Шифер, черепиця, труби, стінові панелі та теплоізоляція - природний матеріал азбест широко застосовують у будівництві через його довговічність, вогнестійкість та невисоку вартість. Втім пил, який утворюється під час руйнування або пошкодження виробів із його вмістом, має шкідливий вплив на людське здоров'я. ВООЗ бʼє на сполохВсесвітня організація охорони здоров'я стверджує, що щорічно, від впливу волокон азбесту у світі помирає понад 200 тис. осіб. Шкода, яка була нанесена здоров'ю людини через азбест, може проявитися лише через десятки років. "Ми всі потенційно є тими, хто входить у список людей, які зазнають шкідливого впливу", - коментує Денис Павловський, аналітик небезпечних відходів ПРООН. Основна небезпека азбесту походить не від цілісних матеріалів, а від пилу: мікроскопічні волокна назавжди залишаються в організмі після вдихання. Тому ВООЗ класифікувала азбест як канцерогенну групу 1, оскільки він викликає рак легенів, мезотеліому та хронічні респіраторні захворювання.Європейський Союз офіційно заборонив використання азбесту в 2005 році. Японія - 2012-му. Україна - з листопада 2023-го.Фото: Представники офісів JІСА та ПРООН в Україні під час проведення семінаруВійна і проблеми довкілляМасове руйнування інфраструктури, яке відбувається в Україні в результаті повномасштабної війни, призводить до забруднення навколишнього середовища. Після вибухів, артилерійських обстрілів, пожеж та руйнування будівель, азбестовий пил потрапляє у повітря і стає однією з ключових загроз довкіллю. Під загрозою - місцеві жителі, рятувальники, будівельники, військові - всі, хто знаходиться поруч, бере участь у прибиранні уламків та відновленні споруд.Згідно з експертними оцінками, станом на січень 2025 року понад 250 тис. будівель та елементів інфраструктури в Україні були частково або повністю зруйновані. Вважається, що до 70% цих конструкцій містять азбестові продукти.Наразі в Україні немає система моніторингу рівня забруднення азбестом та процедури його безпечної утилізації. На цю проблему звертає увагу Японське агентство з міжнародного співробітництва (JІСА), яке з початку повномасштабного вторгнення активізувало допомогу Україні в різних сферах. До них відноситься і управління сміттям.Вивчивши ситуацію в областях, які зазнали найбільших руйнувань, агентство вирішило надати японську експертизу, захисне обладнання і досвідом поводження з азбестовмісними відходами. Партнерська підтримка: захисне обладнання і знанняНещодавно Японське агентство міжнародного співробітництва (JІСА) і Програма розвитку ООН (ПРООН) об’єднали зусилля і провели спеціальний семінар для місцевих адміністрацій у найбільш постраждалих регіонах.Його мета - підвищити обізнаність місцевих органів влади, відповідальних за вивезення сміття та реконструкцію, щодо небезпеки відходів азбесту і пояснити метод ідентифікації та безпечного поводження з АСМ (азбестовмістні матеріали).Організатори наголосили: діяти треба негайно. Неправильне поводження зі шкідливим матеріалом поглиблює проблему. Без належних знань і процедур небезпечні матеріали, включно з азбестом, можуть потрапити в ґрунт, воду та повітря, створюючи довгострокову загрозу здоров'ю."Ми стурбовані тим, що багато українців можуть не знати про ризики впливу азбесту. Тому нам потрібно вжити негайних заходів. Перш за все, ми надаємо захисне обладнання тим, хто бере участь у роботі з уламками на об’єктах, які підтримує JІСА. Ми також надали вказівки, щоб вони могли провести первинний огляд уламків. Але обладнання – це лише один крок. Ми об’єднали зусилля з Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй, щоб поділитися знаннями про ризики, пов’язані з азбестом, про те, як їх визначати та безпечно поводитись", - коментує Наокі Такіо, представник офісу JІСА в Україні.Від Київщини до ХерсонуСеред напрямків допомоги JІСА Україні – надання японського досвіду у сфері поводження з уламками; передача передового досвіду безпечного управління азбестом; допомога в розробці довгострокової стратегії моніторингу та контролю забруднення азбестом; координація діяльності з нарощування потенціалу та забезпечення необхідним обладнанням для її реалізації; та організація тренінгів для місцевих адміністрацій щодо ефективного управління ризиками азбесту.Японські партнери вже передали в Україну обладнання, необхідне для безпечного поводження зі сміттям, таке як дробарки, навантажувачі, вантажівки, аналізатори азбесту та захисне обладнання на суму 4 мільйони доларів.Київська область – перша область, де запущено пілотний проект із переробки сміття. Подібні проекти реалізуються в Харкові, Дніпрі, Сумах, Миколаєві та Херсоні.Японські партнери вже передали Україні обладнання на суму 4 млн доларів.Київщина - перший регіон, де розпочався пілотний проєкт із захоронення азбесту. Аналогічні проєкти планується впровадити у Харкові, Дніпрі, Сумах, Миколаєві та Херсоні. "Основна мета - налагодити безперебійне, ефективне, безпечне поводження з відходами, які залишились від руйнування. Сортуйте небезпечні відходи та матеріали, ізолюйте та транспортуйте їх, а також зберігайтеВідсортувати небезпечні відходи і матеріали, ізолювати, транспортувати та захоронити їх максимально безпечно із використанням сучасних технологій", - додає Валерій Коцюба, регіональний координатор команди консультантів JІСА.Японське агентство у своїй підтримці України зосереджується як на середньостроковій, так і довгостроковій перспективі. Партнерство передбачає допомогу в державних фінансах, розмінуванні, охороні здоров’я, освіті, сільському господарстві, інвестиції у приватний сектор, утилізацію сміття тощо.Зусилля JІСА також спрямовані на покращення умов життя, а саме - розвиток людських ресурсів, планування реконструкції та розвитку, відновлення енергетичного сектору. Проекти підтримки також передбачені для аграрного сектору, водопостачання та водовідведення, відновлення його інфраструктури.Окремий напрям співпраці - зміцнення демократичного державного управління та розширення можливостей суспільного мовлення. Більше про JІСА
... More