Search trend "вибори в польщі"

Згідно з даними екзит-полу, лідером став мер Варшави.

В Польщі 18 травня пройшли вибори президента. Серед кандидатів, що лідирують у перегонах, – мер Варшави Рафал Тшасковський, Кароль Навроцький, що відомий антиукраїнськими заявами, та праворадикал Славомір Менцен. Повний текст новини +Відео

На президентських виборах у Польщі, що відбулися 18 травня, лідирує Рафал Тшасковський, представник партії “Громадянська платформа”, який отримав 30,8% голосів виборців. На другому місці опинився Кароль Навроцький, висунутий партією “Право та справедливість”, з підтримкою 29,1%. Ці результати були отримані завдяки екзитполам, проведеним компанією Ірsоs для кількох телеканалів, включаючи ТVР, ТVN24 та Роlsаt Nеws. Оскільки жоден […] Тhе роst Президентські вибори в Польщі 2025: Тшасковський лідирує за результатами екзитполів fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Остаточні результати виборів, у яких беруть участь 13 кандидатів, очікуються в понеділок, 19 травня

Про це інформує офіційний сайт Теlеwіzjа Роlskа.На виході з дільниці виборців опитувала соціологічна служба ІРSОS, ось надані нею результати:націонал-ліберал, міський голова Варшави Рафал Тшасковський (блок "Громадянська  коаліція") - 30,8%,націонал-консерватор, президент Інституту національної пам'яті Кароль Навроцький (партія "Право і справедливість") - 29,1%. Хто був представлений у першому туріУ Польщі в першому турі президентських виборів було представлено 13 кандидатів, повідомляє РАР.Виборчі дільниці в Польщі відкрилися о 07:00 за місцевим часом, й зачинилися вони о 21:00, коли завершується голосування.Майже 29 мільйонів виборців мали право голосу. Проголосувати поляки могли у понад 32 тис. виборчих дільницях у країні, а також 511 виборчих округах за кордоном.Читайте також: Напередодні виборів у Польщі: хто має найбільше шансів стати президентомУ бюлетені було 13 кандидатів: Артур Бартошевич (економіст), Магдалена Беят (кандидатка від "Нових лівих"), Гжегож Браун (депутат Європарламенту), Шимон Головня (маршал Сейму, кандидат від "Третього шляху"), Марек Якуб'як (депутат від групи "Вільні республіканці"), Мацей Мацяк (лідер "Руху за процвітання та мир"), Славомір Менцен (кандидат від "Конфедерації"), Кароль Навроцький (президент Інституту національної пам'яті, кандидат, підтриманий партією "ПіС"), Йоанна Сенишин (колишня депутатка від Альянсу демократичних лівих, економістка), Кшиштоф Становський (журналіст), Рафал Тшасковський (мер Варшави та кандидат від Громадянської коаліції), Марек Вох (кандидат від Безпартійних посадовців місцевого самоврядування), Адріан Зандберг (депутат парламенту, кандидат від партії Rаzеm).Після українсько-російських переговорів у Стамбулі міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський 16 травня заявив, що Євросоюз та НАТО не допустять імперських амбіцій Росії. 

Головні новини вихідних, 17 та 18 травня, – росіяни завдали прицільного удару по евакуаційному автобусу на Сумщині, а в Румунії та Польщі пройшли президентські вибори.

Про це вона розповіла в етері Еспресо."В першому турі найбільше голосів найімовірніше отримає Рафал Тшасковський, близько 30%. На другому місці кандидат, якого підтримує "Право і Справедливість" Кароль Навроцький, близько 20-22%. На третьому місці кандидат від "Конфедерації", ультраправої партії, Славомір Менцен, близько 12%". - сказала вона.Водночас Катерина Прищепа зауважила, що про те, хто стане переможцем за результатами другого туру президентських перегонів у Польщі, говорити важко. "Натомість не можна із впевненістю сказати, хто виграє у другому турі, тому що невідомо, чи, наприклад, "Конфедерація" не закличе своїх прихильників голосувати за Кароля Навроцького. Кароль Навроцький насправді дуже схожий за типажем діяч на діячів "Конфедерації". Тобто якби його не підтримав "ПіС", то він цілком міг би іти від “Конфедерації”, він за поглядами з ними не те, щоб абсолютно тотожний, але він до них доволі близький за історичними якимись з поглядом, на історичні події. Тому є ймовірність, що частина виборців "Конфедерації" захоче проголосувати за Кароля Навроцького. Тому про другий тур станом на зараз із певністю нічого сказати не можна", - зазначила журналістка.18 травня у Польщі стартували президентські вибори. У перегонах беруть участь 13 кандидатів

В Польщі 18 травня проходять вибори президента країни. Цього року на високу посаду претендують 13 кандидатів, що є рекордною кількістю в історії польських президентських перегонів. Повний текст новини +Відео

Після переговорів у Стамбулі в Європі закликають до посилення санкційного тиску на Путіна і мобілізації для довготривалої підтримки української армії.

Що це було? Чому Путін виліз зі своїми "одкровеннями" і почав заводити вічну балалайку про те, що в Стамбулі "ми все вирішимо", і вислав технічну делегацію? Задача Путіна, наскільки я розумію, була прив'язати "старий Стамбул", на якому було поставлено жирний хрест Україною, європейцями та американцями. Але він хоче пролонгації, повернутися до кремлівського канібальського ультиматуму. На вашу думку, що рухало Путіним, коли він почав говорити про немовби готовність без якихось додаткових умов до переговорного процесу?Треба трішки відмотати до того, коли Путін розважав Сі Цзіньпіна, коли сиділи ці ряджені ветерани та відбувався парад. Як сказав Трамп, Путін був дуже зайнятий цим парадом, тому йому не до мирних переговорів. Трампа це відверто дратувало.А в цей час в Україні відбулася знакова подія, коли лідери чотирьох європейських країн прибули до Києва і фактично дуже чітко сформулювали вимогу, яку Росія небезпідставно назвала ультиматумом. Путіну було сказано, що є декілька днів, і якщо до 12-го числа без усіляких еківоків, без придумувань ти або зупиняєш вогонь, або тобі мало не здасться. А щоб підкріпити цю позицію, під телекамерами поставили телефон на спікер і Макрон поінформував про цей сценарій, вимоги 30-денного припинення війни. До речі, Трамп давно пропонував це сам, відповідно, цю ініціативу європейців він підтримав.Далі було чітко зрозуміло, що Путіну треба було щось робити, бо включили ультиматум. Мало того, пунктуальні німці години рахували, і Макрон про це нагадував. Європа казала, що лічильник запрацював: 12 травня не погоджуєтеся, не припиняйте війну, ми починаємо вас рвати на шматки, як мавпа газету.Що зробив Трамп? І що зробив Путін? Путін робив це, виключно розраховуючи на реакцію Трампа, як завжди, і не прогадав. Путін виступає з цією ідеєю, а європейські союзники після консультації беруть паузу. Трамп вимагає просто ультимативно, щоб обов'язково Зеленський був у Стамбулі. Він не вимагає цього і від Путіна, адже вірить, що Путін теж там буде, щоб почалися переговори.Трамп своїм втручанням практично зруйнував трансатлантичну позицію. У дуже дурному стані виявилися європейці, бо ну вони реально були налаштовані, це було видно по їхній риториці, як говорили їхні міністри закордонних справ, як говорили Макрон, Стармер, Мерц, що вони були налаштовані на рішучі кроки й були впевнені, що з ними в альянсі стоїть Трамп.Тепер для Путіна питання цього ультиматуму просто зникло, адже він уже не відбувся. Пройшло і 15 травня, і 16 травня, і я можу вас переконати, що тепер з цими новими нюансами тільки особиста зустріч Путіна і Трампа може вирішити проблему. І тепер до цієї зустрічі знову всі підвішені. Не буде ж зараз Америка, Трамп підтримувати якісь драконівські санкції, якщо він готує зустріч із Путіним. Це ж логічно.Таким чином ми виявилися в дуже дивній ситуації, коли, здавалося б, уже 12 травня і Путіну не було куди діватися, він робить оцей крок, про який ми з вами кажемо, і в результаті ситуація повертається на круги своя. Знову для Путіна важлива зустріч із Трампом, але не Україна має бути центральною темою.Ми і європейці в досить дурному становищі, тому що Путін буде продовжувати наступальні операції. Він хоче започаткувати ці перемовини, в яких Росія живе, як мікроби в унітазі, бо дуже швидко розмножуються в такій атмосфері. І тоді все для Путіна нормально. Вони неприховано готують літній наступ, за результатами якого, скоріше за все, ми повернемось до цієї теми десь на осінь.А поки будемо чекати зустрічі Трампа і Путіна. У нас мільйон питань до цієї зустрічі. Де логіка?Щодо логіки зустрічі, в мене є невеличке уточнення. Розуміємо, що на Близькому Сході було все накрито: скатертина-самобранка, зустріч з близькосхідними падишахами, червона килимова доріжка, приїхав Трамп, то і Путін міг би мотнутися. А Трамп каже: Путін, звісно, не поїхав, тому що знав, що я не поїду. А я не поїхав, бо чого я поїду, якщо Путін не поїде. Це такий елементарний геополітичний розводняк. Частина персонажів це проковтнула. Але суттєвий момент: це планувалося. Якщо вислали туди Рубіо, який мав комунікувати не з Мединськими, то планувалися якісь представники, можливо, серйознішого рівня. Я не впевнений у тому, що Путін би наважився, але хтось міг би бути вище. Однак упродовж декількох днів планочку опустили нижче плінтуса. Прислали відомого пропагандиста, який засідав в Стамбульській групі, показував чужі документи. Це відвертий, неприхований демарш Путіна, який поставив у дуже незручне положення європейців. Ідея була принизити Зеленського, але тут складніше з цим, тому що він досить майстерно комунікує.І для Зеленського, і для української делегації було що робити: були зустрічі з Ердоганом, потім переліт в Албанію ще на одну важливу зустріч. Ми були готові. Ми продемонстрували цю готовність. І знову Україна це робить з однією метою - показати, хто не хоче, хто все провалює, хто все відтягує, хто відверто знущається з Трампа. Але в цьому сенсі Трамп так не вважає. Щось мені підказує, що він уже сказав, що розуміє, чому там не було Путіна.Я не розумію, чому Трамп наполягав на зустрічі в Стамбулі та говорив, що треба провести цю зустріч, щоб подивитися, хто хоче миру, а хто не хоче. Путін це чудово зрозумів, послав другорядну чи третьорядну делегацію. Але Трамп все одно скаже, що вперше за всі роки війни він змусив країни сісти за стіл переговорів. А що буде на виході, то не так важливо, бо Трамп знову ж таки казав, що без нього нічого не вирішиться. Однак усе, галочку поставили.Тепер будуть готуватися до зустрічі на вищому рівні, як говорив Трамп, також про це зазначав і Рубіо. Якби в Стамбулі був міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, то держсекретар США Марко Рубіо міг би обговорювати можливу зустріч Путіна з Трампом. Але зараз Трамп взяв все на себе. Путіну не треба нічого пояснювати, його дії зараз пояснює, "відмиває", захищає Трамп, руйнуючи всі домовленості. А що робимо ми, поки вони там готують собі зустріч із Путіним? Як нам зруйнувати очевидний сценарій Путіна: імітувати переговори, за цей час захопити максимальну кількість української території та десь на осінь, з урахуванням реалій, продемонструвати бажання до миру?Є декілька напрямів. Один із них - потрібно працювати з Трампом, пояснюючи, що Путін його використовує. Трамп придумав собі версію про зустріч із Путіним. Цікаво, як він бачить успіх цієї зустрічі? Але ми тонко відчуваємо, що на цій зустрічі Путін буде намагатися мінімально приділяти увагу Україні, а спробує заманити Трампа в російські обійми іншими багатомільярдними, трильйонними перспективами busіnеss dеаls.Дуже важливий сигнал, який ми побачили, - збираються реанімувати так звану раду Росія - НАТО. Путін буде намагатися продавати сфери впливу і можливої демілітаризації Центральної Європи. Адже Путін напад на Україну вчинив під гаслом "збирайте манатки й забирайтеся до кордонів 1997 року (чи 2004 року)", він вимагає цього. Нас в Україні цікавить зупинення війни та виведення російських інтервентів з наших територій. Але розуміємо, що Путіну цього мало, плани в нього більші. Європейці ж недарма приїздили до Києва, спілкувалися з Володимиром Зеленським і казали, що наступними можуть бути вони.Європейці невпевнені ні у Трампові, ні в тому, що спрацює 5-та стаття. Відповідно, мали б зараз поглиблювати безпекову комунікацію та укладати союзницькі відносини з Україною. Укладати конкретні безпекові угоди, тобто в разі нападу на члена-підписанта союзники зреагують у такий спосіб. Це може бути навіть поза НАТО. Якраз я збирався до цього переходити, бо українців цікавить, що ми робитимемо в цій ситуації. Не тільки європейці, а ми розуміємо, що Трамп, при всій повазі, можна багато зробити реверансів і компліментів, але це точно не є надійним і прогнозованим партнером. Ми бачимо, що Путін грається з ним, досить легко і впевнено маніпулює. Тому вибудовувати будь-яку стратегію, яка будується на тому, що ми маємо Сполучені Штати в одній команді, як відповідального гравця в коаліції протидії Путіну, ми не можемо.Ми не можемо - і європейці не можуть. Тобто європейці тепер у досить складному становищі, бо прокукурікали, тому що фактично виставили ультиматум, який закінчився нічим – його зруйнував Трамп. А щоб повторно якийсь ультиматум робити, я думаю, що час для цього вже минув. Тоді що залишається? Те, про що вони говорили, що європейці обіцяли, як ви назвали це оформленням союзу, але більше політично-дипломатичного, а в реальності нас не стільки це цікавить, як зброя. Тобто ми розуміємо, що зараз попре русня, будуть валити по полях, погода їм допомагає, поки що їм це легко зробити. Вони накопичили сили, накупили велосипедів, байків і всього іншого. Будуть перти. Відповідно, їх треба переробляти, залишати в українській землі.Гарна ініціатива в Мерца - не треба звітувати Путіну про свої дії. Але тепер на хвилі наступу росіян ми маємо мати стільки зброї, щоб вистачило на усіх цих окупантів. І про це не треба багато говорити, але це точно потрібно робити. Європейці мають це усвідомлювати. Ми вже почули багато теоретичних погоджень щодо розуміння небезпеки. Макрон сказав, що всю зброю, яку виробили у Франції, віддають Україні. Мерц, не називаючи ТАURUS, сказав, що зроблять все, що можуть, а також робитимуть німецьку армію найбоєздатнішою в Європі, бо зараз вона одна з найменш боєздатних. Тобто ми почули багато правильних слів.Ми чули паралельно і про контингенти європейських країн, які могли б стояти чи десь на кордонах з Білоруссю, чи десь в Одесі, чи в якихось важливих українських містах, що дуже-дуже вкурвило росіян, які аж до стелі стрибали. Але одні кажуть, що наші влада та дипломати не підхопили вчасно цю ініціативу. Інші кажуть, коли доходиш до деталей, то між своїми, європейськими країнами, нема погодження. Зрозуміло, що це теж лежить на карті, бо там умовою було припинення війни.А що робити, якщо ні миру, ні війни? З погляду Путіна і Трампа - будуть іти мирні переговори, з погляду України - русня буде на нас перти,  з погляду європейців - не наступає той момент, коли можна гарантовано, спокійно посилати своїх солдатів. Але це треба якось змінити. Якщо це не змінити, то нам доведеться до осені зробити максимально все для того, щоб російський наступ захлинувся, щоб вони не просунулися, а якщо будуть знову переговори на осінь, то ми були б у більш сильній позиції.Тут величезна відповідальність і величезний виклик для європейців. Повторюю, Трамп для нас уже зрозумілий, при всій повазі, - йому треба гроші. Він каже, що він любить гроші, йому треба новий літак. У нього багато проблем. Йому треба ще якісь мільярдні контракти, треба домовлятися з Китаєм.Наприклад, законопроєкт Ліндсі Грема. Я не дуже в нього вірю, бо він передбачає 500% підвищення тарифів для країн, які купують російські енергоресурси. Це дві країни - Китай і Індія. Обидві країни, з якими Трамп зараз заграє і намагається вибудувати стосунки. Тобто у нього купа інших проблем. Тому Трамп для нас тут - як мінімум ненадійний партнер.Для того, щоб ми вистояли, щоб вистояла Європа, треба робити не стільки декларативні речі, скільки, можливо, без жодного публічного розголосу, але Україна має отримати точну далекобійну зброю, якою можна буде завдавати удари далеко в глиб Росії по командних постах. Можливо, вже час Кримський міст якось послати на дно Чорного моря. Одним словом, нам потрібна зброя, нам потрібно бути готовим до того, щоб захлинулася російська атака. І тоді Трампу буде легше. Трампу можна легко це пояснювати.Ми не надто покладаємося на Дональда Фредовича, адже він демонструє надзвичайно дивну, підозрілу непослідовність. Якщо говорити про перспективи того чи іншого великоформатного мирного процесу, бо РФ намагається переділити сфери впливу, щоб до себе, як у вирву, затягнути Україну. Не факт, що американці будуть в теперішній грі перегравати на нашу користь. Можливо, нам треба якось полоскотати трішки наших прекрасних американських друзів з адміністрації Трампа. Які перспективи створення принципово нової конференції, де можна було б за допомогою різних сторін спонукати американців бути більш дієвими, щоб зсунути все з такої замороженої точки?Експерти привертають увагу на те, що Путін пішов о 02:00 ночі робити свою заяву після начебто теплої зустрічі з Сі Цзіньпінем. Хоча ми не знаємо, про що йшла у них мова, але ідуть витоки про те, що Сі міг спонукати Путіна до активних дій. Коли в різних форматах учасники закритих конференцій порушують тему, особливо європейці в присутності американців, говорячи їм про те, що "ви вже дістали", то, можливо, є сенс робити якийсь певний альянс з Китаєм. Але американці стрибають до стелі й кажуть, що це дуже небезпечно і цього не можна допускати.Для мене основна проблема - спроможності нашої дипломатії. Бо тільки на одних колишніх прокурорах і чиновниках, які після корупційних скандалів стали послами, важко будувати таку далекоглядну дипломатію, яка могла б готувати подібні речі. Ми тут точно не можемо бути самостійними, не можемо зараз робити це без європейців. Найперспективніший шлях – вибрати серед європейського товариства тих, хто називає себе рішучими, чи сміливими, чи готовими, і сформувати абсолютно нову реальність, яка б діяла узгоджено, яка б не будувалася виключно на бажанні або готовності Трампа їх підтримати.Трампа треба якось заманювати, йому треба дарувати літаки, це Катар робить. Йому треба купувати маленькі компанії. Я прочитав нещодавно, що маленька компанія, яка пов'язана з іншою маленькою компанією, яка володіє ТікТок в Америці, просто купила на $300 млн оцих мемкоїнів, які випустив Трамп. Потім береш цей рахуночок, ідеш до лобістів у Вашингтоні й вирішуєш свої питання. Ми не можемо їх перебити, у нас немає можливості купити стільки мемкоїнів самого Трампа, подарувати йому щось таке, дати йому якісь багатомільярдні перспективи. Європейці теж цього не можуть зробити. А китайці в такі ігри грають. І росіяни в такі ігри грають. Тому нам туди треба рухатися. Нам потрібно вибудовувати оцей союз дуже активно. Якщо зараз перспектива перемир'я якось відсувається мінімум на осінь, я цього не знаю, але досить впевнено можу стверджувати, що переговори закінчаться нічим. Далі можу впевнено говорити, що для Трампа це не буде підставою для жорстких акцій.Європейський Союз оголосив 17-й пакет, зараз може бути 18-й, але європейські дипломати відверто кажуть: усе, що можна було  вичерпати санкціями, ми вже вичерпали.Оцей інцидент з естонськими морськими та повітряними силами, танкером, який упіймали на території Естонії, але туди прилетів російський винищувач. І що? Це відвертий виклик, це натівське море, натівські літаки, а танкер собі пішов далі, закінчилось нічим. Естонія викликала посла й оголосила якийсь протест. Це країна НАТО. Росія відверто демонструє, що вона готова своїми літаками захищати фактично свій тіньовий флот від санкцій.Що більше? Які ще потрібні речі? Ми ж розуміємо, що росіяни, не моргнувши оком, будуть іти на загострення. Це не раз уже було, і в Балтійському морі, і в повітряному просторі, і в Чорному морі. І кожного разу їм це сходить з рук.Тому з таким настроєм брати Росію на перевірку і сподіватися, що вона десь блимне і зупиниться, - неможливо, поки не буде відчутна сила, готовність, взаємодія європейців в якомусь колі. Цікаво, що для Мерца це особливо образлива ситуація, бо він пішов, я б сказав, буром. Німецьке посольство почало говорити, що там залишилось стільки-то годин. Мерц сказав, що треба зробити все, щоб припинилась війна. Правильно, це свіжа кров з'явилася, бо Макрон і Стармер це і раніше говорили. У Польщі зараз вибори. Було відчуття, що європейці вже точно спалять мости, але зараз ці мости зависли, але до теми треба повертатися.Якщо не сформувати те, про що ви говорите, необов'язково політично, а в реалії, то Путін буде вести свою гру, а Трамп буде йому підігрувати. І ми з вами будемо свідками оцієї тягомотини а-ля "Стамбул" або в якихось інших містах. Є там ще Швейцарія, де вони з Китаєм зустрічаються. Наскільки це перспективно з Китаєм - можливо, але реально небезпечно. І я не знаю, чи у нас є спроможності. Я можу впевнено говорити, що не нашим топменеджерам грати в такі складні ігри. Ой-ой-ой, не нашим. Там просто тисячолітня історія китайської дипломатії, і нам сам на сам нема там що робити. Ми вже в часи Януковича пробували підписувати контракти, за якими мали б віддати Херсонську область, чорнозем, всі урожаї на багато-багато років уперед і ми б уже мали китайські міста по всій Україні.Тут необов'язково щось аж підписувати з Пекіном. Але незабаром відбудеться щось таке сакраментальне в україно-китайських відносинах, і тоді, можливо, Дональд Фредович був би змушений зарухатись.Я дуже сподіваюся, що це для нас не буде основною грою. Ми можемо використовувати, і це роблять європейці. Зверніть увагу, що європейці стосовно до Китаю займають принципово відмінну позицію від Сполучених Штатів. Тому це вже має бути викликом для Трампа. Якщо Європейський Союз і Україна не будуть жорсткими союзниками Трампа в протистоянні з Китаєм, то Трампу буде дуже важко, тому що потенційно ринки ЄС, України та Китаю, стосовно до яких Європа буде мінімум нейтральною, зробить неможливим для Трампа здійснювати тиск. Він уже і так змушений відступати. Тому я дуже сподіваюсь, що прийде розуміння Трампом, що Європа - це важливо. Хоча він зараз каже, що Європа - складніше, а з Китаєм мати справу легше, що Європа - складна зі своїми інституціями, процедурами. 

Президентські вибори в Польщі, що відбуваються в 2025 році, можуть суттєво вплинути на відносини між Україною та Польщею. Чинний президент Анджей Дуда, який активно підтримував українські ініціативи, завершив свої два терміни на посаді і більше не може балотуватися. У виборах беруть участь 13 кандидатів, серед яких основна боротьба точиться між Рафалом Тшасковським, представником “Громадянської платформи”, […] Тhе роst Вплив президентських виборів у Польщі 2025 на відносини з Україною fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Перед виборами президента в Польщі Росія запустила спецоперацію Двійник

ГУР: росія розгорнула нову фазу інформаційної війни в Польщі – усе про операцію Dорреlgаngеr

Для впливу на польські вибори вже з березня російські спецслужби поширювали неправдиві та маніпулятивні повідомлення

За даними ГУР, Кремль втручається у вибори в Польщі, створюючи клони реальних медіа.

За даними розвідки, Росія на тлі президентських виборів у Польщі розпочала спецоперацію Dорреlgаngеr (Двійник)

Про це повідомляє ГУР МО України. Головний інструмент Кремля, за даними розвідки, спецоперація під назвою Dорреlgаngеr ("Двійник"). Це одна з наймасштабніших та найтриваліших інформаційних кампаній Росії, що спрямована на країни ЄС і НАТО, зазначили у відомстві. У межах цієї операції кремлівські спецслужби створюють сайти та сторінки у соціальних мережах, які за своїм наповненням і зовнішнім виглядом імітують реальні західні ЗМІ. На таких ресурсах кремль поширює дезінформацію під виглядом справжніх новин. У ГУР заявили, що для впливу на польських виборців з березня цього року російські спецслужби поширювали неправдиві та маніпулятивні повідомлення, зокрема в соціальній мережі Х, із активним залученням ботоферм і штучних акаунтів, що імітували реальних виборців. Основні меседжі, які використовує кремль, зводяться до критики підтримки України з боку Польщі, закликів до виходу держави з Євросоюзу та дискредитації політики уряду Дональда Туска. Паралельно проросійські ЗМІ формують негативний образ України, називаючи її головним фактором "хаосу" у польській політиці. "Такі дії держави-агресора є частиною ширшої стратегії гібридного тиску Москви на країни ЄС і НАТО, спрямованої на послаблення їхньої внутрішньої єдності", - резюмували у розвідці України.У неділю, 18 травня, у Польщі стартували президентські вибори. У перегонах беруть участь 13 кандидатів. 

Остаточні результати виборів, в яких беруть участь 13 кандидатів, очікуються в понеділок

У Польщі 18 травня 2025 року розпочалися президентські вибори, в яких беруть участь 13 кандидатів. Вибори проходять на фоні активних політичних обговорень та важливих питань, що стосуються майбутнього країни. Виборчі дільниці відкрилися о 7:00 ранку за місцевим часом і працюватимуть до 21:00. Право голосу мають близько 29 мільйонів громадян. Якщо жоден з кандидатів не отримає […] Тhе роst Президентські вибори в Польщі 2025: ключові кандидати та теми fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

У неділю, 18 травня, громадяни Польщі голосують у першому турі президентських виборів, в якому беруть участь 13 кандидатів. Про це повідомляє РАР. Виборчі дільниці відкрилися о 07:00 за місцевим часом і працюватимуть до 21:00. Право голосу мають близько 29 млн виборців. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Польща встановила рекорд за кількістю кандидатів у президенти Серед фаворитів - ліберальний мер Варшави Рафал Тшасковський від партії "Громадянська коаліція" та очільник Інституту національної пам'яті Кароль Навроцький, підтримуваний правоконсервативною партією "Право і справедливість". За останніми опитуваннями, Тшасковський має близько 30% підтримки, Навроцький - близько 25%, а третє місце посідає кандидат від антиукраїнської партії "Конфедерація" Славомір Менцен. Якщо жоден кандидат не набере понад 50% голосів, другий тур відбудеться 1 червня. На президентських виборах у Польщі найбільше шансів на перемогу в другому турі має чинний мер Варшави Рафал Тшасковський. Він представляє Громадянську коаліцію й випереджає суперників принаймні на чотири відсотки. У гіпотетичному другому турі проти Навроцького мер Варшави може розраховувати на підтримку 52% виборців. Його опоненту від РіS віддали б голоси 44% опитаних. Якщо ж суперником Тшасковського стане Ментцен, то він здобуває 51%, тоді як представник націоналістів набирає 47%.