Search trend "новинський"

Колишній нардеп та олігарх Вадим Новинський заявив, що президент Володимир Зеленський на початку повномасштабного вторгнення РФ нібито особисто попрохав його зв'язатися з низкою осіб у Російській Федерації.

Олігарх заявив про "наклеп", визнав контакти з росіянами та натякнув на шантаж і судові позови

Колишні народні депутати, олігархи Віктор Медведчук й Вадим Новинський погрожували президенту України Володимиру Зеленському на початку повномасштабної війни. Про це Зеленський сказав на пресконференції президента. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ДБР викрило корупційну схему на 83 млн грн під час закупівлі запчастин для бронетехніки За словами президента, політики багато разів передавали ультиматуми від глави Кремля Володимира Путіна. Зокрема, говорили про те, як треба здавати українські території. "Це почалося від того, як люди пана Медведчука, Новинський особисто все це є, є відповідні свідки, записи представляли інтереси Путіна, говорячи напряму зі мною телефоном, в найскладніший момент, коли ми були в повній блокаді. Говорили про те, як треба здавати Україну, території тощо, як і куди мені треба бігти, інакше у мене не буде моєї сім'ї", розповів він. Як зазначив Зеленський, запроваджене рішення РНБО дало змогу заборонити проросійським політикам, які "дуже хотіли представляти інтереси України", спілкуватися з главою Кремля. Народному депутату кількох скликань Вадиму Новинському ДБР у взаємодії з СБУ заочно повідомили про підозру в державній зраді. Також його звинувачують у розпалюванні релігійної ворожнечі та ненависті. Слідчі встановили, що політик ще з 2014 року, коли російські війська окупували Крим, просував наративи агресора.

Екснардеп, що втік за кордон, після останніх заяв глави держави пообіцяв, що найближчим часом він вирішить, як помститися: &lаquо;В ближайшее время я решу, каким образом и когда...&rаquо;

В Україні Новинський не з'являється, оскільки перебуває в розшуку. Але підписує свої фото, нібито він вже повернувся

Новинський оприлюднив світлину з Благодатним вогнем

Понад 10 юридичних осіб зі спецдозволами на користування корисними копалинами у своєму складі мають корпоративні групи "СКМ", "Смарт-холдинг", "Західнадрасервіс", "Істван" та "АТБ". Детальніше — в новому дослідженні YоuСоntrоl. Як рахувалиЗ початком повномасштабного вторгнення доступ до даних щодо покладів корисних копалин та дані про ліцензії на їхній видобуток був закритий. Водночас на порталі відкритих даних оприлюднений Перелік спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), що містить дані про спеціальні дозволи на користування із зазначенням власника, назви корисної копалини, строків видачі та завершення.Щоб сформувати вибірку важливих надр та їхніх користувачів, фахівці YоuСоntrоl взяли за основу список критичних корисних копалин з 50 мінеральних ресурсів, що опублікувала Геологічна служба США (USGS) у 2022 році. За інформацією USGS, мінеральні ресурси з переліку, від алюмінію до цирконію, "відіграють значну роль у національній безпеці, економіці, розвитку відновлюваної енергетики та інфраструктури". Список критичних корисних копалин було визначено з використанням найсучасніших наукових методів оцінки критичності корисних копалин.Спецдозволи на користування надрами та іноземні власникиВ цілому 2 268 компаній і 78 фізичних осіб мають 3 482 дійсні спеціальні дозволи на користування українськими надрами. Більшість компаній-власників таких спецдозволів мають по одному дійсному дозволу, проте є ряд компаній, де їхня кількість сягає кількох сотень або десятків. До прикладу, державні АТ "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (213 дозволів), ПАТ "УКРНАФТА" (89). Деякі компанії не вдалося ідентифікувати через розповсюджену назву (в проаналізованому переліку відсутні коди ЄДРПОУ). 502 підприємства, пов’язані із 255 корпоративними групами в аналітичній системі YоuСоntrоl. Деякі компанії відносяться до кількох груп одночасно, а низка корпоративних груп мають у складі по кілька компаній з проаналізованого переліку. Більш як 10 юридичних осіб зі спецдозволами на користування корисними копалинами у своєму складі мають "СКМ" (39), "Смарт-холдинг" (17), "Західнадрасервіс" (13), "Істван" (12) та "АТБ" (11).Співвласниками 351 компанії з 2109 є юридичні чи фізичні особи з місцем реєстрації/громадянством в іноземних країнах. В структурі власності цих компаній представники з 51 країни світу. Серед учасників/акціонерів/бенефіціарів деяких з них можуть бути компанії чи фізичні особи із кількох іноземних країн одночасно. Найбільше серед співвласників компаній, що мають спецдозволи на користування надрами, представників Кіпру (137), Нідерландів (34), Швейцарії (24), Великобританії (23), Німеччини (21), Чехії (16), США (14), Туреччини та Сейшельських о-вів (по 13), Австрії (12) і Белізу (10).Хто контролює українські критичні корисні копалини: перелік компанійЗгідно з даними аналізу Переліку спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), спеціальні дозволи на користування 16 з 50 критичних корисних копалин в Україні мають 39 компаній. При цьому деякі компанії мають спецдозволи на користування одразу кількох критичних мінеральних ресурсів.Аналіз даних 39 юросіб показав, що 10 з них знаходяться у власності держави. 7 державних компаній мають спецдозвіл на користування мінералом германієм, а ТОВ "ДЕМУРІНСЬКИЙ ГЗК" має право на користування рудами одразу кількох критичних мінералів, серед яких ванадій, ніобій, скандій та ін. Зауважимо, що ТОВ "ДЕМУРІНСЬКИЙ ГЗК" став державним з березня 2023 року. До того бенефіціаром компанії був росіянин Михайло Шелков, який перебуває під санкціями РНБО.Має спецдозвіл на користування 5 з 50 критичних мінеральних ресурсів АТ "ОБ’ЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ". Державний пакет акцій компанії в жовтні 2024 року придбало на аукціоні ТОВ "ЦЕМІН УКРАЇНА", що входить до корпоративної групи "НЕКСОЛ Холдінг" на чолі з Насібом Хасановим.До складу 13 корпоративних груп входять/відносяться 22 з проаналізованих 39 компаній. Деякі групи мають у складі по кілька компаній.Ключова особа корпоративної групи "АТБ"  Геннадій Буткевич є бенефіціаром:ТОВ "РОЗВИТОК ПОБУЖЖЯ" (графіт);ТОВ "ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ" (цинк, берилій);ТОВ "ТИТАН-АПАТИТОВА ГРУПА" (титан);ТОВ "ЦФР ГРУП" (цирконій).Партнером Геннадія Буткевича з менше ніж 10% часткою в статутному капіталі вищезгаданих чотирьох компаній є Віталій Якименко — ключова особа "Групи родини Якименко". За інформацією Fоrbеs Ukrаіnе, Віталій Якименко є батьком народного депутата від "Слуги народу" Павла Якименка. До складу "Групи родини Якименко" входять 3 компанії, що також мають спецдозволи:ТОВ "КОЛЬОРМЕТ УКРАЇНИ" (нікель);ТОВ "МАЙН ЕКСТРАКШН" (хром);ТОВ "ТАУРУС ІНФІНІТІ" (тантал).Право на користування копалинами, що містять титан, ванадій, скандій та цирконій мають 3 компанії з групи підсанкційного бізнесмена Дмитра Фірташа з "Груп ДФ":ТОВ "ВАЛКИ-ІЛЬМЕНІТ" (титан, ванадій, скандій, цирконій);ТОВ "МЕЖИРІЧЕНСЬКИЙ ГЗК" (титан);ТОВ "МОТРОНІВСЬКИЙ ГЗК" (цирконій).Три компанії зі спецдозволом на користування германієм входять до складу корпоративної групи "СКМ".ПРАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ";ТОВ "ШАХТА "БІЛОЗЕРСЬКА";ПРАТ "ШАХТОУПРАВЛІННЯ "ПОКРОВСЬКЕ" також пов’язане з групою "Смарт-Холдинг" екснардепа Вадима Новинського. Пан Новинський нині знаходиться під дією санкцій РНБО.ТОВ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ", що входить до групи "Укрдонівест", ключовою особою якої є Віталій Кропачов, також має спеціальний дозвіл на користування германієм.Спецдозвіл на користування титановими та цирконієвими рудами має ТОВ ВКФ "ВЕЛТА", що входить до однойменної корпоративної групи "Велта", ключовою особою якої є Андрій Бродський. В березні 2025 року до складу групи увійшло ТОВ "ВЕЛТА МІНЕРАЛС" (до березня 2025 року — ТОВ "ДЕКАРТ МІНЕРАЛС"). Ця компанія також має спецдозвіл на користування титановими рудами.Єдина юрособа, що має дозвіл на користування літієвими рудами — ТОВ "УКРЛІТІЙВИДОБУВАННЯ". Бенефіціаром компанії виступає Сергій Табалов — ключова особа "Групи родини Табалових". За інформацією видання "НАШІ ГРОШІ", Сергій Табалов є сином екснародного депутата Олександра Табалова.ТОВ "СПИС УКРАЇНА" зі складу корпоративної групи з турецьким іноземним капіталом "ОНУР", що активно працює над будівництвом доріг в Україні, має спецдозвіл на користування графітом і ніобієвими рудами.Спецдозвіл на користування копалинами графіту, окрім вищезазначених юросіб зі складу груп "ОНУР" і "АТБ", отримало ПРАТ "ЗАВАЛЛІВСЬКИЙ ГРАФІТОВИЙ КОМБІНАТ". Власником майже 79% акцій компанії є ТОВ "ГРАФІТІНВЕСТ", 70% статутного капіталу якого належить австралійській компанії Vоlt Rеsоurсеs Ltd. За даними видання NАDRА.ІNFО, наприкінці червня 2022-го Vоlt Rеsоurсеs організувала розміщення акцій на Австралійській фондовій біржі (АSХ) для залучення двох мільйонів австралійських доларів (еквівалентно 1,36 млн доларів США). Ще 20% статутного капіталу ТОВ "ГРАФІТІНВЕСТ" належить словацькій компанії МОГРА С.Р.О. За даними реєстру компаній Словаччини, остання в рівних частках належить Михайлу Костюку і Остапу Костюку. Пан Михайло, за версією видання NАDRА.ІNFО, є ексгендиректором Укрзалізниці (2009-2011 рр.), колишнім головою Львівської ОДА (2011-2013 рр.), ексзаступником голови Київської міської державної адміністрації (2013-2014 рр.). А також батьком Марти Янко, якій належить ще 10% ТОВ "ГРАФІТІНВЕСТУ".Спеціальний дозвіл на користування марганцевими рудами мають 3 компанії: ТОВ "НЕОТЕХІНВЕСТ", АТ "МАРГАНЕЦЬКИЙ ГЗК" та АТ  "ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК". Останні дві, за даними видання "Дзеркало тижня", входять до так званого феросплавного холдингу, що контролюється Ігорем Коломойським ("Приват") та Віктором Пінчуком ("Істван"). ВисновкиАналіз структури власників спеціальних дозволів на користування надрами в Україні показав значну концентрацію ресурсів у руках як державних, так і приватних компаній, зокрема, що входять до складу великих корпоративних груп. Загалом, 2 268 компаній і 78 фізичних осіб володіють 3 482 спецдозволами. Державні підприємства, такі як АТ "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" та ПАТ "УКРНАФТА", мають найбільшу кількість дозволів. Приватний сектор представлений такими великими гравцями, як "СКМ", "Смарт-холдинг", "Західнадрасервіс", "Істван" та "АТБ". Водночас у структурі власності 351 компанії зафіксована участь іноземного капіталу з 51 країни світу, серед яких лідирують Кіпр, Нідерланди, Швейцарія та Великобританія.39 компаній володіють спецдозволами на 16 із 50 критичних корисних копалин. Десять із цих компаній є державними, включно з ТОВ "ДЕМУРІНСЬКИЙ ГЗК", що перейшов у власність держави у 2023 році. Крім того, приватні компанії корпоративних груп, таких як "Груп ДФ", "АТБ", "ОНУР" та "Група родини Якименко", активно володіють спецдозволами на видобуток стратегічних мінералів, зокрема титану, цирконію, графіту, ніобію та хрому. Значна частина спецдозволів сконцентрована в руках корпоративних груп, що мають впливових ключових осіб або осіб, які перебувають під санкціями. Наприклад, група Дмитра Фірташа володіє дозволами на видобуток титану, ванадію, скандію та цирконію, тоді як компанії, пов’язані з Ігорем Коломойським, мають спецдозволи на марганцеві руди.

Державна служба геології та надр домоглася в апеляційному суді призупинення дії спеціального дозволу на видобуток вуглеводнів на Васищівському родовищі (VАS) ТОВ Пром-Енерго Продукт. Таким чином, підприємство зупинило роботу.

Схоже, війна в Україні не вплинула на звичний спосіб життя бізнесмена та екснардепа

Журналіст-розслідувач "Української правди" Михайло Ткач опублікував нове журналістське розслідування, у якому розповідається про забезпечене життя українських депутатів, олігархів та їхніх дітей у Дубай, Монако, Відні та Мюнхені.

Про це йдеться на офіційному фейсбуці Одеської юракадемії."Жодних консультацій і обговорень із органами самоврядування університету Міністерством освіти і науки України проведено не було, так само як і не враховано рекомендації Рахункової палати від 26.11.2024 року №54-1 щодо вимог до реформування закладів вищої освіти", - йдеться в опублікованій заяві.Окрім того, на думку трудового колективу Одеської юракадемії, Міносвіти не взято також до уваги те, що "НУ "ОЮА" за переважною більшістю обʼєктивних показників освітньо-наукової діяльності та розвитку матеріально-технічної бази, коефіцієнтом працевлаштування студентів є одним із кращих закладів вищої освіти класичного типу не лише у Південному регіоні, але і в Україні". "Не зважаючи на демографічні проблеми в країні, Університет зберігає високий контингент і кожного року продовжує бути лідером за кількістю вступників", - стверджують у виші.Читайте також: Президента КНУКіМ Михайла Поплавського звинуватили в домаганняхКонференцією трудового колективу прийнято рішення про підготовку проєкту звернення до президента України Володимира Зеленського, голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука та премʼєра Дениса Шмигаля про сприяння у скасуванні розпорядження МОН від 12 лютого 2025 р. № 111-р. "Про реорганізацію Національного університету "Одеська юридична академія".Також в заяві викладачів Одеської юракадемії обурені "провокативними і відкрито образливими" висловлюваннями міністра освіти і науки України Оксена Лісового.Як Лісовий пояснює необхідність ліквідації університету "Одеська юридична академія" і якої він думки про її президента Ківалова"Рішення, яке ухвалили на засіданні уряду, є логічним з огляду на зміни, які Міністерство освіти і науки впроваджує у вищій освіті, переглядаючи мережу закладів (...). Нагадаю, що Одеська юридична академія виникла в результаті відʼєднання юридичного інституту, який на той час був частиною Національного університету імені Мечникова. Повернення академії до структури класичного університету - логічний і символічний крок. Адже саме таке середовище формує світогляд майбутніх правників", - озвучив своє бачення ситуації міністр освіти.За його словами, дана реорганізація не вплине негативно на студентів та викладачів."Проте інша ситуація - для керівного складу закладу, серед якого є особи, зокрема Сергій Ківалов, який, мені так видається, ніколи не мав морального права залишатися в освіті після відомих усім фактів у його біографії. Очевидно, що таким особам буде складно погодитися з цим рішенням, і вони будуть йому опиратися", - наголосив Лісовий.Президентом Одеської юридичної академії є ексрегіонал Сергій Ківалов.Під час президентських виборів 2004-2005 року, що вилилися у Помаранчеву революцію, Ківалова звинувачували у масштабних фальсифікаціях на користь кандидата в президенти Віктора Януковича.2009 року він отримав від Путіна російський "орден дружби"Під час президентства Януковича за участі Ківалова було розроблено скандальний закон Колєсніченка-Ківалова, спрямований на обмеження офіційного використання української мови. За це росіяни дали йому "медаль Пушкіна".2021 року до наглядової ради очолюваного Ківаловим вишу увійшли Андрій Портнов, Вадим Новинський та Леонід Кучма.

Коли президент Володимир Зеленський ходив на подкаст Лекса Фрідмана і там голосно та без цензури сказав, що західні санкції "х*йня" — багато хто плескав у долоньки. Блогери розтягли маслаки перчених цитат інтернетом і винесли вердикт: отака риторика точно упевнить лютих трампістів підтримувати Україну. Інші подвійні стандарти, коли в сесійному залі матюкнувся опозиціонер. Лідера "Європейської солідарності" Петра Порошенка відсторонили на одне пленарне засідання. Але є один законодавчий нюанс воєнного часу — вони безперервні. Тож є висока ймовірність, що гулятиме опонент влади пів року до серпня. Що там трапилось у коментарі "Главкому" розказав депутат "Слуг Народу" Микита Потураєв. Тригером стала буцімто поведінка Порошенка наступного дня після провалу голосування постанови про Бойка: "До мене підійшов Порошенко з претензіями, чого це Євгенія Кравчук опублікувала допис зі статистикою – яка фракція скільки голосів дала. Я сказав йому, що це була наша спільна помилка – не порахувати заздалегідь голоси, аби їх вистачило. Тоді він почав розповідати, що поки ми тут невідомо чим займаємось, він особисто 40 дронів купив і на фронт передав. У цей момент Богдан Яременко повернувся, і запитав: "А що, ніхто інший дрони передати не міг?".На що Порошенко сказав йому: "Пашол на х..!".Богдан своєю чергою запитав: "Що ви собі дозволяєте?".А Порошенко на це конкретизував: "Я сказав: пашол на х..!".Матюки — це точно не найгірше, що чули стіни Верховної Ради. Врешті Богдан Яременко сам став новатором неадекватної поведінки — під час сесійного засідання серферив на сайтах продажної любові. І увійшов в історію парламентаризму цитатою "Ан*л-табу". Правда, спочатку Яременко все заперечував, намагався розказати про підступи журналістів. А далі публічно розказав, як посилав на три літери обурених колег і виборців, які прийшли питати, що це було. Читайте також: "Байдене, чого ми не в НАТО?". Чому Зе-влада не запроваджує санкцій проти Портнова?Якби Рада щоразу виганяла за матюки своїх депутатів, то не було б кому працювати. Адже нецензурну лексику використовували й чоловіки, і жінки. Ситуація була така критична, що депутатка Ольга Богомолець попереднього скликання вносила законопроєкт про дематюкизацію мови. Випадково матюкнулась, бо поплутала промови з нагоди перейменування Дніпропетровської області Ірина Луценко — дружина колишнього генерального прокурора Юрія Луценка. Вона сказала на трибуні нецензурне слово, але хутко перепросила. Олег Ляшко не раз присмачував цитати перченою лексикою.  Матюкались прем'єри, спікери та лідери фракцій. Інколи жорсткі оцінки були в тему, бо ж не можна не погодитись, що "Новинський — с*ка православна", як його охрестив в розпал Революції Гідності Петро Порошенко. А тепер погляньмо, чи вигідні зараз нам такі моралізаторські скандали? Будь-який матюк в'яне на тлі інформації про те, що Нестор Шуфрич, звинувачений у держзраді, продовжить виконання своїх обов'язків із СІЗО. Або ж кум Єрмака Микола Тищенко — зараз ця особа перебуває під домашнім арештом за побиття військового в Дніпрі. Утім кілька днів тому він тріумфально повернувся до сесійної зали й колег все влаштовує. Чому це недобре для країни у війні, коли все частіше лунають заклики піти на компроміси з Росією? А інша когорта, в основному західні політики, питають обережно: а що у вас зі свободою слова та утисками опозиції. Читайте також: Укотре множать цинізмом парламент на нуль...Не думаю, що відлучення від сесійної роботи сильно нашкодить впізнаваності Порошенка. Він має досвід, як правильно виходити з куди гірших скандалів. Утім для західних партнерів це зайвий привід задуматись, чи справді Україна хоче бути демократичною, вільною і сильно відрізняється від Росії. В альтернативному світі влада мала б не перейматися матюками у закритій сесійній залі, яку ніде зараз не показують онлайн, а більше про національний уряд порятунку і різноманіття політичної присутності в усіх столицях світу. Читайте також: Відсторонення Порошенка. "Нікому нічого вища освіта не дала"Але, але... Просто запам'ятайте: це на Портнова та Бойка нема управи. Але для бойових офіцерів та опозиції знайдеться нагайка. У вигляді погроз, підозри та брудного судилища на Печерську. Між дріб'язковою помстою за матюки й бюстом у залі світових фігур наш очільник обрав перше. Добре, якщо це принесе йому полегшення у непрості часи. Але чи принесе йому таке славу на віки — далеко не факт. Колись доведеться не лише ділити плоди угоди про перемир'я, а й брати на себе повну відповідальність. Нинішні вчинки Зе-влади роблять усе, аби палиці та стріли летіли в них, а колишні опоненти просто сиділи на березі річки в надії побачити, як пропливають політичні трупи. Спеціально для ЕспресоПро авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналісткаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Після початку повномасштабної війни Новинський пішов з депутатської посади та виїхав за кордон, але продовжує проводити антиукраїнську діяльність.

За даними списку журналу Fоrbеs, у 2021 році Новинський займав восьме місце у списку найбагатших людей України...

Вадим Новинський, якому заочно вручили підозру у державній зраді, перебуває за кордоном. У ДБР відповіли, як його планують притягувати до відповідальності в таких умовах. Повний текст новини

Народному депутату кількох скликань Вадиму Новинському ДБР у взаємодії з СБУ заочно повідомили про підозру в державній зраді. Також його звинувачують у розпалюванні релігійної ворожнечі та ненависті. Про це повідомила пресслужба Державного бюро розслідувань. Слідчі встановили, що політик ще з 2014 року, коли російські війська окупували Крим, просував наративи агресора. Для цього використовувалися інтерв'ю у засобах масової інформації, публічних виступах, а також у дописах на сайті та у соцмережах. Депутат прагнув формувати в українському суспільстві антивладні та проросійські настрої, виправдовувати агресію РФ тощо. Як вказано у повідомленні, він виконував вказівки очільника російської православної церкви патріарха протягом тривалого часу. Новинський підтримував з ним тісне спілкування та був в його ієрархічному підпорядковані, тобто був так званим "куратором" від РПЦ та фактично представником релігійної організації іноземної держави в Україні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Укрзалізниці викрили корупційну схему на понад 17 млн Політик, за інформацією правоохоронців, діяв на підтримку зовнішньої політики країни-агресорки. Він систематично здійснював публічні виступи з ознаками релігійної нетерпимості та ворожнечі. Він склав повноваження і наразі переховується закордоном з початку повномасштабного вторгнення армії РФ в Україну. Водночас й надалі намагається здійснювати інформаційний вплив, спрямований на шкоду суверенітету України. Йому заочно повідомлено щодо підозри у державній зраді та порушенні рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, релігійних переконань та регіональної належності, скоєних службовою особою. Максимальне покарання за вчинення таких дій позбавленням волі на строк до 15 років з конфіскацією майна або без такої. У січні НАБУ і САП повідомили про підозру чинному народному депутату Віктору Бондарю. Він є співкерівником організованої групи, викритої на заволодінні коштами Укрзалізниці під час закупівлі кабельно-провідникової продукції.

Після початку повномасштабного вторгнення Вадим Новинський склав повноваження та зараз переховується за кордоном, але продовжує здійснювати підривну діяльність.

Про це інформує пресслужба Державного бюро розслідувань.За даними слідства, від самого початку збройної агресії РФ проти України ще з 2014 року Новинський просував російські наративи через інтерв’ю у ЗМІ, публічних виступах, а також у дописах на власному сайті та у соцмережах. Депутат намагався формувати в українському суспільстві антивладні та проросійські настрої, виправдовувати російську агресію тощо.У ДБР додають, що проросійський депутат виконував вказівки очільника російської православної церкви патріарха Кирила (Гундяєва), протягом тривалого часу підтримував з ним тісне спілкування, був так званим куратором від РПЦ та фактично представником релігійної організації РФ в Україні.При цьому нардеп, діючи на підтримку зовнішньої політики країни-агресора, систематично здійснював публічні виступи з ознаками релігійної нетерпимості та ворожнечі.Як встановило слідство, після початку повномасштабного вторгнення армії Росії в Україну Новинський склав повноваження і наразі переховується за кордоном. Проте там він продовжує здійснювати інформаційний вплив, спрямований на шкоду суверенітету України, її державній та інформаційній безпеці, допомагає проводити підривну діяльність проти України.Комплексні судові психолого-лінгвістичні експертизи, призначені слідчим, підтвердили факти злочинної діяльності нардепа в інтересах РФ. Йому заочно повідомлено про підозру у державній зраді та порушенні рівноправності громадян залежно від їхньої расової, національної, регіональної приналежності та релігійних переконань, скоєних службовою особою.Максимальне покарання за цими статтями - позбавленням волі на строк до 15 років з конфіскацією майна або без такої.У пресрелізі ДБР конкретна особа підозрюваного екснардепа не розкривається, однак на відео від відомства стоїть злегка розмитий портрет саме Вадима Новинського.Примітка: згідно зі статтею 62 Конституції України особа вважається невинуватою в скоєнні злочину і не може бути кримінально покарана, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.Нагадаємо, 6 липня 2022 року позафракційний народний депутат Вадим Новинський написав заяву про складання повноважень.У грудні СБУ оприлюднила перелік діячів церкви Московського патріархату, що потрапили під дію "церковних санкцій" Ради національної безпеки і оборони України. Очолював цей список саме Новинський. Згодом стало відомо, що олігарх за 2022 рік збагатився на $100 млн, а загалом із 2019 року його статки зросли на 400 млн доларів і нині оцінюються в 1,4 млрд доларів.У 2023 році колишній нардеп служив на недільній службі у найбільшій російській православній церкві в Цюриху.Тим часом суд в Україні арештував його майно на понад 3,5 млрд грн, зокрема корпоративні права на 40 підприємств та 30 газових свердловин. Вже у травні СБУ арештувала активів Новинського ще на 10,5 млрд грн.  

За даними слідства, Новинський від початку збройної агресії РФ проти України з 2014 року поширював наративи Кремля

Українці завжди знаходять внутрішні сили, щоб захистити свободу З Миколою Томенком зустрічаємося в ресторані "Опанас" у столиці біля університету ім. Тараса Шевченка. Микола Володимирович у коричневій шкірянці й такого ж кольору светрі та джинсах. Хлопці-офіціанти усміхаються, ледве політик переступає поріг. &еnsр;Офіціанти мої друзі, каже. Я тут п'ю каву не один десяток років. Однак замовляє імбирний чай із медом. Напередодні Дня Гідності та Свободи згадуємо перипетії двох українських революцій 2004-го та 20132014 років На початку ХХІ століття в колишніх пострадянських країнах існувало кілька моделей передання влади. Для України вибрали одну з них, коли президент призначає спадкоємця. Однак ця схема не спрацювала. Чому? &еnsр;Є кілька причин. Основна з них історична тяглість. Українці, попри тривалий бездержавний період, не терпітимуть над собою вождя, тирана, диктатора чи царя. Завжди наводжу як приклад Миколу Костомарова та його працю "Дві руські народності", де він порівнює українців із московитами. На території Руси-України приїздили люди різних національностей і рас, і ніхто не боявся. На Московщині з них одразу починали глузувати, але найстрашніше, що ці люди зникали й не поверталися додому. От вам різні цивілізаційні формули. Карла Маркса ми нині не шануємо, але він написав працю "Таємна дипломатія ХVІІІ століття", де вказує, що у кривавому болоті московського рабства, а не в суворій славі норманської епохи стоїть колиска нинішньої Росії. Можна критикувати Богдана Хмельницького, але після перемог 1649 року він заїхав до Києва, де його збиралися коронувати. Проте Богдан відмовився, бо це не в козацьких традиціях і українці його не зрозуміють. Який вам іще виразніший приклад потрібен? Оце історична обставина. Політична обставина полягала в тому, що ми, опозиція, програли президентські вибори 1999 року, коли канівська четвірка (політична коаліція чотирьох опозиційних кандидатів на президентських перегонах восени 1999 року. Країна) з її нескінченними дискусіями провалилася. Після двох термінів Леоніда Кучми олігархат прагнув продовжити своє правління. Дійшло до того, що Конституційний суд дозволив президентові балотуватися на третій термін. А коли Кучма відмовився, зрозумівши, що програє, олігархат спробував змінити Конституцію й обрати президента в парламенті. І в другому читанні закону вони набрали 296 голосів за 300 необхідних. І лише тоді почали шукати спадкоємця, коли інших варіантів не лишилося. Якраз на сцену вийшов Янукович. Крім виграшу, треба вміти захистити свій вибір Після поразок 1999 року й 2001-го, коли на акції "Україна без Кучми" розпочалися бійки й народ злякався, ми зрозуміли, що, крім виграшу, треба вміти захистити свій вибір. 2004-го в блок партій "Наша Україна" ми спочатку підтягли "Батьківщину", а потім соціалістів. На відміну від 1999 року висунули єдиного найбільш рейтингового кандидата. Коли влада спробувала сфальшувати, на Майдан посунула маса людей. Цього не чекали ні влада, ні опозиція. Хоч би яке підвезення організовували, без народної підтримки ніколи не буде масовості. У перші дні Революції гідності, коли я чергував на Майдані, ми підвозили людей, бо їх залишалося мало. І лише після сумнозвісного побиття вночі 30 листопада акція стала масовою. Коли спротив набуває такого масштабу, коли суспільство саме мобілізується, це й називається революцією. Тому я завжди був проти терміну "вожді революції" насправді ми просто не заважали, визначаючи рамки й механізм процесу. 2004-го в Києві не загинула жодна людина. Це і є найвищою оцінкою наших дій. Хоча шляхів реалізації цього протесту було багато, але перемогла політико-правова концепція. Ніхто влади не захоплював, було рішення Верховного суду, й ми вийшли на вибори. Помаранчевій революції передувала грузинська Революція троянд, яка піднесла Михеїла Саакашвілі. Там було захоплення парламенту. Чим ці революції були схожі й у чому полягала відмінність? &еnsр;На той час я був головою комітету з питань свободи слова і їздив у Грузію. Ми дивилися й аналізували. Вважали, що наш демократичний і правовий досвід дає змогу йти своїм шляхом політико-правовим. Ми мали "Руську Правду", яка потім поширилася на всю територію Литовсько-Руської держави. Ми були серед творців європейської системи правосуддя. В Україні-Русі одними з перших відмовилися від кровної помсти. А в Росії й нині Рамзан Кадиров публічно оголошує кровну помсту Сулейману Керімову. Коли Київ виходить на акції протесту, тоді ми перемагаємо 2004-го ми теж мали грузинську групу на чолі з Давидом Жванією. Члени цієї групи не розуміли тривалості процесу й казали, що вони навчать нас грузинського досвіду радили захопити адміністрацію президента й проголосити Віктора Ющенка президентом. Ми збили цей сценарій як неправильний і недемократичний. Проти була вся наша команда: я, покійний Олександр Зінченко, Володимир Філенко, Тарас Стецьків, Юрій Луценко. Ми втримали процес у форматі мирної акції. Тоді мали підтвердження всіх соціологічних кампаній, які давали нам перемогу, мали партійних спостерігачів, що надавали фактаж фальсифікацій. Це, до речі, суттєва відмінність від Революції гідності, де спокуса грузинського сценарію давалася взнаки. Хоча це були інша напруженість й інше протистояння. 2004-го ми продемонстрували приналежність до сталої європейської традиції й мирним шляхом змінили владу. Коли я в Токіо показував кадри з велелюдного Майдану-2004, японці дивувалися: звідки в українців бездержавної нації взялася така витримка? Путін завжди називає причиною вторгнення в Україну "державний переворот 2014 року". Чому він утримався від нападу в 20042005 роках? &еnsр;Тоді йому не було за що зачепитися, настільки бездоганно все було зроблено. Було знайдено компроміс майже в усіх гострих питаннях. Однією з таких компромісних речей стала конституційна реформа 2004 року, в якій ми нині мали жити, парламентсько-президентська республіка. Щоправда, нині ми маємо офісну республіку, коли не парламент, а керівник Офісу президента фактично керує країною, а уряд є нікчемною аморфною структурою. Єдина помилка, якої ми тоді припустилися, не було оголошено дострокових парламентських виборів, бо система влади змінилася, а парламент, який вичерпав себе, залишився. Ще одна причина: у ті роки українська п'ята колона не була вибудувана в армію Путіна, вони не мали вертикалі. А 2014 року вже мали Медведчук доповідав, скільки "їхніх" депутатів у парламенті, місцевих радах, скільки "їхніх" священників у церквах. Вони вибудували модель захоплення влади. А 2004-го ще сама Росія не була готова згадайте перші виступи Путіна, який називав Крим українським і наголошував на невтручанні Росії в наші внутрішні справи. Рашизм іще не було сформовано як ідеологію, й він не переміг як доктрина. Тодішній патріарх РПЦ Алексій не був такий агресивний, як нинішній Кирило. Росія бодай візуально зберігала квазідемократичність. Переломним моментом Революції гідності вважається виступ Володимира Парасюка. Що переломило ситуацію 2004 року? &еnsр;Не погоджуюся з таким формулюванням. 2013 року переламало ситуацію побиття студентів. До цього це була не революція, а акція протесту за європейський вибір України. Свого часу хтось придумав формулу: коли Київ виходить на акції протесту, тоді ми перемагаємо. Бо, коли лише приїздять активісти із Заходу України, перемоги не буде. От після 1 грудня 2013 року стався перелом. Історія з Парасюком перехід революції в іншу модель закінчення. До того модель Кличка, Яценюка й Тягнибока полягала у сформуванні коаліційного уряду на чолі з Яценюком і дочасних виборах. А 2004-го з першого дня протесту було зрозуміло, чим має закінчитися. На Майдан вийшла величезна кількість людей, чого ніхто не сподівався. А остаточною крапкою стало рішення Верховного суду. Можете пояснити, чому українці вважають правління президента Ющенка часом втрачених можливостей? Адже за нього були рекордні темпи зростання ВВП 10 відсотків. Інвестиції зросли від 4,5 до 6 разів. Подвоїлася зарплата. &еnsр;Колись я придумав формулу для українських студентів: "Сила дії суспільно-політичних процесів в Україні дорівнює силі протидії, яка помножена на два". Умовно кажучи, якщо ми підняли якусь ідею та оголошуємо суспільству, що потребуємо допомоги для її реалізації, то в разі здійснення задуманого вимоги до нас подвоюються. Тому завжди маємо фантастичні очікування. Характеризуючи президентство Вік­тора Ющенка, я кажу, що він починав, як Мазепа, а закінчив, як Винниченко. Під час виборчої кампанії 2004 року Віктора Андрійовича ніхто не позиціонував як культуролога чи історика. Насамперед його обрали як економіста, творця гривні, успішного прем'єра, який знає, що робити з економікою. У суспільстві був запит не на політика чи культурного діяча, а на економіста й державника. Уже згодом Юлія Тимошенко зіграла на цих очікуваннях, коли її перший уряд почав займатися економікою, а Ющенко культурою. То, безумовно, теж важливо, але очікували іншого. Чому він закінчив, як Винниченко? Бо обидва після відставки малювали картини один під Києвом, інший під Парижем. Ми в Україні зробимо так, що євреї житимуть краще, ніж в Ізраїлі Плюс історія з отруєнням. Після нього він думав, що мало не життям пожертвував для народу, а люди вважали, що Вік­тор Андрійович працюватиме для суспільного блага і вдень, і вночі. А він делегував свої повноваження Балозі, Порошенкові, Третьякову, Червоненкові. Оце була ключова помилка. Особисто в мене розчарування в Ющенкові сталося після нагородження грамотою фальсифікатора виборів Сергія Ківалова. Вважалося, що це погоджено з Віктором Андрійовичем. Ківалова пробачили й назвали своєю людиною. Це був початок падіння Ющенка. Потім пішли індульгенції олігархам за будівництво культурологічних речей, як-от відновлення пам'яток Батурина. Дійшло до того, що Новинський, Ахметов та Фірташ ногою відчиняли двері його кабінету. Було забуто обіцянку справедливої приватизації, яку продемонстрували на прикладі Криворіжсталі. Ми мали запропонувати олігархам доплатити за номінальною вартістю за гіганти промисловості, які вони приватизували за хабарі. Закінчилося тим, що олігархи доплатили, тільки не в бюджет. Так було порушено одну з базових вимог помаранчевого Майдану справедливість. Можливо, в ситуації з розчаруванням у Помаранчевій революції винні не політики, а сам народ. Ще Микола Міхновський казав про українців: "З усіх народів слов'янщини ми, мабуть, найменш витривалі. Ми досить легко запалюємося, ми зовсім щиро хочемо сьогодні досягти певної мети, але вже другий день бачить нас зневіреними й найменша перешкода геть відкидає нас від мети й змушує зректися наших гордих мрій". &еnsр;Безумовно, Микола Міхновський мав аргументи, щоби так говорити. Тут я завжди згадую наші пікові миттєвості й під час проголошення незалежності, й під час Помаранчевої революції. Адже тоді були моменти, коли було соромно давати хабарі. А потім потихеньку воно зсувалося. В народу завжди є залізний аргумент, що влада почала вимагати хабарі, але це обопільна відповідальність. Колись В'ячеслав Липинський у листі до Шелухіна писав: "Сергію, самостійників у нас багато, а державників мало". Можна сказати, що причиною обох українських революцій був Віктор Янукович і його стиль керування. Що в ньому було такого, що змушувало українців по­вставати? &еnsр;Та нічого такого не було. Перша революція була проти кучмізму й олігархату, проти спроби навічно накинути українцям тоталітарно-кучмістську модель держави. Другу революцію нібито і спричинив Янукович, але тут уже був російський фактор. Уперше він став представником кучмістської моделі управління державою, а вдруге російської. Ще одна причина, яка його згубила, передання влади своєму синові Олександру, Сергієві Курченку та їхній команді. Хоч як це парадоксально звучить, старі регіонали в розмовах зі мною скаржилися, що голів СБУ в областях призначає син Олександр Янукович. Обурювалися, що так не може бути, бо це розвалювання держави. Після Революції гідності українцям вдалося переконати цивілізований світ у імперській сутності Росії. До цього світ був сліпий чи вдавав, що не розуміє? &еnsр;Мав місце старий європейський підхід до справ, який проявився ще в часи існування Антанти, коли легше домовлятися із сильними. Якщо згадати Петлюру, то, попри величезну кількість критики, він був у патовій ситуації й зовсім не мав союзників. Можна згадати промову президента Буша за кілька місяців до розвалення Союзу, коли він переконував залишитися разом із Росією. Потім було СНД, і світ дізнався про Україну лише через Помаранчеву революцію. Загалом, щоб у мирний період попіарити країну, треба було витратити мільярди, а нам вдалося зробити це безкоштовно. Коли я в ті роки їхав на виставку в Японію, посол цієї країни радив показати Україну козацьку, лицарську, яка мала схожість із лицарством самураїв. Також у світлі розвитку космічної галузі й окремо показати Помаранчеву революцію, яка свідчила, що ми не Росія, ми інакші, що в нас свободи прагнуть не політики, а увесь народ. До цього ми лише програвали. Згадайте справу вбивці Петлюри Шварцбарда. Росія інвестувала кошти у створення образу українця-антисеміта. Мовляв, краще мати справу з Росією. Потім переписування історії. Другу світову так переписали, що її виграли лише росіяни, а українців ніби й не було. Голодомор був тотально закритою темою. Завжди згадую забутий фейлетон Остапа Вишні "Шовінізм". Якщо ви, росіяни, називаєте нас шовіністами, то визнайте, що ми ж нічого не накидаємо. Це ви нам накидаєте всюди Пушкіна і свої щі. А нам не треба вашого, бо маємо своє. Відчепіться від нас. Чи можна сказати, що події обох українських революцій стали поштовхом для відродження національної пам'яті? &еnsр;Від Помаранчевої революції минуло 20 років, і ми лише починаємо робити світоглядні речі, які я пропонував 2005-го, боротьбу з "русским миром". От Театр російської драми імені Лесі Українки. Постало питання про звільнення Резніковича і зміну концепції, бо яка може бути російська драма в Києві? І це було правильно, бо, коли Київ вкотре бомбардували, Резнікович, сидячи в Москві, розповідав, які ми нелюди й виродки. Коли я сказав, що кобзони й табачники не можуть бути символами української культури, то Гордон навіть скликав пресконференцію з цього приводу. І де був ваш Кобзон 2014-го? Колись на зорі незалежності покійний Іван Драч у відповідь на страх перед українськими націоналістами відповів, що ми в Україні зробимо так, що євреї житимуть краще, ніж в Ізраїлі, поляки краще, ніж у Польщі, а росіяни ніж у Росії. Оце наша суть. Але ж у всіх цих народів є свої держави, а в нас немає іншого місця на землі. Ви називаєте нас шовіністами й нацистами за елементарні речі, які передбачено міжнародним правом, за українську пісню, культуру. Це нині робиться, а тоді, коли я починав, це було немодно й несучасно. 2014-го ми переконали Порошенка готуватися до 100-річчя української революції. А це ж свідчення, що тут держава була і 100 років тому. За всієї критики Зеленського, саме в нього з'явився указ, що держава в нас була вже 988 року, а київський князь Аскольд підписав перші угоди з Візантією 860-го. І ПЦУ вже зробила перші кроки в нас уже не Володимирове хрещення, а Аскольдове. Він був перший. Колись я був у Гарварді й один із совєтологів сказав: тільки-но в Росії заберуть давньоруську спадщину, вона розвалиться. Чи можна сказати, що українці першими відчули загрозу неоколоніалізму тоді, коли ще весь світ продовжував дивитися крізь рожеві окуляри? &еnsр;Усі наші політики вважали, що можуть домовитися з Росією і Путіним. Ющенко, Тимошенко, Зеленський. А домовитися можна було із сильною економікою і потужною армією, активнішим трендом у бік Євросоюзу й НАТО. Ось де були наші гарантії. Домовитися це візантійсько-монгольська спадщина. Кучмі пощастило з Єльциним, коли можна було домовитися за чаркою, а коли до влади в Росії прийшла ФСБ, ми отримали загрозу неоколоніалізму, реально сформульовану. Іще кілька років тому була популярна версія, що обидві українські революції наслідок відродження нашого народу. Однак 2010 року вибори виграв Янукович, а ­2019-го Зеленський. Виходить, що сталого, поступального відродження України немає. Натомість наш народ має якусь спалахову, спорадичну свідомість. Це нормально? &еnsр;Можна говорити щось недобре про наш народ, але, дивлячись на результати виборів у Сполучених Штатах, можна згадати стару суперечку між лібералами й консерваторами. Одні вважали, що людина народжується вільною, світлою, а інші що людина від народження успадковує вади й недоліки. Щоб вона стала свідомою і патріотичною, необхідні виховання, освіта, знання. Інколи негативна природа людини бере гору, коли держава не мотивує її бути чесною та працелюбною. Колись на лекції в Червоному корпусі університету я сказав, що ми погано закінчимо, бо запрошуємо читати лекції модних адвокатів, які розповідають студентам, як обійти закон. Як можна бути модним, якщо ти порушуєш закони й Конституцію? Або адвокат, який відсудив у держави мільйон? Суспільство легко переконати в тому, що я прийду й усе за вас зроблю. А це біда, що погано закінчується. Не можна вірити, що прийдуть молоді чи старі й щось зроблять за тебе. У парламенті повинні бути не 20-річні, а моральні авторитети, які своїм життям підтверджують служіння Україні. Парламент має ухвалювати мудрі рішення, які не посварять. Я проти експериментів над країною. Не можна вірити, що прийдуть молоді чи старі та щось зроблять за тебе Ми недооцінюємо власних пророків. А той же Шевченко в останні рік-півтора свого життя займався просвітою. У листах писав, що готує буквар, лічбу, математику, й необхідно зробити освіченим українського селянина. Поки наш народ не усвідомить себе платником податків, його можна дурити як завгодно. Він знову й знову дякуватиме Івану та Степану за те, що посадили квіти. А те, що 50 відсотків украли, його не обходить. Але ж це ваші гроші. Не чиновника, а саме ваші. І другий момент політична культура. Треба розуміння, хто що в державі робить. Зеленський не може відповідати за економічні речі, бо він президент. Нам треба освічений українець, який знає законодавство, платить податки і спонукає інших. Тобто українець, патріот, платник податків. Як українці зможуть оцінити події обох революцій через 100 років? &еnsр;Оцінки будуть позитивні. Ми боролися за цінності свободу людини та свободу країни, гідність українців і гідність нації. Піднімався увесь народ. Суспільні зрушення, які сталися в результаті цих революцій, теж оцінять позитивно. Найбільше претензій буде щодо нездатності реалізувати те, що декларувалося. У Грузії все закінчилося багаторічним правлінням проросійської партії "Грузинська мрія". Скептики кажуть, що шостий рік правління Єрмака й Зеленського рухає країну в зворотному від демократії напрямі. Невже обидві революції були марні? &еnsр;У Грузії ніхто не змінив тотальної бідності населення. Вони підрихтували демократичний дах, ударили по корупції. Але, загалом кажучи, це ніяк не відбилося на добробуті пересічного грузина. Інвестицій не відбулося, бідність залишилася. Економіка так і не змогла зійти з радянських рейок і перелаштуватися на європейські. Ми маємо таку ж непросту історію. Нині я не бачу постмайданного формату, бо війна. Люди розуміють, що відкрити другий фронт небезпечно. Нам треба зберегти демократичні цінності й не втратити держави. Коли буде бодай піврічне перемир'я, треба провести вибори, бо не можна шість років мати абсолютну владу. Однак я оптимістично дивлюся на нашу ситуацію й не бачу тут можливості для повторення досвіду Грузії. А гарантом є наш народ, який у критичні моменти завжди знаходить внутрішні сили, щоб захистити свободу.