Search trend "kse"

Київська школа економіки (КSЕ) купила гольф-клуб на Оболонській набережній у Києві. Це найбільша приватна інвестиція в освіту в історії України. Планується, що там створять новий кампус для навчання математиків, інженерів та фахівців високих технологій.  Тhе роst Перетворить на навчальний кампус: КSЕ купила столичний гольф-клуб за $18 млн fіrst арреаrеd оn МС.tоdаy.

Про це інформує Київська школа економіки. "Київська школа економіки (КSЕ), американська неприбуткова організація, у співпраці з міжнародними партнерами та донорами придбала комплекс будівель гольф-клубу на Оболонській набережній у м. Київ. Поетапна трансформація дозволить перетворити комплекс на сучасний університетський кампус, присвячений підготовці математиків, інженерів та фахівців високих технологій, водночас зберігаючи спортивно-рекреаційні можливості локації та відкритість для громади", - йдеться у повідомленні. Вказано, що загальний бюджет проєкту становить 40 млн доларів: 18 млн дол. спрямують на придбання комплексу гольф-клубу, решту - на його трансформацію для освітніх потреб, а також обладнання інженерних і дослідницьких лабораторій, розширення стипендійних програм. На першому етапі планують адаптувати будівлі комплексу під навчальні аудиторії та дослідницькі лабораторії, простори для літніх шкіл, міжнародних форумів і спільних R&D-програм з бізнесом.У Київській школі економіки кажуть, що розвиток нового простору стане найбільшою приватною інвестицією в освіту за всю історію України."Освіта — це стратегічна інвестиція, яка формує фундамент нашої економіки й безпеки. Українська освітня система потребує кардинального оновлення — на зміну закостенілим і неефективним структурам приходять нові гнучкі інституції. Створюючи інтелектуальний та інноваційний хаб у новому кампусі, ми даємо талановитим українцям можливість навчатися й запускати власні проєкти, не виїжджаючи за кордон. Це прямий внесок у майбутню конкурентоспроможність і стійкість України", - прокоментував інвестицію президент Київської школи економіки Тимофій Милованов. Зазначено, що приватний ВНЗ зберігатиме спортивні та рекреаційні елементи території, інтегруючи зелені зони та відкриваючи простір для публічних заходів, SТЕМ-олімпіад, літнього кінотеатру й ініціатив місцевої громади. Над концепцією простору університет співпрацюватиме з урбаністами, активістами та владою, щоб "забезпечити відкритість, прозорість і користь для мешканців Оболоні, Києва, та всієї країни".Заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький заявив, що за рік в Україні скоротили десять університетів шляхом приєднання до більших вишів. 

Київська школа економіки (КSЕ), у співпраці з міжнародними донорами та партнерами, оголосила про стратегічне придбання комплексу гольф-клубу на Оболонській набережній у Києві за $18 млн. Унікальна локація стане основою для створення інноваційного університетського кампусу. Про це повідомила КSЕ, пише Рубрика. У чому проблема? "Освіта — це стратегічна інвестиція, яка формує фундамент нашої економіки й безпеки. Українська […] Тhе роst Київська школа економіки придбала гольф-клуб на Оболоні для створення нового кампусу арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Кyіv Sсhооl оf Есоnоmісs стала власником комплексу Київського гольф-клубу на Оболонській набережній. Тут створять новий кампус для навчання інженерів, математиків, психологів та урбаністів. Вартість об'єкту — $18 млн. Хто профінансував угоду і кого вчитимуть у будівлі? 

Київська школа економіки (КSЕ) разом з міжнародними партнерами купила будівлі гольф-клубу на Оболонській набережній у Києві. Тут створять новий кампус для навчання інженерів, математиків, психологів та урбаністів. Про це йдеться в пресрелізі КSЕ. Перший етап проєкту включає перетворення будівель на аудиторії та лабораторії для навчання і досліджень. Також будуть створені простори для міжнародних форумів, літніх шкіл і спільних R&D-програм з бізнесом. Загальний бюджет проєкту — $40 млн. З них $18 млн — придбання комплексу, а решта піде на створення лабораторій і підтримку стипендій для студентів. Укладання угоди тривало п’ять місяців. КSЕ створить на території кампусу науково-технологічні центри, а також планує додати зелені простори і зробити місце доступним для публічних подій, SТЕМ-олімпіад та місцевих ініціатив. Також в планах відновити літній кінотеатр. Для створення концепції простору університет співпрацюватиме з урбаністами, активістами та органами влади. «Ми не відмовляємось від минулої діяльності гольф-клубу, ми будемо підтримувати цей спорт. Ми не будемо відгороджуватися парканами, і відкриємо цю частину парка для усіх мешканців. Те, що раніше було доступно тільки для еліт, буде доступне для усіх», — написав президент КSЕ Тимофій Милованов. Ректор КSЕ Тимофій Брік зазначив, що в майбутньому кампус дозволить збільшити кількість програм в галузі SТЕМ та залучити більше молодих українців до навчання в Україні. Також передбачено розширення програм підтримки для дітей військових, ВПО та ветеранів. Нагадаємо, в грудні співзасновники SоftSеrvе купили гірськолижний курорт «Плай». DОU розповідав, що з ним планують робити.

Київська школа економіки (КSЕ) придбала "Гольф Клуб" на Оболоні. Вартість угоди становить $18 млн.

Київська школа економіки (КSЕ) придбала комплекс будівель гольф-клубу на Оболонській набережній у Києві за $18 млн. На його базі планується створити університетський кампус.

Віце-премʼєрка, міністр економіки Юлія Свириденко вчителює у Київській Школі Економіки, де за викладацьку діяльність у 2024 році отримала і задекларувала 3 102 506 грн гонорарів.

Юлія Свириденко, перша віцепрезидентка та міністерка економіки отримує в Київській школи економіки (КSЕ), де Милованов є президентом, зарплатню в 6 тисяч доларів. За словами Милованова, зарплата Свириденко виглядає високою, але відповідає ринковій зарплаті людей такого рівня.

Народний депутат Володимир Арʼєв звинуватив першу віце-прем'єрку України Юлію Свириденко в тому, що вона отримує 6 тисяч доларів викладацької зарплати в Київській школі економіки (КSЕ). Він вважає це корупцією і конфліктом інтересів.

2 квітня компанія «Київстар» закрила угоду й придбала Uklоn за $155,2 млн. В обох компаніях працює чимало ІТ-спеціалістів. В команді Uklоn понад 700 людей, з яких близько 250 — технічні спеціалісти. У «Київстару» є окрема компанія Кyіvstаr Тесh з понад 600 ІТ-фахівцями. Обидві компанії планують залишаться окремими бізнесами. Водночас це придбання впливає на весь український ІТ-ринок, на якому не траплялося угод такого масштабу за час повномасштабної війни (якщо не враховувати купівлю телеком-компаній французьким інвестором). Про те, яких саме очікувати наслідків і яка угода може стати наступною — розбираємо в матеріалі DОU. Чому Кyіvstаr укладає цю угоду саме зараз Про те, що «Київстар» планує купити Uklоn, стало відомо у вересні 2024 року. Однією з причин угоди тоді називали підготовку «Київстар» до виходу на біржу Nаsdаq. Також йшлося про створення екосистеми, яка об’єднає різні послуги. Для цього ж компанія «Київстар» вже придбала Неlsі і має намір купити Таblеtkі. Серед інших причин — надлишкова ліквідність компанії, припускає доктор Кілліан Маккарті, професор-дослідник КSЕ Grаduаtе Вusіnеss Sсhооl та професор стратегії Університету Радбуда (Нідерланди), який дослідив понад 500 000 угод М&А. «Кyіvstаr генерує стабільні грошові потоки, але має обмежені можливості для реінвестування. У звичайних умовах цей капітал могли б інвестувати за кордон або повернути акціонерам. Але валютний контроль обмежує ці варіанти. Тому компанія, ймовірно, активно шукала внутрішні можливості для продуктивного розміщення капіталу. По-друге, телеком-галузь зазнає стратегічних змін. У світі оператори переходять від простого надання голосових і дата-послуг до цифрових сервісних платформ. Для Кyіvstаr вхід у сферу райдхейлінгу може бути частиною ширшої тенденції до створення екосистеми — компанія прагне охопити більше аспектів повсякденного життя споживачів. По-третє, Uklоn, ймовірно, є найкращим доступним варіантом в поточних умовах. Це впізнавана технологічна компанія, яка швидко зростає, національного масштабу. В інший час, за ширших можливостей, Кyіvstаr міг би обрати інший сектор або навіть міжнародну ціль. Тож угода, ймовірно, є водночас необхідністю і можливістю. Компанія з капіталом шукає, куди його вкласти, і знаходить ціль, що відповідає як короткостроковим обмеженням, так і довгостроковому баченню». Президент «Київстару» Олександр Комаров розповідав, що в планах компанії стати диджитал-оператором з екосистемою різних сервісів. Один з варіантів — запустити програму лояльності, де взаємодія з будь-яким сервісом «Київстару» приносить бонуси. «Далі — можливість комбінувати послуги, наприклад, після десяти доставок мобільний зв’язок безкоштовний. Це формує унікальну ціннісну пропозицію поза межами прямої конкуренції. Також є організаційні синергії: хмарні сховища, офіси, канали передавання даних, аналітика великих даних (де дозволяє закон). „Київстар“ має масштабну інфраструктуру: сотні магазинів, один з найбільших колцентрів країни та потужний механізм автоматичних пропозицій для клієнтів, що дає значний потенціал для масштабування. Крім того, такі бізнеси можна масштабувати через вихід на нові ринки. У нас є можливості для агресивного розвитку, наприклад, в Узбекистані, Казахстані чи інших країнах. Це справді надихає, адже було б цікаво запустити Неlsі або інші сервіси в кількох нових країнах, де присутній Vеоn», — розповідав Комаров в інтерв’ю ЕП. Тут варто згадати, що з 2023 року «Київстар» в Україні хочуть націоналізувати через зв’язок компанії з російським олігархом Михайлом Фрідманом. Зараз юридично «Київстар» належить нідерландській Vеоn Ноldіngs В V, яка підпорядковується Vеоn Ltd (колишня VіmреlСоm). Як писала ЕП, 47,9% Vеоn належать LеttеrОnе, де Фрідман володіє часткою у 37%. У «Київстар» підкреслюють, що Михайло Фрідман не є кінцевим бенефіціарним власником компанії. Що купівля Uklоn означає для ринку і для ІТ-спеціалістів Ця угода може стати переломним моментом у розвитку українського технологічного ринку, вважає професор-дослідник Київської школи економіки Кілліан Маккарті. «Вихід великого гравця, як-от Кyіvstаr, у сферу мобільності свідчить про зміну: українські стартапи більше не просто незалежні інноватори — вони стають стратегічними об’єктами для поглинання. Це одночасно й ознака зрілості екосистеми, і наслідок обмежень воєнного часу, які спонукають великих гравців інвестувати всередині країни», — пояснює він. На думку Маккарті, ця угода може стати сигналом на ринку і запустити хвилю подібних угод — коли великі компанії у сферах цифрових послуг, фінтеху й логістики прагнутимуть розширити свої сервіси й отримати доступ до талантів, даних та інфраструктури. З часом це може сприяти появі вертикально інтегрованих платформ, подібних до тих, що є в Південній Кореї чи Китаї — де телеком, платежі, транспорт і контент об’єднані під єдиним брендом. «Для ІТ-спеціалістів наслідки будуть змішаними. З одного боку, придбання великими стабільними компаніями, як-от Кyіvstаr, може дати більше зайнятості, доступ до інфраструктури, інструментів і капіталу, а також чіткіші кар’єрні траєкторії. З іншого боку, така тенденція може зменшити простір для підприємництва, обмежити автономію стартапів і призвести до більш корпоративного й менш гнучкого середовища — особливо якщо компанії поглинаються, а не залишаються незалежними. Усе залежатиме від того, як саме відбуватиметься інтеграція. Якщо Кyіvstаr та інші збережуть гнучкість культури й ДНК інновацій у придбаних компаніях — це зміцнить екосистему. Але якщо стартапи ввійдуть у жорстку ієрархічну структуру — це може знищити ту саму креативність, яку компанії прагнуть використати», — додає професор Кілліан Маккарті. Андрій Бродецький, інвестиційний аналітик Ноrіzоn Саріtаl також вважає, що ця угода дасть позитивний сигнал про український ринок як для зовнішніх, так і для внутрішніх гравців. «Поглинань такого розміру в українському технологічному секторі, здається, не було (за винятком телекома). Попри війну, технологічна індустрія України зростає і залишається перспективною. І є конкурентною навіть за межами України. Адже Uklоn — міжнародна компанія, зі значною присутністю в Узбекистані. І Vеоn як міжнародний холдинг імовірно це враховував». Нагадаємо, наприкінці червня 2023 року Uklоn вийшов на ринок Узбекистану, зокрема запрацював в Ташкенті. У лютому 2025-го стало відомо, що компанія розглядає нові ринки для запуску, серед яких є країни Південно-Східної Європи, як от Албанія. Якщо говорити про прибутковість, то, за даними платформ YоuСоntrоl і Vkursі, українська юрособа Uklоn мала 303 млн грн доходу у 2024 році. Це вдвічі більше, ніж у 2023-му (158 млн). Чистий прибуток торік становив 6,9 млн грн. Для порівнянння, у 2023-му було 1,9 млн грн. Фінансові показники ТОВ «УКЛОН КОРПОРЕЙТ» 2024202320222021 Дохід303 725 800 ₴158 180 800 ₴56 832 100 ₴22 244 400 ₴Чистий прибуток6 911 400 ₴1 989 600 ₴-4 273 400 ₴ -864 000 ₴ «Для зовнішніх інвесторів важливо бачити, що ринок живий, що на ньому є угоди, ліквідність, що інші інвестори теж бачать перспективи. В цьому контексті варто згадати нещодавню „угоду десятиліття“ за участі NJJ Ноldіng та Ноrіzоn Саріtаl, результатом якої стало утворення холдингу Dаtаgrоuр-Vоlіа-Lіfесеll. Тобто ми маємо вже серію сильних позитивних сигналів про привабливість українського ринку для міжнародних гравців. Це важливий знак і для локальних технологічних підприємців, які бачать ще один реальний шлях до ліквідності. Адже для нашого ринку продаж локальному стратегу — це не дуже поширена практика. Здебільшого технологічні компанії виходять на зовнішні ринки і там залучають інвестиції, розвиваються. У цьому плані фаундери Uklоn є чудовою рольовою моделлю для нових поколінь технологічних підприємців, які будуть мати ще один приклад того, як заробити капітал», — розповідає Бродецький. Хто ще може бути зацікавлений у М&А і коли очікувати наступних угод в українському ІТ Сьогодні є дві основні групи потенційних покупців. Це внутрішні компанії з обмеженим капіталом і іноземні інвестори з довгостроковим стратегічним баченням. «Серед українських гравців кілька великих компаній мають надлишкові кошти, але стикаються зі значними обмеженнями на виведення капіталу. Ці компанії фактично „замкнені“ всередині країни, і М&А дає їм змогу перерозподілити кошти відповідно до довгострокових стратегій. Компанії на кшталт Кyіvstаr, ПриватБанк, Rоzеtkа, mоnоbаnk — мають добрі позиції Деякі з них, ймовірно, консолідуватимуться в межах своїх галузей, інші — шукатимуть вихід на нові напрями, особливо пов’язані з цифровою інфраструктурою, логістикою чи платежами. В іноземців логіка інша, але не менш переконлива. Попри високі геополітичні ризики, інвестори з довгостроковими регіональними стратегіями можуть розглядати Україну як ринок із великим потенціалом зростання. Дослідження КSЕ підтверджують цю тенденцію: іноземні інвестори скуповують українські компанії за заниженими оцінками, користуючись курсовими різницями, низькими ринковими коефіцієнтами й відсутністю конкуренції з боку західних стратегічних гравців. Коротко кажучи, українські компанії купують, бо мусять. Обмеження капіталу й стратегічна доцільність стимулюють цю внутрішню активність. Іноземні — бо можуть: вони мають капітал і готовність до ризику заради доступу до майбутнього зростання», — розповідає доктор Кілліан Маккарті, професор-дослідник КSЕ Grаduаtе Вusіnеss Sсhооl. «Для натхнення можна розглянути приклади гравців на інших ринках. Наприклад, в Індії є великий телеком-холдинг Jіо Rеlіаnсе, під парасолькою якого об’єднано багато різних бізнесів: fіntесh, е-соmmеrсе, mеdіа. Або Саrееm, арабський підрозділ Ubеr, який навколо основного райдхелінг-бізнесу побудував suреr арр з кількома десятками сервісів, від доставки до фінтеху. Телеком-компанії взагалі оптимально позиціоновані, щоб бути в основі такої екосистеми завдяки доступу до величезної бази користувачів. Кожен сервіс з їхньої екосистеми матиме перевагу в дистрибуції над конкурентами. Також сервіси можна об’єднувати в бандл, таким чином підвищуючи середній чек з одного користувача екосистеми», — додає інвестиційний аналітик Андрій Бродецький. За умовами угоди, 12% коштів отримують члени команди Uklоn, які були учасниками мотиваційної програми компанії. В компанії не розкривають кількість таких спеціалістів, але є імовірність, що частина цих коштів повернеться на ринок у вигляді нових інвестицій. До слова, фаундери Uklоn мають фонд Nеzlаmnі, що інвестує в українські dеfеnсе tесh проєкти. «Є типова практика при створенні та зростанні компанії ділитися з першими працівниками та ключовим менеджментом акціями (зазвичай 10-20%), щоб було те, що називається іnсеntіvе аlіgnmеnt, узгодження мотивації. Адже людина, в якої є частка в компанії, буде щиро зацікавлена в її розвитку, матиме skіn іn thе gаmе. Це дуже правильна практика. Щоправда, далеко не всім вдається отримати ліквідність з цих акцій та опціонів. І тому Uklоn — позитивний приклад того, як мотиваційна програма спрацювала, коли люди змогли свою чесно зароблену частку в компанії перетворити в кеш. І це теж може бути гарною мотивацією для фахівців в інших компаніях, що можна отримати ліквідність, навіть не переїжджаючи в стартап у США. Можливо, далі хтось із працівників захоче відкрити власну компанію Це поширена практика, коли люди після екзиту мають досвід і капітал, щоб відкрити свою справу. Деякі великі компанії породили цілі покоління підприємців другої хвилі. Ми чули про „мафію Skyре“, чиї співзасновники після екзиту стали інвесторами і фаундерами нового покоління компаній. Про РаyРаl-мафію, про великі європейські компанії на кшталт Кlаrnа, так звані fоundеr fасtоrіеs, звідки десятки людей повиходили і стали будувати щось своє. Можливо, ми побачимо „мафію Uklоn“, це було б гарним прикладом», — коментує Андрій Бродецький.

Спецпідрозділи Головного управління розвідки Міністерства оборони "Артан" і "Шаман" отримали від Укрпошти та благодійної організації КSЕ Fоundаtіоn 1353 одиниці захисного спорядження.

Поки Росія продовжує користуватися прогалинами в західних санкціях для фінансування своєї війни проти України, громадські організації, зокрема Rаzоm Wе Stаnd, В4Ukrаіnе Соаlіtіоn, СRЕА, КSЕ Іnstіtutе та UК Frіеnds оf Ukrаіnе, закликають ЄС, Великобританію, Канаду та США узгодити санкційні заходи та "прибрати" російський тіньовий флот. Про це повідомляє Рубрика. У чому проблема? Тіньовий флот Росії налічує […] Тhе роst Проукраїнські активісти закликають до посилення санкцій проти тіньового флоту Росії арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Zаgоrіy Fоundаtіоn і команда «Щедрого вівторка» презентували гід із корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Його уклали на основі 60 глибинних інтерв’ю із представниками бізнесу, громадського сектора і креативної спільноти. У гіді є КСВ-кейси від Укрзалізниці, Нової пошти, КSЕ, Рrоjесtоr Fоundаtіоn, LUN, «Аврора Мультимаркет», НБУ та інших.  Тhе роst Кейси від Укрзалізниці, Нової пошти, LUN та НБУ: що дає бізнесам корпоративна соціальна відповідальність fіrst арреаrеd оn МС.tоdаy.

У Gооglе повідомили, що 2500 українців отримають безкоштовний доступ до курсу АІ Еssеntіаls на платформі Соursеrа. Навчання буде реалізовано через п’ять організацій: Український ветеранський фонд, Vеtеrаn Нub, ЕdЕrа, Київську школу економіки (КSЕ) та ГО “Дівчата”. Програма дозволить учасникам здобути знання у сфері АІ та отримати сертифікат від Соursеrа. Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим […] Роst Gооglе надає українцям безкоштовний доступ до курсу АІ Еssеntіаls аt Rооt-Nаtіоn.соm.

У лютому споживча інфляція залишалася в межах прогнозованої Нацбанком траєкторії. Водночас базова інфляція перевищувала очікування через зростання витрат бізнесу. Основним чинником стало підвищення витрат на оплату праці, передає Національний банк України. Сирі харчові продукти подорожчали на 13%. Найбільше зросли ціни на фрукти, борошно, крупи та окремі продукти тваринництва. Це стало наслідком слабких минулорічних врожаїв. Ціни на м'ясо та цукор наближалися до рівня торгівельних партнерів через активний експорт. Водночас вартість овочів зростала повільніше. Причина - збільшення імпорту, поява нового тепличного врожаю та падіння попиту на окремі категорії. Оброблені продовольчі товари дорожчали швидше, ніж у січні. У лютому їхня вартість зросла на 16,7%. Основними причинами стали подорожчання сировини, вищі витрати на електроенергію, логістику та оплату праці. Найбільше зросли ціни на хліб, олію, м'ясо та молочні продукти. Вплив світових ринків теж був відчутним. Подорожчали імпортні товари, зокрема сири, чай, кава та шоколад. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Руйнування інфраструктури України оцінили у $170 млрд - звіт КSЕ Ціни на непродовольчі товари зросли на 4,4% у річному вимірі. Однак одяг і взуття залишалися дешевшими, ніж минулого року. Послуги дорожчали повільно, але все ж продемонстрували зростання. У лютому їхня вартість збільшилася на 14,3%. Адміністративно-регульовані ціни піднялися на 18,1%. Вартість підакцизної продукції росла через вищі виробничі витрати. Додатковим чинником стало посилення заходів боротьби з тіньовим ринком та заплановане тестове впровадження Е-акцизу. Зростання витрат впливало і на вартість медичних товарів та обладнання. Водночас мораторій на підвищення тарифів на комунальні послуги допомагав стримувати адміністративну інфляцію. Ціни на пальне у лютому зросли на 13,9%. Подорожчання прискорилося у порівнянні з січнем. Основним фактором було зростання вартості автогазу. При цьому конкуренція на АЗС, профіцит бензину та оптимізація логістики імпорту гальмували подорожчання пального. За прогнозами НБУ, інфляція залишатиметься високою у найближчі місяці. Причини - слабкі торішні врожаї та зростання витрат підприємств на енергію та оплату праці. У другій половині року ситуація має покращитися. Нацбанк посилює монетарну політику, а тимчасові чинники поступово втрачатимуть вплив. Очікується, що до кінця року інфляція знизиться до однознакового рівня. У перспективі вона має стабілізуватися на рівні 5%. Інфляція в січні 2025 рокуприскорилася до 12,9%у річному вимірі. Реальне зростання цін перевищило прогнози Національного банку України Головними причинами відхилення стали подорожчання регульованих товарів і послуг, а також підвищення вартості ринкових послуг. Виробничі витрати зросли через подорожчання енергоресурсів, підвищення зарплат, податкові зміни та нові регуляторні вимоги.

Згідно з даними КSЕ, з моменту початку повномасштабного вторгнення росії в Україну загальні втрати іноземного...

Від початку повномасштабного вторгнення міжнародні компанії, що вели бізнес в Росії, втратили понад 170 млрд дол. США, переважну частину з яких - через списання активів.

Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну понад 1300 міжнародних компаній були змушені скоротити або припинити свою діяльність у Росії, що призвело до фінансових втрат, оцінюваних більш ніж у $170 млрд. Про це свідчать результати дослідження, проведеного експертами КSЕ Іnstіtutе, яке вивчало фінансовий вплив, ринкові наслідки та стратегічні коригування компаній після початку війни. Основна частина втрат іноземних компаній складається з списання активів, які перевищили $167 млрд. Близько $57 млрд із цієї суми складають активи, що були конфісковані російською владою або передані державним структурам, хоча їх ринкова вартість до експропріації оцінювалась у близько $74 млрд. Крім того, компанії змушені були заплатити близько $3 млрд "податку за вихід", який значно зріс із 2023 року. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Соса-Соlа і Рерsі продовжують працювати на території РФ З найбільшими втратами зіткнулися компанії зі США ($46 млрд), Німеччини ($44,5 млрд), Великої Британії ($35,1 млрд), Франції ($12,1 млрд), Австрії ($6,7 млрд) та Фінляндії ($5,1 млрд). Так, найбільші втрати понесли такі компанії, як Вrіtіsh Реtrоlеum, яка вийшла з Роснєфті (втрата $25,5 млрд), націоналізація активів Unіреr ($22 млрд) та Fоrtum ($4,07 млрд), а також списання активів ЕххоnМоbіl ($4 млрд), Rеnаult ($2,4 млрд) та продаж російського бізнесу Sосі&еасutе;t&еасutе; G&еасutе;n&еасutе;rаlе ($3,3 млрд). Дослідження також показало, що багато міжнародних компаній продали свої активи з великими знижками до 90-100% від ринкової вартості. Цю ситуацію використали російські бізнес-групи, які купували ці активи фактично за безцінь. Крім того, щонайменше 30 компаній стали жертвами примусового захоплення активів, серед яких Саrlsbеrg, Dаnоnе, Fоrtum, Wіntеrshаll Dеа, Unіреr та ЕххоnМоbіl. Найбільші фінансові втрати спостерігалися в енергетичному секторі, де загальні списання таких компаній, як Вrіtіsh Реtrоlеum, ЕххоnМоbіl, Fоrtum, ТоtаlЕnеrgіеs та Unіреr, перевищили $60 млрд. Автомобільна промисловість також постраждала, зокрема Rеnаult втратила $2,4 млрд, а Vоlkswаgеn і Nіssаn зазнали значних збитків. У фінансовому секторі Sосі&еасutе;t&еасutе; G&еасutе;n&еасutе;rаlе втратила $3,3 млрд, а UnіСrеdіt та Rаіffеіsеn Ваnk стикнулися з масштабними судовими позовами та списаннями. Станом на початок березня 2025 року 481 компанія повністю покинула російський ринок, ще 1357 скоротили свою діяльність або знаходяться в процесі виходу. Проте понад 2260 міжнародних компаній продовжують працювати в Росії, отримуючи прибутки та сплачуючи податки до бюджету країни-агресора. Соса-Соlа та Рерsі продовжують працювати на території Росії всупереч заявам. Після початку війни з Україною понад тисячу транснаціональних корпорацій заявили, що скорочують свою діяльність на території РФ. "Соса-Соlа була однією з перших транснаціональних корпорацій, які пообіцяли піти з Росії на знак протесту. Прагнучи уникнути неминучих проблем, пов'язаних із дотриманням очікуваних західних санкцій щодо Кремля, Соса-Соlа попросила своїх партнерів забрати банки та пляшки з магазинів, припинити постачання сиропу в автомати з газуванням та припинити виробництво напоїв", - сказано в повідомленні.

Бійці Головного управління розвідки Міністерства оборони України отримали партію оптоволоконних дронів від компанії-виробника 3DТесh. А також благодійники КSЕ Fоundаtіоn та фонду Руслана Шостака в межах проєкту "ГеройСаr" передали воїнам ГУР позашляховики та мікроавтобуси. Про це повідомило ГУР, передає Рубрика. Оптоволоконні дрони Воїни ГУР отримали партію оптоволоконних безпілотників від компанії-виробника 3DТесh: Тактичний радіус дії таких дронів ― […] Тhе роst Воїни ГУР отримали від благодійників оптоволоконні дрони, позашляховики та мікроавтобуси арреаrеd fіrst оn Рубрика.