Search trend "Угорською"

Україна зберігає шанси домовитися з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном щодо розблокування переговорів про членство в Європейському Союзі. Про це заявив колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін в інтерв'ю LІGА.nеt. На думку Клімкіна, Орбан використовує тему України у своїй передвиборчій кампанії, позиціонуючи себе як захисника Угорщини від війни та економічної загрози з боку українських фермерів. Він активно експлуатує ці наративи, формуючи образ політика, який оберігає ЄС від України. Крім того, за словами Клімкіна, Орбан підозрює Київ у змові з європейськими партнерами з метою усунення його від влади. У цій стратегії, ймовірно, фігурує опозиціонер Петер Мадяр - харизматичний лідер партії "Тиса", який здобуває дедалі більшу популярність в Угорщині. Це лише посилює недовіру угорського лідера до України та партнерів по ЄС. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Це божевілля!": Орбан виступив проти вступу України до НАТО Клімкін зазначає, що Будапешт розглядає будь-які кроки Києва, зокрема у регіоні Закарпаття, як елементи цієї змови. Через це, переконати Орбана у зворотному буде складно. "Ситуація складна, але це не означає, що діалог слід зупиняти. Потрібно продовжувати контакти з угорською стороною", - підкреслив ексміністр. Він також наголосив на важливості співпраці з угорською громадою в Україні, адже багато представників національної меншини підтримують Україну у війні проти Росії. Щодо перспектив вступу України до ЄС, Клімкін зазначив, що навіть у разі відсутності офіційного старту переговорів, країна може продовжувати адаптацію до європейських стандартів. "Було б добре відкрити кілька переговорних глав, але якщо цього не станеться зараз - це не катастрофа", - пояснив він. Загалом дипломат не виключає, що Орбан може змінити позицію, якщо відчує політичний тиск або загрозу. "Це політик, який уміє швидко переорієнтуватися. Він може піти на контакт, зокрема й непублічно", - резюмував Клімкін. 26 червня саміт Євросоюзу не зміг ухвалити спільну заяву на підтримку України. Угорщина заблокувала її через стратегічні розбіжності з ЄС. Про це йдеться в документі, який був опублікований на сайті Європейської Ради. Втім, його офіційно не затвердили, а текст опублікували як додаток, який підтримали 26 із 27 країн. У документі йдеться про заклик до негайного припинення вогню з боку Росії, нові санкції проти РФ і її "тіньового флоту", 30,6 мільярда євро допомоги Україні у 2025 році та схвалення прогресу України на шляху до ЄС.

Про це він сказав в кулуарах саміту ЄС  у Брюсселі, передає "Європейська правда".Шлапка, чия країна нині головує в Раді ЄС, підкреслив: прогрес у справі переговорів Києва з Євросоюзом був серед пріоритетів Польщі. Однак Будапешт блокує це."Я закликаю представників угорського уряду зустрітися з угорською меншиною в Україні та запитати, чи хочуть вони бути в Європейському Союзі, чи не хочуть. Я  запевняю, що угорці з України воліють бути в Європейському Союзі, ніж не бути. Тоді як саме їх називають причиною, чому це блокується", – заявив він.Міністр наголосив: процеси стосовно відкриття першого переговорного кластера перебувають на тому етапі, що йдеться лише про рішення про скликання міжурядової конференції.Читайте також: У ЄС бракує дієвих інструментів зупинити зухвалу поведінку Угорщини, - Юкнявічене"І це рішення може бути прийняте дуже швидко. Ми будемо працювати над цим протягом найближчих чотирьох днів (які залишаються до кінця польського головування, – ред.)", – додав Шлапка.За його словами, якщо цього не вдасться – над цим працюватиме головування Данії.Раніше лідер угорської опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр заявив про "повний провал" референдуму премʼєр-міністра Віктора Орбана щодо вступу України до Євросоюзу.

Уклав словник українських матюків "Моя матюкологія" "Десь на межі 19501960-х, живучи на колишній вулиці Леніна неподалік від Будинку письменників, я часто зустрічала дивну, якусь "нетутешню" людину, одягнену явно не по сезону: в мороз він був не тільки без шапки, а й в одному костюмі, і погоді відповідав тільки теплий шарф, в який, видавалося, він ладен був зануритися увесь. Погляд добрих короткозорих очей, лагідний і водночас дещо відсутній мовби він десь там, в інших сферах, де завжди тепло і звучить музика&hеllір; Згодом я дізналася, що то Лукаш, геній перекладу так його кваліфікували ті, хто був уже знайомий із першими його перекладацькими спробами. А далі ця небуденна з'ява якась автономна й самодостатня серед вуличної суєти злилася з враженнями від його перекладів: "Фауста", "Декамерона", Імре Мадача, згодом Лорки, які переможно увірвалися в українську літературу, розширивши її обрії, засвідчивши її інтелектуальну глибину й дивовижні образотворчі можливості українського слова", згадувала перекладачка Михайлина Коцюбинська. Микола Олексійович Лукаш був людина скромна, водночас це блискучий поет і лінгвіст, перекладав із 18 мов, а знав 20. Він подарував українському читачеві понад 1000 видатних творів світової літератури та представив рідною мовою більш як 100 зарубіжних авторів. Проте себе вважав не перекладачем, а поетом. Микола Лукаш народився 19 грудня 1919-го в містечку Кролевець Чернігівської губернії. Сім'я була заможна. Батько Олексій Якович походив із давньої козацької родини, мати Василина Іванівна, до шлюбу Оникієнко, зі шляхетсько-козацького роду. У той час на Поліссі більшовики вже контролювали всю територію. Був голод, і Лукаші прихистили родича "ворога народу". Більшовики розкуркулили сім'ю забрали все й виселили з хати. Це погано вплинуло на малого Миколу через пережиті потрясіння до 4 років він не міг говорити. Батьки навіть думали, що він німий. Якось хлопчик утік із циганським табором і там заговорив. Однак спочатку не українською, а ромською. У школі ж вивчив ідиш за надгробками на цвинтарі й газетами вчителя німецької мови єврея. "Він ходив на околицю міста, на єврейське кладовище. На частині пам'ятників написи були єврейською і російською мовами. Він списував написи, зіставляв букви, таким чином вивчав єврейський алфавіт", писав історик та краєзнавець Михайло Сереженко. 1937-го Лукаш вступив на історичний факультет Київського національного університету, зробив перший переклад "Фауста" Йоганна Ґете. Увагу хлопця тоді привернула однокурсниця Фаїна, мала вона єврейсько-грузинське коріння. І коли запросила хлопця до себе, у дверях Миколу зустріла бабуся й необачно сказала Фаїні ідишем: "Мало нам твого тата-­грузина, а тут іще цей гой!" Лукаш одразу відповів давньоєврейською, потім додав ідишем й гордо пішов геть. Бабуся остовпіла. Що саме відповів невідомо. Згодом Микола Лукаш раптово взяв академвідпустку й у 19391940 роках викладав українську та німецьку мови в сільській школі на Київщині. Казали, причиною було нещасливе кохання до однокурсниці Олени Біличенко, яка пізніше виходила заміж чотири рази. Лукаш так і залишився довіку холостяком. За рік роботи у школі він повернувся до університетського навчання. Перевівся на філологічний, бо там вчилася Біличенко, але все було марно. Дівчина на Лукашеві почуття знову не звертала жодної уваги. На початку німецько-радянської війни Микола рив окопи під Києвом, далі під Харковом. Там був поранений у ногу. Ходили чутки, начебто Лукаша у важкому стані знайшов угорський офіцер і своєю мовою почав говорити, що рана серйозна, починається гангрена і хлопцеві лишилося чекати найгіршого. Микола несподівано відповів угорською. Вояка був вражений й вирішив пораненому допомогти. Врешті-решт українець одужав. Після закінчення війни Микола вступив на факультет іноземних мов Харківського педагогічного університету. Невдовзі в цьому ж вузі він викладав німецьку та французьку. Найбільшою прикрістю для нього була втрата перекладеного "Фауста", адже Лукашу довелося почати спочатку. У 1950-х його хрестоматійні українські переклади Ґете на 500 сторінках і "Декамерона" Джованні Боккаччо на 660 сторінках побачили світ. 1956-го Микола Лукаш став членом Спілки письменників України. Його кандидатуру тричі номінували на здобуття Шевченківської премії, але жодного разу він її не отримав. Батьки навіть думали, що він німий У русі національного опору 1960-х Микола Лукаш, як і більшість перекладачів, безпосередньої участі не брав, відкрито дисидентом себе не визнавав. Проте за літературним смаком, за духом був до шістдесятників близький. Лесь Танюк казав: "Григорій Кочур і Микола Лукаш були ті перші шістдесятницькі євроінтегратори, які відкривали нам широкий світ європейської і ширше світової культури". Тож перекладацька праця Миколи Лукаша в контексті національної ідеї близька до подвижництва шістдесятників і була засуджена режимом. Переклади Лукаша мали глибокий підтекст і особливість, яка була в дисонансі з тодішньою ідеєю "української радянської культури" й обмеженням сфер застосування української мови. Своїми перекладами він демонстрував повноцінність української та підіймав українську культуру на якісно новий рівень. "За своїми літературно-мистецькими уподобаннями, за перекладацькими інтересами, за моральною позицією ми належали до одного кола, до однієї, Стусовими словами, "щопти" інтелектуального українства, до "секти" шанувальників поетичної магії рідного слова", писала Михайлина Коцюбинська. Німецька академія наук визнала переклад "Фауста" Миколи Лукаша найкращим у світі. Ґете писав "Фауста" понад 50 років, і жодному перекладачеві (Михайло Старицький, Іван Франко зупинилися на першій частині. Країна) не вдавалося перекласти його до кінця. Заважали цьому різний стиль, віршовий розмір і те, що Ґете використовував брутальну німецьку лайку. Лукаш перекладав цей твір майже 18 років, але таки зробив повний переклад. Він стверджував, що "Фауст" і "Дон Кіхот" написані "занадто німецькою" та "занадто іспанською", тож перекладати їх потрібно "занадто українською". Миколі Олексійовичу вказували, що слід бути ближчим до оригіналу. На що він спокійно відповідав: "Та я перекладаю не з української, а на українську". Він переклав українською поезії Фрідріха Шиллера, "Пані Боварі" Ґюстава Флобера, поему Юліана Тувіма "Бал в опері", що вважалася неможливою для перекладу. А "Декамерон" Боккаччо передав староукраїнською мовою. Микола Лукаш жив у час, коли українську спрощували й намагалися наблизити до мови московитів. А він, навпаки, вважав, що російська мова запозичила багато українських слів, і натякав, що позичене вже час повертати. Та зробити Лукаша ідеологічним ворогом було непросто він був диваком. Дотепні діалоги перекладача швидко переказували серед звичайних людей. Якось в Ірпені Лукаш зустрів одного прозаїка й запитав: &еnsр;А що ви тепер робите? &еnsр;Пишу мемуари. &еnsр;А ви вже нарешті дійшли до того місця, де позичили в мене 200 карбованців? А якось видавництво "Дніпро" запропонувало Миколі Лукашу перекласти твір Миколи Островського "Як гартувалася сталь". "Перекласти? здивувався той. Для цього треба, аби автор бодай чогось наклав!" Лукаш не мав ученого ступеня і не прагнув його здобути. Гонорари отримував великі, але завжди був без грошей натомість збирав безцінну бібліотеку. Голився виключно в перукарні, харчувався в ресторанах, проте до побуту був байдужий. Вдягався благенько, але водночас екстравагантно. Спочатку обідав у ресторані "Інтурист", пізніше в ресторані готелю "Дніпро". Іноземці й не здогадувалися, що дивакуватий чоловік споживав за трапезою не стільки їжу, скільки насичувався особливостями та нюансами їхніх мов. Аж коли раптом він озивався їхніми говірками, які дехто не розумів навіть у тих країнах, звідки приїхав, всі були шоковані. Лукаш надавав перевагу харчуванню в ресторанах іще й тому, що звільнив кухню у своїй квартирі від "зайвої" газової плити йому не вистачало місця для книжок і картотеки української лексики. Казали, в шухлядці з літерою "Г" він нібито зберігав гроші. А коли в шухлядці з літерою "Щ" побачив живу мишу, розсердився вона залізла в комірку не під своєю літерою. Звільнив кухню у своїй квартирі від "зайвої" газової плити не вистачало місця для книжок Якось знайомі попросили його перекласти інструкцію до якогось імпортного товару. Переклад зробив одразу. На запитання, що то була за мова, відповів: "Я її не знаю. Мабуть, котрась зі скандинавських." Лукаша знали як людину азартну. Найбільше полюбляв футбол, доміно й більярд. "Прилучив до футболу й мене. "Ну що ви в тому футболі знайшли цікавого? дивувалася дружина. Кричите, як оглашенні, до стелі підскакуєте". Це вже стосувалося в основному моєї особи. "А емоції! заперечував Лукаш. Гляньте лишень, яке море емоцій. Де ще чистокровний русак після вдалого для динамівців матчу може тикати в бік Москви дулі й щосили кричати: "На!.. Викуси!" згадував письменник Анатолій Дімаров. Лукаш завжди робив переклади виключно з оригіналу й ніколи на замовлення. Бувало, що й байдикував. Так з'явився термін "злукашитися" впадати в неробство за відсутності натхнення. У Спілці письменників Миколу Олексійовича за таке прозвали безпутним генієм. "&hеllір; Лукаш був генієм, яким рухала не вмілість, не воля до зусиль, навіть не почуття обов'язку, а те, що зветься натхненням, а натхнення залежить від дуже тонких і важко приховуваних імпульсів", писав Іван Дзюба у книжковому розділі про Лукаша під назвою "Чаклун-характерник українського слова". Вихід 1964-го "Декамерона" в перекладі українського митця поділив українську літературу на долукашівську й після­лукашівську. Миколі вдалося відреставрувати староукраїнську мову. І головне до всіх приказок і афоризмів Боккаччо він знайшов точні українські відповідники переклав їх бойківськими та лемківськими діалектами. Якось читання уривків з української версії "Декамерона" відбувалося в Будинку письменників на вул. Банковій у центрі Києва. У своїх спогадах про це дійство написала Елеонора Соловей: "Натомість просто фізично відчувала, як утішно було слухати ті читання, а читцям читати, яка то насолода й розкіш: відчувати таку потугу, таке повносилля цієї мови, вічно загроженої та скривдженої!" І далі: "Після цього читання слово дістав Микола Лукаш, його зустріли такою овацією, ніби це був гладіатор, який щойно здобув перемогу&hеllір; Я робив різні стилістичні транскрипції твору, доки не знайшов стилістичний ключ: треба архаїзувати, але помірно. І вже через ту роботу прийшов до нового та справжнього розуміння "Декамерона". Лукаш створив шість словників, зокрема словник фразеологізмів. А ще уклав словник українських матюків "Моя матюкологія". Проте після смерті Лукаша його рідна сестра, викладачка української мови та літератури, знайшла цей словник і спалила. 1973-го Лукаш написав лист на підтримку Івана Дзюби, якого засудили за книжку "Інтернаціоналізм чи русифікація?" Після цього перекладача стали називати українським Дон Кіхотом. У листі було таке: "&hеllір; Прошу ласкаво дозволити мені відбути замість вищевказаного Дзюби І. М. визначене йому судом покарання&hеllір;" Заяви такої не прийняли, але Спілці письменників дали наказ згори: виключити Лукаша із членів спілки. Що й було виконано. Микола Олексійович часто рятувався гумором писав "шпигачки". Після його виходу із спілки, заборони друкуватися і згадувати його ім'я у пресі ці самі "шпигачки" набули шаленої популярності. І псевдонім собі для таких речей обрав відповідний Микола Нежурись. Хоча б одна з них, наприклад: "У вас якийсь паскудний звих, Що голову морочите: Я пам'ятник собі воздвиг, А ви собі як хочете". Багато років вимушеного безробіття ерудит і поліглот Лукаш ходив напівголодним і носив на барахолку книжки зі своєї бібліотеки. Допомагали жити й виживати нечисленні друзі й підробітки під чужим ім'ям. Тільки 1979-го "заборону на професію" Лукашу зняли та знову дозволили публікуватися. Збірка його перекладів віршів Ґійома Аполлінера вийшла 1984-го. Про неї він з усмішкою сказав, що поезії Аполлінера "самі французи не можуть перекласти французькою". І мав рацію, бо саме тоді Ґійом сповідував відмову від розділових знаків. А ще за два роки з'явилася остання велика робота Лукаша переклад п'єси Вільяма Шекспіра "Троїл і Крессіда". Тут він започаткував "барокову" традицію українського перекладу й укотре довів, що є постаттю світового рівня. За рік до смерті Лукаша поновили у Спілці письменників. 29 серпня 1988-го Миколи Лукаша не стало. Поховали його на Байковому цвинтарі. Пам'ятник на могилі встановила його шанувальниця, викладачка Києво-Могилянської академії Ольга Петрова. Понад 3 тис. книжок з унікальної бібліотеки перекладача до Музею літератури передала сестра Миколи Лукаша. Він своїми перекладами спростував міф московитів про вторинність української культури. Не встиг закінчити переклад "Дон Кіхота". Але його завершив Анатоль Перепадя з дотриманням Лукашевого стилю.

Володимир Зеленський пояснив, що Україна вирішила винести на загальний огляд історію з викритою угорською агентурою на Закарпатті, щоб дати зрозуміти, що володіє цією інформацією.

Президент України Володимир Зеленський пояснив, що Україна вирішила винести на загал історію з викритою угорською агентурою на Закарпатті, аби дати зрозуміти, що володіє цією інформацією.

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

Про це повідомляє АР.Дзвін Свободи виготовили на нідерландській королівській ливарні дзвонів Еіjsbоuts. Його створили з використанням фрагментів російських артилерійських снарядів та іншої зброї, випущеної Росією проти України."Цей дзвін має багато символіки, і це дуже особливий проєкт для нас, – зазначив у коментарі чеському громадському радіо власник ливарні дзвонів Йост Ейсбоутс. – Використати матеріал, призначений для насильства, і перетворити його на щось мирне – це гарна ідея".Дзвін встановлять на вежі церкви Святого Спасителя в Празі замість одного з оригінальних дзвонів, які захопила австро-угорською армією та перетворила на зброю під час Першої світової війни.Церемонія в церкві, на якій були присутні президент Чехії Петр Павел і його дружина Єва, мала стати однією з найяскравіших подій перебування королівської пари Нідерландів у Празі. Але король Віллем-Олександр мусив скоротити поїздку та повернутися додому пізно в середу через  урядову кризу в його країні.Премʼєр-міністр Нідерландів Дік Схооф 3 червня заявив про розпад уряду, що призводить до відставки всіх міністрів від "Партії свободи" й очікуваних нових виборів у країні

Речник Міністерства закордонних справ України розповів про прогрес у переговорах щодо членства нашої країни в ЄС. За його словами, над цим питанням працюють з угорською стороною. Повний текст новини

Можливо, уряд вже нарешті після наймасованіших атак Києва замислиться, що треба припинити Росії допомагати заробляти гроші на війну. Чи знов удасть, що це не на часі?Щорічно російські нафтові компанії заробляють за допомогою Укртранснафти до 6 млрд дол. США. З 24 лютого 2022 р. вони вже отримали понад 20 млрд дол. США доходів й сплатили до держбюджету РФ до 12 млрд дол. США, на які збудовано десятки тисяч ракет, дронів та зроблено сотні тисяч снарядів. Слід зауважити, що український маршрут південною гілкою нафтопроводу "Дружба" є найприбутковішим для російських нафтовиків. Він найкоротший, не потребує морських перевалок, фрахту, додаткових страхувань та приносить не юані й рупії, а реальну валюту. Якщо експорт до Китаю приносить рашистам за нинішньою ціною нафти марки Urаls у 57 дол.США/барель в середньому 5-8 дол. прибутку в еквіваленті, то українським маршрутом — до 25 дол. США/барель.Читайте також: Чи є можливості відновлення транзиту газу?Крім того, Україна своїми руками допомагає утриматися у владі російським маріонеткам Фіцо та Орбану, що систематично блокують допомогу Україні та процес її євроінтеграції, оскільки російська нафта у ЄС йде тільки до Угорщини та Словаччини  й тільки українським маршрутом.  Дуже важко вимагати посилювати санкції від інших, коли сам допомагаєш агресору постачати кров війни. Усі розмови, що то не російська нафта, а угорська, оскільки один із контрактів в Укртранснафти є з угорською МОL, що діє із пункту передачі на білорусько-українському кордоні, — від лукавого. Ніякої угорської нафти фізично із білоруської "Дружби" в принципі бути не може. Угорська вона тільки на папері. Також уся турбота, що Орбан заблокує нашу євроатлантичну інтеграцію у випадку припинення транзиту російської нафти через Україну є марною. Те, що Україна допомагає Угорщині й Словаччині усю війну отримувати російську нафту ні на йоту не змінило вкрай негативну позицію урядів вказаних країн до України, а Фіцо ще й примудрився взяти участь на параді "победобесия" в Москві 9 травня 2025 р., тим самим рішуче підтримавши російських м'ясників.ДжерелоПро автора. Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру РазумковаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан звинуватив Україну в посиленні розвідувальної діяльності на угорській території, а також розкритикував опозиційні партії за можливі зв'язки з українськими спецслужбами. Як передає 24.hu, Орбан заявив, що шпигунська активність в Угорщині зростає, і якщо раніше вона перебувала в межах нормального рівня, то з боку України вона вийшла за межі допустимого. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Угорщина планує запобігти реалізації плану ЄС щодо відмови від російських нафти і газу За словами прем'єра, Київ начебто веде дезінформаційну кампанію, під час якої затримує людей, звинувачуючи їх у шпигунстві на користь Угорщини, хоча Будапешт, за його твердженням, до цього непричетний. Крім того, Орбан висловив припущення про існування в Угорщині проросійської провоєнної пропагандистської мережі, яку нібито підтримують українські спецслужби через зв'язки з угорською опозицією. "Це проблема, яку ще належить вирішити", - зазначив глава уряду, заявивши, що бачив відео, де українські агенти буцімто організовують візити та надають послуги представникам опозиційних партій. Раніше Орбан звинуватив опозиційну партію "Тиса" у співпраці з українськими спецслужбами. Він заявив, що в країні триває безпрецедентна операція, яку ініціювали ззовні. Заява прозвучала після екстреного засідання Ради оборони. Одразу після цього Орбан опублікував відео, в якому звинуватив опозицію в змові з іноземною розвідкою. "Такого ще не було! Опозиційна партія Угорщини бере участь у спецоперації, спрямованій проти нашої країни. Цю атаку організували з-за кордону. Наші служби готові. Брюссель і Київ не можуть ухвалювати рішення замість угорського народу", - написав він.

«Я звернувся під час засідання до наших угорських колег з прямою пропозицією відновити консультації для того, щоб прискорити цей процес»

У Європейській комісії запевняють Будапешт, що відкриття 1 кластера "Основи" у перемовинах про вступ України до ЄС дозволить Угорщині розв'язати всі питання, які вона має щодо ситуації з угорською меншиною в Україні.

Більшість з них – угорською мовою.

Глава уряду скаржиться на "скоординовану кампанію" через місцеву опозицію для нібито зриву опитування щодо євроінтеграції України.

Про це він сказав на раді оборони, цитує Маgyаr Nеmzеt.За словами Орбана, Київ нібито розгорнув "кампанію наклепу проти Угорщини", аби не допустити голосування в державі щодо вступу України до Євросоюзу.Глава уряду також сказав: українська сторона "відновила контакти" з угорською задля проведення цієї кампанії, а також "розпочала атаку проти сил оборони Угорщини"."Таким чином, угорська опозиційна партія ("Тиса", - ред.) взяла активну участь в операції українських спецслужб. Такого ще ніколи не було на нашій пам'яті. Слід очікувати подальших дій спецслужб ще до завершення соціологічного опитування. Угорські служби до них готові", - заявив Орбан.Водночас він запевнив, що Будапешт доведе до кінця опитування про вступ України в ЄС, оскільки "ні Брюссель, ні Київ не можуть вирішувати замість угорського народу".Викриття осередку угорських агентів на ЗакарпаттіУ п'ятницю, 9 травня 2025 року, стало відомо, що Служба безпеки вперше в історії України викрила агентурну мережу воєнної розвідки Угорщини, яка здійснювала шпигунську діяльність у Закарпатській області. Окрім збирання суто військової таємної інформації задіяні особи за завданням з-за кордону мали вивчати настрої закарпатців в контексті імовірного угорського збройного вторгнення до області.Того ж дня, 9 травня, Шевченківський районний суд міста Києва обрав запобіжний захід двом із підозрюваних у шпигунській діяльності на користь Угорщині - тримання під вартою. Серед фігурантів - колишня військова.Також міністр закордонних справ Андрій Сибіга 9 травня повідомив, що Україна видворює двох угорських дипломатів у відповідь на згадані вище дії Будапешту на Закарпатті. Вони мали протягом 48 годин виїхати з України.Своєю чергою Угорщина вислала двох українців - "шпигунів, які працювали під дипломатичним прикриттям у посольстві України в Будапешті".Про депортацію підприємця-недипломата - а затриманий спецназом посеред вулиці ресторатор уже не працює у посольстві - Угорщина повідомила лише в суботу, 10 травня.10 травня спецзагін угорського Центру боротьби з тероризмом (ТЕК) зупинив у середмісті автівку з громадянином України, витягнув його, поклав обличчям на проїжджу частину й закував у кайданки.

Угорщина чинить опір вступу України до Євросоюзу. Однак, ЄС шукає способи, як обійти блокування угорською стороною переговорів про наше членство. Повний текст новини

Національний мультитест перекладено польською, румунською та угорською мовами

На кордоні з Угорщиною обстановка не змінювалася, нестандартних ситуацій українські прикордонники не спостерігали.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що двоє дипломатів Угорщини мають 48 годин на те, щоб залишити Україну. Заява з'явилась після повідомлення про видворення українських дипломатів угорською стороною.

Угорська влада стверджує, що заява України про викриття розвідувальної мережі Угорщини на своїй території свідчить про співпрацю Києва та опозиційної партії "Тиса". Джерело: заява уряду Віктора Орбана від 9 травня, яка є в розпорядженні "Європейської правди" Деталі: У Орбана кажуть, що заява про викриття розвідувальної діяльності Угорщини в Україні - "це явна ознака посилення координації між українськими спецслужбами та угорською опозиційною партією "Тиса".

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив про заплановану найближчим часом зустріч з угорською стороною в межах консультацій щодо вступу України до Європейського Союзу.