Search trend "16 вересня"

Еспресо розповість, що відомо про одного з найвпливовіших політиків світу, який може розпочати перший ядерний конфлікт після другої світової війни.Коротка біографія Нарендри МодіНародився Нарендра Моді 17 вересня 1950 року у Ваднагарі, штат Гуджарат, в родині продавця чаю. Крім нього в сім'ї було ще п'ятеро дітей.Закінчив школу у Ваднагарі в 1967 році. Вчителі описували його як середнього учня і талановитого оратора, який цікавився театром. Театральний досвід пізніше вплинув на його політичні навички.У вісім років Моді дізнався про мілітаристську націоналістичну організацію "Раштрія сваямсевак санґх" (RSS – Союз добровільних слуг Батьківщини) і почав відвідувати місцеві тренувальні заняття. Там Моді познайомився з Лакшманрао Інамдаром, широко відомим як Вакіл Сахеб, який став його політичним наставником. Моді зарахували до Національного кадетського корпусу.За традиціями касти торговців, до якої належав Моді, його сім'я одружила сина з 17-річною дівчиною, на ім'я Джашодабен Чіманлал. Йому самому на той час було 18 років. Такому шлюбу Моді не зрадів, а на знак незгоди покинув дружину і не визнавав її впродовж 40 років.Лише у квітні 2014 року, незадовго до національних виборів, на яких він вперше став прем'єр-міністром, Моді публічно підтвердив, що він одружений. Як писав тоді його біограф, Моді тримав шлюб у таємниці, тому що він не зміг би стати місіонером в Індійському республіканському союзі, для якого целібат колись був обов'язковою умовою. Нарендра Моді, фото: gеttyіmаgеsПолітична кар'єраПерша відома політична діяльність Моді в дорослому віці датована 1971 роком, коли він намагався записатися добровольцем для участі у Визвольній війні за незалежність Бангладеш проти Пакистану.У 1978 році Моді здобув ступінь бакалавра з політології при Делійському університеті. У 1983 році він здобув ступінь магістра політології в Університеті Гуджарату.У 1980-х приєднався до ВJР – "Бхаратія джаната парті" (Індійська народна партія, яка була створена на основі RSS). Там він обіймав кілька посад у партійній ієрархії до 2001 року, піднявшись до рангу генерального секретаря.З 2001 і аж до 2014 року був головним міністром штату Гуджарат. Під його керівництвом, стверджують, регіон став економічно успішний, хоча його управління було затьмарене заворушеннями 2002 року, під час яких загинуло понад тисячу людей, переважно мусульман.Очоливши ВJР (Індійську народну партію), він виграв вибори у 2014 році з великим відривом і став 14-м прем’єр-міністром Індії. Моді – перший глава Індії, який народився вже після здобуття Незалежності від Британії у 1947 році.Особливості політики Нарендри МодіМоді на посаді прем'єр-міністра обіцяв трансформувати країну. Після років економічного застою та корупції, його обіцянки викликали ентузіазм. Він активно просував ідеї економічного зростання, започаткувавши ініціативи на кшталт Dіgіtаl Іndіа, запровадив єдиний податок GSТ, провів демонетизацію з метою боротьби з тіньовою економікою (ці кроки принесли суперечливі оцінки); залучив іноземні інвестиції у промисловість, зокрема в оборону та залізницю; провів грошову реформу, вилучивши купюри по 500 і 1000 рупій, як такі, що найбільше підробляють, податкову реформу у 2017 році. У зовнішній політиці сповідує багатовекторність, у внутрішній – націоналізм.Під час свого другого терміну адміністрація Моді скасувала особливий статус Джамму і Кашміру і запровадила Закон про внесення змін до Закону про громадянство, що викликало широкі протести і спровокувало заворушення в Делі у 2020 році, під час яких мусульмани зазнали жорстокого поводження і були вбиті натовпами індусів.Крім іншого, Моді керував реакцією Індії на пандемію СОVІD-19, під час якої, за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я, померло 4,7 мільйона індійців. Нарендра Моді, фото: gеttyіmаgеsМоді й російсько-українська війнаІндія відмовилася засудити повномасштабне російське вторгнення в Україну у 2022 році та залишилася нейтральною. Нарендра Моді закликав до мирного врегулювання, пропонував провести прямі переговори між Росією та Україною, однак уникав покладання відповідальності за війну на Кремль.Першим візитом Моді після переобрання у 2024 році став візит у Москву. 8 липня 2024 року Моді називав Путіна "дорогим другом" та обіймався з ним. У той же день російська ракета влучила в дитячу лікарню "Охматдит", через обстріл в Україні загинуло 47 людей, з них 33 – в Києві."Це величезне розчарування і нищівний удар по мирних зусиллях – бачити, як лідер найбільшої демократії світу обіймається з найкривавішим злочинцем у світі в Москві в такий день", – написав тоді Володимир Зеленський.Сам Моді відреагував на злочин російських військ у Москві. "Коли вбивають невинних дітей, серце обливається кров'ю, і цей біль дуже жахливий", – дорікнув він Путіну.Обстріл у день зустрічі з Путіним похитнув міжнародний авторитет індійського прем'єра, відтак уже наступного місяця він, аби відбілити репутацію, приїхав до Києва. Це був перший в історії візит лідера Індії в Україну. Київ і Нью-Делі підписали документи про співпрацю в медичній та аграрній сферах, гуманітарних відносинах і культурі.Індія надсилала Україні допомогу, включаючи ліки та предмети першої потреби, а в перші дні після повномасштабного вторгнення організувала операцію "Ґанґа" з повернення з України на Батьківщину 20 тис. індійських громадян (90% із них – студенти).Значно глибшу співпрацю Моді налагодив із росіянами. Так ВВС описував співпрацю між країнами як фінансову залежність Індії."Передусім мова про зброю і про нафту. Після початку повномасштабної війни Росії проти України й запровадження санкцій Заходу проти РФ Москва почала продавати Індії нафту зі знижкою у мільярди доларів, внаслідок чого товарообіг між країнами стрімко зріс. Не меншою є залежність Індії, що має одну з найбільших армій у світі, від російської зброї. Росія досі, попри шалені витрати на озброєння своєї армії для війни проти України, лишається головним постачальником озброєнь до Індії", – йшлося в матеріалі. Нарендра Моді, фото: gеttyіmаgеsСаме тому Моді й намагається балансувати між двома сторонами – не свариться з росіянами, аби не перервати економічно вигідну для себе співпрацю і не штовхнути РФ повністю до Китаю. Підтримує стосунки з Україною, роблячи реверанс у бік Західного світу, де Індія також має надзвичайно важливі зв'язки.Моді й загроза ядерної війниПід час своєї передвиборчої кампанії Нарендра Моді обіцяв бути "жорстким щодо Пакистану" і називав сусідню країну "експортером тероризму". Втім після обрання прем'єр-міністр Пакистану Наваз Шаріф прийняв запрошення бути присутнім на інавгурації. Це було історичною подією. До того часу ще ніколи прем'єр-міністри Індії та Пакистану не приїжджали на інавгурацію своїх колег, а країни понад 60 років перебували в стані холодної чи відкритої війни.Однак уже у 2016 році уряд Моді відзвітував про авіаудар по пускових майданчиках терористичних ракет в Азад Кашмір. Пакистан заявив, що жодних ударів не було. Натомість в індійських ЗМІ писали, що загинуло до 50 терористів та пакистанських військових, а міжнародні аналітики стверджували, що масштаби удару та кількість жертв були  перебільшені індійцями. У 2019 році уряд Моді санкціонував авіаудар по Балакоті – 26 лютого 12 індійських винищувачів Міrаgе 2000 перетнули лінію контролю в Кашмірі, щоб завдати авіаудару  по ймовірному тренувального табору терористів. Акцію подавали як помсту за теракт за два тижні до того, коли загинуло 45 людей. За даними Індії, літаки знищили табір і повернулися в повітряний простір Індії цілими та неушкодженими. За даними противників, Пакистан підняв свої F-16, коли літаки порушили його повітряний простір, і змусив опонентів відступити, а жодних жертв чи збитків завдано не було.Значно серйозніший конфлікт назрів уже у 2025 році. У відповідь на теракт в індійській частині Кашміру (26 жертв) уряд Моді зупинив дію договору про води Інду від 1960 року. За угодою води річок, що беруть свій початок у Кашмірі, повинні бути порівну розподілені між Індією та Пакистаном. 24 квітня Індія заблокувала води річки Інд, закривши всі 4 шлюзи, Пакистан назвав такі дії актом агресії. Через кілька днів обидві сторони заявили про перестрілки на кордоні, а 7 травня збройні сили Індії розпочали військову операцію, завдавши ударів по інфраструктурі Пакистану, по Джамму та Кашміру. Загалом індійська сторона заявляє про атаку на девʼять "терористичних обʼєктів". Внаслідок обстрілів загинуло 26 цивільних, серед них діти, 46 людей отримали поранення, пише Тhе Guаrdіаn. Одна з ракет поцілила в мечеть, там загинуло 13 осіб. Пакистанські військові того ж дня завдали удару у відповідь і відзвітували про 5 збитих винищувачів. Особлива увага до цього конфлікту прикута тому, що населення двох країн сягає майже 1,7 млрд людей, а обидві країни володіють ядерною зброєю. І хоча під час попередніх конфліктів до використання найсмертоноснішого засобу не доходило, зараз про "ядерку" говорять багато. Зокрема, міністр оборони Пакистану Хаваджа Мухаммад Асіф зазначив, що його країна застосує свій арсенал ядерної зброї, якщо "виникне пряма загроза її існуванню".Нарендра Моді, Фото: gеttyіmаgеsТакож у мережі поширили заяву міністра оборони Пакистану Хаваджа Асіфа: "Якщо Індія нападе, якщо існування Пакистану опиниться під загрозою, ніхто не виживе. Ми не дозволимо жодній країні жити на цій планеті без нас. Боронь Боже, але саме так і буде".Цікаві фактиМоді активно використовує соціальні мережі для спілкування з громадськістю. На сьогодні прем'єр-міністр Індії має у твіттері понад 108 млн підписників. Це 6-й показник за кількістю фоловерів. Його випередили лише Ілон Маск, Барак Обама, Кріштіану Роналду, Джастін Бібер і Ріанна. Він є однією з найвпливовіших фігур у глобальній політиці й часто потрапляє до списків наймогутніших людей світу за версією Fоrbеs.Вегетаріанець з юності, у той час відмовився і від алкоголю.

Костянтин Райкун народився 16 вересня 1989 року. Проходив службу на посаді стрільця-помічника гранатометника механізованого підрозділу військової частини А4007

Президент Володимир Зеленський заявив про важливий результат візиту до Чехії. Йдеться про деталізацію спільного з Прагою проєкту зі створення школи F-16. Про це глава держави сказав на пресконференції у Празі разом із прем'єр-міністром Чехії Петром Фіалою, передає "Укрінформ". "Ми цінуємо готовність Чехії допомагати із розвитком нашої бойової авіації. Одним з результатів цього візиту є деталізація проєкту створення українсько-чеської школи F-16, ми готові якнайшвидше втілювати цей проєкт у життя", - наголосив Зеленський. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський прибув до Чехії: у фокусі оборона й авіація Чеський прем'єр підтвердив домовленість про навчання українських пілотів. Воно проходитиме на винищувачах F-16 та F-39. Фіала зазначив, що підготовка проходитиме у самій Чехії. Він додав, що в реалізації проєкту також візьмуть участь партнери з "коаліції охочих". "Ми домовились, що разом з партнерами з "коаліції охочих" будемо займатися навчанням українських пілотів. Навчання буде проходити на F-16, F-39 тут, на базах в Чеській Республіці", - повідомив Фіала. Чехія готова до вересня щомісячно постачати Україні боєприпаси. Для цього наразі є необхідні кошти в рамках "чеської ініціативи", запровадженої на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, заявив очільник зовнішньополітичного відомства Чехії Ян Ліпавський. Ініціатива у 5 разів зменшує ефективність російської артилерії і допомогла змінити співвідношення кількості снарядів України та РФ з 1:10 до 1:2, стверджує він.

5 травня "Азов" відзначає 11 річницю з моменту створення. У Третій штурмовій розповіли історію легенди та опублікували унікальні кадри тих історичних днів. Після арештів та вʼязниць, відомого бою на Римарській, звільнення Харкова "чорні чоловічки" під командуванням Андрія Білецького отримали інсайдерську інформацію: дезорієнтовані турбулентністю в країні українські внутрішні війська покинули базу у Бердянську. Для "Чорного корпусу" - це шанс заволодіти зброєю військової частини, яку вже розтягують росіяни й сепаратисти. Єдиний легальний спосіб її отримати - трансформуватися з партизанського загону в міліцейський. "Для націоналістів, ультрасів, хуліганів, які ще вчора билися з міліцією, такий розвиток подій став несподіваним й іронічним. Але вже у перші дні існування як підрозділу МВС "чоловічки" прийняли кілька боїв і взяли в полон цілого міністра оборони так званої "днр". Так народжувався легендарний "Азов", - написала Третя штурмова. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кількість бойових зіткнень на фронті зростає - Генштаб показав карти боїв Вже за місяць новостворений добровольчий підрозділ звільнив Маріуполь - згоду на авантюрну операцію Білецький вибив у скептично налаштованого командування. З техніки "Азов" тоді мав обшитий бронею "КАМАЗ", ЗУ-шку та "Утьос". Серед бійців - 16-18-річні добровольці. Після Маріуполя - звільнення Марʼїнки, Іловайськ, Широкине вересня 2014-го, Павлопіль-Широкинська операція лютого 2015-го та інші бої. Затишшя на фронті "Азов" використовував для нарощення професіоналізму. Було створено Військову школу ім. Коновальця, запроваджено сержантські курси, систему рекрутингу та підготовки бійців. Так зібраний з сотні націоналістів загін став одним з найпрофесійніших та найбоєздатніших. Під час вторгнення 2022-го підрозділ взяв лідерство у бою за Маріуполь, створивши легендарний гарнізон на "Азовсталі". У цей час ветерани "Азову" відбивали наступ на Київщині, Харківщині, Запоріжжі, Херсонщині, Сумщині, Чернігівщині, Дніпропетровщині та організовували операції з порятунку побратимів в оточеному Приазов'ї. "За своїх гинули й потрапляли в полон. Пам'ятаємо всіх полеглих на цьому шляху. І заради них продовжуємо битися за свою країну. З річницею - кожного, хто був і залишається частиною азовської родини", - написала Третя штурмова. Для Третьої штурмової бригади два останні місяці стали піковими за кількістю добровольців, але у звʼязку з формуванням корпусу людей потрібно значно більше. Про це в інтервʼю повідомив командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький. Третій корпус планує розширити рекрутинг кандидатів на небойові посади.

Про це повідомляє Суспільне із зали суду.Як зазначається, у Смирнова є можливість внести заставу у 18 мільйонів гривень. Андрій Смирнов був заступником керівника Офісу президента України з 10 вересня 2019 по 29 березня 2024 року. 22 травня 2024 року Національне антикорупційне бюро України повідомило про підозру колишньому заступнику керівника Офісу президента в незаконному збагаченні на 15,7 млн грн. Згодом за нього внесли заставу 10 млн грн.16 квітня 2025 року НАБУ і САП повідомили нові підозри колишньому заступнику голови Офісу президента: у легалізації незаконно набутих коштів, 6,5 млн грн, та в отриманні хабаря в $100 тис. Досудове розслідування встановило, що Смирнов у 2019–2021 роках легалізував незаконно набуті кошти через будівництво приватних будинків загальною площею понад 300 кв. м на Одещині.Ексзаступника ОП звинувачують у тому, що він звернувся до бенефіціара товариства, яке володіло землею на березі моря, та передав майже 6,5 млн грн для зведення об’єктів. Окрім цього зʼясовано, що у 2022 році до Смирнова звернувся власник будівельної компанії, аби той посприяв ухваленню рішення про скасування результатів тендеру, у якому перемогло інше товариство. Це допомогло б забезпечити перемогу саме його компанії. За таку "послугу" колишньому високопосадовцю пообіцяли надати послуги та роботи для зведення одного з будинків на узбережжі на $100 тис.   

Еспресо розповість про життя та смерть Вікторії Рощиної на основі розслідувань групи журналістів іStоrіеs, Української правди, Слідства Інфо та багатьох інших медіа разом з організацією "Репортери без кордонів" та журналістським проєктом Fоrbіddеn Stоrіеs. Приклад Вікторії – це не лише про історію однієї журналістки, яка віддала життя за правду та свої принципи, а й про тисячі українців, які досі в полоні, чиї долі залишаються в тіні війни.  Життя та журналістська діяльність Вікторія Рощина народилася 6 жовтня 1996 року в Запоріжжі. З дитинства мала інтерес до розповідання історій. Ще у підлітковому віці дівчина розпочала свою журналістську кар’єру, висвітлюючи судові рішення та кримінальні справи. Її рідне місто стало відправною точкою для професійного розвитку, а сім’я завжди була важливою частиною особистого життя.Рощина обрала саме журналістику як спосіб розповідати історії, які мають значення. Її колеги згадують, що вона завжди бралася за найскладніші теми, не боялася ризикувати. Наталія Гуменюк, співзасновниця "Громадського телебачення", зазначала, що Вікторія мала "незвичайне відчуття несправедливості" і її неможливо було зупинити, коли вона працювала над матеріалом. Вікторія Рощина встигла попрацювати з багатьма провідними українськими медіа, зокрема "Громадське", "Українська правда", "Радіо Свобода", "UА: Перший", "Цензор.нет". Її репортажі часто стосувалися життя на окупованих територіях, де вона намагалася передати голоси людей, які опинилися під російським контролем. Вона вважала своїм обов’язком розповідати правду про війну, навіть якщо це означало ризик для власного життя.Рощина багато працювала над темами, пов’язаними з українськими полоненими. Зокрема, вона знімала документальний фільм про українських моряків, утримуваних у Росії, і висвітлювала справу Віталія Марківа, якого затримали в Італії. Її роботи відзначали експерти справи, що принесло їй у 2022 році нагороду Міжнародного жіночого медіафонду за мужність у журналістиці.Перший полон журналістки Вікторія Рощина, Фото: hrоmаdskеПісля початку повномасштабного російського вторгнення Вікторія зосередилася на висвітленні подій на сході та півдні України. Вона сама обрала фріланс, щоб мати свободу працювати на окупованих територіях, куди редакції рідко відправляли журналістів через загрозу їхньої безпеки. Це рішення дозволяло їй бути ближчою до подій, але значно підвищувало ризики, які могли коштувати життя. За даними розслідувачів Української правди, під час повномасштабного вторгнення Вікторія Рощина здійснила щонайменше чотири поїздки на окуповані території.Ще на початку березня 2022 року російські військові затримали її у Василівці, але вона втекла, переховуючись у підвалі. Тоді ж її авто обстріляли ворожі танки, вона з водієм врятувалися, але втратили свою техніку. Це не зупинило Вікторію і вона продовжувала працювати в небезпечній зоні.Перший досвід полону журналістка пережила, коли її затримали в тимчасово окупованому Бердянську. Вона прямувала до Маріуполя, щоб задокументувати облогу міста. 15 березня представники ФСБ та російських збройних сил звинуватили Вікторію в шпигунстві. Протягом 11 днів її утримували в нелюдських умовах. Вікторія розповідала, що відмовилася від їжі, яку пропонували окупанти, і виживала на власних запасах із Запоріжжя, а згодом – лише на солодкому чаї. Сили покидали її, але вона зберігала стійкість.Під тиском ФСБ Рощину змусили записати відео, в якому вона заявляла, що не має претензій до російської сторони і що її "врятували". Це відео поширили проросійські ЗМІ, але Вікторія після звільнення опублікувала статтю для "Громадського" під назвою "Тиждень у полоні окупантів. Як я вибралася з рук ФСБ, "кадирівців" і дагестанців", де детально описала свій досвід. Попри полон, вона не полишила своїх спроб і продовжувала працювати над важкими темами життя під окупацією, вважаючи це своєю місією, щоб розповідати світові правду. Тому всього через тиждень після звільнення вона сказала колегам, що знову туди потрапить. Вона створювала репортажі про окупований Енергодар, проведення псевдореферендуму на Запоріжжі та викрадення людей. Як відзначила головна редакторка Української правди Севгіль Мусаєва, Рощина могла на кілька тижнів зникати, а потім з’являлися її статті, які показували справжнє лице життя під окупацією. В одній зі своїх останніх статтей, опублікованих в Українській правді, Рощина писала про двох підлітків, убитих у Бердянську. Зникнення, другий полон і смерть Рощиної  Та у кінці липня 2023 року Вікторія Рощина зникла під час чергової поїздки на окуповані території. 24 липня вона вирушила з Києва до Польщі, минула Литву і через Латвію потрапила в Росію під своїм ім’ям. Звідки рушила до тимчасово окупованих українських територій, рухаючись до Мелітополя. У Мелітополі Вікторія опинилася 26 липня. Востаннє на зв'язок із редакторами Української правди вона виходила 28 липня, не повідомивши, де саме перебуває.За словами батька Вікторії, Володимира Рощина, дочка перестала виходити на зв'язок 3 серпня. Вона зупинилась в Енергодарі, знайшла там квартиру і мала в ній якийсь час жити. Завдяки словам свідка стало відомо, що перед тим, як її затримали, над нею пролетів дрон. Після цього під'їхала машина і затримала Вікторію. Протягом року рідні, адвокати, численні журналісти та правозахисники намагалися з’ясувати її долю, та не могли. Бо вона стала іnсоmmunісаdо – термін, який позначають в'язнів, що не мають зв'язку із зовнішнім світом. Вікторія була однією з багатьох полонених, яких під час війни називають "привидами" через невідомість їхньої долі.Лише в квітні 2024 року Росія офіційно визнала, що утримує Рощину в полоні. Однак до Вікторії не пускали ані адвокатів, ані представників міжнародних організацій, як-от Червоний хрест. Розслідування, проведене міжнародним проєктом Vіktоrііа Рrоjесt виявило жахливі деталі утримання Вікторії. Після затримання в Енергодарі її перевезли до Мелітополя в неофіційну тюрму-катівню, де почалися катування журналістки. На її тілі залишилися ножові поранення, сліди від ударів електрострумом і зламане ребро. Її годували гнилою їжею, що призвело до критичного виснаження. До грудня 2023 року вона була в Мелітополі, але згодом потрапила в слідчий ізолятор №2 у Таганрозі Ростовської області РФ, який називають "пеклом на землі" ті, хто його пережив. Відомо, що в Таганрозькій тюрмі росіяни застосовують десятки видів катувань проти українців: від побиття одразу після прибуття до моріння голодом і психологічним тиском. Як відзначає розслідування іStоrіеs, Вікторія розповіла співкамерниці, що один із військовослужбовців, який перевозив її з Мелітополя до Таганрога, запропонував їй якусь угоду, від якої вона відмовилася, бо "завжди дотримувалася своїх життєвих принципів".  Також співкамерниця Рощиної розповіла, що в Таганрозі вона була у критичному стані: висока температура, біль у животі, відсутність місячних. Попри це, Рощина залишалася мужньою, відкрито звинувачуючи охоронців в окупації та відмовляючись співпрацювати. Вона швидко худла, ховала і викидала їжу. Зрештою, не маючи сил стояти, важачи близько 30 кг, влітку 2024 року її госпіталізували на ношах. У лікарні Вікторію охороняли шестеро озброєних чоловіків, але невідомо, чи отримала вона належне лікування. Після цього її перевели в окрему камеру. Тоді Вікторії навіть надали можливість по телефону поговорити з батьком і вона сказала про те, що її обміняють. Як йдеться в документальному фільмі розслідуванні "Останнє завдання Віки", російська сторона обіцяла, що Вікторію Рощину мали от-от відпустити під час обмінів полоненими між Україною та Росією. Тобто вона перебувала у списках на обмін полоненими та мала бути звільнена. Спершу повідомлялося, що це буде у вересні, а згодом – у жовтні. Однак цього так і не сталося.  10 жовтня 2024 року Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив про смерть 27-річної української журналістки Вікторії Рощиної. Її батько отримав листа від Міністерства оборони Росії датованим 2 жовтня, де було сказано без ніяких деталей, що його дочка померла 19 вересня. Згодом росіяни повідомили, що Вікторія нібито померла через "сумарне ураження артерій серця" під час етапування з Таганрога до Москви. Та вершиною цинізму з боку окупантів була відповідь Уповноваженого з прав людини Росії Тетяни Москалькової, яка у лютому (коли Рощина давно вже була мертва) офіційно повідомила, що питання встановлення місцеперебування журналістки "не ігнорується".Тож після тривалих зусиль з боку української сторони, тіло Вікторії Рощиної було повернуто в Україну у лютому 2025 року разом з тілами ще 756 військовослужбовців. Та воно прибуло під виглядом "невстановленої особи". Лише коли патологоанатоми відкрили мішок, у ньому було тіло жінки "у стані глибокого замерзання з ознаками кахексії" (крайнього виснаження). На її гомілці була бирка – "7390 Рощина В.В.", відзначають в іStоrіеs. За даними Vіktоrііа Рrоjесt, начальник Департаменту війни Офісу генпрокурора Юрій Бєлоусов підтвердив, що експертиза тіла Рощиної виявила численні ознаки катувань: садна, крововиливи, зламане ребро та опіки, ймовірно, від електрошоку. Крім того, з тіла були вилучені головний мозок, очні яблука та частина трахеї. Міжнародний експерт-патологоанатом у відповідь на запит розслідувачів припустив, що відсутність цих органів може свідчити, що росіяни намагалися приховати смерть журналістки, яка, ймовірно, настала внаслідок задушення.За даними правозахисників, до 16 тисяч українців можуть утримуватися в Росії, з них 1800 підтверджено Міжнародним Червоним Хрестом. Історія Вікторії Рощиної сколихнула багатьох — про неї писали світові імениті видання Тhе Wаshіngtоn Роst, Тhе Guаrdіаn, Lе Моndе, Dіе Zеіt, Еurоnеws та багато інших. Всі наголошують на одному: трагедія мужньої журналістки стала символом безкарності й системних злочинів російської влади проти українців – від катувань до навмисних убивств, які продовжуються в умовах війни. Читайте також: "Це для того, щоб покарати за такий спосіб мислення": розслідувачка Бабінець про катування журналістки Вікторії Рощиної

Ця подія паралізувала інфраструктуру, зупинила транспорт, порушила зв’язок – відключення електроенергії залишило мільйони людей без світла, викликало хаос у великих містах, таких як Мадрид, Барселона та Лісабон. Еспресо детальніше розповість, які причини цього інциденту, чи була це випадковість, кібератака чи щось інше, і чи може подібне повторитися.Чи траплялися подібні блекаути ранішеХоч повні блекаути трапляються рідко, але історія пам’ятає чимало, які мали значний вплив на суспільне життя у різних куточках планети. Основною причиною таких ситуацій майже завжди є технічні збої через несправності в мережі, або природні чинники. Наприклад, 14 серпня 2003 року в північно-східних штатах США та провінції Онтаріо, Канада, стався один із найбільших блекаутів в історії Північної Америки. Без електроенергії залишилися близько 50 мільйонів людей на 24 години. Зупинилися метро, аеропорти, ліфти, а в Нью-Йорку люди ночували на вулицях через спеку. Економічні збитки оцінили в 6 мільярдів доларів. А причина цьому досить проста – високі дерева забули підстригти, і коли стався перегрів електроліній в Огайо, вони торкнулися гілок, що й викликало збій і програмну помилку в системі управління енергомережею. У 2012 році в Індії стався ще більший блекаут, який залишив без світла половину населення країни, а це 620 млн людей! Серія відключень упродовж 30–31 липня стали найбільшим блекаутом за кількістю постраждалих в історії. Зупинилися поїзди, шахти, лікарні працювали на генераторах. А причина знову досить банальна – перевантаження мережі через високий попит на електроенергію в спеку, посилене слабкою координацією між регіональними енергосистемами. Нелегальне підключення до мережі, яке досить часте в Індії, також зіграло свою роль. Ще один показовий приклад стався 16 червня 2019 року, коли майже вся територія Аргентини, Уругваю та частини Парагваю залишилися без електроенергії через помилку оператора Тrаnsеnеr під час технічного обслуговування. Це призвело до каскадного відключення, яке торкнулося близько 48 мільйонів людей.Не варто думати, що в Європі такого раніше не було. Адже, як приклад, 28 вересня 2003 року вся Італія, крім островів Сардинія та Сицилія, залишилася без електроенергії на 12 годин, що торкнулося 56 мільйонів людей. Зупинилися поїзди, ліфти, а в Римі виникли проблеми з водопостачанням. Проблема почалася з пошкодження лінії електропередачі у Швейцарії через падіння дерева, що й викликало каскадний збій у синхронізованій європейській мережі. Українці ж добре пам’ятають, що блекаути можуть бути також через ворожі кібератаки. Вперше таке сталося 23 грудня 2015 року, коли без світла залишилося 230 тис. людей на Прикарпатті, Буковині та Київщині. Це була перша підтверджена кібератака на енергетичну інфраструктуру країни, яких за ці 11 років було чимало, не кажучи вже про регулярні обстріли української енергетики з початку повномасштабної війни, які спричиняли часті відключення світла. Що сталося в Іспанії та Португалії Мадрид під час блекауту. Фото: ВікіпедіяТож, говорячи про інцидент 28 квітня, за даними оператора електромережі Іспанії Rеd Еléсtrіса, близько 12:30 за центральноєвропейським часом споживання електроенергії в Іспанії впало з 25 184 мегават до 12 425 мегават, що еквівалентно втраті 60% національного попиту. Це спричинило автоматичне відключення ядерних та вугільних електростанцій. Також високовольтні лінії, що з’єднують півострів із Францією, аварійно вимкнулися, відокремивши регіон від європейської енергосистеми.Наслідки були катастрофічними, адже моментально стався транспортний колапс. Метро в Мадриді, Барселоні, Лісабоні та Порту зупинилося, пасажири застрягли в тунелях. Залізничне сполучення, включно з 344 рейсами, було скасовано. Міжнародний аеропорт Мадрида залишився без електрики, а португальська авіакомпанія ТАР Аіr просила пасажирів не прибувати до аеропортів.У містах водії стикнулися з тим, що світлофори перестали працювати, спричинивши затори. Банкомати та карткові платежі не функціонували, що призвело до черг і паніки. Мобільний зв’язок та інтернет частково або повністю зникли в багатьох регіонах. Люди почали зметати товари першої потреби з полиць. А лікарні в Мадриді та Каталонії призупинили планові операції, покладаючись на резервні генератори для критичних пацієнтів.Все це призвело до того, що до кінця дня Іспанія оголосила надзвичайний стан, залучивши 30 тис. поліцейських для підтримання порядку. У підсумку електропостачання почало відновлюватися ввечері 28 квітня, а до ранку 29 квітня 99% попиту в Іспанії було відновлено завдяки допомозі Франції та Марокко. Натомість електромережа Португалії була відновлена ще до кінця 28 квітня. Загалом, за оцінками економістів, економічні збитки для Іспанії оцінюються щонайменше в 1 мільярд євро, а за деякими оцінками – сягають понад 4 мільярди євро.Чому стався блекаут Засідання Ради національної безпеки Іспанії 29 квітня під головуванням короля Філіпа VІ. Фото: вікіпедіяЦе питання залишається предметом спекуляції, оскільки розслідування триває, а Національний суд Іспанії оголосив засекреченим розслідування причин масштабного відключення електроенергії.Португальський оператор електромереж RЕN спочатку припустив, що причиною стали "аномальні коливання " на високовольтних лініях в Іспанії, викликані різкими температурними перепадами. Ці коливання, відомі як "індуковані атмосферні вібрації ", нібито спричинили послідовні збої в європейській мережі.Проте згодом іспанська метеорологічна служба та оператор Rеd Еléсtrіса спростували цю версію, заявивши, що погодні умови не могли спричинити такого масштабного збою.Натомість попередні результати розслідування вказують на те, що основною причиною могла бути нестабільність електромережі через високий рівень генерації з відновлюваних джерел енергії, таких як сонячні та вітрові електростанції (Іспанія отримує близько 60% енергії завдяки сонцю та вітру). Однак ці джерела енергії не забезпечують достатньої інерції, необхідної для стабільної роботи мережі, що може призводити до частотних коливань та відключень. Тому наразі все вказує на те, що це технічний збій. Хоча іспанський оператор електромережі Rеd Еléсtrіса заперечує, що головним фактором безпрецедентного блекауту стала саме залежність країни від сонячних електростанцій.Натомість в Rеd Еléсtrіса повідомили, що відключення було спричинене "дуже сильним коливанням в електричній мережі", яке від’єднало Іспанію від європейської системи. Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес зазначив, що за п’ять секунд зникло 15 гігаватів електроенергії (приблизно стільки споживає Україна), що є безпрецедентним явищем. Португалія відразу вказала на проблему в іспанській мережі, тоді як Іспанія відзначила, що під питанням розрив зв’язку з Францією. Вся ця невідповідність свідчить про складність синхронізації енергосистем Піренейського півострова, який функціонує як "енергетичний острів" з обмеженими з’єднаннями з Європою, звідки можна б було отримати додаткову енергію для втримання енергосистеми на плаву. Цікаво те, що, за даними Rеutеrs, представники енергетичної галузі Іспанії неодноразово попереджали про нестабільність енергосистеми напередодні блекауту. Ще за тиждень до відключення електроенергії в Іспанії сталося кілька стрибків та відключень електроенергії. Та ці попередження були проігноровані.  Звісно, що версія кібератаки розглядалася з перших годин, особливо в контексті російсько-української війни. Іспанський Національний інститут кібербезпеки (ІNСІВЕ) та Об’єднане командування кіберпростору розпочали розслідування, але доказів кібератаки не знайшли, або принаймні поки не оприлюднили. Президент Європейської ради Антоніу Кошта та прем’єр-міністр Португалії Луїс Монтенегро також заявили, що немає ознак хакерського втручання. Хоча експерт із кібербезпеки Костянтин Корсун відзначив, що не варто виключати причетність російських хакерів, посилаючись на їхній досвід у подібних атаках.Висловлювалися навіть припущення про можливу диверсію на високовольтних лініях, але вони не отримали офіційного підтвердження.Чи може це повторитисяФото: СуспільнеПрем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес пообіцяв "докопатися до суті" і створив комісію для розслідування ролі приватних енергетичних компаній. Він наголосив, що "таке не повинно повторитися" і будуть вжиті заходи для запобігання подібним інцидентам. Влада Іспанії також застерегла від дезінформації, а очільник Андалусії Хуанма Морено, який спочатку припустив кібератаку, був змушений відмовитися від своїх слів після спростувань уряду.Тим часом Португалія звернулася до Агентства ЄС зі співробітництва енергетичних регуляторів із проханням провести незалежний аудит.До речі, Україна, яка має досвід боротьби з енергетичними кризами через війну, одразу ж запропонувала допомогу у відновленні енергомереж. Зокрема, міністр енергетики Герман Галущенко заявив про готовність поділитися експертними висновками. У будь-якому разі, цей блекаут виявив вразливість енергетичної інфраструктури Піренейського півострова. Існує декілька важливих факторів, які підвищують ризик повторення подібного інциденту. Насамперед мова про обмежену інтеграцію Піренейського півострова з континентальною Європою. Адже Іспанія та Португалія мають лише кілька транскордонних з’єднань із Францією, що робить їх енергосистему ізольованою. Планується розширення цих з’єднань, зокрема через Біскайську затоку до 2035 року, але це довгостроковий проєкт.Як відзначують фахівці, з якими поговорило видання Тhе Есоnоmіst, без значних інвестицій у модернізацію електромережі подібні інциденти справді можуть повторитися. Особливо це актуально на фоні переходу до відновлюваних джерел енергії, які, хоча й екологічно чисті, та все ж можуть знижувати стабільність мережі через відсутність інерції. За останні 10 років частка відновлюваних джерел в Іспанії зросла з 43% до майже 60%. А до 2030 року Іспанія поставила за мету збільшити її до 81%. Традиційні електростанції (вугільні, газові, атомні) мають великі обертові турбіни, які завдяки своїй масі створюють інерцію – здатність мережі підтримувати стабільну частоту енергії при раптових змінах. Це допомагає уникати коливань. Натомість сонячні та вітрові установки не мають обертових частин і підключаються через інвертори, тому не дають фізичної інерції. Через це мережа з великою часткою відновлюваних джерел енергії менш стабільна під час збоїв. Тобто відсутність інерції підвищує ризик каскадних відключень, як це сталося, для прикладу, у Великій Британії у 2019 році чи, вірогідно, у кінці квітня в Іспанії. Європейська комісія оцінює, що для модернізації енергетичної інфраструктури ЄС необхідно інвестувати близько €584 мільярдів. Ці кошти потрібні для оновлення застарілих систем, впровадження технологій зберігання енергії та забезпечення стабільності мережі. Без цих заходів ризик повторення блекаутів справді залишається високим, особливо в регіонах, подібних до Піренейського півострова, де ізольованість і залежність від відновлюваних джерел створюють додаткові виклики. Крім того, зростаюча загроза кібератак однозначно вимагає посилення кібербезпеки енергетичних систем. Та й кліматичні зміни, які призводять до екстремальних погодних умов, можуть створювати додаткове навантаження на мережі. Тому є чимало викликів, з якими доводиться справлятися операторам енергомереж, щоб у кожному домі світло було 24/7.Читайте також: Чи згорять старі прилади: з 1 липня в домівках українців буде 230 вольтів у розетці

Президент України Володимир Зеленський разом з дружиною Оленою Зеленською прибули з офіційним візитом у Чехію. Про це в неділю, 4 травня президент повідомив у Fасеbооk. "Заплановані зустрічі з президентом Петром Павелом та прем'єром Петром Фіалою, головами Палати депутатів та Сенату й лідерами парламентських фракцій, а також керівниками оборонних компаній, студентством та українською громадою. Найголовніше - наша вдячність Чехії за принципову підтримку та зміцнення нашої співпраці", - зазначив Зеленський. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Чехії розповіли, яка ситуація з боєприпасами для України Він підкреслив, що чеська артилерійська ініціатива спрацювала ефективно, тому співпраця в цьому напрямі продовжиться. "Окремий напрям співпраці - розвиток нашої військової авіації, розширення тренувальних програм для пілотів та забезпечення нашого флоту F-16. Разом із Чехією та іншими учасниками авіаційної коаліції готуємо хороші новини для України. Звісно, будемо говорити про дипломатичні зусилля та спільний тиск на Росію заради тривалого припинення вогню та завершення війни", - додав президент. Олена Зеленська візьме участь у відкритті конференції Неаlthсаrе Іnіtіаtіvе fоr Ukrаіnе - важливій платформі для зміцнення міжнародного медичного партнерства та збереження життів наших людей. "Також підготовлений новий крок у розширенні Коаліції українських студій у чеських університетах у всіх сферах збільшуємо підтримку для України", - підсумував Зеленський. Чехія готова до вересня щомісячно постачати Україні боєприпаси. Для цього наразі є необхідні кошти в рамках "чеської ініціативи", запровадженої на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, заявив очільник зовнішньополітичного відомства Чехії Ян Ліпавський. Ініціатива у 5 разів зменшує ефективність російської артилерії і допомогла змінити співвідношення кількості снарядів України та РФ з 1:10 до 1:2, стверджує він.

Протягом минулої доби зафіксували 253 бойових зіткнення. Ракетні війська та артилерія Сил оборони уразили два пункти управління, п'ять артилерійських засобів, одну станцію РЕБ, сім районів зосередження особового складу, озброєння та військової техніки противника, два пункти управління БпЛА та один ворожий засіб протиповітряної оборони. Про це повідомляє Генштаб ЗСУ. Харківський напрямок Відбулося п'ять боєзіткнень у районі населеного пункту Вовчанськ. Куп'янський напрямок Зафіксовано шість атак окупантів. Сили оборони відбивали штурмові дії противника в районі населеного пункту Загризове та в напрямках Новоосинового і Глушківки. Лиманський напрямок Ворог атакував 16 разів, намагаючись просунутися вперед у районах населених пунктів Рідкодуб, Липове, Ямполівка, Колодязі, Торське та в напрямку Григорівки. Сіверський напрямок Агресор атакував у бік Івано-Дар'ївки та Григорівки. Загалом, минулої доби відбулося три боєзіткнення. Краматорський напрямок Сили оборони відбили шість ворожих штурмів в районі Часового Яру та в бік Майського, Предтечиного і Білої Гори. Торецький напрямок Ворог здійснив сім атак в районі Торецька та поблизу Кримського і Диліївки. Покровський напрямок Наші захисники зупинили 113 атак агресора в районах населених пунктів Стара Миколаївка, Зелене Поле, Миролюбівка, Єлизаветівка, Лисівка, Зелене, Промінь, Шевченко, Олександропіль, Котлине, Новосергіївка, Новоолександрівка, Котлярівка, Троїцьке, Андріївка та в напрямку Романівки, Малинівки, Нової Полтавки, Миролюбівки, Олексіївки. Новопавлівський напрямок Сили оборони відбили 66 ворожих штурмів у районах населених пунктів Костянтинопіль, Бурлацьке, Новосілка, Рівнопіль, Привільне та в напрямку Одрадного, Зеленого Поля, Новополя, Шевченко і Багатиря. Оріхівський напрямок Поблизу Новоданилівки, Новопокровки та Кам'янського загарбники здійснили три марні атаки на позиції наших захисників. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російські війська змінили маршрут наступу на Донеччині - ОСУВ "Хортиця" Придніпровський напрямок Ворог один раз без успіху намагався наблизитись до укріплень наших оборонців. Курський напрямок Відбулося 23 боєзіткнення. У 2024 році російська армія зазнала найбільших втрат за час війни проти України. За підсумками цього року, Росія втратила не менше ніж 45 287 солдатів - це майже втричі більше, ніж за перший рік війни, і значно більше, ніж у 2023 році, коли бої точилися за Бахмут. Кожен кілометр захопленої території коштував Росії не менше ніж 27 життів. Найбільші втрати Росія понесла з вересня по листопад 2024 року, коли тактика штурмів невеликими групами солдатів призвела до високих втрат, навіть при мінімальних територіальних здобутках.

Перші сто днів Трампа були лише репетицією перед встановленням цілковито тоталітарного правління. Таку думку висловлює головний редактор тижневика Тhе Nеw Yоrkеr Девід Ремнік. Він же називає останні три з половиною місяці "ста днями бездарності" і попереджає - далі буде тільки гірше. Американські оглядачі одностайні: Трамп не змінився з першої каденції. Він лишився таким, як і був. Прийшовши до влади у 2017-му, Трамп не приховував ані своїх схильностей, ані своїх намірів. Що завадило його натурі "розгорнутися" під час першого президентського терміну? Можливо, відсутність тієї глухої злоби та образи на всіх і вся, яку він накопичив, програвши у 2021-му вибори Джо Байдену. Гіркота поразки так підігріла в ньому бажання влади, що перегоріли усі запобіжники. І тепер ми спостерігаємо "Трампа у кубі" без будь-яких гальм. А відтак Девід Ремнік має рацію: перші сто днів нової адміністрації були ще "квіточками". Нині ж настає час "ягідок". Зовнішня політика: слон у кімнаті Перші 100 днів другого терміну Трампа були одними з найбільш дестабілізуючих в історії Америки. Президент видав низку наказів та повідомив про плани, які паралізували цілі урядові установи та відомства. Він погрожував силою захопити Гренландію, взяти під контроль Панамський канал та анексувати Канаду. І хоча поки що не сталося ані першого, ані другого, ані третього, складно уявити Трампа, який відмовляється від заздалегідь окреслених намірів. Трамп багато що переробив у декорі Білого дому, але не завжди дешева позолота - це лише дешева позолота. Деякі дизайнерські потуги Трампа розкривають його справжні наміри. Після вступу на посаду Трамп віддав належне своїм експансіоністським планам - повісив на видному місці в Овальному кабінеті портрет президента Джеймса Нокса Полка. А президент Полк, який помер у 1849-му, керував найбільшим розширенням території США в історії. Це він надбав для Америки Орегон, Техас, Каліфорнію та більшу частину південного заходу. На запитання, чи хотів би він, щоб його пам'ятали передусім за розширення території США, Трамп відповідає: "Я б не заперечував". Трамп без явної мети відштовхнув Європу, Японію, Мексику і Канаду Загравшись у ковбоя з ХІХ століття, Трамп без явної мети відштовхнув Європу, Японію, Мексику і Канаду. Він ще більше підірвав НАТО і ще яскравіше продемонстрував свою схильність до російського диктатора Путіна. Останній пункт варто обговорити окремо. Стосунки з Україною: нас для Трампа не існує Якщо розуміти під словом "союзник" того, хто стане з тобою пліч-о-пліч у бою, то Америка не була нам союзником і при Байдені. Але тоді США виступали нашим партнером. Трамп зіграв на пониження ставок і з партнера перетворився на стороннього спостерігача. Лишається сподіватися, що він зрештою не стане нашим ворогом. Попри амбіції Трампа бути другим Полком, його найімовірніше пам'ятатимуть за інше. А саме за те, що він порвав із десятиліттями тієї політики, яку провадили президенти-республіканці та демократи, і відверто став на бік Росії у війні з Україною. Не будемо зараз згадувати Рузвельта, котрий за спиною у Черчилля домовлявся зі Сталіним і навіть жив у радянському посольстві в Тегерані у 1943 році. Все це - надто давні події. Після них президенти США досить чітко вибудовували взаємини з "імперією зла" і більш-менш дотримувалися однієї лінії. Жодного з попередників Трампа не можна уявити як людину, котра звинуватила б Київ у розв'язанні війни. Але саме це і робить Трамп, називаючи серед винуватців повномасштабної агресії РФ Зеленського і Байдена. У його прозріння, яке буцімто сталося із ним під час розмови із Зеленським у Ватикані, повірити поки складно. Судова система: тиск та розправа з опонентами Використовуючи свій контроль над міністерством юстиції, Трамп наказав розслідувати діяльність політичних "ворогів". Він знищив значну частину державної служби, звільнивши понад сто тисяч федеральних працівників. Зрештою, Трамп проігнорував правила, прийняті після Вотергейту, котрий вартував відставки президенту Ніксону. коли суди нижчої інстанції наказували Трампу скасувати незаконні рішення, він часом ігнорував або публічно висміював їх Конгрес вже був готовий оголосити Ніксону імпічмент, але той, не чекаючи ганьби, сам склав повноваження. А правила ці полягали у системі противаг, котрі не давали президенту США втручатися у дії правоохоронних органів. Та коли суди нижчої інстанції наказували Трампу скасувати незаконні рішення, він часом ігнорував або публічно висміював їх. В одному випадку він не виконав рішення Верховного суду. Ухвалюючи рішення у його справі, суддя Гарві Вілкінсон, призначенець Рейгана і, мабуть, найвпливовіший консервативний юрист Америки, заявив, що поведінка нинішньої адміністрації загрожує "звести верховенство права до беззаконня та заплямувати ті самі цінності, за які завжди стояли американці з різними поглядами та переконаннями". У січні Трамп звільнив генеральних інспекторів 17 різних агентств, знищивши систему нагляду, запроваджену після згадуваного Вотергейту для захисту від неефективного управління та зловживань владою. Він замінив досвідчених прокурорів цілковито лояльними до себе особами. Внутрішнє життя: тотальна війна проти всіх Трамп розпочав війну з установами в усіх сферах американського життя: включаючи ЗМІ, університети, гуманітарні установи. При цьому він помилував або пом'якшив покарання кожному, хто був обвинувачений у заворушеннях 6 січня 2021 року. Тоді, як ми знаємо, Трамп програв вибори і повів прихильників на штурм Білого дому. Він помилував навіть тих, хто був засуджений за насильницькі дії. Трамп делегував Ілона Маска вчинити беззаконня проти держагентств, які рятують величезну кількість життів, а також із неприхованим задоволенням депортував більше двохсот осіб у "сальвадорський ГУЛАГ" (в'язницю СЕСОТ). За допомогою Департаменту ефективності уряду (DОGЕ) Маска, Трамп позбавив фінансування уповноважені Конгресом урядові відомства - від Агентства США з міжнародного розвитку до Агентства США з глобальних медіа. Він ліквідував міністерство освіти. Скрізь, де з'являвся Маск, починалося цунамі масових скорочень. З найвідоміших втрат відзначимо агентство USАІD, котре забезпечувало підтримку гуманітарних програм по всьому світу. Трамп і Маск намагалися також закрити Бюро фінансового захисту споживачів. Хтось підкорявся вимогам цього тандему, а хтось - чинив затятий спротив. Коли агенти DОGЕ спробували захопити Інститут миру США, некомерційну організацію, створену Конгресом, організація відмовилася їх впустити. Команда DОGЕ повернулася разом з ФБР та поліцією округу Колумбія. На шлях послідовної протидії Трампу стали хіба що університети. У них виявилося достатньо сміливості, щоби не злякатися погроз чинного президента. Нині престижні американські виші, включно з представниками Ліги плюща, створили неформальний альянс, щоб протистояти атакам на фінансування досліджень та академічну свободу. Ідея їх об'єднання виникла після публікації в Тhе Аtlаntіс колонки президента Принстонського університету Крістофера Айсгрубера. Він закликав колег до активних дій і зібрав колектив однодумців з університетських президентів та членів наглядових рад. Всі вони зайняті нині тим, як, не порушуючи закон, дати відкоша адміністрації Трампа та не втратити автономію у питаннях прийому студентів, найму викладачів та змісту навчальних програм. Боротьба з мігрантами: відвертий садизм Та найгірше з усіх американських студентів почуваються нині ті, хто до "країни рівних можливостей" приїхав навчатися здалеку. Розпочинаючи свою обіцяну програму масової депортації, Трамп мобілізував ряд урядових установ - від Податкової служби і до Поштової служби. Усі вони мусили докладати зусилля з пошуку, затримання та видворення іммігрантів. Останніх депортували з Америки до інших країн без належної правової процедури. Іноземних студентів буквально викрадали з вулиць та позбавляли віз Іноземних студентів буквально викрадали з вулиць та позбавляли віз - в тому числі за висловлювання, які просто не подобалися Трампу. Його адміністрація навіть американців погрожувала відправити до сумнозвісної в'язниці в Сальвадорі. Вище згадана тюрма СЕСОТ у перекладі з іспанської означає "Центр боротьби з тероризмом". Цей "центр" було відкрито у 2023 році, і з тих пір установа перебуває у полі зору правозахисних організацій, які переймаються тамтешніми жорстокими умовами утримання. Трамп дякував президенту Сальвадору Наїбу Букеле - диктатору із садистськими нахилами США вже відправили туди сотні мігрантів, за що Трамп дякував президенту Сальвадору Наїбу Букеле - диктатору із садистськими нахилами. Його він не дозволив собі принижувати так, як принижував Зеленського - під час вікопомної зустрічі в Овальному кабінеті. Як сказав один з високопосадовців адміністрації США, "наш успіх залежить від його здатності шокувати вас". Митні війни: гра без правил Прагнучи перебудувати світову економіку, Трамп розпочав торговельну війну і запровадив широкий спектр тарифів, які вже призвели до обвалу ринків. Щоб пояснити свій підхід до мит, Трамп використовує метафору, згідно із якою США - це світовий універмаг. "Це гігантський, гарний магазин, куди всі хочуть ходити за покупками. Від імені американського народу я володію цим магазином, я встановлюю там ціни, я кажу: "Якщо ви хочете робити тут покупки, вам доведеться заплатити", - каже Трамп. Він зважився на торгівельну агресію, не зважаючи на застереження економістів Тричі повторене ним в одному з інтерв'ю "я" та нерозуміння законів економіки вже виходять Сполученим Штатам боком. Президент США обклав митом імпорт товарів приблизно на 1,5 трильйона доларів у рік. Він зважився на торгівельну агресію, не зважаючи на застереження економістів про те, що це підірве американську економіку і розжене інфляцію, оскільки тарифи оплачуватимуть американські споживачі. Так і сталося. Федеральна резервна система забила на сполох - але не через інфляцію, а через колапс ринку казначейських облігацій США, який також зазнавав падіння. Зазвичай, коли акції підприємств починають продавати, інвестори переміщують свої активи в безпечну гавань державних облігацій США. Адже до недавнього часу такі облігації пропонували гарантовані виплати в майбутньому. Але тепер інвестори почали вкладали свої гроші в японську єну та швейцарський франк. Слід зазначити, що Дональд Трамп - не перший президент США, який розширив свої повноваження або вдався до екстраординарних кроків. Той таки Рузвельт закликав владу воєнного часу запровадити контроль цін, примусово ув'язнив 120 тисяч американців японського походження у таборах для інтернованих та намагався заповнити Верховний суд лояльними до себе суддями. А Джордж Буш реструктуризував апарат національної безпеки після 11 вересня, надавши уряду надзвичайні повноваження стежити за американцями та затримуючи підозрюваних у зв'язках з Аль-Каїдою поза судовою процедурою. Але обидва ці президенти мали справу із загрозою безпеці Сполучених Штатів, адже Буш протистояв тероризму, а Рузвельт керував країною у часи Другої світової. Але ані перше, ані друге не мають жодного стосунку до другої каденції Дональда Трампа. Що далі? Тривожні рейтинги та несміливі надії Опитування показують, що більша частина американців зараз живе в страху перед своїм урядом, а рейтинг схвалення Трампа значно впав. До 100 днів президентства Дональда Трампа низка відомих видань опублікували кілька опитувань, які показали зниження його популярності. Опитування Nеw Yоrk Тіmеs і Sіеnnа Соllеgе показало, що рейтинг Трампа впав на -12%: 54% не схвалюють роботу Трампа, 42% схвалюють. При цьому 66% американців описують його президентство як "хаотичне", а 59% - як "страшне". Респонденти негативно оцінили політику президента США у сфері імміграції (-4%), управління федеральним урядом (-8%), економіки (-12%), торгівлі (-11%) та війни між РФ та Україною (-21%). Опитування Аssосіаtеd Рrеss-NОRС Сеntеr fоr Рublіс Аffаіrs Rеsеаrсh показало падіння рейтингу Дональда Трампа на -20%: 59% його не схвалюють, 39% схвалюють. 31% вважають Трампа чудовим або хорошим президентом, 16% - посереднім, а 52% - поганим чи навіть жахливим. 44% респондентів вважають, що у Трампа неправильні пріоритети, а більшість негативно оцінює його політику в галузі економіки (-24%), імміграції (-7%), торгівлі (-25%) та міжнародних справ (-22%). Однак, як пише цитований вище Девід Ремнік, останніми днями на вулицях і в судах з'явилися обнадійливі ознаки опозиції Дональду Трампу, хоча страх і пристосуванство все ще беруть гору. Адміністрація Трампа веде наступ на основні принципи, і він триватиме доти, "доки не відчує опір народу, який більше не буде цього терпіти", резюмує редактор Тhе Nеw Yоrkеr. І тоді Трампа не врятують ані золоті віньєтки на стінах Овального кабінету, ані портрети у повний зріст, ані увесь той культ особи, який він зрощує та плекає. В Україні був один керманич, котрий міг би поділитися з американським президентом досвідом падіння своєї влади, яка видавалася непорушною. А також - досвідом ганебної втечі від розлюченого народу. Втім, такого фіналу ми Трампу не бажаємо. І водночас не надто віримо у його здатність змінюватися. Gоd blеss Дональда Трампа - хай береже його Бог від немудрих рішень, хаотичних дій та жорстокої зарозумілості. І тоді у президента США, який вже самовпевнено будує плани на наступні сто днів, з'явиться шанс гідно "досидіти" на посаді нинішню свою каденцію.

Про це повідомив віцепрем'єр-міністр – міністр з питань інновацій, розвитку освіти, науки і технологій України Михайло Федоров.Зазначено, що у Дії українці придбали понад 13 мільйонів військових облігацій загальною вартістю 13,5 мільярда гривень. Федоров нагадав, що 30 квітня власники облігації "Судак" отримають виплати, які міститимуть суму вкладу і прибуток. "Кожна придбана облігація — це підтримка держави та гарантований прибуток. Дякую, що підтримуєте економіку в часи війни", - додав він. Про військові облігації в УкраїніУ липні 2022 року Міністерство фінансів розпочало продаж військових облігацій громадянам України з метою фінансування оборонної сфери.Військові облігації - це цінні папери, які випускає держава. Купуючи їх, можна підтримати економіку країни, допомогти армії та отримати гарантований прибуток. Чим більше облігацій, тим потужніша підтримка для країни та вищий прибуток.16 вересня 2022 року прем'єр-міністр України Денис Шмигаль розповів, що кожен українець, старший 18 років, зможе придбати військові облігації через Дію. За три дні у Дії придбали військові облігації на суму 25 млн гривень.  10 грудня 2024 року у Дії з'явилися дві нові військові облігації, названі на честь тимчасово окупованих міст Донецької та Херсонської областей – Вугледар та Скадовськ. 

Аррlе готується випустити значно тонший іРhоnе цього вересня, і, якщо судити з нещодавніх витоків інформації, так званий іРhоnе 17 Аіr може похвалитися найрадикальнішими змінами в дизайні за останні роки. Очікується, що 6,6-дюймовий іРhоnе 17 Аіr, товщиною всього 5,5 мм (без урахування злегка піднятого виступу камери), стане найтоншим іРhоnе у лінійці з деяким відривом. Для порівняння, товщина поточного іРhоnе 16 Рrо становить 8,25 мм. Досягнення такого рівня тонкості навряд чи вийде без компромісів. Макети, якими поділився АррlеТrасk, свідчать про те, що Аррlе внесла деякі незначні корективи для розміщення внутрішніх компонентів у щільнішому корпусі. Найпримітніше, що порт USВ-С на нижньому краю більше не розташований по центру […]

Еспресо пояснить, кого за мобілізацією можуть призвати вже у травні, а також нові законодавчі ініціативи.На тлі повномасштабного вторгнення в Україні триває загальна мобілізація і воєнний стан, за які було проголосовано Верховною Радою та вкотре продовжено строком на 90 днів – з 9 травня до 6 серпня 2025 року.Під поняттям "загальна мобілізація" розуміють систему швидкого доукомплектування Збройних Сил, яка діє одночасно по всій території України. Цей механізм дає змогу збільшити кількість військових для ведення оборони країни, а також створити резерв громадян, готових служити в армії у разі необхідності.Мобілізація по-новому: останні нововведення та нові законопроєктиНаприкінці січня 2024 року на веб-порталі Верховної Ради з'явився  законопроєкт №10449  від уряду, який було розроблено спільно з Генштабом та народними депутатами. Основна мета запропонованих змін полягає в удосконаленні процесу формування особового складу ЗСУ, ротації та інших процесів, з урахуванням зростання загрози з боку агресора та його прагнення до подальшої окупації нових територій.Після другого читання, 11 квітня, законопроєкт про мобілізацію №10449 було схвалено, а 16 квітня його підписав Президент Володимир Зеленський. Основна частина закону набула чинності через місяць з дня, наступного після його публікації у виданні "Голос України", тобто з 18 травня.Законом скасовано систему строкової служби. Натомість буде впроваджено з 1 вересня 2025 року базову загальновійськову підготовку для громадян України віком від 18 до 25 років в усіх навчальних закладах, яка буде тривати до п'яти місяців у мирний час, а під час воєнного стану - до трьох місяців. Люди, які успішно пройшли цю підготовку, поставлять на військовий облік у ТЦК за місцем проживання. Початком перебування на військовій службі вважається момент відправлення людини до військової частини. Мобілізованого військовослужбовця не можуть одразу скерувати на фронт, оскільки перед цим необхідно пройти базову військову підготовку протягом 2-3 місяців.Крім того, як зазначив народний депутат Олексій Гончаренко, чоловіків віком від 50 до 60 років можуть мобілізувати лише за спеціальним мобілізаційним розпорядженням. Цю позицію підтвердив у коментарі для LІGА.nеt народний депутат Федір Веніславський, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони. Однак, у цьому питанні все не так однозначно. У ТЦК та СП зазначають, що в Україні немає прямої заборони щодо мобілізації військовозобов'язаних у віці 50-60 років, а відповідну процедуру називають "цілком прозорою". Про це в інтерв’ю "Главреду" розповів Сергій Монукало, начальник сектору мобілізаційно-оборонної роботи Сумського обласного ТЦК та СП. Він пояснив, що військовозобов'язаних цього віку направлятимуть не до штурмових підрозділів, а до забезпечувальних частин або на службу у Державну спеціальну службу транспорту (ДССТ).Важливо зазначити, що парламент затвердив проєкт закону № 10313 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліціянтів на соціальний захист", а президент його підписав на початку квітня 2024 року. Цей закон спрямований на гарантування прав військовослужбовців на отримання інформації, медичного забезпечення та відпусток, а також надання поліціянтам права на одноразову грошову допомогу у разі загибелі чи визначення втрати працездатності. Крім того, один із пунктів проєкту виключає з переліку висновків ВЛК "обмежену придатність", натомість залишилось дві категорії: придатні та непридатні. Тобто ті, хто раніше був визнаний обмежено придатним, зобов'язані повторно пройти медкомісію протягом дев'яти місяців із набуття чинності закону (до 4 лютого 2025 року).Однак, через велике навантаження на ТЦК та медкомісії, терміни "перепроходження" були продовжені ще на чотири місяці, тобто до 5 червня. А також, наприкінці січня з'явилась можливість щодо отримання електронного направлення для проходження медобстеження, замість звичайного паперового. Оновлений список захворювань, що слугують підставою рішення ВЛК щодо непридатності або звільнення від мобілізації затверджено від 27 квітня 2024 року №262 Про затвердження Змін до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.Не підлягають призову військовозобов'язані з інвалідністю всіх груп та люди, які згідно з рішенням ВЛК є тимчасово непридатними для проходження служби на період від 6 до 12 місяців (з наступним переоглядом).Зміни, що стосуються процедури військового обліку призовників, а також процедури вручення повісток вже в дії. Громадяни за бажанням зможуть зареєструвати свій електронний кабінет у системі призовника, військовозобов'язаного або резервіста "Резерв+", але повістки у електронному форматі не будуть розсилати. Крім того, всі військовозобов'язані після введення в дію закону протягом 60 днів (до 16 липня 2024 року) мали оновити дані за допомогою цього кабінету або особисто прийти в ЦНАП чи ТЦК. Сьогодні громадяни все ще можуть це зробити, але тепер лише двома способами: через застосунок Резерв+ або в ТЦК та СП.Наприкінці червня 2024 року у мобільному додатку "Резерв+" з'явилася можливість використовувати QR-код. За словами Лазуткіна, QR-код з юридичної сторони має таку ж силу, як і традиційний паперовий документ. У разі невиконання військовозобов'язаними та резервістами своїх обов'язків, до ухилянтів може застосовуватись тимчасове обмеження за рішенням суду на право керування особистим транспортом.Оновлений законопроєкт "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" також розглядав можливість демобілізації після 36 місяців безперервної служби у війську, однак ця норма була повністю видалена. Натомість Міноборони планує створити окремий проєкт закону, що буде присвячений питанням демобілізації та ротації військовослужбовців. Цей документ буде створений з урахуванням всіх можливих загроз та ризиків. Таку інформацію озвучив речник відомства Дмитро Лазуткін в етері телемарафону.Законопроєкт про демобілізацію залишається складною темою, яка торкається соціальної справедливості та обороноздатності, зазначає Сергій Згурець. Генштаб не підтримує ухвалення нового проєкту закону від Міноборони через ризик одночасного звільнення понад 108 тисяч військових, що може послабити бойові підрозділи. Натомість Міноборони пропонує альтернативи: реабілітація, відпустки та обов’язкова ротація. Однак, будь-які запропоновані варіанти потребують затвердження на державному рівні. У зв’язку з цим відомство пропонує перенести розгляд законопроєкту.Нещодавно стало відомо, що українських бійців, які перебувають на фронті ще з 2022 року, поступово планують відводити з передової. Про це розповів генерал-лейтенант Іван Гаврилюк, колишній заступник міністра оборони, пише Укрінформ. За його словами, нині триває завершальна стадія розробки спеціального механізму ротацій, який дасть змогу оновлювати особовий склад та залучати нових людей для підготовки і своєчасної зміни військових, що беруть участь у бойових діях.Зміни стосуються і мотивації для військовослужбовців, зокрема, після підписання контракту надається можливість одноразового отримання сертифіката на придбання автомобіля на суму 150 тисяч гривень, а також компенсація в розмірі 50% від суми першого внеску за держпрограмою "Є-оселя" та інше.Оновлення стосуються також військовозобов'язаних, які перебувають за кордоном. Без військово-облікових документів чоловіки тепер не мають змоги оформити паспорт, закордонний паспорт або отримати консульські послуги. Для уникнення неприємностей українці, які перебувають за кордоном, мали також оновити свої персональні дані протягом 60 днів після набуття чинності закону про мобілізацію. Це можна зробити, зв'язавшись з ТЦК за допомогою телефону або через електронну пошту.Ще одна ініціатива, яка стосується українців, які перебувають закордоном, може скоро набути чинності. Громадянам нададуть можливість дистанційно оформити бронь від мобілізації, що дозволить офіційно працевлаштуватися в Україні через спеціальні центри за кордоном - Unіty Нub. Про це розповів міністр національної єдності Олексій Чернишов, пише Економічна правда."Наше завдання таке, щоб людина, коли перетинає кордон, вже мала такий статус, який не дозволяє йому потрапити у ситуацію, коли між кордоном і заводом його мобілізують", - пояснив Чернишов.Крім того, запуск нового мобільного додатку для військовослужбовців під назвою "Армія+" вже відбувся. Він має полегшити виконання повсякденних завдань для всіх військовослужбовців. Про це розповів у вечірньому відеозверненні Президент Володимир Зеленський.Раніше, заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко розповідала, що українські військові можуть скористатися двома найважливішими функціями цього додатку. "Армія+" - це застосунок для військовослужбовців. Перші дві найголовніші функції, які ми будемо робити доступними - військове ІD, фактично посвідчення військового, військовослужбовця. Друга, дуже важлива функція - це електронні рапорти", - зазначила Черногоренко, пише УНІАН.У вересні 2024 року до Парламенту було подано законопроєкт №12076, який пропонує зміни до Закону "Про військовий обов’язок і військову службу", зокрема щодо військового обліку 17-річних. Нині документ вже набув чинності, тож тепер юнакам не потрібно проходити ВЛК перед постановкою на облік. Також, того року, коли юнаку виповнюється 17 років, він має стати на облік саме у період з 1 січня до 31 липня. Зміни передбачають і нові способи постановки на військовий облік та уточнюються обставини, коли порушення цих строків не тягне за собою покарання. Важливо також те, що нині у Верховній Раді розглядають законопроєкт №12442, який передбачає кримінальну відповідальність через порушення законів у сфері оборони та мобілізації. Йдеться про притягнення до відповідальності керівників ТЦК та СП, а також голів та членів ВЛК у разі порушень, пов’язаних із мобілізаційною підготовкою та призовом.Документ передбачає покарання посадовців ТЦК та СП, а також членів ВЛК, хто незаконно відправляють на службу людей, які непридатні, або ж, навпаки, допомагають уникнути призову тим, хто має служити.Мобілізація в Україні на сьогодні: кого можуть призвати вже у травніІз початку травня, як і раніше, отримати повістки можуть чоловіки віком від 18 до 60 років, які є військовозобов'язаними, відповідають вимогам за станом здоров’я та не мають інших підстав для відтермінування служби.Загалом, військове керівництво країни зазначає, що насамперед для доукомлектації армії потрібні люди з бойовим досвідом – штурмовики, артилеристи тощо. Другорядно - фахівці з різних сфер: водії, ІТ-спеціалісти, зв'язківці. Адже мобілізаційні процеси здійснюються не лише для бойових дій на фронті, а також для виконання різноманітних завдань. Один із можливих напрямків служби у таких випадках - це робота в штабі. Це означає, що в армії є потреба в професіоналах різних спеціальностей.Так, мобілізації можуть підлягати такі групи військовозобов'язаних:чоловіки віком від 18 до 60 років, які придатні та обмежено придатні за станом здоров’я під час воєнного стану, якщо вони мають військовий досвід;чоловіки віком від 25 років до 60 років, які придатні та обмежено придатні (повинні повторно пройти військово-лікарську комісію — до 5 червня 2025 року та отримати статус "придатні" чи "непридатні") за станом здоров’я під час воєнного стану, якщо вони не мають досвіду військової служби;чоловіки віком від 18 до 60 років, які зняті та виключені з військового обліку, однак визнані придатними або обмежено придатними (повинні повторно пройти військово-лікарську комісію — до 5 червня 2025 року та отримати статус "придатні" чи "непридатні")  через стан здоров'я в умовах воєнного стану на підставі рішення ВЛК.Граничний вік для мобілізації залишився незмінним та не застосовується до чоловіків, які досягли 60-річного віку.Добровільно прийняти рішення щодо вступу на військову службу можуть:жінки віком до 60 років, які придатні за станом здоров’я; призовники віком від 18 до 25 років, які раніше не брали участь у виконанні строкової служби – на службу за контрактом;люди з інвалідністю, а також ті, хто отримав право на відтермінування від мобілізації через сімейні обставини.Наприкінці вересня до Верховної Ради внесли законопроект №10084, метою якого є внесення змін до закону про військовий обов'язок і військову службу, аби зняти вікове обмеження на добровільне проходження військової служби. Йдеться про військовослужбовців, які будуть визнані ВЛК придатними до служби, володіють значним рівнем професійної підготовки та практичним досвідом. Як зазначалось раніше, в Україні максимальний граничний вік мобілізації – 60 років.Автори проєкту Юрченко Олександр та Бурміч Анатолій зазначають, що цим документом вони усувають "вікову дискримінацію". Адже обов'язок захищати Батьківщину є закріпленим у Конституції і відмова українцям у проходженні служби у віці понад 60 років є порушенням їхніх конституційних прав. До того ж нардепи наголошують, що таким чином можна поповнити лави армії, вмотивованими та досвідченими військовими. Проєкт був зареєстрований на сайті Верховної Ради у вересні 2023, однак і досі перебуває на етапі опрацювання в комітеті.На противагу цьому, на порталі Парламенту 18 листопада 2024 року було зареєстровано законопроєкт №12222, що передбачає зниження граничного віку проходження військової служби з нинішніх 60 до 55 років. Сьогодні проєкт перебуває на стадії опрацювання в комітеті. Водночас, член Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Федір Веніславський у коментарі "Українському радіо" заявив, що цей документ наразі не має високі перспективи для розгляду в найближчий час. За його словами, у нинішніх умовах, коли ворог активізує мобілізаційні зусилля, Україна не може дозволити собі такі зміни. Ще одним гучним нововведенням стала реєстрація на сайті Верховної Ради законопроєкту №11079-1 про мобілізацію засуджених, він також був підписаний 17 квітня 2024 року. Цим документом вносять певні зміни до законодавства, які передбачають надання засудженим можливості умовного дострокового звільнення від відбування покарання за умови, що вони погодяться на контрактну службу за Збройних Силах України. До цього часу чинне законодавство не дозволяє мобілізувати людей, які відбувають покарання та тих, хто мають судимість, навіть у випадках, коли вони виявляють бажання служити.Мобілізація молодшаєУ квітні 2023 року на сайті Верховної Ради з’явився законопроєкт № 9281, який передбачає зменшення граничного призовного віку з 27 до 25 років. Таке рішення було обумовлено тим, що значну кількість чоловіків призовного віку не могли мобілізувати, оскільки вони не досягли віку 27 років та не мали статусу "резервіста" та  "військовозобов’язаного", тобто їх могли призвати лише на строкову службу, яка в умовах війни не проводиться. Згодом, законопроєкт підтримав Кабмін та 5 травня 2023 року його було передано на підпис до президента. Майже через рік, а саме 2 квітня 2024 року, ухвалений парламентом закон таки був підписаний Володимиром Зеленським. Тобто, з 4 квітня набув чинності Закон № 3127-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", де йдеться про зменшення призовного віку із 27 до 25 років.В оборонному відомстві зазначають, що під час воєнного стану таке тривале перебування людей призовного віку на обліку є недоцільним. До того ж це є прямим наслідком того, що до лав ЗСУ не можуть залучити значну частину придатних до служби чоловіків. Як зазначають військові, на фронті не вистачає молодих людей.Насправді, тут потрібно враховувати всі фактори і не перетнути "тонку межу" між бажанням щодо захисту держави та перспективами майбутнього України після перемоги, зазначає історик та військовий експерт Михайло Жирохов. Йдеться про демографічні причини, настрої в суспільстві та рівень загальної підготовки юнаків. До того ж не варто забувати, що з початком повномасштабного вторгнення, до лав Збройних Сил добровільно приєдналась значна кількість молодих людей, яким ледь виповнилось 18 років, тому сьогодні у війську можна побачити всі вікові категорії.У Верховній Раді 16 вересня 2024 року розглянули доопрацьований законопроєкт №11379-д, який передбачає заборону мобілізації юнаків до 25 років. Проєкт було прийнято, нині він чекає на підпис Президента. Через наявну "прогалину" в законодавстві, сьогодні було можливо мобілізувати військовозобов'язаних віком до 25 років, якщо вони визнані непридатними в мирний час або обмежено придатними під час воєнного стану. У Теlеgrаm-каналі нардеп Олексій Гончаренко повідомив, що мобілізацію обмежено придатних чоловіків, яким 18-25 років, офіційно зупинили відповідно до директиви Командування Сухопутних Військ. Хоча українська влада нині й досі рішуче відкидає ідею мобілізації з 18 років, яку пропонують США, в Офісі президента України підготували пропозиції щодо змін у законодавстві та указах президента, які стосуються добровільного контракту для чоловіків до 25 років. Ініціатива "Контракт 18-24" спрямована на залучення тих, хто не підлягає обов’язковій мобілізації, та передбачатиме низку привілеїв, суттєву матеріальну підтримку для добровольців.Так, контракт на суму 1 мільйон гривень передбачає авансовий платіж у розмірі 200 тисяч гривень одразу після підписання, а залишок у 800 тисяч гривень буде виплачено у декілька етапів. Молоді добровольці, залежно завдань, можуть отримувати "зарплату" до 120 тисяч гривень, а також додаткові виплати за участь у бойових операціях. В результаті загальна сума виплат за рік контракту може досягти до 2 мільйонів гривень. Крім того, для військових передбачені вигідні умови: пільгова іпотека, безкоштовне навчання та медичне обслуговування, а також можливість виїжджати за кордон після виконання контакту.Електронний реєстр військовозобов'язанихЩе у вересні 2023 року на сайті Верховної Ради з'явився законопроект, який стосується створення електронного реєстру військовозобов'язаних. Народні депутати запропонували зібрати всю доступну особисту та службову інформацію про військовозобов’язаних і резервістів у електронних реєстрах і базах даних у єдиний е-реєстр.Тобто, передати Міністерству оборони інформацію з державних реєстрів: МВС, Податкової служби, МОЗ, Держміграційної служби та інших відомств. Відповідно до проєкту закону, в автоматичному режимі військове відомство буде отримувати інформацію та особисті дані про українців віком 18-60 років. Включно з номерами телефонів, електронною поштою, відомостями про сімейний стан, роботу військовозобов’язаних та інше.Сьогодні е-реєстр "Оберіг" працює повноцінно, а в особистому кабінеті громадяни зможуть уточнити внесені дані та подати відомості до ТЦК через "Резерв+"."Це закрита система, яка має свій захищений контур. Всі вимоги (захисту - ред.) до неї витримані. Це достатньо захищений продукт, який немає жодних натяків на можливість бути вразливим. І ми бачимо, що за півтора року повномасштабної війни немає витоку сенситивної інформації", - заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у коментарі Еспресо.У свою чергу, Мінцифри проєкт "смарт-мобілізація", про що було анонсовано під час пресконференції в Медіацентрі Україна ще у 2023 році вже працює. З його допомогою військовозобов’язані зможуть самостійно обрати бажану для мобілізації спеціальність та підрозділ. Так, у застосунку "Резерв+" вже є функція пошуку вакансій в Силах оборони. Катерина Черногоренко розповідала, що із жовтня минулого року понад 36 тисяч українців вже скористалися цим сервісом рекрутингу. Уникнення або мінімізація корупційних схем є однією з основних завдань, які вирішує ця ініціатива. З іншого боку, новий підхід ґрунтується на максимальній прозорості та доступності інформації для кожного громадянина. Прийнявши рішення мобілізуватися, людина отримує можливість обрати таку спеціальність, яка відображає її унікальні здібності та особисті прагнення. До того ж зникає фактор невідомості, адже подавши заявку, та успішно пройшовши відбір, вона має можливість пройти навчання та здобути посаду, що відповідає саме її вибору. Такий підхід дозволяє кожній особі реалізувати свій потенціал та отримати можливість працювати в сфері, яка найбільше відповідає її уподобанням та навичкам.На початку квітня 2024 року, АрміяІnfоrm опублікувала інтерв’ю з Черногоренко, яка відповідає за напрямки цифрового розвитку, трансформацій та цифровізації. "Я вважаю, що людина має мати можливість мобілізуватися або підписати контракт саме до такого командира, якому він чи вона довіряє. Це - цільовий рекрутинг. Цивільна аналогія: коли після випуску з вишу за кращих студентів борються працедавці", - розповіла Черногоренко.Фото: соцмережіХто має право на виїзд за кордон? Заборона виїзду для військовозобов'язаних громадян України, які віком від 18 до 60 років, за певними винятками, залишилась незмінною.Це правило спрямоване на забезпечення безпеки та добробуту громадян України під час періодів, коли держава перебуває в стані війни або мобілізації, але враховує індивідуальні потреби людини.На час дії воєнного стану питання перетину кордону громадянами України регулюється постановою Кабінету Міністрів України № 57. Згідно з цим правовим актом виїжджати за територію країни можуть такі військовозобов'язані чоловіки:ті, хто з медичних причин отримали дозвіл на виїзд (за станом здоров’я)за сімейними обставинамиза професієюз метою допомоги ЗСУдержслужбовціТакож, радимо звертати увагу на інформацію, яка є на офіційному веб-порталі Державної прикордонної служби України. Працівники цієї служби діють згідно з наказами та вказівками свого безпосереднього керівництва. Це важливо враховувати, оскільки їхні дії можуть базуватися не лише на загальних правилах, але й на конкретних внутрішніх інструкціях та розпорядженнях.Щодо жінок, відповідно до закону громадянки України можуть вільно виїжджати за кордон. Проте не слід забувати, що існують винятки. Обмеження на виїзд розповсюджуються на жінок, які обіймають посади в уряді та народних депутатів.Військовий облік медикинь та чи буде мобілізація жінок?З 1 жовтня 2023 року в Україні жінки з медичною та фармацевтичною освітою стали на військовий облік. Однак у пресслужбі МОЗ пояснили, що постановка на облік у ТЦК не обов'язково передбачає їхню мобілізацію. Такий облік дає можливість побачити об’єктивні резерви медичного персоналу та дає змогу визначити наявний медичний потенціал серед жінок та їхню готовність допомагати в умовах воєнного стану. "Тому з 1 жовтня 2023 року на військовий облік мають стати всі жінки-медики та жінки-фармацевти, які з певних причин там не перебували. Постановка на військовий облік не дорівнює мобілізації. Облік необхідний лише для узагальнення даних про наявний резерв медиків у державі", - зазначили у відомстві.До того ж такі норми законодавчо закріплено ще 1992 року ч. 11 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов’язок і військову службу". Жінки медичних професій підлягають військовому обліку, якщо вони відповідають віковим (до 60 років) та медичним (визначається ВЛК) критеріям для проходження служби.Згідно з постановою Кабміну від 30 грудня 2022 р. № 1487, жінки, які мають відповідну медичну та фармацевтичну освіту, але не перебувають на обліку у ТЦК, можуть влаштовуватись на роботу як невійськовозобов’язані ще протягом трьох років, тобто до кінця 2026 року, - як пояснила юристка Галина Токмач.Проте роботодавці зобов’язані повідомити ТЦК СП про те, що співробітниця їх організації/установи має медичну освіту, але не перебуває на військовому обліку. Якщо жінка працює не за фаховою спеціальністю та не надавала роботодавцю документ про наявну медичну освіту, то відповідно ТЦК СП ця інформація не стане доступною ніяким чином.Важливим доповненням є те, що українки, які перебувають на військовому обліку, зможуть перетинати кордон під час воєнного стану. Пресслужба МОН офіційно підтвердила інформацію: "Жінки-медики та жінки-фармацевти можуть безперешкодно виїжджати за кордон. Починаючи з 1 жовтня 2023 року жодних змін в умовах виїзду за кордон для жінок - не буде. Кожна жінка з медичною та фармацевтичною освітою може вільно перетинати державний кордон в незалежності від того, стоїть вона на військовому обліку чи ні. Наразі обмеження діють лише для деяких категорій державних службовців та посадових осіб, які обіймають певні посади". Однак, нова хвиля занепокоєння щодо мобілізації жінок почала ширитись соціальними мережами наприкінці вересня 2024 року. Тоді, на веб-порталі Верховної Ради зареєстрували проєкт №12076, який пропонує внести зміни до ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу". У ньому зокрема йдеться про уточнення норм щодо військового обліку жінок, які мають бажання пройти базову військову підготовку. Згідно із запропонованими змінами, перед початком служби вони, за власною згодою, будуть поставлені на військовий облік призовників. Після базової підготовки таких жінок зараховуватимуть до військового обліку військовозобов'язаних, зазначають в матеріалі ЮРЛІГА. У січні 2025 року документ набув чинності, адже його підписав Президент. Згідно з Конституцією України, всі зобов’язання, які покладені на чоловіків під час дії воєнного стану, автоматично поширюватимуться і на цих жінок. Водночас законодавство про мобілізацію не передбачає обов’язкового проходження служби жінок у ЗСУ. Представниці жіночої статі можуть долучитися до армії виключно на добровільній основі, уклавши відповідний контракт. Що означають поняття "повна мобілізація" та "посилення мобілізації" на практиціБойові дії тривають, і Україна не припиняє наступати для звільнення всіх своїх територій. Незважаючи на такі значні цифри втрат серед окупантів, з української сторони теж існує потреба у поповнені резервів. Якщо ж говорити про "повну мобілізацію", то в правовому полі України таке поняття взагалі відсутнє. Існують лише терміни – часткова і загальна мобілізація. Тож страхітливі історії про повну мобілізацію всіх чоловіків можна сприймати лише як добре продуману ІПСО.Наприкінці березня 2024 року Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив у інтерв'ю Укрінформу, що завдяки оптимізації навантаження між різними частинами та підрозділами Сил оборони, а також проведенню оцінки можливостей українського війська, вдалося "значно знизити" потребу в мобілізації резервістів."За рахунок перегляду наших внутрішніх ресурсів та уточнення бойового складу ЗСУ ця цифра (500 тис. резервістів, — ред.) була суттєво зменшена. Ми очікуємо, що у нас буде достатньо людей, здатних захищати Батьківщину. Йдеться не лише про мобілізованих, а й про добровольців", - розповів Сирський.Однак, 29 жовтня секретар РНБО Олександр Литвиненко, під час промови у Верховній Раді наголосив на потребі додаткової мобілізації в Україні, пише LІGА.nеt. Відповідно до його слів, для досягнення 85% укомплектованості військових частин необхідно призвати ще 160 тисяч військовозобов'язаних. Він підкреслив, що такі дії є ключовими для зміцнення обороноздатності країни, зважаючи на поточні виклики, які постали через ситуацію на фронті.Фото: gеttyіmаgеsЯкі бувають види повісток та де їх можуть вручити Сьогодні в Україні передбачено законом чотири види повісток. Однак, відповідно до доповнення статті 18−1 ЗУ про військовий обов’язок і військову службу, в період воєнного стану не відбувається призов на строкову військову службу. Оскільки новий проєкт щодо мобілізації схвалено, з моменту набуття чинності (18 травня 2024 року) всі військовозобов'язані чоловіки повинні були оновити свої дані в ТЦК, ЦНАПі або через е-кабінет протягом 60 днів.Крім того, сьогодні й досі діють норми визначені Порядком проведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, закони про мобілізацію, військову підготовку та обов'язок. Відповідно до цих правил існують випадки, коли чоловікам необхідно самостійно звертатися до територіального центру комплектації без отримання повістки, зокрема, щоб оновити дані.У 2025 році чоловіки можуть отримати такі види повісток:Для уточнення облікових даних. Видаються з метою оновлення та уточнення інформації про стан здоров'я особи, склад сім'ї, місця роботи та інших важливих даних. На проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Ця повістка підписана начальником Територіального військового комісаріату, вимагає пройти медичний огляд. Разом з повісткою додається спеціальна картка дослідження та медичного обстеження. У цій картці буде внесено висновок ВЛК щодо придатності до військової служби, непридатності або обмеженої придатності.Мобілізаційне розпорядження. Така повістка видається військовозобов'язаному після того, як медкомісія визнала його придатним для військової служби.Повістка щодо призову на військову службу до Збройних Сил України.Тож, в повістці обов'язково повинна бути зазначена мета виклику військовозобов'язаної людини.Нові правила у процедурі вручення повісток Речниця територіального центру комплектування та соціальної підтримки Аліна Кривошея розповіла, хто має право вручати повістки: "Повістку може вручити не лише посадова особа ТЦК та СП, а й органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти".А з місцем вручення даного документу трохи важче. На практиці законодавством не встановлено конкретне місце для вручення повістки, тому фактично це може відбутися в будь-якому місці, як-от у парку, на блокпості чи в іншому громадському місці, або за місцем проживання. Новий закон містить вимогу: під час мобілізації громадяни України у віці 18-60 років повинні мати при собі військово-обліковий документ і пред'являти його за вимогою представника ТЦК, поліцейського чи представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. Тепер процес перевірки документів буде проводитись із фото- та відеофіксацією. Крім того, при врученні повістки представники ТЦК зобов'язані за вимогою надавати свої особисті дані, зокрема ПІБ та посаду, а також пред'являти службові посвідчення для підтвердження своєї ідентифікації. У такому випадку повістка буде вважатись врученою після того, як людина особисто її отримала та поставила підпис.Важливо, що з 18 липня 2024 року повістки чоловікам можуть надсилати звичайною поштою після закінчення встановленого законом 60-денного строку на уточнення військово-облікових даних. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів №560 від 16 травня.Відповідно до цього документу, повістку вважатимуть підтвердженою навіть у разі відмови від її отримання або відсутності людини проживання за вказаною адресою. Таке "заочне" оповіщення дозволяє вважати чоловіка повідомленим без підпису на повістці.У другій половині вересня 2024 року також стало відомо, що Кабмін виділив майже 72 мільйони гривень на відправлення повісток "Укрпоштою". До кінця року мали надіслати загалом 900 тисяч повісток.Якщо людина не оновила до 16 липня дані в ТЦК, ЦНАПі або через Резерв+, тоді під час перевірки військо-облікових документів громадянин отримає повістку для оновлення даних. Цю ситуацію пояснив юрист "Столичної правової групи" Володимир Прядка на YоuТubе-каналі компанії."Перевірки військо-облікових документів у громадян на вулиці нікуди не зникнуть і будуть проходити після 16 липня. Результати цих перевірок залежатимуть від того, чи будуть у військовозобов'язаного громадянина оновлені військово-облікові дані, чи ні. У випадку, коли у військовозобов'язаних не виявиться відповідних документів, чи їхні документи будуть неактуальними або не оновленими відповідно до вимог закону про мобілізацію, тоді, такій особі, буде вручена повістка до ТЦК СП на оновлення військово-облікових даних", — розповів юрист.Хто може отримати повторну повістку та наслідки її ігнорування Повторно чоловік може отримати повістку, якщо він не з’явився в ТЦК з першого разу (після першої повістки). До того ж, відповідно до законів України, усі військовозобов’язані протягом семи днів після зміни будь-яких облікових даних мають повідомляти ТЦК. Це стосується зміни місця проживання, роботи, сімейного стану тощо. З цього виходить, що повістку можуть видати знову як для повторного проходження ВЛК (якщо минуло більше року з проходження огляду), так і для перевірки персональних даних чи обставин відстрочки.Згідно з новим законом, у разі невиконання військовозобов'язаними та резервістами своїх обов'язків, до ухилянтів може застосовуватись тимчасове обмеження за рішенням суду на право керування особистим транспортом. Тобто, у випадку невиконання військовозобов'язаним своїх обов'язків ТЦК має право звернутися до Нацполіції для адміністративного затримання та приведення військовозобов'язаного. Якщо це неможливо здійснити, ТЦК надсилає громадянину лист з вимогою щодо виконання обов'язків. У разі невиконання цієї вимоги протягом 10 днів, ТЦК може звернутися до суду з проханням про обмеження у праві керування автомобілем. Однак, і це обмеження не може бути застосоване, якщо кермування - це основне джерело заробітку людини або авто є необхідністю, оскільки в родині є людина з інвалідністю."Вимога ТЦК - це не повістка ТЦК. Зверніть увагу, що ТЦК подає щодо вас позов для обмеження в праві керування у разі невиконання вами вимоги, а не повістки. Це два різні юридичні терміни. Якщо раніше з повісткою ТЦК потрібно було якось ще морочитися, щоб вручити її особисто, то вимога вважається доправленою автоматично у разі надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу громадянина. Форма такої вимоги ТЦК ще не існує, принаймні досі її офіційно не опубліковано та не затверджено Міноборони", - розповів юрист Роман Сімутін в матеріалі ТСН.Щодо ігнорування повістки, як зазначає адвокат Ростислав Кравець, передбачена також адміністративна відповідальність – у вигляді штрафу, та кримінальна відповідальність за ігнорування вказівок щодо мобілізації – обмеження волі до трьох років, або позбавлення волі до п’яти років. Але треба мати на увазі, що кожен з таких випадків розглядають індивідуально та з використанням цілого комплексу заходів.У Верховній Раді було зареєстровано ще в грудні 2023 року проєкт закону №10379, що стосується внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України. Він спрямований на посилення відповідальності за порушення військового законодавства. Хоча цей документ зазнав значної критики та юристи наголошують на доцільності впровадження такого документу, його все ж таки було підписано Президентом 17 травня 2024 року.Відповідно до закону, штрафи для людей, які ухиляються від мобілізації, такі: за недотримання правил військового обліку накладається штраф у розмірі від 3 400 до 5 100 гривень. За порушення повторно або в особливий період сума зростає до 17 000-25 500 гривень. Крім того, передбачена відповідальність за порушення законодавства, що стосуються оборони та мобілізації.Однак у березні 2025 року парламент ухвалив законопроєкт, що передбачає знижку на штраф від ТЦК для військовозобов’язаних, які сплатять їх добровільно. Відповідно до документу №12093, якщо військовозобов’язаний, якого оштрафували, впродовж 10 днів звернеться до відповідних органів та внесе платіж, сума штрафу буде зменшена вдвічі, тобто буде надана знижка у розмірі 50%. Це означає, що замість 17 000 гривень, а саме така сума мінімального штрафу, громадянину доведеться сплатити лише 8500 гривень.Крім зниженої суми штрафу, даний законопроєкт також передбачає скасування адміністративних проваджень щодо порушень військового обліку для громадян, які самостійно приймуть рішення щодо вступу до лав Збройних сил. Нині документ вже підписано Володимиром Зеленським. Хто не підлягає мобілізації через відстрочку Оновлений закон має низку норм, які стосуються відстрочки від призову під час мобілізації. Тому, коли 18 травня документ набув чинності, саме таким категоріям осіб тепер надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації:люди, які заброньовані державними органами, підприємствами, установами тощо;люди з інвалідністю (наприклад, якщо у людини 2 група інвалідності, мобілізація такої особи можлива лише за власним бажанням);люди, які тимчасово непридатні за рішенням ВЛК (на період 6-12 місяців, потім потрібно пройти переогляд);люди, які мають трьох і більше неповнолітніх дітей на утриманні (тобто, мобілізація багатодітних батьків не буде проводитись). Винятком є ті, у кого є заборгованість з оплати елементів, якщо загальний розмір заборгованості перевищує суму платежів за 3 місяці;жінки та чоловіки, які мають на утриманні неповнолітню дитину або дітей, у випадку, якщо другий з батьків цієї дитини помер, був позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або оголошений померлим;люди, які виховують неповнолітню тяжкохвору дитину або дитину з інвалідністю;люди, на утриманні яких повнолітня дитина з інвалідністю І-ІІ групи;усиновлювачі, на утриманні яких перебувають діти до 18 років, які на момент усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, які позбавлені батьківського піклування;ті, хто займаються постійним доглядом за хворою дружиною/чоловіком, дитиною, а також своїми батьками або батьками чоловіка чи дружини (згідно певних умов), які за висновком спеціальних медичних комісій потребують неперервного догляду;опікуни людини, яка визнана судом недієздатною;люди, що мають чоловіка або дружину, яким встановлена інвалідність І-ІІ групи;люди, що мають чоловіка або дружину, яким встановлена інвалідність ІІІ групи внаслідок важких захворювань, втрати кінцівок та органів або за наявності у людини, яка має інвалідність ІІІ групи важкої хвороби, психічного розладу, паралітичних синдромів та інше;люди, в яких один із своїх батьків або батьків чоловіка (дружини) має інвалідність І-ІІ групи та згідно з законом зобов’язані їх утримувати, за умови, що немає інших людей, які не входять до числа військовозобов’язаних (виключенням є люди, які самі мають інвалідність, потребують постійного догляду або знаходяться у в'язниці). У випадку відсутності невійськовозобов'язаних людей, які могли б здійснювати догляд за людиною з інвалідністю І-ІІ групи, такий догляд може здійснювати лише один військовозобов'язаний, якого має обрати людина з інвалідністю.члени родини з числа другого ступеню споріднення (не більше одного) людини з інвалідністю І-ІІ групи, які займаються постійним доглядом за нею, за умови відсутності людей з числа родини першого ступеня споріднення або, якщо люди першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду згідно з рішенням спеціальної медичної комісії. Якщо відсутні члени родини першого та другого ступеня споріднення, ця норма застосовується до членів родини третього ступеня споріднення людини з інвалідністю.якщо жінка з чоловіком є військовослужбовцями та мають неповнолітню дитину, один з них може отримати відстрочку та право на звільнення від військової служби (чи то чоловік, чи то жінка);керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів та органів державного управління, чиї повноваження охоплюють всю країну;нардепи України, депутати Верховної Ради АР Крим, уповноважений ВРУ з прав людини;голова та члени Рахункової палати;судді, члени Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України тощо;працівники різноманітних органів військового управління, військових частин та оборонних організацій, такі як Міноборони, ЗСУ, СБУ, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служба зовнішньої розвідки України, Нацгвардія, Державна прикордонна служба України, Управління державної охорони України, апарат МВС та установи експертної служби МВС;службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України та люди, які мають ранг Надзвичайний та Повноважний Посол;держслужбовці, які оцінюють та готують проекти нормативно-правових актів, проводять їх експертизу. Також це стосується спеціалістів з кібербезпеки, кіберзахисту та інформаційних технологій, які відповідають за розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних та інші дії, які забезпечують діяльність президента України, ВРУ та КМУ;інші військовозобов’язані або деякі категорії людей у випадках, що передбачені законом.Відстрочку від призову на особливий період під час мобілізації мають:студенти денної або дуальної форми, які здобувають професійну або професійно-технічну, фахову передвищу та вищу освіту. За умови, що цей рівень освіти є вищим за попередньо здобутий. Це стосується також докторантів та тих, хто проходить інтернатуру.наукові працівники установ вищої або передвищої освіти й наукових організацій, які мають науковий ступінь. Також педагогічні працівники в закладах фахової передвищої, професійної, професійно-технічної та загальної середньої освіти, за умови їхньої роботи у відповідних закладах або організаціях не менше ніж на 0,75 ставки;люди, які втратили (смерть або зникли безвісти) близьких родичів (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний або повнорідний брат чи сестра) під час їхньої участі у Антитерористичній операції, збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, забезпечені оборони та стримуванні збройної агресії проти України під час воєнного стану (військовослужбовці, люди, які мали відношення до забезпечення безпеки та оборони України та інші).члени родини (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний або повнорідний брат чи сестра) людей, яким було присвоєно звання Герой України посмертно, за мужність, яка була виявлена у період Революції Гідності.Крім того, наприкінці серпня 2024 року парламент ухвалив законопроєкт №11391, що надає відстрочку від військової служби тим, чиї неповнорідні родичі, зокрема, брат чи сестра, загинули або зникли безвісти під час участі у бойових діях з РФ. Раніше ця норма стосувалась лише рідних та повнорідних братів/сестер. Наразі документ вже підписав президент.Не можна також призвати військових, які служили під час воєнного стану та були звільнені в запас через звільнення з полону. До того ж призову під час мобілізації не підлягають військовозобов’язані чоловіки, які пройшли базову загальновійськову підготовку, але не досягли 25-річного віку. Ці дві категорії військовозобов'язаних можуть проходити військову службу за власним бажанням.Проте, Міністерство освіти планує внести зміни до законодавства, які можуть скасувати відстрочку від мобілізації для студентів віком від 25 років. Про це розповів заступник міністра освіти Михайло Винницький у коментарі Новини.LІVЕ. За його словами, зміни можуть торкнутись тих, хто здобуває другу або третю освіту у профтехучилищах."У нас є феномен дуже цікавий. Особа, якій 35-40 років і вона отримувала різні дипломи про вищу освіту, професійну освіту у часи, коли не було загального реєстру дипломів… В нас єдина державна електронна база з'явилася приблизно 10 років тому. Ну і, відповідно, хто вчився раніше, дуже часто може сказати: "А я загубив свій диплом". І раптом він вступає в професійно-технічну освіту без іспитів, бо там не треба НМТ", - зазначив Винницький.Уряд пропонує також дозволити педагогам певних напрямків отримувати відстрочку від мобілізації. Право на це матимуть ті працівники державних і комунальних закладів позашкільної освіти, які станом на 1 січня 2025 року були офіційно працевлаштовані за основним місцем роботи та мали навантаження щонайменше 0,75 ставки. Йдеться про викладачів, що працюють у сферах еколого-натуралістичних, науково-технічних, дослідницько-експериментальних напрямів та військово-патріотичного виховання.Зараз ще зарано коментувати дані або робити будь-які висновки, адже офіційні тексти законопроєктів ще не оприлюднені. Бронювання працівниківБронювання військовозобов'язаних працівників надає ключовим співробітникам підприємств, компаній, установ та організацій тимчасову відстрочку від мобілізації на термін до шести місяців. Ці працівники є критично важливими для забезпечення стабільної роботи їхніх установ. Про це пише ЛІГА:ЗАКОН.  Наприкінці січня 2023 року Кабмін прийняв порядок №76, що стосується реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Тоді було оновлено попередню процедуру бронювання військовозобов'язаних. Однак, згодом уряд ще вдосконалив процедуру бронювання військовозобов'язаних під час мобілізації та воєнного стану постановою "Про внесення змін до Порядку бронювання військовозобов'язаних під час дії воєнного стану" № 400, яка стала чинною 2 травня.Відповідно до тексту Порядку, бронюванню підлягають керівники, заступники, а також 50 % від кількості військовозобов'язаних працівників (за певними винятками), що працюють:на підприємствах з мобілізаційними завданнями, якщо це необхідно для їх виконання;на підприємствах, що забезпечують виробництво товарів і послуг для Збройних Сил України та інших військових формувань;на критично важливих для економіки та життєдіяльності населення підприємствах.Ця процедура мала б забезпечувати стабільне функціонування ключових установ в особливий період. Однак, впродовж осені 2024 Кабмін знову переглянув правила бронювання працівників і критерії для визначення підприємств критично важливими. Постанова № 1332 затверджує оновлений порядок бронювання військовозобов'язаних, наприклад, щодо розбронювання, але й впроваджує додаткові обов’язкові вимоги для установ та підприємств. Ігнорування цих змін може унеможливити бронювання працівників, зазначають в Економічній правді. Чинності постанова набрала вже з початку грудня.Якщо заробітна плата співробітника не перевищує 20 000 грн на місяць (або 2,5 мінімальних зарплат на сьогодні), таку людину не можна бронювати навіть у разі роботи на критично важливих підприємствах. Це змушує компанії забезпечувати прозорість виплат і переглядати рівень зарплат відповідно до нових норм. Тобто, фактично економічне бронювання, яке викликало значний резонанс у суспільстві та серед військових, було частково інтегровано до звичайного бронювання.Раніше радник голови Офісу президента Михайло Подоляк розповів в інтерв'ю Новини.LІVЕ, що економічне бронювання сприятиме збільшенню фінансування Збройних Сил України."Ще раз нагадаю, що на одного військового припадає п'ять платників податків. Детінізація української економіки в ідеальному вигляді не відбулася, відтак гроші треба шукати. На сьогодні теж є певне бронювання, виходячи із забезпечення критичної інфраструктури. Те ж саме буде стосуватися економічного бронювання, тільки за прозорими процедурами. Ми додатково бронюємо певну кількість людей і додатково за них платимо. Не розумію, звідки тут про нерівність", - розповів Подоляк. Однак, звісно є чимало противників такого законопроєкту, які вважають, що "економічне бронювання" можна розглядати як спосіб відкупитися від обов'язку захищати країну.Військовий адвокат та юрист Центру підтримки ветеранів Роман Лихачов у матеріалі для NV зазначив, що нові правила бронювання передбачають автоматичне скасування відстрочки за кількох обставин. Серед них: завершення терміну дії відстрочки, припинення підприємством діяльності/виконання робіт, пов’язаних із забезпеченням армії, позбавлення компанії статусу критично важливої чи ліквідація установи, звільнення працівника чи навіть тимчасове припинення трудових відносин.Крім того, як зауважив Лихачов, органи, які присвоюють підприємствам статус критично важливих, мають право здійснювати перевірки у будь-який момент щодо відповідності критеріям "критичності". У разі втрати цього статусу співробітники автоматично позбавляються відстрочки та підлягають мобілізації.

Найбільша техногенна аварія в історії людства сталася 26 квітня 1986 року. З різницею у дві секунди відбулися вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Радіоактивні частки йоду, стронцію та цезію поширилися на північну частину України, Білорусі, країн Балтії, Польщі та інших країн. Чорнобильська АЕС дала струм 27 вересня 1977-го. Це була перша атомна електростанція в Україні. За рік до того звели місто для енергетиків Прип'ять. У день аварії о 01:23 працівники станції почали експеримент із вивчення роботи турбогенератора реактора без струму. Потужність незаплановано почала зростати. Два вибухи зруйнували четвертий реактор і частину приміщень станції. У ньому перебували 16 працівників. Після вибуху дах енергоблоку й покрівля машинного залу частково обвалилися, почалася пожежа. Під уламками загинув Валерій Ходемчук - старший оператор головних циркуляційних помп реакторного цеху №2. Його тіло так і не знайшли. У реакторі почалася пожежа, радіоактивні хмари здійнялися в повітря. Вогонь приборкували до ранку місцеві пожежники. Вони були без засобів спецзахисту. Радянське керівництво в Москві приховувало інформацію про аварію. Лише 28 квітня на телебаченні пролунало коротке повідомлення. Попри значне підвищення рівня радіації, на першотравневий парад у центрі Києва вивели сотні тисяч людей. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Атомна електростанція дала перший струм 2 травня видали наказ про евакуацію з 30-кілометрової зони навколо станції. Понад 115 тис. людей перевезли в найближчі райони Київської області. Підселяли в будинки дві-три родини. Усього - 46 тис. осіб. Людям казали, що вони виїжджають на кілька днів. Просили брати тільки документи. У будинках залишали речі, у хлівах - худобу. Від вибуху й під час гасіння пожежі, що тривала майже 10 днів, загинули 31 особа і понад 200 госпіталізували. Ліквідовували наслідки аварії приблизно 600 тис. осіб. Усі зазнали опромінення. Значні дози мали 8,5 млн жителів України, Білорусі та Росії. До півмільйона людей померли впродовж кількох років. Радіоактивні речовини зафіксували на більшості території Європи. Сформована в СРСР державна комісія для розслідування причин катастрофи всю провину переклала на персонал ЧАЕС. 1987-го відбувся суд. Директора станції Віктора Брюханова засудили до 10 років тюрми. Він вийшов 1991-го через стан здоров'я. Такі ж терміни дали головному інженеру Миколі Фоміну та його заступнику Анатолієві Дятлову. Ще трьох посадових осіб станції ув'язнили на термін від двох до п'яти років. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чорнобиль раніше був прикордонним містом 27 квітня 1988 року в робочому кабінеті повісився академік Валерій Легасов. Він очолював ліквідаційні роботи на ЧАЕС. У передсмертній записці розповів: атомники були проти будівництва станції неподалік Чорнобиля. У 1990-х спеціалісти Міжнародної агенції з атомної енергії заявили, що однією з причин катастрофи став невдало спроєктований реактор. 15 грудня 2000-го Чорнобильська атомна електростанція припинила роботу. Три реактори, що працювали, заглушили. Над четвертим звели саркофаг. 22 березня 1941 року в Київській області створили місто Чорнобиль. Перші літописні відомості про населений пункт Чорнобиль належать до 1193 року. Назва міста походить від "Чорно - Біла" - прикордонного міста на межі Чорної й Білої Русі.

О 23:15 у понеділок у Румунії зафіксували підземні поштовхи магнітудою 4. Про це повідомляє Dіgі24. Поштовхи помірної сили були у районі Вранча. "Землетрус магнітудою 4 стався у сейсмічній зоні Вранча на глибині 70 км", - повідомили у Національному інституті геофізики ІNСDFР. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Полтавщині стався землетрус магнітудою майже 4 бали - ДСНС України Перед тим у другій половині дня зафіксували слабший землетрус магнітудою 3,6 з епіцентром ближче до міста Бузеу, на глибині 121 км. Землетруси незначної сили у зоні Вранча відбуваються нерідко. Цього березня їх було понад 20. 2024 року найсильніший землетрус в Румунії стався 16 вересня в районі міста Бузеу, магнітуда складала 5,4. У Греції на островах Санторіні оголосили надзвичайний стан після серії землетрусів. Цього тижня землетруси сколихнули популярний туристичний острів. Внаслідок цього понад 10 тис. мешканців і працівників були вимушені евакуюватися. На острів скеровані підрозділи військовослужбовців, пожежної служби та поліції. З 2 лютого в морі між Санторіні та островом Аморгосбуло зафіксовано 100 постійних поштовхів. Найсильніший землетрус зареєстрували магнітудою 5,2, що стався у ніч проти 5 лютого.

Помста за СумиСили оборони України продовжують удари по місцях базування російських ракетних бригад, відповідальних за злочинний напад на Суми балістичною зброєю.  Сьогодні з'явилось відео, як українські безпілотники атакують базу дислокації 112-ї ракетної бригади, відповідальної за удар "Іскандерами" по Сумах. Місце дислокації цієї бази - Шуя, Іванівської області Росії. Це 700 км від кордону з Україною.Атаки почалися десь із трьох години ночі. Для цього використовувались наші безпілотні далекобійні ударні комплекси  "Бобер" та "Лютий", а саме Ан-196, який розроблений КБ "Антонова". Кадри досить гарні. Ми бачили відео, як на ціль здійснює атаку безпілотник "Лютий", а також були й інші зразки наших ударних дронів.А вчора, нагадаю, підрозділи безпілотних систем, Сил спеціальних операцій, Служби безпеки здійснили удар по місцю базування 448-ї ракетної бригади, це був пункт "Клюква" в Курській області, за 100 км від державного кордону. Про підсумки ударів по Курській області знаємо, що була детонація боєприпасів. Щодо ударів по Шуї поки інформація не надходила. Відомо, що начебто постраждали казарми. Сподіваюсь, що підсумки удару будуть більш результативними. Але в будь-якому разі, дійсно, зараз далекобійна зброя, безпілотні комплекси, FРV-дрони на лінії фронту знищують значну кількість озброєння і особового складу противника. Та все-таки не забуваємо про артилерію, яка також вкрай важлива, і яку повністю дрони замінити не можуть. Тут важливе значення має кількість боєприпасів, які використовують сили ворога і наші Збройні Сили. Сьогодні з'явилося цікаве дослідження британського Ореn Sоurсе Сеntrе, який здійснив аналіз постачання боєприпасів з Північної Кореї до Російської Федерації.Аналітики цієї структури проаналізували постачання з вересня 2023 року по березень 2025 року всіх рейсів, які здійснювалися з Північної Кореї з використанням контейнеровозів до двох російських портів. Вони відстежили, що було перекинуто аж 16 тис. контейнерів. Загалом це означає, що Росія отримала від Північної Кореї від чотирьох до шести млн. артснарядів за 20 місяців.Якщо ми говоримо про рік, то це десь від 2,8 млн до 3,8 млн боєприпасів. Це досить значні показники, тому що сама Російська Федерація за рік виготовляє десь трошки більше 2 млн снарядів великого калібру. Ми знаємо, що північнокорейські снаряди не є якісними, але в будь-якому разі вони навіть в такому стані є системною загрозою.Головнокомандувач Збройних Сил Олександр Сирський днями говорив про те, що зараз на лінії фронту співвідношення у використанні боєприпасів між Україною та Росією є один до двох на користь ворога, хоча раніше ця перевага була набагато суттєвішою. Виникає питання, як з боєприпасами для Сил оборони України? Поки що тут можемо згадувати про такі заяви. Зокрема знаємо про те, що буквально в березні представниця ЄС з питань закордонних справ Кая Каллас говорила про те, що Брюссель вважає реальним цього року поставити Україні десь 2 млн боєприпасів. І днями вона також говорила про те, що майже 1,3 млн з цих боєприпасів вже є такими, що можуть бути поставлені до України. Це суттєвий прогрес у порівнянні з минулим роком.І також знаємо, що існує чеська ініціатива, де минулого року було поставлено більше 1 млн боєприпасів до Збройних сил України, а цього року Чехія планує і далі реалізувати цю програму, і Збройні Сили мають отримати десь 1,6 млн боєприпасів.Це значні показники, вони дещо поступаються російським, але в будь-якому разі прогрес помітний, якщо ми до цього додамо ще і спробу України самостійно виготовляти боєприпаси. Хоча тут, є нюанси, тому що буквально минулого тижня ми писали матеріал про те, що домовленість між Сzесhоslоvаk Grоuр - це потужний чеський консорціум, який виготовляє боєприпаси, і українською компанією “Українська Бронетехніка” досі не реалізується через те, що Агенція оборонних закупівель не законтрактувала боєприпаси, які готова постачати українська компанія.Загалом був план, що цього року буде виготовлено 100 тис. боєприпасів, а наступного - 300 тис.  У будь-якому разі незаконтрактування цих обсягів з боку Міністерства оборони виглядає м'яко кажучи, дивним.Чи продаватимуть США зброю для УкраїниА далі ми будемо говорити про те, що нам постачають наші партнери. Яким чином забезпечити взаємодію з нашими європейськими партнерами, які зараз виглядають набагато надійнішими, ніж Сполучені Штати, які, якщо вірити публікації видання Віld, відмовляються нам навіть за гроші продавати комплекси Раtrіоt.Ця інформація, як на мене, досить критична, з огляду на те, що був варіант, що якщо Сполучені Штати не будуть постачати власне озброєння в рамках попередніх пакетів або нових рішень, то використання заморожених російських активів або отримання коштів від наших партнерів і купівля на них американської зброї виглядало цілком реалістичним.Але поки що перші публікації говорять про те, що навіть такий формат Сполучені Штати не зовсім влаштовує, що насправді абсолютно є неадекватною, як на мене, політикою з боку наших партнерів. Ситуація на лінії фронтуЗагалом, буквально декілька останніх днів, таке враження, що динаміка бойових зіткнень дещо зменшилася. Буквально була статистика, де декілька днів поспіль кількість бойових зіткнень на лінії фронту зменшилася до сотні бойових зіткнень.Це на тлі 250 чи 150 зіткнень виглядає, дійсно, зменшенням інтенсивності. Але у будь-якому разі ми розуміємо, що це пов'язано з одного боку зі значними втратами противника, ймовірно перегрупуванням, хоча по багатьох напрямках навіть разом з живою силою противник став все активніше використовувати бронетехніку.Ці спроби можна пояснити тим, насамперед, що ворог зараз намагається максимально більше загарбати нашої території, потенційно готуючись до того, аби більше територій було під контролем противника, з огляду ймовірно на подальші перемовини.Але насправді, ми чітко усвідомлюємо, що системно Російська Федерація не налаштована на будь-які перемовини. І зараз якраз реалізує тривалу стратегію виснаження, де за рахунок переваги в живій силі намагається якраз тиснути по всій протяжності лінії фронту. Якщо є тимчасове зменшення інтенсивності на лінії фронту, воно насправді дійсно є тимчасовим.А з іншого боку якраз збільшується кількість використання зокрема керованих авіаційних боєприпасів з боку противника. Динаміка свідчить, що кількість КАБів, які ворог починає скидати на наші позиції, суттєво збільшується. Декілька днів тому були навіть пікові показники близько 294 КАБів, які були за день скинуті на нашій позиції.Це говорить про те, що ворог намагається використовувати ті засоби враження, які він вважає найбільш ефективними. І це дійсно так, тому що збивати таке ми не можемо. А з огляду на те, що кількість виготовлення КАБів противника зростає, цього року ворог намагається їх виготовити за планом 70 тис., то, дійсно, це якраз один з тих складових бойових дій, які ворог і далі буде активно використовувати на лінії фронту.Щодо нашої відповіді, то насамперед це посилення нашої протиповітряної оборони, про що я казав раніше, і пошук варіантів боротьби з носіями КАБів - це вкрай складно. І також спроби пошуку варіантів нанесення ударів по місцях базування або складах, де зберігаються КАБи. Це один з варіантів, яким чином можна зменшувати потенціал використання противником цих засобів ураження.У будь-якому разі розуміємо, що тема зброї і військової техніки вкрай важлива з точки зору того, що саме зараз мають отримувати наші Збройні Сили. І буквально днями, як ми знаємо, було заявлено, що Україна розробляє системи протиповітряної оборони, які можуть суттєво посилити наш потенціал, говорилося це навіть про комплекс стратегічного призначення.Насправді тут ми можемо говорити, що напрацювання, які сьогодні є в українському ОПК, реалізуються на основі потенціалу тих розробок, які були раніше.Насамперед знаємо про те, що наше КБ "Луч", яке відоме тим, що розробляє і виготовляє ракети "Нептун" і цілу серію протитанкових ракетних комплексів, так само має проєкти, які стосуються створення зенітно-ракетного комплексу середньої дальності. Він якраз ґрунтується на тих напрацюваннях, які є в КБ, і, звісно, є розробки в КБ “Південмаш”, які так само стосуються зенітно-ракетних комплексів.Але в будь-якому разі, попри заяви наших лідерів, військових керівників про те, що ми можемо зробити комплекс не гірше ніж Раtrіоt, думаю, що це певне перебільшення. Це потребуватиме кооперації зусиль з нашими партнерами, це вкрай важливо."2025-й рік для Путіна залишається останнім шансом"А далі ми будемо говорити про те, що зараз відбувається на лінії фронту, яким чином посилювати фронт, і як співпрацювати з Європою. Про це розповів співзасновник Консорціуму оборонної інформації, керівник аналітичної організації Nеw Gеороlіtісs Rеsеаrсh Nеtwоrk Михайло Самусь. Начебто динаміка на лінії фронту дещо зменшується, попри те, що ворог використовує бронетехніку, на деяких напрямках у противника є просування, але є наші контратаки по окремих ділянках фронту, і таке враження, що відбувається певне балансування сил і можливостей. "Практична ситуація на полі бою, демонструє певний баланс. Але якщо подивитися на наміри та плани Путіна, Кремля, Росії стосовно демонстрації адміністрації США і особисто Трампу, що Росія перемагає в цій війні, то російська армія буде намагатися продовжувати ці інтенсивні атаки. І те, що ми бачимо за останні кілька днів, росіяни намагалися запускати і механізовані штурми, а не виключно "м'ясні" так звані хвилі. Тому я думаю, що в найближчий час росіяни будуть продовжувати інтенсивні спроби і на Сумському напрямку, і навіть пробувати заходити ДРГ на Чернігівському напрямку. Очевидно, Куп'янськ, Лиманський напрямок буде активний, Торецьк, Часів Яр, Покровський напрямок, Новопавлівський. Все це буде дуже активно намагатися "прощупувати" нашу оборону. Я впевнений, що ніякого результату це не принесе російській армії, але те, що інтенсивність може знову зростати, це однозначно. Тому що фактично 2025 рік для Путіна залишається останнім шансом для того, щоб продемонструвати, що вони щось можуть показати на полі бою", - сказав він. Водночас військовий експерт вважає що результати будуть мінімальними і протягом літа цього року, попри всі спроби, росіянам не вдасться досягти того, чого вони хочуть. Це вони постійно демонструють і декларують під час своїх контактів з американською стороною: захопити всі ті області, які вони включили собі в конституцію, і таким чином зафіксувати свої забаганки, враховуючи "ситуацію на землі"."Але це не вийде, і тому, на мою думку, все ж таки найактивнішим інструментом чи найактивнішим способом тиску на Україну, вимагаючи від України капітуляції, і тиску на американську адміністрацію стосовно демонстрації якраз сили позиції Росії будуть якраз удари балістикою по цивільному населенню, по українцях. Тобто оця проблема відсутності достатньої кількості тих же самих систем Раtrіоt відкриває таке вікно можливостей для росіян, щоб тероризувати українців, цивільне населення. Оскільки, ще раз повторюся, на фронті окупувати ще одне село, Трампа це навряд чи якось буде вражати. А ось вбити десятки цивільних, Трамп тим чи іншим способом буде реагувати на це. Його це насправді весь час якось так дратує. Фактично він говорить прямим текстом: "Чому Україна досі не здалася, вони просять в мене ракети, не треба було починати війну, якщо ви не можете воювати проти у 20 разів сильнішого противника". От його ці фрази і демонструють в принципі те, над чим росіяни будуть працювати: тероризування українських міст і при цьому, дійсно, намагання максимально використати останній шанс 2025 рік для пролому українського фронту", - вважає Михайло Самусь. Я раніше згадував про те, що зараз європейські партнери начебто активізуються в плані постачання боєприпасів для України, але по інших складових бувають бюрократичні лабіринти, які дещо зменшують ефективність роботи європейських країн в наданні нам військової допомоги. Військовий експерт пояснив, чи існують інші формати взаємодії з європейськими партнерами, зокрема, нові формати, які дозволять подолати ці бар'єри і забезпечити ефективнішу взаємодію з Україною у постачанні озброєння, створення нових проєктів, пов'язаних зі зброєю і підготовкою особового складу. "Купа планів, і біла книга випущена, і є нові, начебто, пропозиції, і склад Єврокомісії абсолютно проукраїнський. Купа всіляких стратегій. Насправді і "концепція дикобраза", як вони кажуть - перетворення України на потужну країну, напад на яку буде вартувати занадто багато. Тому агресор не буде навіть намагатися нападати на такого "дикобраза". Але при цьому, я хотів би відзначити, що дуже багато часу втрачено. З 2014 року йде війна, європейська оборонна промисловість займалася в принципі в основному експортними проектами. Не переймалася тим, що відбувається з боку Росії, і таким чином не було нарощення тих самих виробничих потужностей. Так само і з 2022 року начебто включилися європейці, але тільки зараз починає приходити розуміння, що, наприклад, випуск тих же самих далекобійних ракет на мінімальному рівні. Немає випуску, наприклад, сотень ракет на місяць. Абсолютно і не видно цього. І це ще в цьому році точно не буде досягнуто. Немає виробництва масового тих же самих зенітно-ракетних комплексів. Якщо ми говоримо про SАМР/Т, тобто комплекс, який може теоретично заміняти Раtrіоt, то тут мова знову про одиниці на рік, і це ще, я думаю, оптимістично зараз кажу", - розповів він.Михайло Самусь зауважив, що планів багато, і начебто вже достатньо вироблено механізмів, але це все горизонт 2030 року."Зараз, на жаль, дійсно, українська оборонна промисловість, незважаючи на всі проблеми і негаразди, які ми знаємо, все-таки більший показує прогрес, ніж вся європейська оборонна промисловість разом взята. Тому що, не зважаючи на те, що начебто і все зрозуміло і проблеми, і недоліки в європейській оборонній промисловості. Начебто шляхи вже знайшли, але ми ж розуміємо, щоб запустити завод чи збудувати новий завод з виробництва ракет, це треба певний час, скажімо так, не тижні, а місяці, а може і роки, і інвестиції, які з'являться знову ж таки в найближчий час. Але ми ж розуміємо, щоб це все запустити, потрібні потрібні певні зусилля і знову таки досить довгий період часу", - зауважив він."Українські корпуси можуть стати ядром майбутніх європейських Збройних Сил"Консорціум оборонної інформації і Михайло Самусь особисто неодноразово заявляли про необхідність створення Європейської армії, а точніше структури, яка може інтегрувати потенціал європейських держав. Це передбачає, власне, і сили, і засоби. Засоби - це техніка, про яку ми поговорили, а сили - це спроможність ефективно взаємодіяти підрозділам різних армій. Зараз в Україні говорять про створення корпусів. Михайло Самусь пояснив, чи можна ініціативу з корпусами зробити загальноєвропейською, де знайти точки дотику з європейськими країнами, аби отримати якусь синергію за цим напрямком."Коли ми говоримо про всі ці програми оборонної промисловості європейської і коли ми говоримо про 800 млрд, 150 млрд і так далі, називаються величезні начебто суми, які Європа вже готова витрачати на оборонну промисловість. Залишається одне питання: а хто буде замовником цього обладнання, зброї, досліджень і виробництва нової техніки або ракет, або зенітно-ракетних комплексів? Адже ми говоримо постійно, що це потрібно Україні, а кому ще це потрібно, окрім України? Чи буде це замовляти Міністерство оборони Франції, чи це буде замовляти Міністерство оборони Італії? Очевидно, що якщо не буде створено, грубо кажучи, Генеральний штаб Збройних сил Європи і Міністерство оборони Європи. Навіть не Європейського Союзу, а Європи, бо Україна, Норвегія, Велика Британія - це не члени Європейського Союзу, але дуже активні учасники всіх оборонних військових процесів. І тому насправді тут дійсно стає питання, хто ж замовник, хто буде визначати ті обсяги, хто буде контролювати, власне, виробництво і надходження цих всіх озброєнь. Можливо, навіть і в національні компоненти країн-учасниць нового формату, але все ж таки має бути інтегратор. Абсолютно вірно", - сказав він.Військовий експерт вважає, що своєю синергетичною спроможністю корпуси врятують Україну влітку, не дозволивши росіянам проломити фронт. "Це один посил, дійсно, я думаю, що українські корпуси, як самостійні одиниці, бойові, можуть стати ядром майбутніх Європейських Збройних сил. Тобто на основі вже українських корпусів, які будуть мати відпрацьовані в сучасних умовах, на сучасному полі бою можливостях. В тому числі, доктрину застосування і дронів, і доктрину застосування нових систем РЕБ, взагалі нового підходу до ведення бойових дій в умовах й інтеграції інформаційних потоків, і управління, і нових засобів ураження і так далі, якраз і стануть, можливо, тим ядром, на якому будуть будуватися майбутні європейські Збройні сили. Хоча, звісно, тут має бути ще наявна і політична воля з боку самих європейських країн. Я думаю, що, можливо, ці процеси, наприклад, якщо буде активізовано процес створення так званих сил стримування, які начебто матимуть певну роль при гіпотетичному припинені вогню, і ці сили стримування країн Європи можуть розташовуватися в Україні. Вони можуть стати разом з українськими Збройними силами, нашими корпусами, отим прообразом нових Збройних сил Європи. Але знову ж таки тут потрібен і політичний компонент, політична воля країн Європи", - вважає Михайло Самусь. Також він прокоментував інформацію про те, що начебто Сполучені Штати не занадто оптимістично відреагували на нашу пропозицію можливості закупівлі у них Раtrіоt або іншої зброї. "Чесно кажучи, я би виходив базовим сценарієм, що Сполучені Штати не будуть нам більше поставляти озброєння і військову техніку. У всякому разі під час перебування при владі Трампа. Це базовий сценарій. Можуть бути зміна в позитивному напрямку. Наприклад, якщо ми говоримо про ситуацію, коли Росія, дійсно, буде вже дратувати Трампа. Він провалиться в своїх зусиллях, Віткофф зазнає фіаско, і тоді певні партії всередині вже трампістів і республіканців, які будуть говорити, що: “Якщо ми продовжимо в такому напрямку рухатися, ми взагалі зазнаємо катастрофи на виборах у Конгрес у 26-му році, треба щось робити. І тому давайте вже все ж таки допоможемо Україні хоча би Раtrіоt, тому що це не наступальна зброя, тут взагалі жодних проблем”. А може бути ще й гірше, коли Трамп може припинити ту допомогу, яка йде ще з часів адміністрації Байдена. Тому наразі я би базовий сценарій все ж таки бачив продовження реалізації оцих пакетів допомоги Байдена, а нових пакетів допомоги, швидше за все, не буде. Хоча, знову ж таки, йдуть начебто позитивні сигнали стосовно підписання чи укладання оцієї угоди про рідкоземельні метали. Можливо, через це нам вдасться знайти шлях до більш позитивного розвитку відносин з Трампом", - зауважив Михайло Самусь, керівник аналітичної організації Nеw Gеороlіtісs Rеsеаrсh Nеtwоrk, а також співзасновник Консорціум оборонної інформації.

Про це йдеться на сайті Верховної Ради України.Проєкт закону №13169 має назву "Про внесення змін до Закону України "Про національні меншини (спільноти) України" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення захисту прав національних меншин (спільнот) із використання офіційних мов Європейського Союзу для сприяння європейській інтеграції України". Картки до законопроєкту на сайті парламенту на час написання новини не було, тож не відомо, про що саме йдеться в цьому законопроєкті. Народний депутат Ярослав Железняк, коментуючи реєстрацію цього законопроєкту, зауважив: "Враховуючи, що він (Шуфрич, – ред.) чи є, чи був співголовою групи дружби з Угорщиною, то є відчуття що саме по цій темі".Як повідомляв у лютому Рух "Чесно", Шуфрич уже намагався подати законопроєкт про захист прав нацменшин із СІЗО, де він зараз перебуває. Нардеп звертався до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука з проханням зареєструвати свій законопроєкт, оскільки він не має доступу до свого робочого комп’ютера в СІЗО. Втім тоді регламентний комітет ВРУ рекомендував відхилити це прохання. Шуфрич подав депутатське звернення з СІЗО, просив зареєструвати його законопроєкт і надав його текст у додатку. Не маючи доступу до робочого комп’ютера з програмою, яка дозволяє реєструвати законопроєкти, Шуфрич відправив разом зі зверненням текст законопроєкту, але не додав до нього електронну версію документа, як цього вимагає закон. У своєму рішенні комітет пояснив, що Шуфрич не може шляхом подачі звернення ще й реєструвати законопроєкти, адже це дві різні дії. Цей проєкт відповіді затвердили більшістю голосів членів комітету.Як пояснили в русі "Чесно", 27 грудня 2024 року суд оголосив ухвалу, якою дозволив Шуфричу виконувати депутатські повноваження, оскільки його ще не визнали винуватим і він не втратив мандат. Утім суд відмовив нардепу в частині клопотання, де той просив надати йому дозвіл на участь у пленарних засіданнях Ради. Суд зазначив, що допоки нардеп у СІЗО, це право реалізувати неможливо. Тож Шуфрич відправив звернення до спікера Стефанчука з проханням зареєструвати його законопроєкт. Текст законопроєкту супровідним листом відправив начальник відділу досудового забезпечення слідства Служби безпеки України.Справа Шуфрича: що відомоУ березні 2022 року бійці тероборони столиці затримали Нестора Шуфрича під час спроби сфотографувати блокпост. Він пояснив, що просто хотів зробити селфі, і його згодом відпустили.16 травня Шуфрич виїхав з України через пункт пропуску "Порубне" у Чернівецькій області, однак уже 23 травня у коментарі радіо "Свобода" заявив, що повернувся назад.15 вересня 2023 року правоохоронці провели обшуки в Шуфрича і знайшли за місцем його проживання радянську символіку й плани автономії Донеччини й Луганщини. Йому оголосили про підозру у держзраді. Того самого дня Шуфричу обрали запобіжний захід. Печерський суд Києва відправив його під арешт на 60 діб. Пізніше запобіжний захід неодноразово продовжували.Верховна Рада на засіданні 20 вересня 2023 року зняла Шуфрича з посади голови комітету з питань свободи слова.Шевченківський райсуд міста Києва 20 березня цього року вкотре продовжив запобіжний захід для Нестора Шуфрича, залишивши його під вартою до 18 травня.Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Про це повідомляє Dеr Sріеgеl.За даними опитування Sріеgеl, проведеного в усіх 16 державних управліннях кримінального розшуку (LКА), за останні місяці в Німеччині сталася низка нападів на автомобілі та філії Теslа. Однією з причин цього, ймовірно, є протест проти політики американського мільярдера та радника Трампа Ілона Маска.Зокрема, у Саксонії з вересня минулого року сталося загалом 16 нападів на автомобілі або автосалони Теslа. Серед найбільш резонансних випадків: два підпали у Дрездені, вандалізм у Вільсдруфі, де автосалон було обписано крейдою, а вітрини заклеєно плакатами. Було також кілька випадків пошкодження майна, наприклад, графіті на автомобілях.Читайте також: Інвестор Теslа заявив, що Маск знищив репутацію компанії, і закликав його піти з посади гендиректораУ Тюрингії було зафіксовано кілька випадків, коли лакофарбове покриття на автомобілях Теslа було подряпане. У Мекленбурзі-Передній Померанії магазин Теslа в Ростоку в січні був вимазаний чорно-фіолетовою купою фекалій у вигляді графіті.Наприкінці березня в Гамбурзі на вулиці загорілася припаркована Теslа. Поліція підозрює підпал. Те саме стосується Бохума та Ессена, де влада також розслідує підпали. У Шлезвіг-Гольштейні в кількох випадках лакофарбове покриття автомобілів було подряпане гайковим ключем, а в іншу Теslа кинули петарду. Однак, за словами влади, в деяких випадках не одразу можна визначити, чи мають ці дії політичне підґрунтя.У місті Вірсен, поблизу Дюссельдорфа, прояви агресії проти Маска були особливо помітні: три автомобілі Теslа були обмазані червоною фарбою зі словесним написом "FСК ЕLОN".За інформацією LКА, справжня кількість нападів може бути значно більшою, оскільки деякі кримінальні справи ще не внесені до бази даних. Наприклад, у Баварії наразі немає чіткої статистики. Крім того, багато випадків пов’язані з автотранспортом фіксуються лише в загальних рисах і не розбиваються за марками, що ускладнює аналіз.29 березня тисячі людей по всьому світу вийшли на акції протесту проти Ілона Маска та його намагань разом з Дональдом Трампом підірвати федеральний уряд США.

Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (СDІ). Це об’єднаний проєкт українських аналітичних та дослідницьких організацій, спрямований на посилення інформаційної підтримки та аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.Можливі ризики угоди між Україною, США та РФ в Саудівській АравіїОдним із підсумків перемовин між Україною, Росією та США у Саудівській Аравії в березні 2025 року стало досягнення домовленості про безпеку судноплавства у Чорноморському регіоні. Угоди підписано не було, але про рішення оголошено трьома сторонами. Всіх деталей анонсовано також не було, але принаймні відомо, що в разі остаточного досягнення угоди кораблі Чорноморського флоту РФ мають лишатись у східній частині акваторії Чорного моря. Скепсис та недовіру до гіпотетичної угоди відразу висловили багато експертів та посадовців: Україна відтиснула Росію з Чорного моря, а тепер завдяки "допомозі" США флот РФ повернеться і Росія знову атакуватиме Україну?Наскільки реальним є такий розвиток подій? Україна справді змогла військовими методами кардинально змінити ситуацію в Чорному морі: знищила або пошкодила значну частину Чорноморського флоту Росії, змусивши його відступити до Новоросійська; відкрила власний судноплавний коридор без участі Росії та Туреччини; забезпечила проходження суден, попри російські загрози. Потенційні ризики, які під виглядом "безпеки судноплавства" несе угода, ініційована США та Росією, очевидні.  Це і легітимізація присутності Росії в Чорному морі – Москва неодмінно використає угоду як привід для повернення військових кораблів та поновлення загроз для України. І можливість нових ударів по українських портах – РФ може наполягати на "зоні безпеки", що фактично обмежить українську активність та дасть Росії більше можливостей для атак. А ще швидке послаблення санкцій – Кремль домагається відновлення доступу до SWІFТ та послаблення обмежень на експорт, що дозволить фінансувати агресію. Тож угода, вважають експерти, лише створить проблеми, а не вирішить їх: країна-агресор вже публічно задекларувала, що буде дотримуватись умов щодо безпеки судноплавства у Чорному морі лише після комплексного зняття санкцій Заходу, що наразі не відбулось. Варто проаналізувати всі варіанти розвитку подій предметно. Що таке "морський коридор" України в Чорному морі"Морський коридор" пролягає від  портів "Великої Одеси" (у містах Одеса, Чорноморськ та Південне) до придунайських портів Рені та Ізмаїл. Маршрут "коридору" прокладений у прибережній зоні та дає оптимальний варіант для руху суден.При цьому робота портів у Херсоні та Миколаєві, нагадаємо,  лишається заблокованою: вихід з цих портів у відкрите море пролягає через Кінбурнську косу, яку досі контролюють російські окупаційні війська. Що дало функціонування "морського коридору"? За підсумками  року роботи "морського коридору", яка стартувала влітку 2023 року після виходу Росії із "зернової угоди", ВМС України забезпечили прохід майже 10 тисяч суден. З українських портів було вивезено 100 мільйонів тонн різних вантажів, зокрема аграрної продукції, що є доволі близьким до показників на момент до повномасштабного вторгнення РФ.Протягом цього часу Росія в той чи інший спосіб атакувала українську портову інфраструктуру або ж самі судна, аби ускладнити роботу морського коридору. Чим Росія била по "морському коридору"Росія била дронами-камікадзе типу "Шахед" - по інфраструктурі придунайських портів України. Балістичними ракетами - по суднах під час завантаження безпосередньо в порту Одеси. Морською авіацією, скидаючи по маршруту проходження суден, вірогідно, донні морські міни, як це було в грудні 2023 року. Нарешті всіма доступними агресорові засобами - по енергетичних об'єктах, що живлять портову інфраструктуру та під’їзні шляхи до самих портів. Варто також нагадати й про епізод, який мав місце 12 вересня 2024 року, коли РФ використала Ту-22М3 для удару ракетами Х-22 по цивільних суднах у нейтральних водах поблизу узбережжя Румунії. Тоді пошкодження отримав балкер із зерном, який прямував з українського порту "Чорноморськ".Тож немає сумнівів, що Росія вдасться до вже знайомих дій знову. При цьому країна-агресор значно розширила та вдосконалила інструменти для посилення такого роду атак.Які нові інструменти має РФ для атак на "морський коридор"Морські дрони. Протягом 2023-2024 років Росія продемонструвала кілька зразків надводних безпілотників власної розробки, зокрема ГРК-700 "Визир" та "Мурена-300С".Заявляється, що такі дистанційно керовані апарати можуть мати дальність застосування до 500 кілометрів та нести бойову частину (або інше корисне навантаження) до 500 кілограмів.РФ має можливості для серійного виробництва таких катерів-камікадзе, запускатись вони можуть з території тимчасово окупованого Криму. Окреслене в рамках домовленостей у Саудівській Аравії 23-25 березня 2025 року формулювання "кораблі ЧФ РФ мають лишатись у східній частині Чорного моря" цілком може бути використане агресором для маніпулювання: мовляв, безпілотні катери під таке визначення не підпадають.Російський морський дрон ГРК-700 “Визир” Морська авіація. "Ядро" морської авіації Чорноморського флоту РФ складає 43-й окремий авіаполк із базуванням на кримському аеродромі "Саки", який має у своєму складі літаки типів Су-24М та Су-30СМ.Ворог раніше заявляв про використання Су-30СМ для протидії нашим морським безпілотникам. Але не варто виключати варіант, за якого російські військові почнуть використовувати літаки морської авіації для прямих ударів протикорабельними ракетами типу Х-31 по цивільних суднах, які рухатимуться "морським коридором".  Субмарини. ЧФ РФ на початок 2025 року безпосередньо у водах Чорного моря мав у своєму розпорядженні чотири підводні човни із семи формально наявних на початок повномасштабного вторгнення. Субмарина "Ростов-на-Дону" була потоплена 3 серпня 2024 року; ще два підводні човни зі складу Чорноморського флоту після вторгнення 24 лютого 2022 року Росія не змогла провести через протоки Босфор та Дарданелли, тож використовує їх для операцій в Середземному морі.Кожен із підводних човнів, що залишаються в Чорному морі, може брати на борт не тільки чотири крилаті ракети "Калибр", але й до 18 потужних торпед,  калібру 533-мм,  або ж до 24 морських мін.Це дає ворогу можливість приховано розставляти міни на маршрутах цивільного судноплавства або ж взагалі для торпедування цивільних суден, користуючись тим, що військово-морські підрозділи України  наразі не мають розвинутої складової для протичовнової боротьби.Як Україна може протидіяти російським атакам на "морський коридор"Сили оборони України мають засоби для повноцінної протидії ворожим морським дронам та частково – для протиповітряного прикриття цивільного судноплавства. Частково, бо ж потрібна значно більша кількість засобів, які б дозволяли збивати балістичні та надзвукові крилаті ракети, які Росія використовує в тому числі для ударів по цивільних суднах та портовій інфраструктурі.Крім того, поки триватиме повномасштабна війна РФ проти України, діятимуть відповідні положення "Конвенції Монтре", які заборонятимуть пропуск в Чорне море кораблів країн-учасниць війни та кораблів нечорноморських країн.Ці обставини формують конфігурацію, за якої в разі, якщо РФ піде на нові удари по цивільному судноплавству, Україні доведеться звертатись до Туреччини. Чим може допомогти Туреччина? Дипломатією та силовими діями, адже саме Туреччина контролює прохід через Босфор і Дарданелли. Саме Туреччина має найпотужніший флот на Чорному морі - 12 підводних човнів, 16 фрегатів,  корвети та ракетні катери.  Крім того, для прикриття "морського коридору" України буде необхідна пряма допомога від європейських країн НАТО, зокрема Франції та Великої Британії. Зокрема, в рамках контрактів цими та іншими європейськими країнами НАТО слід ставити питання про організацію місії постійно діючої "повітряної поліції" для прикриття "морського коридору"  від можливих повітряних атак РФ. При цьому мова може йти не тільки про постачання для Сил оборони України додаткових літаків та засобів ППО, але й пряму участь сил "повітряної поліції" НАТО в Румунії для патрулювання вод Чорного моря, принаймні в обмеженому районі біля гирла Дунаю та акваторії навколо придунайських портів України.І, звісно, необхідно добиватись від країни-агресора дій, які приведуть до розблокування виходів у море з портів Миколаєва та Херсона. Це той крок, що суттєво наблизить нас до перемоги у цій кривавій війні. І до того дня, коли Україна поверне не лише свою землю, а й буде господарем і "морського коридору", і всього морського простору, який їй належить та зафіксований в міжнародних угодах.  Сергій Згурець, директор інформаційно-консультаційної компанії Dеfеnsе Ехрrеss, співзасновник Консорціуму оборонної інформації.

Гренландія, котра ледь "перетравила" візит віцепрезидента США Девіда Венса, готується приймати прем'єрку Данії Метте Фредеріксен. У канцелярії уряду 30 березня оголосили про її візит на острів 2-3 квітня. Дати важливі, оскільки саме у неділю стало відомо про нові заяви президента Дональда Трампа щодо Гренландії. У телефонному інтерв'ю телеканалу NВС Nеws президент США висловив стовідсоткову впевненість у здобутті Гренландії. Трамп послався на "реальні розмови", які вів щодо цього, однак не уточнив з ким саме. Натомість припустив високу ймовірність приєднання острова "без військової сили", не відкинувши, утім, силового варіанту. Тому візит Метте Фредеріксен видається актом протесту. Та не тільки. Алергія на Європу Натяки Трампа сприймаються гостріше на тлі заяв Девіда Венса, котрі той зробив на військовій базу США у Гренландії. Пообіцявши збільшення інвестицій у кораблі та літаки, він звернув увагу на безпеку острова: "Данія не провела належної роботи. Ми знаємо, що надто часто наші союзники у Європі не встигають за військовими витратами, а Данія за виділенням ресурсів, необхідних для утримання цієї бази, наших військ і, на мій погляд, для захисту людей Гренландії від багатьох дуже агресивних вторгнень з боку Росії, Китаю та інших країн, які зацікавлені у регіоні". Нагадаємо, напередодні візиту Венса до Гренландії Путін несподівано відвідав Арктичний форум у Мурманську, де нагадав, що РФ має найбільший флот криголамів у світі. Тож якщо припустити, що США вкладали кошти у безпеку Гренландії через Данію, а нині, м'яко кажучи, розчаровані результатом, то занепокоєння Фредеріксен зрозуміле. Але вона вже двічі помилилася. "Маємо бути єдині" "Для мене важливо якомога швидше відвідати та привітати майбутнього голову уряду Гренландії, - пояснила Фредеріксен мету своєї поїздки, - З нетерпінням чекаю на продовження тісної та довірчої співпраці між Гренландією та Данією". Зустрічатиме її новий прем'єр острова Єнс-Фредерік Нільсен. Він уже вступив у заочну полеміку з Трампом, коли написав у соцмережі: "Нашими діями не має керувати страх. Ми маємо відповісти миром, гідністю та єдністю. З огляду на ці цінності ми повинні ясно, чітко та спокійно показати президенту США, що Гренландія - наша". Висока вірогідність, що Фредеріксен зустрінуть значно тепліше, ніж подружжя Венсів. Але наслідки можуть бути несподіваними через попередні маневри прем'єрки Данії. Оборонний бюджет Метте Фредеріксен кілька місяців тому закликала Європу посилити безпеку. 17 лютого 2025 року за підсумками екстреної зустрічі європейських лідерів у Парижі вона запропонувала збільшити інвестиції в європейську оборону, щоб Росія не поширила свої агресивні дії поза межами України. Єврокомісія виділила 800 мільярдів євро на оборонний план, ще 150 мільярдів під питанням. Не всі країни погоджуються на додаткові витрати, але основні зусилля тих, котрі готові вкладатися у безпеку, зосереджені на Україні. Це перша помилка данської прем'єрки, котра воліла об'єднати загрозу Росії в Арктиці та українську війну. Опосередковано на те, що вона усвідомила, що схибила, вказує заява, яку Фредеріксен зробила в інтерв'ю виданню Роlіtісо за 19 березня: "Через 3-5 років ми маємо повністю захистити себе у Європі". Гіпотетична атака на Європу розглядається як окрема самостійна загроза. Перегони на упряжках Друга помилка данської прем'єрки - дипломатичне відставання у перегонах зі США. Нині Єнс-Фредерік Нільсен за стабільні стосунки з Данією, він має переконливу парламентську більшість, отже, Копенгагену можна не боятися політичних потрясінь на острові. Принаймні, так могла думати Метте Фредеріксен. Однак американській стороні достатньо довести, що данці справді недостатньо вкладали у безпеку острова, щоб настрої гренландців різко змінилися. "Самі винні" Можливо, очікуючи такого розвитку подій, данська сторона пробує попередити закиди. Експрем'єрка Данії Хелле Торнінг-Шмідт у коментарі СNN зауважила - ніщо не заважало американцям будувати більше баз у Гренландії. "Є договір 1951 року, де чітко вказано, що американці мають широкий доступ до Гренландії, - пояснила вона. - Гренландія є територією НАТО. Під час Другої світової війни у США було там 16 баз, відтоді їх кількість скоротилася до однієї". Та й на тій базі менш ніж 200 американських бійців, хоча колись це було близько 10 тисяч, каже історик Тімоті Снайдер. "І це американська політика, а не провина Данії, котра була однією із засновниць НАТО, і це вже робота Альянсу захищати Данію і Гренландію. Зверхність американців невиправдана. Ми єдині, хто виконував статтю 5 (про взаємне зобов'язання оборони договору НАТО) після 11 вересня, і наші європейські союзники також. У афганській війні загинуло стільки же данських солдат на душу населення, скільки й американських", - нагадав він. Рахуємо криголами Але нікуди правди діти - криголамів у США всього два. Тим дивніше, зазначає Снайдер, чому Трамп рве зв'язки з Данією та Канадою, у котрих є потужності для побудови суден, придатних для Арктичного регіону. Можливо, хоче отримати криголами швидко через тарифи? Дональда Трампа, схоже, реакція Путіна на анексію Гренландії не хвилює. Президент США продовжує стверджувати, що це необхідний крок для світової безпеки. Вірогідно, він робить ставку на анексію Росією Криму, котрий цілком може бути "платою за мовчання" у гренландському кейсі. У самій Росії дискусій про Гренландію, як і коментарів слів Трампа, майже не чути. Чому? Путін не сильно програє від американського надбання Гренландії, оскільки, скоріш, розраховує отримати офіційне визнання Криму російським і, за рахунок договору зі США про надра, котрий активно обговорюється нині, доступ до крижаного острова. "Це в американців у ДНК" Ми придбали Аляску і Гаваї, Гуам і маленькі острови, тож розширення у ДНК американців, пояснює нетерплячку Дональда Трампа колумніст прореспуліканського телеканалу Fох Nеws Девід Маркус. "Єдина причина, за якої Гренландія є данською, в тому, що тисячу років тому на неї наштовхнулися вікінги&hеllір; І хоча, у кінцевому підсумку, питання про свій суверенітет має вирішувати сам народ Гренландії, це не єдине правило у світі, де контроль над Арктикою може означати контроль над усією земною кулею", - зазначив він. Далі Маркус критикує світопорядок після Другої світової війни, котрий не запобіг кривавим бойовим діям у Югославії, на Близькому Сході, і зазначає, що кордони не є священними і непорушними, вони встановлювалися шляхом переговорів. "А Росія витратила десятиліття на те, щоб у крові перенакреслити кордон з Україною, - додав він. - На думку Трампа і багатьох американців, якщо такі країни, як Росія, розширюються, якщо Китай має намір зробити те саме, то ми не можемо сидіти осторонь, особливо якщо захист вільного світу здійснюється за наш рахунок". Рушійна сила оборонної політики Далеко не всі американці, попри твердження Маркуса, поділяють таку думку. За даними нещодавнього опитування Fох nеws, лише 26% опитаних підтримали план Трампа по Гренландії, натомість 70% респондентів висловилися проти. Дослідження СВS Nеws/YоuGоv з 27 по 28 березня показало підтримку гренландської ідеї чинного президента США на рівні 33%, проте 67% опитаних її не схвалюють. Насправді основний імпульс по Гренландії - від бажання Ілона Маска, виробника електромобілів, отримати контроль над рідкісноземельними мінералами, вважає економіст Едвард Лоттерман. "Світ знає, що кричуща корупція нині є рушійною силою оборонної та зовнішньої політики США", - зазначив цей експерт.