Search trend "Дебати США"

Дебати мали бути на тему: Роль президента США Байдена в допомозі Україні для подолання російської агресії

Стрімке загострення збройних конфліктів у світі стало тестом на ефективність НАТО. В Альянсі шукають винних і додаткові гроші, Україна поступається амбіціями. Ці та інші підсумки саміту МЗС країн Альянсу підбивала Gаzеtа.uа. На саміті міністрів закордонних справ країн-членів НАТО 3-4 грудня мали обговорювати Україну і Близький Схід. Заради цього до Брюсселю навіть прилетів держсекретар США Ентоні Блінкен. Та все пішло не за планом. Події у Південній Кореї внесли зміни до предмету дискусій, а інцидент у Балтійському морі 4 грудня мало не загнав учасників у глухий кут. Російський військовий корабель обстріляв гелікоптер. За неофіційними даними, той належав Бундесверу, або був розвідувальним бортом НАТО. МЗС ФРН приналежність гвинтокрила до німецької армії спростувало. Зранку 4 грудня міністерка закордонних справ Анналена Бербок заявила про можливість направлення збройного німецького контингенту до України для гарантування миру, але кілька годин по тому канцлер ФРН Олаф Шольц публічно спростував такі наміри. Треба більше - треба краще Тому обговорення всіх заявлених питань виявилося нервовим. Блінкен у відповідь на претензії України на членство в Альянсі, висловлені 3 грудня, наступного ж дня заявив - посилюйте мобілізацію. Йдеться не лише про зниження призовного віку для чоловіків з 25 до 18 років, але і про мобілізацію жінок. Днями профільний парламентський комітет схвалив урядовий законопроєкт, згідно з яким на обов'язковий облік призовників мають брати і жінок, що пройшли базову військову підготовку (БВП). Норма викликала багато дискусій, тому, як стверджує народний депутат України, її пом'якшили: БВП для українок буде добровільною. Але ці кроки повільні і не вирішують проблеми з якістю тих, хто поповнює лави ЗСУ, особливо протягом 2023-2024 років, стверджують західні видання. Утім, у тих же статтях наголошується на втомі й виснаженні бійців. Україні нічого не залишилося, як збавити обороти і заявити - на негайному членстві у НАТО не наполягає. На цьому акцентував наш міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час спілкування з журналістами на полях саміту. Діалог про формат членства у НАТО не ведеться, пояснив він, "Для цього має бути належний час. Це позиція окремих членів НАТО, які вважають, що це може мати наслідком втягнення їх у війну. А Україна цього не прагне". Безпекові угоди, стверджує Сибіга, прискорять цей процес. Іншу версію виклала міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже. Вона стверджує, що, хоча публічно це не озвучується, дехто у НАТО чекає приходу у Білий дім Дональда Трампа, а вже потім буде визначатися з членством України в Альянсі. На кого саме натякає, Браже не уточнила. Потрібні гроші Однак із обраним президентом США минулого тижня зустрічався генсек Марк Рютте. Gаzеtа.uа писала про цю зустріч. Її головний підсумок потреба Альянсу у додатковому фінансуванні. Частково це підтвердив і сам Рютте, коли заявив за підсумками саміту у Брюсселі: "Якщо ви хочете зберегти стримування на нинішньому рівні, 2% ВВП відрахувань до НАТО недостатньо". За його словами, близько третини країн-членів НАТО не дотягують навіть до 2%, котрі у 2014 році (коли РФ анексувала Кримський півострів) були верхнім, а нині - нижнім рівнем фінансування оборони. Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі наголосив, що і 3% ледве вистачить, з огляду на роль РФ в ескалації конфліктів по всьому світу, як от на Близькому Сході чи у Африці. Ентоні Блінкен дипломатично порадив союзникам "крокувати вперед, а не відступати". У кінцевому підсумку, як розповів Рютте, тривають дебати про те, як обраховувати внески до НАТО, кому і скільки платити, адже ці гроші політики забиратимуть із соцпакетів, працевлаштування і охорони здоров'я. Але на те вони і політики, зазначив Рютте, щоб подбати як захистити економіку. Головне ж для НАТО по фінансах - домовитися з підприємцями в галузі ВПК у ЄС і США про прийнятні ціни продукції, адже дедалі більше країн Альянсу поповнюють арсенали у Південній Кореї. Універсальна протидія ескалаціям Альтернативу неодноразово озвучував сам Дональд Трамп: США не захищатимуть країни, котрі мало платять. Іншими словами, "парасоля" Альянсу буде дірявою. Можливо, в очікуванні кризи Рютте скористався самітом для огляду всіх можливих "тонких місць", і не лише у Європі. Він зустрівся у Брюсселі з президентом Чорногорії Якобом Мілатовичем, вони обговорили безпеку на Західних Балканах. Тема розмови була актуальною, бо Росія якраз у ці дні проводить військово морські навчання у Середземному морі. Вперше в історії НАТО генсек приймав у штабквартирі короля Йорданії Абдаллу ІІ. З ним Рютте мав бесіду про Близький Схід. Спілкування виявилося настільки продуктивним, що було офіційно оголошено про відкриття Офісу зв'язку "У такі часи важливо мати друзів по всьому світу", - зазначив Рютте на підсумковій пресконференції. Більше і краще У центрі Європейського континенту "гарячою точкою" є, безумовно, Україна, і от що НАТО хоче зробити для нас: надати фінансову у $40 млрд та збройну підтримку в таких обсягах, щоб, за словами Рютте, "змінити траєкторію цього конфлікту раз і назавжди". Мається на увазі, пояснив він на підсумковій пресконференції, що "там, де лінія фронту нині рухається на захід, ми маємо переконатися, що Україна у сильній позиції". Для цього НАТО планує розмістити наступальну зброю, більше систем ППО та прискорити навчання українських військових, додав Рютте. Утім, інформацію про нібито участь НАТО у майбутніх мирних переговорах він не спростував, але і не підтвердив. Без емоцій Поза Україною Альянс зосередився на конфліктології загалом. Офіційна позиція така: Росія провокує і посилює конфлікти у всьому світі, альянс "РФ - Китай-КНДР-Іран" є глобальною загрозою. НАТО має на меті виставити проти цього розширений обмін розвідувальними даними, інтенсивніші військові навчання, кращий захист критично важливої інфраструктури, а також посилений кіберзахист і комплекс заходів проти "тіньового" флоту Росії, які перевозять нафту. Реагувати на ядерні погрози Кремля Альянс не буде, зосередиться на стримуванні, наголосив Рютте. Тим паче, за його ж твердженням, ядерні технології потоком йдуть у Північну Корею. "НАТО тісно співпрацюватиме з ЄС по цих питаннях", - додав генсек. Проте із одним об'єктом співпраці спалахнув скандал. Мова про Центр підтримки безпеки і підготовки для України у німецькому місті Вісбаден, який мав би координувати надання всіх видів допомоги нашій країні. Створити його домовилися на Вашингтонському саміті у липні 2024 року, але структура досі не запрацювала. Марк Рютте окремо пообіцяв, що це станеться до кінця поточного року. За лаштунками Жодні заяви не спинили залаштункових спекуляцій навколо членства України в НАТО. Так, у Rеutеrs проаналізували всі хоч якось озвучені публічно мирні плани радників та кандидатів на посади з команди Дональда Трампа і побачили спільне, - всі передбачають відмову від членства у НАТО і територіальні поступки Росії. Ще відвертіші у Тhе Ніll. Журналісти видання поспілкувалися з експертами. Посилаючись на те, що Володимир Зеленський визнав неможливим зараз вийти на кордони 1991 року, директор з політики в компанії Dеfеnsе Рrіоrіtіеs Бенджамін Фрідман заявив, що ціною миру для України стане відмова від вступу у НАТО. США не зможуть змінити географію України та посилений інтерес РФ до неї, законний він чи ні, зазначив Фрідман. "Україна ще чіпляється за ідею уникнути такого сценарію, можливо, тому, що Києву цю ідею підкидали, - вважає він. Тому, можливо, знадобиться комбінація західних лідерів, щоб сказати "Послухайте, ви не вступите до НАТО. Тож будуйте плани відповідним чином". І тоді, думаю, вони (українці) почнуть змінюватися". Причина може полягати у категоричній незгоді Путіна. Вірогідність, що він сприйме членство України у НАТО, дорівнює нулю, каже професор політології Каліфорнійського університету у Сан-Дієго Браніслав Сланчєв. "Це підірве в цілому всю ідею, яку він запропонував російській громадськості для виправдання війни", - наголосив експерт. Непочуті Ультиматуми, з якими Україна прибула до Брюсселя, не вплинули на настрої учасників, зазначив публіцист Віталій Портников. Куди більше на них позначаються два чинники: різдвяні свята і прихід нового президента США. "Українському керівництву доведеться рахуватися з їхніми поглядами", - зазначив він. Відносини між Вашингтоном і Києвом будуть конкретизовані тільки після того, як американська сторона визначить ступінь зацікавленості не лише Києва, але і Москви у переговорному процесі. Тому куди важливішими для Києва є результати поїздки голови Офісу президента Андрія Єрмака до США налагоджувати стосунки з оточенням Дональда Трампа. "Повинні звикати, що Захід це, як правило, торги, - пояснив управляючий партнер національної антикризової групи Тарас Загородній. - Запрошення це теж предмет торгу. Або ви нас засипаєте зброєю, котра у вас є, або запрошення до НАТО, яке можуть зробити хоч сьогодні. Але вступ до НАТО важко буде здійснити".

У Брюсселі проходить зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО. Від США прибув держсекретар Ентоні Блінкен, "щоб переконатися, на який рівень ми налаштовані на наступний рік". Зокрема, він поділяє стурбованість генсека Альянсу Марка Рютте ситуацією на полі бою в Україні. Тим часом Київ не приховує роздратування. Днями президент Володимир Зеленський зажадав негайного запрошення до Альянсу, мотивуючи таку категоричність ситуацією на фронті та в енергетиці. Відповідь він дістав зі ЗМІ - консенсусу для цього немає. Натомість Рютте анонсував зосередженість на військовій допомозі Україні та на швидкості її доставки. Він також згадав про гарантії безпеки, від чого в офіційного Києва не витримали нерви. Ціна паперу МЗС України з нагоди 30-річчя Будапештського меморандуму зазначило: ненадійні гарантії безпеки Україні у 1991 році призвели до нинішньої кризи. "Маючи за плечима гіркий досвід Будапештського меморандуму, ми не пристанемо на жодні альтернативи, сурогати чи замінники повноправного членства України в НАТО", - сказано в офіційній заяві відомства. Щоб не було різночитань, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга перед зустріччю зі своїми колегами з країн-членів НАТО зазначив: "Це (Будапештський меморандум, - Gаzеtа.uа) гарне нагадування, що ніякі рішення про довгострокові безпекові гарантії за рахунок української безпеки не є прийнятними". Натомість попросив ще 20 систем ППО. До такого ультиматуму поставилися неоднозначно й у самій Україні. Народна депутатка (фракція "ЄС") Ірина Геращенко нагадала, що на підписання понад 30 угод про безпекові гарантії з країнами, котрі не воюють з нами, було витрачено купу зусиль, коштів і часу, "замість зосередитися на ключовому - на членстві у НАТО". У результаті, ці угоди справді не надають Україні жодних безпекових гарантій. "Тобто, роками просували симулякр, тепер оговталися", - наголосила вона. Семеро проти У США готові відповісти планом від Джо Байдена, що полягає у тому, щоби якнайшвидше надати кілька великих пакетів військової допомоги. Темпи передачі зброї та обладнання уже викликали занепокоєння у політичних колах США через спустошення військових складів і арсеналів країни. Це послаблює у короткостроковій перспективі позиції Сполучених Штатів у разі ескалацій у різних точках конфліктів у світі. Зокрема, йдеться про Близький Схід, пише Тhе Wаshіngtоn роst. Крім того, частина функціонерів в адміністрації Байдена вважають, що обсяги зброї не матимуть вирішального значення, адже у Росії є перевага у кількості бійців. Їх дратує небажання Києва знизити призовний вік з 25 до 18 років. Проте інші особи з оточення Байдена погоджуються з радником президента України Дмитром Литвином, що немає сенсу мобілізувати більше людей за відсутності зброї. Зовні це скидається на жонглювання "хто винен?" між США і Україною перед можливим скороченням допомоги від США після інавгурації Дональда Трампа. Перцю додає і дискусія між членами НАТО: проти вступу України, за даними Lе Моndе, - США, Словенія, Німеччина, Угорщина, Словаччина, Бельгія, Іспанія. Найзатятіші з них, за іншими джерелами, Німеччина, США й Угорщина. На досягнення консенсусу знадобляться тижні, можливо, місяці, каже Рютте. Атмосфера віхоли Цікаво, що посли країн G7 в Україні звернули увагу на ще одну причину, через яку, можливо, запрошення до НАТО "на паузі". Під час зустрічі з українськими журналістами вони наголосили на свободі слова, котра прискорить просування нашої країни до членства в Альянсі. Приводом для обміну думками став законопроєкт, згідно з яким правоохоронці зможуть здійснювати проти журналістів (зокрема, розслідувачів і викривачів корупції) слідчі дії на власний розсуд. Натомість Франція і Велика Британія готові відправити свої військові підрозділи до України, якщо розпочнуться мирні переговори. Але, за даними телеканалу Sky nеws, у НАТО поступово усвідомлюють, що доведеться укладати мирну угоду з РФ, якою б неприємною вона не була. Причому - з територіальними поступками, про які проговорився ексгенсек НАТО Єнс Столтенберг. "Чернетка мирної угоди у всіх в головах", - пише журналіст телеканалу. Тиск обставин За даними аналітика з питань безпеки й оборони, професора коледжу у Лондоні та університету Ексетера Майкла Кларка, навіть вірогідна мирна угода не передбачатиме негайного членства України в НАТО. Оскільки для України найважливішою на даний момент є ст. 5 Статуту Альянсу, Кларк прогнозує надання Києву її замінника. "Припустімо, що британські, французькі, німецькі й інші війська, навіть польські, беруть участь в утриманні лінії припинення вогню, котра де факто є розтяжкою, - каже експерт. - Це і діятиме як гарантія статті 5 у всьому, крім назви". У разі нового нападу Росії члени НАТО контратакуватимуть негайно. Раніше теж були випадки, що "ні, ніколи!", але під тиском обставин справа вирішувалася на нашу користь, наголосив політолог Олег Лісний. "Ми обговорюємо чутки, варіанти розвитку подій, а не конкретні факти і пропозиції, - зазначив він. - Проте Україна конкретно демонструє своє бажання вступити до Альянсу всією територією, а не частинами. Навіть якщо де факто якісь території залишатимуться під контролем РФ, де юре вони мають бути українськими. Це є принципове питання". Краще цілком, ніж частинами А варіанти продовжують з'являтися. Видання Роlіtісо навело нові, серед яких: німецька модель часткового вступу, конфедерація з державою-членом НАТО, входження до Альянсу тільки західних регіонів країни. "Тішить, що це буде розмова про надання нам військової допомоги, контакти з НАТО, це все одно позитивно. Те, що у них обережна позиція, не є новиною", - заспокоїв Лісний. Цікаво, як на дебати навколо членства України у НАТО зреагували у Росії. Речник Путіна Дмитро Пєсков заявив - це буде "загрозлива для нас подія". Враження таке, що для України формується пасивне місце у геополітичному сценарії, вважає політичний експерт Володимир Цибулько. "За всіма ознаками, відповідальність за безпеку у Європі буде цілком перекладена на європейські країни", - зазначив він. На його думку, така обставина відкриває вікно можливостей для України. Проте чинний президент України на початку своєї каденції взагалі не поїхав на саміт НАТОбта певний час ігнорував Альянс, звернув увагу Цибулько. "А тепер, коли припекло, наполягає&hеllір;На словах Україна говорить, що наближається до НАТО, але нічого не робить. НАТО є політично-мілітарною організацією і політична складова важлива. Якщо лідера опозиції не випускають на саміт парламентської асамблеї НАТО, то це про зближення з НАТО?" - зазначив він. Більше того, за словами експерта, дата зустрічі МЗС НАТО 3-4 грудня 2024 року була відома раніше, але офіційний Київ похопився тільки зараз. Хоча, заради справедливості, західні політики вірили Путіну, а не Україні, коли ще у 2008 році офіційний Київ заявляв - якщо не прийняти до НАТО, це буде запрошення для Путіна, нагадав Цибулько.

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 3 грудня.Байден збільшив поставки зброї в Україну через побоювання щодо дій ТрампаБайден збільшив поставки зброї в Україну, побоюючись, що Трамп припинить допомогу США, пише Тhе Wаshіngtоn Роst.Директива викликала дебати, оскільки деякі чиновники побоюються, що вона занадто глибоко скоротить американські запаси та поставить під загрозу військові потреби в інших країнах.Ініціатива була частково підштовхнута динамікою бойових дій Росії та побоюваннями головних прихильників України, що після вступу на посаду новообраного президента Дональда Трампа 20 січня відбудеться різка зміна американської політики щодо війни.Проте дехто в адміністрації вважає, що незалежно від того, що робитиме Вашингтон, київські військові залишаться в меншості, не маючи набагато більшої кількості солдатів, щоб продовжувати боротьбу. І навіть попри прискорення поставок зброї, зростає розчарування українськими лідерами, які чинять опір закликам США знизити призовний вік з 25 до 18 років.Упродовж останніх тижнів російські війська захоплюють українську територію найшвидшими темпами з 2022 року, що викликає тривогу у Вашингтоні. Представники адміністрації заявляють, що їхній поштовх озброєнь наприкінці терміну разом із рішенням президента Джо Байдена дати зелене світло ракетним ударам вглиб російської території та розгортанням протипіхотних мін, які давно критикують правозахисні групи, може дати Києву певний простір для маневру. Але вони закликають українських лідерів скористатися моментом і розширити свої збройні сили."Ми абсолютно точно продовжимо надсилати Україні зброю та обладнання. Ми знаємо, що це життєво важливо. Але так само важливі і людські ресурси на цьому етапі, – заявив минулого тижня речник Білого дому Джон Кірбі. – Насправді, ми вважаємо, що людські ресурси – це найбільш життєво важлива потреба, яку вони мають. Тому ми також готові посилити наші навчальні можливості, якщо вони зроблять відповідні кроки для поповнення своїх лав".Радник з національної безпеки Джейк Салліван  нагадав, що Байден у вересні оголосив про намір виділити все фінансування на військову допомогу Києву до свого відходу з посади. Салліван повідомив, що до інавгурації Трампа адміністрація відправить Києву сотні тисяч артилерійських снарядів і тисячі ракет."Президент прагне поставити Україну в якомога сильнішу позицію", – сказав він.Українські лідери кажуть, що на призов негативно вплинуло скорочення військової допомоги на початку цього року, оскільки потенційні солдати не бажають йти добровольцями, якщо вони не впевнені, що матимуть зброю, щоб стріляти у ворога, і що західні поставки зброї продовжують затримуватися."Немає сенсу чути заклики до України знизити мобілізаційний вік, нібито для того, щоб призвати більше людей, коли ми бачимо, що раніше анонсоване обладнання не надходить вчасно. Через ці затримки в Україні не вистачає зброї для оснащення вже мобілізованих солдатів", – написав у соціальних мережах радник президента України Володимира Зеленського з питань комунікацій Дмитро Литвин.Тим часом Трамп пообіцяв закінчити війну в Україні за "24 години", як тільки вступить на посаду. Минулого тижня він оголосив, що призначить генерала у відставці Кіта Келлога своїм спеціальним посланником у справах Росії та України. Келлог, високопосадовець з питань національної безпеки в першій адміністрації Трампа, запропонував обумовити майбутню підтримку України з боку США її участю в переговорах щодо припинення конфлікту, але він також запропонував озброїти Київ ще більш агресивно, щоб підштовхнути Кремль до поступок.Майбутнє безпекової допомоги з боку Вашингтона, який сьогодні є головним військовим донором України, після інавгурації Трампа залишається під питанням. Військові успіхи Росії занепокоїли адміністрацію Байдена, хоча високопосадовці та інші представники адміністрації заявили, що не очікують серйозного прориву оборонних ліній України в найближчі місяці, навіть якщо Москва продовжуватиме наступати. Однак вони застерегли, що перегони за використанням решти коштів із 61 мільярда доларів додаткової допомоги можуть призвести до перенапруження американських збройних сил. Один високопоставлений представник оборонного відомства США заявив, що головним ризиком короткострокового прискорення надання допомоги Україні передовсім буде загроза для інших місій, оскільки військові спрямовують більше повітряних засобів і особового складу на перекидання величезної кількості обладнання до Європи. Високопоставлений представник адміністрації сказав, що Білий дім зважує ці суперечливі вимоги, просуваючи свої плани щодо допомоги Україні.На думку американських офіційних осіб, у довгостроковій перспективі розрив між російськими та українськими зусиллями з вербування, ймовірно, матиме набагато більше значення у визначенні ходу війни. Виснажена українська армія зіткнулася з проблемою вкрай недоукомплектованих фронтових підрозділів, а також з повільною мобілізацією і навчанням. Кремлю, тим часом, вдається дещо розширити свої сили, навіть попри те, що він зазнає значних втрат, сказав один із чиновників.На думку американських офіційних осіб, у довгостроковій перспективі розрив між російськими та українськими зусиллями з вербування, ймовірно, матиме набагато більше значення у визначенні ходу війни. Виснажена українська армія зіткнулася з проблемою вкрай недоукомплектованих фронтових підрозділів, а також з повільною мобілізацією і навчанням. Кремлю, тим часом, вдається дещо розширити свої сили, навіть попри те, що він зазнає значних втрат, сказав один із чиновників.Пентагон також уважно стежить за подіями в Курську, щоб виявити як нещодавнє рішення скасувати заборону на запуск ракет американського виробництва по цілях в глибині Росії впливає на перебіг бойових дій. Поки що, за словами одного з чиновників, ці ракети мали лише "дезорганізуючий" ефект на загальну боротьбу, сповільнюючи інтеграцію північнокорейських сил.Кремль пообіцяв наслідки для західних прихильників Києва і нещодавно запустив нову потужну ракету по Україні після ударів, завданих всередині Росії. Проте представники адміністрації Байдена вважають, що жодна зі сторін не зацікавлена в тому, щоб грати в азартні ігри з прямою війною між двома ядерними державами.Українські солдати тримають оборону на КурщиніСвітанковий штурм у Курській області Росії так і не дійшов до перестрілки, але показав, наскільки напруженою була битва на території Кремля. П'ятеро росіян пішли вперед на сірому недільному світанку, але, як показали тепловізійні знімки з безпілотника, були вбиті або поранені безпілотником, коли намагалися сховатися в лісосмузі, розпочинає свій матеріал про Курщину СNN."У мене таке враження, що (росіяни) мають необмежену кількість людей, – сказав журналістам командир підрозділу 225 штурмового батальйону Олександр, описуючи бої вже з кафе в українському місті Суми 11 годин потому. – Вони посилають групи, і майже ніхто не залишається в живих. А наступного дня знову йдуть групи. Наступні росіяни, здається, не знають, що сталося з попередніми росіянами. Вони йдуть туди, в невідомість. Ніхто їм нічого про це не розповідає, і ніхто не повертається".Як розповідають журналісти видання, Олександр і двоє його колег, з якими він сидить, погано чують через постійні обстріли. Вони дають змогу отримати рідкісне уявлення про майже чотиримісячну українську окупацію Курська.Прихильники Курської операції вважають, що вона надала Києву життєво важливі важелі впливу на будь-які майбутні мирні переговори, які можуть бути ініційовані новообраним президентом США Дональдом Трампом, а це означає, що Україні необхідно утримати плацдарм у цьому регіоні щонайменше до весни."Ви забрали нашу ядерну зброю? Ви обіцяли нам дах над головою, – говорить Олександр. – Тримайте своє слово. Нас вбивають, а ви все ще намагаєтеся грати в ігри, відстоювати свої інтереси. Ви повинні були віддати все, що могли, щоб закінчити цю війну за два дні".Нещодавні російські атаки в його районі Курська виявилися настільки ж неефективними, наскільки й дорогими, зазначив військовим. Окремо українські офіційні особи визнали, що 40% території, яку вони зайняли наприкінці літа, з того часу було відвойовано росіянами. За словами Олександра, його підрозділ не спав три дні, не залишав лінію фронту протягом восьми місяців і брав участь у запеклих боях в українських містах Бахмут, Авдіївка та Часів Яр. Російські війська, з якими українці зіткнулися в Курську, складалися з добре підготовлених десантників 76-ї бригади, а також менш організованих чеченців і африканських найманців. Але він не бачив жодних ознак 12 тисяч північнокорейських військових, які, за даними Пентагону, були направлені до Курська."Коли ми їх спіймаємо або побачимо тіло, – додав він. – Тоді я точно знатиму, що вони тут".За його словами, трьома тижнями раніше його підрозділ зазнав нападу з боку 40 бронемашин і близько 300 піхотинців. Тоді вони знищили 50 росіян.

Стратегія обмежувати українські удари по Росії помилкова, пишуть цього тижня світові ЗМІ. Також медіа аналізують, яким може бути шлях замороження війни від новообраного президента США Дональда Трампа та яка роль Європи у ньому. Gаzеtа.uа дослідила матеріали у західних виданнях. "Що не так в "ескалації" щодо ударів України по Росії?", СNN, США За 1000 днів війни Путін не раз попереджав західних союзників Києва про жахливі, потенційно ядерні наслідки "ескалації" війни. Погрози Путіна стали ще більш жорсткими цього місяця, коли президент Джо Байден дав Києву дозвіл запускати американську зброю більшої дальності по цілях у Росії. У відповідь Путін оновив російську ядерну доктрину і запустив по Україні нову балістичну ракету, здатну нести ядерний заряд. Повідомлення сприйняли як погрозу прихильникам України - не випробовуйте нас. Але після майже трьох років війни ці події набули звичного ритму. Кожного разу, коли Україна зверталася з проханням, союзники агонізували - чи задовольнити його? Побоювались, що це призведе до ескалації та спровокує відповідь РФ. Щоразу, коли Захід приймав прохання України, найбільш катастрофічні загрози Росії не реалізовувала. Те, що було табу одного тижня - наступного ставало нормою. Немає підстав вірити, що цього разу буде інакше. Кремль бореться, щоб змусити Захід дивитися на війну не з власних позицій Натомість це приклад успішної стратегії Кремля - змусити Захід дивитися на війну очима Росії, плутаючи спроби України протистояти російській агресії як велику "ескалацію". "Кремль бореться, щоб змусити Захід дивитися на війну не з власних позицій, а в альтернативній реальності, породженій Кремлем. Вона дозволяє РФ перемагати в реальному світі", - писав у березні Інститут вивчення війни (ІSW). Співавтор звіту Катерина Степаненко розповіла, що стратегія полягає у відродженні радянської концепції "рефлексивного контролю", за якою держава нав'язувала супротивнику хибний вибір, змушуючи приймати рішення проти власних інтересів. "Постійні дебати Заходу та затримки з військовою допомогою - яскравий приклад успішної рефлексивної стратегії Кремля, яка змусила Захід до самостримування, попри регулярну ескалацію війни Росією", - каже Степаненко. Цю стратегію можна було побачити в четвер, коли Росія провела масштабну атаку, націлену на енергомережу України. Хоча Путін сказав, що атака була "відповіддю" на рішення адміністрації Байдена щодо зброї більшої дальності - Росії не потрібен був привід для таких ударів у минулому. Росія почала неспровоковане вторгнення в Україну і регулярно посилювала війну Недавні зміни в політиці західних союзників України, які відбулися після того, як Росія залучила 11 тис. солдатів із КНДР - не є ескалацією, як це намагається показати Кремль, каже Степаненко. "Росія почала неспровоковане вторгнення в Україну і регулярно посилювала війну, щоб зберегти ініціативу на полі бою. Схвалення використання Україною систем дальнього удару проти Росії дозволяє Україні вирівняти можливості", - каже вона. Адміністрація Байдена відправила ракети АТАСМS в Україну на початку року, але поставила суворі умови щодо того, як їх можна використовувати - можуть стріляти по російським цілям в окупованій Україні, але не по Росії. Колишній директор Центру НАТО з контролю над озброєннями Вільям Альберк каже, що ця політика не мала сенсу і принесла величезну користь РФ. Даючи АТАСМS, але дозволяючи бити ними лише по Україні, "ми послали Росії меседж: "Переїдьте на пару кілометрів і ви в безпеці", - каже Альберк. Дії України залишаються в рамках законів ведення війни По суті, ця політика призвела до "ідеї, що Росія може вбити кого-завгодно в Україні, але Україна не може вбивати росіян, які атакують її, якщо ті в Росії. Це нісенітниця", - каже Альберк. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бізнес на смерті: чи реальний крах РФ і коли саме Дії України залишаються в рамках законів ведення війни. Як заявив глава МЗС Польщі Радослав Сікорський, "жертва агресії має право захищатися навіть на території агресора". Серед тривожних реакцій на події минулого тижня легко забути, що Україна давно запускає власні дрони по цілях у глибині Росії і стріляє з західної зброї по території, яку Кремль вважає своєю. Рішення стріляти західною зброєю трохи більшої дальності - відмінність у ступені, а не в характері. "Знову і знову ми доводимо, що коли перетинаєте фальшиву червону лінію РФ, нічого не відбувається", - каже Альберк. "Як Трамп впорається з війною в Україні?", Тhе Есоnоmіst, Велика Британія У січні Трамп повернеться в Білий дім. Чи зможе він покласти край найбільшій війні в Європі з 1945-го? Шанси проти нього. "Це як Колумб, який намагається побачити щось за океаном, гадаючи, що пливе в Індію", - каже колишній віце-прем'єр і ексглава українського МЗС Костянтин Грищенко. Є побоювання, що Трамп просуватиме погану угоду заради її зовнішнього вигляду, а не змісту. Якщо пріоритет Трампа будь-яка угода, то міг би просто припинити допомогу Україні та наполягати, щоб вона прийняла вимоги Росії. Дехто з його оточення, як-от син Дональд Трамп-молодший, в захваті від ідеї, що батько позбавить Україну допомоги. "Мені байдуже, що станеться з Україною", - заявив у 2022-му Джей Ді Венс, обраний віцепрезидентом Трампа. Якби Америка пустила Україну на самоплив, Путін міг би диктувати умови Якби Америка пустила Україну на самоплив, Путін міг би диктувати умови. У червні він висунув вимоги: Київ має вивести війська з чотирьох областей, анексованих РФ, попри те, що чверть цієї території в руках українців. Та відмовитися від планів вступу в НАТО. Це вимоги напоказ. У листопаді російські чиновники сказали Rеutеrs, що розглядають можливість просто заморозити фронт з "простором для переговорів щодо поділу" території. Але ЗСУ відступають, російська оборонна промисловість гуде, а війська КНДР приєднуються до росіян. Тож Путін вважає, що перемагає. Хоча економічний і соціальний тиск у Росії росте, Путін не спішить закінчувати війну. Він навіть міг би повторити деякі принизливі вимоги, висунуті під час мирних переговорів 2022-го, включно з жорсткими обмеженнями на обсяг ЗСУ (не більше 85 тис. осіб), танків (не більше 342) і ракет (максимальний радіус 40 км), бо знає, що українці не приймуть цього, навіть під тиском. Трамп вважав би поразку України поганою для США та власного іміджу Однак оглядачі вважають, що Трамп вважав би поразку України поганою для США та власного іміджу. "Трампа не вважатимуть слабаком. Він не піде на погану угоду", - каже Метью Кроніг з Аtlаntіс Соunсіl, який написав статтю для Тhе Есоnоmіst із Майклом Волцом, якого Трамп обрав радником із нацбезпеки. Інсайдери кажуть, що Трамп боїться, що невдача в Україні вдарить по його іміджу, так само як хаотичне виведення військ США з Афганістану 2021-го зашкодило президенту Джо Байдену. Волц визнає, що США знадобляться важелі впливу, щоб добитися кращих умов від Путіна. Він пропонує Америці розширити експорт газу, придушити продажі російської нафти, дати Україні більше зброї й послабити обмеження на її використання, якщо Путін не сяде за стіл переговорів. Курт Волкер, який був спецпосланцем в Україні під час першого терміну Трампа, припускає, що підхід Трампа може полягати у вимозі до сторін зупинити війну без усіляких умов. Трамп вважає, що коли йдеться про допомогу Україні, європейці мають нести більшу частку витрат Кіт Келлог, генерал у відставці, якого Трамп призначив спецпосланцем по Росії та Україні і Фред Флейтц, ветеран ЦРУ - пропонують, щоб США після припинення бойових дій "продовжили озброювати Україну, і переконалися, що Росія не зможе просуватися далі й не атакує її знову". Україну, за їх пропозицією, не будуть просити визнати анексію, а США і союзники скасують санкції і нормалізують відносини з РФ, лише якщо Москва підпише мирну угоду, "прийнятну для Києва". Якби Трамп взяв ці пропозиції за основу, українці були б у захваті. Інше питання, яку роль гратиме Європа. Трамп вважає, що коли йдеться про допомогу Україні, європейці мають нести більшу частку витрат. Європейці виділили 118 млрд євро на допомогу Києву, порівняно з 85 млрд євро від США. Співвідношення 60:40. Можливо, Трамп хоче змістити баланс до 80:20. Втома Європи від війни теж перебільшена. У Німеччині, наприклад, за недавнім опитуванням, 43% респондентів хотіли б збільшення допомоги Києву. Проблема в тому, що якщо угоду укладуть, західна політична підтримка збереження допомоги може швидко зникнути. Росія витрачає понад 8% ВВП на оборону, тому може продовжувати переозброюватися. Україна буде змушена демобілізуватись, щоб відродити економіку. Це може спокусити Путіна спробувати ще раз через рік чи два. Україна природно хотіла б твердих гарантій безпеки. В ідеалі - членство в НАТО. Але Трамп зневажає Альянс. "НАТО - реліквія, яку слід скасувати", - писав чотири року тому Піт Гегсет, обраний Трампом на пост міністра оборони. І навіть якби Трамп погодився, то інші члени НАТО, такі як Угорщина, наклали б вето на вступ України. Дехто з оточення Трампа пропонує Європі замість цього сформувати коаліцію тих, хто бажає розгорнути війська в Україні. НАТО - реліквія, яку слід скасувати Проте європейські бази в Україні будуть вимагати складнішого матеріально-технічного забезпечення та досконалішої їх оборони. Скажімо, розміщення п'яти бригад може коштувати 43,5 млрд євро, що дорівнює витратам країн ЄС на сьогодні на військову допомогу Києву. Малоймовірно, що європейці дадуть війська без принаймні часткової участі США. Європейські уряди не продумали це детально, каже особа, знайома з питанням. Але ця велика ідея обговорюється на високому рівні в європейських столицях. Країни Північної і Східної Європи найбільш зацікавлені у ній. Західної і південної менше. Попри те, що громадська думка у багатьох країнах Європи проти відправлення військ, якби таке розгортання багатонаціональних сил ЄС сталося після зупинення бойових дій, це могло б їм видатися більш прийнятним. Макрон оприлюднив ідею відправити французькі війська в Україну. Велика Британія також могла б стати членом експедиційного корпусу. Прем'єр Кір Стармер прагне відновити зв'язки з європейськими партнерами у сфері безпеки. Німецькі чиновники вагаються. Але лідер ХДС і ймовірний наступний канцлер Фрідріх Мерц відкритіший до цієї ідеї. Але ці плани залежать від того, чи Трамп збереже інтерес до досягнення угоди. Ерік Чіарамелла з Фонду Карнегі, який працював у Білому домі за першої каденці Трампа, каже, що ізоляціоністське крило Республіканської партії на підйомі. Трамп може шукати легкої угоди за допомогою комбінації "пряника для Росії та батога для України" - пропозиції зняти санкції з Росії та погроз відрізати поставки зброї Києву. Якщо Україна впаде, Трамп в усьому звинуватить Байдена, каже Чіарамелла. Український колапс не неминучий, хоча російські успіхи найближчими тижнями прискоряться. Адміністрація Байдена дедалі швидше дає зброю в останні тижні його перебування на посаді президента Водночас адміністрація Байдена все швидше дає зброю в останні тижні його перебування на посаді президента, витрачаючи останні кошти, дозволені Конгресом. Вона також пом'якшила правила, що обмежують використання ракет проти цілей у РФ, і передає наземні міни, щоб перешкоджати просуванню росіян. Поставки зброї триватимуть і в наступному році, якщо Трамп їх не зупинить. Високі чиновники адміністрації Байдена стверджують, що українські запаси снарядів, зенітних ракет та інших боєприпасів кращі, ніж були протягом тривалого часу. Радше з надії, ніж з переконання, союзники США висловлюють упевненість, що Трамп не здасть Україну. Багато-хто в Києві вітав його обрання. Президент Зеленський запропонував спеціальний доступ для американських компаній до українських родовищ рідкісних корисних копалин як винагороду, яка може сподобатися Трампу. Адмірал Роб Бауер, голова військового комітету НАТО, виступаючи на Міжнародному форумі безпеки в канадському Галіфаксі в кінці листопада, заявив: "Не можу уявити, що в інтересах США, щоб Путін вийшов з будь-яких можливих мирних переговорів як переможець".

На тлі можливої відмови США від підтримки України після того, як Дональд Трамп вступить на посаду президента в січні наступного року активізувалися секретні дебати з приводу введення західних військ та приватних оборонних компаній в Україну. Про це повідомляє Lе Моndе з посиланням на власні джерела, цитує Рубрика. "Між Великою Британією і Францією ведуться дискусії про […] Тhе роst ЗМІ: у Європі пожвавились дискусії про введення військ в Україну арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Після перемоги Дональда Трампа у виборах в США у Європі відновилися обговорення про відправлення західних військ і приватних оборонних компаній до України. Джерело: стало відомо Lе Моndе з джерел, повідомляє "Європейська правда" Деталі: Дебати є делікатними і засекреченими, але, за інформацією газети, питання про введення сухопутних військ в Україну знову на порядку денному європейських лідерів.

Секретні дебати з приводу введення західних військ та приватних оборонних компаній в Україну активізувалися на тлі можливої відмови США від підтримки України після того, як Дональд Трамп вступить на посаду президента в січні наступного року.

Про це йдеться в статті Тhе Тіmеs, переклад якої наводить Еспресо.Кір Стармер перебував на пів дорозі через Атлантику, прямуючи до саміту G20 у Ріо-де-Жанейро, коли надійшла несподівана новина.За повідомленнями зі США, Джо Байден, чинний президент, дав дозвіл на використання ракет великої дальності АТАСМS проти цілей у Росії.Прем'єр-міністр і його старші помічники, які зібралися в передній частині літака, вже знали про рішення Байдена, прийняте трьома днями раніше, - але вони не були готові до того, що новина просочиться так швидко.Оскільки разом з прем'єр-міністром на саміт їхали журналісти, він розумів, що не уникнути запитань про те, чи можуть британські ракети Stоrm Shаdоw бути використані проти цілей у Росії.На висоті 35 000 футів було прийнято рішення, що Стармер повинен публічно ухилитися і використовувати відсутність офіційного підтвердження з боку Білого дому, щоб якомога менше говорити про наміри Великої Британії.Помічники наполягали на тому, що рішення США необов'язково матиме відношення до Stоrm Shаdоw, оскільки він має іншу специфікацію, ніж система АТАСМS, а сам Стармер заявив, що не збирається заглиблюватися в "оперативні деталі".У приватній розмові високопоставлене урядове джерело повідомило, що позиція Стармера насправді проста: він хоче дозволити Україні використовувати зброю так, як вона вважає за потрібне для самозахисту. За лаштунками Британія вже кілька місяців тисне на США щодо цього питання.Стармер заявив про це в перші дні свого прем'єрства під час однієї зі своїх перших закордонних поїздок, що потрапила в заголовки новин у Британії, Україні та Росії. Він наголосив, що "Україна сама має вирішувати, як розгортати [їх] в оборонних цілях".Президент Зеленський скористався коментарями, вітаючи рішення Стармера дати йому дозвіл на використання ракет, в той час як Росія пригрозила відповідними діями.Протягом наступних місяців Стармер зайняв набагато обережнішу позицію. Рішення далеко не просте, оскільки воно залежить від дозволу США, які надають навігаційні дані, що дозволяють ракетам пролітати низько над землею на відстані до 150 миль.Сполучені Штати спочатку утримувалися від надання дозволу на використання своєї технології в ракетах Stоrm Shаdоw проти Росії, оскільки побоювалися подальшої ескалації конфлікту. Особливо стриманим був Байден, незважаючи на тиск з боку інших високопосадовців його адміністрації.За словами джерела в міністерстві закордонних справ, "переломний момент" настав, коли Росія залучила до конфлікту північнокорейських солдатів, що було розцінено як "значна ескалація". Тепер очікується схвалення з боку США, особливо з огляду на те, що Україна вже застосувала американські ракети дальнього радіуса дії проти російських цілей.В уряді відчувається розчарування тим, як дебати про ракети Stоrm Shаdоw стали домінувати в наративі. Зеленський публічно лобіював дозвіл на їх використання для ураження цілей у Росії.Союзники Стармера кажуть, що ракети Stоrm Shаdоw не змінять результат війни в Україні і насправді є лише однією з багатьох систем озброєнь.Бен Воллес, колишній міністр оборони від партії торі, заявив, що використання ракет Stоrm Shаdоw стане "потужним сигналом", але припустив, що рішення Німеччини дозволити використання своїх ракет дальнього радіуса дії Таurus в Україні може бути більш значущим.Місяці обговорень означають, що будь-який елемент несподіванки зник.Раніше підхід Великої Британії полягав у тому, щоб оголошувати про розгортання Stоrm Shаdоws після того, як вони вже були використані на полі бою, щоб максимізувати їхній вплив.Лорд-адмірал Вест, член Лейбористської партії, заявив: "Я вважаю, що американці та ми самі зробили з цього величезну сенсацію, хоча не повинні були. Ще давно ці речі [ракети Stоrm Shаdоw] мали бути передані без зайвого галасу. Вони перетворили це на велику проблему, і, на мою думку, це прикро."Джерело на Даунінг-стріт повідомило, що "існують дуже вагомі оперативні причини, чому ми повинні бути обережними в тому, що говоримо. Останнє, що ми хочемо зробити, - це дати Путіну стратегічну перевагу на полі бою."Однак до ранку вівторка Стармер почав відкидати обережність, натякаючи, що це лише питання часу, коли ракети Stоrm Shаdоw можуть бути використані в Україні."Ми маємо забезпечити Україну всім необхідним, стільки часу, скільки потрібно для перемоги у цій війні. Але я не збираюся обговорювати операційні питання, бо єдиний, хто виграє від цього, - це Путін," - заявив він.Високопоставлені урядові джерела зазначили, що зміна риторики Стармера була свідомою і натякала на те, що попередні заперечення американців щодо використання Stоrm Shаdоw більше не актуальні.Цей підхід відображає позицію українців. У відповідь на повідомлення про зміну політики США Зеленський заявив: "Такі речі не оголошуються".  "Ракети самі все скажуть", - додав він. 

Французьке видання Lе Fіgаrо у неділю повідомило, що Франція і Велика Британія слідом за США нібито дозволили Україні використовувати свої далекобійні ракети SСАLР/Stоrm Shаdоw для ударів по території Росії. Згодом видання змінило текст повідомлення, передає Gаzеtа.uа. "Французи і британці дозволили Україні завдати удару вглиб російської території, використовуючи свої ракети SСАLР/Stоrm Shаdоw. Рішення президента США Джо Байдена українським військам завдавати ударів углиб території РФ за допомогою американських ракет АТАСМS означає серйозну зміну в проведенні операцій українських сил, які, як кажуть, мають більше американських ракет, ніж франко-британських", - писало Lе Fіgаrо. Станом на ранок понеділка матеріал було змінено: "У канцеляріях вже вирували дебати щодо дозволу на використання західних ракет проти російської території. Еммануель Макрон висловився за це під час державного візиту до Німеччини у травні 2024 року". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: США дозволили бити далекобійними ракетами лише по Курщині - ЗМІ Видання не наводило інших подробиць, а також джерел інформації. Ракети SСАLР/Stоrm Shаdоw залежно від модифікації можуть мати дальність від 270 до 560 км. Сьогодні глава МЗС Франції заявив, що Париж не змінював своєї позиції щодо ударів французькими ракетами вглиб Росії, але така можливість розглядається. Тим часом, очільник МЗС Німеччини, по суті, підтвердила дозвіл США для України на далекобійні удари по РФ. "Рішення американської сторони - і я хотіла б підкреслити, що це не переосмислення, а посилення того, що вже було зроблено іншими партнерами - вкрай важливе зараз", - заявила Анналена Бербок у Брюсселі перед зустріччю міністрів закордонних справ ЄС. Раніше Тhе Nеw Yоrk Тіmеs повідомило, що Байден вперше дозволив українським військовим використати далекобійні ракети АТАСМS для удару по території Росії. За словами джерел видання, зброя, ймовірно, буде спочатку використана проти російських і північнокорейських військ у Курській області. Видання зазначало також, що, хоча британські та французькі лідери висловили підтримку запиту президента Володимира Зеленського на далекобійні удари по території РФ, вони не поспішали дозволяти українцям почати використовувати свої ракети на російській території, якщо Байден не погодиться дозволити українцям застосовувати АТАСМS.

Про це інформує Frаnkfurtеr Аllgеmеіnе Zеіtung.За словами Борреля, докази є "переконливими" і доводять "надання смертоносної підтримки" Росії з боку Китаю.Він закликав до заходів у відповідь і заявив про необхідність розгляду всіх доступних інструментів, включаючи санкції."Тепер ми повинні розглянути весь інструментарій", - наголосив дипломат, додавши, що ЄС має у своєму розпорядженні нові списки, що ведуть до заборони на ведення бізнесу з китайськими компаніями, заборони на активи та в'їзд.Крім того, Боррель наголосив на необхідності прямого діалогу з Китаєм, підкресливши невідповідність між заявленою нейтральністю Пекіна та фактичною підтримкою Росії.За словами іншого джерела, реакція Європи залежатиме від того, як Китай відреагує на результати розслідування. Дебати про санкції все ще перебувають на ранній стадії.Читайте також: "Росія стане економічним лузером": дипломат Огризко пояснив, що чекає на Москву без підтримки КитаюНаприкінці вересня інформаційне видання Rеutеrs повідомило, що дочірнє підприємство російської державної оборонної компанії "Алмаз-Антей" під назвою "Купол" розробило і випробувало в Китаї новий бойовий безпілотник дальнього радіуса дії й хотіло налагодити там серійне виробництво для використання цих безпілотників у війні проти України. Це було зроблено із залученням китайських експертів.Rеutеrs посилається на два джерела в європейській розвідці та інші документи, зокрема, листування між компанією "Купол" і міністерством оборони Росії, а також квитанції про оплату рахунків-фактур. Згідно з документами, сім військових безпілотників були доставлені з Китаю в штаб-квартиру "Купола" в російському місті Іжевськ, в тому числі два типу  Gаrріyа-3, або скорочено G3, що може нести 50-кілограмовий вибуховий пристрій на відстань до 2  тис.кілометрів.За словами високопоставленого чиновника ЄС, хоча прямих доказів участі китайського уряду немає, важко уявити, щоб подібні дії відбувалися без його відома. США також розглядають можливість запровадження санкцій. ЄС, НАТО та США висловили стурбованість з приводу цього питання, очікуючи роз'яснень від Китаю. Підтвердження цих повідомлень означатиме порушення Китаєм своєї декларованої нейтральної позиції та надання смертоносної допомоги Росії.24 жовтня лідер КНР Сі Цзіньпін під час саміту БРІКС у Казані заявив, що вважає, що потрібно якнайшвидше домогтися деескалації війни в Україні.

Технологічно кампанії Гарріс та Трампа особливо мало чим відрізняються від класичних виборчих кампаній, які проходили за всіма канонами політичного маркетингу в США. Але цього разу вражає агітаційна масштабність, бюджетні рекорди та емоційний антагонізм (Гарріс намагалася приклеїти Трампу ярлик "фашист", Трамп же називав Гарріс "комуністкою" з низьким ІQ), які робили вибори точкою можливого переходу у нечувану громадянську кризу після підрахунку голосів. Проблема у тому, що вага кожного голосу нині досить значна в "хитких штатах" як ніколи. Долю федеральних виборів можуть вирішити буквально тисячі або навіть десятки голосів у малих округах.  На цій кампанії можна було бачити стандартні агітаційні заходи — плакати біля будинків, мітинги кандидатів, дебати, мікротаргетована реклама, розсилка електронних листів, залучення голлівудських зірок, обходи помешкань виборців, об’їзди мікрорайонів із мегафоном, мобільні застосунки з інформацією про політичну позицію виборця, інтерв’ю політиків відомим журналістам, вихід книг мемуарного характеру зі скандальними подробицями. Варто згадати хоча б книгу "Війна" Боба Вудворда, в якій повідомлялось, що Трамп дзвонив Путіну з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Це вміло використали демократи в кампанії проти Трампа.Безпрецедентним є використання звичайної та цифрової реклами в соціальних медіа. На цих президентських виборах рекорди била реклама на YоuТubе, націлена на неполітичну аудиторію, або, як я називаю "тихого виборця". Читайте також: "Тихі виборці" - секретна зброя обох кандидатів на виборах у СШАДля прикладу, Трамп провів тригодинну зустріч у подкасті з Джо Роганом, який прослухали 36 млн осіб лише на YоuТubе. Помітно було багато реклами Трампа на ігрових платформах, що свідчило про бажання отримати підтримку молодих чоловіків-виборців. Штаб Гарріс величезні кошти витратила на рекламу в манікюрних салонах, журналах про стиль життя та у торгівельних центрах "хитких штатів", орієнтуючись на жіночий електорат.З метою розширення виборців Гарріс вийшла на поле суперника і намагалась заручитись підтримкою поміркованого республіканського електорату. Так, у свій час був зареєстрований комітет політичної дії виборців колишнього республіканського кандидата Нікі Хейлі за Гарріс (від якого сама Хейлі відхрещувалась), організована кампанія підтримки Гарріс з боку відомих і поважних республіканців Діка Чейні та Арнольда Шварценеггера. Слід відзначити й деякі змістовні акценти рекламних технологій. Для прикладу, гендерна поляризація. Яскравим прикладом може слугувати вірусний ролик с Джулією Робертс, націлений на прихованих жінок-прихильниць Гарріс у патріархальних і консервативних родинах, схильних голосувати за Трампа з нагадуванням про те, що їх голос є конфіденційним. Читайте також: Хто кращий: Трамп чи Гарріс?Кампанія була наповнена яскравими перформансами, залученням стендаперів-коміків та популярних журналістів в агітаційний угар. Щоб підкреслити єдність з робочим класом Трамп смажив картоплю у МсDоnаld's у приміській зоні Філадельфії та сів за сміттєвоз, щоб потролити Байдена, який необережно назвав прихильників Трампа "сміттям". Найбільш скандальною технологією стала лотерея Ілона Маска, яка викликала вже судову справу проти нього. Маск заявив, що до виборів президента даватиме по $1 мільйону на день випадковій людині, яка підписала петицію організації Аmеrіса РАС про зобов’язання підтримувати право на свободу слова та право на володіння зброєю. Це дозволило йому зібрати величезний масив персональних даних, які можна використати в спрямуванні трампівських меседжів та реклами у відповідальний момент фінального голосування 5 листопада. І окремо слід сказати про те, що саме ці вибори побили рекорди масового використання генеративного штучного інтелекту на виборах: просування у соціальних медіа, яскраві діпфейки, телефонні дзвінки із голосом зірок та політиків, графічне домальовування великої кількості прихильників на мітингах. В деяких штатах вже ухвалені закони, що обмежують застосування АІ у виборах (Мічиган, Вашингтон, Каліфорнія тощо). На федеральному рівні поки заборон немає.ДжерелоПро автора. Олег Постернак, політтехнолог, політичний консультант, член Асоціації професійних політичних консультантів УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Вибори США у кіно: документальні та художні фільми, що розповідають про дебати, результат виборів, правила голосування, політичну боротьбу та ін, які варто преглянути перед виборами США 2024: хто переможе Трамп чи Гарріс? — Суспільне Культура