Search trend "Бородянка"

За перший місяць відкритого тестування мережі 5G Vodafone у Києві технологією скористалися понад 635 тисяч унікальних абонентів. Разом вони завантажили понад 875 ТБ трафіку: це приблизно 127 тисяч годин відео у форматі 4K, або майже 15 років безперервного перегляду.
Інтерес до мережі не обмежився днем запуску. У перший день роботи 5G у Києві абоненти завантажили понад 25 ТБ, а в середньому мережа щодня віддавала понад 29 ТБ. Тобто після стартового ажіотажу навантаження не спало, а зросло.
Рейтинг районів змінився
Наприкінці липня Vodafone уперше показав, як 5G розподіляється по районах Києва. За місяць картина помітно змінилася.
Компанія рахує два різні рейтинги, і лідери в них різні. Перший – за загальним обсягом 5G-трафіку: тут перше місце втримав Шевченківський район, а на другу позицію вийшов Соломʼянський, який помінявся місцями з Дніпровським.
Другий рейтинг – за середнім обсягом трафіку на одну базову станцію. Він показує не розмір району, а те, наскільки активно люди в ньому користуються мережею. І саме тут лідер змінився: місяць тому першим був Голосіївський, тепер його очолює Соломʼянський:
Соломʼянський
Голосіївський
Подільський
Шевченківський
Дарницький
Дніпровський
Святошинський
Печерський
Деснянський
Оболонський
Найпомітніше просунувся Дарницький район – з восьмого місця на пʼяте. Загалом за місяць позиції змінили сім районів із десяти.
Де працює мережа
Vodafone розпочав відкрите тестування мережі 5G у столиці 22 липня 2026 року одразу в усіх десяти адміністративних районах столиці – тому рейтинг охоплює все місто, а не окремі локації. Мережа працює на обладнанні європейського виробника Nokia в діапазоні 3500 МГц.. Клієнти компанії можуть користуватись зв’язком п’ятого покоління у будь-якому районі столиці – територію тестового покриття 5G у Києві можна переглянути на карті.
Київ став четвертим населеним пунктом України, де Vodafone запустив відкрите тестування 5G, – після Львова, Бородянки та Харкова. Загалом мережею пʼятого покоління Vodafone уже скористалися майже 1,3 мільйона унікальних абонентів по всій країні.
Як скористатись 5G у Києві
Усі клієнти Vodafone із SIM-картами та смартфонами з підтримкою 5G можуть протестувати новий рівень швидкості мобільного інтернету.
Трафік у мережі 5G тарифікується так само, як і трафік LTE/4G, відповідно до чинного тарифу клієнта. Для користування 5G не потрібно підключати додаткові послуги або змінювати тарифний план. Якщо SIM-картка та смартфон підтримують технологію 5G, а у налаштуваннях пристрою вибрано відповідний тип мережі, підключення до 5G відбудеться автоматично в зоні покриття.
Перевірити готовність SIM-картки просто: якщо вона працює в мережі 4G, вона підтримує і 5G. Достатньо перевірити наявність позначки 4G/LTE на екрані смартфона або набрати *222#.
Раніше Vodafone вже запустив відкрите тестування 5G у Львові, Бородянці та Харкові. Київ став наступним етапом розвитку відкритого тестування мережі п’ятого покоління в Україні. Також найближчим часом заплановане тестування технології 5G в Одесі.
The post 5G у Києві: 635 тисяч користувачів у перший місяць appeared first on .

«Київстар» не очікує масштабного розгортання мережі 5G в Україні до завершення війни. Про це заявив CEO Київстару Олександр Комаров в інтерв’ю LIGA.net. Однією з головних причин є необхідність перевіряти електромагнітну сумісність нової мережі з військовими системами. Детальніше про труднощі запуску 5G по всій Україні  За словами Комарова, повноцінне впровадження 5G ускладнене потребою перевіряти електромагнітну сумісність частот нового звʼязку з військовим обладнанням. Під час дії воєнного стану провести подібне тестування одночасно по всій країні неможливо. Він зазначив, що для пілотного проєкту 5G у Львові тестування електромагнітної сумісності на невеликій ділянці міста тривало приблизно три місяці. Ще одним фактором є те, що оператор продовжує розширювати LTE-покриття, насамперед за межами великих міст. CEO «Київстару» зазначив, що наявність розвиненої інфраструктури 4G є базовою передумовою для звʼязку наступного покоління, оскільки приблизно у 95% випадків мережа 5G розгортається на базі вже діючих LTE-майданчиків. Наразі мережа 4G від «Київстару» покриває приблизно 97% населення України. Детальніше про мережу 5G План розвитку мережі 5G уряд затвердив у листопаді 2020 року, однак через повномасштабне вторгнення впровадження технології відтермінували. У 2025 році проєкт відновили в пілотному форматі, оскільки повноцінний запуск можливий лише після завершення воєнного стану. З липня 2026 року у Києві розпочалося пілотне тестування мережі 5G. Над запуском 5G в столиці працювали останні пів року До Києва технологію 5G вже тестували у Львові, Бородянці та Харкові. За словами колишнього виконувача обовʼязків міністра цифрової трансформації України Олександра Борнякова: мережею вже скористалися майже 1,5 млн українців; по всій країні працює понад 300 базових станцій пілотної мережі; під час тестувань швидкість мобільного інтернету перевищувала 1 Гбіт/с. За словами Борнякова, зараз близько 29% смартфонів в Україні вже підтримують 5G. Наступним містом, де планують запустити пілотний проєкт, стане Одеса. Читайте також: 5G, нові послуги в «Дії», ШІ та цифровізація армії. Очільниця Мінцифри Оксана Ферчук назвала пʼять пріоритетів до кінця 2026 року

Уряд хоче вимагати від операторів більшої автономності базових станцій у разі блекаутів. Вони закладені у Програмі діяльності уряду.
.
Про це повідомила агенція «Інтерфакс-Україна».
Програма діяльності Кабінету міністрів України передбачає цільовий показник — забезпечення цього та наступного року роботи не менш як 70% базових станцій мобільного зв’язку протягом не менш як 72 годин в умовах відсутності електропостачання за допомогою альтернативних джерел.
Також, згідно з документом, у 2026 році планується забезпечити пілотне впровадження технології мобільного зв’язку п’ятого покоління (5G) в Одесі. Раніше її в тестовому режимі запустили у Львові, Харкові, Бородянці на Київщині та в Києві.
Відповідні завдання входять до операційних цілей Міністерства цифрової трансформації України.
Запис Уряд посилить вимоги до мобільних операторів щодо автономності в блекаут спершу з'явиться на Громадське радіо.

Навесні 2022 року російські війська окупували частину Київщини. Разом із ними зникали мобільний зв’язок, інтернет і українське телебачення. Для багатьох людей єдиним джерелом перевіреної інформації залишалося FM-радіо.
Громадське радіо не припиняло мовлення. В етері журналісти повідомляли про ситуацію в країні, пояснювали, як працюють «зелені коридори», розповідали про гуманітарну допомогу й називали контакти волонтерів.
Для когось це були новини. Для когось — інформація, яка допомогла врятувати життя.
Одним із таких людей став голова Української асоціації медіабізнесу Олексій Погорєлов.
Наприкінці лютого 2022 року його родина перебувала поблизу Ворзеля. Після чергового обстрілу зникли інтернет, електроенергія та мобільний зв’язок. Єдиним джерелом інформації залишився старий радіоприймач.
Саме в етері Громадського радіо родина дізналася про початок роботи «зеленого коридору», що дозволило евакуюватися.
«Кінець лютого та початок березня 2022 року для мене особисто показали силу та важливість медіа. Коли після чергового перебиття інтернет-кабелю наш провайдер припинив відправляти ремонтну бригаду, а потім не стало електроенергії й мобільний зв’язок не дозволяв навіть SMS відправити, єдиним джерелом інформації став наш уже трохи забутий радіоприймач. Саме завдяки йому та етеру Громадського радіо вся наша сім’я змогла дізнатися про початок роботи «зеленого коридору» і, зрештою, евакуюватися з-під Ворзеля».
Ця історія була далеко не єдиною.
Після звільнення Київщини до редакції почали надходити повідомлення від слухачів і слухачок, які розповідали, що саме завдяки етеру Громадського радіо дізнавалися про можливості евакуації і могли зрозуміти, що відбувається за межами окупованих міст.
«Тільки радіо залишилося. А там ти…»
У перші тижні повномасштабного вторгнення виконавча директорка Громадського радіо Руслана Брянська майже щодня виходила в етер.  Водночас її рідне місто Буча було окуповане росіянами й для неї самої була цінна будь-яка інформація.
Пізніше Руслана згадувала:
«Коли ще на початку війни я не розуміла, що робити, куди їхати чи, може, треба було залишатися в Бучі… Єдиним сталим для мене була робота. Потрібно було знайти сили, щоб розповісти людям важливе. Громадське радіо жодного дня не полишало етерного мовлення».
Через деякий час їй написала подруга з окупованої Бородянки:
«Я тебе чула по радіо ще на початку війни. Було так тепло від цього. У нас уже тоді пропали зв’язок і світло. Тільки радіо залишилося. А там ти…»
Для редакції це повідомлення стало одним із перших підтверджень того, що український голос продовжував доходити туди, де майже не залишилося інших способів отримувати інформацію.
Радіоприймач, який об’єднав цілий будинок
Подібна історія сталася в Іванкові.
Під час окупації мешканці одного з будинків знайшли старий радіоприймач і полагодили його. Спочатку передавали його з квартири у квартиру, а згодом почали збиратися всім двором і слухати новини разом.
Коли російські військові приходили з обшуками, приймач ховали у скриню під лавкою. Щойно вони йшли — діставали знову.
Після звільнення Іванкова, коли в селищі з’явився зв’язок через Starlink, люди попросили передати журналісту Андрію Куликову лише одну фразу:
«Дякуємо за те, що ви розповідали нам по радіо».
Сам Андрій Куликов теж відчув, наскільки важливим тоді стало радіо. У перші тижні повномасштабної війни його впізнали на одному з київських блокпостів не як багаторічного телеведучого, а саме за голосом із Громадського радіо. Люди сказали, що слухали його етери й одразу впізнали.
Голос, який доходив туди, де не було нічого
Такі історії були можливими завдяки мережі FM-передавачів, яку Громадське радіо розбудовує ще з 2014 року на прифронтових, прикордонних і тимчасово окупованих територіях.
Після початку повномасштабного вторгнення дев’ять передавачів Громадського радіо були знищені або захоплені росіянами. Попри це інші продовжили працювати, щоб український сигнал залишався доступним навіть там, де вже не працювали інтернет, мобільний зв’язок чи телебачення.
На карті показано географію FM-мовлення Громадського радіо:
чорним позначено міста, де наразі працюють передавачі Громадського радіо;
помаранчевим позначено міста, де передавачі Громадського радіо були захоплені російськими окупантами або знищені внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Історії Київщини були не винятком.
Після звільнення Ізюма його житель Максим Максимов написав книгу про життя в окупації. Один із розділів він присвятив Громадському радіо.
Він згадує, що люди шукали українські радіохвилі, як тільки з’являлася така можливість. Кілька хвилин українського етеру означали не лише новини. Вони означали, що Україна поруч, боротьба триває, а про тих, хто залишився в окупації, не забули.
Саме тому розділ має назву:
«Якщо ти чув позивні Громадського радіо — це означало, що поряд були свої» — ця фраза, мабуть, найкраще пояснює роль Громадського радіо у перші місяці повномасштабної війни.
Коли зникав зв’язок, залишався голос.
Голос, який повідомляв про «зелені коридори», допомагав знаходити шлях до порятунку, підтримував людей в окупації й нагадував найважливіше — Україна поруч.
 
 
Запис Коли зникав зв’язок, залишалося радіо: як Громадське радіо звучало на окупованій Київщині спершу з'явиться на Громадське радіо.

Мережа 5G від Vodafone вийшла далеко за межі історичного центру Львова. Відтепер швидкісний мобільний інтернет нового покоління доступний уже у восьми районах і мікрорайонах міста, охоплюючи більшу частину його центральної, західної та північно-західної частин.
Завдяки цьому ще більше львів’ян можуть користуватися 5G там, де живуть, працюють і навчаються щодня.
Нове покриття доступне в таких районах і локаціях:
район Приміського вокзалу (Привокзальний);
окремі квартали Левандівки;
район навколо вулиць Окружної та Сяйво;
Клепарів;
Підзамче;
Франківський район;
вулиці Наукова, Володимира Великого та прилеглі території;
окремі квартали Личаківського району.
Переглянути детальну карту покриття можна на сайті Vodafone.
Технологія працює у тестовому режимі, на обладнанні європейського виробника Nokia в діапазоні 3500 МГц.
До кінця року Vodafone планує продовжити розширення покриття 5G в місті.
Як скористатися 5G
Для користування 5G не потрібно підключати додаткові послуги. Якщо SIM-картка працює в мережі 4G, а смартфон підтримує технологію 5G, пристрій автоматично підключиться до мережі в зоні покриття. Трафік тарифікується відповідно до умов чинного тарифу абонента.
Наразі Vodafone проводить відкрите тестування 5G у Києві, Львові, Харкові та Бородянці. Найближчим часом до переліку міст із тестовим покриттям приєднається Одеса.
The post Vodafone більш ніж удвічі розширив мережу 5G у Львові appeared first on .

З 16 липня 2026 року Міністерство цифрової трансформації очолює Оксана Ферчук. До переходу в Мінцифри Ферчук працювала в Міністерстві оборони: будувала IT-вертикаль у Силах оборони — систему цифрових фахівців від рівня батальйону до Генштабу. Також вона має досвід роботи в різних галузях економіки та бізнесу. AIN поговорив з Оксаною Ферчук про пріоритетні задачі Мінцифри, серед яких — сталий звʼязок під час блекаутів і підтримка Defense-галузі, команда міністерства, статус Brave1 та антикорупційну складову диджиталізації. Читайте також: Що відомо про нову міністерку цифрової трансформації Оксану Ферчук і як оцінюють її роботу? Розкажіть про своє призначення: який досвід, на вашу думку, найбільше стане в пригоді на посаді очільниці Мінцифри. Перше — великий досвід роботи в різних галузях економіки, у бізнесі. Перші 10 років моєї професійної кар'єри — це телеком. Далі — робота із супутниковими технологіями: було платне супутникове телебачення, потім телебачення через IP, через інтернет. Наступний блок досвіду стосується логістичних операторів, дистриб'юторів і логістики. І після логістики — вісім років роботи в продуктовому IT, де був досвід роботи з електронним урядуванням, участь у реформі і в роботі майданчиків Prozorro, створення сучасної ERP-системи, її впровадження.  Мій досвід завжди поєднував онлайн і офлайн. Завжди вважала це перевагою — можливість порівняти абсолютно різні галузі та спробувати інструменти з різних галузей у нових напрямках. До 2022 року я не планувала працювати на державу. Але щиро вважаю, що за повномасштабної війни професійні лідери повинні думати, як спрямувати свої зусилля, знання та навички на перебудову держави і, попри складний безпековий контекст і війну, розвивати її. Чотири роки роботи в Міністерстві оборони — це досвід роботи, який мені теж зараз стане в пригоді. Я починаю не з абсолютно чистого аркуша, а з розумінням того, як працює ця екосистема. Думаю, що зараз я краще підготовлена до цієї задачі [ніж на початку повномасштабної війни]. Оксана Ферчук. Джерело: пресслужба міністерки цифрової трансформації Підсумуймо вашу роботу в Міноборони: які ключові досягнення ви можете виділити? Це розвиток цифрових трансформацій і цифровізації за напрямом логістики. Зокрема, робота з декількома системами: цифровізація процесів постачання міжнародної допомоги, обліку міжнародної допомоги,повноцінного логістичного обліку та логістичних процесів. Також впровадження систем у медичному сегменті: медична інформаційна система, електронна первинна медична картка. Нам вдалося за цей період у напрямку медицини підняти екосистему рішень, яка зараз супроводжує нашого бійця, зокрема і під час поранення. Далі був великий блок робіт, пов'язаний з інформаційними системами й автоматизацією обліку військових. Це система обліку особового складу «Імпульс», її впровадження, розвиток і використання як базового рівня збору інформації про військовослужбовців. І останній великий проєкт — це запуск реєстру військовослужбовців, який якраз базується на інформації, яку ми збираємо з «Імпульсу», і який дасть можливість далі надавати послуги, документи, інформацію через «Армію » військовослужбовцям. Також можна згадати розвиток цифрових відстрочок у «Резерв » на базі реєстру військовозобов’язаних «Оберіг». У листопаді 2025 року ми запустили автоматичне продовження відстрочок для тих категорій, чиї підстави держава може підтвердити через реєстри. Людям більше не потрібно повторно подавати документи чи стояти в чергах — система сама перевіряє актуальність підстави та продовжує відстрочку. Це прискорює процес із днів до хвилин та унеможливлює будь-які непрозорі дії. Ключова реформа, яку ми запустили в Міноборони спільно з Генеральним штабом , — це впровадження посад CDTO в Міністерстві оборони, Генштабі, в усіх командуваннях на оперативному і тактичному рівнях Збройних сил України. На сьогодні близько 2000 посад цифрових офіцерів або посад цифрової трансформації — активно залучаються кандидати на ці посади. Це повинно пришвидшити цифровізацію на рівні корпусів, бригад, командувань. Інструменти цифровізації, крім пришвидшення процесів, мають унеможливити чи принаймні значно знизити корупцію. Я говорила з кількома людьми, які знайомі з вами і вашою роботою. Серед ваших позитивних рис, крім hard skills, вони відзначали абсолютну нетерпимість до корупції. Мінцифра в цьому контексті теж є міністерством, яке менше за інші згадувалося в корупційних скандалах, на відміну від Міноборони з попередніми очільниками. Як ви плануєте надалі зберігати антикорупційне реноме міністерства, забезпечувати прозорість процесів тощо? Мені здається, що це сутність цифрової трансформації. Оцифровуючи, прибираючи людину з процесу, ми, по-перше, спрощуємо процеси, а по-друге, прибираємо людський фактор. Тому в самій сутності цифрової трансформації, оцифрування сервісів, завжди будуть прозорість і зменшення ризику корупції. Також мені дуже приємно, що ви підмітили ці риси, це дійсно одна з важливих моїх цінностей як людини. І тому я впевнена, що цю цінність буду далі нести в новій команді. Тим більше, що це повністю збігається з мандатом і тим напрямом роботи, за який відповідає Міністерство цифрової трансформації, а тепер і я з командою. До слова про команду. У вас зараз налагоджена співпраця з колишнім виконувачем обов'язків очільника Мінцифри Олександром Борняковим, який зараз є вашим радником. Він казав, що процес передачі роботи дуже тривалий, оскільки це велике міністерство. Які проєкти ще не закінчені попереднім керівництвом і які ви плануєте завершити до кінця цього року? Що зараз у пріоритеті? Кількість проєктів дуже велика. Я не зможу їх усі назвати. Радше спробую сформулювати п'ять пріоритетів. Ми з командою переглянули стратегічні цілі і зупинилися на основних пріоритетах: Перший пріоритет — це цифрова інфраструктура, її розвиток і стійкість у проходженні осінньо-зимового сезону. Йдеться про про стабільність мобільного зв'язку та можливість забезпечувати його навіть в умовах блекауту або можливість забезпечувати зв'язок за технологією Direct to Cell навіть за відсутності мобільного зв'язку. Уже зараз активно плануємо мотивувати українців підключатися до xPON, яка дозволить бути на зв'язку, споживати сервіси, отримувати інформаційний контент навіть в умовах блекауту. Також нам треба думати про сучасні засоби телеком-сервісів. І тому 5G. Ви, мабуть, бачили, що ми продовжуємо розвиток і запустили Бородянку, Київ. Зараз чекаємо на запуск в Одесі. Думаємо над підготовкою конкурсу на частоти для мобільних операторів. Тому інфраструктура, її надійність, її збереження і сучасний розвиток — дуже важливі.  Другий пріоритет — послуги для громадян. Це в основному стосується послуг у «Дії».Є заплановані сервіси, які будемо стартувати до кінця року. Є пакет сервісів, які заплановані і зараз стартують ще до початку навчального року. Ми хотіли б швидше цифровізувати й додавати послуги і до кінця року спробувати надання послуг у проактивному форматі. Послуги на базі штучного інтелекту, коли ми знаємо про статус людини, знаємо, які послуги їй доступні, і пропонуємо спробувати або вибрати ту чи іншу послугу. Це новий перспективний напрямок. Подивимося, наскільки він сподобається українцям, наскільки ми зможемо його далі активно просувати. Він також теоретично зможе підвищити швидкість запуску нових сервісів, що теж є нашою метою. Бо наша експертна оцінка каже, що ми приблизно впоралися із завданням цифровізації десь на 50%. Тобто ще половина роботи попереду. І хотілося б її зробити швидше. Третій пріоритет — це послуги для бізнесу. І тут дуже важливий напрямок — стабільність і розвиток «Дія.City». Уже провели перші зустрічі з асоціаціями, з членами асоціацій. Розмовляємо з IT-спільнотою. Основний запит від колег — це стабільність і передбачуваність нашої співпраці. Запланували до кінця року запуск законодавчої рамки для проєкту «Дія.City Invest». Хочемо надати можливість спрощеного, пришвидшеного інвестування в нашу екосистему стартапів та активно розвивати цю систему не тільки в Defense-напрямку, а і в напрямку dual use продуктів. Четвертий пріоритет — пришвидшення розвитку проєктів і продуктів на базі штучного інтелекту. Ми хотіли б за 2027 рік суттєво підняти Україну в рейтингу готовності до споживання послуг штучного інтелекту. Для цього, на мій погляд, є всі передумови. Є наша спеціальна суверенна інфраструктура, яка вже налаштована і доступна для використання, зокрема в публічному секторі, для тестування і запуску ШІ-послуг. Є перші послуги, які ми хотіли б почати надавати іншим міністерствам. Наприклад, натреновані ШІ-агенти, які будуть спрощувати і пришвидшувати роботу служби відповідей на питання користувачів. Є інструменти на базі штучного інтелекту, які спрощуватимуть нам підготовку і гармонізацію законодавства між нами і Європейським Союзом. Тут очікуємо декілька пілотів або декілька нових сервісів, які будуть показувати, наскільки публічний і комерційний сектори готові до активного використання ШІ-продуктів. П'ятий пріоритет історично склався — допомога Силам оборони. І тут два великі вектори. Перший вектор — робота й розширення ефективності екосистеми Brave1. Ця робота проводиться у співпраці з Міністерством оборони. Ефективність цієї системи говорить сама за себе: кількість стартапів, продуктів та інвестицій, які наші стартапи вже залучили після того, як прийшли через екосистему Brave1, показують, наскільки це успішний досвід. Другий вектор у роботі із Силами оборони полягатиме в синхронізації та побудові повністю цифрового шляху. Ми хочемо, щоб людина від статусу військовозобов'язаного могла повністю в цифровому форматі прозоро перейти у статус військового. Як військовий, за допомогою реєстру, застосунку «Армія » та інших продуктів отримувати цифрові послуги — так само, як цивільні громадяни отримують цифрові послуги через «Дію». І наступна наша задача — оцифрувати всі дані людини, яка повернулася після служби до цивільного життя вже в статусі ветерана, передати ці дані до системи Мінветеранів, щоб людина отримувала необхідні послуги та пільги. Це великий пріоритет. Буду докладати багато зусиль, щоб ця екосистема, цей шлях склався якомога швидше. Оксана Ферчук. Джерело: пресслужба міністерки цифрової трансформації Щодо Brave1. Олександр Борняков приблизно рік тому казав, що кластер може перейти в підпорядкування Міноборони. Який зараз у Brave1 статус? Brave1 та Український фонд стартапів залишаються в системі управління Міністерства цифрової трансформації. Робота по Brave1 потребуватиме великої координації з Міністерством оборони і з іншими Силами оборони. Тому співпраця буде на максимально високому рівні. Водночас управління, бюджетування — усі ці процеси залишаються з нами, в Мінцифри. Тут у нас є, на мій погляд, хороше рішення. Я попросила Олександра Борнякова залишитися моїм радником, і він прийняв цю пропозицію. Також ми його від Мінцифри делегували в Наглядову раду Brave1. На сьогодні Олександр уже очолив Наглядову раду Brave1, що буде додатково забезпечувати стабільність, розвиток і незмінність вектору співпраці з Міноборони, співпраці з Генеральним штабом на посилення цієї екосистеми, кількості та якості продуктів, які народжує ця екосистема. Читайте також: Гранти на ШІ, нові підходи до захищеного зв’язку, лазерна зброя. Інтервʼю з новим очільником Наглядової ради Brave1 Олександром Борняковим Як ми зараз комунікуєте з нардепом і головою фінансового комітету ВР Гетманцевим, який критикував низку проєктів Мінцифри? Ми — IT-спільнота. В IT-спільноті прийнято будь-які нові процеси починати з відкритого аркуша. Ми вже зустрілися з головою податкового комітету [Гетманцевим] і обговорили проєкти, які перебувають у роботі в Міністерстві цифрової трансформації. Це, безперечно, еАкциз і робота щодо нормалізації й трансформації сектору грального бізнесу. Ми домовилися про співпрацю в цьому напрямку: будемо координуватися та зустрічатися разом із бізнесом і дивитися на вплив, який бачимо як результат наших трансформацій. Перша така зустріч за проєктом еАкциз уже відбулася на базі Європейської Бізнес Асоціації.  Тому налаштовані на кооперацію. Зараз бачу всі передумови для нормального конструктивного процесу. Сподіваюся, що він буде далі розвиватися в такому ж ключі. Читайте також: Борняков подав до суду на Гетманцева для захисту честі, гідності та ділової репутації. AIN дізнався позиції сторін Олександр Борняков також зазначав, що ви занурилися у великий масштабний проєкт еАкциз, який починало розробляти ще попереднє керівництво Мінцифри. Розкажіть, будь ласка, які вже є нові напрацювання та чи змінилися дедлайни щодо запуску? Дійсно, ми занурилися в цей проєкт одними з перших і зробили зріз статусу на поточний момент. Проєкт дуже амбітний і корисний, він поєднує трансформацію одразу двох галузей економіки — тютюнової та алкогольної індустрій. Європейський досвід запуску таких проєктів одразу на дві категорії відсутній. У Європі запущена, трансформована та переведена в цифровий формат тільки тютюнова індустрія. Тому ми зараз як країна взяли на себе дуже складні й об'ємні зобов'язання. Обговорили з бізнесом і запропонували податковому комітету перенести терміни впровадження з листопада 2026-го на липень 2027 року.  Ми не просто переносимо дати, а плануватимемо покроковий етап занурення економічних операторів у тестування продукту, побудову інтеграції з цим продуктом, щоб на початку липня увійти в цю реформу з повністю підготовленим ринковим сегментом. Я нагадаю, що сьогодні в тютюновій та алкогольній індустріях нам треба вибудувати роботу в цифровому форматі з 84 000 економічних операторів. Оператори повинні знати про реформу, зайти в систему, зареєструватися, протестувати систему. Великі повинні інтегрувати свої системи із системою електронного акцизу. І це все потребує кропіткої роботи як онлайн, так і офлайн, і потребує часу. Тому тут домовилися з економічними операторами побудувати карту впровадження. Я попросила їхньої допомоги в залученні дистриб'юторів, середніх і малих гравців на цьому ринку. І разом будемо рухати цю реформу до запуску в липні наступного року. Оксана Ферчук. Джерело: пресслужба міністерки цифрової трансформації Читайте також: Від заводу до каси. Мінцифри протестувало рух підакцизного товару в цифровій системі еАкциз Ви казали про важливість зв'язку. Серед пріоритетів Мінцифри було забезпечення доступу до інтернету та зв'язку під час блекаутів. У яких містах ситуація зараз найгірша? Київ, наприклад, кілька років тому був серед аутсайдерів за поширеністю xPON-провайдерів, хоч це і велике місто. Де ситуація критична і потребує першочергового покращення? Ситуація в Києві змінюється, але не так швидко, як нам би хотілося. Він не є лідером за поширенням цієї технології, але є лідером за населенням. Тому будемо з цим працювати окремо. Щоб розуміти ситуацію з поширенням мереж, ми запланували додати в застосунок «Дія» карту з покриттям, щоб можна було зрозуміти, в яких містах, у яких районах ця технологія вже присутня. Читайте також: У «Дії» створять національну мапу енергонезалежного інтернету Плануємо активно спонукати українців переключатися на цю технологію вже зараз, у комфортних умовах. Під час реальних блекаутів зростають черги, а можливості операторів із підключення — це фізичний процес — не збільшуються так карколомно. І тому наше завдання зараз — спонукати людей переключитися до настання форс-мажорних умов. Також погана ситуація з покриттям у містах, близьких до лінії фронту. Вони масово потерпають від ударів, що пошкоджують оптоволоконні лінії, і потребують додаткової допомоги щодо їх поновлення, щоб населення цих міст і регіонів залишалося на зв'язку. Це теж взяли як окрему задачу. Будемо думати, яким чином забезпечити їх матеріалами для швидкого відновлення, і будемо рекомендувати трохи змінювати підхід щодо поновлення таких мереж. Одна справа — відреставрувати або полагодити пошкоджену мережу, не знаю, в Івано-Франківську. Інша справа — зробити це в Херсоні. Рівень безпеки різний, можливості різні. Тому це складне завдання, але його все одно треба вирішувати разом із місцевими громадами, а в деяких містах уже навіть разом із військовими. Часто після зміни керівника або керівниці частково змінюється і команда. Яка зараз ситуація в Мінцифри? Можливо, у вас уже є потенційні кадрові призначення, про які можете говорити? Чи залишається ключова команда? Ключова команда заступників міністра працює зі мною. Я позитивно вражена професійним рівнем і сфокусованістю команди на конкретних проєктах і задачах. Зараз триває період адаптації та злагодження наших щоденних рутинних процесів. Тому ніяких змін не планую. Планую працювати з командою в ефективному форматі далі. Читайте також: Депутати просять премʼєра Корецького пояснити призначення глави Мінцифри без обговорення в комітеті

Унаслідок вибуху, що стався 1 серпня в московському ресторані Balzi Rossi, загинув Данило Передрій – зять командувача Повітряно-космічних сил росії Олександра Чайка.
Про це повідомляє російське видання "Агентство".
За інформацією видання, загибель Передрія підтверджують одразу кілька джерел. Зокрема, один із його особистих документів був визнаний недійсним саме 1 серпня – у день вибуху.
Крім того, відомості про смерть Передрія з'явилися в у російському державному реєстрі підприємців.
"Інформація про смерть зятя головнокомандувача Повітряно-космічних сил Росії Олександра Чайка Данила Передрія з'явилася в Єдиному реєстрі індивідуальних підприємців", – пише "Агентство".
Раніше Рубрика писала, що кількість загиблих від вибуху в ресторані Balzi Rossi у центрі російської столиці Москви зросла до п'яти людей. Ціллю міг бути Олександр Чайко – головнокомандувач Повітряно-космічних сил рф, якого в Україні судять за воєнні злочини.
Раніше Національний антитерористичний комітет рф розповів трьох загиблих: жінку, яка, за версією слідства, принесла саморобний вибуховий пристрій, охоронця та одного з відвідувачів.
За попередньою версією, вибуховий пристрій був схований у коробці з нібито подарунком та приведений у дію дистанційно. Слідство розглядає версію, що жінка, яка доставила коробку, могла не знати про її вміст.
Офіційно ціль вибуху не називається. Водночас низка російських ЗМІ та Телеграм-каналів припускають, що об'єктом атаки міг бути приватний захід, пов'язаний із днем ​​народження головнокомандувача Повітряно-космічними силами Росії генерала Олександра Чайка.
Що відомо про Олександра Чайка?
У 2022 році Чайко очолював угруповання «Восток», планував вторгнення на північ України та керував наступом на території Київської області та міста Києва із західного напрямку.
За даними Офісу генпрокурора, у березні 2022 року Чайко жив у селі Здвижівка Бучанського району — там у захопленому дитсадку він облаштував штаб, з якого керував бойовими діями, а на стадіоні школи, захопленої окупантами в селі Катюжанка, він вручав держнагороди рф підлеглим військовослужбовцям.
В Україні Чайка судять за воєнні злочини. Зокрема, він віддав наказ на вогневе ураження багатоповерхівок у центрі Бородянки на Київщині, стояв за повітряним ударом по Коростеню на Житомирщині тощо. До повномасштабного вторгнення в Україну Чайка звинувачували в причетності до бомбардувань цивільних об'єктів у Сирії, пише «Настоящее время».
Євросоюз запровадив санкції проти Чайка як за відповідального за звірства, скоєні окупантами у Бучі.
↓Читайте також





У Москві підірвали авто з російським генерал-лейтенантом Сарваровим: посадовець Генштабу загинув







У росії підірвали командира, причетного до масової загибелі людей у селі Гроза







У центрі тимчасово окупованого Луганська ліквідували воєнного російського злочинця Первуху, – українська розвідка



The post Вибух у московському ресторані Balzi Rossi: серед загиблих виявився зять командувача ПКС рф appeared first on Рубрика.

Унаслідок вибуху, що стався 1 серпня в московському ресторані Balzi Rossi, загинув Данило Передрій – зять командувача Повітряно-космічних сил росії Олександра Чайка.
Про це повідомляє російське видання "Агентство".
За інформацією видання, загибель Передрія підтверджують одразу кілька джерел. Зокрема, один із його особистих документів був визнаний недійсним саме 1 серпня – у день вибуху.
Крім того, відомості про смерть Передрія з'явилися в у російському державному реєстрі підприємців.
"Інформація про смерть зятя головнокомандувача Повітряно-космічних сил Росії Олександра Чайка Данила Передрія з'явилася в Єдиному реєстрі індивідуальних підприємців", – пише "Агентство".
Раніше Рубрика писала, що кількість загиблих від вибуху в ресторані Balzi Rossi у центрі російської столиці Москви зросла до п'яти людей. Ціллю міг бути Олександр Чайко – головнокомандувач Повітряно-космічних сил рф, якого в Україні судять за воєнні злочини.
Раніше Національний антитерористичний комітет рф розповів трьох загиблих: жінку, яка, за версією слідства, принесла саморобний вибуховий пристрій, охоронця та одного з відвідувачів.
За попередньою версією, вибуховий пристрій був схований у коробці з нібито подарунком та приведений у дію дистанційно. Слідство розглядає версію, що жінка, яка доставила коробку, могла не знати про її вміст.
Офіційно ціль вибуху не називається. Водночас низка російських ЗМІ та Телеграм-каналів припускають, що об'єктом атаки міг бути приватний захід, пов'язаний із днем ​​народження головнокомандувача Повітряно-космічними силами Росії генерала Олександра Чайка.
Що відомо про Олександра Чайка?
У 2022 році Чайко очолював угруповання «Восток», планував вторгнення на північ України та керував наступом на території Київської області та міста Києва із західного напрямку.
За даними Офісу генпрокурора, у березні 2022 року Чайко жив у селі Здвижівка Бучанського району — там у захопленому дитсадку він облаштував штаб, з якого керував бойовими діями, а на стадіоні школи, захопленої окупантами в селі Катюжанка, він вручав держнагороди рф підлеглим військовослужбовцям.
В Україні Чайка судять за воєнні злочини. Зокрема, він віддав наказ на вогневе ураження багатоповерхівок у центрі Бородянки на Київщині, стояв за повітряним ударом по Коростеню на Житомирщині тощо. До повномасштабного вторгнення в Україну Чайка звинувачували в причетності до бомбардувань цивільних об'єктів у Сирії, пише «Настоящее время».
Євросоюз запровадив санкції проти Чайка як за відповідального за звірства, скоєні окупантами у Бучі.
↓Читайте також





У Москві підірвали авто з російським генерал-лейтенантом Сарваровим: посадовець Генштабу загинув







У росії підірвали командира, причетного до масової загибелі людей у селі Гроза







У центрі тимчасово окупованого Луганська ліквідували воєнного російського злочинця Первуху, – українська розвідка



The post У Москві під час вибуху 1 серпня в ресторані загинув зять командувача Повітряно-космічних сил рф, – ЗМІ appeared first on Рубрика.

Усі три мобільні оператори одночасно оголосили про відкрите тестування технології 5G у Києві. Столиця стала четвертою локацією для пілотного проєкту після Львова, Бородянки та Харкова

Кількість загиблих від вибуху в ресторані Balzi Rossi у центрі російської столиці Москви зросла до п'яти людей. Ціллю міг бути Олександр Чайко – головнокомандувач Повітряно-космічних сил рф, якого в Україні судять за воєнні злочини.
Про це повідомляє Радио Свобода, пише Рубрика.
За даними джерел російських ЗМІ, двоє постраждалих померли в лікарні, і ще понад шість осіб залишаються у тяжкому стані.
Раніше Національний антитерористичний комітет рф розповів трьох загиблих: жінку, яка, за версією слідства, принесла саморобний вибуховий пристрій, охоронця та одного з відвідувачів.
Зазначається, що Слідчий комітет рф порушив кримінальну справу за статтею про теракт. За попередньою версією, вибуховий пристрій був схований у коробці з нібито подарунком та приведений у дію дистанційно. Слідство розглядає версію, що жінка, яка доставила коробку, могла не знати про її вміст.
Офіційно ціль вибуху не називається. Водночас низка російських ЗМІ та Телеграм-каналів припускають, що об'єктом атаки міг бути приватний захід, пов'язаний із днем ​​народження головнокомандувача Повітряно-космічними силами Росії генерала Олександра Чайка.
Про те, що ціллю вибуху був Чайко, заявили російські «військкори» Кирило Федоров, блог «Записки ветерана». Проросійський блогер Анатолій Шарій опублікував відео з підготовки святкування у закладі. На стіні за сценою було написано «Олександр 55» — саме стільки виповнилося Чайкові 27 липня.
Анонімний Telegram-канал «ВЧК-ОГПУ», який публікує інформацію про співробітників правоохоронних органів та чиновників рф, заявив, що серед гостей заходу була людина, яка навчалася разом із Чайком у Загальновійськовій академії збройних сил рф.
«Один зі співрозмовників розповів, що Чайко не відзначав призначення головкомом ВКС, яке відбулось у травні, і планував це зробити одночасно зі святкуванням ювілею — 27 липня йому виповнилося 55 років. Серед гостей заходу, за нашими даними, була група високопосадовців ФСБ рф, чиновників, депутатів, генералів Міноборони тощо»,— ідеться у повідомленні «ВЧК-ОГПУ».
Достеменно невідомо що стало з Олександром Чайком. Telegram-канал «Новая площадь», який публікує кулуарні інсайди в рф, пише, що Чайко живий: він нібито прочитав надіслане йому повідомлення в Telegram.
Нині поліція та Росгвардія обмежили прохід біля багатоповерхівки на Кудринській площі в Москві, де стався вибух. Департамент транспорту Москви повідомив про перенесення Другого нічного велофестивалю у місті.
Що відомо про Олександра Чайка?
У 2022 році Чайко очолював угруповання «Восток», планував вторгнення на північ України та керував наступом на території Київської області та міста Києва із західного напрямку.
За даними Офісу генпрокурора, у березні 2022 року Чайко жив у селі Здвижівка Бучанського району — там у захопленому дитсадку він облаштував штаб, з якого керував бойовими діями, а на стадіоні школи, захопленої окупантами в селі Катюжанка, він вручав держнагороди рф підлеглим військовослужбовцям.
В Україні Чайка судять за воєнні злочини. Зокрема, він віддав наказ на вогневе ураження багатоповерхівок у центрі Бородянки на Київщині, стояв за повітряним ударом по Коростеню на Житомирщині тощо. До повномасштабного вторгнення в Україну Чайка звинувачували в причетності до бомбардувань цивільних об'єктів у Сирії, пише «Настоящее время».
Євросоюз запровадив санкції проти Чайка як за відповідального за звірства, скоєні окупантами у Бучі.
↓Читайте також





Під Москвою вибухнуло авто: ймовірною жертвою став начальник Головного ракетно-артилерійського управління Міноборони рф







У тимчасово окупованому Скадовську вибухнула автівка з російськими офіцерами, – ГУР МО



The post Вибух у московському ресторані: кількість загиблих збільшилася до п’яти, ціллю міг бути командувач рф appeared first on Рубрика.