Search trend "13 Лютого Свято"

Або курячі крильця. Або запечену картоплю. А іноді – справжні американські стейки. Мет Такер не рятує життя зброєю. Він рятує його смаком домашньої їжі і відчуттям, що світ не забув про своїх героїв. "Я відчув себе справжнім українцем"фото: скрін з сюжету Independence Avenue MediaМет живе в Україні вже 13 років. Залишитися його змусила Революція гідності. Тоді, у люті морози, люди ночували просто неба на Майдані."Люди жили на вулицях, виступаючи за те, що вважали правильним. Я був просто шокований. Там я відчув себе справжнім українцем", – згадує він.Після Майдану Мет залишився в Києві, працював в ІТ, а для душі куховарив. Коли почалося повномасштабне вторгнення, кулінарний талант знайшов нове застосування. Він почав їздити на фронт і частувати військових.Їжа як дипломатія і символ підтримкифото: скрін з сюжету Independence Avenue Media"Для ЗСУ я готую класику часів депресії – курку з галушками. Дуже популярна страва з півдня. Я хочу принести людям відчуття свята. Якщо ти щодня їси тушонку чи гречку – це моє уявлення про кошмар. Коли я їх пригощаю, вони трохи розкриваються", – пояснює Мет.Меню залежить від самих солдатів. Але головне для нього – не просто нагодувати."У них є їжа. Я не рятую життя. Я хочу показати своєю присутністю, а не лише грошима, що світ вас підтримує. Я вважаю себе символом глобальної підтримки".Від Чернігова до Сунжіфото: скрін з сюжету Independence Avenue MediaЗ кулінарними "місіями" Мет побував у Чернігові, Запоріжжі, Сумах, Харкові. Під час Курської операції готував уже на території Росії – у Сунжі. Незабаром знову збирається на Донбас.Військові відповідають щирою вдячністю:"Дякуємо тобі, наш американський друже, за смачну страву, картоплю і стейк. Я знаю, що у нас є посада кухаря, так що чекаємо тебе на нашій посаді. Приїжджай до нас частіше".Відеоблог як спосіб пояснити світ УкраїніЩоб іноземці нарешті зрозуміли різницю між росіянами та українцями, Мет завів відеоблог. У ньому він дегустує київську перепічку, гуляє одеським Привозом, розповідає про українську культуру, побут і досягнення."Українці зробили неймовірні речі, маючи дуже мало ресурсів", – наголошує він.Повертатися до США Мет не планує. Україна давно стала для нього домом. І поки триває війна, він продовжуватиме готувати для тих, хто її зупиняє.Сюжет створено журналісткою Анною Зиневич для видання Independence Avenue Media, яке дозволило опублікувати цю історію також на сайті Еспресо.

Із 24 лютого 2022 року українська ППО збила понад 445 тис повітряних цілей, якими росія намагалась атакувати Україну. Про це повідомили у Повітряних силах ЗСУ.
Зокрема знищено:
91 аеробалістичну ракету Х-47М2 "Кинджал";
794 крилаті ракети "Калібр";
2809 крилатих ракет Х-101 (Х-555/Х-55);
13 крилатих ракет Х-22/32;
12 протикорабельних ракет "Онікс";
294 крилаті ракети "Іскандер-К";
346 балістичних ракет "Іскандер-М" / KN-23;
12 протикорабельних ракет "Циркон";
622 керовані авіаційні ракети;
понад 70 ракет інших типів;
65 618 ударних БпЛА типу Shahed;
20 286 розвідувальних БпЛА;
10 604 БпЛА Lancet;
342 585 інших типів БпЛА.
"З перших хвилин російського повномасштабного вторгнення воїни Повітряних сил стали на захист українського неба. У надскладних умовах, під масованими ракетними та авіаційними ударами, вони зберегли керованість системи протиповітряної оборони, підняли в небо винищувачі, вступили в бій і не дозволили ворогу досягти своєї головної мети — підкорити Україну", – заявили у відомстві.
За чотири роки авіація Повітряних сил здійснила 38 367 літаковильотів:
12 280 – на вогневе ураження та авіаційну підтримку військ;
21 524 – на винищувальне авіаційне прикриття.
"За роки повномасштабної війни авіацією Сил оборони України знищено понад 12 000 повітряних цілей, уражено командні пункти, об'єкти логістичного забезпечення, а також місця скупчення живої сили та техніки противника. Ми пам'ятаємо полеглих побратимів. Пишаємось тими, хто досі в строю і продовжує бій. Дякуємо кожному, хто тримає небо", – повідомили у відостві.
Нагадаємо, у першу неділю серпня в Україні відзначають День Повітряних сил Збройних сил України. Свято тих, хто щодня захищає повітряний простір держави, стримує повітряні атаки та виконує бойові місії. 
Читайте також: Україна терміново потребує додаткових систем ППО – Андрій Сибіга.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

За час повномасштабної війни українська протиповітряна оборона знищила понад 445 тисяч повітряних цілей. За цей період авіація Повітряних сил здійснила понад 38 тисяч літаковильотів. У Повітряних силах ЗСУ підбили підсумки роботи захисників українського неба.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на повідомлення Командування Повітряних Сил ЗСУ у неділю, 2 серпня.

Повітряні сили ЗСУ про роботу ППО за час повномасштабної війни

З перших хвилин повномасштабного вторгнення Росії воїни Повітряних сил стали на захист українського неба. Попри масовані ракетні та авіаційні удари, їм вдалося зберегти керованість системи протиповітряної оборони, підняти в небо винищувачі та вступити в бій. У Повітряних силах зазначили, що це не дозволило ворогу досягти його головної мети — підкорити Україну.

У відомстві наголосили, що льотчики, зенітники, військовослужбовці радіотехнічних військ, воїни безпілотних підрозділів, а також фахівці зв'язку та забезпечення щодня виконують свої завдання, виборюючи перевагу в небі. Результатом їхньої роботи стали тисячі збитих ракет і дронів, десятки літаків та гелікоптерів, а також сотні знищених наземних цілей противника.

За даними Повітряних сил, із 24 лютого 2022 року протиповітряна оборона України знищила понад 445 000 повітряних цілей. Серед них:

• 91 аеробалістична ракета Х-47М2 "Кинджал";
• 794 крилаті ракети "Калібр";
• 2 809 крилатих ракет Х-101 (Х-555/Х-55);
• 13 крилатих ракет Х-22/32;
• 12 протикорабельних ракет "Онікс";
• 294 крилаті ракети "Іскандер-К";
• 346 балістичних ракет "Іскандер-М" / KN-23;
• 12 протикорабельних ракет "Циркон";
• 622 керовані авіаційні ракети;
• понад 70 ракет інших типів;
• 65 618 ударних БпЛА типу Shahed;
• 20 286 розвідувальних БпЛА;
• 10 604 БпЛА "Lancet";
• 342 585 БпЛА інших типів.

Також у Повітряних силах повідомили, що впродовж 2022–2026 років авіація Повітряних сил здійснила 38 367 літаковильотів. Із них 12 280 були виконані для вогневого ураження та авіаційної підтримки військ, а 21 524 — для винищувального авіаційного прикриття.

Крім того, за роки повномасштабної війни авіація Сил оборони України знищила понад 12 000 повітряних цілей. Також було уражено командні пункти, об'єкти логістичного забезпечення, а також місця скупчення живої сили й техніки противника.

У Повітряних силах ЗСУ наголосили, що пам'ятають полеглих побратимів, пишаються тими, хто й досі перебуває в строю та продовжує бій, і подякували кожному, хто захищає українське небо.

Скриншот повідомлення Командування Повітряних сил ЗСУ/Facebook

Новини.LIVE інформували, що 2 серпня 2026 року Президент України Володимир Зеленський привітав військовослужбовців Повітряних сил ЗСУ з професійним святом і подякував їм за захист українського неба. Він наголосив, що за роки повномасштабної війни Повітряні сили значно посилилися, а український повітряний щит став одним із найсильніших у Європі.

Новини.LIVE писали, що глава Офісу президента Кирило Буданов також привітав військовослужбовців Повітряних сил ЗСУ з професійним святом. Він наголосив, що саме вони першими зустрічають російські ракетні удари та атаки дронів, захищаючи українські міста й критичну інфраструктуру. Також Буданов вшанував пам'ять воїнів, які загинули, обороняючи Україну.   

ZN.UA порівняло державні вимоги, підручники, екзаменаційні матеріали та методичні комплекти, щоби з’ясувати, який набір знань про Волинь отримують учні в Україні та Польщі.
Як про Волинь мовчали за комунізму
Після Другої світової війни обидві країни починали з тривалого державного замовчування. Польська й радянсько-українська системи підпорядковували історію доктрині «дружби народів». У Польській Народній Республіці Волинь залишалася незручною темою ще й тому, що належала до втрачених Східних кресів за Бугом.
Як зауважує польський історик і публіцист Казімєж Вуйчицький, у ПНР загибель комуністичного генерала Кароля Сверчевського 1947 року протягом тривалого часу подавали як найтяжчий злочин УПА.
Колишній голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима згадує, що вперше почув про Волинь від батька наприкінці 1970-х. У 1980-х тема дедалі частіше з’являлася в офіційних і підпільних виданнях, але образ УПА й українців залишався однозначно негативним, а конфлікт подавали в чорно-білій схемі: українці поставали «гітлерівськими колаборантами» й «жорстокими садистами», а поляки — беззахисними жертвами або оборонцями від націоналістів.







Волинська трагедія: Зеленський наказав відкрити всі архіви




УПА в ПНР описували за радянським шаблоном — як колаборантів і «кривавих націоналістів». У радянській Україні ОУН і УПА зводили до «українських буржуазних націоналістів» і «бандерівців», применшуючи або заперечуючи їхню боротьбу проти німецьких окупантів. Польсько-українського конфлікту як окремої теми шкільного курсу не існувало.
Спільна цензурна рамка зникла після 1989–1991 років. Польща поступово включила Волинь до державної пам’яті про польських жертв Другої світової війни, а Україна почала вводити ОУН і УПА в історію національно-визвольного руху.
Польська школа
 Польські школярі на уроці історії, 1960 рік. У часи ПНР історичний курс підпорядковувався державній цензурі та офіційній політиці пам’ятіGetty Images 
У польській освіті зміст курсу визначає державна базова програма — podstawa programowa. Для ліцеїв і технікумів вимогу сформульовано так: учень має пояснити причини й значення польсько-українського конфлікту, «зокрема геноциду польського населення на Волині та у Східній Малопольщі». В освітніх матеріалах для основної школи також використовують назву rzeź wołyńska — «Волинська різанина».







Польща готує низку «незрілих ескалаційних кроків» до річниці Волинської трагедії — Буданов




Тему підтримує окрема методична інфраструктура. Навчальний комплект польського Інституту національної пам’яті (ІНП) Czas grozy. Zbrodnia Wołyńska 1943–1945 («Час жаху. Волинський злочин 1943–1945») містить історичний огляд, документи, фотографії, хронологію, інфографіку, вправи та готові сценарії уроків. Учитель отримує повний набір матеріалів для одного заняття, серії уроків або учнівського проєкту.
Фрагмент 45-хвилинного сценарію уроку польського Інституту національної пам’яті «Геноцид, учинений проти польського населення Східних Кресів, у свідченнях очевидців». Матеріал призначений для старшої школи й побудований на особистих свідченнях про події 1943–1944 років.Інститут національної пам’яті Польщі
В іншому методичному блоці ІНП учням пропонують порівняти свідчення про Волинський злочин із матеріалами про геноциди в Руанді та Камбоджі, а також Голокост. Завдання передбачає не лише пошук подібностей, а й визначення відмінностей між цими випадками масового насильства.
Згідно із законом від 4 червня 2025 року, 11 липня стало державним святом — Національним днем пам’яті про поляків — жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних землях Другої Речі Посполитої. Перше відзначення дати в новому правовому статусі відбулось 11 липня 2025 року.
Визначення «геноцид» стало предметом окремої суперечки під час скорочення навчальної програми 2024 року. У підписаній версії для старшої школи залишилася пряма вимога пояснювати «геноцид польського населення на Волині та у Східній Малопольщі». Отже, це не факультативна інтерпретація автора підручника, а офіційний результат навчання.







Поляки пропонують врахувати Волинську трагедію у звіті про прогрес України на шляху до членства у ЄС




Поруч у курсі є окремий сюжет про żołnierzy wyklętych / niezłomnych (проклятих / незламних солдатів) — учасників польського антикомуністичного підпілля. Повоєнний опір має у польській школі власний героїчний канон, тоді як УПА в розділі про Волинь постає передусім як сила, відповідальна за масові вбивства цивільного населення.
Фрагмент 90-хвилинного сценарію уроку IPN «Волинь і Східна Галичина у полум’ї — “антипольська акція” ОУН-УПА 1943–1944». Серед навчальних цілей — визначення причин, перебігу й масштабів убивств польського населення.Інститут національної пам’яті Польщі
Розбіжності всередині Польщі стосуються обсягу, методики та добору матеріалів, але не базового словника державної програми. Ludobójstwo — «геноцид» — залишається її офіційним визначенням.
Українська школа
Українська навчальна програма 2022 року охоплює великий масив подій: Першу світову війну, Українську революцію, міжвоєнний період, радянський тоталітаризм, Другу світову війну, повоєнну відбудову та дисидентський рух. Волинська трагедія входить до ширшої теми про український визвольний рух і польсько-українське протистояння.







Деескалація українсько-польських відносин: якою має бути стратегія для України




У підручнику Віталія Власова, Станіслава Кульчицького та Олександра Панаріна для 10 класу (2023) темі відведено близько трьох сторінок; значну частину займають документи, запитання та вправи. Розділ має назву «Суть українсько-польського протистояння часів Другої світової війни».
Фрагмент підручника Віталія Власова, Станіслава Кульчицького та Олександра Панаріна «Історія України. 10 клас» 2023 року. Розділ про польсько-українське протистояння починається з опису нападів Армії Крайової на українців, після чого переходить до рішення проводу ОУН(б) вигнати польське населення з Волині та атак УПА 11–13 липня 1943 року.Getty Images
Автори пояснюють рішення українського підпілля прагненням не допустити повернення західноукраїнських земель до повоєнної Польщі. Згадано й мотив помсти частині місцевих поляків за співпрацю з німецькою владою або радянськими партизанами.
Фрагмент завдання з українського підручника для 10 класу. Учням пропонують проаналізувати позицію історика Івана Патриляка, який заперечує кваліфікацію антипольської акції УПА як геноциду, та навести аргументи на підтвердження або спростування його висновку.Getty Images 
Причинно-наслідкова логіка викладу викликала офіційні заперечення з боку Міністерства освіти Польщі. У листі від 16 липня 2025 року міністр Барбара Новацька звернулася до міністра освіти і науки України Оксена Лісового. Вона процитувала речення, за яким причиною загострення польсько-українських відносин були «масові вбивства українців, здійснені Армією Крайовою», і попросила переглянути підручники.
У самому розділі польське насильство справді з’являється раніше: згідно з текстом, уже 1941 року розгорнулися «терористичні акції польської Армії Крайової проти українського населення Холмщини і Підляшшя», а частини АК згодом «знищили лише на Холмщині близько п’яти тисяч українців». Волинську трагедію 1943 року подано після цього — як епізод, у якому крайовий провід ОУН(б) на Волині ухвалив рішення про вигнання місцевих поляків. За такої послідовності антипольське насильство можна зчитати передусім як відповідь на попередні дії Польщі.
Мусимо зауважити, що попри дані з підручника, назва «Армія Крайова» офіційно з’явилася лише 14 лютого 1942 року; до того польська підпільна військова організація діяла як Союз збройної боротьби.







Стратегічна відповідь на конфлікт Польщі та України може складатися з чотирьох треків — експерт




Підручник наводить — із посиланням на польські підрахунки — оцінку щонайменше 35 тисяч польських жертв на Волині, а з українського боку — «до кількох тисяч». Поряд наведено оцінку історика Юрія Шаповала — до 40 тисяч поляків і до 16 тисяч українців.
Для порівняння: у польських підручниках, які аналізував історик Мацей Фіц, трапляються оцінки від 70 до 130 тисяч польських жертв на ширшій території; частина видань також згадує 10–12 тисяч українців, убитих під час польських акцій у відповідь. Різниця виникає не лише через оцінки, а й через різні територіальні та хронологічні межі підрахунку.
Підручник пропонує учневі й аргумент проти кваліфікації «геноциду». Серед джерел наведено думку історика Івана Патриляка, згідно з якою антипольську акцію УПА не можна вважати геноцидом, бо «однією з найважливіших рис геноциду є цілковита безоборонність знищуваних», а польське населення оборонялося й вело переговори. Цей розділ майже дослівно повторює видання 2018 року, підготовлене Власовим і Кульчицьким.
Підручник Ігоря Щупака «Всесвітня історія» для 10 класу вибудовує таку послідовність: навесні 1943 року крайовий провід ОУН(б) на Волині ухвалив рішення про вигнання польського населення; 11–13 липня загони УПА атакували понад сто польських поселень; до масових убивств долучалися місцеві українці. Далі згадано й напади Армії Крайової на українські села.
Отже, українські видання не мають уніфікованого формулювання — багато в чому це залежить від авторського колективу.
Комісія
Від 1993 року працює Українсько-польська комісія експертів з удосконалення змісту шкільних підручників з історії та географії. Її члени рецензують конкретні видання сусідньої країни та готують спільні рекомендації.
На XXIV засіданні в Ужгороді 27–30 січня 2025 року польську сторону очолював Гжегож Мотика, українську — Станіслав Кульчицький. До комісії входили, зокрема, Ігор Гирич, Єгор Врадій та Ігор Щупак. Міністерство освіти Польщі оприлюднило протокол і рецензії на конкретні українські та польські підручники.
Один із висновків стосувався не Волині, а сучасної війни. У спільному протоколі комісія рекомендувала називати окуповані Росією українські землі «тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей, а також Автономної Республіки Крим». Замість вислову «війна в Україні» запропоновано використовувати «російська війна проти України» або «російська агресія в Україні».
Цей приклад показує, що українські експерти також виявляють у польських книгах неточності, однобічні формулювання та застарілу термінологію. Рецензування відбувається в обох напрямках.







Експерт розповів, що варто знати про погляди поляків на суперечку з Україною




Окреме дослідження Мацея Фіца дає складнішу картину польських підручників. Українська тематика в них представлена ширше, ніж цього прямо вимагає програма, але переважають політична та військова історія. Позитивних сюжетів про Україну й українців мало, а найчастіше згаданими постатями є Богдан Хмельницький і Степан Бандера. Водночас частина підручників називає польські акції у відповідь злочином, а операцію «Вісла» — етнічною чисткою, побудованою на колективній відповідальності.
В Україні державну рамку додатково визначає закон 2015 року, який визнав учасників ОУН і УПА борцями за незалежність України у ХХ столітті. Окремої державної дати пам’яті чи обов’язкового уроку саме про Волинь немає.
За даними польської Вищої контрольної палати, після запровадження з 1 вересня 2024 року обов’язкового навчання у польських школах навчалися 160,2 тисячі учнів-біженців з України. Загалом у польській освіті — від дитсадків до шкіл для дорослих — було майже 193 тисячі українських біженців, або 3,8% усіх учнів.
2024/25 навчального року українські учні-біженці були у 56,3% польських шкіл, а 2025/26-го — вже у 57,8%. Окремого курсу історії для них немає: вони навчаються за тією самою державною програмою, що й польські однолітки.
Польська матура й український НМТ
Базової матури з історії у Польщі немає. Історію складають лише за вибором, як додатковий предмет на розширеному рівні. Вона не є обов’язковою: випускник має скласти польську мову, математику та іноземну мову на базовому рівні й обрати щонайменше один додатковий предмет. Для історії 2026 року не було окремого прохідного порогу, який би визначав отримання атестата.
Випускники складають матуральний іспит у Гдині, Польща. Історію на матурі обирають як додатковий предмет і складають лише на розширеному рівні. Служба Республіки Польща
2026 року розширену матуру з історії складали 20 028 осіб. Середній результат (зі 100% балів) становив 47%; у ліцеях — 49%, у технікумах — 35%. Повні результати з урахуванням додаткових сесій Центральна екзаменаційна комісія має оприлюднити у вересні.
В Україні історія України є обов’язковим предметом НМТ поряд з українською мовою та математикою; четвертий предмет вступник обирає самостійно. НМТ є вступним, а не випускним випробуванням: 2026 року випускники були звільнені від державної підсумкової атестації.
Учні під час заняття в підземній школі в Сумах. Повномасштабна війна змінила не лише зміст української освіти, а й умови, в яких навчаються школярі. Getty Images
Під час основних сесій НМТ-2026 результати отримали 324 003 вступники. Тест з історії містив 30 завдань із максимальною оцінкою 54 тестові бали; для переведення результату в шкалу 100–200 потрібно було набрати щонайменше 9 балів. Пороги з усіх чотирьох предметів подолали 275 934 учасники, або 85,09%, а 200 балів з історії отримали 364 особи.
Повного середнього бала й окремої частки тих, хто не подолав порогу саме з історії 2026 року, УЦОЯО ще не оприлюднив. За повними даними 2025 року, історії України не склали 463 учасники — 0,16%; середній результат серед тих, хто отримав оцінку за шкалою 100–200, становив 141,6 бала, а 200 балів набрали 243 учасники.
Структурно це різні іспити. Польська розширена матура з історії триває 180 хвилин, передбачає аналіз текстів, карт, фотографій і карикатур, відкриті відповіді та розгорнуте есе. Український блок НМТ складається з 30 закритих завдань без письмового есе; історію та предмет на вибір учасник виконує в межах 120-хвилинного другого етапу.
Що залишається після школи
Різницю в насиченості суспільної пам’яті видно й у дослідженнях. Згідно з опитуванням CBOS 2023 року, про події на Волині чули 92% поляків — проти 59% п’ятнадцятьма роками раніше. 78% вважали, що президент України має офіційно перепросити: 50% очікували такого жесту до 80-х роковин, іще 28% — після завершення війни. Водночас 78% вірили, що примирення між народами можливе.
Опитування Центру Мєрошевського серед українців, проведене в листопаді 2025 року, показало: 31% опитаних добре знали тему Волинської трагедії, ще 57% щось про неї чули, але не були впевнені у своїх знаннях. 54% підтримали створення спільної українсько-польської комісії істориків для дослідження злочинів.







Волинська трагедія: Київ та Варшава втратили довіру одне до одного — експерт




Загальне ставлення також стало стриманішим. У дослідженні Центру Мєрошевського, проведеному наприкінці 2024 року, 25% поляків оцінювали українців позитивно, 30% — негативно, 41% — нейтрально. У вересні 2025 року підтримка українських біженців уперше впала нижче половини: до 48%, тоді як 45% були проти.
Ці цифри не доводять прямого впливу шкільної програми на політичні настрої. Вони показують, наскільки різним є суспільний контекст, у якому учні засвоюють ті самі події.
Свіжіші дані показують різкий розворот настроїв саме в Польщі. Симпатія поляків до українців знижується третій рік поспіль; у липні 2026-го вперше в історії вимірювань більшість поляків (52%) висловилася проти приймання біженців з України — і це на тлі дипломатичного загострення 2026 року, від указу про «Героїв УПА» до «орденопаду».
Згідно з червневим опитуванням, статус беззастережного союзника Варшава зберегла лише для 11% українців, тоді як більшість схильна сприймати її як складного й непередбачуваного сусіда (38%) або ж суто стратегічного партнера за розрахунком (27%). Водночас, як показує дослідження КМІС, суспільство категорично відкидає ескалацію навколо минулого: 90% респондентів виступають за неконфронтаційний підхід до історичних суперечок.
Де саме розходяться шкільні курси
Перша відмінність — вага теми. У Польщі Волинь є самостійним обов’язковим сюжетом, який підтримують програма, Інститут національної пам’яті, закон і державна дата. В Україні вона входить до значно ширшої теми про Другу світову війну, українське підпілля та польсько-українське протистояння.
Друга — роль УПА. Польська програма ставить у центр відповідальність ОУН і УПА за масові вбивства польського цивільного населення. Український курс розглядає УПА ширше — як частину визвольного руху, що воював проти німецьких, радянських і польських сил. Волинь стає одним із розділів цієї історії, а не її головною рамкою.
Третя — мова опису. Польський офіційний словник містить визначення ludobójstwo і rzeź wołyńska. В українських програмах і підручниках частіше вживаються «Волинська трагедія», «польсько-український конфлікт» і «протистояння». Ці слова визначають, що учень побачить насамперед: організований злочин проти цивільних чи триваліший двосторонній конфлікт із взаємними жертвами.
Четверта — спосіб перевірки знань. У польській програмі Волинь є обов’язковим модулем навчання, але історію на матурі складає лише частина випускників. В Україні історія України є обов’язковим блоком НМТ для всіх вступників, проте формат тесту перевіряє насамперед швидке розпізнавання фактів, дат, персоналій і зв’язків між ними.
Ставлення українців до ОУН-УПА істотно змінилося від 2013 року: частка негативних оцінок зменшилася з 48% до 8%. Водночас у 2025-му половина опитаних не змогла дати однозначної оцінки.КМІС
Спільний українсько-польський підручник найближчим часом малоймовірний. Реалістичнішим кроком були б спільні комплекти джерел: документи, перевірені дані про місця поховань і втрати, а також пояснення того, де й чому історики розходяться. Без такої роботи школа й далі відтворюватиме різні набори знань про липень 1943 року.

Київ в неділю, 22 лютого, святкуватиме останній день Масниці. Якщо ви шукаєте локації, аби яскраво провести цей день, поласувати смачною їжею та подивитися на спалення опудала, ця добірка точно для вас.
Новини.LIVE розповідають про це з посиланням на Life.Kyiv.ua.
Як відсвяткувати останній день Масниці у Києві
Головна подія свята відбудеться на ВДНГ. 22 лютого з 19:25 до 20:00 триватиме вогняне шоу та спалення опудала. Крім того, відбудуться танцювальні майстер-класи. Вхід вільний для усіх охочих.
Козацька Масниця в Мамаєвій Слободі
Тут святкування відбуваються в атмосфері козацького селища XVII–XVIII століття. На гостей чекають захопливі українські обряди, наприклад, "волочіння колодки". Крім того, в останній день можна буде відвідати ярмарок майстрів, майстер-класи з писанкарства, виготовлення оберегів, ткацтва тощо.
Вартість квитка для дорослих — 450 грн. Дитячий білет обійдеться у 300 грн.
Святкування Масниці на ВДНГ. Фото: Новини.LIVE/Дмитро Шеремет
Масниця у Парку "Феофанія"
Тут на відвідувачів чекає свято просто неба з активними розвагами: перетягуванням канату та хороводами біля багаття. О 17:00 розпочнуться урочисті проводи зими. Вартість входу — 60 грн.
Лекції про сенси свята у book.ua space (ВДНГ)
На дві пізнавальні зустрічі у шостому павільйоні ВДНГ запрошує проєкт "Витоки":
о 13:00 відбудеться лекція фольклористки Дар'ї Анцибор про справжні традиції Масляної;
о 16:00 дослідниця гастрокультури Олена Брайченко розповість про кулінарні трансформації свята.
Гуляння на Бессарабському ринку
Також відсвяткувати останній день Масниці можна на Бессарабському ринку. 22 лютого з 16:00 до 18:30 тут будуть тривати атмосферні заходи: частування млинцями, наливками, народні співи та виступи ансамблю "Веселина".
Масниця 2026
Цьогоріч на ВДНГ для жителів Києва та гостей міста організували низку цікавих активностей та розваг. Новини.LIVE показували фоторепортаж з передостаннього дня святкування Масниці у столиці.
Водночас директорка музею живої історії "Мамаєва Слобода" Каріна Олійник заявила, що не варто святкувати Масницю. Вона вважає, що це московські традиції, що були нав'язані українцям.
У народі існує чимало прикмет, що пов'язані з Масним тижнем. Деякі з них говорять про те, від чого варто утриматися в цей період, аби не втратити удачу. Інші ж навпаки радять, що і як варто робити на Масляну, аби привернути до себе щастя.

Україна зустрічає особливе свято у цю п'ятницю, 13 лютого, — День жіночої дружби. Попри те, що воно не є офіційним, саме у цю дату подруги по всьому світі збираються разом та влаштовують посиденьки. А ще це чудовий привід подарувати своїй "бестії" теплі слова та усмішку.
Новини.LIVE ділиться оригінальними та красивими привітаннями для подруг до Дня жіночої дружби.
Як привітати з Днем жіночої дружби у прозі
Дорога подруго! Вітаю з Міжнародним днем жіночої дружби! Нехай наша дружба завжди буде міцною, чесною та дарує посмішки навіть у найнесподіваніші моменти життя.
***
Моя бестія! Дякую за твоє тепло, підтримку і доброту. Нехай усе добре, що ти даруєш світу, повертається до тебе у потрійному обсязі. З Днем жіночої дружби! 
***
З Днем подруги, красуне! Нехай у твоєму житті буде більше чудес, ніж у казках, більше радості, ніж у піснях, і більше щастя, ніж ти можеш собі уявити. Люблю тебе, моя рідна!
***
З Днем жіночої дружби! Дякую, що ти завжди поруч: у хвилини радості, у хвилини сміху… і у ті моменти, коли хочеться розділити не тільки життєві труднощі, а й келих вина. 
***
З Днем жіночої дружби! Бажаю, щоб у нашій дружбі було менше драми, більше кави і щоб ми завжди сміялися так голосно, що сусіди червоніли від заздрощів. 
***
Подруго, вітаю! Бажаю, щоб наші пригоди були як серіали: цікаві, веселі і з несподіваним фіналом. З Днем жіночої дружби!
День жіночої дружби 2026 — вірші українською мовою
Обіймаю міцно-міцно,
Наливаю в келих щастя...
Будь красива і кохана,
Про що мрієш — хай все вдасться.
Я з Днем подруги вітаю,
Подруго моя чудова,
Келих високо здіймаю,
Щоби ти була здорова!
***
Дружба жіноча різною буває,
Хтось роками дружить, а хтось відразу втрачає,
Тільки у нас вона не така,
Найчистіша, найміцніша в світі, знаю я.
Сьогодні тебе я, подруго, вітаю,
Від усієї душі тобі бажаю,
Радості, щастя, здоровою бути,
І дружбу, нашу святиню, зберегти і не забути.
***
З Днем подруги щиро вітаю,
Щастя й радості, звісно, бажаю.
Бажаю достатку і море любові,
Щоб всьго у тебе було доволі.
Здоров'я і сили щоб не полишали,
Щоб квіти оселю твою прикрашали,
Щоб в небі безхмарному сяяло сонце
І щиро всміхалось тобі у віконце.
***
Подружка, в житті всяке буває,
Було багато різного у нас,
Але дружба наша не зникає,
Вона лише окриляє нас.
У День жіночої дружби, бажаю тобі тільки щастя,
Хай зникнуть назавжди напасті,
Здоров'я, бадьорість, молодість бажаю зберегти,
І багато – багато літ прожити.
Красиві листівки з Днем жіночої дружби 13 лютого 2026
Листівки з Днем жіночої дружби 2026. Колаж: Новини.LIVE
Листівки з Днем жіночої дружби 2026. Колаж: Новини.LIVE
Листівки з Днем жіночої дружби 2026. Колаж: Новини.LIVE
Листівки з Днем жіночої дружби 2026. Колаж: Новини.LIVE
Також пропонуємо ознайомитися з цікавими темами до Дня закоханих
Як красиво підписати валентинку до Дня закоханих 2026.
Як ворожити на День закоханих, щоб дізнатися про майбутнє кохання та судженого.
Що можна подарувати хлопцю, а який подарунок зробити дівчині, щоб здивувати та порадувати 14 лютого.

Пробна подія відбулася на новій льодовій арені Мілано Сантаг’юлія з 9 по 11 січня, напередодні Ігор наступного місяця. Клаудія Греко/Рейтер

Як зазначають CNN
Хокей знову стане флагманським видом спорту на майбутніх зимових Олімпійських іграх наступного місяця, зокрема завдяки поверненню гравців НХЛ, які вийдуть на лід заради медалі.
Попри очікування від першого вкидання шайби, зростає занепокоєння щодо готовності арен у Мілані, де проходитиме хокейний розклад.
Критики хвилюють не лише завершення будівництва споруд до приходу фанів, але й стан самої льодової поверхні.
Нижче зібрано все, що відомо про потенційну суперечку, через яку НХЛ тимчасово роздумувала щодо участі своїх гравців в Італії.
Гравці НХЛ – найпотужнішої хокейної ліги світу – повертаються на Олімпійські ігри вперше з 2014 року.
Ліга пропустила Олімпіаду 2022 року в Пекіні через пандемію Covid-19 і раніше вирішила не дозволяти участь у Пхьончхані-2018, заявивши, що турнір може порушити хокейний сезон.
Та те, що мало бути зоряним підйомом у світовий турнір, перетворилося на хвилю занепокоєння щодо готовності двох арен у Мілані – Milano Santagiulia та Milano Rho.
Дійшло до того, що заступник комісара НХЛ Білл Дейлі минулого місяця сказав, що ліга не відправить своїх гравців, якщо існуватимуть будь-які проблеми з безпекою льоду.
Які саме питання стояли на порядку денному?
Проблеми з готовністю арен та якістю льоду
Ліга вже визнала, що катки будуть трохи ширшими та коротшими за звичні розміри НХЛ, але все ще відповідатимуть стандартам IIHF. Також з’явилися занепокоєння щодо якості льоду: на попередньому тестовому заході виявилася невелика діра.
Крім того, інфраструктура майданчиків відстає від графіка, а потужність нового головного майданчика Milano Santagiulia може не відповідати початковим очікуванням.
Голова IIHF Люк Тардіф особисто повідомив журналістам, що головна ковзанка турніру може не бути повністю готовою до початку першого матчу, але запевнив, що льодова поверхня, навчальні майданчики та роздягальні будуть готові до старту чоловічого турніру з участю гравців НХЛ.
У вихідні відбувся тестовий захід, і чиновники НХЛ приїхали до Італії, щоб спостерігати за перевіркою; вони були порівняно задоволені прогресом, чим заспокоєно місцевих організаторів.
У понеділок НХЛ та Асоціація гравців НХЛ оприлюднили спільну заяву, що тести були “a good trial run and provided important insight into the current status” of construction.
“Тести були гарним тестовим запуском і надали важливе розуміння поточного стану будівництва.”
– Спільна заява НХЛ та НХЛ-ПА
«Хоча проблеми з новим льодом та майданчиком, що ще будується, завжди присутні, ми очікуємо, що роботи з усунення всіх залишкових недоліків триватимуть цілодобово», – повідомили вони.
“Хоча виклики з новим льодом та майданчиком, що ще будується, завжди присутні, ми очікуємо, що робота з усунення всіх залишкових недоліків триватиме цілодобово.”
– НХЛ та НХЛ-ПА
“НХЛ та НХЛ-ПА продовжать стежити за ситуацією, будучи готовими консультувати та радити щодо роботи, що виконує місцевий організаційний комітет, МОК та IIHF для забезпечення турніру і умов гри, достойних найкращих гравців світу.”
– НХЛ та НХЛ-ПА
Перед тим голова IIHF Тардіф сказав журналістам на вихідних, що він «щасливий і впевнений», що все йде за планом щодо льодової поверхні.
“Ми знаємо, наскільки важко підтримувати високий рівень якості льоду для третєї гри третього періоду.”
– Люк Тардіф, голова IIHF
«Немає підстав вважати, що НХЛ не вийде на турнір», – додав він.
“Немає підстав вважати, що НХЛ не вийде на турнір.”
– Люк Тардіф, голова IIHF
“Це буде надзвичайно захоплююче. Ми дуже раді, що вони повертаються. Дванадцять років – це була велика праця багатьох людей, щоб усе це сталося. Так, у лютому гравці НХЛ будуть тут, і це буде неймовірно.”
– П’єр Дюкррей, директор спорту МОК
Хоча стан льоду поступово рухається у потрібному напрямку, організатори визнають, що інші, менш вагомі ділянки арен все ще можуть не бути повністю готовими до старту турнірів.
Жіночий турнір стартує 5 лютого, а чоловічий – 11 лютого.
Організатори наголошують на важливості безпеки та якості інфраструктури, щоб турнір став справжнім святом для хокейних фанатів з усього світу та відповідно до очікувань найкращих гравців планети.
Вас можуть зацікавити такі матеріали:
Голова IIHF Люк Тардіф повідомив про можливі затримки з готовністю хокейної арени для Олімпійських ігор у Мілані-Кортіні, але льодове покриття та інфраструктура будуть готові до початку турніру.
Американська сноубордистка Хлої Кім отримала вивих плеча під час тренування у Швейцарії, що ставить під сумнів її участь у зимових Олімпійських іграх 2026 року.
The post Повернення НХЛ на зимові Олімпійські ігри 2026 у Мілані first appeared on Межа. Новини України..