Search trend "інформаційні технології"

Sign up, for leave a comments and likes
ШоТам on shotam.info
Фахівці з ЄС допомагатимуть Україні відбивати кібератаки — Мінцифри
Тhе роst Фахівці з ЄС допомагатимуть Україні відбивати кібератаки — Мінцифри арреаrеd fіrst оn ШоТам. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров і директор директорату ЄК «Коннект» Роберто Віола підписали зміни до Угоди про участь України в програмі «Цифрова Європа». Це відкриває Україні доступ до Резерву кібербезпеки ЄС. Про це повідомили в Мінцифри. Завдяки новим положенням, у разі масштабної кібератаки на державні інформаційні системи, критичну інфраструктуру або електромережі Україна зможе залучати сертифікованих […]
we.ua - Фахівці з ЄС допомагатимуть Україні відбивати кібератаки — Мінцифри
Еспресо on espreso.tv
YоuСоntrоl: 2025 рік стартував з тенденцією до закриття бізнесів
Як встановили аналітики YС.Маrkеt, така подія значно вплинула на динаміку відкриття й закриття ФОПів, створивши специфічну картину відкладеного попиту на підприємництво в наступному періоді. 5 ключових виявлених трендівЗростання закриттів бізнесів. У І кв. 2025 року закрилися понад 108 тис. ФОПів, що більш ніж на 50% перевищує показник ІV кв. 2024 (близько 72 тис.)Збільшення нових реєстрацій — приріст близько 20%. Кількість новостворених ФОПів сягнула 56,8 тис. у І кв. 2025 проти 52% серед закриттів становлять підприємниці. Частка чоловіків відповідно складає 48% серед ліквідованих ФОПів.Загальна активність: наслідки накопиченого попитуРаніше ми дослідили, що у січні 2025 року в Україні спостерігався різкий сплеск підприємницької активності після тривалого простою Єдиного державного реєстру. Ця тенденція зберігалась протягом усього першого кварталу — за січень-березень 2025 року було зареєстровано 56 826 нових ФОПів, що приблизно на 20% більше, ніж у четвертому кварталі 2024 року (47 347). Водночас кількість закритих ФОПів зросла ще помітніше – з 71 975 у ІV кварталі 2024 року до 108 242 у першому кварталі 2025 року, що становить приріст понад 50%. Ця різниця створює виражене негативне сальдо для малого бізнесу на початку 2025 року.Галузевий розподілНайбільше нових підприємців традиційно з’явилося у сфері роздрібної торгівлі – 14 510 ФОПів у І кв. 2025 (у ІV кв. 2024 було 13 490). Друге місце за кількістю відкриттів посів сектор інформаційних технологій (ІТ): 8 586 нових ФОПів проти 6 455 у попередньому кварталі. На третьому місці – категорія "Інші послуги" з показником 7 542 відкриття (було 5 736). До першої п’ятірки також увійшли транспорт і логістика (3 578) та громадське харчування (2 895), за якими йдуть оптова торгівля (2 692), освіта (2 608), реклама і маркетинг (1 769), медичні послуги (1 745) та операції з нерухомістю (1 355). Більшість провідних галузей продемонстрували зростання кількості нових ФОПів порівняно з ІV кварталом. Винятком стала оптова торгівля, де показник дещо знизився (2 692 проти 2 859 в останньому кварталі 2024 року).Лідери за відкриттями багато в чому збігаються з лідерами за закриттями. "Антирейтинг" очолює роздрібна торгівля – у І кв. 2025 закрилися 32 726 ФОПів проти 21 222 у попередньому кварталі. Це найбільший обсяг ліквідацій серед усіх секторів. Високі показники закриттів також в ІТ-секторі (17 242 закритих ФОП у І кв. 2025 проти 14 040 у ІV кв. 2024) та сфері "інших послуг" (16 663 проти 10 227). Далі за кількістю ідуть транспорт і логістика (9 761 у І кв. 2025), оптова торгівля (4 729), громадське харчування (4 225), реклама і маркетинг (2 330), освітні установи (2 101), операції з нерухомістю (2 043) та сільське господарство (1 805). Регіональний зрізНайвищу підприємницьку активність зафіксовано у столиці: в місті Києві за І кв. 2025 зареєстровано 8 363 нові ФОПи (для порівняння, у ІV кв. 2024 – 7 333). Серед областей лідером є Дніпропетровська – 5 461 відкриття за квартал, далі йдуть Львівська (4 428), Київська (4 310), Одеська (3 974) та Харківська (3 771) області. Закриття за регіонами. Першість за кількістю ліквідованих ФОПів утримує столиця. В м. Києві у І кв. 2025 припинили діяльність 14 212 ФОПів. Серед областей найбільше закриттів зафіксовано у Харківській (9 830) та Дніпропетровській (9 306). Далі йдуть Одеська область (8 314), Львівська (7 062) та Київська (6 879).Гендерний розподілУ І кварталі 2025 року частка жінок серед новозареєстрованих ФОПів склала 61,5% (34 896 із 56 826), що майже аналогічно до показника попереднього кварталу (62,4%). Відповідно, на чоловіків припадало ~38–39% нових підприємців.Серед закритих ФОПів гендерний баланс був ближчий до паритету. Жінки становили 52,7% від загалу припинених ФОПів у І кв. 2025 (56 997 зі 108 242), що дещо більше ніж 51,8% у ІV кв. 2024. Частка чоловіків серед ліквідованих ФОПів, відповідно, коливалася в межах 47–48%. Підсумковий аналіз і стратегічні висновкиЗагалом, навіть з поправкою на технічні збої, тенденція залишається такою, що кількість закритих ФОПів стійко перевищує кількість нових, що означає чисте скорочення числа малих підприємців в країні. Попри зростання відкриттів у І кварталі 2025 року, цього недостатньо, щоб компенсувати масове згортання бізнесів — повномасштабна війна та економічні труднощі, ймовірно, продовжують ускладнювати ведення малого підприємництва, що відбивається у показниках практично всіх регіонів і галузей.
we.ua - YоuСоntrоl: 2025 рік стартував з тенденцією до закриття бізнесів
Gazeta.ua on gazeta.ua
У Підмосков'ї знову пролунали вибухи
У ніч проти 29 травня у Підмосков'ї пролунали вибухи. Російська ППО працювала по безпілотниках, які намагалися прорватися до російської столиці, передають росЗМІ. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дрони атакували Москву, пожежа в одному з науково-промислових центрів РФ Цієї ночі, за даними російських пабліків, на вибухи скаржилися мешканці Одинцово (адміністративний центр Одинцовського району Московської області), а також гучно було у місті Апрелєвка (у Наро-Фоминському міському окрузі Московської області) та у місті Звенигород (теж у складі Одинцовського району). У регіоні на тлі цих вибухів начебто фіксували безпілотники, які пропагандисти вже ствердно назвали українськими. Крім того, в "Росавіації" заявили про запровадження у московському аеропорті "Внуково" так званого плану "Килим" начебто через повітряну загрозу. Росмедіа повідомляють, що було затримано на виліт 14 рейсів, та 20 - на приліт. У мережі з'явилася інформація про пошкодження будинку у ЖК "Міракс Парк" на південному заході Москви, який начебто зачепив безпілотник. У Москві в ніч проти 28 травня пролунали вибухи на тлі атаки безпілотників. Унаслідок удару в Зеленограді виникла пожежа на території технопарку, пошкоджено будівлю. Під ударом було підприємство по розробці дронів "Кронштадт". На сайті підприємства вказано, що воно розвиває власні інженерні та інформаційні технології в безпілотній індустрії.
we.ua - У Підмосков'ї знову пролунали вибухи
Еспресо on espreso.tv
Уряд збільшить освітнє держзамовлення на низку спеціальностей: у пріоритеті – технічні
Про це повідомила пресслужба МінекономікиЯк розповіла перша віцепрем’єр-міністерка України – міністерка економіки України Юлія Свириденко під час виступу на конференції "Освіта нової України", в наступному навчальному році уряд планує збільшити державне освітнє замовлення за такими фаховими напрямками: Інженерія, виробництво та будівництво – 27,6%Освіта – 15,8% Інформаційні технології – 13,4% Безпека та оборона – 7,6%Сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина – 6,7% Збільшення державного замовлення на низку технічних та освітніх спеціальностей зумовлено ситуацією на ринку праці. Зокрема, держава робить акцент на навчанні тих навичок, які будуть потрібні під час масштабної післявоєнної відбудови. "Нині на ринку бачимо структурне безробіття, коли є вакансії і є шукачі роботи, але вони не відповідають запиту одне одного. Український бізнес називає дефіцит кадрів проблемою номер один. Тому розвиток освіти, якісна профорієнтація та розбудова системи навчання і перенавчання є пріоритетом. Наша задача як держави створити умови, щоб молодь мала ті навички, які нині потрібні на ринку праці", – наголосила Юлія Свириденко.За її словами, зараз є запит саме на фахівців технічних спеціальностей, тому уряд корегує державне освітнє замовлення.Для тих, хто хоче змінити фах, Кабмін пропонує програми для перенавчання. Українці можуть отримати ваучери на суму до 30 тисяч гривень на перенавчання за тією спеціальністю й у тому навчальному закладі, який оберуть самостійно."Реформуємо також центри профосвіти для дорослих. Залучаємо до цього бізнес. У всіх ЦПТО у нас в наглядову раду вже входять підприємці, які допомагають корегувати навчальні курси під запит ринку. Підготовка фахівців – це відповідальність не лише держави, але і бізнесу. Я вважаю, що гарною практикою є також дуальна освіта, коли студенти можуть поєднувати навчання і роботу", – додала Юлія Свириденко.В оновленому трудовому законодавстві, як планують, буде впроваджено поняття учнівського трудового договору, завдяки чому студенти зможуть і навчатися, і працювати легально. Також студенти, які навчаються дистанційно, зможуть брати додаткові оплачувані відпустки. Зараз вони доступні лише для студентів вечірньої й заочної форми навчання.Дослідження показало, що ріст кількості запитів на навчання українських абітурієнтів за кордоном сягнув 30%. Зокрема, кількість українців, які вступили до австрійських університетів, зросла на 60% з 2021 року. Натомість міністр освіти і науки України Оксен Лісовий зазначив, що тенденція виїзду учнів за кордон після 11 класу простежується, але вона не є масовоюЗ 1 травня у Львові почала діяти програма перенавчання ветеранів, ветеранок і членів їхніх сімей, які перебувають на реабілітації. Учасники проєкту можуть спробувати себе у різних сферах діяльності – від зварювальника до перукаря. 
we.ua - Уряд збільшить освітнє держзамовлення на низку спеціальностей: у пріоритеті – технічні
Еспресо on espreso.tv
"Трамп зруйнував міф про Америку як лідера демократії", - експосол України в США Юрій Щербак
Старий світ, в якому ми жили до 2022 року, світ цивілізації, світ європейський більшою мірою. Західний світ - він досі існує чи він уже перестав існувати і є лише якась ілюзія, тінь того, чого вже нема?Категорично цей світ не існує, його немає. Я висловив це в цій книзі, у ній є розділ, який називається "України №1, яку ми будували з 1991 року, немає". Є держава, але тієї України немає і вже не буде. І нам треба побудувати Україну №2 – це гасло цього розділу. Але це тільки що стосується України. Я хочу сказати, що в глобальному вимірі той світ, в якому мільярди людей звикли існувати, - світ більш-менш унормованих міжнародних стосунків, більш-менш безпеки, глобалізації, мільйони, мільярди людей подорожують, - він скінчився, на жаль, його немає.Але люди консервативні. Ми часто живемо в ілюзіях і за інерцією думаємо, що там залишилося, - ні, усе. Я можу це сказати, тому що я, як киянин, народжений у цьому місті 90 років тому, зустрів Другу світову війну тут, у Києві, у 1941 році. Я пам'ятаю прекрасно той день. І я зустрічав перемогу 1945 року теж тут, і прекрасно розумію: ми повернулися з Росії в 1944 році до Києва зруйнованого, ми ще зберігали пам'ять попередню довоєнного Києва, а його вже не було, уже все змінилося. І люди змінилися, і обставини, і саме місто.Його не було ні фізично, ні ментально, ні психологічно.Його не було ніяк. Почалося нове життя. Я називав окупації Києва: окупація більшовиками, окупація передвоєнна, воєнна - це німцями, вермахтом. Потім знову сталінська окупація - і вона, зберігаючи ті риси тиранічної червоної імперії, уже була інша, і все було інше.Ментальність людей - це неймовірні процеси. Я це бачив вочевидь, тому можу стверджувати, що зараз ми перебуваємо в новому стані і нам доведеться подумати, як цей новий світ побудувати, нову державу. Тому що ми любимо цю державу, ми любимо нашу країну, звичайно, але, відверто кажучи, ми ж розуміємо, що держава була побудована на корупції, держава була несправедлива до багатьох людей, політична корупція тут царювала, держава трималася на олігархах.Юрій Щербак, фото: rаdіоsvоbоdаЯкщо ми повернемось до цього стану, ми не витримаємо - Україна не витримає конкуренції шаленої, яка буде в другій половині ХХІ століття.Чи є у світі люди - мислителі, політики, лідери думок, які взагалі бачать конфігурацію нового світу? Чи, можливо, він уже є в них у головах, просто ми ще цього не знаємо?Ви людина, що безпосередньо брала участь у цьому процесі, який називався "позбавлення України третього у світі ядерного потенціалу". А чи не подумали американці, що після розпаду Радянського союзу Україна рано чи пізно повернеться до складу СРСР (у принципі, про це говорив і Єльцин, це не було якимось великим секретом), і вони спробували максимально зменшити ядерний потенціал Росії і Радянського союзу, можливо, в перспективі майбутнього за рахунок України. Чи була така мотивація у Штатів?Ні, у них була мотивація залишення Радянського Союзу горбачовського типу. Це абсолютно достеменно я знаю, бо я тут був тоді в центрі цих політичних процесів. Мені розповідали такі люди, як Строуб Телботт. Він був другою людиною, другом особистим Клінтона, і він брав участь у цих процесах. Що було величезною ілюзією і помилкою Сполучених Штатів - вони весь час живуть в ілюзіях. Це країна ідеалістична, яка не розуміє багатьох процесів - відверто треба казати.У них було гасло тоді, коли я був послом у Вашингтоні, - Russіа Fіrst. Вони мене викликали щотижня, я ходив, як на роботу, в Держдепартамент, у Раду національної безпеки, - вони мене навчали, казали: от дивіться, пане после, у Москві такі процеси, така демократизація. Вони повірили, що ліквідація комуністичної системи - це ліквідація тої Російської імперії, імперії зла, яка від часів Івана Грозного є величезною негативною, чорною силою. Вони в це повірили, потім уже Клінтон визнав це. Вони в той час перед розпадом Радянського союзу божевільно боялися, що ядерна зброя залишиться в руках так званих націоналістів. Це ж Буш закликав тут, у Києві, проти такого націоналізму самовбивчого, і що буде це погано дуже. Тому вони всіма силами підігравали Росії, аби забрати в нас ядерну зброю. Була навіть така ідея, і це серйозно обговорювалось, що вони могли провести спільну військову операцію десантну - Сполучені Штати і Росія - з окупації наших пунктів, де була ядерна зброя.Це при тому, що українська армія тоді налічувала приблизно мільйон військовослужбовців. У нас була Національна гвардія тоді, наскільки я пам'ятаю, і ми мали величезний арсенал бронетехніки, артилерії, авіація була, стратегічні бомбардувальники. Тому я думаю, що, якби вони на це зважилися, це була б війна значно більша, ніж та, що потім сталося.Я не певен, чи президент Кравчук дав би, я думаю, що блискавична операція з окупації цих західних українських міст, де зберігалася ядерна зброя, могла пройти. Але тоді, ви ж розумієте, з чого ми виходили, - усе ж починалося з Декларації про незалежність України. Там комуністи грали роль - націонал-комуністи, інша така категорія, і націонал-демократи. От коли вже була сформована формула, Іван Федорович Драч, великий український поет, але далеко не великий політик, сказав: "Давайте впишемо, що ми відмовляємося від ядерної зброї".Іван Драч, фото: umоlоdаЦе було сказано ніби в протидію доктрині радянській, що ми погрожуємо ядерною зброєю. І що ми нейтральна країна - це було вписано. Це трагедія, тому що потім Путін, росіяни всі на цьому грали весь час.Чорновіл був проти того, аби віддавати.Чорновіл був проти, але він тоді не був у центрі тих політичних процесів.Ці проблемні питання, які обговорюються і зараз, - якби Чорновіл, якби не віддали ядерну зброю. Якбитологія - це не наука, але ці теми дуже важливо обговорити, щоб закрити ці питання. Зараз такий час, коли треба говорити про непрості запитання і принаймні їх закривати або залишати відкритими й далі дискутувати. Україна - я не кажу українці, я не кажу я, ви, наші колеги, люди, які завітали до книгарні, винні в тому, що Путін вторгся повномасштабно в Україну?Ні в якому разі, це абсолютно визнана міжнародна формула: дві сесії ООН назвали це "нічим не спровокована агресія". Давайте комплекс меншовартості і нашої вини в цій війні відкинемо, тому що це чорна путінська пропаганда.Це нав'язана роль жертви.Ми абсолютно є віктимним об'єктом, тобто жертвою тої агресії. Вона не була спровокована. Вона тільки викликана маячними, божевільними теоріями російського фашиста Дугіна, який вплинув на Путіна, і почалася агресія.Ковальчука також.Переходимо до питання, яке зараз актуальне для українців: що далі? Ми чули коротку викладку розмови Путіна і Трампа. Ми дорослі люди, ви досвідчена людина, значно досвідченіша, ніж я. Ви значно більше знаєте і маєте досвід у політиці, в дипломатії, добре розумієте, що те, що було озвучене в пресі, - це навіть не п'ять відсотків із того, про що говорили Трамп і Путін. Ця розмова була досить серйозна, я думаю, конкретна і не завжди компліментарна, - мені здається.Але за фактом ми зрозуміли, що до перемир'я не домовилися, санкції Ліндсі Грема, найпекельніші, Трамп застосовувати наміру не має і якихось дій робити, які б вибили фінансові підпірки з-під путінської мілітарної машини й позбавили його можливості фінансувати війну, бо воювати він може вічно, теж. Питання лише можливості фінансувати війну теж не ставилося. І ми залишаємося зараз у ситуації невизначеності.Говоримо про 30-денне перемир'я, про можливу зустріч Зеленського і Путіна, але глобально що буде далі - ми не розуміємо. Війна триває, ресурси, допомога, підтримка - ну, ніби є, але знову ж таки ми не розуміємо, що далі. Що ви розумієте про ситуацію, де ми є і які можливі варіанти розвитку подій ви бачите?Пам'ятаючи про те, що ви сказали, власне, нас, українців, звичайно, насамперед цікавило, що буде з війною. Але я хотів, щоб ми ширше вийшли за рамки цього питання. Значить, ця розмова, яка відбулася між Трампом і Путіним, є геополітичною катастрофою для світу. Якщо все піде так, як було закладено в цій промові.Справа в тому, що під час цієї розмови Трамп, абсолютно виглядаючи слабким, нерішучим, просто партнером Путіна, який підігравав кривавому диктатору російському, звів Америку з п'єдесталу країни, як вони кажуть, кришталево чистого символу демократії, лідера демократії. Америка впала.Фото: gеttyіmаgеsІ головного захисника демократії.І головного захисника. І я скажу, що всі мої ідеали, моєї сім'ї, мого батька, під час війни який мені казав, що все, ми мріємо, що будемо з Америкою. Взагалі ця лінія проамериканська почалася від Михайла Грушевського. Він сказав, що Україна повинна дружити з Америкою. І все це впало під час цієї розмови. Трамп звів Америку. Я не знаю, коли вдасться Сполученим Штатам знову піднятися, я сподіваюся, я вірю, я хочу вірити, але те, що сталося, - це геополітична катастрофа. Світ позбавлений лідера, наймогутнішої країни економічно-мілітарного світу, яка стала союзником зони темряви і "материка зла". Материком зла я називаю, не віссю, а материком - це дуже важливо.Тут теж є розділ присвячений об'єднанню Росії, Китаю, Корейської Народно-Демократичної Республіки і Ірану, які об'єднані одними кордонами і мають спільні геополітичні інтереси.Давайте просто порахуємо ресурси цих країн. Я зараз не кажу про внутрішній валовий продукт. Я розумію, що Китай лідирує серед цих країн по внутрішньому валовому продукту. З іншого боку, у Сполучених Штатах Америки лише один штат Каліфорнія входить в п'ятірку найпотужніших за ВВП у світі, він випереджає такі країни, як Японія.Штат Каліфорнія на четвертому місці у світі. Штат Техас має ВВП більше, ніж багато розвинених країн, але ми розуміємо, що ці країни - це величезні ресурси, особливо Росія і Іран, Китай також певною мірою.І тут питання виникає Європи, Європейського континенту, європейської цивілізації, перш за все, західної цивілізації.Я якраз писав нещодавно про це в соціальних мережах - що треба згадувати, хто зупиняв можливі катастрофічні події в історії (у VІІІ столітті битва при Пуатьє, коли були зупинені магометани, у ХVІІ столітті, коли була зупинена турецька навала на Відень, на початку століття, в кінці століття, у 1618-му, потім 1621-й, потім 1683-й. І це була Європа.І тут питання в тому, чи Європа здатна сьогодні прокинутися і знову стати мілітарною силою і стати на захисті західної цивілізації, західних цінностей. Чи не буде вона грати ту саму роль, в яку намагається грати Трамп, - умиротворення Путіна, як то кажуть, аби не гірше?Європа на сьогодні, в принципі, фрагментована. Вона залишилася на самоті. І те, що американський отой могутній "танк" був головним, а за ним ішли ті європейці, які не хотіли викладати гроші на оборону, - тепер все це скінчилося. Європі треба прийняти виклик Росії і "материка зла", за яким стоїть Китай - дуже важлива постать, дуже-дуже похмура постать.І зараз я бачу якусь надію в тому, що ці країни, а це могутні країни - Німеччина, Великобританія, Франція, Польща об'єдналися. Оце коаліція великої волі, і сили, і надії, які хочуть допомагати Україні.Звичайно, все ж таки європейські мудрі політики зрозуміли, що Путін - це величезна екзистенційна загроза не тільки для України, а й для Європи. І на цьому він не залишиться.Вони зараз особливо - я знаю, я весь час польськими подіями цікавлюся і живу в тих подіях, знаю все це, наскільки там вони дуже занепокоєні тією війною, що відбувається тут, в Україні, бо вони вважають, що це їхня війна. І це так є, Польща - прифронтова держава. Але вони бояться удару Білорусі і російських військ на Сувалки. А Сувалки - це знаменитий коридор, 100 км здається, по території Польщі до Калінінграда. Між Литвою по кордону іде лінія ця. Я хочу нагадати, що свого часу Маршал Жуков, плануючи превентивний удар Радянського союзу проти Німеччини, який не відбувся, Сувальський коридор назвав головним для просування Червоної армії на захід.Gооglе mарsІ оцей причілок такий, цей коридор - це дуже вузьке місце. Вони туди зараз збільшили набагато кількість польських військ. Вони туди нагнали бойову техніку, вони бояться прориву там. І весь час Естонія - ну, ви ж розумієте, що там цей міст і там багато росіян в Естонії - вони бояться початку гібридної війни. НАТО може не відреагувати – НАТО зараз у стані грогі, як боксер після потужного удару.Фінляндія, яка лише вступила в НАТО, але…Фінляндія - це наш надійний друг, тому що багато в чому історія України і Росії нагадує їм зимову кампанію 1940 року, коли Фінляндія чинила опір. Я дуже цікавився цією історією і пригадую, що Маннергейм навчався разом і був другом Скоропадського. Вони служили разом, разом обидва стали генералами. Це дуже цікаво. Маннергейм був у Києві кілька разів. Варто було б знайти і найменувати вулицю Маннергейма. Це тверді люди.Друга країна, я її добре знаю, - Норвегія, яка, маючи спільний кордон із росіянами, дуже тверду політику проводить щодо України та її підтримки.На морі й на суші.Так. Це ж найбагатша країна світу.Казав Дональд Туск, якщо я не помиляюся, мовляв, давайте згадаємо, що нас, європейців, - 550 мільйонів - це членів Європейського Союзу. Ви сказали: Франція, Німеччина, Британія, Польща. Британія плюс-мінус 80 мільйонів, Німеччина плюс-мінус 80 мільйонів, Франція плюс-мінус теж десь 80 мільйонів, це вже виходить 240 мільйонів, Польща 35, там з українцями, можливо, під 40 мільйонів. Це виходить десь 280 мільйонів населення. Росія - плюс-мінус 130 мільйонів якщо в них є, це дуже добре. Просто треба це говорити європейцям: друзі, дивіться, вас лише кілька країн – а вас уже вдвічі більше, ніж росіян. Плюс є ще 20 мільйонів українців, з них мільйонна армія, яка пройшла такі пекла боїв, які не купиш нічим.Але кількість населення нічого не відіграє, якщо немає політичної волі. А вони не хочуть воювати. Звичайно, німецький бюргер за фрау Меркель, яка була агенткою Штазі і була на серйозному зв'язку з Путіним, прекрасно пив...А вже розкрито, що вона агентка Штазі?Я читав документи, яким вірю. Я просто дуже добре знаю історію ГДР, я там часто бував і уявляю собі. Німецькі друзі мені казали: вона ж була комсомолкою там, а батько її був головою пасторської якоїсь асоціації, але їздив весь час на Захід. Він був агентом Штазі - знайдені документи. А щодо неї я не знаю, чи є. Думаю, що є.Путін та Меркель, фото: gеttyіmаgеsІ от, уявляєте, той бюргер пив холодне пиво, дешевий газ ішов із Росії, і він повністю був як під наркозом російським. І, звичайно, там ще був один комплекс - я його назвав "комплекс Сталінграду". Німці після Сталінграду морально були просто зруйновані на два, на три покоління. Вони стали найбільш пацифістичною нацією в Європі й у світі. Вони навіть не думали про те, і я подумав: боже мій, яка... Ви уявляєте собі? Я прекрасно пам'ятаю німецькі "тигри", танки - я лазив по них, - "фердинанди", усю цю техніку могутню німецьку, але ніколи не міг подумати, що я благословлятиму німецьку техніку тепер, яку нам передали і яка захищає нас, яка бореться з російськими агресорами.Це отака зміна неймовірна, коли та країна, яка оголосила, що вона бореться з нацизмом, Росія, - вона стала нацистською країною. Оце книжка, присвячена цьому питанню - корінням і витокам російського рашизму.Етимологія рашизму.Так. Але ми вирішили зробити доволі сміливий крок. Тут серйозний текст, я досліджував усе явище рашизму. Воно унікальне, тому що всі явища негативні не мають національної приналежності. От скажімо, антисемітизм - ви ж не скажете, якої приналежності.Євреїв виганяли з Іспанії, з Англії.Так. Ясно, що це міжнародне явище. Нацизм – немає такого, що це німецький  нацизм. А тут рашизм від слова "Росія". Приклеївся цей, дуже вдалий, термін, який навічно, я думаю, за ними залишиться. Ми вирішили цей текст ілюструвати малюнками блискучого художника-карикатуриста Кустовського. Тут серйозний текст про те, що таке рашизм і всі його похідні й усі його проблеми. І тут же ідуть карикатури, дуже влучні. Це треба дивитися, це на гурманів, які дуже люблять.У книгарні Rеаdеаt уже є ці книжки і в інших.Я думаю, я сподіваюсь. Учора лишень була презентація цієї книги, так що, я думаю, що вона піде. Вона дуже гарна і як пам'ятка, мені здається, дуже важлива.Перш ніж ми перейдемо до розуміння майбутнього й узагалі здатності еліти української це майбутнє формувати, бо люди завжди здатні робити неймовірні речі, коли…Що ви елітою називаєте українською?А от ви зараз поясните. Ну, нехай це буде політична еліта, бо люди завжди здатні робити неймовірні речі, коли їх хтось за собою веде. Це як лівонська війна, яка тривала 30 років, а коли королем Польщі, Речі Посполитої став Стефан Баторій, він цю війну завершив на користь європейців. Питання лідера - воно дуже важливе. Мартел у Франції у VІІІ столітті, Карл Великий - тобто завжди має бути лідер.Але я хотів би от про що запитати. Якщо брати за основу відому формулу, що "політика - це продовження економіки, а війна - це політика іншими методами", чи бореться Росія за світ, де фактично панують енергоносії, такі як вуглеводні, нафта і газ? Бо в цьому світі їй комфортно, запаси вона має величезні, а зміни у світі можуть її фактично вивести за межі цивілізації, нормального існування і нормальної можливості заробляти гроші, зберігаючи абсолютну диктатуру у своїй країні і виснажуючи надра.Чи є ця війна також війною проти майбутнього технологічного прориву, зміни взагалі економічних стосунків і винайдення якихось нових можливостей, тому що "так нам жити зручно і ми хочемо залишити такий світ зручний"? До речі, і Китаю такий світ зручний, і Ірану. Тому що попри всі технологічні прориви, ми розуміємо, що фінансування ключове - це енергоресурси і загалом це надра.Я думаю, що те, що ви кажете, - це порівняно невеличкий фрагмент тої сили чорної, яку представляє Росія і заради якої веде війну. Не заради енергоносіїв, хоча дійсно їм треба продавати газ, нафту, це зрозуміло, але не це головне.Головне те, що Росія пішла ва-банк в лиці Путіна, тому що його ж попереджали багато політиків не починати цю війну. Він вліз у війну, з якої виходу він не має, не знає. І він не переміг і не переможе. Але логіка тої ситуації, в якій перебуває Росія, - продовжувати війну і розпочинати війну проти Європи.Іншої логіки в них немає. І їх, звичайно, тихо підтримує Китай, спільний кордон. Ви подивіться, який масив материка: спільний кордон із Кореєю, спільний кордон з Іраном. Там ще кілька країн уже примикають до цього "материка зла". І Росія веде відчайдушну боротьбу за минуле, вона тягне нас. Зараз узагалі тенденція світу повертатися в минуле.Фото: gеttyіmаgеsМи на переломному моменті перебуваємо. Я дуже люблю кіно, кінематограф, дивлюся багато фільмів і серіалів. Для мене таким знаковим є серіал "Гра престолів". Ми повертаємося туди. Де гра без жодних правил, де насильство, де злочини всякі, де зради - усе повертається в минуле, у середньовіччя. І Росія нас штовхає до минулого. Тому нам треба готувати проєкт майбутнього України й для світу. А у нас є такий проєкт, як ви думаєте?На Nеtflіх я нещодавно бачив серіал, по-моєму, він називається "Черчилль на війні". Черчилль розумів, що якби вторгнення сталося в 1940 році в червні, як планував Гітлер, він говорив про те, що "навіть якщо ми будемо окуповані", не казав про перемогу - він розумів, що так може статися, але так не сталося. А потім Гітлер напав на Радянський союз, і Британія вела в основному війни на морі і в повітрі і фактично вистояла. Британія розуміла в той час, що важливо було вижити. Потім вона, звичайно, брала активну участь у логістичних шляхах для доправлення ленд-лізу зі Штатів до Радянського союзу. Україна зараз має, напевно, тверезо говорити, що нам треба вижити, хоча слова про перемогу, розпад Росії теж лунають.Який має бути зараз ключовий меседж від політичної еліти - номінальної, формальної, реальної політичної еліти до суспільства? Який реальний меседж, виходячи з того, що ми реально маємо, які в нас є ресурси, на що ми можемо реально розраховувати? Тобто якщо в мене зараз, скажімо, у гаманці є 500 гривень, я можу розраховувати на ці 500 гривень.Ви багатий дуже. У мене немає.Я не можу розраховувати на 3000 гривень зараз, бо в мене їх немає. Можливо, мені хтось їх дасть, а можливо, не дасть. Тому ми розраховуємо на те, що в нас зараз є. І от, виходячи з цього, який має бути меседж? Ми маємо вижити, зберегтися як незалежна суверенна держава, з правом ведення зовнішньої політики, зі збройними силами, можливістю і здатністю себе захищати, провадити зовнішні торговельні відносини? Чи ми далі маємо говорити про те, що ми маємо розвалити Росію, перемогти і що таке перемога? Ну, бо люди мають чітко розуміти, за що ми зараз б'ємося реально.Є така гумористична формула: журналіст Бабченко з ізраїльським автоматом на башті американського танку їде по Красній площі - і це символ нашої перемоги. Це абсурд і цього не буде. І ніякого параду перемоги в Москві не буде. Це перше. І треба це зрозуміти.Друге: ця війна настільки екзистенційна для нас, що те, що виставляє зараз Путін - усіма силами схиляє нас до капітуляції, - кожен українець повинен зрозуміти: капітуляція – і це місто прекрасне вмре і загине. Українці будуть винищені, вивезені у Воркуту, в інші табори в Росії. Будуть страшні процеси.Нам треба всіма силами сконцентруватися і не піддатися на капітуляцію і зберегти державу. Я розумію, я не такий прекраснодушний оптиміст, щоби кричати, що… Так, я знаю, що ми переможемо, моя книжка називається "Перемога - поразка України". Я вам покажу. Але справа не в тому - справа в тому, що ми повинні зберегти державу і перед нами стоїть можливість жахливого Брестського миру з жахливими втратами. І нас спонукає Трамп до цього. Ми повинні зрозуміти, що перед нами стане дилема, яка стала перед Леніним і Троцьким. Троцький заперечив мир і сказав: "Ні війни, ні миру", Ленін боровся за державність, за ті залишки, і він був правий.І нам треба думати про те, щоби державу зберегти. Не буде української держави - нас не буде, не буде народу, не буде культури, мови, нічого не буде. Оце треба зрозуміти. Це один із найпотужніших меседжів. Влада, по-моєму, взагалі не має комунікації з суспільством.Ну, я не буду тут займатися політичними всякими справами, але просто зауважу це. Я збоку спостерігаю, маю дуже багато джерел інформації, тому що відстежую українські - звичайно, всі ті, яким я довіряю, - джерела, ізраїльські щодня моніторю, польські, безперечно, американські і так далі. Тобто можу скласти собі об'єктивну картину, збоку видніше. І друге: звичайно, нам треба думати про майбутнє, про те, як ми будемо існувати в цьому світі після війни. Не зважаючи на те, які будуть умови.Ким ми будемо? Чи знову станемо ахметовським придатком, щоб продавати безкоштовно метал і все, і на цьому вся наша економіка, ну, і на аграрних питаннях. Ні. Або ми перебудуємо Україну так, що вона стане потужною в мілітарному сенсі дуже серйозно. Бачите, що в нас зараз із дронами робиться - ми попереду йдемо. Це дуже важливий компонент. І друге - це, скажімо, технології інформаційні і штучний інтелект.Ми повинні стати передовою нацією. А для цього треба поміняти формулу й зміст тої державності, про яку я казав - Україна №2 повинна зробити висновки з існування України №1 і побудувати нову державу.Ви казали про Брестський мир, хоча тоді це подавалося в принципі як успіх, як перемога певною мірою, бо Україна залишалася як держава, так?Так, Україна, в принципі, виграла – важко, ціна була непроста, але ми виграли, нас визнали як світову державу.Індія і Пакистан, де розгорівся конфлікт на Індостані, уже домовляються про розведення військ - тобто не спалахнуло. Ізраїль - там своя історія, воно на Близькому Сході це буде, але все одно це не така гаряча війна, яка була нещодавно тут, у центрі Східної Європи, фактично вона не зупиняється. Тобто, ми маємо розуміти, очевидно, що якби це залежало лише від України і Росії… Ну, Росія хоче воювати, вона хоче просто знищити Україну, ми розуміємо.Але Індія і Пакистан? Пакистан теж є фактично великою мірою залежний від Китаю. Не скажу, що це проксі, але багато великою мірою залежний. Там є своя історія - але там домовилися. А тут уперто нищаться міста, території, виснажуються ресурси, виснажується суспільство, і воно триває, і триває, і триває, і триває. І ти десь починаєш розуміти, що, очевидно, тут питання не лише в Україні і Росії. А в чому ще питання? Чому ця війна підтримується з боку Росії, перш за все, - ми обороняємося, ми не можемо не підтримувати, тому що ми інакше не виживемо. Чому війна підтримується тими, хто підтримує Росію?Питання перш за все в тому глобальному розколі світу, який відбувається на наших очах. Світ був єдиний, і ви пам'ятаєте ті часи, коли прекрасно Китай червоний і Америка співпрацювали. Китай був майстернею, чи заводом, для Сполучених Штатів. Там навіть прапори американські були китайського виробництва - і нікому нічого це не заважало. Це був такий світ минулого, якого вже немає і не буде. Зараз іде розкол.Я не виключаю, що буде дві організації Об'єднаних Націй - північна і південна. Я не виключаю, що, по-перше, всі ці інститути часів Другої світової війни, отого ялтинсько-потсдамського миру, будуть ліквідовані, вони вже застаріли. І буде щось нове, ну, може бути світ розколотий на дві частини. Бо світ тиранії, світ авторитарної системи - такої, як у Китаї, в Ірані, в Росії, - він хоче перемагати, він хоче диктувати свої умови.Трамп мав величезну історичну можливість поставити Путіна на місце. Він міг відділити Путіна з його параноїдально-маніакальними ідеями, тому що Путін багатьом заважає і в Росії, бізнесу насамперед. Трамп міг ізолювати його, так зробити, щоб бізнес би потім прибрав Путіна заради якоїсь мирної розв'язки. І це було б непоганим рішенням.Фото: gеttyіmаgеsТрамп пішов назустріч Путіну. Трамп фактично посилив війну цю, він підлив оливи до вогню і ми не знаємо, чим це все скінчиться. Взагалі моя ідея, що зараз іде Третя світова війна. В нас вона реально гаряча. В глобальному світі вона вже в різних іпостасях існує і розвивається. І не вистачає, на щастя, не дай боже, якщо так станеться, якогось остаточного вибуху, коли почнеться вже глобальна бійня, і може проєкт людства закінчитися на цьому. Ми стоїмо перед величезними викликами. І сьогодні від української еліти, якщо вона є, то хто поведе, хто лідер, куди нас поведуть, чим? Якщо буде так, що буде перемир'я і на другий день знову хороші русскіє з'являться, російська мова знову спалахне тут в Україні, і ми ніби зробимо вигляд, що нічого не було, - це буде наш крах.Я чітко розумію, що сучасна Росія - це вже останнє проявлення оцієї Московії, народженої ще якимось Калитою, чи Василієм ІІІ, чи кимсь ще. Це вже остання така найогидніша її проява. Порівнювати Росію зараз і Росію навіть кінця ХІХ століття неможливо, тому що це просто вже карикатура - там ні культури, нічого нема взагалі.Але чи Путін дійсно настільки знекровив, вичистив все цивілізаційне, якесь розумне, хоч мінімально спраглих до якихось змін на Росії, що ця Росія, як би їй ці заклепки не забивали, вже не рвоне? Це вже все, це вже істота така, державне утворення, яке вже не те що не рвоне - воно якщо і рвоне, то лише саме себе лайном заллє.Це дуже складне питання. Я не маю відповіді. Усі наші ілюзії ви пам'ятаєте: почнеться війна, росіяни знесуть Путіна, оскільки неможливо це все, - ми ж вірили, що це неможливо. І тепер ми переконалися, що глибинний народ 85% підтримує Путіна. І тому важко сказати, що відбудеться якась там смута чи бунт, але я вірю, що там процеси підуть руйнівні. Росія не зможе після цієї війни оговтатися. Все одно вона програла цю війну. Незважаючи на якісь тактичні перемоги, захоплення наших територій і так далі, вона програла за великим рахунком цю війну. Вона вже довела, що вона безсила, і що збройні сили слабкі, і так далі. І тому, звичайно, я думаю, що там почнуться процеси - можливо, не одразу. Але це як ланцюгова реакція - повільно, повільно, а потім буде вибух.Так що я з вами тут можу погодитись. Але нам треба думати про Україну. Бо ви знаєте, якщо там почнеться щось типу громадянської війни, мільйони людей підуть на нашу територію - біженців російських. І нам треба вже й про це подумати. Нам просто треба будувати ту лінію ізоляційну на кілька десятків років від Росії, як від джерела чумної інфекції.Ми зараз у такій точці сингулярності, коли може статися вибух, і як воно далі буде, невідомо напевно. Один історик відомий сказав дуже добре, що російському народу (не російському - московському народу, це ще в часи царату) простіше уявити Московію без народу, ніж Московію без царя. І психологію цих людей треба розуміти. Я придбав собі книжку "Як зрозуміти Росію", я вважаю, що кожному треба читати ваші книжки.Яким ви бачите - і це має бути відчуття ваше, яке з досвіду виходить, з вашої душі, з вашого розуму і розуміння ситуації також - на найближчу перспективу або на середньострокову майбутнє України і місце України в новому світі?Перш за все, Україна себе затвердила вже як одна з провідних країн світу. Я колись написав книгу "Україна в епіцентрі світової історії". Ніхто тепер не має права казати з позиції нашої упослідженості, нашої меншовартості, що от ніхто у світі не знає Україну - знають в усьому світі абсолютно, від Африки до Аляски - всюди знають Україну. І це дуже важливо.Нам треба буде зберегти цю роль України як фронтира, як тої країни, яка протистоїть тій навалі орків, чумній цій інфекції, як було під час монголо-татарської навали. Нам потрібно Україну залишити як важливий компонент європейської безпеки, без якої не можна буде існувати. І нам важливо залишити Україну демократичною, щоб вона насправді стала європейською. Нам ще дуже далеко до європейськості, але в нас є, звичайно, прогрес, і ми повинні затвердити оцю нову Україну, яку я називаю "держава №2", ми повинні будувати сьогодні вже в планах і провести широкі дискусії громадські. Це дуже важлива передумова.У Писанні є слова про Люцифера, що зійде й поставить престол свій на краю півночі. Я собі подумав: ну, я тепер розумію, де стоїть престол Сатани, - очевидно, на краю півночі, там, де Росія. Тому що іншої, ніж оця якась метафізична, інфернальна, природи цієї держави для мене немає. Тоді ми маємо бути природою світла, а світло завжди долає темряву. Дякую за те, що ви це світло несете. 
we.ua - Трамп зруйнував міф про Америку як лідера демократії, - експосол України в США Юрій Щербак
Фокус on focus.ua
Учені відтворили римські дороги, що сформували середньовічну Британію (фото)
Дослідники створили цифрову реконструкцію середньовічних доріг Англії та Уельсу, відкривши те, як на них вплинула давньоримська інфраструктура. Застосувавши сучасні географічні інформаційні системи (ГІС) до рідкісної карти ХV століття, вчені дослідили, як розвивалися маршрути подорожей після падіння римської Британії.
we.ua - Учені відтворили римські дороги, що сформували середньовічну Британію (фото)
Українські Національні Новини on unn.ua
Як технології та системні кроки допомагають зупинити "сірий" імпорт - коментар юристки
Як технології та системні кроки допомагають зупинити "сірий" імпорт - коментар юристкиСучасні технології, онлайн платформи та маркування допоможуть боротися з "сірим" імпортом. Важливо проводити інформаційні кампанії та моніторинг онлайн-продажів.
we.ua - Як технології та системні кроки допомагають зупинити сірий імпорт - коментар юристки
Come Back Alive on we.ua
Charitable Foundation «Come Back Alive»
The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.
we.ua - Charitable Foundation «Come Back Alive»
Еспресо on espreso.tv
Пропагандисти, "тіньовий флот" та міжнародні компанії: які цілі нових санкційних пакетів Європи та Великої Британії проти РФ
Еспресо детально розповість, про 17 санкційний пакет Європи та новий список Великобританії, які ввели незадовго після відмови Путіна безумовно припинити вогонь до перемовин у Стамбулі. Найпотужніший удар по "тіньовому флоту" Росії та способах відмивати путінські гроші: 17 санкційний пакет ЄСОстанній список обмежень від Європейського Союзу можна впевнено називати найбільшим переліком, покликаним боротися з танкерами під "тіньовими" прапорами. Санкції цього разу ускладнять пересування для 189 кораблів, які займаються перевезенням російської нафти. Відтак станом на сьогодні обмеження торкнулись 342 суден. Для порівняння, організація S&Р Glоbаl Соmmоdіtіеs аt Sеа & Маrіtіmе Іntеllіgеnсе Rіsk Suіtе у листопаді 2024 року виявила 889 танкерів з максимальною вантажністю на понад 27 тис. тонн, які ймовірно використовувались для перевезення нафти, що підпала під санкції.Нафтовий танкер Еаglе S стоїть на якорі біля порту Кілпілахті в Порвоо, у Фінській затоці, 7 січня 2025 року, фото: Gеtty ІmаgеsЧитайте також: Тіньовий флот Росії: чи існують кораблі-привиди, чи це лише зручний фейк для прикриття поставок нафтиПроте цього разу, що не менш важливо, санкційного тиску від ЄС зазнали не лише старі кораблі, а й сама екосистема, за якої такі "шляхи" відкриті. Мовиться про судноплавні компанії, які залучені до обігу російської сирої нафти та нафтопродуктів. Ба більше, йдеться про установи, які зареєстровані та працюють в Об'єднаних Арабських Еміратах, Туреччині та Гонконгу.В межах протидії торгівлі енергоресурсами РФ також останній пакет вдарив по російській нафтокомпанії "Сургутнєфтєгаз", доходи якої пов’язують з прямим фінансуванням військових дій Путіна в Україні. Та в ЄС пригадали не лише про "тіньовий флот" й енергогігантів, а й про військовий "двигун" війни Росії з Україною – майже 50 суб’єктів, які постачають армії окупантів безпілотники, зброю, військову техніку та критичні компоненти до неї.І знову ж таки, "мапа санкцій проти РФ та КО" лише продовжує розширюватися, адже у контексті постачань військової техніки до санкційного переліку потрапили і 3 китайські компанії, білоруська та ізраїльська компанії, які за даними Євроради забезпечували Росію комплектуючими для БПЛА. Окрім того, ще на 31 закордонну компанію з Сербії, ОАЕ, Туреччини, В'єтнаму та Узбекистану, які експортують до Росії товари й технології подвійного призначення, наклали жорсткі обмеження. Читайте також: Сірий імпорт, "тіньовий флот" РФ та "загублені" вантажі: як Росія обходить жорсткі санкції після вторгнення в УкраїнуВартими уваги є і ще декілька пунктів, які націлені на боротьбу з розграбуванням культурної спадщини в окупованому Криму. Для прикладу, обмеження наклали на російський Державний історико-археологічний музей-заповідник "Херсонес Таврійський" та його керівницю, росіянку Єлєну Морозову. "Після анексії Криму музей активно займається руйнуванням української культурної спадщини, просуваючи проросійські наративи щодо культурного значення артефактів і місць розкопок, якими він опікується", – йдеться у санкційному списку ЄС. Своє місце в окремому списку мають і російські пропагандисти. Серед таких і оперативники російської військової розвідки ГРУ Алік Хучбаров та Ілля Бочаров, яких пов’язують з підривом демократичних політичних процесів в Естонії, і німецькі блогери Томас Рьопер і Аліна Ліпп, і африканські й турецькі медіакомпанії з прямими російськими зв’язками, і чеське онлайн-медіа "Голос Європи", яке поширювало узгоджену дезінформацію щодо України, Європейського Союзу та його держав-членів з метою підтримки зовнішньополітичних інтересів РФ. До речі, під санкції вже вдруге потрапив і Віктор Медведчук, однак цього разу за згаданий "Голос Європи" та ще одну пропагандистську сміттярку "Аnоthеr Ukrаіnе".Віктор Медведчук, фото: rеutеrsСоюзники України серйозно взялись за боротьбу з "Тіньови флотом": Британія вводить черговий потужний пакет санкційТого ж дня, 20 травня, про новий пакет обмежень для Росії та пов’язаних з нею структур оголосила і Велика Британія. Цей перелік, згідно з пресрелізом, пов’язують з найбільшою в історії атакою безпілотників РФ на Україну.  Для початку, і Об’єднані Королівства знову вдарили по "Тіньовому флоту", який допомагає РФ обходити санкції та торгувати нафтою – ще 18 кораблів не зможуть ходити водами цієї країни та користуватися її портами. Дещо проривним можна назвати і те, що серед списку обмежень фігурують і Швейцарська транспортна компанія "Rhоdаnіа Shірріng SА" та британець Джон Ормрод. І підприємство з Женеви, і громадянин Об’єднаних Королівств є учасниками схем із закупки старих суден та реєстрації їх як танкерів для перевезення підсанкційної нафти. Також санкції торкнулись і двох капітанів російських суден під "тіньовими" прапорами.Далі у списку стоять компанії, які прямо залучені до підтримки та забезпечення життєздатності російського військово-промислового комплексу. Підкреслюють,  що цього разу санкції наклали прямо на ланцюги постачання смертоносних російських систем озброєнь, включаючи ракети "Іскандер". Що цікаво, серед 12 компанії, які є переліку, перебувають і дві Шанхайські компанії. Іскандер-М, фото: wіkіреdіа Власне велика увага у новому санкційному списку приділена і суто фінансовому сектору. Адже у ньому присутні аж 50 компаній, які допомагають країні-терористці обходи санкції та утримувати економіку на плаву. Тут і Фонд гарантування вкладів, і мережа валютних бірж, і реєстраційні та митні центри. На фоні цього у британському уряді додають, що російський ВВП скоротився в першому кварталі цього року, а економіка, що не пов'язана з обороною, вже деякий час стагнує. "Витрати на безпеку й оборону зараз становлять понад 40% федерального бюджету, і Путін був змушений підвищити податки й скоротити соціальні витрати, щоб продовжувати війну", – йдеться у повідомленні уряду ВБ. Також британці окремо виділили обмеження, які наклали на так звані московські Агентства социального проектирования. Останні, звісно ж, що за фінансування Кремля, здійснюють інформаційні операції, спрямовані на підрив суверенітету, демократії та верховенства права не лише в Україні, а й в усьому світі. Це компанія вже вдруге потрапила у санкційний список, проте цього разу Британія вирішила зосередитись на усіх її ланках, а не лише лідерах. Активізація боротьби з російськими нафтогазовими колонками та анонс нового, ще потужнішого удару по нихДуже важливо, хоч і не так помітно, що і ЄС, і ВБ задекларували чергову зміну "стелі" ціни на нафту. Це дозволить обмежити плату, яку Росія отримуватиме за своє "чорне золото" при його транспортуванні з використанням послуг G7, таких як страхування і доставка. Відтак йдеться про встановлення максимуму ціни у $60. Таким чином російська нафта вартуватиме не набагато дорожче від собівартості видобутку та логістики, сильно скорочуючи доходи військової машини Путіна.  Урсула фон дер Ляєн і Володимир Зеленський, фото: рrеsіdеnt.gоv.uаЛегко помітити, що після чергової прямої відмови військового керівництва РФ від припинення вогню Європа та інші надійні союзники України доволі посилили не лиши свої проукраїнські заяви, а й діями стали доводити, що війну хоче припинити не тільки України. Тут і нещодавні київські заяви британського прем’єра Кіра Стармера про 110 "тіньових суден", проти яких вже готують обмеження, і цінові "стелі" на російську нафту, яку в майбутньому лише звужуватимуть та робитимуть жорстокішими, і вже анонсований 18 пакет санкцій ЄС, про який повідомили і президент України Володимир Зеленський, і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. За словами посадовців, союзники, які вимагають від РФ миру, лише посилюватимуть тиск на військову машину та економіку агресорки. Читайте також: Трамп і Близький Схід: як американсько-арабська дружба створює проблеми Ізраїлю та допомагає Україні. Пояснюємо
we.ua - Пропагандисти, тіньовий флот та міжнародні компанії: які цілі нових санкційних пакетів Європи та Великої Британії проти РФ
DOU - Developers of Ukraine on dou.ua
«Університет має готувати одразу мідлів». Інтерв’ю з ректоркою Львівської політехніки Наталією Шаховською
Наталія Шаховська понад 20 років працювала в Інституті комп’ютерних наук та інформаційних технологій Львівської політехніки, де у 2018 році заснувала кафедру систем штучного інтелекту. Зараз Наталія стала першою жінкою, яка очолила університет. Також вона є авторкою понад 300 наукових праць, організаторкою міжнародних конференцій і воркшопів. Ми поспілкувалися з Наталією про перші кроки на новій посаді і про те, чому університети повинні переглянути свої підходи до підготовки студентів. А ще про збільшення кількості дівчат в ІТ, виїзд студентства за кордон, розвиток ІТ-освіти у Львівській політехніці та виклики штучного інтелекту для закладів освіти. «Нині у фокусі дрони та зелена енергетика». Про перемогу на виборах і перші кроки — Які першочергові завдання ви ставите перед собою на посаді ректорки? Насамперед провести повний аудит — як майна університету, так і всіх бізнес-процесів. Наступний крок — оптимізація документообігу. Тобто це зменшення паперової бюрократії та переведення процесів у цифровий формат, де це можливо. Плануємо запровадити електронний цифровий підпис і створити застосунок «Університет у смартфоні». Ще один важливий напрям — покращення інфраструктури. Почнемо із зон відпочинку для студентів, оновимо їдальню («Годівничку»), щоб зробити її комфортнішою для всієї університетської спільноти. Підтримуватимемо викладачів у написанні проєктів для залучення додаткового фінансування. Головний виклик тут — фінансування. Щоб запроваджувати нові процеси, потрібні ресурси, а їх доводиться шукати самостійно. Йдеться про кошти від наукових проєктів, підтримку від партнерів і випускників. Залучення додаткових коштів — один з найскладніших викликів, особливо для державного університету. — Чи плануєте щось конкретне вже зараз? Є нові напрями? Ми готуємося переглянути підрозділи, щоб об’єднати ті, які дублюють функції. Хочемо зробити структуру простішою й ефективнішою. Ці процеси не відбуватимуться миттєво, але потреба в оновленні — очевидна. Паралельно хочемо створити нові кафедри, які будуть відповідати на актуальні виклики. Наприклад, торік ми приєднали Академію друкарства, і це вже сприяло певних трансформаціям усередині структури. У майбутньому плануємо відкривати нові напрями й спеціальності. Нині у фокусі дрони та зелена енергетика. Це також означає зміни в організаційній побудові. — Ви згадували про застосунок «Університет у смартфоні». Чи вже маєте бачення, які функції він виконуватиме? Так, схожі рішення вже існують у світі, і навіть в Україні є певні спроби впровадження. Ми хочемо створити інструмент, який справді спростить життя і студентам, і викладачам: Для студентів — це насамперед зручний доступ до розкладу, оплата за проживання, перегляд навчальних предметів, рейтингів, повідомлень і важливої інформації.Для викладачів — можливість подавати відомості, заяви та інші документи в електронному вигляді, без потреби дублювати їх на папері. Плануємо представити готове рішення протягом півтора року. — Ви плануєте змінювати підхід до відбору та підготовки викладачів на посаді ректорки? Радикальні зміни у відборі викладачів запровадити складно — передусім через низьку оплату праці. Залежно від посади, наукового ступеня та вислуги років зарплатня викладача може становити 12-20 тисяч гривень. Складно мотивувати молодь приходити працювати в політехніку, тому ми постійно шукаємо способи, як зацікавити людей викладати: дати їм можливості для розвитку, участь у проєктах, стажування, академічні обміни. «Студенти повинні розуміти більш фундаментальні й глобальні речі». Про ІТ-освіту — Які зміни, на вашу думку, потрібно внести в ІТ-освіту, аби випускники були більш готовими до реальної роботи в компаніях? Наші випускники — цілком конкурентні, добре орієнтуються в тому, що відбувається на ринку. Освітні програми ми регулярно актуалізуємо. Але є один момент, який потребує змін — це збільшення практики. Сьогодні на неї відводиться лише три тижні, і цього абсолютно недостатньо. До того ж компаніям складно повноцінно залучати студентів через внутрішні обмеження — доступ до даних, NDА тощо. Мені дуже імпонує німецький підхід, коли практика винесена на літо, і студенти самі шукають місце її проходження. Вони працюють фактично все літо — це справді ефективно. Такий формат міг би добре працювати і в Україні, але для цього потрібно змінювати нормативну базу — зокрема, у співпраці з Міністерством освіти. — Раніше ви згадували, що компанії більше зацікавлені в студентах, які мають поглиблене знання і розуміння процесів. Чи змінилася тенденція у підготовці студентів до роботи в компаніях? Без сумніву, зміни відбулися, особливо враховуючи, що глобальний ІТ-ринок уже не такий динамічний, як був раніше. Вимоги до студентів зросли. «Просто знати мови програмування тепер недостатньо» Студенти повинні розуміти більш фундаментальні й глобальні речі. Тому наші освітні програми адаптуються до нових реалій. Наголос робиться на правилах проєктування інформаційних систем, взаємодії різних структур, навчанні мікросервісної архітектури тощо. — На що є запит в українських компаніях, зокрема в техсекторі? Як і раніше, традиційно є запит на Васk-еnd і Frоnt-еnd розробників. Але з розвитком продуктових компаній з’явився значний попит на Dаtа Sсіеntіsts та інженерів машинного навчання. Менший попит на Віg Dаtа-інженерів, але загалом є тренд у бік наукоємних спеціальностей. — Що потрібно зробити, щоб студенти залишалися в Україні і не шукали роботу за кордоном? Насправді студенти не так часто орієнтуються на закордоння. Одне з головних пояснень — це різниця в зарплатах і податкових ставках. В Україні більшість ІТ-спеціалістів працюють як ФОПи або за гіг-контрактами в Дія Сіty, що дає змогу значно знижувати податкове навантаження проти офіційного працевлаштування за кордоном. Зважаючи на те, що ІТ-ринок є глобальним, фізичної потреби виїжджати немає, за винятком безпекових аспектів. Студенти активно шукають роботу в міжнародних компаніях, таких як Gооglе, Fасеbооk та інші, але загалом масового бажання виїхати немає. Це вже давно не є тенденцією. — Чи відчутна різниця у рівні підготовки студентів, які вступають сьогодні, порівняно з попередніми роками? Студенти, які вступають сьогодні, значну частину свого навчання проходили дистанційно через СОVІD і війну. Це, на мою думку, позначилося на соціальних навичках студентів. Зараз ми спостерігаємо, що соціальні контакти та софт-скіли, які важливі для роботи в ІТ-компаніях, у сучасних студентів трохи відстають порівняно з їхніми попередниками. Щодо рівня підготовки, то загалом в Україні знизився рівень знань з фізики, що є критично важливим для інженерних спеціальностей. Це, можливо, частково пов’язано з тим, що учні вчилися онлайн, що теж впливає на якість освіти. — В університеті приділяють увагу розвитку софт-скілів студентів? Чи є окремі програми? Це залежить від кожної освітньої програми. У деяких програмах є навіть окремий предмет, який називається «Командна робота», де студенти вчаться працювати в команді. Загалом у будь-якій програмі студенти працюють у команді, виконуючи завдання або розробляючи проєкти, які потім оцінюють працівники ІТ-компаній. Останні виконують роль модераторів, допомагають правильно розподілити ролі, організувати комунікацію в колективі й навіть змінювати ролі в процесі. Це дуже важливий аспект. — Тобто потенційно в студентів у гуртожитках софт-скіли трошки кращі? Можливо, хоча ми намагаємося створювати спеціальні лаунж-зони, де можна залишатися між парами чи після пар і спілкуватися. Такі вже є у п’ятому та першому корпусах, а також у студентському просторі бібліотеки. Оскільки студентів багато, таких зон, без сумніву, потрібно більше. — Кажуть, що, окрім фізики, багато студентів не знають математики. Про це свідчать результати міжнародного дослідження якості освіти РІSА, яке було проведене у 2022 році. Чи спостерігаєте ви це? Мені важко прокоментувати це щодо загального рівня освіти, тому що студенти, які вступають до нас, мають високі прохідні бали (за даними DОU, Львівська політехніка входить в десятку вишів України з найвищими середньозваженими балами вступників — ред.). Якщо порівнювати рівень студентів, які вступали 10 років тому, і зараз, можливо, є зміни. Сучасні студенти не готуються до вступу так серйозно, як це було раніше, навіть для такого стандарту, як Сканаві. Однак ми не відчуваємо сильного просідання рівня підготовки. — Чи готує Львівська політехніка спеціалістів для оборонного сектору? Напряму ми не готуємо таких фахівців, але маємо спеціальності, пов’язані з кібербезпекою та захистом інформації. Окремі кафедри мають свої доробки в цій сфері. Є гуртки з 3D-друку, роботехніки, наук про дані. Ми співпрацюємо і з оборонними компаніями, але деталі не можна розголошувати. Актуальні потреби для оборонних компаній — це еmbеddеd-спеціалісти, а також інженери-електронщики, які мають практичні навички, наприклад, у пайці. — Чи спостерігаєте зростання кількості дівчат, які вступають на ІТ-спеціальності? Так. Наприклад, на кафедрі систем штучного інтелекту, де з третього курсу студенти обирають блоки, ми помітили, що більше дівчат записалося на робототехніку, ніж хлопців. Загалом кількість дівчат на технічних спеціальностях збільшується. І навіть у таких навчальних закладах, як фізматліцей, де традиційно було більше хлопців, нині наближається паритет. Ми не проводимо спеціальних заходів для гендерного балансу — це відбувається природно. — Які найпоширеніші хибні уявлення про ІТ мають сучасні абітурієнти? По-перше, що ІТ — це тільки програмування, і математика тут не потрібна. Багато хто думає, що достатньо вивчити кілька операторів чи функцій. По-друге, є уявлення, що обчислювальні ресурси настільки потужні, що не потрібно турбуватися про оптимізацію програм, їхню часову чи ємнісну складність. Студенти часто не усвідомлюють важливість правильних алгоритмів і структур даних для ефективного створення програм. Зазвичай це стає зрозумілим на старших курсах. «Половина працівників ІТ-компаній — це випускники Львівської політехніки». Про співпрацю з університетами та ІТ-компаніями — Які країни зараз є найбільш пріоритетними для розширення академічних зв’язків у Львівської політехніки? У нас є багато програм академічного обміну з європейськими вишами. Маємо гарні відносини з Польщею, Чехією, Німеччиною, Великою Британією, з якими діє програма подвійних дипломів. Також співпрацюємо зі Швецією, Італією, Іспанією — практично з усіма країнами Європи. Розширюємо співпрацю з Америкою та Канадою. Зокрема, кілька канадських університетів запрошують наших студентів на літні школи, де вони добре себе проявляють і часто продовжують навчання в магістратурі за кордоном. Щодо Америки, то співпрацюємо з Єльським університетом, з університетом у Сан-Бернардіно. Торік ми відправляли студентів в останній на літню школу. Є кілька наукових проєктів з американськими професорами, зокрема в межах проєктів НАТО. Але хотілося б ще тіснішої співпраці. Звісно, певні речі ускладнюються через геополітику, але важливо розглядати всі можливості. Водночас до нас активно їдуть студенти з Азії, зокрема з Китаю, а студенти прикладної лінгвістики навчалися і навчаються в Японії. Щодо Австралії, то співпраця поки що не є сильно розвиненою, було кілька спільних івентів. В майбутньому, можливо, її посилимо. — Як ви оцінюєте рівень співпраці між університетом і технологічними компаніями? Він досить хороший. У нас є приклади дуальної форми підготовки з кількома компаніями, ми реалізовуємо рrооf оf соnсерt-проєкти для ІТ-компаній, а самі компанії беруть участь у консорціумах під час реалізації проєктів Львівської політехніки. Але мені б дуже хотілося поглибити цю співпрацю. Ми вже маємо досвід створення R&D-лабораторій університету безпосередньо в компаніях, як-то Вlасkthоrn.аі та SОМАТІС. Це, на мою думку, сильна модель. Студенти мають доступ до новітнього обладнання, працюють з актуальними задачами прямо в індустрії, і це підвищує якість підготовки. Крім того, багато проєктів, особливо РоС, які для компаній можуть бути дорогими, цілком реально реалізовувати в університетському середовищі — з вигодою для обох сторін. — Які конкретні плани зі співпраці з ІТ-компаніями є, які — у розробці? Насамперед це розширення програм дуальної освіти. Працюємо над створенням нових освітніх програм, які підтримує Львівський ІТ-кластер. Наприклад, цього року запускаємо нову програму, присвячену системам віртуальної реальності. Крім того, налагоджуємо співпрацю з представниками індустрії у напрямі Іndustry 5.0, щоб готувати спеціалістів, заточених під нові виклики і потреби сучасного виробництва, де важлива інтеграція технологій, людиноцентричність і сталий розвиток. — Хотілося б детальніше дізнатися про систему віртуальної реальності, технології віртуальної реальності. Це буде як спецкурс? Це повноцінна бакалаврська освітня програма — чотирирічне навчання. Вона передбачає два вибіркових блоки: один — з розроблення систем віртуальної та доповненої реальності, інший — з їхнього супроводу, обслуговування, підтримки. У розробленні програми брали участь ІТ-кластер, компанії N-іХ, tsukаt. До викладання на ній будуть залучені фахівці з ІТ-компаній. Тобто це буде не лише академічна підготовка, а й реальний індустріальний досвід. Ми запланували набір дві групи, це близько 50 студентів. Програма стартує з вересня. — Чи плануєте залучати міжнародні гранти та інвестиції для розвитку університету? Звісно. Освітня галузь в Україні дотується і значною мірою залежить від зовнішнього фінансування. Тому залучення проєктів — критично важливе. Львівська політехніка вже сьогодні є лідером серед українських університетів за кількістю проєктів Ноrіzоn, які реалізують наші науковці — це великі гранти Євросоюзу, які дають змогу вести наукову роботу, публікуватися в якісних міжнародних журналах. Окрім Ноrіzоn, ми беремо участь у програмах ЕURЕКА, LІFЕ, НАТО та інших. Це напрям, який ми однозначно будемо розвивати. Також маємо досвід проєктів, які були розроблені на замовлення закордонних компаній — це вже не гранти, а практична R&D-співпраця. Зокрема, йдеться про німецьку компанію Lесturа та литовську Ресоdе. — Львів уже став потужним ІТ-хабом. Як університет може допомогти підтримувати розвиток цього статусу для Львова? Я вважаю, що Львівська політехніка разом з університетом Франка — це регіоноутворювальні університети. У нас навчається понад 32 тисячі студентів — це фактично маленьке місто. Якщо подивитися на структуру ІТ-компаній, то, на мою думку, приблизно половина працівників — це випускники Львівської політехніки. Тобто ми вже формуємо цей ринок. Окрім цього, студенти активно створюють стартапи, частина з яких перетворюється на повноцінні компанії ще до завершення навчання. На 4–5 курсі вони вже можуть запускати проєкти, що утворює абсолютно живу і внутрішньо керовану екосистему. І це дуже важливо. Бо ми не лише готуємо кадри, а й готуємо умови, щоб ІТ-бізнес розвивався всередині країни, а отже — з’являються нові робочі місця та зростає економічна стійкість регіону. Наприклад, є компанія Sсаlаmаndrа, яку заснували студенти кафедри систем штучного інтелекту, ще коли навчались на 3–4 курсі. Вони працюють і над АІ-продуктами. Також наші випускники заснували компанію ЕХТЕLА і цілу низку інших. — Як ви ставитесь до внутрішніх освітніх програм ІТ-компаній? Чи є вони конкуренцією університетам? Я не вважаю це конкуренцією — радше взаємодоповненням. Мати такі внутрішні мініуніверситети — доволі дорого для компаній. І, власне, через це ми і почали розвивати дуальну форму підготовки. Внутрішні освітні програми компаній — це гарне рішення, зокрема для перепрофілювання спеціалістів, які хочуть перейти в ІТ, але не мають відповідної освіти. Наприклад, в медичних ІТ-проєктах важливо мати доменного експерта — людину, яка розуміє і медицину, і ІТ. Саме такі фахівці часто виростають у внутрішніх університетах компаній. Але й тут ми можемо бути партнерами, особливо зараз, коли на законодавчому рівні в Україні впроваджено мікрокваліфікації. Це короткі практичні програми, які може пройти людина з дипломом бакалавра чи магістра, щоб швидко отримати нові навички. Це не те саме, що магістратура — вона довша, комплексніша. А мікрокваліфікації — шлях до швидкої перекваліфікації або отримання додаткової спеціалізації, потрібної безпосередньо індустрії. «Важливо готувати не джуніорів, а одразу мідлів». Про штучний інтелект — Як ви оцінюєте рівень підготовки студентів у сфері штучного інтелекту в Україні? Я дуже задоволена рівнем підготовки студентів в Україні. І маю змогу порівняти їх з іншими, оскільки викладаю також у Польщі, Німеччині та Швеції. Одна з відмінних рис наших студентів — глибша фундаментальна підготовка, що є важливим для розвитку штучного інтелекту. Вона допомагає краще розуміти теорії і принципи, на яких базуються сучасні технології ШІ. Приклад успіху українських студентів — це компанія Grаmmаrly, яка стала одним з найвідоміших стартапів у світі. І таких прикладів багато, що свідчить про потужний потенціал у сфері штучного інтелекту. Це показує, що ми не лише маємо якісних спеціалістів, а й здатні створювати інноваційні продукти, які впливають на глобальний ринок. — Які, на вашу думку, ключові тенденції у розвитку штучного інтелекту, як вони змінять освіту? Ключові тенденції — усе більше застосування великих мовних моделей (LLМ) у повсякденному житті. Ми активно користуємося СhаtGРТ, Соріlоt тощо, і це має великий вплив на традиційні способи оцінювання знань студентів. Нині важко гарантувати, як текст реферату чи іншої роботи був створений, оскільки штучний інтелект може генерувати його без участі студента. Це створює нові виклики для освіти. Ще один аспект — це генерування коду за допомогою ШІ. Студенти, які раніше повинні були вивчати всі тонкощі програмування, тепер можуть покладатися на штучний інтелект для написання чи вдосконалення коду. Це знижує мотивацію глибше розуміти основи програмування. В Україні наші програмісти славилися високою якістю коду, особливо проти розробників з Індії. Але зараз використання генеративного ШІ для створення коду підвищує конкуренцію, і це вже виклик для нас. Тому університети повинні переглянути свої підходи до підготовки студентів. Важливо готувати не джуніорів, а одразу мідлів, оскільки попит на такі кваліфікації зростає. Для цього навчання повинно бути більш практично орієнтованим, з акцентом на реальні проєкти. Дуальна освіта може бути одним з варіантів покращення підготовки студентів, оскільки дає змогу поєднати теорію з практикою вже під час навчання. Проте, як показує досвід, університети в Україні та у світі ще не повністю адаптувались до викликів, які ставить ШІ в освітньому процесі. Нам потрібно враховувати ці нові реалії в навчанні і методах викладання. — Україна почала розробку національної моделі LLМ. Що ви думаєте про це? Наскільки вона потрібна? Я думаю, що це класна ініціатива. Передусім вона орієнтована на українську мову, що є важливим кроком для збереження мовної ідентичності та розвитку технологій в Україні. Окрім того, національна модель LLМ може бути використана в багатьох сферах, зокрема в освіті, де допоможе удосконалити процес навчання, надаючи студентам доступ до більш адаптованих і локалізованих ресурсів. Також така система може значно полегшити документообіг, автоматизуючи багато процесів, що важливо для державних установ, бізнесу та освітніх закладів. Китай, наприклад, вже має свій DеерSееk, чому ж ми не можемо мати власну систему, яка відповідатиме національним вимогам і особливостям? Це може стати важливим інструментом для розвитку технологічної інфраструктури і для інтеграції української мови в глобальний інформаційний простір. «Я кілька разів думала про перехід в комерційний сектор». Про минуле і майбутнє — Що вас надихнуло піти у сферу ІТ-освіти? Я випадково потрапила на день відкритих дверей у Львівську політехніку і побачила комп’ютер. У школі ми їх не мали, був лише профцентр із зеленими моніторами, де дозволяли набирати якусь програму на ВАSІС. Коли я обирала кафедру, на якій вчитися, обрала інформаційні системи та мереж. Це був інтуїтивний вибір, але я вважаю, що це було моє щастя. Після завершення навчання я працювала з базами даних, і те, що зараз називається фрилансом, допомогло мені реально жити. Я почала працювати у Львівській політехніці, і так могла поєднувати роботу і отримувати додатковий заробіток. Тому, попри те, що це було спонтанне рішення, я вважаю, що воно було дуже правильне і дало мені змогу бути тим, ким я є сьогодні. — Чи було у вас бажання працювати в комерційному ІТ-секторі? Одразу після завершення університету я працювала в одній ІТ-компанії, але це було досить недовго — менше як місяць. 2001 рік, у мене була дитина. Тоді робота в ІТ виглядала зовсім не так, як тепер — це були пізні години на роботі, постійні стреси, і я не змогла поєднувати це з материнством. Тому вирішила повернутися в університет. Протягом роботи в університеті я кілька разів думала про перехід у комерційний сектор. Навіть почала готуватися до співбесід, зокрема в Dаtа Sсіеnсе, бо це було частиною моєї наукової роботи в університеті. Але зрештою бажання працювати зі студентами переважило. Хоча на перших порах, коли мені дали групу студентів, які були на рік молодші за мене, я думала: «Я не знаю, як я це переживу». Це був великий стрес, але з часом усе склалося і я залишилася в університеті. — Як ви уявляєте Львівську політехніку через 10 років? Я б хотіла, щоб Львівська політехніка стала інженерним хабом для всієї України, тому що в нас є великий потенціал, хороші викладачі та студенти. Якщо ми залучимо випускників до співпраці, це зробить нашу мету досяжною. В закордонних університетах часто хваляться своїми випускниками, і це слугує стимулом для студентів розвиватися. Важливим є встановлення міцної комунікації «студент-викладач-випускник».
we.ua - «Університет має готувати одразу мідлів». Інтерв’ю з ректоркою Львівської політехніки Наталією Шаховською
Радіо Свобода on radiosvoboda.org
США: Міністерство охорони здоров’я оголосило про скорочення тисячі працівників
Реструктуризація, як очікується, заощадить платникам податків 1,8 мільярда доларів на рік
we.ua - США: Міністерство охорони здоров’я оголосило про скорочення тисячі працівників
Еспресо on espreso.tv
Скоро депутатів та президентів призначатимуть не виборці, а соцмережі
За два дні до другого туру президентських виборів у Румунії Конституційний суд раптово скасував результати першого. Це шокове рішення було прийнято на основі доповіді спецслужб, згідно з якою проросійський кандидат Георгеску переміг у першому турі завдяки іноземному втручанню (здогадайтеся, чиєму).Зокрема, цей маловідомий політик та спеціаліст у сфері агрономії працював у структурах ООН, аж раптом його як кандидата у президенти Румунії почали масово підтримувати великі Тік-Ток канали, а також мережа Тік-Ток-акаунтів, пов’язаних з російською державної пропаганден-машиною Sрutnіk. При тому, що перед голосуванням, Георгеску навіть не фігурував у жодному соціологічному опитуванні, бо мав відверто проросійську позицію та нестримну любов до лукашенок, кадирових та інших великих та малих диктаторів.Іншими словами: Тік-Ток неочікувано зробив з ноунейма переможця виборів.Або купівля Ілоном Маском Тwіttеr з подальшим перейменуванням у Х (для мене ця нова назва досі асоціюється з контентом для дорослих). Що було далі – мабуть, усі пам’ятають: вельми сумнівні кадрові та бізнес-рішення, масовий відтік рекламодавців та фахівців, здешевлення вартості компанії у рази, очевидна політична заангажованість соцмережі, неприхована цензура та цькування незгодних. Але зрештою ціль купівлі Тwіttеr  за 40 мільярдів доларів – виправдалася: підтримуваний власником соцмережі політик таки був обраний президентом США.До речі, ви в курсі, що майже половина користувачів Тwіttеr – це мешканці США?На кінець 2024 року аудиторія Fасеbооk налічує близько 3 мільярдів користувачів, Yоutubе – близько 2,7 мільярда, Іnstаgrаm – 2 мільярди, Тіk-Тоk – 1,7 мільярда, Х (Тwіttеr) – 260 мільйонів, з яких понад 105 мільйонів  — мешканці США.Читайте також: Чому естонці не радять Україні проводити е-вибориДосі тривають розслідування стосовно можливих зловживань у Fасеbооk з метою вплинути на виборців під час виборів у США у 2016 році. Англійську Компанію  Саmbrіdgе Аnаlytіса "обвинувачують у тому, що вона використовувала дані понад 50 мільйонів користувачів Fасеbооk без їхньої згоди для вивчення виборців в інтересах кампанії Дональда Трампа та розсилки для користувачів політичної реклами з метою впливу на їхні передвиборчі настрої".Думаю, усі здогадалися до чого я веду. Чим більше цифровізується суспільство – тим більше технології можуть ним маніпулювати.Але технології самі не мають власного мозку (щоб там не розказували про "штучний інтелект") – вони є лише слухняним інструментом і ними повністю керують люди. Люди, які створили ці технології, або які вміють змусити їх діяти у власних інтересах. І перш за все — у Великих Політичних Інтересах.У цей світовий тренд, наприклад, цілком вписується створення в Україні окремого "міністерства цифровізації" з необмеженими повноваженнями та колосальними бюджетами. З подальшою появою Дії, РезервХрест, "національного кешбеку" та "вовиної тисячі".Читайте також: Навіщо нам підкидають "зацифровану" корупціюВпровадження відбувається добровільно-примусово, граючи на низьких тваринних рефлексах і подається під гаслами "так зручно ж" та "усунемо чиновників з процесу прийняття рішень". Прямо дзюрячи малограмотному лемінгу в очі, нібито оці чарівні "технології" мають космічний розум і приймають ідеальні рішення. Які ще вуха ляльководів з-за куліс? Ні, це вам здалося, не дивіться вгору.Мабуть, це просто так збіглося, що зарплати у міністерстві цифрових махінацій – на другому місці серед усіх чиновників. Середня офіційна ЗП у 198 цифрових чиновників - 88,5 тисяч гривень. І це без урахування "неофіційних" доходів, які можуть вимірюватися мільйонами доларів і про які ми скоро (сподіваюся) усі дізнаємося. Тому думаю, вже час переосмислити другу частину терміну "політтехнолог": сучасний політтехнолог має бути більше ІТ-фахівцем, ніж політологом. А той, хто у цьому не розбирається фахово, може лише проводжати цей потяг поглядом.Бо може статися так, що скоро призначати депутатів та президентів по факту будуть не якийсь там "електорат", а соцмережі та інформаційні технології.У тому числі російський Телеграм та китайський Тік-Ток. До речі, це дві найпопулярніші в Україні платформи, а влада, схоже, не збирається нічого з цим робити.ДжерелоПро автора. Костянтин Корсун, експерт з кібербезпекиРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
we.ua - Скоро депутатів та президентів призначатимуть не виборці, а соцмережі
Еспресо on espreso.tv
Терористичні акти в Україні: чого добивається Росія атаками на ТЦК
Крім того, новим став і спосіб підриву: тепер, за прикладом ісламістських смертників, вибуховий пристрій підривають разом з тим, хто його приносить. Еспресо детальніше розповість про такі випадки, як це впливає на суспільство та до чого тут Росія.Теракти проти ТЦКУ Кам’янці-Подільському на Хмельниччині 5 лютого біля будівлі ТЦК трапився вибух. Як розповів голова Нацполіції Іван Вигівський, приблизно о 13:00 чоловік  підійшов до контрольно-пропускного пункту ТЦК і СП із сумкою в руках. Попросив нібито передати передачу. У ту ж мить стався вибух. Через теракт загинув сам підривник, ще двоє лікарів, військовий та перехожа отримали поранення. Глава Нацполіції Іван Вигівський заявив, що лише за цей рік це вже 9-й такий випадок. 2 лютого, вибух прогримів біля будівлі ТЦК у Павлограді на Дніпропетровщині. Як встановили в СБУ, там було підірвано саморобний вибуховий пристрій, начинений цвяхами та гайками для посилення ураження. Унаслідок атаки поранень зазнав 24-річний військовослужбовець.До цього, 1 лютого, у Рівному у приміщенні ТЦК пролунав вибух. Цей теракт створює новий прецедент, за яким терориста з вибухівкою підривають дистанційно. Встановлено, що вибухівка була споряджена мобільним телефоном, до якого мали віддалений доступ спецслужби РФ. Ще один ґаджет із "дистанційним управлінням" фігурант тримав у своїх руках, коли заходив до будівлі ТЦК. За допомогою камери телефона російські спецслужбісти зафіксували момент, коли агент зайшов з вибухівкою до приміщення, і одразу активували СВП через виклик. Тоді загинув сам терорист, ще восьмеро військових отримали поранення.Також 1 лютого вже на Буковині готувався теракт проти поліціянтів. Як повідомляють у правоохоронних органах, підозрювані заклали вибухівку у покинутій будівлі одного з міст області. Для фіксації злочину вони встановили поруч пристрій для візуального спостереження. За планом російських спецслужб, передбачалася пастка: покинута будівля, анонімний дзвінок на "102" про злочин і прибуття поліції. Щойно камера зафіксувала б правоохоронців усередині, вибухівку мали активувати. Тоді вдалося уникнути жертв.24 грудня 2024 року поблизу будівлі ТЦК у Житомирській області стався теракт. Тоді на місці НП поліціянти знайшли сумку з саморобним вибуховим пристроєм, наповненим елементами ураження з металевих кульок, та мобільний телефон. На щастя, тоді ніхто не постраждав. Також на одній із центральних багатолюдних вулиць Києва спецслужби РФ готували теракт. Контррозвідка та слідчі Служби безпеки України затримали російську агентку, яка була причетна до його підготовки. Раніше повідомлялося, що Служба безпеки України зірвала спробу російських спецслужб вчинити теракт на Одещині. Затримано 21-річну агентку РФ, яка готувала підрив адмінбудівлі підрозділу ЗСУ та припаркованого поруч автомобіля.Виконавцями терактів є переважно підлітки або люди, які раніше вже були судимі чи наркозалежні. Загалом схема така ж, як у вербуванні коригувальників чи паліїв авто. І головна мотивація для таких людей – це гроші. Однак, як показує приклад вибуху в Рівненському ТЦК, вони стають смертниками мимоволі, а не багатшими на пару тисяч гривень.Читайте також: "Імітували підпілля проросійських рухів". У СБУ Львівщини розповіли про паліїв військових автівок і їхніх вербувальниківЧитайте також: Ворожі коригувальники: хто вони та чому йдуть на співпрацю з ФСБЗамовник – РосіяРосійська пропаганда активно використовує інформаційні технології для поширення дезінформації та маніпуляцій, спрямованих на підрив довіри до українських військових та державних інститутів. Це включає фальшиві новини, маніпулятивні повідомлення та інші форми інформаційного впливу, які посилюють соціальну напругу та поляризацію в українському суспільстві.Спеціальні служби Росії також координують операції з вибухами в українських ТЦК. Одночасно активізується медійна кампанія, спрямована на дестабілізацію мобілізації в Україні, зазначив Андрій Коваленко, начальник Центру протидії дезінформації (ЦПД) при РНБО.За його словами, операції проти українських військових, зокрема вибухи в ТЦК, організовуються через структури ГРУ та ФСБ Росії."Медійна кампанія, яка розпочалася ще у 2022 році, поступово набирає обертів. Особливу увагу росіяни приділяють підриву мобілізації та впливу на медіапростір (блогери, боти, соцмережі), починаючи з 2024 року", – додав Коваленко.За словами першого заступника голови Служби безпеки України Сергія Андрущенка, у терактах можуть бути винні російські спецслужби. Він стверджує, що РФ намагається таким чином дискредитувати діяльність ТЦК, перешкодити мобілізації та посіяти недовіру до Сил оборони України. Ці заяви Андрущенко зробив на спільному брифінгу в Києві з головою Національної поліції Іваном Вигівським. "Затримання злочинців СБУ та Нацполіцією відбуваються фактично миттєво, у режимі 24/7. І ми ще не мали жодного випадку, коли не знаходили виконавця злочину (підпали, диверсії, - ред.). Зокрема, з початку 2024 року і на цей момент ми вже встановили 497 осіб, причетних до таких правопорушень", — зазначив він. За даними СБУ, російські спецслужби залучають виконавців для підривів через месенджери та інтернет-спільноти, що пропонують швидкий заробіток. Здебільшого до співпраці погоджуються молоді люди або безробітні, яким згодом куратори вказують локацію для здійснення теракту та місце, де зберігається саморобний вибуховий пристрій, що готується іншою групою агентів.Особливістю останніх інцидентів є дистанційне підривання вибухівки, коли завербована особа встановлює пристрій, але сама лишається поблизу. За словами Андрущенка, таким чином організатори знищують виконавця, аби уникнути свідчень та не виплачувати обіцяні гроші."Вони намагаються завербувати підлітків або наївну молодь, яка ведеться на обіцянки легких грошей, часто без конкретних вказівок ("поїдь туди та віднеси пакунок"). Російські куратори використовують цих людей, а потім просто залишають їх", — додав у Теlеgrаm керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки й оборони (РНБО) України Андрій Коваленко."Надто толерантно ставилися в Україні до міфу про жорстоке ТЦК"Варто також зауважити, що ненависне ставлення до працівників ТЦК серед українців має й внутрішнє підґрунтя. До прикладу, Україною прокотилася хвиля корупційних скандалів. Всі пам’ятають екскерівника Одеського ТЦК та СП: під час розслідування журналістів видання "Українська правда" стало відомо, що родина Євгена Борисова під час повномасштабної війни придбала на іспанському узбережжі нерухомості та автівок на мільйони доларів. І схожі ситуації з керівництвом та рядовими працівниками Центрів комплектування були чи не у всіх областях країни. Разом з багатомільйонним бізнесом з "відмазування" від служби в армії, траплялися й випадки так званої в народі "бусифікації". Хоч це були досить рідкісні інциденти, проте вони склали негативне враження щодо роботи ТЦК. "Командування має працювати з людьми на основі співпраці, а не примусу. Силові методи – це крайній захід у надзвичайних ситуаціях. Основне завдання – мотивувати людей, переконати їх у необхідності виконання обов’язку перед державою", – коментує колишній Голова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж.Попри те, що корупційні схеми вдало викривають правоохоронні органи, а насилля зі сторони працівників Центрів комплектування не є масовим, на цих темах вдало “грають” і ворожі пропагандисти, і не надто свідомі українські "блогери".Як розповів Віктор Ягун, генерал-майор запасу СБУ, у ТЦК так само є купа проблем, які можна було вирішувати, на які треба вказувати. По-перше, на представника ТЦК ніде не навчають. По-друге, ми самі поставили вимогу, щоб там поміняли персонал, який і був змінений на 90%. Причому прийшли десь 70% людей після фронту, які непридатні вже до бойових дій на передовій, бо вони після тяжких поранень. І ще там є певна категорія людей, які з мобілізації туди потрапили, бо були непридатні до служби в бойових частинах. "Але факт залишається фактом — зараз війна перейшла в іншу фазу, знайшла доброякісне підґрунтя, на яке були кинуті зернятка ненависті. Є дві речі, на які треба звернути увагу. Перше — ми, починаючи ще з 2014 року, а особливо після 2022 року, дуже толерантно, як на мій погляд, ставилися до людей, які або протидіяли, або перешкоджали мобілізації різноманітними методами: хто через ТікТок, хто якимись відосиками, хто діями псевдоадвокатів, хто заробляв гроші на ухилянтах – це все створило такий собі міф "жорстокого ТЦК", - зауважив Віктор Ягун."Накручуємо себе більше, ніж того вимагає ситуація"Вадим Денисенко, фахівець з гібридної війни, зазначає в етері Еспресо, що попри спроби Росії вплинути на внутрішню ситуацію у нашій країні навіть через теракти, говорити про поразку України у війні через думки наших громадян не можна."Ворог постійно вчиться, адаптується до наших пасток. Сьогодні я не можу сказати, що ми програємо або виграємо. Наразі суспільство закривається від певних тем, уникає критичного мислення. Це, мабуть, закономірно: подібна поляризація та маніпуляції відбуваються і в інших країнах за схожих умов. Але ситуація не є критичною", – каже він.Щодо людей, які ідуть на співпрацю з ФСБ, Денисенко додає, що насправді це не є масовим явищем в Україні:"Більшість таких осіб ловлять ще до вчинення злочину. Часто це люди з залежностями або ті, хто погоджується за мізерні гроші. Ми самі себе більше накручуємо, ніж ситуація того вимагає. Держава робить неймовірно багато. Контррозвідувальна робота СБУ в Україні – на високому рівні. Чи можна упередити все? Ні. Але велику кількість подібних загроз нейтралізують", – додає експерт.Чого очікує Росія від терактів та дискредитації мобілізаціїЯк зазначив Микола Маломуж, Росія бачить розбіжність в суспільстві та намагається її загострити. Це стосується й мобілізації — для них це дуже виграшно."Вони сіють протистояння, поширюють фейкову інформацію про вбивства, загибель людей. Якщо хтось дійсно загинув, вони використовують це у своїй інформаційній війні.Микола Маломуж, фото: fаkty.uаДругий аспект — це агентурна діяльність. Російська сторона провокує сутички через своїх агентів та співробітників, які працюють на території України.Третя складова — це підготовка терактів, тобто вже безпосередня силова діяльність. Соціальні мережі відіграють тут величезну роль — вони вербують людей, заманюючи їх великими грошима. І часто це молодь, яка сприймає це як легкий заробіток, не усвідомлюючи наслідків.Але сховатися виконавцям неможливо, і це є злочином проти держави. Тому відповідальність дуже висока", – коментує він Еспресо.Поляризація суспільстваНапади на ТЦК та військових можуть сприяти ще більшій соціальній поляризації. Це підсилює напругу між різними політичними ідеологіями, де одна частина населення підтримує мобілізацію та боротьбу з агресором, а інша частина — протестує проти використання насильства та державних методів тиску.Пропагандистські кампанії, як російські, так і внутрішні, можуть додатково загострювати розбіжності між патріотичними силами та тими, хто критично ставиться до політики держави.Це створює сприятливе середовище для маніпулювання громадською думкою, що дестабілізує країну."Суспільство умовно поділили на дві частини: ті, які протидіють ТЦК, та ті, які працюють в ТЦК, - це одна проблема. А інша проблема — є частина молодого суспільства, починаючи з 14 років, яка живе у своїй інформаційній бульбашці й не перетинається з тим інформаційним масивом, який держава намагається донести до суспільства. Вони не дивляться інформаційний марафон, телебачення, не слухають радіо, в них є свої канали отримання інформації, причому ці канали, на жаль, не дуже якісні. І коли молода людина намагається десь підробити та шукає в Теlеgrаm-каналі швидкий приробіток, то зрозуміло, що на її непідготовлений розум досить швидко може вплинути якийсь представник спецслужб з Російської Федерації", - прокоментував генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун.Наслідки для мобілізації та обороноздатностіДіяльність, що підриває стабільність і моральний дух, може негативно впливати на ефективність мобілізації. Затримки в процесі мобілізації, відмова від служби або зниження кількості добровольців можуть стати серйозною проблемою для України.Це також загрожує зниженням обороноздатності, оскільки якщо військові та добровольці відчувають небезпеку навіть в тилу, ефективність їхньої участі у бойових діях може знизитися.Потенційні наслідки для довіри до державних інститутівПідрив довіри до державних органів через напади на ТЦК може сприяти посиленню кризових явищ у суспільстві. Необхідність розв'язання внутрішніх проблем, як-от злочини, поширення фальшивих новин чи підбурювання громадян, може призвести до внутрішніх політичних нестабільностей.Це може також негативно вплинути на міжнародну репутацію України, оскільки інші країни спостерігають за тим, як країна здатна справлятися з внутрішніми загрозами під час війни.Читайте також: "До 15% населення готові до колаборації": Ягун розповів, на кого розраховані заклики РФ до спалювання ТЦК
we.ua - Терористичні акти в Україні: чого добивається Росія атаками на ТЦК
Gazeta.ua on gazeta.ua
Частину онкохвороб можна вилікувати за умови ранньої діагностики
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, онкологічні захворювання на сьогодні є однією з найбільш актуальних медичних проблем людства. Щороку від раку у світі помирає близько 10 млн осіб. Україна посідає друге місце в Європі за темпами поширення онкохвороб. У спецпроєкті Gаzеtа.uа та медичної лабораторії ДІЛА ми розкажемо, чому важливе раннє виявлення онкохвороб та які сучасні методи застосовуються для діагностики раку. "Спочатку був шок, почала готуватися до найгіршого" В Україні найпоширеніші онкологічні захворювання серед жінок рак молочної залози, тіла та шийки матки, ободової кишки та щитоподібної залози. Серед чоловіків рак передміхурової залози, легенів, ободової та прямої кишки, сечового міхура й нирки, за даними Міністерства охорони здоров'я. 2021 року кількість онкозахворювань порівняно з даними 2020-го зросла на 6,1%, ідеться в Національному канцер-реєстрі України. Станом на 2022 рік, на обліку в онкологічних закладах перебувало більш як 1 млн українців. 56-річна Ольга зі Львова "Приймала душ і намацала ґульку в грудях. Подумала, що це може бути жировик. Розповіла подрузі, а та наполягла, щоб я сходила на мамографію. Коли почула діагноз, не повірила. Пішла до ще одного фахівця, а тоді ще одного. Мені не залишили часу на роздуми операцію зробили дуже швидко. Наче все обійшлося. Але тепер розумію: якби тоді проігнорувала похід до лікаря, наслідки були б гірші". 49-річна Марина з Івано-Франківська "Працюю в дитячому садочку, тому періодично проходжу медогляд. Рік тому захотіла обстежитися ретельніше. Взяла скерування на УЗД. Лежу, лікар каже: "Тут усе добре, і тут усе нормально. А що це таке на нирці?" Виявилося, злоякісна пухлина. Я про неї й гадки не мала. Спочатку був шок, почала готуватися до найгіршого. Але після операції онколог сказав, що виявили хворобу на ранній стадії, тому й без хіміотерапії обійдеться". 43-річний Валерій із Харкова "На роботі розболівся зуб. Випив знеболювальне, наче полегшало. Через деякий час звернувся до стоматолога. Той сказав, що зуби в мене здорові. Порадив обстежити горло. Коли я почув, що діагноз онкологія, то образився. Правда, не розумів на кого. Можливо, на себе або життя. Але лікар заспокоїв: рак виявили на ранній стадії, тому маю великі шанси одужати. Мене дуже підтримали дружина й діти. Відчув, наскільки я їм потрібен, а вони мені". Лікарі наголошують на важливості раннього виявлення раку. У МОЗ радять українцям не нехтувати щорічними медичними оглядами, дотримуватися здорового способу життя, відмовитися від шкідливих звичок. Дмитро Шапочка провідний експерт напряму "Онкологія" медичної лабораторії ДІЛА "Щодня консультую пацієнтів. Коли люди чують, що в них виявили рак, то по-різному сприймають цю новину. Когось діагноз шокує, дестабілізує. Трапляються прагматичні пацієнти, які спокійно сприймають діагноз. Кажуть, що лікар має бути ще й психологом. Справді, частині людей потрібна така підтримка. Щоб вони просто продовжували звичний спосіб життя, а не зациклювалися на своєму діагнозі. Різні реакції вимагають різного підходу до спілкування з пацієнтами". Сучасна діагностика для раннього виявлення онкозахворювань У медичній лабораторії ДІЛА використовують сучасні дослідження та технології, що дають змогу на ранній стадії виявити чи спростувати наявність онкології в пацієнта. "Люди часто вважають синонімами "скринінг" та "ранню діагностику". Насправді це різні речі. Скринінг - це перший етап, що забезпечує ранню діагностику. За позитивного результату скринінгових тестів необхідне проведення діагностичних досліджень для підтвердження чи спростування діагнозу. З ранньою діагностикою солідних пухлин в Україні ситуація краща, ніж, наприклад, у бідних країнах Африки, але гірша, ніж у розвинених країнах. Візьмімо рак молочної залози: на першій стадії в Україні його виявляють у 20% хворих, на другій у 50%, на третій у 16%, на четвертій у 10%. Насправді це не надто погані показники, але і є над чим працювати", - говорить Дмитро Шапочка. Для виявлення раку шийки матки у світі є три види скринінгових програм: - ПАП-тест (цитологічне дослідження) - ВПЛ-тест - комбінований скринінг "Останній можуть собі дозволити розвинені країни. Для країн, менш розвинених, прийнятний ПАП-тест. А для України оптимальним є первинний ВПЛ-скринінг. Чому? Бо в нас бракує цитологів. Для кожного виду раку є свої методи діагностики. Серед лабораторних методів скринінгу та ранньої діагностики, до прикладу раку шийки матки, є ПАП-тест та ВПЛ-тест. Наразі в медичній лабораторії ДІЛА застосовуємо ці два методи. До того ж ВПЛ-тести бувають дуже різні. ПАП-тест також є в двох варіаціях - класичний та рідинний. Наприклад, скринінг на рак передміхурової залози передбачає первинну та повторні консультації онкоуролога, медичний огляд та визначення в лабораторії рівня ПСА у крові. А загалом діагностика онкологічного процесу часто потребує застосування комплексу методів", додає провідний експерт напряму "Онкологія" медичної лабораторії ДІЛА. Керівниця сектору "Гістологія" медичної лабораторії ДІЛА Ірина Попадюк зазначила, що часто від людей доводиться чути, що онкологічні захворювання є невиліковними. Ірина Попадюк керівниця сектору "Гістологія" медичної лабораторії ДІЛА "Пацієнти бояться залишитися сам на сам зі своєю хворобою. Також людей зупиняє страх обстеження: побоювання неприємних відчуттів під час досліджень та зрештою почути діагноз: рак. Але рак це не вирок. Частину онкологічних хвороб можна успішно вилікувати за умови ранньої діагностики. Лікування на ранніх стадіях є менш затратним. Також існують державні програми, які можуть частково або повністю відшкодувати вартість лікування пацієнтів з онкологією". За її словами, людям, на жаль, бракує обізнаності щодо скринінгових програм для всіх вікових категорій та сучасних методів діагностики й лікування. "Наприклад, багато людей не знає, що діагностика нині проводиться під анестезією, тому є безболісною процедурою", зазначає керівниця сектору "Гістологія" в ДІЛА. Маємо задати правильний шлях лікування, говорять експертки медичної лабораторії ДІЛА про свою роботу Там фахівці вивчають під мікроскопом біопсійні зразки або операційний матеріал. Також працюють молекулярно-генетична та цитогенетична лабораторії. Три роки тому в ДІЛА створили патоморфологічну лабораторію, яка проводить гістологічну діагностику 1. Гістологічні дослідження "У разі онкологічних захворювань неможливо обійтися без гістологічного дослідження пухлини. Саме ці дослідження допомагають встановити кінцевий діагноз та стадію пухлини. Від їх результату залежать тактика лікування та прогноз розвитку онкозахворювання. Також за допомогою гістологічного дослідження проводиться оцінювання проведеного лікування після хіміотерапії або променевої терапії", продовжує Ірина Попадюк. Коли є метастатичне утворення та потрібно встановити первинну локалізацію пухлини, то нам допомагає імуногістохімічне (ІГХ) дослідження, яке дає змогу підтвердити діагноз. Однак його виконання потребує додаткового часу, зазвичай до 14 днів. На відміну від вищезгаданого дослідження, існує інше, що виконується дуже швидко - від 30 хвилин до 1 години. Це інтраопераційні дослідження, які виконуються під час операцій для встановлення швидкого діагнозу та визначення подальших дій хірурга. "Маємо показати онкологу розгорнуту картину та задати правильний шлях лікування, згідно з усіма міжнародними рекомендаціями", розповідає керівниця сектору "Гістологія". 2. Молекулярно-генетичний напрям Молекулярні методи застосовуються для діагностики інфекційних та онкологічних захворювань. Анна Москаленко Теаm Lеаd онкології молекулярно-генетичного напряму в ДІЛА "Лише молекулярні патологи займаються виконанням, інтерпретацією та оформленням результатів молекулярно-генетичних досліджень онкологічних захворювань. В Україні є необхідність сертифікованої підготовки таких фахівців, оскільки цього напряму ще немає в державному переліку спеціальностей. Але він важливий у сфері онкології". Основні завдання молекулярної діагностики: - Діагностика спадкових онкологічних синдромів Дає змогу виявити людей із підвищеним ризиком розвитку певних онкологічних захворювань і побудувати для них оптимальну тактику скринінгу та профілактики. Досліджують не пухлинний матеріал, а здорові клітини. - Уточнення діагнозу в певних ситуаціях Для цього є золотий стандарт гістологія. Але буває, що після дослідження патолог запитує: "Це пухлина номер один чи пухлина номер два?" Щоб з'ясувати, яка саме, треба зробити генетичне дослідження для уточнення діагнозу. - Персоніфікація терапії Наприклад, поставили діагноз: рак легенів. Але при тому є 10 різних мутацій і для кожної з них існує свій препарат. Відповідно, лабораторія має визначити тип мутації. Для цього можна використовувати пухлинний матеріал цитологічний чи гістологічний. "Не для всіх видів онкохвороб таке дослідження є корисним. Бувають види раку, де ми досліджуємо тільки спадкову схильність. Наприклад, у разі раку шлунка. У випадку раку легень, молочної залози, колоректального раку (рак товстої кишки) застосовуємо персоніфікацію терапії. Уточнення діагнозу може бути необхідним для пацієнтів із лімфомою або саркомою. Ми застосовуємо два методи дослідження. Швидкий ПЛР. Довший NGS, що триває від одного до трьох тижнів", додає Анна Москаленко. 3. Лабораторія онкогематології Валерія Конашенкова завідувачка лабораторії онкогематології медичної лабораторії ДІЛА "Займаємося діагностикою пухлин гемопоетичної тканини. Пацієнти перед тим, як потрапити до нас на дослідження, ходять довгими колами. Симптоми, на які скаржаться, можуть бути пов'язані з різними органами. Буває, відчувають біль у кістках або бачать щось на шкірі, або болить шлунок. Прояви можуть бути різноманітні, бо "кров не болить". Тому пацієнт часто потрапляє до гематолога, куди його скерував, до прикладу, гастроентеролог чи дерматолог. Гематолог робить додаткові обстеження УЗД, КТ і бачить, що в пацієнта всередині, чи залучені лімфовузли, чи є сформована пухлина. Потім виконуються додаткові необхідні аналізи, наприклад, біохімічні тести, дослідження крові, сечі. Так виникає клінічна гіпотеза". Пухлини гемопоетичної та лімфоїдної тканини налічують приблизно 100 різновидів захворювань. Деякі з них можуть прогресувати повільно, тоді як інші можуть мати більш агресивний перебіг. Кожна по-різному проявляється, досліджується та лікується. "Найпоширенішим є хронічний лімфолейкоз. Ця хвороба дуже різноманітна як у проявах, так і в перебігу. У деяких випадках від моменту встановлення діагнозу до початку лікування можуть пройти роки. Пацієнт знає про діагноз, але його стан не потребує початку терапії, тільки контроль. У деяких випадках терапію треба починати негайно. Дослідження проходить у кілька етапів. Із кожним наступним підтверджуємо гіпотезу лікаря або спростовуємо. Перший етап скельця. Цитоморфолог фіксує, чи справді в матеріалі присутні пухлинні клітини. Описує особливості їх будови, робить висновок про співвідношення клітин в наданому препараті крові або кісткового мозку. Другий етап дослідження на проточному цитометрі, що дає змогудослідити пухлину на молекулярному рівні. Дивимося, з яких клітин виникла пухлина. Потім з'ясовуємо її підваріант і досліджуємо прогностичні маркери, що дає можливість прогнозувати, як пухлинні клітини реагуватимуть на лікування", говорить Валерія Конашенкова. На жаль, українці часто довіряють більше порадам з інтернету і не поспішають на обстеження. "Читають: якщо лейкемія, то тоді відведеного часу залишилось мало. Але ж лейкемії бувають різні: гостра та хронічна. Перша дуже поганий діагноз. А друга може розвиватися повільно. Якщо лікуватися, то з нею можна жити довго й щасливо. Але люди часто цього не розуміють, тому не хочуть обстежуватися й лікуватися", підсумувала Валерія Конашенкова. Чому важливо поширювати знання про рак Своєчасна діагностика онкохвороб рятує життя і суттєво підвищує ефективність лікування. Тому необхідно поширювати серед населення знання про симптоми різних видів раку, наголошувати на своєчасному зверненні до медичних закладів. Зокрема, медична лабораторія ДІЛА проводить інформаційні компанії щодо обізнаності та профілактики онкохвороб. Пропонує чоловікам і жінкам різноманітні програми діагностики. Дмитро Шапочка провідний експерт напряму "Онкологія" медичної лабораторії ДІЛА "Усю інформацію щодо ранньої діагностики раку в ідеалі мала би централізовано поширювати держава. Для цього варто створити спеціальні департаменти. До прикладу, у США розповсюджують інформаційні буклети з просвітницьким змістом щодо діагностики онкологічних захворювань на ранніх етапах. У буклетах правильний текст і правдива інформація від фахових органів" "Свого часу було поширено робити дослідження на онкомаркери. Це нормальні білки нормальних клітин тіла. По-перше, вони є завжди. По-друге, їх підвищена концентрація у крові далеко не завжди свідчить про наявність захворювання. Неадекватні скринінгові програми несуть більше шкоди для населення, ніж користі", говорить Дмитро Шапочка. Експерт наголосив, що інформувати населення треба обережно, щоб це не призвело до самодіагностики. Хочемо ще раз нагадати українцям, що не варто займатися самодіагностикою і самолікуванням, керуючись порадами з інтернету. Тільки лікар зможе професійно скерувати пацієнта на необхідні обстеження чи дослідження, а сучасна лабораторна діагностика допоможе виявити онкологію на ранніх етапах або взагалі спростувати діагноз. Завдяки цьому людина отримає реальний шанс подолати хворобу і продовжити жити насиченим життям.
we.ua - Частину онкохвороб можна вилікувати за умови ранньої діагностики
DOU - Developers of Ukraine on dou.ua
Дівчата, які добре знають математику, вступають на філологію. Хлопці ж обирають технічні спеціальності
Дівчата з найвищими балами з математики за результатами шкільних тестів масово вступають на філологію. Статистика така: на спеціальність «Компʼютерна інженерія» 2024 року вступило 89% хлопців і 11% дівчат. А «Дошкільна освіта» має в середньому 95% дівчат серед вступників. Аналогічна ситуація була і в минулі роки. Про ці та інші тенденції пише видання «Тексти», яке проаналізувало дані вступу за 2022–2024 роки. Публікуємо найважливіші тези. 📌 Деталі Серед 10% вступників, які у 2024 році впоралися з математичним тестом найкраще, — 6720 дівчат і 6594 хлопців. Водночас більшість дівчат із хорошим результатом вступили на філологію та медицину, тоді як хлопці обрали компʼютерні науки та інженерію програмного забезпечення. Хлопці, які добре знають мови і мають високий бал з іноземної мови, так само обирають технічні спеціальності, у той час як дівчата — знову філологію. 📌 Статистика за спеціальностями За даними «Текстів», технічні спеціальності вишів у 2024 році мають такий гендерний розподіл: «Робототехніка» — 93% хлопців і 7% дівчат;«Радіотехніка» — 91% хлопців і 9% дівчат;«Інженерія програмного забезпечення» — 81% хлопців і 19% дівчат;«Кібербезпека» — 79% хлопців і 21% дівчат;«Інформаційні системи та технології» — 76% хлопців і 24% дівчат;«Компʼютерні науки» — 76% хлопців і 24% дівчат. Нагадаємо, у вересні DОU опублікував дослідження «Портрет айтівця 2024». Згідно з нашими даними, ІТ залишається переважно «чоловічою» сферою: чоловіки становлять 74% айтівців. Проте частка жінок в ІТ поступово зростає. У 2015 році жінок було лише 14% в наших опитуваннях, а в 2024-му — вже 26%.
we.ua - Дівчата, які добре знають математику, вступають на філологію. Хлопці ж обирають технічні спеціальності
24 Канал on 24tv.ua
До 321 тисячі на рік: скільки коштує навчання на ІТ-спеціальностях у вишах України
Спеціальності освітньої галузі "Інформаційні технології" є доволі популярними серед вступників. На цю освітню галузь цьогоріч абітурієнти подали понад 94 тисячі заяв. Повний текст новини
we.ua - До 321 тисячі на рік: скільки коштує навчання на ІТ-спеціальностях у вишах України
Gazeta.ua on gazeta.ua
Як стати успішним в ІТ на міжнародному рівні: історія та поради Аndrоіd-фахівця із Запоріжжя
Інформаційні технології стали провідною галуззю України. А українці, що працюють у цій сфері, роблять значний внесок в економіку країни та в імідж держави як інтелектуального технологічного хабу. У сфері працюють близько 308 тисяч фахівців, 65 тисяч із них за кордоном, за даними Мінцифри. Експорт цих послуг становить 37,2% всього експорту, і внесок у ВВП України становить близько 5%. Це не лише стимулює надходження податків і доходи громадян, а й додаткові робочі місця. А перекази від наших мігрантів разом з іншими сферами становлять мільярди доларів щорічно, за даними Нацбанку. Gаzеtа.uа проаналізувала досвід експерта у сфері Аndrоіd-розробки з міжнародним досвідом, ІТ-підприємця Дмитра Бойчука, який розпочав свій шлях у 18 років у Запоріжжі, тепер працює у глобальних міжнародних проєктах і заснував ІТ-компанію у Запоріжжі. ІТ-спеціалісти з України залишаються важливими гравцями на міжнародному ринку попри економічні кризи, пандемію та війну. Їх цінують за високу якість роботи та готовність до викликів. Вони ефективні у розробці складних рішень та гнучкі. Українські ІТ фахівці завжди були затребувані та конкурентоспроможні на міжнародному ринку. По-перше завдяки високому професіоналізму. У нас хороша технічна освіта, є додаткові курси, навчальні програми, конференції. які дозволяють підтримувати актуальні навички, - пояснює Дмитро Бойчук. В Україні дуже багато аутсорсингових компаній, які працюють на клієнтів із Європи та Америки. Це називає експерт другою перевагою. Молоді фахівці одразу потрапляють на проєкти для закордонного ринку і там набувають досвіду По-третє - наш підхід до роботи. Українці переймаються продуктом, шукають найкращі варіанти вирішення задач, "горять" проєктом Протягом останніх 10 років ІТ-індустрія України активно зростала: кількість ШІ-спеціалістів збільшилася у 5 разів, а ІТ-компаній - вдвічі. Як наслідок, ІТ-сектор став інноваційним. Висока кваліфікація українських фахівців підтверджується тим, що 43% з них мають понад 6 років досвіду в ІТ, а 8% - понад 15 років, за даними дослідження ІТ Сlustеr Lvіv. 30-річний Дмитро Бойчук ще у 8 класі почав з курсів у Комп'ютерній академії "ШАГ" у Запоріжжі, які тривали три роки. У коледжі отримав диплом за спеціальністю "Розробка програмного забезпечення". Далі вступив до Запорізького національного технічного університету на спеціальність "Програмна інженерія", який залишив на третьому курсі, сфокусувавши всі свої сили на карʼєрі, і лише нещодавно отримав диплом бакалавра. У першій компанії був єдиним Аndrоіd-розробником у команді іОS-розробників. Самостійно писав проекти для Австралії - розробляв програми для автострахування, онлайн-радіо та фото-колажі. У 20 років ІТ-фахівця запросили на посаду тімліда до нової аутсорсингової ІТ-компанії. Керував командою розробників, брав участь у плануванні проектів, проводив рев'ю коду та займався підбором нових співробітників. Через два роки розпочав самостійну роботу. Основними замовниками стали клієнти з Європи, Америки та Азії. На деяких проектах сам збирав команду та створював додатки під ключ, на деяких очолював існуючі. Створював системи розумного дому проєкт GаtеGuаrd (Нью-Йорк, США), Аndrоіd-версія соціальної мережі ТАLКО у Торонто, Канада. Аndrоіd-версію системи відеоспостереження з управлінням безпекою в реальному часі для клієнта з Нідерландів Після цих проєктів запоріжця почали запрошувати вирішувати складні технічні завдання для клієнтів з Амстердаму, Лісабону та США. Розробляв рішення для ТВ-приставок для готелів, додаток для обмінурекомендаціями про ресторани, програму для контролю стану здоров'я користувачів з респіраторними захворюваннями. Для клієнта з Лісабону розробляв соціальну мережу. Розпочав співпрацю, коли ще займав посаду СЕО у компанії в Запоріжжі і було складно поєднувати. Технічним викликом стала зміна архітектури проєкту та редизайн. Ми повинні були випускати оновлення з великою регулярністю, отримуючи та обробляючи відгуки користувачів. Графік упродовж року був 2/2 тижні в Португалії та Україні. Важкою була розлука з сином, але часто мав можливість брати сім'ю з собою З листопада 2022 року Дмитро живе у Канаді. Рік співпрацював з компанією Марstеd в (Онтаріо) над технологіями для визначення місцезнаходження. У січні 2024 року приєднався до команди Тоrоntо-Dоmіnіоn Ваnk, другого за величиною банку в Канаді. Разом з тим ще керує ІТ-компанією Nаtіfе в Україні, яку заснував у 2018 році із двома партнерами. Компанія з 50 співробітників розробляє мобільні додатки і є однією з найбільших у місті у своїй ніші. "Я працював у Запоріжжі в компаніях, які здебільшого спеціалізувалися на розробці сайтів, а мобільні команди були радше додатковими. Мені захотілося побудувати компанію зі спеціалізацією на мобільній розробці, десятки фахівців можуть взаємодіяти між собою. До війни ми також навчали людей із метою запросити їх до нас на роботу після успішного завершення навчання", - ділиться ІТ-спеціаліст. Компанія за 6 років вже встигла попрацювати для клієнтів з України, Європи, Америки й Азії. Розповідає, українці є стратегічним активом для міжнародних компаній. Розробляють технології і для автопілотів, і медичних технологій, і фінансів. Зокрема, найбільше залучають до роботи над глобальними проєктами такі міжнародні компанії, як ЕРАМ Systеms, Luхоft, SоftSеrvе, GlоbаlLоgіс, Сіklum. У такій співпраці українські розробники брали участь у проєкті NАSА з розробки програмного забезпечення для марсохода, програмного забезпечення для системи управління льотними апаратами у військовій авіації США, у розробці технологій для побутової електроніки та здоров'я Рhіlірs, також для Gооglе, включаючи Gооglе Сlоud. Брали участь у створенні великих платформ для онлайн-доставки товарів, як UbеrЕаts та Аmаzоn. У великому проєкті Міrаtесh розробляють блокчейн рішення для великих фінансових установ, таких як НSВС, JР Моrgаn та Dеutsсhе Ваnk. В компанії Іntеllіаs працювали над розробкою АІ-платформ для медичних компаній. Експерт дає кілька порад новачкам у сфері ІТ, як знайти перші міжнародні проекти, як розвивати sоft skіlls та технічну експертизу і що потрібно знати про роботу: 1. Вся інформація є безкоштовно в інтернеті. Не завжди потрібно проходити всі курси світу. 2. Вам не потрібно шукати саме проєкти, шукайте аутсорс компанії. Тому що на початку у вас не буде достатньо навичок, а в компанії вас за ручку проведуть по всіх етапах роботи. 3. Не бійтеся змінити кілька компаній, якщо ви бачите що не маєте перспектив. Я в свій час переходив у компанії з пониженням зарплати, але з великими перспективами. 4. Ставтеся до проєкту, як до власного, по можливості станьте його користувачем. Клієнти дуже цінують коли розробник, або менеджер, дизайнер може з боку користувача надавати фідбек та бачити недоліки проєкту. Наприклад, зараз я користувач свого ж банківського додатку та час від часу роблю рапорти що мені подобається, а що я б змінив чи пофіксив. У першому півріччі 2024 року середня зарплата штатних працівників в Україні зросла на 22,2% до 19 927 гривень. Найвищий рівень заробітної плати у фінансистів та сфері ІТ, повідомляє Державна служба статистики.
we.ua - Як стати успішним в ІТ на міжнародному рівні: історія та поради Аndrоіd-фахівця із Запоріжжя
DOU - Developers of Ukraine on dou.ua
Ректор КПІ Анатолій Мельниченко — про плагіат, назрілі зміни в університеті та корупцію
Влітку цього року у Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського змінився ректор. Його очолив 45-річний професор і кандидат філософських наук Анатолій Мельниченко, який раніше сам навчався у КПІ і пропрацював у виші 22 роки. Київський політехнічний є одним з лідерів з підготовки ІТ-фахівців. За рейтингом DОU, тут навчалися 13% українських айтівців. Нині в КПІ здобувають освіту майже 8000 майбутніх ІТ-спеціалістів. Та попри це нинішні та колишні студенти подекуди скептично відгукуються про свою альма-матер і не дуже охоче рекомендують сюди вступати іншим (на 6,4 бала з 10). DОU записав велике інтерв’ю з ректором КПІ про те, які є проблеми у виші і як їх планують розв’язувати, як університет буде заробляти, які є неочевидні тенденції в ІТ-освіті і чому ректора звинувачують у плагіаті. «Ці результати стали для нас несподіванкою». Про просідання рейтингів КПІ — Цього року відбувається зміна поколінь у середовищі ректорів. Ваш попередник Михайло Згуровський був на посаді 32 роки. І чимало колишніх студентів висловлювали побоювання, що нове призначення — це продовження попередньої політики й попереднього курсу, без реформаторства. Коли вас призначили на посаду у кінці червня 2024 року, за що ви взялися передусім, що вдалося реалізувати? Тут питання навіть не реформаторства, а назрілих змін зі збереженням традицій. Саме з цим ми з командою йшли на вибори. Одним з перших кроків стала підготовка до незалежного аудиту університету. Ведемо перемовини з низкою компаній, які мають провести управлінський аудит, щоб удосконалити адміністративні процеси та загалом привести нас до стандартів роботи європейських університетів. Важливий момент — кошти вишу не будуть йти на аудит. Це буде проведено або за принципом Рrо bоnо (тобто безплатно), або через спонсорську допомогу. Також ми декларували поглиблення міжнародної роботи. Так, КПІ став єдиним українським університетом, куди в листопаді завітали представники Аmаzоn. Нині активно формуємо нову стратегію університету на 2025–2030 роки, яку плануємо затвердити у грудні. Ми отримали пропозиції від усієї спільноти КПІ і презентували своє бачення. Окрім того, оновили команду. Проректори — це відносно молоді люди, наймолодшому з яких 32 роки. Вони раніше працювали у КПІ і готові брати на себе відповідальність за подолання проблем, відповідно до прописаних КРІ. За ці чотири місяці ми стикнулися з тим, що, окрім стратегічних завдань, є багато раніше не вирішених рутинних проблем, які треба «розгрібати». З допомогою партнерів встановлюємо відновлювальні джерела енергії. Найближчим часом наша бібліотека буде заживлена за допомогою сонячної станції. Це важливо, оскільки у бібліотеці є сервери з електронним архівом усіх наукових та навчальних видань. Щоб статті науковців КПІ індексувалися, має бути постійний доступ до мережі. Також стали збільшувати кількість місць в укриттях. Щоб усе більше студентів перейшли на змішаний формат навчання (нині їх 60%), коли лекції онлайн, а лабораторні та практичні — в очному режимі. До речі, після опитувань ми зрозуміли, що ІТ-факультети не дуже хочуть переходити в очний режим. Однак з наступного семестру автівці все ж будуть вчитися у змішаному форматі. — КПІ за рейтингом ЗВО DОU — аж на 8-й сходинці. Попри високі зарплати, студенти і випускники КПІ скептично відгукуються про свій університет. Їхня готовність рекомендувати його отримала 6,4 бала з 10, що нижче від середнього рівня за всіма університетами. Чому так, на вашу думку? Я думаю, що це питання вибірки, яку використовував DОU. Я ставлю її під сумнів. Коли до мене приходять представники ІТ-компаній, то кажуть, що хочуть брати на роботу лише випускників КПІ й нікого більше. Наш університет є одним з ключових за низкою інженерних спеціальностей. Я бачив рейтинги DОU, але дозволю собі не погодитися з ними. — Рейтинг вишів формувався на основі відгуків колишніх і нинішніх студентів. Але яких студентів? Ще раз скажу, що до нас звертаються провідні компанії, які просять лише випускників КПІ. Ми, своєю чергою, з 2005 року опитуємо роботодавців. Спершу студенти випускаються, пів року даємо на адаптацію, а тоді дізнаємося, де вони працюють, і намагаємося опитати безпосередньо керівника, який оцінює і фахові компетентності, і навіть софт-скіли. Тому у цьому плані ми маємо інші дані. Ми бачили рейтинг DОU, і результати стали для нас несподіванкою. — У рейтингу якраз і йдеться про те, що випускники отримують одні з найвищих зарплат на ринку, але у них є невиправдані очікування щодо університету. Будь-які об’єктивні зауваження ми приймаємо і намагаємося їх виправити. Так, ситуація така, що одним помахом чарівної палички усе не зробиш. Але ми вже суттєво оновили освітні програми та залучили роботодавців до формування програм. Я думаю, що, можливо, при нових опитуваннях і коректних вибірках результати будуть зовсім іншими. «Близько 40% абітурієнтів вступають за кордон». Про відплив студентів — За нашим дослідженням, цього року у КПІ вступило на 351 абітурієнта менше, ніж торік. Чому так, на вашу думку? Чи відчуваєте відплив студентів за кордон? Така статистика спостерігається загалом по Україні. Я спілкуюся з деякими директорами шкіл, і вони розповідають, що близько 40% їхніх випускників вступали за кордон. Це серйозний відплив дітей. Безпека — основна причина, чому їдуть вчитися за кордон, адже ми жодним чином не послаблювали взаємодію зі школами. Ба більше, суттєво оновили освітні програми та створили нові (серед них — «Робототехніка», «Гуманітарне розмінування», «Європейські студії» тощо), розширили переліки вибіркових дисциплін, залучаємо до викладання айтівців з бізнесу. Маємо постійну взаємодію з ЕРАМ, GlоbаlLоgіс, Іnfорulsе, Gеnеsіs, DаtаАrt, Nеtсrасkеr. Та додам, що серед усіх спеціальностей кібербезпека у нас має високий попит. Цього року було 7,6 заяви на одне бюджетне місце, прохідний бал на бюджет — 170,5. Ми зарахували 132 людини на бюджетну форму навчання і 92 — на контракт. — На вашу думку, чи є українська освіта є еквівалентом західної? Тут комплексне питання. Якщо ми говоримо про бакалаврську підготовку, то в Україні вона є цілком конкурентною. Наприклад, в КПІ є особливість — фундаментальність підготовки. Іноді її спершу критикують, але потім розуміють важливість. На перших курсах даємо поглиблено фундаментальні дисципліни — вищу математику, теорію ймовірностей, фізику, теоретичну механіку, електротехніку. Якщо мова про ІТ-спеціальності, то, крім матаналізу, комп’ютерної дискретної математики, студенти вивчають алгоритми й структури даних тощо. Якщо для підготовки магістра потрібне наукове обладнання, то, на жаль українські виші тут дещо програють. Ми зі свого боку робимо все, щоб у нас воно оновлювалося. Влітку отримали нове обладнання від USАІD для навчання фахівців, які забезпечують кіберзахист в автоматизованих системах критичної інфраструктури. А також від Sіеmеns для енергетиків, від Нuаwеі для фахівців у галузі електроніки та енергетики. Фото з лабороторії, відкритої кілька місяців тому Якість магістерської підготовки залежить від дослідницької компоненти та відповідного обладнання. Тобто це питання не еквіваленту, а конкурентоспроможності. Звичайно, українська та європейська освіти мають різні наукові підходи. Але я бачу, що наші бакалаври легко вступають на магістратуру в авторитетні європейські університети й отримують стипендії. — У світових рейтингах українські заклади вищої освіти поступаються європейським, але КПІ у міжнародному рейтингу не обійшов і українських «конкурентів». Зокрема, у Wоrld Unіvеrsіty Rаnkіngs 2025 він опинився після Сумського державного університету. Виші оцінювали за п’ятьма індикаторами: освітня діяльність, дослідницьке середовище, якість досліджень, співпраця з промисловістю та міжнародна відкритість. І в категоріях Rеsеаrсh Quаlіty, Іndustry і Теасhіng помітне падіння. Які проблеми вишу у цих сферах можете виділити? Ну, по-перше, наш університет вже досить давно у цьому рейтингу. По-друге, є питання формування рейтингу. Багато в чому все залежить від експертної оцінки і того, хто ці експерти. Переконаний, що це «просідання» — тимчасове. Для будь-яких рейтингів, які зараз формуються, дані збираються за рік і більше до оприлюднення. Тобто те, що називається свіжий рейтинг, — це, фактично, дані минулого року. Я думаю, що якраз ті аспекти, які ви назвали, ми починаємо виправляти. Нині в нас є понад 70 договорів дуальної освіти [вид навчання, коли теоретичний матеріал опановується в навчальному закладі, а практичний — на робочому місці — ред.], а це означає взаємодію з промисловістю. Зокрема, 5 листопада ми підписали меморандум з однією великою енергетичною компанією України. Щодо освітньої діяльності, то, думаю, найближчим часом станемо набагато кращими. Ми створили систему визнання результатів, отриманих і у формальній, і в неформальній освіті. Тобто зараховуємо кредити або модулі, здобуті поза основною навчальною програмою. Єдине, що студенти-інженери мають повернутися до роботи з обладнанням та очної взаємодії. — Чи достатньо в університеті ресурсів для забезпечення сучасного обладнання та лабораторій для ІТ-кафедр? Ті кошти, які виділяє Міністерство освіти і науки, передусім витрачаються на зарплати, стипендії, частково комунальні, з них мало що йде на обладнання. Його ми закуповуємо на кошти зі спеціального фонду. Однак їх недостатньо, адже комунальні витрати становлять левову частку витрат фонду. Проте ми цю проблему вирішуємо у взаємодії з партнерами. По-перше, нам передають обладнання. Наприклад, ДТЕК — для лабораторій відновлювальної енергетики. Допомагає Аjах, керівник компанії Олександр Конотопський — це випускник нашого університету. Він показує гарний приклад відповідального ставлення до альма-матер. Є закордонні компанії, які допомагають, — Sіеmеns, USАІD. Ми поступово рухаємося до оновлення. Ще в нас відповідальна студентська рада. Згідно із законодавством, ЗВО мають частину коштів [не менш як 0,5% — ред.], отриманих від основної діяльності, віддавати органам студентського самоврядування. Ми це робимо. Коли у наших студентів накопичилося кілька мільйонів, вони віддавали 1,5 мільйона гривень на ЗСУ. Нині ж вирішили закупити обладнання для критично важливої лабораторії. «Це не про КПІ». Щодо корупції в університеті — За даними DОU у 2019 році майже половина студентів КПІ стикалися з корупцією — 49%. На вашу думку, що створює передумови для цього на прикладі вашого вишу і чи бореться з цим університет? Це взагалі цікава історія. Кого опитували? Чи коректні ці показники? Скільки з опитаних людей були студентами КПІ? Ми опитування проводимо постійно. Є чат-бот уповноваженого з антикорупційної діяльності. Ми можемо надіслати вам результати свого незалежного опитування, чи провести спільне опитування. Про яку корупцію йдеться? — Найбільший відсоток нинішніх чи колишніх студентів, які взяли участь в опитуванні — студенти КПІ. І з них є ті, які кажуть, що стикалися з корупцією у виші. Як ви це оцінюєте і як університет бореться з цим? В університеті є запобіжники від корупційних дій. Ще 2004 року ми опитали 9000 студентів, виявили окремі незначні речі й тоді створили механізми запобігання. На сьогодні ця історія взагалі унеможливлена. Якщо студенти стикалися з корупцією, то чому тоді жодного повідомлення до правоохоронних органів не було? — Мабуть, тому, що студенти не будуть з дрібною корупцією звертатися у поліцію. Питання корупції у відносинах викладач — студенти — це не про КПІ. — Ви говорили, що встановили антикорупційні запобіжники. Які саме? Ми створили електронну скриньку для звернень. І стали щорічно проводити опитування студентів, у яке входить антикорупційна частина. Разом зі студрадою подбали про громадський контроль, ввели посаду уповноваженого з протидії корупції. Створили комісію з антикорупції та дотримання законності. Коли я був проректором, то активно працював зі студентами. Якщо були підозри на зловживання повноваженнями, вони присікалися різко. Мені навіть незручно це коментувати. Подивіться наші результати, які репрезентативні, і тоді ми будемо про це говорити. «Такі питання мають вирішуватися у правовому полі». Про скандал з плагіатом — Яка у КПІ ситуація з плагіатом наукових робіт? Плагіат у наукових роботах — це проблема системи освіти всього світу. У 2015 році ми одні з перших в Україні створили в університеті кодекс честі, проаналізувавши кодекси честі багатьох вишів світу. Торік ми створили власну політику використання штучного інтелекту в академічній діяльності. Той, хто використовує його, повинен або задекларувати це, або використовувати його лише для розв’язання рутинних завдань, які не мають інтелектуального складника. Використовуємо програмне забезпечення, щоб виявити плагіат. Ще у 2009 році факультет прикладної математики розробив свій програмний продукт — «Запозичення». За його допомогою можна було порівняти дипломну роботу з роботами студентів попередніх курсів. Зараз ми використовуємо платні сервіси, які мають доступи до різних баз. Якщо плагіат виявляють, таку людину не допускають до захисту. Торік у нас був випадок, коли у законному порядку ми позбавили студента ступеня магістра, бо виявили плагіат у його роботі. Боротьба з плагіатом — це питання формування культури доброчесності. Треба навчитися апелювати до власних знань, а не просто боятися, щоб тебе не спіймали. Ми дуже зацікавлені в тому, щоб сформувати культуру академічної доброчесності. Чи це легко зробити? Аж ніяк. Однак університет намагається. Повірте, коли я вчився, про плагіат взагалі майже не говорилося, а зараз вже є ціла політика університету, щоб його не допускати. Академічна доброчесність — це не лише плагіат, це й фабрикація та фальсифікація. Коли підтасовуються дані — це, можливо, значно гірше. Уявіть, якщо в інженерії при розрахунках будуть сфальсифіковані результати. Це може призвести до трагедії. — Днями спалахнув скандал через плагіат у вашій науковій роботі. Колишній доцент Сумського державного університету Олег Смірнов опублікував у мережі уривки вашої дисертації за 2006 рік і заявив про плагіат з російських джерел без належного цитування. У порівняльній таблиці робіт видно, що слова «Росія» замінені на «Україна». Як ви можете це прокоментувати? Щоб уникнути будь-яких маніпуляцій в інформаційному полі, питання щодо плагіату повинні вирішуватися суто у правовому полі. «Не впевнений, що людину після курсів можна назвати архітектором системи». Про тенденції ІТ-освіти — Ми знаємо, що багато класних спеціалістів не хочуть викладати в університетах через велику кількість бюрократії, з якою стикаються на роботі. Це робота з паперами, нормативною базою. Як ви розвантажуєте їх у цьому? У КПІ понад вісім років тому запровадили електронний документообіг (спочатку це була АС «Документ», нині — СЕД Меgароlіs DосNеt). Я відповідав за цифровізацію, ще коли був проректором. Нині ми маємо різноманіття інформаційних систем — деякі самі створили, інші — придбали. Але їх дуже багато. Щоб було зручно, хочемо сформувати єдину інформаційну систему, яка б не змушувала викладача безліч разів заповнювати одне й те саме. Якщо інформаційні системи між собою не інтегровані, то полегшення від такої цифровізації не багато. Цей пункт є у нашій стратегії. Наприклад, хочемо зробити так, аби викладачам треба було звітувати лише раз в рік — заповнити рейтинг науково-педагогічного працівника. Або навіть не раз в рік, щоб пів дня не вводити інформацію, а при нагоді. Особистий профіль у системі з досягненнями зробимо відкритим для працівників, щоб вони могли вносити нові статті. Щоб останні потім автоматично підтягувалися. Наразі це все напрацьовується. До речі, ми зменшили кількість документів, які потрібні при обранні на конкурсні посади. Раніше викладач мав зібрати цілу папку. Кожні п’ять років приносити одні й ті самі документи. Хоча це можна робити автоматично. Я гарантую, що до нашої наступної зустрічі зможу похизуватися, що ці питання в університеті вирішенні. — Які неочевидні тенденції в ІТ-освіті ви бачите? ІТ-освіта має два сектори — університетська освіта та короткострокові курси, коли підготовка відбувається за конкретним напрямом. Багато хто каже, що вища освіта непотрібна, бо, наприклад, професію тестувальника можна освоїти швидше поза університетом. Однак коли йдеться про створення складних інформаційних систем, архітектури — то це університетська фундаментальна освіта. Ми готуємо інженерів-айтівців, а чи можна назвати людину, яка закінчила курси, конструктором чи архітектором системи, то я не впевнений. Сьогодні є тенденція до спрощення. Я б не дуже її заохочував. Окремі люди не розуміють, що на ринку праці вони швидко знеціняться. Ми бачимо, як змінюються мови програмування. Фахівця, який знає лише одну мову програмування, може замінити той, хто розуміє тонкощі алгоритмізації, конструювання систем тощо. Також це стосується підготовки фахівців у сфері ШІ — нам потрібні не користувачі технології штучного інтелекту, а розробники цих технологій. Про наглядові ради і те, як КПІ може сам на себе заробляти — Є думка, що найнеобхіднішою зміною для ЗВО є організаційно-управлінська реформа. Мова про перетворення університетів з бюджетних установ у державні некомерційні підприємства, як нині відбувається в НАУ. Про це говорив і очільник Мінцифри Михайло Федоров. Чи погоджуєтеся ви з цією тезою і чи плануєте зміни? Це дуже непросте питання. Освітнє середовище особливе. Це не бізнесова структура. Якщо ми говоримо про освіту суто як про послугу, то це одна ситуація, але освіта — це суспільне благо. Є речі, в які бізнес ніколи не буде вкладатися. Наприклад, у теоретичну фізику. Ви багато знаєте приватних університетів, які готують хіміків-технологів або представників атомної енергетики? Вони пропонують лише ті спеціальності, на які є попит — право, економіка, ІТ. Щоб ця країна вистояла, нам потрібні інженери. Якщо говорити про наглядову раду, то питання — хто саме її формує? Я хотів би вважати, що освітяни є елітарною частиною суспільства. В контексті знань, а не доходів. Вони можуть обирати того, за ким готові йти, з ким готові працювати. Чи не може статися так, що наглядова рада зробить ще гірше? Ризики є. Чим буде керуватися ця наглядова рада? Чи є люди, які розуміють освітній та науковий процеси? Чи це люди з бізнесу, які будуть думати лише про те, що університет має приносити гроші? У наглядовій раді повинен бути баланс людей з бізнесу, громадського сектору. Я погоджуюся, що комерціалізація сучасної наукової діяльності потрібна. Це нормальна тенденція, яка властива американським університетам. Сподіватися на те, що держава все забезпечить, не доводиться. Водночас, якщо не буде підтримки з боку держави для окремих спеціальностей, то ми втратимо цілі галузі знань, які бізнес не буде підтримувати. Бо для нього вони не прибуткові. Тоді ми станемо імпортозалежні. В якийсь момент ми вже не зможемо виробити технологічну річ, бо підготовка фахівців буде невигідною. Якась наглядова рада скаже: «Це невигідно, для чого нам цим займатися?». Освітню програму закриють і все. Наприклад, нам треба десятки тисяч хіміків для країни, а НМТ з хімії цього року складало всього лише 3300 осіб, і це ще не всі склали. Освіта — це державницька справа. Мають бути або гібридні моделі, або посилення ролі збалансованих за складом наглядових рад. Переводити освітню спільноту суто на бізнесові рейки, та ще й під час війни — дуже ризиково. (Зауважимо, що першим ЗВО України, який з бюджетної установи перетворився на державне некомерційне підприємство, став Національний авіаційний університет. Тепер університет самостійно розпоряджатиметься заробленими грошима, що дозволить розширити фінансову автономію. До наглядової ради ЗВО увійшли освітяни, працівники МОН та успішні випускники НАУ, серед яких — радник міністра освіти та науки Петро Чернишов, нардеп Роман Грищук, генеральний конструктор у ДП «Антонов» Владислав Власик та інші). — У передвиборчій програмі ви зауважували, що КПІ має заробляти сам на себе. Як? Має бути врегульоване питання захисту інтелектуальної власності та отримання доходу від цього, зокрема роялті для науковця та університету. Потрібно продавати ліцензії на створювані технології і отримувати доходи. Це стосується не лише КПІ, а всієї науково-освітянської спільноти. У нас до цього ще трошки радянський підхід. За кордоном хтось створює технологію, захищає її, а потім може продавати. Від цього кошти отримують і науковець, і університет. Крім того, нам треба більше залучати студентів платної форми (Зауважимо, що цього року на ІТ-спеціальності було 2650 місць, з них бюджетних — 1752 — ред.). Під час війни це трохи складніше, але сподіваємося, що після її закінчення буде збільшуватися частка людей, які навчатимуться за власні кошти. Також науковці КПІ беруть участь у конкурсах РrоZоrrо. Подаються, виграють, а тоді проводять дослідження. Ми підписали договори на проведення оплачуваних експертиз, які проводитиме виш. Це цивілізований підхід, адже університет має зберігати за собою роль експертного середовища. Університети можуть бути технологічними центрами. КПІ має кілька наукових парків, від яких теж можуть бути надходження. — Чи треба, на вашу думку, зменшувати кількість бюджетних місць в Україні, щоб підвищити фінансування та якість освіти для найкращих студентів? Це не питання зменшувати чи збільшувати. Можливо, наступного року у нас не буде стільки дітей, скільки буде бюджетних місць. Тоді, звичайно, що треба зменшувати. Кількість бюджетних місць повинна бути такою, щоб підготувати кадри для економіки, вона має забезпечити сталий розвиток держави на майбутнє. А він не буде забезпечений тільки юристами та економістами. Потрібно, щоб була розвинена високотехнологічна промисловість. Мене дуже бентежить те, що держава вкладає кошти у підготовку фахівців, а потім вони виїжджають за кордон. Виходить, що «бідна» Україна готує людей для «багатої» Європи. Якщо ми вже готуємо спеціалістів за бюджетні кошти, то вони повинні розвивати нашу державу. «Треба було доносити свої ідеї наполегливіше». Про попередню посаду і плани — Якщо підсумувати, які зараз, на вашу думку, основні проблеми в КПІ? Це зростання комунальних витрат і поки що неповне фінансування, адже нам треба утримувати великі площі. Ми не здаємо їх в оренду й можемо утримувати велику площу заради кількох науковців, які роблять певні дослідження. Також є проблеми, про які я вже говорив, — формування культури захисту інтелектуальної власності та поводження з нашими винаходами. Ми повинні це інституалізувати і ментально вкорінити. Безпековий фактор залишається дуже важливим. На початку листопада ми бачили, як Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка залишився без вікон через російську атаку. Тобто зараз ми змушені вкладати більше коштів не в обладнання чи ремонти приміщень, а в джерела живлення та укриття. У нас, сподіваюсь, виникнуть інші виклики — як інтегруватися у європейський освітній простір через інтеграцію України в ЄС. Якщо це станеться, треба буде навчитися конкурувати з європейськими університетами. Щоб не сталося так, як з Польщею, де студенти виїжджають в Німеччину чи інші країни Європи. Ми повинні бути готовими до того, щоб показати, що українські університети — на рівні. Крім того, за прогнозами Інституту демографії, скоро українців залишиться 30 мільйонів, при тому, що на початку 90-х було 52 мільйони. Університети стикнуться з наслідками демографічної кризи, вони будуть конкурувати між собою за кожного абітурієнта. Це означає, що треба показувати якість наукової школи, оснащеність обладнанням та актуальність освітніх програм. — Ви працювали ще в попередній адміністрації КПІ, чи просували ви ідеї, про які говорите зараз? Частина моїх ідей, яка стосувалася освітнього процесу та цифровізації, була реалізованою. Але не все було виконано. Зараз я намагаюся активніше це робити й дослухатися до факультетів і колег. Так, я представник попередньої адміністрації, але з мого боку некоректно казати, що там щось робилося не так. Я знаю, які проблеми накопичилися за попередні роки, але й не хотів би говорити щось погане про попередній ректорат. Можливо, тоді мені треба було серйозніше доносити ті проблеми, які я зараз бачу, бути наполегливішим. Та нині моя перевага в тому, що я знаю їх і бачу, як розв’язувати це по-іншому.
we.ua - Ректор КПІ Анатолій Мельниченко — про плагіат, назрілі зміни в університеті та корупцію
Еспресо on espreso.tv
Чому не працювала низка посольств у столиці, що таке російська ракета "Рубеж" та браковані міни від Укроборонпрому. Колонка Сергія Згурця
Тимчасове зупинення роботи низки посольств у Києві та російська ракета "Рубеж"Сьогодні в Україні не працювали 4 посольства: США, Іспанії, Італії та Греції. Це було зроблено, як вони повідомляли, як запобіжний захід у зв’язку з інформацією про підвищену можливу загрозу комбінованої атаки з боку Російської Федерації за допомогою дронів та ракет. Своєю чергою наше Міністерство закордонних справ заявило про те, що таке інформаційне нагнітання навряд чи доречне. Тому що в будь-якому разі загроза і на 1001-й день широкомасштабного вторгнення, і у всі інші дні була однаковою, і в будь-якому разі такі ризики існують постійно. Але тут певної температури додала публікація низки наших мас-медіа про те, що Росія готується до використання для ударів по Україні за допомогою нової ракети, чи умовного комплексу, під назвою РС-26 "Рубеж". Власне, чи є такий комплекс, чи є така розробка? Дійсно, така розробка у Російської Федерації є, вони її розробляли десь з 2006-го по 2017 рік. Цей комплекс ґрунтувався на складниках до балістичної ракети "Тополь-М" або "Ярс-С". І ця ракета мала працювати в сегменті до 6 тисяч кілометрів, має можливість здійснювати перекидання бойової частини вагою в понад тонну на відстань від 3 до 6 тисяч кілометрів. І це, власне, ракета середньої дальності. Але реальний стан розробки цієї системи невідомий. У будь-якому разі можна припустити, що Росія намагається створювати такі інформаційні приводи для тиску на наших партнерів. Але в будь-якому разі, так чи інакше, чи може така ракета противником використовуватись - теоретично так. Тому що ті ж "Кинджали" і "Циркони" ворог вперше використовує якраз проти нашої держави. І тому ризики появи нових систем озброєння від Російської Федерації в будь-якому разі зберігаються, і, можливо, це частково пояснює поведінку окремих посольств, які не працювали сьогодні. На озброєння до ЗСУ надійшли браковані міни від Укроборонпрому Вчора, коли президент України виступав у парламенті, він сказав про те, що здійснено виготовлення значної кількості мін до мінометів. Там дійсно називалися значні показники, але сьогодні журналіст Юрій Бутусов опублікував відео, де йдеться про міни, які виготовляє Укроборонпром.  Ця партія була поставлена до однієї з військових частин, це, власне, вже не перше відео, тому що перше було ще десь 6 листопада. Де так само українські військові пояснювали, що партія мін від Укроборонпрому має суттєві недоліки. Фактично там не спрацьовує вишибний заряд, міни не вибухають і порохові заряди навіть не виштовхують ці міни з самого міномету. І це стосується складників, як і вишибного заряду, і порохових зарядів, і тротилу, який використовується у цих мінах. І я думаю, що це відео має бути суттєвим поштовхом для того, аби здійснити детальне розслідування виготовлення цієї партії мін. За нашими оцінками, йдеться про першу партію, яка мала кількість в межах 5 тисяч таких мін. І в перспективі підприємство "Укроборонпром" мало отримати значне замовлення, яке вимірюється сотнями тисяч. Але в будь-якому разі розуміємо, що насамперед треба забезпечити якісне створення таких боєприпасів до наших мінометів. І думаю, що це відео буде поштовхом для того, щоб перейти на якісні рейки за тими проєктами, які нам вкрай потрібні на лінії фронту. США передають Україні протипіхотні міниА в цей час Сполучені Штати оголосили про те, що нарешті вони нам передають протипіхотні міни. Це рішення, як на мене, дорівнює рішенню США передати нам касетні боєприпаси, тому що і з передачею касетних боєприпасів досить довго затягували, зараз ми говоримо про протипіхотні міни. Поки що ми точно не знаємо, про які саме типи мін йдеться, але в будь-якому разі сьогодні Пентагон пояснив, що це рішення ухвалене з огляду на те, що Росія змінила тактику. Вона використовує живу силу насамперед для того, аби пробивати, протискати нашу оборону, і протипіхотні міни якраз будуть суттєвим запобіжником щодо такої тактики противника.Директор ТОВ "Український науково-дослідний інститут оборонних технологій" Антон Семенов припустив, чому Україна не має протипіхотні міни у достатній кількості. "Наша компанія займається розробкою технологій, які направлені безпосередньо на розмінування. Якщо говорити про наявність протипіхотних мін, то, скоріш за все, це обумовлено тим, що Україна є учасником Конвенції про заборону протипіхотних мін, яка була підписана у 1997 році, її підписали 164 країни, і не є учасниками цієї конвенції Росія, США, Китай та Індія. Саме, мабуть, з  цього приводу ми не використовуємо протипіхотні міни. Щодо розробки та виробництва протипіхотних мін можу сказати, що через те, що ми є учасником цієї конвенції, то стаття перша цієї конвенції просто забороняє використання, виробництво і так далі протипіхотних мін. Безпосередньо в цій конвенції прописано що саме є протипіхотною міною, але щодо питання передачі можу сказати, що, по-перше, ми не знаємо, які саме типи мін нам буде передано, і ми не знаємо, у якій кількості ці міни будуть передані", - сказав він. Також Антон Семенов вважає, що Україна не застосовуватиме протипіхотні міни у зв’язку з підписаною конвенцією."Якщо спиратись, наприклад, на статтю 3, тут є винятки, от я зараз просто процитую: "Тобто не зважаючи на існування загальних зобов’язань, викладених у статті 1, збереження або передача певної кількості протипіхотних мін з метою розробки методів виявлення мін, розмінування або знищення мін та навчання цих методів дозволено: кількість таких мін не повинна перевищувати мінімальний обсяг, абсолютно необхідний для досягнення вищезазначених цілей". Я впевнений, що ми будемо дотримуватись цієї конвенції у зв’язку з тим, що ми її підписали, а щодо виходу з цієї конвенції - це вже рішення, я думаю, що я просто не маю права його коментувати, рішення політичне, скоріш за все, та військове", - зазначив він. Американська сторона каже, щоб, по-перше, ми їх не застосовували в містах, не використовували, умовно кажучи, на певних ділянках, фіксували потім, де ці міни встановлюються, і потім вони нам будуть допомагати в розмінуванні."Їх достатньо важко розміновувати, тобто мінується територія віддаленим мінуванням з використанням різних способів доставлення цих мін. Найпоширеніша міна - це пелюстка, це російська міна. Дуже багато ми їх зустрічаємо безпосередньо під час розмінування. Вони є дуже небезпечними з погляду того, що вони є дуже маленькими, мають достатній ступінь загрози й під час розмінування з ними поводитись треба дуже обережно. І щодо поводження з мінами цивільними особами, я хочу ще раз нагадати: якщо людина зустріне щось на кшталт міни, не треба підходити до неї, не треба чіпати її. Треба відійти й подзвонити в 101, безпосередньо до ДСНС та заявити, що ви знайшли таку небезпечну знахідку і повідомити координати", - нагадав директор ТОВ "Український науково-дослідний інститут оборонних технологій".Тестування нових матеріалів для укриттівНині компанія Антона Семенова відпрацьовує на полігоні із західними партнерами нові технології, які будуть вкрай потрібні нашим захисникам і цивільним людям у використанні тих чи інших сховищ, якщо технологія буде масштабована."На жаль, не можу сказати усіх деталей, тільки повернувся з полігону. Ми завершили успішні випробування безпосередньо самого матеріалу. Можу сказати, що це латвійсько-український проєкт, тобто частину робіт виконує латвійська сторона, іншу частину - українська. Ми об’єднали свої зусилля, об’єднали технології їхні та наші й провели позитивні випробування на полігоні нових матеріалів, з яких ми плануємо робити укриття, споруди у вигляді укриттів для цивільних та для військових. Для військових там будуть ще додаткові випробування, тому що там є додаткові потреби. Якщо буде все добре, то упродовж грудня ми завершимо остаточні випробування.До речі, сьогодні я отримав позитивні сертифікати. Упродовж грудня випробуємо вже готову споруду, також отримаємо сертифікати і тоді будемо вже запускати це в серію, розмовляти з громадами і далі наступний крок - це будування захисних споруд безпосередньо під потреби військових. Можу сказати, що там використовуються цікаві інноваційні матеріали, вони дуже легкі, дуже легко монтуються, демонтуються і є багатоцільовими з точки зору того, що їх можливо використовувати для військових не тільки як укриття", - розповів він. Головною перевагою розробки Антон Семенов вважає мобільність та можливість багатоцільового використання як військовими, так і цивільними."Конкретна перевага - це їхня вага, їх дуже легко монтувати й стандартні укриття як правило розробляються з бетону або сталеві, у сталевих є свої особливості. А ці укриття - їх можливо будувати не лише як укриття, а з використанням окремих громадських потреб. Ми зараз ведемо перемовини з українськими архітекторами, які дуже добре розуміються на ДБН (державні будівельні норми, - ред.) безпосередньо укриттів, на використанні укриттів, на використанні громадських приміщень. Безпосередньо для військових це дуже добре буде, тому що вони дуже мобільні, не потребують важкої техніки, і є подвійне використання", - розповів директор ТОВ "Український науково-дослідний інститут оборонних технологій" Антон Семенов.
we.ua - Чому не працювала низка посольств у столиці, що таке російська ракета Рубеж та браковані міни від Укроборонпрому. Колонка Сергія Згурця
Фокус on focus.ua
Михайло Шумілов: "Інвесторів в інформаційні технології приваблює неординарний підхід програмістів"
Талановитий ІТ-розробник розповів, як унікальні програмні продукти допомагають бізнесу зростати, а політикам — володіти й управляти інформацією, і наскільки велика роль розробників у сучасному світі.
we.ua - Михайло Шумілов: Інвесторів в інформаційні технології приваблює неординарний підхід програмістів
DOU - Developers of Ukraine on dou.ua
Де вчитися на ІТ-спеціаліста в Україні. Огляд університетів, умов вступу і можливостей для студентів
Яку спеціальність обрати та які бали потрібно мати, щоб потрапити на бюджет? З якими ІТ-компаніями співпрацюють українські університети? Які професії найчастіше здобувають студенти? Щоб дізнатися більше про ІТ-освіту в Україні, ми звернулися до 20 найбільших українських ІТ-вишів з рейтингу DОU. Ділимося інформацією від університетів, які погодилися надати дані про навчання майбутніх айтівців. Інформація про кількість місць, прохідні бали, можливості та ініціативи зібрана на 2024-2025 навчальний рік. ✅ Які ІТ-спеціальності можна обрати в українських вишах Найчастіше серед ІТ-спеціальностей трапляються «Комп’ютерні науки», «Інженерія програмного забезпечення» та «Комп’ютерна інженерія». Університет ІТ-спеціальності УКУ Бакалаврат: «Комп’ютерні науки» (додаткова спеціалізація «Робототехніка»), «ІТ та бізнес-аналітика», Магістратура: Програма з наук про даніДокторантура: РhD програма з інтелектуальних системСертифікатні програми: Інженерія даних, Аналітика даних, Продуктова аналітика, Сучасний С++ ХНЕУ 051 «Економіка (Економічна кібернетика)», 121 «Інженерія програмного забезпечення», 122 «Комп’ютерні науки», 124 «Системний аналіз (Управління складними системами)», 125 «Кібербезпека та захист інформації», 126 «Інформаційні системи та технології», 186 «Видавництво та поліграфія» КНУ ім. Шевченка «Прикладна математика», «Інженерія програмного забезпечення», «Системний аналіз та наука про дані» НаУКМА «Прикладна математика», «Комп’ютерні науки», «Інженерія програмного забезпечення», «Аналіз вразливостей інформаційних систем (кібербезпека)», «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка» ОНУ ім. Мечникова Галузь 12 «Інформаційні технології»: 122 «Комп’ютерні науки», 123 «Комп’ютерна інженерія», 126 «Інформаційні системи та технології» СумДУ Бакалаврат: «Прикладна математика», «Комп’ютерні науки», «Кібербезпека та захист інформації» Магістратура: «Прикладна математика», «Комп’ютерні науки» НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського» F1 «Прикладна математика», F2 «Інженерія програмного забезпечення», F3 «Комп’ютерні науки», F4 «Системний аналіз та наука про дані», F5 «Кібербезпека та захист інформації», F6 «Інформаційні системи і технології», F7 «Комп’ютерна інженерія» ХНУРЕ 121 «Інженерія програмного забезпечення», 122 «Комп’ютерні науки», 123 «Комп’ютерна інженерія», 124 «Системний аналіз», 125 «Кібербезпека та захист інформації», 126 «Інформаційні системи та технології» НУ «Львівська політехніка» «Інженерія програмного забезпечення», «Комп’ютерні науки», «Комп’ютерні інженерія», «Системний аналіз», «Кібербезпека», «Інформаційні технології» ХНУ[м.Хмельницький] 121 «Інженерія програмного забезпечення», 122 «Комп’ютерні науки», 123 «Комп’ютерна інженерія», 125 «Кібербезпека та захист інформації», 126 «Інформаційні системи та технології», 174 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка» ХАІ «Інженерія програмного забезпечення», «Комп’ютерні науки», «Комп’ютерна інженерія», «Системний аналіз», «Кібербезпека та захист інформації», «Інформаційні системи та технології» ХНУ ім. Каразіна 122 «Комп’ютерні науки», 123 «Комп’ютерна інженерія», 125 «Кібербезпека та захист інформації», 126 «Інформаційні системи та технології», 174 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка», 176 «Мікро- та наносистемна техніка», 113 «Прикладна математика», 104 «Фізика та астрономія» НТУ «ХПІ» 121 «Інженерія програмного забезпечення», 122 «Комп’ютерні науки» (3 освітні програми), 123 «Комп’ютерна інженерія» (2 освітні програми), 124 «Системний аналіз», 125 «Кібербезпека», 126 «Інформаційні системи та технології», 113 «Прикладна математика», 186 «Видавництво та поліграфія» ✅ Умови вступу та кількість місць Щоб вступити на бакалаврат, обов’язково потрібно скласти НМТ (національний мультипредметний тест) з трьох дисциплін — української мови, математики та історії України. Четвертий предмет абітурієнти обирають самостійно. Це може бути іноземна мова, фізика, хімія, біологія, українська література або географія. Нижче наводимо прохідні бали, загальну кількість місць і форми навчання за ІТ-спеціальностями університетів. Ми розглядали вступ на бюджетну форму бакалаврату 2024 року. УКУ Прохідний бал — 150 Загалом є 120 місць. УКУ є приватним університетом і не має державних місць. Однак для студентів діє система стипендійної підтримки. Навчання відбувається офлайн, проте залежно від обставин можливий змішаний формат. ХНЕУ Прохідний бал — 160 Загалом є 550 місць, з них бюджетних — 150. Навчання відбувається онлайн. КНУ ім. Шевченка Прохідний бал — 152,5 Загалом є 420 місць, з них бюджетних — 292. Навчання відбувається у змішаному форматі. НаУКМА Прохідний бал — 154,7 Загалом є 246 місць, з них бюджетних — 143. Молодші курси (1 і 2) навчаються офлайн, старші — у змішаному форматі. ОНУ ім. Мечникова Прохідний бал — 152,8 Загалом є 65 місць, з них бюджетних — 14. Навчання відбувається у змішаному форматі. СумДУ Прохідний бал — 158,8 Загалом є 397 місць, з них бюджетних — 226. Переважно навчання відбувається онлайн. Офлайн навчаються студенти, які працюють з обладнанням або специфічним ПЗ. НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського» Прохідний бал — 158,5 Загалом є 2650 місць, з них бюджетних — 1752 Навчання відбувається у змішаному форматі. ХНУРЕ Прохідний бал — 145 Загалом є 5660 місць, з них бюджетних — 1250 Навчання відбувається у змішаному форматі. НУ «Львівська політехніка» Прохідний бал — 158,6 Загалом є 2970 місць, з них бюджетних — 1485. Навчання відбувається онлайн. ХНУ [м. Хмельницький] Прохідний бал — 159,2 Загалом є 191 місце. Бюджетні місця визначаються за конкурсом на основі рейтингового списку. Навчання відбувається очно. ХАІ Прохідний бал — 158 Загалом є 970 місць, з них бюджетних — 271. Навчання відбувається онлайн, синхронно й асинхронно. ХНУ ім. Каразіна Прохідний бал — 150,3 Загалом є 400 місць, з них бюджетних — 102. Навчання відбувається у змішаному форматі. НТУ «ХПІ» Прохідний бал — 135,9 Загалом є 1050 місць, з них бюджетних — 567. Навчання відбувається онлайн. Бали та кількість місць за окремими спеціальностями можна знайти на сайті ЄДЕБО. ✅ Можливості для студентів Більшість опитаних університетів розповіли, що їхні студенти мають змогу стажуватися в українських ІТ-компаніях. А також проходити практику за кордоном, навчатися за обміном. Український католицький університет Стажування та практика. В УКУ третьокурсники повинні обов’язково пройти літню практику в компаніях-партнерах. Серед них Sіgmа Sоftwаrе, Іntеllіаs, N-іХ, Аvеngа та інші. У Sоftsеrvе та Еlеks випускники мають можливість співпрацювати з R&D-відділами. Минулого навчального року таке стажування пройшло 17 студентів. Студентські ініціативи, лабораторії, хакатони. В УКУ є лабораторія машинного навчання МLLаb. Там студенти працюють над алгоритмами машинного навчання і глибокого навчання. В університеті діє Лінукс-клуб, який ініціювали і проводять студенти. Незабаром стартує клуб з робототехніки, який очолять представники 3 та 4 курсів. За активну участь у цих ІТ-ініціативах студенти самі дбають про невеликі нагороди — книжки, дрібну техніку тощо. В УКУ діє і математичний клуб, який відвідує близько 50 людей. Його організатори проводять командні змагання серед студентів та міжуніверситетські турніри, до них зазвичай долучається більше учасників — 70-80 осіб. Студенти та викладачі готують семінари й лекції з математики. До прикладу, цього літа в кампусі УКУ відбулася міжнародна школа «Імовірність, геометрія і машинне навчання», яку організував ІСМU (Міжнародний центр математики в Україні) у співпраці з Факультетом прикладних наук УКУ. Це була міжнародна школа, участь брали студенти та науковці з усієї України. Викладали в тому числі науковці з-за кордону. Крім того, на факультеті є літні школи, зокрема у напрямах Dаtа Sсіеnсе, Масhіnе Lеаrnіng, бізнес-аналітики, ШІ, продакт-менеджменту та інших. Харківський національний економічний університет ім. Семена Кузнеця Стажування та практика. У Харківському національному економічному університеті студенти проходять практику в ІТ-компаніях Харкова — ЕРАМ, NІХ Sоlutіоns, Sіgmа Sоftwаrе, SоftSеrvе, Аkvеlоn, Сrеdіt Аgrісоlе Ваnk, Рrоgrаm Асе. Фахівці цих компаній проводять лекції та практичні заняття в університеті. Студентські ініціативи, лабораторії, хакатони. Студенти ХНЕУ беруть участь в програмі Місrоsоft ІТ Асаdеmy, де навчаються будувати майбутню кар’єру. В Академії проводять тренінги викладачі кафедри інформаційних систем — сертифіковані тренери Місrоsоft. Також в університеті діє ІВМ Сеntrе оf Іnnоvаtіvе Кnоwlеdgе — студентам читають дисципліни, зміст яких узгоджений з фахівцями ІВМ, і надали доступ до продуктів моделювання компанії. Ті, хто успішно склав дисципліну, отримує сертифікат. Студенти мають доступ до віртуального інклюзивного кампусу VІС, FАВLАВ з 3D-принтерами та станками з ЧПУ (числового програмного управління), SТЕАМ LАВ для експериментів і коворкінгу. Команди студентів стають призерами етапів Чемпіонату світу з програмування і представляють Україну в Південно-східному європейському регіоні (SЕЕRС). До повномасштабного вторгнення студенти ХНЕУ мали більше можливостей для участі у хакатонах з програмування. Розробляли проєкти від Місrоsоft, долучалися до ініціатив Дівчата SТЕМ та ShеВuіlds Ukrаіnе. Київський національний університет ім. Тараса Шевченка Стажування та практика. Університет Шевченка співпрацює із Sаmsung Україна, ЛУН, Rеvеnuе Grіd, GlоbаlLоgіс, SоftSеrvе, Міddlеwаrе, Lіmеstоnе Dіgіtаl, Іnfоsоft Glоbаl тощо, де студенти можуть проходити виробничу на науково-дослідну практику. Для бакалаврів спеціальності «Інформатика» є опція здобувати дуальну освіту спільно з SоftSеrvе. Магістерська програма «Математичні методи штучного інтелекту» сформована спільно з фахівцями компаній-партнерів університету. У ній міститься більше практики, а також є елементи дуальної освіти. Студентські ініціативи, лабораторії, хакатони. В КНУ ім. Шевченка співробітники факультету Комп’ютерних наук і кібернетики проводять хакатони для студентів. Також можна взяти участь у міждисциплінарних командних проєктах. Вони відбуваються щосеместру п’ятий рік поспіль. Цьогоріч запрошують студентів 3 та 4 курсів обрати теми з напряму «Теорія та технологія програмування». Крім того, в університеті є коворкінг ЧИТАЛКА, де влаштовують події. Наприклад, зустрічі зі спеціалістами з ІТ-компаній чи лекції від професорів інших вишів. Національний університет «Києво-Могилянська академія» Стажування та практика. В університеті є спільні дисципліни разом з ІТ-партнерами — ЕРАМ, SоftSеrvе, NеtСrасkеr, GlоbаlLоgіс, Gеnеsіs, ІnfоРulsе, Sіgmа Sоftwаrе, NІХ, Uklоn, Аjах тощо. Студенти можуть самостійно обрати опції стажування та практики серед тих, які пропонують ІТ-компанії. Студентські ініціативи. У НаУКМА є студентська організація FІDО, яка щотижня проводить конкурси, хакатони, освітні ініціативи. А також запрошує фахівців з ІТ-індустрії проводити лекції. Наприклад, останньою була лекція з деанонімізації зловмисників за допомогою ОSІNТ. Учасники FІDО розробляють ПЗ для університету, зокрема сайту вишу та факультетів, систем документообігу та звітування викладачів. В університеті є лабораторія факультету інформатики та гурток, що працює з FРV-дронами. Наприкінці року університет планує відкрити дві нові навчальні лабораторії — з електроніки та 3D-друку. Одеський національний університет ім. Мечникова Стажування та практика. ОНУ ім. Мечникова співпрацює з Управлінням кіберполіції та запрошує фахівців проводити профорієнтаційні лекції. У співпраці з ГО «Одеса ІТ Fаmіly» студенти брали участь в акселераторі стартапів. Студентські ініціативи, лабораторії, хакатони. На факультеті математики, фізики та інформаційних технологій є гуртки з програмування. А також навчально-науковий центр «РЕКС» — робототехніки, електроніки та комп’ютерних систем. Крім того, в університеті діє математична школа, проводять олімпіади з програмування. Наприклад, 26 жовтня цього року відбулася Міжнародна олімпіада зі спортивного програмування Рrоggy-Вuggy Соntеst від DаtаАrt. Сумський державний університет Стажування та практика. СумДУ співпрацює з ЕРАМ, МіndК, Аррtіmіzеd, РоrtаОnе, СРСS, Вrосоdеrs, SоftSеrvе, АМСВrіdgе, GlоbаlLоgіс і Харківським ІТ-кластером. Студенти університету відвідують лекції та воркшопи від фахівців цих компаній. Лекції можуть відбуватися в стінах університету або в самій компанії. Також ІТ-компанії проводять безплатно курси для студентів університету та організовують виробничу та переддипломну практику для них. Щорічно університет проводить «День кар’єри в ІТ», в якій беруть участь ІТ-компанії. Студентські ініціативи, лабораторії, хакатони. У СумДУ на кафедрі комп’ютеризованих систем управління створили відкритий майданчик для студентів усіх спеціальностей, де практикуються у напрямах електроніки, робототехніки, програмування мікроконтролерів, програмування промислових контролерів, 3D-друку та моделювання. Кафедра інформаційних технологій проводить курси для школярів старших класів ІТ4Тееns. Також у СумДУ діє стартап-центр Nеw Gеnеrаtіоn у складі Центру комп’ютерних технологій. Тут студенти можуть отримати інформаційну, організаційну, навчальну, технічну підтримку, якщо мають конкретний задум. Студенти факультету електроніки та інформаційних технологій розробили хелпдеск-систему, яка тепер впроваджена на рівні університету. За допомогою неї студенти звертають увагу адміністрації на проблеми, координуються. Кожен студент зі свого особистого кабінету може створити звернення-тикет, щоб розв’язати проблему або поставити запитання. Адміністратор розподіляє тикети по компетентних особах. НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського» Стажування та практика. Київський політехнічний укладає договори з багатьма установами та організаціями, і студенти можуть у них проходити практику. Серед установ — Київський і Харківський ІТ-кластери, ЕРАМ, Sіgmа Sоftwаrе. Студенти також можуть самостійно обирати компанію для практики та погодити її з кафедрою. В університеті працює відділ профорієнтації — Центр розвитку кар’єри, де створили кар’єрний путівник з бажаними хард і софт-скілами. Студентські ініціативи, лабораторії, хакатони. Серед студентських ініціатив КПІ — артпростір «Вежа КПІ», де представлені художні твори студентів. Веlkа Sрасе — об’єднання студентів, аспірантів і молодих вчених. Відкрита лабораторія електроніки «Лампа», де студенти безплатно користуються обладнанням, щоб вивчати напрями сучасної електроніки. «Радіо КПІ», що звучить у студмістечку університету, та інші ініціативи. Студенти залучені до навчального та наукового процесу різноманітних лабораторій. Вони є на кожній кафедрі відповідно до тематик наукових робіт. Щорічно проводять кілька хакатонів спільно з українськими ІТ-компаніями, переможці отримують від компаній призи. Харківський національний університет радіоелектроніки Стажування та практика. У ХНУРЕ всі освітні ІТ-програми погоджені з компаніями-партнерами, серед яких ЕРАМ, GlоbаlLоgіс, SоftSеrvе, NІХ, Sіgmа Sоftwаrе й інші. Студенти можуть стажуватися в українських компаніях і за кордоном, а також взяти участь у програмах подвійних дипломів і Еrаsmus+. Хлопці-студенти до 22 років можуть долучитися до академічного стажування за кордоном на термін до одного семестру. Якщо мають належно оформлені військово-облікові документи. Усього за рік за програмами академічної мобільності виїжджали за кордон 171 студент ХНУРЕ. В українських компаніях-партнерах ХНУРЕ студенти 3 та 4 курсів бакалаврату й 2 курсу магістратури проходять практику, де залучаються до командних завдань, де вчаться працювати в колективі. Студентів ХНУРЕ запрошують у GL ВаsеСаmр від GlоbаlLоgіс з можливістю подальшого працевлаштування. Також можна пройти безплатну інтернатуру за напрямом Jаvа у компанії ТеаmDеv. У ХНУРЕ працює «Центр-Кар’єра», який проводить ярмарки вакансій і «Місяць професійного зростання», де учасники вчаться складати резюме та готуватися до співбесід на тренінгах. Студентські ініціативи, лабораторії, хакатони. Студенти ХНУРЕ беруть участь у міжнародному ігровому хакатоні Glоbаl Gаmе Jаm 2024 (у партнерстві з Харківським ІТ-кластером та Gаmеlоft), а також у Wіntеr ІТ Саmр від DаtаАrt. Університет проводить щорічну міжнародну олімпіаду зі спортивного програмування Іntеrnаtіоnаl Рrоgrаmmіng Рrоggy-Вuggy Тоwеl Соntеst. Та АІ Маrаthоn спільно з компанією GlоbаlLоgіс. Національний університет «Львівська політехніка» Стажування та практика. Студенти Львівської політехніки працюють над проєктами рrооf оf соnсерt від ІТ-компаній. Наприклад, для GlоbаlLоgіс. У політехніці є вісім освітніх програм, розроблених за підтримки Львівського ІТ-кластеру. Студенти цих програм мають додаткові умови до стажування в ІТ-компаніях, тобто їх супроводжують ментори від бізнесу. Стажування пройшло понад 100 студентів ІТ-спеціальностей цього року. На магістратурі є змога отримати два дипломи (диплом політехніки та закордонного університету Німеччини або Польщі). Зокрема, освітні магістерські програми спеціальності «Комп’ютерні науки» цьогоріч пройшли міжнародну акредитацію німецькою компанією Zеvа. Ця акредитація свідчить, що навчання відповідає вимогам європейської освіти. Також це стосується навчальних матеріалів і матеріальної бази. За програмою Еrаsmus+ студенти можуть семестрово навчатися в університетах Швеції, Фінляндії, Німеччини, Польщі, Великої Британії, Канади, Японії. Ці університети щорічно запрошують близько 50 студентів політехніки долучитися до міжнародних обмінів. Студентські ініціативи, лабораторії, хакатони. Львівська політехніка проводить навчання зі спортивного програмування для учнів та студентів зі всієї країни — АlgоLеоСаmр. Кафедра автоматизованих систем управління організовує для всіх охочих навчання з етичного використання ШІ та захисту персональних даних. Також у політехніці відбуваються олімпіади АСМ-ІСРС, школи з машинного навчання, комп’ютерного зору, bіg dаtа тощо. Цього літа студенти брали участь у Каgglе-змаганнях від ЕРАМ та хакатоні АІ fоr Dеfеnсе від Мінцифри та Вrаvе1. Щороку в університеті відбувається 10 змагань. Крім навчальних ініціатив, профком студентів Львівської політехніки проводить універсіади «Весна політехніки». Хмельницький національний університет Стажування та практика. ХНУ співпрацює з Хмельницьким ІТ-кластером, компаніями ЕРАМ, SоftSеrvе, Sіgmа Sоftwаrе, АМС Вrіfgе, SоftВіstrо, ЕLОGІС, Stfаlсоn.соm, ПАТ Укртелеком тощо. А також з департаментом кіберполіції Національної поліції України, науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України. У цих компаніях студенти ІТ-спеціальностей можуть пройти стажування та практику. Студентські ініціативи, лабораторії, хакатони. Студенти ХНУ беруть участь у хакатонах, організованих Хмельницьким ІТ-кластером. Наприклад, 12-13 жовтня відбувся хакатон з кібербезпеки. Також команда з факультету перемогла у хакатоні «Інновації для перемоги» 18-19 травня 2024 року. Харківський авіаційний інститут Стажування та практика. ІТ-кафедри ХАІ мають спільні освітні й науково-технологічні проєкти з Харківським ІТ-кластером та українськими компаніями Sіgmа Sоftwаrе, SоftSеrvе, ЕРАМ, NІХ, DіstrіbutеdLаb, ІІТ, «Вестрон», «Радій» тощо. Студенти можуть стажуватися в цих ІТ-компаніях та брати участь у міжнародних проєктах. А також проходити тренінги в університетах Швейцарії, Італії, Фінляндії, Австрії, Японії та Німеччини. Понад 120 студентів пройшли стажування і взяли участь у міжнародних проєктах. Близько 30% студентів ХАІ на перших курсах і 70% на старших курсах працюють і навчаються одночасно. Студентські ініціативи, лабораторії, хакатони. У Харківському авіаційному проходять Чемпіонат з інформаційних технологій для школярів ХАІ ІТ Сuр та ініціатива «Стань ІТ-студентом на один день», в межах якої старшокласники можуть відвідати пари на ІТ-кафедрах. Ще в університеті відбувається світовий ігровий хакатон Glоbаl Gаmіng Jаm. В ХАІ є лабораторії DеvОрs, кібербезпеки, індустріального інтернету речей та смартсистем, доповненої та віртуальної реальності тощо. У межах неформальної освіти впродовж восьми років на базі ХАІ постійно діє спеціальний освітній проєкт школа РrоfІТ. Проєкт має на меті зменшити різницю між академічною ІТ-освітою та вимогами ІТ-індустрії до спеціалістів. З 2016 року провели понад 300 заходів. Відкриті лекції проводили представники світових технологічних компаній, зокрема Gооglе, Аmаzоn, Fасеbооk, Аррlе. Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна Стажування та практика. Студенти Каразінського університету проходять обов’язкову практику в ІТ-компаніях, банківських установах або на підприємствах. Університет офіційно співпрацює з компанією NІХ. Фахівці компанії аналізують навчальні матеріали за спеціальністю «Комп’ютерні науки» і допомагають оновлювати їх. Стажуватися студенти також можуть в ЕРАМ, SоftSеrvе, Sіgmа Sоftwаrе. Університет працює над спільними проєктами з кібербезпеки з компанією Сhесk Роіnt Sоftwаrе Тесhnоlоgіеs і DАІ Glоbаl LLС. Навчально-науковий інститут комп’ютерних наук і штучного інтелекту має міжнародну програму обміну з Альпійсько-адріатичним університетом м. Клагенфурт, Австрія. Цього семестру одна студентка навчається в цьому університеті. Студентські ініціативи, лабораторії, хакатони. Для студентів ХНУ ім. Каразіна організовують ярмарки вакансій і зустрічі з представниками ІТ-компаній. У прифронтовому Харкові Каразінський університет продовжує працювати у змішаному форматі — очно та онлайн. Для студентів є безпечні простори, де можна проводити практичні заняття, зустрічі, майстер-класи, школи та хакатони. НТУ «Харківський політехнічний інститут» Стажування та практика. Харківський політехнічний співпрацює з ЕРАМ Systеms, GlоbаlLоgіс, SоftSеrvе, Luхоft, NІХ Sоlutіоns, Sіgmа Sоftwаrе, DаtаАrt. Тож студенти можуть проходити практику в цих компаніях. В Інституті комп’ютерних наук працює Інноваційний кампус, де студенти виконують спільні проєкти з елементами гейміфікації. 3 та 4 курси Інституту комп’ютерного моделювання виконують командні проєкти від компаній-партнерів (їхніх потенційних роботодавців). Також університет має власний Центр кар’єри. Студенти можуть стажуватися за кордоном за програмами Еrаsmus+, DААD та в університетах RWТН Аасhеn Unіvеrsіty, Оttо-vоn-Guеrісkе Unіvеrsіty Маgdеburg. Останній пропонує програму подвійних дипломів. Студентські ініціативи, лабораторії, хакатони. Виш проводить щорічний конкурс стартап-проєктів з незалежними експертами. Вони оцінюють інноваційність і комерційну привабливість робіт студентів. Група проєктів, що пройшла конкурсний відбір отримує грантове фінансування від Фонду Черновецького в межах освітньо-стипендіальної програми СІG R&D LАВ. Це дає можливість командам реалізувати ідеї на ранніх етапах, пройти через фазу розробки МVР та протестувати рішення на ринку. ✅ Які професії обирають випускники Університети, які відстежують працевлаштування студентів, розповіли, що найчастіше випускники ІТ-спеціальностей стають розробниками, тестувальниками, дата-аналітиками, проєктними менеджерами та фахівцями з кібербезпеки. Проте є й інші напрями. Наприклад, в КПІ випускники найчастіше обирають штучний інтелект та робототехніку. А в УКУ більш популярними є дизайн та Dаtа Sсіеnсе. Також колишні студенти засновують власні компанії. Випускники ХНЕУ загалом заснували ХОRUN.ІО, S-Раrk, @DАТАТОGО, WЕЕТЕАМ Grоuр, НІТРАЛАБС. У Львівській політехніці поділились, що їхні випускники мають компанії Sсаlаmаndrа, ВlасkТhrоn.АІ, «Соматік», Lіnkuр Studіо, Еmbrох Sоlutіоn, LіоnWооdSоftwаrе, Теtаlаb, ЕХТЕLА аnd Еntrерrеnеur. Раніше ми проаналізували вступну кампанію в українські університети та виокремили найцікавіші тенденції про дотичні до ІТ спеціальності.
we.ua - Де вчитися на ІТ-спеціаліста в Україні. Огляд університетів, умов вступу і можливостей для студентів
Last comments

What is wrong with this post?

Captcha code

By clicking the "Register" button, you agree with the Public Offer and our Vision of the Rules