Search trend "Блискавка"

Пожежа в ТЦК сталася через влучання блискавки. За попередньою інформацією, постраждалих немає.

Напередодні спецоперації СБУ "Павутина", спрямованої на знищення стратегічної авіації РФ, російські пропагандисти анонсували "Блискавку Зевса" – нібито розгромний удар Путіна по Україні

Міський голова Конотопа пояснив, чому в частині міста відключення світла. За його словами, блискавка влучила в трансформатор. Повний текст новини

Напередодні спецоперації СБУ "Павутина" за знищення стратегічної авіації РФ у російських пропагандистських ЗМІ з'явилися страхітливі публікації, що російські військові готують операцію "Блискавка Зевса".

Є кілька дерев, які найбільше притягують блискавку, тому фахівці в жодному разі не радять садити їх на власних ділянках. Найчастіше блискавка вдаряє в три види дерев, серед яких перше місце посідає саме дуб. Повний текст новини

Удень 29 травня в Облонському районі Києва під час грози блискавка вдарила у вікно багатоповерхівки. Момент влучання потрапив на відео. Повний текст новини

Гроза — це не лише дощ і грім. Блискавки можуть знищити будинки, спричинити пожежі та навіть вбити.

Момент влучання блискавки в будинок показали у мережі

У четвер, 29 травня, у Києві та області сталася сильна гроза, подекуди випав град. Внаслідок негоди фіксують підтоплення вулиць, падіння дерев, затримку руху трамваїв і тролейбусів.

Негода розпочалася близько 12:00 і тривала близько пів години

Вдень в четвер, 29 травня, в Києві почалася сильна гроза. Так, блискавка вдарила прямо у вікно багатоповерхового будинку. Повний текст новини

Коли надходить гроза, завжди цікаво споглядати природне явище. Намагаємось зняти на камеру блискавку, щоб опублікувати в соцмережах. Є дії, які категорично заборонено робити під час грози. Недаремно наші предки боялися грози як вогню. Адже під час неї виникає потужний електричний розряд, який може викликати пожежу та травмувати людину навіть удома. Навіть громовідводи для неї не завада. Що не можна робити під час грози Відчиняти вікна У квартиру може залетіти кульова блискавка. Якщо ще за вікном вирують сильні пориви вітру, її може запросто занести протягом у квартиру. Вона може розрядитися прямо біля вікна та запалити штори. Вона може проникнути навіть у закрите приміщення через вимикач, розетку і т. д. Блискавка виглядає як куля, що світиться, діаметром від декількох сантиметрів до метра і більше. І не сумнівайтеся, вона має велику руйнівну силу. Якщо ви зіткнулися з таким явищем, намагайтеся не рухатися. Затамуйте дихання і повільно, по сантиметру, залиште кімнату. Тримати електроприлади включеними до мережі Розряд блискавки може вивести увімкнені прилади з ладу. Адже достатньо вдарити поряд з лініями електропередачі, негайно станеться сильний стрибок напруги в мережі. Він може спалити навіть ті агрегати, які вимкнені, але шнур при цьому не витягнутий з розетки. Бігти і терміново вимикати ноутбук, холодильник і телевізор під час грози - це неправильно. Прилади необхідно знеструмлювати ще до того, як почнуть виблискувати блискавки. Інакше можна взятися за дроти та отримати удар струмом. Торкатися металевих предметів Металеві предмети особливо приваблюють блискавки. Вас може вдарити струмом від комунікаційної труби. Тому не стійте поруч із стояками, батареями та газовою трубою. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дощі з градом і спека - українців вразили прогнозом на вихідні Розмовляти по мобільному телефону Було дуже багато випадків, коли блискавка вбивала людину, яка розмовляла телефоном під час бурі. Хоча багато фахівців і говорять, що сигнал стільникового зв'язку при грозі може бути нестійким або зовсім відсутнім, краще не ризикувати. Адже мобільник теж складається із металевих деталей і цілком здатний притягнути електричний розряд. І навіть просто в руках його краще не тримати. Мити посуд, приймати душ Блискавка, яка потрапила в дім або вдарила за кілька метрів від нього, може розподілитися і водопровідними трубами. Тому від сантехніки може вдарити струмом. Також треба пам'ятати, що вода теж є добрим провідником. Можна постраждати під час прийому душу чи миття посуду. Близько 20 людей постраждали від влучання блискавки під час грози у Чехії. У чеському місті Ліберец блискавка перервала програму заходів до Дня захисту дітей. Один із розрядів блискавки влучив у 20-метровий дуб. Це був оглушливий удар, люди попадали на землю. Саме дерево залишилося неушкодженим.

У літаку також знаходилися тенісисти Іржі Легечка та Брендон Накашима

У Києві 23 травня на Байковому цвинтарі поховали телеведучого і військовогоо Максима Неліпу. Прощання із ним проходило у Центрі культури і мистецтв Київського політехнічного інституту. Максим Неліпа загинув 12 травня під час виконання бойового завдання. З перших днів повномасштабного вторгнення він пішов до війська - спершу в тероборону, згодом став командиром розвідувального взводу в складі Сухопутних військ. На початку 2025 року дістав поранення, але після лікування повернувся на фронт. Кореспондентка Gаzеtа.uа побувала на прощанні з бійцем, поспілкувалася з його друзями й рідними. БАГАТО СПІВАВ Близько 10:40 біля Центру культури і мистецтв КПІ збираються люди. Вони стають напівколом на площі перед будівлею. Тримають у руках квіти - червоні троянди й гвоздики, хризантеми синього з жовтим кольорів. Перед входом виставили обмежувальні стовпчики, за якими вже вишикувалися військові у пікселі й цивільні - у чорному траурному вбранні. Усі мовчки стежать за катафалком, що вже підʼїхав на подвірʼя. Шестеро військових спускаються сходами з труною на плечах. Попереду несуть хрест та портрет Максима Неліпи. Повільно проходять майданчиком і минають людей, що схилилися на коліно перед загиблим захисником. Попрощатися з бійцем прийшли колеги та друзі. Серед них Віталій Козловський, Олександр Педан, Марічка Падалко, Костянтин Грубич, Андрій Чивурін, Андрій Джеджула, Анатолій Анатоліч та інші. Усі уважно стежать за процесією, а згодом - стають у чергу на вхід до зали, де вже розпочалася церемонія прощання. - Ми були в теплих, близьких стосунках. У нас спільний кум наших дітей, - розповідає Анатолій Анатоліч, стоїть у чорній футболці біля дверей. З Максимом його пов'язували багаторічні дружні й професійні стосунки. - Знайомі ще з середини двотисячних. Спочатку це було суто по роботі - Макс тоді вів популярну лотерею і, коли йшов з шоу, запропонував мені замінити його. Так ми й познайомилися. У нього був кабінет - такий, як у професора з "Назад у майбутнє" Далі вони почали спілкуватися родинами. Були постійно на зв'язку. - Як на мене, це один із найкращих ведучих періоду розквіту українського телебачення. Дуже талановитий. А в побуті - веселий. Ми часто збиралися в них удома, у Макса й Томи, - згадує шоумен із сумною посмішкою. - Він усе робив руками. У нього був кабінет - такий, як у професора з "Назад у майбутнє", повно всіляких речей. Ми, чоловіки, збиралися там, поки всі інші сиділи на кухні, і Макс показував, що зробив сам. Від хвилювання трохи стишує голос. Після паузи додає: - І він багато співав. Макс - це дуже талановита людина. Мені дуже шкода. І того, як складалася його кар'єра останні роки. Але найбільше - що його більше немає, - додає Анатолій Анатоліч і поспішає зайти всередину. Максим Неліпа народився 16 жовтня 1976 року в Києві. Навчався в Київському політехнічному інституті, де був активним учасником студентського життя. Саме тут почалася його творча кар'єра - з участі в КВК. Пізніше став капітаном команди "Ковбої Політеху", яка виступала в телеефірах. Поруч із будівлею стоїть Святослав Ковтун - товариш Максима ще зі студентських років. Разом навчались у КПІ й заснували команду КВК "Ковбої Політеху". - Ми подали оголошення, що хочемо створити команду КВК. Макс тільки вступив до КПІ й прийшов на перегляд. Потроху здружилися, сформували колектив і почали виступати, - згадує, як усе починалося Ковтун. - А потім - як у всіх: університет закінчився, хтось пішов у роботу, хтось - у сім'ю. А Макс - у шоу-бізнес, на телебачення. З початком повномасштабної війни, каже Ковтун, Максим одним із перших пішов до ТРО, а згодом - до ЗСУ. Про його рішення служити дізнався вже після того, як друг підписав контракт. - Я пам'ятаю, що він хвилювався - чи візьмуть. Тоді ж усі стояли в чергах, а він переживав, що можуть не прийняти. Але все ж таки його взяли. Після деокупації Київщини, здається, підписав контракт. Ми з ним спілкувалися, він приїжджав до мене в КПІ. Посиділи, посміялися. Він був оптимістом. Чи день чорний, чи день білий - він завжди з гумором. Перед початком повномасштабної війни Максим працював інженером-програмістом. Технічна сторона в ньому завжди була помітна, розказує Святослав. - У нього було ДНК інженера. Завжди щось підкрутити, щось спаяти - це було в нього в крові. І в ЗСУ він цим теж займався, вихвалявся, що щось нестандартне зробив. Його цікавило все - і дрони, і техніка, - говорить Ковтун. - Він мені розповідав про моноколесо - що використовував його на передку. Казав: "Тихенько під'їхав, навів дрончика, зробив свою справу - і тихенько поїхав. Це ж не машина, не бронетранспортер. По лісу виїхав - і все". Вчився на ньому їздити, падав, але навчився. У нього була така інженерна жилка - справжній технар. ПОПУЛЯРНИЙ ВЕДУЧИЙ У залі на першому поверсі Центру культури - відкрита труна з тілом Максима Неліпи. Поряд - світлини: на одній він у військовій формі, на іншій - у смокінгу з метеликом, із часів телеефірів. За труною стоять військові у формі, з почесними стрічками через плече. Біля них - державний прапор та вінки. У центрі праворуч від труни - композиція з білих квітів. З обох боків поруч із покійним розклали оберемки червоних троянд. У залі тихо. Присутні стоять у кілька рядів, мовчки та з опущеним поглядом. У 2000-х роках Максим Неліпа став одним із найвідоміших телеведучих країни. Вів популярні шоу на центральних телеканалах - "Програй мільйон", "Хто там?", "Народна зірка", брав участь у "Танцях з зірками" та з'являвся в розважальних проєктах. Поза екраном захоплювався технікою, майстрував речі власноруч, цікавився музикою. Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Неліпа добровільно пішов до війська. Спочатку служив у територіальній обороні, згодом - у Сухопутних військах ЗСУ. Став командиром розвідувального взводу. Пройшов низку бойових ротацій, отримав поранення на початку 2025 року, переніс кілька операцій. Після реабілітації повернувся до служби. На церемонії - голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Він одним із перших підходить до труни й без слів кладе червоні троянди. Згодом слово бере Андрій Гаврушкевич - ветеран, помічник ректора КПІ з питань ветеранської політики. Каже, що говорити важко. Починає із спогаду про студентські роки Максима. - Він дійсно випромінював життя й енергію. Справжній КПІшник. Ми всі такі - енергійні, загартовані. Але найбільше хочу сказати як ветеран: мужність - це не слова, а рішення. І Максим це рішення прийняв у перші дні, - Гаврушкевич стоїть біля мікрофона, трохи хвилюється. - Міг бути в іншому місці, але вирішив іти. Бо любив свободу й хотів її захистити. У залі стоїть тиша. - Коли кажуть, що до втрат звикаєш - повірте, ні, - продовжує Андрій Гаврушкевич. - Кожна втрата ще болючіша. Але поки ворог прийшов на нашу землю - ми не можемо зупинитись. Шана до загиблих - це не лише пам'ять, а й щоденні дії. Або ти на фронті, або для фронту - до повної перемоги. Бо інакше це дістанеться нашим дітям. Вклоняюся перед Максимом як людина, ветеран, батько, чоловік і син. Ім'я Максима Неліпи назавжди залишиться в пам'яті історії України. І в історії КПІ - окремим світлим рядком. Слава Україні! - Героям Слава! - в унісон відповідають присутні. СКЛАДНІ ОПЕРАЦІЇ Люди по черзі підходять до труни, затримуються на кілька секунд, залишають квіти, прикладають руку або хрестяться. Дехто мовчки торкається труни. Інші стають навколішки, нахиляються, прикладають чоло до краю. У залі чути мелодію скрипки і час від часу - приглушене схлипування. - Ми спілкувались за два дні до того, як це сталось. Як завжди - про службу, про самопочуття, - розповідає брат загиблого Андрій Неліпа. - Він недавно переніс складні операції, але вже відновлювався. Хоча міг залишитися на реабілітації, принципово повернувся в підрозділ. Побратими вмовляли його трохи відпочити, підлікуватись. Але він не хотів кидати свою справу. Про завдання Максима брат говорить обережно. Деякі речі не можна розголошувати, зізнається. - Він служив у дуже важливому підрозділі. Займався тим, що робив "бавовну" нашим бл*дським сусідам, так званим, - каже різко Андрій. - І буде продовжувати, але тепер уже з неба. Справу Макса не зупинити. Сьогодні на церемонії - його побратими, представники полку. Він дуже пишався, що потрапив саме туди. Багато з того, що радує вас у новинах, - це їхня робота Військова справа не була мрією Максима з дитинства, але він із першого дня повномасштабного вторгнення пішов до ТРО. Згодом уже в лавах ЗСУ став командиром взводу аеророзвідки. Загинув під час виконання бойового завдання. - Він ніколи не хотів робити військову кар'єру. Але коли почалась повномасштабна війна - не вагався ні хвилини. Ми разом хотіли йти, просто я за станом здоров'я не зміг пройти ВЛК. А він пройшов, - згадує він. - Потім - поетапно, від підрозділу до підрозділу, поки не потрапив у крилатий полк безпілотних систем. Багато з того, що радує вас у новинах, - це їхня робота. Просто не можна було казати, що саме до цього причетний. Максим займався інженерними розробками: налаштовував дрони, допрацьовував програмне забезпечення, координував збірку. У нього була ціла технічна база, яку передали іншим підрозділам після загибелі. - Його неможливо було відірвати від справи. Він кашляв, хворів - ми просили відпочити, але він не слухав. Востаннє зміг поспати нормально на Великдень, під час так званого "перемирʼя". І ще раз - коли випала пауза після обстрілів. Тоді зателефонував мамі. Андрій згадує, що інженерна жилка в Максима проявлялась із дитинства. - Він пішов у батька. Наш тато, Володимир Іванович, міг зробити щось із нічого. Макс був такий самий - у нього були "шаловливі ручки", як ми жартували. Постійно щось вигадував, ремонтував. Але за характером - пішов у діда: полковника, артилериста, який був життєрадісним і гумористичним. І от Макс - це така вибухова суміш, - із посмішкою розповідає Андрій. - Він був людиною, яка могла вирішити будь-яке питання. Але ніколи не користувався цим для себе, а допомагав іншим. Андрій згадує їхнє з братом дитинство й каже, що Максим завжди був "як блискавка": енергійний, кмітливий, нестримний. - Я іноді бив його по голові енциклопедією, бо він просто не зупинявся, - поринає у спогади він. - Дуже незвичайна дитина. Але всюди був як свій. Його в будь-якій компанії одразу сприймали, як ніби він там давно. Він так вмів - на молекулярному рівні влитись. Є один випадок, який родина згадує досі. - Маленьким загубився на ВДНГ. Поїхали туди з родичами, і він десь зник. Шукали, а проходили роми - і він пішов за ними. Вони його не образили, навпаки, прийняли. Він просто підходив і починав спілкуватися - і все. Уже свій, - додає чоловік. Після прощання присутні виходять надвір. Вони стають обабіч стовпчиків, утворюючи коридор. Військові повільно закручують кришку на труну - метал скрипить. Звучить гімн України. У цей момент двоє військовослужбовців розгортають над труною державний прапор. Військові виходять із будівлі. Попереду несуть портрет усміхненого бійця. За ним - труну, накриту українським стягом. Колона рухається повільно. Присутні стоять на одному коліні, а коли піднімаються - лунають оплески. Максима Неліпу поховали на Байковому кладовищі. Йому було 48 років. У військового залишилася родина, зокрема син, який зараз проходить службу в армії Ізраїлю.

У п’ятницю, 23 травня, у Києві попрощалися із українським шоуменом, телеведучим і військовим Максимом Неліпою. Його рідний брат поспілкувався із журналістами і поділився теплими спогадами про нього.

Блискавка. Це слово миттєво викликає в уяві картину грандіозного, лякаючого і водночас чарівного природного явища. Споконвіку зигзаги світла, що розривають грозове небо, розбурхували уми людей, породжуючи міфи і стаючи об’єктом перших наукових пошуків. Але навіть сьогодні, у вік просунутих технологій, цей вогненний небесний танець зберігає чимало секретів. Нещодавнє дослідження японських вчених з Університету Осаки, опубліковане в престижному журналі Sсіеnсе Аdvаnсеs, відкрило завісу над однією з найбільш інтригуючих загадок блискавки — її здатністю генерувати гамма-випромінювання, найенергетичніші фотони у Всесвіті. Звучить майже як наукова фантастика, чи не так? Гамма-промені… із Землі? Космічний гість у нашій атмосфері Для початку, що таке гамма-промені? Уявіть […]

20 травня жителі міста Дніпра спостерігають одразу декілька метеорологічних явищ: град, дощ та грім з блискавкою. Начальник регіонального центру з гідрометеорології Василь Гринчак зазначає, всі вони були прогнозовані