Search trend "Авраменко"

Олександр Авраменко вперше відреагував на розголос щодо його ймовірного виїзду за кордон. Напередодні користувачі мережі звернули увагу, що педагог практично зник з інформаційного простору.

Вчитель української мови Олександр Авраменко останні пів року практично не з'являвся в інформаційному просторі. У мережі припускають, що філолог втік з України. Повний текст новини

З такими помічниками не треба витрачати багато часу на нудні уроки

Коли хтось поруч чхає, більшість із нас каже: "Будь здоров". Ця фраза давно вкорінилася в повсякденному мовленні, проте мало хто знає, чи є вона справді нормативною в українській мові та що саме означає. Якщо говорити суто про правопис, то правильним зверненням, до людини, яка чхнула, буде "Будь здоровий" чи "Будь здорова". Це є побажанням здоров'я. Кандидатка філологічних наук Олеся Сулима пояснює, в європейській традиції побажання здоров'я пов'язували з чумою, і фраза "Будь здоровий" попереджала хворобу. Серед українців вона має те саме значення. Однак також існує повір'я, що коли людина, розповідаючи щось, чхає, то це віщує якусь подію чи здійснення сказаних слів. Тому в таких випадках можна на чхання почути вислів: "Правду каже". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чим замінити банальну фразу "Як справи?": шість варіантів Що ж стосується виразу "Будь здоров!", яке більшість використовує саме після чхання, то за версією Словника української мови (СУМ), він означає ввічливе побажання при прощанні. Іноді також застосовується при привітанні: Також варто зауважити, що нині думки щодо того чи варто взагалі якимось виразом реагувати на чиєсь чхання, розділилися. Хтось продовжує використовувати звичні "Будь здоровий", а є ті, хто вважає, що бажати нічого не потрібно, бо це викликає зайві незручності, у людини, яка чхнула - зокрема. За словами експертки з етикету Аліни Скибинської, у діловій сфері після чхання не заведено говорити "Будь здоровий". Краще бути максимально тактовним і продовжити розмову, ніби нічого не трапилося. Коли кажуть "залиште мене в спокої", то це вважається мовною помилкою. Українською це звучатиме інакше. Мовознавець Олександр Авраменко пояснив, що з цією фразою не так. Бо залишати можна щось у спадок, а не залишити можна каменя на камені або ж мокрого місця.

Вчитель української мови Олександр Авраменко, який раніше активно вів просвітницький блог у мережі та часто з'являвся на телебаченні, понад рік як практично зник з інформаційного простору.

Коли при зустрічі запитуємо "Як справи?", співрозмовнику може здатися це порожньою формальністю. Коли хтось ставить запитання "Як справи?", це часто звучить як автоматична ввічливість, а не як справжнє бажання дізнатися про стан справ співрозмовника. А в багатьох цей вираз викликає роздратування, нудьгу або навіть агресію. Ця банальна фраза може змусити брехати або почуватися незручно, особливо якщо у них дійсно є труднощі. Запитання "Як справи?" можна замінити іншими висловами. Якими фразами можна замінити звичне "Як справи?" "Що нового у твоєму житті?" Це запитання більш конкретне і передбачає, що співрозмовник поділиться цікавими або важливими подіями, які відбулися нещодавно. Це може стимулювати більш жваву і захопливу розмову. "Що хорошого сталося сьогодні?" Фраза фокусується на позитивних моментах, що допомагає створити доброзичливу атмосферу і заохочує ділитися радісними подіями, навіть якщо вони дрібні. "Як ти почуваєшся?" Це запитання більш особисте і щире, воно показує, що є реальна зацікавленість. Звісно, таке запитання варто ставити тільки своїм близьким людям. Якщо його почують незнайомці, то може виникнути нерозуміння і навіть здивування. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Які прості фрази здатні зміцнювати стосунки у шлюбі "Чим ти зараз займаєшся?" Запитання про поточні справи або проєкти співрозмовника показує інтерес до його життя і діяльності, що може призвести до більш змістовної та захопливої розмови. "Що ти плануєш на вихідні/свята?" Розмова про плани на майбутнє допомагає створити позитивний настрій і стимулює обмін цікавими ідеями та пропозиціями. "Як минув твій ранок/день?" Конкретизація часу дає змогу людям легше почати розповідь про свій день і поділитися деталями, які інакше могли б залишитися непоміченими. Коли кажуть "залиште мене в спокої", то це вважається мовною помилкою. Українською це звучатиме інакше. Мовознавець Олександр Авраменко пояснив, що з цією фразою не так. Бо залишати можна щось у спадок, а не залишити можна каменя на камені або ж мокрого місця.

Слово випадок часто вживають там, де не треба. Наприклад, мовне кліше "у випадку необхідності". Це банальна калька від російського "в случае необходимости". Як сказати правильно українською, розповів мовознавець Олександр Авраменко. "Правильний відповідник такий: "у разі потреби" або ж "за потреби"", - акцентував мовознавець. Також ще поширений мовний покруч - вираз "у більшості випадків", а російською це буде "в большинстве случаев" вказав Авраменко. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 найуживаніших русизмів, яких важко позбутись "Українською правильно його перекласти на - "здебільшого" або "переважно", - наголосив Авраменко. Ще кілька типових помилок: "ни в коем случае" - "у жодному разі"; "от случая к случаю" - "коли-не-коли" або "вряди-годи". Українці часто в розмовах допускають мовні покручі. Серед них популярне слово "купляти". Мовознавець і вчитель Олександр Авраменко розповів, як сказати правильно, щоб більше не помилятись. Він зауважив: у словниках на позначення придбання чогось є обидва слова: і купувати, і купляти.

При написанні речень іноді допускаємо помилки. Не одну, не дві, а навіть більше. Мовознавець Олександр Авраменко навів речення, в якому приховав 3,5 помилки: "Не дивлячись на відмінене тренування, син все одно займається греблею". Вчитель розібрав кожну помилку окремо під час свого відеоуроку. Пояснив, чи можна взагалі казати "не дивлячись на відмінене тренування". "Ну, що таке дивитися? Це, по суті, оптичний процес. Приклад: "Переходжу дорогу, не дивлячись на світлофор". Правильно "незважаючи на відмінене тренування", - наголосив філолог. Друга помилка - "відмінене тренування". "Запам'ятайте, відмінюють іменник за відмінками. А ось, коли щось анулюють, кажемо "скасоване". Отже, виходить "на скасоване тренування", - наголосив Авраменко". Третя помилка в самому кінці речення - "займається греблею". "Річ у тім, що українською мовою "гребля" - це гідроспоруда. Те саме, що російською "дамба" або "плотина". Тож пишемо замість "займається греблею" - "займається веслуванням", - пояснив мовознавець. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Цікавий" чи "цікавим" був фільм: мовознавець вказав на граматичні тонкощі української мови Насамкінець Авраменко озвучив неповноцінну помилку. Йдеться про слово "займається". "Його можна вважати лише половиною помилки. Тут воно виправдане - займатися можна спортом, веслуванням. А взагалі його краще уникати, бо найчастіше займається будинок полум'ям", - пояснив філолог. Правильне речення: "Незважаючи на скасоване тренування, син все одно займається веслуванням". Від початку повномасштабного вторгнення РФ багато українців переходять на рідну мову. Хтось принципово, хтось давно наважувався, але все зволікав. У своєму мовленні часто допускають помилки. Мовознавець Олександр Авраменко назвав гарні аналоги російським фразеологізмам. З ними ваша розмова стане ще яскравішою та цікавішою. Часто можна зустріти, коли хтось намагається дослівно перекласти фразу "сгореть со стыда". Але говорити "згоріти з сорому" неправильно.

Представниці Чернігівщини Олена Костевич та Галина Авраменко вибороли золоті нагороди на міжнародних змаганнях з кульової стрільби у Чехії Grаnd рrіх оf lіbеrаtіоn. Детальніше про це читайте у матеріалі

Українці часто допускають мовну помилку, коли йдеться про свята. Мовознавець Олександр Авраменко вказав, де саме ми помиляємось під час обговорення святкування Великодня. "Паска - солодкий хліб, який випікають до Великодня. Пасха - назва відповідного єврейського свята. Великдень, ВелИкодня - християнське свято Воскресіння Христа", - пояснює Олександр Авраменко. Крашанка або писанка (крашанкАми, писанкАми) розмальовані яйця, зауважив він. Свята: де падає наголос "Словники дозволяють наголошувати і свЯта, і святА", - зауважив мовознавець. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Вітати" чи "бажати": філологиня пояснила, чому ці слова зовсім не стосуються свят та знакових подій Святвечір чи свят-вечір ПРАВИЛЬНО: Святвечір. НЕПРАВИЛЬНО: Свят-вечір. Слова, утворені з іменника та прикметника, пишуться разом (святий вечір, отже Святвечір). Напередодні якогось великого свята доволі часто можна почути "З наступаючим!". Є кілька варіантів, якими можна замінити слово "наступаючий". Можемо сказати "З прийдешнім святом!". Наприклад, "З прийдешнім Новим роком!" або "З передсвятом!". Варто вітати зі святом без позначення часової наступності. Краще казати просто "З Новим роком!" або "З Різдвом Христовим!".

Помилково вважати вислови "я переслідую ціль" або "ми переслідуємо мету" правильними. Мовознавець Олександр Авраменко у своєму уроці підказав, як викориніти ці суржики зі свого лексикону. "Будемо боротися із суржиком. От дуже часто можна почути "я переслідую ціль" або "ми переслідуємо мету". Переслідувати можна злочинця або ж дичину на полюванні, але тільки не ціль", зазначив Олександр Авраменко. Російські сталій сполуці слів "преследовать цель" відповідають українські "мати на меті", "мати за мету", або ж "ставити собі за мету". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як сказати правильно українською "лікуючий лікар" "Наприклад, я, Олександр Авраменко, ставлю за мету розкривати секрети української мови українцям. Але тих, хто не вчить мови, переслідувати не збираюся", підсумував мовознавець. Коли українці говорять у розмові "втратити свідомість" навіть не замислюються, що цей вислів не є правильним. Це калька з російської мови. Цей вислів можна замінити одним українським відповідником. Говорити "втратити свідомість" - неправильно. Українською мовою слід казати - "знепритомніти".

Говорити українською - це не лише засіб передачі думок. Це спосіб самовираження, який відображає нашу культуру та ідентичність. Але слова-суржики можуть зіпсувати це враження та зробити мову менш виразною. Gаzеtа.uа називає кілька поширених прикладів суржиків, які можуть мати негативний вплив на сприйняття мовця. "Поняв" замість "зрозумів" - таке слово може здатися грубим і простакуватим. "Вобщєм" замість "загалом", "отож" - це запозичення з російської, яке знижує рівень мовлення. "Кстаті" замість "до речі" - це слово робить мову більш "домашньою", що може бути недоречним у формальних ситуаціях. "Нє" замість "ні" - спотворює мову і може викликати враження несерйозності. "Шо" замість "що" - хоча часто вживане, у формальному контексті воно виглядає недоречним. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Залиште мене в спокої": як українською замінити російську кальку Ще приклади: "Капець! - Дивовижно! або жах Прикинь! - Уявляєш! Короче - загалом всмислі - тобто тіпа - ніби воопше - зовсім канєшно - звісно блін - трясця". Красиве мовлення підкреслює нашу ерудованість і вихованість, що важливо у будь-яких соціальних відносинах. Популярний серед українців напівпристойний вигук "Блін!" можна замінити іншими словами. Мовознавець та найвідоміший вчитель країни Олександр Авраменко запропонував замість цього російського вислову казати власне українські слова - дідько, трясця, чорт, грець, до біса.

Збагачувати словник української мови можна щодня по кілька слів. Особливо, якщо йдеться про рідковживані слова, які трохи призабули або не знають їхнє значення. Мовознавець Олександр Авраменко розказує про декілька, які позначають різні дії. Це колоритні слова "цмулити", "гайнувати" та "шаріти". Цмулити з насолодою пити або смоктати. Гайнувати витрачати марно, розтринькувати. Шаріти ставати, робитися червоним. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Болтать" и "разойтись": добірка слів, яка свідчить про бідність російської мови і багатство української "Зберігайте ці слова і збагачуйте ними мову. Це скарб, який передали нам наші предки", - зазначив філолог. Усі, хто має телефон, завжди скаже "треба подзвонити" чи "зателефонувати". Але одне з цих слів невірне. Друзям ми телефонуємо. Можна сказати і "дзвонимо". Але основне значення слова "дзвонити" викликати звуки, ударяючи в дзвін. Мовознавець сказав, як правильно.

Коли кажуть "залиште мене в спокої", то це вважається мовною помилкою. Українською це звучатиме інакше. Мовознавець Олександр Авраменко пояснив, що з цією фразою не так. "Це помилкове мовне кліше. Річ у тім що це калька з російської "оставлять кого-либо в покое". Є цьому виразу правильний відповідник. Українською правильно казати "дайте мені спокій". А залишати можна щось у спадок, а не залишити можна каменя на камені або ж мокрого місця. Це теж стійкі сполуки слів", - зазначив Авраменко. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Оптом" і в "розницю": як назавжди позбутись росіянізмів Насамкінець мовознавець порадив дбати про чистоту української мови. Дуже важко викреслити з лексикону слова, якщо роками їх вживати. Особливо, якщо це стосується суржику. Часто вживане слово "оточуючий", наприклад, "оточуюче середовище" або "оточуючі люди", є штучним утворенням у нашій мові. В арсеналі української мови є кілька милозвучних варіантів, якими можна замінити вислів "оточуюче середовище". Це довкілля, навколишнє середовище, довколишній світ.

Коли дякують за добру справу, завжди потрібно і хочеться відповісти. Як саме правильно "будь ласка" чи "прОшу", розповів мовознавець Олександр Авраменко. "ПрОшу - це етикетна формула, те ж саме, що і будь ласка. До речі, словом прОшу краще відповідати на подяку, коли ваша послуга була незначною, адже прОшу звучить скромніше, ніж будь ласка", - зазначає Авраменко. Мовознавець пояснив, що слова "прОшу" та "будь ласка" є еквівалентними у вживанні, або, іншими словами, можуть використовуватись в мовленні як синоніми. Однак, кожне з цих слів має свою відмінність від іншого. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Доброго дня!" чи "Добрий день" - філологиня пояснила, як правильно і чому вислів хочуть розтоптати Більше того, мовознавець пояснив, що слід уникати плутанини між словами "прОшу" та "прошУ", оскільки зміна наголосу також змінює їхнє значення. "ПрошУ вживаємо тоді, коли висловлюємо прохання, спонукаємо до дії. Наприклад, прошУ говорити тихіше, прошУ читати", - зазначив Авраменко. Пам'ятаємо, що "будь ласка" правильно пишеться - окремо. Неправильне написання цього словосполучення є дуже поширеною помилкою в сучасному письмі. Між словами "дякую" та "спасибі" є різниця. Мовознавець Олександр Авраменко вирішив поставити крапку у правильності висловлення вдячності. Вдячність можна висловлювати словом "спасибі", яке живе у наших пам'ятках з ХVІ століття. Слово "дякую" ширше використовується як етикетна форма висловлення подяки.

Українці досить часто плутають випадки вживання тих чи інших слів у своєму мовленні. Ба більше - інколи подібні ситуації ставлять дилему навіть перед фахівцями.

Три роки війни на Сумщині після деокупації місцеві легко ділять на два періоди — «до Суджі» та після 6 серпня, коли тут почалася велика наступальна операція, пише з Сум Олександр Авраменко для ВВС Україна. NV публікує цей матеріал на правах інформаційної співпраці.

19 березня під час масованого удару російських військ по Купянську загинув власник пекарні, яка забезпечувала протягом довгого часу місцевих, які лишаються, хлібом

Мовознавець Авраменко виділив топ назв країн, де українці найчастіше помиляються.

Авраменко пояснює, як правильно говорити бритися чи голитися.