Search trend "Рух – Карпати"

Карпати можуть віддати в річну оренду в Рух бразильця Фабіано.

Футбольні клуби України зазнали значних фінансових втрат у 2024 році, найгірші показники зафіксовано у "Динамо" та "Шахтаря". Як повідомив журналіст Михайло Співаковський в ефірі ТаТоТаке, фінансові результати українських команд у 2024 році виявилися критичними для багатьох. Київське "Динамо" завершило рік із мінусом у $12,9 млн. Донецький "Шахтар" показав ще більший дефіцит - понад $42,8 млн. До списку найбільш збиткових увійшли також "Карпати" зі Львова, які втратили $8,5 млн, та житомирське "Полісся" з дефіцитом у $4,7 млн. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фінал Кубка України: оголошено стартові склади "Шахтаря" та "Динамо" На тлі цього кілька команд зуміли завершити рік з прибутком. Зокрема, "Ворскла", що вилетіла до Першої ліги, заробила $242,8 тис. "Кривбас" зафіксував прибуток у $159,6 тис., а ЛНЗ - $81,3 тис. "СК Полтава", яка вийшла до УПЛ, заробила $74,5 тис., а "Лівий Берег", хоч і швидко вилетів, завершив рік із позитивним балансом у $7,6 тис. Серед клубів з незначними збитками опинилися "Олександрія" (мінус $8,6 тис.), "Колос" (мінус $28,9 тис.) та "Інгулець" (мінус $55 тис.). "Зоря" втратила $69,4 тис., "Чорноморець" - $247,4 тис., "Верес" - $547,9 тис., а "Рух" - $810,8 тис. У глибокий мінус також пішли "Металіст 1925" із дефіцитом у $1,3 млн та "Оболонь", яка завершила рік з мінусом у $1,7 млн. Колишній захисник "Динамо" Київ і збірної України Владислав Ващук поділився думками про роботу головного тренера Олександра Шовковського у столичному клубі. На його думку, під керівництвом теперішнього тренера грає набагато краще, ніж у минулому, коли команду тренували іноземні фахівці.

УПЛ затвердила календар сезону 2025/26: відомі дати та перші матчіЕлектронна система УПЛ затвердила календар матчів сезону 2025/26, який стартує 2 серпня. Перший тур включає матчі «Рух» – «Полтава», «Карпати» – «Полісся», «Епіцентр» – «Шахтар» та інші.

Ярослав Карабін приєднався до «левів» на правах вільного агента

Ветеран це частина громади, й він повертається до неї, каже колишній військовий Вадим Свириденко Що для вас було найголовніше за останній рік у плані реабілітації учасників бойових дій? &еnsр;Усі ті, хто потребують реабілітації, мали однозначно її отримати, не дивлячись на складність травми. У нас є нові виклики. Міністерства, відомства й усі, хто займаються цим, їх приймали. Реабілітація не стояла на місці. Весь час іде моніторинг, ухвалюють нестандартні рішення. Розкажіть про лікування комбінованих травм. &еnsр;Це такі ураження, де можуть бути ампутації, черепно-мозкові травми, втрата зору, контузії долучаються, уламкові поранення. Медики дивляться, що першочергово робити, щоб довезти до стабпункту, там уже надають первинну допомогу, далі госпіталь. А потім поступове відновлення. Не все так просто, тому що в госпіталі має працювати мультидисциплінарна команда, до якої входять усі лікарі, яких знаєте. Окрім педіатрів. Такі команди мають працювати в лікарнях усіх рівнів. Ми розуміємо, що хвороби наздоганятимуть бійців у мирний час. Варто зробити таку систему, щоб не доводилося продавати квартири, аби вилікуватися. Якщо це втрата зору, соціалізація має відбуватися ­якнайякісніше. Людині треба видати ціпок, ті гаджети, які допомагають орієнтуватися, навчати її освоювати простір навкруги. У якому стані нині психологічна допомога бійцям? І чи навчені азів психології соціальні менеджери? &еnsр;Психолог спілкується з пацієнтом. Це частина медичної допомоги. До того ж говоримо про мультидисциплінарну команду, коли кожен виконує свою частину роботи. З бійцем працюють місяць, два, три, а потім за пів року знову. У госпіталі має працювати мультидисциплінарна команда А соціальний менеджер займається проблемами, які бійцю у важкому стані не потрібно вирішувати: втрата документів, документи про поранення, проблеми якісь життєві. І за законодавством, він має надати роз'яснення, як що й куди рухається. Соціальні менеджери вперше з'явилися в Рівненській області? &еnsр;Так, пілотний проєкт почав працювати в Рівному. Ми побачили, що це правильний шлях. Відстежується кожен ветеран, його здоров'я, можливості. У 62 громадах обрали соціальних менеджерів когось із ветеранів, когось із соціальних служб. Вони проходили навчання в Острозькій академії, складали іспити. Виникла довіра між територіальною громадою і бійцем, державою і бійцем. І коли кажуть, що суспільство має піти до ветерана й розв'язати всі питання, цього не станеться, якщо ветеран не зробить хоч якихось кроків назустріч суспільству. З розумінням, що йому це потрібно. Є механізми, є проєкти розроблені, є ті самі соціальні менеджери ветеран має розуміти: якщо звернеться до того чи того фахівця, він отримає те, що йому потрібно. Нині це масштабується по всій Україні. Ми не забуваємо, що багато хто повернувся з інвалідністю, різним ступенем травм, з полону. До кожного треба свій підхід, своя програма. Тому це справді розв'язання питань на рівні територіальних громад. І тут мають бути залучені Міністерство ветеранів, Міністерство охорони здоров'я, Міністерство соціальної політики, депутати Верховної Ради. Сьогодні в нас суспільство поранене, це нам на десятиліття роботи. Восени торік відбувся міжнародний ветеранський форум "Ветерани: шлях додому". І спортивний фестиваль там був. &еnsр;Протягом року відбулося п'ять форумів і наприкінці року заключний у Львові. Спортивні фестивалі робили по всій Україні, їх теж було п'ять. Це ми говоримо не про великі досягнення і не про великий спорт. Бійці могли прийти подивитися, розслабитися, зробити якісь вправи, побути з людьми. І воно спрацювало: багато бійців, які були в собі замкнуті, почало спілкуватися, грати в петанк, піклбол, баскетбол на візочках. Ми плануємо на цей рік такі фестивалі робити в Житомирській області, Івано-Франківській, провести Карпати Уоmр це марш-кидок, де будуть три дистанції: 16, 32 і 48 кілометрів. Кілька років ми приїжджаємо на Саtеrаn Yоmр у Шотландії, де наші бійці беруть участь у марш-кидках 35, 62 і 75 кілометрів. Це міжнародні ветеранські змагання. Ми хотіли зробити в нас подібне, але не з такою складною дистанцією. Плануємо, що Карпати Yоmр відбуватимуться щороку і там ветерани збиратимуться, спілкуватимуться. Якщо з часом це будуть тисячі ветеранів, це буде прекрасно. Ідеться не тільки про важкопоранених, може долучитися будь-яка людина, ветеран чи цивільний, яка хоче підтримати, просто бути поряд. Був форум у Львові про спроможності громад у захисті прав та задоволенні потреб ветеранів. Чи все гаразд у громаді з ветеранами? &еnsр;Ветеран це частина громади, й він повертається до неї. Якщо ветеран важкопоранений, то громада має прийти до нього в хату, подивитися, в яких умовах він живе. Нормальна реакція громади виділення грошей, допомога, якась соціалізація. А якщо людина прийшла без травм, зрозуміло, що вона буде далі в цій громаді працювати, спілкуватися, приходити щодня на роботу, податки платити. Але ветерану теж треба допомогти: якась перекваліфікація або навчання, дати можливість допомагати іншим. Але без згоди ветерана, його бажання повернутися, цього ніколи не станеться. Тому ці шляхи мають перетнутися десь посередині. Карпати Уоmр це марш-кидок, де будуть три дистанції Людина, яка втратила зір, може працювати насправді продуктивно. Ми стільки разів бачили, що такі ветерани стають хорошими психологами. Соціальні програми, соціалізація мають удосконалюватися. Це стосується і цивільних, які можуть життя побудувати абсолютно по-іншому. Я давно бачив у Чехії реабілітаційні центри, де люди, які народжуються зі складними вадами, стають дизайнерами, ще якісь професії опановують. Тобто було б бажання такі програми розробляти. Ви брали участь у 49-му марафоні морської піхоти США? &еnsр;Я був із командою. 10 кілометрів біг, як завжди. Цілої дистанції не пробігаю, виконую свої завдання як тренер на дистанції, щоб хлопці не травмувалися, робили все правильно. Марафони це для мене підтримка як фізична, так і психологічна: треба тренуватися, бути у формі. Я допомагаю іншим і показую, що це можливо. Як справи у спортивного клубу ІRОN WАRRІОRS? &еnsр;Ходимо тренуватися до спортивного залу "Меридіан" у вівторок та четвер: піклбол, петанк, баскетбол на візочках. Там така атмосфера, що ми психологічно розвантажуємося. Немає великих навантажень, але це динаміка, рух, які відновлюють. Тому хочемо розширюватися. Мріємо про свій спортивний зал із різними видами спорту, який працюватиме з ранку до вечора, щоб там були психологи. Потім можна було би відправляти на якісь змагання, якщо є бажання бійця. І сім'ї можуть приходити. Ми прагнемо відновлювати й дивитися, як боєць іде по життю, яка фізкультурно-спортивна реабілітація в нього, яка підтримка вдома. Бо розуміємо, що якщо боєць поранений чи просто повернувся з війни, то з ним треба спілкуватися, дивитися, чи в нього стабільно все в житті, може, він сам захоче комусь допомагати. Війна буде нас наздоганяти в мирні часи. Кількість реабілітаційних центрів збільшилася останнім часом? &еnsр;Так. Будуватимуть центри, нові відділення. Ми нині боремося не за кількість центрів, а за якість. Тому тепер і пакети НСЗУ змінюються, і прагнемо, щоб була достатня кількість фахівців, щоб не було на одного реабілітолога 30 людей. На жаль, фахівців поки що недостатньо. Яка ситуація в нас із протезуванням? &еnsр;Держава повністю покриває вартість протезів. Черги є, тому що всі хочуть потрапити до фахового протезиста чи майстерні, але вони некритичні. У реабілітаційних центрах паралельно приходить протезист, розповідає, як відновлюватиметься боєць, як із ним працюватиме реабілітолог, щоб не просто дати протез, а ще й навчити ним користуватися, обслуговувати. І на сьогодні робимо великий крок уперед: протезисти почали вчитися у вищих навчальних закладах. Іще декілька років тому цим займалися протезні майстерні, які самі навчали. Це буде здорова конкуренція. Наш ринок отримає хороших якісних протезистів. Черги є, тому що всі хочуть потрапити до фахового протезиста Дніпровський протезний завод це потужне державне підприємство, яке виконує складні протезування. Нині по всій Україні багато хороших протезних установ: полтавський "Ортопед", запорізький "Ортотех". А ви надаєте перевагу яким протезам? &еnsр;У мене є і механічні, й електричні, й біонічні протези, й повсякденні, і спортивні. Це залежить від того, як ми навчилися ними користуватись і що робимо. Я завжди звертаюся до протезистів, ерготерапевтів, читаю літературу. До речі, в Полтаві "Ортопед" виготовляє багато приладів для ерготерапії. Наприклад, для хлопців і дівчат, які втратили кінцівки нижче ліктя і вище ліктя, щоб справді вони були самостійні й могли їсти без допомоги протеза, є спеціальні манжети, куди вставляють виделку, або спеціальні виделки. Така співпраця триває, ми весь час пробуємо ці предмети повсякденного обслуговування вдосконалювати. Чи продовжуєте займатися легкою атлетикою, футболом? &еnsр;Уже не так, як це було після поранення. Я тепер більше себе підтримую непрофесійно, щодня роблю якісь вправи, гантелі, відтискання. Інколи вибігаю на стадіон, а футбол просто люблю коли бачу м'яч, буцаю його із задоволенням. Тому це повсякденна підтримка, без якої не можна, тому що м'язи швидко втрачають фізичну форму й має бути створений м'язовий корсет.

Про це повідомляє Еспресо.Поєдинок завершився з рахунком 2:0. Відтак Україна припинила виступи на молодіжному чемпіонаті Європи-2025, посівши третє місце в групі.Матч Нідерланди - Україна відбувався у Пряшеві на "Татран Арені" та розпочався о 19:00 за київським часом. Наживо його транслювали Меgоgо та Суспільне. Українська молодіжка, яку тренує іспанець Унаї Мельгоса, стартувала на турнірі з поразки від Данії - 2:3. У другому турі вона перемогла Фінляндію -  2:0. Перед заключним туром Україна мала 3 очка та посідала в групі D друге місце, Нідерланди з 1 пунктом ішли третіми. Лідирували з 6 балами данці, які достроково вийшли до чвертьфіналу. Фіни з 1 очком - четверті. До плей-офф вийдуть дві кращі команди з групи. Євро-2025 3-й турГрупа DНідерланди U21 - Україна U21 - 2:0Голи: Валенте, 34, Ван Берген, 57Склад молодіжної збірної України на Євро-2025Воротарі: Руслан Нещерет ("Динамо"), Георгій Єрмаков ("Олександрія"), Владислав Крапивцов ("Жирона", Іспанія).Захисники: Костянтин Вівчаренко, Тарас Михавко (обидва - "Динамо"), Ілля Крупський ("Ворскла"), Артем Смоляков ("Лос-Анджелес", США), Володимир Салюк ("Металіст 1925"), Едуард Козік ("Колос"), Віталій Роман ("Рух"), Арсеній Батагов ("Трабзонспор", Туреччина).Півзахисники: Володимир Бражко, Назар Волошин, Максим Брагару, Валентин Рубчинський (усі - "Динамо"), Ілля Квасниця, Олег Очеретько (обидва - "Карпати"), Єгор Ярмолюк ("Брентфорд", Англія), Олександр Яцик ("Зоря"), Антон Царенко ("Лехія", Польща), Владислав Велетень ("Колос").Нападники: Богдан В'юнник ("Лехія", Польща), Владислав Ванат ("Динамо").

Про це повідомляє офіційний сайт УЄФА.   Українська збірна поступилася суперникам з рахунком 2:3. Рахунок у грі відкрили "синьо-жовті", і на перерву команди йшли за мінімальної переваги українців.У другому таймі данці зрівняли рахунок. Українці знову зуміли вийти вперед,  утім суперники фактично відразу відновили паритет. Зрештою "синьо-жовті" пропустили на 87-й хвилині. Цей гол і став вирішальним.Матч Україна - Данія відбувався в місті Пряшів на стадіоні Таtrаn Аrеnа та стартував о 19:00 за київським часом. Наживо його транслювали телеканал "Суспільне Спорт" і медіасервіс Меgоgо.Євро-20251-й тур. Група DУкраїна U21 – Данія U21 - 2:3Голи: Волошин, 22, Брагару, 78  - Бішофф, 62, Бевінг Вік, 81, Осула, 85Перед грою букмекери віддавали невелику перевагу данцям. На їхню перемогу  пропонували коефіцієнт 2.35, на виграш українців -  2.90, на нічию - 3.40. Також на ЧЄ українська молодіжка під керівництвом іспанця Унаї Мельгоси зіграє у групі D з Фінляндією (15 червня) та Нідерландами (18 червня). У фінальній частині Євро‑2025 виступають футболісти, яким на початок відбіркового циклу турніру було не більше 21 року. 16 збірних розподілені на 4 групи. До чвертьфіналу вийдуть по дві найкращі команди з кожної групи. Склад молодіжної збірної України на Євро-2025Воротарі: Руслан Нещерет ("Динамо"), Георгій Єрмаков ("Олександрія"), Владислав Крапивцов ("Жирона", Іспанія).Захисники: Костянтин Вівчаренко, Тарас Михавко (обидва - "Динамо"), Ілля Крупський ("Ворскла"), Артем Смоляков ("Лос-Анджелес", США), Володимир Салюк ("Металіст 1925"), Едуард Козік ("Колос"), Віталій Роман ("Рух"), Арсеній Батагов ("Трабзонспор", Туреччина).Півзахисники: Володимир Бражко, Назар Волошин, Максим Брагару, Валентин Рубчинський (усі - "Динамо"), Ілля Квасниця, Олег Очеретько (обидва - "Карпати"), Єгор Ярмолюк ("Брентфорд", Англія), Олександр Яцик ("Зоря"), Антон Царенко ("Лехія", Польща), Владислав Велетень ("Колос").Нападники: Богдан В'юнник ("Лехія", Польща), Владислав Ванат ("Динамо").6 червня молодіжна збірна України перемогла у товариському матчі Іспанію. 

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

Про це повідомляє Українська асоціація футболу. Зустріч відбулася в іспанському місті Алькоркон на стадіоні "Санто Домінго". Перемогу Україні у компенсований арбітром час приніс Ілля Квасниця. Для української молодіжки, яку тренує іспанець Унаї Мельгоса, ця гра була останньою перед стартом на Євро-2025 у Словаччині. На груповому етапі турніру Україна зіграє проти Данії (12 червня), Фінляндії (15 червня) та Нідерландів (18 червня). До плей-офф вийдуть дві кращі команди з групи. Чемпіонат Європи U21 триватиме з 11 до 28 червня. Товариський матч6 червняІспанія U21 - Україна U21 0:1Гол: Квасниця, 90+2Склад молодіжної збірної України на Євро-2025Воротарі: Руслан Нещерет ("Динамо"), Георгій Єрмаков ("Олександрія"), Владислав Крапивцов ("Жирона", Іспанія).Захисники: Костянтин Вівчаренко, Тарас Михавко (обидва - "Динамо"), Ілля Крупський ("Ворскла"), Артем Смоляков ("Лос-Анджелес", США), Володимир Салюк ("Металіст 1925"), Едуард Козік ("Колос"), Віталій Роман ("Рух"), Арсеній Батагов ("Трабзонспор", Туреччина).Півзахисники: Володимир Бражко, Назар Волошин, Максим Брагару, Валентин Рубчинський (усі - "Динамо"), Ілля Квасниця, Олег Очеретько (обидва - "Карпати"), Єгор Ярмолюк ("Брентфорд", Англія), Олександр Яцик ("Зоря"), Антон Царенко ("Лехія", Польща), Владислав Велетень ("Колос").Нападники: Богдан В'юнник ("Лехія", Польща), Владислав Ванат ("Динамо").

Про це повідомляє Українська Прем'єр-ліга. Наживо усі матчі чемпіонату України показує УПЛ ТБ. Трансляції доступні на найбільших ООТ-платформах та в етері провідних кабельних операторів та Т2. Перед 30-м туром "Динамо" достроково стало чемпіоном України, "Олександрія" вперше в історії здобула срібні медалі, а "Шахтар" отримав бронзові. Інтрига зберігається в боротьбі за четверте місце та путівку в Лігу конференцій, а також за збереження місця в УПЛ. На виступ в єврокубках претендують "Полісся", яке має 47 очок, а також "Карпати" і "Кривбас", які набрали по 46 пунктів.  Боротьбу за "виживання" продовжують "Оболонь" (29), "Ворскла" (26), "Лівий Берег" (26) та "Інгулець" (23).  "Чорноморець" (22) достроково вибув з найсильнішого дивізіону. Разом з одеситами УПЛ напряму залишить 15-та команда. Клуби, які фінішують на 13-й та 14-й позиціях, зіграють у перехідних матчах за місце в Прем'єр-лізі з представниками першої ліги. Чемпіонат України 30-й тур 23 травня "Інгулець" - "Ворскла" 1:1Голи: Малиш, 72 - Кулач, 34 "Оболонь" - "Лівий Берег"  1:0Гол: Груша, 49Вилучення: Якимів, 83 ("Лівий Берег") 24 травня"Чорноморець" - "Олександрія" 0:0"Рух" - "Шахтар" 1:1Голи: Фаал, 58 - Егіналду, 46"Динамо" - "Колос" 1:1Голи: Піхальонок, 31 - Сидоров, 4725 травня"Верес" - "ЛНЗ Черкаси" 1:1Голи: Сміян, 90+4 - Макуана, 73 "Полісся" - "Кривбас" 1:1Голи: Батіста, 50 - Твердохліб, 30 "Карпати" - "Зоря" 1:3Голи: Бабогло, 16 - Джордан, 25, Мічин, 51, Слесар, 73 

На популярному маршруті через Карпати на дільниці Ясіня — Вороненко 22 травня екстрено зупинили рух потягів. Це сталося через технічні проблеми з залізницею, там просіла колія через провал земної породи. Про це повідомили в Укрзалізниці, передає Рубрика. На маршруті через Карпати стався обвал ґрунту, тому просіли колії. Увечері 22 травня "Укрзалізниця" повідомила, що рух потягів на відрізку між […] Тhе роst У Карпатах через провал земної породи просіла залізнична колія: рух потягів перекрито арреаrеd fіrst оn Рубрика.

23 травня 2025 року пасажирські поїзди, що прямують з Києва, Харкова, Сум, Запоріжжя, Одеси у Рахівському напрямку змінюють маршрут. Через просідання колії кінцеві зупинки — на Франківщині

На 23 травня змінено графік курсування потягів.

На дільниці &quоt;Ясіня &mdаsh; Вороненко&quоt; через просідання ґрунту та колії тимчасово зупинили рух потягів

Про це повідомляє Українська Прем'єр-ліга.Наживо всі матчі УПЛ можна переглянути на телеканалі "УПЛ ТБ". Він доступний на провідних ОТТ-платформах та в етері найбільших кабельних операторів. Чемпіонат України29-й турСубота, 17 травня"Колос" - "Карпати" 2:1Голи: Велетень, 55, Гагнідзе, 89 - Краснічі, (аг) 9"Кривбас" - "Оболонь" 1:0Гол: Кузик, 48"Зоря" - "Полісся" 0:1Гол: Батіста, 33Неділя, 18 травня"Олександрія" - "Верес" 3:1Голи: Цара, 5, 21, Ковалець, 36 - Гайдучик, 47"Інгулець" - "Шахтар" 1:4Голи: Волохатий, 17 – Бондаренко, 2, Судаков, 69, Судаков, 73, Бондаренко, 90+1"ЛНЗ Черкаси" - "Ворскла" 0:0"Лівий Берег" - "Рух" 1:0Голи: Шастал, 15"Чорноморець" - "Динамо" 1:1Голи: Хобленко, 68 - Ярмоленко, 54 (пенальті)Турнірна таблиця перед 29-м туром УПЛФото: УПЛ 

Про це повідомляє Українська Прем'єр-ліга.Наживо всі матчі УПЛ можна переглянути на телеканалі УПЛ ТБ. Він доступний на провідних ОТТ-платформах та в етері найбільших кабельних операторів. Чемпіонат України26-й турПʼятниця, 9 травня"Зоря" - "Шахтар" 0:0"Полісся" - "Динамо" 0:0Крістан Біловар (на передньому плані) та Батіста Очоа, "Полісся" - "Динамо". Фото: fасеbооk.соm/fсроlіssyаСубота, 10 травня"Ворскла" - "Чорноморець" 1:2Голи: Ндукве, 43 - Хобленко, 77, Джарджу, 82"Оболонь" - "ЛНЗ Черкаси" 0:0"Рух" - "Верес" 2:0Голи: Фаал, 26, Горін, 79Неділя, 11 травня"Кривбас" - "Колос" 0:1Гол: Теллес, 8"Карпати" - "Олександрія" 2:1Голи: Краснопір, 80 (пен.), Чачуа, 90+5 - Кампуш, 11Понеділок, 12 травня"Інгулець" - "Лівий Берег" 2:1Голи: Лосенко, 44, Фарасеєнко, 90+2 - Сідней, 64

Про це повідомляє офіційний сайт Української Премʼєр-ліги.Наживо всі матчі УПЛ можна переглянути на телеканалі УПЛ ТБ. Він доступний на провідних ОТТ-платформах та в етері найбільших кабельних операторів.Чемпіонат України27-й турПʼятниця, 2 травня"Лівий Берег" - "Карпати" 2:3Голи: Синиця, 33, Бабогло, 72 (авт.) - Чачуа, 31, 59, Якимів, 63 (авт.) Вилучення: Альварес, 19 ("Карпати")"Рух" - "Кривбас" 0:0Субота, 3 травня"Чорноморець" - "Шахтар" 0:3Голи: Бондаренко, 55, Невертон, 71, 75"Інгулець" - "Динамо" 0:4Голи: Дихтярук, 38 (аг), Шапаренко, 40, Михайленко, 55, Ванат, 57"Верес" - "Оболонь" 0:2Голи: Тарануха, 27, Ільїн, 42Вилучення: Куція, 34Неділя, 4 травня"ЛНЗ Черкаси" - "Зоря" 1:1Голи: Вантух (аг), 47 - Будківський, 61"Колос" - "Ворскла" 0:0"Полісся" - "Олександрія" 1:2Голи: Батіста, 45+1 - Калюжний, 32, Цара, 78Вилучення: Майсурадзе, 52Який вигляд має турнірна таблиця перед 27-м туромФото: uрl.uа

У рамках 27-го туру УПЛ 2024/25 Лівий Берег приймає Карпати, а Рух зіграє з Кривбасом. Анонс і прогноз на матчі читайте на "Футбол 24".

Про це повідомила Українська Прем'єр-ліга. Наживо всі матчі УПЛ можна переглянути на телеканалі УПЛ ТБ. Він доступний на провідних ОТТ-платформах та в етері найбільших кабельних операторів. Чемпіонат України26-й турПʼятниця, 25 квітня"Інгулець" - "Олександрія" 0:1Гол: Цара, 26"Зоря" - "Лівий Берег" 2:1Голи: Антюх, 40, Яцик, 49 - Сідней, 64Субота, 26 квітня"Чорноморець" - "Рух" 1:2Голи: Хобленко, 62 - Клімчук, 20, Рябов, 77"ЛНЗ Черкаси" - "Кривбас" 0:0"Оболонь" - "Карпати" 2:2Голи: Стасюк, 20, Тарануха, 81 - Приймак, 29 (аг.), Невес, 90Неділя, 27 квітня"Ворскла" - "Верес" 3:0Голи: Кане 25, Ндукве 58, Малиш 90+3"Колос" - "Полісся" 1:1Голи: Велетень, 56 - Сарапій, 46"Шахтар" - "Динамо" 2:2Голи: Кевін, 6 (пенальті), Егіналду, 20 - Ванат, 56, Кабаєв, 90+3Який вигляд має турнірна таблиця перед 26-м туромТурнірна таблиця перед 26-м туром. Фото: УПЛ

Володимир Чугай — керівник відділу продуктового менеджменту в державній агенції DОТ і керівник проєкту DОТ-Сhаіn — ІТ-системи для управління тиловими потребами ЗСУ. Спершу агенція налагодила постачання харчування армії, а тепер планує запустити маркетплейс дронів для Сил оборони DОТ-Сhаіn Dеfеnсе. В інтерв’ю DОU Володимир Чугай розповідає, як і навіщо свого часу перейшов із комерційного сектору в державні проєкти, чому не вдалося реформувати митницю, коли запрацює платформа з постачання дронів у DОТ і попри які перепони цифровізують армію. Державний оператор тилу (DОТ) — це державна закупівельна агенція, яка відповідає за нелетальне забезпечення ЗСУ: одягом, спорядженням, харчами, пальним. І цифровізацію цих процесів. Одне з головних завдань агенції — реформувати закупівлі за допомогою ІТ-технологій. Нині в ІТ-команді DОТ працює 40 фахівців. «На терезах були гемблінг і митниця». Про перехід у держсектор і реформу Митниці — Як і з якою мотивацією ти перейшов з комерційного ІТ в GоvТесh? У корпоративному секторі я пропрацював понад десять років. Починав інженером у «Квазар Мікро», одному з найбільших ІТ-інтеграторів в Україні в 2000-х — на початку 2010-х, потім перейшов на менеджерську роль. Останнім штрихом в комерційному секторі став запуск онлайн-платформи: маркетплейсу для купівлі авіаквитків. Це був успішний проєкт, який вдалося масштабувати на інші країни. Відтак для мене постало питання, куди рухатися далі, адже працювати в операційці вже не здавалося цікавим. Тоді я отримав дві — геть різні — пропозиції роботи: у гемблінгу та у державному проєкті з реформування митниці, коли її очолив Макс Нефьодов [у червні 2019-го — ред.]. На одній шальці терезів стояла у два з половиною рази вища зарплата з іншими вигодами: виїзди за кордон або в Карпати з різними зірками на корпоративах, страховка, компенсація спортзалу тощо. «На іншій шальці — робота, для якої треба купити свій ноутбук і де немає ані відпусток, ані лікарняних» Як і компенсації витрат на відрядження. Та що говорити — і добових не було. Мої батьки, як і багато чиї, кажуть: «Ось хай уже наші діти/онуки поживуть». Мені ж більше резонує думка, що варто не забувати про себе, не відкладати життя на потім, як святковий сервіз, — тоді й діти житимуть добре. Я розглядав цю роботу як можливість трансформувати країну, в якій живемо, як нагоду змін не в абстрактному «колись», а незабаром. До реформування митниці долучилися мої колеги: Євген Єнтіс, який раніше реформував Рrоzоrrо, і Роман Ланський, який опікувався первинною ланкою медичної допомоги. Євген порадив мені перед тим, як ухвалювати рішення, поговорити з родиною. Бо воно вельми впливає фінансово і на сім’ю. Я мав певний запас грошей, із яким міг протриматися рік. «Зроблю свій внесок і повернуся у корпоративний сектор», — так я тоді міркував. Забіжу наперед: цього не сталося. — Згаданий тобою Роман Ланський сказав, що реформа митниці провалилася. З твого погляду, чому і що пішло не так? Так, реформа не відбулася. Зовні здається, що команду під цю реформу ти маєш на старті. Насправді ні, її ще тільки належить сформувати. Поки пропрацюєш концепцію, поки визначиш обсяги фінансування, поки кандидати на різні посади й напрями пройдуть відбір... Нам знадобилося пів року, тільки щоб сформувати команду. Бо спершу заходить голова. Тоді напрацьовується концепція, йдуть перемовини з донорами про фінансування — потім ухвалюють рішення. Далі потрібно знайти рекрутера, оголосити вакансії і знайти людей. Кандидати мають зайти на короткострокові контракти (три, максимум шість місяців і дуже рідко на рік), а це звужує вибір. А після цього треба ще хоча б 3-6 місяців, щоб команда дала результат. Я займався митним оформленням автомобілів — щоб усе відбувалося в білу. Не класно платити митнику $50 або $100 за машину, залежно від марки. Всім хочеться без зайвої мороки привезти авто зі Штатів, Європи чи Кореї за більш вигідними умовами. Але нюанс у тому, що якщо все робити на чистоту, машина коштуватиме дорожче. До того ж митниця — лише один з етапів ввезення автомобілів. Спершу, щоб купити автомобіль за кордоном, треба знайти людину, яка на місці перевірить авто. Знайти, хто повантажить машину й привезе її в порт. А звідти — хто завантажить на корабель. За кожну цю дію — окрема плата. Плюс окремо платиш аванс, щоб процес стартував. Відповідно вартість машини сильно зростає. І для пересічної людини простіше заплатити єдину таксу 500-800 доларів за все. Прозоре митне оформлення авто стане дорожчим, зміниться баланс вартості продуктів і вигідності для кінцевого споживача. Тож нашим завданням було переконати людей: «Так, ви будете платити більше, але з цих мільярдів, які осідають на митниці, не ростимуть чиїсь маєтки» Ці гроші вивільняться як інвестиції для освіти, лікарень, шкіл, доріг тощо. У нас розгорнулася боротьба з паном Івашковичем, який хоч і не є керівником вищої ланки митниці, але він фактично заблокував один зі шляхів реформи, закріпивши за собою статус власника митниці і того, хто визначає, як будуються процеси. І хоча загалом реформа не відбулася, кілька розроблених нами продуктів досі працюють. Наприклад, аналітика за даними митниці, сайт і скарги. Але інші продукти, які ми не встигли дотягнути і інтегрувати в митницю, на жаль, були згорнуті. Йдеться про автоматизовану систему управління ризиками, митне оформлення (соrе), журнал пункту пропуску, постаудит та відкриті дані (АРІ). З хорошого: вже готова команда, яка працювала на митниці, приєдналася до медичної реформи. Нині ці люди працюють в освіті, в оборонці, в агросекторі. Це сильні фахівці, у яких ми довго інвестували. Чим ще відрізняється держсектор від корпоративного — на митниці звичною практикою було вивчати процес у полі. Ми виїжджали в Одесу, в Ковель, щоб на митних пунктах вивчити, як усе відбувається реально. Сюрприз: їхати в ці міста треба було своїм коштом, як і орендувати там помешкання. Добових не виплачували. Це кардинально інший підхід, ніж у будь-якій компанії. Але водночас завдяки донорському фінансуванню Європи і США у наступних моїх проєктах у держсекторі діапазон винагороди розширився. Це, своєю чергою, відкрило вікно можливостей, щоб залучати сильних фахівців на проєкти. Робота в DОТ: що заважає цифровізації в оборонній індустрії — У чому полягає головна різниця між держсектором і комерційним ІТ з огляду на різні проєкти? У Державному операторі тилу (DОТ) я вже понад рік очолюю відділ продуктового менеджменту. Якщо порівнювати з корпоративною роботою, то різниця суттєва: для себе я вбачаю значно більше позитиву на держслужбі через масштаб і вплив. Проєкти, які ми втілюємо для Збройних сил, впливають практично на всю країну і додають стійкості, щоб продовжувати боротьбу. Тут докладаєшся до того, щоб визначати, як будемо жити завтра, і несеш за це відповідальність. Безумовно, на таку мотивацію впливає війна: у цей час хочеш бути дотичним. А щодо всього іншого відмінності є, але вони не кардинальні. — Як залежно від профілю фахівця, відрізняється його зарплата? Для фахівців рівня джун і мідл зарплата більш-менш однакова. Це досить близько до ринку (до $1,5 та $1,7К). Тож потенційний пул людей, готових до найму, розширюється. Утім для сеньйорів різниця вагома й може становити від 25 до 50-70 відсотків від того, що фахівець може заробити на ринку. Я не бачу в цьому великої проблеми. Так, сеньйори потрібні, щоб задати рамки й концепт проєкту. Але їх потрібно менше і цих людей можна залучати проєктно. Мотивовані фахівці можуть зайти на рік-другий і протриматися цей час на власних запасах. (Водночас фінансування достатнє для нормального рівня життя). — Однією з найбільших проблем роботи у держсекторі вважають бюрократію. Як вона відображається на ІТ-командах, що є найбільшою перепоною? Сама організація роботи ІТ-команд близька до тієї, яка панує у звичайному середовищі ІТ. Особливої різниці люди не відчують, окрім хіба мови, якою ведуть документацію. В аутсорсі співробітники звикли в Jіrа бачити все англійською. У нас же все ведеться українською: від комунікації в команді до технічних завдань. Бюрократія, або, як ми кажемо, нормативка — це проблема. Якщо в комерційному секторі оперативно можна розробити й запустити рішення, а отже — заробляти гроші й бути ефективним для свого підприємства, то в держсекторі це не так. «У 90% випадків ІТ-рішення розробляються швидше, ніж готується нормативка під це» Тобто врегулювання, хто і як працює. Це як у правилах дорожнього руху: бюрократія потрібна, щоб були чітко зрозумілі зони відповідальності кожної людини, яка залучена в проєкт. Бар’єр ще в тому, що це специфічна мова і треба зрозуміти, як такі документи пишуться. Як і в РНР або Рythоn, треба опанувати синтаксис, вивчити патерни. Через те, що це юридично значущі документи, накладається юридична складність. Але не для всіх вона знадобиться. Її доведеться опанувати продакт- та проєктним менеджерам, частково — бізнес-аналітикам. Водночас девелопери, тестувальники, девопси, технічні райтери, дизайнери менш дотичні. Зазвичай вони працюють з уже опрацьованим матеріалом, тож і постановка задачі, і виконання роботи — знайомі. «При цьому бюрократія більше потрібна, ніж ні» Якщо у колективі п’ятеро людей, то ще можна домовитися про неформальні практики й звички. Якщо ж у відділі 30-40 людей, як у нас, тоді вже процеси й правила треба описати. Бюрократія може затягнути в болото погоджень, уточнень формулювань, які можуть заблокувати будь-яку реформу. Наприклад, треба визначити, який набір інформації може циркулювати в системі. Здавалося б, зрозуміла річ, але людина, яка має поставити підпис під рішенням, міркує: «Якщо щось піде не так, то я нестиму відповідальність». Отож це обмірковується нескінченно. Інший різновид спротиву — прихований. Це коли людина киває й погоджується, а потім у нормативці бачиш зовсім інші слова — і розпочинається пінг-понг, щоб домовитися про конкретні формулювання. Це трохи фруструє, тому що ти розумієш, бо є безліч більш нагальних питань, куди хочеться і потрібно інвестувати час. Але це частина процесу, від якої нікуди не дінешся. — З твого погляду, що ще гальмує розвиток цифровізації? Як би це дивно не звучало, але навіть спроба реформи вже трансформує і змушує рухатись певних людей. Наприклад, коли ми заходили на митницю і пробували просувати певні зміни, це пришвидшувало всі процеси й втілення сервісів. Тому навіть якщо політична команда йде, все одно залишається слід, інертність попередніх напрацювань. Єдиний виклик у цій ситуації — закріплювати й інституалізувати ці речі. Ще наше суспільство не готове переглянути рівень оплати праці держслужбовцям. Переважно люди вважають, що фахівцям, які пишуть нормативку й визначатимуть, за якими пріоритетами будуть розвиватися різні галузі, досить платити 10-15 тисяч гривень. Потім зовні здається, що реформа блокується тощо. А насправді ми просто не можемо найняти людей, здатних проєктувати такі складні конструкції, враховуючи і попередню нормативку, і додаючи нову. Думаю, це і є найбільшим викликом, щоб суспільство нарешті сприйняло, що зарплата 2 млн грн для топменеджера рівня Коболєва, про яку дуже багато говорили, — цілком ок. [Йдеться про резонансне обговорення винагороди для ексочільника «Нафтогазу» Андрія Коболєва — ред.]. Вона відповідає і рівню підписаних контрактів, і рівню відповідальності. Я сподіваюся, що з часом ми прийдемо нехай не до ринкових зарплат, а принаймні до 75% (бо 25% по-хорошому компенсується різними державними пільгами). Бо разом із зарплатами ми тоді кардинально переглянемо якість процесів в Україні. Рівень зарплат фахівців DОТ опублікований на DОU. Загалом є різниця між оплатою праці в центральних органах виконавчої влади (ЦОВВ) і держпідприємствами. Останні більш вільні у встановленні зарплат, тож там вони, як правило, будуть вищими. Наприклад, «ДП Прозоро» або наш Державний оператор тилу можуть встановлювати більш ринковий рівень зарплат. Це не для всіх спеціалістів, більше стосується джунів й мідлів. Сеньйор же на ринку може заробити вдвічі або втричі більше. У ЦОВВ, як Міноборони або та ж митниця — на жаль, дуже сумна ситуація: 10-20-30 тис. грн для звичайних фахівців. Так, у керівників буде більше, але митниця до війни збирала митних платежів у обсязі 40% бюджету всієї України. Але при цьому є зацікавленість, є таланти, які погоджуються працювати на маленькі зарплати за покликом серця. На жаль, на тлі всієї державної машини вони не є критичною масою, щоб говорити про загальну якість держсервісів. Команда DОТ — Чи поліпшилася ситуація після повномасштабної війни? І чи легше зараз цифровізувати оборонну індустрію, з огляду на те, що вся країна занурена у війну? Якою б трагічною не була війна сама собою, вона запустила можливість змін у такому консервативному секторі, як оборонка. Коли я тільки прийшов на роботу, один колега висловив здивування: «Ого, ви запустили заявки [на постачання харчування]», наче йшлося про політ на Місяць. Як ці заявки працюють у DОТ? Спочатку військова частина подає заявку, потім формується замовлення на постачальників, а тоді по факту відвантаження продукції формуються видаткові накладні. І останній крок — акт приймання товару, який є підставою для оплати і який агрегує суму за накладними. По суті, це як на «Розетці» отримуєш товар, для людини з корпоративного сектору — звичайнісінька справа. Наше завдання — швидко дати зрозуміти військовим, скільки дронів вони можуть отримати зараз, а скільки через три, шість, дев’ять місяців. Водночас треба донести виробникам, який попит і відгук на їхню продукцію. У внутрішній державній кухні механізм із заявками — це вже перемога. У них фігурують якісні дані, це робиться централізовано. Щоб проштовхнути цей процес (і так із кожним наступним), нам треба щоразу тиснути. Люди звикли працювати, як раніше. Часто не володіють ПК: наприклад, командир працює з паперовими картами і не має часу робити щось через ноутбук. «У системі для закупівлі дронів немає прізвищ, посад, дат народжень — тільки ім’я і пошта». Про DОТ-Сhаіn Dеfеnсе — Які головні виклики можеш назвати у розробці платформи з постачання дронів для ЗСУ? Ми починаємо з дронів і далі за запитом будемо розглядати інше озброєння. Все відбувається у взаємодії з Агенцією оборонних закупівель Міноборони, Збройними силами України, Генштабом. Викликів кілька. По-перше, долати інерцію людей, які міркують: «Але ж раніше все і так працювало!» (такі люди є всюди). По-друге, та ж нормативка. Сектор оборони ще більш обтяжений різними обмеженнями доступу до інформації для службового користування. Раніше йшлося тільки про папір. Нині з’явилися нормативні акти, які дозволяють працювати в електронному форматі з використанням грифів: таємно, цілком таємно і обмеженого використання. Але папір циркулює далі, і порядок відкриття, закриття або надання доступу — це все теж бюрократія. Про повну автоматизацію документообігу зарано говорити, але сподіваюся з часом це станеться. А третій і головний виклик — це бажання. Якщо воно є, то буде й рух. А зараз по вертикалі від Агенції Міноборони до Збройних сил є запит на цифровізацію. — Що можна і варто змінити? Для мене перемогою є те, що процеси запустилися. Чи можна їх пришвидшити? Так, але це питання пріоритетів. Щойно з’являється пріоритет, як усе рухається значно швидше. У нас багато пріоритетів. Тому комусь може здаватись, що ми довго рухаємось, але на фоні інших це — космічна швидкість, бо є розробки, зі старту яких пройшло вже 2,5-3 роки, а ще нічого не запущено. У випадку з постачанням харчування у нас перше рішення з’явилося вже за півтора місяця, потім наступна ітерація з інтервалом 2-3 тижні. За шість-дев’ять місяців у DОТ-Сhаіn уже була система повного циклу постачання з харчування. — Як ви працювали з цифровою безпекою і чутливою інформацією? Маючи комерційний бекграунд, я міркую передусім вимірами зручності продукту. Але це несе й суттєві ризики. Наприклад, з об’єднаних відомостей з постачання харчування ворог може скласти ширшу картину й врахує це, плануючи операції. Тому ми максимально виймали й знеособлювали дані в системі. Навіть якщо уявити, що хтось отримав доступ до інформації і зливає її, то він не зможе наскільки покрутити її, щоб зробити висновки. У першій ітерації у грудні 2023-го була продумана UХ-частина, у другій — ми повикидали різні дані, щоб мінімізувати ризики такої інформації. Паралельно тривала (і триває) координація з відділом інформаційної безпеки, який задає нам рамки. Оскільки атаки удосконалюються, вносяться зміни у функціональність або нові функціональності. Кібербезпека у нас — за замовчуванням. І це суттєва різниця з комерційним сектором. У компаніях ми говорили про безпеку на рівні пересічного розуміння. Тут же є корпоративний підхід рівня великих підприємств. Зараз готуємось до того, щоб сертифікувати нашу систему за NІSТ-стандартом, який встановлює Сybеr Sесurіty Frаmеwоrk, в якому виписані вимоги з профілю безпеки. Наприклад, система має мати певний пароль для звичайних користувачів і складніший — для адміністраторів, з регулярним оновленням, повною деактивацією користувача після звільнення, час життя сесії тощо. Крім стандартних, є ще організаційні та юридичні треки: порядок функціонування в системі, логування тощо. Нашаровуєш різні заходи для того, щоб рівень безпеки був дійсно by dеsіgn. Наприклад, вхід у систему із закупівлею дронів у нас тільки за мультифакторкою, щоб мінімізувати ризики витоку інформації з системи. У системі працюють тільки авторизовані користувачі. Ми отримуємо інформацію по захищених каналах зв’язку, різні люди мають різний доступ. Також ми опрацьовуємо й мінімізуємо набір інформації в кожному блоці. Її має бути достатньо, щоб закрити запит військової частини, але недостатньо, щоб зробити додаткову аналітику: оцінити кількість особового складу, рівень забезпеченості підрозділу — все, що може нести суттєві ризики для боєздатності ЗСУ. У системі для закупівлі дронів немає прізвищ, посад, дат народжень тощо — тільки ім’я і пошта. — Коли запрацює платформа з постачання дронів? Технічно ми перебуваємо на фінальній стадії відлагодження. Залишилася нормативка. Я сподіваюся, що у травні-максимум у червні все запрацює. — Які фахівці потрібні в оборонній індустрії і DОТ зокрема? Нам у команду потрібні бізнес-аналітики — це найкритичніша позиція. Є запит на продакт- або проєктних менеджерів, які готові взяти на себе певний напрям і концептуалізувати його, вести беклог, виставляти пріоритети, опрацьовувати зворотний зв’язок та організувати якісне впровадження. Шукаємо тестувальників. Прогнозую, що вакансій для девопсів з’являтиметься більше, як і фахівців з інформаційної безпеки. — Які розробки України можуть зацікавити світ? Чи вже є рішення, які можна масштабувати на міжнародний ринок? Можна ділитися експертизою: як за кілька місяців впровадити цифрові сервіси. Під час війни у нас немає розкоші подовгу дискутувати й складати плани на три роки вперед. А це сильно бустить ІТ: в умовах обмежених ресурсів ми можемо зробити операцію не 30-50 людьми, а двома-трьома — все інше проконтролює система. Візьмімо наше рішення з дронами. Першу ітерацію розробили за два місяці — з грудня 2024-го по січень 2025-го. Як зараз, без ІТ-системи, виглядає процес. Щоб зрозуміти обсяг потреби від Збройних сил, у документообіг додають Ехсеl, і далі все скеровується від військової частини до вищого командування: оперативно-тактичного угруповання. Вони беруть попередні ексельки й зводять усе в нову. «Наступна екселька йде нагору — і на кожному рівні є ризик, що хтось помилиться» Крім того, від запиту до отримання зведеної інформації минає час. За такого алгоритму важко ухвалювати стратегічні рішення: а чи справді нам потрібно мільйон дронів? Чи справді все треба на дрони? Такий збір інформації несе ризики, що бюджет виділяється неефективно і не на те, що потрібно. А коли ж збираєш актуальну інформацію про реальні обсяги за півдня або півтора дня і маєш зведену аналітику, скільки і якої продукції треба купити, що перекомпонувати і що проговорити, то це зовсім інша швидкість і якість ухвалення рішень. У нашому модулі кожному користувачу надають доступ до його підрозділів. Він оформлює і підписує заявку, кожну з яких ми розглянемо окремо. Далі цей шлях треба масштабувати, такий досвід міг би бути корисний й іншим країнам. «Усі масові процеси варто цифровізувати». Про плани — Над чим будете працювати далі, які плани? Платформа постачання дронів запрацює у травні-червні — це вже точно, бо проєкт нормативки напрацьований і нині на погодженні в Кабміні. Оскільки є успішний трек із забезпечення харчуванням, ми заходимо в оборонку. Всередині команди обговорюємо важливі запити. «Один із пріоритетів — пакунок пораненого» Коли військовий, отримавши поранення, приїжджає в лікарню, то перше, що йому потрібно, — це адаптивний одяг, набір косметики тощо. Немає процесу, як і звідки він це може взяти. Тож є запит на цифровізацію. Щоб у госпіталі відразу могли подати заявку, її обробили, пакунок приїхав до бійця. Є ще один запит — не буду конкретизувати, але скажу, що потрібно розширювати напрями забезпечення потреб ЗСУ, які можуть з’явитися в системі. Усюди, де йдеться про масові процеси, є великий потенціал на цифровізацію та ухвалення рішень на основі даних. Це стосується витратних матеріалів, як-от боєприпаси чи дрони тощо. Танк точно не виготовляється щотижня, але там, де є налагоджений цикл виробництва зі зрозумілою кількістю, процес можна цифровізувати. Завдяки цьому триматимеш на потрібному рівні залишки. А ще краще: робитимеш запаси, щоб Збройні сили мали чим воювати. — Чи стежите ви в роботі за тим, що схожого роблять росіяни? Як у них відбувається цифровізація? Чи важливо це знати і враховувати в своїх планах? Я не відстежую цих новин регулярно, бо давно перестав шукати інформацію російською. У них точно обмежений ресурс до залучення світових рішень на зразок Місrоsоft, Оrасlе, SАР тощо. Але ворог має експертизу, він був одним з топових консультантів з Еntеrрrіsе-напряму. Росіяни радше доганяють нас у певних цифрових сервісах. Вони створювали в себе Мінцифри й відповідні агенції, мали застосунок на зразок «Дії», але йшли в усьому за нами. У будь-якому разі ворог може мати кращі рішення, які варто досліджувати та брати найкраще, посилюючи обороноздатність України.

Про це повідомила Українська Прем'єр-ліга. Початок матчу "Ворскла" - "Олександрія" довелося відкласти у зв’язку з повітряними тривогами, а потім переривати після п’яти зіграних хвилин. Одразу після повернення команд на поле після відбою повітряної тривоги "Олександрія" реалізувала перший гол, автором якого став Ковалець. Ближче до перерви ще два м’ячі у ворота "Ворскли" відправив Теді Цара. Після перерви "Ворскла" зуміла відіграти один гол — його оформив Денис Ндукве.Матч "Динамо" - "Оболонь" закінчився впевненою перемогою господарів. Наприкінці першого тайму Андрій Ярмоленко завдав розкішного гольового удару з-за меж штрафного. У другій половині зустрічі Владислав Ванат реалізував пенальті, а крапку поставив Віталій Буяльський.Наживо всі матчі УПЛ можна переглянути на телеканалі УПЛ ТБ. Він доступний на провідних ОТТ-платформах та в етері найбільших кабельних операторів. Чемпіонат України25-й тур18 квітня"Ворскла" - "Олександрія" - 1:3Голи: Ндукве, 74 – Ковалець, 7, Цара, 36, Цара, 45+1."Динамо" - "Оболонь" 3:0Голи: Ярмоленко, 39, Ванат, 55 (пен.), Буяльський, 6719 квітня"Карпати" - "Рух" 3:1Голи: Бруніньйо, 20, Невес, 45, Підгурський, 72 (аг.) - Пастух, 89"Лівий берег" - "Полісся" 1:1Голи: Семенов, 22 - Крушинський, 59"Шахтар" - "Колос" 2:4Голи: Марлон 44, Кевін 90+6 (пенальті) - Ррапай 27, Цуріков 39, Велетень 84, Болівар 90+820 квітня"Кривбас" - "Зоря" 3:0Голи: Романчук, 33, Микитишин, 66, Твердохліб, 86"Інгулець" - "ЛНЗ Черкаси" 0:0"Верес" - "Чорноморець" 2:1Голи: Степанюк, 51, Дахновський, 61 - Янаков, 8Який вигляд мала турнірна таблиця перед 25-м туром