Search trend "2 лютого свято"

Еспресо наводить переклад статті Wybоrсzа.6 червня урядова Комісія в справах вивчення російського і білоруського впливу на внутрішню безпеку і справи Республіки Польщі в 2004-2024 рр. підвела підсумки річної діяльності. Тихо – оголошення на сайті Міністерства юстиції, яке відповідало за її організацію і діяльність, з’явилося через 4 дні і без феєрверків.Відповідно до оголошення Комісія, яка складається з 11 експертів під керівництвом генерала Ярослава Стружика, керівника Служби Військової Контррозвідки, обговорила тайний рапорт, який 7 квітня передала прем’єру Дональду Туску. Тематика аналізу – це питання безпеки, зовнішньої політики, дезінформації та економіки. Як висновок представлено 50 рекомендацій, які "повинні слугувати укріпленню супротиву країни російським впливам".Дональд Туск, фото: з відкритих джерел Генерал Стружик нагадав, що Комісія направила в прокуратуру клопотання про порушення розслідування проти Антоні Мачеревіча (звинувачення в дипломатичній зраді) і полковника Пьотра Погоновського, колишнього керівника Агентства внутрішньої безпеки (ліквідація 10 з 15 делегувань).Міністр юстиції Адам Боднар підсумував: "В умовах сучасних геополітичних викликів, які в даний час є причиною найсерйозніших загроз безпеці Польщі, висновки та рекомендовані заходи, представлені Комісією, а також висновки, подані до прокуратури, є важливим внеском у покращення безпеки Польщі".Це лише декларації. Міністри, присутні на засіданні, - крім Боднара, це міністр внутрішніх справ та координатор спеціальних служб Томаш Шемоняк та міністр культури Ганна Врублевська - та члени Комісії повністю пропустили те, що двома днями раніше було викинуто до кошику аналіз впливу Росії на польсько-українські відносини.За ініціативою ПСЛ уряд (один депутат утримався) та опозиція проголосували за Закон про створення нового державного свята: 11 липня поляки відзначатимуть Національний день пам’яті для поляків - жертв геноциду ОУН та УПА на східних територіях Другої Польської Республіки.Направленого - визначає акт - у 1939-1946 роках "на польське населення" "українськими націоналістами з організації українських націоналістів (ОУН), української повстанської армії (УПА) та іншими українськими націоналістичними утвореннями, що діяли на східних землях Другої Польської Республіки (воєводства Волинське, Тарнопольське, Станіславівське, Львівське, Поліське), а також сучасних воєводств Люблінського і Підкарпатського".Чому немає свята 17 вересня 1939 року, ані дня Катині, але є свято волинської бійніЦе відкрито антиукраїнські дії, оскільки немає державного дня пам'яті ані 17 вересня (вторгнення СРСР до Другої Польської Республіки в 1939 р.), ані 5 квітня (рішення радянського політбюро 1940 р. про вбивство польських офіцерів у Катині), ані також 11 серпня (наказ 00485 від 1937 р. керівника НКВС Миколи Єжова в справі так званої польської операції в СРСР, в результаті якої розстріляно 111 000 осіб).Натомість вже в 2016 році Сейм і Сенат проголосували за рішення про створення 11 липня Національного дня пам’яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами щодо громадян Республіки Польщі.А оскільки закон мовчить про скасування резолюції, то 11 липня поляки відзначатимуть з того ж приводу і Національне свято і Національний день пам’яті. Абсурд? Не єдиний.В законі також немає згадки про те, що в 2018 році до Закону про Інститут національної пам’яті - на додаток до "єврейських" поправок, які передбачають покарання за приписування польському народу чи польській державі відповідальності за злочини, вчинені нацистською Німеччиною – введено також "українські" поправки. Згідно з ними злочини українських націоналістів були прирівняні до комуністичних та нацистських злочинів, визначено, що вони тривали в період 1925-1950 років, також встановлено штрафи за заперечення їх.Президент Анджей Дуда та Адам Боднар, тогочасний речник Громадянських Прав, засудили використання фрази "українські націоналісти" та "Східна Малопольща".Трибунал погодився з їхніми застереженнями та видалив обидва терміни з закону.фото: з відкритих джерел Виконання судових рішень Конституційного трибуналу - це зобов'язання законодавчих та виконавчих органів влади, але протягом 6 років ані влада ПіС, ані нинішня не зробили нічого. Тобто закон зобов’язує, але без визначення того, хто вчинив злочин проти поляків у 1925-1950 роках та на якій території.У грудні парламентський клуб ПіС приніс проєкт, в якому було зазначено, що злочин було вчинено 2 членами та співробітниками ОУН - Бандера (ОUN -В) і УПА та іншими українськими формуваннями, що співпрацюють з Третім Німецьким Рейхом". І що мова йде про вчинки 1921-1950 років. Перше читання проєкту відбулося в Сеймі 6 лютого, після чого він опинився в комітеті.Також проводиться підрахунок кількості польських жертв. У законі, прийнятому 4 червня, мова йде про 100 тисяч осіб, Інститут національної пам’яті стверджує, що їх було 120 тисяч, а Пшемислав Чарнек, який представляв проєкт ПіСу, - 200 тисяч.У випадку польсько-українських історичних відносин немає ані норм, ані здорового глузду, оскільки все можна сказати і прийняти.Партія "Право і справедливість", фото: gеttyіmаgеs Зовсім не Інститут національної пам’яті. Де розташований "центр Путіна" в ПольщіЩо стосується проєкту Народної партії, уряд не зайняв позиції, оскільки, як заявив заступник міністра культури Мачей Врубел під час парламентської дискусії, "наразі вже нічого не стоїть на шляху урочистого святкування 11 липня, але Міністерство культури та національної спадщини, звичайно, не вносить поправок до цього парламентського законопроекту". Чому, можна запитати, очевидно, що влада вмила руки? Зрештою, у випадку обговорених історичних законів ми маємо справу з показовою присутністю московських фахівців."Українські" поправки до Закону про Інститут національної пам’яті були написані в інтересах Росії та її спеціальних служб. Не інакше є щодо закону, внесеного ПСЛ (Польською Селянською Партією). Войцех Чухновский заявив у "Газеті Виборчій", що в лютому комісія генерала Стружика надіслала список з 25 імен людей, що розповсюджують пропаганду Кремля в Агентстві Внутрішньої Безпеки.Зі слів його співрозмовника та члена Комісії, найважливішим джерелом пропаганди Кремля в Польщі є середовище, зосереджене навколо Видавничого Дому "Польська Думка" - "головний центр" для проросійських ініціатив у Польщі."Польська думка", перерахував співрозмовник Чухновського, має власне інтернет-телебачення, просуває там Гжегожа Брауна, закликає українців, які живуть у Польщі, щоб "поверталися додому", і розповсюджує фальшиві новини про прихильність до українців у черзі до лікаря, їх злочин і гроші, які вони отримують від держави і за які вони "не виражають вдячності".У своєму підході Європейський Союз є "тоталітарним творінням", Україна це "бандерівсько - фашистська держава", а "спеціальна операція в Україні" була спровокована американцями.Крім телеканалу "Польської думки", комісія в листі до Агентства внутрішньої безпеки назвала інші портали: Nаtіоnаlіsts.nеt, Nаtіоnаl.іnfо, krеsy.іnfо. Анонімний член Комісії заявив, що загальними цілями публікації цих ЗМІ є:• зменшення довіри до польського уряду (як попереднього, так і теперішнього);• розпад Європейського Союзу;• послаблення Заходу в цілому;• посварити Польщу з Україною.І він зробив висновок: "Цими порталами як джерелами користуються сторінки в соціальних мережах, які заражають польський публічний простір. Вони значною мірою обслуговуються спеціальними підрозділами російської армії, призначеними для підтримки фейкових сторінок".Після таких висновків експертів з російської дезінформації повинні включитися всі контрольні лампи в структурах, які дбають про безпеку держави.Вони не включилися. Навпаки, лампи, що застерігають від "центрів Путіна", згасли, натомість включилися лампи, що попереджають про "небезпеку" від України.Ексгумації йдуть добре, і ПСЛ обирає дипломата з ПНР та кореспондента з МосквиПредставником для звітності по Закону від 4 червня обрали депутата Тадеуша Самборського. У 1977 році він захистив докторську дисертацію в університеті імені Ломоносова в Москві, в 1970 -х та 1980 -х роках він був першим секретарем посольства Польської Народної Республіки у В’єтнамі та Лаосі, а потім був московським кореспондентом "Зеленого Прапора", органу Об’єднаної народної партії – партії-сателіта Польської об’єднаної робітничої партії на початку існування Польської Народної Республіки.Він двічі засідав у Сеймі від імені ПСЛ (1993-1997, 2001-2005), у 2023 році він отримав мандат від списків партії "Третій Шлях", був президентом фонду "Допомога полякам на Сході", до 2017 року він належав до керівництва Товариства "Польща - Схід" - до 1990 року Товариства польсько-радянської дружби.Самборський є постійним автором "Польських думок", він часто пише про злочини ОУН-УПА, у 2023 році він опублікував збірку своїх текстів у її видавничому будинку. "Польська Думка" - це медіа-покровитель його фестивалю.Майкл Олшевський, керівник закордонного департаменту "Виборчої", - один із небагатьох журналістів, який критично писав про закон, заявив, що "заявники з ПСЛ і "Третього Шляху" побачили шанс в антиукраїнських настроях і - як практично весь наш політичний клас - стали заручниками антиукраїнської риторики".Послідовність подій показує, що мова йде не лише про перегони, хто першим досягне союзу з Конфедерацією та Брауном. Наприкінці листопада міністри закордонних справ Польщі та України, Радослав Сікорський та Андрій Сибіга підписали декларацію, яка розблокувала питання про ексгумацію польських жертв в Україні та українських жертв у Польщі.Робоча група почала працювати під егідою міністерства культури. 24 квітня, завдяки особистому залученню прем’єр -міністра Дональда Туска та президента Володимира Зеленського, ексгумаційні роботи розпочалися в Пужниках на Тернопольщинні, завершилися в травні виявленням останків 42 поляків, убитих УПА. Прем'єр-міністр назвав цю подію "проривом".У відповідь Чарнек сказав, що прориву немає. Він стверджував, що після її прийняття "неможливо буде в Польщі під загрозою покарання прославляти УПА, бандеревців, всіх тих українських націоналістів, які вбивали наших співвітчизників 80 років тому"."Закон також покладе край цим ганебним переговорам Міністерства культури та національної спадщини з українською державою щодо можливих подальших пам’ятників УПА в Польщі", - додав він, представляючи поправку від ПіС до Закону про Інститут національної пам’яті.Здавалося б, усі розуміють, що "в нас є довоєнні часи", як зазначає Туск, і що якщо Україна потрапить під удари росіян і зраду американців, ми будемо сусідами з Росією Путіна не на ділянці 628 кілометрів (Кролівець, у російській номенклатурі Калінінград плюс Білорусь), а 1163. Можливість ведення Москвою гібридної війни від дезінформації та радіоелектронної боротьби до регулярного саботажу радикально зросте.Здоровий глузд вимагає мінімізувати все, що розділяє поляків та українців. Москва навіть не приховує, що однією з її цілей є конфлікт наших націй. Але це не так - Україна також є ворогом для численних польських політиків.Чи полегшує РSL завдання БраунуСвій проєкт Польська селянська партія (РSL) подала до маршалківської палати 25 квітня, тобто на другий день після початку ексгумації у Пужниках.Тими ж днями невідомі особи на поруйнованій могилі 62 вояків УПА на горі Монастир – також відомій як Монастир – у ґміні Горинець-Здруй встановили табличку з написом: "Спільна могила українців, членів УПА, відповідальних за терор і геноцид беззахисного польського, українського та єврейського населення. Господи Боже, змилуйся над ними і не зараховуй їм тих страшних вчинків, яких вони допустилися супроти своїх братів. "Прощення не означає забуття, але – зцілення болю"".Міністерства культури Польщі та України у спільній заяві назвали цей інцидент "свідомою провокацією, що слугує інтересам держави-агресора Росії  і має на меті зірвати конструктивний діалог, який останніми місяцями розвивається між нашими країнами".Табличку демонтували, тож Браун не зміг урочисто "відкрити" її 2 травня, як це собі планував.І можна було б відзначити невеликий поступ у розплутуванні польсько-українського вузла, якби не РSL і той спосіб, у який народники домоглися ухвалення свого проєкту.Генерал Стружик передав прем’єрові закритий звіт комісії 7 квітня, у якому містилася оцінка видання "Мyśl Роlskа" ("Польська думка") як "осередку Путіна" в Польщі, а також 50 рекомендацій щодо обмеження російського та білоруського впливу.фото: jаgіеllоnіа.оrg Чи передав глава уряду звіт Владиславу Косіняку-Камишу? Ми не знаємо, хоча це було фактично непотрібно, адже віцепрем’єр і міністр оборони делегував до комісії професора Ґжеґожа Мотику – керівника Військового історичного бюро та відомого дослідника польсько-українських відносин. Генерал Стружик кілька разів доповідав про результати роботи комісії на засіданнях уряду.Спочатку доповідачем проєкту, який підписав Косіняк-Камиш, мав стати віцеспікер Сейму Пьотр Зґожельський, який змагається у радикалізмі з Брауном щодо стигматизації українських націоналістів. Однак народний політик виявився недостатньо принциповим, і 30 травня його замінили на Самборського.Це трапилося перед другим туром президентських виборів, коли РSL сподівався на перемогу Рафала Тшасковського.Метою внесення на розгляд і проштовхування законопроєкту була не лише боротьба з антиукраїнським радикалізмом і зрив ексгумації. Йшлося також про те, щоб показати, що з "хабом Путіна" не може статися нічого поганого, незалежно від висновків комісії генерала Стружика та поточної політичної констеляції. До речі, представник "хабу" був делегований для того, щоб переконатися, що в антиукраїнському котлі під коаліцією, яка називає себе демократичною, не бракує політичних дров.Символічно, що закон про антиукраїнське національне свято був прийнятий 4 червня, в День свободи і прав людини, який відзначається в пам'ять про вибори 1989 року,  які призвели до краху комунізму в нашій країні (єдиний, хто помітив цей збіг, був Владислав Фрасинюк на шпальтах Nеwswееk) та ініціювали зміни в усьому регіоні, що незабаром привели до розпаду СРСР і становлення 15 його республік, зокрема й України, як незалежних держав.Донедавна польська влада представляла безперервність повстань за свободу і демократію в нашому регіоні як підставу для польської слави і політичної величі. Від польського Жовтня 1956 року та Угорського національного повстання, через Празьку весну, Солідарність 4 червня та Осінь народів 1989-го року до українських Майданів 2004-го та 2013-2014 років і нинішньої боротьби українців проти російських окупантів.А коли День волонтерів, які допомагають біженцям з УкраїниРозуміння цієї традиції могло б підштовхнути до заснування Дня польського волонтера в пам'ять про неймовірну солідарність, виявлену мільйонам українців після 24 лютого 2022 року. Тоді величезна частина польського населення показала здивованій Європі, що таке людська щедрість і серце і в чому проявляється дух старого континенту та його цінності.Натомість політики надірвали польську солідарність щодо України, додавши ще один ком у могилу знаменитої "лінії Ґедройця" у польській східній політиці.Інституції, такі як комісія генерала Стружика, мають пройти два випробування, щоб оцінити їхню реальну користь для безпеки держави.Першим є виявлення ворожих впливів серед попередньої влади. З цим, як видається, комісія справляється.Друге – виявлення російських та білоруських впливів серед своїх. А цим керівники держави знехтували. І менш важливо – чому: чи через підтримку коаліції заради голосів народників, чи змагання у антиукраїнстві з правими, чи відверті докори "невдячним українцям", які "не хочуть знати правду про Волинь".Значення має результат – те, що в польсько-українських відносинах ми зайшли в глухий кут.Українці вчинили мудро, коли надали кілька нових дозволів на ексгумацію, попри ворожий крок Польщі.А оскільки мости не спалено, варто шукати шляхи виходу з нинішньої ситуації.Починати варто із найголовнішого, тобто з громадської думки. Під час ексгумаційних робіт у Пужниках Кароліна Левицька в ефірі ТОК FМ розмовляла з професором Мотикою. Вона зазначила, що причиною запровадження Україною у 2017 році ембарго на ексгумаційні роботи було те, що їх проведення виявило б "ще більше полів, братських могил, наповнених кістками жертв з-поміж цивільного населення. І Києву рано чи пізно довелося б зіткнутися з цією дуже складною і темною сторінкою своєї історії".Вона додала, що, зрештою, зруйновані у 2015-2017 роках "невідомими зловмисниками" українські могили та меморіали, були незаконними.Брак знань не повинен звільняти від журналістської етики. Насправді частину руйнувань здійснили місцеві органи влади, тоді як російська агентура діяла відкрито, розміщуючи відео зі своїх дій на порталах так званої Донецької Народної Республіки. Могила на горі Монастир була впорядкована на підставі угоди Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва зі Спілкою українців у Польщі.Після кількарічних складних переговорів було домовлено, що на табличці з іменами з’явиться напис "загинули за вільну Україну". Головою Ради тоді був Станіслав Бронєвський, керівником "Сірих шеренг", у переговорах брав участь Світовий союз солдатів АК, зокрема середовище 27-ї Волинської дивізії.Ці люди знали події Другої світової війни з власного досвіду, їхні близькі загинули від рук українців, вони самі брали участь у польсько-українських боях. І все ж вони підтримали угоду Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва (RОРWіМ) зі Спілкою українців у Польщі (ЗUwР), вбачаючи в ній елемент ширшого порозуміння між поляками та українцями.Ось чому Росія та її агентура, а також проросійські та ендеківські сили роблять усе можливе, щоб могили на горі Монастир не відновили у погодженому вигляді. Кремль зацікавлений, щоб поляки і українці показали, що не здатні осмислити драматичне минуле і думати про спільне майбутнє.Дослідження професора Галагіди та неприємні факти для польських істориківКілька зауваг щодо істориків. У польській правовій системі відбувається жонглювання датами, назвами українських формувань і такими термінами, як "українські націоналісти", а також кількістю жертв. Це означає, що роль дослідників зведена до нуля, бо польська держава не зважає на їхні дискусії та висновки, проголошуючи "правду" залежно від політичних потреб.І це в контексті ситуації, коли під час підготовки до ексгумаційних робіт з'ясувалося кілька не дуже приємних для польської держави фактів.Підтвердилося, що єдині комплексні дослідження щодо ідентифікації жертв польсько-українського конфлікту 1940-х років проводить команда професора Ігоря Галагіди в Українському католицькому університеті у Львові. За 7 років роботи дослідники встановили імена понад 22 тисяч українських жертв і визначили їхню загальну кількість - понад 30 тисяч. Наразі вони працюють над ідентифікацією польських жертв.Завдяки цьому українська сторона змогла представити список із 200 населених пунктів у Польщі, у яких загинуло щонайменше 5 цивільних осіб української національності.Такого комплексного переліку для населених пунктів на території України не змогли представити ні Інститут національної пам’яті (ІРN), ні жодна з численних установ, що займаються історичною політикою.Те саме стосується кількості польських жертв і встановлення якомога більшої кількості імен.Також з'ясувалося, що, всупереч твердженням деяких істориків, політиків і журналістів, ексгумація не є способом встановлення кількості жертв та їхньої ідентифікації. Стосовно конкретних населених пунктів – це ефективний і необхідний метод, але не для всієї території, на якій у 1940-х роках розгорталася польсько-українська драма.А тому історики повинні виконати свою роботу, і село за селом, місто за містом намагатися встановити імена жертв, щоб порахувати їх з відносною точністю. Це єдиний і найнадійніший спосіб дізнатися реальну картину минулого і віддати данину пам'яті тим, хто був убитий.     В ефірі ТОК FМ професор Мотика назвав дослідників, які ставлять під сумнів польську цифру 100 тисяч, "науковими антивакцинаторами". Тому що ніхто не ставив під сумнів польські дослідження, які називають таку цифру. Слова професора мають державну вагу, адже він є найважливішою посадовою особою в історичній політиці нинішньої влади. Окрім того, що він очолює ВБГ і є членом комісії генерала Стружика, він також входить до Колегії ІНП.   Але польська історіографія досі оперує оцінками, за якими кількість розстріляних обчислюється десятками тисяч людей, хоча минуло достатньо часу для ретельного дослідження цього питання.Маючи певні знання про літературу на цю тему, польські, українські, радянські та німецькі документи, а також про часткові результати ідентифікації польських жертв, я можу дати дружню пораду. Історики зроблять суспільству послугу, коли почнуть готувати громадян до сприйняття інформації про те, що польських жертв було незрівнянно менше, ніж загальноприйняті 100 тисяч.Що не применшує значення того факту, що жертв було десятки тисяч, і що кожна з них заслуговує на поховання, відновлення імені й прізвища і пам'ять.І на завершення кілька слів до службовців із ліквідації загроз для безпеки Польщі. У гучному інтерв'ю Донати Субботко "Росія вже тут" генерал Пьотр Питель, голова Служби військової контррозвідки у 2014-2015 роках, заявив, що "все, що сталося в Польщі після 2015 року, відповідає російським інтересам". І що польські служби залишили державу "голою і незахищеною" перед обличчям російської загрози.Через півтора року після того, як колеги генерала повернулися до виконання службових обов'язків, доводиться констатувати, що у сфері впливу Росії на польсько-українські відносини такий стан справ зберігається і сьогодні.

На вашу думку, що собою являє неготовність росіян сформулювати свою частину меморандуму? Уже не з одної європейської столиці ми чуємо про те, що росіяни досі не представили своє бачення того, про що вони обіцяли домовитись у Стамбулі. Розуміємо, що Стамбул значною мірою - імітаційний процес. Росіяни його усіляко хотіли зривати, принижуючи статус представництва, але навіть не утруднили себе сформулювати цей офіційний документ. Як ви думаєте, чому і що туди може входити?Мушу вас розчарувати, як і наших шановних читачів, - нічого нового ми там не прочитаємо. Те, що зараз зливається в пресі, черговий раз підтверджує, що Росія буде гратись у переговори.Ви знаєте, що мене в цьому контексті страшно дивує в позиції наших західних партнерів, в тому числі й американців, - мабуть, у першу чергу те, що вони чомусь вважають: якщо ми сядемо за стіл переговорів, то щось відбудеться. Треба або зовсім не розуміти, що таке Росія, або розуміти й продовжувати гратися.Уявіть собі, що зараз, чи завтра, чи післязавтра, чи через тиждень - це не має значення - делегації знову зберуться в Стамбулі, чи в Женеві, чи в Куала-Лумпурі, чи де завгодно і покладуть на стіл свої позиції. От, можна вважати, що переговори почалися. А що вони матимуть, як результат? Я вам скажу що - 0,0. Це, власне, і всі переговори.Питання не в тому, що переговори почнуться, а в тому, яку позицію на цих переговорах займатиме РФ і чи змусимо ми Росію зрозуміти, що продовження війни для неї матиме фатальні наслідки. Ось про що має йти мова. А ми обговорюємо місце проведення цього заходу, те, що там вони напишуть чи не напишуть. Слухайте, це все гра в дитсадок. Чесно кажучи, я спостерігаю за цим і весь час дивуюся, чи це насправді підігрування тому, що робить Путін, чи це якась дивовижна дитяча наївність з боку деяких наших західних партнерів. Переговори самі по собі нічого не означають. На мою думку, з цього треба спокійно, навіть цинічно виходити, бо не треба себе обманювати якимись проєктами, які насправді не відбудуться.Це означатиме, що Росія буде продовжувати війну і буде намагатись нарощувати тиск не лише на Україну, а й на наших західних партнерів. Наскільки я розумію, німецький канцлер Фрідріх Мерц ухилився від підтвердження своєї старої обіцянки щодо надання Україні далекобійних ракет ТАURUS, а пообіцяв налагодити виробництво. Коли говорять "виробництво" замість того, щоб дати ракети, - це переведення дискусії в іншу площину. А щодо реакції західних партнерів, то вони все знають і розуміють, але не готові на симетричні дії, які вимагає російське вторгнення і погрози продовжувати цю війну. Вони хочуть уникнути вступу у війну.Я б не був настільки категоричний щодо Мерца. Він доволі розумно і мудро ще раніше сказав, що ми більше не будемо інформувати нікого про те, що постачатимемо Україні. Це, я вважаю, мудра, розумна і правильна позиція. А те, що відбувалося за пана Шольца, при всій величезній повазі й подяці за те, що Німеччина зробила для нас, було оголошеннями, які з задоволенням читали в Кремлі. Адже військові спеціалісти прекрасно знають: якщо постачається те-то, то воно буде застосовано там-то, якщо буде 10 000 штук, то, значить, така-то загроза, а якщо 20 000 - інша загроза. Тобто все це спеціалістами зчитується дуже швидко. Зараз, слава Богові, цього більше не буде. Якщо виходити з того, що підтвердили в Німеччині, і ми це почули з багатьох інших столиць про те, що жодних проблем з постачанням далекобійної зброї не буде, то я це читаю: питання лише в часі постачання цих озброєнь. Хоча дехто припускає, що, можливо, вони вже і є. Не будемо зараз спекулювати на цю тему. Я думаю, що ми дізнаємося про те, що вони є, від російських Z-блогерів, які будуть розповідати, що черговий військовий об'єкт/ завод/аеродром припинив своє існування. Це дуже потужні далекобійні речі, які теоретично по прямій можуть долетіти до Москви. Але я думаю, що питання не в тому, щоб розбомбити Старий Арбат, а в тому, щоб знищити російську логістику, яка дозволяє їм поки що перекидати й особовий склад, і техніку, і все те, що їм необхідно, для боротьби на фронті. От, власне, про що йдеться. Тому, давайте трошки почекаємо.Мені здається, що візит Зеленського до Німеччини є вельми успішним. Оголошено про допомогу на 5 млрд євро. Оголошено про те, що ми будемо спільно виробляти й дуже швидко те, що нам потрібно. Думаю, що загальний фон в цій конкретній ситуації є доволі непоганий. Як це відіб'ється на загальній позиції європейців - це питання.А фон непоганий, тому що вже зараз, буквально кілька хвилин тому, у РФ заявили: якщо  Німеччина буде бити по Москві, то ми тоді будемо бити по Берліну. Чому? Бо українці не можуть писати польотні завдання на ці ТАURUS. Їх можуть писати тільки німецькі військові. Отже, якщо німці будуть бити німецькою зброєю по Москві, то ми будемо бити по Берліну. А це означає, що там серйозно хвилюються, а якщо вони хвилюються, це нам на користь, значить, усе буде добре.А ви розглядаєте таку можливість, що Росія справді може завдати той чи інший гібридний удар? Я не знаю, чи по Берліну, чи по Таллінну, чи по Вільнюсу? Відправить кілька дронів з вибуховою речовиною, а потім скаже, що вони, мовляв, загубилися. Можуть вони погрожувати?Щодо якихось провокацій, то цілком можливо. Ми вже бачимо, що ці провокації відбуваються майже регулярно. Дуже шкода, що НАТО на це продовжує закривати очі, удає, що це не дрон, не літак, який залетів у повітряний простір, не корабель, який супроводжує оцей тіньовий флот із нафтою. Це поки що, на жаль, НАТО ковтає.Якщо у ваш повітряний простір залітає ворожий військовий літак, то це небезпека: через кілька секунд може бути атака по якихось об'єктах на вашій території. Що повинна в таких ситуаціях робити сторона, на території якої є такий військовий об'єкт? Вона повинна негайно дати команду силам протиповітряної оборони його знищити.Поки що, на превеликий жаль, наші європейські партнери, я не знаю, чи сподіваються на якийсь здоровий глузд, хоча це повна маячня, чи бояться робити те, що вони повинні зробити. У всякому разі реакції поки що немає.  Я думаю, що серйозна атака на країни НАТО для Москви стане, мабуть, останнім чи передостаннім днем її існування. Якщо говорити про країни Балтії, то до Свято-Ленінграда, як дехто його називає, 3-4 хвилини підльоту від фінської території. Думаю, що ризикувати таким чином - собі ж дорожче.Як ви гадаєте, наскільки зараз трансформувалася позиція Трампа? Чи почне він зараз жорсткіше артикулювати, регулювати свої претензії до Путіна, розуміючи, що його не просто водили за носа, як дехто припускає, а що відверто знущалися? На вашу думку, чи надійде якась жорсткіша реакція від американського президента?Ми повинні тут враховувати, мені здається, два аспекти. Перший - особистість самого Трампа. Якщо це його зачепить за живе, якщо він реально зрозуміє, що Путін його крутить, як дурень сонцем, то це цілком реалістично. Хоча, з іншого боку, ми розуміємо, скільки разів на день змінюється настрій Трампа, і те, що він говорить вранці, зовсім не обов'язково може бути підтверджено ввечері. Так що, як кажуть, бабка надвоє гадала - або виживе, або помре. Тому, тут складніше. Мені все-таки більше до вподоби те, що зараз відбувається в американському сенаті, а це є свідченням того, що або Трамп вирішив через сенат робити те, що йому не хочеться особисто робити - тиснути на Росію, або це ініціатива адекватної частини американського політикуму. Давайте не мазати все однією чорною фарбою, адже там були й будуть адекватні, нормальні люди. Вони ж дивляться, що показують опитування громадської думки у США, коли понад 60% американців підтримують продовження військової допомоги Україні. Тож треба бути останнім, вибачте, дурнем в політиці, щоб не реагувати на настрої суспільства. І республіканці в першу чергу це розуміють. Тобто вони ж так само можуть пояснити своєму лідеру, що гратися в іншу гру - це програти не тільки свою особисту популярність, але програти популярність Америки і її роль як лідера поки що демократичного світу.Тому я не думаю, що це випадкова річ. Мені здається, що всі ці фактори разом змусять Трампа щонайменше розвертатися від Путіна. Не знаю, як швидко і на скільки градусів, хотілося б, щоб відразу й на всі 180. Це, мабуть, поки що наївна історія, не будемо себе надто заколисувати такими оптимістичними прогнозами, але те, що зараз формується тенденція, вже видно неозброєним оком. А ми повинні, щоб ця тенденція зміцнилася, і в нас зараз є всі необхідні для цього можливості та важелі впливу.Трамп схарактеризував Путіна як абсолютно божевільного - аbsоlutеly сrаzy. Трампу, наскільки я розумію, не подобається те, що Путін і надалі намагається регулярно вбивати цивільних українців. Я спілкувався з представником Українського конгресового комітету США, який сказав мені, що в Америці надзвичайно гостро зреагували на масований нальот російсько-іранських БПЛА, зокрема, на Київ.Це правда, я дотримуюсь тієї самої думки. Поки що американська громадськість повинна відіграти в цьому плані свою роль. Коли я казав, що в нас є багато інструментів, то мав на увазі в тому числі й роль американської громадськості, роль української діаспори в США - це те, що ми повинні використовувати.Але більше я б тут думав також і про роль американського військово-промислового комплексу. Адже щонайменше припинення з боку США допомоги Україні є і припиненням для американського ВПК заробляння великих мільярдів, про що Трамп говорить щодня і щогодини.Я б говорив про те, що свою роль тут мають відіграти наші європейські партнери, тому що вони прекрасно розуміють, що означає, якщо вони будуть об'єднані зі США в цьому плані. Вони дуже бояться, щоб Трамп розвернувся в бік Путіна, прекрасно розуміючи, що той його дурить розмовами про якесь міфічно-космічне економічне співробітництво, якого не буде найближчими роками. Це абсолютна маячня, яка нічим не завершиться. Трампу не потрібні практичні результати, він - король популізму, тому йому потрібні заяви про майбутні результати, яких ніколи не буде, але це вже хай розбирається наступний президент.Тут багато речей, які, на жаль, взаємозаперечують одна одній, і спрогнозувати, що ж нарешті відбудеться, який із цих векторів буде сильніше тиснути на Трампа, поки що важко.  Є певні ознаки того, що і Трамп, і його оточення починають поступово відходити від тієї лінії "дружби та любові з Путіним", тому що все більше і більше переконуються, що це насправді не лідер, з яким можна говорити, а це маніяк-убивця, якого можна зупиняти тільки силовим методом.На вашу думку, як довго може ще тривати російська агресія, враховуючи не лише кровожерні наміри Путіна, а й наявний ресурс? Що у нашого противника з ресурсами в теперішній ситуації, крім ще живої сили та отих дивних публікацій в Тhе Есоnоmіst, де було описано про якусь захмарну кількість іранських БПЛА, які вони випускають? Яким ви бачите горизонт війни з урахуванням російського ресурсу?Тут знову треба говорити про дві складові. Перше - наш військовий ресурс і те, що нам нагально і негайно потрібно тут і зараз. Якщо цей ресурс нам буде наданий, якщо це буде високотехнологічний ресурс, бо сьогодні ми не візьмемо Росію числом мобілізованих чи кількістю старих танків - ми можемо взяти сьогодні Росію лише новітньою технологією, яка буде щонайменше йти на крок уперед. Тобто, щоб не ми їх наздоганяли, а щоб вони не могли наздогнати нас. Мені здається, це є ключовим у наших спроможностях.Повертаючись до Німеччини, до Європи, то дуже добре, що над цим зараз працюють наші спеціалісти, щоб максимально пришвидшити налагодження високотехнологічного виробництва, якого в Росії вже скоро не буде. Це, на мою думку, надзвичайно важливий елемент.Другий момент - внутрішні спроможності Росії, які з кожним наступним місяцем стають меншими. Чому? Тут знову треба говорити про два фактори. Уявімо, що буде ще 18-й жорсткий додатковий пакет санкцій Європейського Союзу та санкційний пакет від США, коли Китай та Індія отримають "червону картку". Якщо говорити чесно, дивлячись правді в очі, то Індія і Китай сьогодні допомагають Росії вести цю геноцидну війну проти України. Уявімо собі, що Китай проігнорує це попередження. Може бути, я не виключаю, що ідеологічна єдність Москви та Пекіна буде вище за багато інших більш тверезих речей, тут ідеологія може взяти верх. Але навіть те, що могла б відпасти Індія, то це вже величезний подарунок нам, тому що Індія сьогодні є другим донором Росії в боротьбі проти України. Це вже був би позитив.Наступний момент - внутрішня ситуація в російській економіці. Уже не один економіст і не перший місяць говорить про те, що російські резерви та ресурси вичерпуються. Цілі галузі російської економіки починають "ставати з чотирьох копит на два". Візьміть, наприклад, такий акумулюючий напрямок, як будівництво житла, то сьогодні навіть у Москві говорять, що ця галузь економіки практично припинила давати результати. По-перше, там іде скорочення, зменшення купівлі цього набудованого житла, а це має надзвичайно негативний наслідок для забудовників, які не можуть повернути банкам кредити, які вони брали на це будівництво. Відповідним чином ланцюжок іде далі, банки можуть отримати величезний мінус у підсумку. Уже на кінець цього року прогнозують, що четверта частина забудовників у Росії себе може оголосити банкрутами. Про це говорили раніше і це зараз стає реалістичним.Візьміть вугільну галузь, яка сьогодні стагнує, починає працювати в мінус. Візьміть Газпром, який колись російському бюджету приносив "золоті яйця", - виходить на тотальний мінус.Візьміть російську залізницю, яка має перевозити вантажі по російській території, -  просить в уряду, щоб їй виділили дотації. Уряд скрегочучи зубами це робить, але, скоріш за все, далі цього не буде. Візьміть авіаперевезення, автомобілебудування і так далі за списком. До речі, Китай сьогодні дуже добре використовує цю ситуацію в економіці РФ і фактично перетворив Росію з придатка до західних економік на придаток до своєї власної економіки. Він почне дуже скоро керувати тим, що відбуватиметься у великих російських регіонах.Я вже не кажу про те, що в Росії нема кому працювати, бо всі трудові ресурси переїхали у ВПК, який накачується грошима, бо він єдиний дає якісь плюси в розвитку, але за рахунок того, що страждає цивільна частина економіки. Також не забувайте, що демографічна криза в Росії досягає вже своєї межі. Дійшло до того, що деякі депутати цієї так званої держдуми, хоча це скоріше держдура, пропонують видавати спеціальні грошові виплати дівчатам шкільного віку, старшим школяркам для того, щоб вони народжували. Це вже, по-моєму, за межею здорового глузду, але це офіційні пропозиції деяких депутатів державної думи. Вони розуміють, що пройде якихось 20-30 років і Росія з так званої слов'янської перетвориться на мусульманську з усіма наслідками для цієї країни. Хоча, я думаю, що так довго ця недоімперія не протягне.Хотів би розпитати про внутрішню логіку процесу російської агресії проти нас. Ви абсолютно правильно відзначили, що росіяни не володіють тим ресурсом, про який заявляють. Є величезна криза всередині Росії, але водночас за допомогою війни та агресії проти України вони хочуть вирішити дуже багато інших питань всередині своєї країни. Це один момент. Однак вони ухиляються від ведення перемовин, заганяючи в такий спосіб свою ж державу у прірву. Міністр закордонних справ РФ Лавров заявив, що Росія підготувала якусь там частину свого меморандуму і пропонує 2 червня провести зустріч у Стамбулі. Ви бачите якісь перспективи того, що вони підуть на компроміс?Звичайно, ні. Тут питання не в Лаврові, не в Мединському, не в Шойгу, не в Медведєві - ні в кому. Це абсолютна монархія, де все вирішує одна людина, де всі інші є його васалами. Це він визначає, що буде, як буде, коли буде і чи буде взагалі. Тому треба виходити з його оцінок того, що відбувається навколо.Тепер давайте сядемо на його місце і подивимося, що для нього означає припинення війни. А це означає, що йому навіть своєму зазомбованому, дикому піплу, народонаселенню потрібно буде пояснити, чого він досяг, поклавши мільйон життів і просунувшись у дві області, навіть повністю їх не захопивши. Чи він демілітаризував Україну? Чи він вирішив питання нашої нейтральності? Чи він вирішив питання щодо застосування російської мови в Україні? Звичайно, ні. І я дуже сподіваюся, що на ці всі заманушки у нас буде чітка і спокійна зважена відповідь: ні. А з чим він тоді звернеться до свого оцього народу? Як він пояснить те, що його голосна заява в ніч на 24 лютого 2022 року виявилася просто пшиком, порожнім звуком?І дивіться, що теж треба брати до уваги, - як він зараз, після зупинки війни, зможе переорієнтувати цю свою дику російську економіку знову на цивільні рейки. Ви людина дуже молода, і думаю, що не пригадуєте того, що відбувалося після розпаду СРСР з військово-промисловим комплексом країн, які утворилися. Це була катастрофа, тому що військові об'єкти в один момент виявилися непотрібними, тому що вже не треба було випускати те, що не можна було використовувати.Дивіться, зараз випустили 1000 дронів, їх знищили, відповідно, завтра потрібні нові. А що буде робити це підприємство, коли не буде потрібно випускати щодня 1000 дронів? Воно просто закриється. А що ви будете робити з тими людьми, які звільняться? Куди вони підуть? Це один момент.А що ви будете робити з головорізами, які повернуться назад в Росію і будуть вбивати вже не українців, а своїх односельців? Я недавно подивився одне відео, від якого у мене досі в очах стоїть жах, коли двох, як вони кажуть, отказніков стимулювали іти в м'ясний штурм. Це варварська, дика, звіряча система. І ця система повернеться дуже швидко туди всередину і почне жити за цими своїми звірячими законами.А що робити Путіну? У нього є можливості цьому запобігти? А якщо завтра помре Кадиров, то що відбудеться з цією територією? А може, вона оголосить незалежність від Москви? Чи спробує Москва там щось зробити? Та нічого вона там уже не зробить.  Допоки є війна, є можливість, бодай якось, але управляти тим, що називається Російська Федерація. Війна закінчується - і ризики кратно зростають, як зовнішні, так і внутрішні. Чому зростають зовнішні ризики? Тому що ніхто ж не збирається знімати санкції з Росії. Ніхто ж не збирається кидати Україну напризволяще. Це те, що Путін матиме ще дуже-дуже довго, я думаю, що роками, якщо ще, звичайно, Росія до цього часу збережеться.Звісно, буде і внутрішній розбрат, який і теоретично, і практично може негайно початися. Для Путіна війна - запорука продовження його існування як пахана зони, на яку вже перетворилася практично вся РФ. Нема війни - загроз купа. І тому Путіну потрібно продовження війни під будь-яким соусом, обдурюючи Трампа, розповідаючи про те, що це Україна не хоче домовлятися.Власне, те, що ми можемо очікувати в Стамбулі 2 червня чи 10 червня, це не має значення, - просто вони приїдуть з тими вимогами, які є абсолютно неприйнятними. 

Святкування Вербної неділі завжди відзначають за сім днів до Великодня, який святкуємо 20 квітня. А значить Вербну неділю відзначаємо 13 квітня. Це свято називають ще Вхід Господній в Єрусалим. В цей день віряни йдуть до храмів і освячують вербові гілочки. Gаzеtа.uа розповість про традиції цього дня, що заборонено робити, а що дозволено. Історія свята Вербна неділя - одне з найголовніших християнських свят, яке пов'язане зі святкуванням Великодня. В цей день Ісуса Христос увійшов до Єрусалиму. Атрибутом свята є саме вербові гілочки, які спочатку освячують в храмі, щоб потім ними жартома "побити" рідних та друзів. Верба в нашій країні замінила пальмові гілочки, якими вітали іудеї Ісуса Христа в Єрусалимі. Це - перша рослина, яка починає квітнути навесні, а тому наші предки вірили, що вона символізує пробудження природи. Що треба робити у Вербну неділю Віряни йшли до храму, де слухали богослужіння, а потім освячували гілочки верби. Пізніше деякі з них садили у саду чи на городі. Такий же звичай існує і на околицях міста Земмерінґ в Австрії. Історики вважають, що ця процедура мала більше символічне значення, наче очищувала поле від негативу. Інші гілки ставили в хаті біля ікон. Цікава традиція пов'язана з вербними гілочками. Молоді дівчата і хлопці брали їх і злегка "били" тих, хто лишився вдома і не ходив на службу. При цьому примовляли: "Не я б'ю - верба б'є, За тиждень Великдень". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Великдень-2025: коли святкують римо-католики та православні Також бажали один одному здоров'я і достатку: "Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля!". Віряни вірили, що освячена верба допомагає захистити оселю від води та вогню, дарує мешканцям міцне здоров'я. Тому гілочки обов'язково зберігали аж до Вербної неділі прийдешнього року. Що не можна робити не займалися важкою фізичною працею; не шили, не вишивали і не в'язали; не сварилися і не лихословили. Також заборонено пишно святкувати. Якщо у людини був день народження, святкування проходило тихо і спокійно. Все ще триває Великий піст, тому під забороною м'ясо, яйця, молочні продукти. Цього року "Масляний тиждень", який передує Великому Великодньому посту, розпочався 24 лютого і тривав до 2 березня. Традиційною українською стравою, характерною для цього періоду були вареники. Ще колись козаки жартували: "На Масницю й турки вареники їдять!". Так що, основна страва Масниці це вареники з сиром залиті маслом та сметаною. Пекти млинці українки стали вже у ХХ столітті.

25 (12) лютого 1918 року Центральна Рада затвердила закон "Про заведення в Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середньоєвропейський час". За законом відтоді 15 лютого ставало 1 березня, а годинник переводився на 1 год. і 8 хв. назад. З переходом від аграрного до індустріального суспільства нагальною ставала потреба уніфікації календаря та часу. Росія і, відповідно, підросійська частина України, у модернізаційних процесах відігравали роль наздоганяючих країн і не були лідерами, за яким можна здійснювати уніфікацію. До того ж вже давно встановили значні неточності юліанського календаря. Та в Росії переходити на григоріанський не хотіли через те, що він 1582 року був впроваджений буллою папи Римським Григорієм ХІІІ, тобто керівником конкурента РПЦ в християнському світі. Після повалення самодержавства пріорітетність Російської православної церкви помітно впала. 2 квітня 1917 року тимчасовий уряд ухвалив постанову "Про відміну віросповідних та національних обмежень", а 27 липня - "Про свободу совісті". Це свідчило про відокремлення церкви від держави. У постреволюційній пресі неодноразово йшлося про потребу переходу на новий календар. А центральні російські урядові і радянські газети з самого спочатку свого виходу датувалися 2 стилями. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий рік за старим стилем: історія свята, прикмети та заборони Саме за григоріанським календарем 1917 року відзначили 1 травня як святковий день. У "радянському" обґрунтуванні цього рішення зазначалося: "До цього часу російські робітники святкували своє пролетарське свято 1 травня за старим стилем. Лише в Західному краї та Польщі робітники виходили на вулицю в один і той же день із зарубіжними братами, тобто 18 квітня. Царська влада та православне духовенство старанно охороняли старий стиль, вбачаючи у ньому символ відірваності Росії від Європи та європейської думки". Питання про перехід на григоріанський календар для українських урядовців активізувалося з початком мирних переговорів з країнами Четверного союзу у Бресті та укладенням 9 лютого Брестського мирного договору. Але в цьому їх випередила радянська Росія, яка за день до підписання цього договору оприлюднила декрет раднаркому про перехід на західноєвропейський календар. Згідно з яким, після 31 січня старого стилю наступало 14 лютого нового. 23 лютого 1918 року на засіданні Ради міністрів УНР міністр шляхів Євген Сокович порушив питання "про стиль і годину" та запропонував "установити на Україні київський час". Рада міністрів погодилася з такою пропозицією та доручила Міністерству шляхів розробити відповідний законопроєкт і подати його на розгляд до Малої Ради. Визначили мотивування нового закону, яке запропонував міністр пошти і телеграфу Григорій Сидоренко: "Українська держава з заключенням миру приєдналась до європейської культури, прагне до неї - у Європі заведено новий стиль". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Без пірнання в ополонки - як відзначали Водохреще 1917 року Перехід на новий стиль календаря та середньоєвропейський час відбувався непросто. Повідомлення про переведення годинників зʼявились у пресі 3, 4, а то й 5 березня. Це вносило свій момент дезорганізації, окремі підприємства зазнали збитків. Деякі редакції газет повідомляли своїх читачів, що видання на лютий за передплатою доставлятимуться аж до кінця березня. Дирекція київського водоканалу повідомляла своїх абонентів, що термін плати за лютий закінчується 13 березня - 28 лютого, а надалі треба платити уже за березень. Частина навчальних закладів залишилась вірною "керенському" часові. Через це вчителі-сумісники не встигали з однієї школи до іншої на свої уроки. 1918 рік виявився не тільки без Різдва, але й із найкоротшим лютим - усього 15 днів, бо 16 лютого, згідно із законом Центральної Ради, вважалось вже 1 березня. Реформу календаря не визнала Російська православна церква, яка на той момент залишалась єдиною православною конфесією в Україні. Церква продовжувала жити за старим стилем. Одне з найбільших церковних свят - Великдень, що 1918 року за прийнятим в РПЦ календарем припадав на 22 квітня, за світським стилем відзначався 5 травня. Уже після гетьманського перевороту. А церковне Різдво 25 грудня 1918 року припало на 7 січня 1919 року. " " Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку рекомендує парламенту прийняти за основу законопроєкт, який скасує перехід на літній час. У Євросоюзі вже не 1-й рік точаться дискусії про скасування щорічного переходу на зимовий і літній час, і Європарламент вже підтримав це рішення.

Паркер та Кабаєл стали претендентами на титули Усика22 лютого в Ер-Ріяді мав визначитися наступний суперник Олександра Усика. 38-річний український боксер незадовго до цього заявив, що його кар'єра добігає кінця і до її завершення він проведе лише два бої. Тому логічним виглядало, що Усик поставив за мету в передостанньому поєдинку битися з переможцем зустрічі між володарем титулу ІВF (Міжнародної боксерської федерації) британцем Даніелем Дюбуа та новозеландцем Джозефом Паркером, аби спробувати знову зібрати усі пояси та вдруге стати абсолютним чемпіоном світу в надважкій вазі.   Але плани українця, який володіє трьома іншими титулами у хевівейті - WВС (Всесвітньої боксерської ради), WВА (Всесвітньої боксерської асоціації) та WВО (Всесвітньої боксерської організації) - за два дні до вечора боксу в Саудівській Аравії суттєво сплуталися. Читайте також: Пригоди Усика в Саудівській Аравії та тріумф Магучіх: головні новини українського спорту за тижденьДюбуа відмовився від поєдинку з Паркером через вірусне захворювання. Йому терміново знайшли заміну в особі Мартіна Баколе. Конголезця, якого вважали одним з найнезручніших боксерів дивізіону, який відомий розповідями про те, що він нібито нокаутував під час спарингу Усика. Організатори зробили вагомим й статус поєдинку, переможець якого ставав офіційним претендентом на бій з українцем за лінією WВО. У підсумку це право здобув Паркер, який нокаутував Баколе вже у другому раунді та негайно кинув виклик Усику. Агіт Кабаєл та Чжан Чжилей (ліворуч), фото: Gеtty ІmаgеsВ Ер-Ріяді визначився й претендент на зустріч з українцем за версією WВС. У поєдинку за тимчасовий чемпіонський титул зустрічалися Агіт Кабаєл з Німеччини та Чжан Чжилей з Китаю. У п'ятому раунді Кабаєл був близький до поразки, коли побував у нокдауні, однак у наступній трихвилинці нокаутував суперника та отримав на рингу з рук Усика пояс. Таким чином на бій з українцем наразі претендують чотири боксери. Окрім Паркера та Кабаєла, це регулярний чемпіон WВА Кубрат Пулєв з Болгарії. Але фаворитом в суперечці за право зустрітися з Усиком, як і раніше, виглядає Дюбуа через об'єднавчий статус поєдинку. У центрі уваги в Ер-Ріяді Олександр Усик опинився й перед головним поєдинком вечора між Дмитром Біволом та Артуром Бетербієвим за звання абсолютного чемпіона світу в напівважкій вазі (до 79,4 кг). Він демонстративно підвівся та залишив арену, аби не бути присутнім на зустрічі між росіянами. Канада взяла реванш у США у фіналі "Турніру чотирьох націй" Сідні Кросбі з кубком "Турніру чотирьох націй", фото: Gеtty Іmаgеs21 лютого у Бостоні відбувся вирішальний матч хокейного "Турніру чотирьох націй". За підсумками групового раунду до фіналу пробилися збірні Канади та США, зустріч між якими в Монреалі пройшла на тлі скандальних заяв президента Сполучених Штатів Дональда Трампа про перетворення канадських територій на 51-й штат і завершилася перемогою гостей 3:1.  У фінальній грі в Бостоні першими закинули канадці, яких на 5-й хвилині вивів вперед Нейтан Маккіннон. Наприкінці першого періоду рахунок зрівняв Брейді Ткачук. У другому періоді США повели завдяки  шайбі Джейка Сандерсона. На перерву команди знову пішли за рівноваги, яку відновив Сем Беннет - 2:2. Переможець матчу визначався в овертаймі. Його героєм став канадський голкіпер Джордан Біннінгтон, який кілька разів врятував свою команду від поразки. Натомість Канада своїм шансом скористалася - перемогу їй приніс Коннор Макдевід.У Канаді успіх та турнірі перетворився на справжнє національне свято. Навіть прем'єр країни Джастін Трюдо дивився матч разом із вболівальниками в пабі та після гри не оминув згадки про претензії Дональда Трампа. "Ви не можете забрати нашу країну – і нашу гру не можете забрати", – написав Трюдо в соцмережах. "Турнір чотирьох націй" у 2025 році замінив "Матч усіх зірок" Національної хокейної ліги. У ньому, крім Канади та США, виступали команди Швеції та Фінляндії, сформовані винятково з хокеїстів, які грають за клуби найсильнішої ліги світу. У Лізі чемпіонів визначилися учасники 1/8 фіналу Кіліан Мбаппе (ліворуч) у матчі "Реал" - "Манчестер Сіті", фото: Gеtty Іmаgеs18 та 19 лютого відбулися повторні стикові матчі головного єврокубка. На стадії 1/16 фіналу ЛЧ змагалися команди, які в основному раунді посіли 9-24 місця. Безпосередньо до 1/8 фіналу вийшли англійські "Ліверпуль", "Арсенал" і "Астон Вілла", італійський "Інтер", іспанські "Барселона" й "Атлетико", німецький "Баєр" та французький "Лілль".В найпринциповішому протистоянні зійшлися "Реал" та "Манчестер Сіті". Після першого матчу перевага була на боці іспанців, які перемогли в Англії 3:2. У повторній грі сильнішим знову виявився клуб з Мадриду - 3:1. На хет-трик Кіліана Мбаппе команда Хосепа Гвардіоли відповіла голом Ніко в компенсований час. Загалом перший раунд плей-офф позначився суцільними невдачами італійських клубів, які синхронно вибули з турніру. "Ювентус" програв нідерландському ПСВ (2:1, 1:3), "Аталанта" - бельгійському "Брюгге" (1:2, 1:3), а "Мілан" - ще одному клубу з Нідерландів - "Феєнорду" (0:1, 1:1). 21 лютого відбулося жеребкування 1/8 фіналу, за підсумками якого сформувалися такі пари: "Брюгге" – "Астон Вілла", "Боруссія" (Дортмунд, Німеччина)  – "Лілль", "Реал" – "Атлетико", "Баварія" (Німеччина) – "Баєр", ПСВ – "Арсенал", "Феєнорд" – "Інтер", ПСЖ (Франція) – "Ліверпуль", "Бенфіка"(Португалія) – "Барселона". Перші матчі відбудуться 4 та 5 березня, повторні – 11 та 12 березня.  Франція перемогла у медальному заліку ЧС з біатлону  Жулія Сімон, фото: Gеtty Іmаgеs23 лютого в Ланцергайде завершився чемпіонат світу з біатлону. На головному турнірі сезону в Швейцарії домінувала збірна Франції, яка здобула 6 золотих, 2 срібні та 5 бронзових нагород і перемогла у загальному медальному заліку. Другою стала Норвегія (4-3-2), третьою - Швеція (1-2-1). На початку другого змагального тижня у жінок індивідуальну гонку виграла француженка Жулія Сімон, а Юлія Джима стала на дистанції 15 км п'ятою та показала найкращий результат збірної України на ЧС-2025. У чоловіків в цій дисципліні золото виборов француз Ерік Перро. Головна героїня турніру Жулія Сімон з Кентеном Фійоном Майє стали найкращою в одиночній змішаній естафеті, а з Лу Жанмонно, Осеан Мішелон та Жустін Бреза-Буше - тріумфувала в класичній естафеті та стала чотириразовою чемпіонкою Ланцергайде. Також вона на старті ЧС здобула золото у змішаній естафеті. Серед чоловіків команду гонку виграла Норвегія, яка залишила Францію другою. В останній день ЧС відбулися гонки з масовим стартом.  У жінок перемогла шведка Ельвіра Еберг. Серед чоловіків виграв норвежець Ендре Стрьомсгейм. А його співвітчизник Йоганнес Бьо, який оголосив про завершення кар'єри після закінчення нинішнього сезону, свій останній старт на чемпіонатах світу завершив із бронзою.  Куртуа перед матчами з Україною оголосив про повернення в збірну БельгіїТібо Куртуа, фото: Gеtty Іmаgеs22 лютого голкіпер мадридського "Реалу" Тібо Куртуа заявив, що повертається до збірної Бельгії.  "Я сумую за іграми за Бельгію та виступами на великих турнірах. Минуло півтора року, тепер я готовий”, - сказав Куртуа, який не грав за національну команду з літа 2023 року через конфлікт з її тодішнім головним тренером Доменіко Тедеско. Проте, наприкінці січня німецького фахівця відправили у відставки, а замість нього призначили Руді Гарсію. Француз одразу заявив, що має намір повернути до збірної лідерів, з якими посварився його попередник - окрім одного з найкращих воротарів світу за Бельгію відмовилися грати півзахисник "Манчестер Сіті" Кевін Де Брюйне та форварда італійського "Наполі" Ромелу Лукаку. 32-річний Тібо Куртуа зіграв за збірну Бельгії 102 матча та став у її складі бронзовим призером чемпіонату світу - 2018. Окрім "Реала" на клубному рівні виступав за бельгійський "Генк", англійський "Челсі" та "Атлетіко". Наступні матчі збірної Бельгії проведе проти України у плей-офф за місце у найсильнішому дивізіоні Ліги націй. 20 березня команди зустрінуться в іспанській Мурсії, а 23 березня - у Генку. 

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

Протягом тижня з 24 лютого по 2 березня люди хапатимуться за кілька справ одночасно, але навряд чи доведуть хоч щось до кінця. Про це Gаzеtа.uа розповіла астрологиня Олена Максимова. "Цей тиждень стане точкою перезавантаження для багатьох знаків зодіаку, - говорить астрологиня. - Дехто отримає шанс виправити помилки минулого, хтось зустріне людину, яка змінить його майбутнє, а комусь випаде нагода здійснити фінансовий прорив. Зараз час діяти, а не сумніватися. Прислухайтеся до підказок долі і не бійтеся виходити за межі звичного. Всесвіт готує несподівані можливості для тих, хто не боїться і готовий боротися за своє щастя. Прощавай самотність і безробіття. Життя Левів, Терезів, Скорпіонів і Водоліїв зміниться на краще за тиждень до весни". Овен (21 березня - 20 квітня) Задовольняйте свої естетичні потреби. Слухайте музику, ходіть у театр. Кохані бажатимуть проводити з вами увесь вільний час. Не дорікайте їм за нав'язливість. Страх примусить вас відмовитися від пропозиції руки й серця. Про це ви з часом пошкодуєте. Бо стосунки з новими партнерами не виправдають ваших сподівань. Телець (21 квітня - 20 травня) Щойно відчуваєте, що негативні думки переповнюю вашу голову, ідіть на прогулянку. Більше рухайтеся. Спорт зарядить вас енергією. Купуйте нові книги, записуйтеся на курси, про які давно мрієте. Вкладання у саморозвиток стане чудовою інвестицією. Близнюки (21 травня - 21 червня) Потерпіть, скоро свято буде на вашій вулиці. Надійде солідна сума грошей. Контролюйте вагу, не допускайте переїдання. Перші дні весни слід провести активно. Записуйтеся у спортзал, розпочинайте ранок із пробіжки. Рак (22 червня - 22 липня) Творчі особистості переживатимуть кризовий період. Не сидіть в очікуванні натхнення. Подорожуйте, займайтеся спортом, ходіть у походи. У вихідні влаштовуйте пікнік та зустріньтеся з друзями. Лев (23 липня - 23 серпня) Не призначайте зустріч одразу двом партнерам. Станеться неприємна накладка. Одруженим хотітимете чогось більшого і кращого. Відчуєте відразу до людей, яких любили багато років. Схаменіться і обійміть коханих. Якщо розіб'єте їм серце, відновити стосунки не вдасться. Діва (24 серпня - 23 вересня) Це повчальний період, який допоможе краще розібратися у собі та багато чого переосмислити. Подякуйте долі, що ненадійні і підлі люди зникають із вашого життя. За потреби побудьте наодинці. Почитайте улюблену книгу, перегляньте новий серіал. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гроші потечуть до вас рікою: перевірте, чи є ваш знак у списку щасливчиків Терези (24 вересня - 23 жовтня) Дефіциту коштів не відчуватиметься. У неділю можна розраховувати на додатковий заробіток. Задумаєтеся над розширенням бізнесу. Вкладайте гроші з розумом. Добре зважте кожен крок. Але не виставляйте на продаж своєї нерухомості. Куплені у вихідні товари служитимуть довго. Скорпіон (24 жовтня - 22 листопада) Це тиждень великих можливостей. Робіть усе, що задумали, але не розповідайте іншим, як вам це вдається. Середа надихатиме на одкровення. Познайомте милих зі своїм хобі. Поділіться відкриттями та досвідом. Так ви неодмінно станете ближчими одне до одного. Стрілець (23 листопада - 21 грудня) У вівторок важливо зосередитися на планах на майбутнє. Розставте пріоритети, прислухайтеся до власних бажань. Заробітня плата перевершить ваші сподівання. Не поспішайте змінювати професію. Козоріг (22 грудня - 20 січня) Відчуєте, що закохалися. Не варто сліпо йти за своїми почуттями. Дізнайтеся побільше про свого обранця, перш ніж погодитеся на цивільний шлюб. Доки усі святкуватимуть Масляну та об'їдатимуться млинцями, ви обкладетеся книгами та складатимете плани на майбутнє. Водолій (21 січня - 20 лютого) У вас гарно працюватиме голова. Прислухайтеся до своєї інтуїції. Сміливо складайте плани на весну. Частину коштів відкладіть на освіту. Це найкращий час, аби здобути другу освіту або записатися на курси. Керівництво залишиться задоволеним вашою роботою. Грошей у гаманці стане більше. Виплатять премію. Риби (21 лютого - 20 березня) Не шукайте милих за морями. Придивіться уважніше до свого оточення. Ваше щастя буде поруч. Не скупіться. Відгукніться на прохання людей про фінансову допомогу. Інакше не уникнути матеріальних втрат. Протезування зубів пройде невдало. Стоматолога краще відвідати у березні. Овни - справжні хижаки у ліжку. Тельцям треба більше часу, аби завестися. У березні обом цим знакам пощастить знайти свою пару і відчути себе коханими та жаданими. Астрологиня здивувала любовним гороскопом на березень.

24 лютого розпочнеться Масниця. Вона триватиме тиждень, яка передує великому Великодньому посту. Українці часто допускають мовну помилку, коли кажуть "Масляна" чи навіть "Маслєніца". Але це свято має милозвучну українську назву. Gаzеtа.uа розповість, як правильно називати це свято, не використовуючи російську кальку. Як сказати "Масляна" українською В Академічному тлумачному словнику української мови СУМ, правильною назвою цього свята є Масниця. "Масниця давньослов'янське свято проводів зими, пристосоване християнською церквою до тижня перед великим постом і пов'язане зі звичаєм веселитися та готувати певні страви (млинці, вареники з сиром і т. ін.). Почекайте, варенички, прийде на вас масниця! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 276); Одгуляли масницю [кріпаки] (Панас Мирний, І, 1949, 323); Жінко! Люди говорили: Масниця зайшла; А млинців ще ми й не їли, Може б ти спекла? (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 407); Щось ти дуже веселий, Тимку? На масницю уродився, вишкірився білими зубами Тимко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 493)", йдеться у словнику. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пасха, Паска чи Великдень: як правильно називати одне з найголовніших свят Це свято відоме під назвами Сирна седмиця і Сирний (Сиропусний) тиждень. "Масниця" і "Колодій" - давні назви Останній тиждень перед Великим постом відомий під назвою "Масляна" в давнину його так називали лише в прикордонних з Росією регіонах. На інших українських територіях використовували назву "Масниця". У народі було прийнято ліпити вареники та інші страви з сиром, від яких з настанням посту слід відмовитися. Споконвічна назва цього святкового періоду в Україні - Колодій - маленький божок сонця, який підріс і набрався сили, щоб розкручувати сонце, утворюючи таким чином сонячне коло (від українського "коло" та "дія", тобто створювати сонячне коло). Російська Масляна Схожі звичаї існували в Хорватії і Словенії, однак у Росії нічого подібного не було. За часів СРСР святкування Масляної культивувалося на державному рівні з російськими традиційними млинцями. У зв'язку з цим багато українських етнологів вважають, що слово "Масляна" могло з'явитися в результаті адаптації російської "Масниці". "Плутанина між святами могла виникнути й через схожість назв, оскільки Масляниця від російського слова "масло", тобто олія, на якій і готують млинці, а українська назва "Масниця" від слова "масний", тобто жирний", пояснив львівський дослідник Ігор Бущак. Цього року масляний тиждень, який передує Великому Великодньому посту, розпочнеться 24 лютого і триватиме до 2 березня. Перша згадка свята "Масниця" датується ІV ст. н. е. Свято активно святкувалося не лише в період язичництва, а й після прийняття християнства у 988 році. За час Масляної віряни повинні наблизитися до прощення всіх образ, примирення з ближніми.

Цього року Масляний тиждень, який передує Великому Великодньому посту, розпочнеться 24 лютого і триватиме до 2 березня. ВУже наступного дня - в понеділок, 3 березня, - розпочнеться Великий піст. Gаzеtа.uа розповість історію Масляної та що не можна робити у ці дні. Масниця - історія свята Масниця вважається язичницьким святом і спочатку святкування були пов'язані з прославленням бога весни, сонця та розквіту всіх життєвих сил людини. Взагалі, споконвічна назва цього святкового періоду в Україні - Колодій - маленький божок сонця, який підріс і набрався сили, щоб розкручувати сонце, утворюючи таким чином сонячне коло (від українського "коло" та "дія", тобто створювати сонячне коло). Наші пращури вважали колодку символом продовження роду, тому в Україні не спалювали Бабу, як ми це робимо зараз, а закопували Колоду, як символ прощання з холодною зимою та вітання весни, нового врожаю, достатку життя та сімейного затишку. Перша згадка свята "Масниця" (друга традиційна українська назва) датується ІV ст. н. е. Свято активно святкувалося не лише в період язичництва, а й після прийняття християнства у 988 році. З приходом на Русь християнства церква не відмовилася від традицій свята, а додатково ввела свої звичаї та наповнила його новими ідеями. За новими канонами Масляний тиждень став останнім етапом підготовки до Великого посту. За час Масляної віряни повинні наблизитися до прощення всіх образ, примирення з ближніми. Як святкують Масляний тиждень в інших країнах Найбільш активно почали святкувати Масницу у ІХ-ХІІ століттях за часів Київської Русі. Свято прощання з зимою та вітання приходу весни є під різними назвами у більшості європейських народів. І всі його святкують однаково - проведенням свят, гулянь та карнавалів, які супроводжуються смачною традиційною їжею. Ви готові здивуватись? Венеціанський карнавал в італійському місті Венеція - це наш Колодій, адже й назва "карнавал" походить від латинського саrnеm vаlе, тобто прощай м'ясо і відзначається він напередодні сорокаденного посту, що передує Великодню. Поляки називають свято "Запусти", словаки - "Фашіанг", чехи - "Менсопуст". Класичні традиційні страви на цей період у всіх народів різні: поляки обов'язково їдять пончики з начинкою, слов'яни - млинці, хорвати - пиріжки з повидлом. У всіх культурах свята супроводжуються традиційними обрядами, пов'язаними як із проводами зими та зустріччю сонця, так і загальними гуляннями, відвідуванням друзів, рідних, традиційним частуванням, щоб наїстися перед постом, та загальним примиренням, всепрощенням та налагодженням згоди та порозуміння. Як в Україні Традиційною українською стравою, характерною для цього періоду були вареники. Ще колись козаки жартували: "На Масницю й турки вареники їдять!". Так що, основна страва Масниці - це вареники з сиром залиті маслом та сметаною. Пекти млинці українки стали вже у ХХ столітті. Також традиційними стравами цього періоду були: налисники, сир зі сметаною, різні каші, борщ з рибою, локшина на молоці, яєчня на маслі, капусняк, різноманітні каші та інші пісні продукти, у тому сенсі, що не м'ясні. Головним напоєм свята були наливки. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тонкі млинці стануть смачнішими: додайте ці два інгредієнти в тісто В ці дні існують заборони, яких варто притримуватись. Що не можна робити, а що дозволено Фізичні роботи по дому рекомендується виконувати лише у перші три дні. З четверга до неділі треба уникати праці, за винятком готування. Оскільки це час для радості та розваг, не можна сумувати та перебувати у самотності. Не варто відмовляти гостям, адже походи до друзів та сусідів - є традицією цього свята. Також варто пам'ятати, що у цей особливий тиждень, який передує Великому посту, не можна переїдати. Дата найбільшого Великого посту в році залежать від дати святкування Великодня. Це перехідне свято, а значить його дата і дата посту щороку змінюється. Цьогоріч в Україні святкуватимуть Великдень 20 квітня. Великий піст починається за сім тижнів до Воскресіння Господнього. Він триватиме з 3 березня до 19 квітня.

Масниця, Сирниця, Масляна, Колодій, Туриця, Запусти – це невеликий список назв, які має це свято. Воно символізує проводи зими та зустріч весни, гармонійно поєднуючи язичницькі обряди з християнськими звичаями. Це свято має багатовікову історію, адже ще за дохристиянських часів воно було запроваджено на честь весни, а згодом його пов’язали з Великим постом, який проходить перед Великоднем. Коли Масниця в Україні у 2025 році?Традиційно Масницю відзначають у тиждень, що передує Великому посту, тому щороку дати змінюються. Оскільки у 2025 році початок посту припадає на 3 березня, свято Масниці розпочнеться 24 лютого та триватиме до 2 березня включно. Що таке Масниця та навіщо її святкують?Масниця в Україні ніколи не мала єдиного обряду чи способу святкування. Кожен регіон має дещо відмінні назви днів свята та навіть обряди. Однак сенс Масниці завжди залишався спільним для всіх – це було прощання із зимою, зустріч весни та підготовка до Великого посту, що включала деяку зміну раціону, зазначає в матеріалі "Української правди. Життя" етнографиня Галина Олійник. Звісно, в основі Масниці лежать багато язичницьких символів та традицій. Але це ж нормально, ми не сироти, ми ростемо на традиціях наших предків. Нове замінює старе, але зберігає частину його рис. Масниця це не тільки прощання з повним зимовим циклом, це своєрідне карнавалє – кінець м'яса (карнавал від саrnе vаlе, у перекладі з латинської "прощай, мясо", – ред.), - пояснює етнографиня. У Масницю вживають дуже багато молочних продуктів, зокрема, сиру та сметани, тому це свято часто називають Сирниця або Сиропусний тиждень. У кожній хаті обов'язково готувати вареники з сиром, також популярними були налисники з такою ж начинкою, молочні каші, яєчні запіканки, сирники, малаї (хлібобулочні вироби з кукурудзяного, горохового або пшоняного борошна), та ще багато солодощів. Вареники та млинці, Фото: Колаж ЕспресоОкремі ритуали на Масницю дійшли і до нашого часу, деяким нараховують понад 2 тисячі років. У цей період заведено веселитися та проводити обряди, які допомагають пробудити природу від зимового сну."Ми звикли, що перебранці (перевдягання, – ред.) були тільки на Різдво. Але ж Масниця була також цілою інтермедією, домашнім театром. Гуляння були дуже шумні, всі веселилися. Особливо відводила душу молодь, тому що вечорниць не буде аж до вересня!", - розповідає Галина.Важливо також те, що цей тиждень був часом не лише для веселощів, а й для духовного очищення перед Великим постом. Цікаво, що у цей час було заведено просити вибачення у тих, кому могли завдати кривди, щоб увійти в новий період із чистим серцем та душею.Чимало обрядів, які проводили під час цього святкового тижня стосувалися в'язання, волочіння та чіпляння колодки, адже недарма однією з назв Масниці є Колодій чи Колодка. Ці обряди мають глибоке коріння, за припущеннями дослідників вони ведуть до часів Трипільської культури.За давніми віруваннями, Колодій був покровителем шлюбу, кохання та родинного добробуту. Його образ нагадував молоді про необхідність створення сім’ї. Саме з цим пов’язаний жартівливий звичай прив’язувати колодку неодруженим парубкам та дівчатам, натякаючи їм на те, що час подумати про одруження. Звісно, ця традиція не єдина, так у деяких північних областях України кожен день тижня перед постом був тісно пов’язаний з Колодієм, тому місцеві жителі розігрували своєрідну інтермедію. Люди вірили, що дотримання традиційних обрядів допоможе захиститися від негараздів. Колодій або Масниця, Фото: аmаzіngukrаіnе.рrоУкраїнська масниця: святкування До ХVІІ століття Масницю чи Пущення відзначали протягом трьох тижнів. Кожен з цих тижнів мав свої особливості та правила, що стосувалися їжі й ритуалів. Перший тиждень, який називали Всеїдним, був часом, коли можна було вживати будь-які продукти, зокрема й м'ясо. Цей тиждень був ніби "останньою можливістю" для насичення перед постом.Другий тиждень, що звався Переступним або Гижковим, м'ясо можна було вживати в будь-який день, за винятком середи та п'ятниці. Це був час, коли люди вже відчували наближення посту, але ще могли насолодитися деякими дозволеними стравами. Останній тиждень, що отримав назву Масниця або Сиропуст, став кульмінацією святкувань перед великим постом. Нині Масниця триває тиждень, кожен з її днів має свої обряди та значення, крім того, вони відрізаються у різних регіонах. Так, у понеділок зазвичай ходили до гостей та катались на санях, а вівторок - це день загравання, коли молоді люди могли сформувати пари. У середу та четвер проводили гучні святкування, а столи ломилися від найсмачніших страв. У п'ятницю зять обов'язково мав запросити свою тещу у гості, а в суботу - невістки приймали свекрух на посиденьки. Неділя — це день прощення, коли у храмах відбуваються особливі богослужіння. Люди мають просити прощення не лише у рідних, а також у знайомих та тих, кого вони могли образити. Це допомагає з чистим серцем увійти у Великий піст.Масниця – це не лише про їжу та веселощі, але про й готовність попрощатися зі старим та зустрічі до чогось нового. Нехай це свято подарує вам тепло, спокій та радість.

15 лютого християни відзначають Стрітення Господнє за старим стилем. Це день, коли, за біблійним переказом, немовля Ісуса вперше принесли до храму. Повний текст новини

На Тернопільщині ПЦУ заснувала Почаївський Свято-Духівський чоловічий монастир. Це зробили на прохання митрополита Тернопільського і Кременецького Нестора

2 лютого весь світ відзначає День бабака. Цей гризун здатен передбачити погоду на весну, тому люди з нетерпінням чекають на це свято. Повний текст новини

2 лютого віряни відзначають Стрітення Господнє. Це одне з найбільших церковних свят, які присвячені подіям з життя Ісуса Христа. Повний текст новини

Сьогодні, 2 лютого, Всесвітній день богопосвяченого життя. Віряни святкують Стрітення Господнє. До Нового року залишилося 332 дні.

Сьогодні, 2 лютого, віряни відзначають Стрітення Господнє. Це важливе християнське свято, яке символізує зустріч людей з Богом. Повний текст новини

2 лютого віряни відзначають одне з 12 найбільших церковних свят після Великодня - Стрітення Господнє. Це свято присвячене дитинству Ісуса Христа, а саме принесення Марією та Йосипом немовляти до Єрусалимського храму. Це відбулося на сороковий день після Різдва. Йосипа та Марію в храмі зустрів Симеон Богоприємець, який присвятив немовля Богу. Коли Симеон узяв маленького Ісуса на руки, він назвав його Спасителем народів і Світлом для світу Зустріч Симеона з Ісусом, тобто стрітення, символізує зустріч Старого і Нового завіту, а також людства з Богом. Свято нагадує про необхідність оновлення душі та важливість віри. Що не можна робити на Стрітення Стрітення вважається днем спокою та духовного очищення. Тому в це свято існують певні заборони. Не можна сваритися, злитися або лаятися. Будь-які негативні емоції затьмарюють суть свята. Крім цього, не слід вживати алкоголь та галасувати, а також відмовляти в допомозі нужденним. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сім причин, чому вдома треба мати стрітенську свічку. Коли її запалювати Фізична робота та хатні справи, наприклад, прибирання або прання, є небажаними. Прибрати оселю необхідно за день до свята, а в Стрітення краще присвятити час спілкування з близькими або молитвами. До того ж в цей день не можна вирушати у далеку дорогу або починати нові справи. Варто провести цей день з рідними. 2 лютого за новим церковним календарем ПЦУ українці відзначають церковне свято Стрітення Господнє. Раніше його святкували 15 лютого. Свято належить до числа найбільших дванадесятих церковних свят. Наші предки вірили, що саме цього дня відбувається зустріч зими з весною. В давнину всі природні явища наділялися особливими силами, людськими рисами та божественними ідеалами. За традицією, в цей період визначалося, хто переможе - зима і весна. А ще наші пращури споглядали за погодою, щоб зрозуміти, чи скоро прийде потепління. Віряни вважають, що освячена цього дня вода має чудотворну і цілющу силу, тому нею обов'язково окроплюють будинок, хлів і навіть домашню худобу. Якщо в родині хтось хворів, йому давали випити кілька ковтків цієї води.

Стрітення Господнє — велике двонадесяте православне свято, яке символізує не лише зустріч Христа із праведником Симеоном, а й, за народною традицією, ще й зустріч зими з весною. З 1 вересня Стрітення Господнє щороку відзначатимуть 2 лютого.

Дізнайтеся про головні заборони та традиції цього дня

Сьогодні не рекомендується шити, в'язати, вишивати

Які церковні, міжнародні та державні свята припадають на 2 лютого, іменини, день ангела й народні традиції цього дня