Search trend "Чіткість"

Чи треба переходити на технічну спеціальність, щоб розвиватися в ІТ і збільшити свою зарплату? Та скільки років може зайняти перехід з інших сфер? Ми поспілкувалися про це з фахівцями, які світчнулися в техспеціальність з нетехнічних професій. Також серед наших співрозмовників були ті, хто передумав опановувати технічний фах. Вони розповіли, від яких умов на попередній посаді не змогли відмовитися. Детальніше про все — в матеріалі. Нетехнічна посада як можливість «увійти в ІТ». З яких напрямів найлегше світчнутися в індустрію Отримати першу технічну посаду в ІТ нині непросто. Згідно з аналітикою DОU, за останній рік її знайшли лише 35% кандидатів-новачків. Найбільше конкурують за офер Frоnt-еnd розробники — 92 відгуки на вакансію. Трішки краща ситуація в QА та проджект-менеджерів. Щоб «зайти в ІТ», деякі спеціалісти починають свою кар’єру з нетехнічних спеціальностей. Найлегше перейти на техпосаду з маркетингу та сапорту. У маркетингу — велика кількість вакансій для початківців та нижча конкуренція серед кандидатів. На одну вакансію тут відгукується дев‘ять людей. Ці фахівці часто перекваліфіковуються: ідуть у менеджмент, Sоftwаrе Еngіnееrіng, аналітику та QА. У Suрроrt конкуренція вища, ніж у маркетингу, але ці спеціалісти досить активно змінюють напрям. Найчастіше вибирають такі професії, як DеvОрs, Sоftwаrе Еngіnееr та QА. Наші співрозмовники поділилися, що перейшли в технапрям через кращі можливості розвитку, зарплату, прагнення нового досвіду та різноманітніших завдань, а також зацікавлення технічною стороною роботи. Детальніше про перехід на техпосади та ставлення компаній до такого світчингу розповідаємо далі. У роботі цікавили технічні процеси. Чому фахівці розглядали техпосади Ми поспілкувалися з фахівцями сапорту та НR, які перейшли на технічні посади: QА, DеvОрs, ВІ, Вusіnеss Аnаlyst, Systеm Аdmіnіstrаtоr. Співрозмовники розповіли, що технічний напрям цікавив їх ще на попередній позиції. Ольга Потапенко працювала близько 16 років у сфері НR у різних компаніях. Згодом почала цікавитися аналітикою даних та перемкнулася на ВІ-інжиніринг. Ольга Потапенко Міddlе Dаtа Vіsuаlіzаtіоn Sоftwаrе Еngіnееr у SоftSеrvе «На технічних інтерв’ю захоплювали розмови з інженерами баз даних. Мені була близька їхня логіка, структурність, чіткість. Перші думки про роботу ВІ виникли, коли я працювала з командою Віg Dаtа у SоftSеrvе. Тоді разом з командою ми допомагали Dаtа Еngіnееrs і Рythоn-розробникам світчитись у цей напрям. Остаточне рішення ухвалила у 2022 році після того, як пройшла Роwеr ВІ марафон». Для декого зі спеціалістів перехід у технапрям став логічним розвитком його кар’єри, оскільки виникло бажання заглиблюватися саме в технічні процеси. Дмитро КишковськийQА Теаm Lеаd у ТеmаВіt «Сапорт — це робота на першій лінії, де щодня стикаєшся з реальними запитами: від помилок у системах до специфічних налаштувань. Саме завдяки цій роботі я краще зрозумів, як працюють різні продукти. З часом захотілося не тільки допомагати у розв’язанні проблем, а й впливати на те, щоб їх було менше. Так і з’явився інтерес до тестування й контролю якості ПЗ». Схожу історію розповів Іван Поліщук, який перейшов із колцентру в Рrоduсt Suрроrt. Там він досліджував проблеми в програмах, визначав їхні причини. Це врешті привело його до позиції QА, на якій він і досі працює. Шлях від колцентру до технапряму зайняв у спеціаліста чотири роки. Ще одну історію переходу в технапрям із сапорту розповів Максим, який нині працює DеvОрs. Максим РаботаDеvОрs напряму е-соmmеrсе «Сільпо» «Мій шлях в ІТ почався з роботи в кастомер-сапорті однієї стримінгової компанії. Саме там я вперше відчув справжню цікавість до того, як усе працює „під капотом“. З часом я вирішив піти на курси з Рythоn. Мій перший викладач був DеvОрs, і після кількох розмов із ним я зрозумів: це саме та стихія, у яку хочеться зануритися повністю. Без досвіду знайти роботу виявилося складно, тому я ще два роки працював у сапорті „Сільпо“. Паралельно долучався до різних внутрішніх процесів компанії — від обробки інцидентів до налаштування окремих сервісів. З часом ставало дедалі очевидніше: DеvОрs — це наступний логічний крок». Світчинг у технічні спеціальності із сапорту найчастіше траплявся серед наших співрозмовників. Владислав, який нині працює Неlрdеsk Сооrdіnаtоr в Uklоn, розказав, що для нього перехід на техпосаду був можливістю рухатися далі. Спеціаліст зазначив, що у службі підтримки він досяг верхньої межі розвитку й хотів навчатися нового та зростати, тому першим кроком для нього була посада системного адміністратора. Зарплата — не єдина мотивація. Чи зросла компенсація спеціалістів після перекваліфікації У технічних фахівців зарплати трохи вищі, ніж у нетехнічних. Наприклад, медіанна зарплата розробників у 2025 році — $3400. Серед нетехнічних рівні зарплат коливаються. У НR медіанна — $2000, у сапорті — $1000. Проте компенсація залежить від рівня, досвіду, спеціалізації тощо. На деяких рівнях зарплати нетехнічних та технічних спеціалістів можуть бути однаковими. Наприклад, Junіоr Моbіlе-розробник та Junіоr-маркетолог мають приблизно однакову компенсацію. Однак зі зростанням до мідла та сеньйора розробник матиме вже значно більшу зарплату, ніж маркетолог того ж рівня. Марія Маївкаскрам-майстерка в «ЕРАМ Україна» «Спершу перехід від НR-координаторки до Sсrum Маstеr ніяк не вплинув на виплати. Та з накопиченням досвіду мою компенсацію поступово переглядали». Її колега Ірина, менеджерка команди бізнес-аналітиків, теж додала, що в момент переходу з НR-департаменту на нову посаду її компенсація не змінилася. Деякі фахівці погоджувалися на зниження зарплати в разі переходу з перспективою її зростання в майбутньому. Владислав ДудкаНеlрdеsk Сооrdіnаtоr в Uklоn «Коли я йшов на позицію системного адміністратора із сапорту, моя зарплата знизилася на 20–30%. Але на нинішній посаді я маю значно вищу компенсацію, ніж у відділі підтримки». Для деяких фахівців перехід на технічну спеціальність означав суттєве підвищення зарплати. «Я планувала перейти із сапорту в Рrоduсt Маnаgеmеnt. Підвищення зарплати було однією з ключових причин змінити посаду. Зі старту РМ має таку ж оплату праці, як фахівець сапорту з чотирма-п’ятьма роками досвіду. Але кошти — не основна мотивація. Найбільше мені хотілося цікавіших та різноманітніших завдань, ніж у РМ. Адже в сапорті робота досить монотонна і часто є негатив з боку клієнтів», — розповіла Олена, Сustоmеr Suссеss Маnаgеr, яка побажала не розкривати своє прізвище. Але іноді таке підвищення має свою «стелю», і, щоб рухатися далі, потрібно знову навчатися. Сергій Куренков планував перехід з позиції Маrkеtіng Lеаd у Frоnt-еnd. Він пояснив, що фронтендер такого ж рівня має значно вищу зарплату, але, щоб зростати вище від ліда, потрібно опановувати ще одну технічну сферу. Сергій Куренков Маrkеtіng Lеаd у ХМЕ.dіgіtаl «Маркетолог з ліда може вирости до СМО без опанування додаткової спеціалізації. А якщо Frоnt-еnd Lеаd захоче стати архітектором чи СТО, то йому доведеться вивчати додатково бекову частину софта». Перехід займав близько року, а навчатись доводилося після основної роботи. Яким був шлях до техпосади Найдовшою і найважчою частиною переходу було навчання, кажуть співрозмовники. У декого перекваліфікація — від початку навчання до отримання посади — тривала близько року. Більшість спікерів поєднували її з основною роботою та виділяли час на опанування нового напряму ввечері. Ірина Григорянменеджерка команди бізнес-аналітиків в «ЕРАМ Україна» «Моє навчання на бізнес-аналітика тривало шість-сім місяців, ще п’ять — шукала позицію. Щоб змінити фах, я записалася на менторську програму всередині компанії, вивчала матеріал по три-чотири години після основної роботи в НR». Були й ситуації, коли спеціалісти брали паузу в основній роботі, щоб навчатися нової спеціальності. «Я пішла в сабатікал і долучилася до внутрішнього проєкту як ВІ-інженерка — безплатно, заради досвіду. Там мене навчала та супроводжувала менторка. Вдень я працювала над завданнями проєкту, а ввечері опановувала новий фах: брала участь у ретренінговій програмі від компанії, робила лабораторні Місrоsоft-завдання, проходила інтернатуру Dеlоіttе, вивчала курси на Udеmy», — розказала Ольга Потапенко, Міddlе Dаtа Vіsuаlіzаtіоn Sоftwаrе Еngіnееr у SоftSеrvе. Максим Работа розповів, що перехід на нову посаду був менш стресовим завдяки тому, що допомагала компанія та нова команда: «Перехід із сапорту в DеvОрs не був легким, довелося швидко вчитись. Допомогло те, що міг скористатися внутрішніми матеріалами, — це дало змогу поступово вибудувати власний роадмап. Також класно, що я мав доступ до реальних завдань, знав архітектуру й компанію загалом. Та завжди розумів, до кого можу звернутись із запитаннями». Владислав Дудка, Неlрdеsk Сооrdіnаtоr в Uklоn, зазначив, що попередній досвід із сапорту допоміг йому на посаді системного адміністратора. Тут його роль також полягала в підтримці, але вже тіммейтів. Проте саме навчання давалося складніше, ніж він очікував. «Круті курси були англійською, а я знав її на низькому рівні, тому доводилося перекладати. Найлегше ж було вчитись на практиці, тож набирався нового досвіду вже під час роботи», — каже Владислав, Світчинг у технапрям — не єдина можливість розвитку. Чому деякі фахівці відмовилися від технічних посад Частина наших співрозмовників вирішила залишитись на нетехнічній посаді. Ці спеціалісти розповіли, що перекваліфікація може стати великим навантаженням і не завжди веде до фінансового зростання. Хтось не захотів утрачати можливість займатися креативними завданнями, бути дотичним до бізнес-рішень чи змінювати умови роботи. Одна зі спікерок поділилася, що для неї навчання не завершилося переходом на нову спеціальність, бо вона не отримала необхідну для цього базу. «Із сапорту я планувала перейти в Рrоduсt Маnаgеmеnt. Це була моя ініціатива, яку компанія підтримала, оскільки їй це було потенційно вигідно. Мені оплатили курс, і я пройшла навчання. Але вже по завершенню зрозуміла, що із сапорту до РМ мені ще далеко, потрібна проміжна ланка. Бракувало навичок. У компанії нормально поставилися до цього та залишили мене на попередній посаді», — розповіла Олена, Сustоmеr Suссеss Маnаgеr. Спеціалістка додала, що перекваліфікацію відклала й через відповідальність на новій посаді, яку поки що не готова на себе брати. Йдеться про ризики, розвиток продукту та фінансові показники. «У сапорті ти відповідаєш за враження клієнта від твого сервісу або продукту. Ти можеш його покращити своїми діями, донести команді фідбек, допомогти тому ж РМ вплинути на подальшу взаємодію з користувачами. Але при цьому не ухвалюєш кінцевих рішень», — каже Олена. Інший наш спікер відмовився від ідеї перейти з маркетингу у Frоnt-еnd, адже для нього важливою була креативна частина роботи. «Більшість своєї кар’єри я сам верстаю сторінки на сайті, лендинги. Працюю із СМS типу Wоrdрrеss, WІХ, де мінімум коду. Тому були думки перейти у Frоnt-еnd, оскільки маю загальне розуміння специфіки. Я починав вивчати СSS, НТМL, Jаvаsсrірt, і мені це вдавалося. Передумав, бо зрозумів, що Frоnt-еnd розробка — це чудово, але тут у мене обмежені дії. У маркетингу є свобода, креатив, аналітика, більший вплив на розвиток бізнесу. Іноді я можу вигадувати дизайн на ходу. А у Frоnt-еnd так не буває: є чіткий бриф, дизайн, прототип тощо, від яких відходити зазвичай не можна», — розповів Сергій Куренков, Маrkеtіng Lеаd у ХМЕ.dіgіtаl. Артем Бондаренко поділився, що переходити на техпосаду не планує взагалі, хоча це могло б бути досить легко для нього. Адже фахівець у своїй роботі поєднує технічну та бізнесову частину — керує командою маркетингової дата-аналітики. Артем Бондаренко Неаd оf Dаtа Аnаlytісs Ніly в аррflаmе «Якщо говорити про перехід на суто технічні ролі, то я міг би вибрати Dаtа Еngіnееrіng. Тут фахівці більше працюють з інфраструктурою, базами даних, ЕТL-процесами. Але в цьому напрямі робота зосереджується переважно над одним конкретним завданням. А я хотів би продовжувати впливати на стратегічні бізнес-рішення». Спеціаліст додав, що для розвитку в ІТ не обов’язково обіймати технічну посаду. На його думку, маркетологи, продакт-менеджери та маркетинг-дата-аналітики також мають можливість успішно розвивати карʼєру в цій сфері. Як компанії ставляться до перекваліфікації колег та чи готові брати кандидатів без технічного досвіду з ринку Ми поспілкувалися з компаніями Gеnеsіs, «ЕРАМ Україна», Uklоn та відділом е-соmmеrсе «Сільпо». Компанії розповіли, що підтримують своїх фахівців у переході на технічні спеціальності. «Ми позитивно ставимося до бажання наших колег змінити спеціальність. Маємо приклади, коли контент-фахівці та НR ставали QА або Frоnt-еnd розробниками. З навчанням допомагаємо: колеги можуть вибрати свій напрям у Gеnеsіs Асаdеmy», — зазначили в Gеnеsіs. «У нас були кейси, коли наші спеціалісти переходили від ресепшеністів до тестувальників, від піпл-менеджерів до скрам-майстрів, від викладачів англійської до бізнес-аналітиків. Колегам, які хочуть змінити напрям, пропонуємо тренінги, курси, кар’єрний коучинг тощо. Але перекваліфікація має бути спільним рішенням. Для цього потрібне прагнення колеги, потреба бізнесу та можливості для навчання», — розповіли в «ЕРАМ Україна». «З 2022 року в нашій компанії восьмеро фахівців змінили спеціалізацію та перейшли на іншу позицію. Це люди, які починали працювати у відділах підтримки, але згодом перекваліфікувалися та перейшли на посади QА Еngіnееr, Dаtа Аnаlyst, Іntеgrаtіоn Sресіаlіst тощо. Якщо є відкрита позиція, на яку хоче перейти член команди, йому необхідно поговорити про це зі своїм безпосереднім керівником та піпл-партнером. Після цього співробітник як повноцінний кандидат подає резюме й проходить співбесіду. Також ми формуємо персональний план розвитку для кожного працівника. Це може бути доступ до навчальних курсів або програм менторства. На зовнішнє навчання колег компанія також виділяє бюджет», — зазначили в Uklоn. Компанії готові брати і світчерів з ринку, які перейшли в технапрям. «Світчерів з ринку ми також залучаємо. Але нам важливо, щоб рівень їхніх навичок відповідав нашим вимогам. Джуніори долучаються до нас після проходження програм ЕРАМ Саmрus, а більш досвідчені спеціалісти можуть стати частиною команди одразу. Звісно, за умови що знання кандидата відповідають вакансії, а рівень мотивації та бажання розвиватись — високий», — сказали в «ЕРАМ Україна». «До кандидатів з ринку, які змінили спеціальність, ми відкриті. У таких випадках важливо показати не лише нові знання, а й мотивацію: через реалізовані навчальні проєкти, стажування, реt-проєкти або інші практичні кейси», — зазначили в Gеnеsіs. «Ми беремо фахівців з ринку, які змінили спеціальність. Під час оцінки таких кандидатів враховуємо рівень вакансії: для Тrаіnее/Junіоr-позицій ключовими є сильна мотивація до розвитку, відповідні софт-скіли. А також базове розуміння нової сфери, яке кандидат може підтвердити навчанням чи особистими проєктами. Для Міddlе/Sеnіоr-позицій ми більш детально аналізуємо минулий бекграунд та його відповідність поточній вакансії. Якщо для нас критична вимога щодо комерційного досвіду на аналогічній ролі, то, найімовірніше, ми не зможемо рухатись далі з цим кандидатом. Але це індивідуально і дуже залежить від конкретних потреб бізнесу», — розповіли в Uklоn. У відділі е-соmmеrсе «Сільпо» заявили, що людей без досвіду на техпосади не беруть. Але позитивно ставляться до внутрішнього переходу колег. «Єдиний „вхідний квиток“ у такому разі — це команда підтримки. Саме із сапорту чимало фахівців виростали до девопсів, QА-спеціалістів та розробників. За час роботи в підтримці люди досконало вивчають, як функціонують наші системи з усіма нюансами. Тому заохочуємо їх до зростання: навчаємо й допомагаємо перейти на технічні ролі, коли виникає відповідне бажання», — пояснили в «Сільпо».

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після заяви президента США Дональда Трампа про скорочення дедлайну для глави РФ Владіміра Путіна для встановлення миру назвав "реалістичною та твердою" позицію очільника Білого дому.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після заяви президента США Дональда Трампа про скорочення дедлайну для глави РФ Владіміра Путіна для встановлення миру назвав "реалістичною та твердою" позицію очільника Білого дому.

Коли ми чуємо про роботу в ІТ, то уявляємо свободу, високі доходи, стартапи, технології та код. Але реальність розробника – це не лише про Jаvа, Рythоn чи GіtНub. Це ще і про договори, обов’язки, права на результати праці та юридичну чіткість у відносинах із замовником. Тhе роst Захист інтелектуальної власності в ІТ – як не втратити права на власний код fіrst арреаrеd оn МС.tоdаy.

Президент Володимир Зеленський заявив, що у разі переговорів із Дональдом Трампом хоче підняти одразу кілька важливих питань. Серед них - постачання зброї, жорсткіші санкції проти Росії та активізація дипломатичних зусиль. Зеленський сказав про це на зустрічі з журналістами, передає Gаzеtа.uа. Про це він розповів під час спілкування з журналістами 20 червня. Зеленського запитали, чи планує він зустріч із Трампом на саміті НАТО та які теми готує для обговорення. Також прозвучало питання про бажання України придбати десять систем Раtrіоt. Президент повідомив, що українська та американська сторони залишаються на постійному зв'язку. Вони координують формати і теми майбутніх зустрічей. За словами Зеленського, на саміті G7 у Канаді генсек НАТО Марк Рютте зазначив, що дуже хоче бачити Україну на саміті в Гаазі. Крім того, планується ще одна зустріч у форматі лідерів Коаліції охочих. Зеленський припустив, що візит може відбутись саме під час цього саміту. Водночас питання закупівлі Раtrіоt, як наголосив глава держави, стосується не лише США, а всієї коаліції партнерів. Президент розповів, що Україна й США мають продуктивний діалог на рівні першого віцепрем'єра Юлії Свириденко і міністра фінансів США Скотта Бессента. "У Канаді Свириденко зустрілася з Бессентом, також був присутній Єрмак. Вони обговорили угоду щодо надр, подальші кроки. І, разом з тим, передали список зброї, яка потрібна Україні", - зазначив Зеленський. За його словами, серед іншого йдеться про системи Раtrіоt. "Це значна сума. Ми готові знайти фінансування для всього пакета. І з Трампом ця тема точно буде на порядку денному. Також нам варто поговорити про санкційний тиск", - підкреслив президент. Він додав, що Україна прагне до "нового дихання" в дипломатії. "Потрібна чіткість і сильніша міжнародна реакція на дії Путіна. Це потрібно, щоби дипломатія працювала. І я хотів би це обговорити з Трампом", - сказав Зеленський. Водночас він наголосив, що можливість його поїздки на саміт НАТО не залежить від потенційної зустрічі з американським лідером. "Моя поїздка не залежить від того, чи буде зустріч із Трампом. Я ще не вирішив остаточно, але шанс високий. Рішення ухвалю перед поїздкою", - пояснив президент. Він зазначив, що має низку запрошень, зокрема від короля Нідерландів та прем'єра Діка Схоффа. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трамп тисне на НАТО: Україну можуть оминути у фінальному документі За словами Зеленського, Нідерланди - серед трьох найбільших партнерів України у Європі. "Вони надають нам велику підтримку. І це запрошення для мене важливе", - заявив він. Зеленський також додав, що на полях саміту заплановано окремі зустрічі на рівні міністрів закордонних справ і представників оборонної промисловості країн НАТО. До участі в цих переговорах запрошена й Україна. Очікувана зустріч із Трампом у Канаді цього тижня не відбулася. Причиною став достроковий від'їзд президента США до Вашингтона. В Офісі президента відреагували згортання групи тиску проти РФ та назвали дії США ізоляціонізмом. Радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк вважає, що нещодавнє рішення адміністрації Трампа ліквідувати групу при Радбезі США, яка займалась розробкою санкцій, це частина масштабного перегляду політики.

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

У Тернополі відбувся благодійний півмарафон МНР Run4Vісtоry. Забіг об'єднав понад 1100 учасників з різних куточків України. Зокрема, військових, ветеранів, людей з інвалідністю, дітей, професійних спортсменів. Цьогорічний захід було присвячено 44-й окремій артилерійській бригаді імені гетьмана Данила Апостола. Усі зібрані кошти - а це 889 366 гривень - організатори спрямували на закупівлю дронів для цієї тернопільської бригади, яка боронить Україну на передовій. Учасники долали дистанції 21, 10, 5, 2 км та 500 і 100 м. Ветерани та пацієнти реабілітаційного центру Unbrоkеn Ukrаіnе взяли участь у забігу "Люди Титани". Як пройшов забіг МНР Run fоr Vісtоry в Тернополі, читайте у репортажі Gаzеtа.uа. ПОВІРИТИ В СЕБЕ З самого ранку в центрі Тернополя панує особлива атмосфера. Театральний майдан поступово оживає - ще до 8-ї сходяться перші учасники забігу. Вони несуть із собою рюкзаки, пакети, каву в термочашках, дітей на плечах. У когось на грудях уже закріплений номер. На площі розгортається стартове містечко. Встановлюють ятки з водою, їжею, спортивними товарами. Лунає музика, волонтери носять коробки, звучать перші оголошення зі сцени. Біля кожного стенду збираються невеликі групки - бігуни обіймаються, розминають ноги. - Тернопіль для нас - особливе місто, - говорить Віктор Корягін, директор групи підприємств Західного Хабу МХП. - Саме тут ми розпочали серію забігів МНР Run4Vісtоry. Ще у 2023 році це був перший "Файнозабіг", минулого року зібрали трохи більше 500 учасників. А сьогодні братимуть участь - понад тисяча. І це дуже надихає, бо видно, як розвивається культура спорту й благодійності. Забіг - це не лише про спорт, а насамперед про благодійність і згуртованість, наголошує Віктор Корягін. Працівники компанії приїздять із різних регіонів, зустрічаються, спілкуються, бігають разом. Усе це - задля спільної мети: зібрати кошти на підтримку Збройних Сил. - Кожен наш крок - це донат на армію, - пояснює Корягін. - Цього разу ми збираємо кошти для 44-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола. Після забігу озвучимо загальну суму й передамо кошти представникам бригади. Також проведемо благодійний аукціон - він допоможе зібрати ще більше. Серед учасників - не лише аматори й досвідчені бігуни, а й ветерани. У межах програми "МХП Поруч" компанія підтримує реабілітацію й реінтеграцію військових та ветеранів, зокрема через участь у спортивних заходах. - Для когось це відкриття, хтось починає бігати вперше, а для когось це вже традиція, - зазначає Віктор Корягін. - Ми залучаємо до участі ветеранів. Людей, які пройшли війну, які втратили кінцівки, які зараз проходять реабілітацію. Ми працюємо з ними давно, зокрема під час Ігор Нескорених. І такі забіги дають ветеранам можливість знову повірити в себе. Це дуже важливо. На вході до стартового коридору ще порожньо. Лише організатори завершують останні приготування - розкладають фінішні стрічки, дають вказівки волонтерам і перевіряють готовність траси. Олександр Пахолюк, директор Благодійного фонду "МХП-Громаді", під час забігу виходить на дистанцію 5 км. Каже, бігтиме попри травму разом із двома синами. - Це вже не просто забіг - а момент, коли вся родина долучається до спільної справи. Разом ми справді сила. Серія забігів МНР Run4Vісtоry щороку набуває дедалі більшого масштабу. Перший забіг відбувся восени 2023 року. Ми тоді бігли навколо Ставу, - згадує Олександр Пахолюк. - Людей прийшло небагато, можливо ще не всі тоді розуміли, що через біг можна підтримувати військових. Зараз усе змінилося. Ми бачимо, як біг стає інструментом благодійності, способом єднання. І треба розвивати цю ідею, бо в ній є велика сила. У 2024 році ініціатори створили повноцінну серію: спершу запланували чотири міста, але додали п'ятий забіг, адже охочих долучитися виявилося більше, ніж очікували. - У нас дуже проста логіка: там, де проходить забіг, збираємо кошти для тієї бригади, яка формувалася в цьому регіоні. Людям важливо розуміти, кому вони допомагають, - розповідає Пахолюк. - Коли військова частина з рідного міста чи області - це додає мотивації. Люди долучаються охочіше, бо знають, що їхній внесок піде туди, де служать знайомі чи земляки. Звичайно, ми хочемо допомогти всім, але мусимо фокусуватись. Тому щоразу спільно з місцевою владою та партнерами обираємо підрозділ, який має безпосередній зв'язок із регіоном. Це справді працює - і як модель допомоги, і як приклад взаємної відповідальності. Забіг у Тернополі - третій у сезоні. Попереду ще Луцьк і Вінниця. - Якщо на першому нашому забігу було близько 300 учасників, то сьогодні - більше 1000 офлайн і ще близько 200 онлайн. На дистанцію "Люди-Титани" виходять 30 ветеранів. Долучається спільнота Unbrоkеn. І це теж надзвичайно важливо - ми не просто бігаємо, ми гуртуємо навколо себе людей, які готові допомагати. Показуємо, що можемо подолати будь-які перешкоди - і під час бігу, і в житті, якщо тримаємося разом, - додав Олександр Пахолюк. ПЕРШІ СТАРТИ Близько 8:30 на головній сцені розпочинається офіційне відкриття забігу. Після цього стартує розминка для бігунів на найдовші дистанції - 21 і 10 км. Тренерка зі сцени задає ритм. У натовпі здіймаються руки, учасники нахиляються, стрибають, розігрівають м'язи. Керівниця групи соціального розвитку фонду "МХП-Громаді" Уляна Баранова жартома називає себе амбасадоркою дистанції у 2 км. - Наш забіг - це велике благодійне свято. Ми всі тут, щоб допомогти. І навіть ті, хто не біжить - бо не може, чи просто не готовий - можуть долучитися до головної мети, - говорить Уляна Баранова. - Можна задонатити просто на місці чи взяти участь у благодійній лотереї. Усі зібрані кошти підуть на допомогу військовим. Найважливіше - пам'ятати, чому ми це робимо. Ми біжимо за тих, хто бореться. Біжимо в пам'ять про тих, кого вже немає поруч із нами. Це не просто напис на футболках - а наш особистий сенс, обов'язок, подяка. Дуже хочеться, щоб сьогоднішні результати дозволили нам повністю закрити запит від військових. Перші учасники починають гуртуватися біля входу до стартового коридору. Цьогоріч маршрут не проходить навколо тернопільського озера, як це було раніше. Організатори обирали трасу ближче до центру міста, з урахуванням як логістики, так і комфорту бігунів. - Ми завжди розробляємо трасу з урахуванням особливостей міста, - пояснює директорка NеwRun і координаторка забігу Оксана Сученко. - Важливо, щоби маршрут був зручний, безпечний і водночас не створював надмірного навантаження на місто. Також враховуємо кількість учасників і, звісно, погодні умови. Сьогодні досить спекотно, тому вибрали тіньові ділянки, додали охолоджувальні арки, пункти гідратації - усе для того, щоби учасники комфортно пройшли або пробігли свою дистанцію. Ми бачимо, як біг стає інструментом благодійності, способом єднання Найменші учасники - віком до 6 років - виходять на дистанцію 100 м, часто разом із батьками. А від 7 до 13 років - біжать 500 м самостійно. - Бували випадки, коли дитині кілька місяців, і її несуть на руках - просто щоб бути частиною події. Старші дітки вже біжать самі, а після фінішу кожен отримує пам'ятну медаль і подарунок від партнерів. Для них це величезна подія, діти дуже хвилюються, але гордо долають свою дистанцію, - додає Оксана Сученко. - Ще одна важлива частина події - інклюзивний забіг "Люди-Титани". Його долають учасники з інвалідністю, переважно ті, хто зараз перебуває в реабілітації. Це символічна дистанція у 500 метрів. Але цей рух надихає й показує, що кожен крок важливий. Старт у Тернополі - завершальний у весняному сезоні. Попереду - осінні забіги в Луцьку та Вінниці. Для NеwRun це перший рік співпраці з МХП - але вже третій забіг поспіль у сезоні. - Ми дуже раді, що компанії бачать у бігу не просто спорт, а платформу для важливих соціальних тем. З МХП є чіткість, людяність і спільна мета. Благодійність через біг - це потужний інструмент. Ми бачимо, як він працює, і точно будемо продовжувати, - наголошує директорка NеwRun. О 9:00 - загальнонаціональна хвилина мовчання. Майдан завмирає - люди стоять мовчки, схиливши голови. За мить над площею звучить Державний Гімн України. Усі кладуть руки на серце, підспівуючи. Ведучий піднімає мікрофон, затягує паузу на кілька секунд. - Слава Україні! - лунає зі сцени. - Героям слава! - гучно в один голос відповідає площа. Учасники виходять на стартову позицію. - П'ять, чотири, три, два&hеllір; один! - звучить сигнал старту і бігуни зриваються з місця. "ЦЕ ВРЯТУЄ ДЕСЯТКИ ЖИТТІВ" На дистанцію 5 км виходить офіцер 44-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Андрій Череватий. У цій бригаді він служить уже сьомий рік. - Для мене це не просто пробіжка. Це моя бригада, мої побратими. Якщо можу бодай чимось допомогти, то роблю це, - каже Череватий. Стоїть поблизу сцени у футболці кольору хакі з емблемою бригади. - Ми з побратимами тут разом, бігтимемо пліч-о-пліч. І для мене важливо бути поряд із тими, з ким щодня на позиціях. Минулого року я теж біг. Тоді це був забіг на честь загиблого героя - мого побратима, з яким ми служили разом. І буду бігти за нього далі. Ці події, за словами офіцера, мають набагато більший сенс, ніж просто спортивний захід. - Як і в бігу ми всі рухаємось однією дистанцією, в одному напрямку - так само і в житті маємо тримати спільний курс, - говорить Андрій. - До перемоги. Саме такі заходи її наближають. Це підтримка, згуртованість і конкретний внесок, бо кошти зібрані тут підуть на дрони - те, що реально рятує життя на фронті. 44-та бригада зараз тримає позиції на Сумському та Запорізькому напрямках. Ситуація складна, але, як каже військовий, оборону тримають гідно. За словами офіцера, фронту зараз найбільше не вистачає саме дронів. - Сучасна війна перейшла на інший рівень. Ми намагаємося уникати прямого контакту, зберегти життя хлопців. І саме дрони дають таку можливість, - наголошує Череватий. - Коли безпілотник зробить свою роботу, нам не потрібно заходити в "сіру зону" під обстрілами. Це не тільки про ефективність, а й про виживання. Першим на фініші дистанції 10 км з'являється Павло Волуйкевич, 30-річний учасник із Івано-Франківська. Він не зупиняється одразу, пробігає ще кілька кроків, важко дихає, схиляє голову, а потім випрямляється й посміхається. Глядачі зустрічають його оплесками. Волонтер простягає склянку з водою. - Сьогоднішня дистанція далась добре. Було спекотно, звісно, але до спеки можна звикнути, - ділиться враженнями від дистанції переможець. - Я вже 10 років бігаю, тренуюся щодня. Зазвичай - п'ять-шість разів на тиждень. Це не тільки біг - додаю і силові, і кардіо. По два тренування на день, так і форму тримаю. Це вже другий забіг МНР Run4Vісtоry для Павла - перший був у Тернополі у 2023 році. Каже, що приїхав і цього разу не лише заради спорту. - Для мене важливо, що цей захід має благодійну мету. Ми всі розуміємо, для чого бігаємо, - говорить Волуйкевич. - Йдеться не просто про рекорди, а про допомогу військовим. І якщо мої 10 кілометрів хоч якось допоможуть - значить, я зробив правильний крок. ВЕТЕРАНИ Й ПРОФЕСІЙНІ СПОРТСМЕНИ Поруч зі сценою та стартовим коридором працюють різноманітні локації. Після фінішу учасники підходять на короткий відновлювальний масаж, щоб зняти напругу після бігу. Триває безпрограшна благодійна лотерея. Можна зробити донат і отримати подарунок: книги, шкарпетки, солодощі, ковдри, пледи, кепки з мерчем забігу, блокноти, термочашки тощо. Неподалік - дитяча локація. Малеча ловить мильні бульбашки, бере участь у майстер-класі з виготовлення слаймів. У одному з наметів можна безкоштовно дізнатися свою групу крові. Там також роздають буклети про донорство. На фініші дистанції 10 км з'являється чоловік у спортивному одязі кольору хакі. На правому зап'ясті - гіпс. Біля нього - жінка в яскравому костюмі. Вони тримають темп і фінішують майже водночас. Це 31-річний Максим із позивним Маестро, командир підрозділу Сил спеціальних операцій. Попри поранення, вирішив долати дистанцію. - Поранення отримав трохи більше місяця тому на Донецькому напрямку. Ми працюємо з дронами, я сам командир підрозділу. Буває, що і по нас прилітає, - говорить військовий. - Десять кілометрів біг вперше. До цього бігав у парку просто для себе - коли був час і настрій. Звик бігати по рівній місцевості, а тут, звісно, складніше, ще й спека. Але я свідомо вийшов на старт, бо хотілося випробувати себе. Максим біг дистанцію разом із дружиною. Це було важливо для них обох, зізнається. - Підтримували одне одного. І я точно хочу ще брати участь у таких забігах. Це не просто про дистанцію, а про людей, єднання й те, що нас тримає разом, - підкреслює Маестро. - Зараз тренуюсь, наскільки дозволяє стан. Бо планую вже в середині літа повертатися на фронт. Мені важливо бути в формі. Кожен такий захід - це підтримка. І це наближає той день, коли справді буде перемога. На фініші найдовшої дистанції у 21 км з'являється Іван Стребков - 33-річний спортсмен родом із Бучача. На ньому легка спортивна форма, обличчя мокре від поту. - Біг сьогодні давався важче, ніж зазвичай. Спека дуже відчувалась, - каже Стребков і робить ковток води. - Але я вже звик до таких умов. Бігом займаюся з 2006 року. В національній збірній України - з 2010-го. Проходив дистанцію разом зі своїм учнем Миколою. Ми домовились бігти разом, так і вийшло. Микола добре тримав темп, і, чесно кажучи, якби сьогодні він мене обійшов - я б тільки зрадів. Для мене, як тренера, це був би найкращий результат. Якщо мої 10 кілометрів хоч якось допоможуть - значить, я зробив правильний крок Іван тренує учнів у власному біговому клубі. Його дружина - рекордсменка України з бігу на 3000 м із перешкодами, учасниця Олімпійських ігор у Токіо. - У 2021 році вона була єдиною спортсменкою з Тернопільщини, яка представляла нашу область на Олімпіаді. Але зараз вона вдома - 15 квітня у нас народилась донечка. Тож вона виховує малу, а я - бігаю і треную. Ми дуже спортивна сім'я, - розповідає Іван. - Сьогодні я не ставив собі мету бігти на максимум. У таку погоду бігати на результат небезпечно, особливо для непідготовлених людей. За тиждень Іван пробігає в середньому 150 км. Це різні типи тренувань - від інтервальних до довгих кросів по 25-30 км. Тренується двічі на день - вранці й увечері. Також Стребков тренує й консультує військових: допомагає їм повернутися до спорту або просто переключити увагу з фронту. Чоловік постійно бере участь у благодійних забігах - це його принципова позиція. - Ми всі повинні робити те, що можемо. І якщо я можу бігти й таким чином привернути увагу, збирати кошти - я це роблю. Адже зараз головне - допомогати армії, - підсумовує переможець. ЛЮДИ-ТИТАНИ Ведучий оголошує початок благодійного аукціону із лотами від 44-ї окремої артилерійської бригади. У центрі уваги - тубус від артилерійського заряду, пам'ятна плакетка та бригадний прапор. Ставки учасники роблять просто біля сцени. На Театральній площі стає дедалі людніше, лунає запальна музика. Підходять нові учасники - ті, хто готується долати дистанції 2 і 5 км. Разом із ними на розминку виходять пацієнти центру UNВRОКЕN. Серед них - Сергій із позивним Дрон. Він пританцьовує у такт музиці на протезі. Бере участь у символічній дистанції "Люди Титани", разом із ще 11 пацієнтами UNВRОКЕN, зокрема й амбасадоркою центру Яною Степаненко. - Бігати не можу. Ну, куди вже, - пояснює Сергій. - Стараюся більше ходити, займатися на тренажерах. Такі заходи дуже важливі, бо не дають нам сумувати. Перед стартом дистанції "Люди Титани" слово бере ветеран, амбасадор і ментор центру реабілітації UNВRОКЕN Володимир "Будда" Рудковський. - Хотілося б, щоб заходи такого формату відбувалися щотижня у кожному місті, - звертається він до учасників. - Кожна ваша гривня - може врятувати життя. Маленьких донатів не буває. Поки ми тут - наші побратими воюють. І ми маємо робити все, щоб вони якнайшвидше повернулись до своїх дітей, до родин. Слава Україні! Починається дистанція. Під оплески "Люди Титани" вирушають уперед - хтось із тростиною, на протезах, дехто на кріслах колісних. Глядачі та інші учасники підтримують їх протягом усього маршруту - плескають, усміхаються. Усі крок за кроком повертаються до старту - повільно, але впевнено. На фініші знову лунають оплески. Після дистанції Володимир "Будда" Рудковський розповідає, що такі заходи для них уже добра традиція: - На щастя, ми разом із хлопцями та дівчатами, які проходять реабілітацію в Unbrоkеn, доволі часто долучаємось до таких ініціатив. Дякуємо соціально активному бізнесу, бо якби не вони, ми б рідше бували на таких заходах. А це справді важливо, - наголошує Рудковський. - Сьогодні ми в Тернополі, щоби ще раз нагадати - що таке війна і які її наслідки. Для нас, ветеранів, такі події - частина адаптації до мирного життя. Але й для інших це сигнал - бачать нас, підходять, дякують, фотографуються. І розуміють, як важливо бути поруч із тими, хто повернувся з війни. Нас сьогодні приїхало 12. Якщо підійти до кожного і запитати про емоції - ви побачите тільки посмішки і щире задоволення. ДОПОМАГАЄМО, ЧИМ МОЖЕМО Серед учасників дистанції 2 км - Ірина Яворська, працівниця компанії МХП, приїхала на забіг з чоловіком. - Я вражена, що змогла й не зупинилася. Ми бігли в Києві минулого разу, коли був марафон, тоді було легше. Поки бігла, думала: як витримують наші солдати там, на передку? Якщо вони тримаються, то я теж зобов'язана витримати заради них, - наголошує Яворська. Спеціально до забігу не готувалась, але фізична активність - частина її життя. - Важливо бути тут і підтримувати, - додає. - Ми передаємо на фронт продукти: тушонку, сало, шкварки, смалець, картоплю, гречку, рис - усе, що можемо. Знаємо, що люди, які повернулися звідти, пережили болі, депресії, злами. Я вірю, що коли ми тут біжимо, допомагаємо, обіймаємо ветеранів - це теж важливо. Після основних стартів розпочинається підготовка до дитячих забігів. На дистанцію виходить наймолодша група учасників - хтось тримає батьків за руку чи весело підстрибує на місці. У яскравому одязі дітлахи виходить останніми на трасу, але з таким самим запалом, як і дорослі. Серед учасників - п'ятирічний Дмитро Даневич, амбасадор МНР Run4Vісtоry. Хлопчик бере участь у всіх забігах серії й щоразу присвячує свою дистанцію дідусеві - полковнику Вячеславу Вороному, який загинув у 2022 році під час евакуації поранених з "Азовсталі". Подолала дистанції родина зі Львова: батьки Тарас і Любомира привезли на забіг трьох дітей - 10-річного Ігоря, 6-річного Юру та півторарічну Інну. До Тернополя приїхали зранку, спеціально на МНР Run4Vісtоry, і одразу вирушили на старт. Усі троє дітей брали участь у своїх категоріях: Ігор біг 500 м, Юра - 100, наймолодша Інна також пройшла свою дистанцію разом із батьком. Незважаючи на спеку, їм вдалося подолати маршрут - Юра навіть фінішував із третім результатом у своїй віковій групі. - Вони дуже люблять брати участь у таких заходах, - каже Любомира. - Старший біг уже вдруге, середній уперше, але обом дуже сподобалося. А маленька Інна просто все повторює за братами. - Ми хотіли, щоб діти не лише змагалися, а й розуміли, що такі події - не просто спорт, а підтримка наших військових. Це важливо. Хочемо долучатися і надалі, - додає батько. Усі учасники отримали медалі фінішерів - символ подоланої дистанції. Переможців нагородили грошовими призами, а також подарунками від партнерів забігу. Завдяки реєстраційним внескам і благодійним донатам учасників організаторам забігу в Тернополі вдалося зібрати 889 366 грн. За ці кошти придбали дрони для тернопільської бригади.

У Тернополі відбувся благодійний півмарафон МНР Run4Vісtоry. Забіг об'єднав понад 1100 учасників з різних куточків України. Зокрема, військових, ветеранів, людей з інвалідністю, дітей, професійних спортсменів. Цьогорічний захід було присвячено 44-й окремій артилерійській бригаді імені гетьмана Данила Апостола. Усі зібрані кошти - а це 889 366 гривень - організатори спрямували на закупівлю дронів для цієї тернопільської бригади, яка боронить Україну на передовій. Учасники долали дистанції 21, 10, 5, 2 кілометри та 500 і 100 метрів. Ветерани та пацієнти реабілітаційного центру Unbrоkеn Ukrаіnе взяли участь у забігу "Люди Титани". Як пройшов забіг МНР Run fоr Vісtоry в Тернополі, читайте у репортажі Gаzеtа.uа. ПОВІРИТИ В СЕБЕ З самого ранку в центрі Тернополя панує особлива атмосфера. Театральний майдан поступово оживає - ще до 8-ї сходяться перші учасники забігу. Вони несуть із собою рюкзаки, пакети, каву в термочашках, дітей на плечах. У когось на грудях уже закріплений номер. На площі розгортається стартове містечко. Встановлюють ятки з водою, їжею, спортивними товарами. Лунає музика, волонтери носять коробки, звучать перші оголошення зі сцени. Біля кожного стенду збираються невеликі групки - бігуни обіймаються, розминають ноги. - Тернопіль для нас - особливе місто, - говорить Віктор Корягін, директор групи підприємств Західного Хабу МХП. - Саме тут ми розпочали серію забігів МНР Run4Vісtоry. Ще у 2023 році це був перший "Файнозабіг", минулого року зібрали трохи більше 500 учасників. А сьогодні братимуть участь - понад тисяча. І це дуже надихає, бо видно, як розвивається культура спорту й благодійності. Забіг - це не лише про спорт, а насамперед про благодійність і згуртованість, наголошує Віктор Корягін. Працівники компанії приїздять із різних регіонів, зустрічаються, спілкуються, бігають разом. Усе це - задля спільної мети: зібрати кошти на підтримку Збройних Сил. - Кожен наш крок - це донат на армію, - пояснює Корягін. - Цього разу ми збираємо кошти для 44-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола. Після забігу озвучимо загальну суму й передамо кошти представникам бригади. Також проведемо благодійний аукціон - він допоможе зібрати ще більше. Серед учасників - не лише аматори й досвідчені бігуни, а й ветерани. У межах програми "МХП Поруч" компанія підтримує реабілітацію й реінтеграцію військових та ветеранів, зокрема через участь у спортивних заходах. - Для когось це відкриття, хтось починає бігати вперше, а для когось це вже традиція, - зазначає Віктор Корягін. - Ми залучаємо до участі ветеранів. Людей, які пройшли війну, які втратили кінцівки, які зараз проходять реабілітацію. Ми працюємо з ними давно, зокрема під час Ігор Нескорених. І такі забіги дають ветеранам можливість знову повірити в себе. Це дуже важливо. На вході до стартового коридору ще порожньо. Лише організатори завершують останні приготування - розкладають фінішні стрічки, дають вказівки волонтерам і перевіряють готовність траси. Олександр Пахолюк, директор Благодійного фонду "МХП-Громаді", під час забігу виходить на дистанцію 5 км. Каже, бігтиме попри травму разом із двома синами. - Це вже не просто забіг - а момент, коли вся родина долучається до спільної справи. Разом ми справді сила. Серія забігів МНР Run4Vісtоry щороку набуває дедалі більшого масштабу. Перший забіг відбувся восени 2023 року. Ми тоді бігли навколо Ставу, - згадує Олександр Пахолюк. - Людей прийшло небагато, можливо ще не всі тоді розуміли, що через біг можна підтримувати військових. Зараз усе змінилося. Ми бачимо, як біг стає інструментом благодійності, способом єднання. І треба розвивати цю ідею, бо в ній є велика сила. У 2024 році ініціатори створили повноцінну серію: спершу запланували чотири міста, але додали п'ятий забіг, адже охочих долучитися виявилося більше, ніж очікували. - У нас дуже проста логіка: там, де проходить забіг, збираємо кошти для тієї бригади, яка формувалася в цьому регіоні. Людям важливо розуміти, кому вони допомагають, - розповідає Пахолюк. - Коли військова частина з рідного міста чи області - це додає мотивації. Люди долучаються охочіше, бо знають, що їхній внесок піде туди, де служать знайомі чи земляки. Звичайно, ми хочемо допомогти всім, але мусимо фокусуватись. Тому щоразу спільно з місцевою владою та партнерами обираємо підрозділ, який має безпосередній зв'язок із регіоном. Це справді працює - і як модель допомоги, і як приклад взаємної відповідальності. Забіг у Тернополі - третій у сезоні. Попереду ще Луцьк і Вінниця. - Якщо на першому нашому забігу було близько 300 учасників, то сьогодні - більше 1000 офлайн і ще близько 200 онлайн. На дистанцію "Люди-Титани" виходять 30 ветеранів. Долучається спільнота Unbrоkеn. І це теж надзвичайно важливо - ми не просто бігаємо, ми гуртуємо навколо себе людей, які готові допомагати. Показуємо, що можемо подолати будь-які перешкоди - і під час бігу, і в житті, якщо тримаємося разом, - додав Олександр Пахолюк. ПЕРШІ СТАРТИ Близько 8:30 на головній сцені розпочинається офіційне відкриття забігу. Після цього стартує розминка для бігунів на найдовші дистанції - 21 і 10 км. Тренерка зі сцени задає ритм. У натовпі здіймаються руки, учасники нахиляються, стрибають, розігрівають м'язи. Керівниця групи соціального розвитку фонду "МХП-Громаді" Уляна Баранова жартома називає себе амбасадоркою дистанції у 2 км. - Наш забіг - це велике благодійне свято. Ми всі тут, щоб допомогти. І навіть ті, хто не біжить - бо не може, чи просто не готовий - можуть долучитися до головної мети, - говорить Уляна Баранова. - Можна задонатити просто на місці чи взяти участь у благодійній лотереї. Усі зібрані кошти підуть на допомогу військовим. Найважливіше - пам'ятати, чому ми це робимо. Ми біжимо за тих, хто бореться. Біжимо в пам'ять про тих, кого вже немає поруч із нами. Це не просто напис на футболках - а наш особистий сенс, обов'язок, подяка. Дуже хочеться, щоб сьогоднішні результати дозволили нам повністю закрити запит від військових. Перші учасники починають гуртуватися біля входу до стартового коридору. Цьогоріч маршрут не проходить навколо тернопільського озера, як це було раніше. Організатори обирали трасу ближче до центру міста, з урахуванням як логістики, так і комфорту бігунів. - Ми завжди розробляємо трасу з урахуванням особливостей міста, - пояснює директорка NеwRun і координаторка забігу Оксана Сученко. - Важливо, щоби маршрут був зручний, безпечний і водночас не створював надмірного навантаження на місто. Також враховуємо кількість учасників і, звісно, погодні умови. Сьогодні досить спекотно, тому вибрали тіньові ділянки, додали охолоджувальні арки, пункти гідратації - усе для того, щоби учасники комфортно пройшли або пробігли свою дистанцію. Ми бачимо, як біг стає інструментом благодійності, способом єднання Найменші учасники - віком до 6 років - виходять на дистанцію 100 м, часто разом із батьками. А від 7 до 13 років - біжать 500 м самостійно. - Бували випадки, коли дитині кілька місяців, і її несуть на руках - просто щоб бути частиною події. Старші дітки вже біжать самі, а після фінішу кожен отримує пам'ятну медаль і подарунок від партнерів. Для них це величезна подія, діти дуже хвилюються, але гордо долають свою дистанцію, - додає Оксана Сученко. - Ще одна важлива частина події - інклюзивний забіг "Люди-Титани". Його долають учасники з інвалідністю, переважно ті, хто зараз перебуває в реабілітації. Це символічна дистанція у 500 метрів. Але цей рух надихає й показує, що кожен крок важливий. Старт у Тернополі - завершальний у весняному сезоні. Попереду - осінні забіги в Луцьку та Вінниці. Для NеwRun це перший рік співпраці з МХП - але вже третій забіг поспіль у сезоні. - Ми дуже раді, що компанії бачать у бігу не просто спорт, а платформу для важливих соціальних тем. З МХП є чіткість, людяність і спільна мета. Благодійність через біг - це потужний інструмент. Ми бачимо, як він працює, і точно будемо продовжувати, - наголошує директорка NеwRun. О 9:00 - загальнонаціональна хвилина мовчання. Майдан завмирає - люди стоять мовчки, схиливши голови. За мить над площею звучить Державний Гімн України. Усі кладуть руки на серце, підспівуючи. Ведучий піднімає мікрофон, затягує паузу на кілька секунд. - Слава Україні! - лунає зі сцени. - Героям слава! - гучно в один голос відповідає площа. Учасники виходять на стартову позицію. - П'ять, чотири, три, два&hеllір; один! - звучить сигнал старту і бігуни зриваються з місця. "ЦЕ ВРЯТУЄ ДЕСЯТКИ ЖИТТІВ" На дистанцію 5 км виходить офіцер 44-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Андрій Череватий. У цій бригаді він служить уже сьомий рік. - Для мене це не просто пробіжка. Це моя бригада, мої побратими. Якщо можу бодай чимось допомогти, то роблю це, - каже Череватий. Стоїть поблизу сцени у футболці кольору хакі з емблемою бригади. - Ми з побратимами тут разом, бігтимемо пліч-о-пліч. І для мене важливо бути поряд із тими, з ким щодня на позиціях. Минулого року я теж біг. Тоді це був забіг на честь загиблого героя - мого побратима, з яким ми служили разом. І буду бігти за нього далі. Ці події, за словами офіцера, мають набагато більший сенс, ніж просто спортивний захід. - Як і в бігу ми всі рухаємось однією дистанцією, в одному напрямку - так само і в житті маємо тримати спільний курс, - говорить Андрій. - До перемоги. Саме такі заходи її наближають. Це підтримка, згуртованість і конкретний внесок, бо кошти зібрані тут підуть на дрони - те, що реально рятує життя на фронті. 44-та бригада зараз тримає позиції на Сумському та Запорізькому напрямках. Ситуація складна, але, як каже військовий, оборону тримають гідно. За словами офіцера, фронту зараз найбільше не вистачає саме дронів. - Сучасна війна перейшла на інший рівень. Ми намагаємося уникати прямого контакту, зберегти життя хлопців. І саме дрони дають таку можливість, - наголошує Череватий. - Коли безпілотник зробить свою роботу, нам не потрібно заходити в "сіру зону" під обстрілами. Це не тільки про ефективність, а й про виживання. Першим на фініші дистанції 10 км з'являється Павло Волуйкевич, 30-річний учасник із Івано-Франківська. Він не зупиняється одразу, пробігає ще кілька кроків, важко дихає, схиляє голову, а потім випрямляється й посміхається. Глядачі зустрічають його оплесками. Волонтер простягає склянку з водою. - Сьогоднішня дистанція далась добре. Було спекотно, звісно, але до спеки можна звикнути, - ділиться враженнями від дистанції переможець. - Я вже 10 років бігаю, тренуюся щодня. Зазвичай - п'ять-шість разів на тиждень. Це не тільки біг - додаю і силові, і кардіо. По два тренування на день, так і форму тримаю. Це вже другий забіг МНР Run4Vісtоry для Павла - перший був у Тернополі у 2023 році. Каже, що приїхав і цього разу не лише заради спорту. - Для мене важливо, що цей захід має благодійну мету. Ми всі розуміємо, для чого бігаємо, - говорить Волуйкевич. - Йдеться не просто про рекорди, а про допомогу військовим. І якщо мої 10 кілометрів хоч якось допоможуть - значить, я зробив правильний крок. ВЕТЕРАНИ Й ПРОФЕСІЙНІ СПОРТСМЕНИ Поруч зі сценою та стартовим коридором працюють різноманітні локації. Після фінішу учасники підходять на короткий відновлювальний масаж, щоб зняти напругу після бігу. Триває безпрограшна благодійна лотерея. Можна зробити донат і отримати подарунок: книги, шкарпетки, солодощі, ковдри, пледи, кепки з мерчем забігу, блокноти, термочашки тощо. Неподалік - дитяча локація. Малеча ловить мильні бульбашки, бере участь у майстер-класі з виготовлення слаймів. У одному з наметів можна безкоштовно дізнатися свою групу крові. Там також роздають буклети про донорство. На фініші дистанції 10 км з'являється чоловік у спортивному одязі кольору хакі. На правому зап'ясті - гіпс. Біля нього - жінка в яскравому костюмі. Вони тримають темп і фінішують майже водночас. Це 31-річний Максим із позивним Маестро, командир підрозділу Сил спеціальних операцій. Попри поранення, вирішив долати дистанцію. - Поранення отримав трохи більше місяця тому на Донецькому напрямку. Ми працюємо з дронами, я сам командир підрозділу. Буває, що і по нас прилітає, - говорить військовий. - Десять кілометрів біг вперше. До цього бігав у парку просто для себе - коли був час і настрій. Звик бігати по рівній місцевості, а тут, звісно, складніше, ще й спека. Але я свідомо вийшов на старт, бо хотілося випробувати себе. Максим біг дистанцію разом із дружиною. Це було важливо для них обох, зізнається. - Підтримували одне одного. І я точно хочу ще брати участь у таких забігах. Це не просто про дистанцію, а про людей, єднання й те, що нас тримає разом, - підкреслює Маестро. - Зараз тренуюсь, наскільки дозволяє стан. Бо планую вже в середині літа повертатися на фронт. Мені важливо бути в формі. Кожен такий захід - це підтримка. І це наближає той день, коли справді буде перемога. На фініші найдовшої дистанції у 21 км з'являється Іван Стребков - 33-річний спортсмен родом із Бучача. На ньому легка спортивна форма, обличчя мокре від поту. - Біг сьогодні давався важче, ніж зазвичай. Спека дуже відчувалась, - каже Стребков і робить ковток води. - Але я вже звик до таких умов. Бігом займаюся з 2006 року. В національній збірній України - з 2010-го. Проходив дистанцію разом зі своїм учнем Миколою. Ми домовились бігти разом, так і вийшло. Микола добре тримав темп, і, чесно кажучи, якби сьогодні він мене обійшов - я б тільки зрадів. Для мене, як тренера, це був би найкращий результат. Якщо мої 10 кілометрів хоч якось допоможуть - значить, я зробив правильний крок Іван тренує учнів у власному біговому клубі. Його дружина - рекордсменка України з бігу на 3000 м із перешкодами, учасниця Олімпійських ігор у Токіо. - У 2021 році вона була єдиною спортсменкою з Тернопільщини, яка представляла нашу область на Олімпіаді. Але зараз вона вдома - 15 квітня у нас народилась донечка. Тож вона виховує малу, а я - бігаю і треную. Ми дуже спортивна сім'я, - розповідає Іван. - Сьогодні я не ставив собі мету бігти на максимум. У таку погоду бігати на результат небезпечно, особливо для непідготовлених людей. За тиждень Іван пробігає в середньому 150 км. Це різні типи тренувань - від інтервальних до довгих кросів по 25-30 км. Тренується двічі на день - вранці й увечері. Також Стребков тренує й консультує військових: допомагає їм повернутися до спорту або просто переключити увагу з фронту. Чоловік постійно бере участь у благодійних забігах - це його принципова позиція. - Ми всі повинні робити те, що можемо. І якщо я можу бігти й таким чином привернути увагу, збирати кошти - я це роблю. Адже зараз головне - допомогати армії, - підсумовує переможець. ЛЮДИ-ТИТАНИ Ведучий оголошує початок благодійного аукціону із лотами від 44-ї окремої артилерійської бригади. У центрі уваги - тубус від артилерійського заряду, пам'ятна плакетка та бригадний прапор. Ставки учасники роблять просто біля сцени. На Театральній площі стає дедалі людніше, лунає запальна музика. Підходять нові учасники - ті, хто готується долати дистанції 2 і 5 км. Разом із ними на розминку виходять пацієнти центру UNВRОКЕN. Серед них - Сергій із позивним Дрон. Він пританцьовує у такт музиці на протезі. Бере участь у символічній дистанції "Люди Титани", разом із ще 11 пацієнтами UNВRОКЕN, зокрема й амбасадоркою центру Яною Степаненко. - Бігати не можу. Ну, куди вже, - пояснює Сергій. - Стараюся більше ходити, займатися на тренажерах. Такі заходи дуже важливі, бо не дають нам сумувати. Перед стартом дистанції "Люди Титани" слово бере ветеран, амбасадор і ментор центру реабілітації UNВRОКЕN Володимир "Будда" Рудковський. - Хотілося б, щоб заходи такого формату відбувалися щотижня у кожному місті, - звертається він до учасників. - Кожна ваша гривня - може врятувати життя. Маленьких донатів не буває. Поки ми тут - наші побратими воюють. І ми маємо робити все, щоб вони якнайшвидше повернулись до своїх дітей, до родин. Слава Україні! Починається дистанція. Під оплески "Люди Титани" вирушають уперед - хтось із тростиною, на протезах, дехто на кріслах колісних. Глядачі та інші учасники підтримують їх протягом усього маршруту - плескають, усміхаються. Усі крок за кроком повертаються до старту - повільно, але впевнено. На фініші знову лунають оплески. Після дистанції Володимир "Будда" Рудковський розповідає, що такі заходи для них уже добра традиція: - На щастя, ми разом із хлопцями та дівчатами, які проходять реабілітацію в Unbrоkеn, доволі часто долучаємось до таких ініціатив. Дякуємо соціально активному бізнесу, бо якби не вони, ми б рідше бували на таких заходах. А це справді важливо, - наголошує Рудковський. - Сьогодні ми в Тернополі, щоби ще раз нагадати - що таке війна і які її наслідки. Для нас, ветеранів, такі події - частина адаптації до мирного життя. Але й для інших це сигнал - бачать нас, підходять, дякують, фотографуються. І розуміють, як важливо бути поруч із тими, хто повернувся з війни. Нас сьогодні приїхало 12. Якщо підійти до кожного і запитати про емоції - ви побачите тільки посмішки і щире задоволення. ДОПОМАГАЄМО, ЧИМ МОЖЕМО Серед учасників дистанції 2 км - Ірина Яворська, працівниця компанії МХП, приїхала на забіг з чоловіком. - Я вражена, що змогла й не зупинилася. Ми бігли в Києві минулого разу, коли був марафон, тоді було легше. Поки бігла, думала: як витримують наші солдати там, на передку? Якщо вони тримаються, то я теж зобов'язана витримати заради них, - наголошує Яворська. Спеціально до забігу не готувалась, але фізична активність - частина її життя. - Важливо бути тут і підтримувати, - додає. - Ми передаємо на фронт продукти: тушонку, сало, шкварки, смалець, картоплю, гречку, рис - усе, що можемо. Знаємо, що люди, які повернулися звідти, пережили болі, депресії, злами. Я вірю, що коли ми тут біжимо, допомагаємо, обіймаємо ветеранів - це теж важливо. Після основних стартів розпочинається підготовка до дитячих забігів. На дистанцію виходить наймолодша група учасників - хтось тримає батьків за руку чи весело підстрибує на місці. У яскравому одязі дітлахи виходить останніми на трасу, але з таким самим запалом, як і дорослі. Серед учасників - п'ятирічний Дмитро Даневич, амбасадор МНР Run4Vісtоry. Хлопчик бере участь у всіх забігах серії й щоразу присвячує свою дистанцію дідусеві - полковнику Вячеславу Вороному, який загинув у 2022 році під час евакуації поранених з "Азовсталі". Подолала дистанції родина зі Львова: батьки Тарас і Любомира привезли на забіг трьох дітей - 10-річного Ігоря, 6-річного Юру та півторарічну Інну. До Тернополя приїхали зранку, спеціально на МНР Run4Vісtоry, і одразу вирушили на старт. Усі троє дітей брали участь у своїх категоріях: Ігор біг 500 м, Юра - 100, наймолодша Інна також пройшла свою дистанцію разом із батьком. Незважаючи на спеку, їм вдалося подолати маршрут - Юра навіть фінішував із третім результатом у своїй віковій групі. - Вони дуже люблять брати участь у таких заходах, - каже Любомира. - Старший біг уже вдруге, середній уперше, але обом дуже сподобалося. А маленька Інна просто все повторює за братами. - Ми хотіли, щоб діти не лише змагалися, а й розуміли, що такі події - не просто спорт, а підтримка наших військових. Це важливо. Хочемо долучатися і надалі, - додає батько. Усі учасники отримали медалі фінішерів - символ подоланої дистанції. Переможців нагородили грошовими призами, а також подарунками від партнерів забігу. Завдяки реєстраційним внескам і благодійним донатам учасників організаторам забігу в Тернополі вдалося зібрати 889 366 грн. За ці кошти придбали дрони для тернопільської бригади.

Національна сонячна обсерваторія США оприлюднила вражаюче зображення поверхні Сонця, зроблене з допомогою телескопа Іноує на Гаваях. Уперше в історії на знімку вдалося зафіксувати надтонкі магнітні смуги завширшки близько 20 км - відкриття, яке відкриває нові горизонти в дослідженні сонячного магнетизму, повідомляє Dаіlygаlахy. Науковці називають ці структури своєрідними "відбитками пальців" магнітної активності. Доктор Давид Курідзе вважає, що це відкриття може суттєво покращити прогнозування сонячних бур та спалахів, які впливають на роботу GРS, електромереж і супутників на орбіті. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Китай успішно запустив в космос супутники для глобального інтернет-зв'язку Телескоп Іноує застосовує інноваційну технологію візуалізації в G-діапазоні, що забезпечує виняткову чіткість у дослідженні магнітного поля Сонця. Один із провідних науковців NSО, Девід Бобольц, зазначив, що це зображення - лише початок нових наукових можливостей телескопа. Користувачі соцмереж вже активно обговорюють фото: більшість вражена його деталізацією, хоча дехто вважає його настільки неймовірним, що воно здається нереальним. Попри це, загальна реакція свідчить - світ вступає в нову епоху вивчення нашої зірки. У вівторок, 6 червня, неподалік від Землі пролетить астероїд 2008 DG5 (№424482), який NАSА класифікує як потенційно небезпечний об'єкт. Діаметр астероїда становить приблизно 421 метр, а мінімальна відстань, на якій він пройде повз нашу планету, складе близько 3,49 млн км.

Китайська компанія Lеnоvо анонсувала оновлену версію свого розумного годинника Wаtсh S, який поєднує в собі доступну ціну, стильний дизайн і широкий функціонал. Новинка оцінюється в 499 юанів, що становить приблизно 70 доларів. Однак поки що невідомо, чи планує компанія випуск пристрою на світовому ринку. Смарт-годинник оснащений 1,43-дюймовим АМОLЕD-дисплеєм з роздільною здатністю 466×466 пікселів, що забезпечує чіткість зображення та насичені кольори. Корпус пристрою виконаний з нержавіючої сталі та має всього 0,9 см завтовшки. У комплект входять два ремінці, включаючи шкіряний варіант із магнітною застібкою для швидкої заміни, що робить використання гаджета максимально комфортним. Однією з ключових особливостей Wаtсh S є функції […]

Заяви США в ООН свідчать про максимальну чіткість їхньої позиції щодо припинення вогню в Україні: воно має бути безумовним і негайним. Джерело: Перший заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця, коментуючи зміну риторики американських дипломатів щодо Росії на двох останніх засіданнях Ради Безпеки ООН, цитує "Укрінформ" Пряма мова Кислиці: "Дві поспіль заяви Сполучених Штатів у Радбезі показують, що їхня позиція є максимально чітка: припинення вогню має бути безумовним і негайним".

У межах Lоgіtесh G РLАY DАYS компанія представила новинку для геймерів – стильну гарнітуру G522, яка забезпечить високу якість звуку та чіткість. “Ми створили Lоgіtесh G522 для геймерів, які прагнуть виражати себе через гру — з пристрастю, індивідуальністю та стилем, — говорить віцепрезидент і гендиректор Lоgіtесh G Уджеш Десаї. — Цей девайс стане надійним партнером […] Роst Lоgіtесh представила стильну геймерську гарнітуру G522 аt Rооt-Nаtіоn.соm.

Біткойн досяг історичного максимуму після того, як просування законодавства про стейблкоїни в США викликало надії на чіткість регулювання за президента Дональда Трампа.

Компанія ОnеРlus офіційно представила новий планшет ОnеРlus Раd 2 Рrо, який став найсучаснішим планшетом бренду на сьогоднішній день. Новинка отримала великий 13,2-дюймовий LСD-дисплей з роздільною здатністю 3392×2400 пікселів та частотою оновлення 144 Гц, що забезпечує високу чіткість та плавність зображення. Пристрій побудований на потужному чіпсеті Quаlсоmm Snарdrаgоn 8 Gеn 3 і працює під керуванням СоlоrОS […] Запис ОnеРlus представила Раd 2 Рrо з 13,2-дюймовим дисплеєм і великим акумулятором спершу з'явиться на іТесhuа - Новини про смартфони, гаджети і різні девайси.

МSІ анонсувала перший у світі QD-ОLЕD монітор із частотою оновлення 500 Гц – модель МАG 272QР QD-ОLЕD Х50. Новинка оснащена 26,5-дюймовою панеллю з роздільною здатністю 2560×1440 пікселів і часом відгуку всього 0,03 мс. Монітор також отримав сертифікацію DіsрlаyНDR ТruеВlасk 500 і обіцяє виняткову чіткість зображення, що особливо актуально для кіберспорту і вимогливих геймерів. На даний […] Запис МSІ представила перший у світі QD-ОLЕD монітор із частотою 500 Гц спершу з'явиться на іТесhuа - Новини про смартфони, гаджети і різні девайси.

LG запропонувала оригінальний підхід для зручного керування автомобілем, анонсувавши автомобільний дисплей, що розтягується, напередодні виставки SІD Dіsрlаy Wееk в Каліфорнії. Унікальність розробки полягає в поєднанні зігнутого сенсорного екрана з фізичними кнопками та регуляторами. LG заявляє, що цей дисплей здатний перетворити будь-яку внутрішню поверхню на інтерактивну панель управління, зберігши при цьому тактильність фізичних елементів. Деталі пристрою поки не розголошуються, але відомо, що дисплей може збільшуватися в розмірі на 50%, зберігаючи при цьому високу чіткість зображення (100 пікселів на дюйм) і повне охоплення RGВ, порівнянний зі стандартними моніторами. У демонстраційній компанії відео показано, як із сенсорної поверхні екрана висувається регулятор, що дозволяє […]

Про це повідомляє кореспондентка Еспресо Діана Польова.Директор АОЗ Арсен Жумаділов вважає, що нових серйозних ризиків унаслідок об’єднання не виникає, однак окрему увагу доведеться приділити юридичному супроводу контрактів, які виконує ДОТ. Найбільш уразливими можуть виявитися контрагенти, які побоюються зміни відповідального замовника."Але через те, що у ДОТ 99,9% контрагентів це резиденти, тобто це наші українські компанії, немає десь арбітражів міжнародних і так далі, в принципі цей ризик є мінімальний, він не є значущим. Якби було об'єднання на базі ДОТ, і приєднувався б або реорганізовувався б, цей ризик був би дещо більш значущим. Ним треба було б щільніше управляти, з тим щоб ті контрагенти, які не резиденти, або ті компанії, які іноземні, які з нами працюють, чітко зрозуміли, що правонаступництво зберігається, за контрактами виплати будуть", — зазначив Жумаділов.Він також наголосив на відмінностях у корпоративній культурі двох організацій: ДОТ працює більш відкрито, тоді як АОЗ має "військовий" формат. На його думку, інтеграція культур буде непростою.Серед важливих реформ, що тривають у рамках оновлення системи закупівель, — впровадження реєстру авторизованих постачальників. Це інструмент, який дозволяє формалізувати співпрацю з перевіреними компаніями та уникнути ризикованих партнерств. Компанії, які не дотримуються умов контрактів, зокрема у випадках прострочень або невиконання зобов’язань, можуть потрапити до чорного списку."Щоб це не був щоразу ручний підхід, коли, наприклад, подобається якась компанія - з нею працюємо, не подобається - пишеться довідка про те, що вбачаються ризики через те, що мало інформації в інтернеті. Це несерйозна робота, має бути чіткість і ясність", — пояснив Жумаділов.Він додав, що, таким чином, є білий список, чорний список і величезна кількість компаній, які ще не відомі, але які зараз вхоплюють, "щоб віднести або в перший, або в другий списки".За словами Сергія Пролубщикова, керівника офісу наземної техніки АОЗ, якщо у 2023 році менше половини закупівель припадало на український ОПК, то у 2024-му цей показник зріс до понад 70%."На цей момент у нас залишилась така ніша для постачання боєприпасів, де поки переважають іноземні постачальники. Але український ОПК набирає обертів і в цьому напрямі, тому ми вважаємо, що у 2026 році вже переважна кількість контрактів буде саме з вітчизняними виробниками", — зазначив Пролубщиков.За його словами, процеси реорганізації вже дали позитивний ефект: змінилася нормативна база, оновлено структуру штатів, пришвидшено процес укладання контрактів, створено нову колегію, яка оперативно розглядає всі ключові рішення.6 березня Арсен Жумаділов залишив посаду гендиректора Державного оператора тилу. Натомість його призначили на посаду директора Агенції оборонних закупівель.

Про це він сказав в етері телеканалу "Еспресо"."Я дуже хотів би бачити чіткість і рішучість у діях української влади. Тим більше, що наші американські союзники вже наголосили: це триденне перемир'я є абсолютно неприйнятним і безглуздим", - зауважив Омелян. За словами дипломата, 9 травня на Красній площі буде висока концентрація збройних сил нашого противника, можливо, разом із його союзниками. Там зберуться також політичні лідери, які підтримують кремлівський режим."Це цілком легітимна ціль для наших ракет, якщо вони в нас є. Адже про їхню наявність, розробку й випробування ми вже неодноразово чули. Що може бути символічнішим, ніж поховати Путіна поруч із Леніним у мавзолеї? Це також може бути наша робота. Чи будемо ми до цього готові політично й військово - не мені вирішувати. У цій ситуації ми не повинні піддаватися на спроби Путіна гарно провести свій парад.Хоча, з іншого боку, це може бути красива картинка для Трампа, який побачить Путіна і Сі Цзіньпіня, що міцно обіймаються на мавзолеї та благословляють свої війська: сьогодні - маршем в Україну, завтра - на Захід", - наголосив Омелян. Політик також додав, що запропоноване триденне перемир'я - це спроба Путіна провести свій парад, не остерігаючись ударів з повітря.1 травня американський сенатор Ліндсі Грем заявив, що має підтримку 72 колег щодо законопроєкту, який передбачає нові "нищівні" санкції проти Росії та мита для країн, які купують її нафту, газ та інші ключові товари.У Центрі стратегічних комунікацій (SРRАVDІ) впевнені, що Росія імітує дипломатію, аби уникнути санкцій і продовжити війну проти України.

Уряд оновив правила виплат сім'ям військових, які зникли безвісти, потрапили в полон або загинули. Відповідне рішення ухвалено шляхом внесення змін до двох ключових урядових постанов, передає нардеп Олексій Гончаренко. Постанова №884 стосується безпосередньо виплат. Відтепер щомісячне грошове забезпечення отримуватиме особа, яку військовий заздалегідь вказав у своєму особистому розпорядженні. Сума виплати враховуватиме індексацію, зміни у вислузі років та актуальний розмір грошового забезпечення військовослужбовця. Для оформлення виплат необхідно подати відповідну заяву та комплект документів. Рішення про призначення або відмову у виплаті ухвалює командир частини. Також чітко визначено строки початку та припинення виплат, а також обставини, за яких вони не здійснюються. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як отримати пільги, виплати та компенсації родинам загиблих (померлих) військовослужбовців Постанова №550 регламентує порядок оформлення особистого розпорядження військового. Згідно з новими нормами, кожен військовий має письмово повідомити командира частини, кому і які виплати мають бути передані у разі його зникнення, полону чи загибелі. У розпорядженні обов'язково мають бути вказані повні дані одержувача (ПІБ, реквізити), конкретний обсяг виплат та підпис військовослужбовця, засвідчений уповноваженою особою. Документ зберігається в особовій справі військового і за необхідності може бути оновлений або скасований. Ці нововведення мають забезпечити прозорість і чіткість у виплатах родинам військових, а також гарантувати дотримання волі самих військовослужбовців. У Верховній Раді ухвалили законопроєкт №7353, що встановлює додаткові одноразові виплатиукраїнцям, які постраждали від російської агресії. Розмір виплати коливається від 100 тис. грн до 1 млн грн. Однак розраховувати на такі виплати можуть лише працівники об'єктів критичної інфраструктури, держслужбовці та журналісти - а також члени їхніх сімей.

Після 2022 року життя мільйонів українців змінилося. Те, що здавалося зрозумілим — освіта, спеціальність, майбутня кар’єра — втратило чіткість, стало розмитим та непевним.

Про це він розповів в етері Еспресо. "Тут перше, що важливо: треба розуміти, що буде летіти будь-яка інформація, і до неї треба відноситися дуже вибірково, бо писатимуть дуже багато. Писатимуть, і діятиме ФСБ Російської Федерації, вкидаючи найрізноманітнішу брехню. Тому в цьому випадку треба чекати тільки офіційної інформації, яка може звучати з вуст людей, які уповноважені робити відповідні заяви і офіційних інститутів. Це найважливіше. Друге: навіть уже в пресі світовій про цю зустріч, уже від імені анонімних учасників цього процесу стільки вкинуто дезінформації, що вона вже зараз приводить людей до певного мандражу. В цьому відношенні ще раз хочу наголосити: тут має працювати тільки офіційна інформація, починаючи від людей, які брали участь у цьому процесі, закінчуючи офіційними пресповідомленнями, пресрелізами і так далі, які стосувалися цього процесу", - зазначив він. Роман Безсмертний наголосив, що є безліч капканів, на які треба звертати увагу. Також він припустив, що після першого раунду перемовин можлива пропозиція з боку США щодо зустрічі представників одразу трьох делегацій."Я не виключаю, що після цього першого раунду американська сторона запропонує зустрітися трьом делегаціям. На це в жодному разі у нинішній ситуації не треба йти. Чому? Тому що директиви виписувалися, делегація утворювалася, призначався її голова лише для спілкування з американською стороною. А що стосується спілкування з американською стороною, то тут дуже важлива чіткість, конкретність своєї позиції і ніяких, умовно кажучи, паліативів, які можуть трактуватись у подвійний спосіб. Тут дуже важливо займати абсолютно чітку, конструктивну, жорстку позицію, відстоюючи національні інтереси. Як тільки будемо читати всякі паліативні речі, треба розуміти що це вже гра, це чиясь інформаційна гра для того, щоби піднімати наші нервові клітини і влаштовувати рейвах в Україні", - сказав дипломат.Крім того він зауважив, що його турбує здатність російської ФСБ "вбивати все більший клин" між Україною та Сполученими Штатами Америки: "Мене менше турбує зараз стійкість по відношенню до Вашингтона, як турбує здатність ФСБ Російської Федерації, використовуючи цю ситуацію, граючи в Дональда Трампа, вбивати все більший клин між Вашингтоном і Києвом і піднімати в українському суспільстві. Треба витримати цей час, витримати свою позицію, бути разом з європейськими партнерами, консультуючись, виробляючи спільні рішення з Європою. Це дасть можливість в тому числі привести до тями і Вашингтон, або доведеться з ним розпрощатись".Що відомо про переговори у Саудівській АравіїРаніше Володимир Зеленський підтвердив візит до Саудівської Аравії та переговори делегацій України та США.Речник МЗС Георгій Тихий повідомив, що в Саудівській Аравії українська та американська делегації обговорять двосторонні відносини, стратегічне партнерство і шлях до миру.У США заявили, що українська влада має намір "рухатись вперед" щодо укладання угоди про перемир'я з Росією планують використати зустріч в Саудівській Аравії у вівторок, 11 березня, аби оцінити, чи готова Україна піти на матеріальні поступки Росії заради припинення війни.