Search trend "Німеччина – Україна"

Мирні переговори у Стамбулі відбулися так як хочтів Кремль повільно та без результатів. Москву не хвилюють санкції Європи чи ризик розгнівати Дональда Трампа. Вони затягують війну без страху наслідків. Поки Трамп не натисне на Москву - прогресу в мирних переговорах не буде. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ минулого тижня "Мирний процес між Росією і Україною йде так, як хоче Москва - повільно", СNN, США Рішення президента Володимира Зеленського направити міністра оборони Рустама Умерова на зустріч з російською делегацією низького рівня в Стамбулі - складний вибір, вимушена необхідність. Його аудиторія - одна людина, президент Трамп. Київ має показати готовність зробити будь-які кроки до миру, інакше ризикує тим, що Трамп поступово почне відчувати, як прокремлівські голоси навколо нього зростають. Йому набриднуть ці процеси та/або він обмежить допомогу Україні. Зрештою, мирний процес йде так, як хоче Росія. Повільно і за ініціативою Кремля. За минулий тиждень, відколи Франція, Велика Британія, Німеччина та Польща виступили на боці України та вимагали 30-денного безумовного припинення вогню, яке мало набути чинності в понеділок, ми багато дізналися про справжні емоції Путіна та Трампа. По-перше, головним одкровенням є те, що Кремль не боїться подальших санкцій, тиску Європи, і не піддається на вмовляння Трампа. Наразі Володимир Путін вважає потенційні внутрішні пастки від можливості сфотографуватися з Трампом і Зеленським набагато більшими, ніж можливість шкоди, якщо розгніває Трампа. Путін насолоджується тим, як мирний процес просувається вперед Його відмова від цієї ініціативи - прорахований ризик, який вже окупається. Реакція Трампа - натяк, що "нічого не станеться", доки він не зустрінеться з Путіним. Вона відкидає всі очікування щодо дипломатії до двосторонньої зустрічі між ними. Це дозволяє Путіну вільно дотримуватися будь-якого курсу, усвідомлюючи, що глава Білого дому справді вірить у можливий прогрес, доки обидва президенти не зустрінуться особисто. Не виключено, що двостороння зустріч може відбутися найближчим часом, або навіть те, що переговори в Стамбулі в п'ятницю можуть призвести до саміту цих лідерів на вихідних. Але Путін насолоджується тим, як мирний процес просувається вперед, з достатньою удаваною щирістю, щоб Білий дім не відмовився від нього. Навіщо поспішати? Його сили зосереджуються на фронті. Рішення Путіна відхилити пропозиції Трампа щодо участі в саміті розкриває два ключові аспекти його мислення. Він готовий терпіти подальші "масові санкції", якими Європа погрожує за відмову від припинення вогню, а потім і від саміту в Стамбулі. Він також зробив ставку на обмежений гнів Трампа. Глава Кремля навіть був готовий ризикнути триденними спекуляціями і разом відхилити вмовляння Трампа щодо його участі, змушуючи світ чекати на склад російської делегації в Стамбулі. Трамп може далі уникати додаткових санкцій та наслідків для Росії Зеленський стикається з незручним моментом, під час якого він має бути присутнім на переговорах на випадок їхньої раптової ескалації, але не чекати наступного кроку Путіна. Поступово стає очевидним, що Трамп може далі уникати додаткових санкцій та наслідків для Росії, на які натякали Європа та Білий дім. Обмежений та "технічний" характер російської команди в Стамбулі дасть Трампу достатньо підстав сподіватися на прогрес і відкласти створення проблем для Москви. Переговори затягнуться. Кремль висуне низку максималістських вимог, а Київ гнівно вимагатиме припинення вогню, що Росія постійно відкидатиме. Навіть із додаванням високопосадовців Трампа до переговорів у п'ятницю, буде мінімальний прогрес і переговори про подальші переговори будуть мінімальними. Саме цього хоче Кремль. "Путін і незірка з мирних переговорів", Тhе Wаll Strееt Jоurnаl, США Редакційна стаття Президент Трамп хоче миру в Україні, але Путін продовжує опиратися США. Подивіться на ганебну неявку російського лідера в Стамбул у четвер. Цей показовий епізод розпочався минулого тижня, коли лідери провідних країн Європи запропонували "повне і безумовне 30-денне припинення вогню, щоб створити простір для переговорів про справедливий та тривалий мир". Це мета України і Трампа, але Путін відповів жорстким "ні". Путін на ультиматум Європи відповів пропозицію прямих переговорів між Україною і Росією. Трамп зажадав, щоб Зеленський погодився. Однак у четвер Путін вислав до Зеленського, держсекретаря Марко Рубіо та спецпосланця Трампа Стіва Віткоффа делегацію низького рівня, подібну до тієї, яку послав у 2022-му для несерйозних переговорів. З моменту інавгурації Трампа, Путін запустив по Україні 346 ракет і понад 13 000 дронів Трамп, який перебуває на Близькому Сході, спочатку заявив, що може здійснити візит до Туреччини, якщо відбудуться мирні переговори. Але після того, як Путін виказав небажання до переговорів, Трамп спробував загладити конфуз, заявивши, що "нічого не станеться, поки ми з Путіним не зустрінемося". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російські наративи Віткоффа і монополізація влади Зеленським: про що писали світові ЗМІ Ближче до реальності буде сказати, що нічого не станеться, доки Путін не відчує, що має стимул з'явитися і вести переговори. Неявка Путіна - останній доказ, що росіяни несерйозно налаштовані на припинення війни. Це не дивно. Путін вважає, що Трамп може покинути Україну і полегшити йому подальше захоплення української території. За підрахунками Інституту вивчення війни, з моменту інавгурації Трампа, Путін запустив по Україні 346 ракет і понад 13 000 дронів. "Володимире, СТОП!", - благав Трамп у соцмережах після того, як російський удар забрав життя мирних жителів у Києві в кінці минулого місяця. Путін не зупиняється. Минулого тижня внаслідок атаки на українську столицю загинули мирні жителі. З наближенням літа Росія готується до нового наступу. Москва здобула певну територію на сході України протягом зими, але за велику ціну і без стратегічних проривів. Але Путін знає, що Україна вичерпає запас американських боєприпасів за кілька тижнів. Найкращий шлях до миру - посилення тиску на Москву Трамп доклав щирих зусиль, щоб бути посередником у війні, але виглядає тим гірше, чим довше Путін говорить про мир, але веде війну. Трамп не хоче, щоб світ бачив його прохачем Кремля. Найкращий шлях до миру - посилення тиску на Москву. Трамп може почати з вторинних санкцій проти країн, які купують російську енергоносії. Колишній головний економіст мінфіну США Ерік ван Ностранд цього тижня писав, що вилучення чверті експорту російської нафти з ринку скоротить доходи Кремля від нафти на 20%. Світовий видобуток нафти достатньо високий, щоб це не призвело до значного підвищення цін на паливо у США. Трамп також може оголосити про свою підтримку більшої військової допомоги Україні. Тоді, коли Трамп нарешті зустрінеться з Путіним, Україна і Трамп будуть вести переговори з набагато сильнішої позиції. Хтось колись це назвав "миром через силу". "Трамп тисне на Україну без перспектив мирної угоди", Тhе Теlеgrарh, Велика Британія Колонка колишнього міністра оборони Великої Британії Бена Воллеса Книга 1991 року "Трампований" Джона О'Доннелла, одного з босів казино Трампа, багато розповідає нам про те, як президент США веде бізнес. Одне з найяскравіших спостережень в тому, що Трамп ніколи не бере на себе відповідальність за будь-які невдачі та ніколи не залишається достатньо довго, щоб його угоди викрилися як порожні, якими зазвичай вони є. Тож не варто дивуватися, що Джо Байдена звинувачують в угоді Трампа з Талібаном, або що Зеленського звинувачують у тому, що не капітулював перед Путіним. Україна для Трампа була лише угодою про корисні копалини - нічим більше і нічим менше. Йшлося не про глобальну політику, західні цінності чи безпеку НАТО. Тепер, коли він її отримав, то пішов далі. Це також зрозуміло Путіну. З першого дня цього президентства в США Путін знав, на чиєму боці Трамп. Європа та Україна повинні почати готуватися до самостійного вирішення проблеми Останнім поворотом подій стало залякування Зеленського зі сторони Трампа, щоб зустрівся з Путіним. Путін, як боягуз, не приїхав. Результат - Трамп нічого не робить. Не зовсім нічого - США блокують Зеленського від поїздки на саміт НАТО в Голландії наступного місяця. Ключове питання - що далі. Європа та Україна повинні почати готуватися до самостійного вирішення проблеми. Ніхто не має вірити, що без США українцям кінець. Це не так. Вони знають, як воювати. Знають, як впроваджувати інновації. І "життєво важливі" розвіддані, які отримують на полі бою, не є повністю американськими. Якщо ми в Європі вирішимо замінити Дядька Сема, то зможемо. Якщо справді цього хочемо, і якщо готові піти на власні жертви. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Залужний оцінив реформи у ЗСУ та коли Путін може напасти на країну НАТО: світові ЗМІ написали Нам також слід реалістично оцінювати, що ця нова американська адміністрація означає для нашої безпеки. Не сумніваюся, що на певному етапі Трамп визнає кордони 2014 року, нав'язані Україні російським вторгненням того року. Визнання суверенних кордонів, змінених силою, суперечить усьому, за що ми виступаємо, у що віримо. Хоча декому подобається стиль та манера Трампа, вони не розуміють, що зараз не 1920-ті. Росія будує військові бази біля Фінляндії Якщо Трамп визнає російський Крим, нам слід побоюватися, що це буде означати ближче до нашого дому, у Північній Європі. Ми вже бачимо, як Росія будує військові бази біля Фінляндії, агресивно порушує патрулювання неба та військово-морські пересування в Балтійському і Північному морях. Подивіться на це з точки зору Путіна. Він знає, що США не зацікавлені в цьому і збираються скоротити війська в Європі. Він знає, що, незважаючи на вторгнення в Україну, йому це зійшло з рук. Чому він має зупинитися зараз? Путін думає: "Чи справді Трамп ризикне американцями та ядерним Армагеддоном, якщо я захоплю трохи Естонії і Литви? Або навіть Фінляндії?". Великі держави Європи не готові до війни, а їхнє населення ще менше. Британія та Франція сильні у риториці, але досі не підкріпили її грошима.

18 травня в Румунії відбувся другий тур виборів президента. Мер Бухареста і водночас проєвропейський політик Нікушор Дан стане новим главою держави, повідомив офіційний сайт ЦВК Румунії. Після підрахунку майже 100% протоколів Дан отримує 54,03% голосів, а його конкурент - 45,27% голосів. Явка виборців становила 64,72%. Це на 11% більше, ніж було в першому турі. Загалом у другому турі проголосували 9,99 млн виборців усередині Румунії, і ще 1,64 млн за кордоном (діаспора). Джордже Сіміон, лідер проросійського "Альянсу за єдність румунів", визнав перемогу Нікушора Дана. Сіміон подякував своїм 5 млн прихильникам, закликавши їх продовжувати боротьбу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна має відшкодувати Румунії витрати на Раtrіоt і підтримку в війні - Сіміон Президент Молдови Майя Санду вже привітала Нікушора Дана з перемогою на виборах. "Разом ми зміцнимо міцні мости між двома берегами Прута і захистимо європейський шлях, мир і демократію", - написала вона. Також румунського політика привітав президент України Володимир Зеленський. Він висловив, що Румунія буде надійним партнером нашої країни. "Для України - як сусіда і друга - важливо мати надійного партнера в особі Румунії. І ми впевнені, що саме так і буде. Працюючи разом, ми можемо зміцнити і наші країни, і нашу Європу. Ми завжди з великою повагою ставитимемося до Румунії та її народу, особливо з огляду на підтримку, яку ми отримали в найважчий період нашої історії", - ідеться в повідомленні. Румуни завжди можуть розраховувати на допомогу України як доброго сусіда і партнера. Зі свого боку він очікує на подальший розвиток партнерства заради блага обох держав. "Ми здатні подолати будь-які виклики, якщо будемо єдині та сильні. Розраховую на подальший розвиток стратегічного партнерства між нашими дружніми державами заради їхньої стабільності, безпеки та добробуту", - резюмував президент України. В першому турі президентських виборів у Румунії виграв лідер ультраправих Джордже Сіміон з великим відривом. Джордже Сіміону Україна та Молдова заборонили в'їзд через загрозу нацбезпеці. Сіміон сказав, чому виступає проти передачі зброї Україні. Політик вважає, що така допомога шкодить інтересам низки країн. За його словами, від постачання озброєнь не виграє ані Румунія, ані Німеччина, Франція чи Польща.

У другому турі президентських виборів у Румунії перемогу може дістати проєвропейський позапартійний мер Бухареста Нікушор Дан. Ультраправий проросійський лідер партії АUR Джордже Сіміон наразі відстає, свідчать дані опитування екзитполів, пише "Європейська правда". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна має відшкодувати Румунії витрати на Раtrіоt і підтримку в війні - Сіміон Серед виборців, опитаних на виході з дільниць, 54,1% (соціологічна служба СURS) або 54,9% (Аvаngаrdе) заявили, що проголосували за Дана, 45,9% або 45,1%, відповідно - за Сіміона. Певна частина опитаних відмовилися відповідати. Близько 15% голосів на цих виборах надійдуть з дільниць за кордоном, де явка виявилася безпрецедентно високою. Закордонні дільниці не були охоплені екзит-полами. Саме це голосування, як очікується, буде вирішальним. Сіміон виграв перший тур, набравши майже 41% голосів, Дан отримав майже 21%. Джордже Сіміону Україна та Молдова заборонили в'їзд через загрозу нацбезпеці. Сіміон сказав, чому виступає проти передачі зброї Україні. Політик вважає, що така допомога шкодить інтересам низки країн. За його словами, від постачання озброєнь не виграє ані Румунія, ані Німеччина, Франція чи Польща.

Про це повідомляє Еспресо, посилаючись на офіційну трансляцію конкурсу.Австрія отримала в підсумку 436 балів.Україна, а саме гурт Zіfеrblаt з піснею Віrd оf Рrаy, за голосуванням національних журі набрала 60 балів і посіла 14-те місце, а за результатами голосування глядачів - 158 балів. Таким чином, у сумі Україна отримала 218 балів і 9-те місце.У гранд-фіналі Євробачення-2025 змагалися 26 країн. Двадцять учасників пройшли відбір у двох півфіналах, а 17 травня до них долучилися ще шість країн, які потрапили до фіналу без попереднього відбору: Швейцарія як країна-організатор та Велика Британія, Німеччина, Іспанія, Італія і Франція як представники "великої п'ятірки".Фото: скриншот з офіційної трансляції конкурсуДивитися виступ переможця Євробачення-2025 Йоганнеса Піча. 

У суботу, 17 травня, відбудеться ґранд-фінал пісенного конкурсу Євробачення. Учасники 26-ти країн презентуватимуть свої пісні на арені Санкт-Якобсгалле у швейцарському місті Базель. Концерт розпочнеться о 22:00 за київським часом. Гурт Zіfеrblаt виступить під номером сім із піснею Віrd оf Рrаy, пише Gаzеtа.uа. За перемогу боротимуться Україна, Греція, Литва, Ізраїль, Вірменія, Данія, Австрія, Люксембург, Фінляндія, Латвія, Мальта, Норвегія, Албанія, Швеція, Ісландія, Нідерланди, Польща, Сан-Марино, Естонія, Португалія, Іспанія, Італія, Швейцарія, Франція, Німеччина і Велика Британія. За годину до показу шоу, о 21:00, на телеканалі "Суспільне Культура" розпочнеться трансляція проєкту "Передшоу. Пісенний конкурс Євробачення-2025". Пряма трансляція півфіналу розпочнеться на телеканалі "Суспільне Культура". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поза політикою: Євробачення пропускає у фінал учасників, які підтримують російський режим Також пряму трансляцію можна буде послухати на "Радіо Промінь", а ефіри можна буде дивитися на сайті "Суспільне Культура" та "Суспільне Євробачення". Станом на зараз букмекери прогнозують Україні 13-те місце. До трійки перших входять Швеція, Австрія і Франція. Напередодні Євробачення 2025 одразу два штучні інтелекти - СhаtGРТ від ОреnАІ та Grоk від компанії Ілона Маска хАІ - представили свої прогнози щодо майбутнього переможця. Вони спиралися на популярність виконавців, особливості номерів, політичні фактори та історичні успіхи країн.Аналітика проводилася на запит ОВОZ.UА. Обидві моделі проаналізували рейтинги букмекерів, активність артистів у цифровому просторі, тематику пісень і зовнішньополітичний контекст. Попри спільні критерії, результати вийшли різними.СhаtGРТ віддав перемогу Швеції. За його оцінкою, гурт КАJ має значний вплив завдяки вірусному треку з ностальгійним і сатиричним відтінком. Модель також високо оцінила Ізраїль. Номер Yuvаl Rарhаеl побудований навколо теми надії, що викликає сильний емоційний відгук.

Чому український ВПК зацікавлений в експорті зброїЗа більш ніж три роки війни Україна пройшла шлях від країни з напівживою оборонною промисловістю до держави з потужним ОПК. За деякими даними, сьогодні ми маємо понад 800 підприємств, які забезпечують армію. Потенційно, за словами голови Мінстратегпрому Олександра Камишіна, українські компанії здатні виробити зброї на 20 млрд доларів. Деякі експерти оцінюють цей потенціал навіть у 35-40 мільярдів доларів. Але використовується він сьогодні далеко не сповна. За даними опитування, проведеного Асоціацією "Технологічні сили України" (ТСУ), яка об’єднує найбільших виробників безпілотників та іншої технологічної продукції, 38% компаній, залучених до оборонного замовлення, повідомили, що понад половину їхніх потужностей сьогодні простоюють. Лише третина респондентів заявила, що цехи повністю завантажені.Причини? Вони під час війни очевидні – нестача коштів, недоступність для підприємств кредитних ресурсів. Той же Олександр Камишін підтверджує, що держава з означених 20 мільярдів може законтрактувати продукції лише на 6 млрд доларів. Якщо за словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, у 2024 році Україна здатна була виготовити понад 2 млн FРV-дронів, президент Володимир Зеленськогий офіційно підтверджує, що законтрактовано поки лише 1 млн дронів. Понад 1,7 млн безпілотників та РЕБ не виготовили приватні українські виробники зброї в 2024-му через відсутність держконтрактів, ідеться в дослідженні ТСУ. дрон "Лелека-100", фото: gеttyіmаgеs Оскільки вирішення проблеми кредитування у воюючій країні не виглядає найближчим часом реальним, альтернативою, на думку багатьох фахівців, став би експорт Україною зброї. Схема зрозуміла: продаємо зброю - отримуємо прибуток та податки – вкладаємо в розширення виробництва. Приміром, за даними заступника голови NАUDІ Сергія Висоцького,  Україна потенційно може отримувати до 2 мільярдів євро лише від податків з цього бізнесу. Але попри логічні аргументи на підтримку рішення про відкриття експорту озброєнь протягом цього часу українська влада не йшла на такий крок. Головним аргументом проти, окрім безпекових та логістичних проблем, були очевидні політичні ризики цього рішення: як західним урядам пояснювати своїм виборцям збройну допомогу Україні, якщо ми самі будемо продавати світові зброю. І от, схоже, крига скресла. Як стверджує Fоrbеs, посилаючись на керівництво Мінекономіки, робота над цим йшла кілька місяців. “І президент, і пан Єрмак активно долучалися, намагалися розібратися,  вони в темі з вересня минулого року. Відповідно, вже є погодження від президента на відкриття експорту”,- пише видання. Джерела Еспресо.тв в РНБО та уряді підтверджують, що прийняття офіційного рішення на рівні Кабінету міністрів очікується вже за два-три тижні, до кінця травня чи на початку червня. Розглядається три варіанти того, як це працюватиме.Що стало вирішальним для відкриття експорту зброї“Маємо йти на цей крок, оскільки все більше стаємо заручниками ситуації, - пояснює співрозмовник Еспресо.тв в РНБО. – Підприємства ОПК країни, шукаючи шляхи нарощення виробництва, релокують свої підприємства або ж знаходять, скажімо так, “відкриті” ділянки експорту через партнерів. Відповідно, ми втрачаємо податки, втрачаємо технології, втрачаємо людей. Крім того, де-факто експорт з України відбувається, так би мовити, окремими кейсами, чи назвемо це гібридними методами. Тож альтернатива така: оптимальніше мати контрольований експорт замість неконтрольованого”.В Консорціумі оборонної інформації підтверджують цю тезу. Військовий експерт, співзасновник Консорціуму Валентин Бадрак каже, що прихована релокація останнім часом є стійкою тенденцією для українських оборонних підприємств. “Релокація може бути відкритою чи прихованою, але суті це не змінює, підприємства, які могли б бути українськими, отримують іноземну прописку, від чого ми здебільшого не виграємо”.Для прикладу, лише у сфері виробництва безпілотників як мінімум троє великих виробників відкрили свої виробництва в країнах Східної Європи: Skyеtоn - в Словаччині, Ukrsресsystеms – у Польщі,  DеVіRо - в Чехії. При цьому за межі України перенесено виробництво найсучасніших моделей БПЛА - РD-2, Lеlеkа LR, "Булава". Підприємства мають намір постачати продукцію країнам НАТО, і це не може не радувати Україну, але, безумовно, країна точно не програла б від того, якби wі фірми мали українську прописку. ударний дрон "Булава", фото: mіlіtаrnyі У вже згаданому дослідженні ТСУ, представники 85% підприємств повідомили, що обмірковують переведення частини виробництва за межі України або вже здійснили це. "Що втримає вас від релокації за кордон?" – відповідаючи на це питання, 80% вказали саме на відкриття експорту. Далі йдуть інші важливі фактори: 72% – збільшення державного замовлення, 69% – укладання багаторічних контрактів.Щодо прихованого експорту, який відбувається де-факто, Валентин Бадрак підтверджує тенденцію. “Деякі ділянки експорту озброєнь під час широкомасштабної війни справді залишалися “відкритими”. Приміром, відбувалися поставки запасних частин для індійських літаків Ан-32 українського виробництва. Так само можна сказати й про Туреччину - авіаційні двигуни для місцевих БАК постачалися українською компанією “Івченко-Прогрес”. Або ж, приміром, литовська компанія Grаntа Аutоnоmy повідомила, що компоненти для своїх FРV-дронів купує в Україні”. Варіанти відкриття експорту озброєньЗа даними з різних джерел, сьогодні розглядаються три основні сценарії регулювання експорту оборонної продукції.Індивідуальне погодження контрактів: кожен експортний контракт проходитиме окреме узгодження на державному рівні. Такий підхід уже частково застосовується, але планується його офіційне закріплення. Пропорційний експорт: виробникам дозволять експортувати до 50% від обсягу продукції, виготовленої за контрактами для Збройних Сил України. Частина доходу від експорту буде спрямована на закупівлю озброєння для ЗСУ. Нарешті, третій варіант: запровадження експортного мита. Передбачається встановлення 20-відсоткового мита на експорт оборонної продукції, кошти від якого надходитимуть до спеціального фонду для фінансування потреб армії.Яке рішення зрештою обере влада? Нескладно передбачити, що перший варіант, який, по суті, передбачає точкове погодження, є найменш прозорим, але, очевидно, найбільш зручним для чиновників. Як зауважує керівник приватної компанії, не близької до владних коридорів, “владі зрозумілий такий підхід: чим менше буде умовного Пашинського (Сергій Пашинський, голова Національної асоціації підприємств оборонної промисловості (NАUDІ), який вважається непідконтрольним чинній владі, – ред.) тим більше буде своїх, рідних фірм”. Експерти визнають, що формула “приходьте з контрактами, будемо вирішувати індивідуально” фактично працює й сьогодні. Компанія подає заявку в Державну службу експортного контролю (ДСЕК), але переважно отримує відмову з посиланням на те, що першочергово мають бути задоволені потреби української армії. Іншими словами, офіційно експорт зброї ніхто не забороняв, фактично  ж ця заборона діє з 24 лютого 2022 року і ринку експорту як такого немає. Тепер цю негласну заборону буде знято, і потенційні експортери подаватимуть заявку до тієї ж ДСЕК, а в разі сумнівів, які виникнуть у служби, як повідомляють поінформовані джерела, конкретну заявку розглядатиме Міжвідомча комісія з питань оборонно-промислового комплексу при Кабінеті Міністрів.За дивним збігом обставин саме в цей час, коли з дня на день очікується рішення про відкриття експорту зброї, з’явилось повідомлення про арешт в Іспанії Олега Гладковського, голови цієї комісії в період з 2015 по 2019 рік. Нюанс лише в тому, що під час перезавантаження влади у 2019 році президент Зеленський ліквідував цю комісію як орган РНБО, натомість підпорядкувавши її як дорадчий орган Кабінету міністрів. Тож за першого варіанту відкриття збройного експорту цей експорт буде передано до сфери впливу винятково уряду. Перефразовуючи згаданого керівника підприємства, “Пашинського буде значно менше, ніж сьогодні”, а буде стільки “своїх”, скільки перетравлять апетити влади. Другий та третій варіанти в цій альтернативі, за всіма підходами, є значно прозорішими. Тут застороги більше стосуються не політики, а економіки. Зокрема, варіант “пропорційного експорту”, на думку експертів, може відсікти від ринку невеликі підприємства, оскільки їм буде непросто“потягнути значні платежі при незначних обсягах продукції. Варіант “митний”, коли фірмам належатиме сплачувати додаткове мито від експорту оборонки,  вирішальною мірою залежить від розміру мита. Зокрема, практики від оборонки висловлюють сумніви, що цифра 20% мита, яка називається, буде підйомною для більшості українських зброярів. Тож потрібна продумана підготовка при виборі кожного з цих варіантів, з точним пропрацюванням деталей. При цьому має бути врахована ще одна засторога, анонсована президентом Зеленським: експорт буде дозволено переважно до країн-партнерів, які підтримували Україну під час війни, зокрема членів коаліції "Рамштайн".Валентин Бадрак, коментуючи Еспресо.ТВ вибір між трьома означеними варіантами,  також наголошує, що важливо “правильно реалізувати відкриття експорту”. На його думку, держава для цього, зокрема, може вдало використовувати два важелі: рівень оборонного замовлення для Сил оборони та контроль за ліцензіями на експорт, при цьому формально залишаючи за собою й третій важіль – у вигляді лобіювання підприємств ОПК для фінансування країнами ЄС у межах так званої данської моделі.При цьому головним моментом державного управління експортом зброї, наголошує експерт, має стати спрямування ОПК, щоб українська продукція потрапляла на ринок через її західних партнерів – наприклад, у складі західної зброї або у вигляді нових спільних продуктів. А вже після припинення війни експорт може набути значних масштабів та приносити Україні 4-5 млрд доларів щорічно. морський безпілотник МАGURА V7, фото: gеttyіmаgеs Що зможе експортувати Україна у сфері ВПКМаємо вже чимало збройових досягнень, де Україна випереджає західні зразки. Йдеться, зокрема, про деякі типи безпілотних систем, засоби РЕБ та деякі інші системи.Так, Альянс “Нова енергія України”, один із потужних приватних розробників дронів та РЕБ, разом із німецькою компанією Dіеhl Dеfеnsе вже забезпечує системами захисту ЗРК ІRІS-Т та нові САУ RСН 155 виробництва КNDS сучасними засобами РЕБ. Інший переконливий приклад - дві українські компанії обрані американським замовником (Dеfеnsе Іnnоvаtіоn Unіt) для створення прототипів безпілотників для Армії США в рамках проєкту АRТЕМІS.Компактну крилату ракету далекобійного ураження “Пекло” вже розглядають як один із варіантів озброєння, що може випускатися у Великій Британії.Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко наводить ще один приклад: “Скажімо, такий улюблений нами всіма у перші місяці війни протитанковий ракетний комплекс “Стугна-П”, що спалював колони російської бронетехніки, зараз не зустріти. Куди зникла “Стугна-П”? Її функціонал частково замінили FРV-дрони, і потреба в “Стугні” менша, ніж два роки тому, а виробничі лінії працюють, але не на повну потужність. У свою чергу в цьому ПТРК зацікавлені покупці на Близькому Сході, але продавати їм ми не можемо”.ПТРК "Стугна-П", фото: wіkіреdіа При наявності унікальних розробок в ОПК Україна може взяти західний ринок не тільки унікальними розробками,  а й двома перевагами – швидкістю реалізації складних проєктів та ціною. Якщо говорити про першу перевагу, безпрецедентним тестуванням українського ОПК стало запровадження Данією нової моделі співпраці - через фінансування у 2024 році виробництва для українського війська 18 самохідних гаубиць “Богдана”. Їх  передали в ЗСУ вже через два місяці. Як відзначають в Консорціумі оборонної інформації, відбулася справді унікальна подія, бо йдеться про майже невідоме приватне підприємство – де-факто воно перевершило за темпами  виробництва французький Nехtеr (випускає 6-8 одиниць САУ Саеsаr на місяць). Є заяви, що нині приватний виробник САУ “Богдана” досяг темпу близько 20 одиниць на місяць. Коли ж говорити про ціну, головним показником є те, що українська “Богдана” коштує приблизно 2,5 млн доларів, тоді як французька гаубиця Саеsаr – понад 4 млн доларів. За розрахунками ж аналітичного центру Вrеugеl, САУ Саеsаr коштуєу 6 млн євро, а найвищий показник вартості самохідної артилерії надав німецьким САУ РzН 2000 та RСН 155, де оціночні цифри - відповідно 17 млн євро та 11,08 млн євро.Схожа історія і з артилерійськими боєприпасами. За час широкомасштабної війни снаряди до гаубиць подорожчали з 800 до 8000 доларів на початку 2024 року, тим часом  український ОПК здатен виготовити такий боєприпас за 1,8 тис. доларів. На експорт може йти не лише українська зброя. Війна для України стала каталізатором розвитку нових рішень, які не лише змінюють хід бойових дій, а й формують основу для майбутнього технологічного прориву.  Тож ми маємо реальний шанс стати глобальним центром інновацій, які будуть цікаві нашим партнерам в українському, але експортному варіанті. Це можуть бети і рішення у сфері кіберзахисту, де Україна досягла нового рівня, в інтеграції дронів у бойові дії, у створенні системи донаведення на основі штучного інтелекту та комп’ютерного зору чи інтеграції даних із супутників, дронів та наземних розвідників для коригування бойових дій. Аналогічно  Україна першою у світі створила окремий рід військ у складі ЗСУ – Сили безпілотних систем, які обʼєднують повітряні, морські та наземні роботизовані комплекси. Або ж взяти Аvеngеrs —  систему штучного інтелекту, розроблену Центром інновацій Міністерства оборони України. Вона активно використовується Збройними Силами України для автоматичного виявлення та ідентифікації ворожої техніки. За даними Міноборони, платформа щотижня допомагає виявляти до 12 000 цілей, аналізуючи відео з дронів та стаціонарних камер. Це значно підвищує ефективність прийняття рішень на полі бою та зменшує ризик помилок через утому операторів.Нові шляхи та форми співпраці для експорту зброїУ британському парламенті у квітні цього року заговорили про виробництво української зброї в країні – в межах спільного хабу ОПК. І це вже історія не лише про посилення ЗСУ - це й про обмін технологіями, бо частина зброї вироблятиметься для британського війська. Іспанський виробник спецтехніки Тесnоvе виготовлятиме для європейського ринку бронеавтомобілі української компанії НВО “Практика” - в рамках створеного об’єднання Нumаn & Sаfе Systеms, яке здійснюватиме ліцензійне виробництво українських бронемашин на потужностях іспанського виробника та просуватиме на ринках (йдеться про тактичні автомобілі "Джура", а також бронеавтомобілі "Козак" неназваної модифікації). “Це як раз і є  правильна формула - коли українська продукція потраплятиме на ринок через партнерів”, - наголошує Валентин Бадрак.Окрім спільного експорту з використанням українських ліцензій, потужні перспективи мають спільні розробки. Саме таким шляхом пішов свого часу Ізраїль - в рамках угоди з США, наприклад, спільно розробив передову систему ПРО Аrrоw-3 – тепер Німеччина купує її за 4 млрд євро (а це половина усього річного експорту зброї цієї країни). Турецька компанія Ваykаr, яка постачає безпілотники майже чотирьом десяткам країн, будує завод з виробництва БАК в Україні. Влітку 2025 року підприємство може бути відкрите - там працюватимуть близько 500 людей, і після забезпечення власних потреб завод може постачати на світовий ринок продукцію з українськими компонентами.фото: gеttyіmаgеs Значний потенціал може мати співпраця із КNDS – це вікно до стратегічної можливості інтеграції у європейський ОПК, з участю у розробках та виробництві нових колісних ББМ перспективного танка МСGS. До того ж, тут є потенціал спільних розробок роботизованих систем – КNDS Dеutсhlаnd має частку в 21% акцій естонського виробника наземних роботизованих систем Міlrеm Rоbоtісs, а КNDS Frаnсе володіє компанією-виробником роботизованих систем Nехtеr Rоbоtісs.Нарешті, незаперечним козирем України є те, що США та Європа зацікавлені в українських технологіях, оскільки вони протестовані у війні з РФ. Як наголошують у Консорціумі оборонної інформації, випробування зброї на війні та оперативне удосконалення з використанням новітніх технологій Заходу та України може стати новою візитівкою України на світовому ринку озброєнь. Йдеться про розвиток навіть не західних, а спільних надсучасних технологій, які пройшли випробування війною. 

Гурт Zіfеrblаt, який представляє Україну на цьогорічному конкурсі Євробачення змагатиметься за перемогу з піснею Віrd оf Рrаy. Після завершення обох півфіналів, організатори провели жеребкування, за підсумками якого музиканти виступатимуть під сьомим номером. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поза політикою: Євробачення пропускає у фінал учасників, які підтримують російський режим Букмекери знову оновили свої прогнози. Гурту Zіfеrblаt прогнозують 13-те місце. До трійки перших входять Швеція, Австрія і Франція. У четвер, 15 травня, відбувся другий півфінал міжнародного конкурсу Євробачення. Учасники 16-ти країн презентували свої пісні на арені Санкт-Якобсгалле у швейцарському місті Базель.Ґранд-фінал Євробачення відбудеться у суботу, 17 травня. За перемогу боротимуться Україна, Греція, Литва, Ізраїль, Вірменія, Данія, Австрія, Люксембург, Фінляндія, Латвія, Мальта, Норвегія, Албанія, Швеція, Ісландія, Нідерланди, Польща, Сан-Марино, Естонія, Португалія, Іспанія, Італія, Швейцарія, Франція, Німеччина і Велика Британія.

Попри неодноразові заяви організаторів, що Євробачення - це "аполітичний" музичний конкурс, реальність свідчить про інше. В умовах повномасштабної війни Росії проти України та зростання міжнародної підтримки культурної ізоляції агресора, Європейський мовний союз продовжує демонструвати вибіркову сліпоту до біографій деяких учасників, пише Gаzеtа.uа. Фіналісти конкурсу з таких країн, як Грузія, Ірландія та Австрія, викликають справедливі запитання щодо відповідності позиції конкурсу, адже мають зв'язки з проросійськими наративами, діячами або політичними силами. Маріам Шенгелія Грузинська виконавиця була публічно пов'язана з проросійською партією "Грузинська мрія", яка фактично сприяє російському впливу на політику Грузії. Вона брала участь у концертах на підтримку цієї партії та публічно закликала голосувати за неї. Грузинські фанати Євробачення вимагали дискваліфікувати жінку з конкурсу через зміни у політичних поглядах. Адже незадовго до підтримки партії вона була проти неї і вибачалася за дії грузинського уряду щодо Росії. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Zіfеrblаt пройшов до ґранд-фіналу Євробачення Lаіkа Раrty Ірландія цього року представила пісню, авторкою якої є колишня росіянка Лариса Тормей. Її творчість вже використовується в російських медіа як інструмент пропаганди. Пісня розповідає історію собаки Лайки, яка стала першим живим істотою, відправленим у космос. Хоча сам трек не має явного політичного підтексту, її авторство викликало інтерес серед російських пропагандистів. Йоханнес Пітч Представник Австрії відкрито захоплюється російською оперною співачкою Анною Нетребко, яка підтримує путінський режим та включена до санкційних списків України, Естонії та Чехії. Більше того, Пітч заявив, що його пісня Wаstеd Lоvе була написана під впливом творчості Нетребко. Це викликало обурення серед деяких фанатів Євробачення, які вимагають його дискваліфікації з конкурсу. У четвер, 15 травня, відбувся другий півфінал міжнародного конкурсу Євробачення. Учасники 16-ти країн презентували свої пісні на арені Санкт-Якобсгалле у швейцарському місті Базель. Ґранд-фінал Євробачення відбудеться у суботу, 17 травня. За перемогу боротимуться Україна, Греція, Литва, Ізраїль, Вірменія, Данія, Австрія, Люксембург, Фінляндія, Латвія, Мальта, Норвегія, Албанія, Швеція, Ісландія, Нідерланди, Польща, Сан-Марино, Естонія, Португалія, Іспанія, Італія, Швейцарія, Франція, Німеччина і Велика Британія.

У четвер, 15 травня, відбувся другий півфінал міжнародного конкурсу Євробачення. Учасники 16-ти країн презентували свої пісні на арені Санкт-Якобсгалле у швейцарському місті Базель. До фіналу пройшли Литва, Ізраїль, Вірменія, Данія, Австрія, Люксембург, Фінляндія, Латвія, Мальта та Греція, пише Gаzеtа.uа. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Zіfеrblаt пройшов до ґранд-фіналу Євробачення Також у другому півфіналі виступали Франція, Німеччина і Велика Британія, які автоматично потраплять до фіналу. Ґранд-фінал Євробачення відбудеться у суботу, 17 травня. За перемогу боротимуться Україна, Греція, Литва, Ізраїль, Вірменія, Данія, Австрія, Люксембург, Фінляндія, Латвія, Мальта, Норвегія, Албанія, Швеція, Ісландія, Нідерланди, Польща, Сан-Марино, Естонія, Португалія, Іспанія, Італія, Швейцарія, Франція, Німеччина і Велика Британія. Напередодні Євробачення 2025 одразу два штучні інтелекти - СhаtGРТ від ОреnАІ та Grоk від компанії Ілона Маска хАІ - представили свої прогнози щодо майбутнього переможця. Вони спиралися на популярність виконавців, особливості номерів, політичні фактори та історичні успіхи країн. Аналітика проводилася на запит ОВОZ.UА. Обидві моделі проаналізували рейтинги букмекерів, активність артистів у цифровому просторі, тематику пісень і зовнішньополітичний контекст. Попри спільні критерії, результати вийшли різними. СhаtGРТ віддав перемогу Швеції. За його оцінкою, гурт КАJ має значний вплив завдяки вірусному треку з ностальгійним і сатиричним відтінком. Модель також високо оцінила Ізраїль. Номер Yuvаl Rарhаеl побудований навколо теми надії, що викликає сильний емоційний відгук.

Європейський Союз спільно з партнерами розробляє нові обмежувальні заходи проти Росії у відповідь на її небажання йти на припинення вогню. Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц в інтерв'ю Zеіt. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Німеччина готова посилити санкції проти Росії "Ми, глави держав і урядів, погоджуємося: настав час задіяти всі наявні інструменти. Це стосується додаткових санкцій у банківському та енергетичному секторах, а також обмежень щодо активів і фізичних осіб", - наголосив Мерц. За його словами, ЄС також розглядає можливість конфіскації заморожених російських активів, однак підходить до цього питання з обережністю. "Якщо з'явиться можливість мобілізувати ці кошти на юридично надійній основі - ми скористаємось нею. Водночас слід зважати на ризики для фінансової стабільності Євросоюзу", - підкреслив канцлер. Україна, США і "коаліція рішучих" фактично висунули Путіну ультиматум: або з 12 травня він починає повне і безумовне 30-денне перемир'я, або будуть введені нові санкції. Натомість Путін проігнорував тему 30-денного припинення вогню, але запропонував відновити прямі переговори з Україною вже цього четверга, 15 травня, у Стамбулі.

Володимир Путін затвердив склад делегації на переговори з Україною в Туреччині 15 травня. Самого Путіна в списку немає, повідомляє пресслужба Кремля. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Не вірив у сенс перемовин: США та ЄС вмовили Зеленського не відступати Главою делегації назначено Володимира Мединського - помічника Путіна. Він у 2022 році вже був головою російської переговорної групи, коли зустрічались українська та російські делегації. Також до делегації увійшли: заступник Міністра закордонних справ Російської Федерації Михайло Галузін, начальник головного управління Генштабу Збройних сил РФ Ігор Костюков і заступник Міністра оборони РФ Олександр Фомін. У документі ще вказано список експертів для переговорів: перший заступник начальника інформації управління Генштабу РФ Олександр Зорін; заступниця начальника управління президента РФ з державної політики в гуманітарній сфері Олена Подобреєвська, директор другого департаменту країн СНД МЗС Росії Олексій Поліщук; заступник начальника головного управління міжнародного військового співробітництва Міноборони Росії Володимир Шевцов. Якщо російський президент Володимир Путін не приїде до Стамбула на потенційні переговори з Україною, це буде остаточним свідченням того, що Кремль не прагне припинити війну. Про це заявив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак. У свою чергу Німеччина, Франція, Велика Британія та Польща закликали Росію до 30-денного перемир'я, починаючи з понеділка. У свою чергу президент США Дональд Трамп заявив, що Україна має негайно погодитися на запропоновані кремлівським лідером Володимиром Путіним переговори в Туреччині 15 травня. Водночас вони не передбачають укладення 30-денного перемир'я.

Ситуація на фронтіПочнемо з фронту, де основною метою зусиль ворога і далі залишається прагнення до повної окупації Донецької області. Але для цього ворогу треба пройти вкрай виснажливі рубежі. Це Покровськ, Мирноград, Торецьк, Часів Яр, аби потім наблизитись до Костянтинівки, яка входить якраз до важливої агломерації: Дружківка, Костянтинівка, Слов'янськ, Краматорськ. І наближення до Костянтинівки - це один з пріоритетів ворога, думаю, на цю весняно-літню наступальну операцію. Зараз тривають активні бойові дії, де ворог намагається розширити контроль і присутність на трасі від Мирнограда до Костянтинівки із заходу, якщо ми подивимося на мапу цієї ділянки. А ще одним напрямком дій є тривалі, вже понад рік, спроби ворога взяти під контроль Часів Яр. Це найвища точка на сотні кілометрів навколо, і це до Костянтинівки 7 км, до Краматорська - 25 км.Часів Яр повністю зруйнований, але низка районів цього міста і далі тримаються Силами оборони. І фактично вчора було відео від ОТУ "Луганськ".На якому була оприлюднена візуальна атака противника на Часів Яр, це наступають російські десантники на бронетехніці. Зазвичай вони використовують піхотні штурми, але накопичують техніку, час від часу використовують саме такі штурми на бронетехніці. І тут 24-та бригада виявила просування ворога, і за рахунок артилерії, дронів знищила всі сили та засоби противника, які намагалася просуватися до Часового Яру і в зоні Часового Яру на бойових машинах десанту.Допомогу 24-й бригаді, до речі, надавали і артпідрозділи інших бригад, зокрема це 5-та штурмова бригада, яка, до речі, за підсумками минулого місяця за ефективністю використання артилерії, втрат ворога вийшла на перше місце серед усіх бригад ОТУ "Луганськ".І зараз знаємо, що бойові дії там тривають. І військові в приватному спілкуванні кажуть, що суттєво зросла кількість ворожих дронів на цій ділянці, особливо вночі. Їх навіть стало більше вночі, ніж вдень, і зараз ці дрони ворога суттєво впливають на нашу логістику, і з цим треба щось робити. Так само, як і наші дрони зараз впливають на противника, також ворог активно зараз використовує КАБи, і тому цілком логічне рішення, що з багатьох громад, зокрема навколо Дружківки, у восьми населених пунктах оголошено примусову евакуацію родин з дітьми. Думаю, що з дітьми це якраз вкрай важливо, аби мінімізувати ризики для наших цивільних громадян. Українські фортифікаціїАле в будь-якому разі розуміємо, що наша оборона залежить насамперед від кількості та якості сил та засобів, ефективності управління. А також від наявності інженерних та фортифікаційних споруд. Фортифікації мають унеможливити просування ворога, а також мінімізувати втрати нашого особового складу. І от закордонні аналітики відзначають, що лінії фортифікаційних споруд в Україні стає все більше на різних напрямках. Це і навколо Покровська, і в напрямку Дніпра, і Запоріжжя. Цю реальність можна бачити з космосу, як стверджують аналітики.А от командування Сил підтримки показало відео, як з місцевими адміністраціями відбувається процес побудови таких укріплень на Покровському напрямку. На відео демонструють, як будуються такі суцільні лінії з поєднанням танкових ровів, зубів дракону і дротових загороджень. Це, власне, треті лінії оборони, бо першій і другій будуються силами самих бригад, військових підрозділів з опертям на потужності інженерних полків і бригад Збройних сил України. Активне створення ліній фортифікації - це, власне, позитивний тренд, але зворотня сторона цієї медалі полягає в тому, що динаміка війни вимагає і впливає на нові вимоги до фортифікацій, бо війна суттєво змінилася. Якщо в 22-му і 23-му роках звичні взводні опорні пункти могли захищати від артилерії, яка застосовувалась тоді досить масово і була основною силою для протискання і руйнування оборони, то зараз ця тактика вже не працює.Війна 25-го року - це, власне, війна дронів з обох сторін. І зараз з обох сторін створюють такі кілзони або зони заборони доступу на відстань 5, 10, 15 км, в залежності від типу безпілотників, які використовуються. І в цих зонах фактично неможливо забезпечувати ні логістику, ні перекидання військ, ні ротацію тих підрозділів, які отримують першу лінію оборони.Так от коли ми говоримо про саму лінію оборони, яку утримує піхота, то там, власне, суттєво змінилися вимоги до фортифікацій. І ми вже не бачимо таких великих взводних чи ротних опорних пунктів. Зараз ситуація є абсолютно іншою. Зараз пріоритетом є те, що Збройні сили зайняті, власне, влаштуванням невеликих, прихованих позицій у лісових смугах, де воїни викопують невеличкі окопи, нори, проте їх багато, вони розпорошені і краще замасковані. Тому що зараз головне - це не пережити удар артилерії, а найбільш головна вимога - це залишитися непомітним для противника.Тому якраз це впливає на те, що зараз фортифікації по передньому краю оборони є суттєво відмінними від того, що зараз будують на третій лінії. І чому я про це кажу, що насправді зараз облаштування оцих фортифікацій має враховувати зміни на лінії фронту, аби фортифікації третьої лінії дійсно відповідали тій діалектиці тим змінам, які відбуваються насамперед на першій лінії, щоб забезпечити інші підходи до захисту наших воїнів і захисту нашої техніки.Зустріч України та Росії у ТуреччиніА далі ми будемо говорити про інші виміри, пов'язані з бойовими діями, власне, про геополітичні виміри, які стосуються зустрічі в Стамбулі, оцінки того, як поводять себе наші європейські партнери. Як буде поводити себе Росія на цих перемовинах, чи взагалі вона пов'язує свою стратегію з цими перемовинами. Все це обговорили зі співзасновником Консорціуму оборони інформації, керівником організації Nеw Gеороlіtісs Rеsеаrсh Nеtwоrk Михайлом Самусем.Звісно, зараз всі наші глядачі, експерти, громадяни намагаються оцінити, що можна очікувати від цієї зустрічі у Стамбулі. Чи вважаємо ми, що Путін, чи його кліка готова піти на припинення вогню, чи навпаки висуне старі вимоги, які стосуються обмеження потужності української армії, ці дивні вимоги, пов'язані з денацифікацією і таке інше. "Дійсно, для Росії базовий сценарій, як це вони завжди практикували, це якраз використання переговорів для затягування процесу, при цьому не припиняючи вогонь. Так вони робили в 14-му році, в 15-му на фоні обговорення і підписання першого-другого Мінську. Так вони робили протягом всього періоду з 14-го по 22-й рік. І, власне, так вони робили і під час тих самих Стамбульських переговорів чи переговорів у Гомелі, які тривали в першій фазі війни. Тобто стратегія така: починаємо переговори, вони можуть тривати вічно, тому що Росія, як правило, ставить абсолютно неприйнятні умови. Тобто це для того, щоб використовувати якраз військову силу для примушення ворога чи жертви агресії до капітуляції. Чим вони і займаються, власне, з 14-го року різними методами. З 14-го по 22-й більше гібридними, з 22-го вже широкомасштабна агресія, яку ми зараз відчуваємо", - сказав він.Михайло Самусь зауважив, що на даний момент немає жодних ознак, що Росія може змінити свою стратегію."Мотивація у Путіна така, наскільки можна зрозуміти, що у нього є ресурси, у нього є ще солдати, у нього ще є гроші, тому що ми знаємо, що санкції, хоча і дещо працюють, але високі ціни на нафту дозволяли Путіну і 24-й рік пройти ефективно, і в 25-му році накопичити достатні ресурси для проведення ще літньої кампанії. Тому базовий сценарій, як я вважаю, це все ж таки Путін буде намагатися провести літню кампанію, досягти тих успіхів на фронті, на якій він розраховував ще у 24-му році. Ми пам'ятаємо, це фактично повна окупація Донбасу, можливо, й інших територій, які Путін включив у конституцію Росії. Це йому необхідно для стійкої сильної позиції на переговорах. Побачимо, насправді є начебто сильна позиція Європи. Європейські лідери приїжджали до Києва, вони це недаремно робили, вони не просто так подолали довгий шлях, вони зараз радикалізували свою позицію. Вони заявляють про те, що зараз схвалили 17-й пакет санкцій і розпочали обговорення навіть жорстких вже драконівських санкцій так званих, які включають в тому числі 500% ембарго на російську нафту", - зазначив він.І вторинні санкції, які так само складають 500% на ті країни, які торгують нафтою з Росією, тобто це удар по Індії, Китаю, які є основними клієнтами росіян у торгівлі нафтою."Але тут важлива присутність Сполучених Штатів. Тобто Європа сама, звісно, не зможе створити блокаду Росії. Тут потрібні Сполучені Штати, а от якраз позиція Сполучених Штатів поки що не зрозуміла. Якщо Європа говорила чітко і приєднувалася до всіх заяв президента Зеленського і української позиції стосовно введення санкцій негайно, якщо Путін не погоджується саме на припинення вогню. Не на початок оцих незрозумілих переговорів, які можуть тривати вічно, а саме припинення вогню. А потім вже будь-які консультації про печенігів або про інші історичні аспекти, це вже як Путін захоче, нехай пропонує тему, можна поговорити. Але при цьому припинення вогню", - сказав військовий експерт. Він наголосив, що окрім припинення вогню також мають підійматися гуманітарні питання: обмін полоненими, встановлення демілітаризованої зони, ведення моніторингових місій, покарання за порушення цього режиму."Тобто це величезна робота, але вона, звісно, має бути пророблена без жодного протягування в форматі переговорів. І, як ми бачимо, наразі Трамп, в принципі, налаштований на те, щоб приєднатися до зустрічі, якщо Путін і Зеленський зберуться в Стамбулі. Але з іншого боку, він не заявив жодного разу ще, що, якщо Путін не прилетить, якщо Путін не піде на негайне припинення вогню, Сполучені Штати приєднаються до санкцій. До введення таких самих драконівських санкцій, які, до речі, прописані в законопроекті Ліндсі Грема. Ми пам'ятаємо, вже пару місяців він лежить у Конгресі, стосується якраз 500% тарифу на російську нафту і так само вторинні санкцій. Тобто тут начебто все сходиться, єдине, поки що залишається незрозумілою, власне, позиція Трампа. Чи наважиться він на різку критику Путіна і постановку ультиматуму вже Кремлю для того, щоб запустити ті самі драконівські санкції", - вважає Михайло Самусь.Коли ми говоримо про санкції - це економічний вплив на Російську Федерацію. Крім того, військовий експерт висловив свою думку щодо того, чи можливо очікувати, що, зокрема, позиція Сполучених Штатів щодо закупівлі американського озброєння європейцями чи Україною на пряму може бути одним із чинників, який буде розблокований у разі, якщо перемовини в Стамбулі не дадуть жодного результату і буде зрозуміло, що Росія намагається втягнути переможний процес у свою логіку."Я думаю, що так, тим більше, що Україна виконала начебто всі свої обіцянки. Трамп сьогодні сам згадував про це і його адміністрація, про те, що Україна підписала, ратифікувала і вже підписала навіть додатки комерційні, технічні, створила ТОВки, все інше, все що потрібно, для того, щоб запустити ту саму угоду про Фонд відновлення України, а в народі її називають ресурсною угодою. Тобто Україна, в принципі, зі свого боку виконала все, про що домовлялися Зеленський і Трамп. І от саме ця угода відкриває зручний формат, який можна називати ленд-ліз, але насправді це навіть не ленд-ліз, це інший формат розрахунків", - зауважив він.Військовий експерт зазначив, що такий формат дає можливість Сполученим Штатам Америки робити внески у Фонд відновлення України зброєю. А Україна вже може сама обирати, що саме потрібно із озброєння."Не все, що дають Сполучені Штати, чи Сполучені Штати вирішують. А Україна сама може вирішувати. Якщо, наприклад, нам потрібні системи Раtrіоt, ми можемо фокусуватися на тому, щоб Сполучені Штати нам поставляли Раtrіоt, поставляли нам боєприпаси до Ніmаrs. Знову ж таки ті самі ракети для Раtrіоt. Можливо, ми будемо говорити про далекобійну зброю повітря-повітря, повітря-земля для F-16 це нам теж буде доцільно. Тому що насправді, наприклад, боєприпасний сектор ми вже закриваємо з європейцями. Артилерійський також, бронетехніку також намагаємося вже перекривати. Американці можуть, дійсно, зосередитися на таких специфічних системах озброєння, від яких ми залежимо, і які дійсно зараз є унікальними з точки зору того, що в Європі таких систем просто немає", - розповів Михайло Самусь.Із приводу Європи. Зараз так само багато позитивних зрушень в розумінні того, що загроза Російської Федерації має підштовхнути європейські оборонні компанії до розвитку, до взаємодії з Україною. Михайло Самусь розповів, чи бачить позитивні зміни саме на практичному рівні та чи є стримуючі фактори, які треба подолати, аби взаємодія з європейською спільнотою була більш продуктивною і швидшою."Тут є такий парадокс насправді. От якщо дивитися на політичну волю європейських лідерів стосовно України, то вона абсолютно позитивна, конструктивна. І ми бачимо кожного дня фактично і рішення, і заяви європейських лідерів, які свідчать, що Європа з нами, Європа нам допомагає і буде допомагати. От сьогодні, наприклад, президент Франції Макрон заявив, що Франція буде передавати всі САУ САЕSАR, які будуть вироблятися в 25-му році. Це дійсно важливе рішення, яке суттєво посилить артилерійський компонент Збройних сил України, Сил оборони України", - сказав він.Водночас, що стосується внутрішніх процесів, відчувається продовження тих самих процесів нерішучості, відсутність лідерства. "Тобто Єврокомісія абсолютно позитивно налаштована стосовно України, в тому числі військово-технічного співробітництва, оборонно-промислового співробітництва. А от що стосується швидких рішень, наприклад, по формуванню тих самих європейських оборонних спроможностей. Я маю на увазі спільних європейських оборонних спроможностей, тут іде певне гальмування і навіть якщо оголошуються великі суми насправді, 800 мільярдів євро на оборону, знову ж таки, незрозуміло, як ці гроші будуть розподілятися, хто буде замовником, хто буде їх розподіляти, які системи озброєння будуть замовлятися. Чи це просто буде віддано на відкуп національним Міністерствам оборони і Збройним силам, і це може призвести насправді до дуже неефективних результатів", - вважає військовий експерт.Михайло Самусь наголосив на існуванні такого парадоксу у підході європейців що війни в Україні."Тому тут, дійсно, начебто парадоксально, стосовно України абсолютно все конструктивно, розвивається насправді і кооперація між українськими оборонно-промисловими комплексами європейськими. Прямо зараз відбувається кілька заходів і в Брюсселі два дні тому було, і потім в Іспанії, сьогодні в Польщі, в Кракові, відбувається такий оборонно-технологічний форум за участі і представників українського керівництва, я маю на увазі Міністерства стратегічної промисловості, Укроборонпрому, українських компаній і європейських компаній. Але що стосується внутрішнього, внутрішніх аспектів, тут іде продовження тієї старої пісні про те, що європейці з недовірою відносяться один до одного. Тут потрібно лідерство якоїсь країни. Можливо, це буде Німеччина нарешті. Можливо, все ж таки Франція і надалі буде продавлювати ідею спільних Збройних сил. Але насправді тут потрібно переходити до рішучих, практичних кроків", - переконаний він. Пане Михайло, буквально ота хвилина, хотів би вас запитати.Відповідно виникає питання, що має робити Україна в цих умовах певної невизначеності щодо проєктів з європейськими державами. Чи має вона нав'язати свої ініціативи, які можуть бути основою для кристалізації тих чи інших проєктів, або ініціатив. "Що стосується кооперації, оборонно-промислових проєктів, тут очевидно, що треба рухатись, треба працювати. Європа зацікавлена, Україна зацікавлена, тому тут абсолютно ніяких перепон. Але є ще цікавий аспект, дійсно, можливо, Україні варто проявити якесь лідерство, в тому числі і на доктринальному, концептуальному рівні. Тобто є розробки і Консорціуму оборонної інформації стосовно пропозицій, що варто Європі спільно з Україною, тобто як єдине ціле, створювати свої стратегічні Сили оборони, стратегічні сили стримування і так далі. Однак ми імпульси ці посилаємо, поки що якогось фідбеку, зворотнього зв'язку, реакції на ці ініціативи немає. Все це поглинається брюссельською бюрократією і тому, я думаю, що Україні треба продовжувати доводити до європейців і до Брюсселя, і до столиць європейських країн, що треба виходити на створення спільних структур. І це буде прорив, який дозволить в тому числі наростити швидко обороноздатність і спільних Збройних сил, і національних", - сказав військовий експерт, директор Nеw Gеороlіtісs Rеsеаrсh Nеtwоrk, експерт Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь.

Країни Євросоюзу погодили новий пакет обмежень проти Росії. Про це повідомив журналіст "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк. Крім того, одночасно ухвалено додаткові санкції за порушення прав людини, хімічну зброю та втручання РФ у справи інших держав. Йдеться про гібридну діяльність, яку Москва веде у різних регіонах світу. Очікується, що остаточне рішення ухвалять 20 травня. Тоді відбудеться засідання Ради ЄС із закордонних справ. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЄС у разі зриву мирних переговорів готується запровадити проти РФ "масштабні і потужні" санкції Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розповів про деталі переговорів із європейськими колегами. За його словами, темами обговорення були санкції проти Центробанку РФ, енергетичного сектору й банківських установ. Передбачається, що частина обмежень буде спрямована на так званий "тіньовий флот" Росії. Це судна, які обходять міжнародні обмеження, зокрема у сфері перевезень нафти. Німеччина, Франція, Велика Британія та Польща закликали Росію до 30-денного перемир'я, починаючи з понеділка. У свою чергу президент США Дональд Трамп заявив, що Україна має негайно погодитися на запропоновані кремлівським лідером Володимиром Путіним переговори в Туреччині 15 травня. Водночас вони не передбачають укладення 30-денного перемир'я. Очільник Кремля Володимир Путін ніяк не відповів на пропозицію 30-денної паузи у бойових діях, але заявив, що налаштований на "прямі переговори" з Києвом у Стамбулі в четвер, 15 травня.

Німеччина вимагатиме посилення санкцій проти Росії, якщо цього тижня не буде прогресу у врегулюванні війни в Україні. Про це заявив канцлер ФРН Фрідріх Мерц, повідомляє Dеutsсhе Wеllе. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЄС пригрозив Росії заблокувати "Північний потік-2" - Тhе Wаll Strееt Jоurnаl Мерц вважає, що Росія повинна "заявити про свою готовність до безумовного 30-денного припинення вогню". Але в разі, якщо цього тижня "не буде реального прогресу" у врегулюванні війни, німецький уряд "наполягатиме на суттєвому посиленні санкцій" проти РФ на європейському рівні. Зокрема, може йтися про сектори енергетики та фінансового ринку. Україна, США і "коаліція рішучих" фактично висунули Путіну ультиматум: або з 12 травня він починає повне і безумовне 30-денне перемир'я, або будуть введені нові санкції. Натомість Путін проігнорував тему 30-денного припинення вогню, але запропонував відновити прямі переговори з Україною вже цього четверга, 15 травня, у Стамбулі.

Американський дипломат Курт Волкер вважає, що перерва між війнами, якщо Росія зупинить бойові дії в Україні, може бути тривалою. Він сказав про це в інтерв'ю Rаdіо NV. На його думку, все залежить від дій Заходу. Якщо союзники працюватимуть ефективно, то вдасться настільки укріпити Україну, що відновлення війни стане занадто дорогим для Кремля. "Відповідь на це питання - це може бути вічність. Якщо ми добре виконуємо свою роботу, цей період, коли Росії буде надто дорого розпочинати війну знову, буде все довшим і довшим, і довшим, тому що нам вдається зміцнювати Україну і ускладнювати напади на неї", - сказав він. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: США відправляють Віткоффа і Келлога на переговори до Стамбула Якщо ж підтримка буде слабкою, усе вирішуватиме особисте бачення диктатора Володимира Путіна. Волкер припустив, що у такому випадку Кремль може піти в наступ уже через кілька років. Він наголосив на важливості тримати Росію в стані, коли нова атака буде надто складною і ризикованою. "Коли він відчує, що достатньо відновив свої сили і свою економіку, щоб спробувати ще раз? Це може статися через пару років. Тому важливо, щоб ми своїми діями продовжили цей часовий проміжок", - додав він. Німеччина, Франція, Велика Британія та Польща закликали Росію до 30-денного перемир'я, починаючи з понеділка. У свою чергу президент США Дональд Трамп заявив, що Україна має негайно погодитися на запропоновані кремлівським лідером Володимиром Путіним переговори в Туреччині 15 травня. Водночас вони не передбачають укладення 30-денного перемир'я. Очільник Кремля Володимир Путін ніяк не відповів на пропозицію 30-денної паузи у бойових діях, але заявив, що налаштований на "прямі переговори" з Києвом у Стамбулі в четвер, 15 травня.

Державний секретар США Марко Рубіо вирушить до Туреччини у четвер, 15 травня. Він має взяти участь у потенційних переговорах між Україною та Росією. Про це повідомив американський президент Дональд Трамп під час виступу на інвестиційному форумі в Ер-Ріяді, передає "Суспільне". Трамп вважає, що майбутні перемовини можуть дати позитивний результат. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: США відправляють Віткоффа і Келлога на переговори до Стамбула "Дуже важливо, що переговори відбудуться в Туреччині пізніше цього тижня, ймовірно, у четвер. І вони можуть дати досить хороші результати. Наші люди туди поїдуть. Марко туди поїде. Інші також поїдуть, і ми побачимо, чи зможемо ми це зробити", - зазначив він. До переговорів можуть долучитися Стів Віткофф і Кіт Келлог. Німеччина, Франція, Велика Британія та Польща закликали Росію до 30-денного перемир'я, починаючи з понеділка. У свою чергу президент США Дональд Трамп заявив, що Україна має негайно погодитися на запропоновані кремлівським лідером Володимиром Путіним переговори в Туреччині 15 травня. Водночас вони не передбачають укладення 30-денного перемир'я. Очільник Кремля Володимир Путін ніяк не відповів на пропозицію 30-денної паузи у бойових діях, але заявив, що налаштований на "прямі переговори" з Києвом у Стамбулі в четвер, 15 травня.

Тридцятиденне перемир'я потрібне не для відновлення сил, а для початку розмови. Саме так президент Володимир Зеленський окреслив суть ініціативи під час пресконференції, повідомляє Gаzеtа.uа. Він пояснив, що місяця недостатньо, щоб повноцінно перегрупуватися. Головна мета такої паузи - дати шанс на деескалацію і запустити діалог. "Я вважаю, що терміну цього нікому не буде достатньо, щоб відновити сили наповну. Тобто 30-денне припинення вогню - це більш про деескалацію і про можливість відкрити діалог. Саме про це йдеться", - заявив Зеленський. Президент також відреагував на заяви Кремля щодо вимоги припинити постачання західної зброї під час перемир'я. За його словами, це не має сенсу. "Поставки так не йдуть. Це нікому не допоможе. І росіянам це не допоможе. Зупиняться які постачання? Вони вже місяці є в Європі. Та чи інша техніка, та чи інша зброя. Це не є секретом навіть для руських. Вони це розуміють", - сказав він. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Німеччині дали Путіну час на рішення про припинення вогню Зеленський також запевнив, що тимчасова пауза в нових поставках не позначиться на обороноздатності ЗСУ. Все необхідне вже знаходиться в Україні. "А те, що не буде перетину, наприклад, нашого кордону тієї чи іншої зброї, також це не спрацює. Бо те, що нам потрібно, у нас на складах вже є", - додав він. Німеччина, Франція, Велика Британія та Польща в суботу закликали Росію до 30-денного перемир'я, починаючи з понеділка.У свою чергу президент США Дональд Трамп заявив, що Україна має негайно погодитися на запропоновані кремлівським лідером Володимиром Путіним переговори в Туреччині 15 травня. Водночас вони не передбачають укладення 30-денного перемир'я. Трамп зазначив, що вважає за необхідне погодитись на пропозицію Москви почати прямі переговори з Києвом у Стамбулі попри те, що Кремль ігнорує вимогу європейських лідерів та України про 30-денне перемир'я. Очільник Кремля Владімір Путін ніяк не відповів на пропозицію 30-денної паузи у бойових діях, але заявив, що налаштований на "прямі переговори" з Києвом у Стамбулі в четвер, 15 травня.

Хочу розповісти про історію, зокрема, про історію Другої світової війни.Але дозвольте почати з більш загального твердження: що ця територія — територія на північ від Чорного моря — була критично важливою для питань безпеки не лише в минулому столітті, але й буквально останні кілька тисячоліть. Ця територія мала вирішальне значення для всіх основних цивілізацій, що виникли навколо Євразії. Тому коли ми говоримо про центральне місце України у 2025 році, природно, що ми звертаємося до історії 1945-го, але географічне положення, специфічний набір ресурсів і динамізм цього регіону робили його критично важливим набагато раніше. Ми пам’ятаємо про Другу світову війну. Але те, що люди часто забувають про Другу світову, — це центральне місце України в ній. У Європі причиною Другої світової війни була саме боротьба за Україну. Після Першої світової територія України — або більша її частина — відійшла до Радянського Союзу. Україна була абсолютно ключовою для тієї версії модернізації, яку Сталін прагнув здійснити за допомогою п’ятирічного плану та колективізації сільського господарства. Гітлер та інші німецькі лідери спостерігали за цим експериментом. Вони добре знали про родючість українських чорноземів, і їхня основна ідея полягала в тому, що вони могли б опанувати ту саму територію, яку намагався опанувати Сталін. Читайте також: Наскільки реально очікувати на розпад Росії?Коли Німеччина напала на Радянський Союз у 1941 році, що є однією з головних подій Другої світової, основною воєнною ціллю німців був саме контроль над Україною. І, звичайно, це бажання контролювати Україну і все, що з нього випливало, також має прямий зв’язок практично з усім іншим, про що ми думаємо, коли говоримо про Другу світову. Не лише бойові дії, не лише Східний фронт, але й Голокост, смерті від голоду радянських військовополонених та решта основних німецьких воєнних злочинів. Радянський Союз переміг у Другій світовій війні. І, звісно, це те, що ми згадуємо сьогодні. Перемогу Радянського Союзу, перемогу союзників: британців, американців, канадців та інших. Однак, пам’ятаючи про це, дуже часто забуваємо інше.  Так само, як ми забуваємо, що Україна стояла біля витоків війни, ми схильні забувати, що українські солдати були  диспропорційно набагато більше представлені в Червоній армії, яка пройшла Східною Європою. Ми також забуваємо, що цивільне населення України зазнало непропорційно багато жертв серед цивільних втрат, навіть у масштабах Радянського Союзу.У Другій світовій війні загинуло більше цивільних українців, ніж росіян, не лише у відносному, але й в абсолютному вимірі. У Східній Європі серед цивільних жертв Другої світової найбільше постраждали євреї, білоруси, українці, за ними йдуть росіяни та поляки. Все це важливо, адже ми повинні встановити для себе правильні орієнтири для зв’язку пам’яті.  У той час, як пам’ятаємо про це, знайдуться інші, — хто намагатиметься зрозуміти війну та її річницю по-іншому. У Росії, в Кремлі, є люди, які хотіли б використати Другу світову не як нагоду нагадати, що не так із фашизмом, а як привід, щоб відновити фашизм. Є й такі, хто вважає німецьке вторгнення 1941 року причиною, чому можна вважати виправданим вторгнення в Україну у 2022 році, і перед тим — у 2014-му. Читайте також: Поразка Московії — неминучий наслідок ідеології брехніНинішнє російське вторгнення в Україну є причиною для нас пам’ятати про зло Другої світової війни. Це причина пам’ятати про центральне місце України. Це причина згадати про боротьбу за ресурси. Це привід згадати історію ідеологічної брехні, яка оточувала як те, так і це вторгнення. Та є й позитивний бік. Важливо розуміти, що зараз у нас є можливість, якої раніше ніколи не було. Враховуючи, що Україна відігравала центральну роль у безпеці регіону не лише тепер чи у минулому столітті, а набагато довше, — ми повинні розглядати суверенітет української держави та здатність українців захищати себе як можливість закласти ще один наріжний камінь європейського проєкту. Зараз ми маємо європейський проєкт, якому загрожують з усіх боків, але який тримається і повинен мати світле майбутнє. Але це світле майбутнє надзвичайно тісно пов’язане з існуванням цього українського наріжного каменю. Тому переконаний: коли ми міркуємо про Європу і ширший регіон, виклик, який стоїть перед нами, полягає в тому, аби європейці зробили все необхідне, щоб допомогти Україні гарантувати свою безпеку. Це може нарешті поставити крапку в цьому довгому змаганні за Україну. Це необхідно, і ми бачимо чому. Та крім цього, врешті-решт це може зробити Європу безпечною.Виступ  на Київському безпековому форумі 8 травня 2025 рокуПро автора. Тімоті Снайдер, історик, професор Єльського університетуРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Німеччина дала Путіну останнє попередження

Стів Віткофф та Кіт Келлог готуються вирушити до Стамбула для участі у потенційних переговорах між Україною та Росією. Про це повідомляє СNN. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відмова Путіна від переговорів у Стамбулі стане вироком для надій на мир - Єрмак Як пише видання із посиланням на три анонімні джерела, Віткофф і Келлог планують прибуття до Туреччини у четвер. Обидва представники братимуть участь у можливих перемовинах. Водночас, за даними СNN, високопоставлений чиновник адміністрації США наголосив: участь самого Дональда Трампа в цих переговорах залежатиме від того, чи приїде на них російський президент Володимир Путін. "Ситуація надзвичайно нестабільна - поки що нічого не визначено", - зазначило джерело видання. Німеччина, Франція, Велика Британія та Польща закликали Росію до 30-денного перемир'я, починаючи з понеділка. У свою чергу президент США Дональд Трамп заявив, що Україна має негайно погодитися на запропоновані кремлівським лідером Володимиром Путіним переговори в Туреччині 15 травня. Водночас вони не передбачають укладення 30-денного перемир'я. Очільник Кремля Володимир Путін ніяк не відповів на пропозицію 30-денної паузи у бойових діях, але заявив, що налаштований на "прямі переговори" з Києвом у Стамбулі в четвер, 15 травня.