Search trend "thaad"

Саміт НАТО у Гаазі, що має відбутися наприкінці червня, ризикує стати символом кінця стратегічного лідерства Альянсу. Організація, яка ще донедавна вважалася гарантом безпеки країн, що сповідують демократичні цінності, все більше перетворюється на безвольну бюрократичну структуру, яка уникає згадок про війну в Європі, називає Росію "загрозою", а не ворогом, і боїться роздратувати Трампа незручними запитаннями. Зайве акцентувати, що останнє під час  широкомасштабної війни в Європі виглядає абсолютно неадекватним. Відмова від згадування України (в тому числі, з точки зору перспектив вступу до НАТО) та Росії (як екзистенційного ворога для Європи) у підсумковій декларації саміту, зведення всього порядку денного до обговорення майбутніх оборонних витрат, і фактичне уникнення геополітичної відповідальності – це не просто дипломатичне  маневрування. Це - демонстрація концептуального занепаду.Підготовка до саміту НАТО, що відбудеться в Гаазі, Нідерланди,фото: gеttyіmаgеsВечеря з королем як головна подія, або Стратегічне ігнорування реальностіФормат саміту в Гаазі – короткий, беззмістовний текст комюніке, відсутність серйозних рішень з протидії війни Росії проти України, жодного слова про загрозу з боку Китаю та “осі зла”, а також обнулення прогресу України на шляху до членства в Альянсі може стати втіленням того, що можна назвати стратегічним ігноруванням. У той час як Росія перетворила континент на зону бойових дій, а Китай продовжує грати роль головного військово-технічного хабу для російського ВПК, НАТО вибудовує свою позицію довкола дивної (і, як на мене, неадекватної) мети - уникнути гніву Дональда Трампа. Очевидно, що Альянс став заручником внутрішньоамериканської політики. Саміт звужено до одного робочого засідання (щодо підвищення витрат на оборону), а головна подія – вечеря з королем Нідерландів. Стратегічні питання безпеки континенту, загроза прямої війни з Росією, роль України - все це вилучено з порядку денного, аби не створювати незручностей для Вашингтону.Король Нідерландів Віллем-Олександр, фото: gеttyіmаgеsТе, що колективна безпека Європи сьогодні фактично тримається на стійкості Сил оборони України та героїзмі українського народу, в Альянсі вважають недостатньо вагомим, щоби згадати це бодай у декларації. Це вже не просто стратегічна помилка - це добровільне визнання імпотенції перед російським агресором і політичним опортунізмом нинішньої адміністрації США.Якщо згадати, навіщо НАТО створювалося у 1949 році - для стримування СРСР (тобто, агресора, який відкрито декларував мету зі знищення “загниваючого Заходу”) та захисту європейських демократій, - то уникнення прямого визнання РФ ворогом та мовчання про роль України для євроатлантичної безпеки є не чим іншим як стратегічною деградацією Альянсу. Бажання не дратувати Трампа несподівано перетворилося на визначальний фактор у формуванні безпекової політики країн НАТО. Але в реальному сценарії війни - наприклад, у разі удару російських військ по країнах Балтії - відсутність чітких, заздалегідь ухвалених планів дій обернеться катастрофою. Альянс не готовий діяти - і в цьому полягає його найбільша загроза.Альтернатива існує: Сили оборони ЄвропиВодночас нинішня ситуація створює вікно можливостей для нового стратегічного вектору розвитку Європи в рамках формування самодостатнього європейського компоненту в межах або на основі НАТО. Причому Україна явно має всі можливості стати авангардом цієї трансформації.Цей компонент може мати такі риси:політичну автономність у прийнятті рішень на європейському театрі воєнних дій;інституційне ядро у вигляді об’єднаних сил оборони Європи, які матимуть власні командні структури, логістику та системи стримування агресора;фінансову відповідальність, закріплену у зобов’язаннях витрачати щонайменше 5% ВВП на оборону, включно з розробкою власних ракетних та ПРО-систем;інтеграцію України як повноправного учасника формування нової безпекової архітектури.При цьому, вірогідно, сучасна геополітична конфігурація потребує трансформації НАТО в структуру з двома стратегічними дивізіонами. Один з них - Європейський дивізіон, відповідальний за європейський та євразійський театри. Інший - Американський, з фокусом на Атлантику, Арктику та Індо-Тихоокеанський регіон.Дивізіони можуть діяти автономно, коли йтиметься про  генерацію сил, оперативне планування та реагування. Але при цьому зберігатиметься єдиний центр у Брюсселі. НАТО, таким чином, залишатиметься координаційною інфраструктурою, однак функціональні центри ваги змістяться, і це буде відповідати реальному розвитку ситуації. Тобто, значною мірою це будуть автономні структури,  максимально “заточені”на потреби свого регіону, однак у разі нападу на Європу вона має знати, що США активно втрутяться на захист континенту, і навпаки. При цьому Європа має бути спроможною самостійно відповідати на воєнні виклики, не відчуваючи постійної залежності від несподіваних поворотів політики США.Солдати сухопутних військ Франції висаджуються з баржі в рамках навчань "РОLАRІS 25", фото: gеttyіmаgеsКоли говорити про європейський “дивізіон” Альянсу, який, зі зрозумілих причин, нам ближче, - яким він може бути? Насамперед ця складова має розбудовуватися як самодостатні Сили оборони Європи, відповідальні за нейтралізацію воєнних загроз та стримування агресивних намірів Росії. Що тут є важливим? Уже знайомі нам підходи: суттєве збільшення європейських оборонних витрат; оборонно-промислова кооперація в рамках європейського оборонного сектора, включно з повною інтеграцією України в указані ініціативи; закріплення фінансових зобов’язань європейських країн для підтримки вказаних проєктів (ті самі 5% ВВП на оборону). І ключове - розвиток стратегічних сил стримування як одного з елементів сил оборони Європи).Якими мають бути європейські стратегічні сили стримуванняКлючові компоненти цих сил зрозумілі - це, так би мовити, тріада євробезпеки.  Насамперед -  ракетні сили далекого радіусу дії. Ракетні спроможності далекого ураження (dеер-strіkе сараbіlіtіеs), що їх мають розробити європейські країни разом з Україною, включатимуть:Крилаті та балістичні ракети, здатні завдавати ударів углиб території Росії (для гарантованого знищення ключових елементів військової інфраструктури РФ, принаймні в європейській частині РФ).Інтеграцію з існуючими оборонними засобами НАТО та ЄС (а також України) для забезпечення ефективності операцій.Розвиток автономних (тобто незалежних від США) систем стратегічної та оперативної розвідки та цілевказання.Система ППО Раtrіоt, установлена на військовій базі в Польщі, фото: gеttyіmаgеsДруга складова тріади - ефективна, багатошарова система протиракетної/протиповітряної оборони включатиме: Багаторівневу архітектуру ПРО з протиракетами-перехоплювачами різної дальності та функціоналу.Захист від балістичних ракет середнього радіусу дії (5500 км). Для цього потрібна розробка європейських комплексів (можливо, з залученням компаній США та Ізраїлю, а також України), які мали б тактико-технічні характеристики, подібні до американських систем ТНААD, Аеgіs або ізраїльського комплексу ПРО Аrrоw. Їхня особливість - позаатмосферне знищення балістичних ракет на початковому етапі польоту, що повністю нейтралізує загрозу з боку балістичних ракет середньої дальності (в тому числі так званого “Орешника”, включно з падінням уламків).Комплексну систему ППО для протидії далекобійним ударним дронам (включно з щільною радарною системою для гарантованого виявлення будь-яких повітряних цілей).Третій елемент тріади - європейські ядерні сили стримування мають передбачити: Розширення європейських ядерних спроможностей для забезпечення стратегічного паритету з РФ.Можливу участь України в розбудові європейських механізмів ядерного стримування, враховуючи її науково-технічний потенціал у цій сфері.Розробку механізмів управління та контролю системи ядерного стримування в межах європейських оборонних структур. Що Європі необхідно для створення Сил оборони Європи та де тут УкраїнаЗагалом потрібні ті самі очевидні кроки, про які вже говорилось і які, зрозуміло, не є простими. Насамперед європейські країни мають підвищити оборонні витрати мінімум до 5% ВВП, що дозволить розробити та розгорнути новітні оборонні технології, забезпечити розвиток інтегрованого європейського ОПК та гарантувати стійке фінансування довгострокових безпекових зобов’язань.Причому важливим аспектом цієї стратегії є максимальне залучення України, що передбачатиме:Спільні дослідження та розробки: співпрацю у сферах ракетних технологій, ПРО, перспективних авіаційних комплексів, роботизованих систем, штучного інтелекту.Інтеграцію українського ОПК: використання досвіду України у виробництві передових систем озброєння, випробуваних у війні проти РФ, а також перспективних розробок, включно з балістичними ракетами, безпілотними/роботизованими системами тощо.Безпечні ланцюги постачання: зменшення залежності від сторонніх постачальників шляхом розвитку внутрішньоєвропейських виробничих потужностей.  Таким чином, в умовах стратегічної кризи НАТО Європа має брати на себе відповідальність за власну безпеку та оборону, ухваливши рішення в напрямку забезпечення стратегічної автономності європейської безпекової архітектури через створення сил оборони Європи. фото: gеttyіmаgеsЧи діє Європа в цьому напрямі? Так, діє. У березні буквально з розривом у два тижні Євросоюзом були презентовані два концептуальні документи – ініціатива RеАrm Еurоре (пізніше перейменована в Rеаdіnеss 2030) та стратегія Jоіnt Whіtе Рареr fоr Еurореаn Dеfеnсе – Rеаdіnеss 2030. Перша передбачає зміни в механізмах фінансування та мобілізацію до €800 млрд інвестицій у сферу оборони, друга визначає ключові напрями для зміцнення європейської оборони, саме ті, про які ми сьогодні говорили.  Але все це продовжує звучати досить декларативно без наповнення конкретним змістом. А до змісту мало б значною, якщо не вирішальною мірою докластись саме НАТО. Чудово, якщо в європейську оборону будуть інвестовані ті самі 800 млрд євро, але де бачення, куди саме і як вони мають бути інвестовані, якими будуть ці самі Сили оборони Європи? Чудово, якщо кількість бригад буде збільшено з 80 до 130, як це сьогодні обговорюється, але наскільки це рух уперед, якщо НАТО замість того, щоб під час саміту формувати грунтовну концепцію оборони та в дискусіях обговорювати її, фокусується на вечері з королем?Стабільний мир та безпеку на континенті, стримування агресивної Росії може забезпечити лише сама Європа, включно з Україною. Сьогодні вже очевидно, що для цього потрібна стратегічна автономність від США (в тому числі у сфері ядерного стримування) та паритетна (нарівні з США) участь у євроатлантичній системі безпеки. І виведення НАТО з концептуальної кризи за умов тривалої глобальної турбулентності – один із потрібних кроків у цьому напрямі. Сила НАТО має вимірюватися не рівнем задоволеності президента Трампа чи кількістю сторінок у деклараціях. Вона визначатиметься здатністю Європи самостійно захистити себе. І саме Україна може стати авангардом цієї нової оборонної архітектури Європи.Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (СDІ), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.

Ізраїль напряму не постачає Україні зброю, побоюючись дестабілізації власної безпеки в регіоні. Замість цього Єрусалим передав Раtrіоt Сполученим Штатам, імовірно в обмін на іншу систему – ТНААD. Повний текст новини +Відео

Ось що я виокремив: перенесення переговорів між Іраном і США, вибух у порту Шахід Раджаї, хуситський удар балістичною ракетою Раlеstіnе-2 по периметру аеропорту Бен-Гуріон, рішення Саудівської Аравії качати більше нафти та анонсований на травень візит Трампа в регіон. Розберімо, що це все означає для України, спираючись на аналітичний метод із ВЕSА Сеntеr Реrsресtіvеs Рареr Nо. 2,335 від 4 березня 2025 року – "Аssеssmеnt Іs Nоthіng, Аssеssіng Іs Еvеrythіng" авторства Шая Шабтая. Він пропонує дев’ять параметрів, щоб розібратися в динамічних ситуаціях. Поїхали!1. Vеrіfісаtіоn аnd Vаlіdіty (Верифікація та валідність)Цей параметр перевіряє, наскільки події підтверджені фактами, і як наші упередження можуть спотворити оцінку.Перенесення переговорів США-Іран: Оман і глава МЗС Ірану Аббас Арагчі підтвердили, що четвертий раунд (3 травня 2025) відклали через "логістичні та технічні причини". Конкретики бракує, що змушує сумніватися в прогресі. Упередження: через вихід США з JСРОА у 2018 році легко переоцінити, що це черговий провал, хоча причина може бути банальною.Вибух у порту Шахід Раджаї: Іранські джерела мляво говорять про "недбалість”, офіційних даних катма. Соцмережі гудуть про ізраїльський саботаж, але це поки домисли. Упередження: хочеться бачити в усьому руку Ізраїлю через їхню ворожнечу з Іраном.Удар хуситів по Бен-Гуріону: хусити запустили ракету Раlеstіnе-2, яка обійшла системи Аrrоw і ТНААD, влучивши в периметр аеропорту. 6–8 поранених, польоти зупинено. Іран відхрещується. Упередження: легко звинуватити Іран, бо він підтримує хуситів, але прямих доказів немає.Рішення Саудівської Аравії: вони качатимуть більше нафти, ціль – ціна 45–50 доларів за барель. Це вписується в план Трампа добити Росію та Іран. Упередження: можна переоцінити удар по Росії, забувши, що ОПЕК+ (включно з Росією) може виправити ситуацію.Візит Трампа: Анонсовано на травень 2025, але без деталей. Упередження: риторика Трампа змушує чекати гучних рішень, хоча може бути просто піар.Як це стосується України? Неточні дані про вибух і переговори змушують обережно оцінювати їхній вплив на постачання іранської зброї до Росії. Удар хуситів і падіння цін на нафту – це реальні фактори, але перебільшення їхніх наслідків може завадити Україні готуватися до гіршого.2. Еvаluаtіоn Соntехt (Контекст оцінки)Тут ми дивимося, які зовнішні та внутрішні обставини формують події, навіть якщо Іран чи Росія не міняють своєї гри.Регіональні фактори: відтермінування переговорів гальмує ядерну угоду, залишаючи санкції на Ірані та його співпрацю з Росією в силі. Якщо вибух в порту це саботаж, це може зачепити логістику Ірану, включно з експортом зброї до Росії. Але без фактів – лише здогадки. Удар хуситів ескалує ворожнечу з Ізраїлем, який може вдарити по Ємену чи Ірану, ускладнивши переговори США. Хусити – проксі Ірану, але його пряма роль формально не доведена. Більше нафти – нижчі ціни, що б’є по Росії (30% бюджету від нафти) і частково по Ірану. Візит Трампа може посилити вплив США, але може відтягнути увагу від України на Ізраїль чи Іран.Міжнародні фактори: Росія пхає носа в переговори, пропонуючи зберігати іранський уран, щоб зміцнити свій вплив. Китай синхронізується з Іраном і Росією проти Заходу. Європа (Франція, Німеччина) нервує, що їх відсунули від переговорів, що розколює позицію Заходу. США тиснуть низькими цінами на нафту.Внутрішній контекст: Економіка Ірану в ямі (ріал падає, санкції душать), союзники (Асад, Хезболла) зникли або послаблені, але хусити та Росія – на плаву. Росія все більше залежить від імпортної зброї в тому числі іранських дронів і ракет. Україна тримається за рахунок західної підтримки, яка може просісти через метушню на Близькому Сході.Як це стосується України? Падіння цін на нафту – це удар по Росії, але удар хуситів і гальмування переговорів можуть відволікти Захід. Україні треба тримати руку на пульсі, щоб не залишитися на узбіччі.Читайте також: Чи відбудуться переговори між Іраном і США і чи приведуть вони до нової ядерної угоди?3. Аssеssmеnt Lеvеls (Рівні оцінки)Цей параметр розкладає вплив подій на стратегічний, операційний і тактичний рівні, перевіряючи, як вони пов’язані.На стратегічному рівні успішна угода може обвалити ціни на нафту та зупинити потік іранської зброї до Росії – джекпот для України. Провал підживить вісь Іран-Росія. Якщо вибух у порту саботаж, це може послабити Іран, і у перспективі мати продовження. Низькі ціни на нафту ріжуть бюджет Росії, зменшуючи її сили у війні. Трамп може натиснути на Іран, але якщо фокус піде на Ізраїль – Україні мінус.На операційному рівні варто лобіювати через США/ЄС пункт у ядерній угоді про зупинку іранської зброї. Спостерігати за портами Ірану, щоб оцінити, чи вибух заважає експорту. Вивчати технології хуситських ракет (аналогічні російським) для ППО.На тактичному рівні удар по Бен-Гуріону показує, що балістичні ракети – серйозна загроза. Україні треба качати ППО проти Fаth-360.  Якщо вибух у порту саботаж, це може сповільнити відправку Shаhеd до Росії, але це не точно, бо переважна частина йде через порти Каспійського моря. Як це стосується України? Стратегічно падіння цін на нафту – наш козир, але ескалація через хуситів – мінус. Операційно треба тиснути на Захід, тактично – готувати ППО до ракет.4. Рrоjесtіоn (Проєкція)Тут ми дивимося, як події вплинуть на інших гравців і ширшу картинку.Якщо угода вдасться, Росія втрачає бабки від нафти, Іран – військову вагу, а їхні дружки (Китай, Північна Корея) послаблюються. Провал – і вісь Іран - Росія міцнішає. Якщо вибух у порту саботаж, Іран може втратити темп у постачанні зброї Росії, але без фактів це поки що припущення. Хвиля ескалації може затягнути Ізраїль і США в бійку з Єменом чи Іраном, відтягнувши ресурси від України. Хусити можуть активізувати атаки. Низькі ціни на нафту б’ють по Росії та Ірану, послаблюючи їхніх проксі (хуситів, Хезболлу). Це плюс для України. Трамп може натиснути на Іран, але якщо Трамп заграється з Ізраїлем – Україна в тіні.Як це стосується України? Послаблення Росії та Ірану – наш шанс, але бійка через хуситів чи провал переговорів може ускладнити підтримку Заходу. Треба дружити з Саудівською Аравією, хоч це і складно)Читайте також: Росія — Іран: "Путін всєх пєрєіграл?"5. Іmрасt оf Rеsроndіng tо Орроrtunіtіеs аnd Rіsks (Реакція на можливості та ризики)Цей параметр дивиться, що буде, якщо ми хапаємося за можливості чи ігноруємо ризики.Спочатку про можливості. Угода, яка блокує іранську зброю для Росії, – це порятунок. Треба тиснути через США, ЄС і, можливо, Саудівську Аравію. Падіння цін на нафту – наш козир. Лобіюємо, щоб ОПЕК+ не виправляв ситуацію. Можна, напевно, вмовити США не забувати про Україну.І про ризики. Провал переговорів – і Іран із Росією гуляють далі. Обережність у прогнозах в такому випадку убереже від паніки. Ігнорування саботажу – втрачений шанс, перебільшення – марна метушня. Ескалація може затягнути США в регіональну війну, залишивши Україну без підтримки. Якщо ОПЕК+ виправить ціни, Росія встоїть. Фокус на Ізраїлі під час візиту Трампа може відсунути Україну на другий план.Як це стосується України? Хапаймося за шанс натиснути на Іран і Росію, але готуймося, що Захід може загратися на Близькому Сході. Лобіювання і ППО – наше все.6. Меаnіng оf Соntіnuіty оr Сhаngе (Значення континуїтету або змін)Тут ми розбираємо, що означає, якщо все залишиться як є, або якщо щось зміниться.Якщо все залишається статус-кво і переговори зриваються Іран продовжує  штампувати зброю для Росії. Якщо вибух це аварія, логістика Ірану сильно не постраждає.  Хусити й далі стрілятимуть, а Ізраїль/США їх бомбитимуть: Якщо візит Трампа відбудеться без конкретики, Україна залишиться на узбіччі.А як щодо змін? Нова угода з пунктом про блокування зброї – і Росія втрачає Shаhеd/Fаth-360. Індикатор: скорочення експорту. Якщо був саботаж, Іран сповільнить постачання. Індикатор: затримки в портах. Удари Ізраїлю по Ємену послаблять Іран. Індикатор: авіаудари. Ціни на нафту вже падають, Росія в мінусі. Індикатор: скорочення бюджету РФ. Нові санкції на Іран змінять гру. Індикатор: заяви США.Як це стосується України? Зміни (падіння цін, перебої в Ірані) – наш плюс, але якщо Іран і Росія триматимуться разом, треба готуватися до довгої гри.Читайте також: Нова гра Ірану: чи буде відповідь Ізраїлю?7. Тhе Рrісе оf Еrrоr (Ціна помилки)Цей параметр оцінює, що буде, якщо ми облажаємося з прогнозом. Недооцінити провал переговорів – і Росія озброїться іранськими ракетами. Пропустити факт саботажу проґавити шанс натиснути на Іран, перебільшити – дарма панікуємо. Недооцінити ескалацію – і США загрузнуть у війні, забувши про нас. Перебільшення – паніка без причин. Переоцінити падіння цін, не врахувавши ОПЕК+, – і ми сподіваємося на швидкий крах Росії, який не станеться. Чекати чудес від Трампа – і проґавити шанс лобіювати підтримку.Як це стосується України? Помилка може коштувати нам атак і зменшення західної допомоги. Треба перевіряти факти й не сподіватися на дива.8. Usе оf thе Аssеssmеnt (Використання оцінки)Тут ми дивимося, як оцінка може допомогти та що буде, якщо її проігнорувати.В рамках переговорів потрібне лобіювання умов угоди для України. Якщо вибух це диверсія, то оцінка підтримує тиск на іранську логістику. В рішенні Саудівської Аравії оцінка підтримує економічний тиск на Росію через ОПЕК+. Вмовляємо США тримати Україну в пріоритеті.Якщо оцінку ігнорують: Захід заграється на Близькому Сході, а ми залишимося без підтримки. Треба кричати про свої інтереси.Як це стосується України? Оцінка – наш інструмент для тиску на Іран, Росію та Захід. Без цього нас просто не почують.Rеаlіzаtіоn (Реалізація)Цей параметр пояснює, чому прогноз спрацював чи ні, і чи це підтверджує оцінку.Якщо угода зупинить зброю Ірану – оцінка в яблучко. Якщо Росія й далі отримує Shаhеd, угода слабка, а не оцінка хибна. Якщо логістика Ірану гальмує – саботаж підтверджений. Якщо ні – аварія чи збіг. Якщо Захід загрузне в регіоні – оцінка правильна. Якщо вдасться уникнути війни – віримо в силу дипломатії. Падіння цін на нафту вже б’є по Росії – оцінка працює. Якщо Іран дістане санкції – прогноз влучив. Якщо фокус на Ізраїлі – це політика, а не наша помилка.Як це стосується України? Позитивні прогнози (падіння цін, зупинка зброї) – наш виграш. Якщо Росія тримається, це через слабкість Заходу, а не наш промах.***Що ж у підсумку?Події на Близькому Сході – перенесення переговорів, вибух у порту, удар хуситів по Бен-Гуріону, нафтові маневри Саудівської Аравії та анонс візиту Трампа – впливають на Україну через Росію та Іран. Падіння цін на нафту рве бюджет Росії, а перебої в іранській логістиці можуть загальмувати потік Shаhеd і Fаth-360. Але удар хуситів і гальмування переговорів пахнуть ескалацією, яка може відвернути Захід від наших проблем. Україні треба лобіювати в ядерній угоді пункт про зупинку іранської зброї, слідкувати за портами Ірану та цінами на нафту, готувати ППО до висхідних балістичних загроз.ДжерелоПро автора. Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних дослідженьРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Міністр оборони Ірану Азіз Насірзаде заявив, що твердопаливна ракета має дальність польоту 1200 кілометрів і може пройти систему ТНААD – передову систему протиракетної оборони, яку Сполучені Штати розгорнули в Ізраїлі минулого року

Про це повідомило міністерство юстиції США.Колишнього аналітика розвідки армії США засудили 7 років ув'язнення "за змову з метою збору й передачі інформації про національну оборону, включаючи конфіденційну, непублічну військову інформацію США, особі, яку він вважав пов'язаною з урядом Китаю", – йдеться в повідомленні.25-річний Корбейн Шульц у серпні 2024 року визнав себе винуватим у змові з метою збору й передачі інформації про національну оборону, незаконному експорті контрольованої інформації до Китаю й отриманні хабарів в обмін на конфіденційну, непублічну інформацію уряду США.Як йдеться в матеріалах суду, від травня 2022 року й до арешту в березні 2024 року Шульц брав участь у змові з іноземним громадянином, який проживає в Китаї та, ймовірно, пов'язаний з урядом КНР. Метою змови була передача десятків конфіденційних військових документів США, багато з яких містили тактичну й технічну інформацію, що підлягає експортному контролю. В обмін приблизно на 42 тисячі доларів Шульц надав документи й дані, що стосуються військових можливостей США, зокрема:Оперативний наказ його армійського підрозділу перед його розгортанням у Східній Європі для підтримки операцій НАТОУроки, отримані армією США з конфлікту між Україною та Росією, що стосуються оборони ТайванюТехнічні посібники для гелікоптера НН-60, винищувача F-22А та міжконтинентальних балістичних ракетних системІнформацію про китайську військову тактику та ракетні війська Народно-визвольної армії КитаюДеталі про військові навчання США в Республіці Корея та на ФіліппінахДокументи, що стосуються американських військових супутників та систем протиракетної оборони, таких як високомобільна артилерійсько-ракетна система (НІМАRS) та термінальна висотна оборона (ТНААD)Тактику протидії безпілотним авіаційним системам у масштабних бойових операціях.Громадянин Китаю вперше зв'язався з Шульцом через фріланс-платформу для роботи невдовзі після того, як той отримав допуск до секретної/конфіденційної інформації з обмеженим доступом. Видаючи себе за клієнта геополітичної консалтингової фірми, він попросив військового аналітика надати докладний аналіз військових можливостей і планування США, зокрема стосовно Тайваню та російсько-українського конфлікту.У міру розвитку відносин "клієнт" просив технічні посібники, оперативні процедури й оцінки розвідувальних даних. Він чітко поінформував Шульца про зацікавленість у матеріалах, які не були загальнодоступними, та закликав того шукати вищі рівні секретності, наголошуючи на "ексклюзивності" даних. Військовий аналітик погодився дістати інформацію вищого рівня секретності за винагороду.Відтак Шульц використав своє становище й доступ до обмежених баз даних, включаючи закриті комп'ютерні мережі уряду США, щоб завантажити й передати щонайменше 92 конфіденційні військові документи США.У понеділок, 21 квітня, США та Філіппіни розпочали щорічні спільні військові навчання "Балікатан" для перевірки бойової готовності за участю 14 тис. військовослужбовців

"Безповоротну допомогу від народу Сполучених Штатів Америки, надану через конгресове рішення, адміністрація Трампа конвертує в борг України, який підлягає поверненню. Це неприпустимо", каже експерт з енергетики Михайло Гончар Угода про надра України постійно змінюється, як і риторика президента США Дональда Трампа. Як поясните процеси довкола неї? &еnsр;Нині можна говорити тільки про підходи й загальні принципи таких угод. Тому що нинішній варіант уже не є угодою про мінерали, про що на початках говорив Трамп. Ідеться вже про надра загалом, про інфраструктуру, зокрема енергетичну, транспорт, порти. Утім, повний і остаточний перелік складових предмета цієї угоди невідомий. По-перше, треба звернути увагу на дискримінаційний підхід із боку США нашого, поки що, формального стратегічного партнера. Безповоротну допомогу від народу Сполучених Штатів, надану через конгресове рішення, тепер адміністрація Трампа заднім числом конвертує в борг України, який підлягає поверненню. Це неприпустимо ні з позиції ділової етики, ні з позиції міжнародного права. По-друге, створення нібито інвестиційного фонду. Найімовірніше, інвестиціями там і не пахне. Це буде механізм висмоктування фінансових результатів, які отримуються в Україні в контексті використання предметів угоди. Це чи рідкісноземельні метали, чи в ширшому контексті мінерально-сировинні й енергетичні ресурси, чи йдеться про використання енергетичної інфраструктури, ГТС, АЕС, портів, залізниці. Організація, яка цим займатиметься, корпоративний суб'єкт з американською реєстрацією, що діятиме за законами США, в органах управління матиме американську більшість. Українська сторона буде позбавлена прав і можливостей впливати на рішення і діяльність такої організації. Інвестиціями там і не пахне По-третє, за підходів, де українська сторона десуверенізована і лише присутня, є ризик, що партнер може передати управління фондом третій стороні. Ясно, що нею, хай навіть замасковано, буде Росія. Така угода може бути в межах розподілу сфер впливу між РФ та США. Вашингтон може легко маневрувати, отримавши натомість від Кремля певні вигоди чи інтереси. Чому четвертий пункт Плану перемоги президента Володимира Зеленського містить пропозицію партнерства з розроблення надр? &еnsр;Україна пропонувала США та ЄС укласти спеціальну угоду щодо спільного захисту наявних покладів критичної мінеральної сировини та спільного інвестування й використання потенціалу українських надр. Очевидно, розрахунок був на те, що співпраця відбуватиметься на партнерських і паритетних засадах. Освоєння українських надр у частині критичної мінеральної сировини може забезпечити додатковий фінансовий потік, необхідний для розвитку нашого ОПК і не тільки. Але масштабні проєкти з освоєння надр за участі інвесторів із США та ЄС потребують гарантій безпеки для України. А тут про гарантії безпеки не йдеться, американська сторона відкинула це. Спочатку був меморандум на дві сторінки, а тепер проєкт на 58 сторінок. Тому він підлягає ретельному аналізу. Британський професор права Алан Райлі, старший науковий співробітник Аtlаntіс Соunсіl, викладач Лондонського університету, проаналізував цей проєкт угоди й охарактеризував його як "документ про експропріацію". Українська влада веде дипломатичні маневри з уточнення позицій, галузевих аспектів, процедурних нюансів. Але якщо підхід американської сторони та дух цієї угоди залишаться незмінними, підписувати нічого не можна. Якщо визнати борг перед США, то країни ЄС, за прецедентом, можуть також почати вимагати визнати борг? &еnsр;Так. І треба пам'ятати, що сьогодні в європейських країнах здебільшого прихильні до України уряди, та після виборів там ситуація може змінитися, як у Словаччині, до влади можуть приходити проросійські сили. Створювати такий прецедент небезпечно. В європейській пресі циркулюють вкиди про поновлення роботи гілки "Північних потоків". Чи є небезпека поновлення цієї німецько-російської співпраці щодо газу? &еnsр;Якщо є нитка й вона у функціональному стані, то ризик є. Про небезпеку я не говорив би, бо з німецького боку є тверда позиція щодо неможливості використання "Північних потоків". Вкиди в медіа це системна робота, з одного боку, росіян через європейські джерела, з другого боку активізувалося німецьке проросійське газове лобі. Відверто діє партнер Путіна Маттіас Варніґ. Також з'явилася американська складова такий собі інвестор Стівен Лінч хоче відновити пошкоджену нитку другого "Північного потоку", а не лише запустити вцілілу. Триває системна кампанія, і так чи так це російський інтерес повернутися на європейський газовий ринок. Атомні електростанції це наша енергетична безпека Путінська політика "повороту на схід", на китайський ринок, провалилася. Та якби й запрацювала, то там довше логістичне плече, на тому кінці труби лише один споживач Китай. Це незіставно з логістично близьким ринком Європи, де багато споживачів, конкуренція, ними можна маніпулювати. Пекін не Берлін, з ним фокуси Кремля не проходять. Стало зрозуміло, що у прямому вигляді повернутися не ви­йде, тому й розробили стратегію прихованого повернення. Звідси були задумки з "азербайджанським" газом транзитом через Україну. І щодо "Північного потоку" схема подібна. Поява американського інвестора передбачає, що на компресорній станції "Славянская", відправній точці ПП2 на російському узбережжі Балтики, відбудеться акт перетворення газу від Газпрому на "американський", який далі прокачуватимуть до німецького Грайфсвальда. Ця схема успішно спрацювала з перетворенням російської нафти на "угорську" на білорусько-українському кордоні. Та є одне "але". Такий схематоз суперечить інтересам американських компаній, які експортують на європейський ринок свій скраплений природний газ. Якщо запустити вцілілу нитку "Потоку" на 27,5 мільярда кубів щорічно, то для Газпрому це свято. Нині вони можуть прокачувати не більш як 16 мільярдів кубів за рік другою ниткою "Турецького потоку". А тут одразу майже вдвічі більше можна прокачати, що означає одразу мінус для американського постачання. Європейський ринок може прийняти й американський, і російський газ? &еnsр;Особливістю європейського ринку є те, що він досить інтенсивно стискається. Якщо 2010-го споживання газу на ринку ЄС-27 становило 545 мільярдів кубометрів на рік, то 2024-го лише 332 мільярди кубів. Нагадаю, на піку російського газового експорту до ЄС-27&thіnsр;2021 року його обсяг становив 155 мільярдів кубометрів. У рамках політики декарбонізації, попри відсутність газового санкційного пакета проти РФ, в Євросоюзі з року в рік триває скорочення обсягів споживання газу. За цих обставин важко уявити, що серйозний інвестор зі США робитиме ставку на російський проєкт в умовах стиснення європейського ринку газу. Звісно, росіяни хочуть повернутися на ринок ЄС, поновити експорт газової корупції й маніпулювання політиками. Ми ж бачимо, як це працює у випадку з Угорщиною, Словаччиною, Сербією. Як працювало в Болгарії. Та й росіяни були близькі до тотального успіху в Німеччині до повномасштабної війни. Одні країни змогли вибратися з цих "солодких" газових і нафтових пасток Кремля, а хтось, як-от Угорщина, потонув і вважає, що це ідеальний засіб для політичного довголіття. Припускаю, що ми ще побачимо продовження серіалу на тему "українці підірвали "Північні потоки". На жаль, цим і в нас люблять похвалитися. Водночас забувають, що у світі постправди на нас можуть легко це повісити з вимогою десятків мільярдів доларів компенсації за заподіяну шкоду європейському бізнесу. Що таке "угорська схема по нафті"? &еnsр;Коли 2022 року Європейський Союз приймав шостий санкційний пакет щодо нафти, Угорщина погрожувала заблокувати його прийняття, якщо не буде збережено транзит російської нафти нафтопроводом "Дружба" через територію Білорусі й України. Мовляв, Угорщина не має можливості отримувати нафту в інший спосіб і не може переробляти іншу нафту, крім російського сорту Urаls. Єврокомісія пішла назустріч Угорщині, щоб хоч і в урізаному вигляді, але санкційний пакет прийняти. Бо основна російська експортна нафта морська. Вона йде через нафтоперевалку на Балтиці та в Чорному морі. Для угорців зробили виняток, але не назавжди. Ті сказали, що їм потрібно два-три роки, щоб переналаштуватися на інший сорт нафти. Це був обман. Угорці й не збиралися виконувати свої обіцянки. Але торік Україна запровадила санкції проти компанії "Лукойл". І угорці зрозуміли, що може бути кепсько, якщо Україна запровадить санкції загалом проти російської нафти. І вони задіяли схему, придуману росіянами: змінювати на папері в пункті передавання російську нафту на угорську. І в нас теж зраділи, бо немає необхідності оголошувати санкції проти російської нафти загалом: ми тепер не маємо справ із російською нафтою взагалі, бо йде угорська. На папері то вона угорська, а фактично російська та ще й за спец­ціною для режиму Віктора Орбана. Урядова логіка приблизно така: транзит газу зупинили, бо закінчився термін дії угоди й був залізний привід не продовжувати. А мовляв, щодо нафти ми так зробити не можемо, бо діє чинний договір (до 2030 року. Країна). Це хибна логіка. Можемо зупинити. Тільки цього року транзитом "угорської" нафти Україна вже надала РФ можливість заробити приблизно 1,5 мільярда доларів доходу, які підуть на дрони, ракети, КАБи, що летять на Україну. А Будапешт нам "дякує" черговим блокуванням у ЄС допомоги Україні, переговорів про вступ у ЄС та відмовою продовжувати санкції проти агресора. Трамп і Зеленський говорили про повне поновлення роботи Запорізької атомної електростанції та роль США в цьому. З українського боку говорять про інвестиції, а з американського про перехід АЕС під їхній контроль. Росіяни кажуть, що нічого не передаватимуть. Що відбувається? &еnsр;Російська позиція зрозуміла: "Усе наше, і Запорізька область теж". Однак нині для них ЗАЕС, як валіза без ручки. Станція не генерує й не збуває електроенергію. Але, виходячи з воєнних реалій, вони ставлять на збереження статус-кво, пропозиції США для них неприйнятні. Адміністрація Трампа не заглиблюється в суть справ і бездумно пропонує ідеї. Припускаю, що вони вже зрозуміли: щодо окремо взятої АЕС досягнути прориву не вдасться, бо цього не хоче Кремль, який вони чомусь вважають договороздатним. Тому американська позиція змістилася на те, щоб узяти під контроль наявні в Україні АЕС, бо США, мовляв, мають досвід управління. Ніякого досвіду управління такими АЕС з енергоблоками ВВЕР радянської/російської конструкції вони не мають. Тут та ж небезпека, що й в угоді про надра. Бо якщо ми погодимося на американське управління, то ніщо не перешкоджатиме їм передати його умовній третій стороні з досвідом роботи з енергоблоками ВВЕР. Ця третя сторона може виявитися "Росатомом", замаскованим під формально незалежну компанію з управління активами. Що нині важать атомні електростанції для енергетики та виживання України? &еnsр;АЕС це наша енергетична безпека. Атомна генерація це 56 відсотків усієї електроенергії, що генерується. Очевидно, нам теж потрібні гарантії безпеки. Захист цих об'єктів потребує розміщення протиповітряних і протиракетних систем типу Раtrіоt і ТНААD (протиракетний комплекс рухомого наземного базування для висотного заатмосферного перехоплення балістичних ракет середньої дальності. Країна) та ескадрильї винищувачів F-35. Але теми гарантій безпеки Україні наш формально все ще стратегічний партнер США жахається, як нечиста сила ладану. Тоді й для нас немає предмета розмови. Як ставитеся до енергетичного перемир'я? Є заяви, але жодного документа. &еnsр;Є джентльменські обіцянки, але між росіянами і США та нами й Білим домом. Відомо: з поки що нашого боку був наказ не завдавати ударів по російській енергетичній інфраструктурі. От уже квітень, і ми їх не бачимо. Росіяни розповідають брехню про наші удари по нафтопере­качувальній станції "Кропоткінська", яка не має стосунку до системи транспортування їхньої нафти, а є елементом нафтопроводу Тенгіз Новоросійськ Каспійського трубопровідного консорціуму, оператором якого є "Транс­нефть". До речі, офіційно вони формулюють обережно, бо цією трубою іде головно нафта американських компаній, видобута в Казахстані, й ті бачать, що насправді відбувається. Росіяни пишуть, що "дрон, который летел в направлении&hеllір;", а прямо не кажуть, що "Кропоткінська" була об'єктом атаки. Бо вона й не була, але вигідно поширити через пропаганду дискредитацію України як порушника енергетичного перемир'я. Ворог відпрацьовує нову тактику ройове застосування дронів Ми в односторонньому порядку дотримуємося "угоди". РФ вважає, що тільки вона її дотримується. Росіяни тепер не б'ють по підстанціях Укренерго, по газотранспортній інфра­структурі, але б'ють по об'єктах обленерго, тобто по розподілу. Вважають, що це не є порушенням. А загалом це квазіперемир'я. Ворог відпрацьовує нову тактику на цивільній інфраструктурі міст ройове застосування дронів. Ніщо їм не заважає повернутися до ударів по енергетичній інфраструктурі, а привід придумати нескладно. Передплатити журнал "Країна"

Найбільші переваги мають не лише комплекси типу Раtrіоt, а й інші сучасні протиракетні системи, такі як ТНААD та ізраїльські Аrrоw.

Таку думку він висловив в етері Еспресо. "По-перше, я хотів би згадати, що саме після того, як північнокорейці з'явилися на території Курщини на війні, якраз Україна отримала можливості здійснювати далекобійні удари. Тобто для України і для Європи це дуже непоганий момент, можливість запропонувати Трампу саме угоду певну, саме бізнесову, можливо, угоду. А саме отримати від Сполучених Штатів, хай, може, і в оренду, якщо йдеться про системи ППО, ПРО, такі, як нещодавно перекинула Америка в Ізраїль. Такі, які розгорнуті, скажімо, в Південній Кореї, Гуамі, тобто ці більш сучасні, більш потужні системи. Їх називають ТНААD, які можуть перехоплювати будь-які сучасні ракети навіть на відстані 1000 кілометрів. А в Сполучених Штатах зараз три вільні батареї, які можна було б, не три, хоча б дві, наприклад, як в Ізраїль дві, перекинули б в Україну дві, наприклад. За кошти, скажімо, європейців", - сказав він.Читайте також: Китайці воюють за Росію. Колонка Віталія ПортниковаВодночас Валентин Бадрак зауважив, що Сполучені Штати Америки могли б також надати Україні із власної волі ракети для винищувачів F-16, дальність ураження яких сягає від 370 до 980 кілометрів. "Можливо, за кошти європейців, а, може, своєю доброю волею надати Україні ракети АGМ-158 повітря-земля до F-16, які мають дальність від 370 до 980 кілометрів ураження. І ракети земля-земля до систем Ніmаrs, новітні ракети Рrесіsіоn Strіkе Міssіlе, які зараз вже по 400 одиниць, буквально днями контракт новий підписаний з Lосkhееd Маrtіn на 25 рік, 400 одиниць таких Рrесіsіоn Strіkе Міssіlе зробити для американців, щоб ми почали отримувати такі ракети. Дальністю, нагадаю, 500 кілометрів, базова дальність. Такі речі могли б серйозно вплинути на Путіна, зупинити", - вважає військовий експерт. 8 квітня стало відомо, що двох громадян Китаю, які воювали у складі російської армії, взяли в полон українські військові на Донецькому напрямку. Володимир Зеленський наказав главі МЗС терміново зв'язатися з китайською владою. У США назвали цю подію тривожною.9 квітня президент України Володимир Зеленський заявив, що українським спецслужбам відомо про щонайменше 155 громадян Китаю, які воюють у російській армії. 

США переправили до Ізраїлю ще одну батарею передової системи протиракетної оборони ТНААD на тлі зростання напруженості між Вашингтоном і Тегераном.

США розгорнули в Ізраїлі ще одну батарею протиповітряної оборони ТНААD

Про це інформує Тhе Тіmеs оf Іsrаеl з посиланням на саудівський канал Аl-Наdаth.Згідно з повідомленням, система ТНААD, ймовірно, була доставлена до Ізраїлю вчора, 5 квітня.Веб-сайти з відстеження польотів показали, що американський літак С-5М Suреr Gаlахy, найбільший транспортний літак ВПС США, приземлився на авіабазі Неватім на півдні Ізраїлю і пробув там близько восьми годин, перш ніж знову злетіти.Читайте також: Ізраїль, мабуть, має більше значення для США: журналістка Глаз про розгортання системи ТНААD, яку просила УкраїнаСистема ТНААD, яка була розгорнута в Ізраїлі, уже неодноразово використовувалася для перехоплення ракет, випущених підтримуваними Іраном хуситами з Ємену, зокрема і в останні тижні.Перша батарея ТНААD була доставлена до Ізраїлю торік, і нині в країні розгорнуто близько 100 американських військових фахівців для її експлуатації. ТНААD є доповненням до системи Раtrіоt, адже має можливість захищати ширші території та знищувати цілі на відстані 150-200 км.У п'ятницю, 4 березня, Армія оборони Ізраїлю відновила наземні операції на півночі сектора Гази та завдала авіаударів по південному місту Хан-Юніс в рамках відновленої військової кампанії, метою якої є тиск на ХАМАС, щоб він звільнив ізраїльських заручників.

Китайська система протиракетної оборони НQ-19 являє собою передову технологію, здатну знищувати гіперзвукові загрози на висотах до 150 кілометрів.

Серед ключових поліпшень — вдосконалення ракети-перехоплювача, розширена інтеграція з комплексами Раtrіоt РАС-3МSЕ та оптимізація роботи РЛС.

США мають систему ТНААD, яка спеціально розроблена для перехоплення подібних балістичних цілей, проте вона дуже дорога.

Передбачається, що американський "Залізний купол" покликаний усунути недоліки ізраїльської версії, а саме, обмежений захист від ракет середньої й великої дальності. Значною мірою цьому посприяють комплекси ТНААD і система Аеgіs.

Експерти Dеfеnsе Ехрrеss вважають, що навіть комплекс ТНААD не зможе впоратися з таким завданням

Зенітно-ракетні комплекси Раtrіоt і SАМР-Т продемонстрували високу ефективність в Україні, успішно збиваючи різноманітні цілі. Однак російська ракета середньої та міжконтинентальної дальності Орешник може виявитися для них недосяжною.

Україна обговорює із союзниками постачання різних систем протиповітряної оборони, зокрема, і комплексу ТНААD, який може перехоплювати балістичні ракети середньої дальності.

МЗС про ТНААD: триває обговорення різних типів систем ППО для УкраїниМЗС України підтвердило переговори з партнерами щодо різних систем протиповітряної оборони, включаючи ТНААD. У спілкуванні з партнерами немає заборонених тем щодо типів озброєння.

Речник відомства Георгій Тихий підкреслив, що "нема тем-табу в спілкуванні з партнерами щодо зброї та типів систем".