Search trend "Пасха"

"Думская" продолжает свой цикл об истории Одессы и наш новый материал о том, как и чем жил город 50 лет назад. Полный текст новости и комментарии посетителей

20 квітня відзначаємо Великдень. У цей день християни святкують Воскресіння Ісуса Христа, яке вважається найважливішим християнським святом, яке виказує радість з приводу перемоги Божого Сина над Смертю та вічним Забуттям. У Воскресінні бачать підтвердження життя після смерті, що і є головним змістом святкування. Історія свята Ісус Христос воскрес о ранній порі в неділю, на початку нового єврейського тижня, оскільки у древніх євреїв неділя була першим днем тижня і починалася одразу ж після заходу сонця в суботу. За Євангеліями, після того, як Ісус прийшов до Єрусалима, був зраджений і страчений на хресті, а потім похований у печері відданими учнями - Він воскрес. Недільного дня, прийшовши до Його гробу, жінки-мироносиці виявили, що місце поховання порожнє. Натомість побачили ангела, який сповістив їм, що Ісус воскрес. За біблійним сюжетом, Ісус Христос воскрес рано-вранці і це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом - ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Соломонія прийшли до гробу з пахощами, щоб обмастити тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожній гріб. Тоді схвильованим жінкам з'явився ангел та сповістив про Воскресіння Господнє. Невдовзі одній із них явився Христос і сказав про Своє воскресіння. Радісна звістка надзвичайно швидко поширилася Єрусалимом, а потім і всією Іудеєю. Саме тому в ніч проти неділі в усіх церквах правиться святкова всенощна, кульмінацією якої є урочиста хода вірян навколо храму з запаленими свічками, великодній подзвін і сповіщення священиком двохтисячолітньої звістки: "Христос воскрес!", на що паства радісно відповідає: "Воїстину воскрес!". Традиції святкування Великодня У Світле Христове Воскресіння в церквах освячують паски, сирні паски, фарбовані яйця (крашанки, писанки) та інші частування, приготовані до святкового столу. Люди кладуть в плетений кошик продукти, накривають їх красивим рушником і йдуть в храми святити. На Великдень люди вітають один одного фразою: "Христос воскрес!", На що треба відповідати: "Воістину воскрес!". У сім'ях існує традиція вимірювати силу шляхом розбивання пасхальних яєць. Той член сім'ї, який розіб'є всі яйця і залишиться з цілим, вважається найсильнішим. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пасха, Паска чи Великдень: як правильно називати одне з найголовніших свят У цей день прийнято відвідувати родичів, проводити час в колі сім'ї, влаштовувати гуляння, розваги. Багато хто вірить, що на Великдень відкриваються небеса. Тому роблять в цей день магічні обряди. Молоді дівчата проводять привороти на улюблених чоловіків і ворожать на судженого. Народні цілителі вважають, що період великодніх свят найкращий момент для зцілення від хвороб. Великодній стіл Великодню передує Великий сорокаденний піст, під час якого утримуються від алкоголю і їжі тваринного походження. В Світле Христове Воскресіння починається розговіння. Віруючим дозволяється вживати скоромну їжу, червоне вино. Господині напередодні готують святкові частування. Традиційними стравами є холодець, домашні ковбаси, сало, запечене молоде порося, гусак, фарширований яблуками, пироги з м'ясною і сирною начинками. На святковій трапезі центральне місце займають паски, сирні паски, фарбовані яйця. Що не можна робити на Великдень На Великдень християнам забороняється займатися важкою фізичною працею. Господині намагаються напередодні завершити всі приготування на кухні, щоб в день свята бути вільними від домашніх турбот. У цей день не рекомендується сумувати, ходити похмурим, грубити, лаятися з близькими людьми, скупитися. В Світле Воскресіння Христове не можна відмовляти в милостині або допомоги нужденним. Прикмети Якщо в свято нагодувати вуличних птахів хлібними крихтами, то весь рік буде супроводжувати удача і багатство. Якщо вдасться побачити великодній світанок, то слід очікувати удачу в справах. У господині, яка спече вдалий великодній хліб, в будинку буде достаток і благополуччя. Після служби в храмі необхідно на удачу загасити свічку. 19 квітня в Єрусалимі, у храмі Гробу Господнього, зійшов благодатний вогонь - символ світла Воскресіння Ісуса Христа. Це відбувається у Кувуклії - каплиці, зведеній над гробом Спасителя, яку ще називають печерою. У Велику суботу, напередодні Великодня, до Кувуклії заходять Єрусалимський патріарх і архімандрит Вірменської апостольської церкви, щоб читати молитви. Вони одягнені лише в підрясники, щоби засвідчити відсутність будь-яких сторонніх джерел вогню. Благодатний вогонь уперше зійшов до апостола Петра, який, почувши про Воскресіння Христа, вирушив до печери та побачив там надприродне сяйво, що наповнило простір. Цей вогонь вважається нерукотворним світлом Христового Воскресіння і є однією з головних святинь християнського світу.

Зовсім скоро одне з найбільших християнських свят – Великдень. Та чи правильно ми називаємо це свято і чому. Повний текст новини

Великдень — одне з найбільш світлих і натхненних свят у християнському календарі. У 2025 році Пасха припадає на 20 квітня, тож настав час подумати про щирі та теплі привітання з Великоднем своїми словами.

Великдень 2025 — світле й довгоочікуване свято, яке українці традиційно зустрічають у колі рідних і близьких. У 2025 році Пасха припадає на 20 квітня, і вже зараз багато хто шукає гарні привітання на Великдень, щоб поділитися щирими словами, надіслати листівку або картинку.

У 2025 році православні і католики святкують Великдень в один день – 20 квітня. Така ситуація трапляється не часто, адже відзначають вони це свято за різними календарями. Повний текст новини

Великдень з нетерпінням чекають у всьому світі. Одним з головних елементів святкування є різноманітні кулінарні пропозиції, які прикрашають великодній стіл, зокрема в Польщі. Традиційно польські сім'ї готують трапезу з великою кількістю як пікантних страв, так і солодких. Повний текст новини

Навіть найсвітліше свято не обходиться без мовних помилок. Особливо, коли йдеться про наголоси. Як правильно: "вЕликдень чи ВелИкдень", пАски чи паскИ. Розбираємося, як не помилитися, коли вітаємо з Великоднем чи говоримо про святкові страви. Філологиня Ольга Васильєва зазначає, як правильно ставити наголос на словах, які мають відношення до світлого свята Христового воскресіння. Перед Вели́коднем, після Вели́кодня, але: велико́дній, велико́дня, велико́днє, велико́дні. Печуть паски́, але: дві, три, чотири па́ски. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пасха, Паска чи Великдень: як правильно називати одне з найголовніших свят Те саме з писанка́ми та крашанка́ми: писанки́, крашанки́, але: дві, три, чотири пи́санки/кра́шанки. А ще ро́зговини - дія за значенням розговлятися. Не плутати з розгові́нням - їжею на ро́зговинах. За тлумачним словником основні значення слів "вітати" й "бажати" зовсім не стосуються свят чи знакових подій. Перше основне значення слова ВІТАТИ - це звертатися до кого-небудь під час зустрічі. Натомість в українській мові є дієслова, що мають основні значення саме "поздоровляти" та "висловлювати побажання комусь". Українці про них забувають.

Українці часто допускають мовну помилку, коли йдеться про свята. Мовознавець Олександр Авраменко вказав, де саме ми помиляємось під час обговорення святкування Великодня. "Паска - солодкий хліб, який випікають до Великодня. Пасха - назва відповідного єврейського свята. Великдень, ВелИкодня - християнське свято Воскресіння Христа", - пояснює Олександр Авраменко. Крашанка або писанка (крашанкАми, писанкАми) розмальовані яйця, зауважив він. Свята: де падає наголос "Словники дозволяють наголошувати і свЯта, і святА", - зауважив мовознавець. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Вітати" чи "бажати": філологиня пояснила, чому ці слова зовсім не стосуються свят та знакових подій Святвечір чи свят-вечір ПРАВИЛЬНО: Святвечір. НЕПРАВИЛЬНО: Свят-вечір. Слова, утворені з іменника та прикметника, пишуться разом (святий вечір, отже Святвечір). Напередодні якогось великого свята доволі часто можна почути "З наступаючим!". Є кілька варіантів, якими можна замінити слово "наступаючий". Можемо сказати "З прийдешнім святом!". Наприклад, "З прийдешнім Новим роком!" або "З передсвятом!". Варто вітати зі святом без позначення часової наступності. Краще казати просто "З Новим роком!" або "З Різдвом Христовим!".

Коли Великдень 2025, коли Страсний тиждень та Червона гірка, Фомина неділя; чому у 2025 святкування Паски збігається для вірян; коли українці святкують Великдень, традиції паски

Паска, Пасха та Великдень: що означають ці слова та як говорити правильно про свято

Є правила, які просто потрібно запам’ятати

На жаль, багато хто не знає, як правильно називати українською — Паска, Великдень чи Пасха. Дехто вважає, що ці три слова є стилістичними синонімами в розумінні назви релігійного свята Воскресіння Христового. Однак це неправильно.

Багато українців використовують неправильну назву цього великого свята, називаючи його "Пасха".

З наближенням Великодня, що настане вже за місяць, багато господинь шукають цікаві способи прикрасити свою святкову випічку. І кожна з них хоче, щоб паска вийшла не лише смачною, а й візуально привабливої.  Повний текст новини

Значення цих слів є різним.

24 лютого розпочнеться Масниця. Вона триватиме тиждень, яка передує великому Великодньому посту. Українці часто допускають мовну помилку, коли кажуть "Масляна" чи навіть "Маслєніца". Але це свято має милозвучну українську назву. Gаzеtа.uа розповість, як правильно називати це свято, не використовуючи російську кальку. Як сказати "Масляна" українською В Академічному тлумачному словнику української мови СУМ, правильною назвою цього свята є Масниця. "Масниця давньослов'янське свято проводів зими, пристосоване християнською церквою до тижня перед великим постом і пов'язане зі звичаєм веселитися та готувати певні страви (млинці, вареники з сиром і т. ін.). Почекайте, варенички, прийде на вас масниця! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 276); Одгуляли масницю [кріпаки] (Панас Мирний, І, 1949, 323); Жінко! Люди говорили: Масниця зайшла; А млинців ще ми й не їли, Може б ти спекла? (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 407); Щось ти дуже веселий, Тимку? На масницю уродився, вишкірився білими зубами Тимко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 493)", йдеться у словнику. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пасха, Паска чи Великдень: як правильно називати одне з найголовніших свят Це свято відоме під назвами Сирна седмиця і Сирний (Сиропусний) тиждень. "Масниця" і "Колодій" - давні назви Останній тиждень перед Великим постом відомий під назвою "Масляна" в давнину його так називали лише в прикордонних з Росією регіонах. На інших українських територіях використовували назву "Масниця". У народі було прийнято ліпити вареники та інші страви з сиром, від яких з настанням посту слід відмовитися. Споконвічна назва цього святкового періоду в Україні - Колодій - маленький божок сонця, який підріс і набрався сили, щоб розкручувати сонце, утворюючи таким чином сонячне коло (від українського "коло" та "дія", тобто створювати сонячне коло). Російська Масляна Схожі звичаї існували в Хорватії і Словенії, однак у Росії нічого подібного не було. За часів СРСР святкування Масляної культивувалося на державному рівні з російськими традиційними млинцями. У зв'язку з цим багато українських етнологів вважають, що слово "Масляна" могло з'явитися в результаті адаптації російської "Масниці". "Плутанина між святами могла виникнути й через схожість назв, оскільки Масляниця від російського слова "масло", тобто олія, на якій і готують млинці, а українська назва "Масниця" від слова "масний", тобто жирний", пояснив львівський дослідник Ігор Бущак. Цього року масляний тиждень, який передує Великому Великодньому посту, розпочнеться 24 лютого і триватиме до 2 березня. Перша згадка свята "Масниця" датується ІV ст. н. е. Свято активно святкувалося не лише в період язичництва, а й після прийняття християнства у 988 році. За час Масляної віряни повинні наблизитися до прощення всіх образ, примирення з ближніми.

17 лютого віряни згадують святого мученика Теодора Тирона. Святий мученик Теодор Тирон був солдатом римської армії, який постраждав за християнську віру в часи великого переслідування Діоклетіана на початку ІV століття. Теодор народився в Амасеї, Понті, в сім'ї християн. Він служив у римській армії, але тримав свою віру в таємниці, поки не отримав знак від Бога, щоб принести себе в жертву. Коли його військова частина була відряджена до Понта для зимівлі, йому наказали принести жертву ідолам, але він відмовився і зізнався у своїй вірі в божественність Ісуса Христа. Він вночі пішов до язичницького храму і зруйнував алтар богині Реї, матері богів, що викликало велике обурення в місті Еухаїті. Теодора затримав один зі слуг храму і привів до правителя Пуплія. Теодор не чинив опору і спокійно відповідав на запитання від Пуплія. Юнак стверджував, що безглуздо вважати Богом бездуховний шматок дерева, який за мить був зведений в попіл, на що Пуплій загрожував йому найжорстокішими катуваннями. Теодор відповів: "Ваші погрози не лякають мене, бо сила Христа буде моєю радістю і втіхою в муках". Правитель кинув Теодора в темницю без їжі. Тієї ж ночі Христос з'явився мученику, щоб підбадьорити його і пообіцяти йому, що Його благодать є Його відважним слугою для їжі, радості і захисту. Пуплій наказав спалити Теодора на вогнищі, але вогонь не зачепив його тіла. Тоді він наказав пробити його груди списом, і юнак помер, висловлюючи подяку Богові за Його милість. Тіло Теодора було поховане в Еухаїті, а його мощі були перенесені до Константинополя 319 року. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пасха, Паска чи Великдень: як правильно називати одне з найголовніших свят 17 лютого вшановують священномученицю Маріанну. Священномучениця Маріанна була францисканською монахинею, яка народилася в Німеччині 1838 року, але переїхала з родиною в США, коли їй було дев'ять місяців. Вона служила як вчителька, головна медсестра і суперіорка в католицьких школах і лікарнях в штаті Нью-Йорк. 1883 року вона відповіла на заклик Папи Лева ХІІІ допомогти хворим на проказу (або хворобу Гансена) на Гаваях. Вона і ще шість сестер вирушили на острів Оаху, де вони відкрили будинок для дітей батьків, які страждали від прокази. Пізніше вона переїхала на острів Мауї, де вона керувала першою загальною лікарнею на острові, а також школою Святого Антонія. 1888 року вона і її сестри переїхали на півострів Калаупапа на острові Молокаї, де вони доглядали за хворими на проказу, яких вигнали з суспільства. Вона продовжувала служити на Молокаї до своєї смерті 1918 року. Прикмети Тепла погода - до спекотного літа, і навпаки. Туман - травень буде прохолодним. Йде сніг - до великого урожаю. Що не можна робити, а що дозволено Цього дня наші предки намагалися не одягати надто ошатний одяг. Вважалося, що щастя принесуть старі речі. Але додатково варто забути про чорний колір, який приносить біди. Не можна стригтися. Так людина залишається без матеріального добробуту. Краще цілий день пити якомога більше холодної води. Це допоможе очистити організм від усіляких хвороб. Також святому Теодору моляться про те, щоб знайшлася загублена людина чи річ. 24 лютого в Україні розпочинається Масниця, яка має особливе значення для вірян. Вона триватиме тиждень перед Великим постом, який передує Великодню. Його дата у 2025 році - 20 квітня. Традиційно протягом семи днів можна готувати млинці і ними пригощати рідних, друзів, сусідів.