Search trend "Є підтримка"

Про це йдеться у повідомленні на сайті уряду."Після того, як США припинили підтримку "Радіо Вільна Європа", люди в багатьох країнах ризикують втратити доступ до вільних ЗМІ. Підтримка Швецією "Радіо Вільна Європа" допомагає журналістам продовжувати транслювати незалежну та фактичну інформацію в місцях, де свобода ЗМІ обмежена", - зазначає пресслужба."Вільні та незалежні ЗМІ є основою наших демократій. Це найкраща вакцина проти пропаганди та дезінформації", - додали там.В уряді зазначили, що "Радіо Свобода" було засноване в 1950 році як противага контрольованому режимом новинному мовленню в Радянському Союзі та країнах Варшавського договору. Сьогодні "Радіо Свобода" щотижнево охоплює майже 50 млн людей у ​​23 країнах, включно з Росією, Україною, Іраном, Афганістаном, Центральною Азією та Південним Кавказом. Інформаційне агентство є некомерційним та має понад 1700 співробітників (з яких 1000 є штатними працівниками та 700 – фрілансерами).Рішення Швеції є частиною зусиль щодо захисту свободи преси та підтримки демократичних цінностей у світі.Передісторія14 березня 2025 року президент Сполучених Штатів Дональд Трамп підписав розпорядження про зменшення бюджетів семи незалежних федеральних агентств, внаслідок чого фінансування "Радіо Свобода" було припинено.17 березня 2025 року в Брюсселі міністри закордонних справ країн Європейського Союзу обговорили перспективи подальшої роботи "Радіо Вільна Європа"/"Радіо Свобода" у зв'язку з рішенням Сполучених Штатів про припинення його фінансової підтримки.Чеська Республіка виступила з ініціативою до інших країн Європейського Союзу щодо спільного фінансування "Радіо Свобода". Цю пропозицію підтримали сім держав-членів ЄС.Після оголошення про припинення фінансування "Радіо Свобода" звернулася до суду з позовом проти американської агенції з глобальних медіа (USАGМ) та її посадових осіб з метою запобігти припиненню дії федерального гранту.Уже 11 квітня стало відомо, що "Радіо Свобода" скорочує мовлення та відправляє частину співробітників у Києві та Львові у простій.

Європейський Союз перерахував Україні черговий транш фінансової допомоги 1 млрд, що надійшов у рамках ініціативи G7 ЕRА. Це вже четвертий платіж, профінансований за рахунок доходів, отриманих від заморожених російських активів. Про це стало відомо з пресрелізу на сайті Єврокомісії. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Єврокомісар Кубіліус сказав, якою мала б бути підтримка України Загальна сума макрофінансової підтримки від ЄС у межах цієї програми наразі становить 18,1 млрд євро. Ініціатива G7 Еmеrgеnсy Rеsіlіеnсе аnd Аssіstаnсе (ЕRА) передбачає загальний обсяг допомоги Україні на рівні близько 45 млрд. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що ці кошти будуть спрямовані на покриття першочергових бюджетних витрат, зокрема на підтримку оборонного сектору. "Це частина справедливого механізму - агресор має платити за шкоду, яку він завдав", - наголосив очільник уряду. Водночас Україна очікує від партнерів подальших рішень, зокрема повної конфіскації російських активів і подальшого посилення санкційного тиску на РФ. Європейський Союз може перейти до системнішої підтримки України. Один із варіантів - розумне використання заморожених російських активів. Кубіліус наголосив, що юридична конфіскація активів наразі викликає сумніви. Причиною є банківські обмеження. Водночас у ЄС шукають нові підходи. Один із них - використати активи як гарантію для кредитування. Він підкреслив, що Україна вже довела свою здатність самостійно виробляти сучасну зброю у великих обсягах. Тому настав час змістити акцент із постачання техніки на надання коштів.

Про це він сказав журналістам у Раді, передає кореспондентка Еспресо Катерина Галко.За його словами, уряд навмисно уникає прозорості та приховує ключові деталі міжнародних домовленостей."Європейська Солідарність" весь час наголошувала на політичній і стратегічній небезпеці входження в конфлікт із нашим основним союзником — Сполученими Штатами Америки, який забезпечує нас усі одинадцять років і всі три роки повномасштабного вторгнення зброєю, санкціями й дипломатичною підтримкою", - сказав Порошенко.Він також обурився тим, що уряд не надав опозиції відповідей на принципові питання і приховує дві додаткові угоди. За словами політика, фракція наполягала на парламентському контролі над фондом, який створюється в рамках цієї угоди, оскільки це передбачено Конституцією.Порошенко закликав включити в офіційне рішення також угоду про безпекову співпрацю між Україною та США, яка вже була широко оприлюднена, а також так звану Кримську декларацію. Крім того, "Європейська Солідарність" пропонувала спрямовувати українську частину коштів фонду безпосередньо на потреби Збройних Сил України через Міноборони.Він нагадав, що, згідно з українським законодавством, міжнародні угоди такого характеру може подавати на ратифікацію лише президент України, а він не з'явився до парламенту й не представив документ особисто.Однією з умов підтримки угоди також була її перевірка Конституційним Судом.Своєю чергою нардепка від "ЄС" Ірина Геращенко висловила аналогічну думку, що угоду мали представити парламенту й суспільству."Ми наполягали на тому, що такі стратегічні документи повинні правильно комунікуватися з суспільством і парламентом", - наголосила політикиня.Вона зазначила, що Україні буде важко встояти на фронті без американських розвідданих, без грошей і зброї від США, тому підписана угода є важливою. При цьому Геращенко вважає, що нардепам мали її розтлумачити."Ми вважаємо, що нам сьогодні потрібно виходити з одного: продовження стратегічного партнерства, двопартійна підтримка Сполучених Штатів, збереження військової підтримки. Але чи хороший цей текст для України повністю? Це питання, на яке дасть відповідь так само історія. Але відповідальність за цей текст повністю лежить на її авторові. Це четвертий пункт плану перемоги президента", - сказала вона.Україна та Сполучені Штати Америки 30 квітня підписали угоду про створення Інвестиційного фонду з відбудови України.Два комітети ВР підтримали ратифікацію угоди про співпрацю зі США у сфері корисних копалин — як за основу, так і в цілому.8 травня Верховна Рада ратифікувала угоду щодо копалин із США.

Європейський Союз може перейти до системнішої підтримки України. Один із варіантів - розумне використання заморожених російських активів. Про це сказав європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубіліус під час 17-го Київського безпекового форуму. Кубіліус наголосив, що юридична конфіскація активів наразі викликає сумніви. Причиною є банківські обмеження. Водночас у ЄС шукають нові підходи. Один із них - використати активи як гарантію для кредитування. Він підкреслив, що Україна вже довела свою здатність самостійно виробляти сучасну зброю у великих обсягах. Тому настав час змістити акцент із постачання техніки на надання коштів. "Якщо надати Україні доступ до фінансових ресурсів, вона зможе виготовляти зброю вдвічі дешевше, ніж європейські підприємства. Це дозволило б фактично подвоїти практичну допомогу, яку ми надаємо сьогодні. Це чиста математика", - зазначив комісар. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЄС планує збільшити постачання артснарядів Україні - Каллас На його думку, українська та європейська оборонні промисловості повинні не просто взаємодіяти, а об'єднуватися. "Коли йдеться про інтеграцію української оборонної промисловості з європейською, я іноді задаю собі риторичне питання: а хто з ким інтегрується? Україна має колосальний досвід і потенціал - ми маємо вчитися у вас", - додав Кубіліус. Він також застеріг, що слід звертати увагу не лише на номінальні витрати Росії на війну, а й на їхню реальну купівельну спроможність. "Якщо рахувати не в євро чи доларах, а за паритетом купівельної спроможності, Росія вже цього року витратить більше на війну, ніж усі європейські країни разом", - підсумував він. Європейські країни вже покривають понад половину потреб України в боєприпасах, які, за оцінками президента Володимира Зеленського, складають 2 млн снарядів.

Члени журі уважно прочитали кожен із надісланих щоденників і зробили непростий вибір: до наступного етапу "Читальня 2.0. Підлітки" пройшли 78 школярів із чотирьох областей України.Оцінювали щоденники члени журі: Світлана Богдзієвич — вчителька української мови та літератури, заступниця директора Запорізької гімназії 93; Мія Марченко — письменниця та перекладачка; Олександр Черкас — вчитель української мови та літератури; Ольга Бондар-Різниченко — літературознавиця, співробітниця Харківського літературного музею; Галина Ткачук — письменниця; Олена Рибка — письменниця, провідна редакторка видавництва Vіvаt; Світлана Євдокимова — вчителька української мови та літератури; Наталія Матолінець — письменниця; Олександра Малевич — шеф-редакторка Суспільне Миколаїв; Анжела Романовська — вчителька української мови та літератури Опорного закладу Нижньосірогозький ліцей Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області; Іван Андрусяк — письменник; Альона Мовчан — журналістка Суспільне Херсон та поетка."Цей конкурс оприявнює голоси підлітків, їхню уважність до світу й уміння формулювати власну думку. Ми читали щоденники не як судді, а як співрозмовники — із захопленням, подивом і вдячністю за щирість і довіру", — зауважила письменниця, провідна редакторка видавництва Vіvаt Олена Рибка.До 10 червня 2025 р. учасники конкурсу повинні прочитати ще щонайменше 3 книги та заповнити відповідно читацькі щоденники. Учасники виступлять (онлайн) перед членами журі та поділяться враженнями про одну з книг, яку вони прочитали та занотували у читацький щоденник. Журі конкурсу переглянуть усі щоденники, вислухають усі виступи — і до 1 липня  2025 р. оберуть 20-ть найкращих.А вже у серпні 2025 р. 20 переможців поїдуть у тематичний табір у Карпатах. Світлана Богдзієвич, вчителька української мови та літератури, заступниця директора Запорізької гімназії 93, також поділилася поділилася своїм досвідом членкині журі: "У читацьких щоденниках підлітків було стільки щирості, глибини й творчості, що кожна робота стала окремою маленькою подорожжю. Приємно вражає, як тонко і по-своєму кожен учасник відчув прочитані твори. А ще й коли слово й візуальне оформлення гармонійно доповнює одне одного. Кожен щоденник - мов мистецький витвір". "Перш за все, мене шалено тішить, що є такі проєкти для підтримки читання, що є нагода долучати юних читачів до творення певної спільноти – у час, коли набули популярності книжкові клуби, живі обговорення та формування собі затишних кіл підтримки, бо так чи інак – всі ми цієї підтримки зараз потребуємо", — підсумувала письменниця Наталія Матолінець.Команда ГО "Форум видавців" організувала конкурс, аби популяризувати культуру читання, сприяти розвитку комунікативних навичок та критичного мислення серед підлітків, для виховання нового покоління —- успішних молодих людей, соціалізованих та самореалізованих завдяки читанню, які прагнуть розвиватися та покращувати суспільство. А ще – це про задоволення від читання, зменшення емоційного стресу та пошуку нових друзів.Переможці конкурсу на початку серпня вирушать у табір "Читальня 2.0. Підлітки" на Івано-Франківщині разом зі своїми однолітками та однодумцями та із зірковими менторами — письменницею Катериною Міхаліциною, учасником гурту "Пиріг і Батіг" Марʼяном Пирожком, режисеркою та письменницею Іриною Цілик, художницею Алевтиною Кахідзе та головою ГО "Ініціативна молодь українського Нью-Йорка" Крістіною Шевченко. На підлітків чекатимуть розваги, зустрічі, вилазки, майстер-класи, ігри, психологічна підтримка, і, звісно —  церемонія нагородження.Еспресо - інформаційний партнер проєкту. 

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 8 травня.Перемир’я, яке не діє і парад, який не парад Атако дронів на Кремль, Фото: скрін з відео У СNN написали, що триденне припинення вогню, запропоноване Путіним, набуло чинності, але Україна стверджує, що Росія вже його порушила. Російське державне інформаційне агентство ТАСС повідомило, що припинення вогню набуло чинності опівночі за місцевим часом у середу (17:00 за східним часом у середу). Але, за повідомленнями Повітряних сил України, Росія порушила режим припинення вогню. Вчора вночі Росія запустила керовані бомби над Сумами на північному сході України.Триденний період, обранний Путіним для припинення вогню, збігається зі святкуванням Дня перемоги у Другій світовій війні в Росії, включаючи традиційний військовий парад, запланований на п'ятницю, 9 травня. Як і в попередні роки, очікується, що Путін та його уряд використовуватимуть парад для поширення пропаганди, яка хибно представляє нинішню агресію Москви проти України як боротьбу проти "нацистського" режиму в Києві.У Тhе Wаshіngtоn Роst назвали статтю: "Україна та Росія обмінюються авіаударами напередодні річниці Другої світової війни".Виступаючи на Мюнхенській конференції з безпеки у Вашингтоні в середу, віцепрезидент Джей Ді Венс заявив, що адміністрація Трампа вважає, що росіяни вимагають "занадто багато" на мирних переговорах, і що Кремль не зацікавлений у запропонованому США 30-денному припиненні вогню. Однак Венс наполягає, що Сполучені Штати все ще можуть довести війну до кінця.Тим часом посол США в Україні, генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлогг заявив, що Україна домовилася про угоду, яка передбачає створення демілітаризованої зони між двома країнами, залишаючи Росію під контролем більшу частину території, яку вона зараз окупувала, в рамках 30-денного припинення вогню. Але він визнав, що Росія ще не прийняла цю пропозицію."Зараз, ймовірно, нашою перешкодою в просуванні є те, що президент Росії не погоджується на це", – сказав він Fох Nеws.У Вlооmbеrg написали, що "Путін приймає лідерів, щоб відзначити перемогу 1945 року, поки його війна триває".  Вони відзначають, що Кремль намагається використати спільну історію перемоги Радянського Союзу у Другій світовій війні, щоб заручитися громадською підтримкою вторгнення Путіна в Україну, але критики стверджують, що путінські вшанування пам'яті є надуманим способом виправдання нинішньої агресії.У Тhе Guаrdіаn зауважили, що Європа сьогодні 8 травня відзначає 80 років з Дня Перемоги на тлі російсько-української війни, збільшення витрат на оборону та зміни зовнішньої політики США. У Європи з’явився оновлений "франко-німецький двигун"Фрідріх Мерц, Фото: gеttyіmаgеs У Роlіtісо написали про те, що Макрон і Мерц рекламують "оновлений франко-німецький двигун, який очолюватиме Європу". Обидва лідери заявляють, що не дозволять національним інтересам розділити їх.Президент Франції Емманюель Макрон та новопризначений канцлер Німеччини Фрідріх Мерц представили спільне бачення добре озброєної та сприятливої ​​для бізнесу Європи під час своєї першої офіційної міжнародної зустрічі у середу. Мерц відвідав Париж через добу після вступу на посаду, щоб обговорити з Макроном співпрацю Франції та Німеччини для вирішення проблем ЄС: скорочення військової підтримки США, збільшення оборонних витрат, підтримка України у війні з Росією та підвищення конкурентоспроможності Європи.Макрон наголосив на спільній відповіді на виклики, а Мерц підкреслив "глибокі зв’язки" з президентом Франції. Обидва лідери підтримують Україну, зокрема гарантії безпеки після можливого припинення вогню, і план переозброєння ЄС. У Тhе Guаrdіаn відзначили, що Франція та Німеччина прагнутимуть пожвавити свої відносини, працюючи "систематично разом" у "новому поштовху для Європи".За словами президента Франції, дві країни "створять спільну раду оборони та безпеки, яка регулярно зустрічатиметься" в рамках зусиль щодо активізації співпраці та інвестицій у сфері оборони. Він також додав, що вони прагнутимуть координувати економічні реформи.Як рідні зустрічали бранців Кремля У Тhе Nеw Yоrk Тіmеs написали репортаж про те, як рідні чекають повернення військовополених додому. На парковці в Чернігівській області сотні людей зі сльозами радості та тривоги чекали повернення 205 військовополонених, звільнених у 64-му обміні з Росією. Серед них сестри Юрія Добрєва, який провів 18 місяців у полоні, принесли торт із свічками, сигарети Wіnstоn і Соса-Соlа, сподіваючись, що брат збереже своє почуття гумору. Анастасія Добрєва, 31 рік, хвилювалася, чи справді він в автобусі, адже не бачила його півтора року.Родичі тримали фото зниклих, сподіваючись на впізнання. Юлія Когут чекала сина, зниклого в Херсоні, а Анжеліка Яцина шукала брата. Як відзначають у виданні, обміни, що повернули понад 4550 українців, – рідкісна співпраця з Росією, але звільнені розповідали про тортури, голод і приниження. Тисячі полонених залишаються в російських в’язницях.Автобуси прибули після сирен поліції. Виснажені бранці, поголені й закутані в українські прапори, виходили на парковку. Сергій Лаптєв, який вижив у полоні три роки заради доньки, дізнався про смерть матері. Анжеліці Яцині пощастило: Лаптєв впізнав її брата Олега, з яким ділив камеру. Юрій Добрєв, повернувшись, обійняв сестер, задув свічки на торті й закурив сигарету, сказавши: "Я вдома". Лікарі мали перевірити його здоров’я, але радість возз’єднання була невимовною, наголошують у Тhе Nеw Yоrk Тіmеs.Читайте також: Хоче "Велику Румунію" та критикує допомогу Україні: хто такий Джордже Сіміон, лідер президентських перегонів

Хочуть вчитися та пробувати нове, але прагнуть швидкого результату й розфокусовуються — так про зумерів-айтівців відгукуються їхні менеджери. З часом працівників покоління Z ставатиме лише більше, а до 2040-х вони обженуть за кількістю міленіалів, прогнозують дослідники з Glаssdооr. До чого готуватися роботодавцям? Ми поговорили з кількома молодими фахівцями про те, що цінують у компанії, як ставляться до офісів і чого чекають від менеджерів. А в менеджерів запитали, як уже працюють із зумерами та чим їх мотивують. Як ІТ-компанії наймають зумерів ЕРАМ входить у трійку ІТ-компаній, що наймали найбільше початківців минулого року. У компанії коментують: «12,4% від усіх співробітників — віком до 25 років включно». Серед початківців найбільш популярні напрями: Dаtа, Quаlіty Еngіnееrіng, Dеvеlорmеnt, Сlоud, Вusіnеss Аnаlysіs та Dеsіgn. Кількість зумерів поступово зростає в Аjах Systеms. Нині у компанії працює 903 людини віком до 25 років. Це 22% усієї команди. У 2023 році в Аjах Systеms працювали 577 фахівців віком до 25 років, а у 2024 — 754. Хоча відсоток від загальної кількості лишається тим же, бо працівників різних поколінь загалом стає більше. Найчастіше молодь приєднується на позиції QА. Зумери хочуть більше гнучкості, свободи, можливостей зростання та самореалізації, ніж представники інших поколінь, каже Анна Корж, НRD у кофаундинговій компанії Кіss Мy Аррs (входить до Nеtреаk Grоuр). У компанії 42 людини молодші за 25 років, це 26% від загальної кількості співробітників. Зумери приходять «абсолютно на всі ролі» — від адміністративних відділів до маркетингу. Менше контролю і більше активностей. Що кажуть самі зумери про ІТ-роботодавців Олександру Манецькому 22 роки, він .NЕТ фулстек-розробник у SоftSеrvе. Це його перша робота, яку знайшов на третьому курсі університету. Починав з Тrаіnее і дійшов до Міddlе. Хоча сам каже, що не звертає уваги на тайтл і вважає це формальністю. «Над вибором компанії я не особливо замислювався: SоftSеrvе взаємодіяла з університетом імені Франка у Львові, запропонувала роботу над проєктом, а потім і офер. Звичайно я погодився, мало хто давав таку можливість», — каже фахівець. В ІТ-компанії він цінує додаткові активності: конференції, хакатони. Сам бере участь у біговому клубі, локальній .NЕТ-спільноті, ходить на внутрішні конференції. За його словами, бенефіти на кшталт страхування чи компенсацій мати добре, але «без цього переживе». З менеджером Олександр що два тижні зустрічається на 1:1, також є мітинги з тимлідом. «Що менше контролю згори, то краще», — каже розробник. Попри мінімум контролю, і він, і його знайомі айтівці кажуть про перепрацювання. Хоча менеджери, навпаки, просять цього не робити, щоб не вигоріти. «Під час робочого дня я міг відволікатися на університет. Відповідно ввечері треба було працювати. Нині намагаєюся закривати таски в робочий час, але іноді овертаймлю суто через зацікавлення завданням», — каже він. Єгор Нікішин, Sоftwаrе Еngіnееr у GlоbаlLоgіс, вважає, що перепрацювання повинні бути винятком, а не нормою. «Якщо є правильне планування, підтримка з боку команди та внутрішня мотивація — тоді можна працювати ефективно, не жертвуючи особистим життям», — додає Єгор. Перед доєднанням до проєкту його цікавили можливості розвитку: навчання, підтримка колег, чи можна змінювати напрями в середині компанії. Також звертав увагу на відгуки про компанію та зарплату. Юлія Руднік — Usеr Асquіsіtіоn менеджерка в Кіss Мy Аррs. Першу роботу знайшла у 18 років, це друга її компанія. «Я прийняла те, що робота — це частина життя й ідеального wоrk-lіfе балансу в ІТ не існує. Але водночас важливо не вигорати й жити поза роботою», — каже вона. Всі троє айтівців погоджуються, що гібридний формат їм підходить найкраще. У віддаленому не потрібно витрачати час на дорогу чи виходити з дому в погану погоду, декому так легше зосередитися. Водночас в офісі простіше спілкуватися з командою. Зумери vs міленіали в ІТ «Серед тих, з ким працюю, ключова мотивація — реалізація. Як професійна, так і в інших сферах», — каже Данило Осипов, Gооglе Аds Теаm Lеаd в Кіss Мy Аррs. Додає, що частина міленіалів і старших поколінь часто орієнтуються на «класичні» речі: статус, тайтл, чітке вертикальне зростання, передбачуване підвищення зарплати. Зумерам цікавіше різнобічне зростання — спробувати різні ролі та отримати різноманітний досвід. Це підтверджує Юлія Нагога, Sеnіоr Маnаgеr у GlоbаlLоgіс: «Молодих людей мотивують нові завдання, зони відповідальності та знання. Тоді як рутина, навпаки, вбиває інтерес до роботи. Старшим передусім важлива стабільність. Тому зумерам важко працювати над фінальними етапами продукту, бо вони хочуть перемикнутися на щось нове. Старші покоління, навпаки, добре реагують, бо мають стабільні та зрозумілі завдання». У фідбеку та роботі молоді люди зважають на людиноцентричний підхід, прозору комунікацію і підтримки в розвитку. «У грудні-січні в мене був шалений період. Роботи було так багато, що просто не знала, за що хапатися. Менеджерка взяла частину моїх завдань на себе, хоча це не входить в її зону відповідальності. Також вона відкрила найм і ми взяли в команду двох інтернів. А після інтенсиву менеджерка сама запропонувала взяти відпустку, щоб я змогла відновитися», — розповідає спеціалістка з Кіss Мy Аррs Покоління Z віддає перевагу лідерству, яке залежить від експертизи, доводить дослідник Роберт Кац. І цінує відкритість, як підтверджують опитані айтівці. «Моя головна ідея для роботодавців — залишатися відкритими до різних способів виконання завдань», — радить Кац. Комунікація з молодшими колегами зазвичай швидша та менш формальна, вважає менеджерка GlоbаlLоgіс. Вони готові швидко вийти на дзвінок і постійно на зв’язку. Старші більше дотримуються формальних правил — просять завчасно планувати зустріч, чітко розділяють робочий та особистий час. Найголовнішою складністю для молодих людей теж називає комунікацію, але з іншими поколіннями. «Фахівці, яким понад 40 років, не настільки гнучкі й можуть не розуміти прагнення зумерів спробувати нову технологію, взяти конкретну задачу, яка буде цікава їм. Плюс старші люди бувають „прямими“ в висловлюваннях. Тому зумери не можуть проявити себе так, як хочуть. Завдання тимліда — налагодити стосунки між ними та слухати фідбек обох сторін. Іноді цьому сприяє сама робота. Наприклад, до проєкту для Vоlvо залучені і старші, і молодші фахівці. На спільних зустрічах всі покоління граються з машинками на радіокеруванні, і це їх об’єднує. Але якщо контакт встановити не вдається, в компанії можуть змінювати команду», — каже Юлія Нагога, Sеnіоr Маnаgеr у GlоbаlLоgіс. Іноді зумери можуть довго «шукати себе». З досвіду Юлії, вони забагато часу присвячують деяким завданням і занадто глибоко вивчають тему. Або ж, навпаки, випадають з роботи через думки й розфокусовуються. В цьому випадку теж повинен бути емпатичний тимлід, який допоможе колезі подорослішати. Менеджер команди Кіss Мy Аррs помітив, що зумери не бояться ставити питання, швидко вчаться і чітко відчувають, коли щось не має сенсу. А ще — не кажуть «це неможливо зробити». Навпаки, шукають інструменти, які допоможуть дати результат. Водночас не помічає великої різниці у спілкуванні зі старшими та молодшими колегами: «Всі використовуємо однакову лексику, скорочуємо слова, додаємо в розмовну та письмову комунікацію англіцизми». Окрім браку досвіду, іноді проблемою зумерів стає прагнення до швидкого результату, вважає Данило Осипов, Gооglе Аds Теаm Lеаd в Кіss Мy Аррs. Якщо завдання здається нецікавим або «безсенсовним», то їхня мотивація може падати швидше, ніж у старших колег. «Якось джуніор запропонував відновити закупівлю трафіку на старий продукт, який давно «лежав на полиці». Був переконаний, що за правильної подачі можна знову вийти в плюс, і щиро вболівав за ідею. Обговорили гіпотезу, але команда залишилась у фокусі на пріоритетні проєкти й нові гіпотези. За кілька днів поведінка фахівця змінилася: став менш активним, менше питав, не проявляв ініціативу. Виявилося, що він сприйняв відмову як сигнал «мені не довіряють», «я кажу дурниці», — згадує він. Щоб прокачувати цю сторону колег, тимлід пояснює контекст — чому рішення саме такі, що стоїть за задачею, які є обмеження. Також дозволяє тестувати ідеї, де це можливо, і ділиться власними факапами. Вважає, що це нормалізує помилки та показує, що навіть сеньйори проходили через схожі етапи.

Про це в ефірі Еспресо заявила релігієзнавиця Людмила Филипович."Будь-який Папа приходить на посаду як реформатор в хорошому сенсі слова. Щоб покращити імідж церкви, щоб її покращити стан в суспільстві, щоб розібратися з фінансами, щоб припинити педофілію, покарати інших і вирішити багато питань, які перед церквою постають. Стикаючись з системою управління ватиканською, розуміючи, що це колосальна структура з величезною кількістю людей і кожен там має свій інтерес. Також дуже сильно впливає традиція", - сказала вона.На її думку, треба бути настільки вправним менеджером, сильним і дивовижним дипломатом, щоб пройти всі випробування і виклики, які перед тобою стоять. "Папа - це теж елемент цієї структури і він не є таким незалежним і самостійним, як би нам здавалося б і хотілося б. Так, є Папи, які абсолютно слухаються своїх кардиналів, а є Папи, які навпаки - хуліганять, можливо, і з'являються не в тих місцях, де їх чекали і говорять не те що він них очікувалося і роблять не те що їм потрібно, але це все одно це відбувається в межах структури, яка називається Римо-Католицька церква. Церква задає кордони і вона встановлює правила", - зазначає Филипович.Таємний конклав для обрання нового Папи Римського почався у Ватикані 7 травня. Для обрання Папи Римського потрібна підтримка двох третин присутніх кардиналів. Після підрахунку усіх голосів бюлетені спалюють: у випадку, якщо голосування було безрезультативним, над Сикстинською капелою виходить чорний дим, якщо ж нового понтифіка обрали - білий.

Про це вона сказала в етері телеканалу "Еспресо"."Балтійські країни завжди були для України ідеологічними друзями. Вони проявляли підтримку ще під час Помаранчевої революції та Революції гідності, маючи інституційну пам'ять про радянське минуле та розуміння загроз, які несе РФ. Сьогодні ці держави стали стратегічними союзниками України в широкому сенсі: не лише з ідеологічного погляду, а й у питаннях політики, безпеки, гуманітарної та військової підтримки.Країни Балтії підтримують Україну на рівні ЄС та НАТО, активно допомагають в адвокації питань, пов'язаних із загрозами з боку Росії, як у європейському, так і в трансатлантичному контексті. Вони постійно здійснюють візити, демонструючи реальну підтримку. Наприклад, Естонія ще на початку повномасштабної війни надала Україні критично важливе озброєння, розуміючи, що без перемоги України вони самі не вистоять. Це свідчить про глибоке усвідомлення загрози з боку РФ", - зауважила Іонова.За словами народної депутатки, військова допомога з боку країн Балтії є суттєвою. Нещодавно знову було виділено близько 100 млн євро на закупівлю військової допомоги. Також ці країни активно підтримують санкційний тиск на Росію на рівні ЄС та сприяють адвокації українських інтересів у США. Гуманітарна підтримка також вражає: вони турбуються про людей з України, які вимушені були покинути країну й зараз живуть у країнах Балтії. Ці країни можна справді назвати стратегічними партнерами."Окрім цього, країни Балтії інвестують у військово-промисловий комплекс України, маючи власні технології й розуміючи, що українські Збройні Сили захищають європейські кордони. Найбільша кількість волонтерів та громадських організацій, які допомагають Україні з початку повномасштабної війни, була саме з країн Балтії. Вони діяли рішуче навіть тоді, коли міжнародна спільнота ще не визначилася із позицією", - наголосила Іонова.Народна депутатка також додала, що на парламентському рівні Україна має з країнами Балтії системний зв'язок. Разом ухвалюються заяви, готуються резолюції. Ці документи не залишаються лише словами, вони завжди підкріплені діями. Балтійські держави також активно виступають у Європейському парламенті проти гібридних загроз з боку Росії, зокрема інформаційних атак.Латвія та Литва заборонили президентові Сербії Александру Вучичу використовувати їхній повітряний простір для перельоту до Москви на День перемоги 9 травня. 

Новообраний канцлер Німеччини та лідер Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Фрідріх Мерц заявив, що президент України Володимир Зеленський може повністю покладатися на нього. Зокрема у питанні надання Україні далекобійних ракет Таurus, про це він заявив в ефірі німецького телеканалу ZDF. За словами Мерца, він чітко дає сигнал підтримки Києву й готовий просувати постачання озброєння, яке здатне посилити обороноздатність ЗСУ. "Президент Зеленський знає, що він може покладатися на мене та на ФРН", - коротко відповів Мерц. Також Мерц подякував Зеленському за привітання з нагоди його обрання на посаду та запевнив, що ФРН рішуче підтримує Київ. "Щиро дякуємо. Ми твердо стоїмо поруч з Україною! Ця підтримка важлива для нашої свободи, безпеки та стабільності в Європі. В очікуванні доброї співпраці!" - йдеться в повідомленні. Надаючи Києву допомогу у війні проти РФ, Німеччина захищає свою свободу та європейські цінності. Боротьба України проти російської агресії є водночас боротьбою за збереження миру й свободи у ФРН, заявив Фрідріх Мерц. "Ми безпосередньо зазнаємо загрози від цієї війни та з боку Росії. Ми щоденно стикаємося із диверсіями: бачимо руйнування даних і підводних кабелів, спостерігаємо систематичну дезінформацію нашого населення, стаємо свідками отруєнь і замовних убивств у численних європейських містах. За всім цим стоїть російське керівництво та його пособники", - сказав він.

Про це вона сказала під час виступу в Європарламенті 7 травня, пише Суспільне.Як зазначається, президентка ЄК зазначила, що на сьогодні у ЄС є три пріоритети. Перший - це підтримка оборони України, застосовуючи "стратегію дикобраза".За словами фон дер Ляєн, Європа вже підтримала Україну 50 млрд євро військової допомоги, але зараз потрібно перейти "від логіки допомоги до логіки інтеграції наших оборонних галузей". "Це центральний елемент нашої Білої книги "Готовність до 2030". Ми заохочуємо наші держави-члени розміщувати замовлення безпосередньо в оборонній промисловості України. Тому що це найефективніший і економічно вигідний спосіб підтримки військових зусиль України. Ми зосереджуємося, зокрема, на оборонних технологіях та інноваціях. Наша мета разом з Україною – зробити її настільки сильною, щоб вона була неперетравною для потенційних загарбників", - наголосила вона.Другим пріоритетним питання фон дер Ляєн назвала завершення поступової відмови від російського викопного палива. Вона зазначила, що доходи від викопного палива залишаються ключовим джерелом фінансування російської військової машини."Наш головний інтерес безпеки — припинити фінансування військової скрині Путіна. А для цього ми повинні припинити витрачати мільярди на імпорт російських енергоносіїв. Я знаю, що в Європейському парламенті є явна більшість за це. У листопаді минулого року ви проголосували за заборону будь-якого імпорту російського викопного палива", — сказала президента Єврокомісії.Вона також додала, що в ЄС "дехто все ще каже, що ми повинні знову відкрити кран російського газу та нафти".Третім пріоритетом Євросоюзу, за словами фон дер Ляєн, є прискорення шляху вступу України до Союзу. Вона наголосила, що це не лише прагнення України, але це може бути найсильнішою гарантією безпеки. "Ми наполегливо працюємо з Україною, щоб відкрити перший кластер переговорів про вступ і відкрити всі кластери у 2025 році. Приєднання України до нашого Союзу є найбільшою гарантією справедливого та тривалого миру", - наголосила фон дер Ляєн.9 квітня прем'єр-міністр Денис Шмигаль сказав, що Україна вже виконала 81% своїх зобовʼязань за Угодою про асоціацію з ЄС. Уже цьогоріч очікується відкриття шести кластерів на переговорах про вступ до Євросоюзу.

Як відомо, у грудні Конституційний суд Румунії скасував результати першого туру президентських виборів, що відбулися 24 листопада, через підозри у російському втручанні, зокрема через маніпуляції в ТіkТоk на підтримку ультраправого кандидата Келіна Джорджеску, який несподівано набрав 23%. Це стало безпрецедентним випадком в історії Румунії, адже раніше суди не скасовували президентських виборів. Рішення ґрунтувалося на розсекречених даних спецслужб про кібератаки та агресивну кампанію в соцмережах, що порушила виборче законодавство. Тому вибори було перезапущено, а Джорджеску виключили з повторних перегонів. Нові вибори відбулися 4 травня цього року, а їх результати лише посилили політичну кризу. Зокрема, прем’єр Румунії Марчел Чолаку оголосив про відставку через невтішні результати президентських виборів, де 40,96% голосів зібрав скандальний радикал Джордже Сіміон, натомість провладний Чолаку - лише 20,07%, зайнявши третю сходинку, бо його випередив Нікушор Дан з 20,99%. Еспресо розповість детальніше про особистість політика Джордже Сіміона, який має всі шанси, щоб обійти свого найближчого суперника та стати президентом Румунії. Історик-активіст-ультрас, який став політиком-популістом-націоналістомДжордже Сіміон народився 21 вересня 1986 року в місті Фокшани, Румунія. Ще з підліткового віку Сіміон став лідером футбольних ультрас, що сформувало його агресивний стиль публічної діяльності.Він здобув освіту в престижному Національному коледжі Георге Лазара в Бухаресті, а згодом навчався в Бухарестському університеті та Університеті Александру Іоана Кузи в Яссах, де здобув ступінь магістра історії, спеціалізуючись на темі "Злочини комунізму". Джордже Сіміон почав свою активну публічну діяльність зі студентських років – у 2004 році він уперше заявив про себе на акції вшанування героїв Румунської революції, розгорнувши націоналістичні банери. Із часом його активізм став чітко націоналістичним: він очолив рух "Nоіі Gоlаnі", який просував гасло "Бессарабія – це Румунія", маючи на увазі території сучасної Молдови та частини України.У 2011 році Сіміон заснував Платформу уніоністів "Асțіunеа 2012", що виступала за об’єднання Румунії з Молдовою. Він організовував численні марші, культурні акції та кампанії, що апелювали до історії "Великої Румунії". У 2017-му заснував "Альянс до сторіччя", який об’єднав понад 100 організацій і влаштував "Марш сторіччя" – піший похід від Алба-Юлії до Кишинева для відзначення 100-річчя Великого об’єднання 1918 року. Окрім акцій, Сіміон активно підтримував румунські громади за кордоном, особливо в Молдові, Україні (зокрема в Придністров’ї та на Буковині) та Сербії, допомагаючи румунським школам та виступаючи за права меншин.Він також написав дві книги – одна з них аналізує історію Молдови й просуває ідею її возз’єднання з Румунією, інша – це збірка політичних есеїв про зустрічі з румунськими політиками. Обидві мають націоналістичний підтекст і спрямовані на широку публіку, а не академічне коло. Тобто попри історичну освіту, Сімон так і ніколи не займався історією як наукою, натомість просував націоналістичні ідеї, будучи помітним активістом. Ініціативність Сіміона принесла йому популярність серед націоналістично налаштованих громадян, хоча й зробили його недружньою особистістю у сусідніх країнах Румунії. Політична кар’єра Сіміона розпочалася всього шість років тому – у 2019 році, коли він балотувався як незалежний кандидат на виборах до Європейського парламенту, отримавши понад 117 тис. голосів. Хоча цього не вистачило для перемоги, кампанія продемонструвала його здатність мобілізувати чимало виборців. Того ж року, 19 вересня 2019-го, Сіміон заснував власну партію "Альянс за об'єднання румунів" (АUR), яка стала платформою для його ультраправих поглядів.Всього за рік, АUR здобула несподіваний успіх на парламентських виборах 2020 року, отримавши 9% голосів і ставши четвертою за величиною партією в парламенті. Цей прорив зробив Сіміона помітною фігурою в румунській політиці. А у 2024 році АUR ще більше зміцнила свої позиції, подвоївши їх, ставши другою за величиною партією в обох палатах парламенту. За роки парламентської діяльності Сіміон зарекомендував себе як харизматичний лідер опозиції, здатний апелювати до широких верств населення. Експерти пояснюють стрімке зростання популярності АUR завдяки кільком взаємопов’язаним факторам. Насамперед – популістська риторика та соціальні мережі. Сіміон активно використовує соціальні мережі, зокрема ТіkТоk, для просування своїх ідей. Його антиелітарна риторика, спрямована проти "корумпованої брюссельської бюрократії" та румунського істеблішменту, резонує з виборцями, які відчувають розчарування в традиційних румунських партіях, які ведуть прозахідний курс, що не приніс результатів (Румунія залишається однією з найбідніших країн ЄС). Риторика партії вдало використовує соціально-економічне невдоволення. Адже зростання вартості життя та економічні труднощі підживлюють підтримку АUR серед середнього класу та сільських громад. Сіміон обіцяє захистити "простих румунів" від глобалізації та іноземного впливу.Натомість чи не основна ідея партії – об'єднання Румунії з Молдовою та акцент на "румунській ідентичності" знаходять відгук серед патріотично налаштованих виборців. АUR також використовує історичні наративи, апелюючи до образів румунських героїв та ідеї "Великої Румунії", яка включає насамперед молдовські та українські землі, а також меншою мірою угорські, сербські та болгарські. Цікаво, що антиковідна позиція теж додала партії популярності. Під час пандемії СОVІD-19 АUR виступала проти обов’язкової вакцинації та жорстких карантинних обмежень. А це привернуло увагу консервативних і скептично налаштованих громадян, особливо в сільській місцевості та малих містах.Ну і не варто забувати, що Джордже Сіміон молодий політик, що також дозволяє залучити додаткову підтримку серед молоді. Харизматичний стиль Сіміона, його активність у соцмережах і образ "свого хлопця" приваблюють молодих виборців, які раніше не цікавилися політикою. Навіть своє весілля він зробив публічним гулянням, трендовим у соцмережах, коли в серпні 2022 року одружився з Ілінкою Мунтяну і зібрав на заході 10 тис. людей. Ідеологічні позиції СіміонаДжордже Сіміон позиціонує себе як націоналіста, євроскептика та прихильника "традиційних цінностей". Його політичними кумирами є президент США Дональд Трамп та прем’єрка Італії Джорджа Мелоні. Якщо узагальнити, то ключові погляди Сіміона можна звести до:Націоналізм довкола "Великої Румунії". Сіміон активно виступає за об'єднання Румунії з Молдовою та повернення "історичних румунських територій", що включають частини сучасної України (Північна Буковина, Південна Бессарабія) та Молдови. Наприклад, у 2024 році він заявив, що не визнає існування окремої молдовської державності та вважає кордон по річці Прут "несправедливим". Звісно, що вся ця риторика викликала занепокоєння в сусідніх країнах, тому Сіміонові заборонили в’їзд як в Модову, так і в Україну.Євроскептицизм. Сіміон критикує Європейський Союз, називаючи його "надмірно бюрократичним" і таким, що обмежує суверенітет Румунії. Він виступає за перегляд відносин з ЄС, хоча не закликає до виходу з нього. Традиційні цінності. АUR і Сіміон підтримують консервативні погляди, виступаючи проти ЛГБТ-руху, абортів і секулярних реформ. Цікаво, що Сіміон також висловлювався проти обов’язкового викладання історії Голокосту в школах, що, звісно, викликало критику, особливо серед єврейської громадськості.Антикорупційна риторика. Сіміон також позиціонує себе як борця з корупцією, критикуючи традиційні партії за "зраду інтересів народу". Вважаючи, що лише він зможе навести лад в країні. Підтримка Трампа та Мелоні. Сіміон відкрито симпатизує Дональду Трампу, називаючи його своїм політичним кумиром. Він носив бейсболку з написом "Тrumр Sаvе Аmеrіса" і заявляв, що поділяє ідеологію руху МАGА. Також Сіміон прихильний до прем’єрки Італії Джорджи Мелоні, він навіть закликав "мелонізувати" Європу, тобто поширити практики італійської національної політики. Ставлення до України та російський слід Ставлення Джордже Сіміона до України є суперечливим і викликає особливе занепокоєння в контексті його можливої перемоги на виборах. Адже у Румунії президент має досить широкі повноваження, там діє напівпрезидентська (змішана) форма правління, подібна до французької моделі. Хоча реальна влада в країні зосереджена у парламенті та уряді, однак президент очолює зовнішню політику та оборону, призначає прем’єр-міністра (за згодою парламенту), має право вето і може розпустити парламент. Служба безпеки України заборонила Сіміону в’їзд до України ще в 2021 році на тлі його антиукраїнської діяльності пов’язаної з ідеями "Великої Румунії" та можливими зв’язками з російськими спецслужбами. У 2024 році заборону було поновлено ще на три роки. Після початку повномасштабної війни Сіміон публічно називав диктатора Росії Володимира Путіна "військовим злочинцем", а також заявляв, що санкції проти Росії є "недостатніми". Проте він виступає проти надання додаткової військової допомоги Україні та експорту зерна через його країну, аргументуючи це тим, що Румунія повинна "зосередитися на власних інтересах". Ця позиція збігається з риторикою проросійських політиків у Європі, хоча Сіміон заперечує звинувачення в проросійських симпатіях, називаючи АUR "найбільш русофобською партією Румунії". Також Сіміона підозрюють у зв’язках з російськими ультранаціоналістами, зокрема Олександром Дугіним, ідеологом "русского мира". Та особливу тривогу викликають заяви представників АUR, зокрема сенатора та соратника Сіміона Клаудіу Тирзіу, про необхідність "повернення" українських територій, таких як Північна Буковина та Південна Бессарабія, які колись певний час належали Румунії. Сам Сіміон уникає прямих заяв про анексію, але його підтримка ідеї "Великої Румунії" та територіальні претензії партії створюють напругу у відносинах з Україною.Ще одним тривожним сигналом є обіцянка Сіміона призначити проросійського політика Келіна Джорджеску, якому заборонили балотуватися на виборах, на посаду прем’єр-міністра в разі перемоги. Джорджеску відомий своєю антиукраїнською позицією, зокрема закликами припинити допомогу Україні та заборонити транзит українського зерна. Крім того, він противник НАТО і ЄС.Хоча після перемоги в першому турі виборів, Сіміон помірковано закликав до припинення вогню в Україні, зокрема, очікувано підтримав позицію адміністрації Дональда Трампа щодо агресії РФ, не деталізуючи своїх ідей.  Що кажуть експерти та чи є шанс в іншого кандидата Сіміон та його конкурент Дан. Фото: Вікіпедія Майже всі аналітики занепокоєні тим, що Джордже Сіміон, ймовірно, стане президентом. Зокрема, як пишуть у DW, потенційна перемога Джордже Сіміона у другому турі президентських виборів загрожує стати історичним поворотом, який наближає країну до влади правих екстремістів – явища, небаченого з часів диктатури Іона Антонеску та його союзників із православно-фашистської "Залізної гвардії" під час Другої світової війни."Для Румунії та для Європи обрання Сіміона стало б серйозним поворотним моментом і політичною катастрофою: у такому разі вперше країна ЄС мала б самопроголошеного "руйнівника системи" на посаді глави держави, того, хто обіцяє "змести" румунську еліту та виступає за жорстку позицію проти ЄС та НАТО – у найважливішій країні ЄС та НАТО в Південно-Східній Європі. Окрім проросійських та антиукраїнських урядів Словаччини та Угорщини, він був би ще одним лідером у країні ЄС, який підтримує президента США Дональда Трампа, має проросійські позиції та виступає проти допомоги Україні", - наголошують у виданні. Румунський політолог Крістіан Пирвулеску зазначає, що перемога Сіміона справді може змінити геополітичний курс Румунії, наближаючи її до країн ЄС з націоналістичними урядами, таких як Угорщина та Словаччина. А це може ще більше посилити антиєвропейські настрої в Європейському Союзі, який і так переживає не найкращі часи через зростання євроскептиків.  Інший румунський експерт, Крістіан Андрей, застерігає, що президентство Сіміона може призвести до політичної кризи в Румунії, оскільки він може використати соціальне та економічне незадоволення для просування ще більш консервативних та популістських тем, а також посилити скептицизм щодо ЄС та Заходу. Ситуація може призвести до згортання демократичних інституцій, як це зробив Орбан, та загострити суспільну боротьбу й посилити кризу. Загалом АUR та Сіміон популярні у сільській місцевості, малих містах і серед діаспори, де вони апелюють до економічного невдоволення та патріотичних настроїв. Це може дати шанс іншому кандидату, меру столиці, Нікушору Дану, завоювати симпатії великих міст та об’єднати довкола себе прозахідну частину суспільства. Однак проблема в тому, що в Румунії, фактично, лише одне місто є дійсно великим – Бухарест з його 2 млн людей, за ним йдуть Клуж-Напока, Яси, Констанца, Тімішоара, кожен з яких має трохи більше, ніж 250 тис. населення. Однак дипломат та політолог Роман Безсмертний вірить, що Джордже Сіміон досяг своєї "електоральної стелі" у першому турі президентських виборів і не має можливості набрати більше голосів, тому Дану цілком може перемогти. "Очевидно, що після виборів кандидати вперлись у свою електоральну стелю і, як кажуть фахівці та аналітики, цю стелю навряд чи Сіміон здатен подолати. А от мер Бухареста Нікушор Дан має таку можливість. Якщо скласти голоси всіх однодумців є можливість здобути понад 60%. Ця сума голосів явно говорить про те, що у Нікушора Дана є шанс стати президентом Румунії", - сказав експерт в етері Еспресо.Якщо коротко, то Нікушор Дан – це 55-річний математик зі ступенем доктора наук, громадський активіст і політик, який з 2020 року обіймає посаду мера Бухареста. Він зосередив свою політику на модернізації міської інфраструктури, покращенні громадського транспорту та боротьбі з корупцією в муніципальній владі. Однак його популярність зосереджена великою мірою у Бухаресті та довкола, що є проблемою. Як вважає політтехнолог та член Асоціації професійних політичних консультантів України Олег Постернак, шанси мера Бухареста досить низькі. Адже розрив між ними після першого туру 20% і електоральна історія майже не знає випадків, коли в другому турі можна наздогнати цю 20-відсоткову відстань між основними кандидатами. Тим більше, що явка на виборах була низькою, бо чимало міських жителів проігнорували вибори. "На перший тур прийшло лише 53,2% виборців. Тому розширення підтримки коштом "тихого електорату" може стати ключем до переваги у другому турі над Сіміоном, який має доволі зцементований ядерний електорат, що обов’язково прийде за нього голосувати у другому турі. Але Дану буде значно важче сформувати широку коаліцію виборців через маловідомість, мінімум часу та ресурсну обмеженість. Натомість інші учасники президентської гонки вже "поплили", - зауважує Постернак. У будь-якому разі, як нагадує в етері Еспресо журналіст та політичний експерт Віталій Портников, це дуже скандальні вибори, бо вони відбуваються після скасування попереднього першого туру виборів президента. "Переможця першого туру Келіна Джорджеску звинуватили в тому, що він незаконно провів передвиборчу кампанію, що він не відзвітував про неї. Це призвело не лише до ануляції першого туру виборів, але й до того, що його не допустили до повторного голосування. Хоча варто розуміти, що він мав всі шанси перемогти через свою популярність. Але Джордже Сіміон виявився єдиним ультраправим кандидатом допущеним до виборів: і Джорджеску, і Шошоаке, яка відома своїми антиукраїнськими поглядами, не були допущені. Таким чином Сіміон зібрав весь ультраправий електорат. Тепер головне питання, чи він зможе його зберегти та розширити під час другого туру", - сказав Портников.Також він відзначає, що результати першого туру президентських виборів у Румунії знову нагадали всім, наскільки впливовими стають ультраправі та популістські тенденції в теперішньому політичному житті Європи та США.Читайте також: Питання, що станеться швидше: Трамп встигне сконцентрувати в руках авторитарну владу чи натрапить на масштабну економічну кризу, - Аслунд

Кілька днів тому, Місrоsоft оголосила, що оновлення Wіndоws 11 2024 (версія 24Н2) «досягло останньої фази поступового розгортання», і тому оновлення буде доступне для завантаження всім, якщо тільки це не якась помилка, подібна до тієї, що викликає помилку 0х80240069, для якої вже є виправлення. Водночас компанія нагадала користувачам про майбутню дату закінчення підтримки Wіndоws 10 не-LТSВ та не-LТSС. Місrоsоft опублікував нагадування на веб-сайті інформаційної панелі стану Wіndоws. Там було написано: Поточний стан станом на 2 травня 2025 року 14 жовтня 2025 року підтримка Wіndоws 10 припиниться. Після цієї дати пристрої з Wіndоws 10 більше не отримуватимуть виправлення відомих проблем, оновлення часових поясів, технічну підтримку або […]

Про це йдеться у заяві МЗС України.Там зазначили, що Україна береже памʼять про Другу світову війну, якою була опалена кожна українська родина. "Фронт прокотився всією нашою територією двічі, а загальні людські втрати українського народу склали вісім мільйонів загиблих: 5 мільйонів цивільних і 3 мільйони військових. Понад 6 мільйонів українців воювало в лавах Червоної Армії, сотні тисяч — у складі рухів опору та армій союзників антигітлерівської коаліції", - зазначили у МЗС.У відомстві наголосили, що сьогодні проти українського народу ведеться жорстока та неспровокована загарбницька війна, ц під час якої російські солдати вчинили сотні тисяч воєнних злочинів, убили вже 620 та поранили майже 2 тисячі, депортували щонайменше 20 тисяч українських дітей. "Розстріли цивільних, масові могили, зґвалтування, мародерство, затримання цивільних заручників, тортури та страти військовополонених, використання зброї невибіркової дії, удари по густонаселених житлових кварталах, енергетиці, цивільній інфраструктурі. Російська армія вчинила та продовжує вчиняти в Україні звірства, масштабу яких Європа не бачила з часів Другої світової війни", - підкреслили у Міністерстві закордонних справ України.Так, саме ця армія буде маршувати 9 травня на Красній площі в Москві - не визволителі Європи, а окупанти та воєнні злочинці. В українському дипломатичному відомстві наголосили, що маршувати пліч-о-пліч із ними — це розділити відповідальність за кров убитих українських дітей, цивільних і військових, а не вшановувати перемогу на нацизмом. Росія запрошує іноземних військовослужбовців до участі в параді 9 травня для того, щоби відбілити свої воєнні злочини та виправдати агресію."Участь іноземних військовослужбовців у цьому дійстві є неприйнятною та буде розцінюватися Україною як наруга над памʼяттю про перемогу над нацизмом, пам'яттю мільйонів українців-фронтовиків, які визволяли нашу країну та всю Європу від нацизму вісім десятиліть тому. Закликаємо усі іноземні держави утриматися від участі їхніх військовослужбовців у параді в Москві 9 травня", - зазначили у МЗС.Там додали, що особливо це стосується країн, які декларують нейтральність у ставленні до російської агресії проти України або послідовно займають нейтральну позицію в міжнародних відносинах. Участь військових таких країн у спільному параді прямо порушить таку декларовану нейтральність та виглядатиме як підтримка держави-агресора."Закликаємо всі іноземні держави та міжнародні організації до гідного вшанування жертв Другої світової війни та колективної перемоги над нацизмом, яке при цьому не виправдовує російської агресії та звірств проти українців", - підсумували в українському МЗС.Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив про намір відвідати Москву 9 травня, попри погіршення стану здоров'я після тогорічного замаху. Китайський лідер Сі Цзіньпін також прибуде до Росії й проведе там чотири дні.Водночас прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що участь європейських лідерів у параді 9 травня на Красній площі в Москві є політично неприйнятною.А у ГУР повідомляли, що напередодні так званого Дня перемоги 9 травня Росія активізує мережу агентів у Європі та США. У столицях багатьох держав світу пропагандисти запланували низку інформаційно-пропагандистських заходів.

Міністерство економіки України працює над розробкою Стратегії зайнятості населення. Її метою є підтримка економічного розвитку через зниження рівня безробіття, забезпечення рівного доступу до якісних робочих місць та підвищення гнучкості ринку.

Третього травня Федерація стронгмену України спільно з Департаментом молоді та спорту КМДА провела традиційний фізкультурно-оздоровчий захід &quоt;Київ незламний&quоt;. Він відбувся у столиці вже четвертий рік поспіль. Генеральним партнером заходу виступив національний дистрибʼютор &quоt;Оптіма-Фарм&quоt;

Уже через кілька місяців в межах міжурядової угоди про співпрацю у сфері критично важливих мінералів після ратифікації Верховною Радою зможе запрацювати американо-український інвестиційний фонд відновлення. Про це повідомила перша віцепрем'єрка міністерка економіки Юлія Свириденко під час зустрічі з журналістами у Вашингтоні. "Наше завдання реалізувати це якнайшвидше, хоча наразі складно назвати точні терміни. Я думаю, йдеться про місяці, точно не роки. Ми також прагнемо завершити всі технічні аспекти, пов'язані з фінансуванням", - зазначила українська урядовиця. Згадати турборежим За інформацією народного депутата Ярослава Железняка, голосування щодо ратифікації може відбутися вже під час пленарного тижня 1315 травня. Після цього буде укладено ще дві додаткові угоди: щодо створення фонду як юридичної структури та щодо технічних аспектів його діяльності. Також нардеп повідомив, що Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній раді проєкт закону "Про ратифікацію Угоди між урядом України та урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови". Як пояснив Железняк, документ зареєстрований у парламенті 1 травня. Далі, за його словами, йдеться про мінімум 7 днів перед розглядом: спочатку має бути Комітет з питань міжнародної політики, а потім зала ВРУ. "У нас зараз в Раді тривають дискусії чи це тільки одне читання чи може бути два. Дата найближчого розгляду це 13-15 травня", написав Железняк. Також він додав, що є теоретична можливість проголосувати ратифікацію вже 8 травня. Тобто нардепи цього скликання можуть згадати перші єйфорійні тижні в Раді й проголосувати в турборежимі. Долар за вхід два за вихід Двостороння угода, що підписана у Вашингтоні, встановлює політичні параметри співпраці урядів щодо розробки надр, продажу копалин, а також американської допомоги, у тому числі військової, яку Україна отримуватиме надалі. Нагадаємо, "Трамп заявив, що подальша підтримка України можлива в обмін на її рідкісноземельні елементи" такі заголовки в березні з'явилися на перших шпальтах світових ЗМІ. "Ми хочемо укласти угоду з Україною, за якою вони гарантують собі нашу допомогу своїми рідкісноземельними ресурсами та іншими активами", так цинічно заявив американський президент журналістам. Угода між Україною та США щодо надр охоплює 57 видів мінералів. Однак чимало деталей, у тому числі тих, що мають політичне значення, будуть прописані у "технічній угоді", яка станом на зараз, нібито, ще не готова до підписання. Або просто нам не збираються розкривати її суть та деталі. У вже підписаній угоді виокремлено гарантії того, що вона не буде суперечити угодам України з ЄС та прагненню України до вступу, а в разі появи такої суперечності у вступній угоді з Євросоюзом положення угоди з США мають бути переглянуті. Підписана 1 травня угода викладена на лише 12 сторінках. Попередній проєкт, який США передавали Україні в березні, мав понад 90 сторінок. Тоді Україна не погоджувалась з чималою кількістю позицій. Зеленський зазначив, що оновлена версія так званої угоди про корисні копалини між Україною та Сполученими Штатами Америки є значно сильнішою й більш рівноправною Днями президент Володимир Зеленський зазначив, що оновлена версія так званої угоди про корисні копалини між Україною та Сполученими Штатами Америки є значно сильнішою й більш рівноправною та може бути вигідною як для Вашингтона, так і для Києва. Можливо, зважаючи на те, що підготовка до її підписання має і внутрішній політичний відтінок. Скажімо, ще взимку були введені санкції проти певних осіб, котрі займаються видобутком мінералів, але не входять у коло політико-економічних інтересів Банкової. І ми вже про це писали. Водночас задіяні не лише важелі РНБО, а й судової системи. Декотрі ділянки з корисними копалинами просто арештовані. Як от, найбільше в Україні літієве родовище. Ще в березні Печерський районний суд Києва арештував на вимогу Офісу генерального прокурора 51 земельну ділянку Полохівського родовища літію в Кіровоградській області. Про це йдеться в ухвалі суду від 7 березня 2025 року. Зокрема повідомляється, що ділянки вивчало ТОВ "Укрлітійвидобування" Сергія Табалова, який вклав у дослідження Полохівського родовища понад 100 млн грн, а сумарно в розвиток понад 300 млн грн. До того ж ще 119 млн грн він сплатив за ліцензію. Компанія оцінила родовище за міжнародним стандартом JОRК і готувалася до видобутку літію. Якщо ж родовище повернеться державі, то на нього зможуть претендувати інші бізнесмени. Арешт відбувся в межах провадження, що розслідується ще з 2016 року. Тоді прокуратура відкрила справу за фактом начебто незаконного отримання дозволу на видобуток літію. Згідно з даними геологорозвідки, запаси літію на Полохівському родовищі перевищують 760 тисяч тонн еквівалента карбонату літію (760 LСЕ kt). У 2021 році світ спожив 0,5 млн тонн LСЕ, а вже у 2028 році прогнозують потребу в 6 млн тонн. Близько 60% літію у світі нині переробляє Китай. Загалом в Україні розташовано чотири розвіданих літієвих родовища, два з яких у Кіровоградській області. Літій це рідкісноземельний метал, який використовують для виробництва акумуляторів для смартфонів, ноутбуків і електроавтомобілів, у хімічній та медичній промисловості, аерокосмічній галузі, ядерній та відновлювальній енергетиці. Критично важливі сировини окрім літію ще й, зокрема, нікель, уран, мідь та рідкісноземельні елементи, неймовірно цінуються в Європейському Союзі та США. В останні роки світовий попит на ці важливі мінерали стрімко зріс, оскільки вони необхідні для розвитку та підтримання виробництва "зеленої" енергетики, технологічних галузей тощо. За інформацією експертів, Україна має приблизно 20 000 задокументованих родовищ, які містять 117 видів корисних копалин, у тому числі понад 20 критично важливих мінералів і рідкісноземельних металів. Їхні запаси "оцінюються трильйонами доларів США". А тепер про головне: як ця угода допоможе нам у нашій боротьбі з агресором? Адже американська сторона говорить про те, що цей проєкт бізнесовий, і в ньому не йдеться про гарантії безпеки для України. Для чого тоді Київ під час війни підписував цю угоду? Бо Трамп шантажував зброєю? І хоча американські ЗМІ, цитуючи своїх урядовців, стверджують, що у випадку посиленого тиску РФ, США намагатимуться захистити свій видобуток, у нас є побювання, що американці й московити за лаштунками можуть взаємодіяти не на користь Україні.

Хотів би розпочати нашу розмову з найважливішої історії для українців - надзвичайно дивна політика США. До кінця не зрозуміла позиція самого президента Трампа. Також було дивне інтерв'ю Стіва Віткоффа, який виконує певну функцію, яку свого часу реалізував Кіссінджер, але Віткофф – це анти-Кіссінджер. Ми в Україні переживаємо з того приводу, що США можуть нас полишити з РФ у форматі "сам на сам". Звісно, є наші друзі з ЄС, але допомога Сполучених Штатів неоціненна. Просив би вас схарактеризувати поточний історичний момент.На жаль, я вважаю, що це правильне бачення ситуації. Найточніше політику президента Трампа щодо Росії можна охарактеризувати як поведінку молодшого партнера Путіна. Під "молодшим" я маю на увазі, що Трамп виконує все, чого хоче або що підтримує Путін, не вносячи жодного власного внеску в цю політику.У першій адміністрації Трампа всі зовнішньополітичні питання та кризове врегулювання були зосереджені в руках його зятя Джареда Кушнера. Цього разу цю роль виконує Стів Віткофф. Сьогодні його вплив значно перевищує вплив державного секретаря Марка Рубіо чи радника з національної безпеки Майка Волтца, якого багато хто називає "живим мерцем" — він втратив кількох ключових помічників і, схоже, довго не протримається на посаді.Політика Трампа була цілком очевидною. Він двічі голосував разом із Росією, Білоруссю та Північною Кореєю проти резолюцій, що засуджують російську агресію в Україні. Навіть Іран і Китай тоді утрималися. Росію підтримали лише близько десятка країн, але до них приєдналися і Сполучені Штати — це серйозний і тривожний сигнал. Водночас понад 100 держав в обох випадках проголосували за засудження російської агресії.Чи подобається Путіну USАІD? Ні, потрібно закрити. НАТО? Ні, послабити. "Радіо Свобода", "Голос Америки"? Ні, вимкнути. Чи підтримує він просування демократії за кордоном? Теж ні, згорнути. Трамп діє цілком передбачувано: він робить те, чого хоче Путін.Єдине стримування — це суспільна думка: близько двох третин американців підтримують Україну, зокрема майже половина республіканців. Тому Трамп не може діяти без обмежень. Йому потрібно створювати враження, ніби він намагається тиснути на Росію. Він зробив кілька заяв на кшталт: «Це вже занадто, припини бомбардування, Владімір», — але на цьому все і закінчилося. Сприймати це серйозно не варто.Цікаво, що Трамп не скасував жодних ключових санкцій проти Росії, а деякі навіть продовжив. Отже, він не наважується зайти настільки далеко, щоб надто багато людей, як і я, могли прямо сказати, що він діє як молодший партнер Путіна.Що ж має робити Україна? На мою думку, ваш уряд діє виважено й правильно: з одного боку, веде діалог зі Сполученими Штатами, аби ті не заблокували ліцензії на постачання озброєння; з іншого — відмовляється підписувати будь-які угоди, що можуть зашкодити.Ймовірно, Трамп незабаром оголосить про перемогу й просто відійде, незалежно від реального результату. І вкрай важливо, щоб Україна до того моменту не втратила нічого суттєвого. А ви бачите перспективи певного дипломатичного урегулювання російської агресії проти України? Ми чуємо дуже багато різних меседжів, які дуже часто суперечать одне одному. Але бачимо, що Росія наступає, обстрілює наші міста. І водночас розуміємо, що частина нашого населення плекає певну ілюзію, що, можливо, вдасться про щось домовитись. Росіяни регулярно повторюють свій ультиматум: вимагають окупації навіть ще незахоплених наших територій, проведення так званої денацифікації, демілітаризації й так далі. Лавров постійно повторює путінський ультиматум трирічний давності. Але в той самий час росіяни повторюють мантру про перемовини. Як ви думаєте, що це за така складна гра?На жаль, я налаштований доволі песимістично. Наразі, по суті, існує два можливих варіанти: або Україна підписує щось цілковито принизливе й неприйнятне — фактично лише тимчасове перемир’я, — або війна триває. Другий варіант виглядає кращим, адже Україна тримається впевнено й гідно, а Європа демонструє рішучу підтримку. Після принизливого прийому президента Зеленського в Білому домі 28 лютого Європа, за винятком Угорщини, консолідувалася довкола України. Військова промисловість ЄС разом із сильними українськими стартапами вже готується до збільшення обсягів і темпів постачання озброєння. Цього року Україна отримає близько 100 мільярдів доларів західного фінансування.Отже, фінансування вже забезпечене, але я не бачу жодної реальної можливості, що з цих переговорів вийде щось змістовне. Показово, що під час візиту Віткоффа до Москви він прибув без жодного помічника, тоді як Путін приймав його у присутності Юрія Ушакова та Кирила Дмитрієва. Я знаю обох — Дмитрієв доволі вправний і досвідчений гравець.Сергій Лавров більше не виконує функцій міністра закордонних справ — приблизно так само, як Марко Рубіо тут, у Вашингтоні. Натомість Лавров виступає як рупор пропаганди — не гірше, ніж Соловйов чи Симоньян.Ситуація виглядає саме так: Лавров не залучений до жодних реальних переговорів, принаймні наскільки я розумію. Та й загалом не варто вважати, що якісь справжні переговори взагалі ведуться. Навпаки, Путін просто намагається спокусити Віткоффа, а через нього — вплинути на Трампа.Складається враження, що саме Віткофф і Трамп фактично визначають політику США щодо Росії. На жаль, наразі найкращим підходом виглядає збереження діалогу та гарантія того, що Україна не підпише нічого справді шкідливого.У Вашингтоні я слухав прем’єр-міністра Шмигаля. Він заявив, що передбачена міжурядова угода щодо видобутку корисних копалин в Україні, після чого має бути підписана рамкова угода, а далі — конкретні домовленості по окремих проєктах. Це звучить як звичайний комерційний процес. Також Україна більше не повинна повертати грантову допомогу, яку вже отримала від США.Загалом, ситуація почала рухатися в правильному напрямку — на відміну від попереднього періоду, коли все виглядало вкрай тривожно. Водночас переговори про мир або припинення вогню, схоже, заходять у глухий кут. І, цілком ймовірно, що Трамп просто оголосить про певну перемогу без жодних на те підстав і дистанціюється від усієї ситуації. А що ви скажете щодо чергової угоди про українські корисні копалини, яка постійно трансформувалася? Адже спочатку були захмарні апетити з боку адміністрації Трампа, а зараз все це немовби суттєво зменшилось. Як, на вашу думку, може працювати подібна схема? Основне, що вдалося досягнути очевидної справи – ми не винні Сполученим Штатам. Тобто ту допомогу, яку нам надавала адміністрація президента Джозефа Байдена за погодженням Конгресу і Сенату, - це було безкоштовно. Україні були передані певні ресурси, тобто кредитні історії, – це зовсім інше, але нас намагалися поставити у позу боржника. Наскільки це серйозна історія щодо угоди про корисні копалини? Тому що свого часу американська адміністрація підписувала подібну угоду з урядом Афганістану. І це відбулося буквально за певний час перед тим, як помахала їм рукою і вивела американські війська з Афганістану.Я не вважаю, що порівняння з Афганістаном є доречним. Очевидно, що позиція США суттєво змінилася. Тепер зрозуміло: жодної вимоги, щоб Україна платила за вже отриману допомогу, більше не існує.Також була знята ідея про надання Сполученим Штатам права першої пропозиції. Коли я слухав прем’єр-міністра Шмигаля, він наголосив на двох ключових принципах.По-перше, жодна угода не повинна порушувати процес вступу України до Європейського Союзу. Я вважаю, що Україна повинна максимально залучати ЄС до цього процесу — і, схоже, саме так і відбувається. По-друге, жодна домовленість не повинна суперечити Конституції України та, відповідно, іншим національним законам.Схоже, що ця міжурядова угода, яка фактично є двостороннім інвестиційним договором, рухається в правильному напрямку. Наступний крок — укладення конкретних комерційних угод у межах цієї рамки, але вони не повинні передбачати жодних преференцій для Сполучених Штатів. Це мають бути стандартні інвестиційні домовленості. І, на мою думку, український уряд послідовно дотримується правильних принципів, і нині ми рухаємося саме в цьому напрямку.Усі попередні заяви Трампа про те, що Україна повинна повернути якісь фантастичні суми, які вона нібито отримала від США, а це не відповідає дійсності, більше не звучать. Як ви й зазначили, адміністрація Байдена надавала Україні гранти, а не кредити. Але Трамп поводиться як шантажист. І цьому слід рішуче протидіяти. Здається, український уряд робить це впевнено й достойно. Хочу вас розпитати про велику торговельну війну. Хочеться вірити, що все якось унормується і перейде у формат осмислених дій. Але ми бачили дивні рішення та реакції, потім все це переграється, і шановну публіку інформують через повідомлення у мережі Х. Однак світову економіку лихоманить і, відповідно, хтось на цьому хоче заробити, комусь це потрібно для того, щоб натиснути на той чи інший уряд. За вашим відчуттям, це кудись рухається цілеспрямовано чи вже починається хаотичне розповзання, зокрема і Бреттон-Вудської системи?Вважаю, що увагу слід зосередити на самій торговельній політиці. Її підґрунтя — цілковито абсурдне. Сполучені Штати отримали величезну вигоду від безпрецедентного обсягу зовнішнього фінансування.Нині близько $32 трильйонів іноземного капіталу зберігається в американських цінних паперах — облігаціях і акціях. Це стало можливим завдяки репутації США як надійної фінансової гавані. Однак ситуація змінилася, і тепер цілком імовірно, що значна частина цих коштів залишить країну. Чому ж тоді у США такий серйозний дефіцит торговельного балансу?Частково це пояснюється суттєвим профіцитом у сфері послуг. Інша причина — готовність іноземних інвесторів покривати масштабний дефіцит державного бюджету, який щороку становить приблизно 6,5% ВВП. За логікою відповідальної політики, цей показник мав би знижуватися щонайменше вдвічі, але жодних ознак таких змін немає.Саме тому Трамп і повторює наратив про те, що нібито весь світ обкрадає США.Реальність така: світ проявив надзвичайну щедрість, надавши Сполученим Штатам величезні обсяги фінансування. І водночас саме США, найімовірніше, найбільше постраждають від нових тарифів, адже сплачуватимуть їх не іноземці, а самі американці.Трамп уперто поширює неправду, стверджуючи, що платитимуть китайці — хоча це повністю суперечить фактам. Практично все, що він говорить, є маніпуляцією. Так звані взаємні тарифи, які ми сьогодні спостерігаємо, були значною мірою вигадані — без будь-якого обґрунтування.Найабсурднішим прикладом є те, що навіть острів, населений лише пінгвінами, мав би сплачувати 20% мита. Це повний нонсенс.У Детройті Трамп знову повторив більшість своїх неправдивих заяв — цього разу в украй агресивному тоні. Він не має наміру змінювати курс. Це передусім трагедія для самих Сполучених Штатів, але також і серйозний удар по світовій економіці. Як ви вже зазначали, Трамп відчуває себе найвпевненіше в атмосфері хаосу.Президент дійсно має повноваження запроваджувати тарифи. Він сам визнає, що ці рішення можуть бути оскаржені в суді, оскільки базуються на надзвичайному указі.У США немає жодної надзвичайної ситуації, але Трамп намагається її штучно створити. Загалом, якщо США запровадять 10-відсоткові тарифи на всі товари, це становитиме приблизно 1% ВВП. У поєднанні з кількома додатковими митами — можливо, до 2% ВВП. З одного боку, це доволі значні суми, але їх абсолютно недостатньо для фінансування федерального бюджету. Я переконаний, що Трамп і надалі триматиме всіх у стані невизначеності. Він живиться страхом і хаосом, тому боятися його — помилково. Він лише посилюватиме нестабільність.Нещодавно оприлюднені дані свідчать, що ВВП США у першому кварталі цього року скоротився на 0,3%. І я очікую, що темпи падіння лише зростатимуть внаслідок його політики. Наразі панує повна непередбачуваність у всіх сферах, і жодна розсудлива компанія за таких умов не ризикне робити серйозні інвестиції в США.Тарифи неминуче спричинять зростання цін, а отже, й посилення інфляції. Багато компаній усвідомлять, що за нових умов більше не здатні працювати з прибутком, і будуть змушені закритися. Долар уже втратив 10% вартості щодо євро і, найімовірніше, падатиме далі.Фондовий ринок зменшився приблизно на 20% і, судячи з усього, це ще не межа. Економічна політика Трампа — це пряма загроза як для економіки Сполучених Штатів, так і для світової фінансової стабільності. Його базовий принцип — атакувати, заперечувати, оголошувати перемогу, але ніколи не визнавати помилок і не змінювати курс.Ситуація, ймовірно, продовжуватиме погіршуватися. Питання лише в тому, що станеться раніше: Трамп устигне сконцентрувати в руках авторитарну владу чи натрапить на масштабну економічну кризу. І чи взагалі відбудуться демократичні вибори до Конгресу наступного року? Ми маємо справу з глибокою кризою — і демократичною, і економічною. На превеликий жаль, ми бачимо, що потужні демократичні інституції, які б мали підтримувати й розвивати, виявились не в змозі захистити демократію і закон в колисці демократії - у Сполучених Штатах. Ми хочемо вірити, що Європейський континент встоїть. Водночас бачимо в реальному часі створення військово-стратегічного союзу між Північною Кореєю і Росією. Не знаємо, до яких рішень можуть прийти у Китайській Народній Республіці. Але світ балансує на межі.Проблеми світу - це дуже серйозно і дуже поважно, але ми теж живемо в Україні, тому я хотів вас розпитати в теперішній комбінації: коли США можуть відшвартуватися від Європейського континенту, коли над Європою - не лише над Східною Європою, але й над Старою Європою - нависає привид війни. Я кажу про країни Балтії, Фінляндію. Швецію. Ми розуміємо, що путінський ультиматум вимагав повернення Євроатлантичного блоку до старих кордонів. Але Швеція і Фінляндія є членами НАТО, це було рішення, зокрема, і Джозефа Байдена. На вашу думку, що робити Україні в теперішній ситуації? Адже треба це робити якомога швидше.На жаль, усе, що я чую, повністю відповідає дійсності. Вважаю, що Україна нині діє максимально зважено — як в інтересах власної безпеки, так і в інтересах усієї Європи. Вона дійсно є форпостом, який стримує загрозу. Європа має робити все можливе, щоб забезпечити Україну фінансуванням і зброєю.Європейські армії, на жаль, виявилися надто слабкими. Сьогодні найбоєздатнішою армією в Європі володіє саме Україна, за нею — Туреччина. Європі критично важливо мати таких партнерів як найближчих союзників. Україна має мати повне право розраховувати на ту підтримку, яку Європа в змозі надати.Особливо прикро, що Німеччина та Франція не змогли мобілізувати політичну волю для арешту $200 млрд заморожених російських активів у Бельгії та передачі їх на підтримку України. Такий крок міг би радикально змінити хід війни вже протягом року. Але це рішення потрібно ухвалити. Я щиро сподіваюся, що зміни відбудуться тепер, коли Фрідріх Мерц, імовірно, стане канцлером Німеччини 6 травня. Німеччина має взяти на себе лідерство в Європі та забезпечити Україні справжню, беззастережну підтримку — чого раніше, на жаль, не було.Франція та Велика Британія діють у правильному напрямку, а найпотужніша підтримка, я б сказав, надходить від Північно-Балтійської вісімки, Швеції та, безперечно, Польщі. Європа дедалі рішучіше стає на бік України, але вона має йти до кінця — адже те, чого Україна досягла за останні три роки, справді героїчно і заслуговує на глибоку повагу. А що собою зараз являє російська економіка? Відомо, що росіяни перевели значну частину свого військового виробництва на воєнні рейки, але, як то кажуть, хтось за це має заплатити. Свого часу пані Набіулліна (голова центробанку РФ) зробила, на превеликий жаль, економічне диво – російська економіка встояла. Я спілкувався з нашим спільним знайомим, Деніелом Фрідом, який свого часу в Державному департаменті очолював напрям, пов’язаний із санкціями проти Росії. А санкції, які впровадили США та ЄС, проти РФ виявились заслабкими. Наскільки російська економіка в стані витримати тягар війни? Чи можна говорити про те, що є додаткові важелі, які міг би застосувати колективний Захід, чи Дональд Трамп, чи Господь Бог для того, щоби російська економіка зупинилася? Я просто не володію розумінням, за рахунок чого вони не просто функціонують, а далі й далі підтримують свою агресію. Можливо, це останні пару місяців?Так, я цілком згоден. Даніел Фрід — справді видатна особистість. Санкції загалом дали три основних результати. Перш за все, економічні санкції ефективно перекрили доступ Росії до міжнародного фінансування. Москва більше не має можливості залучати кошти на зовнішніх ринках.Другий результат — це технологічні санкції. Росія втратила доступ до значної частини сучасних технологій. Попри спроби завозити окремі компоненти контрабандою або через треті країни, дефіцит критичних технологій стає дедалі відчутнішим, і країна явно страждає.Третій аспект — нафтові санкції. Спочатку вони були малоефективними, однак тепер набирають сили. Частково це пояснюється тим, що адміністрація Байдена спершу остерігалася зростання цін на нафту всередині США. Натомість нині ми бачимо протилежну тенденцію: світові ціни на нафту падають. Вартість нафти Urаls опустилася до $50 за барель, що на $20 менше, ніж закладено в російському бюджеті. Це суттєво скорочує доходи Кремля й посилює тиск на економіку Росії.Це коштуватиме російському бюджету близько 2,5% ВВП. Крім того, у Росії стрімко вичерпуються ліквідні резерви Фонду національного добробуту — там залишилося лише приблизно 2% ВВП. Це означає, що в другій половині року уряду доведеться скоротити державні видатки приблизно на 4% ВВП. Таке скорочення — серйозне навантаження на систему.Сьогодні військові витрати Росії становлять близько 10% ВВП, тоді як в Україні — близько 50%. Росія теоретично ще має ресурс для збільшення витрат, адже її економіка не переведена в повністю воєнний режим.Як зазначила Ельвіра Набіулліна, цього року в Росії очікується стагфляція з приростом ВВП на рівні 1–2%. Це не колапс, але й аж ніяк не ознака стабільності. Уралвагонзавод нині випускає лише близько 300 танків на рік — надто мало для війни таких масштабів.Військово-повітряні сили також, судячи з усього, перебувають у стані глибокого виснаження. Отже, Росія вже не виглядає сильною — але й не перебуває на межі розпаду. А чи витримає українська економіка ту чи іншу негативну політику Сполучених Штатів, якщо американці вийдуть з гри?Президент Байден забезпечив виділення близько $20 млрд американської допомоги, яка цього року надходить через трастовий фонд Світового банку.  Трамп уже нічого не може з цим вдіяти — кошти фактично вийшли з Вашингтона. Допомогу також надають Європейський Союз, Велика Британія, Японія та Канада. Упродовж останніх двох років Україна щороку отримувала приблизно $100 млрд зовнішньої підтримки, і цього року обсяг допомоги буде подібним. Можна навіть сказати, що бюджет перефінансовано, але цього недостатньо. Україні вкрай необхідне суттєве збільшення витрат на озброєння, щоб мати шанс виграти цю війну.

Коли багато українців у відповідь на зауваження якогось другорядного клерка — чи то у Вашингтоні, чи в Брюсселі — які засмічували нам мізки своїми зауваженнями, із радістю це підхоплювали, і розмазували те лайно, що на нас лилося, по власному обличчю, ніби це якась цілюща маска.І вдавали, що так і треба. Виявилося, що можна говорити "ні". І не просто "ні", а навіть президенту Сполучених Штатів Америки — відстоюючи свою позицію, а це ознака дорослої позиції. Україна впевнено пройшла період від "ви нам винні 500 мільярдів" до "можливо, ми разом заробимо 350 мільярдів". Це, як на мене, дуже правильний підхід. Як цей проєкт реалізовуватиметься — подивимось на практиці. Якщо не буде конкретної військової допомоги й безпеки, в першу чергу, тоді постане питання — навіщо взагалі американським компаніям надавати пріоритет?Хіба британці не вміють добувати нафту, рідкісноземельні метали, або французи, наприклад, не можуть заходити в нашу енергетику? Якщо вони, наприклад, представлятимуть ядерні гарантії й надсилатимуть сюди своїх солдатів, тоді саме з ними й треба вести справи в першу чергу. А всі інші — за "живою чергою". Бо будувати потрібно відносини, в першу чергу, з тими країнами, з якими в нас є взаємна залежність, спільна небезпека, від якої треба захищатися, і взаємні інтереси, які пов’язуватимуть наші країни на багатьох рівнях.Читайте також: Трампові був потрібен папірець. Він його отримавЯ думаю, там виникне дуже багато нюансів, які неможливо буде реалізувати. Але навіть якщо й не буде — звісно, знову нам погрожуватимуть, кричатимуть, тупотітимуть ногами. Але завжди треба згадувати прецедент з міфічними 500 мільярдами, які нам збиралися "намалювати", а від яких ми відмовилися. Треба відстоювати свою необхідну позицію й розуміти, що й західні політики можуть брехати в інтересах своїх країн.Тим більше, якщо йдеться про те, що Україна купуватиме зброю за гроші Європи чи, наприклад, Сполучених Штатів Америки. Ми переходимо на товарно-грошові відносини. У нас є товари, у нас є гроші. І ніхто нікому більше нічого не винен. Звісно ж, паралельно потрібно розвивати власне виробництво, щоб від цього теж не залежати — власну військову техніку, власні системи ППО, щоб потім вже кривити носом у відповідь на пропозицію купити, наприклад, "Патріоти".Ми чемно питатимемо, чи буде доступ до технологій, і будемо готові купити зі знижкою ваш поки що не підтверджений брухт. Тобто, ставати сильнішими самим. Треба розвивати своє виробництво, щоб не залежати ні від кого, максимально локалізовувати. Як це робили, наприклад, французи. У них зараз максимально локалізовані виробництва, замкнені виробничі цикли, які не зав’язані на Америку.І тому попит на їхні літаки, на їхню військову техніку стрімко зростає через нестабільну політику США на цьому етапі. Далі конкретно. Опублікована статистика щодо падіння ВВП США. За перший квартал — це одразу ж хитнуло ціни на нафту. Це додатковий удар, в першу чергу, по Росії. Оскільки це цунамі, яке запускає Трамп для перезапуску своєї економіки, вже зупинитися не може.Далі Саудівська Аравія вже заявила, що не підтримуватиме ціни на нафту.  Росія вже реагує на такі невеселі новини. Порушується питання секвестру бюджету. Друге — це питання заморожування банківських вкладів, яке там також активно вже обговорюється. Читайте також: Угода про надра — перша перемога ТрампаДалі ситуація тільки погіршуватиметься вже протягом декількох місяців, а не років. Бо на відміну від попередньої адміністрації в США, якій були потрібні високі ціни на нафту через "зелений перехід" (через що росіяни могли воювати вічно), нинішній адміністрації не потрібні ані високі ціни на нафту, а ні сама російська нафта. Принаймні, я щось не чув, щоб Україні хтось катав істерики щодо ударів по нафтогазовій інфраструктурі після зміни влади у Вашингтоні.Йдуть системні удари по країнах, які підтримують Росію — зокрема по Ірану. Вводяться додаткові санкції. "Невідомі" особи організували вибух в одному з головних портів Ірану. Триває санкційний тиск на Китай (тарифи тут потрібно вважати фактично санкціями). З його мовчазної згоди точно йде постачання озброєння та виробництво зі сторони КНДР та підтримка Росії. Тому я не розумію симпатій до Китаю з боку деяких наших громадян, тільки через естетичне несприйняття нинішньої влади у Вашингтоні. Можна по-різному ставитись до США та їх політики зараз (яка до речі вже міняється під тиском обставин), але про США точно можна сказати, що вони ніколи у своїй історії не будували концтабори як системну практику. Як Росія, Китай, Іран і навіть деякі європейські країни.А далі, знову ж таки, треба завжди пам’ятати той прецедент щодо захисту власних інтересів. Бо ніхто не захищатиме твої інтереси, крім нас самих. І завжди сповідувати принцип, який досить вдало описали одесити. Якщо перефразувати, то "ви десь там великі та відомі, а в Одесі ледь — ледь поц".ДжерелоПро автора. Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групиРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Іноді шлюб тріщить по швах не через зраду, а через дрібниці, які повторюються з дня в день. Наприклад, мовчання замість відвертої розмови, критика замість підтримки, байдужість замість турботи. Ці непомітні, але регулярні дії здатні повільно, але впевнено зруйнувати навіть найміцніші стосунки. Розповідаємо про п'ять звичок, які можуть стати фатальними для шлюбу. Залишатися разом, тому що так зручно Людям, які вирішили пов'язати своє життя, має бути зручно перебувати і жити разом. Але, коли у відносинах більше немає іскри, залишатися поруч - дуже велика помилка. Іноді люди продовжують жити разом, як співмешканці, але в підсумку це призводить до постійних сварок і конфліктів. Таким чином, люди отруюють життя один одному, не намагаючись перевернути сторінку життя і знайти собі нове кохання. Маніпуляція У деяких союзах один партнер завжди використовує іншого у своїх цілях і інтересах. Інша ж людина, яка відчуває до маніпулятора щирі почуття, здатна зробити все для коханого, але відносини призводять до постійних терзань. У такому союзі тільки одна людина живе у своє задоволення, а інша стає повністю залежною від партнера. Уникнення прихильності Деякі люди настільки бояться прив'язатися до людини і стати залежними від почуттів, що вважають за краще взагалі виключити відносини, навіть ведучи спільне життя. Таке холодне ставлення до партнера сильно шкодить союзу, адже показувати свої почуття - це дуже важливо для кожної пари. Коли один із партнерів навмисно стримує емоції, другий починає сумніватися в собі і звинувачувати себе за поведінку коханої людини. Поблажливий тон Подавати себе зверхньо, змушувати партнера відчувати себе ущемленим і наївним - все це вірні ознаки поблажливості. Багато жінок вважають, що говорити таким чином зі своїм чоловіком - це те ж саме, що і показувати свою незалежність. Але така незалежність дуже сильно шкодить шлюбу і довірі в цілому. Нещирість Багато хто бажає справити на кохану людину гарне враження, тому постійно приховує правду, щоб піднятися в очах партнера. Але відносини, які побудовані на брехні і обмані, навіть якщо вона використовується, щоб "прикрасити" правду, ніколи не приведуть до щасливого кінця. Така тактика тільки відстрочує трагедію. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уникає чи не любить: як зрозуміти "холодок" з боку партнера Як зберегти шлюб Відверто говоріть про свої почуття, образи та очікування, не замовчуйте проблеми. Підтримка та взаємна повага - важливі. Цінуйте одне одного, навіть у дрібницях. Сказане "дякую" чи "я вірю в тебе" має велику силу. Виділяйте час для спільного відпочинку, розмов без телефону й рутини - це зміцнює емоційний зв'язок. Не намагайтеся змінити партнера - краще почніть із себе: зростайте, розвивайтеся, працюйте над власними реакціями. У стосунках немає ідеальних - важливо вміти прощати, поступатися і шукати компроміси. Говоріть про майбутнє, мрійте разом, підтримуйте одне одного в досягненні цілей. Коли стосунки бурхливо розвиваються з самого початку, з'являється ілюзія миттєвої закоханості на все життя. Щоб зрозуміти, чи справді ми закохані, чи просто боїмося залишитися самі без партнера, є можливість це дізнатись одразу, а не через роки у парі. Психолог Марк Треверс назвав три ознаки, які вкажуть на стосунки, що ґрунтуються не на коханні, а на страху самотності.