Search trend "16 січня"

Про це повідомила у Теlеgrаm пресслужба Укрзалізниці."Відкриваємо продаж квитків на денний регіональний поїзд №824/823 сполученням Дніпро - Харків! Перший рейс із Дніпра вирушить вже 15 грудня, з Харкова - 16 грудня", - йдеться у повідомленні.За маршрутом Дніпро - Харків поїзд №824 курсуватиме щодня, крім середи. Відправлення з Дніпра - о 16:09, прибуття до Харкова - о 20:46. Зупинки на станціях Синельникове-2, Павлоград-1, Лозова, Лихачове. 23 та 24 грудня поїзд відправлятиметься о 16:01.За маршрутом Харків - Дніпро поїзд №823 курсуватиме щоденно, крім четверга. Відправлення з Харкова - о 9:42, прибуття до Дніпра - о 14:11. Відправлення 17, 18 та 20 грудня - о 9:42, а прибуття до кінцевої станції в ці дні - о 14:18. Тривалість поїздок 25, 27 та 28 грудня буде довшою: поїзд відправлятиметься за графіком, а прибуватиме до Дніпра о 14:39.У поїзді передбачено вагони другого класу, окремі місця для перевезення пасажирів із інвалідністю та два вагони з кріпленнями для перевезення велосипедів.Раніше Укрзалізниця попередила про тимчасове скасування руху трьох поїздів у період із 15 грудня до 13 січня.

На два місяці відправили під варту 19-річного підозрюваного в аварії у Дніпрі. У тій аварії загинула 10-річна дівчинка, повідомило "Суспільне". Затриманому ухвалили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 січня без права внесення застави. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Суд виніс вирок Харківському, який влаштував смертельну ДТП у 16 років Підозрюваний не визнає своєї провини. Він відмовився сказати у суді, чи був за кермом авто у момент аварії. У соцмережах пишуть, що водієм був його 17-річний товариш, який уже потрапляв у ДТП. Ввечері 1 грудня у Дніпрі сталася смертельна дорожньо-транспортна пригода. На місці аварії загинула 10-річна пасажирка. Водій та ще троє пасажирів, серед яких двоє малолітніх дітей, отримали тілесні ушкодження, їх госпіталізували.

Про це повідомив Вlооmbеrg головний виконавчий директор Мартін Гаусс.Зазначається, що авіакомпанія планує перевести свої потужності з інших напрямків в Україну, як тільки це буде безпечно. Крім цього, АіrВаltіс також хотіла б залишати деякі літаки в Україні на ніч - практика, відома як "нічна зупинка"."Ми можемо літати вночі, якщо це буде безпечно. Я б навіть полетів туди порожнім, якщо буде зрозуміло, що ми зможемо вилетіти й продати квитки, а квитки вже продані", - заявив Гаусс.Читайте також: Чи зможуть аеропорти України запрацювати вже на початку 2025 року та які для цього потрібні умови? ПояснюємоРаніше АіrВаltіс виконувала рейси з Києва, Львова та Одеси. Ryаnаіr Ноldіngs Рlс пообіцяла розмістити 30 літаків і допомогти відновити авіаційну галузь України після закінчення війни.Повідомляється, що авіакомпанія зможе перетинати повітряний простір України, щоб літати прямими маршрутами на південь від Латвії до таких пунктів призначення, як Дубай і Греція.Що відомо про відкриття аеропортів в УкраїніРаніше повідомлялося, що надзвичайний і повноважний посол Турецької Республіки в Україні Мустафа Левент Більген готовий лобіювати можливість відкриття Львівського аеропорту.18 січня заступник глави ОП Ростислав Шурма заявив, що Україна докладає значних зусиль для відновлення авіасполучення з Києва та Львова, яке було перерване з початком великої війни в лютому 2022 року.Згодом стало відомо, що Україна починає переговори з регуляторами США та ЄС про відкриття аеропортів. Водночас Украерорух зазначав, що повітряний простір буде відкрито відразу після завершення воєнних дій та перемоги України.2 травня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що достатні засоби ППО, зокрема літаки F-16, дозволи б Україні відкрити аеропорт у Львові.Водночас речник Повітряних сил ЗСУ казав, що функціонуючий аеропорт у Львові може бути потенційною ціллю росіян, тому для його відкриття потрібно усвідомлювати усі можливі ризики.Читайте також: Відкриття аеропорту у Львові дозволить закрити небо над Україною, – голова ОВА КозицькийАвіаційна служба України готова відновити польоти на 95%, але ключовою умовою для цього залишається забезпечення безпеки пасажирів.

Еспресо пояснить, скільки РФ захопила території, як змогла змінити ситуацію на фронті на свою користь, і чи має Україна можливості зупинити окупантів найближчим часом.Україна втратила за 11 місяців площу, яка більша за Люксембург Попри колосальні втрати, ворог має регулярні територіальні здобутки, у більшості на Донеччині, але також і на Харківщині. Якщо у першому півріччі цього року Росії вдавалось захоплювати 50-200 квадратних кілометрів на місяць, то у серпні – 351, а у вересні вже 468. Хоча за весь 2023 рік, за даними проєкту UА Wаr Іnfоgrарhісs, вороги захопили лише близько 150 квадратних кілометрів.За останні два місяці ситуація лише погіршилася. У жовтні, за даними DеерStаtе, окупанти захопили 490 квадратних кілометрів території, а в листопаді, як пише Rеutеrs, ще більше – понад 600. В сумі – це територія Києва та Харкова. Якщо додати всі наявні цифри, то за 11 місяців росіяни окупували понад 2,7 тис. квадратних кілометрів України. Щоб уявити цей розмір, нагадаємо, що площа Чернівецької області, найменшої в Україні, становить 8,1 тис. квадратних кілометрів, тобто 2,7 тис. – це як третина Буковини. Приблизно такі ж розміри має і Люксембург. За даними DеерStаtе, з 2014 року росіянами всього тимчасово окуповано 111,34 тис. квадратних кілометрів, а це 18.44% України. До 24 лютого 2022 року уряду не підпорядковувалися 43,969 тис. квадратних кілометрів, тобто за час повномасштабної війни росіяни зайняли близько 67,4  тис. квадратних кілометрів української землі, фактично 95-96% з них було здобуто у 2022 році, і лише 4% – у 2024. Пришвидшення темпів просування, які найбільші з часів початку повномасштабної війни, свідчать про бажання Кремля за будь-яку ціну окупувати всю Донеччину, особливо до 20 січня, коли у Білому домі офіційно загосподарює Дональд Трамп, який обіцяв завершити війну за 24 години завдяки примусовій дипломатії.Читайте також: Мирна угода в обмін на що: які сценарії завершення війни розглядає Дональд Трамп. Пояснюємо Зміна російської тактики: від "Київ за три дні" до методичних "м’ясних штурмів"Наші військові вже майже три роки героїчно обороняються проти колосальної військової потуги, яка номінально у світовому рейтингу Glоbаl Fіrероwеr продовжує залишатися другою армією у світі. На початку повномасштабної війни українці показали, що навіть не маючи достатньої кількості зброї та сучасної техніки, ворога можна зупинити, особливо, якщо він свої переважаючі сили довгими колонами кидає на прорив проти вмотивованих й мобільних груп солдатів. Тому 2022 рік і був успішним для українських Збройних сил – контрнаступи на Київщині, Харківщині й Херсонщині тому свідчення. Чому вони вдалися? По-перше, через погане російське планування, хибність уявлення Кремля про "Київ за три дні". А, по-друге, допоміг національно-патріотичний запал українців, які масово линули до війська, цивільні ж були готові всіма способами допомагати. Звісно, що не варто забувати і про дипломатію, Україна об’єднала демократичний світ довкола своєї ідеї і допомога союзників дозволила продовжувати війну до перемоги. Однак 2023 рік став суттєво іншим. За рік часу російське командування змінило думку про можливості швидкої перемоги та почало планувати іншу, більш довгострокову й локальну тактику, методично застосовуючи перевагу в артилерії та людях, шукаючи слабинки української оборони, але не забуваючи при цьому окопуватися та заміновувати вже здобуті території. А так звані "м’ясні штурми", коли російських солдатів масово кидали під українські снаряди, кулемети, танки й дрони, почали давати свої результати. Особливо це помітно у битві за Бахмут, коли у травні 2023 року ЗСУ після 9 місяців запеклих боїв змушені були піти з цього районного центру на Донеччині. Зокрема, ПВК "Вагнер" назбирав десятки тисяч солдатів серед ув’язнених і завдяки "людській м’ясорубці" зміг продавити українську оборону.Влітку 2023 року українці мали змогу відповісти своїм контрнаступом, який, щоправда, не приніс бажаних результатів. Адже не вдалося звільнити південь Запоріжжя й Херсонщини та вийти до Криму й Азовського моря. Натомість було втрачено чимало ресурсів, а що найважливіше – людей. Читайте також: Український контрнаступ: на що сподівалися та чого (не) досягли ЗСУ під час літньо-осінньої кампанії. ПояснюємоПопри періодичні сутички, восени минулого року здавалося, що на фронті склалася патова ситуація, як про це писав тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, який закликав шукати "новий порох", тобто нові технології, щоб здобути бажаний результат у війні. Бо ні українські, ні російські сили не могли здійснити масштабні зміни на полі бою. Та виявилося, що це було затишшям перед бурею, адже у кінці 2023 року розпочався штурм Авдіївки, який співпав у часі з двома важливими проблемами, з якими стикнулася Україна. Перша – політики США на пів року затягнули з виділенням $60 млрд допомоги, тому ЗСУ катастрофічно бракувало боєприпасів та військової техніки. А друга проблема – мобілізація та брак військових, тоді вперше озвучили, що треба ще 500 тис. людей у військо через втрати на потребу в ротації. У підсумку в лютому 2024 року росіяни взяли Авдіївку. У квітні американці таки виділили гроші, а в травні парламент змінив мобілізаційне законодавство, однак щоденне просування росіян не припинилося, а лише посилилося. Чому?Брак людей веде до падіння бойового духу та втрати території Найперше варто зрозуміти, що війна такого масштабу та інтенсивності раніше чи пізніше призводить до проблем з ресурсами. А в України їх значно менше, ніж у РФ, особливо людей. Хоча ні Україна, ні Росія не оприлюднюють точні дані про загиблих військових, однак, як у вересні писало видання Тhе Wаll Strееt Jоurnаl сумарні втрати обох країн вже досягли мільйона людей. За нещодавніми даними Тhе Есоnоmіst за майже три роки повномасштабного вторгнення Україна могла втратити від 60 до 100 тисяч військових загиблими, ще близько 400 тисяч, ймовірно, поранені (кожен 20-й чоловік бойового віку мертвий або отримав значне поранення, щоб далі боротися). При цьому армія РФ втратила близько 200 тисяч убитими й приблизно 400 тисяч поранено. "Число загиблих солдат обох країн швидко наближається до втрат США у Другій світовій війні", - пишуть у виданні.Через такі масштабні цифри не дивно, що Україна першою зіткнулася з загрозливою нестачею людей на фронті. Оскільки населення Росії приблизно вчетверо більше, ніж в України, відповідно, її мобілізаційний ресурс є значно більшим. У РФ після шуму довкола мобілізації восени 2022 року, коли молоді люди масово втікали за кордон, перейшли до тактики "тихої мобілізації", залучаючи чоловіків з провінцій, обіцяючи їм захмарні зарплати. До того ж завдяки тісній дружбі диктатора Володимира Путіна з диктатором Кім Чен Ином вдалося залучити тисячі північнокорейських солдатів на бік Росії. Читайте також: Сувора дисципліна та любов до порнографії: якими є північнокорейські солдати, що воюють проти України. ПояснюємоВ Україні ж мобілізація пройшла складний шлях: від переповнених добровольцями територіальних центрів комплектування у перші дні та тижні повномасштабної війни до набуття суперечливої репутації через випадки примусового доставлення людей до ТЦК, що отримало народну назву "бусифікація". Через скандали, пов’язані зі збагаченням військкомів та МСЕК, які за гроші знімали з військового обліку чи виписували інвалідності, в багатьох людей зникла довіра до способу, яким держава поповнює лави війська. З великим запізненням, у травні 2024 року депутати змінили мобілізаційне законодавство, щоб чоловіки у зручний спосіб оновили свої дані, та більшість цього не зробили, тому багато експертів почали говорити про провал мобілізаційної політики. "У нас понад 6 млн військовозобов'язаних не приходять, не оновлюють свої дані. Їм краще платити штрафи, ховатися, поки їхні життя, їхніх родин, дітей, сімей захищають інші хлопці. Який ще потрібно прийняти закон для того, щоб стимулювати ці 6 млн прийти згідно з чинним законодавством стати на облік, оновити свої дані", – сказав у жовтні нардеп Олександр Федієнко.Також варто не забувати, що багато чоловіків виїхали з України, як легально, так і незаконно. Чи не щодня прикордонники та поліціянти повідомляють про затримання чоловіків, які без дозволу хочуть потрапити за кордон. У народі річка Тиса стала "рікою смерті", бо відомо про близько 40 чоловіків, які пробували її переплисти та бурхлива вода забрала їх навіки. У лютому цього року у звіті Міжнародної організації з міграції ООН йшлося, що 6,5 млн українців мають статус біженців і живуть за кордоном, з них, за приблизними підрахунками, 700 тис. є чоловіками призовного віку. Західні чиновники, які постійно з запізненням відправляли Україні необхідну зброю, тепер відверто кажуть, що саме мобілізація – основна проблема невдач українців на полі бою. "Чи побачили ми помітну різницю на полі бою після того, як надали танки Україні? Аналогічно, чи помітили ми помітну різницю у використанні винищувачів F-16? Ми вважаємо, жодна система озброєнь не має вирішального значення у цій битві. Йдеться про людські ресурси, і, на нашу думку, Україні потрібно зробити більше, щоб зміцнити свої позиції з точки зору кількості сил, які вона має на лінії фронту", – нещодавно сказав радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван.У Rеutеrs пишуть, що американські чиновники вже не один місяць закликають Україну знизити мобілізаційний вік до 18 років. В Аssосіаtеd Рrеss написали, що через брак людей, ЗСУ скоро залишать Курську область, мовляв, українці думають мобілізувати близько 160 000 додаткових військ, але водночас адміністрація США вважає, що, ймовірно, знадобиться більше. Хоча в Офісі президента Зеленського відповіли, що проблема не лише в пошуку нових військових, але й в тому, що Україна не має того, що потрібно для оснащення військ, які вона зараз мобілізує, тобто достатньо зброї. У будь-якому разі кадрова проблема, відсутність ротацій, а що важливо, відсутність термінів служби призвели не лише до падіння бойового духу серед частини військових, але й до зростання СЗЧ – самовільного залишення частини. У жовтні нардепка Анна Скороход озвучила цифру у 100 тис. військових, які були у СЗЧ (близько 10% від всього числа мобілізованих). Деякі військові почали навіть показово йти в СЗЧ, щоб привернути увагу до проблеми "вічної служби". Читайте також: СЗЧ як сигнал проблем: приклад Гнезділова – наслідки затяжної війни чи криза ротаційної системи. ПояснюємоСитуація важка, але українська армія успішно застосовує маневрову оборонуУ підсумку маємо ситуацію, коли катастрофічно не вистачає піхоти, щоб стримати постійні спроби росіян просуватися далі. Найважче на Покровському напрямку, де співвідношення сил противника в особовому складі до Сил оборони України 5:1. Росіяни вже захопили південну фортецю Вугледар, оточують Курахове, штурмують Велику Новосілку і всього за кілька кілометрів від стратегічно важливого Покровська, падіння якого може призвести до відкриття дороги на Дніпропетровщину. Загрозлива ситуація і в Часовому Яру, захоплення якого відкриває дорогу до Костянтинівки, а звідти вже відкритий шлях до останніх великих міст Донеччини, які під контролем України – Краматорська та Слов’янська. "Недавні підтверджені успіхи російських військ на полі бою поблизу Вугледара та Великої Новосілки демонструють, що війна в Україні не зайшла в глухий кут. Лінія фронту в Донецькій області стає дедалі мінливішою, оскільки останнім часом російські війська просувалися значно швидше, ніж протягом усього 2023 року. Просування російських військ на південному сході України значною мірою є результатом виявлення та тактичного використання вразливих місць на українських лініях. Російські війська здійснюють поступове тактичне просування на південному сході України з осені 2024 року", - констатують в Інституті вивчення війни. Там додають, що російські окупаційні війська "невдовзі можуть захопити Велику Новосілку та просунутись до наземних ліній постачання ЗСУ, які проходять до Дніпропетровської і Запорізької областей".Читайте також: Карта бойових дій за період 20-27 листопада: окупанти наступають усюди, а в нас рекордні втрати територійЯк розповіли виданню СNN українські солдати, які воюють під Покровськом, через гостру нестачу живої сили, вони бояться, що Росія може здійснити значний прорив, і скаржаться на те, що їм доводиться використовувати безпілотники для удару по наступаючих російських підрозділах, бо не вистачає піхоти, щоб протистояти їм.Бійці також розповіли американським журналістам, що Селідово, яке росіяни захопили у жовтні, обороняли лише 60 солдатів, яких швидко оточили російські війська. А новобранці, яких присилають, не готові до боїв, до того ж командири часто роблять помилки. Про складність ситуації говорить й те, що військові навколо Покровська отримали наказ відкривати вогонь по всіх невідомих, побоюючись ворожих розвідувальних груп. Однак, як зазначають українські експерти, не треба робити панічних висновків, оскільки "фронт тріщить, але не сиплеться", як сказав в етері телеканалу "Еспресо" Директор інформаційно-консалтингової компанії Dеfеnsе Ехрrеss Сергій Згурець.Хоч закордонна преса часто подає ситуацію на сході як критичну, але військовий експерт, директор аналітичної організації Nеw Gеороlіtісs Rеsеаrсh Nеtwоrk Михайло Самусь теж висловив інший погляд. Він наголошує, що просування росіян не означає прориву, а українська армія успішно застосовує маневрову оборону, завдаючи ворогу значних втрат та виграючи час для укріплення позицій. Самусь вважає, що подібні прогнози про "падіння" українських міст лунали й раніше, але вони не справдилися. Наприклад, ситуація на Куп’янському та Лиманському напрямках, які критично важливі, залишається стабільною. Українські війська, де можливо, тримають позиційну оборону, а де це недоцільно – проводять маневрову. Щодобові втрати росіян сягають 1,5 тисячі осіб та десятків одиниць техніки, що говорить про ефективність дії ЗСУ."Війна – складна річ і малювати все негативним кольором я не думаю, що варто. Ми всі відповідаємо за те, що відбувається на фронті", - зауважив військовий експерт.Якщо росіяни таки увійдуть в Покровськ, міські бої затримають їх, але чи зупиняться окупанти і чим може відповісти Україна?Стійкість, можливий контрнаступ та геополітична підтримкаУ 2024 році Україна нагадала світу, що здатна не лише оборонятися, але й наступати. У серпні вдалося прорвати російську оборону на Курщині і захопити 1376 квадратних кілометрів РФ, щоправда, зараз ЗСУ втримує близько 800. Як нещодавно сказав головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, перемога неможлива, якщо українські сили працюватимуть тільки в обороні, тому "ми маємо перехоплювати ініціативу та контратакувати, маємо і будемо, де і хто – побачите".Оптимізму додає кілька важливих факторів:Зимова погода. На Донеччині взимку часті відлиги, які перетворюють поля та дороги на важкопрохідні грязьові місцини. Це ускладнює маневри бронетехніки та логістику, змушуючи російські війська просуватися лише основними шляхами, які добре захищаються українською армією. Снігопади, тумани та короткий світловий день обмежують видимість і ускладнюють використання дронів, розвідки та коригування артилерійського вогню. Крім цього солдати зазнають більшого стресу через холод, що зменшує їх маневровість та бойовий дух. Посилення американської допомоги. Як відзначають у Тhе Wаshіngtоn Роst, президент Джо Байден всіляко намагається зміцнити позиції України до того, як Трамп вступить на посаду. Байден хоче використати усі надані Конгресом кошти для допомоги Україні, тому США щотижня надсилають все нові пакети допомоги, а також зняли декілька заборон, зокрема, на використання далекобійних ракет вглиб РФ та застосування протипіхотних мін. Читайте також: Зміна правил гри: чому Байден дозволив Україні удари АТАСМS по РФ та коли очікувати результату. ПояснюємоРеформи ЗСУ. В українській армії також відбуваються постійні внутрішні реформи, які покращують ситуацію. Зокрема, все більше поширюється рекрутингова модель для поповнення війська, а також йдеться про впровадження чи повернення таких військово-оперативних тактичних з'єднань як дивізія чи армійський корпус, які можуть бути більш ефективні на фронті. Читайте також: Чітка структура, відповідальність генералів і ніякого ручного управління: чому в Україні хочуть повернути дивізії та армійські корпусиПозиція Трампа. Хоч Дональд Трамп ще офіційно не представив свого плану врегулювання російсько-української війни, однак висування ним на посаду спецпредставника з врегулювання війни в Україні генерала у відставці Кіта Келлога, багато про що говорить. Раніше Келлог пропонував свій план припинення війни в Україні, який передбачає, що постачання американської зброї продовжать тільки за умови, якщо Україна погодиться на мирні переговори з Росією. Водночас США готові попередити Москву про наслідки відмови від переговорів, включно з ще більшим посиленням підтримки Києва та новими санкціями. У СNN кажуть, що команда Трампа наполягатиме на тимчасовому припиненні вогню у разі можливих переговорів між Росією та Україною. У такому разі російський наступ у будь-якому разі зупиниться.Позиція Європи. Хоча європейські союзники України точно не знають, чого чекати від Дональда Трампа, однак запевняють, що готові продовжувати допомагати Києву. Зокрема, нещодавно перша українська бригада, підготовлена та екіпірована у Франції, завершила свій вишкіл. А це 4,5 тис. військових. Також Рада ЄС продовжила мандат своєї тренувальної місії для підготовки українських військових ще на 2 роки. Німеччина та Велика Британія нещодавно виділили нові пакети військової допомоги і готові це робити й надалі. Негаразди в російській економіці. Попри видиму стабільність і перехід на військові рейки, російська економіка починає щораз більше втрачати свої позиції. Останніми днями курс рубля залишається на найнижчій позначці з початку війни. Послаблення курсу рубля спричинить ріст цін в Росії, що посилить невдоволення населення. "Війна Росії проти України руйнує основи російської економіки", - кажуть в Британській розвідці. А без стабільної економіки, Кремлю буде все важче воювати. Тож попри складнощі та нові виклики, включаючи зміну політичної ситуації у США, Україна продовжує демонструвати готовність не лише оборонятися, але й наступати, щоб перехопити стратегічну ініціативу і мати більш вигідну позицію на імовірних переговорах, які, як очікується, можуть відбутися на початку наступного року.Як сказав один зі співрозмовників Української правди в політичній верхівці України, головне завдання Києва зараз – це "пройти зиму і дочекатись інавгурації Трампа, а тоді уже предметно говорити".

Війна, яку розв'язала Росія, суттєво вплинула на освітній процес в Україні. Через небезпечну ситуацію в окремих регіонах багато шкіл змушені переходити на дистанційний формат навчання, щоб гарантувати безпеку учнів і вчителів. Розповімо, коли розпочнуться зимові канікули в школах. В Україні навчальний рік стартував 2 вересня та триватиме до 30 червня 2025 року. Міністерство освіти і науки (МОН) дозволило педагогічним радам шкіл корегувати освітній процес залежно від ситуації з безпекою в умовах війни та можливих відключень світла й опалення. Також МОН рекомендували графік зимових канікул тривалістю два тижні: з 30 грудня 2024 по 10 січня 2025. Школярі матимуть зимові канікули у такі дати: Київ - канікули у школах розпочнуться з 23 грудня 2024 року та триватимуть три тижні - до 13 січня 2025. Заступник голови КМДА Валентин Мондриївський наголосив, що дати можуть змінюватися відповідно до рішень конкретної школи, адже кожен заклад має право самостійно встановлювати точні терміни канікул. Учні молодших класів матимуть додаткові канікули взимку - з 17 по 22 лютого 2025. Дніпро - зимові канікули у школярів триватимуть два тижні - з 25 грудня 2024 року до 7 січня 2025 року. Водночас у департаменті гуманітарної політики міста зазначають, що по окремих школах графік може відрізнятися. Одеса - канікули розпочнуться 30 грудня 2024 року. До навчання школярі повернуться 10 січня 2025 року. Харків - зимові канікули у школах будуть два тижні - з 28 грудня 2024 до понеділка 13 січня 2025. Львів - графік зимових канікул у школах буде різним. В низці навчальних закладів діти відпочиватимуть 23 грудня - 12 січня, а на сайтах інших шкіл вказують дати 23 грудня - 17 січня, або ж 21 грудня - 7 січня. Хмельницький - шкільні канікули розпочнуться або з 23 грудня до 5 січня, або з 30 грудня до 10 січня. Графіки кожна школа встановлює окремо. Івано-Франківськ - канікули триватимуть два тижні. Зимові канікули розпочнуться на Різдво 25 грудня 2024 та триватимуть до 12 січня 2025 включно. Чернівці - у школах канікули почнуться з 30 грудня 2024 року та триватимуть до 12 січня 2025 року. При цьому в низці шкіл планують канікули з 23 грудня по 5 січня. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зимові канікули 2024-2025: скільки триватиме відпочинок школярів і студентів Черкаси - у школах міста плануються довгі зимові канікули, які розпочнуться з 14 грудня 2024 та триватимуть до 13 січня 2025. За словами заступниці міського голови Анастасії Чубіної, ще перед початком навчального року, такий графік діятиме, якщо ситуація з енергопостачанням буде стабільною. Проте другий семестр після канікул може стати шестиденним. Кропивницький - школярі матимуть місяць зимових канікул, але заради цього довелося "пожертвувати" осінніми канікулами їх мали лише 3 з 37 шкіл міста. Зимові канікули у школах розпочнуться з 16 грудня 2024 та триватимуть до 13 січня 2025. Суми - у місті немає єдиної дати зимових канікул для школярів. Так, наприклад, в школі № 27 канікули почнуться з 31 грудня 2024 та будуть до 2 лютого 2025, а школі №9 - з 29 грудня 2024 до 19 січня 2025 року. На Львівщині діти можуть піти на вимушені канікули, якщо довго не буде світла та електроенергії. У Черкаській, Миколаївській, Чернігівській, Волинській, Житомирській, Сумській, Кіровоградській, Рівненській, Закарпатській, Івано-Франківській областях планується проводити канікули за звичайним графіком. Проте все ж заклади освіти самостійно вирішуватимуть їхню тривалість та дати, враховуючи безпекову та ситуацію з електроенергією.

Сатиричний фільм польського режисера Патріка Веґи, який поєднує реальні факти, художню вигадку та технологію dеерfаkе, вийде на великі екрани України 16 січня 2025 року.

Про це повідомляється на сайті Шевченківської премії.26 листопада відбувся перший тур конкурсу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2025 року. Члени комітету заслухали експертів, розглянули, обговорили та шляхом таємного голосування визначили літературно-мистецькі твори, що братимуть участь у другому турі конкурсу.Серед цих творів у третій декаді січня 2025 року оберуть ті, які пройдуть у третій тур конкурсу.Національна премія України імені Тараса Шевченка, або Шевченківська премія, — державна нагорода України, заснована у 1961 році, що вручається за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва.Наразі список тих, хто пройшов у другий тур, виглядає так.Література1. Олександр Балабко.Роман "Кімоно для Баттерфляй. Із життя Соломії Крушельницької".2. Артур Дронь.Книга поезій "Тут були ми".3. Юрій Іздрик.Книга поезій "Колекція".4. Олександр Клименко (Олаф Клеменсен).Книга поезій "Імена, що залишилися".5. Світлана Короненко-Слабошпицька.Поетична книга "Поезії".6. Зіновій Легкий.Книга "Час каяття і розплати".7. Світлана Поваляєва.Книга поезій "Мінлива хмарність з проясненнями".8. Оксана Рубаняк.Книга поезій "Назустріч смерті".9. Мар’яна Савка.Книга поезій "Навіки ніжні: 77 віршів любові і віри".10. Микола Славінський (Славинський).Поетичне трикнижжя "Магічний кристал", "Магічний кристал 2", "Магічний кристал 3".11. Артем Сопронюк (Маркіян Камиш).Роман "Хазяїн".12. Віктор Таран (Терен).Книга поезій "Любов і свобода".13. Юрій Тарнавський.Роман "Теплі полярні ночі" (авторизований переклад з англійської М. Нестелєєва), англомовний варіант WОRМ АRСТІС NІGNТS.14. Богдан Томенчук.Книга поезій "Вишийте, мамо, бронежилет".15. Артем Чередник (Артем Чех).Роман "Пісня відкритого шляху".16. Рауль Чілачава.Книга "Бельканто". Українська творчість грузинського поета. Інтерв’ю, поезії, переклади, статті, маргіналії.Літературознавство і мистецтвознавство17. Валерій Бітаєв, Владислав Корнієнко, Юрій Мосенкіс.Книга "Багатовікова літературно-мистецька зброя української перемоги".18. Ігор Набитович.Книга "Сага мистецької родини: Алєксандер Фредро, Софія Шептицька, митрополит Андрей Шептицький".Публіцистика і журналістика19. Віктор Жадько.Книга "Іду дорогами твоїми".20. Олександр Зінченко.Книга "Як українці зруйнували імперію зла"21. Павло Казарін."Ретроспектива блогів на "Українській правді".22. Віолетта Кіртока.Книга "Народні герої України. Історії справжніх" у 2 томах.23. Ірина Малицька (Ірина Говоруха).Книга "Код нації".24. Володимир Мула (режисер, продюсер).Документальний проєкт "Футбол має тривати".Музичне мистецтво25. Олександр Шимко."ВИРІЙ" сакральна містерія для мішаного хору, автентичних голосів, сопрано та симфонічного оркестру на стародавні молитовні, біблійні та українські народні тексти.26. Зоряна Кушплер.Компакт-диск "Українське інтерМеццо" (СD Ukrаіnіаn ІntеrМеzzо).27. Мар’ян Пирожок, Олександр Драчук, Маркіян ТурканикМузичний альбом "Зелений", гурт "Пиріг і Батіг".28. Олексій Скрипник.Хоровий концерт "Катарсис", Симфонія №3 "Галина" для скрипки і симфонічного оркестру.29. Богдана Півненко (авторка концертних програм та виконавиця).Концертні програми 2019-2024.Театральне мистецтво30. Василь Вовкун (режисер-постановник).Опера "Лис Микита" (музика І. Небесного, лібрето В. Вовкуна), опера "Діалоги кармеліток" (музика, лібрето Ф. Пуленка), балет "Тіні забутих предків" (музика І. Небесного, лібрето В. Вовкуна), модерн-балет "Пізнай себе!" (музика Д. Данова, лібрето В. Вовкуна), театралізована кантата "Псальми війни!" (музика Є. Станковича, лібрето В. Вовкуна) Львівської Національної опери.31. Голенко Максим (режисер), Заулична Юлія (сценографка), Бусько Олексій (хореограф-постановник), Дробот Марк (актор).Вистави: "Червона рута" Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької, "Зерносховище" Рівненського академічного українського музично-драматичного театру за п’єсами Наталки Ворожбит.Кіномистецтво32. Олександр Санін (кінорежисер-постановник, автор сценарію), Михальчук Сергій (оператор-постановник), Загайкевич Алла (композиторка).Повнометражний ігровий фільм "Довбуш".Візуальні мистецтва33. Віра Баринова (Кулеба).Проєкт "Крик мовчання". Твори: "Додому. До мами", "Допоможіть", "Катерина", "Наймичка".34. Жанна Кадирова.Персональна виставка "Траєкторія польотів".35. Катерина Косьяненко.Мистецький проєкт Vісtоry (серія творів станкового живопису).36. Олег Пінчук (скульптор).Скульптурна композиція "Тризуб".37. Іван Світличний.Виставка Маybе Wе Саn Наvе Fun Тоgеthеr ("Можливо, ми зможемо повеселитися разом").38. Микита Тітов.Серія політичних плакатів "Шлях Свободи".39. Анатолій Федірко.Мистецький проєкт "Відродження України" (серія вітражів для Головної Синагоги ім. родини Марбергів м. Чернівці).Декоративно-прикладне мистецтво40. Олег Боньковський, мистецька серія "Хресна дорога України" (2012-2023)41. Валентина Карпець-Єрмолаєва, Андрій Пікуш, Марія Пікуш, Наталія Рибак, мистецький проєкт "Петриківський розпис: на захисті ідентичності" (серія художніх робіт автентичного петриківського декоративного розпису).      

Якщо ви хочете провести Різдво у теплих краях, розгляньте варіант розкішного європейського острова. Груднева температура становить затишні 18 градусів. Йдеться про Малагу на іспанському узбережжі Коста-де-Соль, пише Ехрrеss. Запалювати Різдвяні вогні стало однією з найважливіших подій такого роду в Іспанії. І ця традиція набирає обертів протягом багатьох років. На острові навіть влаштовують різдвяний ярмарок, де зможете насолодитися святковою атмосферою. Це ідеальне місце для святкування Різдва Христового. Різдвяний ринок Малаги працює з 24 листопада по 5 січня і пропонує різноманітні апетитні ласощі, які можна спробувати, святкові вогні та дитячі іграшки, а також театралізовані процесії, якими можна помилуватися. Прогулюючись вулицями ринку Пасео-дель-Парке, можна скуштувати традиційні солодощі, зокрема пісочне тісто, марципан, нугу та боррачуелос (смажену випічку зі смаком вина). Щорічна виставка світла в Ботанічному саду Малаги - це видовище, яке варто побачити. Ці приголомшливі сади, засновані в 1855 році маркізами Каса Лорінг як місце розваг для буржуазії, зараз містять понад 50 000 рослин і є одними з небагатьох субтропічних садів Європи. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Науковці назвали спосіб, як уповільнити старіння Попри зимову пору року, температура повітря в Малазі залишається комфортною: на рівні близько 17-18 градусів протягом дня, а температура моря трохи нижча - близько 16 градусів. Хоча цього буде малувато для традиційного пляжного відпочинку, але для знайомства з іншими туристичними цікавинками регіону це якраз те, що треба. Зальцбург - місто в Австрії, яке з кожним роком підкорює серця туристів. Австрійська перлина, де класична архітектура зустрічається з зимовою казкою, офіційно визнана найтрендовішим напрямком для зимового сезону 2024-2025. Зальцбург розташований в оточенні Альпійських гір. Крім чарівних засніжених пейзажів, занесений до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Зальцбург може здивувати туристів красивою бароковою архітектурою, смачною старовинною кухнею і богемним способом життя, з безліччю музичних фестивалів і музеїв.

24 листопада 2015 року Туреччина збила російський літак Су-24 біля кордону з Сирією. Пілоти порушили турецький повітряний простір. Один із членів екіпажу Олег Пєшков катапультувався, але його розстріляли з землі під час посадки з парашутом. Штурман Су-24 Костянтин Мурахтін вижив, його евакуювали. Турецькі військові заявляли, перед тим, як збити російський літак Су-24, його 10 разів попереджали про порушення повітряного простору. "Дії зі знищення бойового літака, який порушив повітряний простір Туреччини, не були направлені проти конкретної країни, це був захист суверенної території Туреччини згідно з правилами", - повідомив Rеutеrs Реджеп Ердоган. Анкара заявила, що мала повне право збивати чужі військові літаки над своєю територію. Росіяни з позицією турків були незгодні. МЗС РФ не рекомендувало нікому з росіян найближчим часом літати до Туреччини. Слідом за ним припинити продавати путівки на турецькі курорти рекомендувала федеральна агенція з туризму. Генсек НАТО Єнс Столтенберг висловив підтримку Анкарі після того, як турецький винищувач збив російський військовий літак Су-24. Дані НАТО підтверджують порушення повітряного простору Туреччини. 28 листопада 2015 року президент Росії Володимир Путін запровадив проти Туреччини санкції, зокрема, на заборону ввезення окремих видів товарів, виконання послуг, а також призупинив дію безвізового режиму. Прем'єр-міністр Туреччини Біналі Йилдирим заявив про готовність виплатити Росії компенсацію за збитий літак. Однак сума компенсації не озвучувалася. Він вибачився за збитий літак Су-24 і заявив про готовність заплатити кошти. За рік, 2016-го, президент Туреччини приніс формальні вибачення Москві. Про це стало відомо 27 червня. Кремль повідомив, що Путін отримав від Ердогана лист, у якому турецький президент просив вибачення за збитий літак і загибель льотчика. З цього моменту між Анкарою і Москвою почалося стрімке потепління відносин. За 2 дні Путін зателефонував Ердогану, і 2 лідери поспілкувалися після майже 7-місячного мовчання. Російський президент доручив уряду "почати процес нормалізації торговельно-економічних зв'язків з Туреччиною". Коли 16 липня в Туреччині сталася спроба державного перевороту, Путін наступного ж дня подзвонив Ердогану і підтримав його. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ердоган заявив про участь Туреччини у контролі за перемир'ям у Нагірному Карабаху Іран запропонував Україні перенести 2-й етап переговорів стосовно виплати компенсацій за збитий літак авіакомпанії МАУ. Можлива зустріч відбудеться з 18 по 21 жовтня в Тегерані. 8 січня в Ірані розбився літак авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України", що виконував рейс РS752 за маршрутом Тегеран - Київ. Загинули 176 осіб. На борту Воеіng 737 перебували 11 громадян України, зокрема 9 членів екіпажу, а також громадяни Ірану, Канади, Швеції, Афганістану, Німеччини.

Новий рік завжди приносить із собою нові надії, плани та сподівання. У 2025-му символом року відповідно до китайського календаря стане мудра та гнучка тварина. Цей рік обіцяє бути сповненим змін, адаптацій та несподіванок, адже ця тварина таємнича та багатогранна.Новий 2025 рік: яка тварина стане символомУ 2025 році символом стане Дерев’яна Зелена Змія, яка прийде на зміну Дерев’яному Зеленому Дракону 2024 року. Китайський зодіак заснований на 12-річному циклі, в якому кожен рік проходить під покровительством певної тварини, стихії та кольору. Змія посідає шосте місце у цьому циклі та відома як символ мудрості, проникливості й трансформацій. Останній раз Змія була символом року у 2013-му, проте тоді вона була Чорною Водяною. Цьогоріч у поєднанні зі стихією дерева та зеленим кольором, які відповідають за зростання та гармонію, 2025 рік може стати часом для внутрішніх змін - трансформацій, пошуку істини та спокою. У цей період варто ретельно обмірковувати кожне рішення, покладаючись на інтуїцію та досвід, адже саме ці якості допоможуть досягти успіху (у кар'єрі або коханні). Однак, потрібно бути чесними та не поспішати, брехня може роздратувати покровительку року, а це лише принесе проблеми. Змія – одна з найбільш загадкових та символічних істот китайського зодіаку. Представники цього знаку відомі своєю здатністю більше довіряти інтуїції, ніж логіці, хоча їхній інтелект часто перевершує інших. Вони розважливі, вміють використовувати події на свою користь і завжди дотримуються власної думки, незважаючи на загальновизнані авторитети.Люди, які народились під знаком змії, небагатослівні, але їхні висловлювання завжди точні й доречні. Вони майстерно висловлюють свої думки так, щоб уникати конфліктів, часто залишаючи негатив поза увагою.Новий рік за східним календарем розпочнеться 29 січня та триватиме до 16 лютого 2026 року. У Китаї вірять, що цей період принесе значні зміни та відкриє нові можливості.Новий 2025 рік, фото: wоmо.uаЩо означають стихія та колір символу рокуСтихія символу 2025 року – дерево, що підкреслює важливість довіри до себе та природного розвитку. Воно уособлює зростання та нові можливості. Ця стихія підказує, що починання цього року матимуть високі шанси на успіх. Якщо у 2024 році не всі плани дали бажаний результат, то 2025-й стане часом, коли ваші зусилля принесуть плоди.Особливо важливими будуть креативний підхід та свіжий погляд на знайомі проблеми. Рік Змії сприятиме тим, хто прагне відійти від стандартних рішень і знайти нові шляхи для вирішення навіть складних завдань. Завдяки творчим енергіям, він стане сприятливим часом для напрямів, які сприяють духовному розвитку та самоусвідомленню, розповіла для УНІАН астрологиня Марина Романова. Філософія, психологія, пошук сенсу життя та власного місця у світі – це ті сфери, які отримають особливу енергію та підтримку.Дерево та зелений колір принесуть енергію гармонії та спокою, таку необхідну як для України, так і для всього світу, що переживає кризу. Однак досягти цього умиротворення можливо лише через усвідомлене духовне зростання й переосмислення життєвих цінностей. Астрологиня також наголосила, що наступний, 2025-й рік обіцяє стати часом змін, які закладуть основи нового світового порядку. Ми зможемо побачити перші паростки цього оновлення в сім’ях, громадах і країнах. Проте кардинальні перетворення у різних сферах буття не будуть простими – вони вимагатимуть терпіння, рішучості та глибокого розуміння.Сприятливі кольори 2025 рокуЩасливими кольорами, які відповідають стихії дерева, є:жовтий та золотийзелений та коричневийбілийКожен із них має особливе символічне значення та може стати джерелом натхнення і гармонії протягом року. Так, жовтий і золотий уособлюють тепло, багатство і процвітання. Вони асоціюються з сонцем і життєвою енергією, надихаючи на нові досягнення.Білий символізує чистоту, оновлення та нові починання. Зелений символізує здоров'я, процвітання та гармонію, вказуючи на період відновлення та зростання. Коричневий асоціюється зі стабільністю та надійністю, підкреслюючи важливість твердої основи та сталість у житті. У 2025 році використання цих кольорів у повсякденному житті, наприклад у гардеробі, дизайні чи інтер’єрі, може сприяти успіху, гармонії та духовному зростанню.Щасливі кольори 2025 року. Фото: Еспресо (на основі thесhіnеsеzоdіас.оrg)Сприятливі дати у 2025 роціАстрологиня рекомендує звернути особливу увагу на сприятливі періоди у 2025 році:від 14 квітня до 8 червня (однак до цього періоду варто бути обережними, оскільки це час великих трансформацій, який краще присвятити внутрішній роботі, уникаючи надмірності у соціальній активності)26 червня - 17 липня12 серпня - 1 вересня25 вересня - 8 листопада30 листопада - 31 грудняЗа словами експертки, у ці дні варто проявляти соціальну активність, бути відкритими до змін і сміливо братися за нові починання. Важливо не втрачати впевненості у своїх силах і використовувати можливості.Крім того, відповідно до китайського календаря найщасливішими датами для людей, народжених під цим символом, будуть 2, 8 і 9 числа будь-якого місяця. Ці дні сприятливі для важливих рішень, укладання угод, старту нових проєктів та будь-яких інших ініціатив, які потребують удачі й підтримки.Водночас 1, 6 і 7 числа будь-якого місяця будуть найменш сприятливими. У ці дні варто проявляти особливу обережність, уникати важливих справ та ретельно аналізувати всі кроки, щоб уникнути можливих помилок або несподіваних ускладнень.Для кого цей рік стане особливо успішним?Відповідно до східного гороскопа найбільша удача супроводжуватиме людей, які народилися в рік Півня, Бика та Мавпи. Їм варто використати цей час для реалізації своїх ідей і задумів. Для тих, хто народився під знаком Свині, Тигра або Коня, рік може стати часом викликів у професійному чи особистому житті, але й можливостей для зростання.Люди, які народжені під знаком Змії, у 2025 році відчуватимуть особливе підсилення своїх ключових рис характеру. Їхні інтуїція, мудрість та обачність проявлятимуться ще яскравіше, допомагаючи приймати зважені рішення та знаходити вихід із найскладніших ситуацій.Рік Змії спонукатиме нас заглянути всередину себе, щоб зрозуміти свої істинні бажання й пріоритети. Він стане чудовою нагодою для зростання, як особистого, так і професійного. Головне не поспішати та не вдаватися до "нечесної гри", а бути чесним та відкритим до нового. Джерела: ТСН, Сhаs.Nеws, РБК-Україна

Про це повідомляє віцепрем'єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, передає Суспільне.Зазначається, що від моменту ухвалення рішення до запуску рейсів у Львові чи Борисполі потрібно приблизно 45–50 днів. Однак критично важливою умовою є забезпечення безпеки пасажирів.Читайте також: Чи зможуть аеропорти України запрацювати вже на початку 2025 року та які для цього потрібні умови? Пояснюємо"Архітектура безпеки передбачає дуже серйозні засоби протиповітряної оборони, які сьогодні в країні задіяні за призначенням. Тому, коли в нас буде достатньо протиповітряної оборони для того чи іншого аеропорту, ми зможемо про це говорити. На сьогодні, на жаль, це недоцільно", - заявив Кулеба.За його словами, якщо бути реалістичними, то про відновлення польотів можна говорити виключно з оглядкою на ситуацію на фронті: "Як і всі інші питання, які стосуються розвитку нашої країни - у першу чергу фронт, після цього вже - будь-який інший розвиток".Що відомо про відкриття аеропортів в УкраїніРаніше повідомлялося, що надзвичайний і повноважний посол Турецької Республіки в Україні Мустафа Левент Більген готовий лобіювати можливість відкриття Львівського аеропорту.18 січня заступник глави ОП Ростислав Шурма заявив, що Україна докладає значних зусиль для відновлення авіасполучення з Києва та Львова, яке було перерване з початком великої війни в лютому 2022 року.Згодом стало відомо, що Україна починає переговори з регуляторами США та ЄС про відкриття аеропортів. Водночас Украерорух зазначав, що повітряний простір буде відкрито відразу після завершення воєнних дій та перемоги України.2 травня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що достатні засоби ППО, зокрема літаки F-16, дозволи б Україні відкрити аеропорт у Львові.Водночас речник Повітряних сил ЗСУ казав, що функціонуючий аеропорт у Львові може бути потенційною ціллю росіян, тому для його відкриття потрібно усвідомлювати усі можливі ризики.Читайте також: Відкриття аеропорту у Львові дозволить закрити небо над Україною, – голова ОВА Козицький  

Сьогодні в Україні відзначається День гідності та свободи. Свято запровадили у листопаді 2014-го - на честь початку двох українських революцій: Помаранчевої та Революції гідності. Остання почалася саме 21 листопада 2013-го. Того дня президент Віктор Янукович заявив про призупинення переговорів про асоціацію з Європейським Союзом. У Києві на Майдан Незалежності вийшли невдоволені таким рішенням студенти. Це і стало початком Революція гідності, яку у перші тижні називали Євромайданом. Майже 1 тис. людей залишилися ночувати в центрі столиці. До ранку термін "Євромайдан" став трендом Тwіttеr. Протягом кількох днів мітинги з вимогою продовжити курс на євроінтеграцію почали збиратися в інших містах. 24 листопада в Києві на Народне Віче вийшли близько 100 тис. учасників, у Львові - майже 20 тис. Також у ці дні тривали масові акції в Луганську, Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, Одесі, Черкасах та інших містах. Однак у деяких - мітинги розігнали силовики. У ніч на 30 листопада на Майдані Незалежності відбувся силовий розгін демонстрантів. Близько 4:00 спецпідрозділ "Беркут" почав по-звірячому витискати активістів - били кийками та ногами. Операцію назвали "розчисткою території для встановлення новорічної ялинки". "Ніч 30 листопада і стала каталізатором, який зробив революцію. Це розгін, жорстокий силовий розгін. Потім я приїхав на Михайлівську площу. Бачив як люди стікаються туди, готові боронити. Хлопці з палками тренувалися, пораненим допомогали в соборі. Тоді я зрозумів: усе, революція станеться", згадував Сергій Кротенко, який тоді навчався в педагогічному університеті ім. Михайла Драгоманова. 1 грудня в центрі Києва пройшло віче, яке зібрало від 500 тис. до 1 млн осіб. Люди зайняли Майдан Незалежності, де київські комунальники вже почали встановлювати новорічну ялинку та готувати місце для ярмарку. Площу від мітингувальників охороняли бійці Внутрішніх військ, якими переважно були солдати строкової служби. Вони особливого опору не чинили. Зайнявши Майдан, протестувальники звели барикади, щоб запобігти повторенню розгону, що стався в ніч на 30 листопада. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У столиці анонсували заходи до Дня гідності та свободи Однією із знакових подій початку Революції гідності стало 11 грудня. Вночі спецназівці знову спробували розігнати протестувальників. Уперше за кілька сотень років дзвони Михайлівського собору забили на сполох. 16 січня 2014 року у Верховній Раді України з порушенням установленої процедури голосування прийняли 10 законів, направлених на звуження конституційних прав і свобод громадян. За три дні в Києві на Народному Вічі зібралися кілька десятків тисяч мітингувальників, які висловили обурення ухваленням "Законів про диктатуру". Мирна акція переросла в жорстке протистояння з міліцією та Внутрішніми військами. Активісти зробили спробу штурму кордону охорони до урядового кварталу. Унаслідок сутичок був підпалений автобус "Беркута", а самих бійців закидали камінням і петардами. 22 січня 2014-го під час протистоянь на вул. Михайла Грушевського були вбиті з вогнепальної зброї Сергій Нігоян і Михайло Жизневський. Отримали поранення й померли наступного тижня в лікарнях Роман Сеник та Олександр Бадера. У лісосмузі в Бориспільському районі Київської області знайшли тіло Юрія Вербицького, якого викрали з лікарні. Найдраматичнішим етапом революції стали події в Києві 18-20 лютого, в ході яких загинули більш як сотня протестувальників і кілька тисяч було травмовано. У ніч з 21 на 22 лютого Віктор Янукович з найближчим оточенням утік з України. Спочатку він залишив Київ й виїхав до Харкова. Там за підтримки Росії намагався влаштувати з'їзд своїх прихильників та соратників зі східних регіонів України. Однак йому нічого не вдалося. Тому Янукович та члени його уряду - втекли до РФ. 22 лютого тисячі активістів та волонтерів приїхали до Межигір'я аби перевірити інформацію про втечу Януковича. Маєток був пустим. Того ж дня Верховна Рада підтримала постанову про самоусунення Януковича з посади президента. Вибори глави держави були призначені на 25 травня 2014-го. Проти самого Януковича була порушена кримінальна справа. У січні 2019-го його заочно засудили до 13 років тюрми - за державну зраду та пособництво у веденні агресивної війни. Колишній президент-утікач нині продовжує переховуватися у Росії. День гідности та свободи святкують в Україні 21 листопада на честь початку цього дня помаранчевої революції 2004-го та Революції гідності 2013 року. Свято є наступником Дня свободи, що відзначали 22 листопада у 2005-2011 роках на честь помаранчевої революції. Його скасував указом президент Віктор Янукович. 13 листопада 2014 року президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким в Україні 21 листопада відзначають День гідності та свободи.

"Концерт могли слухати всі радіолюбителі міста Харкова, що мали приймачі. Музику, співи й розмови було чути напрочуд чітко. Здавалося, що артисти, які виконують номери, присутні поруч", писала газета "Пролетарий" про радіоефір, який організували в Харкові 16 листопада 1924-го. За чотири роки до того в місті запустили приймальну станцію, що дала змогу отримувати радіотелеграми з країн Європи. Слідом за нею з'явилася іскрова передавальна станція. Цей комплекс називали Харківською потужною радіостанцією міжнародних зносин, а згодом Радіотелеграфним агентством України (РАТАУ). На основі радіотелеграфних повідом­лень у Харкові видавали газету, яку 1924-го перейменували на "Вечірнє радіо". Видання на чотирьох шпальтах було популярне. Із нього оперативно дізнавалися про події у світі. На вулицях міста також з'явилися гучномовці, які транслювали радіоконцерти з Берліна. До них збиралися охочі почути виступи закордонних артистів. У липні 1924 року радянська влада дозволила приватні радіоприймачі. Власники мали зареєструвати прилади й щомісяця платити за підключення до радіоефірів. Тих, хто цього не робив, називали радіозайцями. "Радіозаєць це не звір, а людина, що не має совісті. Вона, свідомо враховуючи свою нелегальність, одягнувши трубки, слухає радіопередачу", писала газета "Новости радио". Вартість радіоприймачів дорівнювала середній місячній зарплаті робітників. Були зацікавлені, хто самостійно робив прилади для прослуховування радіо. Таких зобов'язували здавати розробки на експертизу й отримувати дозвіл. Радіоаматори об'єдналися в Товариство друзів радіо, яке очолив Леонід Жиронкін. Члени цього об'єднання пропагували розвиток радіо, виготовляли приймачі, продавали комплектуючі, отримували закордонні періодичні видання та видавали свої. Саме це товариство організувало історичну трансляцію 16 листопада 1924 року. Того дня, о 19:00, власники радіоприймачів почули Жиронкіна: "Алло, алло, алло! Говорить Харків! Всім, всім, всім! Працює перша в Україні радіотелефонна станція". Радіостудію облаштували в кімнаті Центрального партійного клубу на вул. Римарській у Харкові нині філармонія. Після звертання Жиронкіна почався виступ струнного квартету ім. Війома. У залі клубу встановили гучномовці, й півтори тисячі слухачів прийшло на радіоконцерт. Хто не вмістився всередині, слухав ефір на вулиці, де також працювали гучномовці. Щоб глядачі в залі оцінили якість звуку, на сцену вийшов актор і зачитав невелике оповідання. Потім він пішов у студію і зробив те саме перед мікрофоном. Відмінність між ефіром і живим виступом була мінімальна. Такі концерти почали проводити частіше. З січня 1925-го запустили першу регулярну передачу радіожурнал "Полум'я". Його ефіри передбачали виступи музикантів та співаків, читання фейлетонів, оповідань і віршів. На прослуховування до приймачів збиралися цілими організаціями й будинками. Після першого випуску до радіотовариства надійшло понад тисячу заявок на підключення до ефіру. "Програма велика майже 2 години. Ідуть номер за номером: співи змінюються скрипкою, комічний дует віолончеллю, читання роялем. У проміжках між виступами читаються свіжі вісті", писала газета "Пролетарий". Протягом кількох років радіостанції з'явилися в Києві, Дніпрі, Донецьку, Луганську, Одесі, Миколаєві та Сімферополі. Згодом влада заборонила діяльність Товариства друзів радіо й підпорядкувала цю сферу державним органам. 56 студентів навчалися в Харківському університеті протягом першого року роботи вузу. Навчальний заклад заснували 17 листопада 1804-го. Із цих перших студентів 33 здобували освіту за державний кошт, решта оплачувала навчання самостійно. Ректором обрали філософа й мово­знавця, 48-річного Івана Рижського. Викладали переважно іноземці, які послуговувалися латиною. Це було перешкодою для більшості випускників народних училищ. Тому набрали таку малу кількість охочих. Із перших студентів Харківського університету до випуску 1808-го довчилося 26 осіб 12 листопада 1970-го тропічний руйнівний циклон Бхола накрив територію Східного Пакистану нині Бангладеш. Він приніс сильні дощі, вітер зі швидкістю до 230 км/год. та морські хвилі заввишки до 10 м. Загинуло від 300 до 500 тис. осіб, без житла залишилося майже 3,6 млн. Шторм знищив 9 тис. рибальських човнів та 280 тис. голів худоби. Місцеві критикувати владу Пакистану через кволе відновлення регіону. Почалася війна, яка у грудні 1971-го завершилася від­окремленням Східного Пакистану та проголошенням на його теренах незалежної держави Бангладеш. 13 листопада 1002 року англійський король Етельред ІІ (9661016) наказав убити всіх данців, які жили на території його держави. Протягом 9971001 років військові загони Данії здійснювали набіги на Південь Англії і спалили багато містечок. Щоб зупинити напади, англійці почали платити данину. З'явилися чутки, що переселенці з Данії збираються вбити Етельреда ІІ і захопити Англію. Тому король вдався до розправ над їхніми громадами, найбільші з яких були в Оксфорді, Лондоні, Брістолі та Глостері. Це не убезпечило його від втрати влади. 1013-го англійський трон перейшов до короля Данії Свена Вилобородого (9631014). 14 листопада 1152 року до н. е. в Долині Царів у Єгипті відбувся перший в історії задокументований страйк робітників. Ремісники відмовилися працювати на будівництві гробниці для фараона Рамзеса ІІІ. Вони посідали всередині царського храму на знак протесту проти затримки їхньої платні. Частина ремісників пішла до палацу фараона з вимогою розрахуватися з ними. Страйк тривав протягом кількох місяців. Після того правителі Єгипту почали будувати скромніші гробниці.

Про це йдеться в статті Тhе Тіmеs, переклад якої наводить Еспресо.Рішення президента Байдена дозволити Україні "обмежене" використання американської системи далекобійних ракет АТАСМS для атаки по цілях у глибині Росії змінило динаміку поля бою у майже трирічній війні.Це також фактично дасть зелене світло Великій Британії, щоб дозволити Україні запустити крилату ракету повітряного базування Stоrm Shаdоw для ураження російських військових об'єктів по той бік кордону.Великобританія була готова дати цей дозвіл уже кілька місяців, так само як і Франція щодо Sсаlр, як також відома франко-британська ракета. Однак обидві країни чекали, поки Байден прийме рішення щодо АТАСМS.Чи нададуть Кір Стармер та президент Макрон зелене світло Києву?На перший погляд, це має бути просте рішення. Stоrm Shаdоw/Sсаlр має дальність до 250 км (155 миль) і є надзвичайно ефективною зброєю для ураження ключових російських баз і складів боєприпасів, що є важливими для війни Путіна проти України.Уряд Лейбористів дає чіткий сигнал, що готовий надати Україні Stоrm Shаdоw для ударів по цілях у Росії. Ця система озброєнь вже довела свою ефективність у знищенні російських об’єктів в Україні, зокрема, в анексованому Криму.Хоча навряд чи є сумніви, що Стармер приєднається до Байдена і дозволить Києву використовувати ці далекобійні ракети для ударів по Росії, де це завдасть найбільшої шкоди, існує один новий фактор, який варто врахувати.Кір Стармер та Емманюель Макрон,фото: gеttyіmаgеsЗ 20 січня Дональд Трамп повернеться до Білого дому, і уряд Стармера має ухвалити обережне стратегічне рішення. Чи підтримає прем'єр-міністр раптову зміну політики Байдена щодо використання АТАСМS на території Росії, чи намагатиметься знайти компроміс, щоб не розірвати стосунки з тим, з ким йому доведеться будувати хороші робочі відносини протягом наступних чотирьох років?Трамп чітко дав зрозуміти, що хоче завершити війну в Україні якомога швидше, як тільки повернеться до влади, аби припинити постачання мільярдів доларів американської зброї в Україну. Він планує завершити війну шляхом переговорів між Путіним і президентом Зеленським.Чи вважатиме Трамп рішення Великої Британії зняти обмеження на використання Stоrm Shаdоw Україною ймовірним кроком до того, щоб переконати Путіна сісти за стіл переговорів, чи це просто загострить війну до ще небезпечнішого рівня?Чи є рішення надати Зеленському частковий дозвіл на використання Stоrm Shаdоw для ударів по цілях у Росії?Згідно з повідомленнями в ЗМІ у понеділок, Байден вже ухвалив це рішення, підкресливши "обмежене" використання АТАСМS на території Росії. Байден має на увазі, що Київ буде використовувати ракети АТАСМS з дальністю 305 км для допомоги Україні в обороні проти очікуваного контрнаступу російських військ, яких підтримують 10 000 солдатів з Північної Кореї, щоб вигнати українські війська з Курської області на заході Росії.Українські війська перетнули російський кордон у Курську в серпні та захопили 1 000 квадратних кілометрів території. Метою було надати Києву додаткові важелі впливу в разі переговорного вирішення з Москвою для завершення війни.ракета Stоrm Shаdоw, Фото: gеttyіmаgеs У кроку, який у Вашингтоні та Лондоні вважають небезпечним і ескалаційним рішенням Путіна, північнокорейські війська проходили підготовку в Росії протягом кількох тижнів, щоб взяти участь у запланованому контрнаступі в Курську. Тисячі інших північнокорейців, за повідомленнями, готові приєднатися до російських військ.Стармер може наслідувати приклад Байдена і обмежити використання Stоrm Shаdоw лише цілями в Курську та навколо нього, або ж дати Зеленському свободу дій у виборі цілей для Stоrm Shаdоw на території Росії. Це буде більш ризиковано, але таке рішення буде підтримано українським лідером, який вже понад рік закликає до використання західних далекобійних озброєнь на російській території.Чи змінили б удари АТАСМS і Stоrm Shаdоw по Росії баланс на користь Києва?Війна триває з 24 лютого 2022 року, і за цей час було кілька важливих моментів щодо оновлення західних систем озброєнь.До них входить рішення відправити танки в Україну: М1А1 Аbrаms від США, Сhаllеngеr 2 від Великобританії, Lеораrd 2 від Німеччини та інші, а також винищувачі F-16 з Європи та АТАСМS.Зеленський привітав кожне таке рішення, але визнав своє розчарування через затримки в постачанні техніки, яку він вважав ключовою для боротьби з російськими силами.АТАСМS вже використовувались на території Росії, але Байден встановив умови, що їх можна застосовувати лише проти російських авіабаз, що розташовані неподалік кордону, звідки Москва запускала бомбардувальники з крилатими ракетами по українських містах і селах.Усі оновлені системи озброєнь, надіслані в Україну, допомогли Києву здійснювати вирішальні удари по російських позиціях на сході України та складах боєприпасів. Однак жодна з них поки що не принесла таких результатів, щоб можна було сказати, що Україна наближається до перемоги над Росією.Насправді ситуація є протилежною. Російські війська просуваються на сході України, а Путін збільшив кількість ракетних ударів по українській інфраструктурі, зокрема, по електростанціях.Дозвіл на використання АТАСМS і, можливо, Stоrm Shаdоw, якщо уряд Стармера погодиться, проти цілей у Росії сам собою не змінить ситуацію на полі бою.Це частково пояснюється тим, що Росія вже вжила заходів для переміщення своїх бомбардувальників та іншої авіації з прикордонних районів з Україною, щоб убезпечити їх від ударів. Це не ослабило здатність Путіна завдавати ударів по Україні, оскільки ракетні комплекси, запущені з авіації Росії, мають дальність від 340 до 2800 миль.Однак Київ вже понад рік здійснює атаки всередині Росії за допомогою далекобійних дронів, досягаючи околиць Москви. Хоча багато з них були збиті, деякі все ж таки досягли цілей, і уламки дронів спричинили пошкодження будівель, що викликало обурення та страх серед російських громад.З додаванням АТАСМS і Stоrm Shаdоw до свого арсеналу для атак по Росії, Зеленський і його командири отримали б можливість завдати значно більших втрат, одночасно посилаючи потужний сигнал російському народу, що війна Путіна в Україні не лише руйнує українські міста, а й ставить під загрозу їхнє власне існування та добробут.Як може відреагувати Путін?Путін раніше попереджав, що будь-який такий крок з боку Заходу фактично означатиме, що Росія перебуває в стані війни з НАТО.Але для Путіна політична ситуація тепер змінилася. Коли Трамп повернеться до Білого дому через два місяці, у Путіна з’являється реальна надія, що новий президент США докладе максимум зусиль для досягнення мирової угоди, яка йтиме на користь його стратегії. Тобто він зможе закріпити за Росією усі захоплені території, що становить близько 20% територіальної цілісності України.Згідно з повідомленнями про ідеї Трампа щодо завершення війни, Путін також отримав би запевнення, що членство України в НАТО буде знято з порядку денного принаймні на 20 років.Отже, Путіну не обов'язково буде вигідно відповісти на рішення щодо АТАСМS масштабною помстою, можливо, націлюючи удари на об'єкти поблизу або пов'язані з країнами НАТО в регіоні.Фото: gеttyіmаgеsЩо стосується можливого використання тактичних ядерних озброєнь проти України, це, безумовно, буде занадто великою ставкою. Путін може отримати підтримку від Кім Чен Ина, лідера Північної Кореї, який зараз міцно взаємодіє з Росією у військовій та стратегічній сфері, але решта світових лідерів, зокрема, президент Китаю Сі Цзіньпін, а також усе НАТО, об'єднаються у засуджені такого кроку.Надії Путіна на вигідне врегулювання, посередництво якого здійснювала б нова адміністрація Трампа, були б зруйновані.

Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.21 листопада о 16:00 у виставкових залах "Хлібні" національного заповідника "Софія Київська" відбудеться відкриття виставки "Дві Марії", присвяченої творчості українських художниць наївного мистецтва — Марії Примаченко та Марії Галушко.На виставці, яка триватиме до 12 січня, покажуть роботи з фондової колекції національного музею народної архітектури та побуту України, які раніше не були презентовані на широкий загал. Майже 100 унікальних творів двох Марій будуть поєднані в одному просторі сучасним дизайном та сценографією Олега Волосовського й Lоft burо - творчої команди професійних архітекторів, дизайнерів та художників, що спеціалізуються на створенні гармонійних і комфортних мистецьких просторів.Виставку доповнюватимуть роботи з арт-проєкту "Наїв ковчег", створені сучасним майстром скульптурних інсталяцій Олексієм Шевчуком. Це соломʼяні фігури фантастичних звірів за  мотивами живописних робіт Марії Примаченко.Марія Примаченко і Марія Галушко — видатні українські художниці, які здобули світову славу й визнання. Їхні імена ввійшли до "Всесвітньої енциклопедії художнього наїву" (1984 року). Постать Марії Примаченко на сьогодні вже не вимагає представлень, а ім’я майстрині художньої кераміки Марії Галушко для багатьох стане справжнім відкриттям. Нині яскраві, життєствердні образи обох художниць як ніколи потрібні людям, адже вони дарують радість і душевні сили, змушують подивитися навколо з надією і вірою в неодмінну перемогу добра та краси. 

Білий дім зняв заборону на використання Україною далекобійної зброї вглиб території країни-агресорки, повідомило з посиланням на джерела видання Тhе Nеw Yоrk Тіmеs. Водночас французьке Lе Fіgаrо написало про аналогічне рішення керівництва Англії та Франції. Білий дім, Пентагон і чинний президент Джо Байден відмовилися коментувати публікації. Згодом Lе Fіgаrо видалило статтю з новиною про "далекобійку". Проте міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив - "варіант обговорюється". Попри це, джерела ресурсу Ахіоs продовжують стверджувати, що дозвіл надано неофіційно кілька днів тому для АТАСМS і лише по об'єктах у Курській області РФ. Судячи з реакції Росії, дозвіл був і Кремль про це або знав, або здогадувався. Новий рівень ескалації Речник кремлівського диктатора Дмитро Пєсков заявив: якщо дозвіл є, це означає "новий виток напруги". Напередодні пропагандистські пабліки країни-агресорки процитували офіційну заяву Путіна з цього приводу: оскільки наведенням таких ракет на об'єкти займаються військові НАТО, РФ вважатиме країни Альянсу, США, Європу такими, що воюють з Росією. "А якщо це так, то, маючи на увазі зміну самої суті цього конфлікту, ми ухвалюватимемо відповідні рішення, виходячи з загроз, котрі нам створюватимуться", - пригрозив тоді він. Чому ж нині вислови м'які? Тому, що ведеться карколомна дипломатична гра, в якій масований ракетний обстріл РФ території України виявився демонстрацією слабкості, а не сили. Підвісили за АТАСМS Незалежно від того, був чи ні офіційний дозвіл Києву, жодну далекобійну ракету українська сторона не застосує без погодження із західними партнерами. Кількість ударів, котрі можуть бути завдані по об'єктах на російській території, також обмежена наявними у Києва ракетами та інструкціями партнерів. Якщо йдеться лише про Курську область, Путіну може бути це вигідним: у регіоні вже були народні бунти, тож у випадку ударів, Кремль звинуватить Україну і США. Тому за решту країни він не боїться, а Курську область із серпня 2024 року віддав під полігон. Але "підвішена" ситуація нервує Путіна. Як тільки Путін рипнеться - дістане АТАСМSами по таких об'єктах, руйнація котрих буде доволі чутливою для нього. На додачу, 17 листопада відбулася акція російської опозиції у Берліні з вимогами вивести війська з України, судити Путіна і звільнити всіх політв'язнів. Йдеться про перший масовий захід російської опозиції у вигнанні. Це також чинник тиску і стримування. Але чи стримає себе Путін? Нервова реакція Емоційна атмосфера витримці не сприяє. Син Дональда Трампа виступив із звинуваченнями про зумисне втягування у Третю світову війну, як він сказав, "швидше, ніж у мого батька з'явиться шанс створити мир і врятувати життя". Цікаво, що майже тими словами зреагував на подію і заступник голови комітету Ради Федерації РФ з закордонних справ Володимир Джабаров: "Відповідний крок Байдена веде до Третьої світової". Але ось як висловилася китайська сторона: офіційний представник МЗС Китаю Лінь Цзянь наголосив, головне - "якнайшвидша деескалація і пошук політичного рішення". Альянс і трикутник Сенсація про "далекобійку" з'явилася після зустрічі чинного президента США Джо Байдена із керівником Китаю Сі Цзіньпінем 16 вересня, під час якої китайський співрозмовник окреслив "червоні лінії" (Тайвань, непорушність внутрішніх справ Китаю, економічний розвиток і права людини) та натякнув на контакти з командою Трампа. Байден натомість запевнив, що не збирається розв'язувати "холодну війну", не втручатиметься у внутрішні справи КНР і не підтримує незалежності Тайваню. Але Сі наголосив, що партнерство має бути рівноправним, і звернув увагу на підсумки зустрічі чинного президента США з керівниками Японії та Південної Кореї (прем'єром Сігеру Ісібою та президентом Юн Сук Йолем). Лідери трьох держав формалізували домовленість про військову співпрацю перед загрозою агресивних дій Північної Кореї в Україні, що підвищує ризик дестабілізації на Корейському півострові. "Не думаю, що КНДР вестиме себе тихо, - вважає радник президента США Джо Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван. - Можливість сьомого ядерного випробування завжди є і ми пильнуємо". Сторони домовилися координувати зусилля й обмінюватися розвідданими. Про те, наскільки "трикутник" є важливим, свідчить миттєва офіційна реакція КНДР. Ні миру, ні війни? "Це загроза миру на Корейському півострові", - заявив лідер Північної Кореї Кім Чен Ин і додав, що країна нарощуватиме ядерну міць "без обмежень". Не залишився осторонь і Китай. Сі Цзіньпін у письмовому звернення до саміту G20 вкотре закликав до багатополярного миру, задля чого потрібно "співробітничати з усіма сторонами". Різкі рухи Путіна можуть зламати Сі тонкі маневри навколо ще чинної адміністрації Байдена і нової команди Трампа. Натомість джерела американських ЗМІ пояснюють "далекобійку" для України саме участю військ КНДР у військових діях на боці Росії. Тому стриманість Москви, принаймні, до 20 січня 2025 року, конче необхідна офіційному Пекіну. План перемоги - План стабілізації Опосередковано цю версію підтверджує голова комітету Держдуми РФ з питань оборони Андрій Картаполов: "далекобійка" суттєво не вплине на хід так званої "СВО", але "цей аспект буде взятий до уваги". Випадково чи ні, але у західних ЗМІ пройшла інформація про те, що зняття заборони Україні бити вглиб Росії ракетами Stоrm Shаdоw лише обговорюється. Отже, у Путіна хтось взявся за розум? Зняття заборони на "далекобійку" є одним із трьох ключових елементів Плану перемоги України. Інші два: вступ до НАТО і збиття російських ракет силами ППО країн-членів НАТО. Рішення 17 листопада лише по "далекобійці" стало тестовим, наслідки нині активно аналізуються. Але крок уперед у такому важливому питанні може означати, що до 20 січня 2025 року й інші будуть так чи інакше вирішені. "Зернова угода"-2? На думку експерта з питань Росії Аналітичного центру "Фонд захисту демократії" Джона Харді, удари "далекобійкою" по всій території країни-агресорки (а не лише по Курській області) посилили б позицію Києва на переговорах і стимулювали б Росію погодитися на мораторій на удари по об'єктах критичної енергетичної інфраструктури. Якщо Путін не завдає таких ударів, не б'ють і по ньому. Якщо завдає - дістає у відповідь. "Починаємо грати на рівних із РФ - заявив авіаційний експерт Валерій Романенко. - Їхній удар - наш удар. Подивимося, у кого першого здадуть нерви". Конфігурація стримувань для Путіна чимось нагадує "зернову угоду". На думку Романенка, до обмежень доклав руку Китай, подавши сигнали до незастосування ядерної зброї. Загалом, це і може бути демонстрація сили США. Не випадково 17 листопада "виринув" президент Туреччини з новим варіантом "мирного плану" для України. Болюче для Кремля "Це надзвичайно болюче для Кремля, розповів Gаzеtа.uа кандидат політичних наук Олексій Буряченко. - Хід Байдена і є демонстрацією нової політики Трампа, що таке є "мир через силу" Глибоко переконаний, що і без нього це рішення не обійшлося. Хочу привітати нашу дипломатію, адже близько тижня тому Андрій Сибіга висловлював обережний оптимізм". "Тільки сила. Росіяни давно заслуговують на знищення їх можливостей продовжувати терор. Іншої мови вони не розуміють", - написав 17 листопада у своєму Теlеgrаm-каналі голова Офісу президента України Андрій Єрмак. Цікаво, що майбутній держсекретар Марко Рубіо кілька днів тому заявив про рішучий намір реалізувати курс Дональда Трампа "Мир через силу". Водночас Валерій Романенко вважає, що Росія не припинить обстрілів. Але з "далекобійкою" Україна зможе бити по підприємствах ВПК, штабах ворога, а також по ракетних комплексах С-300 (їхні позиції легко визначити), склади фронтового значення, аеродроми. "З огляду на запаси боєприпасів у росіян, вони зможуть повторити такі масовані удари, як у ніч на 17 листопада ще 5-6 разів", - наголосив Романенко. Зимова "заморозка" Путіну створили непросту ситуацію, зазначив публіцист Віталій Портніков. Якщо кремлівський диктатор і погодиться на "замороження" війни, то з огляду на те, що його війська будуть у небезпеці, вважає він. Інший варіант - непередбачуваний крок з російського боку. Але, схоже, Білий дім передбачив і це. "Чи не будуть нові сенсаційні рішення ухвалені Білим домом до інавгурації Дональда Трампа? Як бачимо, це можливо", - звернув увагу Портніков.

З 1 січня по 31 жовтня нинішнього року Агенція оборонних закупівель Міноборони України уклала 16 контрактів на закупівлю роботизованих комплексів. Повний текст новини

Переможець президентських виборів у США продовжує епатувати світ своїми призначенцями так завзято, що виникає підозра, чи не гра це на публіку. Чим ще здивував Америку і світ Дональд Трамп, - з'ясовувала Gаzеtа.uа. Раніше Gаzеtа.uа писала про найбільший головний біль обраного президента - суддів і прокурорів. Дональд Трамп зустрівся в Овальному кабінеті Білого дому з Джо Байденом. Лише після цього обраний президент, який шокував широку публіку майбутніми призначеннями, назвав ще трьох, у тому числі, - Генпрокурора. Генпрокуратуру США Дональд Трамп маж намір довіритьи конгресмену-республіканцю Метту Гетцу (за іншим прочитанням, - Майку Гейцу). Значного юридичного досвіду той не має. Натомість набули розголосу його ініціативи припинити допомогу Україні та прийняти РФ до НАТО. У Палаті представників Конгресу США цими днями слухатиметься звіт Комісії з етики, оскільки кандидата у Генпрокурори запідозрили у торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації. Гетца на посаді, у разі офіційного подання Трампом, має затвердити Сенат. Навіть не всі республіканці готові це зробити, але обраний президент наполягатиме. Від нового Генпрокурора він вимагатиме повної лояльності. Для юридичної вправності хоче призначити заступником Генпрокурора - свого адвоката Тодда Бланша, у майстерності якого переконався на власному досвіді. Бойовий дух А чого він вимагає від колишньої демократки Тулсі Габбард, котрій планує довірити Національну розвідку? Трамп відповів: сміливості духу. Український Центр протидії дезінформації натякав на можливу співпрацю Габбард з Кремлем, коли вона припускала провину США у початку війни в Україні. Тулсі Габбард виступала проти підтримки нашої країни у тому вигляді, в якому допомога надається. Кандидатуру керівниці Нацрозвідки США теж має затверджувати Сенат. Очікується, що навколо цих постатей спалахнуть дискусії при затвердженні у Конгресі. Але недаремно ж Дональд Трамп озвучив їх лише після рандеву із Джо Байденом. Обидва президенти говорили про мирний транзит влади, а на зустрічі була присутня Сьюзі Вайлз - майбутня керівниця апарату майбутнього президента. Тож є підстави вважати, що після розмови в Овальному кабінеті, котра тривала майже дві години, голоси за Трампові кандидатури знайдуться. Раді чи й не раді Потенційні високі чиновники особливої радості чомусь не виявляють. Натомість бомбардують ЗМІ дивними заявами. Пітт Хегсет, анонсований міністр оборони, пообіцяв звільнити низку високопоставлених генералів. Зокрема, йдеться про голову Об'єднаного комітету начальників штабів Чарльза Брауна. У відповідь військові через ЗМІ висловлюють своє обурення. Еліс Стефанік, котру обраний президент пропонує на посаду постійної представниці США в ООН, дала задню щодо підтримки України. На всі запитання вона або її офіс відповідають так: "Повністю підтримуємо політику президента Трампа "Мир через силу" і будемо наслідувати його приклад як головнокомандувача у питаннях передового досвіду з припинення війни в Україні". Щодо ініціатив про членство України в НАТО або визнання вторгнення Росії геноцидом, котрі Стефанік підтримувала ще у 2022 році, нині жодних коментарів ця політикиня не дає. Джо і Сі Джо Байден планує 16 листопада візит до столиці Перу - Лімі - зустрітися з керівником КНР Сі Цзіньпінем. Приводом є саміт G20 у сусідній Бразилії. Та з огляду на тематику бесіди під час зустрічі з Дональдом Трампом, ключовим для Байдена стане обмін думками з китайською стороною по Україні та по Близькому Сходу. Варто зазначити, що Путін на саміт не їде, тому чи не єдина можливість передати йому "останні пропозиції колективного Заходу" до інавгурації Трампа - через Китай. Вочевидь, нові плани настільки важливі, що ризиковано довірити їх посередникам або будь-якому каналу комунікації, навіть суперзахищеному. Тому Байден і, можливо, Трамп вдаються до послуг посередника, котрим і є Сі. Про те, що розмова очікується серйозна, свідчить нервова реакція Росії. "Не у пріоритеті" Кремль "дуже уважно стежить за формуванням нової президентської адміністрації у США", заявив 14 листопада речник Путіна Дмитро Пєсков, але це питання "не входить до пріоритетних". При цьому, жодних контактів з представниками нової адміністрації поки не було, а українською тематикою Путін займається "особисто, без спецпредставників", додав Пєсков. Наприклад, обговорив Україну із принцем-спадкоємцем Саудівської Аравії. Речник не приховував роздратування чинного господаря Кремля, адже напередодні стало відомо, що Дональд Трамп хоче призначити спецпредставника по Україні. За словами народного депутата України Олексія Гончаренка, розглядаються дві кандидатури: ексрадник Дональда Трампа з нацбезпеки Роберт О'Браєн і колишній розвідник Ричард Гренелл. Випадково чи ні, але у другій половині дня з Москви пішли цікаві сигнали. Перший: Путін дасть підсумкову пресконференцію у другій половині грудня 2024 року. Другий: постпред РФ при ООН Геннадій Гатілов заявив, що російська сторона відкрита для переговорів, якщо їх ініціює обраний президент Дональд Трамп. Зупинку війни за 24 години він назвав нереальною, але "він (Трамп) започаткує політичний процес". Єдина умова - врахування "реалій на землі," тобто, території України, захопленої РФ. Іншими словами, Путін дав час до середини грудня, потім, треба так розуміти, "вікно можливостей" буде зачинене. Однак Трамп так не вважає - він анонсував ще одну зустріч із Байденом 19 січня 2025 року. Прийдуть інші Схоже, кадрові скандали Дональда Трампа пов'язані з його ж намірами одним махом врегулювати відразу два криваві конфлікти на планеті. Ексдиректор з комунікацій Трампа під час його першої президентської каденції Ентоні Скарамуччі розповів СNN, що обраний президент свідомо підтягує до себе людей, які провокують. Мета такого хитрого ходу - підпорядкувати собі лібералів, вважає він. Отже, відволікти увагу. Від чого? Ключовим питанням залишається врегулювання двох конфліктів, а в обговореннях на перший план виходять кадрові перестановки.

Про це повідомив міністр оборони України Рустем Умєров.За його словами, Агенція оборонних закупівель уклала 16 контрактів на закупівлю декількох сотень розвідувально-ударних, логістичних та інших комплексів, які допоможуть українським бойовим підрозділам.Міністр також наголосив, що всі інноваційні розробки - українського виробництва."Працюємо з вітчизняними розробниками, щоб сучасне озброєння якнайшвидше потрапляло на фронт і наближало нашу перемогу", - додав Умєров.Від січня 2024 року Агенція оборонних закупівель Міністерства оборони уклала контракти на постачання більш ніж 11 тисяч засобів радіоелектронної боротьби загальною вартістю понад 6 млрд грн. 

Про це йдеться у статті Роlіtісо, переклад якої наводить Еспресо.Через метушню, пов'язану з президентськими виборами в США минулого тижня, ви могли пропустити багато важливих деталей, що стосуються іншої значущої новини: розпаду правлячої коаліції Німеччини.Лише за кілька годин після того, як стало зрозуміло, що Дональд Трамп переміг на виборах у США — що викликало хвилю шоку по всій Європі — канцлер Олаф Шольц виступив перед камерами, щоб оголосити про кінець свого довгостраждального тристороннього альянсу в досить драматичній формі (принаймні, за усталеними стандартами німецької політики). Заява Шольца стала поштовхом до низки подій, що призведуть до дострокових виборів у Німеччині в найближчі місяці, хоча точний час їх проведення ще не визначений.Пропонуємо вашій увазі короткий огляд того, що сталося в Німеччині, і чого можна очікувати далі.Чому розпалася правляча коаліція?Трипартійна коаліція Німеччини, що складається з ліво-спрямованих Соціал-демократичної партії (СДПН) і партії Зелених, а також фіскально-консервативної Вільної демократичної партії (ВДП), ніколи не була ідеальним союзом. СДПН і Зелені підтримують ідеї надійної системи соціального захисту та великих інвестицій для стимулювання економічного зростання і переходу до зеленої енергетики. Водночас ВДП наполягає на зменшенні державного втручання і скороченні витрат.Ви могли замислитися над тим, чому ця трійця взагалі об'єдналася. Чудове запитання! Якщо коротко, інших варіантів було не так уже й багато. Політичний ландшафт Німеччини став все більш розколотим, і через появу нових партій “всеосяжним” партіям — СДПН і консервативному Християнсько-демократичному союзу (ХДС) — стало складніше формувати двопартійні коаліційні уряди.З появою ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН), яка зараз посідає друге місце на загальнонаціональному рівні, фрагментація поглибилася, а з приходом популістського ліворадикального "Альянсу Сари Вагенкнехт" (АСВ) ця тенденція лише посилиться. Повоєнна Німеччина не має великого досвіду створення великих коаліцій — "трійця" Шольца була першим тристороннім альянсом за понад 60 років. Однак нинішній розкол може зробити такі коаліції, які, як правило, більш нестабільні, новою нормою.Визначальним фактором передчасного розпаду коаліції Шольца став вирок Верховного суду Німеччини, винесений рік тому, який поклав край обхідним шляхам, що їх використовував уряд для витрачання грошей, не порушуючи конституційне "боргове гальмо". Для того, щоб обійти ними ж встановлені фіскальні обмеження, коаліція Шольца покладалася на мережу "особливих коштів" поза основним бюджетом. Суд визнав цю практику незаконною, створивши в процесі діру у федеральному бюджеті розміром в 60 мільярдів євро.Після цього коаліція Шольца, яка покладалася на вільний потік грошей, щоб згладити свої серйозні ідеологічні розбіжності, проіснувала недовго. Низка прикрих поразок на виборах і рекордно низькі рейтинги схвалення спонукали партії коаліції "повернутись до своїх коренів", щоб покращити свої політичні позиції, що ще більше загострило їхні безперервні чвари. Лідер ВДП Крістіан Лінднер і його колеги по партії неодноразово погрожували розвалити коаліцію і призначити нові вибори. Ввечері минулої середи Шольц випередив Лінднера й сам його звільнив, що підштовхнуло ВДП вийти з коаліції.Не хочемо себе перехвалювати, але ми прогнозували швидкий кінець для Шольца і його команди ще в червні.Коли відбудуться вибори?У неділю 23 лютого 2025 року в Німеччині відбудуться дострокові федеральні вибори, повідомили у вівторок Роlіtісо законодавці та представники трьох основних партій.Німеччина, остерігаючись повторення руйнівної нестабільності часів Веймарської республіки початку 20 століття, значно ускладнила процес проведення дострокових виборів. Спершу Шольц повинен оголосити (і провалити) вотум довіри в парламенті, що ймовірно й відбудеться. Після цього президент Німеччини зможе розпустити парламент у межах 21 дня, і позачергові вибори можуть відбутися ще через 60 днів.Звільнивши Лінднера в ефірі національного телебачення, канцлер заявив про намір керувати урядом меншості до 15 січня, а потім провести вотум довіри, що приведе до нових виборів наприкінці березня. Однак після оголошення цього плану його політичні опоненти вимагали суттєвого прискорення процесу.Фрідріх Мерц, лідер ХДС і ймовірний наступний канцлер Німеччини, судячи з поточних опитувань, закликав Шольца провести вибори до інавгурації Трампа в США 20 січня. Він аргументував це тим, що політична ситуація нагальна й вимагає швидких дій. "Ми просто не можемо дозволити собі мати уряд без більшості в Німеччині протягом кількох місяців", — зазначив Мерц.Обидва лідери мають свої політичні мотиви. Для ХДС дострокові вибори — це можливість скористатися поточною підтримкою виборців і звести до мінімуму час для перегрупування опонентів. Шольц, зі свого боку, прагне виграти час, щоб зміцнити позиції своєї партії й ухвалити низку популярних законів, спрямованих на збереження і розширення соціальних виплат.Шольц, очевидно, піддався тиску і, під час недільного інтерв'ю, заявив, що готовий провести вотум довіри до Різдва. Проте для Мерца це все ще занадто пізно.Але навіть якщо політична воля для проведення виборів таки знайдеться, на заваді може стати грізна німецька бюрократія, що не славиться швидкою реакцією. Керівник федерального органу, що здійснює нагляд за виборами, попередив у листі до Шольца, що проведення виборів у перші два місяці 2025 року призведе до "незліченних ризиків". Практичні перешкоди, як зазначив чиновник, зокрема, стосуються закупівлі достатньої кількості паперу та забезпечення належних поліграфічних послуг.Хто переможе?ХДС Мерца та консервативний баварський Християнсько-соціальний союз (ХСС), їхня сестринська партія, наразі лідирують в опитуваннях з великим відривом (з підтримкою 32%), і ймовірно очолять будь-який майбутній коаліційний уряд. СДПН Шольца, своєю чергою, посідає третє місце з 16%, поступаючись ультраправій АдН.Оскільки в ХДС пообіцяли не формувати федеральну коаліцію з АдН, вони з великою ймовірністю сформують коаліцію з СДПН Шольца (яка на той час може мати нового лідера на чолі свого списку, ймовірно, Бориса Пісторіуса). Враховуючи поточні опитування та політичну фрагментацію країни, консерваторам і СДПН, ймовірно, знадобиться третя партія, аби сформувати уряд.Два головні претенденти — це вже знайомі кандидати, з якими, однак, важко буде знайти спільну мову. Зелені, які наразі набирають 10% голосів, є головною мішенню для консерваторів через свою політику щодо імміграції та клімату. ВДП могла б порозумітися з консерваторами, але не з СДПН, з очевидних причин. Крім того, ВДП зараз набирає лише 4% — менше за поріг, необхідний для проходження до парламенту, тому не факт, що їх взагалі розглядатимуть як можливий варіант.Тож, незалежно від того, як складеться ситуація, наступна коаліція може виявитися такою ж нестабільною, як і попередня.Чи має все це хоч якесь значення?Ми часто ставимо собі це питання. Поки німецькі лідери сперечаються про те, коли проводити вотум довіри, близько 50 000 російських і північнокорейських військових, ймовірно, готуються до наступу на українські війська в Курській області Росії в той час, як російські війська продовжують просуватися вздовж фронту в Україні.Одним словом, складна зима в умовах війни наближається, а становище України стає дедалі хиткішим, тоді як найвпливовіші країни ЄС — Німеччина і Франція — виглядають все більш безпорадними через політичну слабкість своїх лідерів. До всього цього додається повернення Дональда Трампа, який не лише погрожує скоротити американську допомогу Україні, а й навіть заохочує Москву "робити все, що їй заманеться" з членами НАТО, які не виконують цільові показники витрат на оборону, встановлені альянсом.За таких обставин Берлін, який є другим за обсягом постачальником військової допомоги Україні після США, природно мав би згуртувати європейські столиці, щоб надіслати чіткі сигнали підтримки Україні та зміцнити власну обороноздатність. Натомість Німеччина поглинута внутрішніми проблемами, знаходиться в глухому куті та паралізована нездатністю навіть ухвалити бюджет на 2025 рік.Зараз особливо несприятливий час для виникнення вакууму в керівництві Німеччини й з інших причин: економіка країни скорочується саме тоді, коли Трамп вступає на посаду, пообіцявши підвищити тарифи — зокрема на німецькі автомобілі.Через кілька місяців ситуація в Німеччині може кардинально змінитися. Мерц, ймовірний наступний канцлер, займає набагато більш "жорстку" позицію щодо допомоги Україні та стверджує, що має “вільноринковий рецепт”, який допоможе вивести німецьку економіку з кризи. Водночас він зрушив німецьких консерваторів значно правіше, ніж це було за часів Ангели Меркель, і висловив намір “домовитися” з Трампом.Але на проведення виборів і формування коаліції після голосування, ймовірно, знадобиться кілька місяців. З огляду на величезні виклики, які постають перед Німеччиною та Європою, наступного уряду Німеччини доведеться чекати досить довго.Автори: Джеймс Анджелос та Нетте Нестлінґер