії має бути мілітаризація України до зубів", — сказав лідер країни, яка теж була жертвою Росії та втратила обжиті території. Читайте також: Для нас головне опинитись з московитами по різні боки китайської стіниОкремі західні партнери — Велика Британія та Франція — розмірковують, як саме відправляти миротворців та що треба для захисту неба над Україною. Премʼєр Польщі Туск прямо визнав, що українці виграли час і для його країни, і для Європи. Чому так тяжко розгойдуються Італія та Німеччина?  Чим далі від кордонів з Росією країна — тим менш імовірною здається можлива агресія Кремля та взагалі небезпечність Росії. Жодна з цих націй не знала, що таке бути в російській окупації, як воно пережити ГУЛаг, Соловки та кілька голодоморів. Тож не дивно, що в європейських комюніке є досить скромне і миролюбне формулювання: "Країни ЄС надаватимуть військову допомогу Україні на добровільних засадах, з урахуванням національних інтересів окремих держав". Тобто є ситуація, коли балтійські держави, Польща та Фінляндія будуть зараз максимально мілітаризуватись. Уже щонайменше чотири країни вийшли з конвенції про нерозповсюдження протипіхотних мін, бо прямо визнають, що це добрий захист від Росії. А от Бельгія та Нідерланди ще подумають та повідтягують зміни в оборонці, бо поки росіяни та північні корейці до них дійдуть через всю Європу, — то буде нескоро. Все це ще раз переконує, що знаменитий виступ віцепрезидента Джея Ді Венса на Мюнхенській безпековій конференції, який змусив багатьох європейських бюрократів плакати, був корисний. Погрози США згорнути американську безпекову парасольку нарешті запустили шарніри процесу того, що як раніше вже не буде. І миру, як раніше, вже не буде ніде. Читайте також: Джедаї миру. Як Путін підкуповує Трампа, аби мати час для демонтажу УкраїниЄвропа відкриває для себе сумну істину — що дбати про себе треба самостійно. І що її безпека може впасти в один момент, якщо вона завʼязана на військовій промисловості США. Що буває без значних витрат на оборону і погану підготовку до війни — вони добре бачать зараз на прикладі України. Але якщо українці ще можуть попросити програм захисту для біженців у країнах ЄС, то чи захоче США брати біженців із Європи у разі Третьої світової — велике питання. Трамп і Венс не хочуть французьких вин і шампанського — тож чи захочуть вони переселенців із Провансу?Україні ж варто зайнятись тим, від чого ми бігли як незалежна держава цілих тридцять років. Досить експериментів та зневаги над армією, руки геть від дискримінації людей у формі та бажання нажитись на їхній славі та рейтингах. Спеціально для ЕспресоПро авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналісткаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Кремлівський лідер Володимир Путін усіма силами намагатиметься залучити білоруський народ і війська до війни. Таку думку висловив президент Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами в середу, передає Gаzеtа.uа. "Ви побачите, навесні, влітку або восени, він буде розташовувати сили на території Білорусі&hеllір;Я не знаю, чи буде вторгнення, але в будь-якому випадку, він таким чином затягне Білорусь у війну. Хоча, на мою думку, після того, як вони атакували Україну ракетами, вони вже були в цій війні. Але їх люди - ні. Їх військо - ні. Поки що. Але Путін цього дуже хоче", - сказав він. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський підтвердив розмову з Трампом щодо українських АЕС Президент додав, що Путін буде думати також про те, як спровокувати й інші країни. "Може бути Польща наступною, або балтійські країни. І це не просто, знаєте, якась риторика чергова&hеllір; Багато європейців, може і Сполучені Штати, будуть говорити, що це залякування Польщі, Литви і інших балтійських наших партнерів", - зауважив Зеленський. Україна не може завершити війну з Росією на контактній лінії, адже у деяких місцях вона розділяє населені пункти. Питання територій буде найскладнішим у контексті мирного процесу. Українські дипломати максимально захищатимуть інтереси України, заявив президент Володимир Зеленський. Президент США Дональд Трамп розуміє, що Україна на юридичному рівні ніколи не визнає контроль Росії над українськими територіями, зазначив Зеленський.

Росія активно поширює дезінформаційні наративи, які нагадують аргументи, використані для виправдання вторгнення в Україну. Кремль намагається створити інформаційні умови для потенційної агресії проти країн НАТО, зокрема Фінляндії та Балтійських держав. Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ІSW). Аналітики зазначають, що кремлівські чиновники застосовують риторику, подібну до тієї, що використовувалася перед атакою на Україну. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський про перемир'я: Москва досі не дала змістовної відповіді Зокрема, секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев в інтерв'ю російському виданню "Национальная оборона" заявив, що НАТО нібито традиційно застосовує погрози у міжнародних відносинах, а європейське крило Альянсу продовжує політику "блокування" Росії в Балтійському регіоні. Також Патрушев звинуватив Велику Британію в керуванні загостренням ситуації з боку НАТО, щоб нібито зірвати переговори щодо України та завадити нормалізації відносин між Москвою і Вашингтоном. Окрему увагу він приділив Фінляндії, заявивши, що її населення начебто дружньо налаштоване до Росії, але влада діє в інтересах Заходу. Він також заявив, що Фінська затока має "історичну географічну приналежність до Росії", а сама Фінляндія раніше була частиною Російської імперії. За його словами, Захід перетворює країну на плацдарм для агресії проти РФ. ІSW наголошує, що Кремль використовує аналогічні фальшиві наративи, які вже застосовувалися для виправдання нападу на Україну зокрема, про нібито дискримінацію російськомовних меншин та воєнну загрозу з боку Києва. Крім того, заяви про вплив Британії на Фінляндію та Балтійські країни можуть бути частиною спроб Кремля посіяти розкол між США та Європою, а також послабити єдність НАТО. Аналітики ІSW підкреслюють, що Росія використовує ті самі інформаційні методи, що й раніше, але адаптує їх до нових геополітичних умов, намагаючись підірвати довіру між західними державами. 11 березня делегації США та України провели зустріч у Джидді. Команди України та США зробили спільну заяву за результатами зустрічі в Саудівській Аравії: США відновлюють військову допомогу, з РФ обговорять можливість припинення вогню на 30 днів.

Про це він розповів в етері Еспресо."З одної сторони, безумовно, США настільки потужна країна, що вона може тиснути реально. З іншого боку, Трамп не хоче сваритися з Путіним. Він хоче зберегти добрі стосунки, бо в нього великі геополітичні плани щодо Росії. Як він вважає і його команда, їм удасться шляхом умиротворення відносин Росії та Сполучених Штатів Америки відірвати Росію від Китаю і залишити таким чином Китай самим. Якісь елементи реалізації цього плану дійсно відбулися, бо китайська позиція щодо України і Європейського Союзу суттєво змінилася. І вже навіть українська сторона допустила в Збройні Сили України китайську телекомпанію, що зняла сюжет, який виставила на китайському телебаченні,  - це викликало дуже серйозне обурення зі сторони Росії", - сказав він. Юрій Романюк вважає, що вплинути на Росію може посилення санкцій щодо експорту нафти та вплив на країни, які допомагають у цьому РФ."Тобто важелі впливу на Росію є, і одними з них є введення ембарго на російську нафту, непропускання через контрольовані протоки російських танкерів з нафтою, посилення санкцій до третіх і других країн, які будуть перепродавати цю російську нафту або купляти її, розміщення американських військ безпосередньо на кордоні самої Росії. І таким чином тиснути на Росію і казати: якщо ви хочете, щоб ми відвели свої війська, то ви маєте сісти за стіл переговорів, а не розказувати нам казки, і телепортувати нас і весь світ в 1997 рік, і розказувати нам, як ми маємо відсунути кордони НАТО від ваших кордонів, як ми маємо Фінляндію зараз, Балтійські країни, Польщу, Угорщину, Румунію, Словаччину, Чехію повернути назад в донатівський період. Як ви собі це уявляєте? Тільки тому, що ви цього хочете? Ну, так не буде", - зазначив він.Експерт-міжнародник вважає, що очільник Сполучених Штатів Дональд Трамп має гримнути по столу й підвищити градус перемовин, як він це зробив у своєму кабінеті, коли там перебував президент України Володимир  Зеленський."Так само він повинен у п'ятницю, в нього буде телефонна розмова з Путіним. І я думаю, що він має сказати Путіну в кінці кінців: слухай, я замучився слухати твою нісенітницю, тепер слухай мене, от тобі перелік з п'яти, з 10 пунктів, якщо ти їх не виконуєш протягом найближчого тижня, то через тиждень…Як Трамп хоче, він уже сподівався, що 30-денне перемир'я наступить буквально десь до кінця наступного тижня, що вже дату призначать, буквально з понеділка до п'ятниці вони встановлять, і буде встановлено перемир'я, як мінімум 30-денне з правом пролонгації. Ну, Путін виставив свої хотілки, він не каже Трампу ні, він просто затягує цей процес, як мінімум на 2026 рік і розказує, що це неможливо здійснити вже; це дуже довготривалий процес і до нього треба підходити конструктивно, як вважає Путін", - додав експерт.Переговори США й України в Саудівській АравіїУ Джидді 11 березня відбулася зустріч української та американської делегацій за підсумками якої Київ погодився на 30-денне припинення вогню з РФ, а США - відновити обмін розвідданими та безпекову допомогу. Державний секретар США Марко Рубіо після українсько-американських переговорів в Саудівській Аравії висловив сподівання, що РФ погодиться на тимчасове припинення вогню.Водночас радник Білого дому з питань нацбезпеки Майк Волц за підсумками переговорів заявив, що Трамп вирішив негайно скасувати паузу у військовій допомозі Україні. Трамп висловив сподівання, що Росія погодиться на припинення вогню в Україні терміном на місяць.

Західні партнери чудово розуміють загрозу, яку несе терористична Росія. Але їхня політика досі будується коштом наших життів, наших перспектив. Це зручно і цинічно.Очевидний факт: Кремль не планує миру. І скоро це зрозуміють Білий дім і 47-й президент США. А тим часом ми щодня боронимо свою країну під атаками, рятуємо інфраструктуру, оплакуємо вбитих.Чекати, що Росія "виснажиться сама"? Ні. Ми маємо вибудовувати ефективну систему оборони. Якщо в Німеччині нарешті усвідомили ризики, то час говорити не про заяви, а про дії.Україна може і має стати співзасновником нового регіонального європейського безпекового блоку. Інфраструктура, військовий вишкіл, спільні операції. Британія, Україна, Туреччина, балтійські країни, можливо, Німеччина та Франція. Це не про дипломатію за круглим столом — це про реальну військову координацію, ВПК, злагодження сил. Бо це давно вже не "війна між РФ та Україною", а фактично Третя світова з новими традиціями та правилами, в яких формується нове слово в технологіях, а також вміння визначати нові політичні стратегії, які диктує сьогоднішня реальність.Читайте також: Мета Путіна — звинуватити Україну в зриві перемовинПитання не в тому, скільки триватиме війна, а в тому, як зробити так, щоб кожен день агресії був для Росії нестерпно дорогим.Тож якщо хтось у Верховній Раді справді хоче діяти, то замість пустих заяв має бути чітко задекларована готовність до створення європейського безпекового блоку.Світ більше не може будувати безпеку виключно коштом України. Наше життя таке ж цінне, як життя будь-якого європейця чи американця. І будь-які ініціативи мають ґрунтуватися не на страху перед Росією, а на реальному розумінні загрози.І ще: мир — це не просто припинення вогню. Справедливий мир — це суд над воєнними злочинцями. І поки цей вирок не буде зафіксований у світовій історії, говорити про мир марно.А ідеальною гарантією миру стане фрагментація РФ на десятки нових республік.ДжерелоПро автора. Олександр Антонюк, політичний експертРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Нові пакети й ініціативи з підтримки представили міністри оборони Норвегії, Ісландії, Данії, Швеції, Фінляндії, Естонії, Латвії й Литви

Міністр оборони України Рустем Умєров в ході візиту до Данії взяв участь у засіданні очільників оборонних відомств балтійських та скандинавських держав у форматі Nоrdіс Ваltіс 8.

Про це повідомив міністр оборони України Рустем Умєров."Ще одна важлива мета мого візиту до Данії – участь у засіданні NВ8, де зібралися міністри оборони Норвегії, Ісландії, Данії, Швеції, Фінляндії, Естонії, Латвії та Литви. Кожна з країн представила свій план подальшої підтримки України", - зазначив він.Умєров розповів, що Швеція готує новий великий пакет військової допомоги, включно з посиленням української ППО. Важливо, що поставки мають відбутися вже цього року, зауважив міністр.Норвегія виділяє 7,8 млрд євро у 2025 році – один із найбільших бюджетів допомоги Україні. Кошти можуть бути спрямовані на посилення спроможностей на морі та ППО, зазначив Умєров. Також Норвегія підтримує підготовку військових у межах "Нордично-Балтійської бригади" та інвестує в український ОПК.За словами міністра оборони України, Литва працює над зміцненням української ППО, інвестиціями в ОПК та внесками в "чеську ініціативу". Він підкреслив також, що артилерійські снаряди залишаються в пріоритеті.Латвія зосереджена на оснащенні українських підрозділів, постачанні снарядів та співпраці в сфері ОПК.Ісландія бере участь в інвестиціях в ОПК України у межах "данської моделі" та допомагає готувати "Нордично-Балтійську бригаду".Як пише Умєров, Фінляндія працює над постачанням артилерійських снарядів та готує новий пакет допомоги.Естонія готує нові поставки снарядів та готова долучитися до підготовки "Нордично-Балтійської бригади".Водночас Данія розглядає додаткові інвестиції в український ОПК."Нордичні та балтійські країни залишаються одними з найвідданіших наших союзників. Вони не лише нарощують військову допомогу, а й активно підтримують розвиток нашої оборонної промисловості.Засідання було продуктивним і вкотре підтвердило: Україна не залишається наодинці. Дякую нашим партнерам за рішучість та підтримку. Разом ми посилюємо безпеку Європи", - заявив міністр оборони України.Премʼєр-міністерка Данії Метте Фредеріксен вважає, що в Європи не так багато часу на переозброєння.

Про це він сказав в етері телеканалу "Еспресо"."Пропоную виходити з реалій, в яких ми опинилися. Треба зрозуміти, що перспектива того, що американська допомога може завершитися, є реальною. Звичайно, ми маємо робити все, що можемо, щоб допомога від США не припинялася. Але те, що такий варіант цілком реальний, це не гарантується на 100%, можливо, цього і не станеться, але цілком ймовірно, що допомога буде зменшена або взагалі припинена. Ба більше, це може статися навіть у тому випадку, якщо ми будемо робити абсолютно все, щоб цьому запобігти. Але якщо нинішня американська адміністрація твердо вирішить це зробити з якихось своїх міркувань, то вони це зроблять", - зауважив Іллєнко.За словами капітана батальйону "Свобода" бригади НГУ "Рубіж", якщо допомога від США зменшиться або припиниться, Україні потрібно бути вже зараз готовою до того, щоб жити, працювати, воювати й захищати себе в нових реаліях. Ми маємо робити ставку на власні сили. Але зрозуміло, що і Європа має сказати своє слово, тому що ті часи, коли Європа могла не перейматися питаннями власної безпеки, а майже повністю надіятися на американський безпековий протекторат, схоже, завершилися. Або є велика ймовірність, що завершаться. Тому що риторика, останні дії нової адміністрації США говорять саме про це. Тому у Європи немає вибору, як збільшувати військові бюджети та підтримувати Україну."Російська армія вже має величезний досвід. Тільки дві армії сьогодні у світі мають досвід сучасної повномасштабної війни - це українська армія й окупаційна російська армія. Очевидно, що армія РФ, особливо, якщо США припинять тримати над Європою безпекову парасольку, - піде далі. Росія піде в Балтійські країни, у Фінляндію, Польщу, куди захоче. Тому що, якщо Європа не буде здатна захистити себе, Росія забере те, що їй сподобається. І тому у Європи, окрім як збільшувати допомогу Україні, готуватися самій і гуртуватися навколо нової безпекової парадигми, іншого варіанту немає", - наголосив Іллєнко.Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Європа більше не може покладатися на Північноатлантичний альянс, оскільки позиція президента США Дональда Трампа послабила НАТО.Велика Британія наполягає на тому, щоб президент України Володимир Зеленський зробив "усе можливе" для налагодження відносин зі Сполученими Штатами. 

Три балтійські країни, розташовані на східному фланзі НАТО на кордоні з Росією, є одними з найбільших прихильників України

Балтійські країни обурені відсутністю запрошення на саміт щодо України у Лондоні - ЗМІЛатвія, Литва та Естонія висловили протест через їх невключення до саміту з питань підтримки України у Великій Британії. Країни Балтії, які є одними з найбільших донорів України, вважають це рішення неприпустимим.

Збройні сили Литви не бачать ознак підготовки російських та білоруських військових до нападу на балтійські країни.

Готуються зустрічі, угоди, перемовини з партнерами: Зеленський розповів, над чим працює українська командаПрезидент України повідомив про нові пакети допомоги від Британії, Норвегії, Іспанії та інших країн на мільярди доларів. Балтійські та Нордичні країни забезпечать оснащення і тренування підрозділів розміром у бригаду.

Про це пише Роlіtісо з посиланням на джерела.У матеріалі йдеться, що фон дер Ляєн та зазначені 4 європейські держави проти передачі активів РФ через побоювання, що це може відлякати міжнародних інвесторів, та втрати найбільшої переваги для мирних перемовин."Якщо ви розморозите (активи) і віддасте Україні, у вас їх більше немає, і ви не можете використовувати їх як розмінну монету", - пояснив європейський дипломат Роlіtісо, який поділяє цю думку.Водночас є інші країни Європи, які підтримують передачу російських заморожених активів Києву, серед них: сусідні з Росією балтійські держави, Польща, Чехія, а також глава європейської дипломатії Кая Каллас."Я не приймаю аргумент, що це юридично проблематично... нам потрібна політична воля, щоб це зробити", - сказав глава литовського МЗС Кястутіс Будрис, наголосивши, що держави, які виступають проти, "повинні надати сильніші аргументи, чому ми цього не робимо".Нині на території Європейського Союзу перебувають 200 млрд євро заморожених активів Росії.Однак раніше Каллас визнавала, що найближчим часом шанси на конфіскацію активів РФ невеликі."Нам потрібна підтримка кожного для цього. Поки що ми цього не чуємо", - пояснила глава дипломатії ЄС 24 лютого.Раніше повідомлялось, що з 2025 року ЄС щомісяця надаватиме Україні €1,5 млрд від заморожених російських активів.

Північноєвропейські та балтійські країни забезпечать підготовку й оснащення української бригади. Така ініціатива відбудеться в рамках військової підтримки України. Повний текст новини