Search trend "паска"

Паска з цукатами – це те, що обовʼязково повинно бути у вашому святковому меню. Вона чудово замінить будь-які десерти і чудово поєднується з солодкими додатками. Повний текст новини

Кулінарка Елла Іванова поділилася рецептом смаколика

Порівняно з 2024 роком цьогоріч власноруч приготувати традиційну великодню випічку стало дорожче. За приготування 1 кілограм паски доведеться заплатити орієнтовно 233 гривень (за різними підрахунками, навіть понад 300 гривень), хоча ще торік ціна була близько 180 гривень. Повний текст новини

В різних етнографічних регіонах України паски готують по різному, вони можуть бути солені, та солодкі, з глазур'ю та навіть сирні. Розповідаємо кілька рецептів пасок для свята

Великдень - одне з найважливіших християнських свят, що символізує перемогу життя над смертю, добра над злом. Це час, коли родини збираються разом, щоб розділити радість Воскресіння Христового. Хоча це не завжди вдається. Адже українцям не раз доводилося зустрічати Великдень зі зброєю в руках, захищаючи рідну країну від ворожої агресії. У спецпроєкті Gаzеtа.uа та мужнього бренду "Козацька Рада", що уособлює характер українського народу волелюбний, сильний, непохитний, ми розкажемо, як святкували Великдень воїни Української повстанської армії (УПА) та як нині відзначають свято українські захисники на передовій. Як святкували Великдень воїни УПА Підготовку до Великодня українці традиційно розпочинають за тиждень до свята. Так само робили й вояки УПА: наводили лад у криївках, майстрували й лагодили лави, збирали харчі для святкової трапези. У четвер перед Великоднем старалися помитися, поголитися й переодягнутися в чисте. Обов'язково чистили зброю це символізувало готовність до боротьби. Спочатку упівці відзначали Великдень у найближчих до лісу селах. Ішли до церкви, а потім розходилися по хатах на святкове частування. Щоб не потрапити під облаву, на околицях села розставляли вартових. Та після 1945 року, коли НКВС почав активну боротьбу з українським підпіллям, святкувати доводилося в лісі. Напередодні туди приводили священника. Попередньо домовлялися з ним про зустріч у місці, віддаленому від табору. Звідти вели із зав'язаними очима, щоб у разі арешту не міг виказати місце збору повстанців. У лісі священник правив службу в польовій капличці, яку вояки зводили напередодні свята. Освячував наїдки і разом із бійцями сідав за великодній стіл. Якщо ж священника було ризиковано приводити до табору, його функції виконував командир. Він читав молитву, благословляв їжу й виголошував промову, яка надихала вояків на майбутні звершення. Святкування Великодня перетворювалося на повстанську нараду, що символізувала початок нового року боротьби за незалежність України. Вояки згадували полеглих побратимів. Ділилися новинами й вирішували, як діяти далі. Це був час єднання, надії та віри, що додавав сил на подальшу боротьбу. Частування до Великодня часто повстанцям передавали їхні родичі, збирали члени місцевого осередку ОУН. Бувало, що під час богослужіння біля церкви кожна родина давала зі свого кошика щось для вояків. Але інколи на Великдень повстанці не мали жодних святкових страв. На Великдень повстанцям дозволялося випити трохи горілки, що в інші дні суворо заборонялося. Горілка традиційно є популярним напоєм на столах українців. Сьогодні "Козацька Рада" це більше ніж традиція. Це символ спадщини та єднання українського народу, що втілює в собі силу предків та їхню непохитну волю. Це дух свободи, який не знає обмежень, і характер, загартований часом. "Козацька Рада" несе в собі ідеали справедливості та честі, що завжди були основою української ідентичності. Кожна крапля цього напою це відлуння історії, відголосок героїчних подвигів наших предків. Великдень на війні це більше про традицію. І про віру в те, що Україна вистоїть Воїни, які нині захищають Україну в повномасштабній війні, як і упівці, намагаються берегти традиції і дотримуватись їх. Для них Великдень символізує початок нового відліку в боротьбі за свободу. "На фронті іноді й не знаєш, який сьогодні день, число. Бувало, що про Великдень дізнавалися, коли волонтери привозили паски і крашанки. Вдячні їм за це. Кухні в нас немає, видають пайок. На Великдень маємо такий, як і в інші дні", розповідає боєць Олег на псевдо "Дід Бандерівець". Він воював в Афганістані. Потім брав участь в АТО. Коли почалося повномасштабне вторгнення, пішов добровольцем, маючи другу групу інвалідності. Захищав Харківщину й Донеччину. Тепер боронить Україну на покровському напрямку. З 2022-го вже тричі був поранений. "Торік на Великдень були на куп'янському напрямку. Волонтери привезли 5-літрове відерце з домашньою ковбасою, вареники з сиром і сметану. Отоді справді відчули дух Великодня", ділиться Олег. Зізнається, що найкращі спогади про Великдень залишилися в мирному житті. Тоді на гостину завжди приїжджали побратими, з якими раніше служив. Гостей була повна хата. Захисник Сергій на псевдо "Сліва" пригадує, що найбільше наїдків мали першого Великодня повномасштабної війни. Він тоді припав на 24 квітня. "Київщину вже звільнили, тому було відносно спокійно. Ми перебували на полігоні біля столиці. Нам навезли стільки пасок і крашанок, що не знали, що з ними робити. Роздавали всім, кому можна було. Вранці сіли колом, поїли пасок, крашанок, ковбас. А потім зайнялися звичними справами. Наступний Великдень святкував у шпиталі. Волонтери всю кухню наїдками заставили. Великдень на війні це більше про традицію. І про віру в те, що Україна вистоїть", розповідає Сергій. Він воює з першого дня повномасштабної війни. Брав участь у бойових діях на Київщині й Донеччині. Тепер відновлюється після операції. Торік захиснику вдалося побувати на Великдень удома на Хмельниччині. "У наших краях і в родині знають ціну традиціям, дотримуються їх. Наприклад, обов'язково святять сіль і мак. Коли бабуся приходила з церкви, частину маку й солі перемішувала, обходила все обійстя за сонячним колом і обсипала, щоб не лізла нечисть. Потім сипала в курник, свинарник, конюшню. А тоді вже всі заходили в хату. В центрі столу бабуся ставила паску, поруч клала крашанки, ковбасу, сир і масло. Спочатку треба з'їсти крашанку перша ділиться на всіх. Потім ріжеться свячена паска. Далі куштували всі страви святкового столу наїдків було ого-го. Та бабуся все одно казала: "Ходимо тепер до церкви з кошиками, а колись возами возили", пригадує Сергій. "Козацька Рада" це справжній український бренд, створений для тих, хто знає ціну традиціям, хто не зраджує своїх ідеалів та завжди обирає якість, міцність і вірність собі. Це вибір справжніх чоловіків, символ єдності, честі та сили, які залишаються незмінними впродовж століть. Володимир на псевдо "Комендант" від початку повномасштабного вторгнення вивозив людей із Київщини. 5 березня 2022-го офіційно став до лав ЗСУ. Вирушив на бахмутський напрямок. Там зустрів свій перший Великдень на війні. "Він був важкий звідусіль обстрілювали. Волонтери привезли гостинці", пригадує воїн. Наступного року українські захисники провели контрнаступи на Херсонщині й Харківщині. "Великдень 2023-го був сповнений віри та сподівань. Майже всюди волонтери привозили святкові наїдки, а капелани їх освячували. Якщо не могли кудись доїхати, то туди передавали вже освячені крашанки і паску. Відчувалося, що нас підтримують, а це дуже заряджало на подальшу боротьбу", говорить Володимир. Каже, що нині ситуація на фронті складна. "Але в нас немає інших варіантів: або на щиті, або зі щитом. Україну захищатимемо до кінця", підсумував захисник. У часи випробувань, коли наша держава знову відстоює свою незалежність, Великдень набуває особливого значення. Для вояків УПА він символізував початок нового етапу боротьби, віру в перемогу та відродження України. Для сучасних воїнів, які захищають країну від російської агресії, це свято є символом надії та незламності. А всі українці загадують цього дня одне бажання: щоб добро перемогло та в Україну повернувся мир.

NV Fооd зібрав добірку найкращих великодніх пасок, які полюбляють в Україні та в інших країнах світу. Практично кожна з них має свою «родзинку» — в прямому й переносному сенсі

Грузинська паска зберігається вологою та солодкою протягом тривалого часу. Ця випічка виготовляється за автентичним рецептом Ніно з Тбілісі, що говорить про гарантії щодо її справжності. Повний текст новини

Які продукти не можна освячувати на Великдень

Це дуже смачна і незвичайна паска, яку нескладно повторити вдома.

Шоколадно-апельсинова паска. Рецепт дня

Навіть найсвітліше свято не обходиться без мовних помилок. Особливо, коли йдеться про наголоси. Як правильно: "вЕликдень чи ВелИкдень", пАски чи паскИ. Розбираємося, як не помилитися, коли вітаємо з Великоднем чи говоримо про святкові страви. Філологиня Ольга Васильєва зазначає, як правильно ставити наголос на словах, які мають відношення до світлого свята Христового воскресіння. Перед Вели́коднем, після Вели́кодня, але: велико́дній, велико́дня, велико́днє, велико́дні. Печуть паски́, але: дві, три, чотири па́ски. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пасха, Паска чи Великдень: як правильно називати одне з найголовніших свят Те саме з писанка́ми та крашанка́ми: писанки́, крашанки́, але: дві, три, чотири пи́санки/кра́шанки. А ще ро́зговини - дія за значенням розговлятися. Не плутати з розгові́нням - їжею на ро́зговинах. За тлумачним словником основні значення слів "вітати" й "бажати" зовсім не стосуються свят чи знакових подій. Перше основне значення слова ВІТАТИ - це звертатися до кого-небудь під час зустрічі. Натомість в українській мові є дієслова, що мають основні значення саме "поздоровляти" та "висловлювати побажання комусь". Українці про них забувають.

Також для начинки можна приготувати курд з апельсинів

Великдень - одне з найважливіших християнських свят, що символізує перемогу життя над смертю, добра над злом. Це час, коли родини збираються разом, щоб розділити радість Воскресіння Христового. Хоча це не завжди вдається. Адже українцям не раз доводилося зустрічати Великдень зі зброєю в руках, захищаючи рідну країну від ворожої агресії. У спецпроєкті Gаzеtа.uа та мужнього бренду "Козацька Рада", що уособлює характер українського народу волелюбний, сильний, непохитний, ми розкажемо, як святкували Великдень воїни Української повстанської армії (УПА) та як нині відзначають свято українські захисники на передовій. Як святкували Великдень воїни УПА Підготовку до Великодня українці традиційно розпочинають за тиждень до свята. Так само робили й вояки УПА: наводили лад у криївках, майстрували й лагодили лави, збирали харчі для святкової трапези. У четвер перед Великоднем старалися помитися, поголитися й переодягнутися в чисте. Обов'язково чистили зброю це символізувало готовність до боротьби. Спочатку упівці відзначали Великдень у найближчих до лісу селах. Ішли до церкви, а потім розходилися по хатах на святкове частування. Щоб не потрапити під облаву, на околицях села розставляли вартових. Та після 1945 року, коли НКВС почав активну боротьбу з українським підпіллям, святкувати доводилося в лісі. Напередодні туди приводили священника. Попередньо домовлялися з ним про зустріч у місці, віддаленому від табору. Звідти вели із зав'язаними очима, щоб у разі арешту не міг виказати місце збору повстанців. У лісі священник правив службу в польовій капличці, яку вояки зводили напередодні свята. Освячував наїдки і разом із бійцями сідав за великодній стіл. Якщо ж священника було ризиковано приводити до табору, його функції виконував командир. Він читав молитву, благословляв їжу й виголошував промову, яка надихала вояків на майбутні звершення. Святкування Великодня перетворювалося на повстанську нараду, що символізувала початок нового року боротьби за незалежність України. Вояки згадували полеглих побратимів. Ділилися новинами й вирішували, як діяти далі. Це був час єднання, надії та віри, що додавав сил на подальшу боротьбу. Частування до Великодня часто повстанцям передавали їхні родичі, збирали члени місцевого осередку ОУН. Бувало, що під час богослужіння біля церкви кожна родина давала зі свого кошика щось для вояків. Але інколи на Великдень повстанці не мали жодних святкових страв. На Великдень повстанцям дозволялося випити трохи горілки, що в інші дні суворо заборонялося. Горілка традиційно є популярним напоєм на столах українців. Сьогодні "Козацька Рада" це більше ніж традиція. Це символ спадщини та єднання українського народу, що втілює в собі силу предків та їхню непохитну волю. Це дух свободи, який не знає обмежень, і характер, загартований часом. "Козацька Рада" несе в собі ідеали справедливості та честі, що завжди були основою української ідентичності. Кожна крапля цього напою це відлуння історії, відголосок героїчних подвигів наших предків. Великдень на війні це більше про традицію. І про віру в те, що Україна вистоїть Воїни, які нині захищають Україну в повномасштабній війні, як і упівці, намагаються берегти традиції і дотримуватись їх. Для них Великдень символізує початок нового відліку в боротьбі за свободу. "На фронті іноді й не знаєш, який сьогодні день, число. Бувало, що про Великдень дізнавалися, коли волонтери привозили паски і крашанки. Вдячні їм за це. Кухні в нас немає, видають пайок. На Великдень маємо такий, як і в інші дні", розповідає боєць Олег на псевдо "Дід Бандерівець". Він воював в Афганістані. Потім брав участь в АТО. Коли почалося повномасштабне вторгнення, пішов добровольцем, маючи другу групу інвалідності. Захищав Харківщину й Донеччину. Тепер боронить Україну на покровському напрямку. З 2022-го вже тричі був поранений. "Торік на Великдень були на куп'янському напрямку. Волонтери привезли 5-літрове відерце з домашньою ковбасою, вареники з сиром і сметану. Отоді справді відчули дух Великодня", ділиться Олег. Зізнається, що найкращі спогади про Великдень залишилися в мирному житті. Тоді на гостину завжди приїжджали побратими, з якими раніше служив. Гостей була повна хата. Захисник Сергій на псевдо "Сліва" пригадує, що найбільше наїдків мали першого Великодня повномасштабної війни. Він тоді припав на 24 квітня. "Київщину вже звільнили, тому було відносно спокійно. Ми перебували на полігоні біля столиці. Нам навезли стільки пасок і крашанок, що не знали, що з ними робити. Роздавали всім, кому можна було. Вранці сіли колом, поїли пасок, крашанок, ковбас. А потім зайнялися звичними справами. Наступний Великдень святкував у шпиталі. Волонтери всю кухню наїдками заставили. Великдень на війні це більше про традицію. І про віру в те, що Україна вистоїть", розповідає Сергій. Він воює з першого дня повномасштабної війни. Брав участь у бойових діях на Київщині й Донеччині. Тепер відновлюється після операції. Торік захиснику вдалося побувати на Великдень удома на Хмельниччині. "У наших краях і в родині знають ціну традиціям, дотримуються їх. Наприклад, обов'язково святять сіль і мак. Коли бабуся приходила з церкви, частину маку й солі перемішувала, обходила все обійстя за сонячним колом і обсипала, щоб не лізла нечисть. Потім сипала в курник, свинарник, конюшню. А тоді вже всі заходили в хату. В центрі столу бабуся ставила паску, поруч клала крашанки, ковбасу, сир і масло. Спочатку треба з'їсти крашанку перша ділиться на всіх. Потім ріжеться свячена паска. Далі куштували всі страви святкового столу наїдків було ого-го. Та бабуся все одно казала: "Ходимо тепер до церкви з кошиками, а колись возами возили", пригадує Сергій. "Козацька Рада" це справжній український бренд, створений для тих, хто знає ціну традиціям, хто не зраджує своїх ідеалів та завжди обирає якість, міцність і вірність собі. Це вибір справжніх чоловіків, символ єдності, честі та сили, які залишаються незмінними впродовж століть. Володимир на псевдо "Комендант" від початку повномасштабного вторгнення вивозив людей із Київщини. 5 березня 2022-го офіційно став до лав ЗСУ. Вирушив на бахмутський напрямок. Там зустрів свій перший Великдень на війні. "Він був важкий звідусіль обстрілювали. Волонтери привезли гостинці", пригадує воїн. Наступного року українські захисники провели контрнаступи на Херсонщині й Харківщині. "Великдень 2023-го був сповнений віри та сподівань. Майже всюди волонтери привозили святкові наїдки, а капелани їх освячували. Якщо не могли кудись доїхати, то туди передавали вже освячені крашанки і паску. Відчувалося, що нас підтримують, а це дуже заряджало на подальшу боротьбу", говорить Володимир. Каже, що нині ситуація на фронті складна. "Але в нас немає інших варіантів: або на щиті, або зі щитом. Україну захищатимемо до кінця", підсумував захисник. У часи випробувань, коли наша держава знову відстоює свою незалежність, Великдень набуває особливого значення. Для вояків УПА він символізував початок нового етапу боротьби, віру в перемогу та відродження України. Для сучасних воїнів, які захищають країну від російської агресії, це свято є символом надії та незламності. А всі українці загадують цього дня одне бажання: щоб добро перемогло та в Україну повернувся мир.

Класична паска зі здобного тіста — королева святкового столу. Господині прикрашають їх глазур'ю та декором, намагаючись зробити їх не лише дуже смачними, а й ефектними. Однак кулінарна блогерка поділилася рецептом паски, яка не просто відрізняється від звичної випічки, а й на смак абсолютно приголомшлива.

Ароматна та ніжна паска – головна зірка великодніх святкувань. Тому не дивно, що кожна господиня прагне, аби результат був просто ідеальним. Повний текст новини

Українці часто допускають мовну помилку, коли йдеться про свята. Мовознавець Олександр Авраменко вказав, де саме ми помиляємось під час обговорення святкування Великодня. "Паска - солодкий хліб, який випікають до Великодня. Пасха - назва відповідного єврейського свята. Великдень, ВелИкодня - християнське свято Воскресіння Христа", - пояснює Олександр Авраменко. Крашанка або писанка (крашанкАми, писанкАми) розмальовані яйця, зауважив він. Свята: де падає наголос "Словники дозволяють наголошувати і свЯта, і святА", - зауважив мовознавець. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Вітати" чи "бажати": філологиня пояснила, чому ці слова зовсім не стосуються свят та знакових подій Святвечір чи свят-вечір ПРАВИЛЬНО: Святвечір. НЕПРАВИЛЬНО: Свят-вечір. Слова, утворені з іменника та прикметника, пишуться разом (святий вечір, отже Святвечір). Напередодні якогось великого свята доволі часто можна почути "З наступаючим!". Є кілька варіантів, якими можна замінити слово "наступаючий". Можемо сказати "З прийдешнім святом!". Наприклад, "З прийдешнім Новим роком!" або "З передсвятом!". Варто вітати зі святом без позначення часової наступності. Краще казати просто "З Новим роком!" або "З Різдвом Христовим!".

Кулінарка Елла Іванова поділилася рецептом

Обрядовий хліб, який випікають на Великдень, в Україні має поширену правильну назву.

У 2025 році справжнім кулінарним хітом стала дубайська "волохата" паска. Випічка пишна, легка, з незвичним зовнішнім виглядом і неймовірно ніжним смаком. Такий великодній десерт точно здивує гостей і стане зіркою святкового столу. Дубайська "волохата" паска Інгредієнти Для опари: 200 мл теплого молока 30 г свіжих дріжджів 150 г цукру 2 ст. ложки борошна (з основної маси) Для тіста: 2 яйця 40 г какао 550 г борошна 60 г м'якого вершкового масла Для начинки: Катаїфі Вершкове масло Фісташкова паста Як приготувати Зробіть опару з молока, дріжджів, цукру та борошна. Все дуже добре вимішайте до однорідності. Накрийте та дайте постояти 15-20 хвилин. Далі робимо тісто: збиваємо яйця, додаємо какао та борошно. Додаємо опару і замішуємо тісто. Коли тісто буде готове, додаємо вершкове масло і ще раз вимішуємо. Тісто накриваємо і даємо йому підійти - на це піде 1-1,5 години. Обминаємо тісто і розкладаємо по формочках. Наповніть форму наполовину. Закриваємо плівкою і рушником і залишаємо ще на 30 хвилин. Після цього ставимо у розігріту духовку до 180 градусів та випікаємо паски 30-40 хвилин. Коли паски будуть готові - витягаємо та даємо їм вистигнути. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Незвичайна паска на Великдень: готуємо сирні шедеври з ягодами та фруктами Робимо начинку. Розігріваємо вершкове масло на сковорідці, додаємо туди тісто катаїфі (прісне тісто у вигляді тонких ниток). Обсмажуємо його і змішуємо з пастою з фісташок. Вирізаємо з паски серцевину та ложкою обережно накладаємо туди суміш катаїфі та фісташкової пасти. Закриваємо верхівкою та робимо глазур, зверху можна посипати подрібненими фісташками. Як варіант, замість тіста катаїфі та фісташкової пасти, можна купити пачку турецької халви "волосся янгола" (пішманіє). Принцип такий самий - паску зверху надрізаємо, робимо всередині "ямку". Щільно накладаємо всередину пішманіє. Накриваємо верхівкою від паски, прикрашаємо глазур'ю. Переглянути цей допис в Іnstаgrаm Допис, поширений Ігор (@іgоr_shріgunоv1) Мрія кожної господині під час випікання пасок на Великдень - приготувати ідеальну блискучу, рівну глазур, яка не кришиться при нарізанні і не липне до пальців. Але в реальності все частіше трапляється навпаки - глазур тріскається або тече, псує вигляд і смак домашньої випічки. Щоб цього уникнути, ось три перевірені рецепти глазурі, яка тримає форму, не липне до рук і робить будь-яку паску візуально досконалою.