Search trend "Декларація"

Нова адміністрація Дональда Трампа ще не зайняла свої посади, адміністрація чинного президента Джозефа Байдена поступово здає напрями, посади та контроль. Також сильно пожвавився дипломатично-переговорний процес. Було багато різних меседжів, які зводяться до того, що можливе перемир’я чи мир не виключене. Натомість це передбачає створення демілітаризованої зони та означає можливе перекреслення нашого членства в НАТО.Я не знаю, як зараз це оцінювати, які переговорні позиції є на столі, але в теперішній ситуації ми в Україні надзвичайно тривожно сприймаємо все, що відбувається. Тому що занадто інтенсивні й занадто суперечливі сигнали. Чого нам чекати в Україні від нової адміністрації Трампа? І чого нам чекати від адміністрації президента Байдена, який зробив дуже багато й хотів би зробити за останній місяць ще більше, але далеко не всі в середовищі республіканців із тим погоджуються?Ви поставили дуже важливе і правильне запитання. І ви знаєте, я без перекладу майже все зрозумів.Отже, що ми маємо зараз: адміністрація Байдена активно наполягає на швидкому постачанні зброї в Україну і, на мою думку, готує додаткові санкції проти Росії. Це дійсно важлива та позитивна новина.Конгресмен Майк Уолц, якого Трамп призначив своїм новим радником з національної безпеки, зазначив, що він підтримує зв'язок із Джейком Салліваном, радником Байдена з національної безпеки. Це також можна розглядати як позитивний розвиток подій.Ще одним обнадійливим моментом є те, що генерал Кіт Келлог, якого Трамп призначив спеціальним представником з питань України та Росії, висловив схвалення щодо прискореного постачання зброї в Україну, назвавши це правильним кроком. Як на мене, така позиція є багатообіцяючою. Передусім, генерал Келлог є авторитетною постаттю, а його заяви свідчать про прихильність до принципу наступності. Він говорить про поступову передачу повноважень від адміністрації Байдена до команди Трампа, а не про різкий розрив чи відкриту критику дій нинішньої адміністрації, і це додає оптимізму.Ви також поставили дуже важливе запитання щодо загального плану команди Трампа з припинення війни. Хоча всі деталі поки що невідомі, ви маєте рацію, що вже є певний нарис цього плану. Схоже, що він передбачає замороження конфлікту на існуючих лініях розмежування. Однак такий підхід ускладнюється тим, що поточні лінії включають контроль України над частиною території Росії в Курській області. Така ситуація дає Україні суттєву перевагу. Є аргументи як "за", так і "проти" несподіваної та успішної атаки України в Курську минулого літа, але вона безперечно забезпечила стратегічну вигоду.Якщо план Трампа реалізовуватиметься в цьому напрямку, буде дуже цікаво спостерігати за розвитком цієї динаміки.По-друге, постає ключове питання: як забезпечити українську безпеку?Тут виникає чимало невизначеності. Я не знаю, до якого остаточного рішення дійде команда Трампа. Спочатку, за словами Джей Д. Венса, ідея полягала в тому, щоб повністю виключити членство України в НАТО або відкласти його на двадцять років. Проте невідомо, чи саме такого підходу дотримуватимуться Келлог та команда Трампа.Український уряд продемонстрував мудрість і виваженість, не відкидаючи план Трампа. Зрештою Україна висловила готовність взаємодіяти, водночас наголошуючи на критичній потребі в забезпеченні безпеки. Вважаю, що це абсолютно правильний підхід. Розумна стратегія українського уряду полягає не в тому, щоб опиратися всьому, а у визначенні найважливішого і наполегливому відстоюванні цього.Питання членства України в НАТО стане складним викликом для команди Трампа. У багатьох з його оточення є сумніви щодо самого НАТО. Проте третій елемент плану, який поки що є менш конкретизованим, але вже обговорюється, — це необхідність моніторингу лінії припинення вогню або лінії зіткнення. Європейські сили, зокрема європейські члени НАТО, ймовірно, візьмуть на себе цю відповідальність за підтримки Сполучених Штатів.На мою думку, якщо європейські країни готові активно долучитися до цього процесу, план Трампа має шанс на успіх. Звісно, не можу стверджувати, що він точно спрацює, і не вдаюся у деталі, але загальний концепт, як на мене, виглядає перспективним.Український уряд розсудливо погодився прийняти загальну концепцію плану як основу для діалогу. Так само виправданою є ваша наполегливість щодо членства в НАТО, адже це залишається найнадійнішою гарантією безпеки для України. Будь-які інші гарантії, ймовірно, будуть менш ефективними.Звичайно, Кремль одразу виступив із критикою цього плану. Речники та офіційні представники Кремля заявили, що передумовою для переговорів є визнання Україною незаконної анексії Криму та всіх чотирьох областей: Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської.Однак, як добре знають українці, Росія не контролює всі ці області. Путін вимагає, щоб Україна відступила, фактично передавши Росії землі, які вона не змогла завоювати. Ці землі залишилися поза контролем Росії завдяки успішному опору України. Така вимога не є серйозною пропозицією, а радше нахабною спробою примусити Україну до капітуляції.Нещодавно генерала Келлога запитали в інтерв’ю про ці російські вимоги, і його відповідь була надзвичайно промовистою. Він сказав, що росіянам варто двічі подумати. По суті, він чітко дав зрозуміти, що якщо вони думають, ніби можуть залякати Дональда Трампа або примусити його прийняти максималістську позицію Росії як відправну точку, то вони глибоко помиляються. Я високо оцінив його відповідь — вона була жорсткою, рішучою і ефективно протистояла російській зарозумілості.Проте позиція Трампа наразі залишається нечіткою. Ніхто не може сказати, якою вона буде в підсумку. Однак те, що наразі вимальовується, демонструє потенціал для реалізації. Ключовим елементом є не стільки лінія припинення вогню, скільки принцип, що Захід ніколи не повинен визнавати анексію Росією законної території України. Вся територія України є легітимною. Безпека та суверенітет — це два основоположні принципи.Я також хочу нагадати українській аудиторії, що Сполучені Штати мають довгу історію невизнання територіальних анексій агресорами. Доктрина Стімсона 1930-х років відкидала окупацію Японією Маньчжурії. Декларація Веллеса категорично заперечувала визнання радянської окупації країн Балтії. У 2018 році Декларація Помпео проголосила, що Сполучені Штати не визнають російську окупацію Криму. Це потужні прецеденти. Два з цих прикладів ініціювалися республіканцями, один — демократами, що свідчить про двопартійну відданість в цьому плані.Критично важливо, щоб ми ніколи не визнавали незаконних претензій Росії на територію України. Міжнародні кордони України були офіційно визначені, зокрема в російсько-українському договорі на початку 2000-х років, який підписав сам Путін. Ми повинні дотримуватися цієї позиції та серйозно ставитися до безпеки України.На початку цього тижня я мав два дні інтенсивних зустрічей з українцями, зокрема з колишнім міністром закордонних справ Дмитром Кулебою, Григорієм Немирею та іншими. У цих дискусіях також брали участь колишній заступник державного секретаря США Стів Бігун, представники Фінляндії, Польщі, Франції та інші американці. Ми детально обговорювали саме ці питання, і з нашими висновками можна ознайомитися на сайті Атлантичної ради. Це була серйозна дискусія, яка охопила багато критичних тем, які ви порушили.Тож ми дійшли висновку, що членство України в НАТО повинно стати частиною перемоги, адже це певний золотий стандарт. Ми не можемо вести переговори про членство України в НАТО з Росією і ніколи не повинні визнавати анексію Росією української території — ні зараз, ні в майбутньому. Лінія припинення вогню може бути лише одним із елементів, але ми маємо залишатися вірними своїм цінностям та інтересам безпеки, а це передбачає беззаперечну підтримку України як суверенної та незалежної держави. Ви надзвичайно детально охарактеризували теперішню ситуацію. Слабкий момент у ній – ірраціональність і агресія Кремля. Тут ключова історія – чи вдасться її стримати.Ми знали, що адміністрація Джозефа Байдена та сам президент Джозеф Байден є послідовними і прогнозованими. Президент Байден – шляхетна й мудра людина. Я не перетинався з президентом Трампом, але він не може бути охарактеризований як прогнозована людина. Це мене непокоїть, тому що будь-яка добра угода, яка могла би працювати в євроатлантичній спільноті чи навіть із китайцями, не обов’язково працюватиме з росіянами. І росіяни можуть намагатися ще підіймати градус ескалації, сподіваючись узяти додаткові бонуси, - російський наступ зараз триває.Відповідно Дональд Трамп може зробити торгову пропозицію – публічно, напівпублічно, кулуарно - і Україні, і Росії та намагатися узгодити це все в цивілізованому світі. Але якщо росіяни кажуть категорично ні, є побоювання, що Трамп може посилити тиск на Україну й на нашу владу, погрожуючи, знаємо чим: Майк Джонсон завжди може включити своє ліберум вето (принцип одноголосного прийняття рішень, - ред.), як було останнього разу з 24 мільярдами доларів додаткової допомоги, – є певний ризик.Які важелі впливу будуть у президента Дональда Трампа, аби тиснути потужно на Росію?Трамп залишається непередбачуваним, а в його оточенні звучать різні позиції. Наприклад, Такер Карлсон, який зараз перебуває в Москві, демонструє симпатії до російської перспективи, хоча він явно не розбирається в усіх деталях. Його підхід міг би привести до угоди з Москвою, жертвуючи інтересами України. Звичайно, це було б погано як для України, так і для нас, і вигідно лише Владіміру Путіну. Однак такий погляд не є представницьким для всього оточення Трампа.Особи, яких Трамп залучив до своєї команди національної безпеки, зокрема Марк Уолц, Марко Рубіо як держсекретар і Кіт Келлог як спеціальний представник з питань України та Росії, є досвідченими та авторитетними. Їхня політика, схоже, більше відповідає традиціям часів Рейгана.Багато чого залежатиме від Європи, зокрема від Європейському Союзу та європейських членів НАТО. Трамп переконаний, що Європа недостатньо інвестує в оборону, і, ймовірно, буде наполягати на збільшенні її внеску в допомогу Україні. Проте деякі країни, такі як Польща, вже докладають значних зусиль для власної оборони. Польща суттєво підвищила витрати на оборону, а Фінляндія в цьому контексті сміливо дихає їй в потилицю. Обидві країни є надійними союзниками України. Я розумію, що між Україною та Польщею існують певні двосторонні питання, але тут вони не є предметом обговорення. Польща дотримується стратегії, яка зосереджена на підтримці України та захисті власних національних інтересів. Вона розуміє, що опір України російській агресії є ключовим для польської безпеки. Однак Польща, ймовірно, не відправить свої війська на місії з моніторингу припинення вогню без підтримки Сполучених Штатів. Гадаю, що вимога такої підтримки є абсолютно виправданою.Трамп в свою чергу аналізуватиме, чи готові європейці надавати достатню допомогу. Європейські країни, зрештою, будуть звертатися до Сполучених Штатів за додатковою підтримкою. Така взаємодія може стати основою для успішної угоди або ж привести до повного провалу.Трамп, без сумніву, діятиме рішуче. Якщо Росія залишатиметься занадто зарозумілою і відмовиться співпрацювати з Трампом на запропонованих умовах, тоді він може дійти висновку, що Росія таки є головною проблемою всього – що ми і так розуміємо.Насправді не можу дати однозначної відповіді на ваше запитання. Трамп –  непередбачуваний, і він використовує таку свою рису як стратегічний інструмент, щоб дезорієнтовувати своїх опонентів. Якщо Байден був, можливо, занадто передбачуваним, то Трамп може діяти з точністю до навпаки - занадто непередбачувано. В ідеалі хотілося б мати справу з золотою серединою. Але це так, думки вголос. Маємо те, що маємо. Трамп ось-ось прийде до влади, тож ми повинні зробити все від нас можливе заради спільного успіху.На сьогодні уряд України, як на мене, дуже добре справляється з поточною ситуацією. У будь-якому разі зараз виповнилося 30 років з моменту підписання Будапештського меморандуму. Ключова історія – хто буде гарантувати так звану добру угоду. Я не кажу про погану угоду, про це ми поговорили, але погану угоду я також повністю не виключаю, говорячи про теперішній період. У нас залишилося близько місяця до інавгурації Дональда Трампа та впровадження всіх його людей на певних посадах.За цей місяць може статися ще дуже багато неприємного, ми розуміємо, що росіяни завжди готові піднімати градус ескалації. Демонстративне використання міжконтинентальної балістичної ракети середньої дальності є цьому підтвердженням, у будь-який момент вони можуть використати «Орешник», але не для того, щоб залякати нас, – для того щоб залякати когось у Берліні, у Парижі чи у Вашингтоні. І ці люди напишуть свої колонки й виступатимуть на Fох nеws, вони казатимуть: ви бачите, адміністрація Байдена привела світ на поріг Третьої світової війни – наш президент Дональд Трамп її зупинив; хоча угода й не настільки добра для українців, але все одно - ми зупинили світову кризу й скочування в Третю світову.Росіяни надзвичайно стратегічно мислять у подібних речах і дуже добре знають історію Карибської кризи. Я переживаю і з цього приводу.Ви абсолютно праві. Росія намагається скористатися західними, зокрема американськими, побоюваннями щодо ескалації, щоб паралізувати нашу волю до дій. Ви наводите дуже точний аналіз, а ми повинні зберігати міцність духу. Путін намагається нас залякати, але ми не маємо права піддаватися цим погрозам. Так, Росія володіє ядерною зброєю, але і ми також. Під час холодної війни ми, американці, навчилися протистояти залякуванню навіть у найскладніші періоди. Сьогодні нам знову потрібна ця рішучість. Росія найімовірніше не застосує ядерну зброю, але вона використовує ракетні удари, щоб залякувати європейців. І видається, що це добряче впливає на Німеччину, де Шольц конкретно занепокоєний політичними наслідками і навіть говорить про себе як про "заморожуючого канцлера". Проте факт залишається незмінним: найкращий спосіб уникнути ескалації — це зупинити російську агресію і продемонструвати силу саме зараз. Зволікання з діями лише заохочує подальшу агресію.Хочу підкреслити, що погоджуюся з вами: Будапештський меморандум 30 років тому був доленосною помилкою. Ми повинні винести уроки з наших минулих помилок і діяти більш рішуче в майбутньому. Попрошу дати пораду представникам нашого уряду, на що їм слід звертати увагу якнайпильніше, у чому треба бути дуже обережними зараз у комунікації з адміністрацією Трампа?Українцям слід звернутися до всіх, хто має вплив у колі Трампа, включаючи колишніх посадовців, американців, які працювали в першій адміністрації Трампа, та інших, і підтримувати з ними постійний і відкритий діалог. Як я вже зазначав, український уряд вчинив абсолютно правильно, вітаючи зацікавленість команди Трампа у вирішенні війни на справедливих і прийнятних умовах. Пропозиція співпраці з Трампом — це саме той підхід, який сьогодні конче необхідний. Ось що я хочу порадити українським урядовцям. Також мені відомо, що українське посольство у Вашингтоні активно працює, і я щиро бажаю пану Єрмаку успіхів у його зусиллях.

Про це верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель поінформував країни ЄС із посиланням на про відповідні висновки розвідки. Наприкінці вересня новинні агентства повідомили, що дочірнє підприємство російської державної оборонної компанії "Алмаз-Антей" під назвою "Купол" розробило і випробувало в Китаї новий бойовий безпілотник великої дальності. Зокрема, Росія прагне налагодити у Китаї серійне виробництво для використання цих дронів у війні проти України.За словами неназваного високопосадовця ЄС, "важко уявити, що щось подібне відбувається, а китайський уряд нічого про це не знає". Жозеп Боррель закликав увести санкції проти Китаю.Україна в цьому випадку не має права лишатися пасивним об’єктом міжнародних перемовин. Адже після прямої участі військовослужбовців КНР у війні проти України, цей збройний конфлікт стає багатостороннім, а глибша участь у ній додаткових сторін повністю змінює характер загроз міжнародній безпеці. Доведені факти участі Китаю у війні можуть стати серйозними аргументами для нової американської адміністрації. І тут на першому місці постає проблема грамотно донести та подати як ці, так і безліч інших фактів – що їх уже накопичено чимало за 10 років збройної агресії РФ проти України. Річ у тім, що в міжнародних відносинах нема сторін, які домінують і визначають відносини – і тих, хто змушений сліпо й покірно і ти у кільватері домінівної сторони. Двополярність світу, сформульована після ІІ світової, уможливлює "малим країнам" бути "золотою акцією" у діалозі "демократичного світу" з "віссю зла". Читайте також: Чого хоче нація: ганьбу чи славу — вирішувати нам усімБагатополярність міжнародних відносин (про яку мріють у Росії через втрату провідних позицій після розпаду СРСР) і яку планують у Китаї, перетворить ряд малих економік світу у вічних сателітів "сильних світу цього".Українська влада досі мала достатньо аргументів для переконування адміністрації США – як і уряди їхніх союзників. Після Майдану’2014 і під час каденції попередньої владної команди Україна вголос заявила про себе на міжнародній арені, грамотно використовувала важелі міжнародних інституцій, завдала низки важких і дошкульних поразок своєму східному ворогові (перші секторальні санкції проти РФ, початок її ізоляції, програні нею арбітражі, допомога Україні, Асоціація з ЄС, лібералізація візового режиму, автокефалія Церкви). Сам цей позитивний дипломатичний досвід є беззаперечним аргументом на користь України. Проблема лише у тому, що нинішня влада, яка останнім часом стрімко втрачає як політичний вплив, так і дипломатичну вагу – проявляє нерозуміння у методах, якими необхідно негайно скористатися та ефективно налагоджувати зв'язки зі США і союзниками.По-перше, треба грамотно доносити цю позицію до адміністрації президента і Конгресу США. Для цього необхідне вольове рішення владної групи на Банковій і формування команди дипломатів-професіоналів, які негайно мають зайнятися її втіленням. Хто має туди потрапити? Цю команду мають сформувати професіонали, незалежно від політичної орієнтації та політичної лояльності, об’єднані головним завданням: захист інтересів України заради припинення війни й видворення російських військ з території України. Читайте також: "Мирні переговори" можливі як процес, але не як результатВійна дуже затягнулася – і за останні місяці загострила небезпеки для всього демократичної спільноти, а не лише для України. Кого не має бути в команді – тих, кого не хоче бачити Вашингтон. І ОП має виключити цих осіб із переговорної групи: спливає час, який зараз грає проти наших інтересів.По-друге, необхідно чітко вказати новій команді, що саме потрібно, аби зупинити Росію. Позитивною умовою для цього є соціологічні опитування, які показують як втрату рейтингу владної команди – так і велике сприйняття українцями ідей євроінтеграції та орієнтування законодавства, судової й управлінської системи на стандарти ЄС; схвалення антикорупційної діяльності (велика нетерпимість до корупції та усвідомлення суспільством шкоди від корупційних дій); демократизації самого суспільства шляхом упровадження демократичних інституцій і контролю суспільства за діями влади тощо. Іншими словами, суспільство вказує на стандарти й шаблони, які воно бажає отримати від владної діяльності – отже, влада має перейнятися не лише демократичною риторикою  – а й відповідними діями.По-третє, виникає справедливе питання: хто ж має донести владі необхідність негайного об’єднання зусиль і формування команди професіоналів для переговорів зі США і союзниками? Відповідь тут комплексна: задати тренд мають самі політики, які вбачають Україну як частину європейської цивілізації та суб’єкта міжнародних зносин. Потрібна негайна спільна декларація всіх проєвропейських політиків в України й оформлення її у вигляді:чіткого плану дій, які необхідно здійснити протягом найближчого часу (не плутати з планами "стійкості", "незламності" та іншої "невмирущості");чітких публічних вимог до влади стосовно діалогу і паралельно зверненням до європейського співтовариства для посередництва таких переговорів і тиску на нинішню владу, оскільки під час війни жодні методи політичного впливу суспільства на владу небезпечні – а то й неприпустимі;здійснення усієї активної скоординованої діяльності для забезпечення двох попередніх пунктів, зважаючи на великий брак часу і дипломатичну неспроможність владної команди скористатися зручними нагодами в ім’я України.По-четверте, як основний аргумент у комунікації з владою, а також як дипломатичний козир для залучення міжнародних посередників, необхідно використати успішний досвід попередньої влади у роботі з Трампом. Читайте також: Що мають знати "миротворці" та "пророки"Цей успішний досвід, який мав великі матеріальні та практичні наслідки для України в період з 2017 по 2019-й роки, полягає як у залученні кадрів до команди перемовників, так і для формування плану на переговори зі США і союзниками.У США, а зокрема у новообраного президента Трампа є багато підстав серйозно оцінювати загрозу Китаю як економіці, так і безпеці США. А Росія в цьому випадку є сателітом Китаю у тій частині своїх дій, де інтереси Китаю і РФ збігаються. Фактично РФ не є воєнним союзником Китаю, а проксі – і поки Китай від планів похитнути економічну і військову могутність американо-європейського союзу до прямих дій, США має вжити цілу низку заходів на випередження. Тому головним завданням для Трампа буде не втратити позиції США, а поразка України саме до цього і призведе, особливо після виходу армії США з Афганістану. Отже, Україна має всі шанси не лише стати "золотою акцією" у стосунках США-ЄС з Китаєм – а й вирватися назавжди з орбіти Осі зла і перетворитися на потужну економічну демократичну державу.ДжерелоПро автора. Ростислав Павленко, український політик, політолог, політтехнолог, викладач. Народний депутат України ІХ скликанняРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Таку думку він висловив в етері Еспресо/"Позиція Трампа наразі залишається нечіткою. Ніхто не може сказати, якою вона буде в підсумку. Однак те, що наразі вимальовується, демонструє потенціал для реалізації. Ключовим елементом є не стільки лінія припинення вогню, скільки принцип, що Захід ніколи не повинен визнавати анексію Росією законної території України. Вся територія України є легітимною. Безпека та суверенітет - це два основоположні принципи. Я також хочу нагадати українській аудиторії, що Сполучені Штати мають довгу історію невизнання територіальних анексій агресорами. Доктрина Стімсона 1930-х років відкидала окупацію Японією Маньчжурії. Декларація Веллеса категорично заперечувала визнання радянської окупації країн Балтії. У 2018 році Декларація Помпео проголосила, що Сполучені Штати не визнають російську окупацію Криму. Це потужні прецеденти. Два з цих прикладів ініціювалися республіканцями, один - демократами, що свідчить про двопартійну відданість в цьому плані", - пояснив Фрід.Експерт наголосив, що західні країни мають серйозно ставитись до безпеки України й ніколи не визнавати територіальних претензій РФ до України."Саме тому, критично важливо, щоб ми ніколи не визнавали незаконних претензій Росії на територію України. Міжнародні кордони України були офіційно визначені, зокрема в російсько-українському договорі на початку 2000-х років, який підписав сам Путін. Ми повинні дотримуватися цієї позиції та серйозно ставитися до безпеки України", - додав він.2 грудня  президент України Володимир Зеленський прокоментував можливість перемовин із РФ щодо миру.У середу, 4 грудня, українська делегація на чолі з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком провела зустріч із високопоставленими представниками новообраного президента США Дональда Трампа. 

Екскомандувач армії США в Європі Бен Ходжес заявив, що єдиним переломним моментом у війні буде перемога України.

Декларація про відсутність жодних перешкод для здійснення пошуково-ексгумаційних робіт жертв Волинської трагедії в Україні є ключем до повного примирення українців та поляків. Премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск написав про це у Тwіttеr. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Брудні методи мобілізації та ексгумація жертв Волинської трагедії: про що пишуть світові ЗМІ "Україна не блокуватиме ексгумацію жертв Волинської різанини. Наші міністри починають працювати над конкретикою. Сподіваюся, цього разу перешкод більше не буде. Це ключ до повного примирення наших народів, так необхідного в цей драматичний момент нашої спільної історії", - вказав він. Українське керівництво запевнило у відсутності перешкод для проведення ексгумаційних робіт жертв Волинської трагедії в Україні. Про це міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський розповів під час пресконференції.

Прем'єр Польщі Дональд Туск заявив, що декларація про відсутність перешкод для здійснення пошуково-ексгумаційних робіт жертв Волинської трагедії є ключем до повного примирення обох народів.

Декларація про відсутність жодних перешкод для здійснення пошуково-ексгумаційних робіт жертв Волинської трагедії в Україні є ключем до повного примирення обох народів.

Українське керівництво запевнило у відсутності перешкод для проведення ексгумаційних робіт жертв Волинської трагедії в Україні. Про це міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський розповів під час пресконференції, повідомляє РАР. За словами Сікорського, він обговорив з українським колегою Андрієм Сибігою майбутнє України в ЄС, і за підсумками зустрічі буде ухвалена декларація щодо ексгумації жертв Волинської трагедії. "Україна підтверджує, що не існує жодних перешкод для польських державних установ та приватних осіб у співпраці з відповідними українськими установами для проведення пошукових та ексгумаційних робіт на території України відповідно до українського законодавства, і заявляє про свою готовність позитивно розглядати заявки у цих питаннях", - зазначив глава МЗС Польщі. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Україна та Білорусь мають спільного ворога" - білоруський політолог про настрої в країні і шанси Лукашенка втримати владу Сибіга заявив, що і Київ, і Варшава зацікавлені в усуненні непорозумінь в історичних питаннях. "Кожна родина має право гідно вшановувати пам'ять про своїх предків і в рамках спільної українсько-польської робочої групи під егідою міністерств культури обох країн ми працюємо над практичними механізмами проведення пошуково-ексгумаційних робіт", - наголосив він. Польща відкликала згоду на роботу генконсульства Росії в Познані. Термін дії договору оренди закінчується наприкінці листопада. У цій будівлі може запрацювати консульство України, вважає міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський провів переговори з українським колегою Андрієм Сибігою. Київ запевнив у відсутності перешкод для проведення ексгумаційних робіт жертв Волинської трагедії в Україні. Про це Сікорський розповів під час пресконференції, повідомляє Рубрика, посилаючись на РАР. За словами Сікорського, він обговорив з Сибігою майбутнє України в ЄС, і за підсумками зустрічі буде ухвалена декларація […] Тhе роst Україна не заперечує щодо проведення ексгумацій жертв Волинської трагедії: Сікорський після зустрічі з Сибігою арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Таку думку висловив народний депутат України Микола Княжицький в етері "Еспресо".За його словами, частина цієї відповідальності дійсно лежить на США. Однак президент не повинен був говорити, що Україна може програти у війні проти РФ, якщо США скоротять допомогу Києву."Якщо США припинять підтримку України, нам буде складно, і вони нестимуть за це відповідальність. Ми пам'ятаємо, яка була реакція суспільства, зокрема й американського, після того, як американці вивели свої війська з Афганістану. А зараз Трамп, який хоче показати себе сильним політиком і володарем світу, якщо дозволить Росії знищити Україну, нестиме за це відповідальність. Але більша відповідальність лежить на Зеленському, на людях, які за нього голосували, і на кожному з нас. Ми не повинні дозволяти йому так говорити", - сказав Княжицький.Ми повинні зробити все, щоб не програти війну. Маємо шукати інші варіанти і виходи, хоча буде складно."На початку повномасштабного вторгнення нам теж ніхто особливо не допомагав. Трамп дав нам перші "Джавеліни", а після 2014 року, коли війна розпочалася, США не дуже нам допомагали. Збройні сили України стримували ворога. Тому це відповідальність Зеленського зробити все, щоб ми не програли, а не Сполучених Штатів. Якщо треба переконати Сполучені Штати давати зброю, це теж його відповідальність, а також відповідальність всього політичного класу і уряду", - додав нардеп.Є певний дисонанс між тим, що президент каже про план стійкості, де зазначено, що ми дамо Путіну по зубах, і тим, що якщо не буде американської підтримки, ми програємо війну, зауважив Княжицький."Або ми стійкі, або готуємося програти війну. У плані було багато розумних, глибоких і потрібних речей, але також багато того, що в такій ситуації не потрібно говорити. Про дещо не було сказано, і навіть те, про що було сказано, не закладено в бюджет. Це скоріше декларація, яка в багатьох пунктах позитивна і вірна, але не має фактичних підкріплень від влади для її втілення. Тому це поки що просто слова", - резюмував він.Нагадаємо, 19 листопада Зеленський представив план стійкості до 1000-го дня повномасштабного вторгнення РФ.Цього ж дня Зеленський заявив, що у разі ухвалення рішення США скоротити військову допомогу Україні, то країна може програти у війні проти Росії. 

Ухвалена за підсумками саміту «Групи двадцяти» у Бразилії декларація недостатньо жорстка у засудженні розв’язаної Росією війни проти України.

До 1 березня 2025 року всі медзаклади мають верифікувати, тобто перевірити, дані пацієнтів. Якщо цього не зроблять, декларація буде неактивною

Про це йдеться у спільній декларації лідерів G20.Лідери країн G20 домовилися про низку заходів, спрямованих на подолання бідності, кліматичних змін та підтримку миру у світі.Фінансові реформи та боротьба з нерівністюОднією з центральних тем саміту стало справедливе оподаткування надприбутків. Лідери домовилися про впровадження глобальної мінімальної ставки податку для транснаціональних корпорацій, а також нових підходів до оподаткування найбагатших верств населення, зокрема мільярдерів. Ці ініціативи спрямовані на забезпечення додаткових ресурсів для боротьби з бідністю та зміцнення економічної стабільності в країнах, що розвиваються."Прогресивне оподаткування є одним із ключових інструментів зменшення внутрішньої нерівності, зміцнення фіскальної стійкості, бюджетної консолідації, сприяння сильному, сталому, збалансованому та інклюзивному зростанню", - йдеться у повідомленні.Для подолання нерівності в доходах країни G20 заявили про намір розширити доступ до соціальних програм, інвестувати у створення робочих місць і розвивати "зелену" економіку.Україна та глобальна безпекаСаміт підтвердив підтримку миру в Україні. Лідери наголосили на необхідності негайного припинення бойових дій і дотримання принципів міжнародного права. Учасники закликали до дипломатичних зусиль, спрямованих на врегулювання конфлікту, зокрема через діалог між ключовими сторонами."Конкретно щодо війни в Україні, нагадуючи про наші дискусії в Нью-Делі, ми наголошуємо на людських стражданнях та негативному додатковому впливі війни на глобальну продовольчу та енергетичну безпеку, ланцюги поставок, макрофінансову стабільність, інфляцію та економічне зростання. Ми вітаємо всі відповідні та конструктивні ініціативи, які підтримують всеосяжний, справедливий і міцний мир, дотримуючись усіх цілей і принципів Статуту ООН щодо сприяння мирним, дружнім і добросусідським відносинам між народами", - зазначили лідери G20.Декларація також включає заклик до захисту цивільного населення і відновлення зруйнованої інфраструктури.Зміна кліматуG20 визначила боротьбу зі змінами клімату як один із пріоритетів. Лідери зобов’язалися пришвидшити реалізацію Паризької кліматичної угоди та інвестувати у відновлювані джерела енергії. Окремо лідери обговорили необхідність підтримки країн, які найбільше страждають від екологічних криз, через міжнародні фонди допомоги."Ми підтверджуємо нашу рішучу відданість багатосторонності, особливо у світлі прогресу, досягнутого в межах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Паризької угоди, - йдеться в тексті декларації. - Ми підтверджуємо температурну мету Паризької угоди, яка полягає в тому, щоб утримати зростання глобальної середньої температури на рівні значно нижче 2 °С порівняно з доіндустріальним рівнем та докласти зусиль для обмеження зростання температури до 1,5 °С порівняно з доіндустріальним рівнем, визнаючи, що це значно зменшить ризики та наслідки зміни клімату".Глобальна охорона здоров’яУ декларації йдеться про важливість зміцнення системи охорони здоров’я, особливо в умовах постпандемічного відновлення. Учасники саміту пообіцяли сприяти справедливому розподілу медичних технологій, включно з вакцинами, для запобігання новим спалахам інфекційних хвороб."Ми підтримуємо завершення поточних переговорів щодо розробки та обговорення конвенції, угоди або іншого міжнародного інструменту ВООЗ щодо запобігання пандемії, готовності до неї та реагування на неї, який має доповнити Міжнародні медико-санітарні правила (ММСП) при повній повазі до суверенітету окремих держав", - наголосили учасники саміту. Цифровізація та інноваціїЛідери наголосили на важливості розвитку цифрової інфраструктури та розширення доступу до Інтернету. Це сприятиме економічному розвитку, освіті та скороченню нерівності між країнами. Було також порушено питання про етичне використання штучного інтелекту та захист даних."Ми визнаємо, що цифрові платформи змінили цифрову екосистему та онлайн-взаємодію, посиливши поширення інформації та полегшивши комунікацію в межах географічних кордонів та між ними. Однак оцифрування інформаційної сфери та прискорений розвиток нових технологій, таких як штучний інтелект (ШІ), різко вплинули на швидкість, масштаби та охоплення дезінформації, мови ненависті та інших форм шкоди в Інтернеті. У цьому сенсі ми наголошуємо на необхідності прозорості та відповідальності цифрових платформ згідно з відповідною політикою та чинним законодавством і будемо працювати з платформами та відповідними зацікавленими сторонами в цьому напрямку", - йдеться у документі.ВисновкиСпільна декларація G20 у Ріо-де-Жанейро показала готовність світових лідерів діяти разом для вирішення глобальних викликів. Саміт став важливим кроком до формування нової глобальної парадигми співпраці, орієнтованої на справедливість, стійкість і мир."Ми залишаємося рішуче налаштованими на боротьбу з голодом, бідністю та нерівністю, сприяння сталому розвитку в його економічному, соціальному та екологічному вимірах, а також реформування глобального управління. Ми вітаємо амбіції Саудівської Аравії щодо просування своєї черги на головування в G20 в наступному циклі. Ми дякуємо Бразилії за її лідерство цього року і з нетерпінням чекаємо на спільну роботу у 2025 році під час головування Південної Африки і наступної зустрічі в США у 2026 році", - підсумували лідери G20.30 липня президент США Джо Байден провів телефонну розмову зі своїм бразильським колегою Луїсом Інасіо Лулою да Сілвою і заявив про плани відвідати саміт G20 у Ріо-де-Жанейро 18-19 листопада.18 жовтня російський диктатор Володимир Путін заявив, що він не приїде в Бразилію на саміт G20, де його можуть заарештувати за ордером Міжнародного кримінального суду. За словами очільника Кремля, він не хоче зірвати саміт.18 листопада у Вlооmbеrg повідомили, що президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган планує представити на саміті G20 у Ріо-де-Жанейро власний план врегулювання війни в Україні шляхом заморозки конфлікту на нинішніх лініях фронту.

Декларація нового начальника поліції Житомирщини Олександра Ковтуна за 2023 рік - зарплата в Нацполіції України, пільга і соцдопомога, а також статки дружини і спільна власність подружжя

За словами польського прем'єра, після виборів у США Європа буде змушена ще більше відповідати за свою безпеку самостійно. Мирний план Дональда Трампа, вважає глава уряду, лише на стадії підготовки.

Цього разу він заявив, що начебто "у Декларації про незалежність України було закріплено нейтральний статус України", а кордони України були нібито визнані Росією з урахуванням нейтрального статусу. І тому, за словами Пуйла, "так не домовлялися" і таким чином РФ прийшла "на захист" народу, який "пригнічували" після Майдану.Що ж не так?По-перше, існує два різні документи: Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року та Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року.По-друге, Декларація є політичним документом про наміри Української РСР як однієї з 15 союзних республік СРСР. Цим документом не утворювалася нова держава і не проголошувалася незалежність від СРСР.Зокрема, у розділі про зовнішньополітичну діяльність у Декларації висловлювалися наміри Української РСР стати у майбутньому нейтральною державою. Якщо почитаєте Декларацію, то знайдете багато рудиментів — і про виняткове право Верховної Ради виступати від імені народу, і про функцію загального нагляду прокуратури, і багато чого іншого, що видається дивним на наш час.По-третє, 8 грудня 1991 року в так званій Біловезькій угоді намір стати у майбутньому нейтральною державою висловила не лише Україна, а й Білорусь і РРФСР. Згодом РФ стала одним із засновників військово-політичного блоку — ОДКБ, до якого згодом приєдналася Білорусь, яка одночасно на конституційному рівні аж до 2022 року вважалася … "нейтральною державою". Читайте також: Путін на Валдаї канючить розмову з ТрампомВідтак нейтральні наміри РФ і Білорусі закінчилися ще … минулого тисячоліття. І це в той час, коли Україна ніколи не входила і не входить до жодного військово-політичного блоку.По-четверте, сама РФ всіляким чином перешкоджала Україні стати постійно нейтральною державою, розміщуючи на території України свої війська — Чорноморський флот РФ. По-пʼяте, наша Конституція завжди прямо забороняла і, на жаль, донині забороняє розміщувати на території України будь-які військові бази іноземних держав. В тому числі дружніх нам держав.Пропагандистські пасажі про начебто наміри України розмістити на своїй території у 2014 році війська США чи будь-якої іншої держави є повною маячнею. По-шосте, державні кордони та територіальна цілісність України в межах колишньої Української РСР була визнана спершу РРФСР у двосторонньому договорі 1990 року, а згодом її правонаступником РФ у двосторонньому договорі про дружбу 1997 року та у двосторонньому договорі про кордони 2003 року. Визнання територіальної цілісності України здійснене без будь-яких умов. По-сьоме, провокація на Тузлі 2003 року та подальші події в Криму, починаючи з захоплення нафтових веж 19 лютого 2014 року, мали місце, коли ні в Конституції, ні в законах України не було жодної згадки про намір приєднатися до НАТО. Положення у Конституції України щодо намірів приєднатися до НАТО зʼявилися лише через 4 роки після агресії РФ проти України.Читайте також: Чому Путін програв вибори у СШАПо-восьме, Євромайдан 2014 року та будь-які інші події в Україні є внутрішньою справою України, а Статут ООН забороняє будь-якій державі втручатися у внутрішні справи інших держав. Нагадаю, що ніхто не вводив війська до РФ, коли у 1993 році Єльцин із танків розстрілював будівлю Верховної Ради РФ та за висновком КС РФ вчинив антиконституційний переворот.По-девʼяте, кожен в Україні, хто протестував у 2014 році проти повалення режиму Януковича не під синьо-жовтими прапорами, а під російськими триколорами, називаються не протестувальниками, а колаборантами, які зрадили свою країну. Намагання розказувати казки про начебто заборону прав російськомовних у 2014 році як виправдання агресії не витримує жодної критики, бо так званий мовний закон Ківалова-Колесніченка припинив свою чинність лише у 2018 році.По-десяте, ніщо не може бути виправданням для злочину агресії однієї держави проти іншої суверенної держави. Про це чітко зазначено у резолюції Генасамблеї ООН 3314 від 1974 року, за яку не лише голосував СРСР, але й був одним з ініціаторів її ухвалення. Всі ці нові побрехеньки Пуйла з того самого розряду, що і "Польща була винною у 1939 році, бо сама провокувала Гітлера". Ну, і нарешті, в розумінні кремлядів, нацистами в Україні є всі ті, хто відмовляються себе визнавати росіянами та вигадали себе українцями.Саме тому невипадково в першу чергу, чим зайнялися окупанти на українських територіях? Зі знищення української мови, українських книжок, повернення радянських памʼятників і назв вулиць. Це окремий привіт для тих в Україні, хто досі переконані, що неважливо за якою назвою існують вулиці, головне, щоб освітлені.*Публікується зі збереженням стилю автораДжерелоПро автора. Андрій Магера, юрист, колишній заступник голови ЦВКРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Для призначення житлової субсидії надаються заява, декларація та залежно від обставин низка документів. Наприклад, договір оренди житла, договір про реструктуризацію заборгованості, довідка ВПО.

Читайте, що відомо про головну лікарку лікарні Харківської міської лікарні №13, депутатку міськради Аллу Бобейко: корупційні скандали, власність, декларація